Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Морфо-функциональная оценка яичников в условиях алкогольных интоксикаций (экспериментальное и анатомо-морфологическое исследование)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ -КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ' ' і-, і ім С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

БІЛОВИЦЬКИИ ОЛЕГ ВСЕВОЛОДОВИЧ

УДК: 576.31:611.651.1:616.89-008-011.891.5:57.089.7

МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА ЯЄЧНИКІВ В УМОВАХ АЛКОГОЛЬНИХ ІНТОКСИКАЦІЙ

(експериментальне та секційно-морфологічне дослідження)

14.03.01 - Нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Сімферополь - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Кримському державному медичному

університеті ім. С.І. Георгієвського

Науковий керівник: Заслужений діяч науки та техніки У країн

доктор медичних наук, професор Бабанін Анатолій Андрійович, ректор Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, завідувач кафедри судової медицини та основ права

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних на} професор Круцяк Володимир Миколайович, завідувач кафедри анатомі курсом топографічної анатомії Буковинської державної медичної акадеї

доктор медичних наук, професор Лазарев Костянтин Леонідович, пр фесор кафедри біології Кримського державного медичного університету і С.І. Георгієвського

Провідна установа — Луганський державний медичний унівсрст МОЗ України, кафедра нормальної анатомії людини

Захист відбудеться “ ,

. годині _ с>& _хв. на засіданні спеціалізованої вчеі ради К 52.600.02 у Кримському державному медичному університеті: С.І .Георгієвського за адресою: 95006 м. Сімферополь, бульвар Леніна 5

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського держ: ного медичного університету ім С.І. Георгієвського.

Автореферат розіслано “ ^ |999р

Учений секретар

спеціалізованої ради,

професор О.О. Біркун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність проблеми. В останні роки значно зріс інтерес до проблем 'олічму. Серед причин смертності алкоголізм займас 3 - с місце, пестуйсь лише серцево-судинним захворюванням і злоякісним новоутворен-В.С. Моисеев, 1990; Д.П.Билибин, В.Е. Дворникова, 1991]. Виділяють різні клініко-морфологічні форми алкоголізму залежно від іажного ураження того чи іншого органа: печінкова, ниркова, серце-анкреагична, легенева, мозкова та ін. [А.С. Мухин с еоавг., 1985; Моисеев, 1990 ].

Безсумнівний інтерес представляє вивчення впливу етилового алкого-а репродуктивний апарат, у тому числі жінок [Л .В.Аккер, 1996; N.K.

з, 1988 ]. Дані літератури з цього питання не е багаточисленними, но-:}>раг\!Єіпарііин, іноді суперечливий характер. Наявні поодинокі робою висвітлюють клінічні, біохімічні та функціональні зміни репродук-ого апарату жінок [ В.И. Алипов, 1983; Л.В. Аккер, 1991, 1992, 1996; Tzarvoulkova-Demkovaet аі., 1987 и др. ]. Практично відсутні дослід-їя морфофункціоначьних перетворень в яєчниках при алкогольних інток-пія.х, що при все зростаючому рівні вживання алкоголю жінками репро-ивного віку представляють як соціальну, так і медичну проблему, дале-д свого вирішення.

З цих позицій представляє інтерес вивчення динаміки та етапності мор-іункціональних перетворень в яєчниках в умовах хронічної алкоголь-итоксикації.

У поодиноких роботах, виконаних на якісному описовому рівні, пред-лено гістохімічне вивчення активності ферментів тканинного дихання в их органах при експериментальних, алкогольних інтоксикаціях [Н.П. таченко, А.М. Вихерт, 1986; А.А.Бабанин, Ю.А. Ромаскевич, 1990 ]. Вивчення морфо-гістохімічних та ультраструктурних особливостей )гольних ушкоджень яєчників має принципове значення у виясненні ж патогенезу порушень penродуктивноїфункції жінок при алкоголізмі.

Мета і завдання дослідження.

Мета -- вивчити морфо-гістохімічні та ультраструктурні зміни в яєч-ах білих турів і людини, що виникають в умовах гострої та хронічної эголышх і)л оксикацій.

Завдання дослідження:

1. Дослідити характер морфо-функціональних змін в яєчникахекспери-тальнихтварин (білих щурів - самиць) при гострому отруєнні етанолом.

2. Вивчити динаміку та етапність морфо-гістохімічних і ультраструк-шх перетворень у яєчниках щурів при хронічній алкогольній інтоксикації.

3. Дослідити пареихіматозно-стромальні зміни оваріальної залози репродуктивного віку, які померли в умовах отруєння етиловим алког

4. З позицій експериментальних і секціґшо-морфолої ічних зіста оцінип; морфо-функціональний ефект алкогольних уражень структ; компонентів тканини ясчників, а також ушкодженого впливу етане репродуктивні можливості жіночого організму.

Наукова новизна і практичне значення роботи.

На експериментальному і секційному матеріалі вивчено стан па] матозно-стромалышх елементів структури яєчників та їхнього судні русла в умовах алкогольної інтоксикації.

