Автореферат и диссертация по медицине (14.01.13) на тему:Особенности нейрогормонапьного статуса мальчиков, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС, на этапах полового созревания

Іменну і ендокринології та обміну речовин імі. В.П.Комісаренка АМН України

На правах рукопису

ХИЖІІИК Оксана ОлеНвна

ОСОБЛИВОСТІ І1ЁЙРОГОРМОНАЛЬНОГО СТАНУ ХЛОПЦІВ, ПОСТРАЖДАІШх 8ІІАСМІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС,

НА НГАІІАХ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ

14.01.13 - ендокринологія медична

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ г 1996

Работа виконана в Українському науково- дослідному інституті охорон к эпорст г дітей та підлітків, м. Харків

Науковий керівник: .

доктор медичних наук, професор Олена Ігорівна Ппєхова

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Олійник Валерій Анатолійович кандидат меличних наук Больіиова Олена Василівна

Провідна установа:

Вінницький державний медичний університет ім М І Пирошва

годині на засіданні Інституті ендокринопопі

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин їм. В.П. Комісаренка АМН України (254 114, Київ -114, вул. Виїигородська, 69)

Автореферат розісланий" 2-А "Т|о с< £ н^і________" 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук

£

11.М Кялинська

Захист відбудеться " - 1996 р о

спеціалізованої вченої ради Д 50.23.01 з ендокринології' п та обміну речовин ім. В.П, Комісаренка АМН України ( 254 114, киів- 114, вул. Виїигородська, 69)

Загальна характеристика роботи.

Актуальність проблеми.

Аварія на Чорнобильській АЕС - безпрецедентна за своїми масштабами радіоекологічна катастрофа - привела до забруднення радіонуклідами великих територій, створила необхідність відселення великої кількості людей. У цій ситуації найважливішою задачею медичної служби є тривалий і систематичний контроль за станом здоров'я Населення, насамперед дитячого.

Результати численних досліджень однозначно свідчать про погіршення показників здоров'я дітей та підлітків у віддаленому після аварії періоді, збільшення числа хронічних захворювань і функціональних розладів (Астахова Л.М. із співавт., 1991; Степанова О.І. із співавт., 1991; Пономаренко В.М. 1994; Романенко А.Ю. із співавт., 1994; Лук'янова О М. 1995). існус багато переконливих фактів, що підтверджують зростання кількості злоякісних новоутворень щитовидної залози у даного контингенту (Олійник В.А. із співавт., 1992; Дедов И.И. із співавт., 1993; Тронько М.Д. із співавт., 1993; Епштейн О.В. із співавт., 1994). Значно менше уваги приділялось вивченню функціонального стану інших ендокринних залоз, які забезпечують дозрівання дитячого організму, його адаптацію, контролюючих діяльність найважливіших регуляторних та життєзабезпечуючих систем (Зайцев А.А, із співавт., 1992; Набухотний Т.К. із співавт., 1992; Петренко С.В. із співавт., 1993). Разом з тим, комплексне вивчення нейроендокринного статусу дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, з позицій оцінки можливих його порушень і формування ендокринних захворювань у майбутньому, є дуже перспективним.

В останні роки з'явились поодинокі дослідження, спрямовані на вивчення особливостей статевого розвитку постраждалих, переважно тих, хто мешкас на забруднених радіонуклідами територіях ( Пономаренко В.М. із співавт., 1992; Боярская О.Я. із співавт., 1994; Большова Е.В. із співавт., 1994). Описані особливості протікання пубертату у даного контингенту, виявлено відхилення у вмісті гонадотропних і статевих стероїдів. Проте роботи, присвячені аналізу

стану інших ланок єдиної функціональної системи, яка забезпечує і контролює процеси статевого дозрівання у постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС, практично відсутні. Разом з тим добре відомо, що статеве дозрівання - це складний, генетично детермінований процес, реалізація якого забезпечується ще й іншими ланками єдино, нейроендокринної, системи, включаючи моноаміноергічний контроль. •

Фрагментом цієї великої проблеми є дослідження у цього контингенту катехоламінів, серотоніну, гормону епіфізу мелатоніну, які відіграють важливу' роль як у процесах становлення функції статевої системи ( Бабичев В.Н., 1992; Плехова Е.И., 1992; Neil J.D., 1988; Rebuffe! P., Vagneur J.P., 1991), так і у формуванні реакції- відповіді організму на стресовий фактор ( Робу А.И., 1989; Grossman А.В., 1989).

Таким чином, відсутність даних про цілісну характеристику нейроендокринної системи хлопців," постраждалих в результаті Чорнобильській аварії, про можливі механізми її порушень у процесі пубертату та методи їх корекції, визначає спрямованість даного дослідження. •

Мета роботи. Поглиблення уявлень про можливі механізми порушень статевого дозрівання хлопчиків при впливі комплексу несприя'іивих факторів, супроводжуючих аварію на Чорнобильській АЕС, на організм, що розвивається.

Основні завдання дослідження:

1. Дати характеристику фізичного і статевого розвитку хлопчиків, евакуйованих із ЗО- км зони, та тих, що < тривало мешкали на забруднених -радіонуклідний територіях-з урахуванням віку на момент аварії. •

2.- Проаналізувати особливості функціонального стану гіпофізарно-

гонадної системи у хлопців, постраждалих внаслідох аварії, на етапах статевого дозрівання. .

