Автореферат и диссертация по медицине (14.01.23) на тему:Компьютерная томография в диагностике диффузных интерстициальных и диссеминированных заболеваний легких

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ І РАДІОЛОГІЇ

с |\\^ ДО

" ^ На правах рукопису

УДК 615.849:616.23

СКРИННІКОВА ІРИНА ПЕТРІВНА

КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ У ДІАГНОСТИЦІ ДИФУЗНИХ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИХ ТА ДИСЕМІНОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЕГЕНІВ

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі променевої діагностики Донецького медичного університету ім. М. Горького та у відділі комп’ютерної томографії Донецького обласного діагностичного центру МОЗ України

Науковий консультант

доктор медичних наук Моиот Н.В. - зав. відділом комп’ютерної томографії Донецького обласного діагностичного центру

Офіційні опоненти

доктор медичних наук, професор Бабій Я.С. - зав. відділом променевої діагностики Київського консультативно-діагностичного центру

доктор медичних наук, професор Рижик В.М., завідувач кафедри радіології Івано-Франківської державної медичної Академії.

Провідна установа — Кафедра променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти

Захист відбудеться “________”_____________ 1999 р. о______годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.619.01 в Українському науково-дослідному інституті онкології та радіології МОЗ України (252022 м. Київ, вул. Ломоносова 33/34).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий “___________“______________________ 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук

Дикан І.М.

Загальна характеристика роботи Актуальність проблеми

Особливе місце серед різних захворювань легенів посідають дифузні інтерстиціальні та дисеміновані процеси, що пов’язане із пеуклінним зростанням їх частоти, переважно у осіб працездатного віку, несприятливим прогнозом та труднощами діагностики (М.М. Илькович, Л.П. Колосова, 1984; Н.Р. Палеев, 1990; Е.А. Коган и соавт., 1995).

Своєчасне розпізнавання захворювання, визначення його форми, розповсюдженосгі та ступеня важкості допомагає призначити своєчасне адекватне лікування, прогнозувати течію хвороби, дозволяє уникнути невиправданого призначення антибіотиків чи протитуберкульозних засобів.

(Н.В. Путов, 1984; H.A. Мухин и соавт., 1995; D. M. Hansell, 1996).

Диференціальна діагностика дифузних інтерстиціальні га дисемінованих захворювань легенів до теперішнього часу є одним із складних розділів клінічної пульмонології через неспецифічність їх клініко-лабораторних та рентгенологічних проявів. Пункційна біопсія легенів підвищує імовірність встановлення правильного діагнозу, однак дані літератури свідчать про велику кількість ускладнень і діагностичних помилок методу у випадках отримання матеріалу з місць реактивного фіброзу (В.Л. Толузаков, Л.Г.Бобков, 1988;

Н.В.Нуднов, Н.В.Кошелева, 1995).

Із розвитком комп’ютерної томографії (КТ) в іноземній літературі з’явились повідомлення про можливості її застосування в діагностиці дифузних інтерстиціальних захворювань легенів (N.L.Muller et al.,1989; F.Laurent et al.,1991; M. Brauner, 1992; H.M.Fenlon et al., F.Lenique et al.,1995;).

У вітчизняній практиці (СНД) відомі лише поодинокі роботи, які присвячені даній проблемі (В.В. Китаев и соавт., 1989; Е.В. Ловягин и соавт., 1990; А.И. Позмогов, С.К. Терновой, Я.С. Бабий, 1992; Л.М. Портной и соавт., 1995; И.Е. Тюрин, 1998).

Але, нажаль, і до теперішнього часу лишаються недосконально розробленою семіотика та диференціально-діагностичні критерії дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів. Не проведено співставлення КТ-зображень відповідних захворювань з морфологічними змінами паренхими легенів.

Зв’язок роботи в науковими програмами

Робота виконала згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету, яка є фрагментом теми (Держ. реєстрації

№ 0194 У008150).

Мета роботи

Підвищення ефективності діагностики дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів шляхом застосування в комплексі обстеження хворих рентгенівської комп’ютерної томографії.

Завдання дослідження

1. Оптимізувати методику КТ-дослідження хворих з дифузними іктерсгиціальними та дисемінованими захворюваннями легенів.

2. Вивчити особливості КТ-проявів дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів в залежності від характеру морфологічних змін легеневої паренхіми.

3. На підставі порівняння результатів КТ-дослідження з клініко-лабораторними та морфологічними даними відокремити диференціально-діагностичні критерії дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів.

4. Оцінити діагностичну ефективність комп’ютерної томографії в розпізнаванні дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів у порівнянні з традиційним рентгенологічним дослідженням.

Наукова новизна роботи

У дисертації вирішується важлива для променевої діагностики і пульмонології задача — підвищення ефективності діагностики дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів шляхом застосування рентгенівської комп’ютерної томографії.

На підставі зіставлення результатів КТ-дослідження з морфологічними даними розроблена чітка комп’ютерно-гомографічна семіотика дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів.

Розроблені КТ-критерії для визначення форми, стадії і диференціальної

з

діагностики дифузних захворювань легенів.

Визначена ефективність КТ з високою вирішуючою здатністю в виявленні різних дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів.

Практична цінність роботи

Проведені зіставлення можливостей КТ-дослідження з різною товщиною зрізу із традиційним рентгенологічним дослідженням у діагностиці дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів та визначеня діагностична ефективність методів.

Розроблена комп’югерно-томографічна семіотика дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів сприяє підвищенню точності їх діагностики, визначенню форми та стадії процесу, що дозволяє своєчасно призначити адекватне лікування та підвищити його ефективність.

Впровадження результатів дослідження

Результати дослідження впроваджені до практичної діяльності відділення комп’ютерної томографії Донецького обласного діагностичного центру, рентгенологічного відділення Донецької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Калініна, включені до навчальної програми кафедр променевої діагностики та внутрішніх хвороб Донецького медичного університету.

Особистий внесок здобувача

Автором особисто виконані всі комп'ютерно-гомографічні та рентгенологічні дослідження легенів, здійснений аналіз результатів дослідження функції зовнішнього дихання, фібро-бронхоскопії, пункційної біопсії легенів з наступним морфологічним дослідженням.