Вперше представлена динаміка та етапність морфологічних змі розвиваються в різних компонентах тканини яєчників в умовах хрої алкогольної ін токсикації, як у експериментальних тварин, так і у лю, Вивчена активність ферментів різних фаз тканинного дихання при гольних інтоксикаціях в експерименті.

Вперше проведені зіставлення результатів секційних і експеримен них морфо-функціональних перетворень в яєчниках, зумовлених вил етанолу як на світлооптичному, так і електронно - мікроскопічному р дослідження.

Поданий у роботі морфо-функціонадьний та кореляційний аналі: ясчників в умовах алкогольних інтоксикацій, дозволяє з’ясувати деякі ки патогенезу порушень репродуктивного апарату жінок при алкого. що має принципове значення в обгрунтуванні раціональної терапії пасі хвороби, і попередженні цього стану.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації були викладені та обговорені на н; во-практичній конференції “Вопросы теории и практики судебно-медиі кой экспертизы” (Запорожье, 1995), науковій конференції “Акту; питання морфогенезу” (Чернівці, 1996), назасіданні кафедри гісголо ембріології педіатричного факультету Російського державного медич університету, па кафедрі судової медицини Кримського державного мі ного університету.

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, із ніі збірниках, затверджених ВАК України. Отримано 2 посвідчення на р; налізаторські пропозиції.

Структура дисертації.

Дисертація викладена на 110 сторінках тексту, складається із і п>, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, трьох гла

з

атів власних досліджень і іх обговорення, висновків. Список літерату-іщус 98 джерел вітчизняних і 60 зарубіжних авторів. Дисертація ілгост-щ 6 таблицями, 52 малюнками.

Матеріали і методи дослідження.

Як матеріал дослідження використовували яєчники статевозрілих . щурів-самиць із віварія КДМУ, яких утримували в стандартних ах згідно з рекомендаціями І.П. Западшока зі співавт. (5983). Гостру гольну інтоксикацію моделювали на 20 щурах за методикою В.А. Ко-ченко зі співавт. (1983), згідно з якою 40% розчин етанолу вводився рішиьошлунково одноразово за допомогою зонда із розрахунку 0,04 11 грам маси тварини (0,016 мл/г чистого етанолу). Контрольну групу дали 20 тварин, яким також внутрішньошлунково вводили 6-7 мл во-юводної води.

Моделювання хронічної алкогольної інтоксикації здійснювалось за >могоіо щоденного одноразового внутрішньошлункового введення 40% ину етилового спирту із розрахунку 0,015 мл 96% етанолу на 1 гмаси тварини. Експериментальну групу складали 50 щурів - самиць, які і розподілені за термінами спостереження: 1,3,6,8,12 місяців. Контрольну групу складали 50 щурів - самиць, які утримувались в ікових з піддослідними тваринами умовах, без обмеження рухомості з зима пням ідентичності харчового та водного раціонів [Н.ИЛазарев с іт., 1976]. Структура експериментального матеріалу подана в таблиці 1

Таблиця 1

Розподіл експериментальних тварин за групами спостережень.

Найменування груп Кількість

тварин

Контрольна група 70

Гостре отруєння алкоголем 20

Хронічне отруєння алкоголем:

1 місяць 10

3 місяці 10

6 місяців 10

8 місяців 10

12 місяців 10

ВСЬОГО 140

Матеріалом секційної частини роботи стали яєчники трупів жіи статі репродуктивного віку, які померли в умовах гострих чи хронічки, когольних інтоксикацій, при вираженому алкольному катамнезі. До то термін вилучення матеріалу коливався від 12 до 36 годин після копста смерті. Матеріал дослідження вилучався на базі танатологічного віз Кримського республіканського бюро судово-медичної експертизи Всі с тережешія були виконані при безпосередній участі автора.

До групи гострого отруєння етиловим алкоголем були віднесені 2( падків, у яких рівень алкоголемії складав 5 і більше проміле, що прийі вважати смертельним, згідно з ‘'Методическими указаниями Министер здравоохранения СССРо судебно-медицинской диагностике смертсль отравлений этиловым алкоголем и допускаемых при этом ошибках” (19 рекомендаціями В.I.Прозоровского зі співавг.(!967).

Хронічну алкогольну інтоксикацію вивчали на матеріалі, отри маь від 42 трупів жінок, які померли внаслідок тривалої алкогольної інто кації, що мали достовірний катамнез (находження на примусовому у ванні у спецзакладах з приводу алкоголізму) і з діагностованими вісцер ними проявленнями алкоголізму (алкогольний цироз печінки, алкого; кардіоміопатія, алкогольна єн цефалопатія та ін.). Контрольну групу с: дали 14 трупів жінок репродуктивного віку, у яких алкоголь у крові і ссі визначався загальноприйнятими методиками, а причиною смерті стали т] ми, до того ж імовірний алкогольний катамнез був відсутнім. Струю секційного матеріалу подана в таблиці 2.

Таблиця

Розподіл секційних спостережень загрупами та серіями.

