Автореферат и диссертация по медицине (14.01.16) на тему:Причины, механизмы развития и коррекция нарушения сексуального здоровья при диффузном токсическомзобе у женщин

Міністерство охорони здоров'я України

РГ8 ОД

Харківський інститут удосконалення лікарів

На правах рукопису

СОЛДАТЕНКО Тетяна Анатоліївна

ПРИЧИНИ, МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕННЯ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я ПРИ ДИФУЗНОМУ ТОКСИЧНОМУ ЗОБІ

У ЖІНОК

Спеціальність 14.01.16 - психіатрія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Харків - 1997

Роботу виконано в Харківському інституті'удосконалешг лікарів та в медичному центрі "Біон" м.Сочі Науковий керівник: доктор медичних наук

В.В.Михайлов

Науковий консультант: доктор медичних наук професор

В.В.Кришталь

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

Провідна організація: Національний медичний універсиі

на засіданні спеціалізованої ради Д 02.05.01 при Харківському інституті удосконалення лікарів за адресою: 31017 6, м.Харків, вул.Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту. .

Автореферат розіслано ______" г/ (4 < < Н< ( 1997

Учений секретар спеціалізованої ради кандидат медичних наук

Н.О.Марута,

доктор медичних наук професор Г.Т.Сонник

Захист відбудеться і " ¿С/( (С/ЧГ 1997 р. о____________гс

доцент

І.А.Григорова

ЗАШЬНА ХАЕАКГЕЕИСТИКЯ ЮБОТИ

Актуальність 'геми. Гіпертиреоз, або дифузний токсичний зоб,

- захворювання, що зустрічається вельми часто і уражає, за даними М.І.Валаболкіна (1991), близько 0,5% дорослого населення. Язе свідчить клінічна практика та деякі дані літератури (Г.Г.Геворкян, 1982; В.В.Потьомкін, 1986; Г.С.Васильченко, 1990), воно нерідко супроводиться порушенням сексуальної функції хворих. У свою чергу, сексуальний розлад в одного з подружжя, який через парний характер сексуальної функції спричиняє її порушення в іншого, може призвести до розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари, а звідси й скласти загрозу розпаду сім' ї. Якщо зважити при цьому, що дифузний токсичний зоб - захворювання переважно людей молодого, найактивнішого віку, то стане очевидним не тільки медичне, а й велиюе соціальне значення розглядуваної проблеми.

Тим часом сексуальні розлади як ускладнення гіпертиреозу як самостійного об' єкта дослідження практично не привертали уваги спеціалістів-ендокринологів та сексопатологів. Даної патології лише побічно торкаються в своїх роботах В.Н.Бабічев, В.І.Самсонов (1977), Г.Н.Дранник, І.Ф.Ювда (1986), єдина спеціальна робота з даної теми (В-Н.Арупснян, 1992) присвячена порушенню сексуальної функції у хворих на гіпертиреоз чоловіків.

Таким чином, патогенез, перебіг та клінічні прояви сексуальних розладів у жінок, хворих на дифузний токсичнийзоб, та неминучих при цьому порушенні сексуальної функції у їхніх чоловіків залишаються невивченими, отже, не розкрито поки що причини та умови виникнення подружньої дисгармонії при досліджуваній патології. Тим часом без знання механізмів розвитку, перебігу та специфічних проявів сексуальної дасгарьсмії подружньої пари гри. ди-

фузному токсичному зобі у жінок неможлива розробка ефективних методів її діагностики та корекції.

Названі обставини визначають актуальність та необхідність проведення цього дослідження.

Мзта роботи - на основі системного підходу до вивчення порушень сексуального здоров'я гри дифузному токсичному зобі у жінок встановити причини, механізми розвитку і розробити систему корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари при зазначеній патології у дружини.

Досягнення наміченої мети потребувало розв'язання таких завдань.

1.Вивчити причини, умови виникнення та клінічні прояви сексуальних розладів у жінок, хворих на дифузний токсичний зоб.

2.Виявити роль психічних та соматичних чинників та їх взаємодії в розвитку зазначених розладів при даному захворюванні.

3.Установити причини, умови розвитку, перебіг та прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари при сексуальній дисфункції у дружини, зумовленій дифузним токсичним зобом.

4.Розробити систему психотерапевтичної корекції порушення сексуального здоров'я подружжя при цьому захворюванні у дружини.

Наукова новизна. Уперше досліджено причини, патогенетичні механізми та прояви сексуальних розладів у хворих на дифузний токсичний зоб жінок, показано клінічні особливості цих розладів та залежність їх виникнення від стану нейрогуморальної системи і вегетативно-судинної патології, типу статевої конституції і психічної регуляції сексуальної функції хворих.