3. Вивчити вміст кортизолу, тиреоїдних гормонів, мелатоніну у відселених з урахуванням паспортного віку і досягну гого рівня статевої зрілості.

4. Визчити характер обміну серотоніну у хлопців, постраджапих внаслідок

аварії, на етапах статевого дозрівання. . •

5. Проаналізувати характер міжгормональних зв'язків у хлопців,

відселених із зон з підвищеним рівнем, радіації. Виділити найбільш характерні зміни у нейрогормональному статусі даного контінгенту. 1

Наукова новизна. Були виявлені особливості статевого дозрівання хлопчиків, постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи, характер яких визначається віком на момент аварії, тривалістю перебування на забруднених радіонуклідами територіях. Були розширені уявлення про

можливі механізми порушення процесу статевого дозрівання при впливі на чоловічий організм, що розвивається, комплексу ушкоджуючих факторів -підвищеного рівня радіації, емоційного стресу, змін у середовищі перебування і харчування. Показано, що зміни у біосинтезі і метаболізмі статевих стероїдів у даного контингенту корелюють із функціональним станом

стресзабезпечуючих і стреслімітуючих систем. Вперше був вивчений стан серотонінергічної системи на етапах статевого дозрівання у хлопців,

відселених із зон з підвищеним рівнем радіації, та доведена її роль у

формуванні виявлених гормональних порушень у пубертатному періоді.

(

Практична значимість роботи. Було дано наукове обгрунтування необхідності контролю за процесом статевого дозрівгння у хлопців,

відселених із зон з підвищеним рівнем радіації. Показано, що й при відсутності клінічних проявів порушень статевого розвитку у даного контингенту спосуєрігаються зміни у різних ланках ендокринної системи, що забезпечують і моделюють процес статевого дозрівання і можуть привести у подальшому, до порушень функції репродуктивної системи.

Були визначені найбільш характерні для даного контингенту зміни у нейрогормональному статусі - порушення вікової динаміки вмісгу в сироватці крові і спрямованості метаболізму статевиу стероїдів, гіперпродукція глюкокортикоїдів, гальмування процесів дейодування тироксину, збільшєня вмісту серотонін/ (• крзоі У підлітковому віці при одночасному зниженні рівня

екскреції з сечею основного продукту його метаболізму - 5 - оксиіндолоцтової кислоти. Дано клінікогормональну Характеристику хлопців із прискоренням темпів статевого дозрівання та його затримкою.

Основні положення дисертації, що виносяться на захист:

1. У хлопціз, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, мають місце особливості статевого дозрівання, характер яких залежить від віку на момент аварії та тривалості проживання на забруднених радіонуклідами територіях.

2. Комплекс пошкоджуючих факторів, які супроводжували аварію на ЧАЕС, викликає порушення у різних ланках єдиної функціональної системи, що забезпечує і контролює процес статевого дозрівання хлопців.

3. Важливим фактором у формуванні гормональних порушень, характерних для відселених із зон з підвищеним рівнем радіації осіб, є зміни у обміні серотоніну.

Публікації'. За матеріалами дисертації опубліковано вісім робіт у вітчизняному журналі, вітчизняних та міжнародних збірниках.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідались на науково-практичних ‘ конференціях * Современные проблемы клинической эндокринологии" (Харків, 1993 ); "Медичні наслідки аварії на ЧАЕС" ^Харків, 1.994 ); "Патогенез, клиника и фармакотерапия зндокринопатий" (Харків, 1994); "Актуальные проблемы детской и подростковой эндокринологии" (Харків, 1995); на конференції молодих науковців в УкрНДІ ОЗДП (1994); на засіданні Харківського наукового товариства ендокринологів.

Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 183 сторінках друкарського тексту. Вона має .вступ, -огляд літератури, розділ, який характеризує методи дослідження, чотири розділи власних досліджень, обговорення, висновки, практичні рекомендації та список літератури, який має 323 джерела, в тому числі 50 вітчизняних і 273 закордонних.

Декларація конкретного особистого внеску у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Автор дисертації самостійно проводив обстеження, лікування і диспансерізацію хворих, ультразвукове обстеження, а також статистичну обробку результатів дослідження, їх аналіз

та обговорення. Радіоімунологічні та гормональні дослідження проводились о радіоізотопній лабораторії та в лабораторії ендокринології Українського НДІ охорони здоров'я дітей та підлітків (м. Харків).

Зміст роботи.

Методи дослідження. У віддаленому після аварії періоді ( 1992’ 1994 рр.) під наглядом знаходилось 137 хлопців у віці 10- 17 років, постраждалих в результаті Чорнобильській катастрофи. Першу групу склали 97 хлопців, евакуйованих із ЗО- км зони аварії, іцо мешкають із 1986 р. у м.Харкові. Другу групу нагляду склали 40 хлопців, що мешкали тривалий1 час на забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області ( Овруцький район) і були переселені у Харківську область у 1990- 1991 рр. Контролем були дані гормональних і біохімічних показників у 42 практично здорових хлопців та підлітків 10-17 років, корінних мешканців м. Харкова.

