Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Особенности роста, структуры и формообразования костей скелета под воздействияем анаболических стероидных гормонов при разных режимах двигательной активности (экспериментально-морфологическое исследование)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

—:г-с-с----(ЇМ--------------------------------------------------------

і і 0 0 п

о "7 п'!П <0Г!"7

і. і і з і і и на правах рукопису

Бургарт Марія Дмитрівна

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТУ ПІД ВПЛИВОМ АНАБОЛІЧНИХ СТЕРОЇДНИХ ГОРМОНІВ ПРИ РІЗНИХ РЕЖИМАХ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ /експершиенгально-морфологічне дослідження/

14.03.01 - НОРМАЛЬНА АНАТОМІЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

сгупеня кандидата медичних наук

Харків -1996

Дисертацією е рукопис.

Роботу виконано на кафедрі анатомії людини Луганського державного

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

В.Г.Ковешніков

доктор медичних наук, професор

B.С.Пікаяюк

доктор медичних наук, професор

C.Ю.Масдовсьжий; доктор медичних наук, професор

Н.Н.Сак

Полтавська медична академія

Захист дисертації відбудеться И>Ъ 199? р. об

годині на засіданні специалізованої вченої Ради Д ~Q238.VTy Харківському державному медичному університеті /310022, м. Харків, up. Правди, 12/

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Харківського державного медичного університету/310022, м-Харків, пр. Леніна, 4/

Авторефератрозісааннй •- •

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради, доктор медичних наук.

медичного університету. Наукові керівники:

Офіггійні опонента: Провідна органіїаттііг:

Актуальність проблеми. Кісткова система являється складною як # })уикціопальному, гак і в морфологічному відношенні системою, яка реаі*у* їх на зміни внутрішніх факторів організму (нервових, гуморальних* гене гичннх, обмінних, імунних, циркуляторннх), так і на зміни фізичних, хіміч шх і біологічних факторів зовнішнього середовища. Не випадково, особгаї-so в посліднє десятиріччя, зріс інтерес богап.ох дослідників до ролі кісткової ■канини, скелета в цілому, в загальній системі регуляції постійності внугріш-гього середовища організму. Накопичений великий фактичний матеріал про функціональну морфологію кісткової системи, при дії ендогенних і екзогея-!их факторів середовища.

■Зокрема, вивчено вплив на кісткову систему різних режимів рухової ак-нвності (В.Г.Ковєпшіков і інш., 1972-1996; Я.Н.Федонюк, 1980-1986 і інш.), ода різного мінерального складу (В.С.Пікалюк та ін., 1988-1994), дефіциту і адлишху в організмі антиоксидантів (їїікалюк B.C., Недоступ М.Ф., 1988994), иііфохвшїьового випромінювання (БЛЛузін, 1.995-1996), імунс-еф'цнтшіх етапів організму (В.Г.Ковешніков, М.Д.Процайло, ■.В.Батуріна, 1986), ниркової недоста точності (Л.А.Ппріг. 1988; В.ІЛузін, 391), гормональних препаратів (І.АДряєввцька., 1987; J. Террелпеп.

Teppermett, 1989). __

За псслідш роки аяабояічш стероїди препарати гістадя широке распо-лоязшгая в клінічній медицині і спорті, але а більшості випадків ковягрет-ай механізм їх дії і можливі побічні ефши зяяншаютеса поза полем зору

ІСЛІДИІїІК, РІШШІКМ МСДІСШОЇ КОМІСІЇ МіжПЗрОДКОГО ОШШйЗ‘сЬ','ОГО кс-ііуту гілсібопд'іні erspoïsai срси&раза буяй ьіш*<ххі до дошпгог.нх препа-і її:' і було -ÎOÎ5 « її íi-чс но їх зшдарисїпкшї спортам енаая. fío днв.чйч’йсь на ке, :ортс!їЯШї часто в своїй практиці ажор нєїобукгол азабсяг-ші сггрощи іспаратн. Все це дшсгує необхідність виясняти позитивні та аег-атавзі іогідка їх • .

прийому в організмі, в експерименті в умовах систематичних фізичних навантажень, а також нормокіпезії. .

Відомо, що під впливом анаболічних стероїдних гормонів збільшуєгьс? м'язева маса, виявляється затримка азоту в тканинах, що приводить де збільшення вмісту білка в організмі. Наряду з цим виявляється гіперкаль ціємія, яка приводить до затримки виділення кальцію із організму, котре супроводжується відкладанням кальцію в суглобах (І. Терреппеп X. Терреппеп, 1989). В терапії ряда захворювань у дітей та дорослих частс також приміняють ці препарати.

Разом з тим в літеретурі відсутні відомості про морфогенез кісткової си стеми прн виливі на організм анаболічних стероїдних препаратів в умова: різних режимів рухової активності, а також віддалених результатів післ: введення в організм гормональних препаратів стероїдної природи.

Необхідність системного вивчення ролі анаболічних стероїдних прена ратів в морфогенезі кісткової системи в умовах різних режимів рухової ах тивносгі і обумовлює актуальність теми данної роботи.

Ціль дослідження. Виявлення в онтогенезі динаміки морфологічних пере творень в кістковій системі під впливом анаболічних стероїдних препараті, (метадростенолону і ретаболілу) при різних режимах рухової активності. Задачі дослідження:

1. Вивчити ріст, будову та формоутворення кісток скелету інтактних іцурів ціллю зіставлення отриманих даних, як контрольних з результатами експе рименту.

2. Удосконалити закономірності адаптаційних перетворень в кістках скелет дослідних тварин при отримуванні їх в умовах помірних статичних та да намічних фізичних навантажень.

3. Вивчити особливості росту, будови, хімічного складу та біомеханіч них властивостей кісток лід впливом анаболічних стероїдних пренаратії

детаидростенолону та ретаболілу) у дослідних тварин, які находились в ізітах реткиьгах рухової' активності' (нормоШезіїГ помірних статичної та Еіпамічпої фізичних навантажень).

. Виявіші різні вплизи на кісткову систему окремих анаболічних стероїдних репаратів при короткочасних та тривалих курсах введения їх дослідним їарииаи.

. Прослідити динаміку перетворень в кістках дослідних тварин після

гаячеяня введення їм алаболічппх етероідігах препаратів.

Наукова новизна. В результаті проведенної роботи уточнені особливості орфогепезу кісток скелету тварин при їх розвитку в умовах різних режимів ухової активності (иормокінезії , помірних статичних та динамічних павап-шень). На великому експериментальному матеріалі вперше виявлені зако-омірпості перетворень в кістках скелету тварин при дії на їх орітінізм япа-олічяїїх стероїдних препаратів (метандростенолону та ретаболілу) в умовах ізігах режимів рухової активності. Установлено, що ефект дії алаболічних героїдних препаратів залежить від виду препарата, дози, способу і тривкості введення, періоду онтогенезу тварин та режиму їх рухової активності.

Простежила динаміка морфологічних перетворень в кістках скелету до-ігідних тварин після закінчення поєднаної дії на організм анаболічних сте-оїдних препаратів і треніровок фізичними навантаженнями помірної іитен-івності.

