Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Распространенность ишемической болезни сердца и её факторы риска среди работников солорудников

НАЩОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ ím. О.О. Богомольця

Р Г Б О Д ^а пРавах РУ^опису

О 1 ИЮН 1997

БЛЕЦКАН Мирослава Михашпвна

РОЗПОВСЮДЖЕШСТЬ 1ШЕМ1ЧН01 ХВОРОБИ СЕРЦЯ ТА ÏÏ ФАКТОРИ РИЗИКУ СЕРЕД ПРАЦ1ВНИК1В СОЛЕКОПАЛЕНЬ

14. 01. 11 - Кардюлопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Кшв — 1997

Дисертац1Я s рукопис

Робота виконана на ка£едр1 факулътетсъког lepani'f У:?.городсько-го державного ун1верситету

Науковий кергвник:

доктор медичних наук, професор ФАТ7ЛА Михайло 1ванович 0$iuiüHi опоненти:

доктор медичних наук, професор БАБЙН1НА liain Нивка доктор медичних наук, професор ДИЗОГУБ BiKiop Григорович

Пров1дна орган1зац1я - Украхнський науково-досл!дний шститут кард!олог11 isi.ll.Д.Стражеско, МОЗ Укра'1'ни, м.Кихв

на заспдашп спец1ал1зовано1 вчено'1 ради Д 01.21.04 при Hauio-нальному медичному ун1верситет1 iu. О.О.Богоыольця (252004-, ы.КиТе, бульвар Т.Г.Шевченко, 17).

3 дисерташею ножна ознайомитися в öiönioieai Нацхонального иедичного ун1верситету im. 0.0.Богомольца (252067, м.Ки!в, вул.Зоолог1чна, 3).

Автореферат роз1сланий чо" Л. ТНЯ1997 р.

Вчений сенретар спец1ал130Еан01 вчено'1 ради,

доктор медичних наук,професор

Боднар П.Ы.

'ЗАШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТН

Ак1увльн1сгь.проблема. Серцево-судинн1 захворввання заЯиа-сть пров!дне сце серяд причин сыерт! ?а ранньо? яепрацездат-ноет! дорослого наседэяня як в нашгй кра!н1, ссак I за рубежей (Р.Г.Оганов, 199^; Г.СДуковскзй, 1996; А.Я.Калинина, 1996).

Серед хроц{адях захворюваяь серцево-судинно! система про-зШа ы!сца зайкае 1пеи1чяа г&ороба серця (ПС), що обуиовлецо гначноо П розповсвдген1с2э (З.В.Консзсзгпнов, 1993) га внео-коа сггертн1сто в4д ие! (АЛ.Калинина, 1993; О.И.Волож, 1993).

РозпоЕсщзеаосг{ I мы! чао? хвор оба серця серед организовавши (Г.Г.Кобец, 1991; В.Я.Николеяко, 1994) I, особливо, неор-гсШговсдого (В.В.Козсяшиаиов, 1993) населения прясвячеяа велим кШя1с2$ роб!г. Одыак, пемас данях про розповсадзен1с2ь 1шсц1чяо? хворебя серця та И факгор{в рязику серед лвдеЯ, в органам окпх в силу поеппх ууов (харчування, уновя працО са* стематнчео падходпть пЛДЕЗцеиа к1льк1с!ь хлориду аатр!в.

У дссгулаШ нал л!геразур1 из не эпайшш данях яро лоияре-я1с2Ь 1пеа1чН01 хвороба серця серед прац1ЕЯик1в солекопалень, як! арсапвага лрацзтог з умовах хршНчпого сольового ото-чвпт.

Рвзулмага .багагочяслепних дослхдяень.проведених за остая-ах 20 рок1в, дозволили вад*ляти осаовн! фактора ризпку, яге? вплпваэть на р!вень захворввазои:1 гз сиертиос^ в1д !веи!чно! хворобя серця I якп21и е артер1ачьна гхпер2енз1я, дисл1попротеТ-деи!я, пал1ння, надлпакова ласа г1ла (Р.Г.Огаяов, 1990).

Явдо даяих про П0Енрен1сть iшstliчnQi хвороба серця при умов! надихрного надходаення солей натр1п до орган1зау людпня ни не яйявиля, то вплив недурного вяявання хлориду натр!ю на один

з осноееих факгор1в ркзику 1пеы1чноГ хвороби серця - £р?ер1аль-ну Нпертенз1ю - висвхтлено рядом еп1деы1одоНчних та клШчних досл1дкень (А.Б.Бахшалнев, 1989).

Роботи, е яккх вивчався патоф1з1олог1чнай механ!зи розЕит-ку аргер|вльно1 НпертеязН в ц1сцевостях з високии вм!стоы хлориду вагр!в е об'ектах зо,бн1шього середовяща (вод!, грунт!, продуктах харчуванна), були виковая! серед неорган!зованого населенна с.Александров Закарпатсько! облает! УкраТни (1.51.4а-тула, 1990; О.А.Р!вко., 1991).

Еп1дем1одог1чн1 аспекта !Еем!чвоТ хвороба серця на п1дпра-снствах, зайнятих добуванвя« га переробкою каи'ано! согЛ, не , Еивчалчса. У процес! добування та пераробки кан'яао! со-! на роб1тник!в д!е комплекс весдрвятливих внробннчих фактор!е » п!д-Еицена концевтрац1я пилу кам*нво! сол! в пов!2р1 робочо! зона, нестандартна и1крокл1иат, всихоеиоц1йн1 та ф1зачн1 ваваитакен-не. Травалий впдив хрок!чаого содьового оточеавя празводагь до зниження смаково! чугдввост! до кухонио! сод! та дод&ткоеого надходяення в орган!зи солекон1в хдораду ватр!» э !жею (В.В.Свист ах, 1995).

В1дсутк!сть даних про розповс»ДЕеЕ!иь 1веи!адо| хворсбя серця та фактор1в ризику серед нрац1£ннк!в содекопвлекь «в необх1дн1сть розробкн проф1лакткчних прогрш серед солекод!в означили актуальн!сть дало! робо?я.

