Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Особенности течения некоторых заболеваний внутренних органов в условиях повышенного поступления в организм тяжелых металлов и возможности медикаментозной коррекции

АВТОРЕФЕРАТ
Особенности течения некоторых заболеваний внутренних органов в условиях повышенного поступления в организм тяжелых металлов и возможности медикаментозной коррекции - тема автореферата по медицине
Швец, Наталья Ивановна Киев 1995 г.
Ученая степень
доктора медицинских наук
ВАК РФ
14.00.05
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Особенности течения некоторых заболеваний внутренних органов в условиях повышенного поступления в организм тяжелых металлов и возможности медикаментозной коррекции

mlHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ"Я УКРА1НИ

* #

л

Кш'всьський державний шстититут удосконалення .liicapiB

На правах рукопису

ШВЕЦЬ Наталк 1вашвна

ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ДЕЯКИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В В УМОВАХ ШДВИЩЕНОГО НАДХОДЖЕННЯ В ОРГАН13М1 ВАЖКИХ МЕТАЛ1В ТА МОЖЛИВОСТ1 МЕДИКАМЕНТ03Н01 КОРЕКЦП

4.00.25 - ВНУТР1ШН1 ХВОЮБИ

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

КШВ - 1995

■О ' i

-f*

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! внутршшх хвороб ы2 Кшвського державного ¡нституту удосконалэння л1кар!в, на кафедр1 вну-тришх хвороба2 Кримського медичного шституту-

Науков1 консультант и: доктор медичних наук

Е. Е Андрущэнко ' доктор медичних наук Н. С. Кузнецов

0ф1Ц1йН1 опоненти:

доктор медичних наук, професор 1.1. Дегтярьова доктор медичних наук, професор 1.1. Сахарчук ■доктор медичних наук, професор Е. И Маленький

Цров1дна установа - Дншропетровський науково-досл1дний 1нститут гастроентерологи

Захист В1дбудеться__ 1995 р. на зас1данн1

спед1ал1зовано1 Ради Д. 074.44.03 при Ки1вському державному 1нститут1 удосконалення Л1кар1в (252112, и. Кшв, вул.Дорого-жицька,9).

Автореферат роз 1 слано ___ 1995р.

3 дисертац!ео можна ознайомитися в б1блютец1 1нституту (м.Ни1в, вуд. Дорогожицька,9)

, професор , професор

Вчений секретар * спец1ал!аовано1 Ради

к. и. н., доцент 0.1. Романе нко

Умэвш скорочення у текст и НЦД - нейроциркуляторна дистсн1я ГБ - ппертон!Чка хвороба ЕС - вкрагковз хвороба Е<Ш - вщзззкоез хвороба глунку ЗЗДПХ - акрааксвз хвороба двакадцятипало! кишки ЫЕ - м!кроелементи ЕМ - •гсекц:ал'н1 м!кроелементи гдк - гранично допустима ко'яцгктращя ЮТ - гкшмзрфкоядерш лейкоцит» 1 Е-БУК - гагальн! Т-Л1мфоцити

ЕАС-РУК - Е-рсзеткоутворЕЕЧ1 кл1тики е присутносш ко-

мпдексу актэтьхо-комплемект (Е-лп.'4о1згти) ЕМ - вг*кл метали

ТФР-РУЕ - тесфшнрегкстентнг рогетксутворсгг-и клткяк ТФЧ-РУИ - тееф1л1нчу?лив1 рогеткоутворююч! клотики 01 - фагоцктарний индекс? ' РБТЛ з ФГА - реакция бласттрансфэрмащ: г фтогемаг летит ном

НН - нуклегнат натрио

ХАТ - хрон1Чний активний гепатит • •

ЦП - цироэ печенки

Еа-РУК - активя! Е-рогеткоутворюкш кликни ЕСТ-тест - штросин1й-тетразолевий тест I - 1 муног лобул 1 н СГО - сумарний покаэник габруднекня

ЗАГАЛьНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальность проблема Загадьнов¡домо, цр м!кроелементи В1Д1граоть вадлиау роль в *иттед1яльност1 будь-якого живого организму. Пэрушення к1льк1сного BMiCTy метал^в як в сторону збшшення, так i зменшення призводить до 3mih кроветворно*, ендокршног, !мукко1 та других систем оргашзму, викликапть Р1знаман1тн!, давно ведома захворювання (А.П.Авцин та iH.,

1985, П. К Лпбченко, 1090, М. Е Захарченко, 1993, К. Louekari, 1989, Н. Vilhebn et al., 1990).

В Л1тератур1, в основному, висв1тлюються питания п1дви-njsHoro BMiciy метал1в в opraHisiii як наслхдок виробничих процесс, щр моле призводити до так зезних професхйних хвороб. '

Багато рок1в питания забруднення навколшнього середо-вища як побутоЕкми, так i промисловими выходами замовчу-вались, söepirajKCb шд грифами "секретно" та "для службового користувания" маштаби забруднення мэталами грунту, piK, водоймюц, грунтових вод, тобто мюць проживания, роботи та В1Дпочинку 6i лы2сст1 людей. Те, щр навколишне середовищэ впливае на здоров"я лвдини, давно вiдомо та описано в лие-ратур1 ( А-ЕАвцин та сшвавт., 1991, М.А.Каз!мов, 1992, R.Laitlnen et al., 1989).

Дан!, шр ыютяться в В1Тчиэнян1Й та заруб^яий л!тера-Typi, в основному, висвилвшь наступи! питания: механ!зм токсично» ди метал!в на внутриши органи в умовах гострих та хрон1чних профес1йних отруень (ЕЖ.Рапопорт is cniEaBT.,

1986, Е А.Ревич, Ю. 6.Сает, 1989, M.Gackson, N. lone, 1993).

Еизначений "ульцерогенний потенщал" деяких вачких мета-

Л1в (BIO (Г. А.Бабенко, ЕЕВаплевич, 1981, М. Vibb, К. Cain, 1982, Gtlman, 1984): Розробленг питания ранньог д1агностики (АЕЗайко, Г. ЕБондар, 1987, Ю.А.ершов,1981), Л1кування та профилактики гострих та хрон1чних профес!йних отруень, виэ-начен1 гранично допустим! концентрацп валких метал is в 6io-лопчншс середовищах (ЕЕЛазарева, I.Д.Гадаск1на, 1977, А.Д.РОЩИН, 1982, Bencko V., Geist Т. et al., 1986).

Описаний вплив металiв на велш^ к!льк!сть органов та

систем opraHiaMjr при профес1йних пшдливостях (ЕЕ^Ьзарева, 1977, Л. А. Алексеева, 1988, Я Е Талак1Н та сшвавт., 1991, Р.С. Гшденскюльд 13 сШвавт., 1992).

Однак клшчних po6iT про вплив шдвищрного вшсту в rpyHTi, вод! та noBiTpi важких меташв та есенщалъних !.цкроел9М9нт1в на етюлопю, патогенез, патоморфоз та сано-генез захворювань внутргини органiв практично немае (I. Ы. Трахтенберг, 1990, М. А. KaaiMOB, А. R Рощян, 1992, Б. А. Ревич, Еб. Сает, 1990, I. Г. Еабенко, 1978, 1956, Pfeifer I., Richter J. et al., 1989).

В той же час клшцисти постШо маять справу з пато-морфозом багатьох давно Eiдомих захворювань, новими особлкво-стями ix nepe6iry, виниккенкям багаточислених, ранние нев1-домих ускладнень, випадками, коли XBopi погано шддаються ззичному трад1Щ1Йному Л1куванню (А. В. Соловйов, 1989, e.e.roriH, 1993, Е А. MyxiH, 1993).

Мэжна передбачити, щр щлий перелт к<етал1в пер годично: системи i ix сполуки набули не лише еколопчного значения, але i стали грати суттеву роль в хрон1зацп хвороб, ix патоморфозi (А. Е Вощенко, 1984), виникненн1 ускладнень, са-ногенез1 (Г. I. Дорофеев, 1987, IL М. Любченко, 1990).

Однак стушнь- впливу того чи 1ншого.металу на здорову та хвору людину, яка знаходиться в аномально техногенних зонах з багатораэовим перевшзэнням ГДК эа Ш та есеши-альниыи элементами, описанi в окремих роботах С Л. А. Висотш, 1994).

Особливо це стосуеться даяих про вшст та вплив ВТМ та есенц1альних м1кроелеиенпв на nepeöir та сансгенез хвороб серцево-судинно! системи (I. М. Суворов, Е Е Успеяська, 1978, А. 6. Вермель, JLC. Ештша i3 cniBaET., 1991) та травного каналу у хворих (Е I. Бондар 13 ствавт., 1970, У. Арйкбагв, 1972), як1 nocTitoro проживають в зонах з техногенним шд-вищенням вм!сту важкх та 1нших металхв (ЕЕНовальський, 1983).

Ось чому нами i була гроблена спроба вивчити моливший вплив шдвщеного впливу деяких важких металгв та есенц-1адьних м1кроелемект1Е в навколишкьому середовигц на вшст

IX в кров! та юлшшст! хх вплизу на патогенез, пагомэрфоз та саногенез деяких захворювань внутриших орган1в, зокрема, НЦД, ГБ - II стадп, БХ, дифузних захворювань печ!кки.

В зв"язку з викладеним вищЭ| метой даного дос-Идження е удосконалення диагностики та л!кування деяких захЕорквань внутр1Ш1Х органов шляхом вивчення вм1сту металл I стану 1мун1тету у здорових та хворих, щр проживать в р1эних по техногенному забрудненню зонах Украхни г обгрунтування мож-дивого використання в терапп хворих з захворюваннями серцево-судинно! системи та травного каналу сорбент¿в та других речовин э деэ1нт0ксикад1йними, хмукомодулюючими, биок-синтезуючими та шшими властивостями.

В Б1Дпов1дност1 з метою роботи були визначен1 так1 задач! доел!дження.

1. Вивчити вм1ст деяких метал1в 1 стан !мутптету в кро-в1 практично здорових ос!б в залежност! в1д мюця проживания на Украш (Ки!в, Полтава, Симферополь), а також в залежност! В1д мюця проживания в самих мютах: в "брудних" та "чистих" районах.

2. Вивчити вм1ст меташв в орган1зм1 хворих з захворюваннями серцево-судинно! системи та травного каналу, пр мешкать в еколопчно "чистих"та еколопчно "забруднених" реп-онах республ1ки.

3. Вивчити показники !мун!тету, особливост.1 клшчного переб!гу деяких захворювань серцево-судинно! системи 1 травного каналу в залежност1. в1д вмюту в кров1 тих чи 1нших метал! в.

4. Встановити особливост1 переб1гу деяких захворювань серцево-судинно! системи 1 травного каналу в залежноси В1д вм!сту метал 1 в.

5. Вивчити вплив сорбенту СКН та шших речовин на вм1ст в кров1 метал1в, стан !мун!тету.

в. Обгрунтувати можливють використання сорбенту та 1кших речовин в терапи деяких захворювань внутршшх орган1в. Обгрунтувати показания, протипоказання, разов 1, до-бов1 та курсов! дози вказаних л1карських засоб1в при деяких захворюваннях серцево-судинно1 системи 1 травного каналу.

НАУК03А K02I3HA.

Еперие проведене пор'Енялъне вивчення емюту деяких икроелемектгв при КЦД по riuep- i ri по-гоночному типу, rine-)Т0Н1ЧН1Й хворобi II отади, ги?5гкоэ1й хворобi глукку та [вангдцятипало: кисас!, гепатитах, £:рсгвх i у практично эдс->ових oci5, ер премигхзть на по-piзнояу габрудкеких ТгрИТО"

цях.

Еперше еияел-ki особлкност1 вмюгу кадм;с, глкелю, кс-¡альту, свикцэ, цикку та М1Д1 у хворпх з розглннутог патсло-Чбк, ¡до поспйно (не ыен'ле 5 pokib) пропваять на аномально :ехногекко габруднеких thphtopîhx.

й*8начек1 особлнвест1 стану ¿мутптету у Еказаних труп сворих в гзлеяносп з;д вмюгу в Kposi металхв, внлвлен1 uiiHi4Hi ееоблизоет i nep~6iry хвороб.

Еперше була показана ззлехнютъ ne;e6iry неПроцирку-1яторко1 диотони та ГХ II стад:: в ззлегг-носп В1Д наявко-îtî в cprahismi 3miнеких к:.чькоотей ЕМ та еоенЦ1алъних .пкроелементгв.

Еперше проведено вивчення впливу комплексу р1?них летал i в ка стан 1мук1тету, щр дало мэжливня* встаяовити зсоблнвост i рогвитку вивчених хвороб на фон1 шдвищеного змюту в Kposi деяких ЕМ та прийти до висновку про вккикнен-гя Еторинно: шунолопчко! недостатков! по Т-кликнзм, зкиженнп ix функционально: активноетi, г;.'.е:-:геннЕ Ig А як :екретсрного в илунксвому .соцг та слин1, так i в кр:в1, зниженкп неспец1:ф1 чно* регистекткоет: орган :гму.

