Автореферат и диссертация по медицине (14.03.04) на тему:Модуляция активности гонадотропных и стероидных гормонов у мышей в условиях изменения геомагнитного поля

? V Б

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ ЛЬВШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ 1НСТИТУТ

На правах рукопису

лич

Оксана Семешвна

Модулящя активност! гонадотропних I стероУдних гормошв у мишей за умов змши геомагштного поля

14.03.04 - нормальна ф13!олопя

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата бюлопчних наук

ЛЬВ1В - 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана у Льв1вському державному мвдичному 1нститут1 МОЗ УкраЗСни.

Науковий кер!вник:-академ1к АН Вшцо! школи Украйш»

заслужений д1яч науки 1 техн!ки Украйш, доктор медичних наук, професор ПАНАСШ бвген Миколайович

-кандидат медичних. наук, доцент БАБИЧ В1ктор Хванович

0ф1ц±йн1 опоненти: -доктор б1олог1чних наук ЫАСШ АнатолШ 1ванович

-доктор медичних наук, професор ТОМАШЕВСЬКИЙ Ярема 1лл1ч

Пров1дна установа - 1нститут ендокринологП та обм1ну речовин

1м. В.П.Ком1саренка АМН Укра1ни

Захист в!дбудеться " / " (лу^е^//^ 1Э96 р. о // годин1 на зас1данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради К 041901 у Льв1вському державному медачному 1нститут1 (290010, м.Льв1в, вул. Пекарська, 69)

3 дисертац1ею можна ознайомитись в науков1Й б1бл1отец1 Льв1вського державного медичного 1нституту (290000, м.Льв1в, вул. С1ЧОВИХ Стр1льц1в, 6)

»

Автореферат роз!сланиЙ "-^т^" 1996 р.

Вчений секретар спец!ал1зовано* Вчено! Ради

МОРОЗ о.м.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть ггроблеми. За останн! роки поруч з Оурхливим розвитком сучесно! техн1ки 1 оволод1лням людиною нових природарег1он1в, зокрема косм1чного простору, уявлення про фактори зовн1шнього се-редовща суттево зм1нились.

Здатн1сть магн!тних пол!в (МП) змИшвати реактивн1сть орга-н1зму за рахунок модуляцИ функцШ нервово!, гормонально!, 1мунно1 систем виявило еколог1чну значим1сть цього ф1зичного фактору, необх1дн1сть г1г1ен1чно! оц!нки його впливу, а такок застосування електромагн1тних пол1в (ЕШ) у кл1н1ц1 з тэрапевтичною 1 д1агнос-тичною метою (Г.Ф. Темурьящ, 1985, 1992; Ю.А. Холодов, 1992; В.1. Бабич, 1994).

Г1погеомагн1тне поле (ГГМП), порушуючи едн!сть орган!зму 1 середовища, спричинюе зм!ни ст1йко1 нер!вноваги б1олог!чних систем живого орган1зму (Я.И.Звиняцковский, Л.В.Серых, 1993).

Д1я ГГМП викликае зм±ни у функц1онуванн1 орган1зму ссавц!в на ф1з1олог1чному, морфолог1чному 1 б!ох!м1чному р!внях (ВЛ.Коданев, А.В.Шакула, 1985).

Наведен! дан1 дозволили сформулювата перш1 м1ркування щодо мокливих мехаи!зм1в 01олог1чно1 д1! г!погеомагн1тного поля 1 виз-начити основн1 напрямки проф1лактики його несприятливо! дИ. Це е актуальною проблемою, оск1лъки 1снують реальн! можливост! для пе-ребування людей протягом тривалого часу за умов д!1 г1логеомагн1т-ного поля (А.М.Сердкж, ВЛ.Романенко, 1993).

До тепвр1шнього часу в1дсутн1 дан1 про порогове значения б1о-лог!чно! значимост! г!погеомагн1тного поля 1 про залежн1сть ефек-т1в в1д тривалост! д!1 даного ф1зичного фактору (ВЛ.Копанев, А.В.Шакула, 1Э85;Ю.Г.Григорьев, 1991; Ю.А.Холодов, 1991, 1993). Однак, в1домо про негативний вшшв ГГМП на сперматогенез (Р.В.СМр-нов, 1991). Кр1м того, незважаючи на те, що на даний час не мае можливост1 обгрунтувати граничнодопустим! дози г1погеомагн1тного поля, гонадотропна д1я даного фактору не викликае сумн!в1в.

Очевидно, вказану обставину необх1дно враховувати при регла-ментацП режим!в прац! 1 в1дпочинну ж1нок, що працюють в екранова-них прим1щеннях. В1дсутн1сть в1домостей про негативний вплив ГГМП на тривал1сть естральних цикл1в обумовило проведения дано! роботи.

На даний час встановлена висока б!олог1чна активн!сть пост!й-

ного магн1тного поля (ПМП) 1 зм1нного магн1тного поля (ЗМП). Системней п!дх1д до проблеми магн!тоб1олог11 дозволяв оц1нити проблему реакгивност1 орган1зму на вс!х р1внях 1нтеграц11 б!ооб'екту.

Виявлен! законом1рност! обумовили пошук параметр!в МП, як1 могли би компенсувати негативн! явища, що виниканяь при довготри-вал!й д!1 ГПШ. Вивчення г1пер Ш 1 використання частотних характеристик зк1нного магн1тного поля в пропорц!ях "золотого перетяну" дало моклив!сть н1велювати негативний вгошв ГГМП на гормональному та функц!ональному р1внях.

