Автореферат и диссертация по медицине (14.00.33) на тему:Научное обоснование приоритетных направлений оптимизации способа жизни населения после широкомасштабной радиационной аварии

од

1Р 1993

м1н1стерство охорони здоров"я у1сра1ни

украШський державний медичний

УВДВЕРСИТЕТ ¡м.акад. о.о.богомольця

На правах рукопису

ФЕРЕНЦ ВАЛЕНТИНА ПЕТРНША

наукове обгрунтування прюгитетних

шрямкш опт1м13ащк способу жштя населения

щсля великомасштабно? рад1ацшно? аварн

14. 00. 33. - соц1алыш гшена та оргашзащя охорош! здоров "я

Авто ре ф е р а т дисертацп на здобутя вчеиого сг^ценя доктора медпчних наук

кн1в - 1993

Робота виконана в Украшеькому пауковому центр1 рад!ац;йи медицшш МОЗ 1 АН Украши

HayKOBi консультант:

1. Доктор медичиих наук, член-кореспондент РАМН Романснко А.

2. Доктор медичиих наук, професор Нагорна A.M.

ОфщШни опонеити:

1. Доктор медичиих наук, професор Криштопа Б.П.

2. Доктор медичиих наук, професор Аврамеико 0.1.

3. Доктор медичиих наук Дупленко Ю.К.

Прошдннй заклад: Дншронетровський медичиий шститут

Захист вщбудеться 1903р. о год, на

засщанш спец1ал1зовано'1 Ради Д.088.13.03 'Тшена, сощалыш гтена та органишця охорони здоров"я" при Украшському державному медичиому уншерситет! ¡м. акад. О.О.Богомольця (252057, Кшв-57, проспект Перемоги, 34, ппсшчпий корпус, аудггор1я N 2).

3 дисерпицею можиа ознайомитись у б1бл!отец1 Укршнського державного меднчного ушверситету за адресою:

252057, Кшв-57, вул. Зоологична, 3.

Автореферат роз1слано

Вчений сскретар спещалшовано! Ради

доктор мед.наук, професор ВЛ.Берзшь

CfOf.

-"UUUHMUKAH

:удлрственная

злмотека

АКТУАЛЫНСТЬ ПРОБЛЕМИ Ядерна енергетика - реадьн1сть сучасно- . св i ту. Разом з гим, не дивлячись на техшчш i технолог1чн! сади, що примаються в yeix крашах з метою максимального зникення зику рад!ац1йних авар!й на АЕС, вони все ж таки не зведени до ля. (А. Н. Улрей, 1981; В. I. Гришмаковський у ешвавт. , 1033; О. Константинов у ешвавт., 1986; А. А. Млсеев, 1988; С. Г. 21Н, 1991; T. I. Fabricant, 1981, 1983; R. R. Fade», 1983)

Авар i я на Чорнобильек!й АЕС - найб1льша за есю ¡сторш 1сну-.ння атомно! енергетики. В результат! аващйних викид1в радюак-вних продукт i в з четвертого блоку ЧАЕС п!д рад!оактивне забруд-ння р1зного ступени п!дпали територп не ткчьки безпосэрэдаьо илегл! до М1сця авар i 1, але й В!ддален1 В1д нього на сотш i в!ть тисячи К1лометр1в. (А.Ф. ПиО у ешвавт. ,1988; II Алексах1Н,1992; В. А. Книжников, 1992; D. R. Marpls, 1988; В. М. ■ottz-Sjoberfet. al. , i960; И Pc «madère, 1930)

Авар1я у Чорноби.и мала безпрецвдентш couiajbni насл!дки. У lhhîй П)сляавар1йний перюд було евакуйовано близько 92 тис. чо->bik i3 м.Прип'ят1, м. Чорнобиля, б1лъсе як 70 населених пункт!в |-км зони, а також за и межами у Пол1еькому район! КжвськсЛ об-ictî, Народицькому ! Овруцькому районах Житомирсько! облает!. • У 190 та 1991 роках додатково зд!йснювалися заходи щодо в!дселення [тел!в с!л Ки!всько1 ! Житомирськоi областей, сшей з д!тьми ! отними жшками !з забруднених район!в цих теритср!й, •! шленап-шлено з селищ MicbKoro типу ПолЮьке та Иароди'П. Проте дергав»i юграми в!дселення виконан1 иоповнюта (Г. П. Дрозд у ивавт. ,1989; H. I. Оыельянець у ешвавт. ,1991,1992; КХЁСшжен->,1992) '

Ощнка ситуац!I,яку проведено эпдно Закону Украши "Про пра-)вий режим територи, що загнала радиоактивного забруднення 1асл!док Чорнобильсько! катастрофи" в!д 27 лютого 1991 р., поката, що в Украш до Р13НИХ по ступеню радюактивного забруднення зн В1ДНосяться 12 областей. 77 район1в, биыяе як 1,5 тис. [льських населених пунктов i Mi ст. Загальна площа теритерн Ук-jîни, габруднена цез1ем-137 б!льше як 1 Ки/км кв., становить 30 пн. га, 470 тис. га - биьгае як 5 Ки/км кв., 70 тис. га - биьгс- як 5 Ки/км кв. До зони добровольного в1довлення взнесено 786 н.чее-зних пункт i в, до зони посиленого рад юлоп много 'Контролю - 1226 аселених пункт!в. Нзйб^льш складна ситуашя .••алиоеться на те.рн-эр1ях Пол!ського району Ни'всьюП облает!, Няродинького. частово .

Овруцького та Лугинського район 1 в Житомирськсн облает 1,* де земл на- територ1ях населених пункт 1 в мае щиьшеть забрудненн цеэ1ем-137 биьше як 15 Ки/км кв. ч. (А. А.Сухарев, 1991; С.Т.Беляев сшвавт. .1992; Л. Л. Рибаковоький, 1992; 1.1. Карачев у сшвавт. ,1992 Глибинш ироцеси, щр вхдбулися у зв'язку з авар1ею на ЧАЕС и насл1дками, призвели до проблем, як1 вимагають вивчення осыисленпя, створення нових концепщй. Серед них особливе мюц пос1дають проблеми, пов'язаш з велико маспггабними порущеннями про цес1в життед1яльност1 велик!« контингенпв населения, розривс сотальних 8в'язк1в та зм1ною традитйного способу життя, працею екстремальн1й сигуаци. Ушверсального характеру набула сощаль но-психологтна напружешеть серед населения, шэ проживае 1 працю на забруднених радюнукл1дами територ1ЯХ (К П. Антоное,1987 Ю. А. Александровський у сшвавт. ,1989; Г. Е Архангельска сшвавт. ,1991; А. КХ Романенко у сшвавт. ,1991; Е КХ Сухов, 1992 В. М. Огоиг-БЗоЬегГ е1. а1. ,1990)

Нервово-емошйка напружен1сть разом а впливом малих до; юшвуючого випром1нення у поставар1йний перюд являе собою загро зу для здоров'я населения I може послужити пусковим мехашзмом дл виникнення р1зних психосоматичних захворювань. Враховуючи, шр П1, цей вплив шдпадае еначна юльюсть людей, 8гадан1 наол1дки набу вають важливого медико-сощального значения.

.Результати численних досл1джень показують, щр найближчою безпосередньою сферою, шр обумовлюе здоров' я е спос1б життя, чере; який в1дбуваеться вплив багатьох факторт, в тому числ1 сощаль них, антропогенних I т. д. (в П. Лисицин, 1982,1983;Е А. Еременко, 1985 Г.З. Демченкова.1989; К. А. ерзшшн,1989; Е К. Овчаров, 1990; Г. О. Ас ил бекова у сшвавт. .1991; I. Е Коч1н,1991; К. ВоЫпеоп,1983; 1.0. Маэзо! еЬ. а1. , 1984; Н. Моаск, 1987)

В умовах радюактивного ваОруднення навколишнього середовиад роль способу життя як фактора, який формуе 8доров'я 1 керованоп фактора проф1лактики, значно вростае. К1льк1сть радюнуклшв, ад надходять до орган1зму людини, а також доз 80вн1шнього опромшенн: залежить В1д ряду фактор1в, в тому числ1 В1д повноти I ретельност виконання захисних заход1В, тобто в1д реального способу житт; СРОК). Периюрядну важливють при цьому маюгь питания св1 домом вшгошення 1ндив1да до свого здоров'я, до розвитку ппешчни: настанов на формування адекватного способу життя. За даним В1дд1лу дозиметр!I УВДРМ фактичн! 1ндив1дуалып дози внутрипньоп

прошнення за рахунок 1нкорпорованих радю13ототв цезио при ви-ористанн1 контрзаход!в (виюпочення або обмеженнявжитку продуктiв исцевого виробництва," зам1на мюцевого молока на привозне, само-бмеження i таке 1нше) як правило у 2-5 раз1в менше, ник ошку-;ан1, шо виходять 13 розрахунку. Бфектившсть захисту В1д 1нугр1шнього опром!нення для мюьких жител1в дор!внюе 13, а у се-iax В1Д 3 до 20. (I. Я. Василенко, 1986; В. К Корзун,1990; Н. I. Балонов ' сшвавт. ,1991; I. Г. Травн1Кова у ствавт. ,1992)

Не0бх1дно взяти до уваГи, пр в умовах поставар1йно1 ситуацп, >собливо на територ1ях, забруднених радюнуюпдами виб1р лвдиною :пособу життя обмелений iснушими сощально-економ!чними можли-юстями сусшльсгва i самого 1ндив1да в його реал1зацп, його :ощально-економ1чною 1 оотально-культурною основою, а його фор-: лування розтягнуто у час1 i npocTopi. Останне потребуе в1д людей ¡творения кових або модиф1кацп звичних форм *иттед1яльност1.

Лнал1з в1тчизняно! та заруб!мю! Л1тератури показав, до до цього часу проведено одиничн! сощально-ппетчт, сощолопчш i зощально-психологшн1 досл1дження по вивченню способу життя насе-пення, потерпиого внасл1док ядерних авар1й. (R А. Александровський у ствавт. ,1989; Г. В. Архангельска у ствавт. ,1991; А. П. Касьянен-ко.1991; Е А. Саламатов,1991; е. М. Бабосов, 1992; N. Ücumura et. al., 1949; Т. Nishikawa et. al. ,1961; A. Baum et. al., 1983; J.L.Fabrikant., 1983; I. Jonson, 1986; Г. Иолев, 1987; В. M. Drott-Sjoberg et. al. , 1990)

Увага б1льшост1 досл1дник1в сконцентрована на радттйному факторь недостатньо вивчен1 законом1рност1 сприйняття рад1ащйно- . го ризику в умовах проживания на забруднених радюнукл1дами тери-тор1ях, не висв!тлена роль радjац Jйно-гiгiенJчних- знань та 1нФор-мац1йног стратеги, не розробльяо заход1в но оптим1заш1 способу життя 1 зниженню сошально-психолог i чно! напруженост1 серед населения у поставар 1йний перюд.

