Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Особенности клинического течения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у женщин, лечение с включением антиоксидантов.

РГ Б ОД

1 п АПР 1995

Харп1вський tKCTHTyr удоскояиншс ràapiE

ПЕТРОВ SBTEH еИЕШШЧ

ОСОВЛИШСТ1 ЯНШЧпСГО П2РЕБНУ ЖРАЗЮЮ1 ХЮГОБИ дванщягипалл кишки у одзк ,

лктыня з ашшш анвшэдавпв

I4.00.06 - agrplmt хвороби

шониеи?

AKcepnqtl.HB адобугм нвукового студии кандхпдта ыедичних пук

На Правах гукоимсу

Xbjsíb - 199б

Дясергац!» в докопясои

Робота мхонана в УкрвТнськхй мадичн1й стоиатштог1чн1Я акадвмИ Науковнй хер* вник:

доктор мацжашх наук.профвсор 1.В.Рвдчадь Науковвй консультант:

доктор поднятое наук ОЛ.Голадекберг Офйиян! оаонантя:

мндздат иадешюс нвук,професор И.П.Снспхов.

доктор шдичнизс наук,провесор 1.Ф.Костюк

0роа1£ыа у стан о ав: Хер^эськиЯ науково-доел 1дний 1нститут таранах

Захцст днсвргацИ в^будетьск" 19* ¿иСпи<.\ 199броку

у » л

о годин! на аас!данн1 спец1ал1эовано1 вчено! ради К.074.25.С в Харк1вська>ог Ькяитут* удоскоиадення я1кар!в /310178, м.Харх!з, вул.Норчаг4нц4в, 88/.

3 дяевртац1вв нежна ознайоиитись у б1<Шотец1 Харх*вського 1нституту удосхоналенн* /310178, и.Харк!в, вул.Ксрчв-

р1Щ1В, 58/.

>Автореферат рсз!слания ¿:с/.сую\_1595 року

Этакий сакретар ы:ец1ал!зоваяоХ зчаноТ рада, доктор ¡¿едичюсс наук, лрсфесор

Л.Н.Пархоиенко

ЗАГАЛЬНйЗ 311ICT РОБОТЕ

АктуальяЮть псоблеш-

Виразнова хвороба /ВХ/ е одним !з пошрених захворввань гтр!шн1х орган1в i його розповсюджен1сть серед дорослого на-юння доаягае б - 10% /П.Я.Григорьев, 1986; В.Х.Василеняо i ;вавг., 1937; З.С. David, 1982; И. berndl, 1987/.

Дя хвороба час rime спосгер1гаеться у чолов1я1в /Б.1.Ф1е-[-Рисс, е.С.Риса, 1976; В.¡.Антонов i сШвавт., 1988 ;Т Kennedy, Spencer, 1983; J. Hoffman et cut., 1984/ I снладае в середяьо-4 ; I пор1вняно 8 г1нками. Разом з гии, за давими багатьах :л!дхеяь, прогягои останн}х 10 - 15 рок!в аоШгяо вирогла бШсть sIhok серед хзорих ВХ /М.В.Ельштейн 1 сп!вазт., 1989; ■/. Kura-fa etat., 1985; Л. Ьоппелбегд, 1985/. Причинами по-т inoro явища передбачаються Еайр1зяоиая1гн1ш1 фангори: вбш-!ня стресових вплив1в, зростагча частота с1мейних Еегара8д1в :ок, широко .розповсвдження серед них шк!дливих звжчон- /зокреиа, [5нля/, зростаняя порушень гормонально! функцП яечниШв та :1. Доотатньо суперечлив! та иалочисленн! дан! в!дносно етиоло-них га пагогенетичних фактор1в ВХ у Пнон.'Ряд автор1в О.Виноградова, 1962; Р.Р.Газ1зова, 1990; ¿.К. Lam, 1984/ ввить пров!дну роль гормонально.! ланни, опобливо поруиейь фунн-

яечниЕ1в, в1нових 1нволец1йних 8U1H у юНмантеричний nepioj пар!од менопаузи, хоч Юнумь 1 протнлеян! да£1 Д.Г.Грнаен-i сШвавт., 1977/. До цього часу в л1тератур1 1снуЕгь р!зя; нни нл1н1чних прояв1в виразково! хвороби дванадцятипало! таг-/ВХЛК/ у Kfhoe, и переб!г у ос!б Пночо! стат! пор1гняно s овтами сШнветься неоднозначно. Мало вивчен! особливост! л1-ання ц1е! яатегорН хворях.

За останн! рони в роботах в!тчизняних га завордоннах автор1в

все б!льте вказуеться на вахлизу роль перенисного окислвннв л!-п!д!е /ПОЛ/ в патогенез! Б1 /А.Г.0дар!н, О.А.БасильеЕ, 1990; Ы.Дзгтярьова i сШвавт., 1991, В.П.Цорсзов i сШвавт., 1992; КБ.Редчшь i сп!вавт., 1992; J. Szeien^i, К.Ьгипе., 198а; Е.С. Tsimoyionnis е/ al., 19йа/. Разок з гии, у доступн!й л!те-parypl ии не зустр!ли роб!т, де анал!зусться стан антиоксидантно-го забезпечення /АОЗ/ орган!зыу i ПОЛ у х!нок з ВХДК /ъ ураху-ванняы в!ку га сезону загострення хвороби/. Досл1дхення у цьоыу напряику ыохуть внести нов! в1доност! у вивченн! патогенезу ВХДК у xíhok, що стане основою'для винористання антиовсиданпв /АО/ у л!куванн! mei категорН хворих з иетою п!двшаення терапевтич-нох ефективност! л!яувального комплексу.

