Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Особенности лечения больных с местными гнойно-воспалительными заболеваниями, подвергшихся воздействию факторов Чернобыльской аварии

чв

\ з

На правах рукопису

ШУМЕЙКО Владислав Михайлович

ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З МІСЦЕВИМИ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ХВОРОБАМИ, ПОТЕРПІЛИХ ПІД ДІЇ ФАКТОРІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКО?

АВАРІЇ

(ісшніко-лабораторне дослідження)

14.01.03 - хірургія

АВТОРЕФЕРАТ .

туяяртг.тгії на .здобуття наукового ступенл ЕЕЕКіїдгта медичних наук

т\жїв - 1Э36

'Д\". Л ' • '’ Міністерство охорони здоров'я Україна

Київська медична академія пісдядютигаої освіта

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава) на кафедрі загальної хірургії (зав. - проф. ПЯ. Чумак). '

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Чумак Петро Якович Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Драняик Георгій Миколаєвич Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Тоиашук Іван Прокопович доктор медичних наук, професор Лнсяиий Микола Іванович Провідна організація: Київський науково-дослідний інсти-

. тут клінічної та експериментальної

хірургії МОЗ України

Захист дисертації відбудеться “ 4) " //______ 1996 року о

/ і годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.1X03 при

Київській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

(234112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської ♦ . медичної академії післядипломної освіти (254112, м. Київ, вул.

Дорогожицька, 9)

Автореферат розіслано ¿0 1996 року

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат медичних наук

Гзоздяк МЛІ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКтеРИСШКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дос лілягепості ггтюблгкги. Проблема ліквідації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС € однією з найбільш актуальних в медицині та охороні здсгоое'ї: України та країн близького зарубіжжя,- За даними Українського центру інформаційних технологій та Національного реєстрі7 МОЗ України більш як 500 тисяч чоловік (близько 1% населення України) занесено до Національного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (як правило, до ліквідації наслідків аварії залучались молоді люди активного працездатного віку); на радіоактивно забруднених територіях проживає близько 7,5 мдн населення {Романенко AJE., 1992; Базика ДА., 1992; Оыель-япець MX та сшвавт., 1991]. Результата медико-демоірафічних досліджень свідчать про зміни в структурі захворюваності та значні порушення гомеостазу у осіб, потерпілих від дії факторів Чорнобильської катастрофи [Романенко AJE., 1992; Бебешко ВТ. та співавт., 1991; Бузунов В-A. та співавт., 1990, 1991; Бичкова ВГ. та співавт., 1991; Хомазкж LH. та співавт., 1991; Anspaug LR. et aL, 1988; Boute Г-J. et aL, 1988; Dam К et al, 1988]. Є тенденція до зміни деяких показників здоров'я у осіб, потерпілих від дії низьких рівнів радіації, наприклад, жителів м. Києва [Кіндзельський ЛЛ. та співавт., 1991; Комісарецко ВТ. та співавт., 1991; Любченко ТТ.ТТ.'та співавт., 1990, 1991].

Поряд з цим у загальній структурі хірургічної захворюваності гнійно-запальна патологія займає, за різними даними, від 4-5 до 30 і більше %, а частота гнійних післяопераційних ускладнень не лише не зменшується, але, згідно з даними ряду авторів, збільшується, наближаючись до доанткбіотикового рівню [Баіров Г_А_

та співавт., 1991; Даценко Б.М. та епівавт., 1986; Кузін Мі, Костючо нок БЖ., 1990; Курбангалєев С.М,, 1985: Pollock A. et аі., 1987, 1991}.

На перехресті цих двох проблем, а саме віддалених наслідків Чорнобильсько! катастрофи та їх впливу на протікання гаійно-запальної хірургічної патології, нам, на жаль, не зустрілось вітчизняних накових публікацій, хоча під впливом комплексу несприятливих факторів пісяяаварійної ситуації слід чекати певних змін у протіканні гнійних захворювань. А доступні нам зарубіжні праці на цю тему стосуються, здебільшого, інфекційних ускладнень гострої променевої хвороби, гематопоетичного синдрому (тобто найближчих ускладнень гострого опроміненая) і зовсім обходять віддалений вплив несприятливих факторів Чорнобильської аварії на протікання гнійно-запальних хвороб {Schimpfi S.C., 1991; Walker RI, 1991; Brook L, 1891].

Мета дослідження. Вивчити клініко-шунологічні особливості протікання гострих гнійно-запальних захворювань у пацієнтів, потерпілих від дії факторів Чорнобильської аварії, виявити найбільш інформативні критерії оцінки перебігу гнійно-запальних хвороб та розробити метод лікування гострої гнійно-запальної патології у таких хворих для підвищення ефективності їх лікування.

Завдання дослідження. 1. Вивчити стан імунної системи (і перед усім системи фагоцитів) у практично здорових осіб та учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що проживають у різних регіонах

2. Вивчити клініко-лабораторні особливості перебігу місцевої гнійної хірургічної патології та стан імунної системи у хворих. ЩО

з

приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і проживають у різних регіонах ,

3. Виділити найбільш інформативні лабораторні показники для контролю перебігу гнійно-запального процесу у осіб, потерпілих від дії факторів аварії на ЧАЕС.