Вперше показана г а." е с tï патсмор^сгу захвсрквакь цево-судглно: систем; та травного каналу 21Д в ту в кров: зм1ненох К1Л1КОСТ1 металл. Пскзгвна зале.м-поть вмюту в кров: метал 13 в зале*:-:ост1 в:д ген проливания лзедики.

Bnepnie при розглякутих залвср^ваннях 'уз гикори-таний гербект - СКК г мете» не лисе вкеедекня !.:етал:в, але i для покрацення кд1Н1ЧНсто nepeiiry хвороб;;, мзллизост! кермал:-зацм систем;: ¿муштету.

Розроблен1 ргзозг, добов: та курсов i дезк гккориотаккя сорбенту при вкгганих хворобах, дан; методнчн! рекоыендац! 2.

Обгрунтована необх!дн1сть призначення при д1агностиц розглянутих захворгааннях вивчення вмюту в кров! ВМ т; 1нших шкроелемент!в, особливо у хворих, пр мешкають на ано-ыадьно техногенно забруднених територ1ях, з важким переб1го! хвороби, ш,о важко шддаеться герапп.

Вперше обгрунтовуеться можливють використання у роз-глянутиг груп хворих 8 Шдвицрним вм1ст0м ВЦ та вторинно! 1мунолог1чноо недостатнютв препарату дригаевого РНК-нуклез нату натрз деэ1нтоксикац1йною, б1локсинтезугчою, ферментативное та ¿цуномодулвючою метою.

ПРАКТИЧНА ЮВИЗНА РОБОТИ.

Вперше показано, пр у хворих з р1зноман!тними захворю-ваннями внутр1шн1х оргая1В при важному ¡¡х переб1гу, з частный рецидивами, тими чи 1ншими ускладненнями, пр погано шд-дасгься терапп, особливо у хворих, щр протягом тривалого часу проживали» на аномально забруднених Д1лянках, необх1д-но вивчати м1кроелементний склад кров1. Шдвищэний вмют в периферичн1й кров1 Ш або дисбаланс у вм1ст1 м1кроелемент1в, навт збшшення одного 13 них повинно бути обоа"язково враховано при терапевтичних заходах. Встановлено, пр у вс1х вкладках шдвкщення в кров 1 Ш вимагае призначення в комплекс л1кування сорбенту та препарату др1*жевого РЕК-нукле!-нату натрш.

Апробован1 оптималш разов1, добов1 та курсов1 дози як сорбенту, так 1 нукдетату натрш у хворих з р1зною патоло-пеа

. ГОЛЭЯЕННЯ, ЯК! ВИЮСЯГЬСЯ НА ЗАХИСТ. .

1. У лвдей, пр мешкаеть на аномально-забруднених тери-т0р1ях, юнуе шдвищэний вмют в периферичн1й кров1 Ш та 1нших шкроелеыбнпв.

2. У хворих, як1 мешкать иа аномально-забруднених те-ритор1ях, мае ыюце зб1льтення деяких БМ та есенщальних м1кроелемент1в, ц "дисбаланс", який призводить до змти патоморфозу захворювань, виникненню вторинно! 1мунолопчно1 недостатносп.

3. В комплекс Д1агностичного обстеианкя хворих, яр меш-кають кз техногенно забруднених територхях, а такс« у хворих з взншм перэбхгом, яккй погано пхддаеться традицхйному Л1куванню при рогглякутих гахЕорвваякях, необххдкс включат обов"язкове вивчення вмюту БТМ в kpoei.

4. 06ов"язкоеим компонентом лхкування хворих при наяг-ностх у них в кроЕг шдвиценого вмюту БТМ, дизбалансу мхкро-елементхв повишц бути сорбент СКН та препарат дрхялевий нуклехнат натр i ¡о.

АПР0ЕАД1Я РОБОТИ

Основнi пбло?»эння роботи повхдомленх на: I украхкському 3"i3fli гастроентерологгв (1932, Днтрспетровськ), III Всесоюзному з"1здх гастроентеролопв (1984, Москва), XII з"хэд1 терапевт is УРСР (1987, Тезно-Орзнкхеськ) , сб'Чднаному терапевтичному та гастроэнтеролог Г-шому обласному каукоЕСму товариствх (1985, 1989, 1990,1991, Схмферополъ), Пленумх правлхння Всесоюзного товариства терапевтiв (1983, Калтн-град), III з"хгдх кардхологхв (1988, ЧернхвцО, XIII г"хэд1 терапевив Украхни (1992, Тернопхль), науково - практичнхй конференцп "Виразковх порушення шлукково-кишкового тракту" (1992, Днхпропетровськ) ,Шлнародн1й конференцхх по ¡мунологи (1992, Дагомис), 2 United European Gastroenterology Week (1993, Barselona), 3-rd United European Veek (1994, Oslo).

ПУБЛ1КАЦП. За темою дисертадхх опублхковано 24 робхт, 2 методичн1 рекомендац1 i, 3 хнформащйклс лист и, i винах х д.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА РОБОТИ.

Обсяг дисэртацп 222 сторуки друкованого тексту, скла-даеться ia Еступу, огляду .итерзтури, рогдшв влзских спостережень, заключения, biickoekib, практичких рекомзнда-цхй. Робота ¿люстрована 165 табллцями, 1? малинками. Список л1тератури мх стать 412 джерел.

ДЕКЛАРАЦ1Я КОНКРЕТНОГО СС0БПСТ0Г0 ВНЕСКУ ДИЗЕРТАКГА У РОЗРОЕКУ НАУКОБИХ РЕЗУЛЬТАТ IB, ЩЭ ВИОУВАЙТЬСЯ НА 5АХИСТ.

Проведений патентний пошук свхдчить про вхдсутнхсть аналогу

наукових розробок. Ochobhí надрукован1 за теиэю дисертаци ро ти, присвячен1 особливостям переб1гу деяких захворювань внутри Hix органiв в умовах шдвищэного надходження в органiзм валк метад1в i можливоси ix медикаментоэно! корекца носять прюр тетний характер. Авторськ! права дисертанта эахишэн1 одним cbía цхвои про винах1д.

3MICT РОБОТ И.

I. МАТ EP I ДЛИ I ИЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ.

Дня вириаення поставлених зав дань обстежено 877 хворих, а також 119 здорових oci6, як1 поспйно проживають на за-бруднешй валкими металами територи a piSHoc' ¿нтенсганютю та структурою эабруднення в р1зниг регюнах Украгни (Кигв, Полтава, Симферополь).

В динам!Ц1 обстежено 343 хворих на виразкову хворобу (71 - на ВХШ, 103 - на ВХДПК), 174 хворих хрошчними захво-рпванняыи печ1нки (108 а ХАТ, 68 - в ЦП), 237 хворих нейро-циркуляторною дистон1ею (по' змипаному, гшертон1чному i ппо-тон 1чноuy типу) i 82 хворих на гшертон1чну хворобу Пстадп.

Д1агноа ставився на П1дстав1 комплексного клшко-анам-нестичного, лабораторного, рентгенолог!чного, ендоскошчного та 1нших 1нструментадьних досл1д*внь, визначення наявност1 бактерШ Е pylori у бюптатах слиэово! оболонки, стану по-каэник1в кл i тинного, гуморального i мюцевого 1мун1тету. Язориы а дуоденальними виразками проводилося фракщйне доел!дязння шлункового вмюту за методом Фвикова-Ееретянова э ощнкоо деб1ту соляно! кислоти в багальну i стимульовану пстам1ном фази секрецп.

Усim хворим в динам!Ц1 проводилося досл1дження вмюту важких метал гв - кобальту, н!келю, кадмю, свинце, míaí, цинку в кров1 методом атомно-абсорбц1йно! спектрофотометр!i. В основу атомно-абсорбщйного методу анащэу покладеш стандарта! крив!, . складен i . в результат анал!зу проб В1домого складу i концентратí. Величини атомно! абсорбцп металiв вюирсвали по сл1дупчим.анад1стичним лшям: кадм!й - 228,8, свинець- 283,3, кобальт - 240,7, Н1кель — 232,0, Miflb -324,8, цинк - 213,9. Для .контролю правильное!1 результатíb готугться стандарта розчину кров!. Bmict металу в проб!

розраховуьться по формул! С = а х 5 х 1000, де а - bmïct металу е рсгчз'.Н!, знайдений по градуйованому гранку, мг/100мл, 5 - об'Чм кров:, взятий для досл!д«?ння.

EeiM хворим та эдорогим проводилоея комплексне ¡муколо-г i чке десл1д«кня, яке Е1ДП031ДН€ нимогам меморандума ВООЗ (1931).

1мунолог!чке обстехення Еклшало в себе:

1. Шлькюку оц1кку Т i Б-сиетем ¿муштету, яку проводили в реакц!! Е-розеткоутворення за методом Gonblan i спгв-авт., 1972 i ЕАС-розеткоутЕОренкя по Bianco, 1970..

2. фуккщональну актиьнють Т-л^мфоципв Еивчали з депомогою реакцг t бласттраксфсрмэцп з фтгемаглоттпком (С>ГА) зз методом I. I. Копелян i ешвавт. (1S6S) в мэдиф!кзц!! M. Е Григорьева i 1.1.Копелян (1972).. Сункцюналький дтак В-системи iî.iyKiTiTy оц!нсзали шляхом виэкаченкя р'.вкя основ-них K.iaciB сирсзаточних и.<уноглобул1Н1В методом рад1ально! ¡мунодифузп (Mancini i сшвэет. , 19В5).

3. Вивчення фактор i е кеспецифгчко! резистектносп организму проводили за piвнем фагоцитарно! та метабол^чно! aKTHBHOCTi нейтрофьтьних гранулощшв. НСТ-тест за методом, запропонованим Parc i спгвавт. (1982),- а фагоцктарну активность лейкоцит iB в иг начали за (методом £. ф. Чернушнко i ствавт. (1978).

4. Визкачення "агаивних" Т-лгмфощгпв, якл характеризуйся наяЕн:стю рецепторов високого афгнгтету до еритроци-riB барана, проводилоея за методом спонтанного розеткоутво-рення (Н.Г. Бичкова, 1981), котрий полягае в зм1щгванн1 еритро-HirriB барана з лимфоцитами лвдини, цектрифутуванк1 i niдраху-кку X розеткоутворюичих шатии (Еа-РУК).

Також визначали вмют 1мунорегуляторких субпопулящй Г-Л1М'фоцит1В, щр В1др1зня10ться за чутлкваств до теоф1Л1ну [Liniatibul i cniBaBT., 1978). При цьому теофшнрезистентн! Г-л1мфоцити характеризувались як субгюпуляц!я Т-хелпергв, а гесфшнчутливг - як субпопуляцхя T-cynpecopiB.

Еивчення стану мюцевих îmvhhhx фактор i в полягало в виз начеши секреторного Uj. А в слин! та шлунковому bmictî методом рад1ально! 1мукодифуз1г по Mancini (1955).

Штоди визначення 6a«repift Helicobacter pylori.

Для д!агностики HP використовувалися бюх1м1чний, пс-толопчний i шкробюлопчний метода. Патент вважався Hociei HP при позитивна реакци в 2 тестах, Гютолопчний метод використовувався як експрес-шкроскошя мазка-в1дбитка.

В1дпов1дно представлении нам картам "Укрп1вн1чгеологп' в 1983 рощ вся територ!я и. Киева умовно, за величиною сушрного показника эабруднення (СШ), була роэподиена на чисту з коефЩ1ентом эабруднення до 2 past в, слабко забрудне-ну - В1д 2 до 16 раз1в, забруднену - В1д 16 до 64 paaiB. Вкаэан! територп складають в м.Киев1 в!дповхдно 10, 40, 35 1 15*.

Цравобережжя Киева в!др1зняеться б1льш високим ступенем габруднення, Н1ж л1вобережна частина. Це 1 зроэушло, оск!льки л!вобережна частина, в б1льшост1, появилася в!дно-сво недавно на намивних щеках i не знаходилася шд тривалим техногенниы впливом, як все правобережжя.

В Киев1 ыожна видiлиги к1лька районiв з д!лянками, щр перевищутаь СИЗ бшше, Hi» в 64 рази. Викикае питания, на-ск1льки б1льга перевищуе эабруднення, Hi» в 64 рази? Б окре-urz диогнках таке перевищення б1льше, Hix в 1000 paaiB. Е П1вн1чн1й частит Киева (Сирець, Под!л) асоц1ад1я вивчаемих нами елеменпв мае такий виг ляд: кобальт - 3, н1кель - 5, кадмхй - 3,6, шдь - 88, цинк - 13, свинець - 6. Найб1льп аабруднен1 площ1 в цих районах складають в!д 0,25 до 1 км, таких шющ в цих районах чотири.

