Автореферат и диссертация по медицине (14.00.13) на тему:Ранняя реабилитация двигательных расстройств при тяжелых формах миелитов и миелополиневритов у детей

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОШ! ЗДОРОВ'Я УКРЛ1НИ КИ1ВСЫП1Й 1НСТИТУТ УДОСКОНАЛЕННЯ Л1КЛР1В

РГБ ОД

На правах рукопису

П'ЯНИХ С ер г1й бвгенович

РАННЯ РЕАБ1Л1ТАЦ1Я РУХОВИХ РОЗЛАД1В ПРИ ТЯЖКИХ ФОРМАХ М1ЕЛ1Т1В ТА ШСЛОПОЛШЕВРИТХВ У ДНЕЙ

14.00.13 - нервов! хпороби

Автореферат дисертац11 на здобуття вченого ступени кандидата медичних наук

К ИIВ -

19<М

Робота виконана в Доцецькому Державному медннному ун1верси-тет! 1м. М.Горького.

Науковий кер!вник:

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор медичних наук, професор С.К.Евтушенко

доктор медичних наук, професор I.C.Зозуля

доктор медичних наук, професор 0.А.ЯроШ

Пров!, дна установа:

Харк1вський 1нститут удосконалення л!кар!в

1994 р. об^год.

Захист дисертацИ в1дбудеться " на зас!данн1 ВчеНо! спец1ал1зовано1 ради Д.074.44.03 при Ки1вському державному 1НстИтут1 удосконалення л1кар!в за адресою: 254112, м.Ки!в, вул. Дорогойицька, 9.

3 дисертац1ею мошна ознайомитись в б1бл!отец1 Ки1вського державного 1Кституту удосконалення л!кар1в.

Автореферат роз!сланий '■ /9 ¿¿¿¿¿е//^ 1994 р.

Вчений секретар спец1ал!зовано1 ради, кандидат медичних наук, доцент

0.X,Романецко

ЛКТУЛЛЬНХСТЬ ПРОБЛЕНИ. Не дивлячись на пластичн1 компенса-торн1 мошливост! нервово! системи все ж нер1дко нейро1нфекц11 супройоджугаться роэвиткоМ ст!йких невролог1чних розлад1в, що Прйзйодить до 1нвал1дизац11 хворого (31нченко Л.П., 1986; JIe~ иЦнсЬКа О.В., 1979,1990; Bonson С.Л.,Harris Л.Д., 1986 та in.).

До чйсла мало розробДених розд!л!в нейро!нфекц1й в1дносять-ся запальвальн! захво^ювання спинного мозку, представником яких с м1ел1т (Цукер М.Б., 1980).

Гострий М1ел1т ф1ксуетЬся у 2% Д1тей з гострими розладами руху (Gomes F., Í992) i складае в середньому 4,6 випадк!в на Шяьйон населения в pik (Jöffery D.R. et al., 1993).

Одйак необх1дн!сть вивчення Проблем« MiejiiTy обумовлгоеться не ст!льки к1лЬК1снимй поййшЧйкамй, ск1лькй, головним чином, тяжйостю кл1н1чИо1 сйМПтоматйки (Алекберова З.С., Фоломеева О.М. , 15*91; Kelley С. et al., 1991; Mills R. , 1992; Ramelli Ö.P. 0f al., 199Й та irt.). П1еля захворюваннй до 70% хворих стае глйбокйМй 1нвал1дами, ,як1 йотребують пост1ййого догляду та jliKápcbltbro нагляду (Войдаренко е.С. 1з сп1вавт., Í990; Westenfelder G. efc äl., 1061; Aillievi Л. et al., 1991}. Винйкиення йатологН b Дйтйчому tíiqi прйзводить не Т1льки до pyxoeoi та сомаТИЧйо!, але й до йсйхьсоц1йльно1 1нвал1дизац11 хворого (Евтушенко С.К., 1989).

fptiBárticTb стратдайнй, Тяжк1сть кл!к1чко1 картинк, а нер1д-ко i безусп1шн1сть л1кувайня, порйджуготь Í у иевролог1в песи-М1стичне ставлеййя До такйх хйорих.

Вищевикладене сйонукае до подальшого вивчення д1агностики та метод1в Tepánii захворювання.

Йкщо пйтання Мсдикаментозно! Tepanii гострого пор1оду захворювання висв1тлен1 в л1тератур! глибоко i ncn6Í4!io (31нченно А.П., 1986; Бондарейко 6.С. 1з сп!вавт., 1990; Ounno К. et al..

-31986; Propper D., Bucicnall R. , 1989; Kelley C. et al-, 1991; Obara К.-, Tanaka K. , 1991 та in.), то методи наступНРГО, особливо раннього в1дновлюваного л1кування, з використанням немеди-каментозних засоб!в, розроблен1 вкрай недостатньо. Реаб1л1та-ц1йн! заходи, що застосовурться традиц1йно, прчинаються, як правило, у в1ддаленн1 в!д початку хвороби строки 1 часто не призводять до бажаного л1кувального ефекту. Способи 61олог1чнр-го зврротного зв'язку не. знайшли використання в л}куванн! зах-ворюваннп.

' Вивченр електром1ограф1чк1 показцики хрон1чних прогресуючих зах„орюиань мотонейрон1в (Гехт Б.М-■ Касаткина Л.ф. 1з cni-вавт., 1981, 1991; Кев1ш О.В., 1983; Johnson Е., 1980; Brown W. , 1987). 1снують в!домост1 про нашк1ряне ЕМГ досл1дження при м1ел!тах (Орлов М.В., 1970), однак немие даних про стан рухових одиниць при ц!й патологП, необх!дних для покращення 11 диагностики та л1кувацня. Немае також в1домрстей'про стан 61оелек-трично! активност! головного мозку при м!ел!тах та 11 зм1н п!д д1сю л1куванин, яке проводиться.

МЕТА РОБОТИ. На п1дстав! сучасних нейроф1з1олог1чних п1д-ход1в в обстежени1 д!тей, хворих на м!ел1ти та м1елопол1неврити, розробити ранне ра1Цональну терап1ю рухових розлад1в, сири-яючу зияеипю 1нвал1дизац11.

ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕШШ.

1. Вивчити особлииост! прояву иорушень руху у д1тей з м1-ел!тами.

2. Досл1дити 1 вивчити за допомогою гольчато! електром1ог~ раф11 стая рухових одиниць в гострому пер!од1 хвороби 1 його динам1ку п!д д1ею проводжуемих спец1альио розроблених реаб1л1-тац1йних заход!в.

3. Розробити та обгрунтувати puußiJiiтац!йну тиран 1 ю рухових

розлад1в на ранн!х етапах захворгавання 1з застосуванням медика-Ментозних 1 неМедикаМентозних зйсоб1в, включаючи Методи б1оло-Г1ЧНОГО зворотного зв'язку (БЗЗ).

4. Проанал1эувати за допомогою електроенцефалокартування стай б1оелектрично1 аКтМвност1 головного Мозку та динам1ку

П1д впливом проводимогс) розробленноГо л1куванНя.

наукова Новизна роботи.