Мета робота. Виечити розповсюдяеМсть 1веи1чноТ хворобв серця та II фактор!в ризику серед прац!внкк!в солекопаяонь ть розробитн заходи II первинно! га вторикно! профГлектяки,

Завданвя досл!джеаня:

I. Вивчити попировать 1вем1чно! хвороби серця та II осаов-них фактор1в ризику серед прац!ввик!в Солотввнських солекопа-лень.

2. CnisciassiTH еп1дб310д0г1чяу сигуацio cyocosxo 1шви aol rsopcda сорця серзд njsaaiBHKsis солокопалень та контроль-at/I групп.

3. Визаачита оссблзвосх! частота р!знюс фаятор!з разику iESuiuHoi хвороба сорця сзред прац{зннк{в Солотвинських соле-аопалеаь га контролъзо! яопуляц!?.

• Розрсбии захода первиниоГ та вторанно! профхлаггалки tECuiHHOi хвороба сорця з врахуваянЕи хроа!чного сольового оточення обстезеязх.

Каукога новйзва. Ваариз в УкраШ проведено ед!децхолоНч-яе сбстезегш.т прац1вник{в соязкоггздеиь цодо {пе^чно? хвороба сарця: виэначеца позярзз1сгь IXC, II ояреизх форм, частота фак-sopiB рцзаку ссрзд половШз та alaos р!зтис в!ковах груп, що працпять та гавуть в уиовах хроЩчаого сольового оточення,.

Практично ззачсявя роботн.' Виявзея! особливост1 частота tESuliaof хзоробп сорця га П фактора риэину f всгановдеа! ко-рздяцИЫ завязка фгхторis ргояку з розповсюдген!ст» IXC дали гмогу сфорнулшатя голоси! иаяряхга парвкнпо? та вторинно! про-ч51лгк1ккп дсзого захворззаваа серед прац1вяиа1в солекопалень.

. Показала дбц!лШсть ргмшього ветвления 1шеи!чно! хзоробп сорця га П факгор{з jmrnty серзд солскса1в для розробка Симеиз atiqzznizzz та ездсрсгчгн; заход!в, спржяманах яа гшязення

Oon,Cp!ii дел* ярозадепого досл1дзоняя s базовяш для оцдя-ga йодадымго розвпзку■ап!двм1одог1чао1 сктуамI г!дносно IXC в payfoni з хроа1чнш: сольовям оточенняи.

Основа!^шяЬкенкя, що виносяться на захист;

I. Серзд Bpaai^twciB солекопалень, що эсявуть та працюють в уновах хровНзого сольового оточення, uas м!сце гисока роз-повсиджеа1сть tsautinoi хвороба серця.

2. Освоении фактором ризику ineui4HOi хвороба серцн серед прац1вник1Е солекопалень е аргер!альаа rinepieHaia, ¡цо розвива-сться внасл!док вадм2рного надходження в Тх орган!зм хлориду HarpiD.

3. Факторами разику IXC у прац!Еник1Е Солотеинських солекопалень е такоЕ дксл!попроте!дем1я, пал!ння, неды!рна uaca т!яа.

k. Основнии заходом про^лактики !шем!чпо1 хвороба серця серед прац!вник1в солекопалень с проф^актнка ©ртер!альв01 rJ-пертевзН пляхои обмегеняя вадходяавня в орган!за совекоп1в хлориду ватр!ю.

Впровадження результате досл1дяенвя в практику. Розробде-н} ре:<омендац1'1 по первиян!й та вторянн!й проф!дактиц! itstiis-hoI хвороби серця серед oci6, в орган!аи яких надаодить недурна к!льк!сть хлориду aaiptD, вдроваджен! в прададу робота ровпункт!в Солотвиаських солекопалень, кард!одог1чвого в!дд{деЕ-ня Уггородсько! uicbKOi клШчно! aiEapai, & sasos в седагог1ч-ней процес кафедр факультетсько! та госп!тальио1 терапН Уего-родського державного ун!верситету.

Алробац!я роботи. Основа! чатЪр!ели робота долов!дайися та були обговорен! ее п!дсумкових коаференц!ях ярофесорсько-еи-клвдацького складу ыедичного факультету Укгородського деряавно»-го yHiBepcHiexy (1995-1997).. Дксертац1я апробоваиа аа сп!львоау зас!данн! кафедр факультетсько"! repanii, пропедевтики внутр!с-н!х хвороб та госп!тально1 терап!! гедичного факультету Угго-родського дергавного ун!£ерситету.

Пубпткац!I. По тем: дисертацП ояубл!ковано 7 наукфввх праць.

Обсяг i структура дисертац!Y. Дисертац!я Еикладена на fSO стор!нках машинописного тексту та складаеться !з sciyny, огляду л!тература, п'йти роздШв власних досл!джень, д!дсушсу,вйснО£-

Kis, прантичних реноггендац!Я ta списку л!тературя, що вклвчае ¿¿З'дзарел. Робота 1явстрована Ь-i таблицянн та в иалонкашз.

Особистий. вклец в розробку иаукозих результат^ досз1джен-ая. Проведено еп!деи!олог!ад5 та клШчне обстехення прац!вни-к!в солекопсзень та poöiTiiaKis лашшсбуд1ваого заводу, вязчен! ïx уаова прац!. lia основ! аяал!зу дания стандартно* кард!олог!ч-hoï анкет В003 та зм1а па ездктрскард!ограи! (ЕКГ) споков,oui-яеапх за М!ниесотсысва кодоц, вазаачено частоту !иец!чно! хворсбя серця та П окрецщс форм в орган! зоваша популяд!ях. Вн-B4Ö20 розповсвд2зл1сзь осаозшах (jaKîopiB разаку taeuiHHOï хвороба серая: даелi попрог сIдеи!I, артер!ально"1 НпертензН, пал1я-ия» недзниково? нзса т!да серед обстезуваного контингенту.Автор дасертедН саиостШо эд1асниззла заб!р кров! для бЮхШчнах досл!дпоаь та анал!з ! сбробку отрдизнах результата.

зпс! РОБОТЙ

Мазер!ади ! катода досл1д-е;шя. Анал!з частота р!знпх фора icsiiirçaoï хвороба серцл, доишреност! П основнях фактор1в ризл-ку проводили при sincoHüHai еп!дем!олог!чного дослЦзення серед пргщшшк!в Сояотзкасышх солекопвлень Тяч!вського району За-карлэгсьяоГ облает! (осяогна грула) та Ужгородського цашинобу-д!бпого заводу (контрольна rpyiib). Обстекено з!дпоз!дно 1452 та 1309 ос!б.

