Автореферат и диссертация по медицине (14.02.05) на тему:Микробиологическое обоснование разработки препаратовдля профилактики и лечения синегнойной инфекции

Г 3 о л

3 СЕВ 1337

М1Н1СГЕРСТВ0 ОХОРОНМ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ ХАРК1ВСЫШИ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНШ 1НСТИТУТ М1КРОБЮЛОГП ТА 1МУНОЛОГ1I 1м. I.I.Мечникова

На правах рукопису

М1НУХ1Н Валер1й Володимирович

MIКРОБIОЛОГÍЧНВ ОБГРУНТУВАННЯ Р03Р0БКИ ПРЕПАРАТIB ДЛЯ ПР0Ф1ЛАКТИКИ I Л1КУВАННЯ СИНЬОГШИНО! 1НФЕКЦП

14.02.05 - м1кроб1олог1я

АВТОРЕФЕРАТ дасертацП на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Харк1в - 1997

Дисертац1ею е рукопис.

Роботу виконано в Харк1вському державному медичному ун1верситет1 МОЗ Укра1ни.

Науков! консультанти: академ!к АН вшцо! школи Укра1ни, Укра1нсько1 АН Нац1онально-го прогресу, М1жнародно1 академИ кош'ютерних наук 1 систем, Нью-Иорксъко! академИ наук, Заслужений прац1вник видо! школи Укра1ни, професор Анатол1й Якович Циганенко доктор фарм. наук, професор Микола Олександрович Ляпунов

0ф1ц1йн1 опоненти:

академ1к АНТК Укра1ни, доктор мед. наук, професор Дикий 1гор Леон1дович

доктор мед. наук, професор Целух Анатол1й Васильович доктор фарм. наук, лауреат ДержавноI премН СРСР

Красноп1льский К3р1й Михайлович

Пров1дна орган!зац1я: Нац1ональний медичний ун1верситет 1м.0.0.Богомольця МОЗ Укра1ни.

Захист дисертацИ в1д(5удеться "23." с1чня 1997 р. о

_ годин1 на зас1данн! спец1ал1зовано! вчено! ради

Д 02.41.01 при Харк1вському науково-досл1дному 1нститут1 м1кроб1олог11 та 1мунолог11 1м. ¡Л.Мечникова за адресою: 310057, м. Харк1в, МОП, вул. Пушк1нська, 14.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1бл1отец! Харк1вського НД1 м!кроб1олог11 та 1мунолог11 1м. I.I.Мечникова (м. Харк1в, вул. Пушк1нська, 14).

Автореферат роз1слано " грудня 1996 р.

Вчений секретар спец!ал1зовано1 ради, доктор медичних наук

Т Л. Коляда

Актуальн1сть проблеш. Проф1лактика та л1кування rocni-тальних гн1йно-септичних 1нфекц1й (ГГС1) е одн1ею з найак-туальн!ших проблем медицини.

Причиною сучасних х!рург1чних ускладнень можуть бути р1зн1 м1кроорган1зми (Girard R. et al., 1985; Брус1на Е.Б. 1з сп!вавт., 1987), але найчаст!ше зустр!чаються грам-негативн! бактерИ (Отратев С. та 1нш1, 1985; Bergan Т., 1987; Dunn D.I., 1987), серед яких перевакае (25-38%) Р. aeruginosa (Kolmos H.J., 1993). Серед нагноень, як! виника-ють у хворих з оШками, доля синьогн±йно1 палички зростае до 50-80%, а летальн1сть серед заракених Pseudomonas aeruginosa в раз! виникнення сепсиса досягае 90-100% (Мороз А.Ф. та 1нш1, 1981, 1988; Кочеткова В.А. та Irani, 1986; Брус1на Е.Б. та 1нш1, 1987; Яфаев Р.Х. i Зуева Л.П., 1989; Венцель В., 1990; TomanoYic В., 1993).

Тому проблема боротьби з Pseudomonas-iH$eKUleio потребуе розробки принципово нових засоб!в 11 проф1лактики та л1-кування,- наприклад, застосування нових перспективних основ-носНв - г1дрофобних або г!дроф1льних.

До Пдрофобних сл!д в!днести л1лосоми - штучн1 фосфол1-п1дн1 везикули. Застосування л!посом як носИв л1к, в тому числ1 антиген!в (1мун<5сош) для зб1льшення к1лькост1 антит1л, що утворюються (Alving C.R., 1992; Gregoriadls G. et al., 1987), дозволяв забездачити Ix доставку до критичних орган1в i тканин, знизити 1х токсичн!сть i алергенн1сть, - -подовжити-- 1х д1ю всередин! -макроорган1зму, а такой запо01гти руйн1вному впливу агресивного Ф1з1олог1чного середовшца (Грегор1ад1с Г., Алл1сон А., 1983; Saelivan S.M. et al., 1986; Duits A.J., 1993; Bakker-Wondenberg I.A., 1993).

Ц1 позитивн! властивост! л1посом повною м!рою було

реалХзовано при створенн! л!посомальних форм дафтерШного (Allison A.C., Gregoriadis G., 1974), правцевого (Davis D. et al., 1987, 1989) i стаф!лококового (Степанова 1.П., Белопольсысий 0.0., 1989) анатоксин1в.

Створення вакцини для проф1лактики синьогн1йно! 1нфек-ц11 мае дек1лька 1мунолог1чних особливостей. Велика к1ль-к1сть поверхневих антиген1в збудника, переважання р1зних серолоПчних труп сивьогн!йно1 палички в р1зних рег1онах св1ту та низька напружен1сть перехресного 1мун1тету (Гришина I.A. 1з сп!вавт., 1984), обмежили використання корпускуляр-них га деяких 1нших вакцин та пригорнули увагу досл1дник!в до розробки анатоксину Р. aeruginosa, застосування якого не потребуе детального вивчення антигенно! етруктуря збудника, 1зольованого в1д хворого. Але для формування напруженого антитоксичного 1мун1тету потр1бне багаторазове введения анатоксину Р. aeruginosa, сорбованого на г1дроксид! алш1н1ю, який за даними автор1в цього препарату мае високу антигенну активн1сть (Михайлова H.A. 1з сп1вавт., 1995).

-Щ обставили - пригорнули навд увагу • до створення лЗлосомально! форт анатоксину синьогн1йно! палички.

0дн1ею з особливостей виникнення та розвитку синьо-гн1йно! oniKOBol 1нфекц11 е те, що Р. aeruginosa нако-пичуеться спочатку на поверхн1 цього травматичного пош-кодкення, а п1сля формування оп1кового струпу - п1д ним. Мдструпний прост1р (Мороз А.Ф. 1з сп1вавт., 1983) е мало-доступним для антиб1отик1в (до яких цей збудник мае високу природну та набуту пол!резистеятн1сть) та антит1л, що циркулюють в сироватц1 кров1 хворих. Це призводить до формування в п!дструпному простор! пост!йно д!ючого вогница

Pseudomonas-lBjeKUil, яке e одною з найважлив1ших причин розвитку сепсису.

Ця особлив1сть примусила досл1дшик1в звернути увагу на розробку црепарат1в для м1сцевого л1кувашя 1нф1кованих оп1к1в: мазей та аерозолей, що м1стять високоефективн! xi-м1опрепарати та виготовлен! за допомогою таких основ-нос11в, як1 б поряд з 1ншши властивостями забезпечували його проникания п1д оп!ковий струп.

Б1льш1сть в!домих мазей не задовольняе вимог сучасно! медицияи, що пов'язано з властивостями як антиб1отик1в або х1м!опрепарат1в, що мають вузький сяекгр антибактер1ально! д11 1 до яких збудники гн1йно-запальних процес1в резис-тентн1, так 1 допом1кних речовин, як! не забезпечують Ix проникания у вогнище запалення, обумовленого P. aeruginosa.

Для виготовлення мазей та аерозолей можна застосовувати р1зн1, в тому числ1 г1дроф!льн1 основи (проп1ленгл1коль, по-л!етиленоксид, -пронсанол- та 1нш1- препзрати), що дозволяе досить ивидко сгворити необх!дну концентрац!» л!карських речовин у вогншц! уразкення i знизити iroöl4Hi реакцИ (Куз1н M.I. та iHnii, 1990).

Враховуючи вищесказане, очевидно, що проблему створення високоефективно! вакцини для проф1лактики синьогн1йно! 1н-фекцИ та препарат1в для м!сцевого л1кування oniKiB, 1нф1-кованих P. aeruginosa, ще не вир!шено.

Мета робота.

Метою роботи було розробити нов1 п1дходи до проф1лакти-ки та л1куваяня синьогн!йно1 1нфекц11 на п1дстав1 теоретичного та експериментального обгрунтування переваг профилактики Рseudomonas-1нфекц11 за допомогою л!посомально1 форми

синьогнУйтого анатоксину та м1сцевого л1кування оп1к!в, 1лф1кованих Pseudomonas aeruginosa, мазями та аэрозолями, виготовленимн на г1дроф1льних основах.

Для досягнення дано! мети було поставлено так! зав-дання:

- вивчити ет1олог1ю гнЩна-септичних 1нфекц1й у хворих багатопроф1льного стацЮнару та визначити роль синьогн1йно! палички, як збудника 1нфекц1йних ускладнень;

- досл1дити чутлив1сть аеробних та факультативно-анаеробних бактер!й до антиб1отик1в, як1 широко застосовуються в кл!н1ц1;

- визначити 1муногеш1 та протективн1 властивост! л1ло-сомального анатоксину Р. aeruginosa та ненавантажених л1-карським засобом фосфатид!летанолам1нових л1посом у здоро-вих, опечених та гамма-опром1нених тварин;

- вивчити деяк! механ!зми 1муяоб1олог1чно1 д!1 лЗлосомально! форми анатоксину синьогн1йно! палички;

- в досл1дах in vitro виявити чутлив1сть кл1н1чних штам1в - синьогн1йно1 палички до мазевих 1 аерозольяих основ 1 консервантов, як1 застосовуються при виготовленн! маз! "Н1тацвд", аерозолю "Ипозоль-АН" та маз1 й аерозолю з м!рам1стином;

- на модел! экспериментально! оп!ково! синьогнШно! 1нфекц11 досл!дати терапевтичну ефективн1сть маз1 "Н!тацид", аерозолю "Ппозоль-АН" та маз! й аерозолю з м1рам1стином;

- досл1дити вплив маз! "Штацид", аерозолю "Ппозоль-АН" та маз! й аерозолю з м1рам!стином на 1мунну систему та алерПзуючу д!ю цих препарат1в;

- розробити практичн! рекомендац!! щодо застосування л!по-

сомалъно! форми анатоксину синьогн1йно! палички, мазей та аерозолей, виготовлених на г1дроф1львих основах, як1 м1стять н1тазол i MipaMicTKH, для л1кування оп1ково1 Pseudomonas-lH-фекц11.

Наукова новизна.

Вперше було зд1йснено експериментальне обгрунтування розробки л!посомально! форми синьогн1йного анатоксину та за-стосування мазей 1 аерозолей, виготовлених на г!дроф1льних основах, як! призначен1 для профилактики оп1ково! Pseudomo-паэ-1нфекц11.

Вперше для проф1лактики синьог1йно! 1нфекц11 пропо-нуеться 1мунопрепарат, який мае не т1льки висок1 ад'ювантн1, а й 1муномодулююч1 властивост!, що дозволяе ефективн1ше використовувати його для профилактики Рзеи(1оюопаз-1нфекц11 у тварин з терм1чними оп1ками та п1сля гамма-опром1нення.