Групи спостережень Кількість випадків Рівень алкоголемії (проміле) Вік (років)

Контрольна група 14 __ 17-40

Г остре отруєння алкоголем 26 5 і більше 19-35

Хронічний алкоголізм 42 до 3 26-44

При обробці та аналізу матеріалу використовувався комплексний іхід. Після попереднього зважування один із яєчників щура фіксували в У, розчині нейтрального формаліна а інший поміщали в кріостат для римаїшя свіжозаморожених зрізів. Фіксатор відмивали у проточній водо-овідній воді 24 години. Тканину яєчників щурів обезводнювали у батареї иртів висхідної концентрації, прояснювали у ксилолі, з наступним зали-нням у суміш парафіну та бджолиного воску [Б.Ромейс, 1953; Р.Лилли, 69]. Із парафінових блоків готували серійні зрізи завтовшки 5-7 мкм.

Секційний матеріал піддавався тільки заливанню в парафін.

Експериментальний матеріал для електронної мікроскопії фіксували в >% розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері з pH 7,4 з по-льшою дофіксацісю за Milloning (1961) 1%розчином 0s04 Після зневод-ння в батареї ацетонів, шматки яєчників заливали у суміш смол епону з алдитом. На ультратомі “LKB-III” виготовляли напівтонкі зрізи. Ульт-тонкі зрізи дофарбовували уранілацетатом і цитратом свинцю [E.S. :ynolds, 1963] та переглядали у електронному мікроскопі HS-9 (фірма tachi, Японія).

Із нефіксованої тканини виготовляли кріостатні зрізи завтовшки 10 :м. Активність сукцінатдегідрогенази (СДГ) визначали за методом Кер-ль-Фроніусу та Хайошу [Г. Гайєр, 1974], 3- р -ол стероїддегідрогенази -Р -олСДГ)-за методикою Dickman, Dey,цитохромоксидазиза Е. Пірсом )62). Виявлення активності лужної фосфатази (ЛФ) та АТФ-ази визначали допомогою метода Гоморі [И.Б. Бухвалов, 1982].

З метою оглядового забарвлення, а також для виявлення компонентів олучної тканини гістологічні зрізи фарбували гематоксилін - еозіном, за н - Гізон, за Mallory [ Р.Лилли, 1969]. Ці зрізи піддавались паралельно іькісному морфометричному аналізу за допомогою окулярної морфомет-чної сітки [Г.Г. Автандилов, 1990]. Співвідношення строми - паренхіми в жовій речовині органа проводили методом крапкового рахунку. Анаїізу-лись зрізи із 10 гонад у кожній серії спостережень. Вібирались декілька зійних зрізів, які проходили переважно через центр яєчника у максимальній ощі розтину. У контрольній і у піддослідній серіях із 500 крапок, врахову-лась їхня кількість, що потрапляла на генеративні елементи (фолікули, >вті тіла, атрегичні тіла) і, окремо, на стромальний компонент кірковоїре-вини. Абсолютна кількість крапок переводилась у відсотки. Паралельно серійних зрізах проводився підрахунок абсолютної кількості фолікулів, ттпхтаатретичних тіл, фолікулярних кіст. При цьому фолікули підрозділи на пули примордіальних, первинних, вторинних і третинних.[О.В. Вол-ва, 1983]. Порівняння отриманих величин проводилось з урахаванням t-и герія Стьюдента. Статистично достовірною вважали різницю при р < 0,05.

Результати власних досліджень та їхній аналіз.

В експерименті при гострій алкогольній інтоксикації після розти черевної порожнини яєчники щурів мали вигляд повнокровних і гіперемір ваних. При аналізі мікропрепаратів, насамперед звергали на себе ува розширені та повнокровні пре- і посткапідярні судини строми мозгової кіркової речовини. Просвіт більшості капіляріЕі, як показала світлова електронна мікроскопія, був розширений і заповнений еритроцитами. Слеш еритроцитів закривали також просвіт вен ул і дрібних вен. Ультраструкп ний аналіз, проведений нами , дозволив виявити причину схожого параліті ного стану судин. У клітинних оболонках пракгично всіх судин, особли мікроциркуляторкого русла (у капілярах - в ендотеліоцитах, в артеріола крім ендотеліоцигів, у гладких міоцитах і адвентиційних клітинах) вияв, лись ознаки деструкції мітохондрій. Мітохондрїі мали вигляд набряклі були позбавлені, або вміщували поодинокі, скорочені крісгита мали ві ляд порожнистих кульок. У і емокапілярах строми спостерігався розет міжендотеліальних контактів, ознаки субендогеліального та перивазальї го набряку; навколокапілярні простори були заповнені вмістом,гомолс чним за ультраструктурою плазмі крові. Базальна мембрана більшо мікросудин була переривчастою, що це було характерно для контроль: серії.

Гіст охімічне тестування цитохромоксидази. одного із ключових диха них ферментів мітохондрій, виявило практично його повну відсутніст клітинах судин мікроциркудярторного русла.

Очевидно, що токсичні концентрації етанолу здатні безпосереді уражати клітинне дихання-основний процес, який запезпечуєенергетичі потенціал клітини та виконання нею своїх функцій. У цих умовах артеріс з-за ураження енергосистеми міоцитівне можуть повноцінно скорочуваті і регулювати кровобіг, направлений у сітці гемокапілярів. Капіляри в сі тих же обставин неспроможні у звичайному режимі адекватно здійснюв. обмілно-транспортні процеси усистемі “кров-тканина”, а їхні ендоте; цити виконувати антиагрегувальну функцію.