4. Розробити оптимальний спосіб лікування хворих з місцевими гнійно-запальними захворюваннями, потерпілих від дії факторів аварії на ЧАЕС.

5. Оцінити ефективність розробленого способу лікування в порівнянні з традиційним за клінічними та лабораторними показниками.

Новизна лосліджения. Вперше при співставленні показників імунограми практично здорових осіб та учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС, що проживають у різних регіонах, встановлено пригнічення Т-системи та фагоцитарної ланки імунітету, підвищення рівню ЦІК та кортизолу, які посилювались в ряду “Донори-полтавчани < Донори -кияни < УЛНА-полтавчани < УЛНА-кияни”. Вперше вивчено в динаміці клініко-лабораторні показники хворих з гнійно-запальною патологією, потерпілих від дії факторів Чорнобильської аварії та проживаючих у різних регіонах, встановлено наявність помірного гуморального імунодефіциту витрати на фоні високого рівня системної антигенемії, імунодефіциту Т-клітинного типу, підвищеної витрати фагоцитарно-метаболічного потенціалу циркулюючого пулу фагоцитів на фоні підвищеного рівню кортизолемії. Вперше розроблено та застосовано в клініці спосіб лікування місцевих гнійно-запальних захворювань, який дозволяє здійснювати регіональний антибактеріальний та імунотропний вплив, вивчена його ефективність.

Теоретичне зяачеяин результатів дослідження. Досліджено клішко-імувольгічні особливості перебігу гострих гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ) у осіб, яві зазнали виливу факторів аварії на Чорнобильській АЕС, що було обгрунтуванням для специфічного лікування.

Практичне значення результатів лос.тіджевнп. В результаті проведених клініко-лабораторних досліджень доведена висока інформативність запропонованих нами варіантів модифікації НСТ-тесту (МИ НСТ) [Рішення про видачу патенту України № 16770 від 04.09.1996] та лейкоцитарного індексу інтоксикації (МЛП) [Рад. пропозиція №1768, затверджена Українською медичною стоматологічною академією 12.1295], доведена клінічна ефективність та доцільність застосування запропонованого способу лікування гнійно-запальних захворювань (PEA. + АС) [Рішення про видачу патенту України. JMI 16771 від 04.09.1996], який при скороченні, загальної курсової дози антибіотика в 2-3 рази дозволяє створювати та підтримувати в тканинах гнійного осередку високу ефективну концентрацію аетибіотика та ікушхлтшуяятора, що приводить до швидкого регресу ознак, запалення, очищення рани від гною та некротичних мас, скорочення терміну стаціонарного лікування: Розроблений’ спосіб діагностики стафілококової інфекції [Пріоритетна «ттрадзсз. на винахід № 96093535 від 12.09.1996] при достатній точності потребує близько 45 хвилин, що дозволяє реко-мендуват» його для шссирес-діашостики стафілококової інфекції в умовах кхищічної лабораторії.

Вддвваяжстяя ватмянх розробок у практику. Теоретичні положення та результати даної роботи використовуються при читанні декдій та веденні практичних занять на кафедрах за-

гальної хірургії та хірургічних хвороб Української медичної стоматологічної академії (УМСА), м. Полтава.

Запропонована модифікація НСТ-гесту застосовується при проведенні досліджень в Центральній науково-дослідницькій лабораторії УМСА (м. Полтава).

Розроблений спосіб лікування гнійно-запальних захворювань застосовується у практиці охорони здоров’я на базі хірургічних відділень Полтавської центрально! районної клінічної лікарні, 1-ї міської клінічної лікарні ш. Постави, відділкової лікарні ст. Полтава -Південна, 2-ї обласної лікарні а. Киева.

Апробягцгг пезтльтатіи яослігивж^яя. За темою дисертації опубліковано 8 друкованих робіт, подано 3 заявки на винаходи, отримано 2 позитивних рішення на видачу патентів України та 1 приоритетна спрагла.

Основні положення роботи доповідались та обговорювались на підсумкових наукозо-практичних конференціях Української медичної стоматологічної академії (1994-1985 рр.); науковій конференції “Актуальные вопросы клинической медицины” (Полтава, 1904), І міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Тернопіль, 1635), ПІ-"7 республіканських учбово-методичних та наукових конференціях завідуючих. кафедрами загальпої хірургії медвугів України (Одеса, 1993; Вінниця, 1994; Тернопіль, 1996).

Стпуктта та с-'їгпг лясдатяпіТ. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, включає вступ, огляд, літератури, 4 глави власних досліджень, заключения, висновки, практичні рекомендації та список літератури, що містить 262 джерела, 2 тому числі 101 іноземних. Дисертація містить 14 таблиць, ілюстрована 32 трафіками та діаграмами, в фотографіями.