Вперше для л!куваНня хворйх м!ел1том у п1дгострому пер1од1 розроблено 1 застосовано методику вйКорИстання. засоб1в б!оло-г1чного зворотного зв'язку, яка вбирае Поеднане використання пасййного та активного його вар1ант!в, з метою орган1зацЛ нор-мал1зойаНих аферентних поток1й, я«1 забезпечують руйНац1ю пато-лог1чих 1 форМування нових координац1йних в!дНосин мозку.

ВПерше запропоКовано схему Комплексно! реаб!л1тац1йио1 те-рапП рухових порушень, яка поеднуе медикамеМтозн1 ("Сирдалуд") та немедикаментозн! (Методи БЗЗ) 'засоби впливу в ранН1 строки хвороби. ' .

Вперше за допомогою електром1ограф!1 досл1джено та СшисаВо стаи уражених рухових-одйниць при м1ел1тах.

Вперше показано вийикнення п1д д1ею БЗЗ нового арт1ф!ц1аль-Ного стаВ1л1зуючого функц1онального зв'.язку, Шдтвердмене методом коМп'ютеряого електроенцефалокартування.

практична ц1нн1сть.

Розроблено та запропонойано для вйкористанНя комплексну ранню реаб1л1тац1Шгу терап1ю руховнх розлад1в 1з застосуванням метод1в б10лог1чного зворотного зй'язку, поедиуючих використання "М1отону" та "М1отон1ку" у хйорих На м!ел1ти та м1елопол1-неврити.

Вйкористання гольчато1 електром!ограф11 в динам1ц! при м1-ел!тах дозволяв иизначити р!вень ураженНя, оц!нити тяжк!сть

пошкодшення рухових одиниць та ефе)<тивн!сть проврдячогося л1ку-вання.

Застосування препарату "Сирдалуд" (Швейцар1я) у хворих на м1ел1т веде до зниження м'язово! спастичност1, розширення мом-липостей реаб1л1тацИ та зб!льшення функц!оиальних спроможнос-тей пац!ента.

ПУБЛХКАЦ11 ТА 1НШ1 ФОРНИ ВПРОВАДИЕННЯ. За темою дисертац!! опубл!ковано 8 роб1т. За матер1алами дисер-тац!! розроблен!, затвердшен! МОЗ УкраНш та видан! методичн! рекомендац!!.

:езультати досл!джень запроваджен! в иевролог!чних в1дд1-леннях обласного дитячого кл!н!чного 0б'една1!ня, дитячого тери-тор!ального медяного об'еднання м.Краматсфська, МТГ10 м.Макеевки. Натер1али роботи використовуються в навчалыюму процес1 на кафедр1 дитячо! невропатолог!!, нейро!мунолог!1 з .курсом реф-лексотерап!! ФУЛ ДонеЦького медичиосо уШаерситету 1м.Горького.

ПОЛОЖЕНИЯ, ЯК1 ВИИОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ,

1. Динам!чне електром!ограф!чне досл!дшеНня у хворих м!ел!-том дозволне вхзуалхзовати зм!ни в рухових одиницях.

2. В1дсутн!сть потенц!ал!6 рухових одиниЦь на ЕНГ. в гостро-му пер!од! хвороби - не сприятливИй фактор для подальшого в!д-лювання.

3. П!д д!ею засоб1в б!олог1чного зворотного зв'язку руйну-ються патолоНчн! ! створюютьсг нс1 регуляцШЦ в1дносйнй . головного мозку, як! в!зуал!зуються за дойоыо'гою комп'ютеркого елеКтрОенцефалокартуваНня.

4. Використання препарату "СирДалуд" у хворих на м!ел1т веде до зниження п!двищено! Внасл!док захворювання сПастичност1 м'яз!в.

5. Рання реаб!литац!йна терап!я дозволяв - зменьшити рухов!

розлади у хворих I зменьшити ступ1нь 1нвал1дпзац!!.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. Результати досл1дтень викладен! на зас!-данн! дитЯ'4о1 секЦН Донецького товариства невролог!в (1993); м!жреспуб.й1канському наукопо-практичному сем!нар1 з нейроф1з1-олог!! (Донецьк, 1993); 6-й Все^)ос!йськ!й конференцП "Орган!-зац!йн! та кл!н!чн! проблеми дитячо1 неврологИ та псих!атр!1" (Самара, 1993); конференцП невролог!в (Ивдня РОс!1 "Лктуальн! пйтання орган!зац!1 допомогй при йсновних формах захворювання нервово1 системй" (Черкеськ, 1994); на сп1льному зас1данн! нл!-й!н дйтячо1 невролог! 1 та рефлексотерап!!, ф!з!отерап!1 та ЛФК Донецького недичного ун1верситету, обласного науково-практично-га центру реа8!л1тац!1 оргйн!чних захпорювань нервово! системи (1994) .

ОБСЯГ I СТРУКТУРА РОБОТИ. Дисертац!я викладсна на 129 стор. машиНоПксу ! складаёться !з вступу, оглпду л!тератури, 3 глап Вла.сНйх'Досл1л»ень, заключения 1 висновк!п, практичннх рекомен-дац!й. Дисертац!я м1стить 20 таблиць ! 22 малюнки. Б1бл1огра-$1чнйй покажЧНк вм!щуе 111 в!тчизняних ! 107 закордонних джербл.

ЗМХСТ РОБОТИ I 0ТРИМЛН1 РЕЗУЛЬТАТ!! '

Нами обстежено 48 хворих з м1ел!тами та м!елопол1непритами у в1ц! в!д 3 до 15 рок!а (25 хлопчик!в. ! 23 д1вчяток).

Анамнез, дан! невролог1чного статусу, характер переб1гу захворгавайня, додатков! обстеження дозволили пид!лити Я кл1н1ч-них групи: основну груЦу склали 19 хворих з м1сл!тами, груну пор!вКяння - 29 хворих з м1елопол1невритами. До контрольно 1 вв!йшло 15 здорових д!тей та 12 хворих на м1ел1ти за даними ар-х!вних матер1ал1в. В труп! м!гл1т1в переважали д!ти у в(ц1 в!д 6 до 12 рок1в (52,6%). Така ж картина спостпр1галась 1 п грум! нор!вняння - хвор1 п1д б до 12 рок1в тут складали 44,ПХ.

Д!ягностика захпорюваннп бизувалась на пили! та нипч'чш!

<Э

скарг, анамнезу хворобц, досл!дшврн! нрвролрг!чЦОГР■ статусу, винористашЦ загальнок1(1н1ннин i сучаенрх Шструментальних дос-л!диень (KT головного т» спинного мозку, ЯНР трмограф1я).

У вс!х хворих на м!ел!т вогрищв урашвння лока-тЦзураЛось р грудному в!дд1л1 спинного мозку, причому у 52,6% - на PiPHl се-редньогрудних сегмент!р, у 15,0% - верхньогрудних, 31,6% -нижньогрудних сегмент1в. Захворювання цередували pecjjipaiopHt !нфекц!1 в 47,4%, гнойний еп!дурит - р 5,3%, переохолоджерчя в 10,5%. В!русолог!чне обсуешення дозволило 1дентиф1кувати у 2 хворих Bipyc грипу А- штами H1N1 та H3N2 1 у S хворих - ертеро-Bipyc з групи Коксак!, тип В.