Результати проведених досліджень аналізували у залежності від паспортного віку хворих. Усі хлопці були комплексно обстежені на базі клініки Українського НДІ охорони здоров'я дітей та підлітків. ^

Об'єктивне дослідження включало антропометрію із визначеням зросту, маси тіла. Фізичний розвиток оцінювали по лінійних діаграмах ( Сычов А.А. із співавт., 1987). При оцінці статевого розвитку хлопців визначали наявність вторинних статевих ознак і терміни їх появи. Рівень статевого дозрівання оцінювали за індексом маскулін'г*ацй ( Демченко А.Н. із співавт., 1978). Нормативні значення індексу маскулінізації для кожного віку були отримані на основі даних огляду 2956 здорових дітей та підлітків 12-18 років м.Харкоса. Структура і розміри щитовидної залози оцінювалися з допомогою УЗ сканера "ТовМЬа" за методикою, запропонованою в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка (1989). Стан гормонального статусу обстежених вивчали на підставі визначення у сироватці крові статевих стероїдів (тестостерон, естрадіол), кортизолу, тиреоїдних гормонів, пролактину:

досліждєння виконано радіоімунологічним методом із використанням наборів, розроблених у Інституті біоорганічної хімії Білорусі (ІБОХ).

Вивчення вмісту гіпофізарних гормонів у сироватці крові ( лютропін, фолітропін, тиротропін ) було проведено імуноферментним методом на фотометрі Cobas ЕІА із використанням комерційних наборів. Вивчення серотоніну ( 5- ОТ) у нерозведеній крові було виконано флюориметричним методом ( Кулинский Ь.И., Костюковская Л.С., 1969). У добовій сечі визначали вміст основного метаболіту серотоніну 5- оксиіндолоцтової кислоти ( 5- ОЮК) за допомогою калориметричного методу ( Колб В.Г., Камишникова B.C., 1982), а також вміст мелатоніну за методом Друекса у модіфікації Г.В.Зубкова (1982). Узяття крові для досліджень проводилось у ранкові часи ( 8- 9 г) з вени ліктьового згину.

Відомості про реконструйовану дозу опромінювання щитовидної за пози у дітей, відселених із м. Прип'ять, надані Українським науковим центром радіаційної медицини. . ”'

Результати досліджень, отримані у ході виконання даної роботи, були пщдзні стандартній статистичній обробці параметричними і непараметричними методами із використанням кореляційного та рангового аналізів на персональному комп'ютері IBM PC у пакеті "Statgraph".

_ ■ Результати досліджень та їх обговорення.

Динамічне спостереження за станом здоров'я постраждаг.их хлопців свідчить про його погіршення у віддаленому після аварії періоді. У структурі загальної захворюваності дітей провідне місце займають хвороби жовчовидільної системи, шлунково- кишкового тракту, а також пограничні нервово- психичні розлади. У обстежуваних хлопців показники здоров'я значно нижчі, ніж у ровісників, корінних мешканців м. Харкова ( Коренєв М.М. із співавт., 1995). . ;

Аналіз ендокринного статусу дозволив встановити, що частота випадків захворювань ендокринної системи у досліджуваних хлопців не мала достовірних відмінностей у порівнянні із полуляціййими показниками.

Аутоіммунний тиреоїдит був діагностований у 3,1%±1,8% у першій фупі та у 5.0%±3,5% у другій ; частота випадків не залежала від віку і не перевищувала цей показник у загальній популяції. Інших захворювань щитовидної залози відзначено не було. ' ■ ' •

Незважаючи на зростання хронічних соматичних захворювань і функціональних порушень. серед пострахедалих, частота гармонійного фізичного розвитку у цих дітей не відрізнялась від загальнолопуляційних показників і склала 73,2%±4,5% у І групі та 75,0%±6,9% у II. Проте при аналізі характеру дисгармонійного фізичного розвитку були відзначені різноспрямовані тенденції у хлопців, евакуйованих із ЗО- км зони та у тих, що тривалий час мешкали на забруднених радіонуклідами територіях. Ці тенденції були зумовлені переважно прискореним зростом у І групі, частота якого встановила 11,3%±3,2%, та уповільненим у II - 15,0%±5,6%. Кореляційної залежності між сумарною дозою радіойоду на щитовидну залозу, масою тіла та ростом виявлено не було.

При оцінці статевого розвитку його грубих порушень у хлопчиків І групи відмічено не було. У строках і темпах статевого дозрівання евакуйованих у перші поставарійні роки осіб, не було відзначено істотних особливостей. Починаючи з 1991 р., звертає на себе увагу деяке прискорення статевого розвитку на початку пубертату у дітей, яким на момент аварії у 1986 році було менше .8 років. У 36,0%±9,6% хлопців 11-13 років індекс маскулінізації перевищував вікову норму на 1- 2 роки. Серед хлопців II групи випередження статевого дозрівання на 1 рік спостерігалося у. поодиноких випадках і не перевищувало характерні для корінних мешканців м. Харкова показники. Навпаки, у підлітків II групи достовірно частіше, ніж у популяції (3,2%±0,2%), була діагностована затримка статевого розвитку (ЗСР)( 20,0%±8.,9%; р< 0,05).

При проведенні рангового кореляційного аналізу у хлопців 10- 12 і 13-14 років І групи виявлено негативну кореляційну залежність між сумарною поглинутою дозою щитовидної залози та об'ємом яєчок ( г= - 0,557, р< 0,01;

г= - 0,460 р< 0,05 відповідно). У підлітків старшого віку такої залежності не визначено.