Мета роботи та основн! завдання досл!дження. Метою досл1дкень Суло вивчення вшшву г!гогеомагн1тного середовща на активн1сть фол1ку-лостимулюючого гормону та лютен!зуючого гормону в яйниках та тканинах матки; концентрац1ю естрад1олу та прогестерону в сироватц! кров1 у мишей л!н!1 сва, тривал!сть естрального циклу, а такок ко-ригування цих показник1в г1пермагн!тним полем.

Для висв1тлення мети вир1шувались так1 основн! завдання:

1). Вивчити тривал1сть естрального циклу у мишей за умов впливу ГГМП.

2). Вивчити активя1сть гонадотропних гормон1в за умов д11 ГГМП.

3). Визначити концентрац!ю естрад!олу та прогестерону в сироватц1 кров! за умов д!1 ГГМП.

4). Виявити характер морфолог1чних зм1н в тканинах внутршн1х орга-н1в за умов впливу ГГМП.

5). Вивчити функЩональний стан яйник1в в пер!од п1сляд11 ГШП.

6). Досл1дати концентрац1ю гормон1в та тривал!сть естрального циклу за умов гоеднано! дп г1ло-г1пермагн!тного поля (г1по-г!лер МП).

7). Обгрунтувати параметри МП, як! здатн! нормал!зувати функц!о-налъний стан яйиик!в.

Наукова новизна роботи. Вперше виявлено, що г!погеомагн1тне поле здатне продовжувати тривал!сть естральних цикл!в. При цьому спос-тер1гаеться зниження концентрацП естрад1олу та прогестерону у мишей л!н!2 оба. Акордна д!я змп в пропорцИ "золотого перетину" здатна н!велювати негативний вплив ослабленого мп Земл1, яка суп-роводжуетьея нормал!зац!ею тривалост1 естральних цикл!в та вмЮтом стеро£цних гормон!в.

Теоретичне та практичне значения робота. Виявлен! законом1рност!

модуляцИ 9строген1в, що виникають у самок-мшей л1н11 СВА у в1д~ ггав1дь на д1ю ГШП сггрияють розум1нню принцип1в функц!анування отатевих орган1в тварин в негативних умовах д!1 даного ф1зичного фактору. Результата викояаного досл1дження дають моклив1сть запо-б1гти д11 несприятливого ф1зичного фактору шляхом додаткового впливу зм1нного магн1тного поля на орган1зм тварин, що обгрунтовуе 1 дозволяв рвкомендувата новий cnociö магн1тотерапИ 1 проф1лакти-ц! б1ооб'ект1в, як1 тривалий час перебувають в умовах ослабленого магн1тного поля Звмл1, а також враховувати спвциф1ку дП м1нус-фактора для нормування сан1тарно-г1г1ен1чних показник!в у »1нок, що знаходяться в цих умовах. Результата досл1дкень впроваджено Льв1вською обласною CEC на основ! сан1тарно-г1г1ен1чно1 оц!нки д12 ГШ1 як негативного фактору при робот1 ж1нок в екранованих прим1щеннях.

Основн! положения, що виносяться на захист:

1. Г1погеомагн1тне поле продовжуе тривал1сть естральних цик-л!в у мишей л1н11 СВА. Ефект п1сляд!1 г!погвомагн1тного поля збе-р1гаеться понад 28 д!б.

2. Г1погеомагн1тне поле е несприятливим ф!зичним фактором, вшшв на гормональну активн!сть мишей якого заложить в!д тривалос-т! i кратност! д11.

3. Негативний вплив г!погеомагн1тного шля на тривалХсть ест-рального циклу у мишей н!велюеться ЗИП в1дпов!дних параметр1в.

4. Нормал1зуючий ефект зм1нного магн1тного поля у тварин, що перебували в умовах г1погеомагн1тного поля, супроводжуеться корек-ц1ею ковцентрацП прогестерону i естрад1олу в сироватц1 кров1.

АПРОВАЦШ РОБОТИ I ПУБЛ1КАЩ1

Матер1али дисертацИ допов1дались на зас1данн! Московського товариства досл1дник1в природа (Льв1в, 1987); республ1канськ1й науков!й конференц11 "Сучасн1 тенденц11 розвитку теоретично! 1 практично! медицини" (В1льнюс, 1988); Всесоюзн1й конференцП "Акту а льн! проблеми застосування магн1тних i електромагн1тних пол1в в медицин1" (Лен1нград, 1990), XXIII Генеральн1Й асамбле! 1нтерна-ц!онального союзу з вивчення рад!очастотного випромШюання (Пра-

га, 1990); науков1й cecil "Медицина 1 фармац1я - досягнення 1 пер-спективи (Льв1в, 1990); М1жнародн1й конференц!* "Льв1вськ1 лазери в дерматолог!!, курорто-ф1з!отерап1¥ та 01олог11 (Льв!в, 1992); Укра1нськ1й м!»рег1ональн1й науково-техн1чн!й конференцП "Сучас-ний стан б1оелектромагн!тологПи (Запор 1кжя, 1992); конференцП "Ф!з!олог1я в!сцеральних систем" (Льв1в, 1992); науково-практичн!й конференцП "Медична д!агностика" (Льв!в, 1992); конферешШ "Нау-ково-методичн1 аспекта ф!з1олог11" (Льв1в, 1993); 2-му европейскому контреci б1оелектромагн!тно! асоц1ац!1 (Блед-Словен1я, 1993); 11 контрес1 европейсько! асоц!ац11 з магн!тного резонансу в медицин! 1 б1олог11 (Австр1я, 1994).