-Як наслідок дисциркуляторішх розладів розвивався псриваскул ний та інтерстиціальний набряк яєчників, про що свідчили також д кількісної морфометрії (таблиця 3). Останні вказували на еуттевезбільш ня відносної площі строми кіркової речовини з порівняно з фолікулярг компартментом.Так, у досліді цей показник склав 48,9 ± 2,2 %, контролі 14,6 ± 0,9 % (р < 0,05), що графічно відображено на малюнку

Таблиця З

Співвідношення відносних площ фолікулярного компартмента, оваріальної строми і просвітів гемосуднн у нормі та в умовах гострої експериментальної алкогольної інтоксикації

Серії дослідів Показники

Відносна площа фолікулярного компартмента (%) Відносна площа інтерстиція (%) Відносна площа просвітів судин строми кіркової речовини (%)

Контроль 85,4 ±1,0 14,6 ± 0,9 20,1 ± 1,8

Гостра алкогольна інтоксикація 51,1 ±4,0 48, 9 ± 2,2 36,9± 2,3

Р <0,05 <0,05 <0,05*

*Р - за відношенням до сумарної площі фолікулярного та стромально-і компартментів.

У короткий часовий період впливу летальних концентрацій алкоголь ; встигав викликати яких-небудь суттєвих змін в оваріальному фолікуло-незі. При гострій алкогольній інтоксикації загальна кількість фолі-’лів склала 1900±27,3, а в контрольній серії 1868+9,12 (р < 0,05).

90,00%г

80,00%

70,00%

so,oc%

50,00%

40,00%

30,00%

20,00%

10,00%

0,00%-

ПЗВПФК

□ ВПІ

авппс

Контроль

ВПФК — відносна площа фолікулярного компаргмента

ВПІ — відносна площа інтерстиція

В ГІПС — відносна площа просвіту судин строми кіркової речов

ГАІ — гостра алкогольна інтоксикація

Мал.1 Співвідношення відносної площі фолікулярного компарт». та, інтерстиція та відносної площі просвіту судин строми кіркової речов (гострий дослід).

Стосовно ж реакції клітинних елементів пухкої сполучної тканини сі ми оваріальної залози, на субмікроскопічному рівні ми відзначали коні трацію активно функціонуючих тканинних базофілів поблизу артеріол, пілярів і венул. Очевидно, секретовані повними клітинами біологічно тивні речовини (s істамін, серотонін та ін.) посилюють, нарівні з дією еп лу, розлади ішкроциркуляції. Виявлені нами при цьому фібробласти з.\ шували “відшнурування” поліпептидних ланцюгів колагену та екстр; компонентів основної речовини. Можливо, це відбувалось з причини на< ку сполучної тканини, зміни її фізико-хімічних властивостей (гідроф пості, pH та ін.) і неможливості завершення складання волокон із колап вих фібрилу міжклітинному просторі.

На нашу думку, виявлені тканинні, клітинні та ферментні мішені сми, на які спрямована токсична дія етанолу, не органоспецифічні для ників, а є загальною для всіх органів реакцією. Аналізуючи наявну з цг питання літературу [B.C.Пауков с соавт.,1981, 1983, 1984], ми переко

юсь у правомірності такої думки. Провідним фактором, на нашу думку, в чціації дисфункціонального стану гемосудинє ураження етанолом енерго-истєм їхніх клітин.

У другій серії дослідів у лабораторних тварин моделювався стан хро-ічної алкогольної інтоксикації.

ГІри аналізі мікропрепаратів нами відзначались явища стромального абряку на фоні збільшення та згрубіння ііітерстиціальної тканини. У кінці ершого місяця спостережень судини строми, утому числі мікроциркуля-зрного русла, залишались розширеними і кровонаповиеними, що відзна-алось і при гострій алкогольній інтоксикацї. Із збільшенням тривалості лкоголізації, особливо на третьому місяці експерименту, у прилеглій до олікулів стромі спостерігались ознаки посиленого колагеноутворення та іброзування.що призводило до фібросклекротичної трансформації орга-

а.

Стовщені колагенові волокна були роз’єднані набряковою рідиною, гжали між генеративними елементами та уплітались у зовнішню теку фол-:улів які розвиваються та жовтих тіл. Судинний басейн стромальних регі-нів мав вигляд редукованого. У стінках більшості дрібних артерій, вен а їкож артеріол спостерігались явища склерозу та гіалінозу.

При хронічному впливові алкоголю у гонаді формувались і закріплю-їлись морфологічні передумови для більш глибоких розладів гомеостазу е тільки у стромі, але і у фолікулярних регіонах.