У 11 хворих (57,9%) картина урансення спинного мозку розви-лась пхсля 2-3 денного продромального ''грипопод1бного" nepipfly з п^двищенням температури т!ла; йежиттю, болями в м'язах, це-фалг!ею. У 7 хворих (36,В%) розгорнуту кл!н1ку М1елгту передували МдвищеиНЯ температури До 59*0, диспептичн! розлади.

У вс1х хворйх спостер1гавсЯ Гострий, lia ttpoTrçai 2 дн1в роз-виток иевролог!ч»о! сймптоматикй. Основвним кл!н!чийй проЯвом м!ел!ту були швидко наростаюч! рухор! розлади нишн!к к!иц}вок: у Ь хворих (42,1%) у ВйГлЯд! ПЛегИ, у Î1 (57,9%) - у ВИКлЯД1 глибокого парезу. У öcix пац!еит1в !з Ьамого Початку аахВорю-вання В!дм1чались розлади чутЛйвост1 у вйгляд1 болЬово1 i тем-йературно! ан- i НнестезИ. У 13 д1тей (6В,4%) chocTepiräfloCb порушвПНЯ глибоко! чутЛИвосН кйшче вогййща у^ажеййй, щО сВ1д-чило ftpb ьтягнения до патолоМЧкого ПроЦесу ЗаДй1х кайатИк1й. На бол! в сййн1 ЬкаржйЛйсь 63,2 % ХвЬрйХ, V вс!х кворйх öifcsHä-чалйсь н!двищенни м'яВового Ttihycjr, Овли-атймй скмйтЬМом fiyiih з'явЛяючися в iiefriui дй1 хВЬроби поруйекйй фуниЦ!Й тааоВйХ bfird-н!в: у Î3 д!теЙ (68,4%)- затрймка сеч1, у 6 (31,6%) - НетрЙМЙЙ-

ня il, у 4 (21,2%) - йатримка стулу, у 2 (10,5%) - нетрймаййя

&

його. У Bcix хворйх захворювання супройоджувалось вегетативно-троф1йнимй порушейнямй. При досй1Дженн1 церебросп!налЬно! р!ди-йй ййяйлйвся ПАеоцит&з до 42 кл!тий в 1мкл у 78,9%, п1двшцення р!вйй 01лку й i д 0,5 до 2,3 г/л у 68,4% хворих.

В t-pyni пор!вИяйня у хворйх На м!елопол!неврити в кл!н!чн!й картин1 такое дом!йуваЛй порушейкй руху в нинш!х к1нц!вках у ЙЙ^ЛЯДЦ: nnerii - у .3 (10,3%), парезу - у 26 (89,7%), ajiç вопи малй пер!фер1ЧЙий характер. У 10 хворих (34,5%) приеднувались В'ял! ИафеЗй Bepxnix к!нЦ!воК. 65,1% йаглядаемнх скйржилйсь на бол! в М1нЦ1вКах. У 61льЫост1 хворйх спостер!галисЬ .порушеЯня ЧутлйВост1 у вигляд! КпестезН (86,2%) i парестез1й (37,9%) дистйльйих В1дд1л1й к!йц!вок. М1сл1тичний компонент захворюпан-ЙЯ йроййяявсй у зйикйенн! черенйих рефлекс!в у вс!х обстежуемих 1 кЬ^отКЬчаСЙИх порушейнях фуйкц1й тазових opranla у 58,6% д1-тёй: ¿атрйМкй Ьеч1- у 14 (48,3%), нетримання сеч! - у 1 (3,4%), заТрйМка стулу - у 2 (6,9%) хворих. В цереброспинальШй р!дин! йлеоцитой дО 25 х 10"6/л ф!ксувався у 34,5%, п!дпищепня вм1сту Birtky до 2,7 г/ji - у 06,2% йац!ент1в.

Дйал1з еиЛй м'яз!в проводили за юестибалыюю шкалою (Скоро-Нець О.А., 1989)', м'язоного тонусу - за шестибальною шкалою (Добройольський В.К. 1з сп1вйвт., 1986). Для досл!джешш ста!"-руховйх одинйць вс1м хвориМ проводили електром1ограф!'|'/о Л1Д»енйя йа еЛе1пфоМ1ограф! ЭМГСТ-01 (СРСР-Угорщииа) 1з спец!-аЛышм й^интером "Computerta ТМТ - 120" з вйко^'с Маниям кон-цент{зйчиих стандартяих гольчатих електрод1в. Вивчали м1огряф1ч-н1 хЕфактерйстикй прямих м'яз1в стегна та первд|1х б1льшоберцо-вих м'яз!в. Електрод вводили в область pyxouoi точки, керувчись атласом рухових точок (Delagl E.F. et al., 19П7). Досл1диувалн м'яэй в стан! 1х попного розслаблення (рег1стриц1я спонтанно! активност!) та при м1н1малыюму доп1льмому ног.илоим!, пкс дпппо-

ляло рееструвати окрем1 потенциала руновик одиниць (ПРО). Стан рухових одиниць (РО) вивчали на основ! реестрацН та анал!зу ix потенциал!в (Гехт Б.М.,1990). Анал!зували спонтацну активн!сть, тривал!сть, форму i ампл!туду ПРО, зареестрованих в кожному з досл!джуваних m'H3íb при однократному вреденн! г°льчатого елек-троду та перем!щенн! його за методом квадранта (Коуен К. , Бру-млик Дж., 1975) з обчисленням !х середн!х значень. При ouíhiU наявност! та вираженост! потенциал1в фасцикуляц!й (ПФ) йикорис-товували п'ятибальну шкалу (Коуен X., Брумлик-Дж. , 1975).

Стан б1оелектрично! активност! головного мозку вивчали методом коми'ртерного електроенцефалокартування 3 побудовою то-пограф1чних карт та спектральним анализом по альфа-, бета-, те-та-, дельта- частотнИМ д!апазонам за дономогою програмно-апа-ратного комплексу ДХ-2000 (ХарЮв, Укра1на), вм!щуючого 16- ка-

нальний посилювач б!опотенциал!в, та комй'ютеру IBM.

i

При HeoóxiflHocTi з метою диф^ренц!йно1 д!&глостики проводилась рентгенограф!я хребта, КТ головного та спинного мозку На апарат! ф1рми "General Electric" (США). Сьоми хворим пройедено ЯМР-томограф1чне досл1диення спинного мозку на апараТ! ф1рмй "bruker".

Б1оелектростимуляц!р Паретичних М'H3íb зд!йснювали за допо-могою 6-канального апарату "М!остймул - !мпульс" (Укра!на) 1з cepil електрс)стимулятор!в "М!отЬн" ДругсЛ ГенерацИ. Для проведения функц!онального б!оуправл!ння ампл1тудок> скорочення м'я-з!в використовувалИ Портативний устр1й е'Лектром!о1'рйф!чйого зворотного зв'язку "MíotohIk - 02" (НТК "Бибсвязь", Рос!я).