Апробація роботи

Основні положення дисертації були викладені на республіканській науково-практичній конференції з променевої діагностики (Яремча, 1992), Українському конгресі радіологів, присвяченому 100-річчю відкриття рентгенівських променів (Київ, 1995), Європейських конгресах з радіології (Австрія, Відень, 1993, 1995, 1997), Європейському конгресі торака\ьних радіологів (Брюсель, 1997).

Структура та обсяг дисертації

----/Іиг.гртлі іія rmk ллдот ня 178 сторінках машинопису, складається із вступу,

огляду літератури, 4 розділів власних спостережень, обговорення результатів дослідження, практичних рекомендацій і списку використаних наукових джерел (202), в тому числі 74 вітчизняних авторів. Робота ілюстрована 15 таблицями і 51 рисунком.

Публікації

Результати дисертації опубліковані у 13 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць, матеріалах і тезах Українських та міжнародних конференцій та конгресів. З них 7 статей у фахових наукових виданнях.

Зміст роботи Загальна характеристика обстежених хворих, методи дослідження

Проведено обстеження 230 хворих із дифузними інтерстиціальними та дисемінованими захворюваннями легенів, які перебували на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному, терапевтичному та ревматологічному відділеннях Донецької обласної клінічної лікарні ім. Калініна.

Внаслідок комплексного обстеження у 76 пацієнтів діагностований ¡діопатичний фіброзуючий альвсоліт (ІФА), у 26 - саркоїдоз, у 19 - пневмоконіоз, у 10 - гістіоцитоз X, у 17 - кардіогенний набряк легенів. У 49 хворих зміни в легенях були зумовлені системними ураженнями сполучної тканини: 19-системною червоною вовчанкою, 16 -ревматоїдним артритом, 8-вузолковим періартеріітом, 6-склеродермією. У 33 хворих діагностовані злоякісні процеси: 18 - раковий лімфангіт, 11 - карциноматоз легенів, 4 - бронхіолоальвеолярний рак (БАР).

Серед обстеженних хворих було 114 чоловіків та 116 жінок. Досить велику группу (36.9 %) складали особи віком 41-50 років.

Комплексне обстеження включало: загальноклінічні, лабораторні, функціональні методи, фібробронхоскоггію, дослідження бронхо-альвеолярного лаважа, ехокардіографію, планарну рентгенографію, комп’ютерну томографію, тонкогольну аспіраційну біопсію легенів під контролем КТ (табл.1).

Комп’ютерна томографія проводилась на апараті СТ-9000 фірми «General Electric» за стандартною методикою послідовними зрізами товщиною

10 і 2 мм (з інтервалом між зрізами 20 мм) у фазі глибокого вдоху, видоху і при затримці спокійного дихання.

Верифікація діагнозу здійснювалась шляхом проведення трансторакальної тонкогольної аспіраційної біопсії легенів під контролем КТ в Донецькому обласному діагностичному центрі (48 хворих); трансторакальної, трансбронхіальної чи відкритій біопсії легенів, виконаною в інших лікувальних закладах (25 хворих); пункційної біопсії лімфа-тичних вузлів та шкіри (26 хворих) і з даних аутопсії (20 хворих).

Серед 230 обстежених хворих діагноз морфологічно верифікований в 119 випадках (51.7 %): при гісгіоцитозі — 100%, бронхіоло-альвеолярному раку

— 100 %, саркоїдозі - 80.8 %, ІФА - 75.0 %, карцшіомагозі - 72.7 %, коллагенозах - 40.8 %, раковому лімфангігі - 11.1 %.

Таблиця 1

Розподіл хворих по нозологічній формі захворювання та методах дослідження

Назва Нозологічна форма Всьою

методу ІФА сар-коїдо3 іістгао- цитоз ГСНЄ8- тко- ніоз рахоеш лі.иф- ангіт карци-но мітоз БАР кода- генози набряк легенів

КГ тщ$та зрзу 19 мм 76 16 10 19 18 11 4 49 17 230

КГ таеиаінж зрзу 2мм 72 20 10 10 16 11 4 42 14 199

Рентгенографія легаае 76 26 10 19 18 11 4 49 17 230

Фібробронхоскогія 68 24 4 6 4 8 4 5 - 123

Досадження ЖБАЛ 62 21 4 4 3 8 4 4 . 110

Зхащідкпріфія 52 4 2 8 4 5 - 49 17 133

Дослідження ФВД 76 22 10 19 17 10 4 49 15 222

Біопсія легенів тд контролем КГ 28 3 2 6 3 6 48

Всього 76 26 10 19 18 11 4 49 17 230

Результати дослідження

Порівняльний аналіз якості комп’ютерних томограм, проведених з різною товщиною зрізів в різні фази дихання, показав, що в діагностиці дифузних захворювань легенів найбільш інформативними є зрізи товщиною 2 мм, виконані при спокійному диханні. Дотримуєм™ при цьому інтервал між зрізами в 20 мм значно знижує променеве навантаження (приблизно в 2.5 рази).

КТ-картина при різних дифузних ураженнях легенів залежала від характеру і ступеня вираженосгі морфологічних змін, переваги тих чи інших

патологічних процесів, таких як альвеоліти, утворення гранульом, васкуліти, інтерстиціальний фіброз.

В результаті співставленім даних КТ ч високою вирішуючою здатністю з морфологічними змінами в легенях було виділено 6 основних типів перебудови структури легенів: ретикулярний, нодулярний, ретикуло -1 юдулярі гий, альвеолярна інфільтрація по типу «матового скла», периваскулярна і перибронхіальна інфільтрація і фіброзно-кістозна транформація по типу «сотових» легенів (табл. 2).

Таблиця 2

Типи перебудови структури легенів при різних дифузних інтерстиуіальних

процесах (абс. цифри і % віл загальної' кількості хворих ножної групи)

Нозологічна Типи перебудови структури легенів

форма "хатовс аиіо' ретику- лярний тип. коду- лярнш. тип ретику- .юнолу- лярнш тип "соггюва" лаеня кризекд-лярна ін-фільтпра-и}я "матове скло"і ретикулярний гщіеас-куляршй і нодуляр-нш

ІФА 14/13.4 25/329 . . 21/27.6 . 16/21.1 .