Вперше доведено, що комб!нац1я проксанолу, проп1лен-гл1колю та пол1етиленоксиду для конструювання мазей i аерозолей, як1 призначен! для л!кування синьогн1йно! oni-ково! 1нфекц11, забезпечуе проникания х!м1опрепарату п1д оп1ковий струп, що Шдвищуе як!сть л1кування ц1е1 патологи.

Практичне значения робота.

Маз! й аерозол1, виготовлен1 на г!дроф1льних основах, як1 м1стять н1тазол ("Н1тацид" i "Ипозоль-АН") або MipaMlc-тин, в1дпов1дно до Наказ1в МОЗ Укра1ни Jfe 142 в1д 23.08.1994 р.. та Jfe - 266 в1д 27.09.1994 дозволен! для медичного застосування.

Переваги застосування мазей й аерозол!в, виготовлених на г1дроф1льних основах, було доведено при л!куванн1 ураже-них з 1нф1кованими синьогн1йною паличкою оп!ками у Московсь-

кому НД1ШМД 1м.М.В.Скл1фосовського (протокол № 20 в!д 22.12.1994 р.) та оп1ковому в!дд1ленн1 МЮШШМД (м.Харк1в).

Перспективн1сть застосування л1лосомально1 форми анатоксину P. aeruginosa, а також ненавантажених л!карськими препаратами фосфатид1летанолам1нових л!посом для проф1лак-тики синьогн1йно1 1нфекц11 у лабораториях та с!льскогоспо-дарських твария було п1дтверждено в 1нститут1 експеримен-тальноХ та кя1н1чно! ветеринарно! медицини УААН (м. Харк1в).

Отриман! результата використовуються у в1дд!ленн1 л1-п1дних препарат!в Харк1вського п!дприемства по виробництву 1муноб1олог1чних та л1карських препарат1в "Б1ол1к" Державного ком!тету УкраХни з медичноХ та м1кро01олог1чно! промис-ловост1. Це дало змогу внести як!сно нов! та ефективн1ш1 пропозицИ щодо виготовлення л!посомального анатоксину.

Результати одержаних наукових досл!джень використовуються у навчальному процес1 на кафедр1 м1кроб1олог11 Донецького та Харк1вського державного медичного ун!верситету МОЗ Укра1ни та при п!дготовц1 асп!рант1в в 1нститут1 экспериментально1 та кл1н!чно! ветеринарно! медицини УААН.

OchobhI полояення, що виносяться на захист:

1. На п!дстав1 проведених дослХджень здШснено теоретичне та експериментальне обгрунтування переваг проф1лактики синьо-гн1йно1 1нфекд11 за допомогою анатоксину P. aeruginosa, включеного в л1посоми, та м1сцевого л1кування оп!ковоХ 1нфекц11 (обумовленоХ цим збудником) мазями й аерозолями, виготовленими на г1дроф1льних основах.

2. Проф1лактика синьогн1йно! 1нфекц1Х за допомогою анатоксину P. aeruginosa, включеного у л1посоми, мае переваги над в!домими способами проф!лактики ц!е! 1нфекц1Х завдяки широ-

кому спектру 1муномодулюючо1 д!1 фосфатид1летанолам1нових лlnoсом. Переваги застосування л1лосомального анатоксину найб!льш виражен! у тварин з деф!цитом 1мунно1 системи, що доведено при 1мун1зац11 опечених та опром1нених мишей.

3. В досл1дах In vivo експериментально обгрунтувано мож-лив!сть застосування л!посомального анатоксину на уражен1й оп1ком поверхн1 з метою проф1лактики 1нфекц11, обумовлепо! Р. aeruginosa.

4. На досл1дах над к!лькома видами експерименгальних тварин доведено м9хан1зми 1муномодулюючо1, рад1озахисно! та рад1о-терапевтично! д1й фосфатид!летанолам1нових л1посом.

5. Застосування г1дроф1льних основ (проксанолу, проп1ленгл1-колю, пол!етиленоксиду) у комб!нац11 з трилоном Б е най-ефективн!шим способом мЮцевого л!кування оп1ково! Pseudomo-паз-1нфекц11. Це досягаеться завдяки набагато швидшому зв1льненню оточено! поверхн1 та п1доп1кового простору в1д синьогн1йно! налички, що - перешкодкае розвитку синьогн1йного сепсису, пор1вняно з в!домими перапаратами-аналогами.

Апробац1я робота.

OchobhI положения роботи оприлвднено та обговорено на: Х-й та XI-й наукових конференц1ях "Факторы клеточного и гуморального иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях" (Челяб1нськ, 1990, 1992); YI-му з'1зд1 фармаколог1в УкраХнсько! РСР (Харк1в, 1990); Всесоюзна конференцП "Актуальные ^проблема—химиотерапии бактериальных инфекций" (Москва, 1991); науков1й cecil Харк1в-ського медичного 1нституту по п1дведенню п1дсумк1в наукових досл1даень за 1987-1990 роки "Актуальные проблемы современной медицины" (Харк1в, 1991); М1кяародному конгрес!- "Future

Trends In Chemotherapy. 10th Interdisciplinary World Congress on Antimicrobial and Anticancer Drugs". Palexpo, Geneva, Switzerland, 30 March - I April 1992; М1жнародн1й конфе-ренцИ "Интенсивное лечение тяжелообожженных" (Москва, 1992); Першому Рос1йському нац1ональному конгрес1 "Человек и лекарство" (Москва, 1992); науково-практичн1й конференцИ "Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация" (Харк1в, 1992); 2-й Всеро-с1йськ1й конференцИ "Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных" (Саратов, 1993); М1жнародн1й науково-практичн1й конфереяцИ "Оптимальные средства и методы иммунокорриги-руадей, противовоспалительной и противомикробной терапии" (Харк1в, 1993) та М1жнародн1й конференцИ "Раны и раневая инфекция" (Москва, 1993); IY з'1зд! паразитоценолог1в Ук-ра!ни (Харк1в, 1995) та на М1жнародн1й науков!й конференцИ "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" (Харк1в, 1995).

Будова та обсяг дисертацП.

Дисертац1я складаеться з1 вступу, огляду л1тератури, 4 глав власних спостережень, заключения, висновк1в та списку використаних л1тературних даерел. Роботу викладено на 294 стор!нках машинописного тексту, 1люстрованого 61 таблицею 1 7 малюнками. Б1бл1ограф1я складаеться з 569 даерел, в тому числ! 241 в1тчизняного 1 328 заруб1жних автор1в.

Публ1кац1'1:

За темою дисертацП опубл1ковано 38 наукових праць, в тому числ1 одержано 2 авторських св1доцтва на винах!д.

В процес1 одержання наукових результат1в, викладених в дисертацП, вс! етапи досл1дження, статистична обробка ма-

гер!алу га оформления рсбоги виконан! автором самост!йно.

3MICT РОБОТИ

Об'екти та метода досл1дяення

Головними об'ектами досл1джень були:

1. Л1лосоыальна форма анатоксину Р. aeruginosa, при-значеного для профилактики синьогн1йно! 1нфекц11.

2. Препарата у вигляд1 маз1 та аерозолю, призначен1 для и1сцевого л1кування оп1к1в, 1нф1кованих синьогн1йною палич-кою, як1 було виготовлено за допоиогою г1дроф1льних основ.

В робот1 було застосовано так1 метода досл1дження:

1. М1кроб1олог1чн1 метода. Обстежено 5853 хворих з гн1йно-запальними 1нфекц1йними захворюваннями. Вид1лен1 м1к-роорган1зми 1дентиф1кували в1дпов1дно до Наказ1в МОЗ СРСР Ж 250 В1д 13.12.1975 p., JS 535 в1д 22.04.1985 р. та метод-рекомендаЩй 1984 р. (Москва, 1984).

Чутлив1сть м1кроорган1зм1в до антиб1отик1в та xlMlonpe-парат!в визначалася в1дпов1дно до Наказ1в ЫОЗ СРСР В 250 в1д 13.03.1975 р., й 535 в1д 22.04.1985 р. та методрекомендац!й 1983 p.p. (Москва, 1983).

Антибактер1альну, активн!сть х1м1опрепарат1в (н!тазолу 1 м1рам1стину) та Д01юм1жних речовин було досл1джено в!дносно 202 кл1н1чних та еталонних штамЛв тест-культур м1кроб1в р. aeruginosa АТСС-27853 та PA-I03,-одержаних . 1з ДЦЦ1СК 1м. Л.О.Тарасевича.

2. Б1отехнолог1чн1 метода. Л1посомальну форму синьогн1йного анатоксину (ЛФА) (розробленого в лабораторИ оп1кових 1нфекц1й ВД1Ш 1м. М.Ф.Гвмале! АМН Pocil-), одер-

жували шляхом використання л1посом р1зного л±п1дного складу:

а./ фосфатид!летанолам1ну (розробленого на Харк1вському п1д-приемств! по виробництву 1муноб1олог1чних 1 л1карсышх пре-парат!в "Б1ол1к") за 1вановою Н.М. 1з сп1вавт., 1984 (ФЕЛ);

б./ лецитин-холестерину (ЛХЛ). Ц1 препарата виготовлено на ХПВ1ЛП "Б1ол1к" за Грегор1ад1сом Г. та Ал1соном А., 1983 р.

Л1посош було виготовлено на основ! 0,85% розчину хлориду натр1ю або в1дпов!дно1 к1лькост1 анатоксину при сп1вв!дношенн1 л1п1ди:б!лки, що складало 10:1 - 50:1. Для адсорбцИ анатоксину на поверхн! л!посом його додавали до суспенз11 Л1п1д1в, яку 1нкубували при 35°С протягом одн!е! години. Для включения анатоксину в ЛХЛ, як! м1стять лецитин, холестерин I дицеталфосфат у сп1вв!дношенн1 7:2:1, було використано метод зворотних фаз за Циганенком А.Я. 1з сп1вавт., 1989 р.

3. 1ыунолог1чн1 метода. Вивчалися 1муногенн1 влас-тивост! л1посомально1 форми анатоксину синьогн1йно! палички (ЛФА) (розробленого в лабораторИ огг1кових 1нфекд1й Щ1Ш 1м. М.Ф.Гамале! АМН Рос11), включеного до л!посом (ФЕЛ або ЛХЛ).

Б1лих безпородних мдаей-самц1в масою 18-20 г 1мун1зува-ли анатоксином, включении в л1посоми р1зного лШдного складу або адсорбованим на г1дроксид! алюм1н1ю, чи анатоксином без будь-якого ад'юванта (дв1 останн! групи були контрольни-ми). Анатоксин тваринам вводили одноразово п1дшк1рно (на оп1кову рану) в к1лькост1 15 мкг/мишу (750 мкг/кг) в об'ем! 0,5(0,2) мл.

Для вивчення вторинно! 1мунно1 в!дпов1д1 було проведено дворазову (з 1ятервалом 30 д1б) 1мун1зац1ю юшей лШосоштм анатоксином синьогн!йно1 палички в к!лькост! 15 мкг/мшпу

(750 мкг/кг) кожна. Частину цих тварин додатково 1мун1зували п1дшк1рно одноразово вакциною БЦЖ в к1лькост1 0,05 мг на мишу (2,5 мг/кг) за Грегор1ад1сом Г. 1 Ал1соном А., 1983 р.