Як показав морфометричний аналіз в яєчниках піддослідних тварин іостерігалась загальна тенденція до скорочення абсолютного вмісту ількості фолікулів та жовтих тіл. Так, загальний фолікулярний резерв яєч-иків в умовах хронічної алкогольної інтоксикації протягом 1 місяця скла-ал 520 ±10,4, у той час як у контролі дорівнював 1868±9,1. Коливання ж ісельності фолікулів протягом 3-12 місяців алкогольної інтоксикації вар-звало у проміжку від 220,4 до 260,9± 13,7 (прир<0,05). Хоча необхідно ізначити, що у підгрупах вище вказаних серій (3-12 місяців) відзначалась іачна редукція пула третинних (преовулягорних) фолікулів, у той час як /ли попередніх стадій розвитку суттєво не змінювались. У підгрупі тримі-ічної інтоксикації кількість третинних фолікулів склала 4,1 ±1,3, а у термін юстереження 8 місяців 1,1 ±0,03. Оскільки фолікули цих стадій розвитку шадо гропінзалежні, можна вважати, що зміни активності їхнього утворені в яєчнику, а також редукція загального числа фолікулів, спричинені не льки місцевим несприятливим впливом хронічної алкоголізації, але і її не-ітивною дією на структуру центральної нервової системи, зокрема - на поталамо - гіпофізарну систему, яка регулює функціональний стан ясч-

ників [Т.Г. Боровая, 1993, І.М. РЬіІІірз, 1982].

Аналогічна тенденція, як нами встановлено, простежувалась у і жовтих тіл. Максимальна їхня кількість (5,4±0,4) спостерії алась у щу які отримували етанол протягом одного місяця. Мабуть, це були збереу від попереднього циклу жовті гіла.

На кінець 3 місяця експерименту жовті гіла в яєчниках такожзбер лись, але у меншій кількості, ніж у яєчниках тварин, які оіримували ал голь протягом 1 місяця. Так, у підгрупі хронічної алкогольної інтоксик; 6 місяців цифровий показник склав І,5±0,02, при значенні контре і 5,5± 1,8. Наявні залози також мали збережений вигляд і демонструє ознаки активного сгїіроїдпродукованого стану, що підтверджувалось у. раструктурішм аналізом.

Очевидно, алкогольне ураження центральних і периферичних не) вих регуля горних сгруктур настільки глибоке, що відбувається блокува механізмів (насамперед - секреції фоЛікулостимулюючого гормону), я нормі спричиняють регресії жовтих тіл та ініціації нової хвилі малоп великого фолікулярного росту в яєчниках.

, У всіх термінах цієї серії дослідів відзначалась значна активація а точного процесу як за типом формування атретичнихтіл,так ізпідвищеі утворенням фолікулярних кіст.

Атретичні тіла мали різні розміри, але однаково високі ознаки сте дної активності. На світлоо>птиЧному рівні їхні клітини виглядали велі ми, полігональними, зі‘світлими ядрами та вакуолізованою цитоплазм Гістохімічна реакція на ключовий фермент стероїдного синтезу 3- р-стероїддегідрогіназу (3- /1 -ол СДГ) виявляла високий вміст цього ензи ендокриноцитахагретичних тіл і строми. ;

У нормі в яєчниках лабораторних гризунів інтерстиці'альна ткат зідіграє важливу роль у підтримці внутрішньогонадного та екстраорг; вого гормонального гомеостазу. її характеризує висока активність ( ментів стероїдного синтезу [Волкова О.В., 1983]. Як показують резуль" наших досліджень, в у мовах хронічної алкогольної інтоксикації інтерс іальиа тканина яєчників реагує вираженою гіпертрофією, її кліт ини пі, щено функціонально активні, вміщують великі кількості 3- р - ол - СДІ значну активність метаболічних процесів у клітинах атретични.х тіл таіі стиціальної тканини яєчників вказує виявлена нами підвищена активь АТФ-ази у клітинах судин і ендокриноцитах структур, що розглядають Дані морфометрії виявили, що із збільшенням терміну алкоголі: у середині підгруп, які розглядались, відзначалось збільшення чисельї атретичних фолікулів на фоні редукції порожнинних і непорожнинних

ярних пулів. Як видно із таблиці 4, у підгрупі хронічної алкогольної ксикації 12 місяців кількість порожнинних атретичпих фолікулів склала % (у контролі 65,2%), а непорожнинних атретичпих фолікулів 60,5% їнтролі 21,8%). Кістозній трансформації піддавались, загалом, антральні ікули середніх і великих розмірів, у той час як малі антральні та непо-нинні фолікули трансформувались у атретичні фолікули.

Таблиця 4

Кількість атрет ичпих фолікулів у яечннках білих щурів у різні терміни алкоголізації (процент вказано за відношенням до загальної кількості фолікулів усередині підгрупи).

!ерії слідів Порожнинні % Атрет Непорожнинні % Атрет

нормальн атрєтич. нормальні атрєтич.