Саркоїдоз - 5/191 2/7.7 14/53.8 1/3.8 ■ ■ 4/15.5

Пневмоконіоз - 9/473 - 10/52.6 - - ■ -

Гістіоцитоз X - 1/10.0 2/20.0 5/50.0 - - 2/20.0 -

СКВ Ревматоїдний - 4/21.1 - - - 9/47.4 - 6/31.6

артрит Вузликовий - 6/375 - - - 6/37.5 4/25.0 -

періартеріїт - - - - - 3/373 - 5/625

Склеродермія - 5/833 - - 1/16.7 - - -

Карциноматоз Раковый - - 7/63.6 4/36.4 - - - -

яімфангіт - 5/27.8 - 2/11.1 - 9/50.0 - 2/11.1

БАР Кардіотнний - - - 2/50.0 - - - 2/50.0

набряк легенів - 1 - - - - 17/100 - -

Всього 14/6.1 60/26.1 11/4.8 37/16.123/10.0 44/19.1 22/9.6 19/8.2

Найбільш поширений ретикулярний тип перебудови легеневого малюнка (60 хворих/26.1 %), який виникає при ущільненні і потовщенні строми легенів за рахунок розростання сполучної тканини спостерігався при фіброзуючому альвеоліті, системних ураженнях сполучної тканини, пневмоконіозах, саркоідозі, гістіоцигозі X.

При переважному ураженні периваскулярної і перибронхіальної тканини (центрального інтерсгиція) відзначалось посилення і деформація судинного малюнка у вигляді лінійних фіброзних тяжів, муфтовидного потовщення стінок судин і бронхів, візуалізації судин в субплевральних відділах, де в нормі вони не просліджутоться. При ураженнях ізиутрішньочасточкових і міжчасточкових перетинок (периферичного інтерстиція) візуалізувались невизначаємі у нормі часточки з ущільненими стінками, з’являлись нові елементи легеневого малюнка у вигляді своєрідної сітчастості і пористості.

Нодулярний тип ураження легенів (11 хворих/4.8 %) характеризувався наявністю числених розсіяних вузликів, в залежності від діаметру яких розрізняли міліарну, дрібно-, середньо- і крупноосередкову дисемінацію.

Міліарна дисемінація відрізнялась рівномірним і щільним поширенням. Із збільшенням розмірів вузликів їх структура ставала неоднорідною. В паренхимі вони розподілялись нерівномірно, з’являлась тенденція до злиття. Вузолкове ураження легенів зустрічалось при саркоїдозі, гістіоцитозі X, системних захворюваннях, карциноматозі.

При ретикуло-нодулярному типі перебудови структури легенів, що спостерігався при саркоїдозі, пневмоконіозі, гістіоцитозі X (37хворих/16.1 %) відзначалось поєднання вищевизначених сиптомів,.

Перебудова структури легенів по типу «матового скла» (14 хворих/

6.1 %) спостерігалась при процесах, які супроводжуються альвеолярною інфільтрацією і десквамацією альвеолярного епітелія в просвіті альвеол при відсутності змін в інтерстиціальній тканині чи незначній їх вираженосгі. При КТ-зображенності легені мали вид ’’матового скла”, що особливо чітко

• ТГ Т"1 » ” •

проявлялось на тонких зрізах. і\ і-картина матового скла спостерігалась при десквамативній формі 1ФА. При змішаній формі ІФА, ревматоїдному артриті, гістіоцитозі X вона поєднювалась з ретикулярним типом перебудови легенів (22 хворих/9.6 %).

Периваскулярна і перибронхіальна інфільтрація (44 хворих/19.1%) мала запальне походження чи була зумовлена гемодинамічними порушеннями. В залежності від ступеня інфільтрації на КТ-зрізах відзначалось потовщення периваскулярного і перибронхіа\ьного інтерсгинію (навколо артерій і бронхів, розташованих в центрі часток) та міжчасточкових перетинок (навколо вен, розташованих в міжчасточкових перетинках).

Периваскулярна інфільтрація часто поєднювалась з нодулярним ураженням легенів (19хворих/8.2%), спостерігалась при васкулітах, СЧВ, вузликовому періартеріїті, лімфангітах, інтерстиціальному набряку легенів. На відміну від лінійного фіброзу периваскулярна інфільтрація, що зумовлена запальним

процесом чи порушенням гемодинаміки, не викликала змін нормального ходу судин і-бронхів а харакгерняупалааь-роаіііиреииям_судин за рахунок збільшення об’єму рідини в інтерсгиціальному просторі, частковим зниженням прозорості альвеолярного простору за рахунок ексудації.

Фіброзно-кістозна трансформація по типу «сотового» легеня була виходом прогресуючого фіброзу при багатьох інтерстиуіальних процесах (23 хворих/ 10%), проявляючись характерною картиною медових сот і дезорганізацією структури легенів.

Серед обстежених хворих у 76 діагностований ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт (ІФА). Визначення форми і стадії цього захворювання проводилось на підставі комплексної оцінки клінічних, комп’ютерно-томографічних і морфологічних даних. Встановлено, що по мірі прогресування процесу відзначається збільшення числа хворих зі змішаними формами (табл.З). Так, при І стадії десквамативна форма зустрічалась в 20.8 % випадків, муральна-41.7 %, змішана-37.5 %. При стадії II - 29.0 %, 32.3 % та 38.7 %; при III — 0, 38.1 % і 61.9 % випадків відповідно.

Десквамативна форма альвеоліту (14 хворих/18.4 %) проявлялась при КТ-дослідженні типовою картиною «матового скла» і підвищенням щільності легенів до (-700) - (-300) од.Н. Зміни спостерігались у всіх відділах легенів, з переважною вираженістю в нижніх сегментах. У 8 хворих (57.1 %) виявлено інфільтрати, які мали форму сегментів чи субсегментів, і клінічно проявлялись гострим початком і вираженою симптоматикою. При гістологічному обстеженні біопсійного матеріалу переважав процес десквамації альвеолярних клітин, які заповнюють разом з фібринозним ексудатом просвіт альвеол.