1муногенн1 властивост! ЛФА оц1нювали за динам1кою зрос-тання титру специф1чних антитоксичних антит!л до екзотоксину А Р. aeruginosa (ETA) в сироватц! 1мун1зованих мшей, яке проводили в реакцИ пасивно! гемагглютинацП (РПГА) в1дпо-в1дно до методичних рекомендац1й 1989 р. (Алма-Ата, 1989). Кров у мишей брали на 7-у, 14-у, 21-у, 28-у, 35-у 1 42-у добу п!сля Ix одноразово! 1мун1зац11 або через 7 д!б - у ви-падку дворазового введения анатоксину. Титри антит!л вира-жали в logg або у вигляд! Хх середаъогеометричних значень.

4. Експериыентальн1 иодел! 1нфекц1йних захворювань. Вивчення протективних властивостей л1посомного анатоксину зд1йснювали на двох експериментальних моделях тварин:

а./ миш1, яким п1д еф1рним рауш-наркозом наносили тери1чний оп!к Ш-Б ступеню на 10% поверхн1 (за~Чантур1ею Д.К., 1982 р.) в наш!й модиф1кац11 (М1нух1н В.В. 1з сп1вавт., 1985 р.);

б./ тварини, яких одноразово тотально гаыма-опром1нювали Со60 дозою 3 Гр (потужн1сть дози 20,5 рад/хв) за допомогою установки "Рокус".

1мун1зац1ю опечених мишей починали безпосередньо п1сля нанесения травматичного пошкодження, опром1нених - через 48 годин (за Цибом А.Ф., Бритуном А.И., 1989 р.). К1льк1сть л1п1ду, що вводився; становила 0,75-мг/тварину (37,5 мг/кг).

Визначення протективних властивостей ЛФА здШснювали на 7-у, 14-у, 21-у, 28-у, 35-у 1 42-у доби п1сля його одноразового введения. Експериментальних тварин заражали добовою агаровою культурою Р. aeruginosa PA-I03 в к1лькост! I DLM.

Обл1к загибел! мишей проводили протягом 5 д!б п!сля зара ження, а результата виражали у в!дсотках до к!лькост1 1н-ф1кованих. В!рог!дн!сть р1зниц! оц1нювали за критер!ем %2.

Для досл1дкення тералевтично! ефективност! мазей та аерозолей, як! м1стять н!тазол або м!рам1стин, використову-вали експериментальну модель синьогн1йно1 оп!ково! 1нфекц11 (Чантур1я Ц.К., 1982 р.; М1нух1н В.В. 1з сп1вавт., 1985).

Було проведено 2 cepll досл!д1в. В 1-й рани не 1нф1ку-вали, в 2-й тварин нашк!рно 1нф1кували безпосередньо п1сля нанесення експериментального оп1ку (п!д еф1рним рауш-нар-козом) чистою добовою агаровою культурою токсигенного штаму синьогн1йно! палички PA-I03 в к1лькост1 I DLM. Л1кування мазями починали через 24 години п!сля оп1ку або ойку i заражения. Враховували площу ohIkoboI поверхн!, вис!вання з ран синьогн!йно1 палички за Мороз А.Ф. 1з си1вавт., 1986 р., 1 летальн1сть серед мишей.

5. -1иуноб1олог1чн1 метода. ОцЗлка можливих механ!зм1в ад'ювантно! д!1 ФЕЛ 1 анатоксину синьогн1йно! палички, вклю-ченого в ц! л1посоми, зд1йснввалася за bmIctom цикл1чних ну-клеотид1в (ВД) в спленоцитах 1 плазм! кров! здорових мишей 1-1, 3-1, 5-1, 7-1, 14-1, 21-1, 28-1, 35-1 1 42-1 добй п!сля введения ЛФА i ненавантажених л1посом !нтактним мишам.

Подготовку спленоцит1в 1 плазми кров1 до експерименту, а також визначення вм!сту ЦК (цАМФ ! цГМФ) зд!йснювали за загальноцрийнятою методикою ф1рми-виробника - ("Amersham",' Ан-гл!я). Результати цих експеримент1в виражали в pmol ВД/ I06 спленоцит1в або на I мл плазми (Patterson M.S., Greene R.C., 1965; Brown B.L. et al., 1974).

Макрофаги перитон!ального ексудату отримували за Кауле-

ном Д.Р. 1з сп!вавт., 1980 р. Анал1з функционального стану перитон!алъних макрофаг1в проводили за НСТ-тестом та за здатн1стю фагоцитувати частники латексу (Кубась В.Г. 1з сп1вавт., 1989 р.) (реактиви вироблен1 х!м1чною компан1ею "Реакомплекс", м. Чита).

Досл!дження впливу розроблених препарат!в на показники 1мун!тету проводалося в1дпов1дно до методвказ1вок 1984 р. (Москва, 1984). К1льк1сть антит1лоутворюючих кл!тин (АУК) визначали за методикою Jerne K.N., Nordin A.A, I9G3 р., п1сля введения мишам 2*108 еритроцит!в барана (ЕБ) (Т-за-лежний антиген).

6. Рад1об1олог1чн1 та б1ох!ы1чн1 метода. Для з'ясування рад1озахисних властивостей ФЕЛ та деяких механ!зм1в Ix д!1 щур iE л1н11 В1стар масою 200-250 г одноразово обробляли гамма -опром 1не шгям в к1лькост! 3,5 Гр, ФЕЛ вводили per rectum або п1дшк1рно в к1лькост! 37,5 мг/кг, як! м1стилися в об'ем1 0,2 мл, за 15 та 30 хв до або через- 15 та 30 хв п1сля опром!нення. За загальним станом тварин спостер1гали протягом .30 д!б, п!драховували загибель. Для вивчення меха-н1зм!в впливу гамма-опром1нення на орган1зм щур1в у тварин оц!нювали стан перекисного окисления л!п1д1в (ПОЛ). Для цього визначали вм1ст у плазм! кров1 та еритроцитах д!енових кон'югат1в (ДК) та малонового д!альдег!ду (МДА) 1 роз-раховували коеф!ц1енти Ккд та Kjaa за Косух1ним О.Б. та Ахметовою B.C., 1987 р.; Федоровой Т.Н. 1з сп1вавт., 1983 р.

7. Алерголог1чн1 метода. Алерг!зуючу д!ю вивчали в!д-пов1дно до методрекомендац1й 1988 р.(Москва, 1988). Вивчення реакцИ непрямо! дегрануляцП тучних кл!тин (РВДГК) проводили за Schwartz G., Vardinoy Я., 1966 р., та Алексеевою О.Г., Дуевою Л.А., 1978 р. Вивчення активно!

шк1ряно! анаф1лакс!1 (АША) виконували за Черноусовим А.Д., 1987 р,, лейкоцитопен!чну пробу та виражен!сть реакцИ агло-мерацИ лейкоцит1в (РАЛ) (к1льк!сть агломерат1в на 100 кл!тш) визначали за Алексеввою О.Г., Дуевою Л.А., 1978 Р-

Реакц1ю !мунних комплекс1в та властив1сть препарат1в спричиняти реакц!ю г1перчутливост1 упов1лъненого тшу (ГУТ) вивчали за 31глем Г., 1987 р., на мдаах-г1брвдах Р1/СВА*С 57 В1/ масою 22-23 г.

Дерматит неалерг1чного характеру, а також специф1чну сенсиб1л!зац1ю шк!ри вивчали за Бережною Н.М. I Набоковою Л.П., 1986 р. Патоморфолог!чний анал!з шк1ри проводили за Грежеб!ним З.Н. i Цер!ад1сом Г.С., I960 р.

8. Статистичн! метода. Bei цифров1 результата п1ддавали статобробц1 за методом Ст'юдента 1 непараметричним методом -критер1ем В1лк1нсона-Манна-У1тн1 за методиками Беленького М.А., 1963 р.; Гублера Е.В., Генк1на A.A., 1973 р. та Поларда Д., 1982 р., за допомогою комп'ютер1в типу IBM/PC.

9. К1льк1сна характеристика, загальн1 принципа та метода робота з лабораторними тваринаш. Всього в дисертац!йн1й робот1 було використано II29I мишу, 390 щур!в, 293 морських свинки та 20 крол1в. При робот! з лабораторними тваринами керувалися "бвропейською конвенц1ею по захисту хребетних тварин, як! використовуються в експериментальних та 1нших наукових ц!лях" (Страсбург, 18.03.86 р.), Наказом МОЗ yPCPJé 32 в1д 22.02.1988 р. та 1л.

В процес! одержання наукових результат!в, викладених в дисертацИ, вс! еташ досл1дження, статистична обробка ма-тер!алу та оформления роботи виконан! автором самост!йно.

РЕЗУЛЬТАТ!! Д0СЛ1Д1ЕННЯ ТА IX ОБГОВОРИЛИ

Ет1олог1я гнЗЛно-септичних. 1нфекц1й у багатопроф1льному стац!онар1 та чутлив1сть збудник!в ГГС1 до антиб1отик!в

У хворих багатопроф1льного х1рург1чного стац!онару було вид1лено 5853 штами умовпо-патогенних м1кроорган1зм1в, як1 були 1дентиф1кован1 як S. aureus, S. epldermldls, Str. fae-calis, Str. pyogenes, Str. laecium, Str. mitis, B. subtilla, K. pneumoniae, P. vulgaris, P. rairabllis, E. coli, P. aeruginosa, P. fluorescens. У 92,2% вшадк1в збудники вид1лялися в монокультур1, а у 7,8% - в асоц1ац!ях; грампозитивн! м!кроорган1зми становили 51,1% штам1в, грашегативн! -48,9%. Част1ше за 1нш1 м!кроорган1зми в1д хворих було 1зольовано Е. coll - 21,6%, S. epldermldls - 15,96%, S. aureus - 14,4%, К. pneumoniae - 11,86%, P. aeruginosa -7,91%, P. vulgaris та P. mlrabilis - 7,5%.

Окремо було проанал1зовано м1крофлору ранових вид1лень хворих з травматичними пошкодженнями: оп1ками (в1д яких було 1зольовано 25,3% штам!в синьогн1йно! палички) та численними переломами KicTOK (13%).

Таким чином, було встановлено, що грампозитивн1 та грашегативн! бактерИ, як причина виникнення гн1йних ус-кладнень, зустр1чаються приблизно з однаковою частотою. Серед грампозитивних м1кроорган1зм1в переважають стаф1лококи, а серед грамнегативних - кишкова 1 синьогн1йна палички. У ос1б з оп1ками переважну б1лыи1сть гн!йних ускладнень викликае P. aeruginosa - 25,3%, що сп1впадае з результатами 1нших досл1дник1в з цього питания (Мороз А.Ф. 1з сп1вавт., 1983; Fomsgaard А. et al., 1995).

Найефективн1шми антиб1отиками щодо P. aeruginosa е гентам1цин та пол1м1ксин - 37% та 87% чутливих штам1в. Однак в!домо, що в процес! тривалого застосування антиб1отик1в, особливо для л1кування Рзеиаопюпаэ-1нфекцИ, к1льк1сть чутливих штам1в суттево зменшуеться (Фом1на I.П. 1з сп!в-авт.,1995) та не перевищуе 11,7% (Ghem H.Y. et al., 1995).

Таким чином, пошук нових способ1в проф!лактики 1 л1-кування синьогн1йно! ХнфекцП залишеться актуальною задачею сучасно! медицини.

