Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Особенности морфогенеза белой пульпы селезенки крыс в раннем постнатальном периоде в норме и послевнутриутробного введения антигенов (анатомо-экспери-ментальное исследование)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. С.І.Георгієвського

. ; „■ На правах оикописи

Новосьолова Ольга АнатоліТвна

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ БІЛОЇ ПУЛЬПИ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ В РАННЬОМУ ПІСЛЯНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНІВ

(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Сімферополь -1996

Робота є рукописом

Робота виконана на кафедрі Запорізького державного медичного університету

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Волошин Микола Анатолійович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Ткач Владислав Вікторович; доктор медичних наук, професор Шевченко Олена Олександрівна

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія

Захист відбудеться иД^( ”л'М/ЛИ'и? 1996р. о

"4Ц_” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.05.01 в Кримському медичному інституті ім. С.І. Георгієвського

(333670, м.Сімферополь, більв. Леніна 5/7)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського медичного інституту ім. С.І.Георгієвського

Автореферат розіслано А”л.бїЬиліХ996р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор медичних наук,

професор О.О.Біркун

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Погіршення екологічних умов, поява нових білкових та синтетичних полімерів, які широко застосовуються в різних сферах діяльності людей, сприяють збільшенню навантаження на імунну систему, як у після так і в пренатальному періодах розвитку організму. Зараз проведення досліджень в галузі імуноморфології є приоритетним напрямком науки (Возианов О.Ф., 1995; Кульчицький К.С., 1993; Сапин М.Р., 1994). Центральною проблемою медицини є розкриття механізмів формування імунологічної толерантності у плодів до власних та чужерідних антигенів (Юрина H.A., 1987; Волошин H.A., 1988; Петров Р.В., 1991; Robey E., Urbain J., 1991; Miller J.F., 1991).

Одним зі шляхів вирішення цього складного завдання с вивчення морфології лімфоїдних органів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньочеревного введення антигенів. Роботи, присвячені цій проблемі, проводяться в останні 10-15 років, проте, переважно вивчаються центральні лімфоїдні органи або лімфоїдна тканина трубчастих органів (Петрова Т.П., 1987; Сырцов В.K., 1988; Карзов М.В., 1990; Торбек В.Э., 1995; Черкасов В.Г., 1995). Особливості морфогенезу селезінки, як й інших периферійних лімфоїдних органів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньочеревного впливу антигенів різного походження вивченні недостатньо. Основна частина дослідясепь присвячена будові білої пульпи селезінки дорослих организмів людини та тварин. В окремих роботах описані особливості морфогенезу органу в онтогенезі (Сапин М.Р., Самойлов М.В., 1988; Сапин

М.Р., Буланова Г.В., 1990). Виявлення особливостей становлення морфофункціональних зон білої пульпи селезінки на протязі перших тижнів життя в нормі та після внутрішньочеревного впливу антигенів різного походження дозволить підійти до розкриття механізмів розвитку толерантності та імунологічних дефіцитів у новонароджених і вдосконалити методи діагностики антенатального впливу чужерідних антигенів на імунну систему.

Мета дослідження - вивчення закономірностей морфогенезу та особливостей будови білої пульпи селезінки щурів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньочеревного введення антигенів різної природи.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання дослідження.

1. Вивчити абсолютну та відносну масу органа, а також динаміку співвідношення білої та червоної пульпи, абсолютну й відносну площу морфофункціональних зон білої пульпи селезінки.

2. Описати зміни клітинного складу періартеріальних лімфоїдних муфт (ПАЛМ) селезінки щурів першого місяця життя.

3. З'ясувати особливості розподілу глікопротеідів та глі-козаміногліканів у структурах і клітинах періартеріальних лімфоїдних муфт.

4. Вивчити розподіл лімфоцитів, які містять рецептори до лектину арахпса в білій пульпі селезінки.

з

5. З'ясувати особливості становлення білої пульпи селезінки після внутрішньочеревного впливу імуноглобуліну та вакцини паротиту.

Основні положення, що виносяться на захист

1. Після внутрішньочеревного введення чужерідних антигенів спостерігається розвиток спленомегалії, тривалість якої залежить від природи антигену.

2. Формування морфофункціональних зон білої пульпи має стадійний характер, внутрішньочеревне введення антигенів прискорює становлення всіх морфофункціональних зон селезінки, що відбивається в зміні динаміки дозрівання морфологічного комплексу ПАЛМ - лімфоїдний вузлик - маргінальна зона в залежності від виду антигену.