Мета досл!дхення

Вивчити розповссдхення BI та особливосг1 переб!гу ВХДК у Иной в урахуванняи 103 орган!аму 1 стану П01 залехно в!д в!ку, рогробити кои иле не ну терап!в для цих хворих 1з вик ори с ген няы АО.

8£зач! досд1дж8ння:

1. ВИВЧИТИ рОЗПОВСЮДЖвН1СТЬ вх у xlhoh.

2. Вивчити кл!н!чн! особдивост! пареб!гу ВХДК у ос!б х!но- • чо1 стаг!«

3. Вивчити стан АОЗ орган18му i П01 у .xíhok з ВХДК.

4i Розробитк та обгрунгуватк комплекс л1кування Щс1 групп хворих з урахуванням АОЗ орган!злу 1 стану ПОЛ.

5. Ъивчити кл1н!чну ефевтивнюгь розроблено! комплексно! те-рап!i ВХДК у xíhok.

Наукова новизна 1 георэгичие значения

На матер!ал! статвстичного i клШчного досл!дхення вперше вивчен! особливост! nepeóiry БХДК у х!нш? у в!ковоку аспект!.

Значен! АОЗ аснорбагоы, токоферолом, стан ПОЛ у цих хворих, що дозволило розробити яомплексну тврап!ю meï патолог!! i отри-лати б!льш яозитивн! клШчн! результата.

Практична д!нн!сть роботи

Отринан! дан! дозволила всгановити особливост! нл!н!чного iepe6!ry i д{агноотияя ВХШ у sîhok. Биявлен! п!д час комплексного обстезеняя ?MiHH АОЗ орган !зму i стану ПОЛ привели до необ-г!дност! зик^рисгати АО -'аази, аскорб!аову кислоту/ з базиса 1:1 sspanti. Цв априяло б1лыа раяньому знинненню кл!н!чних прояв1в сзорсби, швидвоыу зазиалэнно варазкоаого дефекту.

Основн! полодення. до заноситься на захист

1. ВХЛК у ziHOB мае csoi кл1н!чз! особливост!.

2. Кл1н1чний пер9б1г БХДК у siaoB павною м!роа зумовлений 1нтивац!ев ПО!, знияекиям АОЗ орган!гму ! гораональниы дисба-ганаси.

3. Щдзищення ефентивност1 л!кування ВХЛК у sîhoh досидеться комплексною патогзЕвтичноа терап1ев з винористанням АО.

Апробад!я роботи . .

Апробац1я дисертацН з!дбулася на сщльному зас1даня! на-радр пропедевтики внутр1пн!х хвороб, патолог№о! ф!з!одогП', [чзаПгально* repanjï, фармаколог!i, курсу л1кузально! ф!зкуль-гуш та л!карсьяого контрило. Матер1али дисертац!! допоз!дали-:я на науново-праятичних конфаренд!ях иолодих вчених Полтаваьяо-

мадячного стоыатодог1чяого !нсгитуту /1992-1Э94/, на зас!-^аннях терапевтичного товариства в м.Яолтав!, у Харк!зському Ш терап!1.

3?бл!над1Ч результат1з наукових досл!дяень

За матер!алами дисартацН опубл!кован1 d poOir.

Р!вень реал|зад}1. впровзгження нэукових розробоя

Результата науновиг роаробок та buchobkíb дисартзцШно! роботи запроваджен! в практику роботи терапевтичних в!дд!лень 4-í I 5-1 utcbíffli л!нарень м.Полтави i в гастроентеролоПчнолу паб!нет! 4-Ï пол!нл!н!ки м.Полтави.

Обсяг та структура дисертацП .

Дасертаща викладена на 139 стор1нках иашшоаису, гостить 19 таблиць, 13 иалюншв i 2 витяги !з icToplü хвороб. Складаеть ся 1з вступу, огляду л!тератури, опясу иатер!ал!в.! метод!в досл1дгевня, 3 роздШв власних досл!джень, закличеавя, висноз-HjB, практичних рввомендаЩй та показника л!таратури, який uic-тить 219 в!тчизнянкх t закордонних джарел.

Конкретний особистий внес он у розробну наукових разультат*:

Автор^ проанал1зував в!тчи8яяну î закордонву лИературу з Ще| проблема. Вивчева р'озповспдкен1сть ВХ шлунку i ВХЛК залег-но в!д в!ку, стат! на арИвноиу матер! аз i гастроентеролог!чно-го в!дд1лення 4-1 alcbKoi л!карн! м.Полтави. За двпшогою роз-роблеких карт обстенення хзорих вивчен!'особливост! nepeöiry ВХДК у 115 xíhob 13 врахуванняы ДОЗ орган!зыу ! стану ПОЛ за-леяно в!д в!ку- Автор самосПйно проакал!зував результат досл1даеЕня,- розробив 1 обгрунтував комплекс л!кування mei груша'хзорих, вивчив нлШчву в$актива!сть розроблено! комплексно! tapan 1 i ВХДК у slHOK. СамостШно викоиана статистична об-робяа ыатер1аду на ЕОМ.

3MICT РОБОТИ

Характеристика методолог!!., методу досл!дк9ння. предмету об'ентв

Еиконання поставлены: заздань вами проведена у два етапи. а першоыу erani вивчена розповсютсен!сгь ВХ шлуниа i ВХДК алеяно в!д в!ку i сгат! на арх!вному ыатер!ал} гастроентеро-опчпого в!дд1левня 4-х ял!н1чно1' л!нарн! м.Полтавк протягок 989-1991 рон1в - усього 854 1стор1й хвороби. При розподШ ворих за bjkom використана класиф!кац1я, загвврдхвпа на Вое-оюзвому симпоз!ум1 з вианачення } номвнклагури пвр!од1в ста-1нвя /Лен!нград, 1962/ 1 ы1жнароднону симпо41ум! а проблен зронголог!! ВООЗ /Ки!в, 1963/.