По тем! дисертацИ опубл1ковано 23 роботи.

Обсяг 1 структура дисертацИ.

Дисертац1я викладена на 119 стор1нках машинописного тексту 1 складаеться 1з вступу, огляду л1тератури, опису матер!ал1в та ме-тод!в досл!дження, експериментально! частини, яка м1стить 3 розд1-ли, заключения, висновк!в, пропозиц1й та рекомендац!й, та списку л!тератури, що включаз 245 джерел. Робота про!лзострована 10 табли-цями та 18 рисунками.

Декларац1я особистого внеску.

Дисертац1йна робота виконана самост!йно п1д кер1вництвом доктора медичних наук, професора е.М.Панасюка 1 кандидата медичних наук, доцента ВЛ.Бабича. 361р матер1алу, освоения методик, проведения досл!джень, визначення показник1в та статистична обробка результат^ зд1йснен1 особисто, творчо узагальнено отриман1 результата, зроблено заключения та сформульовано висновки.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТ0ДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Робота виконана на 3220 мишах-самках л!н11 СВА вагою 18-20Г. В експериметн! використовували сироватку кров!, тканини матки, яй-ник!в. печ1нки, селез1нки, нирки, наднирникових залоз, тимусу.

При виконанн1 роботи експерименти проводили в екрануюч!й камер! (ЕК), сконструйован1й на НВО РЕМА (м.Льв!в, 1982) з дотриман-ням вимог щодо обладнання даного типу. ЕК - це пристр1й об'емом 2,4м3, обшитий 32 шарами в!дпов!дним чином обробленого зал1за з додатковим покриттям пермалою. 3 метою адекватного контролю спору джэно дерев'яну камеру з аналог!чним об'емом, св!тловим та

пов1тряним режимами. Коеф1ц1енг пасивно! екран1зацИ магн!тного поля Земл1 в ЕК становить 80-120. Кожних 5-7 д1б для зняття наве-деного МП проводили дев!ац!га (розмагн1чування) ЕК за допомогою котушки 1ндуктивност1.

Кр1м досл!д!в, проведение, за умов екран!зац!1 ГМП, виконана експериментальна сер1я, в як!й вертикальну складову ЗМП створювали через горизонтальн1 к!льця Гельмгольца, розташован1 в екрануюч1й камер1. 1ндукц!я ЗМП складала 0,5 мТл при частот! 5; 8; 13; 21 Гц, тривал!сть одноразових експозиц1й - 11 хв.

Кр1м маневрування дискретними частотнши характеристиками ЗМП 1снувала можлив!сть подач1 алектромагн!тного сигналу у вигляд! акорд1в ЗМП з 1ндукц1ею 0,5 мТл в д!апазон1 частот 5; 8; 13; 21 Гц протягом 1; 2; 3; 5 хв в1дпов1дно.

Досл!ження впливу МП вказаних параметр1в на п!ддосл!дн! тва-рини, яких утримували в дерев'яних кл!тках без зал1зовм1сних деталей, зд!йсиювали в один 1 той же час доби. Для виключення можливих зовн1ш!х ефект!в проведен! контрольн! експерименти, в яких тва-рини п1длягали уявн!й д!1 МП, перебуваючи в дерев'ян!й камер!.

У п!ддосл!дних тварин визначали функц1ональний стан яйник!в за методом С.Н.ЧеркЗлського (1976). За цитолог!чним анал!зом маз-к!в п!хви визначали середню тривал1сть естральних цикл1в, окремих його фаз. Визначення активност! фол!кулостимулюючого гормону (ФСГ) проводили за визначенням в1дносно2 ваги яйник1в та матки (Черк1н-ський с.Н., 1986). Активн!сть лютен!зуючого гормону в яйниках визначали за методом Раг1оте (1961) за показниками зм1ни концентрацИ аскорб!ново5 кислоти (АК), яку визначали за методом А.е.Шпакова (1967). Концентрац!ю естрад!олу та прогестерону визначали рад!оло-г!чним методом (О.А.Стрелыоченок, 1987). Г1столог!чн! досл1даення проводили на препаратах тканин печ!нки, селез1нки, нирки, наднир-никових залоз, матки, яйник!в, тимусу, п!сля забарвлення гема-токсил1н еозином. Препарата вивчались п!д св!тловим м!кроскопом.

Статистичну обробку даних проводили методом вар!ац!йно1 статистики (Г.Ф.Лак1н, 1980). В!дм1нност! ввакали в!рог1дшши за умо-ви, що р<0,05.

Схема проведения досл1джень представлена на рис. 1.

Контроль

-•и дооа

1 ГГМП

^Г^—

пост!Йна д!я

5~дКГ

<ПГдПГ

чжгдтгг

±

Контроль!

дроОна д!я

П1СЛЯЛ1Я

Ь-кратня

'/ дооа

аи-кратна

14 доСа

йО-кратна

■¿Ь дооа

1¿о-кратна

тривалють естрального циклу

гормональна активн!сть

ЮТ

морфолог1я (органи)

матка

яйники

прогестерон

тимус

' г печ!нка

сироватка кров!

свлез!нка

т

естрадюл наднирники

нирки •-

Рис.1. Схема досл!ду

РЕЗУЛЬТАТ« Д0СЛ1ДЖЕНБ ТА ГХ ОБГОВОРЕННН 1. Вплие 1Ш1 на тривал1сть естральних цикл!в.