3. Внутрішньочеревне введення антигенів змінює динаміку клітинної популяції Т- залежних зон селезінки: прискореними темпами знижується кількість великих лімфоцитів та підвищується вміст лімфоцитів малого діаметру й лектин-пози-тивних лімфоцитів.

4. Становлення Т-залежшіх зон супроводжується поступовою зміною синтезу та накопичення амілазорезистентних глікопротеїдів і високосульфатованих глікозаміногліканів. Внутрішньочеревний вплив чужерідних антигенів прискорює процес накопичення цих сполук в структурах ПАЛМ.

Наукова новизна - вперше проведене вивчення морфогенезу селезінки в нормі та після внутрішньочеревного введення антигенів різного походження на протязі першого місяця післянатального життя. Встановлені особливості динаміки

площі періартеріальних лимфоїдних муфт та вміст в них клітин на протязі першого місяця життя. Описані гістохімічні особливості центральних та періферійних відділів Т-залежних зон селезінки з послідовною зміною синтезу та накопичення в них вуглеводвміщуючих біополімерів. Показано, що клітини з рецепторами до лектину арахіса переважно розташовані в лімфоїдних вузликах, маргінальній зоні й, рідше, у ПАЛМ. Виділено три стадії формування морфофункціональних зон білої пульпи селезінки з утворенням морфологічного комплексу ПАЛМ - лімфоїдний вузлик - маргінальна зона. Вперше встановлена динаміка відносної кількості ПАЛМ різних діаметрів. Доведено, що внутрішньочеревне введення антигенів призводить до розвитку спленомегалії, тривалість якої залежить від виду діючого антигену; прискорює темпи становлення стінки центральної артерії та росту площі Т-залежних зон, в яких викликає стійкі зміни клітинної популяції й складу вуглеводвміщуючих біополімерів. Має місце прискорення на дві доби процесу становлення внутрішньої зони ПАЛМ та стінки центральної артерії на першій стадії. Змінюється динаміка утворення лимфоїдних вузликів та вмісту лімфоцитів з різним діаметром у Т-залежних зонах селезінки на 2-й та 3-й стадіях формування білої пульпи органу.

Теоретичне та практичне значення роботи. Вперше показані особливості морфогенезу ПАЛМ новонароджених після внутрішньочеревного впливу антигенів різного походження. З'ясовано, що становлення морфофункціональних зон селезінки має стадійний характер. Встановлена послідовність гістохімічних змін у мікрооточенні та динаміка клітинного складу ПАЛМ в нормі й після впливу антигенів. Відмічений взаємо-

зв'язок між формуванням ПАЛМ та центральної артерії. Відомості про темни формування Т-залежних зон після внутрішньочеревного введення антигену розширюють уявлення щодо розвитку періферійних лімфоїдних органів у нормі та на тлі індукції толерантності до чужерідних антигенів.

Дані, стосовно появи спленомегалії у відповідь на внутрішньочеревне введення антигенів, становлять інтерес для педіатрів, патологоанатомів та можуть використовуватися в учбовому процесі при діагностиці перінатального інфекційного зараження й впливу чужерідних антигенів на імунну систему плоду. Отримані результати щодо зміни темпів становлення ПАЛМ та дозрівання лімфоцитів після внутрішньочеревного проникнення антигенів можуть бути корисними для імунологів, епідеміологів під час розробки графіків вакцинації дітей з можливим інфікуванням у внутрішньочеревному періоді.

Реалізація і впровадження наукових розробохс. Наукові результати дисертації впроваджено в учбовий процес та наукову роботу кафедр нормальної анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології та ембріології, патологічної анатомії, дитячих хвороб Запорізького державного медичного університету, кафедр нормальної анатомії Івано-Франківської та Дніпропетровської державних медичних академій, кафедр нормальної анатомії Тернопільського та Кримського медичних інститутів.

Апробація роботи. Матеріали дисертації докладалися й обговорювалися на міжнародних конгресах (Lisbon, Portugal, 1994; Lenggries, Germany, 1995; Blankenberg, Belgium, 1996), на І Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Івано-Франківськ, 1994), на III

науковій конференції морфологів «Морфофункциональньїй статус млекопитающих и птнц» (Сімферополь, 1995), на Міжнародній конференції «Актуальні питання морфології», присвяченій пам'яті академіка Сморщка С.А. (Тернопіль, 1996), на Республіканській науковій конференції «Актуальні питання морфогенезу» (Чернівці, 1996), а також на зборах Запорізького відділення Українського товариства АГЕТ (1994, 1996).