В зах1дних районах найб!льш забруднен! Святошино, Вхд-радний, Солои"янка, де асоц!ац1Я елеменпв виглядае такта чиной: кобальт - 3, В1кель - 16, кадаай - 6, шдь - 34, цинр - 11, свинець - 4.

Швденний район Киева (ЗКуляни, Мишоловка, Корчувате) характеризуешься наявнютс велико! кхлькосн шд1 (83), цинку (12), шкелю (4), кобальту (3), свинцю (7), кадмш (3).

В цих районах выявлено 6 дглякок з СИЗ, б!лышм за 64 рази площэю В1д 0,8 до 4,8 км.

На л!вому берез1 Дншра наЖНлып забруднен1 райони -Соцмюто, Стара Дарниця, Красний хул р. Площа наЖНлып за-бруднених д1лянок складае в цих районах В1Д 0,5 до 4 км, а усереднена асоц1ац!я елеменпв мае вигляд: м1дь - 88, сви-нець - 19, никель - 5, кадаай - 3, цинк - 12, кобальт - 3.

Необхгдно шдкре'слити, ер м1дь забруднге ыайде все мюто, а плода, де вона перевищуе фонов! показники в 10 1 61ЛЫ2Э раз1.в, складае каближено 20% територи мюта.

На жаль, ми не маемо матер!злу такого об"ему та досто-з1рност! по м1стам. Шлтав! та Симферополю, як у Киш, однак

нав!ть !х тих даних, щр ми маемо в нашому розпорядаешл, южна зробити висновок про те, пр забрудненють цих м!ст по свинцю, кадмю, н1келю дуле висока, особливо в- районах автотрас, великих промислових шдприемств. В Полтавгкайб^льш

забрудненим е Лэшнський район, де рогмщэний основний промисловий потенц!ал мюта. Депр меняв забруднений Яэвтневкй. Иасивнэ забруднення'свинцем • В1дшча-еться вздовж автотрас, особливо Ки1в-Харк1в.

В С1мферопол1 найб!льш забруднений район Заводський, де знаходиться декглька великих заводгв ! в 64 1 б1лъше раз!в ШДВИЩЭНИЙ ВМ1СТ СВИНЦЮ, кадию, Н1КЭЛ30. СВИНЦЕ 2

район! вул. Ки1"всько1, Ялтинськог, де ¡нтенсивнютъ. потоку транспорту надзвичайно висока. •

Сбстежено 237 хворих з ВДД, 1а них по гшертонгчному типу - 84 хворих, ПО Г!ПОТОН1ЧНОМУ типу - 81 хворий, НЦД зм!21аН0Г0 типу - 72 хворих В 3!Ц1 В1Д..18 ДО 44 РОК1В (77 чо-ловшв ! 160 ж1нок), 13 котрих 97 проживали в Киевк

Шд спостереженням анаходилося 82 хворих гшертошчною хворобою II стади, як! мешкаоть в Киевх, Полгав1, С1мферо-под1, як1 були доставлен! бригадою швидко! допомоги ид час ГК (66Х), 34Х - за направлениям Д1льничого л!каря. В1к хворих - в!д 20 до.55 рок1в (42 чолов1ки, 40 ж!нок). Тривал!сть захворивання у 457. - В1д 5 до 10 рок^в, 25Х - в1д 10 до 15, 5% - шнше 5 рок!в, у \57. - б!льда 15. В кдшщ була висш-

- 14 -

чена вторинна артерхальна ппертенахя. Проведет лаборатор та 6ioxiMi4Hi досл1дження, електрокардюграфхя, дослужен очного дна, рентгенолог i чне досшдження opraHiB трудно! кл тиня, 1зотопна радюграф1я нирок, по показаниям вну рхшньосудинна урограф1я.

В динамЩ! обстеиено 174 хворих ВХ, ix них 71 - хво ВЖ 1 103 хворих ЕХДШ. Для обете же кня в!дбиралися хвор i важкиы КД1Н1ЧНИМ перебхгом ВХ.. 187. хворих ЕХШ переведе в прурпчне в1дд!лення для л1кування ус кладке нь {стено кровотеча, пенетращя).

1з анамнезу 58,3% хворих ВХШ мали виробничий контакт Bilí. Частное страждали чолов1ки (79,3%), в!дсоток тих, х палить, складае 60,3,..

3 дифузними захворпванняии печхнки обстежено 174 хв рих, як! мешкать в р1зних тстах Украхни: Кикв, Пэлтав С1иферополь. В1к хворих не перевищував 50 pokíb, 65% - в 40 до 49 рок1в, 27% - В1д 30 до 39 pokíb, 7% - вхд 20 до pokíb. Найб1льш часто на це гахворювання хворiли чолов! (144 ) 1 30 ж1вок.

РЮУДТАТЙ ДОСЛДНЕНь ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.

Огримавши перш1 власн! данi про bmíct кобальту, нiкел кадмю, свинцю, цинку та мхд1 у здорових людей, як1 прожив пть в Р13НИХ регюнах Укра1ни (Ки!в, Шлтава, С1мферопол i порiвнявши отриманх результата з даними 20pí4Ho¡¡ давн ст1, встановленими у жител1в ы. Киева, ии побачили (табл 1), щр bmíct в кровi 3 la 5 метал1в, щр вивчаюгься, pía

ЗМ1НИВСЯ.

1з цифрового материалу таблиц! видно, щр через pokíb у жител1в и. Киева збхльшлася к1льк1сть кобальту, м йле в 2 рази, н1келв та кадмш майже в 4 рази i евин бшш, В1ж в 4 рази. Bmíct uiaí та свинце эалишився без до

ТОВ1РНИХ ЗМ1Н.

Шдбираючи для досл1дження хворих i3 р1зних per юн i ми виходили i3 Л1тературних даних про те, щр найб1льш забр дненим mictom е Ки!в, найб!льш благополучие чисте мюце

Таблица 1.

ВН1СТ М1КР0ЕЛЕМЕНТ1В Б КРОВI ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ОС1Б. ЯК1 МЕШКАЮТЬ В Р13НИХ РЕГЮНйХ УНРА1НИ (мкг/ЮОил)

Назва м1кроеле ментд Статисти-чн! показ-ники Ки1в Полтава Имферополь

Дан! 1363 р. Дан! 1930 р.

Кобальт НАШ 11.7±1.49 19.3+2,7 17.9±2.36 12.9±2.1

Р <0,05 ЗГО.3 *0.5

Р/ >0.5 —

Р^ <0.05

Рз <0,5

Шкель И ± ш 8,5+1,3 31.5414,7 25.3i3.94 26,7±3.7

Р <0.01 <0,01 <0.01

Р, ч >0,5 —

Рд >0,5

Р» >0.5

Кадм1й « М 0.68+0.32 2,9±0,41 2.21*0.33 2.4±0,39

Р <0,001 <0,01 <0,001

Р. >0,5 —

Р* <0.5

Рз <0.5

И1дь Н ± в 131.0+20,3 126.0±19.8 112.3+12,8 107.9+16.3

Р >0,5 >0.5 <0.5

Р/ >0.5 —

р* <0.5

Р.* <0.5

Цинк Н ± ш 849,0±б 1,2 876.0+72.4 1296.2+97.' $1321.9+69.3

Р >0.5 <0.01 <0,001

Р/ <0.01 —

Р. <0.001

Р* <0,5

Свинеци М + а 12.3tD.87 58.6+4,7 40.1+ 3.9 44.3+3.7

Р <0,001 <0,01 <0.001

Р. . <0,05 —

Р* <0,05

Р5 <0.5

ПриьЦтка: Р - достов1рн!сть в1ди1нностей мIж данини 1369 р. та китами КиIе. Полтава. Симферополь Р/ - достов!рн1сть в1дм1нностей ы!в Киевом та Полтавой р^ _ Киевом та С1иферополем

рз _ __Полтавою та С1ыферополеи

Украш - Шлтавська область I проможне июце ааймае С1мфе поль. Отрииан! дан! про вшст шкроелеменпв у практик здорових жител!в 3 шст виявилися дещр неспод1ваними. Вм! н1к8лв та кадмю достов1рно не в1др1анявся в ус1х мютг вм1ст кобальту достов1рно нижчий у зяггел1в (Ммферополя, £ у Киев! та Пэдхавь Шлькють свинцю найвища в кров! жите; м. Киева, у жител!в Пэлтави та С!мферополя вона практично В!др1зняеться. К1льк!сть м!д! приблизно однакова в кров! л тел!в вс1х 3 шст, цинку достоверно б!льше у .полтавчан с!мферопольц!в. 1э даних таблиц! видно, щр найбш эбивтення в кров1 кобальту, н!кело, кадмш та свинцю в!дк чаеться у практично здорових ос!б - жител!в м. Киева. Мак у розпорядженн! точн! карти "брудних" та "чистих" д1ля> , и.Киева,; ми провели таке досл!длення: буш обете.че практично здоров! ищи, як1 иешкайгь на: "чистих" територ1 та "брудних", де показники розглянутих шкроелеменпв пе вицували ландшафт показ ники не менше, шж в 20 раз!в. Б). м1кроелемент!в в кров! практично здорових ос!б, як! 4ещкан на "чистих" та"брудних" територ!ях, приведен! в таблиц! 5

Яс видно 1э даних, ■ приведения в таблицу в!дм!Ч€ • абшшкня 4 м!кроелементй13 5 вивчених.1.

Таким чином, було встановлено, пр у кров! практично г . рових лвдей, як! пост!йно (не иенте 5 рок!в) проживають "брудних" територ1ях, маемюце достов1рне шдвшфння * бальту, н1кедю, кадмш та свинцю 1 зниження к!лькост! щаа Також у здорових ос!б, цр проживать в р!зних по забрудна* ст1 районах Киева, був вивчений стан !мун!тету. Було вс: новлено, ар у хворих, як1 мешкапть на "брудних" територн в1ды!чаеться достов!рне аменшення процентно1 та абсолюп к!лькост1 Е-розеткоутворгаочих ко1тин 44,3±3,67., 0,8±0,07 10е та 54.4t3.ax, 1,1340,11 X 10Й(Р<0,05, Р<0,05). К!ЛЬК!С В-л1мфоцит1в достов1рно знизилася лиш в абсолятних цифра} склала 0,43±0,03 х 10V здорових, щр проживають на "брудн! теригор1ях та-0,61+0,04 х 10 на "чистих" (Вс0,05). Одкс часно в1дм!чався достов1рний р1ст 0-л!мфоцит!в, складг 33,0+2,8Х, 0,5в±0,03 х 10* у обстежених на "брудних" терст Р1ях 1 16,7±0,4Х, 0.31 ±0,02 х 10*- на "чистих"(рш,01, Р<

Таблица 2.

ВМ1СТ М1КР0ЕЛЕМЕНТ1В В ИР0В1 ПРАКТИЧНО ЗД0Р0ВИХ 0С1Б. ЯК1 ' НЕВШТЬ В УМОВйХ Р13Н0Г0 ЗйБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРП м.КИСВЙ (мкг/ЮОмл)

Назва и!кроеле менту Статисти-чн1 показ-ники ВМ1СТ И1КР0ЕЛЕМЕНТ1В .

Еколог!чно "чист!" райони Еколог1чно "брцдн!" райони

Кобальт Ни 16.4 ±1.87 24.7 +.1.9

Р <0.01

Н1кель К ± ■ 27.3 + 3.0 34.9+2.7

Р <0.05

Кадм1й И ¿1 1.9+0.3 3,1+0.47

р <0.05 •

М1дь . Н + 121.7 + 11.9 136.3 + 16.7

р <0,5

Цинк м + ■ 1360.0+89,3 843.5 ^79.4

р <0,05

Свинець 25.3 + 2.1 69.9 ±. 5.7

р <0.001

Прим1тка: Р - достов!рн1сть вЦм1нностей в пор!внянн1 даних э "чистих" та "брддних" територ!й

1ц -

Також у. здорових ос:б, як: проживала на "бруднкх" те-ритортх, .в!дм!чеке достоз1рнэ - энкження Еа, ТОР-РУК та ТФЧ-розеткоутворшшх кл!тин. Одночасно а кшкюним энижан-няи Т-Л1мфоцит1в в1дм1чалось 1 достовхрне зниженнк гх фукк-цюнально!-активност! втповхдно 60,314,921, 1,30±0,09 х 10?, 80,1±7,67., 1,83*0,17 х 10* (Р<0,01, РС0,01).

Пэказкики неспециф1чно1 резистентност! достоверно не В1др1знялись у здоровкх ос!б в залежност! В1д мхсця проживания.

Таким чином, буловстановлеко, шр у здорових людей, як! пост1йно проживать на "брудних" територ!ях, мае мюцэ !мунолопчна недостатнють Т-кл!тинног ланки !мун!тету, шр юже сприяти як виникненню захворввань, так 1 змтювати !х перебт.