Отриман! дан! об{юблйли загаЛьноп|>ййнят11ими статистичними методами !з застосуванням сг1ец!альних програм для. м!крокаЛьку-лятора (1ванов Ю.I., Погорелюк О.Н., 1990). Покашчик •!етотно! р1зниц! м!ж иор!внгованИми величинами оц!нювали за крйтер!ем

Ст'юдента (t).

При проведенн! Комп 'rotepliol томографП спинного мозку у 11 хворих на Miejili патолог11 не ВуЛо знайдено, що п1дтверджуе та-Kl XI дай! Wiley С. et al. (1987) , Zelig В. et al.(198B).

При г1роведенН1 ЯМР- томографП спинНрго МоЗку у 6 хворих виявлен! вогнища г!пёр!нтенсивнЬст! сигналу на piBiti уражених сегмент!в, що сп!дЧила йрр наяйн!сть запалюйального процесу, що такоя погоджуетЬ-cq з йаВоДймимй В л!тератур1 пов!домлейнями (Si-itieort-Azhar С. et al. , 1952; Tippett D. et al.,-1992).

Прй вйвченн! електром1огрЕ1ф1чно1 картйни йостраждалих рухо-вйх одЙН'йць Голо№йЯи розглядаемимй факторами були, як в1дм!ча-лось, спонтанна йктивн1сть 1х у вйгляд! потенцйал1в фасцикуля-Ц1й, & тако« амнл!туда, форма, тривал1сть ПРО.

Треба в1дМ1титй, що загальна к!льк!сть рееструемих потен-цйай!в РО у хйорйх tia М!ел!тн в гострому пер!од1 була зниженоп.

ПотенЦйалй фаЫ|йкуляц!й с одн!ею з харъктерних ознак страж-дайнЯ МотонейрЪн1в сйинйого мозку, а такое об'ектийним покаж-чиком Пронесу денерпацП (Касаткина Л.Ф., Кении О.В., 197а). У споетёр1гайШйхся намй xebfitix на м!ёл!т в гострому Нер1од1 захпо-ргованнй ПФ реесТрувалйсь у 73,7%, прйчому виражен!сть ix у 42,1% складйла 3 балй. Середн1Й ступ!йь прояву спонтанно1 активност1 в ц!й rjjyrti складаВ 2,26 + 0,22 балй 1 достов!рно (Р<0,01) п1д-р!знявся в!д контрольно! групп, де ПФ Не ресструвались. В rpyrtl П0р1вняння у хворих на м1слог1ол).неврити спонтанна яктишНсть в1дм!Чалась ц гострому пер1од! у 68,975< обстежсннх, прйчому у 61лЬШост1 (44,8%) вона складала 2 балй. Тут сорсдн1й стуШнь прояву ПФ був 1,93 ± 0,14 балй 1 також значно (Р<0,й1) п1др!я-нявсп в1д контролю. По'р1вняння вираженост1 спонтанно! актин-hoctI у хворих оснопно! та noplвнюпаних труп в гострому нер1од! Не ВИЯ8ИЛО iCTOTHOl р1зниц1.

Пхд впливом проводимого л1кувавня спостер1галась виражена динам!кд спонтанно! активност! РО. Так В основн1й ГРУп1 вона була в^дсутня у б!льшост1 (68,4%) xfiqpHX, Середн1й стуШнь ii склав 1,42 4 0,16 бали, що хоча i в1др1знялось вхд норми (Р<0,01), але також в!рог!дно зменынувалось в пор1внянн1 з гострич перХодом (Р<0,01). Схожа картина була i j(BOplix на Mi-елопол!неврити, де Гпсля ироведено1 реаб!л1тац1.йИ01 Tepanii ПФ рееструвались т1льки у 27,6% хворих, причому у вони

складали 2 Бали, а середн!й'ступ1нь 1х виражався а 1,34 + 0,08 балй, Що також в1др!знялосЬ в!д тако1 в гостцриу . neplofli

Зменьщення спонтанны актИййост1 РО корелювало 1з зро-станням сйлй м'яз1в ян у хйорйх на М1еЛ1Ти -0,62; Р<0,05), так i у хворих на №1Елояол1йеЬрити (г= -0,5$; Р<0,05).

Таним чиной, спойт&йнй актйвк!сть вйразйо гюказувала наяв-н1сть npoUeelti ДеНёрйаМ! В гострбму нер1од! що сйоетер1гались у хворих та зйачне ii йнишення п!д Д1ею йраьедено! МДНойЛюва-Hoi Tepanii.-'

Лмпл1туда ПРО fe пеЫд'емнйм, хоча i дйстатиьо ёар1абелы!им показником стану РО tfexT В.М., 1990). У Яворйх Йа м1ел1тй в го-строму tifepibfli ЬередНя &МйЛ1туда ПРО ДосЛ1Джув'ё1Ийх М'яз1й Ькла-ла 490 + 42 МкВ, що 5соча 1 ВуЛЬ трохй нейьше Н1ДНов1ДйИХ Цифр в •koHTpdJibiiiii t'pyni (56Й ± 35 мкВ) , arte tie flticToriipka. П1Ьля Про-вёДейоЬЬ л!куВаннй середня аМпл1ФуДа по*екцЙал!в РО ЫдвиЩ^ва-лась Да 625 ± 46 мкВ, що йезйачйо (£>0,1) й!др1зйЯлось В1д контролю, алё IctotHO (N0,05) - в!Д покайййк!в" Ьйстрого пер!оду.

Ikmi дай1 отрймак! у хвйрих на м1еЛ0П0Л1неврит. Тут сёредня ампл1туда rtPO lie Ь1др1зйяЛась в!д Tdkoi у зДЬ^ових д!тей як До (516 +39,5 мкВ), так i п!сля (535 ± 2Й Мкй) л1кувакня; не ви-яйлялась такьж дйнам1ка 11 В гострому та в1дновлюваному nepl-од1. Сл1Д звернути увагу на тенденц1ю до зб!льшення ампл!туди :

патенциял1в п!сля проведено! в1дновлюпано1 терапН в основн1й rpyni в пор1вПянн1 з м1елоПол1невритамй (Р<0,05), щй, б1льш в1-рог1дно, поясняешься стражданням мотонейрон1в (Кевиш О. В., 1983¡ Johneon е., 1980i Brown H.^ Bolton Ch., 1987), яке мае м!сЦе прй м1ел1тах.