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 12 друкованих робіт (1 - у журналі, 11 - у збірках), отримано два свідоцтва на раціоналізаторські пропозиції.

Структура роботи: Дисертація викладена на 218 сторінках машинописного тексту і включає вступ, огляд літератури, 4 глави, обговорення, висновки, список літератури. Бібліографія містить 261 роботу, з яких 160 - українською та російською мовами. Робота проілюстрована 8 таблицями та 52 малюнками.

Внесок дисертанта у розробку наукових результатів, які виносяться на захист. Автор самостійно проводила введення антигенів плодам на 18 добі внутрішньочеревного розвитку. Формування експериментальних груп, видалення шматочків органу, гістологічні та гістохімічні дослідження, первинна обробка даних, статистичний аналіз отриманих результатів, фо-тодокументація, написання розділів дисертації та автореферату виконані пошукачем власноручно.

Матеріал та методи дослідження

Об'єктом дослідження була селезінка 163 білих щурів лінії Вістар у віці від першої до тридцятої доби післянагального життя. В ході експерименту тварини розподілили на 4 групи: перша - інтактні щури (38); друга (контрольна) - тварини після внутрішньочеревного введення фізіологічного розчину (22); третя - щури, яким внутрішньочеревно вводили імуноглобулін (50); четверта - тварини після внутрішньочеревного введення вакцини паротиту (53).

Внутрішньочеревне введення фізіологічного розчину та антигенів здійснювали під час лапаротомії, на 18-й добі датованої вагітності, шляхом крізьматочної, крізьоболонкової під-шкіряної ін'єкції кожному з плодів за М.А.Волошиним (1981). Розчини вводили в об'ємі 0,05 мл. За антигени обрані:

1- імуноглобулін людини нормальний, що має добрі антигенні властивості та незначну токсичну, пірогенну й ад'ювантну дію, його вводили в дозі 0,165 мг білку; 2 - вакцина жива паро-титна суха, яку вводили в дозі 25 ГАДЕ50.

Враховуючи коливання кількості лімфоцитів в лімфоїдних органах на протязі доби (Шурльїгина A.B., Труфакин В.А., Козлов В.А., 1986; Летягин А.Ю, Шурльїгина A.B., 1987), забій тварин проводили з ІЗ00 до 1400 шляхом декапітації. Визначали масу селезінки в абсолютних і відносних величинах. Для гістологічного та гістохімічного дослідження шматочки органу фіксували у суміші Буена, а також у 10% нейтральному формаліні. Серійні парафінові зрізи завтовшки 5-6 мкм для оглядового гістологічного та морфометричного досліджень забарвлювали гематоксиліном і еозіном, по Домініччі, та використовували ШІК-реакцію з дофарбуванням ядер гематоксиліном.

Гістохімічне виявлення та диференціювання вугле-

водвміщуючих біополімерів проводили за схемою, запропонованою А.П.Авщшим, А.І.Струковим та Б.Б.Фуксом (1971). В роботі вивчали гістохімічні відмінності морфофункціонального стану зовнішньої та внутрішньої зон ПАЛМ. Гістохімічне виявлення рецепторів до лектину арахиса проводили, використовуючи стандартний набір НВК “лектинотест” у нашій модифікації: “Спосіб цитохімічного виявлення рецепторів до лек-тнну арахіса на тканинних зрізах лімфоїдних органів” та “Спосіб обробки тканинних зрізів” (посвідчення на

раціоналізаторські пропозиції №1561, №1562).

На зрізах селезінки вивчали відносну площу червоної та білої пульпи, морфофункціональннх зон білої пульпи (ПАЛМ, лімфоїдних вузликів, маргінальної зони), елементів строми (капсулп, трабекул), крупних судин червоної пульпи та сукуп-чень дифузної лімфоїдної тканини у червоній пульпі. Визначали абсолютну площу ПАЛМ та центральної артерії. Всі ПАЛМ були умовно поділені на три групи: малі - з площею до 5000 мкм2; середні - від 5000 до 11000 мкм2; великі - з площею понад 11000 мкм2.

У ПАЛМ підраховували відносну кількість малих, середніх та великих лімфоцитів (до цієї групи клітин відносили лімфобласти), ретикулярних клітин, фібробластів та фіброцитів (одна група), макрофагоцитів, тілець Флемінга, плазмоцитів та клітин з фігурами мітозу. Після проведення гістохімічного виявлення рецепторів до лектину арахіса встановлювали кількість мічених РКІІ-НІЇР лімфоцитів в Т-заленших зонах селезінки. Морфометричний облік клітин проводився за допомогою окулярної сітки С.Б.Стефанова на умовній площі 1000 мкм2 при

імерсійному збільшенні мікроскопу (об. 90, ок. 7x1,5 -

бінокуляр). Морфометричні показники отримували з використанням засобу кількісного обліку (Стефанов С.Б., Кухоренко

Н.С., 1938). Порівняння середніх величин проводили за показниками критерію Фішера-Стьюдента. Розбіжності двох середніх вважали вірогідними при р<0,05.