Досл!даення функционального стану яйник1в проводили шляхом визначення тривалост! естрального циклу, окремих його фаз, п1сля д11 на тварин ГГМП протягом 1; 5; 10; 20 д!б, а також п1сля 5-, 30-, 60-, 120-кратного впливу ослабленого магн!тного поля Земл1 з 1-, 4-, 8- годинною експозиц!ею (рис.2).

Нами було встановлено, що безперервне перебування тварин в г1погвомагн1тя1й камер1 протягом 1; 5; 10; 20 д10 викликае продов-кення тривалост! астрального циклу у мишей л!н!1 СБА як в умовах дИ ф1зичного фактору, так 1 п1сля И припинення протягом маячного спостерекення над ними в 1,5-2,0 рази за рахунок фаз еструсу 1 проеструсу.

Досл1да, що стосувались встановлення особливостей впливу дробно! д11 ГШ! на тривал!сть естральних цикл1в у мишей показали, що 5-кратне перебування тварин в г1погеомагн1тн1й камер! протягом 1; 4; 8- год щоденно зб!льшуе тривал1сть цикл1в в 1,5 рази в основному за рахунок продовження фаз еструсу 1 метаеструсу.

30-, 60-, 120-кратна д1я ТТШ протягом 1; 4; 8 год щоденно також проявляеться п1двищенням тривалост1 естральних цикл!в на 50100-/., яка заложить в!д експозиц!! тварин в екрануюч!й камер!, ! даний ефект впливу ф!зичного фактору збер!гаеться в пер!од одном!-сячно! п!сляд!1 на орган1зм за рахунок фаз еструсу, метаеструсу I проеструсу.

Таким чином, пост1йн9 перебування тварин в умовах екрануючо! камери продовжуе тривал!сть естрального циклу. Дробна д!я ГШ! такой зб1льшуе тривал!сть естральних цикл!в, як1 залежать в!д к!ль-кост! сеанс1в 1 часово! експозиц!!.

Нами виявлено також пролонгуючий ефект п!сляд11 ГШ!, що проявляеться зберекенням продовження тривалост! естральних цинл!в протягом 4-х м!сяц1в, де при вс!х формах досл!д1в спостер!гаеться порушення функцИ яйник!в мишей !з зберекенням ус1х фаз циклу. Це перепл1таеться з даними Фурдуя (1986), котрий встановив, що при довготривал!й ди стресового подразника порушуеться овар1альний цикл, що супроводжуеться зб!лыпенням тривалост1 естрального циклу !з зберекенням еструсу. Очевидно, ГГМП, як сильний подразник, здатний ослабити захисно-пристосувальн! реакц!! орган!зму, оск!ль-

Рис.2. Вшшв ГГМП на тривалЮть встральнюс цинл1в У МИШ82 Л1Н11 СБА

©-Контроль (1нтахтаЗ); а-пост1йна д1я ГГМП; —1год ГШ1; »-4год ГГШ; «-8ГОД ГШ1; ВД-П1СЛЯД1Я.

ки процес адаптацИ на д1ю стресагента прот!кае в дек1лька етап!в, що в!др1зняються сво¥ми ф1з1олог1чними 1 б!ох1м1чнлмк характеристиками в регуляцП яко! приймае участь нервова, симпато-адренало-ва, г!поф1зарно-наднирникова системи.

2. Активн1сть фол1кулостимулюючого 1 лютен!зуючого гормону за умов впливу ГГМП.

Вшшв ГГМП на мишей л1н!1 СБА протягом 1; 5; 10; 20 д!б вик-ликае зб1льшення активност1 ФСГ у тварин на 22,5%, 7,7%, 41,9%, 26,5% в!дпов1дно 1 зменшення активност! цього гормону в тканинах матки. Особливо, виражен1 зм1ни були п1сля 10 та 20 добово! експо-зицП ГГМП (в 2,3 рази). В пер!од ШслядП спостер1гали зб1льшення активност1 ФСГ на 14 та 28 доби п1сля 20-добово! експозицП тварин в ГГМП.

П'ятнкратна д!я ГГМП rro 1, 4, 8 годин викликае пригн!чення активност! гормону, а на 14 день пер1оду п!сляд11 спостер1гали наближення активност1 ФСГ до контрольних величин . 30-кратна д1я ГГМП стимулюе активн!сть ФСГ в яйниках, а саме, при 1-годинн!й експозицИ в 2,4 рази, а при при 4-годинн1й - в 2,1 рази. На 14 добу в тор1од ШслядП в1рог!дних зм!н активност1 гормону в яйниках 1 тканинах матки не спостер!гали. При 60- 1 120- кратн!й дИ ГГМП в1дбуваеться аналог1чне зростання активное?! ФСГ в яйниках 1 змзншення в тканинах матки.

Протилежну картину виявлено при визначенн! показник!в актив-ност! лютен!зуючого гормону при пост!йн!й дИ ГГМП, в результат! чого вдалось встановити, що п!сля 1-, 5-, 20- добово! дП м!нус-фактором вШуваеться р!зке зникення активност1 ЛГ в яйниках 1 т!льки при 10 добов!й експозицИ тварин в екранован!й камер! ак-тивн!сть гормону не виходить за меж! контролю. 28 добовий пер!од п!слядИ характеризуемся зниженням гормонально! активност! ЛГ на 7, 14, 28 дн! спостережень.