Уперше на основі системного аналізу порушень сексуального здоров'я, який грунтується на розумінні сексуальної функції як парної функції, встановлено причини, умови розвитку, перебіг та

прояви різних варіантів сексуальної дисгармонії подружньої пари, в якій дружина хворіє на дифузний токсичний зоб.

Празстичну цінність становлять розроблені на основі результатів проведеного дослідження критерії диференціальної діагностики різних варіантів сексуальної дисгармонії подружньої пари при досліджуваній патології у дружини та комплексна система корекції, котра умэжливлюс диференціальний лікувальний вплив у залежності від причин та особливостей порушення сексуального здоров'я у кожної конкретної подружньої пари.

На захист виносяться такі положення:

1. Сексуальна дисфункція у жінок, хворих на дифузний токсичний зоб, розвивається внаслідок психопатологічних, нейрогумэраль-них та вегетативно-судинних розладів, зумовлених цим захворюванням. Уражання при цьому психічної та нейрогуморальної складової біологічного компонента сексуальної гарьюнії стає причиною сексуальної дисгармонії подружньої пари.

С3ексуальні порушення у хворих на дифузний токсичний зоб жінок можуть бути також наслідком дезінформації щодо психогігієни статевого життя та неправильної оцінки ними своїх сексуальних проявів. При цьому причиною розвитку подружньої дисгармонії, с ураження соціального компонента сексуальної гармонії.

2.Сексуальна дисгармонія подружньої пари може визначатися не тільки сексуальною дисфункцією у дружини, хворої на дифузний токсичний зоб, але й відмінностями особистості кожного з подружжя, ступенем їх адаптації на тому чи іншому рівні взаємодії та обізнаності у питаннях психогігієни статевого життя, від якої залежить оцінка подружжям своїх секпуальниї проявів.

3.Корекція порушення сексуального здоров'я при будь-якій з указаних його причин мусить являти собою систему, комплекс кзори-

гуючих заходів, які включають, поряд із патогенетичним та симптоматичним лікуванням основного захворювання дружин, психотерапевтичну корзекцію сексуальної дисгармзніїі з врахуванням стану всіх компонентів і складових сексуальної гармонії подружньої пари.

Апробація роботи.№теріали дисертації доповідалися на засіданні Харківського науково-медичного товариства сексопатологів (1995, 1996).

За результатами дослідження опубліковано 7 статей.

Особистий внесок автора. Автором виконано планування і здійснено весь обсяг досліджень. За період із 1994 по 1996 рік включно особисто автором проведено клінічне, експериментально-психологічне, соціологічне обстеження 105 хворих на дифузний токсичний зоб жінок та їхніх чоловіків, а також інтерпретовано результати додаткових (біохімічних) дослідаєнь. Статистичну обробку та наукову інтерпретацію здобутих даних проведено виключно автором роботи.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, оглядової глави, 5 глав власних дослідазнь, заключения, висновків та практичних рекомендацій (усього 166 стор. машинопису). Матеріали дисертації ілюструються 27 таблицями. Бібліографічний список включає 223 дшрела, у тому числі 91 зарубіжний.

сМІСГ РОБОТИ. ЗДОБУТІ ЕЕЗУПЬТАШ.

Під нашим спостереженням перебувало 105 подружніх пар, в яких дружини хворіли на дифузний токсичний зоб II та III ступеня. Тиреотоксикоз II ступеня було діагностовано у 91, III ступеня - у 14 хворих. Легкий перебіг захворювання відзначався у 44 (44±5%) жінок, середньої тяжкості - у 61 (61±4%) .

У 95 подружніх пар мала місце сексуальна дисгармонія. Ці

пари відповідно до причин спостережуваної у жінок сексуальної дисфункції були розподілені на дві основні клінічні групи. Першу з них склали 59 (5Й£6%) подружніх пар, в шейх у лружини спостерігалися сексуальні розлади, зумовлені їхнім основним захворюванням

- дифузним токсичним зобом. Друга група об'єднала 36 (ЗШ.6%) подружніх пар, в яких сексуальна дисфункція у дружини була наслідком сексуально-еротичної дезадаптації подружжя, пов'язаної з дезінформацією щодо психогігієни статевого життя та психологічною або соціально-психологічнею дезадаптацією.

До третьої групи увійшли 10 (10+10%) пар, в яких, незважаючи на захворювання дружини на дифузний токсичний зоб, сексуальних порушень у них та сексуальної дисгармонії подружжя не відмічалося - ілр групу ми обстежували як контрольну.

У першій групі, враховуючи шханізми розвитку сексуальних розладів та .клінічні прояви тиреотоксикозу у жінок, виділили дві підгрупи: до 1-ої з них ввійшли 38 (38і5%) подружніх пар, в яких сексуальні розлади у дружин були зумовлені психопатологічними порушеннями; 2-у підгрупу склала 21 (22±4%) пара, де сексуальна

дисфункція у хворих була пов'язана з вегетативно-судинними розладами.