Прй анал1з1 форми Потенциалов PO, inaKUie нажучй - числа фаз в НЬому, п!дМ1Чено, 1цо при м!ел1тах к]льк1сть пол!фазних ПРО (з к1Льк!ьтю фаз - п'ять i б1льше) склаДало в госТрому nepiofli íl,«2 + 1,06.« в!д загально1 к!лькост1 ПРО. Це практично не в!д-р;Ыйялось в!д НорМй (9,7 + 1,03 %,. Р>0,1). АНалог1Чн1 результа-Ти {зёест{зувалйсь i в гостфому пер!од1 у хворих на м!елопол1нев-рйТ (13,2 £0,84, Р>0,1). ïïlcJjri проведеного л!кувайня рееструе-MÍ ПоМжЧйки fcyTtèso зм!йювались. У хворих на М1ел1ти ПоЛ1фаз1я зростала до 55,6 ± 4,06 %, |цо зКачно перевищувало Под1бН1 цифрй яй у здо^ових Д1тей (Р<0,001), так 1 в гострому Пер1од1 хвороби (Р<0,йд1),. Й rpytil Пор1вняння к!льк1сть пол1фазних ПРО була 42,4 ¿ 3,12 %, що такой було 01льме в пар1внЯН1(1 з Сострим nepl-оДоМ tP<0,001) та 13 здоровййй д1тЬмй (Р<0,01). Однак при цьому звбртае lia öeGts увагу те, що к1льк!стЬ пал1фазййх ПРО п1сля л!.-kyBälik« у хаоЬйх йа й1ел1тй Превалйвало над такими в rpyni Mie-ло!10л1ней^йт1й (Р<0,01).. бтриман! результатй Ьй1ДчатЬ Про мавше м1сЦе б1лЬие Пошкодженйя PÖ при М1ел1тах в Пор1внянн1 з м1ело-ПоЛ1Иеврй*амй, а також Про добрий процес peliiejibaqil п1д д1сга пройодймйх реаб1л1тац1йнйх заход1в в обох rpyrtax йагляду.

Осйовним, Найб1льш стаб1льнйм показником стану РО с трива-л1сть tlPÖ. У зв'язку з р1зйицею цього показника в р1зному в1ц1 (Зенкой Л.Р., Ронкйй М.Л., 1991) bcíx обстежених особ було го-д1Лено на три bikobí групп : 1 - в1д 3 до 5 рокХв; 2- в!д 6 до 12 рок1в; 3 - в1д 13 до 15 рок1п з метою 61льшо1 в1рог1диост1 досл!дження. У хворих 1 bíkobo) групи в гострому пер1од! в умо-

вах повно! плег!! ниж!}!х к!нц!вок ПРО в дорл!джуемих м'язах на рееструвались. У 2 i 3 bIkqbhx трупах середня трив£1л!сть ПРО не-значно (Р>0,1) знижувалась в nopiBHfcHiU !з здрроврми д!тьми як в nepefluix б!льшоберцових, так 1 в прямя* м'язах стегца, П!рля проведеного л1куваиня електром1огр^ф1чна картина знаЧно именовалась. Середня тривал!сгь ГЯРО суетевр эб1д1А1увалцсь в передир

б1льыо6ерцових м'язах: в пор!внянн! !з эдоровими (1 в!кова гру»

па - Р<0,05; 2 - Р<0,01; 3 - Р<0,01) та гострим пер!одом (а група - Р<0,001;. 3 - Р<0,001) 1 в прямик м'яэак СтеТна: в по-р!Вняин! з контролем (1 група - Р<0,01! 2 - Р<0(0);'. Э - Р<0,02) та г ст( им пер1одом (2 група - Р<Й,001; 3 - Рл0,в1).

У хворих на м!елопол!невритй отриманр 1нй1 результат«. Якщо в гострому пер!оД! середня тривал!стъ ПРО В yclx bIKQBhk груйах незначно (Р>0,1) знйжувалась в HopiBiiHHIil 1з Здоровий* Д1ть^И в yclx обстежених м'язах також йК 1 у хворих На Miefliïtt, то hiÇAft проведено! Tepanlï рееструёй! дан! з»4!нювалйсь. Û tioplfiHSHltl а гострим пер!одом 8!Дм!йалоЬЬ зб1.лЬщенкй серёдйьЫ Т.рийаДоет1 П^О в передШх б!льшобер!|ойиХ . И'йзах (1 й1койа група Р<0,01;- 2 -Р<0,02; 3 - Р<0,05) -ta в прямйх й'язах стегйа (в yoix МкбйИ* трупах - Р<Ь,01). 6 iiopl biIhiiiiI ж 1з контрольною rpyttb» 8 йёред-н!х б!лыиоберЦоййх М'язах dnoctepirâiiacb т!лькй Тейден1Н*1 до зрОстанйя ЬереднЬо! трйвйлоет! ЙРО в уЫк в!кавих катьЬо£)1ях (Р >0,05), à В пряййх м'йзак сте^На р1зйй1|1 Й hopiëkffiitii ¿з зДо— ровймй в ycix в£коЬйх rpyriâx пр.актйчйо йё ЬуЛо (Р>0Д).

Якщо В гострому перЮд! сёреДня TpHtilfticïk ПРО у xfldpjte Mà м1ел!тй he в!Др!зйя^ась в£д ta«oî прй й1влоййл1йёЙрИ*йх у вс!х BÎkoBHx трупах (Р>0,1), тб nidim йровеДенЙХ i^eifliiâtUftftibt за-ход!в войа суттево (Р>0,05) йерёЬий(уЙала трййая1сТ1> ПРО у д!теЙ з м1елопол!невритамй. 0трйМаи1 дан1 з ЬДйоТо боку щб ^газ. Н!д-тверджують ураження мотонейрон!в спинного мозку, яке é П^й . Mi-

ел!тах, а з 1ншого - наявн1сть активного ре1нервац1йного проце-су п!д впливом розроблено1 терап!1.

При загальних тенденциях електром!ограф1чних локазник1в у

хворйх на м!ел1ти, сп1вставлення кл1н!чиих та ЕМГ' результат1в

привели час до вид1лення серед них двох труп в заленшост! в!д

цаявност1 ПРО и уражених м'язах в гострому пер1од1. Першу групу

склали 6 д!тей (31,6%) р!зного в!ку, у яких в гострому пер1од1

хвороби не вдавалось зарееструвати потенциал!в РО. У вс1х цих

ос1б спостер1гйл^сь плег1я нижн1х к1нц1вок. В другу групу вв1й-

шло 13 хворйх (6В,4%), у яких в!дзначались ПРО. Середня сила

М'яз1в в Шй груп1 складала перед початком л1кування 2 ± 0,16

балй. За невролог1чними прояваМи захворювання д!ти з обах цих

груп ¡.а початку не в1Др1знялись один в!д одного. В обох трупах

рееструвалась спонтанна актйвн!сть. Шсля проведейого л!кування

елект£о1ограф1,м!1 показййки стану РО також практично не в1др1з-

няййсь зй виключейнйм спойтанно! активности, б!льш виражено! в

першо1 груй1 (Р<0,.01), 1цо Ьуло св!доцтвом 61льшо1 вираженост1

процйс!а дейе()вац11 в йёрш!й груп1 в пор1вняйя1 э другою. Необ-

х!дй1сть виЬ1леййЯ цих г{зуй була Ьбумовлейа в б1льш1й м1р1 про-

гносФйййМй фактьрами. ЯКщо у хворйх першо1 групй сила м'яз1в

йарё'НЫЙИХ к1йЦ1бой Й йрьцес1 л1кувайня аросталй з 1 до 2 ±0,4

•• , . ' • I

бал1й, То й друг1й гру111 При тйх саМих заходах - з 2 ± 0,16 до

4,3 ± 0,22 бал!п. •;.

