Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Разработка и клинико-экспериментальные обоснования новых кобальтово-хромовых сплавов "Пластокрист" и "Керадент" в ортопедической стоматологии

---------------МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

. НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ’ ім. акад. 0.0.Богомольця

::.. о а .

♦> о ■' *. * «,-,07

і і і . і ■ > і k

На правах рукопису

Омельчук Микола Анатолійович

УДК 579:615.31:612.014.482

Розробка та клініко-експериментальне обгрунтування нових кобальто-хромових сплавів ' «Пластокрист» та «Керадент»

в ортопедичній стоматології

14.01.21 — Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Київ-1997

Дисертація є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології і ортодонта (завідуючий — д.м.н., професор П.С.Фліс) Національного медичного університету ім. акад. О.О.Богомольця (ректор

— академік Є.Г.Гончарук).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Фліс Петро Семенович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Колєсова Надія Арнольдівна,

доктор медичних наук, професор , Онищенко Валерій Степанович

Провідна організація: Одеський НДІ стоматології

Захист відбудеться « » _________________19 р. о__________________год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.21.07 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця за адресою: 252057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитися ,в бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомльця (м. Київ-57, вул. Зологічна, 1, стоматологічний корпус).

Автореферат розісланий « »_________ 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, .

професор А.В.Борисенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми.

Сучасне зубне протезування свавить своєю метою забезпечення високих естетичних, функціональних, фізико-механічних і технологічних якостей зубних протезів.

. • У зв'язку з появою нових матеріалів і технологій, найбільш

перспективним направленням при протезуванні дефектів зубів і зубних рядів є застосування суцільнолитих конструкцій, які позбавлені багатьох недоліків, властивих зубним протезам, які виготовляються з використанням штампованих коронок та пайок (Василенко З.С., 1984; Глазов О.Д.,1982; Губська А.Н., 1979; Детиніч J1.M., 1968; Криштаб С.1., 1978; Онишенко B.C., 1995; Фліс П.С., 1991).

Потреба населення України в зубному протезуванні незнімними та знімними конструкціями, які виробляються із сплавів металів на основі КХС, в даний час і в перспективі достатньо висока. Тому дослідження в плані подальшого удосконалення такого виду медичної допомоги досить актуальні. Із всіх зубних протезів, які щорічно виробляються для населення, 72—75% складають протези на металевій основі (Онищенко B.C., 1995).

Для виготовлення суцільнолитих мостовидних зубних протезів застосовуються золоті сплави, сплави на основі паладію і срібла, а також хромокобальтові сплави (Гаврилов Е.1., 1984). Сплави КХС мають високі фізико-хімічні властивості. Протези, які виробляються із КХС міцні, пружні, відрізняються високою корозійною стійкістю, не справляють токсичної дії на живі тканини (Ревзін І.І., 1968; Дойников А.І., 1981).

Міцнісні властивості КХС дозволяють виготовити суцільнолиті протези з тонкими стінками коронок до 0,3 мм (Каламкаров Х.А., 1982).

Вихідний сплав КХС, який застосовується в ортопедичній стоматології, є гомогенним, але після відливки каркасів зубних протезів і коронок спостерігається його фазова неоднорідність з появою локальних ділянок, недивлячись на високу корозійну стійкість (Александрова М.Т., 1972). Фазова неоднорідність може сприяти появі різниці потенціалів між окремими ділянками зубних протезів і виявляється вивченням якісного і кількісного складу сплаву КХС методом локального аналізу з допомогою растрового електронномікроскопічного дослідження (Курдюмов А.В., 1972).

Відсутні чіткі дані відносно не переносності до сплавів металів. По різному трактуються і оцінюються причини, які викликають патологічні зміни слизової оболонки порожнини роту і організму в цілому при протезуванні різнорідними сплавами. В зв'язку з цим дуже необхідні відомості по з'ясуванню впливу цих матеріалів на органи і тканини, що робить особливо актуальними проведені дослідження (Акатьєв В.А., Апарин В.В., 1981; Варес Е.Я., 1992; Гожая Л.Д., 1972; Колегов Н.І., 1978; Леонтьєв В.К., 1992; Оншценко B.C., 1995; Сальський В.Ф., 1968). На протязі тривалого часу в зубопротезній практиці знаходять місце сплави золота, срібла, паладію. Ці сплави мають незаперечні позитивні властивості, але, являючись високотехнологічними в роботі, вони мають ряд недоліків, пов'язаних з їх недостатньою твердістю, міцністю, високою вартістю та іншими показниками (Буланов В.І., 1974; Глазов

О.Д., 1982; Каламкаров Х.А., 1982; Криштаб С.І., 1978; Курляндський В.Ю., 1978; Тирнов С.Т., 1990; Фліс П.С., 1991; Hero Н, 1985).

Пошук сплавів, які мають високу корозійну стійкість, малу біологічну активність дуже необхідний. Аналіз літературних даних свідчить, що найбільш перспективними матеріалами в практиці ортопедичної стоматології залишаються сплави на кобальто-хромовій

основі (Варес Е.Я., 1992; Глазов О.Д., 1982; Детиніч JI.M., 1968; Дойников А.І., 1981; Каламкаров Х.А., 1982; Копейкін В.М., 1983; Курдюмов A.B., 1972; Орджонікідзе Е.К., 1991; Фліс П.С., 1991). В даний час відомо більш як 200 різновидностей таких сплавів. Однак всі вони, як правило, ввозяться з дальнього або ближнього зарубіжжя і відрізняються значного дороговизною. Крім того, не завжди відомий склад сплаву, його фізико-механічні та інші властивості, що ставить під сумнів можливість їх використання у кожному конкретному клінічному випадку.

В Україні випускаються сплави для зубного протезування, але поки що на експериментальному рівні, водночас вони не повністю

відповідають необхідним вимогам. Досить коштовні компоненти, які входять до їх складу, роблять недоступним їх використання в клінічній практиці охорони здоров'я для надання ортопедичної допомоги широким верствам населення. В зв'язку з цим виникла потреба у розробці не тільки високоякісних, але і економічно вигідних вітчизняних сплавів.