Особистий внесок^ ЯЙГІ'ИТЯяУП в позьобш- основних положень дисертації. ДисертаЩйНа робота є самостійним науковим досліджекняк. Розробїш програми досліджень, добір клінічного матеріалу, проведення клінічних та частини лабораторних досліджень виконані авторок особисто. Статистична обробка отриманих даних, аналіз та інтерпретацій результатів аикойані автерок особисто за допомогою програми Excel 5а ка IBM PC 486Е)Х50. Vei положення, що винесені йа захист, ¡розроблені а&гором.

Основні положеная jnce.ataui\. то виносяться ма «ачаист.

1. В імунному статусі учасників ліквідації наслідків аьарії їХз. ЧАЕС та осіб, потерпілих аід дії низьких рівнів радіації, ЬИЯіілміо зміни, шо дозволяють Трактуйа'гк їх sat ШуїюлШ'Шу недостатність. В ряду “Донорк-полТавчани < -Догіори - кийїт < 'УЙІіЛ-полтавчани < УЛНА-кияни” аиражепість змін зростає.

2. У осіб, потерпілих від дії факторів аварії на ЧАЇС, імунодефіцит та супутня хрошчііа системна патологія негативно івжги-вають на перебіг гострих гнійно-запальних захворювань. В ряду "Хворі ГЗЗ - полтавчани < УЛНА, хворі ГЗЗ - полтавчани < УЛНА, хворі ГЗЗ - кияни” вираженість змії; поглиблюється.

3. Одними з найбільш інформативних лабораторних показників для контролю перебігу гнійно-запального процесу у людей, потерпілих від дії факторів аварії на ЧАЕС, є модифікований лейкоцитарний індекс інтоксикації (МЛП) та модифікований показник НСТ-тесту (МП НСТ).

4 Оптимальним доповненням до хірургічного лікування місцевих гнійно-запальних захворювань у хворих, потерпілих від дії факторів аварії на ЧАЕС, є регіональна біологічна антисептика (регіональна антибіотикотерапія 4- регіональна імуностимуляція).

5. Запропонований спосіб лійуаащщ Місцевих гнійно-запальних захворювань с більш ефективним, ніж традиційний.

ОБ'ЄКТ, МЕТОДИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для виконання поставлення задач дослідження за розробленою нами схемою обстежено в динаміці 164 хворих на місцеву пий ну хірургічну патологію, 3 них 92 пацієнти - учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, занесені до Всесоюзного (пізніше - Національного) реєстру осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та мають відповідні посвідчення категорії А або В (ліквідаторів та переселенців із забруднених радіонуклідами територій), мешканців Полтави та Полтавського району - 31 чол., мешканців Києва та Київської області - 61 чол.; лікованих традиційними методами - 59 чол., за розробленою нами методикою - 33 чол.; група з 72 пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями, які не зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії, мешканців Полтави та Полтавського району (48 чол. -лікованих, традиційно та 24 чол. - за розробленою нами методикою). Крім того, з метою вивчення імунного статусу осіб, шо в різній мірі зазнали впливу ■ комплексу негативних факторів Чорнобильсько} катастрофи та мешкають у різних регіонах, нами

обстежено 75 таких людей, які не малії на момент обстеження

.і

клінічно вираженої органічної патології. Досліджувались: 15 чол. -УЛНА ЧАЕС, мешканців Полтави (знаходились нз обстеженні в неврологічному та терапевтичному стаціонарах 2-ї обласної лікдрпі И, Полтави); 20 чол. - УЛНА ЧАЕС, мешканців Києва та Київської області (знаходились на обстеженні в неврологічному стаціонарі 2-ї обласної лікарні н, Києва (15 чол) та у відділенні променевої патології ЇЩРМ АН У&рзїяи (5 чол,, були точні відомості про індивідуальні дет гтионіттр))- Для вивчення

впливу на показники імунітету малих доз радіації (LLR, від англ. low level radiation) обстежена група донорів крові, які постійно мешкають в. м. Києві Контролем була група донорів крові,, мешканців ш. Полтави та Полтавського району як відносно екологічно чистого регіону.

Всього обстежено 239 осіб:

Групи спостереження спосіб лікування к-сть всього

Донори крові - полтавчани - 20

Донори крові - кияни - 20 75

УЛНА ЧАЕС - полтавчани - 15

УЛНА ЧАЕС - кияни - 20

Хворі ГЗЗ - мешканці ліковані традиційно 48

Полтави ліковані РБА+АС 24

Хворі ГЗЗ - полтавчани, ліковані традиційно 16 164

УЛНА ЧАЕС ліковані РБА+АС 15

Хворі ГЗЗ - кияни, УЛНА ліковані традиційно 43

ЧАЕС ліковані РБА+АС 18

Середній вік хворих складав 39,25 ± 2,93 р., при цьому групи порівняння суттєво не відрізнялися за цим показником за виключенням груп УЛНА ЧАЕС, мешканців Києва, середній вік яких складав 47,02 ± 2,48 р. Відсутність суттєвих відмінностей між трупами спостереження за віковою ознакою значно полегшила ваше завдання (не було необхідності виділяти вікові підгрупи), і напевно, пояснюється залучанням до робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС практично здорових людей (переважно-чоловіків) молодого працездатного віку.