Таййм чййом йожйа койстйтуййти, що проводите в динамЧц! е^ентрОЙ1о.гррф-1^Нё д0сл1джеййя забеэпЬчуе Диференц1альйо-д1а1— Ноотй^Й^Ь. 1иформйЦ1сй, об'ектйййсз оЦ1 н!ое ефектийй1сть л1куваиня та, до певйс)! Н1{}й, прагнойуе переб!г зйхйорЬвання.

Зл1йснейс 3 метою ф1ксувйяйя зм1л б1сЗелектЬично1 активност1 РоловИого.мойку у в!дпоб1дЬ на проводим! розроблен1 реаб!л1та-ц1йц£ заходи, вм!щуюч1 методи БЗЗ, комп'ютерне електроенцефало-

картупання (ЁЕК) виявило так! результати. Перед початком в!д-новлюваного л!куваиня з 15 хворйх на м!ел!т у 12 (00%) спостер!-галась дезорган!зац!я альфа-рйтму, у 4 (26,7%) по вс!м в!две~ денням дом!нував бета-рцтМ, у 6 (40%) у велйк!й к!лькоСт! реес-трувались тета-хвил1 По ве!й поверхн! скальпу, а у 4 (26,7%) ф1ксувались дёльта-коливання. ГЦсля проВ6ДёЛЬ1г.д,ерап11 дезорга-н!зац1я альфа-ритму спостер!галасЬ у 3 (20%) хворих, у (73,3%) в!н Дом1»ував в потилйчних Д.лобних областях.

Коми'ЮтерНий спектралЬЯИй аНал!з. ЕА-оеЛектричНо! актйВпост!

ЧI } ■

виявив достов!рНе зб!льшення питомо! ва^С^альфа-хвилЬ з 44,73 £ 6,33% перед л1куванням до 73,27 ± 2,48% Й1слй НЬВГО (Р<0,01)., зниженНя к!лькост! бета - з 25,82 ± 6,79% до 13,36 ± 2,47% (Р<0,01). ! тета- коливань з 24,36,± 4,55% до 11,27 + 1,09% (Р<0,02). Спостер!Галась тендеНц!я До зМеВьшЬНИЯ к!ЛЬКост! деЛьта-хвиль в1д 5,¡39 ± 1,65% до 2,1 £ ¡3,39% (Р>0,05).

г

Таким чиНом, виявляем! прй ЕЕК зм!нй бХьелек'й-рй^но! актив-. ност1 головного мозку ДозвоЛяютЬ прИЬуйтйтй, ¡цо Добута 3 допо-могою метод!в БЗЗ ц!льова' 0ргаЯ1зац1я йЬр№&Л!30Вайих афербйтВих поток!в забезпечуе руййувайня сКлаВшйхсЯ Вйаел!Док захВо£юва1Шя патолог1чних координац!йнйх в1Дносйй Мозку, 1х пе|эётВЬренНЯ 1 формування нових регулйц!йних зв'язк!в.

Активн! реаб!л!тац!йн! заходи, СПрймойай! на л!кв1да1Нк> ру-хових розлад!В, починали зразу п!сля Л1кв1Дац11 гоетрих йвищ 1 стаб1л!зац!1 невролог1чно! симтом&тйки. 3 Ме±ою актЙВацН пос-траждалих руховйх одйниць 1 залучення до скорочуйального проце-су нових, paiii.ui не зад!яних, нами розроблений 1 викорИстаний метод поеднаного застосування пасивИоГо та активного БЗЗ.

Вс!м хворйм призначали б1оелект{ю.стиМулЯц1ш паретичних м'яз1в на апарат! "М!остимул-!мпульс" з сер!! апарат1в "М!отон" в режим! роботи формувача штучно! програми, при якому • програма

управл1шш работою м'яз1в задаеться внутр1шн!м апаратшш прог-раматором, який формус керуюч! д11 типу "посилка-пауза". Pioenb стимулюючого сигналу поступово п!двищували, починаючи з сили току 10 мА, добиваючись скорочення м'язу пацхента та виконаннЯ руху. По Mipl проведения ceaiiciB електростимуляц!i при зростан-îii обсягу рух!в сила току стимулюючого сигналу знижувалась. К!льк!сть сеанс1в складала в1д 15 до 25 в залежност! в1д BiKy. Час кожно! процедури - в1д 10 до 20-хвилин, також обумовлювався в1ком. Метою б!оелектростимуляцП був прорив блокадн проведения та вйникнення дов1льно! ефарентно! в1дпой1д1.

При появ1 нав1Ть незИачнйх дов!льнкх pyxin в схему вводили засоби активного "динам!Чйого" зворотного зв'яэну, зД1йсНювано-го з впкорййтайням апарату "MioToiilK -02", якйй рееструё Пара-кетрй б!оеЛе'ктриЧЙо! активНос-Н м'яЗ!в i перетйорюе ix на звуков! та зорой! счгпалй зворотнога зв'язку. МаюЧи в!зуй.лышй та слуховий контроле вйконусмого руху та керуючис!. !Яструкц!ею хворий dTphMye МожлНв!стЬ св1домог6 нарощуианнй сили скорьчен-йя, iiiakiué «ажуЧй, сймост1йно св!домо керуе скороченняМ пос-т(Заждало! групй м'яз!а. Час одного сеанса' ро(>отй з приЛадом сйладав в!Д 20 до 30 хйилйй. Портатййн1сТЬ апарату i простота Пойбджейня з нйМ дозвоЛялй проводитй сааней 6LoyiipanfliHilri де-к!лЬ«а раз!й lia день, !цо давало можлиВ!сть зд!йснкшати р!вно-м!рйе трейувайня вс!х уражених груЯ м'яз1и. ЗаняттЯ з "MIotoh!- » ком" Продовжувалй йа йротяз! всього Часу перебування хворого у в!дд1ленн!.

В!льне трьяування м'яз!в При безйерервйойу в1зуалыюму контрйл! за ампл!тудоИ ii скорочекйя Нризёодйть до втягнення в роботу )зсе ноайх нейромоторййх одипйць, щс) забеЗпечуе. поступове зб!льшення активност! трейуемик м'яз1в. При цЬйму за допомогою екзогенних фактор!в в кор! головного мозку виробляеться i и!Д-

тримуеться артиф!ц!альний стаО!л1зу1очйй функц!ональКий зй'язок, зд1йснюючий кер!вництво Ьуховими актами 1 посйлюючий фуйКц!ю мотонейрон!в.

Одночасно з методами БЗЗ в л!куйййн1 11.хворйх на М1еЛ1ти (57,9%), в!дновлення функц1й руху у яких проходило осЬОливь по-в!льно, з метою потенц!ювання провадимо! рва{$!л1тац1! вйкЬрйсто-вували рефлексотерапевтичн! засобй. Длй ЦЬого пац!внтам Ь{зово-дили фармакопунктуру з цереброл!з1йом По 0,1—0,2 М,й йрепйрату в точку паравертебрально посег.ментарйд нй Ь1ви! вогнй!ца у{зашвй-ня спинного мозку (17-20 процедур). Для посйлеййя. бфекту Дй1ч1 на день д!тям зд!йснюва«и багатаголъчате подр^зйювайнй йара-ветебрально з допомогою багатоголъчйтоге в-ал1ку «а протез! 4-6 хвилин; Перший раз - п1сля сеансу б1оелектрЬ-с*имулнц11, Другйй -через 3 годики П1сля фармакопунктурй.