При муральній формі (28 хворих/36.8 %) спостерігали перебудову структури легенів по ретикулярному типу, розширення і ущільнення міжальвеолярних і міжчасточкових перетинок, периваскулярного і периброьіхіального інтерстинія, появу неперетинкових структур, субплевральних «серпоподібних» ущільнень, бул, а в кінцевій стадії - кістозно-фіброзну трансформацію легенів з формуванням “сотового” легеня. При дослідженні біопсійного матеріалу у пацієнтів з муральною формою захворювання виявлено ознаки клітинної інфільтрації і прогресуючого фіброзу міжальвеолярних перетинок.

Таблиця З

Розпод'ш хворих ІФА за формами та стадіями захворювання (абс. /%)

Стадія Форма захворювання Всього

Десшшшгшна Мура,гьт Змішана

І 5/20.8 10/41.7 9/373 24/100

II 9/29.0 10/323 12/38.7 31/100

II - 8/38.1 13/61.9 21/100

Всього 14/18.4 28/36.8 34/44.8 76/100

Таким чином, в більшості випадків (34 хворих/44.7 %) спостерігалась змішана форма альвеоліту з перевагою того чи іншого компонента в різні фази захворювання та поєднанням вищеназваних симптомів.

Співставленім комп’ютерно-томографічних, клінічних і морфологічних даних дозволило відокремити три стадії ІФА, які відповідають патоморфологічним стадіям інтерстипіального набряку, запалення і фіброзу, кожна із яких мала характерні КТ-ознаки.

I стадія (24 хворих/31.6%) характеризувалась незначним підвищенням щільності легенів (від -800 до -750 од.Н), наявністю симптому «матового скла», помірними інтерстиціальними змінами, що диференціювались тільки на зрізах, товщиною 2 мм.

II стадія (31 хворий/40.8 %) проявлялась підвищенням щільності легенів від -750 до -600 од.Н., альвеолярною інфільтрацією по типу «матового скла», помірними інтерстиціальними змінами, наявністю інфільтратів, субплевральних «серпоподібних» ущільнень, бул.

III стадія (21 хворий/27.6 °/о) характеризувалась порушеннями архітектоніки легенів, грубим сітчастим, периваскулярним і перибронхіальним фіброзом, численими булами, потовщенням плеври, формуванням «сотового» легеня, високим стоянням діафрагми. Щільність легенів підвищувалась від —

500 до —350 од. Н.

Співставлення результатів КТ-досліджень і рентгенографії легенів виявили суттєві переваги КТ з високою вирішуючою здатністю у виявленні різних симптомів захворювання (мал.1).

Мал. І.Частота виявлення різних симптомів у хворих на фіброзний альвеоліт при КТ з високою вирішуючою здатністю та рентгенографії легеню (%)

□ кг високого вирішування Ш Рентгенографія

1. «Матове скло» 7. Затвердіння плеври ,

2. Сітчастий фіброз 8. «Муфтоподібне» потовщення бронхів

3. Лінійний фіброз 9. «Сотові легені»

4. Субплевральний фіброз 10. Збільшення розмірів серця

5. Окремі інфільтрати 11. Розширення легеневої артерії

6. Субплгвральні були. 12. Високе стояння діафрагми

Чутливість КТз високою вирішуючою здатністю у діагностиці ІФА склала

71.1 %, специфічність - 87.0 %, точність - 81.7 %.

Серед 26 хворих на саркоїдоз у 5 виявлена медіастинальна, у 19 -медіастинально-легенева і у 2 - легенева форма. Провідним КТ-синдромом при саркоїдоаі стало збільшення лімфовузлів коренів легенів і середостіння з ретикуло-нодулярним типом ураження легенів. Дисемінація при саркоїдозі мала частіше (78 /о) дрібно- і середньоосередковий характер з переважної локалізацією в прикореневих зонах, середніх і нижніх відділах легенів.

Особливістю змін легеневого малюнка на ранніх етапах саркоїдоза була периваскулярна інфільтрація і сітчаста деформація, на пізніх - груба ретикулярна перебудова структрури за рахунок лінійного і сітчастого фіброзу, порушення архітектоніки легенів з виходом в «сотову» легеню. Чутливість КТ з високою вирішуючою здатністю в діагностиці саркоїдозу склала 80.8 %, специфічність-

92.6 %, точність - 91.3 %.

КТ-семіотика гістіопигозу X вивчалась на основі аналізів результатів дослідження 10 хворих з морфолічно верифікованим діагнозом. Співставлення

результатів КТ, морфологічних даних і тривалості захворювання показали, що в різні строки гістіоцитозу КТ-прояви його значно змінюються.

В ранній стадії процесу, яка морфологічно характеризується альвеолярною інфільтрацією і утворенням гранульом, при КТ-дослідженні переважали помірні інтерстиціальні зміни з наявністю нечислених дрібних і середніх вузликів, які локалізуються частіше у верхніх і середніх відділах легенів та симптом «матового» скла. При прогресуванні захворювання в паренхимі легенів виникають гранульоматозно-фіброзні зміни. За даними КТ виявляються інтерстиціальний пористий і лінійний фіброз, збільшення кількісті вузликів. У 6 хворих виявились численні тонкостінні порожнини до 10 мм в діаметрі, розташовані симетрично у всіх відділах легенів. Ця характерна ознака при інших дифузних захворюваннях легенів не зустрічалась. Чутливість даного симптому склала 60 %, специфічність - 100 %.

Виявлені при КТ дослідженні зміни в кінцевій стадії гістіоцитозу X не були специфічними, вони проявлялись характерною для багатьох інтерстиціальних процесів фіброзно-кістозною трансформацією легенів. В

2 випадках спостерігався обмежений спонтанний пневмоторакс.

Чутливість КТ з високою вирішуючою здатністю в діагностиці гістіоцитозу X склала 60.0 %, специфічність - 94.5 %, точність - 93.0 %.

Основними КТ-симпгомами при пневмоконіозі (19 хворих) були ретикулярна перебудова легеневого малюнка за рахунок пористого і лінійного фіброзу та наявність вузликів різних розмірів - від міліарних до крупних вузлів з переважною локалізацією в середніх і нижніх відділах легенів. Ступінь вираженості симптомів залежав від стадії процесу. Враховуючи відсутність специфічності КТ-проявів, вирішальним моментом у встановленні діагнозу була наявність профмаршруту в анамнезі.