Серед oößzesemix прад!Ш1к!в солеколаяень сп!вв!дновення ЧОДОйШв та siHOH схладало 67,3 та 32,7% прост 53,3 та в!дпов!дно'на цаияяобуд!ваоиу завод!.

Розпод1л ирац!вйик!в солеколадеяь за стазеы роботи був сл!дувчим: 3i сталей роботи до 5 рокхв було 29,87» oci6,3t ста-зсеи роботи 5-10 рок!в - 35» працюючих, зх стаяеы роботи IIIS. рок1в - 19,2?; солекоп!s. Групу oeiö 3i стажел робота 20-29

та б!лыве 30 рок!в складали в!длов!дно та 11,0% прац!внн-Ki£ солекопалень.

Розпод!л прац!вних!в »шяшобуд!гвого заводу га стажем робо-ти був сл!дувчии: з1 стажем робом до 5 p.OKiu було 17,9$ 0с!б, 3i стагем роботи 5-10 pOKiB - 13,?^ прац!вннк!в, 3i стажем роботи I1-I9 рок iE - 39,3£ po6iTHjiKiE. Групу oci6 si стажем роботи 20-29 potttB та б!льше 50 poKiE складали в!дпов!дно 25,2 та 3,9% прац1вник}в.

ВиЕчення розповсюдгеност! 1веы!чво1 хвороба серця та if основних фактор!в ркзкку грунтувалося на комплекс! стандартнлх еп!деи!олопчних кетодхв дося!дхення, що вкдючаал заловнення стандартно! кард!ологзчно! анкети BOOS; peccrpanio ЕКГ -токов; 1;кы1рввання артер!ального тиску (AT); антропоиетр!ю; опигугаяня про пал!вня; б!ох!игчне гизначення ви!cry лШд!в £ плазы! кров!; Еизначення добового натр1йурезу; оц!нка уиов прац! на Об'ек-тах дослЦхення (и!крокл!иатячних покезняк1в га концентрацП сол! в nOBtTpt).

Be! метода обстехенвя (еп1деи1олог1чн1 та б!ох!и!чн!) булв стандартизован!. Б npotieci досл!дження зд!йсновався контроль якост! одерхуваних результатiE зг!дно з криер!ямц ВСОЗ.

На основ! даяих стандартно! кард!олог!чно! анкети В003, позитивна в!дпов!дь ва яку св!дчкла про наявк!сть тиаово! стено-кардП налруги, ! характерных зм!н на ЕКГ спокою виетавляди д!агноз !шеи!чна хвороба серця. ЕКГ рееструсалн на електрокар» дЮграф! "ЕК ГТ-ОЗИ" в лежачему пологенн! в 12 стандартах выведениях. Ii оц!ика проводилась за допоногою Ьйннесотського коду (ЕГ.Огаиов, 1990).

При анал!з! р!зних фора IXC викорисговувалйся строг! ("м-эначена IXC"), нестрог! ("могдвиа IXC") та розсирен!' (загадьна частота IXC) критерП.

Влзначена I2C включала в себе: певягй !нфаркг иЮкарду (121) по категор!ях И1ннвсотського коду i-i, 1-2-7; типову стенокардии напруги; безбодьову форму з категор!ями 4-1,2; 5-1,2 без 3-1, 3-3. Мо&лива IXC вклвчала так! групи: цоаливаЗ перенесений ХМ по категор1ях 'Ланесотського коду 1-2-8, 1-3; ариты!чну форму - категорП 6-1, 7-1, 8-3; мояливу iœeuiD - Kaieropiï 4-3, 5-5; !аек1ю з г1пертроф!ев п!вого шлуночка - категорП 4-1,2; 5-1,2 з 3-1, 3-3.

До групи ocid з .артер!альноа г!пертенз!ею (АГ), зг!дно з крцтер!ямл B0Q3, включали обстеаеппх з р!внеы систодгчного AT (CAT)-Ss 160 ни рт.сг. I j або д!гстол}чааго AT (ДАТ)^ 95 ии рт.ст. або з нормальнпц р!внец AT при антиг!пертеазигному Ливана! протягсу ociasalx двох Tiizais.

Надм!рну масу т!ла <НМТ) сц!впваля за допоцогол !ндекса

Кетлб, що Епзяачагся як Мдношенйя ыася т1ла в к!дограиах до р

квадрату росту в и. У групу з нади!рноо ыасоп т!ла в!днесгя ocid з величиною !ядекса Кетле58 29 кг/и'-.

За допомогов ояитувалня про пал!ння ваявляли oci6, що па-■лась зг.раз, палила в минулону та в1ноди не пааяла. До осitf, що падять, взносили тих, як! щоденно випалвать хоча б одну сигарету .

Ва!ст холестерину (ХС) та тригл!церзд!в (ТГ) визначали в плазм! яров! на автоеязл!затор! "Poînie 180" {США) i3 зестосу-ваниям систеии контроле якосг! л!п!днвх дослхдхепь. Ксацентра-Ui» ХС л!попроте"1"д!в високо!' щШност! (ЛПВЩ) визначали п!сля осадження в плазм! кров! лхпопротеГдгв низъко! та дуже ниэько!' ецльност! (ЛПНЩ та ЛПДНЩ) гепар!ном в присутност1 хлористого марганцю.

За допомогоа пламенного фотометра вязначалася si mitiezь Haîpio в добов!» ce4i (добовий натргйурез).

Б1ох!и1чн! досл!дхення виконувалися на Öa3i науково-прак-тичного обЧдваяна "РеабШтацгя" ЫОЗ Укра!ни.

Оц1нка уиов npa«i ! профес!йних фактор!в проводвлася на п!дстав1 сан!тарно-ста1истичного вивчення офШйних докуиевт!в обласно! Закарпатсько! санепиемстанцН та дерхсгандартних еи-иог (ГОСТ 12.005-76 "Воздух рабочей зоны. Обдае гребовавия", ГОСТ 12.005-86 "Микроклимат рабочей зоны. Общие санитаряо-гягяе-нические требования", ГОСТ 12.1.005-88 "Общие санигарнО-гагаени-ческие требования к воздуху рабочей зоны"). Кбнцентрац!я солI в noBlrpi, зг!дно з наведениии вище ваиогаин, не вовшша переви-щувати 5 иг/и3.