Розроблена реаб!л!тац1йна терай!я, яка . почйнтласЬ в я1д-гострому пер!од1 захворювання, позитивно в1дЬ6ражувалась «-а в!дновленн! порушено! функц!! руху. П1сля проведейого л1кувн№ня у хворйх на м1ел1т: у 1 пац£ента (5,2%) сйостёр1галось практично повне в1дновлення мотор1ки, у 4 (21,1%) - легкйй парез, у 7 (36,8%) - порушення руху середнього стуй!ню, у 4 (21,'1%) - гли-бокий парез, у 3 (15,8%) хворйх пом!тних поКращейь Досягти. не вдалось. Обсяг руху в основн1й груп! зростав з 1,86 ± в|16 до

3.6 ± 0,35 бал!в (Р<0,01), в груп! йор!вйяйня - з 2,2 ±0,1 -до

4.7 ± 0,16 бал1в. За даними арх!вйих матбр1ал!в традиц!йио зас-тосовувана терап!я вела до зб!льшення рухово1 активност! у хворйх на м1ел1т до 2-2,5 бал!в.

В кл1н1чн1й картин! м!ел!т!в поряд з! зниженняМ м'язово! сили, одн1ею з найб!льш значущих проблем л1кування с спастич-н1сть, яка н!велюе остатнп силу м'яз!в, що р!зко обмежуе реаб!-л!тац!ю хворйх ! робйть !х функц!онально нед!сздатними. 3 ме-

тою впливу на цей негативний фактор нами викорнстаний препарат "Сирдалуд", наданий ф1рмою "Сандоз" 1 апробований в кл1ниц!. Сирдалуд - новий антиспастичний засгб, який пригн1чуе вив1ль-нення нейротрансм1ттер1в збудження в пол1синаПтичних путях спинного мозку. Препарат призначали 10 пац1ентам, хворим на м1-ел1т з вираженою спастичШстю перорально за схемою, починаючи и добово! дози 3 мг, под!лено! на три приймання. Пот1м поступово кожи! 2 дн1, п!двищували дозу на 1 мг 1, довевши ¡1 до 6 мг на добу, залишали на цьому р!вн1 на протяз! 3 тижн!в, переходячи Надал1 на пхдтримуюче приймання гл1цину (100-150 мг/добу на протяз1 1-2 м1спц1в). 3 к!нця другого тижня застосування сир-далуду в1дм1чалось зниження м'язового тонусу з 3,4 ± 0,16 до 2,1 ± 0,23 бал1в (Р<0,01), що дозволяе говорити про досить ви-соку ефективн1сть його впливу на спастичн1сть м'яз1в.

Зайровадшення результатгв досл1дження в практичну охорону здоров'я сприяло покращенню якост! д!агностики м!ел1т1в, б1лыи ранньому 1 повному в1дновлюванню втрачених рухових функц!й, зИижвнню стуй1ню 1нвал1дизац11 Шсля перенесеного захворювання.

ВИСНОВКИ

1. Кл1н14на картина М1еЛ1т1в у д1тей характер1зуетьсЯ вкрай гострим Початком Захворюванйя, тяжким переб1гом, швидко зроста-

' I

ючими руХовими 1 чуттевими порушеНнймй, розладами тазових Функц1й.

2; Електром1ограф1чно гострий пер1од м1ел!ту характеризу-еться наявностю сПонтМнно! активност1 рухових одиннць у вигляд1 потенцйал1в фасциКуляц1Й, зменьщенням к1лькост! рееструемих по-тенциал!в рухових одиниць (ПРО) 1 деяким зниженням 1х середньо! тривалост1.

3. Насл1дки перенесеного м!ел!ту проявляющей глибоким ниж-н1м парапарезом 1 характеризуются на електром1ограм1 значним

п!двищенням сереДньо! тривалост! йотеНциал!в рухових одиййць, зб1льшенням !х ампл!туди, високим BmIctom Нол!фазЙих. йОтей-циалхв.

4. За" насичейостю спекТру Потенййал!в рухових ЬдиййЦЬ ё гострому nepiofli М!ел!ту можливо вид!Яити да! груПи хворйх: i -з наявностю потен^иал!в; 2 - з ix в!дсутйоетю. в1дсутй!Ьт4> ЙРО в гострому пер!од! прогностично мейЬш сйриятлйва дЛй НастуйНО-го в1дновлювання, Шж 1х йаявй!сть lia ёлёктром!ограм1. Кл1н1чне покраи|ейнй суйроводжуеться змейьшеййям к1ЛЬкост! йо-тенциал1в фасцикуляц!й.

5. Досягаема з допомогою засо61В б!ольг!йного Зворотйого зв'язку (йоедйанйя "М1отону" 1 "Мхотой1ку") ц!л1»оВа орГай!заЦ!я нормал!зованих аферейтнйх поток!ё зайезйечуе Ьййвляйме при електроенцефалокарТувййй! руйнув&ййя ЙатоДоНчник pët'yitBttittHtox в1дносин, що скДаййся внасл!док захёорюйанйя i сйрийе йиробц!

г

нового артйф!ц!альйоЬЬ стаб1л!зуючого зй'йзку, що посйлюе фуН-кц1ю моТоней{юй!в тй !нтейсйф!куе йройес реаЙ1л1ТаЦ11.

6. Препарат "СирдалуД" в Доз! 5-6 Мг На ДОбу доЗВоляе зйи-зити м'язову спастйку у хворйХ На м!ел!т, а глЩий ПотенЦюе досягнутий ефект, що сприяе розширенйю можлйвостёй |)ёаб!л!тац!1 та зб!льшеншр фуннЦ!ональйих моторних можлийосТей йац!ейта.

7. Ранн!й початок активПих реаб1Д1тац1Йййх захоД!в в п!д-

«

гострому пер!од! м!ел!ту веде до akTHBÎdâijii та роЗширейНя об-сягу в!дновлення Порушено1 pyxoeoi фуйнцН у захво^1лих д!тей.

ПРЛКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦИ

3 Метою визначення р!вня уражейня ! контролю ефективност! проводимого л!кування пропонуеться використовуватй гольчате електром!ограф!чне досл!дження в ди'нам!ц! з анал1зом, стану рухових одиниць (спонтанна активн!сть рухових одиниць, трйва-л!сть, форма ! ампл!туда потенциал!в рухових одиниць).'

Активне реаб1л1тац!йне л!кування рухових розлад!в у хворих доц1льчо починати одразу П1сля зак1нчення гострого пер1оду 1 стаб!л1зац11 невролог1чно1 симптоматики 1 рроводити його п!д контролем електром1ограми та електроенцефалокартування.