КТ-прояви колагенозів (49 хворих) були досить різноманітні. Так, системна червона вовчанка і вузликовий періартеріїт проявлялись симптомами васкуліту і периваскулиту, що достатньо чітко проявлялось на тонких зрізах у вигляді розширення судин і периваскуліту інфільтрації. Крім того, системна червона вовчанка часто супроводжувалась наявністю вузликів чи осередкоподібних утворень різних розмірів, а також запальними інфільтратами і випотом в плевральній порожнині. Характерними для вузликового періартеріїту були прикореневі інфільтрати та міліарні вузлики, розташовані по ходу судин.

Зміни в легенях при ревматоїдному артриті і склеродермії проявлялись в основному ураженнями інтерстиціальної тканини у вигляді ущільнень міжчасточкових перетинок, потовщення стінок бронхів, пористого і лінійного фіброзу. Для ревматоїдного артриту характерне також зниження прозорості легенів за типом “матового” скла, для склеродермії — наявність числених

дрібних кіст і бул. Чутливість КТ в діагностиці уражень легенів при колагенозах

- 65.3 %, специфічність - 88.4 %, точність - 83.5 %.

____КТ -семіотика дифузних уражень пухлинного генезу вивчалась на основі

аналізу результатів дослідження 18 хворих раковим лімфангітом, 11-карциноматозом і 4-бронхіоальвеолярним раком.

При ракових лімфангітах у 11 хворих первинна пухлина локалізувалась в молочній залозі, 4-в легенях, 2-прямій кишці, 1-нирці. В КТ-зображенні раковий лімфангіт характеризувався переважними інтерстиціальними змінами, потовщенням міжчасточкових перетинок, периваскулярною і перибронхіальною інфільтрацією. Зміни по типу периваскулярної і перибронхіальної інфільтрації, що переважно локалізуються в центральних відділах легенів, спостерігались при ретроградному поширенні пухлини з лімфовузлів кореня, що супроводжувалось їх збільшенням (10 хворих).

Зміни в субплевральних відділах у вигляді нерівномірного потовщення міжчасточкових перетинок відзначались при антеградному поширенні пухлинного процесу від плеври до центральних відділів легенів (8 хворих), що часто поєднується з плевральним випотом. У 4 хворих на фоні виражених інтерстиціальних змін визначались міліарні вузлики, розташовані уздовж судин і бронхів і в потовщених міжчасточкових перетинках, у 3 хворих - альвеолярна інфільтрація по типу «матового» скла.

Карциноматоз легенів при КТ-дослідженні проявлявся двобічною диссемінацією, більше вираженою в периферійних і нижніх відділах легенів. Метастази розташовувались хаотично, незалежно від інтерстиціальною тканини і анатомічних елементів, які формують легеневі частки. Інтерстиціальні зміни були не типові для карциноматозу, однак у 4 хворих дрібноосередкова дисемінація поєднювалася з картиною ракового лімфангіту, що свідчило про змішане лімфогенно-гематогенне метастазування. Чутливість КТ в діагностиці карциноматозу легенів склала 72.7%, специфічність - 95.2%, точність - 90.4%.

Застосування КТ з високою вирішуючою здатністю у хворих з відомим пухлинним процесом (19 хворих) дозволило виявити раковий лімфангіт чи карциноматоз на ранньому етапі і уточнити стадію процесу; з невідомим (10 хворих) - висловити припущення про метастазування і планувати подальші діагностичні заходи.

Бронхіоло-альвеолярний рак у всіх 4 випадках мав дифузну форму і був підтверджений морфологічно. Специфічна КТ-картина захворювання пояснювалась інфільтративним характером росту пухлини по міжальвеолярних перегородках і облітерацією альвеол пухлинними клітинами. У 3 хворих визначились характерні дифузно-інфільтративні зміни з неоднорідною губчастою структурою, які мали неправильну форму, широкою основою прилягали до

реберної плеври, а верхівкою були спрямовані до кореня легенів. На фоні інфільтратів визначались просвіти бронхів, створюючи картину «повітряної» бропхограми.

У одного хворого відзначались інтерстиціальні зміни в поєднанні з осередковими. Осередки мали неправильну форму, нерівні контури, відрізнялись поліморфізмом, тенденцією до злиття, нерівномірним розподілом. Крім того, в 1 випадку в плевральній порожнині відзначався випіт, ще 1 — збільшення лімфатичних вузлів середостіння. Чутливість КТ у діагностиці брохіоло-альвеолярного раку склала 75%, специфічність - 97.3%, точність — 96.9%

Співставлення результатів КТ-досліджень і рентгенографії легенів при всіх дифузних інтерстиціальних і дисемінованих захворюваннях легенів виявили суттєві переваги КТ з високою вирішуючою здатністю. Перевагою методу була можливість виявлення таких ознак, як альвеолярна інфільтрація, яка проявляється зниженням прозорості легенів по типу «матового» скла, затвердіння міжчасточкових перетинок, периваскулярні і перибронхіальні зміни, візуалізація міліарних вузликів, дрібних кіст і бул, особливо в субплевральних відділах. Певну цінність в ранньому виявленні змін щільності легенів і уточнення ступеня їх наповнення повітрям мали денситометричні вимірювашія, які, однак, не дозволяли диференціювати характер патологічного процесу.

В результаті проведеного дослідження для КТ були розроблені диференційно-діагностичні критерії дифузних інтерстиціальних і дисемінованих захворювань легенів (табл. 4). Із таблиці видно, що різні дифузні захворювання, які характеризуються переважно інтерстиціальним або дисемінованим ураженням, мають як багато загальних проявів, так і відмінних особливостей. Правильній інтерпритації даних КТ-досліджень сприяв детальний аналіз клінічних проявів захворювання з урахуванням результатів комплексного обстеження.

На жаль, не у всіх випадках при КТ-дослідженні можна було діагностувати конкретне захворювання, про що свідчать дані чутливості, специфічності і точності методу у виявленні тих чи інших процесів. Разом з тим, застосування КТ з високою вирішуючою здатністю дозволило практично у всіх випадках констатувати наявність дифузного інтерстиціального чи дисемінованого ураження легенів. В діагностиці дифузних уражень легенів в цілому точність методу наближалась до 100 %.