,Був вивчений вшст-ВМ 1 есенц!альних м!кроелемент!в, стан лмуттету у хворих э НЦД з рхэкими типами: г1пер- та ппотошчним. Ми эупинйлися на щй нозолопчшй форм!, осюдьки в!доиэ, щэ к1льк1сть хворих з щеп патолог 1еи в Ук-раин1 гб1льшуеться (е. ¡.Чазов, 1993). Ячшр в Киев! таке эб1лыяення эв"язують э шдвищэним постуланням в органхзм (особливо л!кв!датор!в) радюнукл!д1в (Р. ЕЗазимко та сш-вавт., 1991, 1.С.Зозоля та ствавт., 1991, Т. В. Кондратенко та ствавт., 1991), то эб!лыэення числа таких хворих в Пол-тав1 та С1мферопол! вимагае свого пояснения.

Встановлено, ир у хборих з НЦД, щр прот!кае за пперто-н1чним типом, як1 мешкать в м-Киевь в1дм1чаеться зб1льшен-ня кадмиэ та свинцю, складаючи вхдповино: кадмгй 6,310,7 мкг/100мл, в контрол! 2,9+0,21 мкг/ЮОмл (Р*0,01), свинець 73,6+4,9 мкг/ЮОмл. в контрол! 53,6±4,7 мкг/ЮОмл (Р<0,05). .У -хворих, -промешкать в Шлтав1, була достов!рно тдвищэна концентратя нхкелю, кадм!ю та свинцю, складаючи В1ДпоЕ1Дно: 39,3±2.9 мкг/ЮОмл, в контрол! 25,3±3,94 мкг/ЮОмл (А.0,05), 5,3±0,39 мкг/ЮОмл, в контрол! 2,21±0,33 мкг/ЮОмл (Р<с.0,01), 57,9±3,5 мкг/ЮОмл, в контрол! 40,1±3,9 мкг/ЮОмл (Р<0,01). У хворих, щр мешкать в м. Симферополе в!дм!чалось шдвииен-ня кадшв та 'свинцю, складаючи в!дпов1дно: б,1±Р,49

мкг/ЮОмл, в контрол! 2,4±0,39 мкг/ЮОмл (Рс0,01), 61,9±3,9 мкг/ЮОмл, в контрол! 44,3±3,7 мкг/ЮОмл (Рг0,05).

&обх1дно шдкреслити, цэ збхльшення вказаних елеменпв у хворих киян вхдбулося на фонх нормального вмюту цинку (не В1др1зняеться в!д контролю). У хеорих, щр мешкать в 1Ьлтав1 та Схмферошш, мав мюце достов1рний рдст ЕМ1Сту цинку, складаючи при цьому в Полтаз1 1896,1±75,3 мкг/100мл, в контрол! 1286,2±97,3 мкг/ЮОмл (Р с 0,05), в Схмферопол! 1769,31200,7 мкг/ЮОмл, в контрол! 821,0±69,1 (Р<с0,01).

У хворих з пшжшчним типом ЩД вмют в кров: вивче-. них метал! в носив дещр хнший характер. У хворих, цр мескапгь в м.Киев1, В1ДМ1Чаеться зб!льшення кобальту, шкелю та сзин-цв, складаючи: 29,9±4,1 мкг/ЮОмл, в контрол! 19,3±2,7 мкг/ЮОш! (Р<0,01), 95,6±8,4 мкг/ЮОмл, в'контрол! 31,5+4,7 ют/ЮОмл (КО,001), 79,9+5,1 мкг/ЮОмл, в контолх 58,6+4,5 мкг/ЮОмл (Рчс0,05). ЕМ1СТ кадмш, м!д1 та цинку достов1рно не в1др1гнявся в!д контрольного р1вня. У хворих,' пр мешкають в Шлтав1, юнуе шдвипщня в кров! никелю (73,6±5,4 шг/100мл, в контрол! 25,3±3,94 мкг/ЮОмл, Бс0,01), .свинцп (53,4±3,2 мкгЛООмл, в контрол1 40,1±3,9 мкг/ЮОш, Р<£ 0,05) та кобальту (28,3±1,9 мкг/ЮОмл, в контрол! 17,9±2,3 мкг/ЮОмл, Р^ 0,05). Ем1ст шших вивче них мхкроелемэнпв залисиЕся в межах, контрольних цифр.

При факторному аналгз! встановлено, пр у 3871 хворих, шр мешкають в м.Еиев!, збхлыпення кобальту, кадмхю, никелю та свинцю Б1дбуваеться на фонх достов!рного шдзип^нкя ем юту цинку, тобто виникае своер!дний "баланс" мхл Ш 1 есенщ-альним м!кроелементом. Еказаний "баланс" вхдмхчали у хворих з коротким анамнезом (виникнення хвороби.до 2 рок!в), легким або середшм ступеней зажкост1 хвороби. При. тривалому (биыиэ 5 рокхв) переб1гу хвороби, валкому переб!гу з веге-тосудинними, симпатоадреналовими реакциями завжди, незалежно в!д м1сця проживания, збхльшення в кров'! ЕМ супроводжувалось зниженням цинку та ШД!, вр южна охарактеризувати як "дисбаланс" у ЕМ1ст1 вивчених мгкроелеменпв. Всазаний "дизба-ланс" характеризуе • впертий, тривалий . ускладкений переб!г хвороби незалежновхд м!сця прожизання хворого.

Дэсл!дження, проведенi у хворих ГХ II стада показали, щр у хворих, незалежно В1д М1сця проживания, мае мюце збшшення концентраца шкелю, кадмш, М1Д1 та свинцм, скла-даючи в1дпов1дно для киян 86,7±8,9 мкг/ЮОмл, в контроле 31,5±4,7 мкг/ЮОмл (Р£0,01), 5,1+0,31 мкг/100ыл, в контрол1 2,9+0,21 мкг/ЮОил (Р<0,01), 267,9+31,6 мкг/ЮОмл, в контро-л1 123,0±19,8 икг/100мл (Р<0,01). Для хворих полтавчан: 07,9±4,0 ЫКГ/100ВД, в К0НТР0Л1 25,3+3,94 мкг/100мл (Р<0,01), 3,9+0,21 мкг/100мл, в контрол! 2,21+0,33 (Р<0,05), 230,3±17,9 мкг/ЮОшг, в контрол! 112,3±18,8 мкг/ЮОмл (Р 4.0,01), 59,8±3,1 мкг/ЮОмл, в контрол! 40,1+3,9 мкг/ЮОмл (Р <0,05). Для хворих житед1в м.С1мферополя 58,4±5,4 мкг/ЮОмл, в контрол1 26,7+3,1 мкг/ЮОмл (Р<0,05), 4,0±0,18 мкг/ЮОмл, в. контрол! 107,9±J6,3 мкг/ЮОмл (Р^0,01), 59,9+3,1 мкг/ЮОмд, в контрол! 144,3±3,7 мкг/ЮОмл (Р<0,05).

Цриведн! цифри Д!йсно показують достовхрке зб!ль'шення н1кйлв, кадмш, свйнцю та мш у хворих, обстежених в yeix 3 . MiCTax. Однак пор1вняння цифр, отриманих у хворих в рхзких мютах, вказуе на те, щр найбишше збигыпення вказаних метал1В В1дм1чаеться у хворих М1ста Киева i воно достав 1рно вице, н!ж у хворих м.1Ьлтави та Симферополя. Це добре видно на приклад! Н!келю та свйнцю, де цифри сд!дуюч!: для н1келю 88,7±8,9 мкг/ЮОил та 58,4±5,4 мкг/ЮОмл (РЛ0.05), для свинце . 88,9±7,7 икг/ЮОмл та 59,9±3,1 мкг/IOOwi (Р<0,05). Варто шдкреслити 1. той факт, щр у хворих жител!в Шлтави та CiM-ферополя аб1льшекня Ш вгдбувалося на $сш нормального BMi-сту В KßOBi цинку, ТОД1 ЯК ВИСОКИЙ BMiCT ИМ у хворих киян !снував на фон! достоверно зниженого р!вкя цинку: 876,0*72,4 мкг/ЮОмл в контрол! та 609,0+56,7 мкг/ЮОмл у хворих (P4D,05). Т.ч., у б!льшост1 хворих киян ГХ II стада була на фон! "дисбалансу" мтроелементгв, щр вивчаються.

Анал!э кл1н!чного перебегу ГХ у хворих, щр мешкають в м.Ниев! на забруднених територ!ях, показав, пр у 86% обсте-жених в!дм!чаеться важкий кл1н!чний nepe6ir хвороби, з частики кризами 2 типу, ст!йк!стю цифр артер1ального тиску, яке погано тддаеться г!потензивн!й терапа.

Вивчення розглянутих вищэ елемент!в у хворих. з ВХШ пока-

зало, Ир у хворих, ЯКО ¡.«ЕКаЕТЬ В м. КИ€В1, M3S мосце збольшення кобальту, киселю, кадмно та свинцю. Цифри еодпо-водно так:: 34,6+2,4 мкг/ЮОмл, в контроло 19,3+2,7 мкг/ЮОмл (Р^.0,05), 55,5±4,7 мкг/ЮОмл, в контроло 31,5+467 мкг/ЮОмл (F < Q,05), 4,7+2,9 мкг/ЮСмл, в контроло 2,a±Q,21 мкг/ЮОмл (Р<0,01), 76,3±4,3 мкг/ЮОмл, в контроло 58,5+4,7 мкг/ЮОмл (Р<0,05). Еказано г mi к и в приведения металах вод-бувалиея на фоно достоверного знихення ровня цикку, колькостъ якого в кров о склала 511,0+57,9 мкг/ЮОмл, в контроло 875, 0±72,4 мкг/ЮОмл (Р<0,05). Аналог о hi змони водбуззлися i у хворих, що прогкивзють в Полгав о та Сомферопсло, однак у них не б уло подЕИ'декня з кров о кобальту о колькосно показ-никл подвшцення вмосту нокелю, кадмш та свинца булл в серед-ньему на 257. нижчими, нож у хворих княн.

Еивчення клоночного nepe6iry захворюванкя у хворих,' ер мешкають нз эабруднених територоях, показав, що у 84* обете->.5 них був важпй перебог захворюзання (не менее 3 рецидив is нз рок), стойко болевий та диспептичклй синдроми, каявн1сть у 917. обстежених ерозивкого гастриту та бульботу, наявноегь кровотеч у 73%, наивность Helicobacter pylori у 89%, який валко шдлягае ел1М1нащг, процес рубцювання виразкового дефекту, котрий заведи був больший 1 см, затягувався по терминам до 2 та больше роков.

Aнaлiз, проведений у окремих хворих, показав, щр колькость цинку в KpoEi зменшена прямопропорцойно ШДВИШрКНП EU та клоночной важосто nepe6iry хвороби i це в1дноситься до всох хворих негалежко вод мосця проживания.

У хворих на ЗЭДПЯ в м. KJiesi оскувзло збольшення в крово вмосту Н1келю, кадмою та свикцю, складавчи водповодно: 43,4±3,9 мкг/ЮОмл, в контроло 31,5+4,7 мкг/ЮОмл (Р<0,05), 3,9+0,7 МКГ/100мл, в контроло 2,9±0,21 мкг/ЮОмл (Р<0,05), 78,4+5,9 мкг/ЮОмл, в контроло 58,6+4,7 "мкг/ЮСмл (Бс.0,01). Юлькость цинку та Mifli у цих хвор;гх мае тенденцою до знижен-ня, flocTQBipHo не водр!зняючись вод контролъних цифр.

У хворих, Ер мешкають в Полтаз!, водмочене зкилення цнн-.ку та подвкщенкя кадмою i свикцю. Цифри склали водповодно для цинку: 841,4+73,9 ют/100мл, в контрол1 1236,2+97,3

мкг/ЮОил (Р<0,01), для кадию 3,li0,4 мкг/ЮОмл, в контрол 2,21±0,33 мкг/ЮОил (Рс0,05), для свинце 5б,8±.4,7 мкг/100мл в контролi 40,1±3,9 мкг/ЮОил (Р<0,01). Шлькють iHEDt внвчених м!кроелемент!в достовхрно не В1др1знялась в1д конт-рольних значень. У хворих, пр проживать в С1иферопол1 В1дм!чаеться така ж законом! рнють: достовхрне гпдеиеэнн: кадмю та свинцп ! знижвння цинку. Шкель 1 кобальт лиш мали тенденцш до. шдвищэння, однак ix середне величини дос-тов1рно не В1др1знялися В1д контрольних цифр. Шказники дш кадмю склдли: 4,6±0,29 мкг/ЮОмл, в контрол! 2,4+0,3' мкг/ЮОмл (Р<0,01), для свинцю Б3,4±3,6 мкг/ЮОмл, в контро-Л1 44,3±3,7 мкг/ЮОмл (Р^.0,05), ,для цинку 711,8+69,! мкг/ЮОмл, в нонтрол1 921,9±09,3 мкг/ЮОмл (Рс0,05).