Чоловіків було 218 (90,8%), ясінок 21 (9,2%), при цьому групи УЛНА ЧАЕС обох регіонів з. гнійно-запальною патологією були представлені виключно чоловіками.- Сутевих відмінностей за давністю та тяжкістю основного захворювання між групами не відмічена

g

В роботі дотримувались тсдагифітгаттН стадій перебігу гнійно-запального (в тому числі раневого) процесу за МХ Кузінии (19901 Діагноз захворювання встановлювали на основі клінічних ознак місцевої гострої гнійно-запальної патології (місцевих - rubor, tumor, calor, dolor, funcíio laesa, fluctuatio; системних - гіпертермії, тахікардії, загальної слабкості, втрати апетиту та інших ознак інтоксикації), характерних анамнестичних даних та загально-клінічних лабораторных методів дослідження.

■ Нозологічні ферми ГЗЗ у пацієентів, що перебували під спостереженням

Вид гнійно-запальної патології Хворі ГЗЗ, не зазн. рад. впливу (72 чол.) УЛНА ЧАЕС з ГЗЗ (92 чел.)

Абсцеси різної лох-ції 20 . 27

Флегмони різн. лок-пії 14 12

Нагноєння п/о ран 13 17

Парапроктити 6 15

Мастити 4 0

Інфік. рани різної лок. 1 7

Нагн. дерм. кісти копч. 5 2

Гнійні лімфаденіти 4 5

Гнійні бурсити 5 1

Панариції 0 4

Фурункульози 0 гч 4

Після клініко-лабораторного обстеження хворим на ГЗЗ під

місцевим (частіше), провідниковим або внутрішньовенним знеболюванням виконувалось хірургічне лікузадия:

а) розтин, некректомія, промивання та дренування порожнині; гнійника розчинами антисептиків, аплікаційна сорбція з наступник лікуванням як відкритої гнійної рани; за показаннями частин; хворих призначали парентеральну антибіотикотерапіш, а інппй частині па вінцевому етапі ЛХО в перивульпарні таанини вводили за розробленою методикою тошгі ПХВ катетери з наступним проведенням РБА;

б) видалення ШійНо*запального осередка в межах здоршик тканин (коли особлйвості locus morbi дозволяли це зробити без значного анатомічного або косметичного дефекту, наприклад, ари лікуванні нагноєння ДермоЩїюї кісти КоїіЧика) з накладанням шрвішшіх швів.

Супутня патологія у хворих ГЗЗ, іііо не зазнали радіаііійн'ого впливу, Та УЛНА ЧАЕС

і Патологія Хворі ГЗЗ, не зазн. рад. впливу (72 чол.) УЛНА ЧАЕС ’з ГЗс JS2 Чей.)

і Вегето-суд. дистонія 4 88

! Хр. захв. травн. тракту. 16 . .... . "зо

! Гіпертонічна хвороба _ 10 24

[Дисцирк. енцефалопатія 2 18

і Інші . 13 16

Була розроблена схема обстеження, яка включала:

1. Бактеріологічний аналіз раневого вмісту на вид збудника та чутливість його до антибіотиків уніфікованими методами [Меньшиков В£. та співавт., 1987]. Крім того, етіологічну роль стафілококової інфекції у гнійно-запальному захворюванні констатували при стафілозалежному фагоцитолізові > 10% [Приоритетна справ-is. на винахід № 96093535 від 12.09.1996].

2. Оцінку об'єму ураження тканин методом макропатоморфо-метрії (похідна максимальної довжини ділянки з ознаками запалення. максимальної ширини та глибини рани, виражена в смГі)[ Manual on Control oi Infection in Surgical Patients, 1976]

S. Розширену імунограму 1-го рівня:

а) загальну кількість лейкоцитів крові з диференційованим підрахунком лейкоцитарної формули [Меньшиков BJ3. та співавт., 1987];

б) вміст у сироватці крові імуноглобулінів А, М, G за Manchini [Меньшиков ВЗ. та співавт., 1987];

в) рівень циркулюючих імунних комплексів (ЩК) [Меньшиков ЕВ. та співавт., 1987];

г) лімфоцитограму з диференційованим підрахунком (з реакціях розеткоутворення) Т-, В-, О-лімфошітіз, Т„, Тс, етзпідіго-шетія ^/тс [Лебедев КА. та співавт., 1994];

д) ступінь мобілізації гранулоцитів з природніх тканевих депо та кісткового мозку за модифікованим нами лейкоцитарним індексом інтоксикації (МЛІІ, свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію №1768, видане Українською медичною стоматологічною академією 12.12.1995);

е) рівень фагоцитарно-метаболічної активності фагоцитів крові за класичним (метод Park в модифікації Логінського) [Логинский В.Е. та співавт., 1978] та модифікованим нами показником НСТ-тєсту (МП НСТ, рішення про видачу патенту України № 16770 від 04.09.1996);

4. Рівень кортизолу в сироватці крові радіоімунним методом [Ткачева ИЛ. та співавт., 1983].