Таким чином, комп’ютерна гомографія на сьогодні є найбільш інформативним неінвазивним методом діагностики дифузних захворювань легенів. Застосування високовирішувальної КТ дозволяє об’єктивно оцінити характер патологічного процесу, визначити його форму, поширеність і ступінь важкості, що сприяє призначенню своєчасного адекватного лікування.

Комп’ютерно-гомографічні дифереіщшно-діагностичні критерії дифузних інтсрспщіальних та Таблиця 4

дисемінованих захворювань легенів

Нозологічна форма Основний тип перебудови структури легенів Переважна локалізація Наявність вузликів Характерні зміни легеневого малюнка Додаткові сим] тгоми

ІФА десквамативна "Матове скло" Середні та Не Альвеолярна інфільтрація Окремі інфільтр форма нижні відділи характерне ати

муральпа

форма

змішана

форма

Саркоїдоз

Гістіоцитоз X

Ретикулярний

тип

"Матове скло" в поєднанні з ретикулярним типом

Ретикуло-ноду-

лярнии

тил

Ретикуло-ноду-

лярішй

тип

Середні, лижні,

субішевральні

ВІДДІЛИ

Середні,ІМЖ1ІІ, суб-плевральні відділи

Прикореневі, середні та нижні

відділи

Верхні та середні відділи

Не

характерне

Не

характерне

Дрібні та середні

Ущільнення міжчасточко-вих перегородок, перива-скулярного, перибронхі-ального інгерстищя, сітчастий та лінійний фіброз

Сполучення перелічених

вище симптомів

Початкова стадія: перива-скулярна інфільтрація,

ущільнення міжчасточко-виих перетинок Пізня стадія: грубий лінійний і сітчастии фіброз, порушення архітектоніки легенів, "сотові" легені

Субплевральні с

видні уіцільнен "сотові" легені, стояння діафраг

ерпо-, були, Зисоке ‘МИ

Дрібно- і сере- Дрібні кістозні порожнини, дньоосередко- пористий та лінійний ва дисемінація фіброз

Сполучення перелічених вище СИМПГЗМІВ

Збільшення лімфовузлів коренів легенів (та середостіння, лімфаігіт, "матове скло”, муфто-подібне потовщення бронхів, були

"Матове скло", муфто-подібне потовщення бронхів, потовщення плеври, спонтанний пневмоторакс

Пиєвмоконіоз

Ревматоїдний

артрит

Системна червона вовчанка

Вузликовий

періартеріїт

Склеродермія

Раковий

лімфангіт

Карциноматоз

Бронхо-

альвеолярішй рак

Ретикуло-

нодулярний

тип

Середні та нижні відділи

Від міліарних вузликів до великих вузлів

Пористий та лінійний фіброз

Ретикулярний

тип

Середні та нижні відділи

Не Сітчастий та лінійний характерне фіброз, периваскулярна інфільтрація

Периваскулярна Прикореневі, Міліарні,

інфільтрація середігі та дрібні та се-

нижні відділи редні

ІІодулярний тип з Прикореневі Міліарні та

периваскулярною відділи дрібні вузлики

інфільтрацією по ходу судин

Периішскулярна! пери-бронхіальна інфільтрація,

пористий фіброз

Периваскулярна інфільтрація, лінійний та пористий фіброз

Ретикулярний

тип

Середні та нижні відділи

Не

характерне

Пористий та лінійний фіброз

1 Іериваскулярна інфільтрація

Нодулярний

ТИП

Центральні 'їй периферичні відділи

Міліарні вузли- Периваскулярна, нерибро-ки по ходу су- нхіальна інфільтрація, дин ущільнення міжчасточко-

вііх перетинок

Периферичні, сере- Міліарна, дні та нижні відділи дрібноосере-дкова дисемінація

Ретикуло-нодуляр- Всі відділи ний тип, дифузно- легенів інфільтративні

Поліморфні вузлики з тенденцією до злиття

Периваскулярна

інфільтрація

Дифузна інфільтрація з неоднорідною «губчатою» структурою інфільтратів

Муфтоподібне потовщення бронхів, пет-рифікати, бронхоекгази. Потовщення плеври, збільшення лімфовузлів коренів та середостіння

Збільшення розмірів серця, розширення легеневої артерії, "матове скло", муфтоподібне потовщення бронхів, потовщення плеври

Запальні інфільтрати, рідина в плевральній порожнині, "матове скло", збільшення розмірів Прикореневі інфільтрати, "матове скло”, інфаркти легенів

Кісти, субшіевральні були, муфтоподібне потовщеній бронхів, брон-хоектази, потовщення плеври

Збільшення лімфовузлів коренів легенів та середостіння, рідина в плевральній порожнині

Рідина в плевральній порожнині

Поліморфні осередки неправильної форми, облітерація альвеол

висновки

------иСГ-^з—високою—вирішуючою—здатністю—є—інформативним—методом--------

діагностики дифузних інтерстиціальних і дисемінованих захворювань легенів, володіючи перевагою над звичайним рентгенологічним і КТ-дослідженням в уточненні характеру патологічного процесу, визначенні його форми і ступеня важкості.

2.Основними типами перебудови структури легенів за даними КТ з високою вирішуючою здатністю є ретикулярний, нодулярний, ретикуло-нодулярний типи, альвеолярна інфільтрація по типу «матового скла», периваскулярна і перибронхіальна інфільтрація і фіброзно-кістозна трансформація по типу «сотового» легеня.

3.Десквамагивна форма ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту при КТ-дослідженні проявляється альвеолярною інфільтрацією по типу «матового скла», муральна форма - ретикулярною перебудовою структури легенів. В кінцевій стадії переважає фіброзно-кістозна трансформація легенів з формуванням «сотових» легенів. Чутливість КТ в діагностиці фіброзуючого альвеоліту складає 71.1 %, специфічність-87.0 %, точність - 81.7 %.

4.Провідним КТ-синдромом при саркоїдозі є збільшення лімфовузлів коренів легенів і середостіння з ретикуло-нодулярним ураженням легенів. Чутливість КТ в діагностиці саркоїдозу складає 80.8 %, специфічність -

92.6 %, точність - 91.3 %.

