Автореферат и диссертация по медицине (14.00.09) на тему:Особенности антистрессорной системы защиты и пути ее коррекции у детей с хроническим неспецифическим вторичным колитом

РГО од

Украгнеький шукойо-дио-ндний iiicniTyr / 3 '¡/Vi . акушерства i гшекологг t

На правах рушншсу

ШАДРШ Олег ГеннадШвш

УДК 616.348.002 - 053.2 -08 + 616.45 - 00I.I/.3

ОСОБЛИВОСТ1 АШМСТРЕС0РЮ1 СИС'ГШИ ЗАХИСТУ ТА ШЛЯХИ II КОРЕКЦЦ У Д1ТЕЙ 3 XPÛ-HÎ4HHM НЕСППЩФ1ЧШШ ВТОРИШММ ГОЯИШ

14.00.09 - педтату1я

Автореферат

дисертац1ï на здобугтя вченого ступени кандидата медичних наук

Кигв - 1993

Ирацго виконано в Украпюькому науково-дослгдному институт! nesiaxpii, акушерства i rineKonorix.

Пауковi кергвншш: доктор медичних наук М.Ф.Денисова, • эаслуэтений Д1яч науки Украх'ни доктор медичних наук, професор М.Л.Тараховський.

Оф]щйш опоненти: доктор медичних наук, професор А.А.Андрущук;

доктор медичних наук, професор Ю.Б.Белоусов.

Ведуча установа - 1вано-£ранк1 вський медичний ¡иститут.

Захист дисертацп вхдбудеться " " _ 1993 року.

на засхданн1 cneqianiзевано? ради по захисту дисертац}Й на здобуття вченого ступени доктора наук за фахом "Педгат^ая, акушерство i гхнекологхя* /Д 008. 08. 01/ в Укра'шському ВД! пед^трп, акушерства i гпюкологп - адреса:

252052, m.Kuib, вул. Манух'льського, 8.

3 дисертацхвю можна ознаГСомигися в б:бл1отеЦ1 гнституту.

Автореферат розгсланий " " _ 1993 року.

Вчений секретар спец1алгзовано"1 ради, кандидат медичних наук

Л.В.КВАШНИНА

I.

ЗАГАЛЬИА ХАРАКТЕРИСТ11КА 11РАЦ1

Актуалыпсть проблем». ЕМдпогндно до еучасник еиЦешоло--гхчних дослгджень, виконаних в pi3nitx pericmax СНД, поширепня хрошчннх хвороб оргащв травления нешфемийнот ет1ологи у Д1тей силадаз 100-110%./А.А.Баранов i ствавт., 1985; А.В.Мазурин, А.М.Запруднов, 1988/.

У структур! гастроэнтеролог:чних захворювань дитячого !>i-ку за останнi роки дедалi част ime зустрхчаоться непфзшцйнп патолог1я tobctoï кишки - хрошчний неспециф1чний вторишшй kojjït /ХНВК/, питома вага якого в структург гослггалышх хвороб шлунково-кшкового тракту складве 15$ М.З.Денисова, 1907/.

Незважаючи на велике медико-соцгальне значе1шя хвороб tobctoï кишки, здатник спричиняти формування груп риаику роэ-витку проктологхчних захворввань у дорослих, досг немаз едино ï концешц? патогенезу i Tepaniï ХИБК у дитячому Biui.

У пед!атричнгй Л1тератур1 s онрем: роботи, як: виевгтлю-ють патогенетичнх фактори розвитку ХНВК. До них належать пору-шення моторно'1 функц1 ï tobctoï кишки, ' ферменгопатп, iMyîio-пагологхчш реакци, порушеннз м i кроциркуляц i ï /Н.Г.Зернов, Н.Г.Шестакова, 1983; Л.М.Лозовська, 1983; Л.Н.Варначева, А.А.Баранов, 1986; М.Ф.Денисова, 1987/.

В останш роки показано, що у виникненнг багатьох соматич-них захворювань, у тому числ1 й гастроенгеролог1чних, ваяливу, а школи й вир1тльну роль вгдхграе затадто агресивна i довго-тривала сгрес-реакцхя, викликана впливом pi зних фактор!в ото-чуючого середовища /А.М.Вейн, 1977; П.Д.Горизонтов, 1903; Ф.З.Мезрсон, М.Г.Пшенникова, 1988; Л.А.Тигранян, 1988; L.Levl, 1972/.

Звхдси випливас, що вивчення механгзмгв адалтаци организму до сгресорних ситуацШ може стати важливш етапом у розв"я-заннг клпчово'1 проблеми сучаchoï медицин«' - шдвищення резистентности здорового оргайхзму i'профхлакгики нехнфекц1йних захворювань органхв травления у дхтей /Г.I.Дорофеев," 1978; М.М. Малишенко, 1980; Е.В.Косько, 1982; Ф.1.Комаров, 1984; М.Л.Та-раховський, 1986; Е.Ы.Лук"янова, 1991/.

Наведенi дан i поставть суттевим аргументом на користь вивчення в патогенез: хрон{чних не1нфекц!йних захворювань tobctoï

кишки в дитячому вп-(г рол! стрвсуючих 1^чкгор1в I систем, якг обмежугь IX ушкоджуючу дш, В той же час результата проведения доелздаояь можуть бути використещ як теоретична база для роэ-уобки удосконалюванох тгогенетично'х терапп ХНВК, що сприятк-ме бхлыч ефективтй репб^тацп даного контингенту хворих.

Мота пращ. Шдвшшти ефективнгеть лхкування д1теП з ХНВК иа основ: вивчешя особливостей стрес-реалхзутачих I стрес-лЬйтуючих систем при дешй патологи I розробки пудавхдуал!-эовяно'1 тюгенетично'1 терапп.

Заедания дослдаення:

I. Вмвчити кл шгко-параклпНчш особливостх ХНВК в залеж-носп енд статх, вхку, тривалостх проходзгашл г ступеня уражен-ня товато'1 кшлки, що пере,пуз патолог Г: шлунково-кишкового Тракту.