Вивчення нейрогормональних механізмів, що контролюють і забезпечують процес статевого дозрівання, дозволило встановити, що у хлопців, відселених із зон з підвищеним рівнем радіації, мають місце порушення біосинтезу і метаболізму статевих стероїдів, характер яких залежав від оіку дітей у момент аварії ( Табл. 1).

Таблиця 1.

Рівень статевих гормонів та кортизолу у хлопців, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕ"С, на етапах статевого дозрівання

Група спостереження

Показник. 1, вік . 2, ВІК • Контрольна, вік

що вивчається 10-12 13-14 15-17 10-12 13-14 15-17 10-12 13-14 15-17

Тестостерон нмоль/л 2,65* ±0,52 5,73* ±0,59 7,68* ±0,73 2,10* ±0 72 4,61* ±1,46 10,95 ±1,98* 1,38 ±0,28 8,60 ±1,29 13,51 ±1,25

Естрадіол нмоль/л 0,52 ±0,10* 0,83 ±0,19* 1,10 ±0,23* 0,35 ±0,08* 0,81 +0,20* 0,61 ±0,14 0,12 ±0,02 0,46 ±0,08 0,32 ±0,09

Т/Е2 12,47 ±3,38* 15,83 ±3,02* 32,54 ±8,89* 26,48* ±16,26 2331 ±14,88* 40,08 ±16,82* 11,66 ±1,56 30,67 ±11,94 96,06 ±20,23

Кортизол, нмоль/г 718,66+ 65,65* 596,81 +82,19* 608,73 ±97,06* 545,90 ±91,69* 0 571,Й)± 118,64* 703,31 ±83,90*. 416,42 ±38,98 420,72 ±31,35 342,10 ±30,94

* ри< 0,05 відносно контролю

Встановлено, що в І групі у дітей молодшого віку був достовірно вищий, ніж у контролі, рівень тестостерону (Т) (()< 0,05). У віці 13-14 років у дітей І й II груп відбувається зростання вмісту Т ( 0,001; р< 0,05), але він залишається

достовірно нижчим, ніг: у контрольній групі ( £)< 0,05). Низькі показники

і)

визначалися у 65,0%± 7,5% хлопців І групи та у 76,9%± 11,7% II групи. Знижений рівень Т зберігається й у підлітків І групи ( 0,05). При

індивідуальному аналізі встановлено, що у обстежених 15- 17 років І групи о 73,3%+7,1% зипадках визначався низький вміст цього стероїду у крові; у II групі частота зниженого рівня Т склала 58,4%+ 14,2%.

При вивченні вмісту естрадіолу ( Е2) у сироватці крові звертає иа себе увагу достовірне підвищення його рівня у хлопців обох груп у всіх вікових категоріях ( Табл.1). Для вивчення спрямованості обміну стероїдних гормонів розраховували індекс тестостерон/ естрадіол ( II Е2), при цьому було виявлене достовірне ( £< 0,05) зниження цього індексу у підлітків І і II груп. У молодшій віковій групі, як і слід було сподіватися, індекс Т/ Е2 у постраждали* був вірогідно вищий, ніж у контролі.

У підгрупі хлопців 11- 12 років, біологічний вік яких на 1 рік і більше випереджував нормативні показники, вміст Т у середньому складав 2,32± 0,8 гмоль/л і вірогідно не відрізнявся від цього показника в цілому по групі. У хлопців 13 років І групи із прискореними темпами статевого дозрівання, біологічний рівень котрих відповідав 14- 15 рокам, рівень Т склав 7,01 ± 1,10 нмоль/л, що вірогідно вище, ніж у евакуйованих осіб із нормальними темпами статевого розвитку (4,68±0,39 нмоль/л; р< 0,01). Вміст Е2 вірогідно не відризнявся від цього показника в цілому по групі ( 0,81± 0,02 нмоль/л). Індекс Т/Е2 відповідав нормальним показникам.

У результаті проведених досліджень встановлено, що у дітей 11-13 років І групи, які мають прискорені темпи статевого розвитку, вмісг лютропіну ( ЛГ) і фопітропіну ( ФСГ) коливався у межзх 0,12 мМЕ/мл- 6,85 мМЕ/ мл га 4,20 мМЕ/мл - 7,43 мМЕ/мп відповідно, у дітей цього віку контрольної групи рівень ЛГ був у межах 0,86 мМЕ/мл - 5,73 мМЕ/мл; ФСГ - 1 67 мМЕ/мл -.6,12 мМЕ/мл.

Отримані дані свідчать про достатньо високу активність гонадотропної функції гіпофізу, особливо ФСГ, у дітей із випередженням темпів статевого розвитку, тобто нияппене прискорення на початкових етапах статевого дозрівання мас фізіологічний характер, про що свідчить і достовірно ( р< 0,05)

більш низький вміст пролактину ( ПРЛ) у крові цих підлітків у порівнянні з даним показником у ровесників із нормальними темпами пубертату ( 276,66± 48,48 мМЕ/мл; 338,38± 39,75 мМЕ/мл відповідно).