4нал1з одерханах данях лроводився методом BapiauitfHO'f статистики на ЕОУ з використанняа пакету прикладних статистичнкх проград. В1рог!дн1сть ргзниц! показнак!в визначша за '¿-критерии Стьвдента. Т!сноту зв'язку фактор!в рнзкку з IXC вазначали за допоаогою коефШентхв коредяци (Г), а для перев1рки BiporiÄHocri використовували крктер!й X.

Результата .досл!дженна та Кх обговорения

Особлив!сто виробничого середовкца Солотвивських солекопа-лень с неясность в лов!гр! робочоУ эони пилу каы'янот солх. На б!львост! назеынкх та п!дзешшх д1льницях запален! сть с!ллю значво перегибе норку, що стааоЬить 5 иг/и° (ГОСТ 12.005-76). Так, у вантахноку цеху концентрац!я поу каи'яно! сол! в пов!т-pi робочо! зони стаковила 200 ГДК, а п!д зеулев (в заб.о*') цей показкик був де в 50 раз1в ейвдш.

Наявн!сгь вадходження нгдайрно"! siibKOcti хлорзду н&тр!и до орган!зку npaaiEHHKiB Солотвинських солеколалень пхдтвердге-но показникаци добового натрьг:урезу. Так, виявлено вхромдве п!двищення середн!х показник!в натр!8урезу у здорових лращв-ник!в Солотввнських солекопелень в пор!внянн! з пращвникаии

контрольно! трупа, що складае в1дповЬтю 195,8 + 2,1 та 142,7 + 2,3 нноль/24 год (р<0,001).

■ Зг1дно з одержанная данпиз, розповсвд$ба!сть IIC серед пра-ц!внак1в Содотвннсъких соаекопадзйь стгаовить 9,9% серед чолоа*-KiB та 8,9% серед xiaox (малЛ).

Серед чолов1к!в Содотвинських сонекопазень у 0,9% рееструе-ться повний Ш, у 3,4% - тилова стенокард1а навруга i у 2,8% -бззбодьова фориа, а серед xíhojí е!дпов{дно у 0,3% - девний III, у 3,1% <- типова стенохард1а нааруга та 3,0£ - базбольова фораа.

Дан! литература в!дносно статевого розяод1лу частота ice-tií4h0l хвороба сарця супоречяив!: одн! досл1дязки вказувть на те, so tisetii4aa хвороба сарця б!аыа воанреаа сзрод qosoBísíB (Р.И.Иакунас, 1988; Е.Я.Накодейно, 1994), a iasl - сврзд kíhos (А.А.Эльгаров, 1994; И.И.Горбась, 1995).

Проведене апаи досл{даеняя показало, ао вевний IM у síhob 20-49 poitiB, hkí прэдотть ва Содответсьноиу солвруднзку, не в!д-и!чався, а у чоловШв 20-69 pokíb певяай IM ревструеться в 3 разя част1и8 в иор!ваяаа! з а!нкаиа. Стенокард1я налруги та безбоаьова форма IXC иайже однаково часто 2iflui4asTbca у чодо-bíkíb та aiHOK Солотвкасышя солекодалеаь. D0ipi6H0 в1ды1титн, so яритеианн! IXC 1ази1чп1 зиШ на ЕКГ сяокою у а!нок е иевш спещз^чияцй для двного ззэгаорявзння t ноауть залегати в!д електрол!тних зрушень, кд1аак2еричнах порушень тощо (А.И.Климов, 1989).

ПошренЮть iEe!íi4HOi хвороби серця за розширеними критериям серед чоловШв (9,9$) та síhok (8,9%) Солотвинсышх со-лекопапень jsiportaao вища в порхвняшй з чоловгкаыи (6,7%) та Инками (5,5$) контрольно? поцуляцН (?<0,05).

Розповсюдкен1сть' IXC за строгими критерхями таког siporifl-. но вища серед чоловШв (7,1%) та jsíhok (6,4;í) Солотвинськнх

ы

е|е §

О ^ ^

о*

х 2

3

' ж р:

р 2

Г и

® к г

* 5 — 3 * х о 3 Л

Й ь ~> Н п ы

II

Ц *о я Я

а 04

•з "О о л.

■о

и Я

о -э

е* Н с: о 5"

о я

ж

54

* £

е. о

Я 1»

ж о я да, и а

Певний 1М

Типова етенокард)я иапруги

Безбольова форма

Визначеиа 1ХС

Можлива ГХС

Загзльма частота 1ХС

ю I

о

I

л \ \ ,

к\\\\\\\

о 1

Певний !М

Тнпова стеиокардш иаируги

Безбольова форма

Виэначена

«е

Можлива 1ХС

Заг'мьна частота 1ХС

а>

00 _1_

О ^

ы о

со X Ж

Г) %

£ х= П

■8

ГВ

-о

V;

X

ч\

№ <о

солекопалеаь в аор!внянн! з враа!впанэ1Ш чолоэ!чо! (<МЗ&) та ai-ночоГ (3,1%) стат! контрольно! трупа (р<0,05).

Частота IXC за нестрогими критер!яма пайке однакова мis чо-лов1каыи (2,8%) та з!яка«я (2,5%) Содотванських содекопалень та працШикаил чодов!чоГ (2,355) та aiHOqo? (2,4%) стат! контрольно! популяц!Г (р>0,05).

. Щодо окремвх фора IXC, то безбольова форма визаачено! IXC в 5,1 рази част!ше слостер1гавться серед чоловШв (2,8%) та в 3,8 рази част!ие серед в!иОк (3,0%)- Содотвяасышх содекопалень у 1Гор!внянн! з чолов!каиа (0,9%) та а!нкаиа (0,8%) Ухгородсько-го иаппно<5уд!вного заводу (р<0,05).

У то!! ге час, певязй 1нфаркт м!окарду та тапова стенокар-д!я недруги однаково часто зустр!чгшться серед гграц!вник!в Со-лотвгшських соленопааеаь та коятродьноГ попудяц!! (р>0,05). Це пояснсегься гiru, цо зг!дно з лаказаыа 1103 X? 555 та 700 на пенс!п гаходять в псрау чергу солекопа э виразенима клШчнама пропвааа IXC.