Застосування 1нтактних та навантажених синьогн1йним анатоксином л1посом для проф1лактики Рзеис1опюпаз-1нфекц1 1

У перш1й серИ експеримент1в нами було досл1джено прин-ципову можлив1сть застосування лецитин-холестеринових л1посом як ад'юванта. Застосування ЛХЛ або л1посомального анатоксину P. aeruginosa в комб1нац!1 з вакциною БЦЖ спричи-няе эб1льшення (р<0,05) титр1в антитоксичних антит1л п!д час первинно1 1мунно1 в1дпов1д1. Однак, яюцо одноразове введения мишам анатоксину, 1нкапсульованого в л1посоми, спричиняе зб1лыпення титру антит1л в 6,1 разу, то в комб1нац11 з БЩ -лише в 1,74 разу. П1д час анал1зу вторинно! 1мунно1 в1дпов1-д1 показано, що 1мун1зац1я мшей л1посомним анатоксином за-безпечуе в 1,62 разу 1нтенсивн1шу виробку антит1л до ЕТА, н1ж це робить анатоксин без ад'юванта, а застосування вакци-ни БЦЖ 1нг1буе 1мунну в1дпов1дь.

Тобто застосування вакщши БЩ, як другого ад'юванта з метою п!дсилення первинно! та вторинно! 1мунно1 в1дпов1д! при 1мун1зац1! тварин л!посомальним анатоксином синьогн1йно!

палички не виправдано. 0держан1 нами результата не сп1впадають з даними 1нших досл1дник1в (Грегор1ад1с Г., Ал1сон А., 1983), що стосуються досить високо! ефективност! вакцини БЦЖ як ад'юванта при 1мун1зац11 тварин антигенами, включеними до л1посом.

Встановлено, що коли мишам вводили анатоксин (мал. I),

1нкапсульований в ФЕ1, середньогеометричний показник титру

антит1л у сироватц1 тварин вке на 7-у добу п1сля 1мун1зац11

становив 1:776, досягаючи на 14-у добу максимальних значень

- 1:1910,9. 1мун1зац1я мишей такою л1посомною формою

анатоксину створювала у них. напружений 1 тривалий 1мун1тет.

л 1оя,титр1в антитоксичних антит!л

14

21

28

35

42 Доба

Мал. I. Пор1вняльн1 1муногенн1 властивост! анатоксину

P. aeruginosa - л1посоыаяьного (I) та сорбованого наг!дроксид1 алш!п1в (2). -

в!рог1дн1сть результат!в.

У раз! введения анатоксину, адсорбованого на поверхн!

ФЕЛ, середньогеометричний показник титру 7-1 доби п!сля 1мун1зац11 становив 1:516 i тримався приблизно на цьому р!в-н1 до 35-1 доби. В тих випадках, коли мишей одноразово 1му-н1зували анатоксином P.aeruginosa, застосованим без ад'юван-та, максимальне зб1лыпення титру антит1л до 1:315,2 в1дбува-лося т1льки на 21-у добу п1сля 1мун1зац11; коли вводили анатоксин, адсорбований на г1дроксид1 алюм!н1ю, максимальна ви-робка антитоксичних антит!л 1:445,7 позначалася на 28-у добу.

Таким чином, було встановлено, що одноразова 1мун1зац1я мишей анатоксином P. aeruginosa, 1нкапсульованим в ФЕЛ або застосованим в комб1нац11 з внутр1шньочеревним введениям ФЕЛ без попереднього зм1шування, спричиняе б!льш сильну 1 трива-лу продукц1в антитоксичних антит1л у пор1внянн1 з т1ею, що спостер1гаеться у мишей, як1 ран1ше були 1мун1зован1 чистим анатоксином або анатоксином, адсорбованим на г1дроксид1 алш1н1ю. Застосування анатоксину, адсорбованого .на поверхн! ФЕЛ, кр1м зб1льшення сили 1мунно1 в1ддов!д1 кардинально зм1нюе И динамику.

Доведено, що ад'ювантн! властивост1 ЛХЛ б1льшою м1рою виявляються п1д час первинно! 1мунно1 в1дпов1д1, а зазначен1 властивост! ФЕЛ виражаються як п1д час первинно!, так 1 вто-ринно! 1мунно1 в!дпов1д1. Анал1з отриманих результат!^ дае п1дставу ствердкувати, що оптимальною к!льк1стю анатоксину 1 ФЕЛ, застосованих .для 1мун1зац11, е 15 мкг та 0,75 мг ^на мишу в1дпов1дно.

Завданням наступно! cepll експеримент!в було досл!джен-ня протективних властивостей л!посомального анатоксину на

модел1 синьогн1йно! 1нфекц!1 мишей. Вшивания мишей 7-1 доби п1сля 1х 1мун1зац11 анатоксином, !нкапсульованим в л1посоми, становило 70%, що в 7 раз1в перевщувало 1х захисг при введешь анатоксину, адсорбованого на г1дроксид1 алюм1н1ю (р< 0,001), 1 в 21,6 разу - анатоксину без ад'юванта. На 14-у добу п1сля введения ЛФА його протективн1 властивост1 були вищими, н1ж в контрольних групах, в 2,5-3 рази, на 21-у добу - в 3,4-6,5 разу, на 42-у добу - в 1,4 разу (р < 0,05).

Захист в1д летально! 1нфекц11 мишей, 1мун1зованих анатоксином синьогн1йно! паличли з одночасним введениям ФЕЛ, через 7 д!б становив 53,9%, що в 5,39 разу (р < 0,05) вшце, н1ж в раз1 застосування анатоксину, адсорбованого на г!дро-ксид1 алш!н1ю, 1 в 16,6 разу (р<0,001) - пор1вняно з ви-живанням лабораторних тварин, 1мун1зованих анатоксином без ад'юванта. Найменш виражен! протективн! властивост! серед л1посомних форм мае анатоксин P. aeruginosa, адсорбований на поверхн1 л1посом. Так, на 7-у добу цей препарат захищав 44,4% експериментальних тварин, що в 4,4 разу вище (р<0,05), н1ж виживання мишей, 1мун1зованих анатоксином, адсорбованим на г1дроксид1 алюм1н1ю, 1 в 13,5 разу (р<0,001) вище, н1ж при введенн! чистого анатоксину без ад'юванта.

Виживання мишей, 1нф1хованих I DIM синьогнШю! палички PA-I03, в раз1 введения ненавантажених ФЕЛ становило 19-21% на 7-у, 14-у 1 28-у добу, 36,7% - на 21-у добу. Однак, гочи-наючи з 35-1 доби, протективний ефект ФЕЛ п1сля !х одноразового введения був в1дсутн1м.

Застосування лЛпосомно! форми анатоксину синьогнШно!

палички принципово зм!нюе динам1ку 1мунно1 в1дпов!д1, що Шдтвердауеться наявн!стю кореляц1йного зв'язку м1ж зм1нами протективних властивостей цього препарату i анатоксину, зас-тосованого без ад'юванта або адсорбованого на г!дроксид1 алш1н1ю. Найвице виживання мишей в раз! 1мун1зац11 анатоксином, 1нкапсульованим в л1лосоми, позначалося з 7-1 по 21-у добу, анатоксином та л1посомами без попередаього зм!шування - з 21-1 по 35-у добу, а при застосуванн1 анатоксину, адсорбованого на поверхн1 л1лосом, - т1льки на 7-у добу.

Одержан! результати дозволяють припустити, що застосу-вання л1посомно! форми анатоксину залучае не т!льки специ-ф!чн1 ланки 1мунно1 системи (Т- 1 В-кл1тини), але й не-специф!чн! фактори захисту (фагоцити, Ж-кл!тини, цикл!ч-н1 нуклеотиди та 1нш1) , як1 дозволяють макроорган!зму ефек-тивн1ше протистояти синьогн!йн1й 1нфекц11.

Дал1 вивчалися 1муногенн1 властивост! л!посомально! форми анатоксину синьогн!йно! палички при його нашк1рному застосуванн1 на модел! експериментальних терм1чних оп!к!в у мишей. Титри антитоксичних антит1л у опечених мишей, 1мун1-зованих л!лосомальним анатоксином, на 7-у добу досл1дження становили 1:537,6, що було вище у пор!внянн! з титрами анти-т1л у тварин, 1мун!зованих нашк1рно анатоксином без ад'юванта - 1:83 (р<0,05). На 14-у добу п1сля. 1мун1зац11 цих тварин ЛФА титри антит!л становили 1:162,31, що було також вище, н1ж при нашк1рному використанн! анатоксину без ад'юванта' -1:36,5 в ц! ж строки спостереження (р< 0,05). На 21-у добу п!сля введения мишам ЛФА титри ангит1л до ЕТА досягали 1:194,01 1 були ВИЩИМИ (р<0,05), н!ж при введенн! анатоксину

без ад'юванта - 1:36,4. На 35-у добу досл1дження р!зниця м!ж титрами антит!л при введены! мишам ЛФА ! анатоксину без ад'юванта зб!льшувалася в 18 раз!в (р<0,001), становлячи при цьому в1ддов!дно 1:413 1 1:22,63.

Вивчено динам1ку зм!н антит!л до ЕТА, як! належать до IgG, при введенн1 цих препарат1в. Титри IgG-антитоксичних антит!л, як! було визначено 7-1 доби п1сля введения мишам ЛФА, становили I: 33,6, що було у 4 рази вице (р< 0,05), н!ж при введенн1 несорбованого анатоксину - 1:8,7. Аналогична картина спостер!галася з 14-1 по 21-у добу п!сля !мун!зац!1 тварин. титри антит1л цри введенн! ЛФА були в 3,3-4 рази вищими пор!вняно з тваринами, !мун!зованими анатоксином без ад'юванта (р<0,05).

Таким чином, нами було доведено не т!льки принципову можлив1сть використання апл1кац!й л1посомального синьогн!й-ного анатоксину на опечену поверхню шк1ри, а також 1 його б!льш висок! 1муногенн1 властивост!. Було встановлено, що 1нтенсивн!ша продукц!я антитоксичних антит1л при первинн1й 1мунн1й в1дпов!д! зд!йснюеться переважно за рахунок !муно-глобул1н!в класу IgG, як! характерн! для вторинно! 1мунно1 в!дпов1д!. Ц! результата сп!впадають з даними Грегор!ад!са Г. та Ал!сона А., 1983, як! стосуються л!посомальних форм 1нших антиген1в.

Вищ! титри антит!л до ETA P. aeruginosa серед опром!не-них мишей в!дзначалися при введенн1 мишам анатоксину, вклю-ченого в ФЕЛ, вже 14-1 доби - 1:78,8 1 були в 3 рази вищими, н!ж при 1мун!зац!1 мишей анатоксином без ад'юванта в ц! ж строки спостереження (р<0,05). При введенн! експерименталь-

ним тваринам анатоксину 1 л!посом без 1х попереднього зм1-шування "п1к" вм1сту антит1л спостер1гався на 28-у добу -1:891,4, що в 4,7 разу гтеревигцуй показник контрольно! грули тварин (р<0,05).