Теоретична та практична значимість дослідження.

Результати комплексних експериментально-морфологічних досліджень оказують необхідність обстеження кісткового скелету при приміленні ана-олічних стероїдних препаратів в терапії окремих захворювань чи з ціллю аростання м'язевоі маси.

Тривалі курси введення в організм анаболічних стероїдних препарат несприятливо вшшвають на морфогенез кісткового скелету, особливо в ы лодому віці.

Виявлені закономірності морфогенезу скелету при дії на організм ав болічних стероїдних препаратів в умовах різних рсдашів рухової активно! (нормокінезії, статичних та дінамічних фізичних назаетажень) позволяю прогнозувати зміни в кістковому скелеті, а такояс складають наукову осно для розробки комплексу міроприємств по корекції компенсаційних та рев ратнвних процесів в кістковій системі при тривалому введенні анаболічи стероїдних препаратів в терапії окремих захворювань.

На захист виносяться слідуючі положення:

1. Ріст, будова та формоутворення кісток скелету дослідних тварин зш жать від виду режиму рухової активності.

2. Перетворення в кістковому скелеті при дії на організм анаболїчндх сі роїдшгх препаратів залежать від виду препарата, тривалості його введе ня, доз, періоду онтогенеза тварин та режиму їх рухової активності.

3. Тривалі курси введення тваринам анаболічшіх стероїдних препарат (ыетандростенолону чи рстаболілу) виливають несприятливі зміни б б дові та хімічному складі кісток, які найбільш виражені в умовах статичк фізичних навантажень.

4. Після закінчення тривалих курсів введення дослідним тваринам ш\ болічних стероїдних препаратів несприятливі зміяп в будові та хшічноі складі кісток зберігаються, то з часом їх вирагхшііеть змевьшуаъек.

Впровадження пезуяьтатіп дослідження. Основні результати днеертаці кої робота впроваджені а учбовий процес та наукові досіїіджепна кафед] анатомії і фізіології людини Луцького державного університету, кафеді ортопедії і травмояогії Луганського державного медичного університет кафедра основ медичних знань і охорони здорові дітей Луцького державні

о університету, кафедр анатомії людніш Донецького медичного ушверстпе-у, Івішо-Фрапківської медичної академії, Сумського і Ужгородського дер-:авш>го університетів також з практичну діяльність грааматолотного і ндокр пішого відділень Луганської областпої клінічної дітачої лікарні.

Основні матеріали дисертації докладені та обговорені па 11-й Все-осійськіл конференції "Влияние антропогенных факторов...”, присвяченій горіччю з дна народження проф, ВЛ.Віка {Сйратчі, 199$), на VII респу* ліканськін школі ’’Біологія оаорно-рухового апарату” (Харків, 1994), па і Іаціональкому Конгресі АГЕ та топографоанатомів (Івано-Франківськ, 89 вересня, 1994), на конференції "Актуальные вопросы фундаментальной и рпхладпой медіщішской морфологии” (Смоленськ, 1994), на конференції Фундаментальні і клінічні аспекта нинішньої реабілітації” (Полтава, 1995), а Гуііянародшй конференції “ Актуальні гогганпяг морфології”, прясвзчетЗ агд'дті проф. С.А.С?.т«>ршк<ї (Тернопіль, 6-7 травня, 1996), на VII} респу-иікансьхШ школі по біології і аагалопї 0а0рпс*рух050Г9 знарагу (Киш, 596), їіп вауковс-лрактячшй ■сотїфйрсігціі, лрнепдчетй 20-річчіо діимйчеі їітчвої лікнрні ҐУхсгоро/., І9'.'6), ип регіональная конференціях, присвята-¡г; "Екології Донбаса” (Луганськ, 1994-1996), па конференції, присвяченій )0-річчіо з дня утворення '4-ої міської лікарні її. Луганська.

Пуііі'ікаіл). По ма!сріп;га;ї •ацН оп^лілеміата '•:! ройом я иедч1;-іх журналах, трудах з'іздіз та конференцій, наукових збірниках.

Структура і об'єм дисертації. Робота викладена па 274 сторінках і вяко-іс 72 мііфофотогр:;-|цї; діпгрпіт, розміщені на 36 малюнках, а іпісок дощу а загляді ЗО іабішіу.. ■ ■ ■ ■ .

Дег-дгарпіп:; псобкстого пяесісу подгукупача. Автор сшосгійно ярозеяа шгрпмепт на 432 щурах лінії “Вістер”, морфометрію кісток ), виконала -етологію і провела гістоморфоиетрію епіфізарного хряща та середини афізу вслнкогомілкозих кісток. Крім того, дослідила хімічний склад кісток

(великогомілкової, тазової та І поперекового хребця); розробила густатку вання для підготовки довгих трубчастих кісток до біомеханічного дослід ження і провела біомеханічне дослідження стегнових кісток тварин, а тако> статистичну обробку одержаних цифрових даних.

Характеристика матеріалів і методів дослідження.

Для рішення поставлених задач проведено дослідження на білих щура лінії ’’Вістар”, які отримані із розплідника лабораторних тварин ’’Столбе вая”. Обумовленням вибору тварин для даної роботи явився той факт, іц щурі мають короткий життєвий цикл, крім цього, вони являються тваринам безперервного росту. Це дає можливість на протязі короткого часу просліда ти закономірності перебудовних процесів, які протікають в кістках ссавців результаті дії різних факторів, як зовнішнього так і внутрішнього середові ща.

Дослідження проведено на 432 білих щурах-самцях молодого віку масої 70-80 г і зрілого - 120-150 г. в відповідності з Правилами проведення робіт дослідними тваринами (1977) і Методичними рекомендаціями по виведення тварин із експерименту (1985).

Тварини находилися в умовах віварія на посиленному білковому харч] ванні, приймали до уваги роботи Bowes, Rearden (1972), Edgerton et al (1975 про те, що апзбопічні стероїдні препарати проявляють ефект на фоні підві щепного білкового харчування.

Всі тварини були розділенії на 6 серій. Щурі І-ІІІ серій вступали в експі римент в ранньому репродуктивному періоді (3,5 міс).

Щурі 1 серії отримували метандростенолон в дозі 25 мг/кг внутр шлунково в умовах нормокінезії. В залежності від тривалості експеримент тобто від величини сумарної дози препарату, тварини 1 серії бул ,розприділені на три групи: 1 групі вводився препарат на протяті 10 днів (25 мг/кг), 2 групі - ЗО днів (750 мг/кг), 3 групі - 90 днів (2250 мг/кг).

Тваризга II серії отримували метандростенолон в дозі 25 мг/кг утрішлунково в умовах статичного рухового режиму і були аналогічно зпридшет на три гр}тт в залежності бід тривалості експерименту і вели-аи сумарної дози.