Підбір оптимальної ступені легування сплавів, який пов'язаний з застосуванням мікродобавок з нових комбінацій хімічних елементів дає можливість розробити кобальто-хромові сплави з заданими властивостями для конкретного виду зубного протезування.

Ось чому метою данного дослідження є — розробка нових високоякісних, а також економічно вигідних кобальто-хромових сплавів «Пластокрист», «Керадент», та клініко-експериментальне обгрунтування їх використання в практиці ортопедичної стоматології.

Для виконання цієї мети поставлені сліпуючі завдання:

1. Дослідити і підібрати оптимальний склад основних і легуючих хімічних елементів для виробництва високоякісних і економічно

вигідних сплавів на кобальто-хромовій основі для ортопедичної стоматології.

2. Вивчити технологічні та експлуатаційні властивості розроблених нових кобальто-хромових сплавів «Пластокрист» і «Керадент».

3. Провести токсико-гігієнічну оцінку запропонованих кобальто-

хромових сплавів, які використовуються для виготовлення суцільнолитих зубних протезів. ‘

4. Провести порівняльну медико-біологічну оцінку нових кобальто-хромових сплавів «Пластокрист» і «Керадент», зі сплавом КХС, який широко використовується в зубному протезуванні.

5. Визначити ефективність використання розроблених кобальто-

хромових сплавів «Пластокрист» і «Керадент» в клініці ортопедичної стоматології для виробництва суцільнолитих конструкцій зубних протезів. ’

6. Подати практичній охороні здоров'я науково-обгрунтовані рекомендації по застосуванню вітчизняних сплавів на кобальто-хромовій основі «Пластокрист» і «Керадент».

Рішення поставлених завдань виконували за допомогою комплексу клінічних, морфологічних і лабораторних методів дослідження.

Клінічні дослідження виконані на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології і ортодонтії Національного медичного університету (зав. кафедрою — професор Фліс Петро Семенович), лабораторні дослідження проведені в Інституті проблем литва НАН України (ст. науковий співробітник, кандидат технічних наук І.І.Максюта), та Інституті органічної хімії НАН України (ст. науковий співробітник, кандидат біологічних наук Н.А.Галатенко).

З отриманого фактичного матеріалу та його узагальнення випливають положення дисертації, яка подається на захист.

Наукова новизна роботи:

Розроблені вперше нові високоякісні та економічно вигідні сплави на кобальто-хромовій основі для виготовлення суцільнолитих конструкцій зубних протезів, які не поступаються сучасним міжнародним аналогам. На підставі проведених експериментальних і клінічних досліджень встановлена ефективність і доцільність використання нових кобальто-хромових сплавів «Пластокрист» і «Керадент» в практиці ортопедичної стоматології.

Практична значимість роботи:

Запропоновані вітчизняні кобальто-хромові сплави «Пластокрист» і «Керадент» мають високу корозійну стійкість, біологічну інертність, економічно вигідні і можуть ефективно використовуватись для виробництва сучасних конструкцій суцільнолитих зубних протезів. Використання сплавів «Пластокрист» і «Керадент» у вз'язку з їх більшою доступністю дозволить розширити можливості застосування суцільнолитих зубних протезів при протезуванні- дефектів зубів та зубних ротів серед широких верств населення.

Положення, які виносяться на захист:

1. Склад нових розроблених сплавів на кобальто-хромовій основі «Пластокрист» і «Керадент», які мають комплекс механічних і корозійних властивостей, рівень яких відповідає прийнятим міжнародним стандартам УБО 9693, 6871, 1562, 7405, а технологічність (рідинотекучість, лінійна усадка) і чистота від шкідливих домішок перевищує характеристики сплавів аналогічного класу, . які застосовувались раніше.

2. Клінічна і технологічна апробація суцільнолитих конструкцій зубних протезів з нових кобальто-хромових сплавів.

3. Обгрунтування ефективності застосування сплавів в клініці ортопедичної стоматології.

Аппобаиія роботи:

Склад сплаву пройшов апробацію на кафедрі ортопедичної стоматології КМАПО, кафедрі ортопедичної стоматології Львівського державного медичного університету, Одеського НДІ стоматології. Отримані позитивні токсикологічні заключення, та дозвіл МОЗ України на практичне їх застосування.

Матеріали дисертації були викладені на Всеукраїнському науково-технічному семінарі «Проблеми металознавства і обробки металів», Київ, 27-29 вересня 1994 р.; на Всеукраїнській науково-технічній конференції лікарів-стоматологів України «Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування», Полтава, 26-27 вересня ’996 р/

Особистий внесок автора:

Автором сформульовані мета та завдання дослідження. Складена програма виконання роботи. При безпосередній участі автора розроблені кобальто-хромові сплави «Пластокрист» та «Керадент» разом із співробітниками ІПЛ НАН України. Вивчені фізико-хімічні властивості цих сплавів при експлуатації їх в біологічно-активних середовищах. Проведені експериментальні дослідження на тваринах (кроликах та щурах), а також клінічна апробація з метою виявлення біоінертності запропонованих сплавів. Самостійно проаналізовані і науково інтерпретовані результати всіх досліджень, які проводилися за час виконання роботи.

------------------------------------------

Впровадження в практику результатів досттіггженкя:

1. Розроблені сплави «Пластокрист» і «Керадент» впроваджені в практику кафедр ортопедичної стоматології і пропедевтики ортопедичної стоматології і ортодонтії НМУ, кафедри ортопедичної стоматології КМАПО, кафедри ортопедичної стоматології ПМА, кафедри ортопедичної стоматології Львівського державного медичного університету, Одеського НДІ стоматології.

2. Матеріали роботи викладаються в лекційному курсі і на практичних заняттях зі студентами стоматологічного факультету НМУ і слухачами медучилищ України. ,

Публікації:

По темі дисертації опубліковано 12 друкованих робіт, подано 2 заявки на винахід, 2 раціональні пропозиції, підготовлені і затверджені МОЗ України 2 реєстраційні посвідчення № 345/96 — «Керадент», № 346/96 — «Пластокрист».