Усе викладене св1дчить про необхшисть проведения глибоких comально-г 1 г 1 ей 1 чних, соцюлопчних досл!джень по уточнению i конкретизаш I умов i способу життя населения, що шдпало шд рали-оактивний вплив, розробки системи медшсо-сощальних заход1в по оп-тим1зацп способу життя р1зних груп населения, що визначило шсту-алътсть цього досл1дження.

ПЕТА Д0СЛ1ДЖЕННЯ - наукове обгрунтуПання 1 р.озробка прюри-тетних ,:апрямк1В оптим1зацп способу життя населения, що прожипэ^ на еабрудаених рад;онукл1яами територмх, на основi шглешм особ-

лнвоетей його форыування в ушвах рад1ащйного ризику I налравле них на зниження негативного впливу наел!ДК1в аварп на ЧАЕС н здоров'я населения. V

ЗАЗДАННЯ Д0СЛ1ДКШЙ

1. Вивчити сощально-г1Г1ен1чн1 аспекти способу життя ощнити направленють та адекватнють тендентй повед1нки, в том числ1 проф1лактиодо1 активност! населения на р1аних етапах поста вар1йно5 ситуацп.

2. Провести анал13 сощально-психолопчних, радтщйно-ппе н1чних, 1нформащйних та 1нш1х фактор1в, щр впливають на сприйнят тя населениям рад1ац1йного ризику в умовах довготривалого прожи вання на територ1ях, забруднених радюнукл1дами в результат! ава ри на ЧАЕС, ! розробити концепции сприйняття населениям рад1ац1й кого ризику.

3. Вивчити р1вень рад1ащйно-пг1ен1чних знань 1 ставленю населения до шформацп про медико-сощальн1 насл!дки авари н< ЧАЕС у засобах масово1 !нформацп.

4. Провести квалшетричну 1 семантичну ощнку публ1каци преси по меднко-сощальним аспектам часл1дк!в аварп на ЧАЕС 8£ 1986-1991 роки.

5. Розробити основн! принципи, методику 1 щльову комплексу "Програму рад1ац1йно-г!Пен1чно1 осв1ти населения".

.6. Провести досл1дження показника самооцшки стану здоров'« р 1зних сощальних, В1кових та профес!йних груп населения, то проживав на контрольованих територ1ях.

7. ■ Розробити прюритетн1 напрямки оптим1зацп способу життя населения, направлен! на вниження негативного впливу насл1дк1В авари на ЧАЕС на здоров'я.

8. Розробити концепт ю соцюлопчного реестру ос1б, що пост-равдапи внасл1док Чорнобильско! катасурофи.

НАУНОВА НОВИЗНА Д0СЛ1ДЖЕННЯ:

- вперше дана комплексна сошадьно-ппенична характеристика умов 1 факторов," як1 визначаигь особливост! форыування способу життя населения на 8абруднених радюнукл!лами територ1ях внаслиок вели-комасштабно! рад1ащйно1 аварп на АЕС 1 обгрунтовано прюритетн1 напрямки його оптюиэацп;

- проведено анал!з в динамищ 1 слстеыатизовано групи фактор1в, цр впливають на сприйняття рад1ащйного ризику населениям, яке проживав на радиоактивно забруднених територ(ях;

- вперше науково обгрунтовано основн! ' принципи i методики ад1ац1йно-ппенично1 ocbith населения 1 ка.11 ochobi розроблено дльову комплексну "Програму рад1ащйно-г1Пен1чно1 ocbith насе-ення";

- вперше розроблено концепцио соцюлопчного реестру ociO, яю остражлали внасл1док Чорнобильсько! катастроФи, то не мае ана-опв;

- вперше обгрунтовано необх.1дшсть розвитку нового наукового нап-«мку - соцюлог11 рад1ащйних авар1й;

- проведено квалшетричний 1 семантичний анал1з публ1кащй преси | ме дико-сот альних аспекпв насл1дк1в аварп на ЧАЕС, вивчення ивня рад1,чц1йно-ппен1чнйх внань населения, як еажливих фак-■opiB, що впливають на р1вень сприйняття населениям рад1ашйного 1ИЗИКУ;

- визначена значимють у комплексна ошнш здоров'я населения, р постраадало, показника самоошнки як 1нформативглго i соталыю шачимого;

- обгрунтовано використання терм]ну "адекватний спосЮ життя" що-\о територ1й, забруднених довгокивучнми радюнукл1дами в рйзуль-'ат1 рад1ац1йно! аварп.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧИШСТЬ. Проведен1 досл1дження дозволили:'

- науково обгрунтувати концепцио сприйняття населениям зад1ащйного ризику;

- виявити законом!рност1 формуваяня процес1в життед1яльноет1 гаселення, що пролмвае на. торитортх, забруднлчих ло в г ожив учим t задюнуюпдами;

- визначити формування шсля великомасштабно! рад1ащйног аварп ю радюактивно забруднених територ1ях нового сощально-еко-пончного середовиша i його впливу на спос1б життя населения, стан громадського здоров'я;"

- науково обгрунтувати концепцио соцюлопчного реестру осЮ, що постраждали внасл1док Чэрнобильсько! катастрофу

-. обгрунтувати новий науковий напрямок соцюлопя'рад1ац)йних авар1й.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИШСТЬ Д0СЛ1ДЖЕНЯ. ,

1. Для державних орган1в управл1нйя, МОЗ Украши. системи МкЧорнобиля Укра1ни:

- комплексу медико-сощальних заход!в по оптим!зацп способу wit- .

тя населения, да проживав на радюактивно забруднених територ1я пюля авари- на ЧАЕС;

- концепт I соцюлопчного реестру ос1б, шр постраждали внасл1Д0 Чзрнобильсько! авари;

- комплексно! щльово! программ рашашйно-ппешчно! осв1Т населения.

2. Для орган1в та заклада охорони здоров'я:

- основних принцип1 в 1 методики рад1ащйно-г1г1ен1чно1 осв1Т] населения:

- використання показник1в самоошнки стану здоров'я населения, и» зазнало рад1ащйного впливу.

• 3. Для державно! системи шформащйного забезпечення населения:

- программ шформування р)зних труп населения 8 пробле! рад1ац!йно1 ппени та рад1ашйного захисту.

ЗАПРОВАДШШЯ РЕЗУЛЬТАТ IВ РОБОТИ У ПРАКТИКУ реал1зовано Ш державному та реп опальному р!внях.

Штер1али дисертацп використано при розробщ 1 обгрунтуванн I таких методичлих документ!в:

- "Вивчення со1иально-г1Г1ешчних аспекпв здоров'я населения, щр проживав на територ1ях забруднених радюнукл1дами" (Киев, 1090);

.- "Розробка 1 реал1зац!я програм г!Г!вн!чно! осв1ти 1 вихо-вання населения по розд1лу "Рад1ац1йна безпека" для територ1й, як1 зачепила авар1я на ЧАЕС" (Ыосква, 1991);

- "Рад1ац1йно-пг!ен1чна осв1та населения в систем1 первинно1 медшсо-саи1тарно1 допомоги" (Ки1В, 1992);

Матер1али дисертацп використано при розробщ:

- рекомендащй робочо! групи ВООЗ по психолог 1 иному впливу ядерних авар1й (Ки1в, 1990);

- рекомеидатй Ради по вивченню продуктивних сил АН Укра1ни для уряду Украши при шдготовщ програми В1дселення в радюактивно 81бруднених територ1й (Ки1в, 1990);

- Закону Украши "Про статус 1 сощальний вахист громадян, як! постраждали внасл1док Чорнобильсько! катастрофи" (стаття 16) (ШИВ, 1992);

'- щльово1 комплексно! ы1жв1домчо! "Програми рад1а1ийно-г1п-ен!ФЮ1 осв1ти населения".

Инерюли досл!дження використаШ:

- при П1ДГ0Т0ВЦ1 Ршення коленI МнЧорнобиля Укра1ни N 19 1д 14.05.1992. "Про вивчення соталыго-психолог 4 чних 1 правових спекпв л1кв1Дацп наслшив аварп 1 про розробку в1дпов1дних екомендаЩй";

- при розробш положения "Про центри громадоько! шформацп", Про реноналыи групи громадсько1 шформацп";

- при рооробт для ШнЧорнобюш Украпш' "Програии довгостро-ово! псиохолог1чно1 1 психоневролог1ЧН01 допомоги населению, яке остралдало внасл1док аварп на ЧАЕС".

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ.

Основн 1 положения дисертацп обговорювались на:

- 2 з'1зд1 'сощальних ппен1ст1в 1 орган1заюр1в охорони доров'я УРСР (В1ННИЦЯ, 1990);

- Всесоюзна науково-практичшй конференцп "Стан здоров'я аселення теля аварп на ЧАЕС" (0бшнськ,1989);

- стльному зас1данн1 бюро Науково! ради "Рад*ящйна медици-а" АМН СРСР, Проблемно! кошен 02 "Демограф!я, ешдеммлопя 1 испансеризатя груп шдвшцэного рад1ац1йного ризику" 1 медико-де-ограф1чно! секцп Науково! ради АН СРСР "Проблеми демогрлфп 1 рудових ресурса" (Ки!в,1989);

- Республ1канськ1й науково-практичшй конференцп "Стан здо-ов'я населения Народицького району, а такоя 1нших контрольованих а рад1атйним фактором района УРСР (Ки1в,1990);

- нарад1 робочо! групп ВООЗ по психолопчним наел1дкам ядер-их авар1й (Кшв, 1990);

- Всесоюзшй науково-практичн!й конференцп АМН СРСР "Медици-а 1 васоби масово! шформацп" (Мэсква, '1990);. •

- Республ1канськ1й науково-практичшй конференцп "Шдсумков! щнки медичних насл1дк1в аварп на ЧАЕС" (Ки1в,1991);

- Всесоюзна науково-практичшй конференцп "Кйдицина катает-' оф" (Б1ла Дубрава, 1991); •

- Перш1й мютародшй науково-практичшй конференцп "Чорно-иль у засобах масово! 1нформацп" (Ки1в,1091);

- Укра1нськ1й науково-практичшй конференцп "Актуальш проб-*' еми л)кв1дацп медичних насл1дк1в аварп на ЧАЕС" (Ки5в,19Э2);

- Трет1й науково-практичн1й конференцп по основиим результатам Л1кв1дацп аварп на ЧАЕС (шдсумки'6-р1чно1 .роботи.) (м.3еля-ий Мис,1992);

- науков!й конференцп краш сш вдрухност 1 за м1жнародною

участю "Психо-сощальн1, психолопчш 1 психоневролог 1чн1 насл1до технолопчно! ядерно! катастрофи на ЧАЕС" (Кшв,1992);

- Республ1канськ!Я науково-практичшй конференцп "Результат] наукових дослижень, викбнаних зпдно державтй програм1 \ Л1кв1даци у респу0лщ1 Беларусь насл1дк1В катастрофи на ЧЕАС' (Гомель ,1992);

- науково-практичшй конференцп "Чорнобильска катастрофа медико-психолопчна реабштатя постраадалих " (Ы1нськ, 1992)

- мютародному робочому сем1нар» (ШЕСКО) "Еколопчна осв1и у контекст1 аварп на ЧАЕС" (Ки1в,1992).