Найб1льш висок1 титри антитоксичних IgG антит1л у опро-м1нених мишей, 1мун1зованих анатоксином синьогн1йно! налички без ад'юванга, спостер1галися на 28-у добу п!сля введения цього 1мунопрепарату - 1:13,9, в той час як при використанн1 анатоксину P. aeruginosa, включеного в ФЕЛ - через 14 д1б п1сля 1мун1зац11 мишей (1:32). При введенн1 анатоксину 1 л1-посом без 1х попереднього зм!шування титр антитоксичних ан-тит!л цього класу становив на 21-28-у добу 1:42,2 - I: 45,3 (р<0,05), а при введенн! мишам анатоксину, адсорбованого на поверхн1 л1посом, на 21-у добу - 1:12,1 (р>0,05). В1дсотко-вий bmIct IgG антитоксичних антит1л у тварин, на яких впливали Со60, що були 1мун1зован1 анатоксином, включении до л!посом, становив 60-69% та в1рог!дно в1др1знявся (р < 0,05) в1д показник!в тварин, 1мун1зованих чистим анатоксшом (32-48%) на 7-у та 35-у добу п1сля 1мун1зац11.

При порХвняльному анал1з! 1мунно! в1дпов1д! здорових та опром!яених мишей було встановлено, що одноразове гамма-опром!нення пригн1чуе вироблення антитоксичних антит1л в 60 раз1в.

Отриман! результата дають Шдставу стверджувати, що застосування л1посомально1 форми анатоксину P. aeruginosa розширюе спектр його моясливого зикористання, зокрема при променевому уракенн!, ускладненому PseucLomonas-lH®eKnlero.

В наступних експериментах на тваринах нами було до-

сл!дкено деяк1 механ1зми ад'ювантноХ дп анатоксину синьогн1йно1 палички та !нтактних ФЕЛ. В1домо, що цинл!чн1 нуклеотиди - цАМФ та цГМФ -. належать до ун!версальних б!олог!чних регулятор!в функц!онального стану кл1тин. Зав-данням наступних експеримент1в було визначення можливого впливу л!посомального анатоксину P. aeruginosa на к!льк!сть ЦН в плазм1 кров! 1 спленоцитах мишей (консультант - д-р мед. наук, проф. В.I.Жуков).

К1льк1сть цАМФ в плазм! мишей залежала в1д строку п!сля 1мун!зац!1 1 способу готування л1посомно! форми анатоксину. Значне п!двищення кХлькост! цього цикл!чного нуклеотиду спо-ст8р1галося у мишей, 1мун!зованих анатоксином без ад'юванта, 1-1 доби спостереження - 1843,2+237 п1комоль/мл (р<0,001), а при введенн1 анатоксину, адсорбованого на ФЕЛ, - 3-1 доби -1694+362,7 п!комоль/мл. Привертае до себе увагу той факт, що на к!нець строку спостереження к!льк!сть цАМФ в плазм! не вЗдр!знялася в!д контрольное гоказник!в (здоров! миш!) -284,2+33,95 (р>0,05) - т1льки у тварин, як1 Оули 1мун!зован! анатоксином, адсорбованим на л1посомах.

Було встановлено, що к!льк!сть цГМФ у плазм! тварин у б1льшост1 випадк!в знижена, за винятком деяких строк!в спостереження при введенн! тваринам анатоксину, 1нкапсульовано-го в л1лосоми, та анатоксину 1 л1посом без попереднього зм1-шування або !нтактних л1посом.

Сп1вв!дношення ВД також зазнавало фазових коливань. В раз! введения анатоксину, !нкапсульованого в л!посоми або адсорбованого на 1х поверхн!, на 42-у добу спостереження цей показник зб!льшувався (р < 0,05), в раз! застосування чисто-

го анатоксину без ад'юванта - зникувався (р<0,05) до 0,87+ 0,2, а в раз! внутр1шьочеревного введения мишам ФЕЛ або л1посом та анатоксину синьогн1йно! палички без Ххнього попе-реднього зм1шування - не в!др1знявся в!д показник1в здорових тварин. Встановлено щ!льний зворотн1й кореляц!йний зв'язок м1ж к1льк!стю цГМФ в плазм1 мишей та !х виживанням (г=-0,93) i пряшй зв'язок (г=0,86) м!ж зм!нами сп!вв!дношення ЦН та виживанням експериментальних тварин в раз! введения !м ФЕЛ. Л!посоми цього л1п!дного складу мають значний вплив на зм1ни цШФ в раз! введения до макроорган!зму анатоксину, адсорбо-ваного на л!посомах (г=0,75). Введения мишам анатоксину, !нкапсульованого в ФЕЛ або адсорбованого на цих л!посомах, мало впливало на зм11ш цГМФ в спленоцитах, тод1 як застосу-вання анатоксину 1 ФЕЯ без попереднього зм!шування спричиня-ло п!двищення цього ЦН на 7-у, 28-у та 35-у добу, введения чистого анатоксину без ад'юванта - на 21-у, 35-у та 42-у добу, а 1нтактних ФЕЛ - на 21-у та 42-у добу.

Виявлено щ1льний кореляц!йний зв'язок м!ж сп!вв1дношен-ням ЦН в спленоцитах мишей, !мун!зованих анатоксином без ад'юванта i анатоксином, 1нкапсульованим в ФЕЛ (г=0,94), а також м1ж к!льк1стю цАМФ в спленоцитах мишей, 1мун!зованих ЛФА, як з виживанням мишей (г=0,76), так ! з титрами анти-токсичних антит!л (г=0,92).

Таким чином, отриман! результата дозволяють стверджува-ти, !До ЦН беру.ть активну участь у регуляцИ резистентност! мишей до синьогн!йно! 1нфекц!1. Найважлив!шою е роль цАМФ у мишей, як1 1мун1зован1 анатоксином, включении до ФЕЛ.

Було доведено, що у опром!нених тварин, яким вводили

ф1з1олог!чний розчин, позначаеться висока 1нтенсивн1сть ПОЛ в эритроцитах. Особливо актив!зоване утворения д1енових кон'югат!в. В еритроцитах, наприклад, цей показник у пор!внянн! з1 здоровими тваринами зростае в 3 рази (р < 0,01), р1вень МДА п1двищу8ться на 28% (р < 0,05). В плазм1 кров! ц1 показники пом!тно знижуються - до 89,9% в!д норми ДН ! до 61,6% - МДА (р < 0,05). Цими зм!нами спричинюються в!дпов!дн! зб1льшення коеф!ц!ент1в К 1 К в 2-3 рази.

дк мда г

При проф1лактичному використанн1 л1посом в плазм! ! еритроцитах опром1нених щур!в показники 1нтенсивност1 ПОЛ знаходилися в межах ф!з!олог!чно! норми, кр1м коеф!ц1ента Кмда, який був суттево вищим, н1ж у здорових щур!в, але в 1,5 рази нижчим пор1вняно з тваринами променевого контролю. У тварин, яким л!посоми вводили п!сля опром1нення, вм!ст в еритроцитах пром!жного продукту ПОЛ - ДК 1 к!нцевого МДА не в1др1знявся в!д в!дпов1дних показник1в здорових тварин. В плазм! кров! ¡цур!в ц!е1 групи перерозпод!л ДК ! ВДА не був однозначним. Так, в труп! щур!в, яким л!посоми вводили через 30 хв п!сля опром!нення, вм!ст ДК був зниженим до 68,1% (р < 0,05), а р!вень МДА був на 31% п1двшценим пор!вняно з Злтактними тваринами. В груп! тварин, яких л!кували л!посо-мами, через 15 хв п!сля опром!нення к!льк!сть ДК в плазм! була зб!льшеною ! становила 134,4% в!д норми (р<0,05), а вм!ст МДА - зниженим на 20%. Коеф!ц1енти розпод!лу у цих тварин не в!др!знялися в!д-показник1в здорових щур!в, кр1м Кмда в ^У11^ тварин, л1кування яких л1посомами починали через 15 хв п1сля опром!нення, де в1н майже в 1,5 рази перевищував показники норми.

Отриман1 дан! св!дчать про те, що введения ФЕЯ до або п1сля опром1нення спричинюе нормал1зац!ю процес1в перекисно-го окисления л1п!д1в. Найб1льш вираженою е нормал1зац1я ПОЛ в еритроцитах щур1в, як!й надаеться б1лыпа перевага у зв'язку з тим, що стан цих показник!в в еритроцитах б1лыюю м!рою в!дображае стан метабол1чних процес1в у кл1тинах р!зних орган1в 1 тканин. Можна припустити, що антиоксидант-ний ефект л1посом обумовлешй 1х л1п1дним складом, який доз-воляе кл1тинам макроорган!зму використовувати 1х л1п1ди як "буд1вельний" матер!ал для утворення нових б!омембран.

Експериментальне використання г!дроф1льних основ для м!сцевого л!кування оп!к1в, 1нф±кованих P. aeruginosa

1снування проблеми л1кування та проф1лактики Pseudomo-nas-lH®eKull дозволило досл1дникам зробити висновок про необх!дн1сть- створення - не -т1лькк високоефзктивно1 вакцини для проф1лактики синьогн1йно! 1нфекц11, а й препарат1в для м1сцевого л1кування 1нф1кованих P. aeruginosa ран та оп!к1в. Такий комплексний п!дх!д до вир!шення ц1е! проблеми дозволив би одаочасно впливати не т!льки на формування антисиньо-гн1йного 1мун1тету, а й протистояти цьому збуднику, який знаходиться в оп1ков!й ран1.

Для конструювання мазей 1 аерозолей було запропоновано використати ц1лий ряд -доном1кних речовин, як1мокуть суттево покраащти як1сть тералИ хворих з оп1ками, 1нф1кованими Р. aeruginosa.

До таких препарат!в сл!д в!днести г1дроф1льн! основи

пол1етиленоксид-400, який застосовуеться у склад1 мазей "Ле-восин" та "1евом1коль"; 1,2-проп1ленгл1коль (мазь "Стреп-тон1тол" I аерозоль "Цимезоль"); проксанол-268, який знайшов свое застосування в медичн1й практиц1 як складова емульс1й перфторвуглец1в i придатний для вяутр1шньовенного введения.

Нами було запропоновано досл1дити ефективн!сть г1дро-ф1льних основ для л1кування синьогн1йно1 onlKOBol 1нфекц11 на приклад1 маз1 "Н1тацид" та аерозолю "Ппозоль-АН" (що м1стять н1тазол, до якого P. aeruginosa не чутлива) (Ка-л!н1ченко М.Ф. 1з сп1вавт., 1990; Циганенко А.Я. 1з сп1в-авт., 1990; Ляпунов М.О., Кал1н1ченко М.Ф. 1з сп1вавт., 1994), а також маз! та аерозолю з м1рам!стином (до якого цей збудник мае досить високу чутливХсть) (Кривоше1н Ю.С. 1з сп1взвт., 1977).

Антим1кробн1 властивост! н1тазолу (2-ацет1лам1но-5-н1т-рот1азолу) щодо аспорогенних анаероб!в 1 факультативно-анаеробних умовнопатогенних бактер!й (Кал1н1ченко М.Ф. 1з сп1вавт., 1990; Циганенко А.Я. 1з сп!вавт.. 1990: Осо-лодченко Т.П., 1992; Ляпунов М.О. 1з сп!вавт., 1994), а також м1рам!стину, який належить до кат1онних поверхнево-активних речовин 1 медичне застосування якого дозволено в Укра1н1 для л1кування сиф!л1су, уретрит1в р!зно! ет1олог11 (Воз1анов О.Ф. 1з сп1вавт., 1991), а також як фунг!цидний, в1рул!цидний (Кривоше1н Ю.С. 1з сп!вавт., 1977, 1979) та 1муномодулюючий-<Кривоше1н Ю.С. 1з сп1вавт., 1990} препарат, було вперше доведено в Укра1н1.