Результати власпих дослідіїгепь та їх обговореппя

У інтактних новонароджених тварин біла пульпа селезінки представлена ПАЛМ, 85,7 ± 1,7% яких мають площу менш, ніж 5000 мкм2. Вони складаються з трьох - чотирьох шарів переважно середніх лімфоцитів, більшість з яких є лектин-позитивними, відокремлені від червоної пульпи розташованими на периферії фібробластами та колагеновими волокнами, що співпадає з даними, наведеними у роботі (Gomariz R.P., Cardenas L., Zapata A., 1989). У центрі Т-залежної зони визначається артерія, в стінці якої чітко діференцюється тільки внутрішня оболонка. З третьої доби життя виявляється маргінальна зона, представлена двома-трьома шарами лімфоцитів, ретикулярних клітин, фібробластів та маргінальним синусом. Подальше, ширина маргінальної зони збільшується до 8-12 шарів клітин.

Відносна площа ПАЛМ неухильно зростає за рахунок поширення Т-залежних зон та їхнього новоутворення. Абсолютна площа ПАЛМ збільшується, досягає максимуму на 7-му добу (11802 ± 2816 мкм2), поменшується наприкінці другого тижня (10843 ± 1663 мкм2) та маюке не змінюється до 30-ї доби. Зростання площі Т-залежних зон пов'язане з появою великих

лімфоїдних муфт на 3-тю добу та збільшенням їхньої кількості до 7-ї доби життя. Одночасно, знижується вміст ПАЛМ малих розмірів. Кількість середніх муфт з 3-ї по 30-у добу змінюється незначно. Закінчення формування стінки центральної артерії відмічається на 5-ту добу. Навколо артерій Т-залежних зон постійно виявляються судини мікроциркуляторного русла, заповнення яких лімфоцитами хвилеподібно змінюється на протязі першого місяця життя. З першої по 5-у добу життя у структурах внутрішньої зони ПАЛМ та стінці центральної артерії відмічається інтенсивне накопичення амілазорезистентних глікопротеідів і високосульфатованих глікозаміногліканів (хондроігин-6-сульфата, гепарансульфата і дерматансульфата).

Для клітинної популяції Т-залежних зон характерне збільшення частки середніх (з 37,96 ± 1,91 до 60,15 ± 1,55%) та зменшення вмісту великих лімфоцитів (з 21,04 ± 1,91% до 9,02 ± 1,04%) до 7-ї доби життя у інтактних тварнн. В цьому віці зафіксоване статистично вірогідне падіння відносної кількості ретикулярних клітин і фібробластів в ПАЛМ. З 14-ї доби в Т-залежних зонах селезінки інтактних та контрольних щурів знижується частка середніх лімфоцитів й збільшується вміст лімфоцитів малого діаметру. Подібні дані наведені в роботі (Сапин М.Р., Амбарцумян Е.Ф., 1990) стосовно клітинної популяції періартеріальних лімфоїдних муфт у селезінці людини. Найбільша мітотична активність відмічена на першу (1,22 ±

0,32%), п'яту (1,20 ± 0,31%) та тридцяту добу життя, що, можливо, є відображення процесу становлення популяції пулу цитотоксичних лімфоцитів в селезінці в цей період (Rocha В., Freitas A.A., Coutinho A.A., 1983). Кількість лектин-позитив-

них лімфоцитів стає більшою з моменту народження до 5-ї доби, знижується на 7-му добу та потім знову підвищується. Таким чином, до 5-ї доби у інтактних та контрольних тварин йде формування внутрішньої зони ПАЛМ. З 5-ї доби виявляються численні лімфоїдні вузлики, що формуються; виникнення гермінативних центрів в них визначається у віці двох тижнів, досягаючи максимального розвитку на 30-ту добу життя. Ці дані співпадають з результатами, викладеними в роботі (Медведева М.П., 1971).