Обсяг і структура дисертації:

Дисертація викладена на 169 сторінках машинописного тексту і складається з введення, 7 глав, аналізу спостережень і заключения, висновків, показчика літератури. Містить 17 таблиць і 23 малюнки. Список літератури включає 152 джерела, з них 99 вітчизняних і 53 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Виходячи з цілей та завдань роботи, це дослідження має три основних розділи: фізико-хімічний, експериментально-морфологічний і клінічний. За допомогою фізико-хімічних методів було створено 5 модельних кобальто-хромових сплави, в яких за основу було взято: два

— з кобальтом до 30%, та три — з кобальтом до 60%. В першому та другому випадку вивчався вплив вмісту вуглецю (0,1; 0,15; 0,20; 0,25;

0,50) та хрому (15, 18, 20, 25) в складі сплавів на міцність та корозійну стійкість.

Процес виплавки модельних сплавів проводили у вакуумній індукційній печі УППФ-3 (маса виплавки — 6 кг; футеровка — плавлений магнезит; вакуум — 6,7-1,3 Па). Для виплавки

застосовувались свіжі шихтові матеріали слідуючих марок: кобальт - К1 або К 1А, хром металевий - ХО, ГОСТ 5905-67, нікель катодний марки НІ, ГОСТ 849-56, титан в прутках - ТУ МУ - МОС № 8029-59; вуглець у вигляді графітного бою - ГОСТ 4426-48.

Дослідження мікроструктури проводили за допомогою оптичного мікроскопу. Шліфи для металографічних досліджень піддавали електролітичному травленню в реактивах, льодова уксусна кислота - 133 г., хромовий ангидрид - 25 г., вода - 7 г.

І - 10-30 а/дм2 и - 20-35 в.

Електронно-мікроскопічні дослідження виконані на одноступінчатих вугільних відбитках з екстрагованою карбідною фазою.

Розподіл легіуючих елементів між фазами вивчали на мікроаналізаторі «Сатеса—МБ—46» мікрорентгеноспекральним методом. Запис на самописці по матриці і по перерізу карбідів проводили безперервно по всім елементам, які в них містяться. Розподіл елементів по фазам вивчали також методом сканування по площі шліфу, в характеристичних промінях елементів, які мали. _

Для вивчення первинної диференціації дослідних сплавів по стійкості до корозії в лабораторних умовах розроблена методика прискорених досліджень, яка дозволяє в певній мірі враховувати особливості процесу, котрий протікає при робочих температурах (Т 37°С), а саме: формування в первинній стадії захисної, пассивіруючої окисної плівки на поверхні матеріалу і, далі, розвиток процесу корозії в сольовому середовищі КаСІ.

Корозійна стійкість сплаву контролювалась металографічним вимірюванням максимальної глибини проникнення (і, мкм швидкості корозійних пошкоджень, зони внутрішньої корозії і по втраті ваги, яку виявляли взважуванням на аналітичних терезах (\^, мг/см2 . ч).

Склад оксидної плівки (окалини) . вивчали методом рентгнструктурного аналізу. Кожний параметр (сі, Ус}) визначали на З зразках-супутниках одного сплаву для кожної із тимчасових витяжок.

З метою чіткого ранжування зразків застосовувались подовжені витяжки (до 500 год.) у слабосольових середовищах — 1% і 5%-вого розчину ИаСІ.

Механічні характеристики сплавів вивчали по міцності на розрив (Мпа), подовженню (%), твердості по-Бринелю (НВ); хімічні - по впливу вуглецю і хрому на глибину зони корозії та втрати ваги зразків сплавів в біологічно активному та високотемпературному середовищі з хлориду натрія.

Металографічний аналіз зразків проврдили в литому стані (оптична і електронна мікроскопія, кольорове -хімічне фарблення фаз,

рентгенструктурний аналіз) тому що у фазовому відношенні всі досліджувані сплави являють собою твердий матричний розчин на основі Со-Сг-№ з виділеннями карбідних фаз, тип і морфологія яких (при однакових технологічних умовах виплавки і однаковому легуючому комплексі) визначається вмістом вуглецю у сплавах.

Модельні сплави виготовлялися в індукційній печі УППФ-2 та з використанням подвійної вакуумної плавки та заливки в металокерамічні форми на основі АІ2О3 методом поточного литва. Дослідження проводили при вакуумній екстракції газів і шкідливих домішок.

Проведені дослідження по можливості використання повторного переплаву (30%, 50% та 100%) кобальто-хромових сплавів типу «Пластокрист» та «Керадент»

Вивчалися ливарні показники, усадка, рідинотекучість (за допомогою комплексної проби Нихендзі-Купцова) та інтервали плавління сплавів. Досліджені ділянки термограми сплавів «Пластокрист» та «Керадент* в установці ВДТА-3, що дали змогу визначити початок та кінець виплавки.

Експериментальна частина роботи складалась з вивчення місцевоподразнюючої дії витяжок із сплавів «Пластокрист» та «Керадент» на 25 кроликах породи Шиншила. Витяжки сплавів виготовляли в підогрітій воді на протязі 14 діб. Досліди проводились при одноразовому та багаторазовому закапуванні на протязі 1 місяця витяжок в .кон'юктивальний мішок контрольним та дослідним групам тварин, вивчаючи стан вік, сльозних сосочків, кон'юктиву по-віка, рогової та білкової оболонки. Сенсибілізіруючу дію витяжок проспостерігали на 20 дослідних та 10 контрольних білих безпородних щурах. Під інгаляційним ефірним наркозом тваринам голили ділянку бокової поверхні стегна розміром 3 х 3 см. Підшкірно вводили 1, 3, 7, 14 добові витяжки 1 мл до утворення «гудзика» контрольній групі

вводили 1 мм дистильованої води. Догляд за розмірми «гудзиків» проводили на протязі 10 діб.

Вивчення загальнотоксичної дії витяжок із сплавів «Пластокрист» та «Керадент» при внутрішньому введенні в підшлунковому експерименті здійснювалось на 20 дослідних та 10 контрольних однополнх білих безпородних щурах вагою 100-120 г кожний. За допомогою зонда в шлунок вводили 20 мл/кг трьохдобову витяжку. Через 1 місяць тварин забивали й проводили морфологічне дослідження стану печінки, шлунка, кишечника, нирок, серця та селезінки.

, Морфологічні зміни оточуючих тканин при імплантації сплавів «Пластокрист» та «Керадент» вивчалися на 60 білих безпородних щурах-самцях вагою 150-180 г (60 тварин), які були розподілені на 3 групи. Взірці для імплантації готували у вигляді пластинок (4 х 10 мм) з закругленими краями.