Дві підгрупи було виділено і у другій групі: 1-а, що складалася з 22 (23±4%} подружніх пар, в яких сексуальна дисгармонія розвивалася внаслідок низького рівня інформованості подружжя у питаннях психогігієни статевого життя та сексуально-еротичної дезадаптації, та 2-га, куди ввійоли 14 (15±4%) подружніх пар, в яких сексуальна дисгармонія виникла внаслідок психологічної та соціально-психологічної дезадаптації подружжя.

Обстежиш подружні пари мали вік від 20 до 5Ь років, біль-

шість з них (58і5%) - від 31 до 45 років.

Давність дифузного токсичного зоба у більшості (72±5%) хворих основних груп становиш йіизьки б років; у контрольній групі така давність захворювання спостерігалася у 80+13$ жііюіс. Давність сексуальної дисгарь-юнії у більшості подружніх пар складала 1-5 років, причому найчастіше (86+4%) дисгармонія зустрічалася у віці від 31 до 45 років.

Вухо проведено всебічне обстеження хворих та їхніх чоловіків на основі системного підходу до ,пралілткуианої патології. Обстеження вкгкяало клінічні спостереженім, вивчення соціальних характеристик, соці а.льно-ппихологічні'тя' фв психатпр ічкиу. особливостей чоловіка та дружини. До клінічного обстеження входадо вивчення соматичного, в тому числі неврологічного та гінекологічного, урологічного (у чоловіків) статусу, психічного сталу хворих жінок та їхніх чоловіків, а також спеціальні сексологічні досліджуй ія. Хворим проводили загальї юісліпічіїі лабораторні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

- . З иегск> вивчення, причин та умов розвитку порушень сексуального здоров'я при дифузному токсичному зобі у жінок було застосовано системно-структурний аналіз сексуального здоров'я, розроблений В.В.Кргапталвм (1995). Стан сексуальної функції подружкя вивчали за допомогою питальників сексуальної формули жінки (СФЖ) та сексуальної' формули чоловіка (ОФЧ) за Г.С.Васильченком (1975). Статеву конституцію жінок визначали за векторною шкалсго статевої конституції Т.Л.Вотнєвої (1983), статеву конституцію чоловіків -за шкалою Г.С.Васильченка (1970).

З метою нивчення стану системи л і потаггамус-г і пофі я-гонади за допомогою радіоімунологічного мзтоду вивчали вміст у плазмі

крові хворих таких гормонів: тестостерону (Т), фолікулостимулгао-чого (ФСГ), лютеінізуючого (ЛГ) гормзнів, пролактину (ПР), естра-діола (Е) , При цьому використовували стаццартні набори фірми Сеа-Іге-Богіп (Франція, Італія) та набор "Прогестерон" (СРСР).

Особистісні характеристики подружжя вивчали з позицій концепції стосунків (В.С.Мясищев, 1960), діяльності (А.М.Леонтьєв, 1975), спілкування (Б.Ф.Ломов, 1981; А.А.Бодалєв, 1983). Для визначення сімейних цінностей та рольових настанов у подружній парі, а також для якісно кількісної оцінки показників ряду психічних станів проводили експериьентально-психалогічне обстеження. Ступінь виражзності стану нервово-психічного напружэння (НПН) встановлювали за питальником нервово-психічного напруження (НПН), запропонованим Т.А.Немчиним (1990); для вимірювання ступеня вира-жєності астенічного стану було використано шкалу астенічного стану (ШАС), розроблену Л.Д.Малкювою, Т.Г.Черговою; для вимірювання ступеня зниження настрою використовували шкалу зниженого настрсю-субдепресії (ШЗНС) Т.Н.Балашової (за Т.А.Немчиним, 1990). Ступінь розугодженості сімейних цінностей та рольових настанов у подружній парі вивчали за допомогою питальника "Рольові очікування та домагання у шжбі" (ГОД), розробленого А.Н.Волковао (1979).

Тип сексуальної мотивації подружжя визначали за Г.С.Василь-ченюом (1977) та В.В.Кришталем (1993), психосексуальні типи чоловіка і жінки - за С.С.Лібіхом (1990).

Соціологічні дослідження включали вивчення стажу сімзйного життя подружжя, міцності сімейних відносин, кількості дітей у сім'ї трудової діяльності, освіти, соціальних зв'язків та впливу на ці характеристики порушень сексуального здоров'я.

Здобуті в результаті клінічних, ктніко-психологічних та

соціологічних дослідавнь дані статистично оброблено за таблицею відсотків та їх помилок В.С.Генеса (1967), частина клінічних даних, дані експериьеш'ально-психологічних та результати біохімічних досліджень - за методом Стьвдента-Фішера.