На підставі отриманих результатів можливо виділити наступні стадії становлення білої пульпи селезінки щурів: перша стадія - від моменту народження до 5-ї доби - іде формування внутрішньої зони ПАЛМ та стінки центральної артерії; на другій стадії - з 5-ї до 14-ї доби - морфологічно дозрівають зовнішні відділи ПАЛМ та маргінальна зона, починають утворюватися лімфоїдні вузлики та комплекс ПАЛМ-лімфоїдний вуз-лик-маргінальна зона; для третьої стадії - з 14-ї до 30-ї доби характерне завершення формування лімфоїдних вузликів та становлення морфологічного комплексу ПАЛМ-лімфоїдний вуз-лик-маргінальна зона.

У тварин після внутрішньочеревного введення імуногло-буліну, на відміну від інтактних та контрольних щурів, відмічається збільшення абсолютної та відносної маси селезінки (16 ± 7 мг та 0,26 ± 0,03% в контролі; 19 ± 7 мг та 0,32 ± 0,04% в експерименті, відповідно). Подібні дані були отримані М.В. Карзовим (1991), який проводив внутрішньочеревне введення сальмонел черевного тифу.

Зростає відносна площа білої пульпи за рахунок більш раннього появлення маргінальної зони, а також збільшення

площі та кількості ПАЛМ (середня площа T-залежних зон 3083 ± 801 мкм2 та 5876 ± 1132 мкм2, відповідно). Серед Т-залежних зон у новонароджених експериментальних щурів виявляються великі ПАЛМ та, в порівнянні з контролем, вірогідно знижується відсотковий вміст T-залежних зон малих розмірів. Максимальні значення абсолютної площі ПАЛМ у тварин після внутрішньочеревного введення імуноглобуліну, як і у інтактних тварин, відмічається на 7-му добу. На дві доби раніше, ніж у контролі, спостерігається масовий початок утворення лімфоїдних вузликів.

В клітинній популяції виявлено більш високий відсотковий вміст лімфоцитів середнього розміру (37,96 + 1,91% та 43,42 + 2,28%, відповідно) й зниження кількості великих лімфоцитів (21,04 ± 1,91% та 14,21 ± 1,14%, відповідно) в порівнянні з контролем. На протязі перших трьох діб життя, на відміну від інтактних щурів того ж віку, визначено збільшення макрофа-гоцитарної активності, підвищення кількості клітин з фігурами мітозу та лектин-позитивних лімфоцитів в ПАЛМ. Максимум вмісту таких лімфоцитів (6,0 ± 0,9) в T-залежних зонах селезінки у експериментальних тварин відмічається на 3-тю добу, тобто на дві доби раніш, ніж у інтактних щурів. У структурах внутрішньої зони ПАЛМ та стінці центральної артерії з першої по 3-тю добу виявляється більш високий вміст амілазорезистен-тних глікопротеідів та високосульфатованих глікозаміно-гліканів.

В подальшому, відмічається прогресивне збільшення площі білої пульпіт: яке випереджає її розвиток у інтактних щурів. Швидше, ніж в контролі, поширюється маргінальна зона, фор-

муготься лімфоїдні вузлики, в яких на 14-у добу життя виявляються початкові етапи утворення гермінативних центрів. Абсолютна площа ПАЛМ досягає максимуму на 5-ту добу (11246 ± 1985 мкм2), потім знижується наприкінці першого тижня (8492 ± 1795 мкм2) й зростає до 30-ї доби життя. На 7-й добі кількість великих Т-залежних зон зменшується, а малих -побільшується.

З 3-ї до 14-ї доби склад клітинної популяції ПАЛМ майже не відрізняється від показників для інтактних тварин. Від 14-ї до 30-ї доби відмічається більш високий вміст лімфоцитів малого діаметру та зниження числа середніх лімфоцитів, в порівнянні з контрольними щурами того ж віку (на 30-ту добу малих лімфоцитів 37,19 ± 3,41% та 43,83 ± 1,95%, середніх лімфоцитів 45,00 ± 2,99% та 38,83 ± 2,22%, відповідно). Кількість лектин-позитивних лімфоцитів у Т-залежних зонах досягає максимуму на 3-й добі, знижується на 5-й день і надалі збільшується до показників контролю. Темпи накопичення амілазорезистентних глікопротеідів та влсокосульфатованих глікозаміногліканів сповільнюються, й вміст сполук даних класів у ПАЛМ майже не відрізняється від інтактних тварпн з 7-ї до 30-ї доби життя, що співвідноситься з даними, наведеними в роботі (Сорокин А. П., Полянкин Н.Я., Федонюк Я. И., 1989).

Таким чином, у тварин, яким внутрішньочеревно вводили імуноглобулін, відмічається прискорення формування структур білої пульпи селезінки на першііі стадії. На другій стадії у експериментальних тварин спостерігається більш швидке утво-

рення лімфоїдних вузликів з появою в них гермінативних центрів.