Кл!н1чний nepeCir хвороби, проанал!зований лишэ з; одним "фоновим" фактором (А. С. Лэпнов, 1986) - мхсце проживания "брудна" територ1я Киева, показав, пр у 78% обстеженге в!дм1чався валкий переб1г хвороб» (3 та бшше рецидиви на протяз1 року), наявнють • ускладнень у 31% обстеаэниз (кровотеш, стеноз), сийкий больовий та диспептичний сшодх наяянють в 100% спостережень хрошчного гастриту, наявнесп у 83Z Helicobacter pylon в бюптатах.

Вивчення вмюту кобальту, некелю, кадмю, свинцю, цинкз та М1Д1 у хворих а ЦП та Ш1 показало сл1дугче. У хворш жигел!в Киева в кров1 в1дм!чаеться достов1рне шдвищэюи Н1кели, кадмю, М1Д1 та свинцп при одночасному достоверном] ■ знияенн! вмюту цинку та тенденцп до шдвищення кобальту. Цифра вм1сту м11фоелеиент1в були у хворих сл1дуюч1: для нш лю 48,3+5,8 мкг/ЮОмл, в контрол! 31,5±4,7 мкг/ЮОмл (1 4.0,05), для кадмю 5,8±0,9 мкг/ЮОмл, в контроле 2,9±0,21 мкг/ЮОмл (Р<0,01), для М1Д1 163,4±22,6 мкг/ЮОил, в контро-Ж1 128,0±J968 икг/100мл (Р<.0,05), для свинцю 86,3±7,4 мкг/ЮОмл, в контролi 58,й±4,7 мкг/ЮОмл (Р<0,05), для цинкз 437,9±38,9 мкг/ЮОмл, в контрол! 876,0±72,4 мкг/100мл (I <0,01). У хворих, як1 мешкають в Полтав!, також був достов!р-но зб!льэений вмют в кров! н!келю, кадмю, м!Д1 та свинцю, р1вень цинку був достоверно знижений i складав: для шкелх 39,4+4,2 |«г/100мл, в контрол! 25,3+3,94 мкг/ЮОмл (R0.05),

для кадмт 4,3±0,72 мкг/ЮОмл, в контрол! 2,21±0,33 мкг/ЮОмл (Р<0,05), для м1д1 178, 4+19,3 мкг/ЮОмл, в контрол: 112,3+12,8 мкг/ЮОмл (Р ¿-0,05), для цинку 721,8+53,9 мкг/ЮОмл, в контрол! 1295,2±97,б мкг/ЮОмл (Рс0,01).

У хворих на ЦП неэалеяно В1Д мюця проживания мали шс-цэ аналог!чн! змгни, як! знайшли воображения в сл!дугг-чому: в!дм!чагось достов!рне збиашення кобальту, нхкелю, кадмш, мш та свинцю 1 зменшення достовхрне у вм!ст! цинку. Стушнь зб1льЕ»ння вивчених метал!в найб1лыа у хворих, пр проживають в Киев! ! склала в середн1Х цифрах для кобальту 33,6±3,9 мкг/ЮОмл, в контрол! 19,3±2,7 мкг/ЮОмл (Р <0,05), для н!кэлю б0,7±5,4 мкг/ЮОмл, в контролг 31,5+4,7 мкг/ЮОмл (Р<0,01), для кадм!ю 4,2+0,5 мкг/ЮОмл, • в контрол1 2,9+0,21 мкг/ЮОмл (Р<0,05), для мхдх 149,1+26,1 мкг/ 100мл, в контрол! 126,0±19,8 мкг/ЮОмл (Р <0,01), для. цинку 549,6±78,9 мкг/ЮОмл, в контрол! 876±72,4 мкг/ЮОмл. Призе-ден! дан! характеризуют вм1ст вивчених МЕ у хворих ХАТ та ЦП без суворого розмедування проживания на "чист1Й" або "брудшй" територп. Ееобх!дно шдкреслити, пр розподгл хворих по територп проживания - "чиста" або "брудна" в!дкосно просто провести в «.Киев!, де . е велика територ1Я, велика к!лькхсть хворих ! достов!рн! дан! геолог1в, пр стосуеться хворих, гр мешкають. в Снферотш та Шлтав!, то такий роз-под!л досить умовний. Те, щр мюце помешкання - "чисте" або "брудне" мае достоз1рне значения для хворих ХАТ та ЦП, де-монструе цифровий -матер!ал, приведений в таблиц! 3. • 1з приведение в таблиц1 даних видно, гр инувть достов!рн1 В1ДМ1Н-ност1 у вм1ст! вивчених мхкроелеменив у репрезентативних трупах хворих, як! в!др!знякггься лише за одною оэнакосг. мю-цем помешкання.

. Кашчний переб1г у хворих з ХАТ, ср проживать, на "брудних" територ!ях, характеркэувався тяжкютю, яка воображалась в дсстов!рному зб1лыпети бшрубаку, трансамшаз, зменшенн! тромбощтв, альбумшв, збгльшенш гамз-глобул1-Н1В, р1зко виратений у таких хворих астеновегетативний синдром ! синдром цитол1зу, у Ш7. в!дбувся за час наг ляду за хворими' перех1д в ЦП.

Таблица 3.

ВШСТ М1КР0ЕЛЕИЕНТ1В В КР0В1 ХВОРИХ ХАГ ТА ЦП. ЯК1 МЕШВТЬ В и.КИСВ! НА "ЗАБРЭДНЕНИХ" ТА "ЧИСТИХ" ТЕРИТ0Р1ЯХ

Трупа хворих та м!сце провивання Статистичн! покаэники Наэва и1кроеЛ8мента

Кобальт Н1кель Кадн1й М1дь Цинк Свинець

ХАГ "чиста" И ± в 21.7 + 1.9 36,9 ¿4,1 4.1 ±.0,33 148.1±13.2 596.1+49.8 70,3 + 6.1

територ!я Р >0.5 >0.5 <0.05 >0.5 <0.01 <0.05

ХАГ "брудна" И + в 28,9 £ 2.3 49,8 + 5,2 5.9 ¿0.63 159,4+12,9 496.3+38,4 88.4 + 9,1

територ!я Р <0,01 <0,01 <0.01 >0.5 <0.01 <0701

Р/ <0,05 <0,05 <0.05 >0,5 >0.5 >0.5

ЦП "чиста" И + в 26,3 ± 2.0 46,3 4,8 4.8 А 0.4 109.1±9.8 536,1+49,8 76,6 + 8.4

територ!я Р <0,05 <0,05 <0,01 >0.5 <0,01 <0,01

ЦП "брудна" Н ± в 36.9 ¿3.4 62,3 ¿.7,3 6,2 +0,48 101,3+8,3 584.3+58,2 82,3 ±7.7

територ!я Р <0,01 <0.01 <0,01 >0.5 <0.01 <0.01

Р« <0.05 <0.01 <0,05 >0.5 >0.5 >0.5

Контрольна Н + в 19.3 + 2.7 31.5 ± 4,7 2,9 ±. 0,41 126.0+19.8 876.0^72.4 58.6 + 4,7

група

Прии1тка: Р - в пор!внянн! даних хворих з контрольное групопой

Р| - в пор!внянн1 даних хворих, як! невкавть на "чистих" та "брудних" територ!ях

У хворих на ЦП в1д!,йчалося ШЕИдке прогресування хвороба, нзяенють cí-mitomíb декомпенсаци, щшшзу, диспротехнем! г.

Охр шлак i дан! в пркзедених виде трупах хворих показали, ¡ДО для розглянутих хвороб iСКУСТЬ П9ВН! aaKOHOMipHOCTi як у BKicTi зивчаемих метал!в, та?: ! з ьалъьисному сшвв1д-HOEeHHi розгляда^мих метад1в. Зб!ль2йнкя в кров i кадм1ю, н1келю, кобальту, свгади, яке вгдбуваеться на $ohí шдгице-ного BMicTy цикку та míдi, е сприятливою клшчною та прог-ностичкои ознакои i, наЕпаки, збгльшення SI на фст нормального або зни>.еного píbkh есекщадьких IE - це показкик thmíoctí процесу i несприятлива прогкостична огкака для момливих paHHix рецидив i в, ускладнекь, гадкого клшчного перебегу хвороби.

Бодальпи досл1джэння були направлен на вивч-кня стану системи 1мук1тету у здорових та хворих з розглядагюв патолог i ею, як! прожквають з резких регюках ! на габруднеких Tspifropiax з pi2HiiM равней забруднення.

Дроведеними досд!дженнями Естановлэно, пр змхкн в iujra-шй систем! досить ун!версальн1 для хворих груп, пр розгля-дзлись i можуть бути об"еднзн1 загалькими положениями. Зна-ючи, що на показники iмунi тету можуть вшшвзти caMi :pi3k0-mahithí фактора, tskí як: bík, miсцэ проживания, нозолопчяа форма, тривал!сть ззхворязання, стушкь поширеноет i патологичного процесу, сезон i г. íh. , що особлизост! стану íMyHi-тету у розглянуткх трупах хворих описан i з Л1тер-атур1 досить детально (А. С. Лог i коз is cniaBT., 1936, P. R Петров, 1SSQ, Ю.С.Налов, 1991, 1993, та in.), m в ceoïx дослхдяекнях при nifi6opi рэпрезентативних груп старается врахувати ecí можли-Bi фактори, щр впливають на стан гмуниету, з тим, щрб пос-тарзтися встановити xajKrepHi особливостх в показниках 1му-Hi-тету, пов"язан1 si змшеним bmíctom в kpobí ME, що вивча-

ЕТЬСЯ.

Встановлено, шр у хеорих bcíx обстежених груп ichye вторинка !мунонедостатн1сть Т-системи Нг/к1тету, гр знахо-дить воображения в к!льк!скому знкжзнн! BMicTy Е-розеткоут-ворюючкх mí тин як в процентному, так i абсолютному pvipasi (Р<0,01), достов1рному 3hiía9hhí (Р<0,01) Е-активних розетко-

-X 26 —

утворпоних кл1тин 1 к1льюост1 ВВС0К0аВ1ДНИХ Т-л1мфоцит1в.

8ы1ни к!лькост! В-л1мфоцит!в в сторону зб!льшення та змен-пення були недостов!рюши. О-лифоцити були в ус1Х трупах хворих достов1рно п1двищбнь Еказаш змти та ix вирадешсть ; при розглянутих захворюваннях приведена на малинку 1. Сунк-цюнальна активнють Т-л1ифацит1в в.реакци БТЛ а ФГА була достов1]рно (К0,01) зшаена* вше? 1муноглобул1н1в при БХШ та ВДПВ, ХАТ 1 ЦП був сл1 душим: А р!зко достоверно (Р <0,(й) зшяувався, аб1льшення1$ Н та 6" вхдмшене у хворих ХЦ1 та ЦП(Р<0,01). Еивчэння вм!сту секреторного 1ц А в шлу-нковюму соц1 та слит показало достов1рне знгаення секреторного А у хворих, щр мэшкаюгь в ус!х 3 м!стах. К1лькюн1 показникн секреторного 10 А були так! у хворих на ВХ, як! мешкаотъ у Киев!: в шуккавоцу соц1 0,36*0,02 г/л, в контрол! 0,81Ю,07 г/л (Р<0,СЛ>, в слин1 О,?1±0,О5^ в конт-ролМ,5Ш,11 г/л (Р<.0,01), у хворих м. Полтава: в шлунковому с0ц1 0,Б4Ш,03 г/л» в контролю,98±0,07 г/л (Р<0,01), в СЛНВ1 0,85+0,06 г/л, в контрол! 1,7*0,11 г/л (Р<0,01), у хворих м.С1мферополя: в шункоеоуу соц! 0,56*0,04 г/л, в контрол! р,9б±0,0в г/л (Р<0,01), в слиш 0,91±0,07 г/л, в кон-■ трон 1,840,(36 г/л (КО,01). Шспецифшн! факгорн резистент-. ност1: орган1эцг були суттево (КО,05) зютаен!. Отримаш даш . про вторинну шуноюпчну недостатнють хворих на НЦД, ВХ, ГХ, дифузшши аахворсваанями печ!нки перегукупться з лие-ратурними даниш (И ИСапроненков, 1987, А.С. Лэпнов гз сш-вавт., 1990, й1. Комаров !а сшвавт., 1992, Л.ЕДудар, 1999 та 1Н.}. •

В подальшоыу було роэглянуто питания про вплив звичай-ного (традиц!4нога) л!кування на ем!ст в кров! МЕ, пр вив- чапгьса, гшни и вэаемов!дносин, стан !мун!тету, виздоров-лення хворих.