На другому етап) в уловах гастроентеролоПчного сгаЩона-у 4-Ü MjCbKoi л1нарн1 м.Полтави нами оботехвн! 157 хворих [ДК, ia яяих 115 /73,2%/ я1нон 1 42 /26,8%/ чолов!ни. При 1ВЧ0НН1 ЛОЗ орган!зму, огану ПОИ, гормонально! фуннцПяечни-1в нами взяга контрольна група - 48 адорових *1нон. Враховую-i широк! BisoBi ноливання /в1д 16 до 82 роя!в/ i значения фискально! ланни в генез1 ВХ у zJhoh, un розд1зшли ж1нон з 35 на дв 1 групи: I i П. I трупу снлали 58 я!нок рвпродунтив->го в!яу /до 45 ров!в/, П - 57 sIhoh, як! перебузали в •кл1ыак-¡ричному перЮд! або в перЮд! ненопаузи.

Д!агноз "Виразнова хвороба дванадцятипалох кишни" ставив-ка основ! нласиф!кац!1,-sanponoHOBaHoi Г.ЬБурчинсыпш /1973/. орин проводилось повне нлШяо-лабораторне та !нструмеитальве стеэсення, зонрема рентгвнолоПчне i ф)брогастродуоденоскоп1ч-досл1дгення орган!в шлунково-кишнового тракту.

Для од1нки стану гормонально! фуннц!! яечник!в у 30 *!нок

з ВХДК ! 25 здорових х!нок визначали концентрацию статевих сте-ро1двих горыон!в /естрЮлу, естрад1олу, прогестерону, тестостерону/ в сироватЩ кров! рад!о!мунолог!чним методом. 7 ж!нок репродуктивного е!ку гормональний фон визначався дв!ч1 протягом менструального циклу - на 7-8 день, що в!дпов!дас фол!кул!нов!й 4a3i, i на 20-21 день, ао в!дпов!дае люге1нов!й fiasi.

У вс!х обстехених xihok вивчалась АОЗ органiэму аскорба-тгаг, токоферолом, активкзсть анткоксидантнкх фериенПв i стан ПОЛ залекно в1д сезону року та в!ку / спец!алып иэгоди досл!д-хевня/. Виноркстовуваний натер!ал ! методики дося1дкення в!доб-paxeHi в таблиц! I.

Гаолиця I

СпеШальн! методи досл!дяення

n/д ^

Методики : Тканию? : Jlireparypa,

1. в-1 пре-/-л!попроте!да сироватка О.Г.Архипова i jh. J J 1988

2. Д!едрз1 кон'югати сироватка

3. Налоновий диальдег!д кров

4. Л!нгвалышй тест

5. Перекксний гемол!з еритроциПв кров

5. Каталаза кров 7. Супероксиддисмутаза кров

6. Дерулоплазм!н

О.М.Боскресенський i iE., 1982

Ю. А. Владимиров, О.ЬАрчаков, 1972

слизова обо- Т.Г.Пчел!на, лонна язике. 1976

E.E.Cnipi4eB ! !н.,

1979

М.А.Под!льчак,

1967

O.G.Брус ob i ie., 1976

сир obelтк& А.Под!льчан,

1967

Стагисткчяу обробку цифрозих даниг проводили 8 викорисгав-ням KparepiiB Стызденга.

Винлад основних гезулъгаг!в дисеогадП

Досл1дженняыи, проведенный яа першему егаШ, установлено, цо сп!вв1дношення ос чолов1чо1 I ж!ночо1 стаг1 з ВХ склало 2,4 : I. Ян у чолоз!н1з, гак 1 у ж1нон найчасИше д!агносгува-лась ВХДК. ВХ шлунка в ыолодоиу I аяадькоыу зли д1агностува-лась ильки у чолозшз. ЗХ ялунна заявлялась чаоПое у чолозшз середнього, а у ас!яок - аохилого в|ну. ВХДК Д1агяосгува-лась у чоловШв часгШе в зр1лску в!ц1, а у з1Яок - у зр!лому 1 середяьому вШ.

Значна перевага дефекту дуоденально! ловал1зацЦ над плун-нозою у ос1б а!ночо1 стал! /13I/ 1 зизначила надал1 першо-чергове вивчення ВХДК у я!нон.

ОЩнна результат1з клШчних I лабораторно-1нотруаенгаль-них досл!дзень на другому етап1 проводилась наыи дяференгШоза-но залежно В1Д стат! хзорих. Яаралельно з циы нлШчн! особли-зосг! ВХДК у з1нон буди розглянуг! у в!яовоыу аспент! шляхом сШвставленна резулыат1в у ос1б х1ночо1 стат!, як1 евлали I 5 Я групи.

Проведена досл!лдення показало, що у гйноя значно часПше /в 50,4^ випадк1в/, н!х у чоловШз /14,3%/ спостер!гаеться аги-повий пареб!г хзороби, який проявляемся мевшою тризал{сто га 1нтенс1вн1ств болей, IX дифузн1сгю !з захопланяян не г}льни гаст-poдyoдeнaльнoí з;ни чи еШгастрально! д1лянки, а 1 правого /р!дие л!вого/ п1дребер*я. У а! нон р1дае в!ды1чались "голодн!", н1чн! га П1зн1 бол!. Особи чоловхчох сгаг1 часПше, н!ж зс!ночо1, в1дм!чали зв'язок болей з ф1зичноп перевтомою /40,5% проги 24,3%/. I, нанпани, яа залегн1сть болей в!д характеру 1лс1 /зшр-но1, госгрох, кисло1/ вназувгь част!ше х!нки /1&,5%/, н!в чоло-з!ни /9,55»/, до, напевно, зуиовлено часИшим поедяанням ВХДК з

патолоПев эсовчного Шхура, печ1нки у ос 16 х1ночох стаП.