У новонароджених тварин, яким була введена вакцина паротиту, виявляється спленомегалія, яка зберігається до 14-ї доби життя тварин включно. Відносна маса селезінки у цих щурів є найбільшою на 5-ту добу (0,69 ± 0,4%), тобто на дві доби раніше, ніж у інтактних та контрольних тварин. Відносна площа білої пульпи після народження перевищує дані контролю (1,19 ± 0,95% і 4,55 ± 1,64%, відповідно) та, у подальшому, розвивається більш швидкими темпами, ніж у інтактних тварин. У новонароджених щурів даної експериментальної групи, на відміну від контролю, виявляються великі ПАЛМ, які оточені маргінальною зоною, що розпочинає своє формування. Т-залежні зони у тварин четвертої групи прогресивно збільшуються до 5-ї доби життя. Протилежні дані отримані

Н.Б.Нефьодовою (1992), яка вивчала дію вірусу грипу на плоди миші, що, можливо, повязане з токсичною дією вірусу на вагітну самку.Утворення лімфоїдних вузликів у щурів, яким була введена вакцина паротиту, до третьої доби життя запізнюється в порівнянні з контролем та тваринами, яким антенатально вводили імуноглобулін. Більш швидкими темпами, ніж у інтактних щурів, іде становлення стінки центральної артерії, усі оболонки якої чітко диференцюються на 5-ту добу.

В клітинній популяції ПАЛМ у новонароджених тварин четвертої групи виявляється вірогідно більше середніх лімфоцитів (37,96 ± 1,91% та 48,96 ± 2,29%, відповідно), ніж у контролі й менше лімфоцитів великого діаметру,кількість яких

нижча на протязі 5-ти днів життя. Відразу після народження у тварин експериментальної групи в ПАЛМ частіше зустрічаються макрофагоцити та тільця Флемінга, а також клітини з фігурами мітозу, ніж у інтактних щурів. Число лек-тин-позитивних лімфоцитів у Т-залежних зонах на протязі перших трьох діб життя значно перевищує показники контролю (на 3-ю добу - 2,1 ± 0,3 та 7,5 ± 1,4 клітин на 1000 мкм2, відповідно). На 5-й день відмічається зниження їхньої кількості, що випереджає динаміку лектин-позитивних лімфоцитів у контролі на дві доби. Це може бути пов'язане з прискоренням масового виходу недозрілих лімфоцитів з тимусу, внаслідок внутрішньоутробного впливу антигену (Брондз Б.Д., 1987; Волошин H.A., 1990). У внутрішніх шарах ПАЛМ та стінці центральної артерії більш швидкими темпами, ніж у інтактних щурів, на протязі перших п'яти діб життя йде накопичення амілазорезис'ентних глікопротеїдів та високосульфато-ваних глікозаміногліїсанів.

В наступному, площа білої пульпи у щурів після внутрішньочеревного введення вакцини паротиту збільшується швидше, ніж у інтактних тварин, за рахунок випереджаючого зростання ПАЛМ та маргінальної зони. З 14-ї до 30-ї доби відносна площа лімфоїдних вузликів у тварин даної групи нижча, ніж у контролі. Абсолютна площа Т-залежних зон, досягнувши максимальних значень на 7-й добі, зменшується на 14-й день, значно зростає наприкінці першого місяця життя та є найбільшою серед усіх вивчаємих груп тварин. Динаміка відсотку малих ПАЛМ обернено пропорційна середній площі Т-залежних зон.

З 7-ї до 14-ї доби відмічається збільшення вмісту великих лімфоцитів та зниження кількості лімфоцитів малого діаметру в ПАЛМ тварин після внутрішньочеревного введення вакцини паротиту. На 30-й добі у клітинній популяції Т-зон селезінки цих тварин стає більше лімфоцитів малого діаметру та менше середніх та великих лімфоцитів, у порівнянні з контролем. Кількість лімфоцитів з рецепторами до лектину арахіса зростає у період з 5-ї до 30-ї доби. Темпи накопичення амілазо-резистентних глікопротеїдів та високосульфатованих глі-козаміногліканів з 7-го дня знижуються та майже не відрізняються від інтактних тварин у тому ж віці.

Висновки

1. Незалежно від природи антигену, введеного під час внутрішньочеревного періоду, після народження у тварин спостерігається спленомегалія, тривалість якої залежить від виду антигену.