Гормональна активн!сть ЛГ яйник!в при кратност! дИ ГГМП за-лежить в!д експозицИ. Так, протягом 60-, 120- кратно! д!Т ГГМП в1дбуваеться пригн!чення активност! ЛГ, ступ1нь яко! мае пряму за-лежн1сть в!д часово! експозицИ.

Анал1зунни одержан! дан!, можна вЩзначити, що при дП м!нус-фактора в залежност! в1д експозицИ 1 кратност1 спостер!гаеться пригн!чення активност! ЛГ в яйниках ! зб!льшення активност! ФСГ. Це св1дчить про патогенний вшив ГГМП не т!льки на органи м!шен!, але й г!поталада~г!лоф1зарну систему, що в свою чергу по механ!зму зворотнього зв'язку впливав на цикл!чну функц!ю г!лоф!зарно-овар1ально! системи, оск1льки в!домо, що на ранн!х стад1ях розвит-ку фол!кулу яйник знаходиться п!д синерг1чним впливом ФСГ 1 естро-ген!в, при цьому естрогени визначають чутлив!сть кл!тин до ФСГ (В.С.Зеленецкая, 1986).

3. Вплив ГГМП на концентрац!ю прогестерону, естрад!олу та морфолог1чн! зм1ни тканин внутр!шн1х орган!в

Властив1сть ГГМП зб1льшувати тривал!сть естральних цикл!в св1дчить про чутлив!сть статевих залоз до д!1 даного ф!зичного фактору. Визначення концентрац1й прогестерону 1 естрад!олу в сиро-ватц! кров1 мишей, що перебували в умовах пост1йноУ дП ослаблено-го магн!тного поля Земл!, дозволили встановити ступ!нь "fx зниження

в залекност! в1д довготривалост1 впливу ГГМП (Рис.3). Так, однодо-бове перебування тварин в екрануюч1й камор1 проявилося зманшэнням концентрацИ прогестерону на 14 добу п1сля припинення д1! м1нус-подразника. 5-, 10-, 20 добовий ггост1йний вплив экрануючоХ камери на мишей приводить до зменшення концентрацИ гормон!в не т1льки в умовах д11, але 1 протягом 28 добового спостерекення у тварин п1с-ля зак1нчення впливу ф1зичного фактору. Виключенням е конд8нтрац1я прогестерону на 28 добу п1слядП 5-добового впливу ГШ1, яке суп-роводжуеться незначним пад1нням 1 коливаеться в межах норми.

Под1бну д!ю ГГМП спостер1гали при багатократному впливов1 ф1-зичного фактору на орган!зм тварин (Табл.1), де в1дбуваеться р1зке зниження концентрац1! гормон1в, кр!м 5-кратно! д1! м1нус-фактору протягом 1 год щоденно, коли гормональна активн1сть прогестерону 1 естрад1олу не зм!нюеться. Таке знинення концентрацИ гормон1в спостер!гаеться для прогестерону на 7, 14 1 28 добу п1сля припинення дП ГШП. Зм!ни активност! естрад1олу мають дещо 1нпшй характер. Якщо п1сля 30-, 60-, 120- кратно! д1! ослабленого магн1т-ного поля Земл1 1 протягом пер1оду п1сляд1! спостер1гаеться в!ро-г1дне зниження концентрацИ гормону, то п1сля 5-кратного впливу на 7 1 28 добу в зб1льшення концентрацИ гормону в сироватц! кров1. Д!я ф1зичного фактору протягом 5 д1б по 1 год щоденно не викликае зм1н цього гормону в сироватц1 кров! мишей.

Патогенний вплив ГГМП проявляеться не т!льки порушенням функ-цИ гормонально! активност!, але супроводжуеться появою морфоло-г1чних зм1н у внутр1шн1х: органах.

Однак, досл!дження внутр1шн1х орган!в: печ1нки, селез!нки, нирок, тимусу, наднирникових залоз, матки, яйник1в тварин, що зна-ходились п!д пост1йним впливом ГГМП протягом 1 1 5 д!б, показало, що г1сто-структура вказаних орган!в не в!др!знялась в!д тако! у контрольних тварин.

У тварин, що знаходились за умов пост1йного впливу ГГМП 1 де-кап1тованих на 10 ! 20 день досл1ду, в печ1нц1 спостер!гали р!зке повнокр!в,я судин, вогнищев! крововиливи, значна зернист!сть цито-плазми гепатоцит!в, виражена декомплексац!я шч1нкових балок. Се-лез!нка, тимус, наднирники повнокровн!, в1дзначалась виражена г!-перплаз!я б1ло! пульпи у селез!нц!, зменшення коркового шару тимусу 1 виражаний л!поматоз пучково! зони коркового шару наднирни-к!в. Ендометр!й матки представлявся витонченим з малою к!льк!стю

Таблица 1.

Вплив ГГМП на концентрац!ю прогестерону та естрад!олу в сироватц! кров! мишей (нмоль/л)

Форма досл1ду К1ль-к1сть твари Д1я Прогестерон Естрад1ол

П1сляд1я Д1я ( П1сляд1я

7 д1б 14 д1б 28д1б | 7 д!б \ 14 д1б ¡28 Д10

5-кратна | ;

Контроль 40 12,412,1 11.412.0 14,211,8 10,811,8 0,62+0,05 ¡0,3410,05 10,38+0,04 ¡0,55+0,06

1 год 40 10,3±1,8 15,712,3 9.811.1 8,810,9 0,5410,04 10,49+0,03* I0,4410,02 10,7610.08*

4 год 40 7,7+1,0* 9,611,8 6,210,6* 7,210,6* 0,33+0,03* 10,5810,04* [0,3010,03 [0,8410,07*

8 год 40 6,1±0,5* 9,5±1,7 8,410,7* 6,1+0,5* 0,2810,03* ¡0,5210,05* ¡0,3510,02 [0,7710.05*

30-кратна | | !