Майже всі зазначені лабораторні показпики вивчалися в динаміці ГЗЗ тричі: при надходженні хворого до стаціонару (до оперативного лікування); на 3-5 добу перебування пацієнта в стаціонарі (на стадії гідратації раневого процесу); на 7-10 добу лікування (на стадії грануляції та_епітелізації рани).

Клінічну та економічну ефективність запропонованого методу лікування оцінювали за середнім днем нормалізації температури тіла, середнім ліжко-днем, кількістю використаного антибіотика по відношенню до середньої курсової дози.

Одержані дані оброблені статистично та представлені графічно за допомогою програми Excel 5а на IBM PC 486 DX50.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

При вивченні імунного статусу практично здорових на момент обстеження учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та осіб, потерпілих від дії низьких рівнів радіації, не виявлено істотних відмінностей показників гуморального імунітету (^8 М, С, А), р >

0,05 у будь-якому варіанті порівняння, що співпадає з літературними даними [Любченко П.Н. та співавт., 1993; Оганесян ЕМ. та співавт., 1991; Комісаренко ВГ. та ін., 1993]. Відмічено значне достовірне (р < 0,002) збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів (ШК) у донорів та УЛНА - киян; що також відповідає даним літератури і може бути поня'зане з дією Ші [Гриневич ЮА та ін., 1993]. При вивченні субпопуляційного складу лімфоцитів у реакціях розеткоутворення виявлено достовірне (р <

0,002) зниження процентного вмісту Тл та підвищення Ол в досліджуваних грудах порівняно з контролем; достовірне (р < 0,05) зниження Т.„„ та співвідношення у донорів та УЛНА -

кияни, достовірне зменшення відсотка Тх у УЛНА - киян. За кількістю Тс та Вл обстежені групи суттєво не відрізнялись у будь-якому варіанті порівняння. В ряду “Донори - полтавчани < Донори - кияни < УЛНА - полтавчани < УЛНА - кияни" вира-жешсть змія зростала. Мінімальні відхилення показників від контролю спостерігались у групі УЛНА-полтавчан, що може бути підтвердженням даних ряду авторів про тенденцію до нормалізації імунологічних показників з часом [Гуськова А_К, 1990]. А значні відхилення названих показ-ників у донорів-киян та УЛНА-киян підтверджують численні літературні дані про відсутність нижньої межі деструктивної дії радіації (у тому числі Ші) на

організм [Гриневич ЮА та ін., 1993; Романенко А.Е., 1992; Смирнов B.C. та сгававт, 1990; Кіядзєльський ЛИ та ія., 1991;].

При вивченні рівня кортизолу сироватки крові виявлено достовірне (р < 0,05) зростання його вмісту в усіх групах порівняння по відношенню до контрольної, що свідчить про значне напруження адаптивних систем організму у людей, потерпілих зід дії факторів Чорнобильської аварії, а також про хронічний стресовий їх стан. Отримані дані цілком відповідають літературним [Іваницька

Н.Ф. та співавт., 1991; Журова М3., та співавт., 1991].

При вивченні результатів НСТ-тесту встановлено достовірне (р < 0,05) підвищення проценту формазанпозитивних клітин у обох груп представників Київського регіону та відсутність суттєвих відмінностей між контролем та УЛНА-полтавчанами, в той час як НСТ-залежний лейко-, фагоцитоліз та МП НСТ:

давали достовірне зростання в ряду “Донори - полтавчани < Донори - клани < УЛНА - полтавчани < УЛНА - кияни”, що свідчить' про наростання перевантаженості та відносної недостатності системи фагоцитів осіб у аадежності від ступеню впливу на них факторів Чорнобильської аварії.

Таїти чином, в імунному статусі учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та осіб, потерпілих від дії низьких рівнів радіації, виявлено пригнічення Т-системи та фагоцитарної лапки імунітету на фоні підвищеного рівеня системної аитигенемії (ВДК) та кортизолемії при відносній стабільності- В-системи імунітету (^А, М, О, Вл), що дозволяє трактувати їх яв імунологічну недостатність. В ряду “Донори - полтавчани < Донори - кияни < УЛНА - полтавчани < УЛНА - кияни” вираженість змін зростала.

Відсутність точних даних про індивідуальні дозові навантаження обстежених контингентів осіб не дозволяє виявити залежність типу “доза-ефект,” однак не викликає сумніву сам факт негативного впливу опромінення (в тому числі і малих доз) та інших факторів Чорнобильської аварії на організм.

При значенні сезонних особливостей протікання місцевих гнійно-запальних захворювань в обох основних групах порівняння максимум захворюваності прийшовся на весняно-осінній період, причому у УЛНА обидва піки затримувались приблизно на 1 місяць.

Клінічна картина основного (гнійно-запального) захворювання на момент надходження пацієнтів у стаціонар не мала яскравих відмінностей між групами порівняння. Однак майже у третини УЛНА, що потрапили до стаціонару з ГЗЗ, в анамнезі вже була аналогічна патологія, що свідчить про тенденцію де хрокіааш! ГЗЗ у вказаного контингенту осіб і набдазкаєтьед де даних Л.А. Бул-

дакова та співавт. (1990) про Нашші'сїь ХроаіЧййХ осередків інфекції у осіб, що зааиаяи впливу факторів радіаційної аварії на Південному Уралі в 1057 році.