штроль 115,4± 1,2 215,5±1, \ 65 1201,3+3,1 318,1 + 1,1 21

місяць 14,7±1,8 28,3 ±3,1 66 388,3±6,3 94,4±5,7 20

місяці 4,8 ±1,3 10,9+1,4 70 139,1+8,4 92,6±11,3 40

місяців зліїХ4 7,9±1,4 ~тГ~А 127,2±5,3 99,8±7,1 44

МІСЯЦІВ 3,1 ±1,7 9,1 ±2,2 74 127,2±3,ї 117,5+1,3 48

- місяців 2,0± 1,7 9,1±1,4 81 83,9±5,9 125,8±7,1 60

Кісти найчастіше складались з двох оболонок: фолікулярної (люміналь-й шар, який був уговщений) і текальної. Гістохімічні ознаки стероїдноген-і активності у фолікулярних кісгах демонстрували лише текацити зовні-іьоїоболонки. З позицій сучасних уявлень це можна пояснити:

або нестачею гемопостачання фолікулярних регіонів внаслідок алко-лізації, що призводить до недостатнього утворення у фолікулах естрадіо-- природного метагену і промотору овуляції;

або негативною дією хронічної алкогольної інтоксикації на гіпотала-і-гінофізарні центри, що призводить до порушення тонічної та циклічної (срспії гонадотропінів - антральні фолікули не огримують регуляторних имулів в образі гонадотропінів і перетворюються у кісти.

У фолікулах, які дозрівають, відзначатись ознаки прогресивної атрезії, и спостерігали деформацію фолікулів, які ростуть, передчасну лютеініза-

цію клітин фолікулярного епітелію, потовщення зони прозорої обо. Гістохімічний тест на наявність 3- р -олСДГ у фолікулоцитах с обєкі критерієм для виявлення першопочаткових ознак атрезії. З- /? -ол ключовим ферментомстероїдегенезу.здіснюючимперетворення пре лону у прогестерон. Наступним еталом є конверсія прогестерону в ан. ни. Очевидно, що фолікулоцити при масовому переході в атрезію в~ ють свою ароматазну активність (у нормі вони ароматизують андроге: трансформуються у сполучнотканинних оболонках фолікулів у естрог накопичуючи 3• р -ол СДГ, починають активний синтез андрогені! Сметник, Л.Г. Тумилович,1995].

Таким чином, в умовах хронічної алкогольної інтоксикації в хєч розвиваються виражені зміни процесів фолікулогенезу. Внаслідок вації атрезії в гонадах всупереч віку репродуктивного розцвіту з. редукується фолікулярний фонд. Ступінь редукції, а також зменшені сельності окремих пулів фолікулів прямо пропорційно залежать від і лості хронічної алкогольної інтоксикації. Активізація атрезії і супрові. гіпертрофія і лютеінізація стромальної інтреегиціальної тканини реалізм в зміні внутрішньооваріального гормонального балансу, порушенні е паракринноїрегуляції фолікулогенезу.

Зіставляючи результати дослідів в умовах хронічної алкогольної і сикаціїз особливостями гістоструктури яєчників жінок, які померли в когольної інтоксикації, можна простежити як низку паралелей, так і зідміиності. Які в експериментальному матеріалі, практично всі неба численні фолікули, які вдавалось спостерігати в яєчниках жінок цієї горії, несли у собі ознаки атрезії - від ініціальних до яскраво виражен наявних (у порівнянні рідких випадках) антральних фолікулів норма; практично не було - вони трансформувались у кістоподібні структур: зом з тим люгешізації клітин ііпрестиціальної тканини, на відміну від е риментального матеріалу, не спостерігалось. Це закономірно, оскіл фізіологічних умовах, на відміну від щурів, у людини інтерстиціальн докринна тканина не розвинена і основними джерелами статевих тормс лєчниках стільки атретичні фолікули [Т.Г.Боровая, 1993; ТМ. РЬіІІірз, 1

Строму кіркової речовини яєчників жінок з хронічною алкоголі інтоксикацією характеризували ознаки склерозу і фіброзування. Слое жувані колагенові волокна групувались у товсті пучки, які лежали у мі: лікулярному просторі і переходили у сполучну тканину зовнішньої вторинних і третинних фолікулів, а також фолікулярних кіст. Цеїі пока не був відзначений на мікропрепаратах контролю. Част о волокна були сунсні набряклого рідипою.Тут же виразно визначались ознаки перив;

зго набряку строми і зовнішньої теки фолікулів, що дозрівають. Судіш-засейн ст роми кіркової речовини, у тому числі його мікроциркулятор-компонснт, помітно редукувався у порівнянні з контрольного серією, тережувані судини, як правило, були з ознаками гіалінозу стінки.

Як у молодих, так і жінок, іцо старіють, просвіти розгалужень яєч-вої артерії були звужені із-за потовщення стінки гіаліновими масами, очевидно, утруднювало і зменшувало приплив крові до окремих регі-гканинияєчників,якстромальннх,такі паренхіматозних. Паралельно і процес утягувалась венозна ланка строми, яка забезпечус відтік крові грмінативних елементів оваріальноїзалози (венули і дрібні віни).

На відміну від експериментальних даних реакція строми гоиад лю-і виявлялась у вигляді огрубіння волокнистих елементів, фіброзування ііиозу судинних стінок. Ці морфологічні ознаки вважаються характері чинші для гонад жінок похилого віку [В.П.Сметник.Л.Г. Тумилович, ']. Розвиваються вони внаслідок гормональних перебудов у період ме-зузи. Можна припускати, що в умовах хронічної алкогольної інтоксИ' ї виникають аналогічні дисгормональні стани, що призводять до так [ото передчасного старіння яєчників.