Си 1 льни и для об ох популяцЩ е зросгання частота окреках фора tceulnaoi хвороба серия з а!коа.

. Особлаг!ста розповсяДЕеност! 1оеа!чио"1' хвороба сердя серед праа!зняк{£ Соломянськпх солекопглень е в!рог!дно ваца частота безбольово! 'jopita вазаачеяоГ IXC у порхЕшиш! з праздниками аоагрольио! трупа.

Зясоку пош1рен!сть безбодього! форма ввзначено! IXC серед орган!зовеного иасеяевпя УкраТни отрииано ! iHtcaim досд!днш:ама (Я.А.Шлыкова, 1989). ЗОкреиа, в Центральному та Зах!дному perio-нех Укра?на безбольова форма IXC зустр!чаегься у 3,6 та 4,8% обстеаенах, а в ПШеаноцу - у Л,9% обстежеаах.

Значаа- розповсидхен!сть безбольово! форма IXC серед пра-uiBHBKis Солотгкнськах солекопалень сл!впадае з данами про ва-

соку частоту даяо! фории IXC серед прац!вшпс!в вуг!львих вахт Донбасу (Г.П.Кобец, 1991).

Для з'ясування причин високоI розаовсюдгеност! 1шемгчно1 хвороби серця серед прац!ЕНИк!в Солотвинських солекопалень ви-вчалася повврен!сть освоевих факторis рвзику IXC в дан!й попу-ляцif.

Стандартизован! за в! ком показники пошреност! артергадь-boJ г!пертензЛ в1рог!дво еии! серед прац1Бншав Солотвинських солекопалень у пор1ЕВЯнн1 з обстежениш прац!вниками Унгород-ського цаюивобуд!вного заводу як серед чолов!к!е (16,7 та 6,9% в!дпов!дяо), так i серед ж!нок (15,2 та 6,7% в!дпов!дио, р <0,05).

Нами розглявуто також окремо поширен!сть apiepianbHoi ri-пертензН в поедяавв! з IXC та без IXC в!д загального числа обстеяеащс прац1Бник1в основно! та контрольно'!' лопуляц! i.

Так, поширен!сть артер!ально'! г!пертенз!! в поеднанн! з IXC серед пред!£ник!в чсш>в!ч01 craii Солотвинських солекопалень (4,6%) в 2,7 рази ввей, His серед чоловisiв Tisi ж групи контрольно! вопуляцП {1,7%, р< 0,05; мал.2).

Серед sIhok Солотвинських солекопалень noMpesicib врте-р!альноТ г1пертенз!1 в ноедяанн! з IXC (4,3%) в 3,1 рази вица, н!ж серед прац!вник!в ж!ночо! стат! контрольно! групи (1.4%, р<0,05; мал.2).

Аналопчно ! показники поширеност! артер!ально! г!пертен-з!У без IXC BiporiflHO виап серед чоловШв (12,1$) та ххнок (10,9^) Солотвинських солековалень у порхсаяннг s прад^вниками контрольно! популяцп (5,2 та 5,3% в!дпое1дно, р<0,05).

ЦрОЕедене нами досл1дження показало, що поширенхсть арте-р!вльво! rinepTeH3i'i серед хворях iшеечною хворобою серця чо-ловШв Солотвинських солекопалень (49,5%) у 2,1 рази вища,н!г

Основна трупа

%

16 Н 12

ЧОЛОЕ1КИ

Инки

Контрольна трупа Чолов^ Инки

4*

16,7

12,1

4.6

15.2

10,9

4,3

6,9 54 6,7

1,7

5,3

а и

i п ш

I п

lli

п ш

I - загазьна розповсюдаен1сть АГ

П - розповсюдген1сть АГ без IXC

Ш - розповсюджен!сть АГ в поеднанн1 з IXC

Нал.2. Розповспдяен1сть aprepianbHOi' г1пертензП серед npayiB-нйк1в Солстеинських солекопалень та Узгородського цаии-нобуд!вного заводу

частота нормального артер1альпого тиску (28,9%, р<0,05; таблЛ). Протилеана ситуац!я в1дм1часться в контрольна пояуляци, де частота артер1алъно? rinepieH3ii серед хворих IXC чолов!к1в Уж-городського иашгаобуд1вного заводу (23,3^) у 2,4 рази иенша.нш частота нормального артер1альиого таску (55,8^, р<0,05).

Аналогично, серед хворах IXC ж1нок Солотвинських солекопа-лень артер1альна г!пергенз1я В1дшчаеться в 2,1 рази частое, His иориалышй .артер^альний тиск (47,9 та 22,% е1дпое1дно, р<0,05), а в кон1роль8!Я популяц!'! частота артер1ально! rinep-тензп серед хворях IXC eihok (25,0%) у 2,1 рази иениа, His по-

8

Тебявця I

Po3noAi2 хворих IXC npaulMKKÍB Солотвинсышх ролекопалень та Укгородського машинобуд1вного заводу за ptcaeu aprepieuibKoro тиску (%)

Ревень артерхального тиску

Стать I ПолуляцЛ :ат до •140/90 дш рт.ст. ШАГ 140/90-"159/94 ни Грт.ст, .'AI 160/95 лт рт.ст. 'л вице

Солотвинський

Чолов1ки солерудник 28,9 21.6 49,5

Ужгородський 55,8 20,9 23,3

лапин обще-

ний завод

Р <0,05 >0,05 <0,05

СолотвинсышЙ 47,9

Инки солерудник 22,9 29,2

Укгородський 53,6 25,0

иашинобуд*в- 21,4

ний завод

1 Р <0,05 >0,05 <0,05

ПРШТКА: р - BtporlOTicsb pí3umii показавШ air обмехв-ними Солотвянсышх содекоааясвь та Укгородсько-го ыаишобуд!ввого заводу

BHpeKicTb нораального aprepíaSbHoro. *йску (53,6$, р<0,05).