Бактеріологічний аналіз вмісту рапїі, що брався при розкритті гнійника чи ПХО рани, не дозволив виявити суттєвих законо-шрїгоетей в групах порівняння.

Достовірне збільшення (р < 0,05) об'єйу ураження тканин на момент надходженім До стаціоігару знайдено у УЛНА з ГЗЗ -мешканців обох регіонів, їіричому більш значне у УЛНА-киян, до того ж відміч'ейа чітка кореляція об'єму ураження тканин та рівня кортизолу сйроватжй крові:

Кортизол сироватки крові та об"ем ураження тканин на момент надходження до стаціонару у хворих а ГЗЗ

полтавчан* УЛНА- УЛНА-

з ГЗЗ полт, а ГЗЗ кияни а ГЗ.''

Клініко-лабораторне дослідження хворих на ГЗЗ, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії, виявило наявність у них частої супутньої хронічної системної (судинної, певр'.логічної,

травної) патології з відповідними змінами імунологічного статусу (достовірним зниженням IgM, IgG на фоні різкого підвищення ЦІК, достовірним зниженням Тл, Тх, підвищенням Ол при

відносній стабільності Тс та Вл, достовірним підвищенням МП НСТ за рахунок лізисного компоненту), які можна трактувати як імунологічну недостатність.

У УЛНА-киян, хворих на ГЗЗ, спостерігалось значне підвищення рівня ЦІК (р < 0,02) та МП НСТ за рахунок лізисного компоненту, що свідчить про високий рівень системної антигенемїї та відносну недостатність автиген-елімінуючих механізмів.

Імунологічна недостатність характеризувалась помірніш гуморальним імунодефіцитом вживання на фоні високого рівня системної антигенемії, імунодефіцитом Т-клітинного типу, підвищенням витрати фагоцитарно-метаболічною потенціалу циркулюючого пулу фагоцитів на фоні підвищеного рівня кортизолемії. Вказані зміни посилювались в ряду "Хворі ГЗЗ - полтавчани < УЛНА, хворі ГЗЗ - полтавчани < УЛНА, хворі ГЗЗ - кияни”. Напевно, вказані клініко-імунологічні зміни обумовлюють дещо уповільнений тип саногенезу та тенденцію до хронізації при ГЗЗ у осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії.

Модифіковані нами лабораторні показники МДП, МП НСТ та вперше запропонований HCT-залежний фаго- та лейкоцитоліз за рахунок оптимізації їх формули та внесення додаткових компонентів виявились більш інформативні, ніж прототипи, більш адекватно відображують тяжкість перебігу гнійно-запального захворювання з урахуванням радіаційно-екологічного (вплив LLR) та радіаційно-анамнестичного (участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) факторів.

Динамічні зміни лабораторних показників при лікуванні пацієнтів за допомогою розробленого способу РБА носили значний позитивний характер: відносний вміст Тл, Такт л, Тх, співвідношення Тх/Тс підвищувались (дещо в різній мірі) у пацієнтів усіх груп порівняння та залишались на субнормальних рівнях на завер-шувальній стадії лікування навіть у УЛНА-киян. Відносний вміст Тс, Оя у пацієнтів, що лікувалися за допомогою FBA, навпаки, мав чітку тенденцію до зниження вже в стадії гідратації та зберігався на рівнях, близьких до норми в кінці лікування.

Знайдені в динаміці ГЗЗ позитивні зміни концентрації Ig М, G, А, чітка тенденція до нормалізації субпопуляційпого складу лімфоцитів під впливом розробленого способу лікування може 1 свідчити про посилення гуморально-клітинної імунної відповіді при лікуванні згаданим способом.

Позитивні динамічні зміни лабораторних показників у пацієнтів, що лікувались за допомогою РБА, можна трактувати, як інтенсифікацію протиінфекційного клітинно-гуморального імунітету та сашгенезу вцілому завдяки оптимальному вибору точки прикладання лікувального впливу та поєднанню антибіотика з імушмодулятором (регіональній біологічній антисептиці).

Лабораторні відмінності у пацієнтів, що лікувались за допомогою РБА, корелювали з більш позитивною у них клінічною картиною перебігу ГЗЗ: більш раннім завершенням фази

гідратації, очищенням рани від гною та некротичних мас, появою грануляцій, більш швидким регресом гіпертермії, скороченням терміну стаціонарного лікування.

В результаті застосування розробленої методики РБА у хворих на ГЗЗ - УЛНА, та хворих на ГЗЗ, що не перебували під впливом факторів аварії на ЧАЕС, виявлено позитивні зміни

перебігу гнійно-запального процесу: температура тіла прийшла до норми в середньому на 4 доби раніше у хворих на ГЗЗ, що не перебували під впливом факторів ааарії на ЧАЕС, лікованих РБА, у порівнянні з аналогічною групою лікованих традиційно (відмінність достовірна, р < 0,05), та на 1,5 доби раніше у УЛНА з ГЗЗ обох регіонів, до того ж не було відмінностей за регіонами.