Важко вирішити, що є первинним у комплексі виявлених нами мор-огічних змін у яєчниках людини - порушення фолікулогенезу чи стро-ьні зміни. Однак, очевидно, що спричинені алкоголізацією зміни стро-ніяким чином не можуть сприяти нормальному дозріванню фолікулів і іансованому оваріальному гормонопоезу.

ВИСНОВКИ

1. При гострому отруєнні етанолом у експерименті у статеводозрілих иць білих щурів виявляється дезорганізація клітинних і волокнистих іпонентів строми яєчника на фоні гемомікроциркуляторних розладів, и цьому токсичний ефект алкоголю проявляється ураженням мітохондрій отсліоцитів, гладких міонитів і адвентиціальних клітин судин мікрошір-іяторного русла. ■

2. Переважна реакція строми яєчника в умовах гострого отруєння ловим спиртом не с органоспецифічною, авідповідає аналогічним змінам іомальних елементів інших вісцеральних органів. Зміни у фолікулярному ипарт менті яєчників не виявлені, що, очевидно, зумовлено короткочасн-ю експ ери м еі італ ьн ого вп л иву етан олу.

3. Хронічна алкогольна інтоксикація у білих щурів супроводжується владами фолікулогенезу і, відповідно, синтезу статевих стероїдів у яечни-

ках. В основі цих явищ лежить не тільки локально ушкоджуючий вплиі голю на оваріальну залозу, але, і враховуючи нейтротоксичний ефект лу, вплив його на центральні ланки регуляції репродуктивної суперсж

4. Виразність паренхіматозно-стромальних змін у яєчнику залежі термінів хронічної алкогольноїінтоксикації. Вплив алкоголю до кіш того місяця експерименту спричиняє суттєву редукцію загального ф лярного резерву юиад у порівнянні з контролем, проте, овуляторні пс зберігаються на певному рівні. Алкогольна інтоксикація протяго місяців значно знижуєзагальну кількість фолікулів, у тому числі прес торних, а також і жовтих тіл, що свідчить про те, що тут розвив; стійкий гіпоовуляторний стан органа.

5. Реакція стромальних елементів оваріальної залози при хро алкогольній інтоксикації спочатку виявляється переважно перивасі ним та інгершіціальним набряком і прогресуючими циркуляторними ] дами з морфологічною картиною алкогольної мікроангіопатії, а із збіл ням термінів алкоголізації до 12 місяців прогресуючі розлади фібрил» зу призводять До сполучнотканинної деформації органа.

6. В умовах хронічної алкогольної інтоксикації гіпертрофія стро них інтереги діяльних ендокриноцитів, збільшення кількості атреті фолікулів і атретичних тіл, а також фолікулярних кіст свідчить про шення оваріального гормонопоезу за типом гіперандрогенії.

7. В яєчниках жінок, які хронічно вживали алкоголь чи помер; отруєння алкоголем, спостерігаються морфологічні ознаки стійкого г вуляторного статусу, що аналогічно дисморфогенетичним розладам у і в умовах хронічної алкогольної інтоксикації.

8. Строму яєчників жінок, які зловживали алкоголем, характериз явища периваскулярного і інтерстиціального склерозу аж до фіброзної т формації органа, з осередками вираженог о гіалінозу, що характери морфологічної картини синдрому виснаження яєчників. Спостереж стромально-паренхіматозні зміни яєчників щурів при тривалих терміна; нічної алкогольної інтоксикації корелюють з морфологічними виявимг го синдрому у жінок.

Результати експериментальних і секційно морфологічних дослід яєчників при алкогольних інгоксикаціях свідчать про несприятливий е етилового спирту на репродуктину систему і зниження ферт ильного ПО' іалу жіночого організму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1.Беловицкий О.І5., Бабанин А.А., Гришко В.И. Морфологическая :а яичников белых крыс в условиях, острой алкогольной интоксикации росы теории и практики судебно-медицинской экспертизы. - Запоро-

1995. - С. 138-139.

2. Бабанин А.А., Ромаскевич Ю.А., Морозов И.С., Матвиенко П.П., зицкий О.В., Бугаенко О.А., Аль Н. Джамаль, Скребкова О.Ю. Некое вопросы морфо- и органогенеза в судебно-экспертной и клинической П1ке//Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биоло-:ких наук и практического здравоохранения: Труды Крымского меди-кого института - Т. 131. - Симферополь. - 1995. - С. 61-65.

3. Беловицкий О.В. К морфологии яичников при острой алког ольной ин-ікации //Актуальні питання морфогенезу. - Чернівці.- 1996.-С. 33-34.

4. Бабанин А.А., Боровая Т.Г., Беловицкий О.В. Морфологические пения в яичниках при острых и хронических алкогольных интоксикаци-Іроблемьі, достижения и перспективы развития медико-биологических и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского итута -Т. 132, ч.1. - Симферополь, 1996.-С .126-129.

5. Беловицкий О.В. К морфологии яичников при острой алкогольной ксикации (экспериментальное исследование)// Проблемы, достижения эспективы развития медико-биологических наук и практического здра-.ранения: Труды Крымского медицинского института - Т. 132, ч.1. -ферополь, 1996. - С. 81 -83.