Дослідження показало, що соматосексуальний розвиток мав нормальний перебіг у більшості обстежених жінок, проте у 2-ій підгрупі першої групи більш ніж у половини з них (57±11%) і в 1-ій підгупі другої групи у ЗЄс£10% відмічався затриманий розвиток. У чоловіків затримка статевого визрівання зустрічалася значно рідше, ніж у жінок (25і?3%). Ретардація психосексуального розвитку спостерігалася у більшості випадків у хворих тих самих підгруп, що й затримка соматосекпуального розвитку (відповідно у 53±9 та 41±11%). Для чоловіків зберігалася та ж сама закономірність: ретардацію психосексуального розвитку було виявлено також у 25+4%.

Порушення статеворольової поведінки, частіше її трансформація, мала місце у 37 (39й5%) жінок і 13 (1<Ш%) чоловіків основних груп. Більш ніж у половини (54і5%) жінок основних груп спостерігалися асинхронії статевого визрівання, найчастіше сполучувані і складні; у чоловіків цих груп асинхронії були набагато рідші (1615%).

У контрольній групі і сомато-, і психосексуальний розвиток здебільшого був нормальний, а асинхронії зустрічалися в поодиноких випадках.

Зазначені порушення статевого розвитку могли бути чинниками ризику формування в майбутньому сексуальних порушень.

У соматичному статусі хворих привертала увагу висока частота гінекологічної патології, яка відмічалася майш у всіх жінок основних і у половини - контрольної групи. При цьому найчастіше 10

відзначалися порушення менструальної функції, а при тривалішому перебігу захворювання - дегенеративні та атрофічні зміни в яєчниках та матці.

Вивчення неврологічного статусу показало велику псдімзрф-ність неврологічної картини захворювання. У всіх жінок визначалася розсіяна неврологічна симптоматика, а у частини з них (звичайно в поєднаній, із психопатологічними проявами) і симптоми вогнищевого ураження нервової системи. Звичайно можна було діагностувати по два чи три сиьщроми, один з яких був провідним, визначаючи характер неврологічних проявів дифузного токсичного зоба. Частими були сполучення вегетативної дистонії та психопатологічних симптомів з вестибулярною, тиреотоксичнсю, енцефаломіелопатичнсю, міастеноподібнаю симптоматикою та ендокринною екзофтальмопатією.

В основних клінічних групах достовірк» частіше, ніж у контролі, спостерігалися несприятливі преморбідні риси, особливо часто афективні, інфантильні та тривожно-помисливі, а також акцентуації характеру, в основному епілептоїдного та сенситивного типів. У психічному статусі у хворих цих груп переважали експлозивні, істеричні та астенічні прояви, вони відмічалися у 67±9% хворих (у контрольній групі - у 4(Ш.2%). У чоловіків найчастіше зустрічався гіпотимічний сивдром (51±5%). Психопатологічна симптоматика у хворих зумовлювалася, головним чином, основним захворюванням і почасти - преьюрбідними рисами, у їхніх чоловіків -особистісною реакцією на сексуальну дисгармонію і порушення взаємовідносин із дружинами.

Спостережувані у жінок сексуальні розлади полягали найчастіше в гіпо- або аноргазмії та їх сполучуванні (у 66+5%). Рідше відмічалася гіполібідемія (у 14+4%). У чоловіків був знижений ста-

тевий потяг і спостерігалося послаблення адекватних ерекцій, рідше до цих розладів приєднувалося передчасне сім'явипорскування, причому всі ці порушення мали відносний характер. І хворі жінки, і їхні чоловіки зазнавали психосеюсуальної незадоволеності.

Системно-структурний аналіз сексуального здоров'я, результати якого представлено у наведеній нижче таблиці, дав змогу установити, що у подружжя основних груп мало місце сполучуване ураження його компонентів і складових. При цьому причиною розвитку сексуальної дисгармонії у подружніх пар перлої групи були стер-жньове ураження психічної та нейрогуморальної складових біологічного компонента, а у другій групі - стержньове ураження інформаційно-оцінної складової соціального компонента, психологічного та соціально-психологічного компонентів сексуальної гармонії. Порушення решти компонентів та складових у шжній із груп подружніх пар сприяло розвиткові дисгармонії та посилювало її перебіг.

Такі загальні результати клінічного обстеження хворих на дифузний токсичний зоб та їхніх чоловіків.

При вивченні функціонального стану системи гіпофіз-наднир-юові залози-гонади у жінок було виявлено статистично достовірне підвищення рівня у плазмі крові стероїдних та гонадотропних гормонів, найбільш значне - ФСГ та ЛГ (удвічі і більш). При досягненні у хворих еутиреоїдного стану гормональний баланс нормалізувався, що приводило до нормалізації менструальної функції жінок. Закономірного зв'язку встановлених змін рівня стероїдних та гонадотропних гормонів із станом сексуальної функції хворих ми не виявили.