у вида"' вгаданоцу текст! приведен 1 дан! про вшст ИЕ до та тс« Икувавня.ЯК бачимо э приведение схем, традиц!йне Л1куваиня не мало достов1рного вшшву на вм!ст в кров1 розг-■ ^ ' ОСОбЯШО .Ж'.^

Вивчення вшшву проведеного традиц1йного л!кування на наявну вторинну 1мунологшну недостатн!сть показало, щр дос-

ТФЧ РУ<

ЕАС-Р

О-лнмфоцн

Е-Р^К

у хворих 3 Н11Л

V хворих з ГХ у хвори* э ВХ

v хворих л За ДЛК

пунктьртз пап о оарвди! оокшникх контрольно! групп

Мал. 1 Деяа показники стану ¡мунолопчнси реактивносп у хворих з НЦД, ГХ-11 стади. ВХ та дифузними захаорю-ваннями печ1ики.

tobipho знижен1 показкики 1мун1тету, а саме: Е-РУК, Еа-РУК,• ТФР-РУК, РБТЛз ffiTA та 1нш шд впливом традищйного Л1ку-вання заливаться без достов!рних зм!н. Кшкють секреторного Ig А, достов1рно знижена у хворих на ВХШ та ВЯДПК в пдунковому соц1 та слин1 до Л1кування, шсля проведеного градищйного Л1кування хоча 1 мала тенденцю до шдвищння, заливалась достов1рно нижчои контрольного р1вня. У хворих, цз проживать в м.Киев1, показники були такими: секреторний 10. А в шлунковому coiii 0,5б±0, 02 г/л шсля лекування i 0,3в±0,02 г/л до лекування (Р>0,5), в контрол1 0,81±0,07 г/л (Р<Р,05), в слин1 1,1Ю,09 г/д до Л1кування, 0,71±0,05 г/л (Р^О.Об),' а контрол1 1,5±0,11 г/л (Р<0,05).

Про те, щр при вторинней 1мунолопчней недостатноси, яка виникае при соматичшй патологи, традищйне лекування без включения емуноиодулмочих sacoöiB неефективне, юнуе вичиэняна та заруб iхна лиература ( С. Д. Пэдимова, 1992, А. С. Логiнов 13 сшвавт., 1993, Ф. I. Комаров 13 cniавт., 1992, А.И.Земсков1з сшвавт., 1993, 1994 та 1н.).

Позитивний клшчний ефект в1д проведеного Л1кування звичайннми традищйними засобами був неоднаковим при р1зних нозологечних формах 1 складав в1д24х при дифузних захворо-ваннях пеннки до 38t у хворих на НЦД. Такий ниэький процент позитивних кл1н1чних результат1в у хворих був шдставою для вкдгоння в комплекс лекування хворих додаткових препа-pariB, як1 характеризуются детоксикацейними, 1муномодулю-очими, б1локсинтезупчими та еншми властивостями, корисними в Л1куванн1 дано! категорп хворих.

Шроий препарат, котрий був використаний в я^кувальному комплексi - сорбент СКЕ В тепершшй час: юнус небагато лете-ратурних дяерел в1тчизняного та зарубежного походження по л1кувальному та проф1лактичноцу використанно сорбентев взагал1 (Б. Е Горбовицький, ЕЕНурчанська,. 1976, HUJbny-xiH, U. Е Молоденков та ih. , 1977, е. Б. Горбовицький, Е. Р. Ле-внцький та iE., 1978, ИЕГубський, 1987, ЕС.Даниленко, 1987). Сорбент CRH - цэ новий препарат, отриманий на основi гранульовавого вуплля, який мае пролонговану сорбцейну диз на В1дм1ну В1д препарапв. отриыаних на шдстав1 порошке-

под1бного деревного вуплля (А- А.Пкимов 1а сшвавт., 1990). Вказаний сорбент характеризуешься взфаженою сорбщйною доев, адеорбуе метали, 'холестерин, токсини, жовчнг кислота та 1н. Використовували сорбент в такому доэуваннк При ШЩ незалежно В1Д вар1анту переб!гу сорбент приэначався по Юг 1раэ в день на протяз! 10 дн1в, при ГХ И стад11 1 при ВШ та ВХДПК призначали сорбент по Юг 1 раз в день на протяз1 10 дн1в, а пот1м через день ще 10 дн1в. При ХАТ та ЦП препарат приэначався 15 дн1в по Юг кокний день, потом по Юг через день - 15 дн1в. Препарат приэначався через 1,5-2 години пюля прийому ш. Разом з сорбентом призкачались шшвиа-

М1ни, кзл1й хлорид по 0,5г ДВ1Ч1 на день протягом всього' пе-рюду прийому сорбенту.

Препарат. дриюкевий РНК-нукле1йат катр1ю приэначався нами хворим в зв"язку э такими його властивостями.

".' Букле!нат . натр1ю посилюе шгращю стовбурових кштин кюткового мозку, щдвищуе напруженють поствакцинального 1муниету на корпускулярнг, Х1м1чн1, асощйован! вакцини ч посилве утворення клиин 1мунолопчног пам"ят1 (А. Ы. Зе>лсков 1з сшвавт., 1994). У людей з набутим 1мунодеф1цитом р13ного походження нуклегнат натр1ю нормал1зуе знижену к1льк1сть Т-1. Б-л1мфоцит1в, !х функцюнальну акгивнютъ, зменшуе дисбаланс 1мунорегуляторних субпопуляшй, нормашуе вм1ст анти-генреактивних кл1тин I 1муноглобулшв сироватки, зменшуе число- 0-л1мфоцит1в, тдукуе випуск ендогенного итерферону. 0кр1м 1муномодулюючих, нуклегнат натр1ю мае щэ онпа власти-вост1. Вш мае виражш тах1ф1лаксичн1, детоксикац1йн1, 61-локсинтезувч1 та 1нш1 властивост1 (М. Д. Машковський, 1988, А. М. Зе)«жов 13 сшвавт., 1992, 1994) , при сшльному викорис-танн1 нукле|нату натр!ю та 1нших преперапв послаблиеться побочна Д1я останшх.

I щэ одна властивють дрожжевого РНК в1дкрита 1 описана в останшй час - можливють бути ферментом (Т. Р. Чэк, 1937), тобто НН може В1дновлювати РНК пошкоджеких клотин.

В комплекс . лгкування разом гв сорбентом призначали Т-актив1н г метою усукення наявно! ¿мунолопчно! недостатно-

ст1.

Отримаш дат по вшсту метал 1 в в кров! у хворих НЦД, яка переб1гае за гшертошчним типом, показали наступне: шдвищеш до Л1кування кадм!й та свинець достов1рно знизи-лись в пор!внянн1 з даними до л^кування, однак залишалиеь достовхрно вищими за контрольна цифри. Шказники В1ДП0В1ДН0 були для кадшю июля л1^вання 4,8^0,11 мкг/ЮОмл, до л1кування 6,3±0,27 мкг/100мл (Р<0,05), для свинцю: шсля Л1кування 65,4+2,3 мкг/100мл, до л1кування 73,6+4,9 мкг/100мл (Р<0,05). У хворих, як1 мешкають в Кивв1, з НЦД, що переб1гае за ппотошчним вар1антом, до Л1кування вымечалось достов1рне шдвищення шкелю, свинцю 1 кобальту. теля проведеного л1кування сорбентом СКН - достов1рне зниження було в!дм1чене для шкелю 1 складало до л!кування 95,6±3,4 мкг/100мл, шсля - 71,3+3,8 мкг/100мл (Р<0,05). Вмест кобальту та свинцю шсля д1куЕання не в1др1знявся достоверно В1д цифр хворих до л1кування. У хворих з ШЩ, гцр перебггае за гшертошчним варгантом, як1 проживають в С1мфэропол1 1 л1кувались сорбентом, в1дм1чене недостов1рне зниження шд-вищэних кшкостей м1кроелеменпв: кадм1ю та свинцю. Необ-х1 дно шдкреслити, • щр у хворих з ШЩ незалежно в1д М1сця проживания к1лькють цинку в кров1: шсля Л1кування не В1др1знялась достоверно в1д даних до л1кування.

Використання сорбенту СКН при ГХ II стадII дало прибли-ано так! ж результата. Дэстов1рно шдвищеш шкель, кадм!й та свинець лише мали тенденцш до зниження, достов1рно не В1др1зняшись В1Д цифр, ртриманих до Л1кування.

Ераховуши те, щр традищйне л1кування. + сорбент в трупах хворих на НЦД та ГХ II стади недостов1рно 1 недос-татньо вшивало на вшст МЕ та 1мунолопчш показники, в трупах хворих з ВХШ був використаний 1нший шдххд.

Хвор! а ЕШ, як!, мешкають в Киев! та С1мферопол1, були розпод1лен1 на 2 групи. В 1 груш хвор 1 разом з традищйним Л1куванням отримували ентёросорбент СКН, НН 1 Т-активш. В 2 груш лризначали додатково до звичайного л1кування: НН, Т-акгив1н 1 геюдез по 400 мл в/в,через день в к1лькост! 5. Проведене л!кування в обох трупах дало швидкий клшчкий ефекг. Еже на 3-5 .день в!д початку л!кувакня вымечалось

купування болевого 1 диспептичного синдромев у 93,6% хворих в обох мёстах. Знемались еимптоми загального плану, подраз-ливесть, поганий сон, депрес1Я. Вмёст мёкроелементёв, педви-щений до лёкування, таких, як никель, кадмий та свинець до-стовёрно знизився 1 склав для хворих, проживаючих в Киевё: для некелю теля лёкування 43,8±3,9 мкг/100мл, до лёкування 58,6+4,9 икг/100мл, (РАО,05), в контроле 31,5+4,7 мкг/ЮОмл (Р^.0,05), для кадмёю пёсля лёкування 3,7+0,7 мкг/ЮОмл, до лёкування 4,9+0,2мкг/Ю0мл (Р<0,05), в контроле 2,9±0,21 мкг/ЮОмл (РАО,05), для свинцю песля лёкування Б7,9±7,8 мкг/ЮОмл, до лекугання 77,2±9,8 мкг/ЮОмл (Р?0,5), в контроле 58,6±4,7 мкг/ЮОмл (£>0,5).

У хеорих в Сёмферополё вёдмёчалась дедр енша картина. Песля проведеного лёкування достоверно до контрольного рёвня знизився вмест нёкелю, кадмёю та свинцю. Емест цинку у хворих обох мёст, хоча 1 мав тенденцёю до пёдвищення, достоверно не вёдрёзнявся вёд даних, отриманих у хворих до лёку-вання.

В друг ей груп1 у хворих, щр проживать в Киевё та Сем-ферополё, ведмёчалась нормалёзацёя у вмёстё шкелю та кадмею, до того ж показники не вёдр{знялися вёд даних контрльное групи. Отримане в цёй трупе результата сведчать про те, щр у хвррих 3 ПёДВИЩЭНИМ вмёстом в кров! ВЫ е ЕМ хороший сорб-Ц1йний ефект дав комбёноване використання сорбенту та НН або НН разом з гемодезом.

В обох трупах у хворих, пр проживать в Киевё та Симферополе, вёдмечалось вёдновленяя вторинно1 емунологёчно: недостатностё, яка мала мёсце у хворих до лёкування.

Вм1ст секреторного ф А в шгунковому соце та слинё хворих 1 1 2 груп був однаковим. Цифрове дане, отриманё у хворих 2 групи, приведен! та мажнку 2.,

1з приведених в таблиц даних видно, щр у хворих жителе в Симферополя нормалёзуеться вмёст секреторного ф А в тлунковому соцё та слинё. У хворих киян хоч ё вёдмечаеться рёзке достовёрне пёдвищення резня секреторного А, все ж вён залишаеться достоверно нижчим за контрольний рёвень.

У хворих на ВХДПК було проведене лёкування, яке включало

Ыалюнок 2.

2.0 1.3

1.0 0.5 0.0

. ВМ1СТ СЕКРЕТОРНОГО 1д Я 8 ШЛУНКОВОМУ СО. Ц1 ТЯ СЛШ1 ХВОРИХ 2 ГРУПП ДО I П1СЛЯ шкувяння

ВМ1СТ 1дй

КИ1В

ЫМФЕРОПОЛЬ

М1СТ0

з слит 2 I

иаз шл.сж ей 2 • ЕШ

ПРШ1ТКА: 1 - КОНТРОЛЬНА ГРУПА;

2 - ХВ0Р1 ДО Л1КУВАННЯ;

3 - ХВ0Р1 ШСЛЯ Л1КУВАННЯ.

звичайний.традшийкий комплекс + НН, Т-акгивШ та сорбент СКН. Отриманх дан1 у хворих в сбох мхстах вказувть на аниае-ння Шдвищеного до Л1кування рхвня ниселю, кадмхв та свинцю. До того ж рхвень метал1в в кровг пхсля лхкування не В1ДР13-няеться В1д контрольних значень. Для хворих жителхв Киева показники вказаних металхв були слхдувчг. для Н1келв до л!кування 43,4±3,9 мкг/ЮОмл, П!сля 33,1±2,9 мкг/100мл (Р <0,05), в контрол! 31,5*4,7 мкг/ЮОмл (Р>0:5), для кадшв до Л1кування 3,9±0,3 мкг/ЮОмл, шсля 3,0±0,11 (Р<0Э,05), в контрол! 2,9±0,21 мкг/10Омл (Р/0,5). Аналогхчнх даш вхдопченх у хворих мттел1в С!мферополя. Варто вказати, шр разом гз знихенням ■ вмгсту в кров! кадмхв, кхкелю та сеинцю вхдмхчав-ся достов1рний рют кткост! цинку, котра складала пюля Л1кування 911,3*87,6 мкг/ЮОмл, до л!кузанкя 795,4+£1,3 мкг/ЮОмл (Р<£0,05).