Контроль 40 11,8+1,4 10,711,1 12,812,1 10,111,5 0,55+0,06 ¡0.4410,04 ¡0,38+0,03 !0.32+0,04

1 год 40 8,6+0,9 6,8±0,4* 7,7+1,3* 6,2+0,7* 0,34+0,03 |0,28+0,03 ¡0,18+0,02 [0.21+0.03

4 год 40 5,310,6* 6,010,5* 7,111,1* 6,010,6* 0,3010,03 ¡0,3110,04 10,22+0,02 |0,18+0.04

8 год 40 4.810,5* 5,4+0,3* 5,Э±0,8* 5,2+0,3* 0,37+0,03 !0,20+0,03 ; 0,15+0,01 10,15+0,02

60-кратна |

Контроль 40 13,411,8 12,512,0 11,211,5 10,611,7 0,6810,08 |0,3610,04 10,6110,07 [0,4610,06

1 год 40 8,2+0,7* 8,0+1.1 7,3+1,2* 7,110,5 0,45+0,04* !0.2010,03* ¡0,4410,05* 10,3010,03*

4 год 40 4,8+0,3* 4,3+0,3* 4,010,4* 5,410,5* 0,31±0,03* I0,2210,02* |0,38±0,04* 10,2810,03*

8 год 40 4.1±0,4* 4,010,3* 4,110,3* 5,0+0,4* 0.2310,02* |0,1810,02* [0,3610,03* [0,2710,03*

120-кратна

Контроль 40 14,012,4 13,812,7 15,012,5 11,4+1,8 0,6010,07 ¡0,55+0,06 [0,4910,06 |0,6210,07

1 ГОД 40 5.110,3* 6,410,4* 7,811,5* 6,111,0* 0.28+0,02* |0,4110,03 |0,21±0,02* 10,4910,06

4 ГОД 40 5,0+0,4* 6,0+0,5* 7,1+0,6* 5,710.8* 0,2510,02* ¡0,30+0,03* |0,3210,04* [0,2710,03*

8 год 40 6,3+0,5* 6,210,6* 6,810,5* 5,110,6* 0,20+0,02* [0,3310,03* ¡0,22+0.01* ¡0,30+0,03*

Прим1тка: * - р<0,05

маточккх залоз без ознак секрецП. Вказан! зм1ни у мишей зникали на 7 добу п1сля припинення дИ м1нус-фактору.

Дробна 5-кратна д1я ГШ по 1, 4, 8 год також не викликала зм1ни у внутр!шн1х органах тваркн.

Т1льки при 30, 60, 120- кратн1й д11 ГГМП спостер1гались ана-лог1чн! морфолоПчн! зм1ни у внутр1шн1х органах, що й при пост1й-ному 10, 20 добовому впливу ф1зичного фактору, ступ1нь яких залэ-жить в1д екпозиЩйно! сумарно! дози. Специф1чн1 зм1ни з1 сторони яйник!в на д1ю м1нус-фактору проявлялись наявд1стю велико! к1ль-кост! фол1кул!в на р1зних стад1ях розвитку з жовтими т1льцями 1 виракеними атроф1чними зм1нами ендометр1ю.

Даний феномен виникае одночасово з1 структурними зм1нами тканин внутр!шн1х орган1в, у яких виявлен! порушення гемоциркуляцИ. Кр1м цього, в ендометрИ матки в1дзначен1 виранен! атроф1чн1 зм1-ни, який стае витонченим I спостер!гаеться зменшена к1льк1сть залоз. В яйниках спостер1гаеться поява велико! к1лькост1 фол1кул1в на р1зних этапах розвитку жовтих т!лець. В печ1нд! розвиваються виражен1 дистроф1чн! зм1ни гепатоцит1в у вигляд! зершсто! 1 аци-доф!льно! дистрофИ. В органах 1мунного захисту: тимус1 1 селез!н-ц1 можуть спостер1гатись ознаки г1перплаз1! л1мфо!дно! тканини, а в наднирникових залозах л1поматоз пучково! зона коркового шару. Вказан1 зм1ни внутр!юн1х орган1в знаходались в залекност! в!д три-валост1 i кратност! д1! г1погеомагн1тного поля 1, очевидно, носять обернений характер.

4. Ыагн1тотерапевтична корекц!я гормонально! активност1 репродуктивних орган1в самок-мишей г1пермагн1тним полем.

3 метою вивчення особливостей впливу ЗМП на орган1зм, що пе-ребував в умовах ослабленого магн1тного поля Земл1, а такок в зв'язку з пошуком найбЗльш ефективних параметр1в ф1зичного фактору, як1 б знижували негативний вплив ГГМП, нами були поставлен! досл1ди на мишах за наступними схемами:

1. I сер1я - проводили 1, 5, 10, 20 добовий вплив ГГМП на органам мишей в екрануюч1й камер1.

2. II сер1я - тварин витриманих за умов I cepll, п1ддавали д1! ЗМП частотою 8 Гц, 1ндукц1ею 0,5 мТл протягом 11 хв.

3. III сер1я - миш1, як! перебували в умовах ГГМП п!длягали д1! ЗМП з частотою 13 Гц з експозиц1ею И хв.

4. 1У сер!я - аналог!чна III, але використовували ЗМП часто-

тога 21 Гц.