В1дрижва спостер!гадась у 77 /67,0%/ Инок 1 30 /71,4%/ чо лов1к!в, тобго зустр1чалась приблизно однаково часто серед ос обох статей 1 була най01льп поширеним диспепсичним симптомом. Однан характер Н певною Шров в1др1знявся у *1нок 1 у чолов!-К1в. Так, 42 {з 77 /54,5%/ х!нок 1 13 1з 30 /43,3%/ чоловШв в!дм1чали в1дриялу поверяй; вона зустр!чалась у б{льшост1 ви-падк1з, з деяков перевагов у ос 16 ж}ночо1 стат!. На другому ы1сц1 за частотов спостер1галась в1дриака кислим, причому у чо-лов!к1в вона була у 2 рази часПшов, ни у ж!нок' /36,7% 1 18,3%, Згага,нудота 1 блювання зустр!чались у я!нок р!дше, н1ж у чоло-з¡к!в, що сп1впадае з результатами 1нших досл1двик!в /А.О.Шепту л1н I сп1вавт., 1993/. Запори, навпави, частШе в!ди1чались у ос 13 *1ночо1 ,стаг1 /35,7% прота 23,8%/. Т ж!нок в 1,4 рази час-г!ше споатер1гались т! чи 1во1 ознаки астэновегетативного синдрому /загальна сдаб1сть, знияення прадездатност!, порушення сну та 1н./.

ТакТ^йактори ривику ВХДК, як пал}ння, внивання алкоголю, ал!ментарн1 погр!иноот! В1д1грають значно кеншу роль у Х1Я0К, вагом!ший вплив нервово-псих1чного фактору, спадковосИ.

Зосить часто /в 40,0% випадк1в/ сзред х!нок з ВХДК в!дм1-чалась ПнеколоНчна патолог1я /ф!бром!оиа матки, аднексити, дпсфункц!я яечник!в та )н./. Аборти споетер!гались у 74 /64,3%/ г!нок, причому у 9 а!нок 1з 23 /39,4%/ вони супроводжувались -загостренняы хвороби, яка д1агностувалася ран1ие. I, навпаки, ваг1тн!сть позитивно впливала на переб1Г ВХДК. Так, 8 Х1нок 1з 13 /61,5%/, початок захворювання у яких попередяав ваг1тност1, 31 дм!чали с г 1 йку рем1с!ю ЗХДК у перЮд ваг1тносг1, яка продовау залась ! в п!сляпологовоиу пзр1од1.

Астен1чна Е0Есткгуц1я спостер!галась часише у чоловШв, als у к!нон /33,3% проти 20,9%/, у ос 16 ж1ночо! стат! до цього s уназаний тип т!лоскладу зустр1чався нав!ть р!дие, His rlnep-:тен!чний /31,3%/. Серед ос!б чолов!чо! стат! зтчно пёревага-И5 iBopi з нормальной масов Ила /69,0%/, у г!нок приблизно од-заково часто зустр1чалась нормальна та п!двищена паса т!ла 'в1дпов1дно, в 45,2% и 46,1% выпадк!в/. Лише стосовно чолов1к1в мохна було говорим про пор!вняно нер1дне виявлення сивусово! 5радикард11 /33,3%/, тод! ян у ж!нон вона зустр!чалась досить ?!дно /14,8%/. Артер1альна г1погон!я. виявлена трохи часг!ше у eIhoh /17,4%/, his у чолов!к!в /14,3%/ i взагал! такоа зустр!-талась в!дносно р1дно.

При пальпацИ живота лональний б!ль у д!лянц.1 проекц!! . цванадцятипало! вишни виявлений у ж!нок р!дше,. н!ж у чоловШв '41,7% проти 52,4%/. Позитивней симптом Пенделя в1дм!чений-нами тсПше у чоловШв, н!ж у ж!нон /28,6% проти 24,3%/, .позитив-il симптоми Кера, läep$i- навпани. ' ■

У xiHon в!дм!чен1 пени! розм!ри та глибина виразнового 1ефенту. У чолов1н!в прантично вс! поназнини влунново! сенре-ш 6ули виц1, hle у xlhoh.'

У ос 16 к1ночо!/стат1 част1ие спостер!гались супутн! хворо-5и жовчного uixypa, п!дшлунново! залози /36,5% проти 14,2%/. Сровотеча, як ускладнення ВОТ, зуетр1чалась /в сучасноиу або жнулому/ майже в однанов!й н1льност1 випадн!в, значно р1дше у с1нок - перфораЩя виразки.

1арактеризуичи клШку ВХДК у в1ковому аспект!, сл!д в!д-й'тити, що в нлШактеричний перюд 1 пер!од иенопау8и хвороба iepe61rae тяжче, в чому немалу роль, на налу дуину, в!д!гравгь

i виявлен! нами б1льш значн1 горкональн1 зШни. Це проявлясгь-ся передусШ у зникенн! рзвня таких захисних для слизово! оболонки травного каналу горыон!в, як прогестерон i естрЮл та р1зкоыу п1двищенн1 тестостерону, негативно впливаючого на тро-ф1ку слизово! оболонки. У siHOK репродуктивного вШу зв'язок зиявлених зы!е i3 ВХДК наи видасться не зовсШ переконлизии i üac м!сце лише у часгини хворих, що над1лило нас .'на вивчекня 1нших патогенетичких ланок ВХДК у kIhok i, зокрена, стану AOS орган!зму I ПОЛ.