Тварини III серії отримували металдростенолон внугрішлунково в дозі мг/кт в умовах дппамі'шого рухового режиму і також в залежності від квалості експерименту і сумарної дози були розділена на три груші. Пара-тьно кожній дослідній групі І-Ш серій, в 5іісості контроля внвчааса скелет нозіхових тварин, які замість препарату отримували дистильовану воду утрішлунково.

Забір матеріалу від тварин І-Ш серій і всіх контрольних груп проводили рез 7,15, ЗО днів після закінчення введення препарату.

Тварини IV-VI серії вступали в дослід в місячному віці в зв'язку з вели-

ю тривалістю періодів дослідження.

Тварини IV серії получали ретаболіл в дозі 25 мг/кг внугрім'язево через жні 10 днів. Вони находились в умовах нормокіяезії. В залежності від ве-чшга дози препарату, щурі були розділені на 3 ірупи: І група отримувала >оз (125 мг/кг), 2 група -10 доз (250 мг/кг), 3 група - 15 доз (375 мг/кг). Гру-натодилпсь в експерименті на протязі 50, 100, 150 днів, відповідно. Щурі серії отримували ретаболіл в дозі 25 мг/кг внугрім'язево, кожну через 10 ів і розвивались в умовах статичного рухового режиму. В залежності від гькості ін’єкцій, тобто від сумарної дози препарату вони також як і тварини передньоі серії були розділені на три групи.

Тварини VI серії получали також в дозі 25 мг/кг ретаболіл, кожну єкцію через 10 днів внутрим'язево і розвивались в умовах динамічного хового режиму. Аналогічно IV, V серіям, щурі VI серії були розділені на и групи в залежності від кількості ін'єкцій, тобто від сумарної дози препа-ту. Забір матеріалу в IV-VI серіях проводили через Ю днів після закінчення

експерименту в якості контроля вивчався скелет одновшових груп тварі які находилися у відповідних умовах, але отримували замість ретаболі внугрим’язево ін’єкції стерильного олівкового масла.

Тварини находились в умовах фізичного рухового режиму через деі Статичний вид рухового режиму заключав ся в висі на вертикальних жерд яах з насічками над водою. Тривалість такого фізичного навантаження бу рівна 3 хвилинам і щотижнево збільшувалася вдвоє.

В якості динамічного фізичного рухового режиму використовувало плавання в ванні при Т=30° С. Початок роботи складав 3 хвилини і кожа тиждень ії об'єм збільшувався вдвоє.

Забивали тварин під єфіршш наркозом шляхом декаггітації. Кістки ю цівок (пяечевої, стегневої, великогомілкової), а також тазову і 1-й поперек вий хребець всіх групи тварин по закінченню досліду звільнювали і и'яптх ткашга, промивали дистильованою водою і просушували між лш кани фільтрувального паперу, зважували на аналітичних терезах з точнісі до 0,1 мгі вимірювали по методиці ЕНісгїі (1926).

Програма остеомсгрії включала визначення найбільшої довжини кі< ки, найбільшої ширшпі проксимального, дистального епіфізів і середи діафізу, переднє-задніи розмір діафізу довгих трубчастих кісток, а так< найбільшої довжини, пгарщти, товщини плосісих і губчатих кісток. І вимірювання проводили штангенциркулем з точністю до 0,01 мм. Вичисля. індекс масивності шістки та індекс товщини в процентах від ширини.

Для гістологічного дослідженая забирали куска кістки із ироксамал шиї епіфізів та середини діафізів великогомілкових кісток. Фіксацію їх пр водклп і0% нейтральним формаліном, декальцинацію 5% муров'ікою кисл гсго, залазали парафіном, а потім за допомогою мікротома готозшїи зрі товщиною 8-Ю икм, які забарвіаовшт гематоксілін-гозіком. Морфомєтри не дослідження діафізів і проксимальних епіфізів великогомілкових кісіч

фово;шлп за допомогою геїштового мікрометра МОВ-І-151 ГОСТ 7865-56 а'окулярної втшірювшгьоої сітки мікроскопа МБ1-3. Калібровку вішірю-іальнпх приладів здіЛсшовалц. за допозцої^ю міліметрового відрізку ГОСТ '513-55. Програна морфометрії епіфізарного хряща включала слідуючи іимірговання: загальну ширину етфіїаркоі'о хрята; ширину івдпфгрєтггпої онн: пгаршіу проліферапшої зони; тиркну дяфіїгітявної зони. Викорнсто-уіочи 100-крашсову систему окулярної вимірювальної сітки, опрптлштн ■6'ємне стгізяідиоякваг езітшпша ¿лементів і мікклиттшої речовшш хряща, шощу Пфзщшої спонгіози (Г.Г.Автонділов, 1973). На препаратах діафізів пміряли діаметр остеоніз і їх каналів.

Хімічне дослідження кісток заключалося в опріїділепні вмісту зоди; ор-анічннх та неорганічних речовин, а також кальцію, фосфору, натрію і калію • мінеряльнону компоненті (Р. П.Ві"сгра”л-,~, 1975). Перші гра гіокїїлпикп .изначалп масовіш методом послідовно яісяа висушування кісток при '=105*0 до постійної мася і озоясяпл при Т=409-50Сі,С на протязі 12 годгп, ¡оду розтирали в ступці і зберігали б герметичних пікроиробірках. 5 мг золя гозчнгашя з 2 мл 0,1 н хімітдої чистої соляної кислоти і доводили до 25 мл іідистшіьоааиого водою.

Вміст натрію, калію і кальцію опридішші на полум'яному фотометрі в ідаговідпості з рекомеедаишш методичного руководства, ¿ке додасться до дарату. Вміст фосфору опрщцлшш калориметричним шляхом на електро-ютокалориметрі з використанням стандартних тестових наборів фірми ЬпсЬотпя”. Рівень мінералі з аігії і вміст маїфо«лсмсятІв розраховували на уху кістку і виражали в процентах (А.А.Пролоачуков, з сніватор., 1984)..

Біомеханічні властивості стегнових гас г о к онрндаїяті при зпші до озрушеїтя з використанням розрввної ыашшга 2038 Р-0,05 з швидкістю аваятаження 1 мм/хв. Аналізували руйнівне навантаження Р (кг). Нами озроблено устаткування по підготовці трубчастих кісток для дослідження.

Отримані цифрові дані, оброблені методом варіаційної статистик* (Г.Г.Автонділов, 1973; В.В.Урбах, 1985) на ЕЧМ ІВМ. Достовірність різниц оцінювали з використанням критерія Стюдента, достовірною рахували імо вірність помилки менше 5% (Р<0,05).

ЗМІСТ РОБОТИ

Анаболічні стероїда являються важливими препаратами для лікування тг профілактики ряду захворювань. Але як і другі високоефективні гормони вони повинні правильно і вміло використовуватися, що потребує знанні механізмів їх дії, а також знання про можливі порушення обміну речовин і організмі.

Неможливо обійти мовчанням такий факт, що крім кліничної медіцшп аядрогенні стероїдні гормони получили широке розповсюдження в облает любительского і професійного спорту, як одні із високоефективних препа ратів для посилення фізичної працездатності людини.