ПУБЛ1КАЦП. Матер 1 али дисертат I знайшли воображения у 2( друкованих працях..

СТРУКТУРА I ОБСЯГ РОБОТИ:

дисертащйна робота викладена на 289 аркушах 1 складаеться 1 вступу, 6 роздшв, заключения висновмв, рекомендац1й, матер1ал1 вдэдо впровадження та 10 додадк1в. Б1блюграф1чний вказ1вник склада еться в 211 в1тчизняних 1 62 1ноземних' джерел. Робота М1стить 4 таблиць 1 20 малх)нк1В.

0СН0ЕН1 НАУКОВ1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ВЮЮСЯГЬСЯ НА ЗАХИСТ.

1. Законом1рност1 1 особливост1 формування способу житт населения шсля великомасштабнои радтшйно! аварп.

2. Концептя сприйняття рад1ащйного ризику населениям ш проживав на територ1ях зайруднених довгоживучиыи радюнуклиами.

3. 0сн0ен1 принципи 1 методика рад1ац1йно-г1Пен1чно1 осв1т населения.

4.- Прюритетн1 напрямки оптишэаци способу життя, направлен на м1Н1м1зац1ю негативного впливу насл!дк!в аварп на ЧАЕС на вдо ров'я населения.

5. Концепт я соцюлопчного реестру ос1б, потерт ли внасл1док Чорнобильсько1 катастрофи. .

6. Обгрунтування нового наукового напрямку - соцЮлогп рад1 атйних авар1й.

ССНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП.

Нета та завдання данного досл1дження обумовили його преград но-щльову структуру, яку представлено на мал. 1. Виконання р1вни елеменив программ проведено 8 використанням у комплекс1 суцгльнс го тй виб1ркового метод1в.

Вириоення вавдань,' передбачених програмою дослижень 1 скле дених а позищй системного шдходу, вимагало використання щлог

J1 -

i-;---1

I Мета l oaf;дання досл(д»:шя | i—^-__-1

ЯБИЩА, |Сприйня

ЦО ДОС- |ття ра-

Л1ДЖУ- UiaiL

ГЛЪСЯ ' |ризику

ПГОГ-

РАЫЛ

ДОСЛ1-

IPiBeHb

I Дннаыiка |Фжтори |Законе-ImpiiooTi

Слое iб I I мггтя I I nace- I I лення I i___i

I (Лап зло- I I ров' я I I населения

|1нформ. I |Ред-а I |страт<?-| l'.'iry-i I Г1Я Г |тя I

lOon- I |ек-ний| Iстатус I Ле>л. no |вед!н-|ка Mir |ращя I Xap'iy-Iвання

i-1

I Проф. I Iактив-1

iHlCTb I |Самоо-| |ц1нки I I Задов. I I мед. об I |слуго-| |вуван.

I Raxво-1 U>r®iiH. I I Нарсуд-1 Iяуван-I |шсть I I Аборти I

i ~ i

IWiKra I

Inyfaiica!

|шй у I

|npe<"4 I i_

ОБ'ЕК-ТИ ТА ОБСЯГ Д0СЛ1Д-ЖЕШЯ

I ^

IPlceiib I |рад-пг| лтнь I

|Експерт-J I на oui h- I |ка доз ! lonpoMinef |ння и pa i |Л1оак7Ш!| I ног?; •j.ari I |рудкення| I тер -1й I

i г

|Анкети : I Iнаселения| 1-11 165 I

I ' I 1УЛНА I 1-400 I I мед. прац. Г 1-100 I

14120 ф. 2-ТЩН1 15057 публ.-й| t ф. 15,1б| |Анкети: . . I

¡15.600 |ф. 025/у |3шт ф.1 1Ф.90 - обл. IДОВ1Д. П01ШЗ.

I здоров'я

i i

! !

I452 екс-I (пертних I |виснов- I кгв I |12 его- I

|населення I- 2400 I

|УЛНЛ -400| |перт!в

¡мед. пр. -1001 1-

n i

i

i

Мая. 1. Программ- щ льова структура ' i оОсяг доел'дякнь.

ряду загально прийнятих сощапьно-ппешчних, статистичких, СОЦЮЛОГ1ЧНИХ метод1 в, адекватних поставленим завданням, як1 дозволили в комплекс 1 ощнити цю складну проблему.

Базами досл!дженнл були-гри райони Житомирсько! облает 1 - Ов-руцький, Олевський 1 Народицький, два з яких - найбиьш потерт л 1 внасл1док аварп на ЧАЕС, зона ыдчуження (30-юл зона) та клинка УНЦРЫ ЮЗ I. АН Укра!ни. Сумський район СумеькоI област1 в1Д1брано як контролышй. Об'ектом досл1дження було доросле населения тери-тор1й з р1 зними р1 внями радюактивного забрудиеиня навколишнього середовища (по Сз-137 В1Д 1,0 до 15,0 1 вшце-Кн/км кв.), разними дозами 8овн1шнъого 1 внутрнднього опромтення (сумарна сере дня ЕД за 5 роюв становить В1д 1,5 до 12,5 1 виде сЗв), учасники Л1кв1дацп насл1дк!в аварп на ЧАЕС, група медичних пращвник1в.

К1льк1сть спостережень виб1рково! сукупност1 розраховано на основ1 загально прийнятих методик, щр аабезпечило 11 репрезента-тивнють для забруднених територ!й 1 над1йн1сть наукових резуль-тат1в (п г 11265). Об'ектом нашого вивчення буди також публ1кацп преси а питань медико-соц!альних насликш аварп 8а 1986-1992 роки (п - 5057). Зпдно з програмою • досл1джсння використовувалися дат зв1тних 1 облтових форм э основно! д1яльност 1 орган1в 1 заклад!в охорони здоров'я, стзистичш дан! ШЗ Украши, Житомирсько! облает 1 за 1983-1991 роки, матер 1али 452 експертних оцпюк 12 експерт1в В1дд1лу дозиметр и 1 рад!ащйно! ппени УНЦРМ та лабо-раторп рад1ащйно1 ппени Республ1канського ппешчного центру МОЗ Украши по результатам ощнки рад1ащйно! ситуацп 1 доз опромтення населения район1в, щр вивчаються, еаконодавч1 актн, ди-рективн1 1 планов 1 документ. Загальний обсяг викошйованого ста-тистичного матерюлу становить: 4120 ф. 2-ЩЩ 1 ф. 15,16 , 15.600 ф. 025/У, ф. 1, ф. 90 обл., 17 статиртичних дов1дник1в по результатам д1яльност1 л1кувально-проф1лактичних заклад1в 1 стану адо-ров'я населения репону, щр вивчаеться, та Украши в щлому.

Еиходячи 18 вавдань досл1дження в процес1 побудови системи покааник1в . способу життя в!Д1бран1 конкретш соц1ально-г1Г1ен!чн1 складов1 (гид система) значим1 э точки еору впливу форыувапня здоров'я в умовах дп рад!ащйного фактору. Це перш за все сощаль-но-еко11ом1чний статус, населения, гюведшка в поОут!, профтактична актившеть, оргашвацш харчування, використання виьного ч^су, мюце здоров'я серед щшюстних ор!ентащй, а також показ пики

уб'ективного сприйняття рад1ац1йно! ситуацп, задоволешсть ощалышм середовищем (м1сцем проживания, со.щальними програмами, едичним обслуговуванням). Особлива увага прид1лялася Еивченгш роф1лактично! активност1 населения, як одн1е! з найважливишх кладо'вих способу життя, н р!вня, направленосп 1 адекватност 1 в мовах рад1ащйного ризику. Вивчення способу життя проводилося и инам1Ц1 на р1зних етапах пюляавар1йно1 ситуацп (1980-1901 рои). При вивченн1 способу життя населения головним було обрано м?-од сгандартизованого сотолопчного опиту Онтерв'в). Розроблено опитувальних анкет, загальна ix киьк1сть становила 11265.

В робот 1 використано так1 осиоеш методи досл1дження: коре-яц1йний 1 компоие'нтний анал1з, отнка достов 1 рност-i статистичних еличин, метод експертних оц!нок, якюно-лопчний анал1з причин: о-насл1дкових законом¡рностей явищ, шр вивчагаься; квал1метричний семантичний анал1з. Обробку матерюяу проведено за допомогою па-ету прикладних- програм на персональному KOMn'mep« типу IBM PS/2.

Встановлено, щэ рад1ац1йно-ппен1чну, соц1ально-ппен1чну i отально-психолопчну ситуащю, яка склалася шсля аварп на ЧАЕС а радюактивно забруднеиих територ1ях, можна визначити як ситу-д1ю ризику. П створюе пост1йно Д1ючий фактор ризику. яким е заб-уднешисть навколишнього середовиша довгоживучими радюнуюидами, . також фактори ризику,як1 викликано руйнуванням сотального сере-;овища. Проникнення в навколипше середовище радюнуютшв з коротыш 1 довготривалим перюдом нашврозпаду реально загрожуе здо-ов'ю населения зон забруднення не т1льки у перпи роки шсля зари. Загроза збер1гаеться на багато десятгльть. Рад'1ащйний актор при цьому не носить для б1льйост1 людей конкретного ;1льк1сного вираження (величини), а мае скор1ше сошальний i пси-:олог1чний характер. В1н визначае рад1ац1йний статус територп [роживання, черговють В1дселення, систем природокористування,' •осподарську д1яльн1стЬ, забезпечення чистими продуктами харчуван-1я, стан, прогноз здоров*я i т.д. У зв'язку э цим bih е найваж-[ив1шим стресогенним фактором.• '

Встановлено також, що ситуатя на забруднених територ1ях ха->актеризуетьея високим'р1внем ситуатйно! тривожност1 населенна у (В'язку з можливим негативним впливом радtam I на здоров'я гараз у В1ддален1й перспектива Тривожшбть виступае тут. не ильки 1к сигнал неблагополуччя 1 небезпеки, але й як базис, на якому мо-куть формуватися р1зн! психопатолог 1чн1 1 психосомпичн! rtpo-wi. .