їїри клініко-пситлогічному обстеженні подружжя у 15±4% з них було виявлено розходження спрямованості особистості, зокрема,

домінуючої мотивації та ціннісних орієнтацій. У 2-й підгрупі другої групи, де дисгармонія була зумовлена соціально-психологічною дезадаптацією подружжя, це розходження відмічалося у 44114%.

Значущим дисгарімонуючим чинником була також невідповідність у подружніх парах психосексуальних типів чоловіка і дружиш, оскільки більшість жінок основних груп належала до типу жінка-мати і агресивного варіанта типу жінка-жінка, а серед чоловіків особи останнього варіанта зустрічалися удвічі частіше, ніж інші психосексуальні типи. Ця обставина, а також майже однакове число типів жінка-дочка та чоловік-син позначалися на несприятливому сполученні лсихосеюсуальних типів чоловіка та дружини у 20±4% подружніх пар. У третій групі більшість чоловіків належали до типу чоловік-батькп, а більшість жінок - до типу жінка-дочка, що забезпечувало гармонійність у парі.

Суттєву дисгармонуючу роль відіграло розходження сексуальної мотивації подружжя, яке спостерігалося у 29±6% подружніх пар першої і 43±9% - другої групи. Крім того, у білигості жінок та чоловіків перших двох груп відзначалися шаблонно-регламентований та генітальний тати сексуальної мотивації в той час, як у контрольній групі в однаковій кількості випадків мали місце ігровий її тип та оптимальний взаємно-альтруїстичний комунікативно-гедонічний, тобто типи сексуальної мотивації, які найбільшою мірею сприяють зберігаймо сексуальної гармонії.

Експериментально-психологічне обстеження показало, що у більшості хворих основних груп спостерігалося надмірне нервово-психічне напруження, виражена астенізація, настрій, як правило, був сильно зншений, подекуди - аж до ступеня депресії. Міжзсобистісні стосунки подружжя цих груп були різюо порушені:

Порушення компонентів та складових сексуального здоров'я у обстежених подружніх пар

Групи подружніх пар

Компоненти та складові перша, підгрупи друга, підгрупи Всього,

1-а, п=38 2-а, п=21 1-а, п=22 2-а, п-14 п= 95

абс.ч. % абс.ч. % абс.ч. % абс.ч. % абс.ч. %

Соціальний, складові

соцюкультурна 2 514 3 14±8 5 23±9 4 28±13 14 15+4

інформаційно-оцінна 7 18±б 4 19±10 22 100-5 7 50114 40 4214

8 21±7 3 14±8 22 100±5 6 44114 39 4115

Психологічний 5 13±6 4 19110 5 23±9 14 100-7 28 2915

Соціально-психологічний 7 18+6 4 19±10 9 41111 14 100-7 34 3615

Біологічний, складові

нейрогуморальна 10 26±7 9 43111 6 27+10 2 14110 27 2815

24 6318 13 62±11 12 55±11 4 28113 53 5615

психічна 29 7б±б 19 90±7 18 8218 12 86110 78 8214

38 100-3 21 100-5 22 100-5 14 100-7 95 100-1

генітосегментарна 18 47±8 5 24±10 4 18±8 3 21111 30 3215

Примітка. Ерекційна та еякуляторна складові біологічного компонента у чоловіків було збережено.

такі показники, як довірительне спілкування, взаєморозуміння, психотерапевтичність спілкування тощо, були низькими, причому спостерігалася достовірна відмінність їх від показників контрольної групи, де для подружжя були характерні схожість у поглядах на сімейні ролі, співчуття, сопереживания один до одного.

Із соціальних чинників у розвитку дисгармонії мала значення пов'язана з хворобсю жінок зміна їх соціального становища (перехід на нижчеоплачувану роботу або втрата працездатності) . У свсю чергу сексуальна дисгармонія справляла негативний вплив на трудову діяльність, соціальне просунення, соціальні зв'язки подружжя і на міцність іютсбу: 40±4% із обстежених чоловіків та 22±4% жінок вдавалися до спроби розлучитися або припускали ир можливість.

Аналіз здобутих у дослідженнях даних, зокрема системно-структурний аналіз сексуальної гармонії у подружжя, що перебувало під нашим спостереженням, дав підстави виділити чотири таких варіанти дисгармонії подружньої пари, в якій дружина хвора на дифузний токсичний зоб.

1. Сексуальна дисгармонія подружньої пари внаслідок сексуальної дисфункції у дружини, зумовленої психопатологічними проявами дифузного токсичного зоба. .

2.Сексуальна дисгармонія подружньої пари внаслідок сексуального розладу у дружини, пов'язаного з наявними в неї вегетативно-судинними порушеннями.