Застосування маз! "Н1тацид" та аерозолю Т1позоль-АН" для л!кування onlKiB, 1нф1кованих P. aeruginosa

В перших експериментах було досл1джено антим!кробн! властивост! маз1 "Н!тацид" в досл1дах in vitro. В якост! препарата-пор!вняння було обрано 10% мазь мафен!ду ацетата, " Д1аметри зон

30 *

25

20 ::

затримки росту (мм)

30

25

н

МА

РА 27853

27

23

н

МА

ТА кл!н!чн!~

31

Н

24

20 МА

ТА—103

Мал. 2. Антабактер1альн! властивост! иаз! "Н!тацид"

Брим1тка. Штами P. aeruginosa: (РА 27853) еталонний штам АТСС 27853; (РА кл1н!чн1) штами P. aeruginosa, що вид1лен1 в!д хворих з оп!ками; (РА-ЮЗ) еталонний токси-геноутворюючий PA-I03. Маз1: (Н) - "Н1тацид"; (МА) - 10% мазь мафен!ду ацетата.

.яка за даними л1терагури (Мороз А.Ф. 1з сп1вавт., 1883) мае високу ефективн1сть при • л1куванн! хворих з 1нф1кованими синьогн1йною паличкою оп!ками.

Було доведено (мал. 2), що д1аметри зон затримки росту 202 кл1н1чних штам!в P. aeruginosa становили 27,01+0,012 мм, еталонних штам1в синьогн1йно! палички - 30+2,1 (АТСС 27853) та 31+3,01 мм (РА-ЮЗ) (р>0,05). Аналог1чн1 показники для 10% маз1 мафен1ду ацетату були нижче (р < 0,05) 1 становили: для кл1н1чних штам1в 23,03+0,0012, а для еталонних культур 25+0,93 (АТСС 27853) та 24+1,21 ММ (РА-ЮЗ).

При використанн! маз1 "Штацид" для л1кування 1нф1кова-них P. aeruginosa експериментальних оп1к1в було доведено, що з 1-3-1 доби синьогнШна паличка з опечено! поверхн! не вис1валася у 25% мишей, з 7-1 доби - в 73% випадк1в, з 12-1 доби - в 86£, з I4-I - в 100%. При застосуванн! маз! "Левосин" (контрольна трупа) до 7-1 доби сйньогн1йна паличка у велик1й к1лькост1 вис!валася у 46% мишей 1 т1льки почшаючи з 14-1 доби визначався вис1в оданичних бактер1й. В контрольна rpynl загинуло 100% тварин, при л1куванн1 маззю "Левосин" - 50%, а при застосуванн1 маз! "Штацид" - 2-3%.

На 12-у добу л1кування маззю "Штацид" опечених тварин, 1нф1кованих P. aeruginosa, зменшення площ1 ураження по в1д-ношенню до контролю становило 57,3%, в той час як в труп! мишей, яких л1кували маззю "Левосин", площа ран зменшилася в ~ середньому на 21,1%. На 16-у добу~: спостереження Щ показники в1дпов1дно становили 71% 1 23,6%.

Застосування маз! "Штацид" або 11 основи депресивно! д!1 на функц1ональну активн1сть 1мунокомпетентних кл1тин у

в1дпов1дь на введения Т-залекного антигену та ва показники алерг1зац!1 тварин не викликало .

Таким чином, склад комб1новано1 антибактер1ально1 маз1 "Н1тацид" на г!дроф1льн1й ochobI, яка мае виражену антибак-тер1альну активн1сть по в1дношенню до P. aeruginosa, е рац1ональним для л1кування 1нф1кованих цим збудником оп1к1в.

В раз1 л1кування тварин з синьогн1йною оп1ковою 1нфекц1ею "Илозолем-АН" вже через 6 д1б п1сля нанесення травматичного пошкодження та початку л1кування P. aeruginosa з ран не вис1валася, а його площа з 8-1 доби спосетреження в1рог1дно зменшувалася. Процеси зв1лънення оп1ково! рани в1д збудника та 11 загоення у тварин проходили на 7 дн1в швидше, н1ж в контрольна rpynl. До 15-1 доби рани практично пов-н1стю загоювалися, що в1дбувалося на 5 дн1в ран1ше, н1ж в контрольна rpynl тварин, яких л1кували "Ипозолем-А" з етазолом натр1ю.

Такш чином, при пор1вняльному анал1з1 терапевтично! ефективност! "Ппозолю-АН" та "Илозолю-А" на модел1 опХко-во1 Рзеийотопаз-1нфекц11, а також при досл1дженн1 1х проти-запальних 1 репаративних властивостей було доведено, що д1я нового препарату перевищуе д1ю в1домого. Кр1м того, "Г1позоль-АН" в дозах 0,01 1 0,02 мл/мишу не справляв н1якого негативного впливу на показники функц1онально1 ак-тивност1 кл1тинно1 1 гуморально! ланок 1мун1тету.

Досл1дження маз1 та аерозолю, як1 ы1стять м1рам1стин, для л1кування оп1ково1 Р seudomonas-1нфекц11

В доел1дах In Yltro було доведено,, що допом!жн1 речови-

ни, як1 застосовуються для конструювання мазей та аеро-золей, в бакгер1остатичних та суббактерицидних концентрац1ях посилюють антим!кробну д1ю м1рам1стину щодо кл1н1чних штам1в синьогн1йно! палички. Найефективн1ше посилюе д!ю м1рам1стину трилон Б - в 33 рази, 1,2-проп1ленгл1коль - в 7,6 разу,

проксанол-268 i ПЕО-400 - в 2 рази (мал. 3).

- л Посилення . д11 м1рам!стину

(раз!в)

33

7,6

I 2 2

Ы М+Тр М+Пр М+Пг М+ПЕО

Мал. 3. Посилення активност! ы1рам1стину щодо

кл1н1чних вггаы1в P. aeruginosa

Прим1тка. (М) - м1рам1стин, антим1кробну д1ю якого умовно прийнято за I; М+Тр (М в комб1нац11 з трилоном Б); (М+Пр) - М з проксанолом; (М+Пг) - М з проп1ленгл1колем; (М+ПЕО) - М з пол1етиленгл!колем.

Це дало гйдставу вибратиг..рац1ональний склад маз1 та аерозолю з м1рам1стином.

Дал1 було досл1джено чутлив1сть 202 кл!н1чних штам1в синьогн1йно! палички, як! було вид1лених в1д хворих з оп!ка-

ми, до маз1 та аерозолю з м!рам1стином, як! 0ули виготовлен1 за допомогою г1дроф!льних основ. Встановлено, що при кон-центрацП м1рам1стину 0,1-0,25% вс1 м1кроорган1зми нечутлив1 або малочутлив1 до цих препарат!в. Чутлив1сть кл1н!чних та еталонних штам1в P. aeruginosa до препарат1в з м1рам!стином зростае з! зб1льшенням- його концентрацИ до 0,5%. Причому антим1кробна активн1сть маз1 вида, н1ж аерозолю.

Таким чином, в досл!дах In Yltro було доведено, що мазь м1рам1стину мае виражену антим1кробну д1ю, щодо кл1н1чних та еталонних штам1в P. aeruginosa, яка перевершуе д1ю аналог1в, призначених для л1кування синьогн1йно1 оп1ково! 1нфекц11.

Враховуючи мету та завдання нашого досл1дження, було проведено л1кування експериментальних оп!к1в розробленою маззю та аерозолем, що м1стять м1рам!стин.

В1рог1дне зменшення площ1 оп1кових ран, 1нф1кованих си-ньогн1йною паличкою, пор!вняно з контролем спостер1галося на 12-у добу. На 15-18-у добу площа оп1ку, 1нф1кованого синьо-гн1йною паличкою, була вищою, н1ж при л1куванн1 не1нф!ко-ваних оп!кових ран.

При л1куванн1 експериментальних тварин з синьогн1йною оп1ковою 1нфекц1ею маззю й аерозолем з м1рам1сишом P. aeruginosa до 7-1 доби вис1валася у вс1х 1нф1кованих мишей, з 12-1 доби у 40% тварин цей збудник не вис1вався, у 60% вис1валися одашичн1 м1кроорган!зми. Починаючи з 14-1 доби л1кування 100% ран були в1льними в1д Р. aeruginosa.

В контрольна rpynl мишей (яких л1кували маззю "Лево-син") до 12-1 доби синьогн1йна паличка вис1валася у 100% тварин. Починаючи з 12-1 доби л!кування тварин маззю "Лево-

син" P. aeruginosa не вис1валася у 46% мшей, з 14-1 доби позначався вис1в одиничних бактер1й у 80% 1 т1льки у 20% тварин оп1кова рана була в1льною в!д синьогн1йно1 палички.

П1д час випробування зазначених мазей для л1кування не1нф1кованих оп!к1в було в1дзначено, що в!рог1дне зменшення площ1 оп1кових ран в раз1 л1кування маззю з 0,5% м1рам1стину та 0,5% трилона Б починаеться п1сля 8-1 доби, тобто на 4 доби ранЛше, н1ж у контрол1. В тому випадку, коли застосовува-лися мазь "Левосин" 1 мазь з 0,5% bmIctom м1рам1стину, але без трилона Б, 1лтенсивне зменшення площ! оп1кових ран, як 1 в контрол1, починалося п1сля 12-1 доби.

Одержат результата дають Шдставу стверджувати, що мазь м1рам1стину на 4 доби скорочуе процес переходу в1д фази запалення до фази репарацИ, що, на нашу думку, пов'язано не т1льки 1з властивостями ПдрофЗльно! основи та наявн!стю ан-тим1кробно! речовини, але й з присутн!стн> -у склад! маз! трилона Б.

Таким чином, в экспериментах in vivo препарата м1ра-м!стину виявилися ефективними засобами для л1кування onl-кових ран, 1нф1кованих синьогн1йною паличкою.

В!домо, що при л1куванн1 оп!ково1 рани, 1нф!ковано! Р. aeruginosa, дуже важливо, щоб х!м1отерапевтичний препарат просочувався п1д струп. У зв'язку з цим було досл1джено зда-тн1сть запропонованих г1дроф1льних основ сприяти пенетрацИ п1д оп1ковий струп м!рам1стину. Було доведено, що застосу-вання г1дроф1льних основ для конструювання маз1 та аерозо-лю забезпечують пенетрац!ю м!рам1стину п1д оп1ковий струп.

Негативного вшшву на показники 1мун1тету мазь i аерозолъ не мають 1 п1двщення показник1в алерг1зац11 у тва-рш, як1 1х отримували, не викликають.

Таким чином, було визначено рац1ональн! склада маз1 й аерозолю з м1рам1стином на г1дроф1льних основах, як1 мають висок! антибактер!альн! властивост! в1дносно синьогн!йно! палички як в експериментах in vitro, так 1 в досл!дах In vivo. Додавання до складу препарат1в г1дроф1льних основ по-силюз антим1кробну, протизапальну 1 ранозагоншчу д11 м!ра-м1стину. Розроблен! ориг1нальн! сум!ш1 маз! й аерозолю з м1-рам1сгином забезпечують пенетрац1ю х1м1оцрепарату п1д оп±ковий струп, що суттево розширюе мокливост! л!кування 1вф1кованих onlKiB.