Наин був вивчений стан ПОЛ, ангиоксидантна забезпеченн'сть аскорбатои, токоферолом, активк1сть механ1зм1в антиоксидантного захисту по ферыентаы супероксиддисыутази /СОД/, каталази, церу-лоплазм1ну /ЦП/ у 115 eIhok з-БХДК i 48 практично здорових zi-нок. Де питания розглядалоса не т!льки з урахуванняи BiKy хворих, a i сезону загострення, оск!лъки в1доко, що АОЗ орган1зму i стан ПОЛ неоднаков1 в р1зн! сезони року /О.Л.ерьоы1на, 1-М.Звягольська, 1365/.

Резулыати в1добрахен1 в таблицях 2 13.

Таблиця 2

АОЗ орган1зыу i стан ПОЛ у здорових ос 16 та sIhok

з ВХДК у зииово-весняаий пер 1 од року

ТКонтрольная . I .Контрольна .

Показники * група • група * П

• п=13 : п=34 : п=12 . п=36

I : 2 : 3 ' 4 : 5

h - 1 пре- р -л1по-

проте1ди, г/л 4,4б±0,30 6,09±0,3IS 6,i0±0,29 ?,84±0,35*

üichOBl кон*югати,

lkuоль/л 5^,50+1,30 50,95^1,39* 55,73±I,I4 59,üO±I,443E

МДА, икиолъ/л

до 1лкубад11 5,±0,41 .7,80±0,66* б,44±0,31 7,96+0,37*

П1СЛЯ 1,5-год» 1нку-бацЦ 7,22±0,44 II ,42+0, об1 9,01+0,40 11,79+0,4Г

прир1ст МЛА 1,95+0,36 3,62+0,54* 2,57+0,14.3,83+0,36*

Л1нгвальний тест, сек. 11,5+0,8 22,9+1,1* 12,1+0,8 23,3+0,8*

Перекисний генол13 эритроцит1в, % 2,06+0,17 2,а6+0,19* 2,43+0,21 3,07+0,15*

Церулоплазшн, иг/л 94,3+7,а 127,9+5,а* 93,7+6,5 111,5+4,4*

СОЛ, 02. 1,26+0,05 0,69+0,05* 1,13+0,05 0,54+0,04*

Ялталаза, од.илн.еритр. 3,40x0,19 3,27+0,11 3,32+0,11 3,12-0,07

* - р{зяиц! статистично достов!рн! пор1вняно з контрольною трупов.

Таблиця 3

АОЗ орган!зму { стан ПОЛ у здорог::х ос 16 та х!нок з ВХДК з л1тньо-ос1нн!й перЮд рону

ТК'он'тр'ольна 7 Т^нтргаьна 7

Поназнини • трупа * I " трупа * П

п=13 : п=24 : п=10 : п=21

3:4:5

уЗ - ! прё-^-л1по-

"прот^яи, г/л 4,68+0,27 5,49±0,51 5,75+0,29 б,56±0,34 Д!енов1 кон'югати,

•гниоль/л 53,41+1,02 58,11+1,59* 54,95+0,98 59,53+1,74* ?1ИЛ, ыкмоль/л

до ШнубацП 4,29+0,39 5,85+0,53* 5,33+0,34 6,61+0,ч0* п!сля 1,5-год.хнку-

оацН ¿3,03+0,55 8,99+0,63* 7,33+0,50 10,28+0,56*

прирЮ: &1А 1,74+0,42 3,14+0,34* 2,00+0,25 3,67+0,40* Л1нгвальниЗ тест,

"зя. 9,4+0,? 15,2^1,4* 9,9+0,о 19,3+1,5*

Перонисний геио-л1з еритроци-т!в, %

Дерулоплази!н, мг/л

СОД, од.

Каталаза, од.млн.еритр.

2,04±0,26 2,35±0,16 2,22*0,16 2,91±0,22*

98,0±6,5 П4,1±5,1 96,6+4,9 122,5+8,1*

1,09±0,06 0,66+0,04* 1,05+0,04 ' 0,6710,04*

3,32+0,15 3,27 ±0,16 3,26+0,13 2,87+0,11*

- р 1 зниц 1 статистично достов!рн! пор!вняно з контрольное групою.

1нтвнсиф1нац!я процео!в ПОЛ е вааливов ланкою в розвигку ВХДК. Посилання процес!в ПОЛ 1 знихення ¿03 на фон! стресу, павно

1 зумовлое загострення НОТ. 0триман1 нами дан 1 - св!дчання тому. Досд1дженнями встановлано, ко у х!нох р!зного в{ну з наавною ВХЖ значно активуоться процеси ПОЛ /достов!рно Щдвищвшф р1вань д1енових нон'югат ! малонового диальдепду/, причоиу найб1льш пом!тно цв проявляешься в зимово-весняний пвр!од. 3наел!док ПОЛ накопичуиться так1 другорядн! продукта, ян ненасичвн1 альдег!ди, не гони, нззькоаолекулярн! кислоти, малоновиЗ диальдег1д /ЫМ/ 1 продукта його взаеыодП з аы1ном!спиа1и сполунами. У творен! г!д-роперекиси, ненасичеы! альдеПди 1 1Щ е мутогенами з висоною ци-тотонсичн!стю: вони пригв!чують антивнЮть гл!вол!зу 1 окисдюючо-го фосфорилювання, !нг!бують синтез б!лна 1 нунле!нових кислот, а також р!зних мембранозв'язаних ферменИв, зокрема глюкозо-6-фосфатази. При ПОЛ б!олог!чних мембран врагаеться л1а!дний шар, в!дбуваеться модиф!кац!я мембранних б!дк1в, що призводить до по-рушзння проникноси мембран. Порушення бар'ерних властивостей аембраннах ут'зорень нл!тинних, субкл!тинних структур 1 судин в

гасгродуоденальа1й слизов!й оболонц! призводить до Шдзилаяня 1х проникност! для воднезих !он!з, як! у зелик!й к!лькост! утво-риються в порохнин! а лунка при дисоЩацЦ хлорисгозоднево! кисло-ти, що станозить особливу небвзпеку для нл1гин слизово! обо-донни IX зворотно! дифузИ. [Цдзищвна нонцентрац!я воднезих !он!в у цигозол! нл!тини призводить до !нг!бування фермент!в, до посилення катабол!чних процес1в у кл!тин!, а в результат! -до и цитол!зу 1 загибел!.