В умовах повно1 плег11 показана б!оелектростимуляц1я пос-траждадих м'яз!в "Шоточом". При появ! дов!льних рух1в для на-рощування сили м'^зових скорочень 1 розширення обсягу викону--емих рух1в приеднувати засоби активного б1олог1чного зворотного зв'язку типу "Шотон1к" з тренуванням найб!льш постраждалих труп м'яз!в.

3 метою потенц1юв^ння ефекту реаб1л1тац1йНого л!кування од-ночасно з Методами б1олог1чного зворотного зв'язку проводиться фармакопунктура з цереброл!з1ном паравертебрально посегментарно на р!вн1 вогнища уважения та багатогольчате подразнення голь-частим вал!коМ паравертебрально.

Хворим 3 п1двищенйм м'язовим тонусом прйзначаеться препарат "Сирдалуд" в доз1 5-6 мг и 4 добу - 1 м1сяць з Нодальшим п!дтри-муюЧйМ йрйймаНням глгцйну - 150 мг Нг1 Добу на йротяз1 2 М1ся-¡(18;

список р0б1т, ойублхкованих ЗА темою дйсертаци

1. ИММунореабилиТацйя Хронйческй текущих НеЙроинфекцйй //

•» I

кЛ1И1чна, соц1альйо-трудовг! ()еаб1л1тац1й В НевОЛоЬИ, псих1ат-1)11 та НаркоЛоГИ: Фезй дог1. ЙЛен. Йрайл. наук.- мед. той. нев-. РОП. , псих, та нарк,- Ка{)к1й, 1993,- С.20-21 (со<1вт. В.Й.Ефй-мёйко, С.К.ЁвтуЫеНкй, В.А.СЙМойЯН, А.А.Слюсарев).

2. Методы Ьйоло^ической обрат(юй связй В реабилйтацйй двй-гател4>нъ!х расстройств у Детей й йод^остков, перенесййх Миелит// К^нЫка, соц!альНо-трудова рей61л1тац1я В нейрологН, псих1ат-рН та йаркологИ: Тезй Доп. Плен. Йрав^. науй.-мед. тов. нев-роп., псих, та нарк.- Харк1в, 1993.- с.149-150 (соавт. с.к.еп-

тушенко, А.А.Лртина, А.А.Левада).

3. Попытка реабилитации больных детского возраста с апали-ческим синдромом под контролем компьютерного анализа ЭЗГ й ВП// Кл1и1чна, соц!алыю-трудова реаб1л!таЦ1я в невролог-ii, псих1ат-pil та нарколог!!: Тези доп. Плен. Правл. наук.т-мед. тов. нев-роп. , псих, та нарк,- Харк!в, 1993,- С.1391-140 (соавт. С.К.Евтушенко, Ю.В.Шаповалов, Л.Ф.Евтушенко).

4. Эффективность раннего использования немедикаментозных средств в лечении миелитов у детей // Актуальные вопросы педиатрии.- Донецк, 1993,- С.12В (соавт. С.К.Евтушенко).

5. Раннее использование рефлексотерапии в лечейий миелитов у детей // Традиционные методы лечения заболеваний внутренних органов и нервной системы: Тез. докл. науЧ,- йракт. конф. По традиц. медицине,- Казань, 1993,- С.47 (соавт. С.К.Евтушенко).

6. Ранняя реабилитация иммунных нарушений И двигательных расстройств при лечении миелитов и полуневропатий у детей // Организационные и клиническиё проблемы Детской Неврологий и психиатрии: Тез. докл. Шестой Всерос. науч.- практ. конф.-Москва, 1994.- С .244-247 (соавт. Е. tl. Иестова, Л.Ф.Евтушенко, Ю.В.Шаповалов, А.А.Левада).

7. SJrdalud and Glycin in therapy of tauscular Spasticity of the cerebro-spinal genesis// Mew technologies in rehabilitation of cerebral palsy: Proceeding of international congress.-Donetsk, 1994. - P . 94 (joint authors: 0.S.Evtushenko, P.G.Kos-mlnsky, S.К.Evtushenko). _ •• .

8. Myelitis treatment in children: computed EEG analysis with the use of Biological Backfeeding// Hen technologies in rehabilitation of cerebral palsy: Proceeding of intern, congress. - Donetsk, 1994,- P.93 (joint authors: S,К.Evtushenko, A.A.Ome-

1lanenko).

-22-АрОШИЯ

диссертационной работы Пьяных С.Е. "Ранняя реабилитация двигательных расстройств при тяжелых формах миелитов и миелополинев-ритов у детей" на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.00.13 - нервные болезни. Киевский институт усовершенствования врачей. Киев, 1994 г.

Обследовано 48 детей с миелитами и миелополиневритами в возрасте от 3 до 15 лет. Впервые с помощью игольчатой электро-миографйи описано состояние пораженных двигательных единиц при миелитах в остром и восстановительном периодах.

С целью более эффективного лечения..возникших вследствие заболев чия двигательных нарушений разработана и предложена для использования схема ранней реабилитацйонной терапии, включающая применение в подостром периоде методов биологической обратной связи, сочетающих пассивный ("Миотон") и активный ("Миотоник") ее варианты. Показано возникновение под воздействием средств БОС в голоаноМ мозге новой артифиЦиальной с*абилизирующей функциональной связи, подтвержденное методом компьютерного электроэн-Цефалокартирования.

Для уменьшения мышечной спастичности у больных миелитом успешно использован новый антиспастический препарат "^ирдалуд".

Разработанная ранняя реабилитационная терапия сопровождалась*

к

клиническим улучшением в виде нараьтания силы мышечных сокращений, активизации и расширения объема восстановления нарушенной двигательной функции , а также позитивными изменениями на элек-тромиограмме и при электроэнцефалчкартировании у заболевших детей.

-23-ANNOTATION .

of dlssertatiton of Pyanykh S.E-. "Early rehabilitation of motor disorders In severe forms of myelitis and myelopolyneuritis in children" for the defence of scientific degree of the candidate of medicine sciences, speciality 14.00.13 - nervous diseases. Kiev refresher institute for physicians. Kiev, 1994.

48 children aged 3 till 15 with myelitis and myelopolyneuritis were examined. For the first time with the help of needle electromyography the state of affected motor units in myelitis in acute period and period of rehabilitation nas described.

Tilth the aim of more affective treatment of motor disorders appeared in consequence of the disease the scheme of early re-habilitatation therapy nas norked out and proposed to use. It involves the usage of biological feed back methods, which combines its passive ("Myoton") and active ("Myotonik") variants. The appeare'nce of пей artificial stabilized functional connection is shown under the influence.of bio feed back means. It

was proved by the method of computer electroence])halomapplng. «

The decrease muscle spasticity In patients nith myelitis a new antispastiq medicine "Sirdalud" was used successfully.

The worked out early rehabilitation-therapy was associated with clinic improvement in the form of the growth of strength of muscular contraction, making more active and increase of the volume of rehabilitation of affected motor functioh, and also positive changes on the electromyogram and under electroencep-halomapping in sick children.

Ключов1 слова: Й1ел1т, м!елопол1неврит, електром1ограф1я, електпаанце^алокартування, б!оло^чний зворотИий зв'язок