3.Сексуальна дисгармонія, зумовлена неправильною оцінксю подружжям своїх сексуальних проявів та їхньсю сексуально-еротич-нсю дезадаптацією через низький рівень знань у питаннях психогігієни статевого життя.

4. Сексуальна дисгармонія внаслідок психологічної та соціально-психологічної дезадаптації подружжя.

Кожвн із виділених варіантів дисгармонії виникає на тлі спостережуваних у хворих нейрогуморальних порушень, але має свої специфічні особливості розвитку, перебігу та проявів, котрі можуть бути їх діагностичними критеріями. Ці критерії було покладено нами в основу розробленої диференційованої системи корекції подружньої дисгармонії гри дифузному токсичному зобі у жінок.

Аналіз результатів досліджень показав, що наявні у хворих сексуальні порушення ькжуть бути наслідком як розладу психічної та нейрогуморальної регуляції сексуальної функції та супутніх вегетативно-судинних проявів, так і соціальної, психологічної або соціально-психологічної дезадаптації подружжя. І ті, і інші порушення можуть спричинити сексуальну дисгармонію подружньої пари, відіграючи, проте, різну роль у складному механізмі її розвитку,

У тих випадках, коли сексуальна дисфункція у жінок є наслідком їх основного захворювання, безпосередньою причиною дисгармонії є стержньове уражзння нейрогуморальної, психічної або гені-тосегментарної складових біологічного компонента сексуальної гармонії, зумовленз нейрогуморальними порушеннями, гкихопатологічним синдромом, патологією статевих органів або вегетативно-судинними розладами у дружини та емоційною реакцією на дисгармонію - у обох із подружжя. Порушення інформаїг,ійно-оцінної складової соціального компонента, сексуально-еротична, психологічна та соціально-психологічна дезадаптація подружкя є при цьому патопластичними чинниками, які сприяють виникненню дисгармонії та посилвжль її перебіг. При сексуальній дисфункції, зумовленій дезадаптацією подружжя, ці чинники, навпаки, стають безпосередніми причинами відповідних варіантів сексуальної дисгармонії, а ураження складових

біологічного компонента відіграє роль чинника, який поглиблює дисгармонію або сприяє Ті розвиткові.

У тому і в іншому випадку свій вклад до генезу сексуальної дисгармонії вносять несприятливе сполучення у подружній парі пси-хосексуальних типів чоловіка та дружини, невідповідність сексуальної мотивації подружньої пари в їх статевій конституції. За всіх обставин сприяє розвиткові дисгармонії послаблений середній і особливо слабкий тип статевої конституції (ці типи відмічалися майжз у всіх жінок і переважної більшості чоловіків основних груп, у той час як у контрольній групі 60±16% чоловіків і 40+16% жінок належали до сильного типу статевої конституції).

Розрізняються також перебіг та прояви сеюзуальної дисгармонії, зумовленої сексуальною дисфункцією у дружини та дезадаптацією подружкя на тому чи іншому рівні взаємодії. У першому випадку сексуальні розлади виникають через 1,5-2 місяці після початку захворення на дифузний токсичний зоб і виявляються спочатку короткочасним підвищенням сексуальної функції, а потім, як уже зазначалося, гїпо- або аноргазмією, найчастіше сполучуваними. У другому випадку сексуальні розлади виникають звичайно до появи тиреотоксикозу у жінок і полягають у зниженні потягу до чоловіка, гіпо- та аноргазмії, причому ці порушення мають негативний характер. У чоловіків хворих сексуальні розлади (гіпоерек-ція, гіполібідемія, зникання сексуальної активності) мають відносний характер незалежно від природи сексуальної дисфункції у дружини.

Відповідно до причин, умов розвитку та проявів кожного з варіантів сексуальної дисгармонії подружньої пари, в якій дружина хворіє на дифузний токсичний зоб, нами було розроблено систему їх корекції, засновану на принципах комплексності, послідовності,

етапності та диференційованості. Запропонована система являє собсю комплекс заходів, які включають, з одного боку, лікування основного захворавання дружини та зумовлених ним сексуальних розладів, з другого - психотерапевтичну корекцію сексуальної дисгармонії подружжя. При цьому використовується великий арсенал сучасних методів та форм психотерапії: раціональна (івдивідуапь-на, парна та групова) психотерапія, навіювання та самонавіювання, рольовий психосексуальний та сексуально-еротичний тренінг, аутогенне тренування, сексуально-мотиваційний тренінг, рекон-структивно-особистісна, персоналістична психотерапія, бібліотера-пія тощо.

В результаті застосування розробленої системи корекції у подружніх пар, які перебували під нашим спостереженням, було досягнуто повне віднонлення сексуальної гармонії і значне поліпшення у 77, або 81±4% із них, часткова корекція - у 5 (16±4%). Не вдалося досягнути успіху у 4 (10+5%) подружніх пар із сексуальною дисфункцією у дружини, зумовленою її основним захворюванням.