Вивчения тривожност1 в динамит показало, шр у пострахдалого насе-лення вона носить масовий (89,8*2,32), довготривалий характер 1 » мае тенденцп до зниження протягоь* 5 рок1в шсля аварп. Якщр ; 1989 рощ не в 1 дчувалм тривоги 1,9±0,8 7. опитаних, то у 1991 роц IX було 1,4*0,6 1(1-0,9). Зараз рад1ащйну ситуащю вважаоть не-безпечною для здоров'я 71,7*2,6 X у пор1внянн1 з 68,1±2,7Х в 198( р. респондента (1-1,5), незалекю В1д р1вня радюактивного ваб-руднення територп. (мал. 2).

Тривоюнсть населения поширюеться далеко ва межи уражених територп. В контрольному район1 35,8±4,8 X опитаних у 1989 роц вважали шсляавар1йну ситуащю небезпечною для вдоров'я (1-13,7).

• Анал18 власнюс досл1джень показав, щр основн1 фактори, як формукяь сприйняття рад1ащйного ризику у тсляавар1йний перюд, можна систематизувати таким чином: ситуац1йН1 (авар1я на ЧАЕС I 1 нас1дки); 1нформац1йн1; сошально-еконошчш; бюлопчш; психо-лопчни сусшльно-шштичш; географ!чн1; шнностш ор!ентацп. Вказаш групи фактор1в е взаеыопов'язаними 1 взаемозалежними.

Щрдо.законом1рностей .сприйняття рад1ащйного ризику населениям вабруднених радюнушидами територ1й,, то вони пов'язаш пер| ва все з прюритетом здоров'я у шсляаварШний перюд, сошальни) середовишем 1 сощалъно-еконошчиими умовами життя населения, щ шдпало П1д ситуащю риэику. Сприйняття рад1ащйного ри8ику населениям В1др1зняеться в1д ошиок експерпв в сторону вб^шення, розпод1ляеться не пролоршйно бюлопчшй вначимост1 радюактивного забруднення. В1дзначаеться високий р1вень його сприйняття про-тягом 5 рок1в пюля аварп. У шсляавар!йн1й ситуацн рад1ац1йнш ризик е сощально неприйнятним для бишшост! втягнутих у ситуащю.

Встановлено, щр серед фактор1в, як1 впливають на сприйнятт! населениям рад!ац1йного ризику, головним е радтщйна ситуащя, ; нагому контекст 1 - пов'язана в авар1ею на ЧАЕС 1 п насликаии. Анал1з показав, щр на формування сприйняття рад1ащйного ризик; впливають масштаби рад1ац1йно! аварп, масовють втягнутих у катастрофу, тяжкють и насл.1дк1в 1 пов'язаний з цим об'ективний на-уково обгрунтований ризик, методи Л1кв1дацп насл1дк1в аварп, довготривалють 1 широч1нь дп ризику,' рад1ац1йний статус територп мешкання (обов'язкового В1дселення, добров1льного гарантова-ного выселения).

На шдстав1 проведених досл1джень моют вробити висновок, щ одним з найважливших фактор!в, який впливае на сприйняття насе-

# ¿f ^ ^ ^ ^ -Jr

СПРИЙНЯТТЯ РАД1АЦ1ЙН01СИТУАЦП НАСЕЛЕНИЯМ ОВРУЦЬКОГО РАЙОНУ (%)

Мал. 2

- 16 - • ленням рад!ац1йно! ситуацп у пюляавар!йний перюд, було в1добра ження аварп на ЧАЕС 1 И насл1ДК1в у засобах масово! 1нфор мацп (ЗМ1). Встановлено, що потреби населння в 1нформацп носят пост 1 йний 1 масовий характер," е напруженими протягом всього П1сля авар1йного перюду не Т1льк1 у Оезпосередн1й близькост1 в! аварп, але й на великому В1ддален1 В1д не1. Проте процес спри? няття 1НформайП мае шшд в основному у сферу емощй, а на рш поведшки не реашзуеться.

Анал1з дкерел одержання 1нформацп про насл1дки аварп 8 п» тань рад1ац1йно1 ппени .1 рашашйного захисту показуе, до ро; ЗМ1 зростае, а сред канал1в 1нформацп найбтш вагом1 - телеба чення 1 газети. Для биьшост1 втягнутих у.аварно людей (1989 р. 71,1±2,6Х,. 1991 р. - 86,8*2,3 2) протягом всього пюляавар1йног перюду ЗМ! були основннм джерелом 1нформацп.

Анал»з 5057 матер1ал1в преси а ще! проблеми виявив певн> кореляцио М1ж ерийняттям ризику 1 характером, обсягом 1 направле ностю матер1ал1в ЗШ. П1двшдуючи пошформованють, преса вб1лыц> занепокоенють населения з проблем, шр висв1тлшгься. СпрИйнятт ризику зростало у зв'язку в недов!роц до оф1Ц1йно1 шфорцацп неправильною 1нформац1йиою стратегию, Бокрема несвоечаснют» приховуванням 1нформацп, п суперечливютю 1 т.д. При цьому сл1 враховувати, щэ недов1ра (кожний 3 респондент) 1 незадоволешс! (74,5 X) шформащею маюгь йтабшний, довготривалий характер. 1991 рощ нез'адоволенють оф1Ц1йною 1нформад1ею була прв'язана тим, що рад1ац1йна ситуащя значно пом'якшувалась (33,0 X), буа суперечлива (26,5 X), було недостатньо даних про Р1ВН1 рад1ац1йнс го забруднення (32,4 X) 1 стан здоров'я населения, яке зазнш рад1ащйного впливу (37,9 X).

Квалшетричний 1 семантичний анал1з матер1ал1в преси е перюд 1986-1991 роки, як! висвилювали Р18Н1 медико-сощалы аспекти насл1дк1в аварп, показав як з роками зшнювалася темат^ на 1 критична напавленють публ1кац1й, 1х 1 нформащйна вначкыюп к1лькгсть матер1ал1в, склад автора, громадський 1нтерес дб прос | леми. Розроблений Тематичний рубрикатор публ1кац1й мютить 18 рое ' Д1Л1В, основы 1 в них: сощально-економ1чн1 1 правов! аапега Л1кв1дацп аварп на ЧАЕС, еколопчн1 проблеми, . пов'язан) авар!ею, рад 1ац1 йна обстановка пюля аварп. Л1кв1дащя насл1дк! .аварп, стан та прогноз здоров'я населения, щэ постражда) внасл1док ЧорноОильсько! катастрофу 30-км 8она; рекомендацп ДJ

... - - 17 -

аселеня; критичн1 та •' полем1чн1 матер1али. Авторами 38,ОХ убл1кащй були вчен1, медичн1 пращвники, спещал1сти з питань дерно: енергетики, рад1ад1йно! медицини, (нш калехали жур-ал1стам, письменникам, пол!тичним та громадським Д1ячам.

Анал1з показуе, що найбиьша к1льк1сть публ1кац1й мала м1сце 1986 РОЦ1 - 543 стэтт1, 1990 рощ - 2406 i 1991 рощ - 2167 таттей. Найменьша кйькють матер1ал!В була у 1987 рощ - 260 i у 988 рощ - 173.

На'основ 1 ' 1нформащйного . пошуку встановлено, що пот i к убл1кащй з проблем насл1дк1в аЕарн на ЧАЕС у перюдищ ycix 1bhí8 (союзний, республ1канський, мюцевий) 8б1льшуеться починакь и з 1989 року. Ufe зв'язано з виникненням 1 вирниенням ряду проб-ем: техшчних (експлуаташя ЧАЕС, об'екту "Укрит'тя", буд1внищтво 1дприемства по переробц! радюактивних в1дход1в у 30-км зон1), колог 1 чних (поява р)зних Bíдомостей по радюактивному забрудненю авколишнього природного середовища), медичниу (результати испансер1задп населения, отнок та прогнозу здрров'я мешкантв онтрольованих тёриторШ, громадсько-пол1тичних (розсекречування аних про аварио, стан здоров'я л1кв1датор1в i потерп!лих, вибори ародних депутат! в, р(чниц1 чорнобильско! авар и) (т.д.

Досл1дження матер1ал!в газет св1дчать про юнування проблеми взаемодп "раД1ащйна медицина - 3MI"; в1Дсутн1сть своечасного, осЛ1довного висв1тлёння вначимих тем; наявнють у окремих випад-ах сенсащйност1, в1Домчого шдходу 1 самощлей публжащй; 1дсутн1сть урахування comально-психолог 1 чних, моральних та жит-ёво-практичних особливостей сприйняття 1 впливу 1нформащйних ов1домлень; в1дсутнють анал1зу реакцп рецетенив на piBHt фор-и подання 1нформацп Í 1.1 змюту, а також слабка соцюлопчна ба-а б1льшост1 публ1кащй.

Одна з проблем, виявлених в ход! вивчення матер1ал1в преси," уперечлив1сть 1Нформац11, шр надходить в1д р1зних труп вчених. Це е тиьки збиыцувало занепокоен1сть людей, ускладиювало правш-. ий виб1р поведнки населениям, але й очевидно гальнукало прийняття вречасних управл1ньських рипень по Л1кв1дацп насл1дкГв аварп.

Проте, анал1зуючи матер1али, щр було опубл!ковано. сл1д зау ажити, що в clTyami соЦ1ально-психоЛрично1. напруженост1.3MI, ИСВ1ТЛЮЮЧИ окрем1 Факти, сприяли прискЬренню прийняття i ■ ре-Л1зац11 р1зних медичних 1 сбшальних програм як на державному, ак 1 на мюцевому р!внях.

18 - *

Встановлено, до населения потребуе шформацп, яка стосуеться конкретно! рад1ац1йно! ситуаци в регюн1 проживания, ааход1в протирал 1ац1йного захисту,' перспектив зы!н рад1ац1йного фону, прогнозу здоров'я, рекомендащй спещал1ст!в щрдо орган 1вац11 побуту 1 поведшки. • .

Проведений анал13 вказуе на серьозн1 недол!ки у 1нформац!йн1й робот1 по висв1тленню аварп на ЧАЕС та п насл1ДК1в. Замовчуван-ня, неповна або суперечлива шформащя викликали багаторавово зб1льшений негативний ефект, формували недов1ру 1 незадоволенють людей шформашею, яку вони оде ржу вал и, сприяли сошально-психо-ДОПЧН1Й напруженост! у тсляавар!йний пер 1 од.