Анаболічні стероїдні препарати - синтетичні аналога чоловічих статеви: гормонів, в яких майже відсутня статева активність, але зберігається пози тивний вплив на ріст, масу тіла, міотропну активність і азотисту рівновагу По хімічному складі більшість анаболічних стероїдних препаратів представ ляють собою похідні тестостерону, андростендіолу і 19-нортестостерону Серед них найбільше розповсюдження дістали метадронстенолон, ретаболі близькі один до одного по хімічній структурі (Её§еПоп ег а!„ 1979).

Морфогенез кісткової системи під впливом анаболічних стероїдних пре паратів в умовах різних режимів рухової активності не вивчався. Виходячі із теоретичної і практичної важливості цього питання, ми поставили пере, собою задачу вивчити особливості росту і будови кісток скелету під впливон анаболічних стероїдних препаратів в умовах різних режимів рухової актив кості.

и

У статевозрілих щурів під впливом метандростенолону в умовах норко-інезії виявлено розширення епіфізариого хряща в порівнянні з контролем, ке проявлялось в основному за рахунок збільшення прояіфератшшої і ефінітивної зон. При тривалості експерименту 10,30 днів збільшилась кіль-іеть клітин і змекьпишс<і об’єм міжклітинної речовини, а також наростала лоща первшшої спопгіозп в порівнянні з контролем. При тривалості до-лідження на протязі 90 днів проходило поступове звуження епіфізарного ряща і пярялелько всіх його зон. Вміст б ішх зонах хондроцитів змеипьшу-ався тоді, коли об’єм міжклітинної речовини збільшувався і зменьшуїзалась лоща первиної спонгіози.

Ширина епіфізарного хряща після 30-го дня введення метандростенолону а 5,03% переважала над контролем за рахунок розширення пропіфератив-ої (на 4.70) та дефінітивної - (на 1,16%) зон. Після 3-х місяців введення ме-андростенолону загальна ширина епіфізарного хряща на 5,37% переважала :ад контролем за рахунок збільшення ироліферативної зони на 3,03% та ефінітивної - на 2,83%. При введенні тваринам метандростенолону на про-язі місяця наростає число клітин в епіфізарному хрящі на 4,43% і змепь-іується в ньому об’єм міжклітинної речовини на 3.64%, а також наростає лоща первинної спопгіозп на 2,89%. В той час як після 3-х місячного періо-у введення гормонального препарату, в епіфізарному хрящі зменьтується исло клітин на 9,02%, наростає об’єм міжклітинної речовини на 9,29%. лоща первшшої спонгіози близька до контрольних показників.

У тварин цієї серії при тривалості дослідження 10, ЗО днів в діафізах ве-икогомілкових кісток розширювався остеонний шар, шари зовнішніх та нутрішніх генеральних пластинок звужувалися, діаметри остеоиів збіяьшу-алнся. а їх канали звужувалися. Як цокатання перебудови кісткових струк-ур виявились мозаїчні структури, лінії склеювання.

У тварнш з тривалістю дослідження на протазі трьох місяців у діафіз; великогомілкових кісток оетеонний шар звужувався, розширювалися шаі зовнішніх і внутрішніх генеральних пластинок, а також збільшувався ді метр каналів остеопів. При цьому виявлялись острівки неоднорідної ззалнення, порожнини гладкоюгітинної резорбції, лінії склеювання, мозаіч структури, що свідчить про велику вираженість процесів резорбції.

Наші дослідження показали, що темпи прироста повздовжніх та поп речних розмірів кісток з тривалістю експерименту наростали і перевшцувш контрольні значення після закінчення місячного курсу введення метаидр стенолону на 6,21%; 16,51%, відповідно, а після 3-х місячного курсу' - і 19,57%; 27,94%, відповідно. Темпи приросту поперечних розмірів б у] більше виражені, а ніж темпи приросту повздовжніх розмірів кісток скелету

Хімічний склад кісток дослідних тварин після місячного введения кета дростенолону характеризується збільшенням вмісту органічних речовин і 1,20-5,48%, посиленням мінералізації скелету, в основному за рахуні збільшення вмісту остеотропних елементів кальцію та фосфору на 1,7 2,58%. Вміст води мало відрізнявся від контролю. Разом з тим через 7 дв після 3-х місячного строку введення метандростенолону виявляється гіпе гідратація скелету (на 4,29-7,27 %), збільшення вмісту органічних речові (на 1,54-9,78 %), підвищення концентрації гідрофільних елементів: натрію (]

0,92-1,08 %) та калію (на 4,08-6,12%), збіднення мінеральної фази скелету рахунок пониження вмісту кальцію на 2,00-5,47% та фосфору на 2,44-8,51%.

Аналогічно змінам хімічного складу кісток змінювались і біомеханіч характеристики кісток скелету, які після місячної дії метандростенолону і 22% переважали над контрольними значениями.

Велика ступінь інтенсифікації ростових процесів в умовах статично рухового режиму замітна на протязі місячного введення метандростенолон

цих умовах приріст повздовжніх і поперечних розмірів довгих трубчастих [сток в середньому на. 0,40-1,90% та і ,56-4,і6% переважав над контролем, )ді як після 3-х міегшого введення метандростенолону в цих же умовах удового режиму переважання розмірів склало всього лшпе 0,Л0% та 0,35,00 %, Змінилась і ширина епіфізарного хряліа, яка після місячного введенії препарату з умова.'; статичного рухового режиму переважала над кон->олем на 7,43%, а після 3-х місячного циклу ввєдєеня препарату - всього 2шг па 0,71%. В період після 3-х місячного введення метандростенолону аявлені суттєві порушення співвідношень між зонами хряща, а також де-груктивпі зміни в їх діафізах. '

Хімічний склад скелету в умовах статичного рухового режиму при вве-;нні метандростенолону дослідішм тваринам на протязі ЗО днів характери-•сться псзпггпттш зниженням вмісту* водн, деяким збільшенням органічних гчовин та остеотрошшх елементів. Посилення мінералізації кісток скелету в ;редиьому на 4,31-7,14 % іде за рахунок збільшення кальцію на 1,25-1,34 % і фосфору на 0,63-1,31 %. При цьому на 23% зростає міцність кісток. При зеденні препарату на протязі 90 днів виявляється дизбаланс у »аємовідношеннях органічних, неорганічних речовин та води. Проян-іється гіпергідратація скелету (4,23-7,84 %), збільшується зміст органічних їчовин па 4,76-9,30 % та гідрофільних елементів - натрію і калію. Збіднення інеральної фази проходить за рахунок зниження вмісту кальцію та фосфору а 1,46-6,54 % та 0,56-3,11 %. Відповідно перетворенням хімічного складу іііпоються біомеханічні властивості скелету.