Переваги маз! иН1тацид", аерозолю "Ппозоль-АН", маз1 та аерозолю з м!рам1стином перед в1домими препаратами ана-лог1чного призначення знайшло свое п1дтвердження при ix кл1-н1чних випробуваннях на хворих з. оп1ками II-ПХАБ ступени, 1нф1кованих Р. aeruginosa. Це дало п1дставу для включения до 1нструкц1й по використанню мазей та аерозол1в, затвердаенних ФармаколоПчним ком!тетом УкраЬаи, рекомендаций щодо л1ку-вання уражених з оп1ками (Накази МОЗ Укра1ни Л 142 в!д 23.08.1994 р. та № 266 в1д 27.09.1994 р.).

37

висношш

1. Синьогн1йна паличка залишаеться найважлив1шим эт1о-лог!чним фактором виникнення гн!йно-септичних 1лфекц1й у хворих з оп1ками 1 збер1гае високу ступ1нь пол1резистент-hoctI до б1лыпост! антиб1отик1в, як1 використовуються для л1кування п1оцианоз1в.

2. Експериментально обгрунтовано перевагу комплексно! схеми проф1лакгики Рзеш1отопаз-1нфекц11 за допомогою л!посо-мально! форми синьогнШного анатоксину та м1сцевого л1куван-ня оп1к1в, 1нф1кованих P. aeruginosa, мазями та аерозолями, виготовленими на г1дроф1льних основах, над в1домими методами специф1чно! профилактики та антибактер1ально! терапИ.

3. Проф1лактика синьогн1йно! 1нфекц11 з застосуванням анатоксину P. aeruginosa, включеного в фосфатид1летанолам1-нов1 л1посоми, мае перевагу над анатоксином, сорбованим на г1дроксид1 алюм!н1ю. В тестах активного. захисту здорових, опечених та опром1нених тварин, 1нф1кованих летального дозою токсигенного штаму синьогн1йно! палички, експериментально обгрунтовано, що л1лосомальний анатоксин мае вищ1 ад'ювантн1 та протективн1 властивост1 н1ж 1мунопрепарат-аналог.

4. Доведено ад'ювантн1 властивост! лецитин-холестерино-вих (первинна 1мунна в1дпов1дь) 1 фосфатид1летанолам!нових (первинна 1 вторинна 1мунн1 в1дпов1д1) л1посом в раз1 1х застосування для конструювання л1посомально! форми синьо-

" гн1йного анатоксину (захищено авт. -св1д.—СРСР № 1762240 в1д 15.05.1992 р.).

5. Одноразове застосування л1посомного анатоксину захи-дае в1д летально! синьогн1йно! 1нфекц11 в середньому в 5-7

раз!в б1льше експериментальних тварин, н1ж анатоксин, сор-бований на г1дроксид1 алш1л1ю, а застосований без ад'юванту - в 16-21 раз.

6. 1нтактн1 ФЕЛ в раз! 1х одноразового введения захица-ють в!д загибел! до 36,7% мишей, заражения I DLM штаму си-ньогн1йно1 палички PA-I03, а також до 53% щур!в, яких було п!ддано тотальному гамма-опром!ненню (захищено патентом Ро-с!йсько1 ФедерацИ № 2049469 на винах1д в!д 10.12.1995 р.).

7. М1кроб1олог!чно обгрунтовано, що до складу комплексного л1кування хворих з оп!ковою синьогн1йною 1нфекц1ею сл1д включати мазь "Мтацид", аерозоль "Ипозоль-АН", а також мазь та аерозоль з м!рам!стином. М1сцеве терапевтичне вико-рястання цих препарат!в забезпечуе як найшвидше зв!льнення опечено! поверхн1 та п1доп1кового простору в1д P. aeruginosa, що над1йн1ше перешкоджае розвитку синьогн1йного сепсису пор!вняно з в1домими препаратами-аналогами.

8. М1кроб1олог1чно обгрунтовано, що в раз! застосування маз! "Н!тацид" та аерозолю иГ1лозоль-АН" для - л1кування onl-к!в, 1нф1кованих P. aeruginosa, зв1льнення раново! поверхн1 експериментальних тварин в1д токсикогенного штаму синьо-гн1йно! палички скорочувалося на 14 д1б пор1вняно з тваринами, яких л1кували маззю "Левосин" або аерозолем "Ипозоль-А" з етазолом натр!ю.

9. Включения до складу маз1 та аерозолю з м1рам1стином г!дроф1льних основ забезпечуе не т!льки Ix високу антибакте-р1альну д1ло щодо P. aeruginosa, а й сильно виражен1 проти-запальн! властивост! та ранозагоюючу д!ю.

10. Доведено, що застосування проксанолу, проп1ленгл!-

колю та пол1етиленоксиду в комб1нац!1 з трилоном Б для л1-кування Pseudomonas-lH®eKUil сприяв проникненню м1рам!стину п1д оп1ковий струп, що суттево зменшуе можлив!сть розвитку синьогн1йного сепсису у експериментальних тварин та хворих з 1нф1кованими оп1ками.

ПРАКТИЧШ РЕК0МЕНДАЦ11

1. Для проф!лактики Раеийотопаз~1нфекц11 можна засто-совувати л1посомальну форму анатоксину синьогн1йно! палички. Найвища ефективн!сть л1посомального анатоксину спостер1-гатиметься при виникненн! терм!чних ouIkIb 1 при 1он1зуючому опром!ненн1.

2. Л1посомальний анатоксин можна вводити як п1дшк!рно, так 1 на ранову поверхню. При парентеральному введенн1 л1по-сомального анатоксину або ненавантажених антигенами л1посом найповн1ше проявляються 1муномодулююч1, детоксикац1йн! i ра-д1озахисн1 властивост1, а при нашк!рному - ад'ювантн1 i ра-нозагоююч!.

3. Для п1двищення ефективност1 л1кування опЛково! 1нфекц11, обумовлено1 P. aeruginosa, рекомендуеться використовувати маз1 й аерозол1, виготовлен! на г1дроф1льних основах з додаванням трилону Б.

4. Використання г!дроф1льних основ не т1льки дозволяе швидко очистити оп1кову поверхню в!д синьогн1йно! палички, але t забезпечуе" пенетрац1ю" х!м1опрепарату п!д оп!ковий струп. Це призводить до зв1льнення п1доп1кового простору в1д P. aeruginosa та знижуе можлив!сть виникнення синьогн!йного сепсису, що п!дверднуеться при л1куванн! хворих з оп!ками.

СПИСОК РОБГГ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП:

1. Этиология гнойно-воспалительных заболеваний, вызванных условно-патогенными микроорганизмами в неинфекционной клинике// ШМЭИ, 1989. - *. 3. - 0.48-52 (у сп1вавт. з В.I .Кравцовою, А.Я.Циганенком).

2. Чувствительность к антибиотикам основных условнопа-тогеншх аэрофилов// Антибиотики и химиотерапия. - 1990. -т. 35. - Я. 3. - С.36-38 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, B.I-Кравцовою, Л.Л.Аркушенко, Т.В.Степаненко).

3. Иммуногенные свойства липосомальной формы анатоксина

синегнойной палочки// Вестник АМН СССР. - 1990. - *. 8 - С.

у

44-47 (у сп1вавт. з Н.С.Брод1новою, А.Я.Циганенком, Н.МЛва-новою, В.М.Васильченком, Г.А.Сенн1ковим).

4. Изучение лротективных свойств липосомальной формы анатоксина Pseudomonas aeruginosa в тесте активной защиты экспериментальных животных// ЖМЭИ, 1993. - J6. 4. - С. 69-72. (у сп1вавт. з Н.С.Брод1новою, Н.О.Михайловою, Н.М.1вановою, А.Я.Циганенком, В.М.Васильченком).

5. Функциональное состояние фагоцитирующих клеток облученных мышей, иммунизированных липосомальной формой анатоксина Pseudomonas aeruginosa// ЖМЭИ, 1993. - * 6. - С.79-81 (у сйвавт. з Н.С.Брод1новою, А.Я.Циганенком, В.Л.Ткаченко, Н.МЛвановою, В.М.Васильченком).

6. Иммуногенные свойства липосомальной формы анатоксина Pseudomonas aeruginosa у обожженных и облученных мышей// ШМЭИ, 1993. - * 6. - С. 69-71 (у сп1вавт. з Н.С.Брод1новою, А.Я.Циганенком, В.Л.Ткаченко, Н.МЛвановою, В.М.Васильчен-

ком).

7. Влияние мази "Нитацид" на некоторые показатели иммунитета у экспериментальных животных// Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1993. - том 2. - №. 2. - С. 162-164. (у сп1вавт. з М.О.Ляпуновим, А.Я.Циганенком, О.В.Гайдамакою, Т.М.Воскобойн1ковою, О.Г.Ф1л1повською).

8. Анал1з сучасних досягнень в галуз1 проф!лактики та л1кування 1нфекц1йних захворювань за допомогою л!посом// Вестник проблем биологии и медицины. - 1996. - вып. 6. -С. 23-38.

9. Експериментальне обгрунтування застосування маз1 з м1рам1сишом для л1куваяня синьогн1йно! оп1ково1 1нфекц11. Досл1даення к1нетики надходження маз! з м1рам1стином п1д оп1ковий струп// Вестник проблем биологии и медицины. -

1996. - вып. 6. - С.138-144.

10. Пор1вняльн1 1муногенн1 властивост1 л!лосомально1 форми анатоксина Pseudomonas aeruginosa у здорових та опром!нених тварин// Укра1ясысий рад!олог1чний журнал. -

1997. - том V. - вип. I.

11. Изучение иымуногенных свойств липосомальной формы анатоксина P.aeruginosa// В кн.: Иммуно-биологические препараты нового поколения и методы их контроля. Сб.науч.тр. НИИЭМ им. Н.Ф.Гамалеи АМН СССР, Москва, 1988, С.90-93 (у сп1вавт. з Н.С.Брод1новою, В.М.Васильченком, А.Ф.Мороз, А.Я. Циганенком).

12. Иммуногенные свойства анатоксина синегнойной палочки, примененного в сочетании с аминофосфатидными липосомами при термическом ожоге у мышей// Профилактическая токсиколо-

гия ксенобиотиков. Сб. научных трудов ХШ. Харьков 1992. -0. 78-82. (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, В.Л.Ткаченко).

13. Исследование антибактериальных свойств вспомогательных компонентов мазей и аэрозоля гипозоль-А// М1кроб1о-лог1я, еп1дем1олог1я 1 кл1н!ка 1нфэкц1йних хвороб: 36. наук, праць/ Редкол. В.Д. Черненко (в1дп. ред.) та 1н. : М03 Ук-ра!ни, Харк. мед. 1н-т. - Харк1в, 1993. - С.50-54. (у сп1вавт. М.О.Ляпуновим, О.П.Безуглою, Т.П.Осолодченко, А.Я. Циганенком, В.Ф.Д'яченко, А.К.Пулатовим).

14. Вивчення параметр1в токсичност1 та впливу тривалого введения г!позолю-А з н!тазолом на деяк1 показники перифери-чно! кров1 щур1в// Б1олог1чна д1я х!м1чних сполук та ririe-н1чн1 заходи. 86. наук, праць. Харк. мед. 1н-т. - Харк1в, 1993. - С. 21-26 (у сп1вавт. з М.О.Ляпуновим, А.Я.Циганенком, ТЛ.Тамм, С.В.Лукашовим).