Kpiu того, розповсюдг:.ев1сть аряор1едьно1 rinepseasH серед чоловШв Солотбинсышх содекопвлекь, хворях IXC (49,у 2,1 рази вица в поргвняня! з ate» ж грудою чоловШв контрольно? яо-пуляцГг (23,3%, р<0,05). АиалоНчт ситуация в1дм1чаетьса i серед kíhok обох популяц1Й (47,6 та 25,0% в1дпов*дно, р<0,05).

Виявдено в1рог1дний пряаий кореляцШиЙ зв'язок ар1ер1аль-hoí ггпертензП з розповсюдкенГстю IXC серед чоловШв = = 0,287 ; %¿ = 80,58; p<G,00I) та х1нок (Т.-: 0,278;- X** 36,7; fy<0,GCI) Содотвшзсьхих солекопалень.

Все це гйдтвердауе, то артер!альна rinepteaala е Головина

фактором разику 1шеи!чно! хвороба сердя серед солекоп!в.

Первиниа та вторпнна проф!лахтяка артер!'ально! г!пертенз!1, а отже I !иец!чно! хвороба серця, пов'язана !з знаниям фангор!в, цо спричиняпть п!двищения артер!ального таску. Одним з таких фактор!г у прац!вник!в Сологвинських солекопалень е надходження надм!рно'1' к!лькост! хлоряду натр!я до орган!зму працшчих як п!д час роботи, так ! за ряхукок вгивання нвда!рно! к1лькост1 кухонно! сод1 з !аею. Це пов'язаяо з тим, до концентрата пилу кам'яно'/ сол1 в пов!тр1 робочо! зона на б!льшост! робочих дхдь-ницях солерудника зцачно перевищуе гранично допустиму концент-рац!ю (ГДК). Триваднй вплкв хрон!чного сольового оточення пра-зводить до знихення смаково'/ чутливост! до кухонно? сол1 (В.З.Свистак, 1995). ВисокиЯ пор!г смаково? чутливост! до кухонно'/ сол! (ПСЧКС), тобго знигена смакова чутлив!сть до кухонно'/ сол!, серед прац!ваик£в Солотвинських солекопалень зустр!-чаегься в 9,7 рази част!ие, н!ж серед прац!вник!в Ужгородсько-го иашинобуд!вного заводу, що в!дпов!дно складае 70,33 + 1,17 та 7,27 +0,48$.- йаявн!сть у прац!сник!в Солотвинських солекопалень значно! розаовсоджеаост! високого ПСЧКС призводить до п!двищецого вживаяая яиш з гаев хлориду натргв за рахунок до-солввання готових страв (В.В.Свастак, 1995).

1нши1! фактором рязику !вец!чно"/ хвороби серця е р!вень л!-п!д1В в плазм! кров!.

Досл!дження показало, цо сзред прамвникхв чолов!чо/ стат! Солотвйнського солерудника г!перхолестеркне!пя (23,2%) реестру-етьса у 2,2 рази част!ше, н!а серед обстежених чоловШв Уяго-родського маиинобуд!вного заводу (10,5$, р<0,05).

Розповсвджея!сть г!пертрнгл!церидемН,серед чоловтв Солотвинських солекопалень станонила 17,1%, що в 2,6 рази част!-ше, н!г серед прац1вник1в контрольно! групи (6,6%, р<0,05).

За давши л1тератури, р!вень холестерину в кровI залегать в1д характеру харчування людини. Гам, де 61льве зхиваать ародук-ти тваринного походженна, пери за все, тваранн! жира та холестерин, ваща смертн!сть в!д захворювань серцево-судннно! сястена (А.Сусеков, 1995). Для добовах рац!он!в Солотеинських солекопа-лень характерно высокий вц!ст харчового холестерину, нкий у 1,8 рази переващуе даний покаааик у добовнх районах Гдадень Ухгородського цашанобудхвного заводу (4-50 за 251 нг/добу в1дпо-в!дно) та в 1,5 рази перешауе норму (300 иг/ДОбу) (В.В.Свистак, 1995).

Показнаки поыиреност! надм!рао! маса т!да серед прац{ееи-к!в Солствинськах содекополеаь спаадаать 12,5% серед чоловЫв та 36,1$ серед ж1вок.

Розповсаджев!сть н8да1рио1 паев т!ла серед прад!5иик!в чо-дов!чоУ стат! Солотвакськкх солекопалеаь та Ужгородського пааа-нобуд!в£ого заводу иайже одаакова (12,5 та 12,7% 5!дпов1дно, р>0,05), а серед. ж!нок Солотеинських солекопалеаь вхда1чаеть-ся в!рог:1дво вда частота даного фактора разику 1ХС (36,1%) в пор1ваянн1 з ж!нками контрольно? трупа (23,8%, рс0,01).

В!рог!дно вища поширен!сть надм1рно! маси 41ле серзд нок в пор!ваянн! а чолов!каш ц!зшон узгодвуеться з результатами б^ьшост! 1нюйх досл}даекь (А.АДкаяоЕ, 1990; О.Горбась, 1990).

Розповсвдкен1сть пагнння серед обстеженах чсдовШв Солотеинських солекопалеиь висока I становясь в. цглону 60,Щ при середа г й ¿нтенсивност! папшня 15,7 ¿0,7 сигарет в день. ,

Лри пор1внянн! з 0рган130Еаници колективани, частота па-л1ння серед чолое!к1е Содотвянських. солекояалень (60,^) в!ро-г^дно перевале поварен! «ь даного фактора ризику серед пра-и!гник1е Полтоеського заводу' хМчиого ыааанобудуазння и.А.Дуд-

ченко, ISSI) та ывйже не в1др1зняеться в1д аналогхчного показ-нияа серед г!рник1в вуг^льних аахт Донбасу (Г.Д.Кобец, 1991).

свичка палити серед juhok, до працюють на Солотвинському

У*

солеруднику, поварена значно иенше i станоЕить 0,7%.

Серед чолоеШв Солотвинсышх солекопалень лише 14,5% ос 10 яiколя не п зашли, а трупа тих, хто палив в иинулому i в1диовив-ся е1д uiei звичкй перевагно через похчршення стану здоров'я, становить 25,цо вк'азуе на вазл5Ысть лроблбмя палгння для npaaiBHHKis солекопалень.