. Прискорення приросту совздоажщх га поперечних розмірів довгих >убчастих кісток скелету в умовах динамічного рухового режиму виражено льки після 3-х місячного періоду введення метандростенолону, котрі від-звідно, на 3,30%-4,10% та 3,20%-4,50% переважали над контролем. В цей фіод виявлено розширення (на 2,56%) в порівнянні з контролем епіфізар-

ного хряща, а також порупіеаням співвідношень між його зонами. А в діа фазах тварин цієї серії виявляється ряд деструктивних процесів, які виражені в меньшій мірі, ніж в умовах статичного рухового режиму. ,

В умовах динамічного рухового режиму після місячного строку введення метандростеполону посилюється мінералізація скелету за рахунок кальцію та фосфору в середньому па 1,27%-2,41% та 0,64%-1,37%, відповідно до цього посилюються біомеханічні властивості кісток. ,

При вивченні хімічного складу після 3-х місячного введення препарату в умовах динамічного рухового режиму виявляється збіднення мінеральної фази скелету за рахунок зниження вмісту кальцію та фосфору відповідно на

0,90%-1,76% та 0,61%-1,11%, але в меньшій мірі в порівнянні з серією тгарин, які находилися в умовах статичного рухового режиму. З подібною закономірністю змінюється і міцність кісток скелету.

Результати наших досліджень показують, що введення метандростеноло-ну дослідним тваринам в умовах помірних статичних фізичних навантажень оптимізують кістковий скелет при коротких строках експерименту, а при тривалих - меньше сприятливо впливають на морфогенез скелету. Помірні лінамічні навантаження оптимізують стан кісткового скелету при тривалих строках експерименту. Найбільш сприятливі зміни виявляються при введенні дослідним тваринам метандростенолону в умовах динамічного рухового режиму.

У статевозрілих тварин, отримувавших метандростенолон в умовах різних рухових режимів (нормокінезії, статичного та динамічного), виявлені однонанравлені зміни хімічного складу кісток: при 10, 30-ти денному експе-римснті, для якого характерно збільшення органічних речовин, а також наростання остеотропних елементів: кальцію та фосфору, що веде до оп-шмізації співвідношень органічних, неорганічних речовин і води в кістках скелету, тоді як при 90 денному експерименті-хімічний склад ■змінюється по-

другому - виявлена гіпергідратзція кісток скелету, збільшення вмісту органічних речовин, гідрофільних елементів: патрію та калію, а також зянжен; ' няг вмісту кальцію та фосфору. Всі ці зміни приводять до дисбалансу хімічного складу кісток та послабленню біомеханічних їх властивостей. На протязі всього експерименту ми виявили збільшення органічних речовин в кістках скелету під впливом знаболічного стероїдного препарату - метандростено-лону у бітах щурів різного періоду онтогенезу.

Наші дані по вивченню кісткової системи доповнюють дослідження

Н.А.Юдаєва, Б.В.ГІокровського (1960), які указують, що аваболічні стероїди стимулюють синтез білка в тканинах.

Наші дані, як і результати досліджень Ю.А.Богдаріна, 1979; Е.Магао, 1979; Y.Lambrozo, 1980;, свідчать, що анаболічні препарати визивають позитивний азотистій баланс. Мінеральний обмін також в значній мірі підданий позитивному впливу апаболічнпх стероїдних препаратів нри тривалості експерименту 10, ЗО днів, який проявляється наростанням остеотропних елементів в кістках.

При введенні метандростенолону на протязі 3-х місяців виявлено зниження вмісту в кістках кальцію та фосфору, що видимо пояснюється дизгор-монічним проявленням в вигляді зниження рівня ендогенного тестостерону, дефіцит котрого приводить до зниження всмоктування кальцію в кишечнику. Ми передбачаємо, що зниження продукції ендогенних гормонів при тривалому введенні метандростенолону зменьшує секрецію кальцитоніну, результатом котрого являється посилення дії кістково-розорбттгештх гормонів (паратгормоиу га 1,25 (ОН)лДО.

Таким чином, вже через 7 днів після завершення місячного введення білим щурам меіандросчснолону в дозі 25 мг/кг відмічається активізація пов ідожнього та поперечного росту кісток. Відповідно до цих перетворень

змінюються в сторону переважання над контролем індекс масивності кістки та індекс товщини в процентах від ширини. .

Епіфізарний хрящ характеризується розширенням проліферативної та дефінітивної зон, збільшенням кількості клітин в них. та зменьшенняи в цих зонах об'єму міжклітинної речовини.

Діафіз характеризується незначним збільшенням діаметра остеонів і звуженням їх каналів. При коротких курсах введення метандростенолоку змінюється мінеральний обмін кісткової тканини, котрий характеризується збільшенням остеотропних елементів, незначним зниженням вмісту води та збільшенням органічних речовин. Тоді як тривалі курси введення метандро-сгенолону в хімічному складі кісток вшивають їх гіпергідратацію, збільшення вмісту гідрофільних елементів: натрію, калію; зниження остеотропних елементів: кальцію та фосфору.

При коротких та середніх строках експерименту біомеханічні властивості кісток посилюються, а при тривалих - знижуються.

Через 15 днів після закінчення введення білим щурам метандростенолону вищеописані зміни наростаїот і досягають максимальних значень.

Через місяць після закінчення введення метандростенолону дослідним тваринам ростові показники мало відрізняються від контролю. Епіфізарний хрящ характеризується мало достовірним розширенням, з тривалістю експерименту в проліфератавній і дефінітивних зонах зменьшується кількість клітин, збільшується об'єм міжклітинної речовини. В діафізах при тривалому введенні препарату розширюються діаметри остеонів та їх каналів, появляються мозаїчні смуги, плямисті острівки неоднорідного насичення кальцієм, пінії склеювання, порожнини гладкоклітгошої резорбції. Хімічний склад кісток характеризується спочатку зниженням їх вологості, але з тривалістю експерименту розвивається гіпергідратація, мінералізація скелету знижується, вміст органічних речовин збільшуєт ься на протязі всього експери-

ы*шу. В результаті порушення звичайних співвідношень міас окремим» кой-а«іеатацц.хтічного складу кісток змінюються біомеханічні властивості кісток скелету. Пра тривалих курсах введення метавдростенояоиу знижу ються біомеханічні погсазяїпси клеток, а при коротки?: та середніх курсах введення препарату наростають в порівнянні у контроле«.

Друпш досліджуваним нами аналогом стероїдної природи, штучним горыональнам препаратом був регаболіл. Група статтевонезрілих тварин долучала ретаболіл в дозі 25 мг/кг через 10 днів кожну' ін'єкцію і находилась в умовах різних рухових режимів (нормокінезії , статичного, динамічного). ІІри їх дослідженні виявлені особливі зміни в гісгоструктурі кісток скелету: прн введенні тваринам 5 або 10 доз ретаболілу в умовах любого рухового режиму, виявлено розширення епіфізарного хряща в основному за рахунок проліферативної та дефінітивної зон в порівнянні з контролем. Разом з тим оприділяється збільшення в цих зонах кількості ховдроцитш 1 зменьтеїшя об'єму міжклітинної речовтш, збільшення площі первинної СПОНГІОЗИ. При введенні 15 доз ретаболілу, епіфізарннй хрящ значно розширюється в умовах динамічного рухового режиму і в меньшій мірі в умовах статичного рухово го режиму та нормокінезії. Порушення співвідношення між проліфератив-ного і дефінітивною зонами, котрі також розширені в порівнянні з контролем, виявляються при любому руховому режимі. Кількість клітин в них зонах зменьшується, а об'єм міжклітинної речовини збільшується. Порушення співвідношень між окремими зонами хряща, а також його розширення в порівнянні з контролем при тривалості експерименту 5 місяців указує на порушення продукції ендогенних стероїдних гормонів.