При ретроспективному аналізі вмісту Т у сироватці крові дітей І групи у поставарійний період встановлено, що у хлопців, яким на момент аварії було З- 7 років і серед яких виявлено найбільшу частоту прискореного статевого дозрівання, на 2- 4 роках після аваріі у віці 7-11 років відзначено підвищення рівня Т, яке у середньому склало 2,91± 0,41 нмоль/л і було вірогідно ( р^ 0,05) вище за показники, характерні для даного віку ( 1,14±0,17 нмоль/л). У хлопців, яким на момент аварії було 8- 11 років, у препубертаті рівень Т у середньому склав 1,04± 0,07 нмол/л і відповідав віковій нормі.

Вміст ПРЛ у сироватці крові у віддаленому післе аварії періоді був достовірно вище у всіх хлопців І групи ( 304,60± 30,70 мМЕ/мл проти 189,14± 18,14 мМЕ/мл у контролі; рі< 0,05) і у дітей та підлітків II групи 13-14 та 15- 17 років ( 235,45± 80,22 мМЕ/мл і 262,92± 54,85 мМЕ/мл відповідно; р<0,05; р<

0,01 у відношенні до контролю). Незалежно від віку серед обстежених І та (і груп у31,9%±6,8% і 36,1%± 8,0% реєструвалися високі показники цього гормону, що свідчить про значне напруження системи адаптації.

. Оскільки відомо, що функціональний стан чоловічих статевих залоз щільно пов'язаний із функцією надниркових залоз, нами був визначений вміст кортизолу (К) у сироватці крові постраждалих. Встановлено достовірне його підвищення у хлопців обох груп у всіх вікових категоріях ( Табл.1). При індивідуальному аналізі високий рівень К визначався із однаковою частотою у хлопців обох груп (53,9%±4,6%; 54,5%і 7,5% відповідно).

Проведення кореляційного аналізу підтвердило негативний вплив підвищеного рівня К на процеси статевого дозрівання постраждалих. Характер зв'язку рівня К і Т мав власні особливості у досліджуваних групах і залежав від віку. Якщо у здорових хлопців 10-14 років, що постійно мешкають у м.Харкові, між рівнем К і Т визначається позитивний кореляційний зв'язок, який з плином часу змінюється на негативний, то у ровісників, постраждалих внаслідок- аварії,

він має негативну спрямованість. Негативний кореляційний зв'язок виявлено також між кортизолом і розмірами зовнішних статевих органів. Ці дані у повній мірі узгоджуються із існуючими уявленнями про негативний вплив хронічного стресу на процеси біосинтезу і метаболізму статевих стероїдів і статевого дозрівання в цілому ( Савченко О.Н. із співавт., 1986; Тинников А.А.,1990). У підгрупі хлопців, евакуйованих із ЗО- км зони, із випередженням темпів статевого дозрівання найбільш часто зустрічався нормальний рівень К ( в 66,7%± 3,3% випадків), підвищений рівень визначався тільки в 22,2%± 3,4%.

При ретроспективному аналізі вмісту К у сироватці крові у дітей, евакуйованих із ЗО- км зони, у поставарійному періоді встановлено, що. частота випадків наявності високого рівня цього гормону у постраждалих поступово підвищувалася, досягаючи максимуму на 5 році після аварії (81,5%). Ця закономірність зберігалася у дітей різного віку і не залежала від сумарної поглинутої дози, отриманої на щитовидную залозу ( г= 0,028). При динамічному спостереженні за даними дітьми встановлено, що на 8 році після аварії відмічено нову хвилю . гіперкортизолемії, що, можливо, зумовлено впливом емоційного стресового фактору. У підлітків із прискореними темпами статевого дозрівання у перші після аварії роки підвищений рівень К зустрічався рідше, ніж в цілому по групі, що може свідчити, про більш високу стійкість до емоційного стресу. ч ■

Проведений ретроспективний аналіз частоти зміни' вмісту тиротропіну (ТТГ) у сироватці крові дітей, евакуйованих із ЗО- км зони, дозволив встановити, що у перші 3 роки після аварії у 25,0%± 2,3% виявлено підвищений рівень цього гормону; через 5- 6 років - у 15,0%± 1,9% і на восьмому році після аварії у всіх обстежених, незалежно від віку, рівень ТТГ був у межах нормальних показників. У хлопців, переселених із Житомирської області, вміст ТТГ у сироватці крові на 8 році після аварії також був у межах вікової норми. , _

При вивченні вмісту сумарного тироксийу ( Т4) у сироватці крові встановлено вірогідне його підвищення у обстежуваних осіб обох груп

незалежно від піку у порівнянні із контролем ( 148,01± 6,66 нмоль/л; 131,6/+ 10 33 нмоль/л відповідно; р< 0,01; р< 0,05; в контролі - 113,35±4,45 нмоль/л) Середній рівень трийодтироніну ( т3) був нижче за контрольні значення (1,81±0.04 нмоль/л) і склав у І групі 1,58+ 0,11 нмоль/л, у II групі - 1,60± 0,09 нмоль/л ( р< 0,05; р< 0,05). Отримані дані свідчать про певні порушення у функцінуванні тиреоїдноі системи хлопців- підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. .