5. У сер!я - п1д час перебування тварин в умовах ГГМП !х придавали д11 ЗМП в пропорцИ "золотого перетину", тобто з частотами 5, 8, 13, 21 Гц протягом 1; 2, 3, 5 хв, в1дпов1дно.

Про особливост1 впливу ЗМП р!зних тш1в на орган1зм тварин, що перебували в екрануюч!й камер1 1 тривал1сть естральних цикл1в мишей можна судити з даних, що наведен1 на рис. 3. Результата дослав, виконаних на 240 тваринах, св1дчать про те, що властив!сть ЗМП нормал1эувати тривал1сть естральних цикл!в детерм!нуеться час-тотним д1апазоном, причому найб!лып ефективно д1е ЗМП, яке пода-еться у вигляд! акорд!в в д1апазон1 частот "золотого переткну" в!д 5 до 21 Гц. Мент виражену д1ю ЗМП спостер1гали при подач! частот в д!апазон1 8 ! 21 Гц, а при подач! ЗМП частотою 13 Гц не виявлено ефэкту впливу ф!зичного фактору на тривалЮть естральних цикл1в у мишей, що перебували постШю в умовах ослабленого магн!тного поля Земл!.

Результата досл!джень проведених за виде вказаними схемами, обгрунтували доц!льн!сть визначення концентрацИ прогестерону та естрад!олу в сироватц! кров! мишей лише при акордн1й д!1 ЗМП в пропорцИ "золотого перетину" частотами 5-21Гц.

Про особливост1 впливу поеднано! дИ ГШ1 ! ЗМП протягом 1, 5, 10, 20 д!б на концентрац1ю гормон1в в кров! можна судити з даних в!дображених на рис.3. Так, ефект дИ г!пер МП на вм1ст прогестерону проявляеться зб!льшенням його концентрацИ на 1, 5, 10, 20 добу.

Аналог!чний характер зм1н спостер1гаеться при визначенн! концентрацИ естрад1олу тварин, що перебували в умовах д!1 ф!зичного фактору. Перебування тварин в умовах комб!новано1 дН ЗМП ! екра-нувчо! камери п!двищуе концентрат» дослШуваного гормону в кров! при 5, 10, 20 добов1й експозицИ за винятком показник1в на 14 ! 28 добу п!сля пршшнення впливу 10 добово! експозицИ.

Для зняття негативно! д!1 ГГМП найб1льш ефективним виявилось ЗМП в пропорц12"золотого перетину" стимулюючого режиму 5-21 Гц протягом 11хв (Бабич В Л.. 1993, 1994, 1995), яке не т1льки норма-л!зувало тривал1сть естральних цикл1в у тарин, що перебували в умовах ослабленого магн1тного поля Земл1, але й зм1нювало концентрацИ естрад1олу 1 прогестерону до показник1в 1нтактних тварин, н!велюючи негативну д!ю ГГМП (рис.3).

о

Корекцхя негативного впллву ослабленого магн1тного поля Земл1

на гормональну активн1сть мишеи зм1нним магн1тнлм полем (5-21 Гц4*

ЕСТРАЛЬНИй ЦИКЛ I

Рис. 3.

- Контроль

- Вшив ГГМП

- Вппив ЗМП

Анал1зуичи наведен1 дан! можна в!дзначити, що найб1льщ враз-ливими 1з досл1дауваних орган!в до дИ ГГМП як стрвсора в яйники. Зниження концентрацП гормон1в 1 продовження тривалост1 естрального циклу св!дчить про високу б!олог!чяу активн!сть м!нус-подразника на ендокрннну систему орган1зму. Акордна д!я ЗМП здатна н1велювати негативная вплив ослабленого МП Земл! п!двищенням р!вня стероГдних гормон1в.

ВМСН0Б1Ш

1. Дробна 1 пост1Яна д!я ГГМП з коеф1ц!ектом екран1зац!Т 80120 порушуе репродуктивну функц!» у л!н!йних мишей, що проявляемся продовженням естральних цикл1в, як1 залежать в1д тривалост1 впливу м1нус-фактору, що збер!гаеться понад 28 д!б п1сля припи-нення д1!.

2. Продовжен! естральн! цикли зумовлен! пад1нкям активност! ЛГ, в яйниках та прогестерону, естрадюлу в кров! ! зб!льшенням ФСГ в яйниках та матц1.

3. Вплив ГГМП проявляеться_структурно-морфолог!чними зм1нами тканин внутр1шн!х орган!в, як! найб!льш вирааен! в яйниках, ендо-метр!?, печ!нц1, що носять обернений характер.

4. ЗМП частотами 5, 8, 13 Гц не виявили властивост1 н!велюва-ти д!ю ослабленого МП Земл1 на продовження тривалост1 естральних цикл1в.

5. Виявлена найб!льш б1отропна акордна д!я ЗМП частотами 5, 8, 13, 21 Гц, експозиц!ею 1, 2, 3, 5 хв в!дпов!дно, напругозо 40 мТл, яка здатна нормал!зувати концентрац!» естрад!олу, прогестерону та тривал!сть естральних цикл!в.