15. Исследование противовоспалительного действия и аллергенных свойств гипозоля-А с нитазолом// Нейрогуморальная регуляция в патологии. Сб. науч. тр. Харьков. ХГМУ, 1994. -С.96-99 (у сп1вавт. з М.О.Ляпуновим, А.Я.Циганенком, ТЛ.Тамм, А.В.Гайдамакою, О.П.Безуглою, А.Х.Махмудовим, С.В.Лукашовим).

16. Досл1дження можливост! використання ГЗлозолю-А з н!тазолом у мишей з терм!чними оп!ками// М11фоб1олог1я, еп1дем1олог!я 1 кл!н1ка 1нфекц1йних хвороб: 36. наук, праць/ МОЗ У1фа1ни. Харк. держ." мед. ун-т. - Харк1в, 1994. — -С.54-56 (у сп1вавт. з .М.О.Ляпуновим, А.Я.Циганенком).

17. Способ профилактики синегнойной инфекции// Авт. свид. СССР J6 1762240 от 15 мая 1992 г. по заявке *. 4695295

от 23 мая 1989г. Опубл. Еюл.изобр., 1992, J6 34 (у сп!вавт. з Н.С.Брод1новою, А.Я.Циганенком, Н.М.1вановою, В.М.Василь-ченком, Г.А.Сенн1ковим, B.I .Петровим).

18. Радиопротектор// Патент Рос1йсько1 федерацИ на винах^ № 2049468 в1д 10 грудня 1995 р. Приоритет в1д 16.09.1992 г. Бюл. J6 34(у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, Н.М.1вановою, В.I.Петровим та 1нш. 8 сп1вавт.).

19. Экспериментальное изучение липосомальной формы анатоксина синегнойной палочки// Препринт ИМК-92-7. Харьков, 1992, 55с. (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, В.М.Васильченком, Н.М.1вановою, В.Л.Ткаченко, Е.А.Ольховським).

20. Применение интактных и нагруженных анатоксином синегнойной палочки фосфатидилэтаноламиновых липосом у облученных мышей// Препринт ХШ-92-1. Харьков, ХММ, 1992 г., 29 с. (у сп!вавт. з А.Я.Циганенком, В.Л.Ткаченко, Н.М.1вановою, В.М.Васильченком, Н. I.Коваленко, Е.А.Ольховським).

21. Immunogenic properties of liposomal form of Pseudomonas aeruginosa toxoid In burnt and irradiated mice// Preprint KMI-92-2. Kharkov, 1992. 20р. (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, В.Л.Ткаченко, Н.МЛвановою, В.М.Васильченком, Е.А.Ольховським).

22. Изучение антибактериальных и токсико-аллергических свойств гитозоля-А с нитазолом// Препринт ХМИ-93-7. Харьков, ХМИ, 1993 г., 76 с. (у сп1вавт. з М.О.Ляпуновим, О.П.Без-углою, А.Я.Цяганенком та 1нш. 6 сп1вавт.).

23. Сравнительное исследование антимикробных и фармакологических свойств некоторых химиотерапевгических препаратов// Препринт ХШ-93-1. Харьков, ХШ, 1993 г., 52 с. (у

сп!вавт. з М.О.Ляпуновим, А.Я.Циганенком, М.Ф.Кал1н1ченком та 1нш. 4 сшвавт.).

24. Экспериментальное исследование антибактериальных и фунгицидных препаратов: мази и аэрозоля мирамистина//- Препринт ХМИ-ЭЗ-2. Харьков, ХММ, 1993 г., 92 с. (у сп1вавт. з М.О.Ляпуновим, О.П.Безуглою, А.Я.Циганенком та 1нш. 8 сп!вавт.).

25. Иммуногенные свойства липосомальной формы анатоксина синегнойной палочки при экспериментальном термическом ожоге у мышей// Рукопись депонир. УкрНИИНТИ, 1990 #.1623-Ук 90, от 24.09.90, 9 с.

26. Chemotherapy and prophylaxis of nosocomial infection by liposomal forms of drugs// In: Future Trends In Che-motherpy.IOth Interdisciplinary World Congress on Antimicrobial and Anticancer Drugs. Palexpo, Geneva (Switzerland) 30 March - I April 1992, Abstract A245 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком , В.M.Васильченком).

27. Новые препараты для местного лечения ожогов// Меж-дунар. конф. "Интенсивное лечение тяжелообожкенных".(Тез. конф.) 25-26 февраля 1992. Москва, 1992. С.112 (у сп1вавг. з М.О.Ляпуновим, Г.с.Башурою, А.Я.Циганенком та 1нш. 4 сп1вавт.).

28. Мммуномодулирущие свойства фосфатидилэтаноламино-вых липосом при термических ожогах// Первый Российский Национальный конгресс "Человек и лекарство". Тезисы. 12-16 апреля 1992. Москва, 1992, 109 (у сп1вавт. з А.Я. Ци-ганенком, Н.С.Брод1новою, В.Л.Ткаченко, Н.МЛвановою, В.М. Васильченком).

29. Содержание циклических нуклеотидов в спленоцитах мышей, иммунизированных липосомалъной формой анатоксина си-негнойной палочки // Факторы гуморального и клеточного иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях. Тез. докл. У111 межобластной конф. Челябинск, 1990, С.95-96 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, В.М.Васильченком).

30. Иммуногенные и протективные свойства липосомалъной формы анатоксина синегнойной палочки// Тез.докл.VI Украинского съезда фармакологов. Харьков, 1990. - С. 95-96.

31. Иммуномодулирувдие свойства аминофосфатидных липо-сом у мышей с термическим ожогом, иммунизированных анатоксином синегнойной палочки// Тез. докл. Всес.конф. "Актуальные проблемы химиотерапии бактериальных инфекций". 22-24 октября 1990 г., Москва, 1990, ч. 4, С. 699-700 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, В.Л.Ткаченко, Н.С.Брод1новою, В.М.Васильченком, Н.М.Гванового).

32. Эффективность интактных аминофосфатидных липосом при экспериментальной инфекции// Тез. докл. Всес.конф. "Актуальные проблемы химиотерапии бактериальных инфекций". 2224 октября 1990 г., Москва, 1990, ч. 4, С. 696-697 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, СЛ.Степаненко, Н.МЛвановою, НЛ.Коваленко, В.1 .ЗКуковим, В.М.Васильченком).

33. Функциональное состояние перитонеальных макрофагов облученных мышей, иммунизированных липосомалъной формой анатоксина синегнойной палочки// Тез. докл. к XI научной конф. Челябинск, 1992, С.69-70 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, Н.М. 1вановою, В.Л.Ткаченко).

34. Разработка гидрофильных основ с регулируемыми физи ко-химическими, биофармацевтическими и биофизическими свойствами// Лекарственные средства Украины: синтез, научные исследования, производство, реализация. Тез.докл. научно-практической конференции 23-24 сентября 1992 г. Харьков,

1992, С. 34. (у сп!вавт. з М.О.Ляпуновим, О.П.Безуглою, 0.1.Корчаг1ною та 1нш. 5 сп1вавт.).

35. Разработка препаратов для лечения инфицированных ран// Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней. Программа и тез. докл. научно-практической конференции 8-10 июня 1993 г. Харьков,

1993, С. 227 (у сп1вавт. з М.О.Ляпуновим, ТЛ.Тамм, А.К.Пу-латовим, О.П.Безуглою, А.Х.Махмудовим).

36. Разработка методов профилактики и лечения раневых хирургических инфекций при помощи липосом и химиотерапевти-ческих препаратор, приготовленных на гидрофильных основах// Оптимальные средства и метода иммунокорригирующей, противовоспалительной и противомикробной терапии. Программа и тез. докл. научно-практической конференции 10-12 октября 1993 г. Харьков, 1993, С. 172 (у сп1вавт. з А.Я.Циганенком, М.О. Ляпуновим, Н.С.Брод1новою, В.Л.Ткаченко, О.П.Безуглою, В.М. Васильченком, Н.М.Iваловою).

37. Создание гидрофильных препаратов для местного лечения ран// Международная конференция "Раны и раневая инфекция" (Тезисы докладов). Москва, 12-13 октября 1993 г. Москва, 1993. - С. 267-269 (у сп!вавт. з М.О.Ляпуновим, Л.О.Блатун, О.П.Безуглою, ТЛ.Тамм, А.К.Пулатовим, М.1.М1-хайловською, В.Ф.Куликовеьким).

38. Экспериментальное обоснование применения липосома-льных форм лекарственных препаратов для профилактики и лечения нозокомиальных инфекций// IY съезд паразитоценологов Украины. Харьков, -1995. - С. 158-159- (у сп1вавт.- з Циганенком-А.Я.).

39. Роль синегнойной палочки в этиологии современных гнойно-воспалительных заболеваний и микробиологическое обоснование применения лжгосомальной формы анатоксина Pseudomonas aeruginosa// Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы". 20, 21,22 сентября 1995 г. Харьков, 1995. - С. 292-294.

40. Микробиологическое обоснование разработки мази с мирамистином для лечения инфицированных синегнойной палочкой экспериментальных ожогов// Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы". 20, 21,22 сентября 1995 г. Харьков, 1995. - С. 368-370.

MlnuKhin V.V. Microbiological substantiation for creation of preparations for prophylaxis and treatment of Pseudomonas aeruginosa infection. Thesis for Doctor of Medical Science (MD; Ph D) in speciality No. 14.02.05 -Microbiology. Kharkov Research Institute of Microbiology and Immunology named after I.I. Mechnikov. Kharkov, 1997.

The defence covers 38 scientific publications and 2 author's certificates that contain experimental substantiation for applying both the liposomal form of Pseudomonas aeruginosa toxoid to prevention of Pseudomonas Infection and preparations used for local treatment of infected burns.

It has been found that toxoid encapsulation into liposomes ensures In experimental animals 5-7 times higher sur-

vlval rates after lethal Pseudomonas Infection. Therapeutic use of ointments and aerosols that contain nltasol or catlo-nlc surface-active substance - mlramlstln and are prepared on hydrophlllc bases results In a more rapid cleaning of the affected surface from Pseudomonas aeruginosa as well as a more rapid healing of the wound by 14 days. Минухин В.В. Микробиологическое обоснование разработки препаратов для профилактики и лечения синегнойной инфекции. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.05 - микробиология. Харьковский НИИ микробиологии и иммунологии им. М.И.Мечникова. Харьков, 1997.

Защищается 38 научных работ, 2 авторских свидетельства, которые содержат экспериментальное обоснование применения ли-посомальной формы анатоксина синегнойной палочки для профилактики Pseudomonas-инфекции и препаратов, используемых для местного лечения инфицированных ожогов. Установлено, что инкапсуляция анатоксина в лшосомы обеспечивает в 5-7 раз более высокую выживаемость экспериментальных животных от летальной синегнойной инфекции. Терапевтическое применение мазей и аэрозолей, содержащих нитазол или мирамистин, приготовленных на гидрофильных основах, приводит к более быстрому очищению .пораженной поверхности от синегнойной палочки, а также на 14 суток более быстрому заживлению раны. ■

Ключов! слова: P. aeruginosa, л1посоми, н!тазол, м1рам1стин.

П1дпис. до друку 29.11.1996 р. Формат 60x85 I/I6. Пап1р Xerox. Ризограф1я. Ум.-друк. арк. 2,8. 0бл1к.-вид. арк. 2,2. Тираж 100 прим. Зам. Л /7 .

Харк1вський .державний медичний ун!верситет МОЗ УкраЬзи Видавнич1й' в!дд1л • 310022, Харк1в-22, проспект Лен1на, 4