2. Динаміка співвідношення білої та червоної пульпи селезінки в ранньому післянатальному періоді онтогенезу характеризується прогресивним зростанням площі білої пульпи до 30-ї доби життя. Формування білої пульпи має стадійний характер. На першій стадії - від моменту народження до п'ятої доби - йде становлення внутрішньої зони ПАЛМ та стінки центральної артерії; на протязі другої стадії - до 14-ї доби -формується зовнішня зона ПАЛМ та маргінальна зона, розпочинається утворення лімфоїдних вузликів; третя стадія •— з 14-ї до 30-ї доби — характеризується завершенням формування лімфоїдних вузликів та морфологічного комплексу: ПАЛМ — лімфоїдний вузлик — маргінальна зона. Вну-

трішньочеревний вплив антигенів призводить до збільшення площі білої пульпи в новонароджених тварин та прискорення формування внутрішньої зони ПАЛМ.

3. Площа та кількість ПАЛМ у інтактних та контрольних щурів збільшується з першої до сьомої доби нсиття, з наступним зменшенням їх абсолютної площі на 14-й день та стабілізацією розмірів до 30-ї доби. Кількість ПАЛМ малого діаметру хвилеподібно змінюється, обернено пропорційна площі Т-зон та залежить від природи антигену, введеного у внутрішньочеревному періоді. Вміст муфт великих розмірів є прямо пропорційним площі ПАЛМ, і вони виявляються раніше після внутрішньочеревного введення антигенів.

4. У клітинній популяції ПАЛМ інтактних тварин першого тижня життя переважно зустрічаються лімфоцити середнього діаметру, кількість яких знижується до 14-ї доби. Внутрішньочеревне введення антигенів приводить до збільшення вмісту середніх та малих лімфоцитів і зниження кількості лімфоцитів з великим діаметром у ПАЛМ новонароджених. На протязі першого місяця життя у інтактних та експериментальних тварин динаміка кількості муфт з малим діаметром співпадає зі змінами сумарного вмісту середніх та великих лімфоцитів, а великих ПАЛМ — з динамікою малих та середніх лімфоцитів.

5. Розвиток ПАЛМ характеризується поступовою зміною синтеза й накопичення вуглеводвміщуючих біополімерів у фібробластах, фіброцитах, ретикулярних клітинах та стінці центральної артерії у наступній послідовності: амілазолабільні й сіаловміщуючі глікопротеіди — амілазорезистентні глікопротеі-ди; несульфатовані глікозаміноглікаїш — високосульфатовані глікозаміноглікани.

6. У Т-залежних зонах кількість лекгин-позитивних лімфоцитів зростає з першої до п'ятої доби, знижується на сьомий день та надалі збільшується. Внутрішньочеревне введення антигенів викликає підвищення кількості лектин-позитивних лімфоцитів у новонароджених, випереджаюче зростання іхньої чисельності до третьої доби з наступним зниженням на дві доби раніше, ніж у інтактних тварин.

7. У новонароджених тварин, незалежно від природи введеного у внутрішньочеревному періоді антигену, спостерігаються однотипні зміни з боку як органа в цілому так і різних морфофункціональних зон селезінки та їхнього клітинного складу до 5-ї доби післянатального життя, з 7-ї доби встановлені розбіжності у темпах формування лімфоїдних вузликів, маргінальної зони, ПАЛМ та динаміки їхнього клітинного складу.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1.Волошин H.A., Мазур И.А., Кныш Е.Г., Малыжев В.А., Бражников А.Н., Холодная Е.И., Новоселова О. А., Иванов М.Е., Щербаков М.С. Изучение влияния препарата «Е» на иммунную систему организма в пре- и постнатальном периодах развития // Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация. — Тез. докл. науч.-практ. конф. — Харьков, 1992, — С. 186.

2.Волошин H.A., Карзов М.В., Иванов М.E., Новоселова О. А., Внутриутробная антигенная стимуляция — фактор морфогенеза органов иммунной системы // Морфология (Арх. АГЭ).

— 1993. — Т.105, Вып.9-10. — С.60-61.

3.Волошин М.А., Решетілов В.І., Іванов М.S., Новосьолова О. А., Особливості морфології зобної залози та селезінки щурів після внутрішньочеревної дії антигенів // Актуальні питання морфології. — Тез. Доп. І Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України. — Івано-Франківськ, 1994. — С. 34-35.

4.Волошин М.А., Новосьолова 0. А., Іванов М.Є. Особливості реактивності судинної сітки селезінки та загрудинної залози щурів на внутрішньоутробну антигенну стимуляцію // Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи. — Матеріали наук. конф. — Львів, 1995. — С. 30.