З.Гістіопигоа X в КТ-зображенні проявляється ретикуло-нодулярним ураженням легенів з перевагою в ранніх стадіях інтерстиціальних змін, в пізніх - явищ дисемінації', численних дрібних тонкостінних кіст, грубого лінійного і осередкового фіброзу. Чутливість КТ в діагностиці гістіоцитозу складає 60.0 %, специфічність — 94.5 %, точність — 72.7 %.

6.Системна червона вовчанка при КТ-дослідженні проявляється васкулітом з наявністю вузликів, запальними інфільтратами і випотом в плевральній порожнині; вузликовий периартеріїт — периваскулярною інфільтрацією з дрібними вузликами по ходу судин і прикореневими інфільтратами; ревматоїдний артрит і склеродермія — інтерстиціальні змінами, наявністю кіст і бул. Чутливість КТ в діагностиці уражень легенів при колагенозах складає 65.3 %, специфічність - 88.4 %, точність - 83.5 %

7.Раковий лімфангіт в КТ-зображенні характеризується стовщенням міжчасточкових перетинок, периваскулярною і перибронхіальною інфільтрацією, що при ретроградному метастазуванні супроводжується збільшенням лімфовузлів, при антеградному - відсутністю його і переважною локалізацією

змін в субплевральних відділах. Каруиномагоз легенів проявляється двобічною дисемінацією без виражених інтерстиціальних змін. Чутливість КТ в діагностиці карциноматозу складає - 72.7 %, специфічність - 95.2 %, точність - 90.4 %.

8.Дифузна форма бронхіоло-альвеолярного раку при КТ -дослідженні проявляється характерною дифузною інфільтрацією з неоднорідною «губчастою» структурою інфільтратів. Чутливість КТ в діагностиці бронхоальвеолярного раку складає 75 %, специфічність - 97.3 %, точність - 96.9 %.

Список наукових робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Скрнннікова І.П. Комп’ютерно -томографічна семіотика дифузних інтерстиціальних процесів легенів. // УРЖ. - 1998. - №2 - С.126-129.

2. Моногарова Н.Е., Линевский Ю.В., Закомолдин В.В., Лукашевич Г.М.,

Момот Н.В., Скрынникова И. П., Губергриц Н.Б. Случай альвеолярного микролитиаза / / Украинский пульмонологический журнал. -19У4. -№2. - С. 52-54. о и п

3. Скрнннікова І.П. Денситометрия, як додатковий діагностичний критерій

при КТ-досліджені хворих з дифузними інтерстиціальними процесами легенів// Променева діагностика, променева терапія/ Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (АРУ). - Київ. - Вип.1. - 1997 - С. 112-113. _

4. Скринікова І.П. Можливості комп’ютерної томографії в діагностиці дифузних інтерстиціальних поразок легенів // Торакальна радіологія. Радіологія молочної залози/ Збірка наукових робіт АРУ. - Київ.- 1997.

- С. 118-119.

5. Скрнннікова І.П. Дослідження щільності легеневих структур при відмінних дифузних інтерстиційних процессах легенів.// Променева діагностика, променева терапія/ Збірка наукових робіт АРУ. — Київ. - Вип.2. -1998.- С. 192-193.

6. Скрнннікова І.П. Використання томоденситометрії в діагностиці дифузних інтерстиційних пронессаів легенів/ / Променева діагностика, променева терапія/ Збірка наукових робіт АРУ. -Київ.-Вип.З. -1998. -С./08-210.

7. Скрнннікова І.П. Дифузні інтерстиційні процеси легенів в КТ-зображенні/ / Променева діагностика, променева терапія/ Збірка наукових робіт

АРУ! - Київ. - Вип.З. - 1998. - С.210-212.

8. N.Momot, I.Skrynnikova, М.Kamenetsky, V. Vernikov. Dencitometric evaluation of CT—images of diffuse interstitial lung diseases/I ECR’93, Vienna, Austria.- Scient. Progr. and Abstr./ Suppl. to vol. 8. European Radiology.

- 1993 - P. 131. ^

9. Момот H.B., Скрынникова И.П., Каменецкий M.C. Высокоразрешающая компьютерная томография в диагностике идиопагического фиброзирующего альвеолита. //Променева діагностика, променева терапія/ Збірка наукових робіт АРУ. -Київ.-Вип.4. -1999. -С.103-108.

10. Момот Н.В., Каменецкий М.С., Скрынникова И.П. Компьютернотомографическая (КТ) семиотика диффузных интерстициальных заболеваний легких:КТ-морфологические сопоставления. //Променева діагностика, променева терапія/ Збірка наукових робіт АРУ. - Київ.-

Вип.5, - 1999. - С. 98-103

11. N.Momot, G. Solovyova, N. Monogarova, I.Skrynnikova. Computed tomography assesstement of diffuse fibrosing alveolitis// ECR’95,Vienna,Austria.- Scient. Progr. and Abstr,/ Suppl. to vol. 9. European Radiologv. -.... 1995 - P. 114.-------------------------------------------

12. M. Kamenetsky, M. Pervak, N. Momot, I. Skrynnikova. Thoracic high resolution computed tomography for differentiation between interstitial lung ede ma and other diffuse interstitial lung disease// ECR’97, Vienna, Austria.- Scient. Progr. and Abstry' Suppl. to vol. 7. European Raology. - 1997 - P. 353.

13. Skrynnikova I., Kamenetsky M., Momot N., Patskan I. Computer-tomographic diagnoctics of diffuse interstitial proceses// 20-th Intern. Congr. of Radiology. — New Deli, India, 1998. - Scient. Progr. — P.188.

АННОТАЦИЯ

Скрынникова И.П. Компьютерная томография в диагностике диффузных интерстициальных и диссеминированных заболеваний легких. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. -Украинский научно-исследовательский институт онкологии и радиологии, Киев,

1998.