?.. Встановити критери ступеня тяжкостх ХНВК у дхтей.

3. Датн штегральну оцхнку функционального стану стрес-реалхзуочо! 1 строс~л}м1туюч01 систем 13 врахуванням особливостей юйнгчного переб1гу Ш1С у дпей.

4. Вивчити терапевтичну ефектив^сть препаратов /фенгбут, ущтхол/, якI усувають дисбаланс мгж с[ункц1ональною активнхе-тю стрес-реал I зуочих I стрес-л1м1туючих систем орган: зму, в коиилексх лхкувалышх заходов у дхтей э ХНВК.

5. Дати порхвняльну оцЛику ефективност! загальноприйня-того х удосконолеиого комплексов терапп ХНВК у дхтей.

6. Розробити алгоритм I створити математичну модель для прогнозування ефсктивностх лгкування ХНВК у дгтей.

Наукова новизна. Вперше розроблен! клшхко-параюпнхчнх критерй' оцхнки ступеня тяжкост! ХНВК у д{тей, шо становить основу диференцхйованого пхдходу до реабШтацн даного континенту хворих.

Вперие дано.штегральну оцшку стрее-реалхзуючог I стрес- . л!кптуючо'х систем у Д1тей' з XIШК на основ 1 вивчення функцго-нальнох особливост1 системи ггпофхз-кора наднирок.

Вперше виявлено, шо у дгтей э ХНВК, дезадалтованих до стресу, вхдзначаяться тяжчий перебег захворювання.

Вперше обгрунтовэна доцглыпсть включения антистресорних препаратов - унтола х фенхбута в комплексному патогенетично-му л1кува!шх д1тей з ХНВК, доведено ефективнгсть удосконалено-

го комплексу.

Вперше розроблено алгоритм г эапрогюновано ыатематичну модель для хндив1дуального прогнозування ефекгавностг лIкупания ЯШ.

Практичне значения прац!. Розробленх крмтери ступени тяжкост! захворювання, обгрунтовунт диференцхйоващ тдходи до проведено: терапй' дхтей з XIЖ на госпхталыюну г постгос-п:тальному этапах реабШтаци.

Для впровадкення у практику охорони эдоров"я запропоноиа-ний метод комллекснох терапи ХНВК з включениям антиокеиданта унтола I ноотропа фенхбута, шо сприяють стМиЙ кл1Н1ЧНхй ремхсп захворювання.

Запропонована математична модель для прогнозування ефек-тивностI герапевтичного комплексу в конкретного хворого.

Впровадження у практику охорони здоров^. Матерхали ди-сертацп, вхдобракенх в шфэрмацхйному лист: "Комплексна тера-пхя хрон1ЧИого неспецифхчного вторинного ко л I ту у дгтей" ДЮЗ Украши, 1993/, увхйяли в гпдготовлену до видання В1домчу хн-струкцхв ЮЗ Украхни "Регяаментований об "ем д1агностичних за-ходхв при основних гастроентеролог1чних захворюваннях у дхтей*. Розроблений метод вдосконалено'г терап}1 ХНВК у дгтей впровад-хений у роботу гастроентеролог1чного вхдд1лення ДКЛ $ 9 м.Кизва, гастроентерологхчних центргв м.Кизва I м.Харкова, дитячо-го вгддхлення НхжинськоГ ЦРЛ.

Публгкацгг. За темою дисертаци опубл!ковано 2 роботи.

Апробадхя роботи. Матерхали дослгдження були представлен: й обговоренI на науковхй конференцп КНД1 ПАГ /1990 р./, семх-нарг-нарадг молодих учених м.Кизва /1990 р./, винористовуються в лекц1ях на курсах падвищення квалЩкаци лгкархв в УкрНД1 ПАГ. .....

Об "дм I структура дисертаихт. Робота викладена на 45Я сторшках машинописного тексту, хлострована 10 таблицами, 29 рисунками, 8 вйтягаыи.з 1сторп" хвороб. Дисертацгя складазть-ся 1э введения, 6 роэд!лхв особистах досл}дяень, обговорення результатгв, висновкхв, практичних рекомендаций х показника л}тератури, який включае 267 вхтчиэняних I 45 шозеяних дмерал.

Положения дисертацп, як г виносяться на захист:

1. Клшгка Х11ВК у дхтей характериэузться трьома основни-ми синдромами /кояхта, диспептичного I астеновегетативного/, частота I виражет сть яких обумовлвдться поширенням I характером МОрфОЛОГГЧНИХ ОМ1Н СЛИ30В01 ОбоЛОНКИ товсто! кишки.

2. У встдаовлешп ступенп тлжкостг 1 характеру перебхгу Х1ВК суттепё значения маз тривала стрес-реакцхя, виявленням яке»! а зрушення в систем! гшофхз-кора наднирок, знизкення по-тешцалу ангиоксидайгно'1 системи захисту.

3. Ефоктишпсть комплексного л1кування ХНВК тдвищуеться за рахунок включения в базисну терапхп антиоксиданту /уштхо-лу/ I ноотропу /феи буту/, як: нормал1зуоть дисбаланс стрес- . реалхзуючоУ х стрес-Л1М1туючо1 систем органхзму дхтей з даною патологию.

4. Застосування математичнок' моделх дозволяз прогнозувати ефсктившсть й iндивiдyaлiзyвa'rи терашга ХНВК у дгтей.

Матср1ал I методу! досл1,ддення.

Для виргшоння посгавлених завдань клгнгко-параклгнхчнг дослхджения були проведен! в клхнхцх дигячох' гастроэнтерологи УнрВД! ПМ1 у 214 Д1тей з XIЮК у В1Ц1 вхд 4 до 14 рок1в. Конт-рольну трупу склалн 30 практично здорових дхтей того ж впсу.

У працх вииорисгана робоча класи$1кацхя хронхчних колтв у Д1тей Б.Г.Апостолова, М.1 .Соколово'х /1984/.

Поряд э регельним вивченням анамнезу захворювашш I 1ден-тифгкацГх пров1дних ключник симптом!в I синдромхв, характер-них для пошкодження товстого кишечника, були эдхйснеш эагаль-ноприйнятх } слецхальш хнструменталып методи дослгдження. Ендоскопхчне обстеження хворих виконано за допомогою колоно-скопу СР НВЗи фхрми "С1ушрч1 " /Японхя/ 1 вп'чиэняних ректо-скошв э воЛокнистим СВ1Тдоводом /Ре-ВСЗ I Ре-ВС-5/.

Бхопгатн слизовох оболонки товстох юшки доел1джували за допомогою сБ1Тлово'1 шкроскопй'. Рентгенологхчне д0сл1дження кишечника /хригоскопхя, хригограф1я/ виконано за методикою М.А. $1лхпк1на, Е.С.Шальмапа /1977/.

Для характеристики морфо-функЦ1опального складу шлунку I дванадцптипало! кишки використовували метод езофагогастродуо-деноф'гброскопк за допомогою гастроштестинального фиброскопу ОгУРР* фхрш "ССцтрт™ /Японхя/. ФункЦ!Ональний стан

6.

пика Г - статистики. При Г>0,75 прогнозували високу гмовгр-¡исть, при Г = 0,75-0,6 - середин 1мов1ртсть I при Г < 0,6 -нигзьку 1Мов1рпн:ть ефективност: л1кувального комплексу. Обчис-лошп проведен! на ЕВМ ЕС-1060 в ГоловНД! Держплану Укра'1'ни.

Цифров! дпнт обробленг статистично: абсолютьи величгаш з шчюристппням критер1н £ Стьюдента /Л.С.Камхнський, 1964; Н.Бей Л1, 1970/; величини, виражеш у высотках - шляхом застосування ноппрэметричного критергя кутового перетворення Фгшера - у» /В.В.Гублер, 1978/. Гхзницю мхж портвнюваними величинами вважа-лн 1Мов1рною при р<0,05.

Зм1ст прац!.

Обстежено 214 Д1тей з ХШЗК у В1Ц1 вхд 4 до 14 рокгв. Прове дешШ анал13 анамнезу захвбрювання дозволив установите, що ХНВК з однаковою частотой формузгься на фон1 захворговань бхлхарно! системи I шлуняу /у 45,3$ I 41,6% випадкгв вхдповхдно/, шо П1Д-твердауч точку зору багатьох клш1цист1в /В.П.Образцов, 1924; Г.Н.Бурчинсышй, 1973; 1.Т.Абасов, А.М.Ногаллер, 1981/ про суг-тзву роль порутения секреторно!" функцп шлунку, недостатност1 надходжсння жов'п до кишечника, ио призводить до зм1Н кишковох перистальтики, подразнення неперетравленими харчовими речовина-МИ СЛИ30В01 оболонки ТОВСТОХ КИШКИ. ОдшсЮ з причин ХНВК можуть бути й аномалп розвитку товстог кишки - долххоколон, дол1хос1Г-ма, що були дгагностован! у 13,1% д!тей, ЯК1 не мали 1НШО1 патолог и шлунково-кинкового тракту.

Остановлено, що ХНВК зустрхчаоться у хлопчикгв част гае /у 56% випадкгв, р< 0,05/, переважно у дошкгльному вхЦ1. У Д1вча-. ток така законо1прИ1 сть простежузться в молодшому шкхльному вх-

Аналхз преиорбгдного фону Д1тей з ХНВК дозволяо вважати, що у формуванн1 вказано'1 патологп певну роль моиуть вгд1грава-ти генетично детерм1нован1 г перинатальнг фактори /схмейна схиль нгпть до хвороб орган1В травления, фетопатп, В1дхилення вгд "адаптивно!' норми" масо-ростових показникгв/, рецидивуючг бак-тер1алыго-в1русН1 I протозойн! 1нфекцп, дисфункцП кишечника невстановленох ет:голог11, хр0Н1ЧН1 осередки 1нфекц:1, раннЫ перехгд на змгшаие I штучие годування, поругаення' режиму хар-чування I нерацгональний його склад, особливо у ранньому спальному в}цт, пол!валентна алергхя.

шлушсу вивчали шляхом визначення секреторно! i кислотоутворю»-40i фушийй /фракщйне титращйне зондування, рН-метричний метод/. Про стан гепато-б1л1арнох систеыи i шдшлунковгл за-лози робили висновок з даних ультразвукового сканшвання /до-слгдження п ров еден i на апаратг "Afcka -280" /Японхя/, дуоденального зондування, з показнлк1В бокового /загальний бглок i бхлков1 фракцй'/, Л1П1ДЛ0Г0 /загалыи лШди, загальний холестерин, ргвень фосфолгшд1в i ß -Л1попроте'1д1в/, шгментного /загальний бглгрубш i його фракцп/ видхв обмгну, активностх хндикаторних ферментiв /АлАТ i АсАТ/, зовншньосекреторно'1 функцп П1ДД1лунков01 залози /визначення активное^ о1-ам1лази/.

Стан переписного окисления л!гпд1в /ПОЛ/ оцшавалн за р1внем малонового д1альдег1ду Д1ДА/ в еритроцитах методом Steki э спгвавт. /1971/, вмiст гтдроперекисгв лтдгв /ГПЛ/ в еритроцитах визначали методом Л.А.Романовох, 1.Д.Сталь-ho'i /1977/. Стан антиоксидантно'1 сиотеми захисту /АОСЗ/ дослхд-жували за ргвнем вмхсту вгдновяеного глутатхону в еритроцитах методом С ¿мои /1959/ в шдифшацп F.BentCel з спгвавт. /1963/, активнгсть глутат1онпероксидази в еритроцитах - методом A.oünescuc з сгпвавт. /1973/, активнгсть глюкозо-6-фос-фатдзсидрогенази /Г-6-ЗЩГ/ в еритроцитах - за методом &.£. Cicck et лС. /1953/.

Визначення простагландингв iwaciB Eg /11TF.,/ i F^ /tll'F.pg/, AKTT i кортизолу в плазмг перифер1йн01 KpoBi проводили рад10-1мунолог1Чним методом з використанням стандартних комерцхйних Ha6opiB ф1рм США, Францы, Угорщнни, а також шституту 6ioop-гашчно1 xiMii AHBinopyci.

Щдрахунок рад1оактивност1 зразив здхйсншвали на автоматичному гамма-лхчильнику ф1рыи 'GAMMA" /Угорщина/,

Для вивчення КЛ1Н1ЧН01 ефективностх комплексно'! Tepani'i ХНВК з включениям фенiбуту та уитолу у поргвняша з загаль-ноприйнятим методом лгкування був винористаний метод матема-тично'1 обробки, розроблений к.т.н. С.Н.Макеевим /1985/, з об-численням штегрального показника патологи /1ПП/, ступеня покращення клхнхчно'х картини захворввання / S /, штегрального показника П0р1вняльн01 ефективностх Tepani'i / К/.

Для прогнозування ефективностх Tepani'i лiнами вдалися до багатофакторного дискртанантного аналхзу з визначенням показ-

Заслуговують уваги анамнесгиши даш про те, що у bii,3/' д1тей мають мгсцз психоемоцгПнг перегрузки за рахунок додапсо-вих занять музикою, вгдвхдання pi3imx гурткгв, а таком лодовже-них занять у школг. Одним з факторхв, який також негативно вхд-бивазться на психоемоц1йному статус1 хворого ноже бути трнва-л!сть хвороби. У 41,6$ випадкхв тривалхсть Х1ШК перебгльшувала 3 роки i у 44,95? випадк1в складала 1-3 роки, зумовлюючи повтор-Hi госп1тал1зац1'х, обмеження активного рухального режиму, необ-. х:дн1сть тривалого дотримання jxi этичного харчування.

Клпйка ХНВК в обстежених дхтей вчзиачалась не лише характером пошкодження tobctoi кишки, а й фоновою патологion, що у поеднаш з результатами рентгенологгчного та ендоскогпчного дослгдження tobctoi кишки дозволило видглити критерп ступени тяжкост! ХНВК, вгдповгдно до яких ми розподглили хворих на 3 групи.

Б1льшу частину обстежених хворих склали xeopi з легкою формою ХНВК - 63,5^ дгтей, середньотяжка форма була д1агностована у 29,2%, тяжка - у 7,3$ дгтей.

■ Легка форма ХНВК характеризувалася помгрно виражениы не-постхйним больовим абдомхналъним синдромом, нестойким випорож-ненням чи запорами, зниженням апётиту, гнколи нудотою, головни-ми болями. Процес локал1зувався в низх1дн0му в^дадл: tobctoi кишки i мав характер катарального запалення.

На вхдеану В1д Д1тей з легкою формою ХНВК, у .хворих i3 середньотяжкою формою частine д{агностувались тривкий больовий абдом1Наяьиий синдром, нестхйке, з нахилом до sanopiB випорож-нення, метеоризм, домгшки слизу у кал1, нудота, блювання, П1Д-вищена стомлювашсть, головиий бхль. Запальний процес по розши-ренню мав сегментарний характер, по морфологii - субатрофгч-ний чи катаральний..

У ХВОрИХ 3 ТЯЖКОЮ формою ХНВК бОЛЬОВИЙ СИНДрОМ був ПОСТ1Й-ниы, iHTghсивним, випорожненнп нестхйким, частоте з нахилом до проносхв; В1дмхчались метеоризм, тенезми, доишки в калх слизу i кровх. Bei хворх скаржились на знижений апатит, тдвишену ■ стомлювашсть. Запальний процес частхше охоплював усю товсту кишку, характер ураження слизово'х оболонки товсто'х кишки - суб-атроф1чний чи катаральний.

Частота кишкового дисбактерхозу у хворих ХНВК с.сладага 87,4$ i не залежала В1Д тяжкоот1 захворпвання. Характорними проявами дисбактерюзу були зменшення BMicTy б'1$1Дофлори /у

76,6% хворих/ i кишечних паличок /у 91,4% хворих/, наявн1сть патогенно! флори /золотистого стафхлокока у 11,6/S д1тей/ i умов-но пагогенних бактерхй /клебс1вляи - у 27$ хворих, прогея - у 10!?, цитробактера - у 11$, дргд^шподгбних грибгв - у 8,6% дх-тей/.

При анал131 ¡ригограм'у bcix хворих ХНВК виявлем асимет-ргя t зглакешсть гаус.тр, у 72,1% - потовиення складок i пере-будова рельефа слизово'х оболонки, у 54$ - флокуляцгя. Порушения моторно! функц11 Д1агностовано у 50,8% хворих, з них най-частше вхдщчено уповхльнення перистальтики товсто! кишки -у 66,15? випадкхв.

3;чдно даним рентгенологхчного та ендоскопхчного обстежен-ня уракення товсто! кишки при ХНВК найчастхше обмежувться дис-талышми вхддхлами - у 60,6% випадкхв, тотальне ураження tobctoi кишки було вхдомчено лише у 18% випадхпв,

У 70 13 214 хворих /32,7%/ була д1агностована неврологхчна патологгя, з них у 58,6% д1тей - вегетосудинна Д1СТ0Н1я, у 32,9% - неврозопод1бн1 сгани. Ц: даш п1дкресляють значения ви-явленнх порушень нервово! системи у виникненхп i розвигку ХНВК у д!тей.

Аналтз клппчних проявхв ХНВК у дитячому siqi побгчно евгд-чив про порумення Зункцхонального стану ряду систем, як1 беруть участь у форыуванн! адаптивних реакхЦй организму. На це вказу-вало почднання ураження органгв травления, торшдщеть i трива-' лхсть 'fx проходження, перевагу хронхчних рецидивних форм за-хворчвання, формування мгецевих ускладнень /дисбактер10з кишечника/, частота виявлених порушень 3i сторони центрально! i вегетативно! нервово! системи.

Усе вицевказане визначало доцгльшеть вивчення систем организму, якх беруть участь у фэрмуваннх адаптивних реакцхй при дй' несприятливих'факторхв.

Аналхз особливостей реагування систем rino$i3-Kopa наднирок дозволив £Юзпод1Лити обстежених хворих на 2 групи /таблиця I/. До I-o'f групи хворих - адаптованих до стресу, увхйшли 62 дитини /85,4%/, в яких вхдмхчався характерний для здорових д1тей тип реагування на стрес з пхдвищенням р1вня кортизолу i зниженнот вмiсту АКТГ у сироватцх KpOBi. До 2-о! групи хворих - дезадап-товалих до стресу увхйшло 14 дйей /14,6%/. Особливхсто функ-цхонування системи гхпофхз-кора наднирок у данхй rpyni хворих ХШК було пхдвидення р1вня кортизолу в плазм! кров! на фон!

показншив вм1сту АКТГ, яко не водрознялися £нд иналогочних ио-казников у здорових Д1тей.

У групг хворих, адаптованих до стресу, переважали доти з левкою /70,7% хворих/ I середньотдако» /25,6$ хворих/ формами эахворювання 1 тривал1стю хвороби понад один ргк /50% хворих/. У груш д1тей, дезадаптованих до етресу, переважали хворо 1з середньотяжкою /50?£ дхтей/ I тяжкою /28,6% дхгей/ формами ХНВК, тривалость перебогу якого у 78,675 випадкгв складала понад 3 роки.

У 69,5% д1тей, адаптованих до стресу, вхдтчалися ннзько показники проможних продукт!в /ГПЛ/ I високо показники конце-вих продуктов Д1ДА/ перекисного окисления лшхд1в. У груш хворих, дезадаптованих до стресу, як о в 1-й групх, був водзначе-ний високий рхвень концевих продуктов Д1ДА/ перекисного окисления лхподов, але у 57', 1% випадков р1вень ГПЛ перевищував нормаль-ний.

1з трьох вивчених показников антиокридантноо системи за-хисту органозму лише ргвень вгдновленого плутагоону був виним у групг Д1тей адаптованих до стресу пор1вняно з д1тьми 2-о'х групп; показники глутатгонпероксидази { Г-6-ЭДГ в обох трупах практично не водрознялись, лишаючиоь нижче ровня здорових доте» /р < 0,05/.

Кхлькгсть ПГЕ^ 1 ПП^ у плазмо офов{ дотей 1-о1 групи бу-ла вищою, нож у дотей 2-оо групи /р < 0,05 в обок випадках/.

Одержавши дат, якх сводчили про р1зний р!вень адаптацох д|тей з ХНВК, ми провели аналоэ адаптивних реакцой в залежнос-Т1 вод ступеня тяжкосто эахворювання I його тривалосто.

Встановлено, що коли за умов легкоо I середньо'1 форм коль-кость хворих з подвиценим ровнем кортизолу складала водповгдно 98,4% х 85,7%, то тяжка форма в ус1х без винятку обстежених дг-тей спричиняла шдвищеооня функцоонального стану наднирок. Одно-часно у 85,4% випадков водповхдно до нарошування ступеня тяж-косто ХНВК водмочалось бхльш виражене понижения ровня АКТГ. Вод-ночас привертала увагу та обставина, що в м1ро прогресування йатологочного процесу збхлылувалась кхлькость до:тей з незмпшим, поровняно зг здоровими Д1тьми, ровнем АКТГ: за легкох, середньо-тяжко'о' I тяйК01 форм эахворювання число таких Д1тей склало водповхдно 4,9^ - 25% - 57,1%. Цей факт сводчить про наявность дис-функЦ10нальних порушень у системо гопофоз-кора наднг-оок, по у свою чергу характеризуй: виявлення дезадаптацоо цих хворих.

Таблиця I. Стан стрес-реалхзуючох х стрео-Л1М1тудчох систем

у дхтей з ХНВК в залежном х вхд адаптацхх до стресу

Пок-.азники

Групи Д1тей т-------™ ¡Кортиаол ¡в нмоль | л ; ! АКТГ 1 в пмоль 1 л !ГПЛ I )В мкмоль 1 мл ! !ЫДА ¡в мкмоль 1 мл г ¡Зхдновле-!ний глута-•!т10н ! мкмоль ! мл !Глутат1он-! перопсвда-! за в ! мкмоль ! мл -'Г-б-ЭДГ !ПГЕо -! в !в ! мкмоль !нг/мл ! ил ! т т !ПГГ2хВ ¡нг/мл

Адаптован1 до стресу 7п = 82/ 418,18х +47)93 4.07х +0,41 1.34Х ¿3,87 90.13х + 4,71 0,424х + 0,011 7,50х + 0д98 1,16х +0,04 1.752х +0,048 0.852х ¿6,028

Дезадаптованх додтрес ^ 455,79х +50;12 6.1$* +6,512 3.70хД +6,09 91,66х ±3187 0.327*^ +6,012 8.31х ±1.14 1.21х +<5,10 1.768х +0,057 0,78хЛ +0,058

Здосовх дтти А = 30/ 285+ 20,5 6,2+ 0|92 2,437+ о|оз - 55.63+ 0,45 " 0,997+ 0|015- 20.32+ 0,57 - 1,842+ о;оз - 0,90+ 0|097 0,582+ 0,039"

ДОДАТОК: х - достовхрнхсть вхдмхнностх показникхв 13 здоровими дхтьми /р<0,С5/.

Л - достовхрнхсть вхдмхнностх показникхв-мхж трупами дхтей, • адаптивних та дезадап-тивних до стресу /р<0,05/.

о

труп /Г.В.Починок, М.Л.Тарахоьський, 1984; А.Ы.Жицккй, 1989/. Препарат малотоксичний i не викликаз побгчно! дп в дозах, hkí у 10 разхв перевтцують терапевтичш. KpiM того, доведено наяв-HicTb в ун!Т10ЛХ антигхпоксичного i слабкого диуретивного-ефек-ту /В.П.Михедко, М.Л.Тараховський, 1971/, здатн1 покращувати б1Локсштезуичу i ферментоутворюючу ijjyHmtfi neuiHKH /Л.Г.Голо-та, 1968/.

У вдаовхдностг до поставлено? задач:, обстеженх Д1ти з XÍI3K методом рдадомхзацп були розподхленх на дв1 групи: 1-а /осиовна/ складалася Í3 46 д1тей, 2-а трупа /група пор1вняння/ -io 50 д1тей.

Еазисна'теращя ХНВК включала варханти лхкувального столу Jí 4 по Певзнеру, салазопох1Дн1 сульфан1лам1Д1в /салазопхрхда-зин, сульфасалазин/ у bíkobhx дозуваннях тривалхстю 10-14 днхв за углов вираженого кол1тичного синдрому, вхтамшотераптю /група В,И,А,2/, ферментативщ препарати, седативнх засоби, спазмо-лхтики i холшол1тики, бюпрепарати, фхтотерапхя, мхсцеве лх-кування шляхом ректального введения в MÍKpomJÍ3Max насто'хв Л1-карських трав при катаральних проктосигмохдхтах, при суб- чи атрофп слиэово'1 оболонки tobctoi кишки - мхкроклхэми з масла облхпихи чи шишлини. Базисна терашя XIÍBK також включала широкий комплекс фхзхотерапевгичних процедур, рефлексотерап:гю, баль-неопроцедури.

Лхкування хронхчного гастродуоденхту i хрошчного холециститу проводились за загальноприйиятими стехами терашх.

Д1ти ochobhoí групи з XIIBK на фот базисно'х терапй' от-римували фенгбут в дошкхльному Biqi усередину по 0,05-0,1 г., в шкхльному В1цх - по 0,2—0,3 г. трич* на добу до íkí протя-гом 3-4 'тижн1в; 5% розчин унтолу призначали внутр1Мпязово I раз на добу з розрахунку 0,1 мл/кг маси т1ла протягом 14 дщв.

0ц1нну ефективност1 л1«ування проводили у градуйован1й форм}. Добрий ефект характеризувався В1дсутн1стю основних клхнхчних сиццром1в i норыалхзацхею показникхв, як1 вхдобража- ■ ють наявшсть патологхчного процесу в товстхй кишц1; задовхльний - наявнхсти позитивно'1 динашки катарального або субатрофхчного процесу в товстЫ кишцх /за данями ендоскопх'х/ при збережен.а таких ознак ; колгту, як порушення частот'и* i консистенцп ви-порожнення, незадовхльний - наявнхстю до зак1нчення курса основних клхнхчних синдромгв, а також ендоскопхчних ознак ураження ■tobctoí кишки.

1.3.

Р1вень був вишим у дгтей адаптованих до огресу за

легкох I середньотяжко! форм хвороби 1 тривалост: 11 в межах один-три I понад три роки.

Отже, роль проетагландингв, як компонентов стрес-лхмотуга-чох системи, зростао вгдповхдно до збольшення тривалосто дох стресуячих факторхв. Але, зболыпуючиоь у мору зросташя ступе-ня тяжкостх процссу в товстхй ккзц1, гхперпростаглендинемоя мо/ же на певному етащ перерости з фактора адаптацп у фактор, що обтяжуз проходкення ХНЗХ. Зокрема, шдвищення рхвня ШТ^ыо спричиняо ваэоконстрикторний ефокт, здатне посилити мхкроцирку-ляторнг х гхпоксичнх порушення в слизовхй оболонцг товстог кишки, обумовлюючи змони водношення активного гостогенезу о репа-рацп в тканинах ураженого органу.

Таким чином, у б1Лыност1 дгтей з ХНВК мае мосце посилення процесхв ПОЛ /подвищення в кровх концевих його'продукт 1 в - ЫДА/, зниження потенцхалу АОСЗ х подвищення ровня простагландишв, найбольш виражене у хворих теткою формою захворявання.

Слод вгдмхтити, що виявлене наш зниження онтистресорного потенщалу захисту було найбхлъш виражене у дотей оз зрушеннями в систем! гопофоз-кора наднирок. Найбольш Ч1Тко залежшеть М1Ж зшженням данного потенцхалу о ступеней тяжкостх захворгавання була виявлена при дослхдженнх рхвня поновленого глутатоону. Тому визначення даного показника може стати, з одного боку, маркером ступеня тяжкосто заховрчвання, г з другого - мати прогнос-тичне значения - як критерой ефективностх базиснох терапп.

Отримано дано про 1нтегральну оцхнку аитистресорно1 системи захисту органозму у д1тей з ХНВК стали основою для удосконалення лхкування на госпотальному етапх реаболхтацп хворих даною пато-логгею шляхом включения в комплексну терапхю антистресорного препарату з групи ноотропхв - фенхбута 1 антиоксиданта - ущтх-ола. Доцольшсть застосування фенобута визначалась його акгиву-ючога доега на ферменти метаболозма ГАМК, який мае антистресорну активность /А.Ы.Жарковський, Л.Х.Алликметс, Л.С.Мехелане, 1984/, Водомо, що фенобут стаб^зус вм1ст.ГАМК в мозку шляхом актива-хцг РАМН-шунта 1 корекцхх енергетичного обмхну мозку, прискорюз • обмхн ГАМК 1 тим самим перешкоджаз активацоо гшоталамо-гшофо-зарно-наднирково'х системи /Г.В.Ковальов I сшвавт., 1987/.

Застосувакня унхтхола було обумовлено його актиоксидантною дтею завдяки здатносто гасити надлишок продуктов вхльнорадикаль-ного окисления Л1П1Д1в за рахунок двох вольних сульфг!Дральних

3riflH0 отриманих даних добрий i задоагльний ефекти булн досягнет у 89,1% д1тей основно! групи i у 70% д1тей групи no-pi вняння.

Перевагу розробленого л{кувального комплексу було щдтверд-

жено:

- клппчно: бгльш штенсивним спадапням основних гопшчних синдром1В, позитивною динамiKon запального процесу в товстЬЧ

/ киш1ц /за дашши ендоскопН-/»

- паракл1Н1шшми даними:

1. Нормал1заЦ1яю рхвня АКТГ i зниженням рхвня кортизола

в KpoBi, bmict якого в rpyni Д1тей з легкой формою ХНВК не В1д-р1знявся В1Д покаэнюпв у здорових Д1тей;

2. Стаб1Л1за1Цвп процесгв перекисного окисления Л1шд1в,про що свхдчило зниження вм1сту в кров1 промшних i кпщевих продуктов ПОЛ;

3. Шдвищенням антиоксидантного потенцгалу Длвня поновле-ного глутатхону i активное^ глутат10нпер0кс1дази/, нормал{за-цхею р1вня ПГЕ^ i ПГР^^ в кровi.

Поргвняльна охцнка Л1кування в ochobhiA rpyni д1тей i rpyni поpiвняння хворих ХНВК проведена з використаниям методу баль-них 0Ц1Н0К головних клШчних синдромis i об"сктивних даних, показала, що вдосноналешй комплекс був у 2,5 рази ефективнхиий загальноприйнятог Tepanii.

Таким чином, комплексна Tepanin з вкл|}^енням ущтгола i фе-Hi6yra' призвела до бхльш вираженого впливу KniHi4Hi прояви захво-рювання i показники адаптацй' орган1зму Д1тей з ХНВК nopiBHHHo з базисной Tepanio.o, що, напевно, у першу чергу обумовлено анти-стресорними властивостями препаратiB.

В той же час ми вентили,' що-застосований загальноприйня-тий комплекс Tepanii" був неефективним у 30% дгтей групи пор1внлн— ня. Hi данг зумовили необхщнхсть 1ндив1дуального прогнозування ефективностг лгкування д1тей з ХНВК. На ochobi проведеного на ЕВ!,5 дискрименантного аналгзу 24 медико-соцгальних фактор{в ризи-ку i клппкс'-параклгнхчних ознак було вобрано 9 показншпв, як1 виявляють найв^чутнгший вплив на прогнозування.ефективностг курсово! Tepanii. До числа цих ознак належать: режим харчування /xj/, маса т(ла при народженн1 в межах "адаптивно! норми" /х^/, передчасне штучне годування /xg/, xpoHi4Hi осередки ™фекцп /х^/, наявнгсть патологхчних домшок у калг /х^/, тенезми Ag/, характер ураження слизово! оболонки за даними ректороманоскопн /х^у,

вшст 11Г£> Д8/ I р1вня 11ГР2¡к,Л9/ в плазм: кров:. Обчислення за цим;[ ознаками 2-х дискримшангних функцгй дозволяо зд1йсню-вати прох'нозування ефективностх Л1кування ХНВК.

Для обгрунтування иожливост! використання запропонованого методу в клхмчшй практиЦ1 ми порхвняли теоретично очп1уванх результати лшування з реальними на прикладг 50 д1тей з ХНВК. Зб1Г у груп! дгтей з ефективною терап1ею вхдопчено у 85,7$ випа,щ«в, у груш Д1тей з неефективною тератзю - у 93,3% ви-падк1в. Зб1г отриманих результат^ но всгй виб1рц1 Бхдопчено у 88% випадк1в.

Анал13 рхвня в1рог!Дност1 несприятливого прогнозу Л1куван-ня ос'грунтуьав принципи дифферешцйованох терапй' д1тей з ХНВК 13 включениям ан-тистресорних преларат1в на госпхтальному х пост-госпхгальному етапах реабШтацп.

Дгти з високим ступеней В1р0Г1ДН0СТ1 незадовIльного Л1кува-1шя погребують повторних курс1в антистресорнох терапп - три двотижнешх курси фенхбута I унхтхола протягом року. Дгти з середшм ступеней В1рог1дност1 прогнозу незадов1льного лхкуван-ня - два курси антистресорно'1 терапп з включениям унпиолу I фен1буту протягом року, Д1ти з низьким ступеней вхрогхдностх прогнозу незадов1лыюго Л1кування - два курси фешбуту /по 14 днгв/ протягом року П1Д контролем загальноприйнятих методхв д1агностнкн.

Таким чином, проведен! дослгдкення дозволили розробити . критерп ступеня тяжкост1 ХНВК, одержати докази рол1 дезадапта-цп в ускладнен1 рецидивуючого перебхгу запально-дистрофхчного ушкодтання товсто1 кишки, обгрунтуваги цглхсшсть використання удосконаленого комплексу терапГх ХНВК 13 включениям ноотропних /фенхбут/ I антиоксидантгчх /уштхол/ препаратхв.

ВИСЮВКИ

1. 10пнхка ХНВК у д1тей характеризуемся трьома основними синдромами: ютту, диспептичним I аетеновегетативним, частота

I виражетсть яких залекить ввд фонового захворювання, тривалостх I особливостей запального процесу в товст1й кишщ.

2, Ступхнь адаптацы дхтей з ХНВК зал ежить В1Д особливостей функцхонального стану гхпоф1Э-кора наднирок. Дисфункцхя Ц1е1 системи, яка мае шсце переважно у Д1тей з тяжкой формою

XHBK i тривалгстю захворювання понад три роки, проявлялась тд-вищенням р{вня кортизолу при незм¡иному pieHi АК1Г в сироватцх кров1.

3. Уекладнення iuiiHi4H0ï картини захворювання з виникнен-ням субатрофхчних процесхв у слиэов1й оболоши tobctoï кишки виникад на фон1 дисфункц^ системи стрес-рэалхзуючих i стрес-Л1М1туючих факторгв. У 85,4$ Д1тей з ХНЗК мае мгсце зниження потенЦ1алу антиоксидантнох системи захисту, яке харяктеризуеть-ся зменшенням р1вня вхдновленого глутатгону, глутатхонперокси-дази i Г-6-ВДГ, що свгдчигь про послабления перифергчних стрес-Л1М1Тувчих MexaHi3MiB захисту. В той же час у дхтей з ХНВК, не-залежно вхд форми i тривалост1 захворювання, збгльшувться nopiB-няно 3Ï здоровими Д1тьми склад стрес-лхштуючих факторхв ПГЕ^ i

F2r

4. Харакгерним проявом ХНВК у д{тей в накопичення продук-tïb лШдног пероксидацП - МДА i ГОЛ i зниження р1вня вхднов-леного глутатгону в кров:. CTyniHb цих порушень залежить В1д тяжкостх захворювання, то дозволяе рекомендуйати вивчення покаэ-ник1В системи П0Л/А0СЗ як д1агностичних критерпв визначення тяжкостх захворювання.

5. Включения у комплекс лхкувальних заходхв у дхтей з ХНВК ноотропу фенiôyta i ентиоксиданту ун1Т10лу, спричиняз бхльш швидкому зворотному розвитку ОСНОВНИХ КЛГМЧНИХ СЦНДР0М1В захворювання, усуненню дисбалансу в систем! rino$i з-кора наднирок, зниженню активности ПОЛ, системи простанохдгв, тдвищенню по-тешцалу АОСЗ. с

6. На П1дстав1 анал i зу частотних i 1нф0рмац1йних характеристик ряду медико-бхологхчних факторхв, клшгко-параклппчних особливостей захворювання розроблено алгоритм i створено мате- ' матичну модель, що дозволяз з точнхстю 88$ здШснити пщив1ду~ альний прогноз Л1кування дгтей з ХНВК.

7. Об"ем реабттацШшх заходхв у дхтей э ХНВК визнача-еться як тяжкхстю захворювання, так i характером прогнозованого результату лхкування. При незадов1льному прогнозх обов"язковим е призначення додаткових курсiв антистресорноэ repaniï з включениям фенхбуту i унхтхолу.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЩДАЦН

Для впроваддення у практику охорони эдоровмя рекомеццуеть-

ся:

1. Для оцхнки сгупеня тяжкосгг хрсшчних неспецифгчшх вторинних колтв СЛ1Д враховуваги клпичнх прояви хвороби, по-ширення патолог1чного процесу в товстгй кишцх /тотальна, сегыен-тарке ураяеная, ураження дистальних в1ДЦ1Л1в/, характер ыорфоло-Г1чних ЗМ1Н /кагаральний, субатроф!чний, атрофхчний кол1т/ сли-зово'1 оболонки товсто! кишки, рхвень вгдновленного глутатхону в еритроцктах.

2. Для прогнозування ефективностх патогенетично'х терапхх ХНВК можна застосувати такий алгоритм:

/1 = -24,59 + 0,92Х5 + В,06Х4 + 6,^ + 7,25Хз + + 7,39X6 + 16,73X9 + 14,35X7 + 12,96Х3 + 4,27Х2

А = -52,59 + 2,48X5 + 13,67Х4 +■ Ю,93Х1 + 12,45Х3 + + 13,8Х6 + 23,61Хд + 19.2Х,, + 16,81X3 + б.бЗХ^

де Х^ - режим харчування - дотримуаться Х|=0, не дотриму-егься Х^=1;

Х2 - паса Т1ла при народденнх, в ыежах вхково! норыи Х^=0, поза межаш вхково! норци Х^=1;

Хд - наявшсть Д3=1/ чи вхдсутнхсгь /Хд=0/ раннього штучного годування;

Х^ - наявнхсть' Д^=1/ чи вхдсутнхсть /Х^=0/ хронхчних осе-редкхв хнфекцп;

Х^ - наявнхсть пагологхчних домшок у кал1: вхдсутнхсть -Х^=0, наявнхсть слизу - Х^=1, наявнхсть кров1 - Х^=2, наявхасгь слизу 1 кров1 -

Х^ - наявнхсть Дб=1/ чи В1дсутн1сть /Х^=0/ тенезыхв;

Х^ _ ецдоскопхчна характеристика слизово! оболонки говсто'х кишки; вхдсутнхсть зшсн - Х^=0, кагаральний процес - Х-^1, субатрофхчний процес - X. -2;

Хд - вы1ст простагландинхв нориальний - Хд=0, вшце норми - Хд=1;

Хд - ЕЫ1СТ простагландинхв Т^сК нормальний - Х^-0; вище норми - Хд=1,

При прогнозують ефективнхсть курсово! терапхх,

при - неефектив1псть лхкування.

3. Терагпю хворих ХНВК дощ льно проводити диференцхйовано з врахуванням прогнозування ефективносп лхкування. Дхти з ви-соким ступенем вхрогхдност! прогнозу незадов!льного лхкування

потребують повторних курс1в антистресорнох терапп - три дво-тижнев! курси фен¡буту I унп^олу протягом року.

Д1ти 1з середнЫ ступенек В1рогхдност1 прогнозу незадо-вхльного лхкування - два курси антистресорнот терапГх э включениям унхтголу 1 фен1буту протягом року.

Д1ти э низьким ступеней в1рог!дност1 прогнозу незадов!ль-ного лхкувшмя - два курси фенгбуту /по 14 днгв/ протягом року П1Д контролем эагальноприйнятих мэтодхв диагностики.