Насл!дки зм1н, як! викликаються актив1зац!ею ПОЛ у а!нон э ВХЛК посилюються недостатн^тю функдЛ антиоксидантно! система, до найб!лъш виразно Шдтвердилося в нашому досл!дженн! р1з-яиы знизенням вм!сту СОД ! аскорбату у хворих ян у зимово-вес-няний, гак ! л!гньо-ос-!нн!а перЮдя. ДефШиг сС -гоноферолу був б!льш зирахений у зим ов о-ве сияний пер!од. I значно I частини хворих,. особливо репродуктивного в!ку, в л!тньо-ос!нн1й пер!од нормальн! поаазники перекисного гемол!зу еритроцит!в розгляда-лися яя в!добрааення в!дносного деф1циту «¿-токоферолу. Що сгосуеться Шдвиценого р!вня ЦП у х1нон обох труп, то, на налу дуыну, под!бна активами синтезу ЦП с адаптивною- реашПсю, спря-моваяою на збШшення'загального фонду АО.

Отриман! резулыати.-^о дозволтоть розглядати антив!зац1ю процес!в ПОЛ ! функц!ональну недостатн1сть антиоксидантно! систеыи яя одну !з залливих ланок в патогенез! ВХДК у х!нок р!зного з1ку, зумовили доц!льн!сть призначення АО для медикаментозное корекцП з диференЩйованим подходом залезио в!д сезону року.

Нами застосозузазся для 31 а!нки антиоксидаятний комплекс /препарат аез!т, до складу якого входить в!там!н в,! аскорб!но-

- 14 -

ва кислота/ на фон! базисдо! терапИ /д!ета !й I, хол1нол1тшш, антациди, ф!з!отерапевтичн1 процедури, ЛФК/. Аев1г призначавс! по I капсул! 3 рази в день, аскорб!нова кислота - по 0,05 г 3 рази в день протягом 3-х тижн1в у зиыово-весняний пер!од, а в л1тньо-ос1шШ сер!од - цец же комплекс 51лыи коротким курс! /протягом 2-х тижн!в/.

Така х к1льк1сть ж!нок анало^чного в!ку 1 сезону загост-рення, як! отриыували лиае базисну терап!ю, була взята для ПО' Р1вняння результат1в л!кування. При оц1яцг терапевгично! ефеК' тизност 1 традшШно! терапИ /без АО/ та з використанням АО в ховувався в1ковий аспект.

У процес! динаШчного спостереження нами встановлено, що п!д впливом проведеного л!кування у вс!х хворих, ян празило, протягом перших двох дн!в стадЮнарного л1кування покращувавс загалышй стан ! саыопочдття. Усунення диспепсичяих явиц, зникнення болей пэвнои и1рою залежало в!д проведено! комплен но! терапЦ 1 в1ку хворих.

Зокрема, середн! строка усунення. больовогу синдрому у хз рих репродуктивного в!ну, як! вживали АО, були статистично досгов!рно менш! /р 0,05/, н!х у хворих I групи, як1 не с римувади АО, в!дпов1дно, 5,06^,45 ! 7,12+0,74 дня. У ж!нок И групи, як! отринувалк АО, середн! строки усунення болей бух гакох статистично достов!рно менп! /р < 0,05/, н!х у хворих цього.х в1ку, як1 не приймади АО. Вони склали, в!дпов1дно, 7,20±0,59 1 9,40±0,84 дня.

Що стосуеться дяспепсичного синдрому, то до к!ндя стад!! аарного л1кування в!я був повн!стю л1кв!дозаний у вс!х хворш репродуктивного в!ку ! П групи, як1 отриыували АО. У 3 /20,

мк П групи, яв! не вЕивали АО, до к!нця л!нування це епоств-гались диспепсичн1 явища.

Процео загоювання виразкового дефекту танож певною ulpoc значався прозе деною комплексною таращсв. Тан, через 3-4 тккп I початку л1кування у sIhoe i групи, як! вхивали АО, повне 'оювання виразкового дефекту в!дм!чене у 81,3% випадк!в, в той !, як у oci6, як! не отримували АО, рубцпвання виразнового юнту на цей час в!дбулося липе в 68,8% випадк1в. У 3 /18,7%/ он репродуктивного .в1ку, як! отримували АО, i у 4 /25,0%/ xl, якi ii не отримували, в!дм!чений рубцевий виразновий дефект. /6,2%/ eihkh i групи, яка отримувала лише базисну repaniu, в!ди1чено позитивно! динам!не.

У хворих П групи, ян! вживали АО в коипленсному л!куванн1, ds част!ше н1дм1чене повна загоювання виразкового дефекту, у ос 16 аналог!чного в!ну, ян] не вливали АО /в!дпов1дно, в 5% 1 60,0% випадк!в/. Тубцева виразка виявлена в н1нц1 л!ну-1Я у 3 /20,0%/ х1нок П групи, ян! отримували АО 1 у 4 /26,7%/ ж, як! не отримували АО. Позитивна ендосноп1чна динам1ва бу-!1дсугня часПше у ос 16 П групи, ян! не отримували АО /13,3% 'и 6,7%/.