• Результати досл1джень показують, щр населения може реально ощнити стушнь небезпеки, яка виникла внасл1док аварп на ЧАЕС, обрати адекватну модель поведшки ильки при наявност1 виповшо-. го р1вня рад1ац!йно-г1пен1чних 8нань. Одержан1 даш рв1дчать про низький р1вень'рад!ац1йно-г1пен1чних знань серед населения ваб-руднених територ1й, учасник1в л1кВ1дащI насл1дк1в аварп, Бначно! частини медичних пращвникш. У 1986 рощ 71,6*2,62 опитанКх вва-жали, щр так1 знания у них Сули в!дсуз,н1. Фрез 5 рок1в пюля аварп, анал1зуючи ступшь пошформованост1 "про вплив рад1ацп на здоров'я людини, тварин 1 рослин", Суло.виявлено, щр 28,52 опита-них мали , за IX думкою, достатн1 гнання, 51,32 .мали уяву, а 19,0*2,32 не мали в!Домостей з цього питания. Пор1вняно 8 1986 роком пошформаванють населения достов1рно (t > 2) шдвищилася в основному за рахунок тих, як1 "мали уяву". ГЫнформованють респондента валежала В1д р1вня осв1ти 1 сошаль'ного стану. Найб1льш по1нформованими були чолов!кц з вищрю та незакшченою вищрю осв1Тою, за сошальною ознакою найменш пошформованими були колгоспники 1 пеноюнери.

Основною передумовою сан1тарно1 осв1ти а питань рад1ац1йно1 г 1 пени е те, щр вона може впливати на фактори, як1 сприяють на-буттю знань, навичок 1 шдвищенню проф1лактивно1 активност1.в ущ-вах р'ад1ащйного ризику. 1 таким чином зменшити негативний вплив насл!дк1В аварп на вдоров'я. У ав'язку 8 цим на основ1 досцду Чорнобиля нами було сформульовано' принципи 1 методику рад1ац1йно-пиен1чно! осв1ти в урахуванням конкретних умов,,' в яких' живе 1 працюе населения. Серед основних принцип1в визнайено науковють, • сиотемнють, урахування сощалыго-психолог!чно! оиту-ацп 1 громадсько! думки з проблеми, 1нформативн1сть, правей-

тивн!ст}>,. позитившсть, конкретнюгь, ДОСТОВ1рН1СТЬ 1 гуманнють.

Визначено 4 субпопуляцп для проведения рад1ац1йно-пг1ен1ч-но! осв1ти: все населения, населения контрольованих територ1й, особи, щр працкюгь в зон! в1дчуджвння, щр проживають навколо функцюнуючих АЕС. Враховуючи, щр комплекс специф1чних проблем, як1 виникають у П1сляавар1йн1й С1туац11 на. 1ндив1дуальному 1 ко-лективному р1вш, може сильно коливатися, нами вперше запропано-ван1 поняття прямих (населения контрольованих територ1й, евакуйо-ваш, учасники Л1кв1дац11 насл1дк1В аварп, особи з високим р!внем сприйняття рад1ац1йного ризику) ' 1 непрямих (медичн1 пратвники, вчител1, ' роб!тники ЗМ1, особи пр приймали ршення, 1 т.д.) шльових груп як об'екпв пропаганди. .

На основ1 викладених вище положвнь, як1 бавуться на визнанн1 юнування рашащйного ризику шсля аварп на ЧАЕС, анал1з1 фа1С-тор!в, як1 формують його сприйняття, тенденшй сприйняття ризику у час1 1 простор1, нами вперше була. розроблена концептя сприйняття рад1ац1йного ризику населениям забруднених радюнуюндами тери-тор1й. (мал. 3)

Треба В1дзначити, щр спос1б життя населения шсля аварп на ЧАЕС, формувався у ситуацп радгащйного ризику, високого р1вня си-туащйно! тривожност!, дифщиту 1нформацп,в1дсутност1 рад18Шйно-|ппен!чних знань.

| Проведен! досл1дження показали, пр спос1б життя населения-забруднених рад юнукл1дами територ1й внасл!док аварп на ЧАЕС, характеризуемся низьким р1.внем проф1лактично! активност1 протягом всьогр перюду, який вивчарся, В1дсутн!стю св1домо! активно! нап-равленост1 на 8бережбння эдоров'я в умовах рад1ац!йного ризику, неадекватнютю реально! г!пен1чно! поведшки ступеню 8анейокое-\ носп можливим негативним впливом рад1ацп на здоров'я при ставде негативиих самоотнках стану здоров'я, невадоволенютю медачним обслуговуванням.' Стереотипу пнешчно! повед1нки выявились' для б!лыюст1 населения . надзвичайно ст1йкими нав1ть в умовах рад!ац1йного ризику: 56,9% опитаних у 1989 рощ продовжували. до-держуватися доавр1йного способу життя, Т1льки 20,4Х повшстю вико-нували сан1тарно;-г!пен1чн1 рекомендацп у псбуп. Протягом всього досл1джуваного. перюду биышсть респондент1в (1986 - 59,ОХ, 198д - 86,62, 1991 - 61,77.) н1чого не виключали з свого рацюну, невва-жаючи на введен! обмеження на вжиток мюцевих продукт!в. В!д 1£,0Х до 40,0% респондент!в р!зних сошальних груп не проходили щор^чно-

Концептуальна модель сприйняття населениям рада-

1ММ1-1ПГЛ ОНЧМШ// ил тгпитптл» олггалцрш» г.» «»«<«\

. - 21 -

го . мелочного огляду. ■ Тривожнють людей у 01льшост1 випадк1в не супроводдувалася активними Д1ями, слрямованими на зменьшення впли-ву негативних фактор1в насл1дк1в авари, а лише пасивним додержу-ванням заход1в захисту та й то не у повному обсязь

0держан1 дан1 свшать про те, що в м1шм1зашI негативного впливу насл!дк!в авари на здоров'я наслення. вадливе мюце тхмда-ють соц1ально-г1Пен1чн1 аспекта способу життя на 1ндив1дуаль-ному р1вн1. Це дае змогу впливати на них з метою виховання проф1лактично! активности Виходячи з цього, тльова диспансер1зац1я постраждалих повинна не т1льки забезпечувати динам! чний наг ляд за здоров'ям кожного, але й дозволяв Л1карю займа-ти активно проф1лактичну позицио» впливати на гшешчну по-ведшку, проводити корекшю способу життя особ, щр знаходяться п1д наглядом, спрямовувати зусилля 1ндив1да на формування таких форм життед1яльност1, як1 сприяли б збереженшо здоров'я в умовах рад1ац1йного ризику.

Найважлив 1 тою особлив1стю способу життя населения потершлих в1д авари на ЧАЕС територ1й в 1нтенсивн1 М1гращйн1 процеси (ор-ган1зована евакуатя 1 в1дселення, самост1йне переселения в чист1 райони). Люди вважають ва неможливе свое проживания на ураженйх територ1ях (В1Д 45,9±2,3% у Овруцькому 1 Олевському до 68,0±1,6Х опитаних у Народицькому район1). Основною мотиватею при прийнятт1 ришння про в(дселення 18 вабруднених населених пункпв для б1ль-шост1 людей'була занепокоенють у вв'яэку з можливим негативним впливом рад1ацп на здоров'я (62,6%) 1 турбота про майбутне д1тей (24,4%). Встановлено тюний корелятйний- зв'язок (коеф1Ц1ент коре-лящ! 0,6) м1ж ступенем сигуащйно1 тривожност1 1 бажанням змшити мюце проживания. Перепонами для вир1шення питания про выселения були так1 основн1 фактори, як похилий В1К (59,3%) та небажання зм1нювати звичний уклад життя (27,3%).

У процес1 вивчення способу життя фрагментарно розглядалося питания про демографшиу тюведтку населения,' ар зазнало радиоактивного впливу. Визначено вплив на репродуктивн1 установки високо-го р1вня сприйняття рад1ац1йного ризику зразу ж шсля аврп (До- . еф1щент корреляцп -'0,6) 1 направлен 1сть IX на утримання В1дяна-родження дней. (451-2,8% опитаних ддородного В1ку), щэ шдтвер^жу-еться негативними тенденщями показник1в народжуваност1 1 штуших ; аборпв у репош, що вивчався, особливо у 1987 рощ., ' •

Анал18уючи йактори, як! формушь спос!б життя '.-¿селенн! у,

П1сляавар1йний перюд, треба назвати стать, в1к, осв1ту, с1мейне положения, ревень рад1ад1йно-г1Пен1чних знань та р1вень сприйнят-.' тя рад1ац1йного ризику. Серед причин, як1 вплившдть на виб1р способу життя людей, в тому числ1 модел1 ппещчно! повед1нки в умовах ризику, необх1дно визначити окрш суб'ективних 1 об'ективн! соц1алыю-економ1ЧН1 причини, в тому числ1 незадов iльне виконання сощальних програм, зокрема по вщселенню 1 забезпеченню чистими продуктами в умовах обмеження вжитку продукпв м1сцевого . вироб-ництва, а також неправильну 1нформац1йну стратеги). 3 точки аору формусання-адекватно! повед1нки актив!8уючий потенщал ¡нформац! 1 надзвичайно низький. .;

Як показали проведен1 нами досл!дмення, у п1сляавар1йний перюд у ев'яэку 18 эростанням вначення вдоров'я люди пред'явля-ють п1двищен1 вимоги до охорони вдоров'я. Виходячи 8 цього являоть собою 1нтерес дан1 про задоволенють медичною допомогою населения забруднених радюнуюидами територ1Й.

йкшр вэяти крайн! ощнки, то иовнютю эадоволеиих медичною допомогою Шсля аварп було 13,2*2,02 опитаних, в 1989 рощ IX к1льк1сть дещо зб1льш1лась 1 у 1991 рощ становила 11,7*1,82 (t<2). Поряд г цим 8а перюд досл1дження а 1989 р. достов1рно '8б1льш1лась к!льк1сть людей повнютю незадоволених медичною допомогою до 33,8±2,7% (t>2). В1льш як половина респонденпв шсля аварп i до цього часу неэадоволен1 роботою охорони вдоров'я част-ково.

Приведен! дан1 св!дчать про недостатню ефективнють' эа-ход1в, як1 приймалися, щрдо полишення медичного обслуговування у контрольованих районах.

В процес1 вивчення медико-сощальних насл1дк1в аварп не-достатньо внань лише об'ективних даних, як1 характеризуюсь стан вдоров'я населения, як1 базуються на оф1Щйних статистичних даних, Валливо! рол1 набувають дан1,як1 характеризуют^ думку населения про свое здоров'я.

При досл1дженн! у динам!Ц1 нами було виявлено ст!йк1, низьк1, 8 'тенденцию до попршення самоощнки стану эдоров'я серед pteanx груп населения забруднених територ1й, як1 знаходяться в зал^жност! В1д рад1зц!йного статусу територп та р1вня тривожносч)! (ко-. ефщ!ент кореляцп 0,55). У 1991 рот ос1б,- як1 вважали себе здо-ровими (7,£¿1,8%) було майже у 2 рази меньше, Н!ж у 19ЬЯ рощ (13,4±2.0%), к!льк1сть людей, як! почувають себе дуже хворими

збиьши^ась з 1,1:Ю,6Х до 16.Oi2.2X в1Дпов1Дно (Ъ>2). Серед досл1джуваних труп населения найб1льш негативно отнювали свое здоров'я учасники л»кв1даци насл1дк1в аварп на ЧАЕС. Серед них тих, хто почувають себе здоровими було.т1льки 0,8±0,6Х (мал.4). Б1льш1сть опитаних (82,2*2,3%) вважають щр'попршення стану 1х здоров'я зв'язано з негативнии впливом насл1дк1в Чорнобильсько! катастрофы.