Перша група тварин (10 щурів) була контрольною, друга з пластинками сплаву «Пластокрист» (20 щурів), третя — з пластинками сплаву «Керадент» (20 щурів). Тварин забивали через 1 та 12 місяців після операції. Для морфологічного дослідження брали ділянки капсул оточуючих імплантант, фрагменти печінки та нирок. Матеріал фіксували в спиртформолі та рідині Карнуа, після чого заливали в парафін. Парафінові зрізи фарбували гематоксилін-еозином, азокарлином по -Гейденгайну, методом Ван-Гізона, імпрегнували сріблом по-Карупу. За допомогою гістохімічних методів виявляли глікоген в нейтральних мукополісахаридах з допомогою ПАС-реакції з амілазою та РНК по методу Браше.

Клінічна частина роботи складалась з аналізу результатів протезування та спостережень за 125 пацієнтами від 20 до 60 років. 125 пацієнтам проводилось протезування дефектів зубів і зубних рядів з застосуванням незнімних та знімних конструкцій зубних протезів.

Хворі розподілялись на 4 групи. Перша група хворих, конструкції зубних протезів яких виготовлялись з відомого кобальто-хромового сплаву КХС, друга — із сплаву «Керадент», і третя — із сплаву «Пластокрист».

Спостереження і клінічне обстеження хворих проводились з моменту фіксації протезів в порожнині рота та через 7 днів, 1 місяць, З місяці, 6 місяців, 12 місяців.

Пацієнти, які були обстежені, мали дефекти коронкової частини зуба, включенні та кінцеві дефекти зубних рядів. Моделювання каркасів суцільнолитих протезів проводилось на розбірних моделях методами подвійних ковпачків «Адапта» за допомогою беззольного композиційного моделювального матеріалу та високоміцних вісків на вогнетривких моделях. Всі хворі обстежувались клінічно по загальноприйнятій методиці, яка включала в себе збір: анамнестичних даних (вік, стать, скарги, перенесені захворювання, наявність протезів у порожнині рота та строки користування ними), зовнішній огляд обличчя та огляд порожнини роту, слизової оболонки, зубів та зубних рядів, форм зубних дуг і стану прикусу. Хворим, що обстежувались, проводили спеціальні методи дослідження, такі як вимір електропотенціалів та величини гальванічного току порожнини рота, ^ визначення кислотності (рН) ротової рідини, цитологічне дослідження слизової оболонки в місці прилягання протезів методом поверхневої біопсії по-Камаєву М.Ф. і методом відбитків — по-Василенко З.С. Після фарбування препаратів по Романовському їх досліджували під мікроскопом.

Визначення рН ротової рідини здійснювали за допомогою серійного прибору «1онометр-ЕВ-74», згідно інструкції по експлуатації. Для отримання орієнтовних даних в деяких випадках використовували індикаторну бумагау «Рифан».

Вимір значень потенціалів окремих гальванічних токів проводили до та після протезування за допомогою слідуючі« приборів: вольтметра Ф 4202, який має срібні ігольчаті електроди та рН-метра (ЕВ-74), що має електронний компенсаційний вимірювальний ланцюг з діапазоном виміру 1500 мВ, але в основному використовувались вузькі діапазони на 300 мВ, у відповідності з інструкціями по їх експлуатації.

Вимір величини току проводили за допомогою мікроамперметру М-266 або М-24 з двома ігольчатими електродами, які мали діапазон виміру 0-100 мкА, з поділом шкали — ІмкА.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Дослідження, які були нами проведені-, показали, що нікель, марганець, хром зміцнюють сплави в меньшій мірі, ніж вольфрам, молібден та кремній. Кремній стискає решітку, але зміцнює сплав сильніше ніж вольфрам і молібден. Метали можуть створювати хімічні з'єднання як з металами, так і з неметалами. Вивчення стану сплавів і їх властивостей показало наявність зв'язку між їх складом, структурою сплаву та його властивостями. Встановлений зв'язок між механічними і технологічними властивостями: міцністю, пластичністю, усадкою,

пористостю, обробкою різанням і тиском. Структура сплавів, що являють собою механічну суміш твердих розчинів, є найбільш придатною для виробництва конструкцій зубних протезів. Невеликі домішки іншого компоненту в чистий метал значно збільшує його твердість і електроопірність. Встанолвено, що обробці тиском краще піддаються однофазні сплави або однорідні тверді розчини. Проте обробка сплавів ріжучим інструментом вище у структурно-неоднорідних сплавів. При розробці ливарного сплаву враховували, що твердий розчин має низькі ливарні властивості. Для отримання сплаву з високими ливарними властивостями, концентрація компотентів в ньому повинна перевищувати їх максимальну розчинність в твердому стані і наближатись до евтектичного складу. Евтектичний сплав має гарну рідинотекучість, а усадка в ньому виявляється у вигляді концентрованої раковини.

Як було зазначено вище, до металевих матеріалів, які застосовуються в стоматології висуваються підвищені вимоги стосовно їх

чистоти. Виходячи з основ теорії корозії, будь-яка ліікронеоднорідність, чи то неметалеві включення або мікропори, негативно впливають на корозійну стійкість металу та виробу в цілому. Звичайно, мікровключення, які знаходяться у виробах, будуть погіршувати їх конструктивну міцність. Для отримання металу підвищеної чистоти і точним співвідношенням складових компонентів сплаву рекомендовано застосовувати рафінуючі методи виплавки. Чим складніше склад сталі або сплаву, тим гостріше виникає необхідність застосування технологій, які забезпечують невеликий угар складових елементів сплаву і рафінування його від неметалевих включень. Для отримання високоякісних металів і відливок з малим вмістом газів застосовують вакуумні печі. В таких печах плавління, розлив та охолодження відливки проводили в вакуумі або атмосфері захисного газу. Для спостереження за плавкою існують оглядові вікна. Вакуум створювають масляним вакуумним насосом. В добре відрегульованій печі отримувають вакуум до 10 Па. Електроспоживання печі здійснюється від машинного генератора змінного струму. Для плавління тугоплавких металів (титану, молібдену, вольфраму, цирконію, гафнію і інш.) і сплавів на їх основі застосовують дугові вакуумні печі (ДВП). Вони забезпечують високу температуру і додаткову очистку металу від летючих домішок і газів. Отриманий при цьому сплав має кращі експлуатаційні властивості. •