Одночасно з динам1кою кл!н1чних прояв!в хвороби для оц1нки тивност! комплексно! repanl! з використанням АО наии засто-н! метода б!ох!Шчного контролю рЗвня в1льнорадикального ленвя i AOS. Бонн показали, цо комплексна терап1я з прийомом !двищуе насичення орган 1зму асяорбагом 1 токоферолом у hIeoe

груп, що сприяло зникенню р1вня ПОЛ. У sIhoh I ! П групи, ге отримували АО, не в!ди!чене достов1рне Шдвииення р!вня ру аскорбагу. 1 токоферолу. Динам1ка показнин!в первиннкх 1 гвих продукт 1в ПОЛ - д1енових нон»югаг 1 МДА у *1ноя обох

- 15 -

груп, як! не отримували АО, не дозволяе говорити про кориал!за-ц!ю процес!в з!льнорадикального окисления л!п!д!в.

В!дм!чена р1зниця у зм!н! активност! антиоксидантних фер-менпв залежно в!д засгосовувано! герапН. Так, у *1нок I групп, як! вжив&ли АО,- р1вень СОД зб!лыпився в 1,5 рази, каталазний !ндекс практично на зы!нився. У хворих, як1 не одеряували анти-оксидантний комплекс, не спостер!галась нориал!зац1я р!вия СОД, а каталазний 1ндекс нав!ть дещо знйзився. Аналог!чна ситуаЩя в!ды1чена 1 у хЫож П групи' залегно д наявносг1 або в!дсуг-ност! АО в комплексна терапИ.

Такт* чином, значна актив!зац!я прочее ¡в ПОЛ, .яка поси-люеться недостатнЮтв функцИ антиоксидантно! системи, становить патогенетичне обгрунтування дифереяц 1Йованого /залежно в!д сезону року/ використання АО в комплексной терапН е!нок з наявною ВХДК. Вастосування нами комплексу, який складаеться !з аев!ту 1 аскорб1ново! кислота, на фон! базиснох терапН дозволило ивид-

ше л!нв1драти нлШчн! прояви хвороби !, нормал!зувчи процеси

v ' •

ПОЛ ! АОЗ орган!зцу, сприяло б!льш ранньому ааговванню виразяо-

вого дефекту- Рецидиви ВХ у е!нок, як! вживали АО, через р1к

п!сля л1кування спостер!гались значно р!дше, н1* у тих, як! АО

не вхивали. _.'..."'

На зак!нчеаня варю ще раз п!дкреслити, що проведен! досл!д-гекня зир!шуюгь ряд актуальних ! ыалозивчених питань в!деосно ВХДК у *!нок, що мае вагливе наукове 1 прантичне значения.'

В И С Н О В К И :

I. На основ! вивченвя поширення виразново! дзороби шлунка. ! дванаддятипало] кишки за данимв госп1тал1зад:1 в гастроенте-ролог!чне в!дд!лення встановлено, що виразкова хвороба у х!нок ' зустр!часться в 2,4 рази р!дше, н!* у чоловШв, причоиу, в обох

статях пвреваяае виразка дуоденальное локал!задп.

2. Особливостями переб!гу ВХДК у ж!нок пор!вняно з чолоз!-ками е:

а/ част!ший атиповий аереб!г гзороби, до проявляеться пенною тривал1сти 1 1нтенсивн1стю Золей, ¿х дифузн1стю {з захоплая-ням не Ильки гастродуоденальяо! зони чи еп!гастрально1 д!дян-ни, але 1 правого /р1дше л!вого/ пхдребер'я;

б/ р!дше спостер1гаюгься "голодн!", н{чн! та п1зн! бол!; в/ ыенле виявляються диспепсичн! розлади /згага, блюванкя, в!дрижна/;

г/ б!льш зиразений астеновегетативний синдром; д/ так1 фантори ризиву ВХДК, ян пал!ння, взивання алкоголю, алШентарн! погр!шност! вШграють значно меншу роль у зс1нок, вагом!ший вплив нервово-псих1чного фактору, спадновост!;

а/ иеаш1 розм[ри 1 глибика виразкового дефекту; е/ б1льш част1эе спостер!гаються супутн! хвороби жозчного м!хура, я!д1луяково! залози;

ж/ кровотеча, як ускладнення ВХДК, зустр!чаегься майзе в однаков!й к!лькост! випадк!з, р!дие - перфорад!я.

З.Нл1н1ка ВХДК у я!нок залазить в!д з!ну: в кл!мактеричяий •а

пер!од 1 пэр}од менопаузи захворвзаняя переб!гас гязче, в чему неиалу роль в1д!грають 1 виязлен! нами б!льи значн! горнональн!

ЗИ-1НИ.

4- 1ятансиф1кад!я процес!в парекисяого окисления л!пШв, яка посилиеться яедостатн!стю фуннц!! ангиоксидантно! система, с зазливои ланкою в патогенез! ВХДК у з!нон р!зного в!ку.

5. Знихеняя антаоясидантзо! забезпеченост! орган1зму аснср-Сагом, токоферолом, Шдзздення актизносг! з!льнорадикального

- 18 -

окисления л!п!д!в у х!нон з БЗЩС зумовлюе доц!льн!сть застосу-вання в комплексному л!куванн! них хворих антионсидантних засо-<51в 1з врахуванням пори рону.

б. Прийом антиоксидантного комплексу, снладеного !з аев!ту 1 аскорб!ново! кислоти, на фон! базисно! терап!! дозволяе швид-ае л!кв!дузати клШчн! проявл хвороби ! сприяе б!льи ранньому загоюванню зиразнового дефекту, змешеннв часла рзцидав1в хвороби. Ефектизн!сть антионсидангного комплексу Шдгвердесуеться ви-рахеюш 1нг!буванням продес!в перенисного окислення л!еШв.