При вивченні вмісту гормону епіфізу - мелатоніну у осіб, постраждалих внаслідок аварії, встановлено вірогідне його підвищення у добовій екскреції з сечею у порівнянні з контролем тільки у хлопців молодшого віку Іі групи ( р<

0,05) ( Табл. 2). У інших вікових групах рівень мелатоніну був у межах, характерних для ровісників контрольної групи. Разом з тим, у хлопців старшого віку II групи підвищений рівень мелатоніну реєструвався достовірно частіше (в 50,0%± 15,8% випадків), ніж у осіб, евакуйованих із ЗО- км зони ( 24,1%± 7,6%). Можливо, що виявлені зміни у подальшому зможуть визначати характер розвитку пубертату у постраждалих, які тривалий час мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, а також відсутність у них прискореного статевого розвитку.

Таблиця 2.

Обмін серотоніну у хлопців, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, на етапах статевого дозрівання

Показник, шо висчасться Група спостереження

1, вік 2, вік Контрольна, вік

10-12 13-14 15-17 10-12 13-14 15-17 10-12 13-14 15-17

5- ОТ, 0,58 0,58 0,64 0,47 0.67 0 59 0,47 0,38 0,34

мкмоль/л ±0,05 +0,03* +0,06 ±0,06 +0,06* + 0,08' + 0,06 + 0,04 10.0G

5- ОЮКІ, 15,54 15,25 14,92 17,76 15,38 22,83 20,89 23,18 20.54

-мкмоль/добу + 1,58’ ±2,31* ±1,45" + 3,55 + 1,63' *9,07 11,80 »2.&0 і 1,75

5-ОІОК/5-ОТ 38,38 ±9,87* 30,75 ±4,69* 27,27 +3,82* 44,32 ±10,81 28,С8 ±5,21* 41,08 ±10,82 50,03 ±7,60 67,05 ±10,7 45,40 ±6,00

Мелатонін нмоль/дс5у 66,50 ±6,24 67,93 ±8,22 72,39 ±11,57 81,61* ±10,67 78,40 ±9,44 97,50 ±10,15 57,16 ±5,84 68,52 | 76,55 ±8,92 ] ±5,54 І

* - р < 0,05 відносно контролю

З ілетою вивчення впливу моноамінів на протікання пубертату у підлітків, відселених із зон з підвищеним рівнем радіації, вивчено вміст 5- ОТ у крові і його основного продукту метаболізму 5- ОЮК. Отримані результати дослідження представлені у таблиці 2 і свідчать про достовірне підзищсннп у порівнянні з контролем рівня 5- ОТ у хлопців обох груп у періоді раннього пубертату та у старшому віці. У дітей 13-14 років у І групі високий рівень 5- ОТ у крові реєструвався у 63,4%+ 7,5% випадкіз, серед одноліток І! групи високі показники ці эго глоноаміну визначалися достовірно частіше - у 92,3%± 7,4%. У старшій віковій групі високий рівень 5- ОТ реєструвався з пднаковой частотою у І і II групах (81,6%± 6,3% та 81,8%+ 11,6% відповідно).'

Отримані дані свідчать про порушення вікової динаміки вмісту 5- ОТ у підлітків, постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС. ■

При аналізі вмісту 5- ОЮК у добовій сечі встановлено вірогідне його зниження у порівнянні з контролем у обстежених осіб усіх вікових груп (Табл.2). У всіх хлопців, евакуйованих із ЗО- км зони, а також у дітей 13- 14 років, переселених із Житомирської області, індекс 5-. ОЮК/ 5- ОТ бус достовірно нижчим за вікові нормативи, шо свідчить про зниження у організмі обстежуваних метаболізму ,5- ОТ шляхом окисного дезамінування.

, При проведенні кореляційного аналізу встановлено, Що у групі постраждалих зберігаються зв'язки 5- ОТ із рівнем статевих стере'дів та спрямованістю їх метаболізму, і, на відміну від контрольної групи, в/явлено позитивний кореляційний зв'язок із рівнем К (г- 0,616; р < 0,05 ) і ПРЛ ( 5- ОТ/ 5- ОЮК * ПРЛ: г= 0,615; р < 0,002).

Найбільш виражені зміни у гормональному статусі виявлено у підлітків із затримкою статевого розвитку, що мешкали протягом тривалого часу на

забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області. Рівень Т склав у них 1,22± 0,61 і був достовірно ( р<0,01) нижче за показники у контролі ( 0,51 ±1,25 нмоль/л) і в цілому по групі відселених ( ~4-,34+0,89 нмоль/л) при нормальному ( 0,60±0,24 нмоль/л) вмісті Е2 у сироватці крові. Рівень ЛГ достовірно не відрізнявся від контролю і в середньому склав 6,87± 0,79 мМЕ/ мл при нормальних показниках ФСГ ( 3,56± 0,78 мМЕ/ мл). Вміст ГІРЛ у крові хлопців цієї підгрупи склав 396,08± 124,46 мМЕ/мл, що вірогідно вище, ніж у контролі ( 175,02±29,08 мМЕ/мл; ^ 0,01) і у підлітків з нормальними темпами статевого дозрізання ( 276,66±48,48 мМЕ/мл; р< 0,05 відповідно). Негативний вплив підвищеного вмісту глкжокортикоїдів на процеси розвитку пубертату підтверджується при обстеженні хлопців с ЗСР, рівень К у яких склав 719,79± 70,27 нмоль/л, що достовірно вище контрольних значень( 345,92±30,90 нмоль/л; р< 0,01), а також цього показника у одноліток із нормальним статевим розвитком ( 553,44±57,03 нмоль/л; р< 0,02). У підлітків із затримкою статевого розвитку був значно знижений вміст ТЗ ( 0,39± 0,17 нмоль/л, р< 0,01 у відношенні до контролю (.1,79±0,12 нмоль/л); р< 0,05 у відношенні до вмісту ТЗ у крові хлопців з нормальними темпами статевого дозрівання (1,56±0,15 нмоль/л)). Рівень сумарного Т4 у цих підлітків не відрізнявся від показника в цілому по групі. . Індекс Т4/ТЗ відповідно достовірно перевищував значення у групі дітей із нормальним статевим розвитком” а також у порівнянні з контролем ( р< 0,01; р< 0,01). Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність корекції патології розвитку пубертату у цих хлопців і включення тиреоїдних препаратів у комплекс терапії ЗСР.

Для підлітків із ЗСР було характерним і порушення у обміні 5- ОТ, рівень якого складав 0,87± 0,07 мкмоль/л, що вірогідно вище(р< 0,05), ніж у підлітків із нормальними темпами статевого дозрівання ( 0,49+0,03 мкмоль/ п) при різко зниженому рівні екскреції 5- ОІОК ( 11,43± 1,44 мкмоль/ добу). Ці результати узгоджуються із даними літератури про зміни вмісту моноамінів і продуктів їх метаболізму, порушень їх зв'язків із естрогенами та гонадотропінами у хворих

із затримкою статевого розвитку ( Плехова Є.И., 1987; Серова Л.И. із співавт., 1987).

Таким чином, отримані дані переконливо свідчать про те, що у хлопців, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, мають місце відхилення у різних ланках ендокринної системи, що забезпечують процес статевого дозрівання, • вираженість яких у значній мірі залежить від віку хлопців на момент аварії та тривалості проживання на забруднених тєритооіях. Виявлені особливості у нейрогормональному статусі постраждалих свідчать про необхідність систематичного спостереження у ендокринолога в зв'язку із підвищеним ризиком формування патології репродуктивної системи.

Висновки.

1. Виявлено особливості фізичного розвитку у ХЛОПЦІВ, відселених із зон з підвищеним рівнем радіації. Встановлено, що серед евакуйованих із ЗО- км зони осіб достовірно частіше, ніж у популяції, зустрічаються високорослі (11,3%), а серед відселених із Житомирської області - низькорослі (15,0%).

2. Характер статевого розвитку постраждалих залежить від віку па момент аварії, а також тривалості перебування на забруднених радіонуклідами територіях. У хлопців, евакуйованих із ЗО- км зони у віці 3- 7 років у 36,0% випадків у віддаленому після аварії періоді, відмічається прискорення статевого розвитку на початкових етапах; у хлопціє, евакуйованих у більш старшому віці, клінічні прояви порушень статевого розвитку відсутні. У підлітків, відселених Із Житомирської області, достовірно частіше, ніж у популяції, діагностується затримка статевого розвитку (20%).

3. У хлопців, відселених із зон з підвищеним рівнем радіації, виявлено порушення у біосинтезі і метаболізмі статевих стероїдів, спрямованість і вираженість яких залежить від етапу статевого дозрівання, віку досліджуваного на момент аварії, рівня глюкокортикоїдів і тиреоїдних гормонів у крові.

4. Доведено, що важливими факторами, які визначають характер статевого дозрівання хлопчиків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, є

кортизол і пролактин: при прискореному статевому розвитку їх рівень у крові достовірно нижче, ніж при фізіологічному протіканні пубертату, а при затримці -навпгчи, значно підвищений.

5. Встановленої що у хлопців, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС,

порушено вікову динаміку вмісту і мзтаболізму серотоніну. Підвищення його рівня за рахунок зниження активності окисного дезамінування корелюе із змінами у обміні статевих стероїдів, вмістом кортизолу, пролактину і тиреоїдних гормонів. • ■

6. У хлопців, які тривало мешкали на забруднених радіонуклідами територіях, достовірно частіше, ніж у евакуйованих із ЗО- км зони осіб, реєструється підвищений рівень гормону епіфізу мелатоніну, який має виражений блокувальний ефект щодо статевого дозрівання.

Практичні рекомендації.

1. При диспансерному спостереженні хлопчиків, відселених із зон з підвищеним рівнем радіації, необхідно здійснювати суворий контроль "за строками і темпами статевого дозрівання, використовуючи не тільки індекс

' маскулінізації, але й визначення гормонального статусу. -

2. Необхідно враховувати, що й при нормальних темпах статевого розвитку у даного контингенту можуть бути різні порушення у біосинтезі і метаболізмі як статевих стероїдів, тах і інших гормонів, що контролюють дозрівання репродуктивної системи, які у подальшому можуть привести до формування інфантилізму.

3. Хлопців-. підлітків, які мають у сироватці крові підвищений рівень серотоніну, пролактину, кортизолу, слід розглядати йк групу підвищеного ризику щодо формування порушень гормонопродукуючої функції гонад.

4. Для лікування хлопчиків із затримкою статевого дозрівання слід враховувати ріавнь серотоніну і тиреоїдних гормонів у крові і при необхідності у комплехс загальностимулюючої терапії включати серотонінзнижуючі та тиреоїдні препарати.