В діафізах трубчасті« кісток прн введенні 5 чи 10 доз ретаболілу молодим тваринам в умовах різних руховій режимів розширюється остеонний шар, звужуються шари зовяішних та внутрішніх генералышх плашшок, збільшуються розміри остеонів і звужуються їх канали. Разом з тим вшгвля-

ються мозаїчні структури, багато вставних пластин, появляються ліні склеювання. При введенні 15 доз ретаболілу в умовах любого рухового ре жиму виявляється звуження остеонного шару, розширення шарів зовнішніх внутрішніх генеральних пластинок, розширення каналів остеояів. Наряду : цим появляються плямисті острівка неоднорідного звашіення, порожнині гладкоклітинної резорбції, котрі в умовах нормокінезії незначних розмірів, і б умовах динамічного рухового режиму закриваються органічним матрик сом з слабим насиченням кальцієм, тоді як в умовах статичного руховоп режиму навіть через 15 днів залишаються незакритими. Подібний вид пере будови кісткової структури після дії на організм надмірних подразників спостерігали також Г.А.Задгенідзе (1938), А.В.Русаков (1959), І.Ф.Богояв ленський (1974), Г.П.Віноградова(1974).

Аналіз результатів остеометрії підтверджується даними гістоморфомет ричного дослідження. На протязі всього досліджуваного періоду спостеріга лось значне переважання над контролем повздовжніх та поперечних роз мірів, але в більшій мірі були виражені темпи приросту повздовжніх роз мірів. Зміни остеометричних даних привели до зміни індекса масивност кістки та індекса товщини в процентах від ширини.

Хімічний склад кісток скелету при введенні 5 доз ретаболілу в умова: статичного рухового режиму характеризується збільшенням вмісту органіч них речовин на 14,29%-17,60%, підвищенням вмісту кальцію на 2,08%-2,24°/ та фосфору - на 1,67%-1,93%. При введенні 15 доз ретаболілу виявленг гіпергідратація кісток , котра спостерігається при статичному руховому ре жимі навіть раніше, тобто при введенні 10 доз ретаболілу, а також виявлене збільшення вмісту органічних речовин на 11,90%-13,82%, зниження концеїп рації в кістках скелету кальцію та фосфору, відповідно, на 12,(>8%-13,94% ті 13.33%'13,86%. Ці зміии в хімічному складі кісток скелету вплинули на біо механічні його властивості, котрі при введенні 5 до і ретаболілу на 39,18°/

іерстгажаїш над контролем, а при введенні і5 доз на 10,69% були нище контрольних поісазтшетв.— ....

Процеси інтенсифікації ростових процесів і оитимпації мінерального ¡кладу кісток скелету спостерігаються при введенні ретаболілу, особливо, в ,-мовах динамічного рухового режиму.

Хімічний склад скелету ири поєднаній дії 5 доз ретаболілу і динамічного Ьізичного навантаження характеризується нормальним вмістом води, звільненням вмісту ортнічних речовга на 5,56%-9,52%, остеотрогших елементів: сальцію на 1,32%, фосфору на 2,33%. При введенні 15 доз ретаболілу в умо-$ах динамічного рухового режиму збільшується в кістках скелету вміст води 'на 3,68%-9,80%), органічних речовин (на 4,69%-13,95%), натрію (на 2,38%-5,25%) та калію (на 9,09%-10,00%) і зменьшується вміст кальцію на 4,23%-ї,41%, фосфору - на 1,06%-4,68%. В залежності від ступені мінералізації ске-іету змінювалась міцність кісток його.

Аналогічно одноналравлені зміни хімічного складу кісток скелету спо-ггерігаються при введенні ретаболілу дослідним тваринам в умовах нормо-•сінезії, тільки виражені в меньшій мірі, ніж в умовах динамічного рухового режиму.

Ітак, введення 5 або 10 доз ретаболілу в умовах любого рухового режиму зумовлює збільшення вмісту в кістках скелету органічних речовин, кальцію, фосфору та калію. При введенні 10 доз ретаболілу в умовах статичного рухового режиму, виявлена гіпергідратація кісток скелету, збільшення вмісту* органічних речовин, натрію, калію, а також зниження вмісту • кальцію та фосфору. При введенні дослідним тваринам 15 доз ретаболілу в умовах любого рухового режиму хімічний склад кісток скелету характеризується гіпергідратацією, збільшенням вмісту органічних речовин, к&іію. натрію та іниженням концентраті остеотропшіх елементів: кальцію та фосфору.

Біомеханічні властивості стегнових кісток дослідних тварин, отри павших ретаболіл в умовах різних рухових режимів, корелювалнсь з ступє нем їх мінеральної насиченості. При введенні 5, 10 доз ретаболілу збільши лись показники міцпості кісток, за вшапоченпш кісток тварин, отримавша) ратаболіл в кількості 10 доз в умовах статичного рухового режиму нри кот рому, відповідно виявляється зниження мінеральної насичешіості скелету , £ ца в свою чергу приводить до зниження біомеханічних властивостей кісток.

При введенні 15 доз ретаболілу біомеханічні властивості веявшшсї суттєво зниженими в порівнянні з контролем.

Як видно із вшцсописанного, введення анабояічішх стероїдних препа ратів з умовах різних рухових режимів посилює процеси дозрівання старіння в кістках скелету.

Наші дослідження показали активізацію пластичних процесів під зпли вом метаядростенолону та ретаболілу, котра проявляється збільшенням маси кісток, посиленням процесів їх росту як повздожнього, тах і попєречнього Відповідно змінюється і структура епіфізарного хряща проходить його розширення за рахунок розширення всіх його зон, але найбільше реагують нг це проліферативна та дефінітивна зони. Короткі та середні курси приміненш обох препаратів активізують мітотичну активність хопдроцнтів епіфізарногс хряща, збільшують площу нервишої спонгіозн.

В діафізах при коротких та середніх курсах ретаболілу і метішдростено лону збільшується діаметр остеонів, зменьшуєтьса діаметр їх каналів. Хімічний склад кісток характеризується оппшйадією у співвідношеннях сргатч-ннх, неорганічних речовин та води. Всі вищеописані зміни посилено виражені на введення б організм ретаболілу і в мешлпій мірі при введенні метай-дростеяолону. Метандросгенолон в меньшій мірі активізує повздовжній ріа кісток, ніж поперечний, а у ретаболіла обидва процеси виражені ї оданаховій мірі. Відкладання органічних речовин в кістках скелету

також в більшій мірі проявляється після дії ретаболілу, ніж метандростено-лону. На протязі, як коротких так і тривалих курсів введення ретаболілу виявляється підвищ,ешш вміст калію, котрий не характерний при введенні метандросгепоиону.