Проведений пор1вияльний анал1з даних суб'ективно! отнки стану здоров'я 1 показшшв захворюваност 1 населения вказуе на мож-ливють IX сшвставляти, пр дозволяе рекомендувати показник само-ошнки стану здоров'я при провеленш шльово! диспансер1защ 1 як важливий сотально значимий критер1й стану здоров'я населения, щр живе в умовах рад1ац1йного ризику. Особи, як1 негативно ощнюють свое здоров'я, як 1 особи з високим ршшм сприйняття рад1ащйного ризику, повинн! бути винесеними до труп пост1йного контролю 1 нагляду.

Високий р1вень ситуашйно! тривожност! 1 ст1йк1 низьк! само-ощнки стану здоров'я серед б1льшост1 населения контрольов'аних те-ритор1й можна вважати показниками того, то процеси сотально-пси-холопчно! адаптацп до умов навколишнього середовиша, щр зазнало змш в результат1 авари, в1дбуваються повиьно 1 напружено, що також е характерним для тсляавар1йно1 ситуацп.

Сл1д тдкреслити, шр створюють 1 шдтримують напружину сощалыю-псиуг-ггт1чну ситуатю у контрольованих районах. пов1Льне виконання со.аальних програм, недостатня пошформованють про реально 1снуючу радкндШну с17уащю, низький р1вень рад1ащйно-г1п-етчних знань, незадоволешсть медичним обслуговуванням, зм1на умов та способу життя, В1дсутн1сть психолог 1 чно 1 шдтримки. Це мо-же спричинити виникнення сильного 1 тривкого стресового стану, шр буде мати 1 вже мае множили насл1дки для здоров'я, знижуе ефек-тившст'ь всього комплексу орган1зац1йних, рад1аШйно-ппен1чних заход1в, як1 запроваждуоться на цих територ1ях, а у перспектив1 вплине на реал1защю прийнятих сощальних програм та як1сть життя.

Виходячи 13 згаданого, сошально-психолог 1чн1 насл1дки авар11 на ЧАЕС можна вважати' эначними, вони носять масовий 1 тривалий характер,' а Чорнобильська авар1я не може розглядатися у в(дрив1 в 1д цього контексту. В1домо, щр сощальна напруиешсть виннкае внасл1док незадоволеност1 основними сотальними потребами людини. Враховуючи,. що стушнь задоволеност! сво1х потреб люд.ыа визначае

СУ? И X

н ^

и Я

1Щ

63,8

1,7=

(контроль)

58,0,

76

1,1

1,5

~0,5

Ш

62,3

ii,7г:

16.1'

- -2,7

и

§

г 7, г,

: 55,5Е

швд

15.0-:

т

1,0

В1ДЧУВАЮ СЕБЕ ЗД0Р0ВИЛЛ

НЕ ЗОВСМ ЗДОРОВИМ

не дали в1дпотд'|

75,7

ХВОРИМ

дуже хворим

мал. 4

Самооцшка населениям стану свого

здоров'я (%)

0,1 ■1,1

ама, тобто це багато в чому суб'ективна категор1Я, а значить и оказники також повинш бути суб' ективними.

Як 1НДНкатори, як! визначакггь сот ально-психолог !чну напру-ешсть у п!сляавар!йний перюд, можуть бути використаш такмю-азники:

- загальний р1вень ситуащйно! тривожности

'- ставлення до можливост1 проживания на забруднених тери-

ор]ЯХ;

- самооцтка стану здоров'я; -

- задоволешсть 1нформащею;

- задоволешсть медичним обслуговуванням;

- задоволешсть житлоы;

- задоволешсть оргашзатею харчування;

- демограф!чна повед1нка (для ос1б дпородного-вису);

- ставлення до розвитку атомно! енергетики.

Ш ж показники можуть над1йно служити у ощнц1 прогнозу роз-итку соц1 алыю-психолог 1ЧН01 ситуащ 1 в репош.

Нэжна стверджувати,щр високий стушнь соталыю-психолопчиок апруженост1 на досл1джуваних територ1ях негативно позначаеться на амоотнц! стану здоров'я. Проблем» здоров'я, незалежио в1д тоо, чи обумовлен1 вони рад)ащею або Н1, викликаоть 1 Судуть вик-икати довготривал1 психолопчш проблеми.

3 метою поглкбленого анал!зу захвор1ваност!, яка вже прояви-ася, 1 яка прогнозуеться у перспективу необхшю визначити айбиьш значим! фактори .1 розглянути !х можливий вплив на сома-ичну захворован¡сть, в тому числ1 онколопчну, вроджен1 вади 1 енетичш насл1дки у контекст! 13 загальними еволющйно-бюлопч-ими законом1рностями. 3 ус1Х патогенних фактор1в Чорнобиля сл1Д ИД1ЛИТИ два иайбиьш значимих 1 тривалих: радюгенний та психо-енний. Якщо на першому сконцентровано увагу б1льшост1 досл!дник1в, о другий до 1990 року "недоош нювався через ряд обставин. Обрати птимальну стратегш -.це м1нШ1зувати сумарний ризик. Розробка оп-_ имально! стратеги пов'язана з необх!дшстю визначення осно'вних актор1 в ризйку 1 встановлеиня величини кожного. • :

Таким чином, нами виявлено особливост1 способу життя населан-я забруднених радюнукл1дами територШ шсля авар и на ЧАВС, становлено законом!рност! сприйняття населениям рад1а.щйного ри-ику ) його роль поряд з пшими факторами у формуванн1 процесмв иттед1яльност1 людей у шсляавар!йний перюд. На Ц1й основ! р?8-

рсЛлено комплекс ме дико-com альних заход!в по оптим1защ \ способ; життя з метою зниження негативного впливу наслиюв аварп на здоров'я людей. Визначено учови та piBHl ме дико-com аль hoi корекцг способу життя населенна i розподи заход1в у систем1 ваклади рiзних в1домств з урахуванням впливу на весь комплекс факторiв,ха-pairrepHv'x для р1зних труп населения 1 пов'язаних з насликаш аварп.

Досв1д Украши шсля аварп на ЧАЕС е ушкалышм, 1 дат. як: наведено у шй робот!, дозволяють говорити про те, то одержан! результата становлять науковий 1нтерес i маоть практичне значения.

На ochobi проведених " досл1джень розроблено республ1канськз циьову комплексну "Г^ограму радощйно-ппешчно! ocbith населения" i "Концепшю соцюлопчного реестру ос 16, як1 постраждащ внасл1док Чорноблльсько! катастрофи".

"Програма рад1атйно-пг1ен1чно1 ocbith" передбачае к1лькг ptBHj0 саштарно! ocbith. При п реал1зацп будуть викорнсташ найбшш сучасн1 1 р1зноман1тн1 форми, методи ! заходи по . проведению масово! науково обгрунтовано! сан парно! пропаганди з максимальною научнютю 1 з урахуванням специф1чних сошально-поведшко-вих особливостей окремих контингента населения. 0крем1 тематичш блоки Програми мютять як загальн1 розд1ли (ф1зична природе 1он1зуючо1 рад1ацп, питания дозиметрп, медико-бюлопчн! та еко-л0г1чн1 ефекти рад1ацп),так 1 спешалыи, розрахован! не В1ДПОВ1ДШ контингенти тльового впливу з урахуванням ix способ> життя, характеру роботи, поведшкових 1 психо-емошйних особливостей. У Програм1 дано обгрунтування спещальних рекомендаций для населння про заходи захисту 1 профиактики, яких необх!дно дотри-муватись у побуп , шд час с!льско-господарських роб1т при вико-нанш р18них технолопчних процес1в на виробництв1 в умовах п!дви-щеного зовшшнього рад!ашйного фону. Головне завдення i К1нцеве мета Програми: знизити у людей психо-емошйну напружешсть, с^ор-мувати у всix груп населения активну життеву позишю 1 стереотип способу життя, адекватний умовам, як1 складактгься при довготрива-лому проживанш 1 праш у уражених радтшею районах (сюди иале-жить 1 30-км зона навколо ЧАЕС), досягти виконання людьми порад i рекомендашй спещалюпв на ochobi усв1домлення ступени ризику.

Результат» проведених досл1джень Покладено в основу розробле-но! радом э 1нститутом сощологп АН Укра1ни i тако!, uiр не мае аналогiB "Концепцп соцюлог}чного реестру осЮ, яга пострадали

насл!Док Чорнобильсько! катастрофи" у в!дпов!дност! 18 Законом кра!ни "Про статус 1 сощальний захист громадян, як1 постраждали наел 1 док Чорнобильсько 1 катастрофи". Мэта соцюлопчного реестру м1н!м!защя негативного впливу сощальних 1 сощально-психо-опчних фактора Чорнобильсько! катастрофи на здоров'я 1 ощальн1 орюнтири потершлого населения. Предметний аспект ощолопчного реестру охоплюе так1 основн1 об'ективн1 1 суб'ек-ивн! характеристики груп постраждалого населения, як самоощнки стану здоров'я, р1вня тривожност!, ргвня добробуту);ощнки 1Нформащйио! стратеги, реально! ппешчно! повед1нки, р1вня >ад!ащйно-г1Г1ен1чних знань, знань закон1в); задоволення (мюцем ■роживання.харчуванням, обслуговуванням, владою, законами, 1нфор-<ащею 1 т. 1.); життев! плани та ор1ентири (м1гращя, С1м*я ! плавания с!м'!, робота, сощокультурна 1 влробнича сфери).

Сощолопчний мон!торинг дозволить виявити 1 0Ц1НИТИ у ди-1ам1Щ та прогнозувати стан сощально-психолог 1чно! напруженост! 1а всIX етапах п1сляавар1йно! ситуацп, ощнити стан громадсько1 зумки з питань Л1кв1дацп насл!дк1в аварп, розробити практичн1 зекомендацп по оптим!заци окремих сощальних фактор1в насл1дк1в 1вар11, як! негативно впливають на громадське здоров'я.

Соц!олог 1 чний реестр Суде функщон^звати в межах Нацюнального реестру, !, таким чином, буде враховано сощальну компоненту здоров'я, що в1дкривае можливють розробки едино! модел1 виживання, корекцп соматичного, психолог!чного 1 сощального стану населенна, сприятиме пошуку ишшв до створення комплексно! системи ре-аб1Л1таЩ! на загальнодержавному р1вн1, покращэнню якост1 життя постраждалого населения.