Поширен1сть пад!ння серед чоловШв Солотвинських солекопалень поступово змеяиусгься з EiKOu: В1Д 69,7% у вШв!й гру-ni 20-29 pOKtB до 54,7% в rpyni 50-59 pOKis.

Вйсока дошпран1сть зввчкн павитп веде до проблема пасивно-то nasiaaa npacyTaix, 1снування rkoi п!дтвердяують результата 1пиах дослШеаъ (З.Ш.Халфеа, 1987).

Значка попиренГсть пад!азя серед чодовШе Солотвинських солекопалень поеднуегься 1з значнои floro 1нтенсивн1стю. Так, 71,9% курцГв доденно вапалшть в!д 10 до 20 сигарет, а у 6,6% оЫб середня xlziKictz гиодяя вяпалюваиих сигарет иереЕищуе 20.

31ди1часться Biporiflao впща розповсодхен1стъ пал1нкя серед чоловШв Солотвпнсышх солекопалень (60,4%) у nopiBiiaHHi з пра-твниками чолов1чо1 статг контрольно'! групп (50,3%, р<0,05).

Проте, не Е1д»1чаеться Bipori/moi рхзниш в поширеност1 паллия серед чоловШв Солотвинських солекопалень, хворих ХХС (55,6^) та без не'1 (60,8%, р>0,05). Це обуиовлено eUuobod Е1Д пал!ння oci6, хЕорях IXC, перевахно через погГркення здоров'я (Р.Г.Сганов, 1990). Проте, у rpyni хворих ГХС чоловШв Солот-вккських солекопалень к1льк!сгь прац$вник!в, що н!коли не палили, в!рог!дно мента, His у rpyni oci6 без IXC i складав в!дпо»-в!дно 8,2 га 15,3% Ср<0,05).

АиедоНчко серед хворих IXC прац!вкик!в Ужгородсъкого ыа-$инобуд!вного заводу к!дьк1сть чоловшв, що наколи ве падали, в 2,4 рази кекиа, а!* у грудi ос!б без IXC (11,6 та 28,вхд-пов!дко, р < 0,05).

Отке, серед хворях IXC драц!вник1в осноейо* та контрольно! труп к!льк!сть чодовШв, цо и}коля не палили, Biporiaao менпа, Biic у трупах ос!б без IXC.

Таким чином, проведене досн!дкенвк дозволило вивчити особлпвост! розповсюдженост! гшемхчног хвороби серця та Н ос-новнвх фактор!в разику серед ярац!ввик!в солекодадень, як! пра-цюшь е умовах высоко! концентрацП пилу хам'яно!' сод! в пое!т-pi робочо! зони та недходаенва Еади!рно! к!лькост! кухонно! сол! з Твею.

Никоиана робота на основ! отрлыагшх даиих дозволяла розро-бити заходи пгрвпнно! та Еторввцо! проф1яактики iaeuiuao! хво-роби серця серед ос!б, що прадавть та гквуть в уиояах хрон!чно-го ссльового оточеиня. ■ '

В Е С 11 О В 2 И

1. ItonmpeHicTi 1шем!чпох хвороби серця се.ред прац!£ник!в Солотвивських солекопвлень за розкирегшш кри»зр!ями (загальна частота IXC) стадовить 9,9% у чоловШв та 8,9£ у ж!нок, за

строгими критер!яш (впзначена IXC) - 7,1 та 6,4$ в!дп01йдн0.

2. Серед хворах IXC пращ!внкк!в Солотвинськкх солекопадень артер!альна г!пертенз!я в1дм!чаеться у 49,5$ чоло2!в!в та 47,9% siHOK, то е 2,1 рази первЕищуе aHSjiorinai покасники контрольно! групп.

Стандартизований за eikom показник noehpehocti артергаль-Hoi г!пертенз!! зустр!чаеться у 2,3 рази част!ие серед чолов!-KiE (16,7%) та ж!нок (15,2%) солекопалень, His серед npeniBHn-

к! в контрольно! групп.

Заявлено в!рог!дний прякий кореляцШий'зв'язок aprepiani-но! г!пертенз!! з розповсвдзен!ств IXC серед чоловШв та ziHOK, ао працюють на Солотвинських солекопальнпх.

3. Частота г!перхолестеринеы!! у чолов!к1в Солотвинськпх со-лекопалень стаиоввгь 23,2%, а г1пертрнгл1церидеиП - 17,1%, що перевищус в 2,2 раза в!дпов!дн! локазникя контрольно"! групп.

4. Розловсюджен!с?ь иади1рноТ яаси т!ла серед а1нок содеко-палень (36,If«) у 2,8 рази вйпа в пбр!ваянн! з чолов!каци дано! групи (12,i у 1,5 раза вица в лор!вяяин! з ¡пиками контрольно! групи.

5. Бвачка лалнти поикрена т!льки серед чолсвШв солекопа-лень та скяадае 60,4% t с висов за даййй показник контрольно! групи (50,3^).

6. В1дм1чаеть'ся взаемозв'язок поширеност! факторхв ризику з BiKOsj; позитиший - з аргср1альноо г!азртенз!сю, дисл1попро-те£де«{«а та нади!рпов ыасов Tina; аегетлвняй - з дальним.

ЛРАКТШ1 РЕШЕНДАЦП

1. При проведена! пояередд!х ыедичних ргляд!в особам, як: влвзтоеувПся яа роботу ца солерудник, проводит: виа!рввання артер!ального теку, реестрац!ю EKF спокои в 12 схандартндх в!д-веденнях, сгштування за стандартною кард1олог!чноа анкетой BQC3 для Ейявленкя типоео! стенокзрд!!' напруги та виэначення biaicty холестерину та тригл!церид!в в плазы! кров!.

2. Посллдти сан!тарну пропаганду яро ¡шдливхсть палгння, особливо серед робочо! шэлод! солекопаяеиь.

3. При лроведенн! перЮдичнах ыедичних огляд1в сл!д прид!-ляти улагу роб^тнякац солехолалекь Biком старше 40 рок!в при на-яеност! в них хоча б одного з фактор!в ризику IXC (артергально!

НпертензП, дислхпопрогеУдеаП", падхннк, нада!рно? паси Tiaа) та формувати з них трупа разику роавитку IXC.

4. На здоровпунктах солеколадень акяшзувати заходи по первинн!й та вториын-!8 проф!лактац1 IXC, звернувш при цьоиу увагу на групи разику IXC.