Тривалі курси введення дослідним тваринам аваболічних стероїдних прецараіів (реіаболшу чи мстапдростенолсну ) приводять до активізації росту, який в більшій мірі виражений при введенні в організм ретаболілу і в меньгаш мірі - яч »ведення метандрсстепопопу. В діафізах збільшуються діаметри каналів остеонів, звужується остеоний шар, розширюються шари зовнішніх та внутрішніх генеральних пластинок. При цьому виявляються плямисті острівки неоднорідного звапнення, порожнини гаадкоюгітинної резорбції, пусті лакуни, демаркаційні лінії. Ці зміни можна розглядати як неепргштлїїві в морфогснезі кісток. Бонн, особливо, вкретепі nic~s тривалого введения п організм метандрсстенолопу та в меігьгаій мірі при введенні ретаболшу.

Оте, найбільш спршшітзші вгошв па кісткову систему окнзус рета-боніл, при введенні його дослідним тваринам короткими курсами. В той час, як нетаидростеполон, хотя і окалує позитивний вплив на кісткову систему при ввєдєїші тварина*« па протязі коротких чи середніх курсів препарату, але р мевьшій мірі оптимізує пластичні перетворення в скелеті.

Тривалі курси введення дослідшш тваринам, як метандростенояону так

і ретаболілу приводять до виникнення несприятливих змін в ісістковій СІХ-

Блшсогтсалі заітт росту, структури, хші’шого складу ги біомеханічних властивостей іасток скглету піл впливом стероїдних препаратів найбільш виражені у молодих тварин та в меньшій мірі в статевозрілих. Максимальний ефект на кісткову систему обох препарат спостерігається через 15 днів після останнього введення препарату'. Ефект дії препарату на кісткову си-

стему зберігається навіть через місяць після останнього його введення, але виражений в меньшій мірі.

ВИВОДИ

1. Помірні статичні та динамічні навантаження неодинаково впливають на будову, ріст та формоутворення кісток . Тривалі треніровки тварин (більше 3-х місяців) помірними динамічними навантаженнями стимулюють поперечний та повздовжній ріст кісток, оптимізують їх будову та біомеханічні властивості. Режим помірних статичних навантажень на протязі трьох місяців приводить до активізації росту кісток в довжину і в більшій мірі в ширину, що супроводжується робочою гіпертрофією кісткових структур, опгшмізадією мінерального складу біомеханічних їх властивостей. Сприятливий вплив фізичних навантажень на кісткову систему зберігається і після закінчення треніровок.

2. Вплив анаболічних стероїдних препаратів (метандростенолону, рета-болілу) на морфогенез кісткової системи залежить від виду препарату, його дози, способу і тривалості введення, віку тварин та режиму їх рухової активності.

3. Короткочасне введення тваринам анаболічних стероїдних препаратів (метандростенолону чи ретаболілу) в >-мовах різних режимів рухової активності (нормоїлнезії, помірних статичних чи динамічних фізичних навантажень) посилюють повздовжній та поперечний ріст кісток. При цьому підвищується мітотична активність хондроцитів в епіфізарних хрящах, посилюється у молодих тварин процес трансформації первинних осгеонів у вторинні; у зрілих тварин збільшуються діаметри остеонів, звужуються діаметри їх каналів, оптимізуегься процентне співвідношення органічних, неорганічних речовин та води, підвищується міцність кісток. Вираженність цих переїв ь залежить від виду рухової активності дослідних тварин. В більшій

іірі всіт проявляються нрп трехгіровках статігппшн фізичними напанта-хеппями, п меньший - при нсрмокіисзії.

4. При тривалих строках введення дослідним тваринам анаболічішх сге-зоїдних препаратів при різних режимах рухової активності прискорюються :емпи повздожкього росту трубчастих гсісток. При цьому порушується спів-5ІДПОШС1ТПЯ між іонами спіфііарної'о хряща, а в діафазах звужується остеоп-тай шар, розширюються шари зовніїпішх та впутрішних генеральних плас-ганлг. •»більшует^сч ліямето каналів остеонів, виникають обме^егті діляпкз эстеоідної речовини. При цьому виявляється збіднення мінерального КОМПО-зенту кісток кальцієм та фосфором, підвищення вмісту гідрофільних елементів (натрію, калію), наростає гідратація скелету, що приводять до зниження біомеханічних властивостей кісток його. Несприятливі перетворення у кістках в більшій мірі характерні для тварин, котрі находилися в умовах статичного рухового режиму та у мсттьпіій м’рі - в умовах нормокінезії.

5. ІІсрсбудовиі пронеси в кістковій системі пропкають більш сприятливо при ін’єкційному способі введення анаболічного стероїдного препарату (рєтаболіяу) з інтервалами в 10 днів в порівнянні з діпо металдростенолону при щоденному внутрішдунковому введенні його дослідним тваринам.

6. В період після закінчення тривалого курсу введення дослідним тваринам анаболічгшх стероїдних препаратів несприятливі наслідки в будові та хімічному складі кісток зберігаються, але з часом їх -виражештість поступово змеяьшується.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І. М.Д.Бургарт "Влияние метандросі єно лона на строение и формообразование скелета крыс" // Сб.: “Экология промышленного региона Донбасса".-Луганськ.-1993.-С.19.

2. М.Д. Бур гарт "Влияние ретаболилана строение и формообразование скелета крыс" // Сб: "Экология промышленного региона Донбасса“,-Лу-гонськ.-1993.-С.20.

3. Бургарт М.Д., Лузин В.И. “Особенности строения п формообразована: костей скелета под влиянием метандростенолона п различных двигательны; режимов“. /Матеріали II Всеросійської конференції "Влияние антропогенны; факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человек! а яшвотных".-Саратов.-1993.-С.17.

4. Пикалюк B.C., Бургарт М.Д. "Влияние ретаболила на строение и формо образование скелета крыс, выполняющие различные виды нагрузок“ /Матеріали II Всеросійської конференції "Влияние антропогенных факторої на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека п шшот ныд.-Саратов.-1993.-С.41.

5. Лузин В.И., Бургарт М.Д. “Особенности роста, строения и формообразс вания костей скелета крыс, выполняющие различные виды нагрузок". Матеріалі! II Всеросійської конфереіщії "Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных.-Саратсв.-1993.-С.31.

6. Бургарт М^Ц.-Минеральвая насыщенность костей скелета под влиянием метандростенолона". /Матеріали наук.-практ. коїтф."Астуальные вопросы фундаментальной и прикладной иеднщшской иорфонопт".-Сиоленск.-1994.-С.

7. Бургарт М.Д,"Особливості структури кістяка щурів під паливом рета-болшу"/ Матеріали І Національного Конгресу анатомів, гістолога, ембріологів і топографоанатомів України (8-Ю вересня).-Іоаяо-Фраішвськ.*1994,-

С,25.