Для виготовлення металевих конструкцій зубних протезів застосовуються сплави різних металів. В зубопротезній практиці використовують сплави золота, срібла, паладія. Але являючись технологічними в роботі, вони мають ряд недоліків, які пов'язані з недостатньою твердістю, міцністю, пружністю і особливо великою собівартістю, що робить протезування такими сплавами, ненадійним і малодоступним. Літературні дані свідчать, що приблизно 28 млн жителям України необхідне виготовлення зубних протезів з металевими конструкціями (в середньому біля 6 умовних металевих одиниць кожній

людині). Враховуючи економічну ситуацію в країні і низький матеріальний стан значної частини населення, а також тенденцію до збільшення (з 10% до 20%) кількості осіб з ознаками непереносимості металевих протезів. (7, 4), в практиці ортопедичної стоматології сплавам на основі кобальту, хрому, нікелю і заліза надається більша перевага.

В даний час для відновлення дефектів коронкової частини зубів і дефектів зубних рядів застосовуються паяні, безпайні і суцільнолиті конструкції зубних протезів. Перші два види виготовляються з різних металів, інтенсивність електрохімічної взаємодії між якими може викликати місцеві і загальні реакції організму людини, які характерні для непереносимості до таких зубних протезів. Ряд недоліків мають паяні і безпайні конструкції зубних протезів і в забезпеченні естетики. Маючи гарні облицювальні матеріали, але користуючись виготовленням комбінованих коронок за - Белкіним, за - Бородюком та за - Куриленко можна отримати лише тимчасові позитивні функціональні і косметичні ефекти. Такі протези мають недостатню міцність і пружність, що часто викликає відокремлення обличкування від металевих частин. Обличкувальна частина змінюється в кольорі, особливо у ясневого краю, де важко створити механічну фіксацію, враховуючи методику виготовленя. Ускладнення у створені повноцінного функціонування зубо-ясневої беріздки, також призводять до зміни кольору обличкуванням. Застосування суцільнолитих конструкцій зубних протезів, особливо мостоподібних, опорні елементи і проміжна частина яких виготовлені із одного складу сплаву, ідентична механічна, термічна і хімічна обробка їх забезпечує однаковий структурний стан. Це підтверджує також вимір величини їх електрохімічних потенціалів, які характеризуються відносно невеликим розходженням (КХС — 58 мВ — 81 мВ; Керадент 54 мВ — 87 мВ; Пластокрист 59 мВ — 76 мВ), лише у випадку наявності в порожнині рота більш 4 одиниць.

Однак технологічна складність виготовлення і відсутність повноцінних конструкцій матеріалів ускладнює впровадження суцільнолитих протезів в практичну охорону здоров'я. Для виготовлення металевих частин суцільнолитого комбінованого зубного протезу необхідні сплави металів. Сплави із дорогоцінних металів не знайшли широкого застосування в зубному протезуванні із-за їх недостатньої твердості і високої собівартості. Значні успіхи в цьому напрямку досягнені при введенні в зубопротезну практику сплавів на кобальто-хромовій основі, котрі поєднують високу біологічну інертність з вимогами, які передбачаються експлуатацією до комплексу механічних властивостей. Марки сплавів, які застосовуються в даний час (КХС, УпаІІішп, Бюгодент) мають ряд недоліків, що до їх технологічних властивостей (незадовільна рідинотекучість, широкий інтеграл кристалізації, ускладнена механічна обробка). Це пояснюється недостатньо досконалим технологічним процесом при виробництві таких сплавів, а також підбором легуючих елементів в них. Забруднені шихтові матеріали, внаслідок недостатнього рафінування цих сплавів від шкідливих домішок і включень (сірки, сурми, вісмуту, нітридів кадмію) виклакає зниження їх корозійної стійкості в біологічних середовищах, що може призвести до алергічних реакцій організму за даними В.С.Онищенко (1995), С.Т.Тирнової (1990), Б.1.Маркова (1995), і Л.ІДойникова (1991). ■

Таким чином стоматологічні заготовки із корозійностійких кобальто-хромових сплавів «Пластокрист» призначені для виготовлення незнімних та базисів знімних суцільнолитих зубних протезів з пласмасовими і фотополімерними покриттями, «Керадент» ще і для обличкування керамікою, якщо їх коефіцієнт температурного розширення співпадає, а також інших литих тонкостінних виробів складної конструкції, які застосовуються для відновлення функціональної і естетичної повноцінності зубо-щелепового апарату.

Вибраний склад інградієнтів забезпечує високу зносостійкість матеріалів та їх біологічну інертність в середовищі живого організму. Виплавка заготовок проводиться методом подвійного вакуумно-індукційного переплаву з чистих шихтових матеріалів.

При дослідженнях кобальто-хромових сплавів на корозію нами виявлено, що ступінь і характер поверхневих пошкоджень залежить від схеми легування і параметрів корозійного процесу (темератури, тиску, тривалості), при цьому спостерігається незначна різниця в побудові їх оксидного шару.

Підбір оптимальної ступені легірування сплавів, застосування мікродобавок з нових комбінацій хімічних елементів дав можливість розробити нові сплави з покращеною міцністю, пластичністю, рідинотекучістю, біологічною інертністю і клінічними показниками (рН, мкА, мВ), які необхідні для виготовлення повноціних суцільнолитих зубних протезів.

Склад нових сплавів, що були розроблені нами, на кобальто-хромовій основі «Пластокрист» і «Керадент» має комплекс механічних і корозійних властивостей рівень яких відповідає міжнародним стандартам, а технологічність (рідинотекучість, усадка) і чистота від шкідливих домішок перевищує характеристики сплавів аналогічного класу, що застосовуються в практиці.