5. Особяиву увагу необх!дно прад1дята перванн1й та вториа-Hiíl проф1лактщЦ артерхально!" гшертенз1Г i заходам, спрямова-них на зниження надходження в орган!за солекоп!в хдоркду нат-р1ю, ekí б включали в себе так i рекоцендацП: застосувания соде-копана п!д час робота спец!альних $iBbtpiE (pecaipaiopiB); авто-матизац1ю осыовних процес!в добувщшя та переробки кау'яно* сол!; д1ету, яка б обыежувада поступления в орран!аи солешив ку-xohhoí сол! до 5 г/добу; вхдяову в!д додаткового досодввання

ízi ; завышения вгнванна соденвх та ковсервозаиих цродук$1в s до-бовах рацЮнах; вккорастеаня в Тдввьвах солекопадеаь cosesaaia-hhkíb типу "Санасоль", "С!ль проф!дак®зчааи та í фрука?!в,

ко иi стять б агато калiо та каньц!п (картопда, í эяа, сбракоси та iHiííi), i завозиться з iaaax perimiiiu

6. Здхйснювати данам1чнай взгляд за особаиа, akí иавть спадкову обтякенхсть по артер!адьн!й гхперггизН з шж!сачнии вишрюванаям артериального.таску га.проводите арофхлактичке л|-кування oci6 з початковиаи стад1ями АГ. В раз! неефектаввосг! проведених проф!лактичних заход!в солекопаи, у яках виявдено АГ, рекоаендувати зенита ¡¡ticas робота.

СПИСОК Р0Б1Т, ОПУБЛ1КОВАНЙХ ЗА. T&1QS ДИСЕВТАЦП

1. ¿актори разику iaeiíluaof хвороба серая в par!он! з вп-сокик sai стой хлориду Hatpia у aosHíiaabOiiy середовааи //йауко-ваК в!сник УжДУ, cepia "Медицина",виа.2. - Ужгород. 1995. о.154—136.

2. розпоесюд2Сн1сгь apiepiaaiaoi НпергёнзН у хварлх з iaeuiqHoa квороОою серця в умовах г^двшценогй "солъового ото-ченая" //CyqccKi проблема рекреацП на курортах Карлатського ре-Позу. Зб1рпйк наукових праць. - Узгород. - 1995. - С.99-100.

3. ОсоблнвосЯ харчувсяия населения в perioai Карпат з ви-сонии Baicion хлориду naspiB у зовн11йньому середовигц //Науко-вЗ эглнсю! нолодих вчеиях УзГУ, той ?. - Ужгород. - 1995. -C.I3-I6. ■

Характеристика уиов прац! захтарЬ Солотвинських соле-кояелсиь //Пройдена економ1чаого та соц1ального розвитку perio-пу t практика паукового эксперименту. - Науково-техшчнкй s6ip-вик» вап.П. ~ КпХв-Узсгород. ^ 1995. - С.58-61 (в cniaaBT.).

5« Еп1дс!д10лсг1я 1е5и!чяф?- хвороба серцп серед иращхня-kJb Солотзинсышх еолекопгдень //Hayкопий в1сник УаДУ, cepiя "Недяцяяа", вкя.З/ - Узгород. - 1996. - C.I6I-I62.

6. Вявчення особяивостйЯ харчувгшня яращвнтпв Солотвга-ських содекопалонь //¡¡роблеиз агголо?Нчяого та соц1ального розвитку periсну i 'практика ыауковрго екслерииекту. - Науково-тех-нНкий зб*рнак, викД2. - Шв-Узгород. - 1996. - С.165-166.

7. Особлавост! прод1лактшш серцево! недостатност1 у хворях на icentчну хворобу серця з perioni Карпат з висошш euIc-iou хлориду Harpin у зовн1сньоиу середовииЦ //Иатергали пленуму иравзияия УкраТнсъкого ваукового товариства кардголопв "Гостра та хрон!чна серцева яедостатнхсть, ралтова смерть". УкраТаський кардЮлог!чний гурнал. Додаток. - Шв. - 1995. -СЛ.

Bletskan M.M. Prevalence of iecheoie heart disease and its ris> factors among saltmine workers. Dissertation for receiving the degree of Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.11 - cardiology. National Medical University naoad after A.A.Bogomolets, Kiev, 1997.

The resulte of epidemiologic examination of 1452 salt-tains workers (main group) and 1309 workers of ciachint—building industry (check group) are presented in this work.

High prevalence of ischemic heart disease (IHD), frequency of Its twiin risk factors amag salt-ainsis has been established.

The revealed prevalence of IHD and risk factors in different age groups gives grounds to relate salt-mtners to these ones having high risk of IHD development. The expediency to further • study the peculiarities of industrial environment factors of the salt-mine in order to carry out the efficient prophylaxis of IHD anong salt-mine workers is substantiated.

Блецкан ¡О. Распространенность кшеютеской болезни сердца и ее факторы риска среди работников солерудников. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских кеув по специальности 14.01.II - кардиология. Национальный иедшйшеквй- университет ии. А.А.Бо?оаолъца, г.Киев,1997 Г.

3 работе представлены результаты эпидемиологического обследования 1452 работников соляных вахт (основная группа) в. 1309 работников машиностроения (контрольная группа).

Остановлена высокая распространенность ишеыической болезни сердца (ИБС), частота ее основных факторов риска среди солекопов.

Выявленная распространенность ИБС и факторов риска в различных возрастных группах дает основание отнести работников солзруднпка к имеющий высокий риск развития ИБС. Обоснована целесообразность изучения особенностей факторов производственной среды солеруднпка с целью проведения эффективной профилактики ИБС среди солекопов.

Кличов! слова: розпоесвдкен1сть, 1ие1пчна хгороба серця, фактора ризику, прац1виики солекопалень.

Iilj-г.исаио до друху 04.С4.ХУЭ? р. ¿'армат 60x84/16 lfeclp офсетняй. Лрук офсетний. Умсвн. друк. &рк. 1,4. Об.:-.-над. арк. 2,0. Гара* ¿00. Ьем. 076. T0J "Кел-р cpj-Hx". У.т-гсрсд, ьул. КаХтульна, 18