8. Пнкалюк B.C., Бургарт М.Д. "Особенности морфогенеза скелет под

влиянием ретаболила". //Ортопедия, травматология ¡т нротезированпе.-Xapidc.-1994-N 4.-С.90. .

9. Ковсгтішіков В.Г., Бургарт М.Д."Минеральная насыщенность скелета под влиянием ретаболила и статнчеисоп нагрузки". //Ортопедия, травматология и протешрование.-Харків.-1994.-М 4.-СЛ05.

10. Бургарт М.Д. '’Минеральная насыщенность скелета под влиянием рета-

ОСІігіЛсі И ДНііаМ Н4ССКОЙ rtrtipv^Kil , il '-'W. '»-.уиДа!'і‘.'-Ііtijlплі-іН ЮіііНИЧЄСКИ^

аспекты современной реабшштащт.-ПолтаБа.-1995.-С.

11. Пикалюк B.C., Бургарт М.Д. "Особенности роста и строения костей под влиянием динамической нагрузки". // Сб: Фундаментальные п клшшческпе аспекты современной реабилитацин.-Полтава.-1995.-С.96.

17. Пшааюк B.C., Бургарт М.Д., Гомрнкж В.П. *Вшвшне кегаидростенодо-п различных доиппслитых реяпшоп па бномехапкческпз свойства и макроэлементиый соегпв лестей скелет". /Магеріали ювілейної иауконо-практичної «.овфершці?, ирт'вячстй 100-рі гко t дня утворенні 4-ої міської ліягфні м. Луганська. ЇЛ.-С.4-5.

13. Бургарт М.Д., Ромашок Ь.П. "Минеральная насыщенность костей екеис

та п их прочностные характеристики под влиянием ыетаидростеиояояа в условиях ;шналаческий двитатеннюй aimnniocru” //Юбйкйиий збірник тез» в молодих вчених і спеціалістів /Під ред.'акад. В.Г. Ковсшнікова.- Луганськ.-І996.-С.25-26. ■

14. Еутч>ірг М.Д. "Морфологичсскпе іоденешш скелета под влиянием ме-гаодрйСїеаодоиа в утопиях статического двагагедьаого резаная". //ЮбшйЙппй збірник те.ш мояодох ъчш5Х і спеціалістів. /Під ред. акад. В.Г. Ковептіісова.-Лугадськ.-199б.-С.24-25.

15. Бургарт МД. "Особенности роста з биомеханических спойств костей скелета под влиянием ретаболила в условиях динамического двигательного

режима". /Матеріали міжнародної конференції "Актуальні питання морфо логії", присвяченій пам'яті академіка АЕН, лауреата державної премі України професора С.А. Сморщка (6-7 травня). - Тернопіль.-1996.-С. 111-112

16. Бургарт М.Д. "Особенности роста и биомеханических свойств косггеі под влиянием ретаболила в условиях статического двигательного режима /Матеріали міжнародної конференції "Актуальні питання морфології", при свяченій пам'яті академіка АЕН, лауреата державної премії України профе сораС.А. Сморщка (6-7 травня).-Тернопіль.-1996.-С. 110-111.

17. Бургарт М.Д. "Вплив метаидросгенолону на ріст та біомеханічні власти вості кісток кістяка щурів“./Матеріали міжнародної конференції "Актуаяьн питання морфології”, присвяченій пам'яті академіка АЕН, лауреата дер жавної премії України професора С.А. Сморщка (6-7 травня),-Тернопіль. 1996 А:. 109-110.

18. Бургарт М.Д. "Минеральная насьшхенносгь костей скелета под влиянием метандростенолона в условиях статического двигательного режима"/ Акту альні питання біології опорно-рухового апарату.-Киів.-1996.-С.15.-19.

19. Бургарт М.Д. “Структура довгих трубчастих кісток під впливом метан дростенолону в умовах динамічної рухової активності ”. /Матеріали науко во-практнчної конференції, присвяченої 20-річчю Ужгородської відділковоі клінічної лікарні.- Ужгород.-1996.-С. 19.

20. Бургарт М.Д. “Структура довгих трубчастих кісток під впливом метан-дростенолону в умовах статичного рухового режиму”. /Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю Ужгородської відділковоі клінічної лікарні.-Ужгород.-1996.-С. 20.

21. Бургарт М.Д. “Пстоструктура довгих трубчастих кісток під впливом ретаболілу”. /Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю Ужгородської відділкової клінічної лікарні.- Ужгород.-1996.-С. 21.

A H Н О Т А Ц I Я Автореферат на правах рукопису Бур mp т М.Д, Особливості росту, будови та фориоутаорешш кісток ске гту під впливом анаболічних стероїдних гормонів при різних режимах ру-звої активності (екстіерігасптально-морфологічне дослідження). Рукопис. ,исертація на здобуття вченого сгупеня кандидата медичних наук по спе-іальності - 14.03.01 - анатомія толини. Луганський державний медичний ніверситег, Луганськ, 1996. В роботі на основі даних експерииетально-орфологічяих досліджень доказала необхідність обстеження кісткового келету при приміненні анаболічних стероїдних препаратів в терапії окремих захворювань чн з ціллю наростання м’язевої маси. Виявлені закономір-ості морфогенезу скелету при дії на організм анаболічних стероїдних пре-аратіп в уме;пах різних режимів рухової активності (нормокінезії, статггт-:ого та динамічного) дають можливості прогнозувати 'зміни в кістковому келеті, а також складають наукову основу для розробки комплексу міро-ірисмств по корекції компенсаційних прцесів б кістковій системі при трива-:ому в»еденні анаболічних стероїдних препаратів в організм. Виявлені іесприятливі зміни в морфогенезі кісткового скелету, особливо в молодому іці при тривалому введенні анаболічних стероїдних препаратів .

ANNOTATION îurgart M.D. "Peculiarities of the growth, structure and shape-formation of tlie celetion bones under the influence of anabolic steroid hormones and various egimes of the motor activity" (experimental-morphological investigation). Manuscript. Dissertation on petition of Candidate of Medical Sciences scientific degree, speciality - 14.03.01. - Normal Anatomy. Lugansk State Medical Jniversitv, Lugansk, 1996. On the data basis of experimental-morphological

research the necessity of the bone selection examination. Using anabolic stero: preparations in the treatment of some deseases or with the muscle mass grows proved in this paper. Regularities of the sceletion morphogenesis under tl influence of the anabolic steroid preparations on the body in various regimes i the motor activity (normokinesia, static or dinamic) are revealed. They make possible to prognose changes in the bone sceletion and give scicntific basis fc working out complex measures on the correction of compensatory an reparatory processes in the bone system during the long injection of the anaboli steroid preparations into the body. Irrational changes in the bone sceletio morphogenesis are revealed,especially at the young age during the long injectio; of the anabolic steroid preparations into the body.

Ключові слова: кістки, морфогенез, анаболічві стероїдні гормоні (препарати), різні режими рухової активності (нормокінезія , помірна ста гичні та динамічні навантаження).