Проведен1 досл1дження 1 одержат результати можуть бути пок-ладен1 в основу розвитку нового наукового напрямку - социологи рад!ащйних авар1й. Об'ектом його Д0сл1Дження може бутй ши-роке коло питань, в тому числ1 спос1б життя. В меках ,цього наукового напрямку мрже бути створення 1 функцюнювання; соцюлопчного реестру, програм сощально-психолопчно! рраб!-л!тац!! ! адаптацп, рад!ащйно-пг!ен!чна осв1та населения, анал1з 1нформащйно! стратеги. Прикладна направленють; ви-ражзеться в . тому, шр досл!Дження звернено до койкрег-' них сощальних проблем пюляавар1йно1 ситуацп, щр щдлягаоть виршеиню засобами сощального проектування, планування та у'прав-Л1ННЯ.

висновки.

1. Шсля великомаспггабно i радтщйно! аварп у регюнах, як1 зазнали радюактивного эаСг-уднення, в1дбуваеться процес формування нового сошально-еколопчного, середовища, яке характерезуеться порушенном npoqeciB життед!яльност1 великих контингента населения, додадкоьим опром!ненням людей (у межах середньо! сумарно1 ЕД за 5 рок1в в1д 1,0 до 12,5сЗв 1 вище),високим р1внем ситуашпно! три-воиюст1(71,1±2,7%) ,яка мае масовий(89,8±2,ЗХ) 1 довготривалий характер, сощ ально-психолог 1чною напружен)стю,незадоволен1стю людей ста ном свого здоров'я,пов1льними процесами адаптатI. Все це приз-водить до виникнення триЕалого стресового стану 1 негативно ' впли-вае на формування 1ндив1дуального 1 громадського здоров'я.

2. Рад1ащйно-г1г)ен1чну i сотально-психолопчиу'отуашю, щр ок л ал ас я шсля аварп на ЧАЕС на конрольованих територ!ях. можна ощнити як ситуатю ризику. П визначае пост1йно д1ючий фактор ри-оику, яким е эабруднетсть навколшнього середовиша довгоживучими радюнутшдами, а також фактори ризику, викликаш руйнуванням сощ-алького середовиша ос1б,як1 перенесли катастрофу, так1 як евакуашя, переселения, введения р1зих обмежекь, змша харчування.умов пращ та побуту.

3. Законом1рност1 сприйняття рад!ащйного ризику населениям забруднених радюнукл1дами територШ пов'язан! 1з зростанням рол1 . здоров'я у шсляавар1йний перюд, сощальним середовищем, сошаль-ко-економ!чними умовами життя та пошформозаннютю населения, яке опинилося у сиуацп ризику. Р1вень сприйняття рад1ац1йного ризику е високим протягом всього шсляавар1йного перюду, визначаеться групою взаемопов'яоаих та взаемозалежних фактора i не е пропорщй-ним бюлопчшй зиачимосп радюактивного забруднення територ1й.

4. Cnoci6 життя населения на забруднених радюнукл1дами тери-тор1ях формуеться шд впливом фактора навколишнього середовища, як1 створено та 1нтенсиф!ковано аварюю, як1 знаходяться у т1сн1й взаемодп з сощально-економ1чними умовами i характеризуеться В1дсутн1стю активно! направленост1 ппешчно! поведшки на збере-ження здоров'я в умовах рад1ащйного ризику, негативними репродук-тивними настановами (45,0±2,8%) i демограф1чними теиденщями, 1нтенсиЕними м1грашйними процесами, обумовленими радюактивним забрудненням та думкою населения (45,9*2,9% '- 68,0±1,6Х) про . не-можливють проживания на цих територ1ях, пост1йною потребою в 1нФормацп про нас.ндки аварп, стан t прогноз здоров'я, повною

i6o часуковою незадоволеншстю (56,0*2,9 X) медичним обслуговуван-

1ЯМ.

5. У сощально-г1Пен1чному та сощалыю-психолопчному аспек-■ах одшею з найваяливша* особливостей великомасштабно! >ад!ац!йно! аварп е 1нформац1йна стратепя, пов'язана а aBapierc ■а и насл1дками, i рад!ац1йно-г1пен1 чна ocBiTa, як1 в1дпов!дають ютребам збереження здоров'я постр&вдалих 1 як! виступають у исляавар1йн1й ситуацп важливим резервом адаптацп до умов навко-1ишнього середовищ, шр змтилося,- i одн!ею з умов вибору адекват-IOI шдел1 поведжки у ситуацп рад|ац!йного ризику.

G. Самоощнка стану здоров'я населения в умовах рад1ац1йного шливу е суб'ективним, але сощально значимим та тформативним потником стану здоров'я 1 разом 8 р!внем ситуащйно! тривожност1 идображае стушиь сотально-психоолпчно! напруженост1 в умовах :истеми "середовище - людина", яка зшнилася шсля великомасштаб-lol радтщйно! аварп.

7. Прюритетними напрямками оптишзаця способу життя населен-1Я шсля великомасштабно i рад!ащйно! аварп е вплив на весь комп-1екс фактор!в, як1 носилюють в умовах радиоактивного забруднення ивколишнього середовищадно рад1ац1йного фактору; це.перш за все, щрийияття рад1ац1йного ризику, проф1лактична активн1сть,рад1ащй-га-ппешчна осв1та , 1нформац1йна стратепя.

8. Розроблений комплекс медико-сошальних заходов по оп-имкзацп способу життя наслення забезпечуе у довгостроков!й lepcneicTiiBi високу економ1чну ефектившсть як у систем1 охорони доров'я безпосередньо, так 1 у народному господарств! Укра!ни в К лому. ■

9. Сощолопчний реестр oci6, як1 постраждали внасл1док Чорно-¡ильсько1 катастроф!), е основою для виявлення, ошнки i прогнозу-ання негативного впливу сошальних та сотально-психолопчгних [асл1дК1в аварп на стан рромадського здоров'я, розробки едини! юдел1 виживання, створення комплексно! системи реаб1Л1тацп на югальнодержавному píbhí , полшшення hkoctí життя потерпиого [аселення.

10. У тсляавар1йний перюд збереження громадського та ндив1дуального здоров'я через cnocití життя пов'язано, перш за ice, з необх1дшстю позитнвних сощалыю-економ1чних зм!н 'i юшалыгою захи!аен!стю для б!лывост1 постраждалого населения, ¡истома охорони здоров'я у ситуацп, яка склалася залиааеться вах-

ливою ланкою у створенн1 р1вноваги м1ж адаптац1йними можливостям! оргашзму людини 1 ппен1Чно неадекватним середовишем, шр вимагш запровадження в1дпов1дних пучасному р1вню стандарт 1в медично! до-помоги 1 розвитку тих и вид1в, як1 е актуальними для людей, як! прожимоть в умовах довготривалого рад1ащйного впливу.

11. Досл1дкення особливостей способу життя населения забрудне-них радюнукл1дами те ритор 1й пюля авар и на ЧАЕС дозволяе висло-вити думку про недощльшсть використання термшу "здоровий споск життя" у зв'язку з неможлив!стю реал1зацп його основних принципп в умовах ■ рагиатйного ризику та введениям р!зних обмежень. Мзвг може йти про "адекватний спос1б життя" ■ з точки зору вимог, ик ставляться до нього в умовах обмежень' 1 ризику та який забезпечуе м1н1м1зацш негативного впливу на здоров'я насл1дк1в" рашашйно! аварп.

12. Враховуючи масштаби 1 тривалють сошально-психолопчнил насл1дк1в великомасштабно 1 рашашйно! аварп та 1х роль у форму-ванн! громадського здоров'я , дотльним е розвиток нового науково-го напрямку - соцюлогп раташйних авар!й, в межах якого може бути створення 1 функцюнування соцюлопчного мон1тор1нгу, прог-рам сощально! реабштацп, адаптацп | рад1ац1йно-ппен1чно1 осв1ти населения, анал1з 1нформац1йно1 стратеги.

РЕКОИЕНДАЦ11.

1.На загальнодержавному 1 м1жгалузевому р1вн1.

1.1. Серед комплексу заход1в, спрямованих на м1шм1зац1ю негативного впливу на громадське здоров'я насл1дк1в аварп на"ЧАЕ?, першорядного значения набувають сошально-економ1чн1 перетворекня в ттересах б1льшост1 постраждалих (реал1зац1я сотальних програм подо переселения, забезпечення житлом, орган1зацп харчування, ¡полшшення медичного обслуговування 1 т.д.)

1.2. При складаши найблидчого- та довгострокового прогнозу южливо1 шкоди здоров'ю населения у зв'язку з насл1дками велико-масштабно! рад1ац1йно! аварп необх1дно враховувати особливост1 способу життя населения на радюактивно забруднених територ!ях та фактор1в, що його формусть.

2. Нацюналынй комюп по рад1ашйному захисту (НКРЗ Украпш) при подальш!й корекцп концепцп проживания населения на забруднених радюнуклиами територ1ях внаслиок аварп на ЧЛЕС треба враховувати р1вень сприйняття населениям рад1ащйного ри?ику, що може буте сформульовано таким одном: "Р1вень сприйняття рад1ащйного

изику ,не сушений з проживаниям у даному населеному пункт 1 може озглядатися як один э показнитв при вир1шенн1 питания про доб-ов1льне гарантоване В1дселення'\

3.3 метою формування адекватного способу життя населения еспубл!канському центру здоров'я ЮЗ Укра1ни, обласним центрам дорсв'я, центрам громадсько! тформацп облвикинком1в необх!дно абезпечити пропаганду рад1ац1йно-г1Г1ен1чних знань серед р1зних руп населения у в!дпов1дност1 з розробленими методмчними рекомен-ащями, "Програмов рад1аЩйно-гтен1ЧИ01 осв1ти населения". Для сього населения рад1ац1йно-пг1ешчний компонент повинен бути нтегрований з р1зними роздиами пропаганди по формуъанню здорово-о способу життя.

4. М1нчорнобилю, Шнестерству охорони здоров'я Укра!ни, орга-ам охорони здоров'я на мюцях необхдао створити мережу пещал^зованих центр!в 1 консультативных пункпв довготрив&жн сих0л0г1чи01 допомоги, сощ ально-психолог 1 чно i реабштацп 1 даптацп на'... ¿синя, розробити та запровадити новг стандарти ме-ично!, сощально! 1 психолог ¡чно5 допомоги людям на забруднених еритор1Ях,як! ыдлов1 дагаь сучасним вимогам.

5. Включитя.до с/сладу програми загалыюго удосконалення 1кар1в на ыдаовших циклах факультет1в та ¡нститупв удоскана-ення Л1кар1в питания з рад1ац1йно! ппени 1 рад!ашйного за-исту, звертакчи особлиьу увагу на шдготовку з ще! проб л.? ми ме-ичних пращ'вншчв. ЯК1 направляться на роботу у 30-км зону 1 рацюють на радюактшшо забруднених те ритор) ях.