У хворих ЕХДПК незалежко в1д мюцл проживания проведений комплекс лхкування усував вторикну гмунолопчну недсс-татн!сть.

ГЬказники секреторного 1| А а шлунковому соц1 у хворих киян по ля л!кування 0,60±0,02 г/л, до л1куванкя 0,36+0,21 г/л (Р<0,05), в контроле 0,81+0,07 г/л (Р<ф,05). Вмют секреторного А в слит до л1кувакня склав 0,71±0,05 г/л, пхсля л!кування 1,27±0,06 г/л (Р<0,05), в контрол: 1,5±0,11 г/л (Р*0,5). У хворих жител1в Симферополя показники секреторного А в плунковому соцх до л!кування 0,55+0,04 г/л, пх-сля Л!кування 0,81+0,09 г/л (Р<0,05), в. контрол! 0,98+0,05 г/л (Р>0,5). В слин1 - до л1куЕання 0,34±0,07 г/л, П1сля 1,41±0,09 г/л (Р<0,05), в контролх 1,68+0,13 г/л (Р>0,5).

У хворих на ХАТ, якх мешкать в Киевх, пхсдя лхкування, щр включало, окр1м традиц!йного л!кувакня, сорбент СКН, ЕН, Т-активхн в1дм1чеке зкиження кадмхю та свинцю. Показники були в!дпов!дно для кадмио до Л1кування 5,8+0,3 мкг/ЮОмл, П1сля 3,1±0,11 (Р<0,05), для свинцю до Л1кування 86,3±7,4 мкг/ЮОмл, пхсля лхкування 68,3+5,1 мкг/ЮОмл (Р<0,05). Д'ос-товхрне зниження в!дм1чене для цих же МЕ 1 у хворих, якх мешкать в Симферополь 1ншх елемекти залишилися без достовх-рних зм1н. У хворих в обох М1стах спостер!галось достовхрне

зб!льшення вмюту цикку, складаючи для киян до Л1куванкя 467,9±38,9 мкг/ЮОмл, шелл лкувакня 758,3±84,1 мкг/ЮОмл (Р<0,05), у хворкх м. С!мферополя до лисуванкя 514,0+58,3 мкг/ЮОмл, шеля 823,4+53,3 мкг/ЮОмл (Р<0,01). Знилгння в;.и-сту Iffi в кров! супроводжувалось покращенням клшчкого пере-б!ГУ хворобк у 632 хворих, 'Суб"€КТ:1ВНЛ2« ДаНПМИ. OCHOSKi покаэники iMyhiTeTy Т-сист*ыи мал«, тендеязю до вадковлення, однак аалишались, достов!рно нижчими за контрольной ревень. BMiCT Ig A flocTOBipHO П1Двйщ!вся у хворих, шр мешкають в Киев! та С!мферопол!.

Дрсл!дження, проведен! серед хворих на ЦП п^сля л!ку-вання, яке включало в эвичайне традиц1йне л1кувакня сорбент СКН, НН, Т-актив!н, показали, щр у хворих жител!В м. Киева в!дбулося зниження кобальту та кадмш, а у ^мферопольщв -кадит та свинцю. У хворих обох mict було достов!рне шд-ВИПЭННЯ piBHH цинку.

Анал13 !мунолог!чних даних показав достов!рне шдвищэн-ня кшкост! Т i В-!мунокомпетентних кл!тин, котре, однак, залишаеться суттево нижним за контролький р!векь. Достов!рко зб!дыцуеться IQ А у хворих обох MicT, М та б" достов!рно не ам!ниоться. Достов1рно шдвищуються показники неспеци-$i4HOi резистентност! орган!зму.Таким чином, проведн! дос-л!дження показали, щр у здорових та хворих людей, EKi nocTi-йно мешкають на аномально забруднеких зонах, в^/лчаеться зб!лыпення в Kposi ЕМ i зниження ЕМ. -Шдавдений вмют розг-лянутих ыетал!в в кров! може, очевидно, приймати участь як в патогенез! даних захворювань, так i в noripmeHHi ix nepe6i-. гу, виникненн! ускладнень, трудкоидми в терапп, яка проводиться.

Ife06xiflH0 визнати доц!льним включения в комплекс обете ження хворих, як! мешкають на "брудних" територ!ях, вивчен-НЯ в кров! К!ЛЬКОСТ! Ж

В лакувальний комплекс хворих а шдвищеним вмютом ИМ необх1дно разом ia звичайним традиц!йним л!куванням включати сорбент та препарат РНК-нукле!нат натрiв. Ефект НН в знижеи-л! Ш i в!Дновленн! балансу м!кроелемент!в пов"язаний з !ндукц!ею транскрипцп специфично! iPHK, яка викликае каст-

упний синтез низькомолекулярного б1лка металотюнегна, унж-альш властивостi якого полягають з тому, шр ' 1 моль цього апопротехну эдатний поз"ягати 7-10 моль металу ( Falek F. et al. ,1987, BrerrarS. etal.)

ВИСВ0ВКИ.

1. Встановлено, щр у практично здорових людей, щр проживають в м.Киев1, за ocTaKHi 20 poKiB bmict ME, HKi вивча-лись, в периферичшй KpoBi зб1льшився по кобальту в 2 рази, по шкелю та кадмгю в 4 рази, свинцю в 5 разib. Bmict в кровi вказаних метал!в у практично здорових oci6 прямо пропоршйний ступеню забрудненост! теркторп поспйкого (не менте 5 poKiB) помешкання.

2. У- практично здорових людей, як* пост1Йно (не меню 5 poKiB) проживають в м.Ки€В1 на аномально забруднених терйто-piHx по розглянутих НЕ (шкель, кадмий, кобальт, М1дь,- свинець, М1дь, цинк) виникае вторинна 1муколопчна кедостатшсть *Т- i В-сиетем хмуштету, яка виражаеться в достов!рному зниженш к1лькост1 та функци Т-1мунокомпетентних !Штин, дисбаланс1 1муноглобул1Шв, зментенш факторов резистентно-CTi органiэму. CTyniHb виражекоси 1мунодеф1Циту, пр виникав, залежить Bi-Д шлькоси в периферичшй KpoBi шкелю, кадмию, кобальту та свинцю, збалансованих або ш з есеншальними мШроелементами - м!ддю та цинком.

3. Встановлено, шр при НЦД у хворих, яш проживають в аномально забруднених районах, незалежка Bifl мюця проживания достов1рно збшшуеться в KpoBi KiniKiCTb шкелю, кадм1Ю та свинцю при НЦД, яка перебхга-: за гшертошчним типом та достов1рне зб1льшення кобальту, шкелю та свинцю - при ппо-тошчному BapiaHTi НЦД. Шдвищэний bmict вказаних МЕ в KpoBi може бути як на фош шдвищення есенщальких мгкроелеменпа - цинку, та Mifli, так i мае М1сце на фон!. нормальних i знижених piBHiB. Шдвищэний bmict EM i зб!льшення ЕМ може розглядатися як "баланс" шкроелеменпв, який супроводжуе. сприятливий переб!г захворювання i мае сприятливий прогноз для л1кування та виэдоровлення. Знижвння. Ш на фош шдвищэ-Hoi концентрацп Ш створюе той "дисбаланс" у bmicti

металёв, котрий прояяляеться в тяжкому кленёчному перебёгу хвороби, який важно педлягае традицейней Tepanil, виникненне уекладнень.

4. Встановлено, пр у хворих на ГХ II стаде!, щр проживать на забрудненей територё!, неаалежно вёд регеону проживания ведмёчаеться збельшення в крове некелю, кадмею, медё та свинцю i достоверна зниження цинку. Найбелыпе збёльшекня вказаних ЫЕ спостерёгаеться у хворих м. Киева. Вёдмечалась достоверно виражена недостатнёсть Т-системи ёмунетету. Зви-чайне традицейне лекування не . .впливало достоверно на вмёст IE та наявний у хворих емунодефёцит.

5. Доведено, щр у хворих на ВХШ та ВХДПК, яке проживать в аномально забруднених зонах м. Киева, еснуе достовёрне збедьшення нёкелю, кадмею та свинцю. У хворих, яке мешкать в Полтаве та Семферополе, збёлынений вмест кадмею та свинцю. Кл1нечне особливосте захворювання таке: тяжкий перебег хвороби (3 та бельше рецидивев на протязё року) з рёзко вираже-ними, яке не купуються на протязё тривалого часу, больовиш та диспептичниыи синдромами, н'аявнестю у 80% ерозивного гастриту, подовженням TepMiHiB рубцювання виразкового дефекту. 1мунне порушення характеризувались емунологёчною недостатнё-стю Т-системи емунётету, зменшенням загально! келькосте ре-гуляторних та активних Т-лемфоцитёв, рёзким достоверним зниженняи Ij А в шлунковому соцё та слине.

6. Доведено, щр у хворих на дифузне захворювання печ1нки (ХАГ, ЦП), яке проживать на забруднелей територё!, спостерёгаеться достоверне педвищэння нёкелю, кадмею, меде та свинцю ё зниження цинку, щр створюе "дисбаланс" ВМ е ЕМ, який супроводжуеться кдёнёчно гажким перебёгом хвороби, ви-никненняы вторинно! ёмунологёчно! недостатностё в Т-системё ёмунётету, дисбалансу ёмуноглобулёнёв, зниженням неспецифёч-hoi резистентност! органезму.

7. Встановлено, пр проведене традицёйне лёкування при НЦД, ГХ - II стадёя, ВХШ, ЕХДПК, ХАГ, ЦП достоверно не впливало на вмест в кровё збёльшено! келькосте ВМ, вторинну ёмунологечну недостатнесть, зниженё показники секреторного Ij А в слине та шлунковому соцё, дизбаланс сироваточних ёму-

ноглобултв. Еклвчення в традищйне л1кування сорбента СКН, 1муномодулятора Т-активгна 1, особливо, препарату РЕК-нукле-¡¡нату натрш в описаних схемах та дозувакнях суттево вплива-вть на вмют в кровг деяких МЕ, хмунолопчну недостатнють та клшчний переб1г захворввання, покращуши його.

8. 0триман1 дат про шдвишення вмосту в кров1 хворих а розглянутою патолог 1ео ВЫ та ¡¡х "дисбаланс" з ЕМ дозволяпгь передбачити мояишву неальтернативну патогекетичну участь Ш в виникненн! даних захворввань, тривалого валкого переб1гу, хрошзацп, труднощми в лшуваши.

9. Доведено, щр необходним елементом обстеження хворих э данов патологоев, як1 мешкають на аномально эабруднених територ1ях, особливо у хворих а впертим, тяжким переб1гом захворввання, який погано шддаеться л1куванню, знаявн1ств ускладнень, супутн1Х захворввань, е вивчення металевого про-ф1лв орган1зму. Особлива увага мае прид1лятися вйвченнп вм1-сту ВМ та найважливииих ЕМ, яр створвють сприятливий мета-левий баланс орган1эму. 0триман1 дан! доэволявть внести коре ктиви в Л1кування, пр проводиться, отримати крайней клшч-ний ефект.

10. Шкаэане використання сорбента СКН в ус1х випадках зб1льшення в кров! Ш, особливо якпр це збшшення В1дшча-еться на фон1 эниження ЕМ, 1мунолопчно! недостатноси (к1льк1снок та функцюнально!), зниження неспециф!чно! резистентном! орган!зиу. Сорбент СКН варто приймати по 10 гра-м1в всередину на один прийом, запивавчи водов, на прстяз! 2 тижн1в, а при необх1дност1 1 б1лыпе. Паралельно необх!дно призначати комплекс шшв1там1н!в в достатн1й доз1 та кал1в хлорид по 0,5 г 2 рази на день.

11. Препаратом вибору у хворих з данов патолопев пови-нн1 бути - препарат др!жжевий РНК-нукле1нат натр1в як зас!б, який мае 1муномодулюючу, ферментативну, б1локсинтезуючу та дез!нтоксикац!йну здатшеть. Нукле£нат натр!в необходно призначати по 0,5 - 2 рази на день на протяз! 3-4 тюшв 1 бшше, !ндив!дуально, в залежност! В1д важкост! перебхгу хвороби.

- 38 -ПРАКТИЧН1 РЕШЕШШЦП

1. В зв"язку з великих техногенним забрудненням навколишнього середовища л1карян пол1кл!н1к та стац1онар1в необхЦно знати стан забруднення територ1й. на яких нешкаать 1х пац1енти з тим, «об при необх1дност! провести вивчення вы1сту метал1в в кров! I внести корективи в проф!лактику та л!кцвання хвороб.