Застосування РБА привело до суттєвого (р < 0,05) скорочення терміну стаціонарного лікування у порівнянні з традиційним лікуванням в усіх парах порівняння в середньому на 3 - 3,5 доби:

Ліжко-день у досліджували* груп пацієнтів

Хяррі ХяорІ

п ГЗЗ, п ГЗЗ, ОМУ, яодт*

тр. л РВА

УЛНА- УЛНА-

ккяяи кияни

ГЗЗ, ГЗЗ,

тр. д РБА

РБА, при забезпеченні більш ефективного у порівнянні з традиційним лікуванням клінічного ефекту, потребує в 2-3 рази меншої кількості антибіотика (відмінність достовірна в усіх дарах щь. рівняная, р < 0,002) завдяки оптимальному вибору точки прикладання лікувального впливу та поєднанню антибіотика з імуномоду-дятором:

Затрати антибіотика при лінуванні ГЗЗ І

традиційним способом та РБА . :

Хворі Хворі УЛНА, УЛНА, ЗЗША- УЛНА-

їіа ГЗЗ, »а ГЗЗ, лмгт., КЯСВГ^ ЯЯЯЯИ яши

•ЙЙЙТ., ЇЮЯТ., 133, ізз, 133, ' ГЗЗ,

41». л ГЬА ■*гр. л. гал. тр я.

ВИСНОВКИ

1. В імунному статусі учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та осіб, потерпілих від впливу низьких рівнів радіації, виявлено зміни (пригнічення Т-системи та фагоцитарної ланки імунітету, підвищення рівня системної аптигенемії (ЦЕК) та кортизолє-мії при відносній стабільності В-системи іммунітету), що дозволяють трактувати їх як імунологічну недостатність! Вираженість змін зростає в ряду: “Донори-полтавчани < Донори-кияни < УЛНА-полтавчани < УЛНА-киянк”.

2. У осіб, потерпілих від дії факторів аварії на ЧАЕС, імунодефіцит та супутня хронічна системна патологія негативно впливають на перебіг гострих гнійно-запальних захворювань. В ряду “Хворі ГЗЗ - полтавчани < УЛНА, хворі ГЗЗ - полтавчани < УЛ-НА, хворі ГЗЗ - кияни” вираженість змін посилюється.

3. Одними из найбільш інформативних лабораторних показників для контролю перебігу гнійно-запального процесу у осіб, потерпілих бід дії факторів аварії на ЧАЕС, с модифікований лейкоцитарний індекс інтоксикації (МЛІІ) та модифікований показник НСТ-тесту (МП НСТ). .

■ 4. Регіональна біологічна антисептика (регіональна антибіоти-котерапія + регіональна імуноспшуляція), яка доповнює хірургі-.чне лікування місцевих гнійно-запальних, захворювань у осіб, потерпілих від дії факторів Чорнобильської аварії, є патогенетично доцільною, так як тимчасово змінює приоритет імунної відповіді на боротьбу з інфекцією в місці хвороби та оптимальна за точкою прикладання і поєднанням антибіотика та імуностиму-лятора. '

5. Запропонований спосіб лікування місцевих піійно-запальних процесів дозволяє при значному зниженні загальної курсової дози антибіотика підвищити ефективність лікування гнійпо-запальної патології як у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з різних регіоііів та людей, потерпілих від дії низьких рівнів радіації, так і у звичайних пацієнтів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Модифікований нами варіант НСТ-тесту {Рішення про видачу патенту України № 16770 від 04.09.1996] більш інформативний для оцінки фагоцитарно-метаболічної активності фагоцитів, так як враховує ступінь руйнування клітин, які прореагували, шо дозволяє рекомендувати його для широкого застосування в лабораторній діагностиці захворювань, асоційованих зі збудженими фагоцитами, особливо у пациієнтів, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії.

Запропонований спосіб діагностики стафілококової інфекції та стафілоносійства, який базується на врахуванні стафілозалежного фагоцитолізу при інкубації крові з розчином стафіловакцини [Приоритетна справка на винахід № 9(3093535 від 12.09.1996], при достатній точності викопується близько 45 хвилин в умовах клінічної лабораторії, що дозволяє широко рекомендувати його як експрес-метод діагностики стафілококової інфекції.

Розроблений метод лікування гнійно-запальних захворювань (РБА) [Рішення про видачу патенту України № 16771 від 0409.1996] при зниженні курсової дози антибіотика в 2-3 рази підвищує ефективність лікування за рахунок оптимального вибору точки прикладання, поєднання лікарських засобів та тимчасової зміни пріоритету імунної відповіді на боротьбу з інфекцією в осередку запалення (завдяки регіональній імунотропній дії), що дозволяє рекомендувати його для широкого клінічного застосування як оптимального доповнення до хірургічного лікування хворих на місцеві гнійно-запальні захворювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ,

ЩО ВІДОБРАЖУЮТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

Рішеная про видачу патепту України № 16770 від

04.09.1996 “Спосіб оцінки фагоцитарно-метаболічного потенціалу гранулоцитів крові” (співавт. Дранник Г.М., Цебржинсышй ОХ).