6. В практичшй д1яльност1 л жаря в межах щльово! диспйнсер1-ацп населения використовувати показник самоощнки здоров'я при ормувашп груп здоров'я 1 прогнозувашп здоров'я на 1ндив1дуаль-ому р1ВН1, особливо у першд адаптаци до умов середовища, яке мшилося, а також для обгрунтування конкретних захода загально! а 1НДИВ1 дуально 1 медико-еощально! щюфиактики порушень у стан! доров' я.

7. Мшотерству охорони здоров'я, Мшчорнобилю Укра4ни не-бх1дно забегпечити фуикцюнування соцюлопчного реестру ос)б, остраждалих ыгаолиок Чорнобшцсько» катастроф», у Е1дпав1дн0ст1

розробленою Концепщею 1 внксристання у практична Д1ялыюст1 ого можливостей з метою пошуку 1 прийняття оптимальних рик?нь з рахуванням як радтщйного фактору, так 1 сошально-психолог 1чшгк роблем поотраздалого населения.

- 32 -

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП.

1. Динамик здоровья населения Киевской, Житомирской, Черни говской областей и г. Киева по данным лечебно-профилактических уч реждений за 1984-1988 гг. // Проблемы радиационной медицины: Респ межвед. сб. ИЗ УССР. - Киев, 1988. - Вып. 1. - С. 160-166. -сшвавт. з Г. Í. Баженовою, В. А. Прилипко, А. Н. Шщенком, Л. А Ануфр1енком.

2. Региональные особенности здоровья населения Украинской СС // Региональные особенности здоровья населения УССР и опыт' реали зации комплексных программ "Здоровья" в условиях ускорения НГР Материалы респ. науч. конф., Тернополь, 8-10 дек. 1988г. - Киев. 1988.- С. 3-8. - У сшвавт.з с A.M. Сердюком, Г. 1. Баженовою; О.Г Назаровою.

3. Цели и задачи комплексной республиканской программы "Здо ровья" // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история меди цины: Респ. межвед. сб. / МЗ УССР. - Киев, 1988. - Вып. 19. - С 3-6.

4. Основные тенденции детской смертности в некоторых района Житомирской, Черниговской и Киевской областей // Проблемы радиаци онной медицины: Респ, межвод. сб. / МЗ УССР. - Киев, 1989. Вып. 2

- С. 84-88. - У сшвавт. в В. А. Прилипко, Н.В. Гуселетовою.

5. Методы формирования адекватного образа жизни населени после аварии на Чернобыльской атомной электростанции // Здоровы образ жизни: Тез. докл. междунар. конф., Ленинград, 12-13дек. 1990г

- Новгород. - 1990. - С. 105-106. - У сшвавт. з 1.Д. Близнюкоу В. А. Прилипко.

6. Мнение о своем здоровье населения,проживающего в зон жесткого радиационного контроля // Состояние здоровья раселени Народичского района йитомирской области, а также других контроля руемых по радиационному фактору • районов УССР: Материалы на уч.-практ. конф., Киев, 24-25 окт. 1990г. - Житомир; - 1990. - С 122-126. - У сшвавт. з В. А Прилипко, В. 0. Головком.

7. Об использованиии социологических исследований в переот ройке организации внебольничной помощи населению // Материалы 2-п сьезда соц. гигиенистов и организаторов здравоохранения Украины Винница, 3-5 окт. 1990г. - Киев. - Í990.- С. 146-1^7. - У сшвавт. з Л. В. Полянською, В. А. Прилипко.

8. Прогноз здоровья населения Украинской ССР как основа уп равления здравоохранением республики // Соц. гигиена, организаци:

цравоо^ранения и история медицины; Респ. межведом, сб. / ЫЗ УССР.

Киев. 1990. - Вып. 21. - С. 3-6. - У сшвавт. в ГЛ. Баженовою, . Г. Нззаровою, НЕ Иов ¡ко вою, Т.О. Груаевою.

9. Восприятие радиационной обстановки и оценка состояния сво-го здоровья населением, проживающим в зоне жесткого радиационного онтроля // Журн. неврапатал. и психиатр. - 1991. - Т. 91, N. 11.

С. 49-52. - У сшвавт. з Е А. Прилипко, 1.Д. Кпизшоком.

10. Изучение социально-гигиенических аспектов .здоровья насе-ения, проживающего на территориях, загрязненных радионуклидами: етод. рекомендации / ВНЦРМ АМН СССР, Респ. бюро мед. статистики 113 ССР, Киевский НИИ СГ и УЗ МЗ УССР. - Киев, 1991. - 25с. - У Швавт. з Е А. Прилипко, I. Д. Близнюком.

11. Образ жизни населения, подвергшегося радиационному воз-ействию как социально-гигиеническая проблема // Итоги оценки ме-ицинских последствий аварии на ЧАЭС: Тез. докл. Респуб. нач. -практ. конф., Киев. - 1991. - К - 1991. - С. 232-233. - У швавт. з а А. Прилипко.

12. Образ жизни населения, подвергшегося радиационному воз-ействию как фактор, формирующий здоровье // Вестник АМН СССР. -991. - N. 11. - С. 45-46. - У сшвавт. з а А. Прилипко.

13. О некоторых социально-гигиенических аспектах образа жизни аселения, проживающего в зоне жесткого радиационного контроля // 'оц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: 'еспуб. межвед. сб. МЗ УССР. - Вып. 22. - К. , 1991. - С. 86-89. - У Швавт. зад. Прилипко.-

14. Проблемы переселения людей из зон радиактивного загрязне-. [ия в УССР // Итоги оценки мед. последствий аварии на Чернобыльской 1ЭС-. Тез. докл респ. науч. - практ. конф., Киев, 1991г. а - 1991. -!. 165-166. - У сшвавт. з III. Омельянцем, а 0. Бузуновим, 1.П. кэсем, В. О. Ледощуком, В. Ф. Торбшим.

15. Пропаганда радиацнонно- гигиенических знаний в системе [ервичной медико-санитарной помощи населению : Метод, рекомендации ' УЬДРМ МЗ АН Украины. - Киев, 1991. - 16с. - У сшвавт. з ЕА. [рилипко, I. Д. Близнюком.

16. Психологические и психосоциальные аспекты аварии на Чер-юбшьской а томной станции // Шд. последствия аБарии на Черно-¡ыльской атомной электростанции: Информ. б юл. ВНЦРМ АМН СССР. -Сиев. - 1991. т С. 256-267. - У сшвавт. з АЛ. Нягу. 0. М. Гар-1ець,аА. Прилипко, I. А. КзлНаускасом.

17. Радиационно-гигиеническое образование // Мед. последствия аварии на Чернобыльской атомной электостанции: Информ. бюл. ВНЦРМ АМН СССР. - Киев. - 1991. - С. 319-327. - У сп1вавт. а 1.Д. Близ-нюком, В. А. Прилипко.

18. Самооценка состояния здоровья населением, проживающим в зоне жесткого 'радиационного контроля // Проблемы радиационной медицины: Респуб. межвед. сб. / МЗ УССР. - Киев, 1991. - Вып. 3. - С. 7-11. - У сшвавт. з В.А Прилипко, КО.Головком.

19. Восприятие радиационного риска и проблемы здоровья // Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. докл. Украинской науч. -практ. конф. .„Киев, 21-23 апр. 1992г. - Киев, 1992. - С. 231. - У сшвавт. з В. А. Прилипко.

20. Восприятие радиационного риска и пути реабилитации пострадавших после аварии на ЧАЭС // Чернобыльская катастрофа и медико-психологическая реабилитация: Материалы науч. -практ. конф., Шнек, 14-15 апр. 1992. - Минск. ■ - 1992. - С . - У сшвавт. 8 В. А. Прилипко.

21. Концепция радиациошшо-гигиенического образования населения после аварии на Т1АЭС // Актуалные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. докл. Украинской науч. .практ. конф., Киев, 21-23 апр. 1992г. - Киев, 1992. -С. 230. - У сшвавт. з В. I. Величко, 1.Д. Близнюком.

22. Публикации и прессе о медико-социальных последствиях аварии на ЧАЭС: Библиографический указатель 1986-1991 г. г, - Киев: УНЛРМ МЗ и АН Украины, 1992. - 110с. - У сшвавт!' з В. I. Величко, 1. В. Бондаренко.

23. Радиационная медицина в средствах массовой информации // Медицина и средства массовой информации: Сб. труд. конф. / Институт хирургии им. Вишневского АМН СССР, Москва. - 1991. - С. - У сшвавт. з Л. А. 1ль1ним, А. Ф. Цибом.

24. Самооценка как критерий состояния здоровья населения в условиях воздействия малых доз ионизирующего излучения // Проблемы радиационной медицины : Респ. межв. сб. УНЦРМ МЗ Украины. <-. Киев. - 1992. - Вып. 4. - С. 94-97. - У сшвавт. з К А. Приляг.'ло.В.О. Го-ловком.

25. Социально-психологические факторы и самооценка состояния здоровья населением в зоне жесткого радиационного контроля после аварии на ЧАЭС // Соц. гигиена, организация здравоохранения и

история^ медицины: Респуб. межвед. сб. / МЗ УССР. - Вып. 23. - Киев, 1992. - С. - У сшвавт. а H А. Прилипко, I. Д. Близнюком.

26. Субъективное восприятие ситуации и самооценка состояния здоровья населением в зоне жесткого радиационного контроля после аварии на ЧАЭС // Результаты науч. исследований,выполненных в соответствии с государственной программой по ликвидации в республике Беларусь последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС,задачи по решению комплекса проблем в загрязненных радионуклидами, районах: Тез. докл. науч. - практ. конф., Гомель, 25-26 февр. 1&92г. -Минск.- 1992. - С. 134. - У сшвавт. з В.А. Прилипко.

2?. Субъективная оценка состояния здоровья населения, проживающего на загрязненных территориях // Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. докл. 3-ей республ. конф. , Гомель, 15-17 апр. 1992 г. - Минск. - 1992. - Часть 2. -С. 61. - У сшвавт. з Е А. Прилипко, ai. Величко.

28. Общественное мнение и социальные последствия аварии на ЧАЭС // Авария на Чернобыльской АЭС: Радиационный мониторинг, клинические проблемы, социально-психологические аспекты, демографическая ситуация, малые дозы ионизирующего излучения: Информационный бюллютень УНЦРМ МЗ и АН Украины, вып. 2, Т. 1. - Киев. - 1992. -С. - 38-47. - У сшвавт. а В. А. Прилшткою, ' 0. Т. Москаленко, ; Ю. Ю. Озеровою.

29. Summary report worklng group on Psychological Effékts of-, Nuclear Accidents // Summary report, Kiev, USSR, 28 May - i June 1990. - World health organlzation Régional office Europe. - 1990. -9 p. •

МП Полшмел'. riian.joijpjivj <0 03.9$^.

.Tup.fOO