2. Здоровим особам. як1 неикають на забруднен1й територ!!, рекомендуеться 1 раз в р1к проводити обстенення на м1кроелементний склад кров! 1 стан 1нун1тету. Б випадку встановлення п1дви«еного вм!сту в кров! токсичних м!кроелемент!в 1 наявност! у хворих вторинно! 1мунолог1чно\' недостатност1 рекомендовано проводити у здорових анбулаторний проф1лактичний курс нуклеУнатон натр!с по 0.5 г на протяз! 10-15 дн1в, сорбент СКН по 10.0 г на протяз! 7 дн1в, пол1в!там1ни (ундев!т, декамев1т) на протяз1 2 м1сяц1в.

3. У хворих з нейроциркуляторнов дистон!ев незалекно в1д вар1анту переб1гу - г1пер- чи г!потон1чного. г1пертон1чнов хворобою II стад!!, виразковов хворобою влунку та дванадцятипалоХ кишки. хрон1чнин активним гепатитом, цирозом печ1нки, ко прояивавть пост!йно (не иенше 5 рок1в) на забруднен1й територ!!'. обов"язковин компонентом обстеяення повинно бути досл1двення м1кроелементного складу кров1, в тону числ1 токсичних ванких метал1в. У хворих незалеяно в!д територП провивання в випадку тяякого переб1гу перечислених захворввань, «о складно пЦдаеться звичайнону, традиц!йному л!куваннв, з елементами патонорфозу захворювань, таков обов"язковик елементом обстенення повинно бути досл!дкення ванких метал!в в кров!.

4. У хворих розглянутих нозолог!чних форм при встановленн1 п1дви*еного вн!сту ванких м1кроелемент1в не-обх1дно в л!кувальний комплекс вклочати сорбент СКН по 10.0 г 1 раз в день за 1,5 години до 1'*! або через 1,5-2 години п1сля I«!. запиваючи водов, на протяз! 10 дн!в. Тери!н призначення залеяить в!д козолог!чно! фории, ваякост! переб!гу 1 иоае бути в1д 7 до 14 дн!в та б!лые. П!д час прийому сорбенту рекомен-дуеться призначати хлорид кал1в по 0.5 г 2 рази в день, препарат др1иевий РНК-нукле1'нат натр1в застосовуеться 2-3 рази в

день п!сдя Ш на протяз! в!д 10 до 30 дн1в в залеяносп р1д нозолог1чно1 форми та ваякост1 переб1гу хвороби. Рекоыен-дуеться комплекс пол!в1там!н!в на протяз! 2 м!сяц!в.

СПИСОК ПРАЦЬ. НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Особенности антиоксидантной активности плазмы крови у больных гипертонической болезнью /A.A.Сирин, В.И.Кулагин,

B.П.Мостовой. И.В.Крутикова // Врачебное дело'. - 1930. - Н 1. - С. 67-63.

2. Изменение содержания микроэлементов в крови при хроническом гепатите /Н.Г.Бычкова, Ю.Д.Беляев, й.А.Фомина и др. // Врачебное дело. - 1392. - N 10. - С. 45-47.

3. Роль микроэлементов в течении заболеваний органов пищеварения / Н.Г.Бычкова. A.A.Фомина, Д.й.Высоток н др. // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1932. - Т.1. Н 1. - С. 8-11.

4. Динамика некоторых гуморальных показателей адаптации в процессах лечения больных гипертонической болезнью /Й.А.Сю-рин, Й.М.Братчик, Е.И.Аникин и др. // Труды Крымского госуд. мед. института. - Симферополь» 1981. - Т.89. - С. 77-79.

5. .0 сроках заиивления язвы при язвенной болезни и факторах, на них влияющих /Е.М.Дементьев, Н.Й.Гнездилова, й.Н.Тарасов, В.И.Тесленко // I Украинский съезд гастроэнтерологов: Мат. съезда. - Днепропетровск, 138/. - С.З^г

6. Иммунологическая недостаточность при гипертонической болезни. - Труды Крымского госуд. мед. института. - Симферополь, 1983. -

7. Роль РНК в возникновении вторичной иммунологической недостаточности у больных язвенной болезнью /П.Н.Колбасин // III Всесоюзный съезд гастроэнтерологов: Мат.съезда. - 1984. -

C. 110-111.

8. Состояние иммунитета при гипертонической болезни / Труды Крымского госуд. мединститута. - Симферополь, 1984. - С

9. Роль РНК в возникновении вторичной иммунной недостаточности при циррозах печени /И.Л.Кляритская, A.B.Корнейчук, С.М.Ткач и др. // XII съезд терапевтов 9ССР: Мат. съезда. -Ивано-Франковск, 1987. - С.195*

10. Комбинированная иммунокоррекция у больных с активным гепатитом и циррозом печени /И.Л.Кляритская. С.Н.Ткач, А.В.Пи-даев // Пленум правления Всесоюзного общества терапевтов: Тез.докладов. - Калининград. 1988. - С. 67.

11. Дифференциальная диагностика гипертонической болезни и "склеротической" болезни /В.И.Кулагин. С.Б.Кабелюменко // III съезд кардиологов ЗССР: Тез.докладов. - Черновцы, 1988. -С. 55. ______________

12. Патогенетические аспекты модификации липидов кленах мембран при гипертонической болезни /А.А.Сирин, В.И.К; гин, М.А.Вур, С.Б.Кабелввенно // Пленум республикана общества терапевтов: Тез.докладов. - К.. 1989. - С. 102.

13. Дифференцированное применение иимунокоррегиру! средств при хроническом гепатите и циррозе печени /И.ЛЛ ритская, С.И.Ткач, Н.Г.Бычкова. А.В.Пидаев // Республикам межведомственный сборник "Гастроэнтерология". - К., Здорос

- 1390. - Вып.22. - С. 82-85.

14. Некоторые принципы дифференцированного назначе мммунокорректоров /В.М.Земсков, А.М.Земсков, И.Л.Захаре в.Б.Никитин // Метод.рекомендации. - К.. 1991. - 47с.

15. Иммунные нарувения при заболеваниях органов пииеве ния и их коррекция / Н.Г.Бычкова, С.И.Ткач. А.К.Зеисков и // Метод.рекомендации.- К., 1991. - 35с.

16. Иммунологические изменения у больных язвенной бол ньви их коррекция /Н.Г.Бычкова. С.М.Ткач // учно-практмческая конф. "Хроническое воспаление и заболева органов пищеварения": Тез.докладов. - Харьков, 1991. - С. 6

17. Изменение содераания некоторых микроэлементов в кр больных язвенной болезньв /Л.А.Высотюк, Н.Г.Бычкова, Т.И. // Конгресс молодых ученых по клинической медицине: Т докладов. - К., 1992. - С. 67.

18. Эффективность комплексного применения Т-активина гемодвэа в лечении больных язвенной болезньв /Т.И.Бык, Л.й. сотвк и яр. // Проблемы экспериментальной легочно-сердеч недостаточности: Тез.докладов. - 1992. - С. 34-35.

19. Влияние гемодеза насодервание микроэлементов иммунный статус больных язвенной болезньв /Н.Г.Бычко Т.И.Бик и др. // XIII съезд терапевтов Украины: Тез.доклад

- Тврнополь, 1992. - С. 49-50.

20. Влияние микроэлементов на состояние иммунитета и о бенности клиники у больных язвенной болезнью /Л.й.Высот А.й.Фомина // XIII съезд терапевтов Нкраины:Тез.докладов. Тернополь, 1992. - С. 49-50.

21. Возмокности допплерографии трансмитрального пот крови в выявлении ранних изменений миокарда при ивемичес болезни сердца в условиях нарувения микроэлементного сост крови /В.О.Кутовой // Междунар.научно-практ.конф. "Ультр

вуковые методы диагностики в современной клинике": Тез. докладов. - К.. 1ЭЭ2. - С. 114.

22. Применение иммунокорригирующей и дезинтоксикационной терапии в комплексном лечении язвенной болезни, протекающей на Фоне повышенного поступления в организм токсических металлов /Н.Г.Бычкова, Л.ft.Высоток, Т.И.Бык // Информ.письмо. - К., 1992. - Зс.

23. Иммунокорригируваая терапия циррозов печени у больных с повышенным содержанием в организме токсических металлов /Т.Г.Остаяевская, Н.Г.Бычкова и др. // Информ.письмо. - К., 1992. - Зс.

24. Особенности иммунного статуса у больных диффузными поранениями печени в связи с повышенным поступлением токсических металлов /Т.Г.Остааевская, А.А.Фомина. Т.М.Галецкая и др. // XIII съезд терапевтов Украины: Тез.докладов. -• Тер-нополь. 1992. - С. 98.

25. Показания к амбулаторному лечении больных.язвенной болезнью в стадии обострения /А.В.Петров. Н.Г.Бычкова // Информ.письмо. - К.. 1992. - 2с.

26. Диагностическая и прогностическая роль определения субпопуляций лимфоцитов по их авидности и титра R-белков при язвенных пораяениях лицевого канала /Н.Г.Бычкова, А.В.Петров // Международный конгресс по иммунной реабилитации. - Дагомыс. 1992. - С. 77-78.

27. Способ лечения язвенной болезни двенадцатиперстной кивки ассоциирован Helicobacter pilori /Н.Г.Бычкова, А.В.Петров. Т.Л.Овец // A.c. H 09032769. - 1992.

28. Особенности содержания металлов в крови больных с различными формами нейроциркуляторной дистонии / Симпозиум, посвященный 150-летию кафедры факультетской терапии N 1 УДЫУ: Мат.симпозиума. - К.. 1994. - С. 98.

29. Содержание металлов и состояние иммунитета у больных сердечно-сосудистыми заболеваниями /Е.В.Арученко // Симпозиум, посвященный 150-летив кафедры факультетской терапии N 1 УДМН: Мат.симпозиума. - К.. 1994. - С. 29.

30. Содержание тяжелых металлов в крови у больных гипертонической болезнью II стадии и опыт применения сорбентов в лечении / Симпозиум, посвященный 150-летив кафедры факультетской терапии N 1 УДМИ: Мат.симпозиума. - К..1994. - С.100.

Sheets Hatalia Ivanovna. Peculiarities of nanageient of SO«e internal diseases in case of body exposure to heavy ■etals and possibilities of drug correction.

The thesis is for a Doctor's of Medicine on the speciality of internal «edicine - 14.00.05. Kiev State Institute for Advanced Medical Training of Physicians. Kiev. 1995.

In healthy and in the patients with neurocirculatory dystonia second stage of essential hypertention, gastric and duodenal ulcers, chronic hepatitis and liver cirrhosis «ho live in abnormal technologically contaminated territories the content of cobalt, nicel, cadnluii. lead, zinc and copper in blood have been investigated.

It is established that in healthy people and in the patients depending on their nosological fora there say occur an Increase of this or that netal. Pathomorphos of diseases, appearence of coapllcations. secondary innunological Insufficiency of the 1st. inaunlty systea. decrease of nonspecific resistance have been noted.

There was a suggestion about probable pathogenetic participation of Increased nunber of licroeleaents, particularly heavy «etals, in the discyssed diseases.

Sorbent SCH and preparation of yeast RNfl-sodiue nucleanate неге used.

Single doses, daily doses and doses for the course of treatment have been devised for the patients with different nosological fons.

1вец Наталья Ивановна. Особенности течения некоторых заболеваний внутренних органов в условиях повышенного поступления в организм тя«елых металлов и возноености медикаментозной коррекции.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.00.05 - внутренние болезни. Киевский государственный институт усовервенствования врачей. Киев. 1995.

У здоровых и больных с нейроциркуляторной дистонией, гипертонической болезнью II стадии, язвенной болезнью аелудка и 12перстной кивки, хроническим гепатитом и циррозом печени, про!Квав«их на аномально, техногенно загрязненных территориях,

изучалось содервание в крови кобальта, никеля, кадмия, свинца, цинка и меди. Установлено, что у здоровых и больных в зависимости от нозологической формы происходит увеличение в крови тех или иных микроэлементов. Отмечается патоморфоз заболеваний, возникновение ословнений, вторичной иммунологической недостаточности Т-системы иммунитета, снивение неспецифической резистентности. Сделано предполовение о возмовном патогенетическом участии повышенного количества микроэлементов, особенно токсических микроэлементов (ТТИ) в патоморфозе и хрониза-ции разбираемых заболеваний. Применен в лечении сорбент СКН и препарат дроввевой РНК-нуклеинат натрия. Разработаны разовые, суточные и курсовые дозы для больных с различными нозологическими формами.

Ключов! слова: нейроциркуляторна дистон!я. г!пертон!чна хвороба, виразкова хвороба илунку та дванадцятипало! кияки, токсичн! м1кроелементи. есенц!альн1 м1кроелененти. сорбент, л!кування, 1мунокорекц1я.