Сучасне зубне протезування вимагає виготовлення зубних протезів з високими механічнми, індиферентними показниками, які б забезпечували їх функціональні і естетичні якості. Для досягнення цього сплави повинні мати широкий арсенал різних властивостей, так як деякі з них, відповідаючи вимогам для виготовлення незнімних конструкцій, далеко не завжди придатні для виготовлення знімних конструкцій зубних протезів. Тому в даний час в світі для цих цілей розроблено більш як 200 видів сплавів і лікарю стоматологу-ортопеду надана широка можливість їх вибору. Проведений нами пошук матеріалів для

виготовлення суцільнолитих конструкцій зубних протезів з врахуванням аналізу наукової летуратури і економічних факторів, дозволив зупинити свій вибір на системі кобальт-хром з додатковим легуючим комплексом.

Біологічна інертність, висока міцність, пластичність, незначна лінійна усадка такого сплаву дає можливість виготовляти суцільноліпі конструкції незнімних зубних протезів на високому рівні. При досліджені експериментальних сплавів доведено, що оптимальні властивості мають сплави з вмістом вуглецю 0,15—0,25%, структурною особлиістю якіх є сильне виділення дисперсних карбідів і формування напівпроникливої сітки карбідних виділень в матриці сплаву. При пониженні вуглецю до 0,1% з'являються переривістість сітки з масованим евтектичним виділенням тонкодисперсних карбідів, що вказує на низьку міцність сплаву. Підвищений вміст вуглецю призводить до різкої крихкості сплаву, зниженню його пластичних властивостей, хочя твердість при цьому збільшується. Досліджувані сплави з низьким (0,1%) і середнім (0,15—0,25%) вмістом вуглецю, характеризуються розривистою сіткою карбідних виділень і більш стійкі до корозійних впливів. Сплави з високим вмісггом вуглецю (0,3%) утворюють масовану сітку карбідів, що сприяє розширенню зони не тількі поверхневої, але і внутрішньої корозії. Таким чином найкращим сполученням, при збереженні достатньої високої корозійної стійкості, є сплави з вмістом вуглецю 0,15—0,25%. Для визначення стійкості до корозії у сплаві з оптимальним вмістом вуглецю ми досліджували вплив хрому. Як показали дослідження вміст хрому від 17 до 25% не змінює фазового складу сплаву, але при збільшені хрому більш як на 25% спостерігається зниження пластичності модельних сплавів.

Для покращення і стабілізації властивостей литих біоінертних сплавів на кобальто-хром-залізній основі нами застосовувалась вакуумна плавка і заливка в металокерамічні форми на основі оксиду алюмінію методом точного литва. Можливість вакуумної техніки слід розглядати,

на наш погляд, як додатковий резерв підвищення пластичності, міцності, рідинотекучості, усадки, чистоти сплаву від неметалевих включень і газів. Підвищена чистота заготовок сплаву «Пластокрист» і «Керадент» дозволяє рекомендувати в практику техніка-литварника використання від 30% до 50% повертання при литті конструкцій зубних протезів після старанної обробки від формовочної суміші.

Кобальт-хромові сплави «Пластокрист» і «Керадент» з додатковим легуючим комплексом, який включає нікель, вуглець, титан, марганець, алюміній, кремній, молібден сполучують характеристики необхідні для виготовлення суцільнолитих конструкцій зубних протезів.

Дослідження впливу витяжок сплавів «Пластокрист» і «Керадент» на ріст і розвиток клітінних елементів підшкірної клітчатки білих щурів показав, що міграція фібробластичних елементів починається на 3 добу, на 14 добу клітінна популяція вступає у фазу повної дегенерації. Показники гістотоксичності дорівнюють для «Керадента» — 0,74 + 0,01, для «Пластокриста» — 0,78 + 0,01. Це вказує на відсутність

гістологічного ефекту. При вивчені подразнюючої дії на очний мішечок витяжок із сплавів, запальних змін, які вказують на непереносимість, також не виявлено. Досліджуючи сенсибілізуючу дію, білим безпорідним щурам підкожно вводили на попередньо вистрежену поверхню стегна витяжки із сплавів. На третю добу розміри гудзиків зменьшувались як в дослідній, так і в контрольній групах. Гістологічні дослідження не виявили запальної реакції і на місці введення імплантантів, що свідчить про відсутність подразнюючої дії. При вивчені загальнотоксичної дії, витяжки сплавів вводили внутрішньошлунково за допомогою зонда 20 1

мк/кг ваги тіла. Дослідження динаміки ваги, макро і мікроскопічного стану печінки, нирок, шлунку і кишечника не мали достовірних відмінностей від контролю. Гістологічні дослідження реакцій оточуючої тканини на імплантацію сплавів «Пластокрист» і «Керадент» не виявили структурних, а також функціональних змін на місцях введення

імплантанту і в паренхіматозних органах у порівнянні з контролем. Нами був запропонований і проведений додатковий тест на ретикулоцитах мозку щурів. Через добу після останього введення витяжки досліджували кістковий мозок з дистального кінця стегнової частини. Кількість ретикулоцитів при мікроскопічному дослідженні не виходила за рамки норми: «Керадент» — 2,23% на 1000 ретикулоцитів, «Пластокрист» — 2,16% на 1000 ретикулоцитів. .

Таким чином санітарно-гігієнічні і токсикологічні дослідження показали відсутність гістологічного, подразнюючого, сенсибілізуючого впливу сплавів «Керадент» і «Пластокрист» на живий організм тварин.

Для клінічного дослідження сплавів КХС, «Пластокрист» і «Керадент» під спостереженням знаходилось 125 пацієнтів, яким проводилось ортопедичне лікування були розподілені на 3 групи.

Першу групу (43 чоловіки) склали хворі, яким зубне протезування здійснювалось з застосуванням відомого кобальто-хромового сплаву (КХС), другу групу (40 чоловік) — з зубними протезами із сплаву «Керадент», третю (42 чоловіки) — із сплаву «Пластокрист».

Всього на ортопедичному лікувані знаходилось 125 хворих (50 осіб чоловічої і 75 — жіночої статі) у віці: 20-30 років — 27 пацієнтів, 31-45 років — 35 чоловік, 46-60 років — 63 хворих. Зубне протезування було здійснено у 125 хворих, при цьому було виготовлено 274 суцільнолитих комбінованих зубних протези. Причому 43 хворим 99 протезів виготовлено з використанням КХС, 40 хворим 90 протезів з використанням «Керадеігга» і 42 хворим 85 протезів з застосуванням «Пластокриста». При відливці каркасів зубних протезів повторне моделювання и лиття застосовувалось для КХС у 8% випадків, для «Керадента» — в 5,6%, для «Пластокриста» — в 2,4% із числа всіх виготовлених протезів. Відлиті каркаси зубних протезів показали високу якість, яка визначилась по припасовці на моделях, а потім і на опорних

зубах в порожнині роту, що вказує на незначну ливарну і об’ємну їх усадку.

Клінічне обстеження хворих, яке включало вимір кислотності слюни, значень різніці потенціалів, величини струму гальванічних елементів, цитологічне дослідження слизивої оболонки порожнини рота в місці прилягання металевої частини протеза, проводили до протезування, через 7 днів, 1, 3, 6 місяців, 1 рік. Дослідження рН рідини порожнини роту показало, що у контрольних осіб крайні виміри знаходились у межах 6,0 — 7,5. У осіб, які потребували протезування коливання рН були у межах 6,0 — 8,0.

Вимір рН в ранні строки після протезування свідчать про різну чутливість осіб до матеріалу, який використовується у протезуванні. У осіб, яких протезували з застосуванням КХС рН знаходилась у межах 6,0

— 8,0, «Керадента» — 5,0 — 8,0, «Пластокриста» — 6,5 — 7,5. Через рік коливання рН слюни були більш виражені у всіх групах осіб, яких протезували, і складали від 5,0 до 8,5. Отримані результати показали, що через місяць у основної групи осіб, яких протезували з використанням сплавів КХС і «Керадент» показники рН зміщувались в кислу сторону, а через рік зменшення кислотності відмічалось у всіх групах. Однак рівень рН у найбільшої кількості хворих наближався до контрольних величин при застосувані сплаву «Пластокрист». При вимірі середніх значень рН рідини порожнини роту в динаміці у осіб, що протезувались КХС показники не мали достовірних відмін у порівняні з контролем. Протезування з використанням «Пластокриста» впливає на середню величину рН в меньшій мірі, ніж протезування «Керадентом», але ця різниця зникає через 3 місяці, коли достовірних відмін між групами не виявлено. Таким чином кобальто-хромові сплави впливають на концентрацію іонів водню в рідині порожнини роту, однак впливу, який призводить до патологічного стану місцевих тканин і організму в цілому, не справляє. Динаміка і ступінь вираження зміни рН залежить від

строків дослідження, якості сплаву, правильного технологічного виготовлення металевих конструкцій зубних протезів.

Для вивчення електрохімічних процесів, які проходять в порожнині рота при протезувані кобальто-хромовими сплавами, ми вимірювали величину електропотенціалів, величину струму гальванічних елементів. Крайні показники електропотенціалів, у пацієнтів, що протезувались зубними протезами більш 4-х одиниць знаходились в межах: для КХС — від 58 до 81 мВ, для «Керадента» — від 54 до 87 мВ, для «Пластокриста» — від 51 до 76 мВ. Проведені вимірювання виявили різні, величини електропотенціалів, як у різних хворих так і одного і того ж хворого. Це свідчить, на наш погляд, про різний стан поверхні металевих частин зубів протезів і про різний стан умов порожнини роту. Виміри хоча і відрізняються від контрольних величин, але не перевищують норм, передбачені вимогами до них таких видів сплавів. В ранні строки обстеження осіб, що протезувались з застосуванням досліджуваних сплавів коливання мікроелектрострумів у основної частини осіб, які мали зубні протези, знаходилась в межах від 1 мкА до 5 мкА, лише у 3 пацієнтів зареєстровано величину струму 25 мкА, у четирьох 12 мкА та у чотирьох 8 мкА, з числа всіх, що підлягали протезуванню. Через 1 рік підвищення значення струмів до 6 мкА реєструвалось у осіб, що протезвались з КХС у 14%, з «Керадентом» — у 25%, «Пластокристом» у 14% від загальної кількості тих, що підлягали протезуванню. У 3% хворих при величині струму, яка досягала 25 мкА, відмічались симптоми запального процесу слизової оболонки порожнини рота вірусного походження в місцях, які не мали контакту з протезами. При цитологічному дослідженні клітинної реакції слизивої оболонки порожнини роту встановлено, що протезування кобальто-хромовими сплавами не здійснює на неї вираженого впливу. В ранні строки відмічалась незначна десквамація епітеліальних клітин, міграція нейтрофілів і лейкоцитів на поверхню, але через рік ці явища не

реєструвались. Цс доказує високу біологічну інертність досліджуваних сплавів.

ВИСНОВКИ

1. Найбільш перспективними сплавами, які використовуються в ортопедичній стоматології для виготовлення суцільнолитих протезів є сплави, що містять вуглецю від 1,5% до 2,5% і леговані хромом в інтервалі 17% — 20%, що забезпечує їх найбільш високу стійкість до корозії без помітного зниження міцності.

.2. Метод подвійного вакуумного лиття забезпечує підвищену чистоту сплавів і дозволяє використовувати до 50% переплаву.

3. Розроблені нами вітчизняні сплави на кобальто-хромовій основі «Пластокрист» і «Керадент», з додатковим легіруючим комплексом, який включає нікель, вуглець, титан, марганець, алюміній, кремній і молібден мають фізико-хімічні характеристики, які необхідні для виготовлення суцільнолитих конструкцій зубних протезів.

4. По якісному і кількісному складу елементів сплави «Пластокрист» і «Керадент» відповідають вимогам, що до виробів експлуатація котрих проходить в біологічно активних середовищах організму людини.

5. Кобальто-хромові сплави «Пластокрист» і «Керадент», які використовуються для виготовлення зубних протезів, за данними цитологічного дослідження клітинної реакції слизової оболонки порожнини роту на не викликають патологічних змін на клітинному рівні.

6. Гістологічні дослідження реакції оточуючих тканин на імплантацію сплавів «Пластокрист» і «Керадент» не виявили структурних і функціональних змін на місцях їх введення.

7. Клінічне обстеження 125 пацієнтів, які протезувались сплавами КХС, «Пластокрист» і «Керадент» показали, що pH слюни, величина

гальванічного струму і різниця потенціалів в порожнині роту не перевищує допустимих норм.

8. По своїм фізико-хімічним, технологічним і функціональним властивостям сплав «Пластокрист» може бути використаний для виготовлення суцільнолитих незнімних протезів облицьованих пласмасами, фотополімерами, а більш високі пружні і міцнісні властивості сплаву «Керадент» дозволяють рекомендувати його для всіх видів суцільнолитих зубних протезів.

9. Високоякісні та економічно вигідні сплави «Пластокрист» і «Керадент» розширюють показання до використання суцільнолитих конструкцій зубних протезів в практичній охороні здоров'я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Механічні та експлуатаційні показники, що забезпечують функціонування суцільнолитих зубних протезів найстабільніші при виготовленні КХС сплавів з вмістом вуглецю 0,15—0,25% та хрому 17— 25%.

2. Виготовлення сплавів «Пластокрист» та «Керадент» за методом подвійного вакуумного переплаву дає змогу використовувати до 50% переплаву.

, 3. Литгя зубних протезів з використанням повторного переплаву «Пластокрист» та «Керадент» зменшує витрату сплавів в 2 рази.

4. Виготовлення сплавів «Пластокрист» та «Керадент» в умовах вітчизняного виробництва забезпечує доступність протезування суцільнолитими зубними протезами серед широких верст населення.

5. Стоматологічний сплав «Пластокрист» рекомендується для

виготовлення металевих каркасів суцільнолитих незнімних протезів з акриловим композитним обличкуванням та базисів часткових знімних протезів. •

6. Стоматологічний сплав «Керадент» рекомендований для виготовлення металевих каркасів суцільнолитих незнімних протезів з керамічним акриловим та композитним обличкуванням базисів часткових та повних знімних протезів.

зо

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ортопедическое лечение включенных дефектов зубных рядов у детей в постоянном периоде прикуса // В кн.: Наукова естафета ювіляра (Наукова конференція присвячена 70-річчю професора П.Т.Максименка), Тези докладів. — Полтава, 1992. с. 185-186

2. Влияние металлических цельнолитых протезов из новых сплавов на основе КХС на микрофлору полости рта и тест-микробы // В кн.: Наука, виробництво і охорона здоров'я. Науково-практична конференція. — Київ, 1993. с. 114-115

3. Сравнительная оценка влияния металлических цельнолитых протезов из новых сплавов на основе КХС на микрофлору полости рта и тест-микробы // В кн.: Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортопедії. — Полтава, 1993. с. 67-68

4. Використання сплаву пластокрист для виготовлення суцільнолитих протезів // В кн.: Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. (Матеріали науково-практичної конференції). — Івано-Франківськ, 1995. с. 86

5. Розробка технологічного процесу лиття заготовок зі сплаву «Пластокрист» з використанням повторного переплаву // В кн.: Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. — Львів, 1995.

6. Визначення корозійної стійкості сплавів в сольовому середовищі // В кн.: Актуальні проблеми стоматології. — Львів, 1995. с. 39-40

7. Використання естетичного покриття при протезуванні дітей з дефектами коронкової частини зубів // В кн.: Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. — Львів, 1995. с. 42-43

8. Изучение окружающих тканей при имплантации сплавов «Керадент» и «Пластокрист» // В кн.: Основні стоматологічні захворювання їх профілактика та лікування. — Полтава, 1996. с. 51

9. Прискорене лікування ясен нетрадіційними методами у осіб Чорнобильської зони після препарування зубів під суцільнолиті мостовидні протези // В кн.: Чернобыль и здоровье населения. Том 111,1994. с.142-143.

10. Новый медицинский сплав “Пластокрист” для ортопедической стоматологии// В кн.: Вестник стоматологии, № 2(9). - Одесса, 1996. с.]38-]41.

■ . 11. Протезы покрытые полимерами, клинические наблюдения

// В кн.: Питання ортопедичної стоматології. Збірник наукових праць.

- Полтава, 1997. с.121-122.

12. Определение литейных характеристик нового биоинертного сплава “Пластокрист”// В кн.: Питання ортопедичної стоматології. Збірник наукових праць. - Полтава, 1997. с.123-124.

Омельчук М.А. «Клініко-експериментальне обгрунтування використання нових кобальто-хромових сплавів «Пластокрист» і «Керадент» в ортопедичній стоматології.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук з фаху 14.01.21 — стоматологія. Національний медичний

університет ім. акад. О.О.Богомольця, Київ, 1997 р.

Розроблені кобальто-хромові сплави «Пластокрист», «Керадент» для виготовлення суцільнолитих зубних протезів при ортопедичному лікуванні хворих з дефектами зубів та зубних рядів.

Фізико-хімічними, експериментальними клінічними

дослідженнями доведена експлуатаційна, функціональна та економічна доцільність використання нових сплавів «Пластокрист» і «Керадент» в практиці ортопедичної стоматології. Запропоновані сплави відповідають міжнародним стандартам і відрізняються біологічною інертністю, корозійною стійкістю, незначною собівартістю.

Виготовлення сплавів «Пластокрист» і «Керадент» забезпечує доступність протезування суцільнолитими зубними протезами широких верств населення в умовах вітчизняного виробництва.

Основні слова: сплав, корозія, дефект зубів і зубних рядів, кислотність, цитологія, біоінертність, суцільнолитий зубний протез, протезування.

SAM.MARY

Omelchuk М.А. «Clinical and Experimental Substantiation of Using New Cobaltochromic Alloys, Plastokrist and Keradent, in Orthopaedical Stomatology».

The thesis in competition for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.21 — Stomatology.

Academician O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 1997.

Developed were new Cobaltochromic alloys, Plastokrist and Keradent, for using in production of cast fixed and removable dentures for the orthopaedical treatment of patients with dental defects.

By the use of physicochemical, experimental and clinical studies, it was shown that these alloys are technological, functional and economical in practice of the orthopaedical stomatology. The alloys developed meet the requirements of international standards and are characterized by biological sluggishness, corrosion stability, low price.

The alloys Plastokrist and Keradent ensure the access to having cast dentures for wide mass of the population under the conditions of domestic production.

Key Words: Alloy, prosthetics, dental defects, cast denture, biological sluggishness, acidity, cytology.

r