Катамнестичні спостереження, що проводилися протягом двох років, показали, що здобутий терапевтичний ефект був досить стійкий: гри сексуальній дисфункції у дружини, що розвилася внаслідок тиреотоксикозу, рецвдив дисгармонії настав у 11±4% подружніх пар, при дисгармонії, зумовленій дезадаптацією подружжя, рецидивів не було в жадної подружньої пари.

ШСВСВКИ

1. Порушення сексуального здоров'я при дифузному токсичному зобі у жінок мене бути зумовлено як розладом психічної та нейрогуморальної регуляції сексуальної функції і вегетативно-

судинними проявами тиреотоксикозу, так і дезадаптацією подружжя на різних рівнях взаємодії чоловіка і дружини.

2.Клінічна картина та перебіг сексуальних порушень у жінок, хворих на дифузний токсичний зоб, визначаються супутніми нейрогуморальними, психопатологічними та вегетативно-судинними розладами.

У тих випадках, кхзли провідними є психопатологічні прояви захворювання, у хворих спостерігається знютзння лібідо та гіпо-або аноргазмія, які частіше сполучуються, а гри вегетативно-судинних розладах, окрім цих порушень, під час статевого акту ькхжуть виникнути вегетативні пароксизми.

Зазначені сексуальні розлади розвиваються через 1,5-2 місяці після початку захворювання на дифузний токсичний зоб, коли у хворих виникає досить виражена психопатологічна та вегетативно-судинна симптоматика.

3.їїри дезінформації у галузі психогігієни статевого життя, психологічній і соціально-психологічній дезадаптації подружжя сексуальні порушення у хворих проявляються у гіпо- та аноргазмії та зниженні лібідо, які мають відносний характер і виникають до захворювання жінок дуфузним тоюсичним зобом, звичайно з самого початку подружнього життя.

4.У чоловіків, незалежно від природи сексуальної дисфункції у дружин, має місце гіпоерекція, нерідюз в поєднанні з гіполібі-демією, зниження сексуальної активності і заповзятливості, що мають відносний характер. І у чоловіків, і у жінок відзначається психосексуальна незадоволеність.

5. Причиною розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари, зумовленсю сексуальною дисфункцією у дружини, є стержньове уражання нейрогуморальної, психічної та генітосегментарної скла-

дових біологічного компонента сексуальної гармонії. Причиною виникнення сексуальної дисгармонії подружньої пари при дезадаптації подружжя є стержньове уражання інформаційно-оцінної складової соціального компонента, психологічного або соціально-психологічного компонента сексуальної гармонії.

Порушення решти її компонентів та складових при кожному з варіантів дисгармонії є патопластичним чинником її розвитку.

6. Суттєву роль у порушенні сексуального здоров'я від і грають такі психологічні чинники, як розходавння спрямованості особистості подружжя, несприятливе сполучення в подружній парі психо-сексуапьних типів чоловіка і дружини та невідповідність типів сексуальної мотивації. Сприякггь виникненью дисгармонії і поглиб-лкють її за всіх обставин послаблений середній та слабкий типи статевої конституції.

7. У переважної більшості жінок, хворих на дифузний токсичний зоб, визначається гінекологічна патологія, головним чином порушення шнетруальної функції (гіпо-, оліго- або аменорея), але гри аривалому перебігу захворювання можуть виникати дегенеративні та атрофічні зміни в яєчниках та матці. При досягненні еутиреоїд-ного стану хворих менструальна функція, як правило, нормалізується.

- 8.Система корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари при. дифузному токсичному зобі у дружини має являти собою комплекс послідовних заходів, спрямованих передусім на нормалізацію зумовлених цим захворюванням нейрогуморальних, нервово-психічних, вегетативно-судинних, генітальних та сексуальних порушень, потім на корекцію сексуальної дисгармонії подружньої пари, яка проводиться із врахуванням стану сексуальної функції подружжя та ступеня їх

взаємної соціальної, психологічна! та соціально-психологічної адаптації.

ПРАКТИЧНІ РЕКШЕНДАЦІЇ

1 .Діагностика порушень сексуального здоров'я при дифузному токсичному зобі у жінок має грунтуватися на системно-структурному аналізі сексуальної гармонії, який, зважаючи на стан сексуальної функції та ступінь адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії, дає змогу точно визначити причини, механізми та умови розвитку наявного в них варіанта подружньої дисгармонії.

2.При обстеженні подружніх пар слід враховувати, поряд із клінічними проявами основного захворювання дружин та характером сексуальних порушень у кожного з подружжя, відмінності їх особистості, рівень взаємної адаптації, обізнаність у питаннях психогігієни статевого життя і оцінку своїх сексуальних проявів. Результати цього обстеження мусять бути покладені в основу диференційованої системи корекції дисгармонії в кожному конкретному випадку.