ПРАКТИЧН! РЕКОМВШШШ

1. 7с!м х!нкам при наявност! больового синдрому з епигаст-ральн!й д!лянд! 1 /або/ правому п1дребер*1 сл!д проводити ф!бро-гастродуоденоскоп!ю з метою ранньо! д!агнос1ики ВХДК, яка пере-б!гае часто атипово.

2. Враховуючи вакливу патогензтичну роль зм!н перекисного окислення л!п!д!в та антионсидантно! забезпеченост! орган!зму у х!нон з ВХДК, сл!д визначити показниии, що характеризуют ц1 процеси, з меток поглиблено! д!агносгики хвороби.

3. У л1куванн! х!нок з ВХЛК рекомендуеться використовувати одночасно з традицШною тератею антионсидантний комплекс, який складаеться !з аев1ту по I капсул! 3 рази в день ! аскорб1ново! кислоти по 0,05 г 3 рази в день протягом 3-х тизш1в у зииово-вес-няний пер1од, 2-х тизн!в - у л!тньо-ос!ннШ.

СПИСОК Р0Б1Т, НАЦРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДПСЕРТАЦII

I. Некоторые этиологические и патогенетические факторы язвенной болезни у генщин // Врачей.дело. - 1992. - I!? 9. - С.15-17 /Соазторы: ргдчиц К.В., Катеренчук И.П./.

2. Двигательная активность в системе реабилитации больных генной болезнью двенадцатиперстной кишки // 44-я научная конвенция ПИСЙ: Тез.докл. - Полтава, 1992. - 4.2. - С.332. оавгоры: Редчиц И.Б., Новицкий Б.Е./.

3. Анатомические особенности язвенной болезни у женпшн по

.кныл; фиорогасгродуоденоскопии // 2ндив1дтальна акагоШчЕй Шн-В1сть орган!в, систем, тканин людини 1 II значения для правки: Тез.допов.наук.нонф., приев. 80-р1ччв з дня народаення оф.Т.Б.Золотарьово!. - Полтава, 1993. - С. 184-185.

Изменения перекисяого окисления липидов и антиоксидант-й обеспеченности организма при язвенной болезни у женщин // зиология и патология перакисного окисления липидов, геыосга-и шшуногенеза: Тез.нонф.молодых ученых. - Полтава, 1993.137.

5. Особенности болевого синдрома у женщин, страдающих яа-нной болезнью двенадцатиперстной вишни // Антуальн! питания ¡н1чно1 медицина: Тез.допов.наук.нонф., приев. 75-р1ччв про-сора Ы.А.Дудченна I 20-р1ччв кафедра факультетсько1 герап!!.-лтава, 1994. - С.157-158.

6. Сопутствующая патология у женщин, страдающих язвенной яезнью двенадцатиперстной кишки // Актуальн! питания нл!н1ч-I медицини: Тез.допов.наук.нонф., приев. 75-р1ччв професора И.Дудченка I 20-р1ччю кафедри факультетпьно! терапН.- Полтава, 94." - С.169-170« /Соавтор Редчлц И.Б./.

7. Особенности течения и терапии язвенной болезни двенадца-пврегной нииши у женщин // Новое в диагностике и лечении забо-ваний органов пищеварения: Тез.докл.научно-пракг.коВф.-Харьков, Э4. - С.147. /Соавтор Гольденберг Ю.М./.

Б. Антиоксидантная обеспеченность организма и перекисное окисление липидов у женщин, страдавщих язвенной болезнью езнудна и двенадцатиперстной кишки // Новое в профилактике, диагностике и лечении основных заболеваний внутренних органов: Сб.научных трудов. - Харьков, 1994. - С.ПЗ-ПВ. /Соавторы: Редчиц И.В., Бакан Е.В., Катеренчук Й.П., Треуиова С.И./.

АННОТАЦИЯ

ПЕТРОВ Е.Е. Особенности клинического течения яавенной болезни двенадцатиперстной кишки у яеящин, лечение с включением антиоксидангов.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.00.05 - внутренние.болезни, Харьковский институт усовершенствования врачей, Харьков, 1995.

На материале статистического я клинического исследования изучены особенности течения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки /ЯБДК/ у женщин в возрастном аспекте с учетом антиоксидантной обеспеченности организма и состояния переписного окисления липидов.

Полученные данные позволили установть особенности диагностики.ЯБДК у яенщан. Выявленные в ходе комплексного обследования изменения антиоксидантной обеспеченности организма я состояния перекисного окисления дигшдсв привели к необходи-. мости включать ангионсидангы /азвит, аскорбиновую кислоту/ в базисную терапию. Это способствовало более раннему исчезновении клинических проявлений забодввания, быстрейшему заяазлени»

«

язвенного дефекта, уменьшении числа рецидивов заболезания.

Annotation

Petrov Ye. Ye. The features of clinical course of duodenal ulcer in females. Therapy with use of antioxidants.

Dissertation to receive academic degree of candidate of medical sciences on speciality 14.00.05' Internal deseases. Kharkiv advanced training institute for doctors. Kiiarkivr 1Э95.

The features of course of duodenal ulcer (DU) in females had been studied on material of statistic and clinical investigation according to age taking into consideration the antioxidant provision of human body and status of peroxidation of lipids

The findings have allowed to establish the peculiarities of diagnosis of DU in females. The changes of antioxidant provision of human body and status of. peroxidation of lipids exposed during complex examination led to the neccessity to include antioxidants (Aevitum, ascorbic acid) into basis therapy. It favoured of the early disappearance of clinical manifestation of. desease,' more rapid healing of ulcerous defect and decreasing rate of recurrence of desease.

Kjaoiosi crosa:

sppaaKOBa isopoCa; aBaKaiUHTHnaaa HHaaa; nepeHHCHe ohhcmhuh aintalB; jjHraoRCHsanrK.