5. Для оцінки нейрогормонального статусу хлопчикіз на етапах статевого дозрівання пропонуються нормативні показники статевих стероїдів, кортизолу, тиреоїдних гормонів, пролактину, мелатоніну, серотоніну і 5- оксиіндолоцтової кислоти.

Перелік публікацій по темі дисертації.

1. Частота и характер патологии щитовидной железы на 6 году посте аварии на Чернобыльской АЭС у детей и подростков, эзакуированных из зоны повышенной радиации в Харьковскую область // Актуальные проблемы подростковой медицины: Тез. докл. науч.- практ. конф,- Харьков, 1992,- С. 119-Т20 (соавт. Филиппова Н.В., Никитина Л.Д., КолодяЖная Н.Б. и др.).

2. Особенности физического и полового развития мальчиков- подростков, эвакуированных из 30- километровой зоны Чернобыльской АЭС // Современные проблемы клинической эццокринологии: Тез. докл. науч.- пракг. конф.- Харьков, 1993.- С. 58.

3. Динамика состояния здоровья детей и подростков, эвакуированных из .

30- километрозой зоны // Медико- социальный аспекты последствий аварии ьз Чернобыльской АЭС: диагностика, лечение, реабилитация : Тез. докл. областной науч.- практ. кснф,- Харьков, 1993,- С. 23-24 < соавт. Плехова Е.И , Лебец И.С., Голобородько А.В.). , '

4. Состояние гормонопродуцирующем функции гонад и надпочечников на этапах полового созревания у мальчиков, эвакуированных из зон повышенной радиации // Современные проблемы клинической эндокринологии: Тез. докл. науч.- прахт. конф., посвященной 75- летию ХНИИ ФЭЗ.- Харьков, 1994,- С. 1*16-117.

5. Особенности обмена серотонина у мальчиков- подростков, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС //Тез. докл. нзуч.-практ. конф,- Харьков, 1994.- С. 85. (соавт. Плехова Е.И., Ковалева В.И.).

6. Особливості гормональної регуляції статевого дозрівання хлопців-підлітків, що відселені із зон підвищеної радіації // Український радіологічний

журнал - 1994.- № 4.- С. 226- 228 ( спГаавт. Плехова О.1., Голобородько А.О., Череватова С.Х.).

7. Особенности созревания половой системы у мальчиков- подростков, эвакуированных из' 30- километровой зоны аварии на ЧАЭС // Актуальные проблемы детской и подростковой эндокринологии: Тез. докл. науч.- практ. конф., Харьков, 1995.- С. 103-104. (соаат. Плехова Е.И.).

8. Особенности секрации пролактина у мальчиков- подростков, пострадавших врезул^атё аварии на Чернобыльской АЭС // Актуальные проблемы детской и подростковой эндокринологии: Тез. докл. науч.- практ. конф., Харьков. 1995.-С. 136.

Аннотация.

Хижняк 0.0. Особенности нейрогормонального статуса мальчиков, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС, на этапах полового созревания.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 - эндокринология медицинская, Институт

. V. ^ *

эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 1996. .

При изучении нейрогормонального статуса и отдаленном после аварии на ЧАЭС периоде у мальчиков 10- 17 лет, отселенных из зон с повышенным уровнем радиации! выявлены нарушения различных звеньев единой функциональной системы, обеспечивающей и моделирующей половое созревание, выраженность и направленность которых зависят от возраста в момент аварии, длительности - воздействия повреждающих факторов. Установлены особенности обмена серотонина, уровень которого коррелирует с содержанием половых стероидов, кортизола, тиреоидных гормоноз и пролактинз. Характер гормональных изменеий является ответной реакцией развивающегося организма на комплекс повреждающих факторов и определяет в значительной мере течение полового созревания.

Summary.

Khizhniak 0.0. Some peculiarities of nturohormonal status of boys suffering from the consequences of Chernobyl catastrophe at certain stages of sexual maturation. TyDescript of Competitive thesis for the Degree of Candidate of Medicine, specialty 14.01.13- medical endocrinology, V.P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the Academy of Medica! Sciences of Ukraine, Kiev, 1986. • ’

When studying neurohormo.ia! status in the remote period after Chernobyl catastrophe it has been established that boys, aged 10-17 and .noved from regions with'an increased radiation level, demonstrated some disorders in various links of the united functional system controlling and modulating sexual maturation. Pronounced state and arrangement of the dirorders depended on the age at the moment of the catastrophe, duration of the damaging factors' influenre. There were revealed certain peculiarities in serotonin* metabolism, whose level correlated with the indices of sexual steroids, cortisol, thyroidal hormones and prolactin. The character of hormonal changes is a response of developing organism to the set of damaging factors, and it determines, to a considerable extent, the course of sexual maturation.

Ключові слова: нейрогормональний статус, статеве дозрівання, статезі стероїди, серотонін. '

ПІлп.ио лруку 17.05.96. їоргат 60 х 84 І/І5.

Обсяг: І„0ум.-2фук. врк., 1,0 обл.-^ия. арк„ Тираж 100 Зем. 180. • ‘ .

ЛІльниця оперативного лруку ХДА7. ЗІ2ІЗГ, м.Харків, п/в "Ійууніст-Г", уч<5. міс течко.