ПР0П03Щ11 I РЕКОМЕВДАЦП

1. Для запо01гання негативно! д!1 ГГМП, що проявляеться пору-шенням статево! регуляц!! 1 продовженням естральних цикл!в реко-мендуеться створювати в к!льцях Гельмгольца екрануючого прим!щення зм!ше магн!тне поле з частотами 5, 8, 13, 21 Гц протягом 1, 2, 3, 5 хв в1дпов1дно по вертикально складов!й вектора ГМП.

2.3м!нне магн!тне поле в д1апазон! частот 5-21 Гц нормал1зуе показники ЛГ, ФСГ, естрад1олу та прогестерону зм!на яких викликана ослабленим магн!тним шлем Земл!, що передбачае застосування дано-го методу магн1тотерап!1 при порушеннях овар1ально-естрального циклу.

3. ЦИлодобове та 5-кратне 1 годинне перебування тварин в умо-

вах 1ТМП сгуп1нь екран1зацИ якого дор1внюе 80-120 продовкуе три-валЮть естральних цикл1в, що потр1бнс враховувати в сан!тарно-г1г1ен1чних нормативах для людей, як1 працшгь в умовах ослаблено-то магн1тного поля Земл1.

ПЕРЕЛ1К ПРАЦЬ, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦИ По тем1 дисертзцИ опубл1ковано 23 роОоти, основними з яких е:

1. Панасюк Е.Н., Бабич В.И., Лыч О.С., Кит В.И. Действие ослабленого магнитного поля Земли на систему свертывания крови // Космическая биология и авикосмич. медицина. - М.: Медицина, 1991. - С. 59-60.

2. Lyoh 0. The oorrective effect of alternating magnetic field on the disturbance reproductive functions caused by the reduced magnetic field of earth // Transactions of the 2and European Bioeleotromag-netice Association Congress. - Bled-Slovenia, 1993. - P. 85-86.

3. Lyoh 0. The resonance hypo-hyper magnetic therapy under the experimental endometrio In mice // European eooiety for magnetic resonance in medicine and biology, ЕЗЫВМВ. 11th Annual Congress. -Vienna, Austria, 1994. - P. 334. Бабич В.И., Лыч О.С., Рубинович И.С. Способ магнитотерапии гипо-,

гииермагнитшм полем в эксперименте и клинике // Актуальные проблемы применения магнитных и электромагнитных полей в медицине. -Л., 1990. - С. 52 - 53.

5. Бабич В., Лич 0., Бабич 0. Тривал1сть естральних цикл1в у мишей як показник ступеня несприятливоХ д11 г!погеомагн1тного сэредовища на орган1зм // 0рган1зац1я 1 управл1ння, метода 1 засоби, алгоритми 1 навчання, технологи 1 комп'ютеризац1я. - Ки1в-Льв1в, 1992. - С. 86.

6. Бабич В Л., Лич О.С., Бабич О.В. Особливост! функцЮнального стану яйник1в за впливу г1погеомагн!тного поля // Льв1вськ1 лазери в дерматологи, курорто-ф1з1отерал11 та б1олог11. - Льв1в, 1992. -С. 146-147.

7. Лич О.С. Вплив ослабленого магн1тного поля Земл1 на функц1ональний стан яйник1в у мишей //Експериментальна та кл1н!чна ф1з1олог1я. -Льв1в, 1995. - С. 207-208.

8. Панасюк Е.Н., Бабич В.И., Лыч О.С., Гаталяк Б.В., Косый Е.Р., Они-щенко Ю.В., Гжегоцкий М.Р., Кулитка З.Ф., Слонская В.Т., Куцик Л.Б. Корнилова Н.П., Скляров А.Я. Применение гипогеомагнитного поля

для изучения реакции секреторных органов пищеварительного тракта

// Научно-методические аспекты физиологии: Рекомендации для студентов и научных сотрудников-физиологов. - Львов, 1989. - С. 25 - 26.

Лыч О.С. Модуляция активности гонадотропных и стероидных гормонов у мышей в условиях изменения геомагнитного поля

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.03.04.-Нормальная физиология, Львовский медицинский институт, Львов, 1995.

Гипогеомагнитное поле (ГГМП) понижает активность лютенизирую щего гормона, концентраци1 эстрадиола и прогестерона, повышает активность фолликулостимулирукщего гормона (ФСГ), что приводит к удлинению продолжительности астральных циклов, изменению морфофунк-ционального состояния внутренних органов. Найдены параметры переменного магнитного поля (ПеМП), нивелирующие неблагоприятный эффект действия ГГМП, где наиболее выраженным эффектом обладает ПеМП поданого по правилу "золотого сечения" в диапазоне частот 5-21 Гц, что приводит к нормализации продолжительности эстральных циклов, а также содержания эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови.

Lych O.S. Activity modulation of the gonadotropic and steroid hormones in mioe under condition of geomagnetio field changes.

The dissertation (manuscript) submitted for the scientific degree of Candidate of Biological Sciences in discipline 14.03.04- Normal Physiology, 1'viv tfedical Institute, I'viv, 1995-

Hypogeomagnetio field (HGMF) decreases the activity of luteinizing hormone, the concentration of estradiol and progesterone, increases the activity of folicularstimulation hormone which leads to the prolongation of the duration of oestrus cioles and changes the morphological state of intestinal organs. The parameters of alternating magnetic field (AMP) were found, which eliminate an unfavourable etteot of HGMF. That leads to the normalization of the duration of oestrus cicles, and also to the normalization of the oontents of estradiol and progesterone in blood serum.

Ключов1 слова: г1погеомагн1тне поле, гонадотропн! гормони, стероХдн! гормони, естральний цикл.