6. Бабанин А.А., Беловицкий О.В., Скребкова О.Ю., Морозов И.С., аскевич Ю.А., Кравченко И.Н.. Матвиенко П.П., Куцевол С.Б., Кали-іенко В.Б., Курч А.М.. Мынко И.Л. К вопросу морфо- и органогенеза іеральной патологии при алкогольных интоксикациях // Наукові запис-цорічник. - Київ. - 1997. - Вип. 1. - С. 29-30.

7. Беловицкий О.В. Гистохимические изменения ткани яичников белых с при хронической алкогольной интоксикации// Проблемы, достижения рспсктивы развития медико-биологических наук и практического здра-хранения: Труды Крымского медицинского университета-Т. 134, ч.2. -іферополь, 1998. -С. 85-89.

: АНОТАЦІЯ .

Біловицьклй О.В. Морфо-функціональна оцінка яєчників в у» алкогольних інтоксикацій (експериментальнеі секційно-морфологічл лідження). - Рукопис.

Дисертація наздобугтя наукового ступеня кандидата медичних н спеціальності 14.03.01 -нормальнаанатомія. Кримський державний м ний унівсрситетім. С.І. Георгіевського, м. Сімферополь, 1999.

Дисертація присвячена вивчешпо морфо-функціональнихзмш П] стрих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-фуїі нального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурах) і т осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкого; катам лез, визначені кореляційні зв’язки та проведені зіставлення зміг ликів в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етил< спирту. Виявлене зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сп< нотканинної трансформації органа свідчать про розвиток стійкого гіп ляторного статусу.

Ключові слова: яєчник, алкогольна інтоксикація, морфологія.

АННОТАЦИЯ

Беловицкий О.В. Морфо-функциональная оценка яичников в услс алкогольных интоксикаций (экспериментальное и секционно-морфолог кое исследование). - Рукопись диссертации на соискание научной етс кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальна* томия. - Крымский Государственный медицинский университет им. С.1 оргиевского, г. Симферополь, 1999.

Диссертация посвящена изучению морфо-функциолальных измен яичников при острых н хронических алкогольных интоксикациях на э риментальном (белые крысы) и секционном материале (трупы лиц жене пола репродуктивного возраста).

Экспериментальные исследования показали, что при остром отр нии этиловым спиртом выявляется дезорганизация клеточных и воло* тых компонентов стромы яичника на фоне гемомикроциркуляторных стройств. В основе наблюдаемых явлений лежит поражение энергоси этих сосудов. Изменений в фолликулярном компартменте яичников не в ляется, что обусловлено кратковременностью воздействия этанола.

Хроническая алкогольная интоксикация у экспериментальных ж^ ных сопровождается расстройствами фолликулогенеза, в основе кот< лежат как локальное повреждающее действие алкоголя, так и наруш центральных звеньев регуляции репродуктивной суперсистемы. Длител

ютвие этанола снижает общее количество фолликулов, в том числе улятоорных, желтых тел, что свидетельствует о стойком гипоовуля-м состоянии органа. Реакция стромальных элементов сводится к рас-л вам фибриллогенеза и приводит к соединительнотканной трансфор-яичников.

{яичниках женщин, страдающих хроническим алкоголизмом и логиб-г острого отравления алкоголем, наблюдаются признаки стойкого ги-ляторного статуса, что аналогично дисморфогенетическим расстрой-у крыс в условиях хронической алкогольной интоксикации, ’сзультаты проведенного исследования свидетельствуют о иеблагоп-ом воздействии этилового спирта на репродуктивную систему и сниже-ертильного потенциала женского организма.

Ключевые слова: яичник, алкогольная интоксикация, морфология.

SUMMARY

Belovitsky O.V. “Morpho-functional evaluation in the conditions of olic intoxication (experimental and seclional-morphological study), iscript. Disseration for obtaining Scientific Degree of Candidate of Medical ces for speciality 14.03.01 - Normal Anatomy. Crimean State Medical :rsity named after S.I. Georgievsky. Simferopol, 1999.

Dissertation is devoted to the study of morfo-functional changes of ovaries ite and chronic alcoholic intoxications. On the basis of morpho-funet'onal sis of ovaries on experimental animals; (white rats) and female corpses of iductive age having authentic alcoholic catamnesis correlated associations been found and comparisons of changes in ovaries in the conditions of acute ication by ethanol and continions action of spirtus aethylicus were made, igns of stable hypoovulatory status displaying in common amout of fotlicules ;asingand connective tissue of organs transformation have been found out. Key words: ovary; alcoholic intoxication; morphology.

Автор висловлює щиру подяку академікові РАМН, докторові медич-каук, професорові, завідуючій кафедри гістологіїта ембріології педіат-іоі о факультету Російського державного медичного університету Вол-Гі Ользі Василівні; докторові медичних наук, професорові кафедри гісто-їта ембріології педіатричного факультету Російського державного ме-юго університету Боровій Тетяні Гсішадіївні за неоціненну консульта-іу та методичну допомогу підчас виконання цієї роботи.