5.Волошин H.A., Иванов M.E., Новоселова О. A., Поправко М.И., Медведев А.Е. Распределение структур с рецепторами к лекти-ну арахиса в органах лимфоидной системы новорожденных крыс // Актуальні питання теоретичної та клінпчної медицини на сучасному рівні. — Матеріали доп. наук. конф.

— Полтава, 1996. — С. 65-66.

6.Волошин H.A., Иванов M.E., Новоселова 0. A., Щербаков М.C., Вовченко М.Б., Медведев А.Е., Поправко М.И. Лимфоциты как фактор морфогенеза органов // Актуальні питання морфогенезу . — Матеріали наук. конф. — Чернівці, 1996.

— С. 77-76.

7.Новоселова О. А. Некоторые аспекты морфогенеза селезенки крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза в норме и после внутриутробного введения вакцины паротита //Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц. — Тез. докл. III науч. конф. морфологов. — Симферополь, 1995.— С.123.

8.Новоселова О. А. Динамика площади Т-зависимых зон селезенки крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза в

норме и после внутриутробной антигенной стимуляции антигенами различной природы // Актуальні питання фармацевтичної науки та практики. — Матеріали міжрегіональної наук. — практ. конф. — Запоріжжя, 1995.

— С. 77-78.

9.Новоселова О. А. Особенности морфогенеза белой пульпы и артерий селезенки крыс при антигенной стимуляции антигенами различной природы // Актуальные проблемы педиатрии (Сб. науч. тр.). — Запорожье, 1995. — С. 201-202.

10.Новоселова О. А., Марасич А.П. Влияние внутриутробного введения антигена на динамику клеточной популяции ПАЛМ селезенки у новорожденных крыс // 'Актуальные вопросы медицины и биологии ( Сб. Статей). - Вып. 7, Ч. I.

— Днепропетровск, 1996. — С. 132.

11 .Новоселова О. А. Щербаков М.С., Вовченко М.Б. Особенности морфогенеза селезенки, печени и надпочечников крыс в раннем посгнатальном периоде онтогенеза // Актуальні питання морфології. — Матеріали міжнародної наук. конф.

— Тернопіль, 1996. — С. 475-477.

12. Valery Reshetilov, Nikolay Voloshin, Michail Karzov, Michail Ivanov, Olga Novosyolova The systematic answer of new born rats to internal antigen stimulation // Abstracts Book (XIVth Federative International Congress of Anatomy). — Lisbon, Portugal, 1994.— P. 676.

АННОТАЦИЯ

Новоселова O.A. Особенности морфогенеза белой пульпы селезенки крыс в раннем постнатальном периоде в норме и после внутриутробного введения антигенов (анатомо-экспери-ментальное исследование). Диссертация на соискание ученой степенп кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. Крымский медицинский институт им. С.И.Георгиевского, Симферополь, 1996 г.

Защищается рукопись, представленная одним томом, изложенная на 218 страницах, в которой исследованы особенности строения морфофункциональных зон белой пульпы селезенки белых крыс в разные сроки после рождения в норме и

на и вакцины паротита живой сухой. Установлено, что внутриутробное введение антигенов различной природы приводит к развитию спленомегалии, длительность которой зависит от вида антигена. Отмечено, что процесс становления морфофункциональных зон белой пульпы носит стадийный характер. Независимо от вида внутриутробно введенного антигена после рождения наблюдается ускорение формирования внутренней зоны перпартериальных лимфоидных муфт и стенки центральной артерии.

ABSTRACTS

Olga A. Novosyolova Peculiarities of rat's splenic white pulp morphogenesis attached to early postnatal period normally and after intrauterine injection of antigens (anatomical — experimental study). Thesis for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences. Speciality: 14.03.01 — Normal Anatomy. Crimean Medical Institute, Simferopol, 1996.

The typcscript having been presented by one volume including 218 pages discribes peculiarities of rat's splenic white pulp morphofunctional zones structure attached to different terms after the birth normally and after intrauterine injection of human immunoglobulin and alive parotitis vaccine. It's established that intrauterine injection of antigens with different nature leads to megalosplenia development. Duration of megalosplenia depends on type of injected antigen. It's noted that formation process of white pulp morphofunctional zones has a stagical character. It had been shown that after the birth acceleration of inner periarterial lymphoid sheathes and central artery wall formation is occured indepently of intrauterine injected antigen type.

Ключові слова: селезінка, біла пульпа, періартеріальна лімфоїдна муфта, морфогенез, внутрішньочеревне введення антигенів.