3.Корекція сексуальної дисгармонії подружньої пари гри розглядуваній патології у жінок гроводиться у три основних етапи.

Перший етап - лікування в стаціонарі основного захворювання жінок та супутніх нейрогуморальних, нервово-психічних та вегетативно-судинних порушень, причому усі вживані лікувальні заходи супроводжуються потенщючсю психотер>апієїо.

На другому етапі, після досягнення еутиреоїдюго стану хворих і виписування їх із стаціонара, поряд із підтримуючсю та лро-тирецидивною терапією, проводиться спеціальне сексологічне лікування, спрямоване на відновлення сексуальної функції жінок.

Оцночасно слід починаєм психотерапевтичну корекцію сексуальної дисгармонії з урахуванням ступеня адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії. Вироблення нових настанов у взаємовідносинах подружжя в статеворольовій та сексуальній, у тому числі сексуально-еротичній, поведінці, становить третій етап психотерапевтичної корекції.

Для розв'язання зазаначених завдань необхі дно використати з великого арсеналу сучасної психотерапії методи та форми, ііайефек-тивніші при тому чи іншому варіанті порушення сексуального здоров'я. При корекції дисгармонії, зумовленої сексуальною дисфункцією у жінок, слід ірвділяти багато уваги потени)сючий психотерапії. Для корекції деінформаційного варіанта дисгармонії застосовують в основному раціональну індивідуальну, парну та групову психотерапію, сексуально-еротичний тренінг, бібліотерапіко; для корекції психологічної та соціально-психологічної дезадаптації подружжя - рекзонсаруктивно-осоСистісну, первоналістичну психотерапію, сексуально-мотиваційний тренінг.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМЗО ДИСЕРТАЦІЇ

1 .Варианты сексуальной дисгармонии супружеской пары при диффузном токсическом зобе у женщин // Мэдицина сегодня и завтра: Сб.научных работ молодах ученых и специалистов. - Харьков, 1996.

- С. 45-46.

2.Роль психологических и социально-психологических факторов в генезе сексуальной дисгармонии гри диффузном токсическом зобе у женщин // Там жэ, С. 95-97.

3.Причины и мвханизмы развития нарушения сексуального здоровья при диффузном токсическом зобе у ЗИЗНІфІН // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т.4, вип.5(12). - С. 482-485. 22

4.Варианты нарушений сексуального здоровья у зяэнщин при диффузном токсическом зобе // Там жв, С. 485-488.

5.Асінхронії психосексуального розвитку в генезі сексуальної дисгарлонії подружньої пари при дифузному токсичному зобі у жінок // Укр. вісник психоневрології.. - Харків, 1996. - Т.4, 31-21.5(12). - С. 282-284 (Співавт. О.Г.Луценко) .

6.Коррекция сексуальной дисгармонии при диффузном токсическом зобе у женщин // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологам и наркологии: Сб. научных работ. - Харьков, 1996. -Т.З. - С. 342-344.

7. Течение и клинические проявления нарушения сексуального здоровья при диффузном токсическом зобе у женщин // Там же, С. 344-345.

/ШОТАЦИЯ

Салдатенко Татьяна 7\натольевна. Причины, механизмы развития и коррекция нарушения сексуального здоровья при диффузном токсическом зобе у ЖЕНЩИН.

■ Вид диссертации - рукопись. Специальность 14.01.16 - психиатрия.

Харьковский институт усовершенствования ирачей, 1997 г.

Методом системно-структурного анализа установлены причины, механизмы развития и проявления расстройства сексуального здоровья при диффузном токсическом зобе у женщин. Выявлены разныэ варианты сексуальной дисгармонии супружзской пары и разработаны критерии их дифференциальной диагностики.

Предложена система коррекции нарушения сексуального здоровья супругов при данной патологии у женшин.

SUM4VRY

Soldatenko Tatyana Anatolievna. Causes, mechanisms of development and correction of disorders of sexual health in -women with diffuse toxic goitre.

Kind of thesis - manuscript. Speciality 14.01.16 - psychiatry.

The Kharkov Institute for Advanced Training of Doctors.

By the method of system-structural analysis the causes, mechanisms of development and manifestations -were established of disorders of sexual health in women with diffuse toxic goitre. Different versions of sexual disharmony in married couples vrere found and criteria for their differential diagnosis v«re developed.

A system to correct the disorders of sexual health in spouses -with this pathology in women was proposed.

Ключові слова:

порушення сексуального здоров'я; системно-структурний аналіз; дифузний токпичний зоб; сексуальна дисфункція; лікування; психотерапевтична корекція.