Проведено комплексное обследование 230 больных с диффузными интерстициальными и диссеминированными заболеваниями легких, включающее стандартное КТ-исследование и высокоразрешающую КТ. На основании верификации результатов КТ-исследования с мофологическими данными изучена компьютерно-томографическая семиотика различных диффузных заболеваний легких, разработаны КТ-критерии для определения их формы, стадии и дифференциальной диагностики. Проведены сопоставления возможностей традиционной рентгенографии легких и КТ-исследования с различной толщиной среза в диагностике различных диффузных заболеваний легких, определена диагностическая эффективность методов и выявлены существенные преимущества высокоразрешающей КТ, чувствительность которой колебалась от 60 до 80%, будучи наиболее высокой при саркоидозе, низкой - при гистиоцитозе X и коллагенозах; специфичность - от 87% при идиопатическом фиброзирующем альвеолите до 97% при карциноматозе и бронхиоло-альвеолярном раке.

Основными типами перестройки структуры легких по данным высокоразрешающей КТ являются ретикулярный, нодулярный, ретикуло-нодулярный, альвеолярная инфильтрация по типу «матового стекла», периваскулярная и перибронхиальная инфильтрация и фиброзно-кистозная трансформация по типу «сотового» легкого.

Десквамативная форма идиопатического фиброзирующего альвеолита при КТ-исследовании проявляется альвеолярной инфильтрацией по типу «матового стекла», муральная - ретикулярной перестройкой структуры легких. В конечной стадии преобладает фиброзно-кистозная трансформация легких с формированием «сотового» легкого. Чувствительность КТ в диагностике

фиброзирующего альвеолита составляет 71.1 %, специфичность - 87.0 %, точность - 81.7 %.

Ведущим КТ-синдромом при саркоидозе является увеличение лимфоузлов корней легких и средостения с ретикулонодулярным поражением легких. Чувствительность КТ в диагностике саркоидоза составляет 80.8%, специфичность - 92.6%, точность - 91.3 %.

Гистиоцитоз Хв КТ-изображении проявляется ретикулонодулярным поражением легких с преобладанием в ранних стадиях интерстициальных изменений, в поздних - явлений диссеминации, множественных мелких тонкостенных кист, грубого линейного и ячеистого фиброза. Чувствительность КТ в диагностике гистиоцитоза составляет 60.0%, специфичность 94.5%, точность - 72.7 %.

Системная красная волчанка при КТ-исследовании проявляется васкулитом с наличием узелков, воспалительными инфильтратами и выпотом в плевральной полости; узелковый периартериит - периваскулярной инфильтрацией с мелкими узелками по ходу сосудов и прикорневыми инфильтратами; ревматоидный артрит и склеродермия - интерстициальными изменениями, наличием кист и булл. Чувствительность КТ в диагностике поражений легких при коллагенезах составляет 65.3%, специфичность - 88.4%, точность - 83.5%.

Раковый лимфангит в КТ-изображении характеризуется утолщением междольковых перегородок, периваскулярной и перибронхиальной инфильтрацией, что при ретроградном метастазировании сопровождается увеличение,м лимфоузлов, при антеградном - отсутствием его и преимущественной локализацией изменений в субплевральных отделах. Карциноматоз легких проявляется двухсторонней диссеминацией без выраженных интерстициальных изменений. Чувствительность КТ в диагностике карциноматоза составляет 72.7%, специфичность - 95.2%, точность

- 90.4 %. ~ ~

Диффузная форма бронхиоло-альвеолярного рака при КТ-исследовании проявляется характерной диффузной инфильтрацией с неоднородной «губчатой» структурой инфильтратов. Чувствительность КТ в диагностике бронхиоло-альвеолярного рака составляет 75%, специфичность - 97.3%, точность

- 96.9 %.

Ключевые слова: диффузные интерстициальные и диссеминированные заболевания легких, компьютерно-томографическая диагностика, высокоразрешающая компьютерная томография.

АНОТАЦІЯ

Скриннікова I.П. Комп’ютерна томографія в діагностиці дифузних інтерстиціальних та дисемінованих захворювань легенів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23. — променева діагностика, променева терапія. —

Український науково-дослідний інститут онкології та радіології, Київ, 1999.

Проведено комплексне дослілження_^2ЛХ)—хворих~з /Гифузними інтеостишальними га лиссупнованими захворювааннями легенів, яке включало стандартне КТ-дослідження та КТ з високою вирішуючою здатністю. На підставі морфологічної верифікації результатів КТ-дослідження вивчена комп’ютерно-томографічна семіотика різних дифузних захворювань легенів, розроблені КТ-критерії для визначення їх форми, стадії і диференційної діагностики. Проведені зіставлення можливостей традиційної рентгенографії легенів та КТ-дослідження з різною товщиною зрізу в діагностиці різних дифузних захворювань легенів, визначена діагностична ефективність методів та виявлені суттєві переваги КТ з високою вирішуючою здатністю, чутливість якої коливалась від 60 до 80 %, найбільш високою була при саркоїдозі, найбільш низькою — при гістіоцитозі X та колагенозах; специфічність від 87 % при ідіопатичному фіброзуючому альвеоліті до 97 % при карциномагозі та бронхіолоальвеолярному ракі.

Ключові слова: дифузні інтерстиціальні та дисеміновані захворювання легенів, комп’ютерно-томографічна діагностика, комп’ютерна томографія з високою вирішуючою здатністю.

SUMMARY

Skrinnikova І.Р. Computed tomography in diagnostics of diffuse interstitial and disse minated lung diseases.

Thesis for a Candidate of Medical Sciences degree on speciality 14.01.23

- radiative diagnostics, radiative therapy. - Ukrainian Research Institute of Oncology and Radiology, Kiev, 1999.

Complex examination including standard and high resolution computed tomography has been used to investigate 230 patients with diffuse interstitial and disse minated lung diseases. Basing on verification of CTresults withmorphological finding it have been studied CT-semeiology of the different diffuse interstitial and disseminated lung diseases and worked out CT-criteria for determination of its form, stage and differential diagnosis. Comparison of X-ray and CT with various scan thickness and analysis of the diagnostic efficacy of these methods have revealed the significant predominance of high resolution CT in diagnosis of different diffuse lung diseases. The sensitivity of high resolution CT in diffuse lung diseases was amounted from 60 to 80% being more higher in patients with sarcoidosis and more less - with histiocytosis X and collagenous diseases; sensitivity - from 87% in idiopathic fibrosing alveolitis to 97% in carcinomatosis and bronhiole-alveolar cancer.

Key words: diffuse interstitial and disseminated lung diseases, computed tomography diagnostics, high resolution computed tomography.