Рішення про видачу патенту України № 16771 від .

04.09.1996 “Спосіб лікування локальних гнійно-запальних захворювань” (Співавт. Чумак ПЛ., Дранник Г.М.).

Пріоритетна справка на винахід № 96093535 від 1X09.1996 “Спосіб діагностики стафілококової інфекції” (Співавт. Дранник Г.М., Цебржинський ОХ, Шумейко ОМ.).

Раціоналізаторська препозиція: “Спосіб визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації” - Затв. Українською медичною стоматологічною академією (Полтава), №1768 від 12.12.95 (Співавт. Зубаха AJE).

1. Лечение гнойных ран с использованием ультрафиолетового облучения крови и многокомпонентных мазей на гидрофильной основе // Тезисы докладов научной конференции, посвященной 70-летию проф. П.Т. Максименко. - Полтава, 1992. - С. 96-97. (Співавтори: Чумак ПЛ., Зубаха А.Б.).

2. Использование УФО крови и антеградной нодулолимфати-ческой антибактериальной терапии в лечении острых гнойно-воспалительных заболеваний // Методические аспекты преподавания общей хирургии, актуальные проблемы гнойной хирургам: Материалы республиканской учебно-методической научной конференции заведующих кафедр общей хирургии медвузов Украины. -Одесса, 1993. - с. 180-181. (Співавтори: Чумак ПЛ., Зубаха AJB., Рудий М.О.).

3. Изучение структуры заболеваемости хирургической патологией и иммунного статуса у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Тезисы докладов научной конференции “Актуальные вопросы клинической медицины”. - Полтава, 1994. - С. 220-221. (Співавтори: Чумак ПЛ., Шумейко 1_А_).

4. Пероксидация при воспалении и действии радиации // I Міжнародний конгрес з інтегративної антропології. Матеріали конгресу. Тернопіль, 1995. - с. 336-337. (Співавтори: Цебржинський OJ., Борисова О.В., Новікова CJ., Стенько ВТ.).

5. Застосування ентеральних сорбентів в комплексній терапії гніИних захворювань і цукрового діабету / / Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами

загальної хірургії медвузів України. - Тернопіль, 1998. - С. 87-38. (Співавтори: Чумак ПЯ. Шумейко ІА. Рудий М.О.).

6. Комплексне лікування післятравматично'і гнійної рани // Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. -Тернопіль, 1996. - С. 73-74. (Співавтори: Зубаха AJB. Шумейко LA.).

7. Добові коливання показниісів НСТ-тесту у пацієнтів з гнійною хірургічною патологією /У Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. - Тернопіль, 1996. - С 91.

8. Регіональна антибіотикотераігія та імуностимуляція в ■

лікуванні місцевих гнійно-запальних захворювань // Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. - Тернопіль, 1996. -С 91-92. (Співавтор: Зубаха А-Б.) .

Summary: '

Shumeiko V.M. Peculiarities of treatment of patients with local purulent-inflammatory diseases, which were exposed to the influence of Chernobyl’s accident factors. Type-script thesis for competition of academic degree of the Candidate of medical sciences in speciality 14.01.03 - Surgery. Kiev medical academy of postgraduate education of the Ministry of Health. Kiev, 1996.

The work wich declared in 8 scientific publications, 2 Ukrainian pathents and 1 rational propozition is submitted here. On the basis of carried clinico-laboratory research the peculiarities of purulent-inflammatory diseases course of persons, which were subjected to Chernobyl catastrophe’s factors are presented. Informative criteria of the evaluation of course and method of treatment of the purulent-inflammatory pathology increasing its

eiiectivity worked out The results of this research are implemented into practice.

Шумейко ВМ. Особенности лечения больных с местными шойно-воспалительными заболеваниями, подвергшихся воздействию факторов Чернобыльской аварки. Рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Киевская медицинская академия последипломного образования М3 Украины. Киев, 1996.

Защищается 8 научных публикаций, 2 решения о выдаче патента Украины, 1 рационализаторское предложение, которые содержат результаты клинико-лабораторных исследований особенностей протекания гнойно-воспалительных заболеваний у лиц, подвергшихся воздействию факторов Чернобыльской аварии. Разработаны информативные критерии оценки течения и способ лечения гнойно-воспалительной патологии, повышающий эффективность лечения. Результаты исследований внедрены в практику.

Ключеві слова.: гнійно-запальні захворювання, ЧАЕС,

імунодефіцит, регіональна антибіотикотерапія, регіональна імуностимуляція.

Підписано до друку 1. Ю. 96р. Формат 60x84 1/16. Папір друкарський. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 1. Замовлення №814. Тираж 100 прим. Безкоштовно. Дільниця оперативного друку статистичного управління Полтавсько.! області, м. Полтава, вул. Пушкіна, 103.

Резюме: