Автореферат и диссертация по медицине (14.00.27) на тему:Комплексное лечение гнойных ран стабилизированными димексидом катионами серебра и антиоксидантами

Я" 11 9.1 . ..

М1Н1СТЕРСТЕ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ Я УКРА11Ш .ШВСШ4Й ХНСТИТУТ УДОСКОНМЕНШ л11САР1в

а

На правах руко.шсу

пульпяпшпю павло рейнгольдович гсошлекш лзютання гййних ран стабшзовлшж д1мексидом клйоплми ср!блл ТА антиоксвдлнтлми

14.00/27 -х1рург1я

Автореферат дисертац!! на здобуття наукового ступеня кандидата мвдичнй* паук

КиТв - 1992

Робота вяконана у Головному Кл1н1чному Шпитал! и!н1стйрства Оборони Укра1ни

науковий кер1внж:

доктор медичних наук,профеоор МАМЧИЧ Володкмир 1вановш£ науковий консультант:

доктор медичних наук,професор ЛАР10Н0В Георгий '¿ахайловЕЧ

ойггши шоненти:

доктор медичних наук,професор 1„1;Сухаров доктор медичних наук, профе сор И.Д.Фем1н ПРОвЬщ УСТ/\НОВА:Харк1воький наукоБО-доол1дний 1истптут

¿íaгaльнoi та нев1дклздно! ж1рург11 МЗ Укра1ип

Захиот в!доуцеться "___1992 року, на эао1делк1

СпейэлГзовано! вчено'1 Ради Д.074.44^02 по х^рурйляш дяоцип-л1наы при Ки1вському 1нстнтут1 удосконаленпя я1кар1в Д'гЛв, 252112,-ул?Дорогожицька,9 /.

3 дисертац1вю можна ознайомитися у б!бл1 стоке! Ки1вського Институту удосконалення л!кар!в

Автореферат роз1еламий " " 1992 р?

Вчений оекретар Спец1ал{зовано1 вчено! Ради

к.м.н.,доцепт 0.0.Беляева

" -3- Г 1

ЗЛВДЬНА ХА РАКГЕРИСТИКА ГОБОТИ

Акт.уалы^сть теми. На сучасному ôTani розвитку xipypriï одшвю э найважлив!пшх проблем s проблема проф!лактикг i лг^ування гнЬ"нох 1нфекц1х. Увага до uioï проблеми пояскюаться широким роэповсюдаенням гшйнох шфекц!!, гн1йно-запалышх захворювань, к!льк1сть яких не зменшуеться, тяжк!стю ïx перебхгу, великими фЁнансовими витратами. Таь, при виникнени! гнхйно—запального ускладнення, час перебування хворого в ста"1онарх эростао в середньому на 15-20 койко-днхв. Витрати, зв'язанх з перзбуьан-ням хворих в стац!онар1 в 1977 р. склад али 200 млн. карбованцев / ¿дв'ялова Н.1.,1977/. Тхльки в США щорЬтно реоструоться 325 ООО випадк!в хнфпсувшшя ххрургх^них ран.Ut ускладненн.. займають друге мхеце серед найпоширених гоелгтальних 1нфзкц1й / ûixon R..E. , 1979/. Встановлено, що додатков1 витрати на л1ку— вання одного випадка ntсляопepaqiйно'х ра- bosoï 1нфекц1х станов— лять в!д 400 до 2 600 долар!в США, а в ц1лому по npaÏHi - в!д 130 до 845 млн. дол api в ка pitt. За даними Олексяндер g. /1979/ cniflbKÎ витрати «а л1кування ^льки эагнойнень п!сляоперац1йних ран в ОНА становлять 9-10 Äonapi в щор!чно.

Проге, к1ль^сть п1сл«)операц1йних гн!йних ускладнень, за дедами вхтчизняних aBTopia, досягаэ 10-12^ i нав!ть переб!льшуо цей показник, що спостер!гався у минулому, до використування ûhth6îотик!в /Курбьигалвов C.Ii. ,1985/. Стручков Л .1. зазначав ще б!льший процент гнхйних уокладнень - 30-35% в!д ycix xipvp-г!чних захворювань, при цьому в-структур! госп^лльних гнфек— ц1й у х1рурНчн!й кл1н!ц! раньов!. загнойнення становяать 11-62,2$ /Вандязв Г.К. та 1н., 1984;Стручков В.2.та *н.,198Я/.

Незважаючи на появу нових, б1льш ефективних п ротам! кроб-них препарат!в, гендопц1я до росту к!лькост? rniйно-здальних ускладнель збер!гаеться, а кЬ1ьк!сть випадк!в генералхзац!1 1нфекгд1х ьростаа з 2,456 у 1955 р. до 5,8% у 1974 р. /Д'ячен-ко П.К., 1980; Клочков H.Д.,1580; Куз1н M.I.,1981;Косачов И.б. 1932/.

У зь'язку is зниженням ефективност! антиб1отикотерап11, зростанням числа rit с ляоперац{йиих ускладнень, низькою ефекгив— н1стю 6inbmocTi загальновживаних метод!в Tepaniï проблема про-ф!лактики i .Лкування kipyprÎ4Hœc 1нфекц1йшос захворюаань стаэ на,".звичайно актуально»:.

Не кёнга актуальной ця проблема зостаегься i для военно— ыедично1 служби. Вхдомо, що при попаненнях м'яких тканин в пе— tЛод ВВЗ вакй форми nu ftaoï хнфзкцх! спостерхгалися у 18$ по-pt: ених, при перелогах довгих трубчастих icicTOK цей показник ■ пергб1льшував 24-30$ /Йапошн1ков Ю.Г.,1984/. 1нфекц1я ран була приуною смерт! у 61,4$ поранених /там же/. 3 них ы!сцо-aoï raifiHOi iH^eKniï эагинуло 21,5%, в!д cericica - 21,1$ /iïp-голав С.С., .1956; ЛЫцин K.M.,1980/.

Як покаэув досв!д локзльних конфл!кт!в, що виникають у рЬних крЕйнах. cbîty за п!слявоанний пер!од, у характеристик вогнестр!льних ран зд1йснилися не т1льки к1яьк!сн1, еле 1 сер-йозн! як1сн{ ам1ни Д1епошн!ков Ю.Г.,1984; 6|«htJ., 1978; Kitin R.S. , 1975; Knight R.S., I97.V. Уыови для bbxkoï гнойно! 1нфэкц{1 у вогнестр!льн|й peHt створювться особливо тяжкими пошкодженнями оучаснох вогнестрельнох збро£./Диск1н 6.А.,1975; Беркутов А.Н.,1975;Шапошн1ков Ю.Г..Рудаков В.Я, 19&3;Деряо1н 1.1.Насонк1н О.С. ,1984',Кирилов C.B. .Куанецов H.H. 1986/. ' >■.: . V

_ ь -

Широке застосуваньн сучасних антиб10тик!в не дао можд;1— воет! попередити розвиток раньово! 1нфекц!х у вогнестр!льн1й ран! та пош'ирити покази до накладнення первшшого шва. Профх— лактична д!я антиб!отик!в проявляться т!льки > зб!льшенн! строк!в переходу м!кробного забруднення у раньову !нфекц!ю або у пом'якшекн! ключного перебегу гн1йно1 1нфекц1! /Шапошн!— ков и.Г., 1983; ВигЬ 1,1973; БигкЬаНгг V/.£. ,19и8; ЬагсС-¡1,1967; Ja|у1еу М.Е. е! а| , 1973/.

При зд!йснени! мёдично1 допомоги люди; , що поптраждали п!д час землетрусу уВгрмен!! в!дм!чали загноения у 80^ випадк!в./Нечаев Е.0.,1990/.

Таким чином, пошуки нових, патогенет^чно обгрунтованих засоб!в та метод!в профхлактики та л**<ування раньово1 !нфекц!1, а такок п!двищення ефективност! вхдомих, вшеликають значну нау— кову зацхкавлшхеть та маать велике практичне значения

Мета досл!дження. Розробити комплексу систему л!ку^ання хворих з гн!нно—запальмими захворюваннями що м!стить винорис— тання антиоксидант!в та стабШзованих д!мексидом катхон!в ср!бла, яка дозволить скоротити строки л!кування ц!»и категорН хворих, попередити розвиток тяжких ускладнень, знизити витръти ' на л{кування.

■Задач! досл1вження.

1. Шд!брати оптимальн! для використання у кл!н!чн!й практиц! концентрац!х кат!он1в ср!бла та д1м0ксида, що негмворотно бло-кують фермента! системи м!кроорган!зм!в, а також антяоксидр.цт!^, як эасобу боротьби з рельовими ендотоксикозм :.

2. Розробити методику м!сцбвого застосуваннл стабШзованих каг-т!он|в ср!бла у комплекс! з активними х!рург!чними вгручшшлки.

3. Вивчити особливост! задивлешш гн!йних ран у хворих у про-цес! комплексного л!куваиня ¡з застосуванням стаб!л!зовоних

— » —

кат!он1в ср1бла та антиоксидант1в.

4. Провести пор1^няну оц!нку результат^ лЬ<ування ппйно-за— дальних эахворювань традиц!йними методами та комплексного куваьня Ьз зястосуванням антиоксиданмв та стаб1л1зованих кат10н1в ср!бла.

Ь. Розробити практичн! рекомендацй' по використанню антиокси— данг!в те. стабШзованих кат!он!в ср^бла у гпдроэд!лах медич-н<п служби.

Наукова новина. На п!дстав! проведених дослхджень та по-р!вняного анал!зу даних, одержаних при лхкуванн! 197 хворих з гн1йними захворюЕаннями р!зно1 лолап1зац11 запропонований комплекс л1»;увальних захед!в для боротьби э раньовою 1нфенц1$ю, що »Лстить актнвне х!рург1чне втру^.ання з наступним м!сцевим вик^ристанням стабШзованих д1моксидом.кат10н!в сргбла, яким притаманна широка протишкробна д!я та можливЗ:сть глибокого проникнення в тканини, у злученн! з антиоксидантами. Впзрше розроблен! покази та протипокази щодо використання цих л!ку-впльних засоб!в, вивчзн! особливост! перебхгу раньового проце-су при мгсцевому використанн! стаб1л1эованого кат!она ср!бла в комплекс! з антиоксидантами.

Практично значения роботи. В результат! використання ста-бШзованих кат!он1в ср!бла та антиоксидант!в у комплекс4 з 1ншми л!кувально-проф!лактичними засобами продовжен!сть пере-бування хворих у стац!онар1 зменшена у середньому в 1,5-2 рази, що дозволило суттвво скоротити ьитрати на л!кування та поввидчити повернення в стр1й хюрих в1йоьковослужбовц1э.0кр!м того, на п1дстав! кл!н!чних спостеремень роэробтт в!дпов!дна до п!дрозд1л*в иедично£ служби методика використання стаб!л}—

зованих кат!он!в ср!бля та антиоксидат1э. Показано, що попарят, що мостить стаб1л!зован! катхони срхбла, эбер!гев свох л4кувальн! зластивост! на лротяз! довгого строку-5 рок*в зб -р!гання, б!льше простий I зручний у використакЛ, моко викорис— товуватись на ва1х етапах медичнох евакуацН.

Апробац{я та впровадоения результат!в проведених досл!ддень. Виконане досл1джьлня являз собою фрагмент планови.с на^кових досл*дяень, що ведуться э Луганському медичному 1нституг1 за темою "Патолог1я мембран". Робота включена в науковий план воен-но-медично1 служби МО Украхни. Значна хх частина лооведена на баз! в!дп1лення гн!йно~септичнох х!рургГх 408 ОВГ. Розроблений метод впровадаений у в/ч 41726, 01377 та у гн!йному в!дд!ленн1 4-3 м1ськох л1карн! м. Луганська, в х!рург!чному в!дд{ленн! Г1ВВ и. Луганська, докладений на I Загальносоюзн1й науково-прак— тичн!й конференц!1 з вкчуальних питань родисто1 !нфекц!1 /Москва-Ворошиловград, 1989/, на 1У з'1зд! реслубл1кансько5 н уково! сп!лки л1кар1в~лаборант!в /Ворошиловград,1989/, на I Загально-соозному 1ыунолог!чному э*1эд1 /Соч!,1989/, на ГХ та Д науко— во-практичних кбнференц!ях л!кар1в КПВО/1969,1991,м.Киха/, на зас!даннях (Млкй х!рург1в м. Клава /1991/.

Основн! положения.шо х иосяться на захнет:

1. Стаб!л!зац1я кат!он|в ср!бча д!мекоидом при викорнстаки! м!сцево п!двищуо протнм!кробну д{о дбох компонент!в.

2. Позитивний ефем, що досягаеться при використаин! стабШзо-ваних кат!он|в ср!бла м1сцево, эабезпечувться проведениям канона ср!бла у глибину тканин, що обройлюються, за допомогоо д!мвксиду, включениям 1она ср1бла в мембран! структуру. м1кроор-ган!зм!в з наступКою хх деэ!нтеграц1со.

3. Вккср;-:отання у комплексному . "куванн! анткоксиданта парм!д1— на дозволяв ¿низити piгень перекисного окисления л!п1д1в в кл1— тинних мембранах, що зменшуе процеси дез!нтеграц!1 у ранг та прояви раньового ендотокзикозу.

Об'ем та структура дисертацП. Дисертац1я викладена на 202 сторхнках друкованого тексту та костить Еступ, огляд л1'гератури, три сюзд^лч з описаниям власних досл{ддень, заключения,еисновки, пракгичн! рекомендац!х та вкаэ1вник л!тератури, що м!стить 323 дкерела /227 в!тчизняних та 195 закордонних автор!в/. Робота 1листрована 61 малюнкамл, 39 таблицями та 2 схемами.

■ ЗЫТСТ РОБОТД

Матер!ал та нетоди досл!гокення Досл£дження проводились по ■гаки:, напрямках! вивчення протимЬгробно! дИ стаб1л1эоваяих д|— ыексидсм кат!он!в cpiбла; розробка комплексного л1кування ratft-них ран у експершентальцих тварин з визначенням найб1льа при-датних концентрация компонент?!» иомлоёкц1х з наступним noplo-нянчим анад1здмр1зних способов л^кування у експериментальмих тварин; впрове^дяення розробленого в експеримент! метода комплексного Мкуъания гн!йимх ран у кл!н4ку, його вивчення та пор1вкя— ник аньл!з з традицЛйниыи методами л1куваккя.

При досл1дженн1 протим1кробыо2 активности сгабШэов&ного кат!ена ср!бла шкористовували 5 вид!в м{крооргая{зм1в'. 5t. aureus,

E.coii, bat-antKraeoides, ICI.pniMmöniac, Candida Albicans.

Експериментальна частина роботи викочувилася на 80 б!лих пацюк-ох - саыцях ыасои в|д £80 до 250 гран*в.

Б кл!н1ц| для д1цування гворнх в!дбирали групп молодлх чо— ловЫв bIkom I&-20 рок!в э гн{йшши захворюваннями п!двк1рно- -жировой ьд£тчатки pi3Ho£ локал1аац11 та поракеюишн м'яклс тканин.

Усього було обстежено 378 чолов!к, 1з яких 181 хворий становив контрольна лрупу.

Переб1г раньового прочесу оц1нивали за строками нормзлхза— ц15 температуря т*ла,гемограмою, змениенням запалъних яегсц.э'яв— леннп грануляц1й, початком <гп!тел!зац1х та загальним строкой п!дготовки шч до закриття. Окр!м того, викорпстовувал/ резул^ тати вивчення цитолог1чних в!дбитк1в ран, бактерхограм.вигначали к!льк1сть б!лка в раненому ексудз"^ та його рН. 0кр1м того вив-чали лейкограми з визначеннями лейкоцич-рного 1ндакса Ьггокс.. цН, фагоцитарну активнхсть леЯкоциЛв, м!стк!сть продуктов рекисного эакислеиня л!п!д!в в сироватц! кров!, пр^йоджл гíc■гo-лог!чне вквчення б!оптат1в1з ран, вивчали ультраструктуру м!кро— орган! )1в п!д д!е» використованого бактзр!цидного препарата.

1э цитолог1чнюс метод!в контроля заживления ран сикористо-сугали метод "ловерхневох б1опс! ран", эапропонований М.Ф. Какао вим.

Вивчено "40 б*опс£йн«х в!дбитк*в, одеожаких вхд 58 хвс/юс до початку л!кування та в р!зн1 його строки.

К1льк1снии показник к!кроорган1зм1В в I мл раневйго егсудрту проводили за методикой Л1ндолея ь модиф1кац1х Н.П.Бездади /св1— дсцтво про рац!опал!эаторсъку пропозиц1в 724 в!д 14.02.63, вид. * 40' ОВГ/. •

Визн&чення б!лка в раньовому ексудат! проводили иа першу, трзтп та сьому добу п!сля початк* д1куванюь К!льк1сть б{лка п ргньових эид1леннях оц!нвваяи за методикой И.О.Мазурика /1984'.

Реакц1о рН раньового вид!ления визначали ун1версальним 1нд'-каторним г1ап!ром п1д чао проведения перев'яэок, зраяу д ^смя зн|манмя пов'язкя.

Шдрахунок лейкоцкт!в робили о камер! Горяэва п!сля ф1исац1'£

-10 -

та Аарбування ыазк1в за Романовським-Пмзе у в!дпов!дност! до рекоиендац!й по клхн!чному обсгеженню кров!.

фагоцитарну активн1сть лейкоцит!в досл!джували для оц!нки функц!ональногс стасу лейкоцит!в. Досл!дження проводили за за-гальновживанои методикою /Баэарнова,1982/.

Для вивчення стану процес!в в1льнорадикального перейисного закиелення л!п!д!в в тканинах та б!олог!чних р!динах нами виб-ран4 найб!льш роэповсюджен! та достулн! б!ох!м!чн! методи дос-лх.шення ПОЯ: визначення пром!*них, малост!йких продукт!в — д!внових кон'югат!в /ДК/ та маронового д!альдег!да /ИДА/.Шст-к!сть ЦДА в сироватц! кров! визначали эа методом Munter FR./I963/ у модиф!кац!х З.А.Туп!ково1 /1983/.

Г!столог!чно досл!ддення проводила на дертикальиих зр!зах шатс ik!b тканин 0,5x0,3x0,5, узятих э поверхн! ран.Взяття проводили зразу ж п!сля о!дкриття рани, иа 3,7 добу э наступнов ф!ксац!во в 10% нейтральному формал1н!. 01ксован! тканини заливали ..арал!ном. Параф!нов! зр!зи товциноо 5 мкм фарбували за

I

Ван Г!зоном, гематоксилином та еоз!ном.

Ультраструктуру м!кроорган!зм!в п!д впливом бактер!цидного препарата вивчали эа допомогою електронного м!кроскопа за за-гальновживаною методикос.

Еактер!цидну активн!сть протим!кробного препарата вивчали методом сер!йних роэведень за Д*. Мейнелом /1967/.

Контроль за nepeÖiroM ракьового процесу у тварим проредили визуально за станом ран, додатково вивчали ревтальну та шк!рну темпера тури в зоь-f рани та на симегричних д!лянках шк!ри, проводили бактер!олог!чне досл!дження к!льк1сно! mIctkoct! м!кробних KJtiTHH в 0,1 г 8 наступиим перел!ченням ха I г тканини,викорио-

- II -

товували план1метрични',;. тест Л.К.Полоьох ,лосл1"Дкутали перифе— pifiny кров, взяття якох зд!Нснювали на к!нчику хвоста тварини.

Анал1з результат!в ycix доел!; :нь проведе—'й з викорлг-ан--ням иетод1в Bapiai;' чох стр^истики. Визначали середню арифмчтич-ну /х / , ix стандартну помнлку /', середне квадратично в!д— хилення /У , , критер!й значения / t / — коефхь^ент С' 'юден.д.п'' якому энаходили ймозхрн!сть posßiry Л, ,п!драх. jyBaj. . коефи^ент кореляц11 / г /.

Результат« власниу -.осл^кень. Протим!кробна'ак ивн!еть стаб!л!эованих д!мексидом кат!он!в ср!бла вив< на на п'я.ти ви-чх м!кроорган1зм!в: St. aureus, В. Coli, 5с . anth racoides, Kl. "neu-Vnom'cu» Candida Albican.

В результат! троведених досл!д«ень ¿иявлено.що найб!льша бауч-ерицидна ант;;вн!сть притамакна л1карськ!й композиц!х,до складу яко1 входять азотнокисле ср!бло, дЬ-~ксид та гпхцерик Так, бактерицидний ефект тако1 -.полуки у лор!внякн! з г^дним розчином ср!бла у 2 рази г кций по в!днозенн1. до Si. v-irei/«? та Вас. anthrc-coides , а дг кишково? палички — у 8,3 рази. Кр!м '•ого.висока стаб!льн!сть цього препарата, що -чос-ер^алася ..а протяз! 4 рокхв, ставить його у ¿яд перспективних шодо зас осувак.ш у кл!—

*

н!чи!й практиц!. Кадал! цей препарат використовувавсл лк баяови"; в експериментах н!й та кл!н!чн!й частинах роботи.

Нами були вивчен! результате зм!н ульт, ютруктурнох будови St. aureus » виникапч! п!д д!ею стаб!л!зованогч дЬюксидом катк>-на ср!бла. У результат! було виявлено, що цитоплазма обробленнх ер!блом значно в!др!змялася в!м контрольних наяБн1стю пегомоген-HOi оптичио! '.ьност!, частина рибосом збиралас.. у ^льа ьчяпгЛ частки, обумовлтачи цим розр!джен1сть у cyciwü . д1ляи.,а"* цито-

плазми. Характера! т.з. п!дмембр^а! набряки,обумовлем лорутпен— ними функц!х цитоплазматично! мембрани та припроваджуюч! до вт— рати псчдтковох форыи клхтиии.

Шд д!еюсрхбломхстиого препарата деформувачисяперегородки д!ленняту тгтуття,але не губилася в ц!лому IX внутр1шня структура. В!дм!чалася посилеыа контрастшсть ¿с!х мемс ¡ранних структур.

Зказан1 зм!ни кя!тин золотистого стафхлокока п!д впливом ср!блом!стчого препарата св!дчили про пвидке проникнення кат!он!в ср!бла ь середину м!кроорган!змгв та про тотальна вралення всхх меь.бранних структур. Е!д д!вю ср!бла в!дбувалася дез!нтеграц!я та загибель м!кробио! кл!тини.

Нами була вивчена можлив!сть розвитку резистентност! ы!кро— орган!зм!в до препарата ср!бла. Шелл 30 ласаж!в ку;.-;.гур золотистого стаф!локока та киштово! палички, а також вульгарного проток> у присухност! субм!н!мальних бактерицидних концентрац!й препарата було проведено визначення м!н1№Льнох бактерицидной концентрац!х. В результат! виявлено, цо чутлив!сть культур до препарата не зм!— нилася -

Розробка комплексного методу л!куваккя гк!йних ран провода-лася на моделях гнхйних ран, сформованих у експорименшльних т&а-рин шляхом !нф!куванкя розмозжених тканин сумйшзэ культури золотистого ствф!локока з титром I млрд. м£кробкга: кл!тим в I мл роз— чину. На другу добу у озарим формув&лися тияоэа гн!йиа рана э рясшгм «,н!йним вид$легшш та спалахами кекрозу.

Л!кування починали ка трети дэбу. Воио вкличадо первиникй туалет рани за одыаковев методикой у ео4х г^ах. 3-е4кади некратной! ткрчини та обробляли рами ф!з4ояог!чмкы роэчгаюм. Пот!и м!сцево використовували аппл!кац!£ р!зних л!карських препарат!в

- 13 -

на пов'язках у залежностг в!д досл!даувако1 групи тварин.Вивча— лись в!с!м труп самц!в беэпородних б!лих пашэк!э масою 180-250 г. по десять тварин у кожл!й. Розпод!л тваркн по трупах та способах лхкування в!добраиено у таблиц! I.

Таблиця I

_ _ Розпод1л тварин по трупах, н залежкоет! в!д використаного л!кувакня.

№ гр. I К!льк1сть! п/'п тварин I

Антиоксидан'ы

1

2

3

4

5

10 10 10 10 10

б 1 10 I

7 ! 10

8 I 10 I

I

I '

!Парм!д!н 0,25 мг I на I г

Шарм! д! и 0,25 мг 1на I г

ШармШн 0,25 М1 I на * г

I Аи-гассптик (

!

! Фурацил!н 1:5000 I 30% розчин дкмексиду ! 0,5$ водний розчин А 03

I 0,5$ розчик ! сид!

!0,1$ розчин Г димексид!

I I

у 30}» димек-у 30$

I

розчин димэксида

Приютна: .1 трупа тварин використовувалаоя як контроль природного переЙгу раньового процесу. Для об'вктивнох оц!нки швидкост! загоокШ! раки по зм{к! 'Н площ! за одиницю часу використовували тест Л.Ь.Поповох /1942/.

В результат! проведение досл!джень одериа?)1 дан!,що воображен! у таблиц! 2.

Таблиця 2

'Чвидк1сть заживления ран за добу /у $/

№ труп.

Швидк4сть заживления ран

2 трупа /контрольна, 4 та 5 г рул и

Т та 7 гр'пи

3 Tu 8 труп

б група /досл!дка/

1

2,25Я

7,2£ 8,5%

Од^лан! у експеримен^ реэультати св!дчили про швидка за лвленнл ран у г рул i тварин, що одериували комллексне лЬсувак-ня стаб!л!зованими димексидом кат!онамк ср!бла та антиоксиданта— ми. Так, твидкють зменгаення площ! ран у ц!й rpyni ставила 0,5$ на добу, а в контрольна — 7,5$ /р 0,05/.

0кр1м того, *№hí досл!даувань ев!дчать про крадий стан лей-коиоез вип}1й фагоцитарн!й активности лейкоцит$в, i'x бактерицид— н}й, антитоксичн!й та 1муннЬ> дшкц!ях у тзарии, що одеряували ан!..оксидант ларм!д1н, що в к!нц! KluqíB в!добрежувалося на ком— пенсаторних та захисиих фуннц4ях оргаи!зыа у целому.

У грунах,де твариня не одериували комплексного л$куваиня, спостер!галось швидке висиажеикя цих систем, що зрештою ИЬдовку-вало строки л{куваиня та загоеиия ран, приводило до появления грубих руйг*в,вмсоно1 летальност1.Так,наприклад у твария 4 та 5 труп т1лькг очищения рам /але ив у bcíe тварин/ в1дм1чалося лише ча 24-26 добу, а в контрольна rjynl зеяивлеккя рал спостер!гало-ся нв 20-25 добу, '.од! як у досл!дн1й rpyni заживления ран sin-ним рубцем досягалося вке на j.3-15 добу в!д початду л1куваикя.

Комппексие л}купан*я дозволяло доеягги оптимального стану yefr захясних функц1й орган)зму,що п!дтвердаувться скорочеиням

- 15 -

строн!в очищения рак у 1,2—1,8 раз!а, в!дсутн!стю леталькост! в досл!дн!й труп! тварин.

8 результат! проведеного експерименту були п!д!бран! опти— мальн! концентрац!£ ксмпонен?1в препарата та хх оптимальие злу-чення. У п}дсу.лку для подальшого вивчеиня використовували препарат такого складу". / у в!с. %/'.

Азотнокисле ср!бло — 0,01 Д!мексид - 33,0

Глицерин до — 100,0

Вищ! концентрац!2 ср!бла вишгакапть некроз ткаиин.

Надал! вивчення запропонованого способу л!кування гн!йкиг ран проводилося у клЫхцх.

Шд анал!а п!ддадали у ц!лому хвор! що мали первики! гм$Я— и! рани п!слк розтииу гн!йиик!в п!дик!рно-аиро«о1 кл!тковини р!зио1 локая!аец!х, що не кали гемерал!зованох форми та обманен! аяатом!чяо» области.

Усього л!кувалоаь З'ТВ хвориг. 3 них эалрспомоваким способом а!кувадося 197 хворнх, а в контрольну трупу входив 181 чолоз!к.

Розпод!л хворих аа характером патолог!чного процесу пред-отавлеяий в таблиц! 3.

Таблица 3

Розпод1я хворее' за характером патолог!чного дадоцесу

^радяарихатолсгЫного мвчалас.? ! _Контролька грхпа,

процесу абс. число! $--1абс.число1-%

ГоотриЯ парапроктит 15 7,6 ! 14 ! 7,73

Абсцес м'яких тканин 26 14,2 т 14 ! 7,73 *

•Злегмока: — к!ст! 20 10,15 ! хз . ' 7,18

— голен! 23 11,67 1 32 1 17,68

— стопи 10 5,07 I II 1 6,07

— др.локал!з 8 4,08 1 20 1 11,04

Пост1н'екц1йкий абсцос 8 4,03 I 8 ! 4,96

ГМйна рана пЗ:сля о 13,2 ! Б ! 4,96

апе»дет!*гом11 ■ ! 1

Карбункул г 4 3,04 I ' 1 1 0,55

Бурсит - препауелярний 4 » . 2,05 I 1 3,31

— локтевого суглоба 3 2,05 ! 3 I 1,65

Пакарш'* й-п1док1ркий 13 1,52 I 7 1 3,86

-сухокильмий 5 у* •-"б, 59 • 1 3 ! 1,65

—к1стковйй 9 - 2,53 '• 1 25 1 13,6

1нф1кована рана 5' " '4,57 . I & 1 2,76

Абсцедуючий фурункул 10 2,53 I «я» 1 -

' • В С Ь ГО:. • • 197 * . 3,07 I 181 I 100

- 17 -

BciM хСорим проводилося лЬсупання у в1дпов1диостх до какэнхв гн!йко1 xipyprii, яке включало в себе первинку xipypriuuy сб-робку гнгйного очага /розтин гнхйыика, зсхченкя некротуоган.та тканин, адекватний дремал рани/ з касъупним м1сцеаим л1Куванням аитисептикали. У вяпндку кеобххдност£ повторювади ::ipypri4Hi . обробки э наступним захриттям ран игами. Практична усi XEopi one— рованг пЗ:д загально» анестез!ею.

Oupiw того, хвор! контрольно! групи одоряуЕали анти51отики в терапевтичнгас дозах у Е?дпов1дност1 до антибхстпкогр&чи.диз!*— токсикац1йну vepanin, фхзотерапзвтичнх процедур« та симгоматичые л1куЕаккя за показами. Ы1сцева дгя на гкхйн^ рани у цхй rpynt хворих эводилася до аикорисгання загальновживаного та досить розно вспдкекого способа — лов'кзок з 10% розчииом хлориду катр1ю та розчиаом фурацил!на 1:5000 або 0,05% розчином у-яоргексидхн» 6i— глвконата. ГИсля очищения раньоьох поверхн! в1д г и о я та з'язлення грануляц!й при задомлькому стан! хворого накладали вторинч! аэи з забезпеченяя.м проточного дренуваняя поролыини рани, або ко рис— туааллся пов'язками з л1н}мен?ом за Вианевськш до поеного заго— окхя.

Xsopi, що д£куйадись досл1дяуЕаним способом, >.;1сцеге идер-sc/гади пов'язки is стаб|д*заваними димекскдоу катионами ср£бяа, пероральио-антиоксидант пар;Лд5н, як зас£б боротьби з раньовим емдэтоксикозем, деэ1нтоксикац!йму Tepaniu та ф{з*отерапагтичк* прэцздури за показами. рани таким ге чихом запивали п!сля 1х очищеаяя та дреауь&ви, забззпецупчи проточке промиванмя.В цьоцу випадку стаб?л1.зован! димексидом кат!яки epi&ia гвод^и по дре~ нааах у порогниму раки фраиц!йно 2-3 рази иа добу. Вторинна xi— рург1чка вбробка эд1йскг>вадася га плазами та м!стила зс1ч9ния неяиттездатних ткакия, роэтим затьбк1а та кишень,дренуваняя

-18-

раньово! порожилхи. 1кфорл.ац1я про э;.! йсиен! оперативн! втру— чаиия введен! до таблиц! А.

Табллця 4

Оперативн! втручаннк у хворях досл!даувгко1~та~гсонтрол ьи ех-пру

Перел!к проведеиих !_Досл!£ж^вака_ Конт£ольна__

оперативках Етручан- !абс Ьтьк.! % ' Je. ! % I Р

___!______J__

Первиниг. х!рург!чка обпоб:са 1 197 ! 86 I 181 182,51*0,05

Зторикна xipyriwta обробчг I 32 11-4 1 38 117,4^0,05

3 иих з приводу•виниккеиих 1 6 1 2.6! 18 18,2 КО,05 ^складнень___________I__'___ J___1______X__'__

Воьог'о оперативних г ручань 1 229 1100 ! 219 ITC 1

0ц!нки результат!в л!кувамня рек базувалася на таких критериях:

1. Заживления первиимим н&ткгкенпям;'

2. заживления вториккии натягнеикям;

3. к!ль. ¿сть ускладяеиь, що викикли у процес! л!куъаикя /ги!й*! затьрк кармаки, л turnt/.

Таблица 5

Результата л!куван«я хворгас досл!джувано2 та <* коитролькох труп

Вих!д * 1 Доел!г тувала трупа!Контрольна 1 Q

w ____^__i. _ Лй^па__J.C.

f абс. 1 f> \ або. ! % : I к!льк!с">1 !к!льк. 1.1*

- - - - - Y • г g ^ 5*" б

Первикиь иатягиеккя ! 186 I 94,4 I 47 125,914),05

Вторнике матягмеххя " 1 II 1 5,6 ! 134 I74.1t<0,05

_______Ч____I _2_ 1 _ 3 _!_ _4_ _!_ 5 _ _!__ _6___„

К1льк1сть ускладнень, ! цо виникля у npoueci !

¿¡.куваяпя______i _в_ 1 2,6 _!_18 ± 9,2 _ I¿0Ж05___

Детого________119?_ 1100_ J181 _ J. 100 _ I_______

^Прим1тка:7 випадк1в заживления ран вторинним натягненням було обумовлено тим,що в деяких випадках при гострях парапроктитах ,рани у перш! й rpyni н&вмисно загопвалнея вторинним натягненням. При л!куванн1 хворих традшййниш способами було виявлено, що нормал!зац1я температури т1ла у вс!х хворих 1ула досягнута липе на 8 добу п1сля початку л!кування.У 01льшост1 хворих/б8,1#/ температура нормайэувалася на протяз! 4 д!б.

Змегапення к1лькост1 лейкоцит!в у цих хворих переб!гало по-в!льно i досягло нормальних показняк1в лише на 12 добу.

У той же чао спостер1галось виснаження енергетичних ресур-о1в нейтроф1льнлх гранулоцит1в,що проявлялося в пригн1ченн1 фагоцитарно1 активноот! лейкоцитов в 44,1% на першу добу до 38% на 12 добу в!д початку л!кування.В ц! ж строки лейкопитарний 1ндеко {нтоксикацИ эб1льшився з 0,8+0,Т1 на^третю добу до 1,03+0,15,що св!дчило про розвит^ч п&йних ускладнень у хворих контрольно! груттиС

Значив п1двищеяня в сироватц^. Kpoei продукт1в перекисного закислення л1п!д1в,що перевищували норму у 3,5 рази,св;.дчило про розвиток раньового ендотоксикозу в rift rpyni хворих,що проявлялося у збер!гаин1 п1двящвннс* температуря т!ла,загальн1й нежит! .'Нвзприятлива твч!я раньового процесу пТдтверджувться гц\с-tkIctb бЬта в раньо. лх видЬюннях та 1х рН.К)Гльк1оть бЬта в

- 20 -

раяьозих вид!ленкях змеишилась з 6,3__1,2г/л до 5,76+1,34 на 7 добу л1куваыия. Таке знижекня к!лыост! б!лк& статистично ней-ыо»!р*о /Р>0,05/. рН ракъових вид!лель досягало задов!льмих показник!в лише на 7—12 добу гпсля пояс л!кування.

-Шльк!сть-м!кроррг_ан!зм!в в I ш: рамьових вид!леиь був

ккжче "критиадого р!вия"' на 7 добу лиде у 12,3$ хворих.Т!льки на 12 добу рани були готоп! до эакриття у 100$ хворих. .

Про несприятливу теч!п раньоьиго процесу св!дчили 1 д«.н!, одержан! при виЕЧенн! ранъових в!дбитк!в та г!столог!чких эр1-з!в з б!оптат!в гнойник ран.'

Середн!й койко-день ^ контроль«!й труп! к!ьець к!нцем скла— дав 19,5*3,63; строки очищения ран в!д некротичних тканин та гн^^ ставили 10,3+1,17 дпоява грануляц!й споетер!г&лася на 9,552.0,64 добу; початок еп!тел!зац!' - на 15,0+1,12 добу.

При вивченн! результат!в л^кувадня 197 хворих,що с чркували комплзкске лхкування с*ьб!л!зоваицми димексидоы катионами ср!бла те антиоксидантами, було з'ясовано, що у 60,3$ хворих температура т!ла нормал!зув«лась вяе через добу л!сля початку лIкусания, що св1дчило про значно мёншй ранкоаий.ендотоксскоз у хворих досяхджувано$ групи, у пор!вняни1 з контролем. ...Ц! висновки п!дт— верджують 1 дач! про м!стк!сть продукт!» перекнсноро закислення л!п!д!в в кров! хворих доел!дяув«но1 групи. Тан, к!лыс!сть мало-нових д!альдег1д!в на трети добу переагсцув нормальний р!вень лишэ У 1,3 рази. Стул!нь рояви залаль..их явищ в ран! в!добрадаоться

ейкогра. п: »ннже(<ня к!льксот! лейкоцит!в у хворое досл!дкуиШо$ групи проходило в!дносно швидко — н«.] 40,5$ на протяэ! перших трьох д!б та досягло нормальных показннк!в вяе на 7 добу л!,кування

Фагоцитарна активн!оть лейкоцит!в досягала 80,91*2,34/ на трет!Я день л!кув«ння 9 настутшм поступовим »нижекням до

54,б1+1,43£ на дванадцяту добу, що св!дчихо про з&дов!льне енер-гетичне забезпечення ^ункц!ональних витрат нейтроф!льккх грану— доцот!в у ц!в1 к&тегор!? хворях.

В ц!й же г рун! уеорих в!дм!чалося гавидке зниженая лейкоцитарного !ндекса !нтоисикацП на 57% у пор!внянн! з почитковим показником вжз на 3 добу п!сля початку л!кувиння.

Про бгльш сприятливу чеч!ю раньового процесу св!дчила I 1«стк1сть б!лка в раньових вкд!леннях, а також ?х рН.М!стк!сть б!лка знизнлася з 6,2+1,12 г/л до 3,9+0,7 на сь у дабу, що ймо— в!рно менте, н!к в контрольна труп! /Р<0,0С/. У той же час ацидоэ раньових вид!лень /рН"5,23+р,78/, що спостер!гався при роэтин! гн!йник!в, ам!нювався на лужну реакц!п I досягав 8,0+0,64.

На висок! антиб&ктер!&льк! властивоет! викорисговвного неми ; препарата вкааув знихення м!кробних кл!тин низкце "критичног 1 р|вня" у хворях доел!ддувьнох групя: на 3 добу л!кування у 43^, а на оьому - у 100% пац!внт!в рани були готов! до аакркття хх ивами.

На сьому добу у хворих ц!о! грули в г!столог!чних зр!зех а б!оптат!в ги!йних ран вкзкачалася велика к!льк!сть гдл!ляр!»,цо ов!дчило про развиток грануляц!й, н!жн! кодагенов! зояокна.попва яккх св!дчить про виражен! репаративн! процеди у ¡ран!.

Кд!н1чно очищения ран у ц!а£ категор!£ хворих споетер!гаямя на 4,04+0,6 добу, поява грануляц{й — на 3,69+0,59 добу.Загалытй сзредн!й койко-декь у хворих досл!джув<шо2 групп ставив 7,79+1,0.

Таким чиной, анад1а одерисаних дйдох пакеяав.ца у хворгас, як! в комплекс! л!кування одержат антиокендвнти та стабхд!,зован! димекевдом кат!они ср!бла, в!дм!чалася б{льш еприятлива ?еч!я раньового процеоу у пор!шянн! э хворгат контрольно! групя,ща доз—

еолило скоротити строки очицоння ран та появу гр<знуляц!й,а та— ко^ соредн!й койко—день у 2,5 рази у пор!вк*нн! з хеорими контрольно! групп.

Вдеру«н!-р8а-ул1д5ти досл1д/кень дозволяють вважати способ

комплексного л!кув?ння гн!йних ран стаб1лхзованими дймексидон--

кат!онами ср!бла та антиоксидантши достатньо обгр>нтованим та пврспективним у л!куванн! гн!йно-аапальних процес!ь м'яких тканин у перппй фаз! ракьового процесу.

Стаб!л!зованкм днмексидом катионом ср!бла притаманна вира-жена прстим!кробна д!я, що дозволяв п!дготувати гн!йн! рани до закриття на 3-6 добу. В1дсутн!сть резистентност! и!крофлори до 5он!в ср!бла дав мокливхсть почати ефективне л!кування гн!йних ран зразу ж п1сля надходження хворого в стац!оиар без традиц!й— них дослхджань бактер!ограми. Простота, доотупн!сть та ефекти»-н!сть »гшропонованого способа л!кування гн!йних ран, дешевизна препарата, в!дсутн!сть ускладнень дав право рекомендувати ций способ до використання у багатьох л!кувалъних »акледах та, при нообх!дност!, на вс!х етапах медично!£ евакуоц!^»

ВИСНОЗКИ

1. СтабЬ;!эованим д!мексидом кат!она>д ср!бла в концентрац13с 0,1% притаманна бактерицидна д!я в тканинах гн!йних ран.що прискорюв хх очищения в!д збуднии!э гн!йнох 1нфекц1Х та аабеэпецуэ приоко-

* рення строк1в регенэрац!1 уражених тканин.

2. Стаб!л!»ован! д1г ксидом кат!они ср!бла п!сля заварного пас— тосування не викликають резистентност! штам!в м!кроорган!зм1в, г;о доавсушв почати ефективне д!кування ран без традиц!йню£ ба»-тер|олог!чних доол!джень.

- 23 -

3. Анг1опротекчор пармгдш при комплексному л!кувгнн! гн!йних ран у хворих проявляв «нтлоксидантну '¡л !муномодуляторну д!ю,1дв п!дтвердкуеться зменшенням зон« некрозу ткани:. та п1дви^енн;1,>( активное?! лейкоцитхв, зкачним покращенням покпаник!в фагоцитозу.

4. Комплексна д!кування гн!йнил ран стаб!л!зованими димиксидом кат!онамн ср!бла та онтиоксндантами дозволяв скоротити строки л!куввння хворих э гнЪшо-запальню/.и эахворпваннями у 2,5 рпзи, що веде до значнох економ!х матер!вльних тд фЬчансовлх кошт!в.

5. Розроблений метод л!кування гн!йних ран у комплекс! э актии-ннм : !рург!чним втручанням придатний для шкврист.-лня у польових, лэл!кл!н!чних"та, стац!онарних умовах, економ!чн« виг!дшй, не викликав небажаних д!н та ускладнень та не веде до селекц{1 ре— зистентних штам!в м!кроорган!эм!в.

ПРАКТИЧН! РЕКОМЕНДАЦП

I. Для м!сцового л:1кувания гн!йних ран м'яких тканин у перл!И фаз! раньового процосу до використованого арсеналу медикаментов— »а засоб!з реквмендувмо додата стаб1л!зован! дЦмексидом нат!о— ни ср!бла. Препарат доц!льно використовувати при л!кувлнн! широких гн1йних рол та раяьовего !нфекц!йиого прэцесу, що викликаниЛ пол1р9зистен'П!э» м1крофлор<»о. До складу препарату 'входлть у в!с.

Азотнокиоле ср!бло — 0,1 Д1мексид - 33,0

Гл!церин до - 100,0

Препарат ¿'отувть шллхвм розчину азвтнокислогв ср!блл у д1иоксид! , в пэт!м розбавлясть йэгэ гл1церином.

2. Активна х1рург!чно тактика при л!куванн! гнЬмих ран повинна эоставАТися головною у комплекса!« терапН м!сцево£ гн!й— нох !кфекц!х ран, а камагьння закривати рени опоративним шляхом V б!льп т:нм{ о.тпор.^ повинно служити основою зкорочекня строк!в

зованих д!кексидом к8.?!он{ в ср!бла повинно служити потухшим бактерхцидним допоЕненням до основного х!рург!чного втручання.

3. У практичных ц!лях пропонуемим препаратом доц^льно обробляти один раз на добу на протяэ! 2-4 дн!в до очищения останн!х.

Р!дка форма препарата мае ряд переваг перед мазями та порошками, так як дозволяв використовувати його не т!льки для ап— л!кац1х на поверхн! рани, але 1: для промивання порожнин /налрик— лад, при емп!емах, перитон!тах/, кралельного введения в к!стков! канали при остоом!ел!тах, внутр!шньосудинного введения то !нш.

4. Е1дсути!сть резистентности*м!крофдори до хин! в срхбла дав иожлив!сть почати ефективне л!кувакдя гн!йних ран зразу ж п!сля надход-кенш хворого в стац!онар без традиц!йних бактер!олог!ч-них досладжень. ,

5. У комплекс! л!кувания з метою боротьби а раньовим ендотокси— козом доц!льно використання -антиоксидант1в.

Для цього пропонуемо використання анг!епротектора парм!д!~ на, в кому .притаманна вйрежена антиоксидантна та 1мукомо дуля-торна д!я. Парм!д!н рекомендуемо зикористовувати в середн!х або максимал-них терат'евтичних дозах на протяз! 3—5 д!б у эалеянео— т! Ыд важкост! переб!гу раньового процесу.

л!куваннд, досягання крачихттосметичних-чга-ф *.............. ~

зультат1з, змешення матер!йльних витрат.

Використання для м!сцевого л!кування гн!йних ран стаб!л!—

*

ÏÏEPSIÎK НАДРЭТЮБЛНИХ POBtT ЗА TEMOD ДИСЕРТАЦИ

1. Пульняшенко П.Р..Пульняшенко H.I. Изменении скорости биохимической активности кишечной палочки под влиянием катионов серебра и лития.// 1У Съезд республиканского научного общества врачей—лаборантов: Тез.докладов. — Варошиловгрг.д:19ВС.—С. 531.

2. Пульняшенко П.Р..Пульняшенко Влияние препаратов Иода на чувствительность микроорганизмов к олеандомицину и эритромицину. // 1У Съезд республиканского научного общества врачей—лМорантов: Тез. докладов, - Ворошиловгрг i960.— С. 532.

3. Пульняшенко П.Р..Ларионов Г.М..Пульняшенко И.О. Ранняя диагностика нагноений послеоперационных ран.// 1У Сгезд республиканского научного общества врачей—лаборантов: Тез.докладов.— Ворошиловград: 1988.- С. 528.

4. Пульняшенко П.Р. .Ларионов Г.М. Влияние пиридинола на дискрими— нацию антигенов макрофагами при гнойноР ии^бкции.// Первый Всесоюзны К иммунологический съезд! Тез.докл. - Сочи: ноябрь, 1939.—С.423.

5. Пульняшенко Н.Ф.,Пульняшенко П.Р..Ларионов Г.М. Влияние стабилизированных ионов серебра и лития на чувствительность микроорганизмов к антибиотикам. Медицинский реферативный журнал. - 1989.

•» )

- раздел 3,- Я6.- публикация 2823.

6. Пульняшенко П.Р..Пульняшенко П..Ларионов Г.М.Влияние антиок-сидантвв на теччнив раневого процесса,// Сборник Е-'ИНГИ.— 1989.

- » 4082-589.

7. Пульянш»нк9 Н.Ф..Пульняшенко П.Р..Ларионов Г.М.Влияние стабилизированных катионов иода в комплексе о белок-сшивающими реагентами н* антибиотиквчувствительн»сть у микроорганиамов.// Сборник ВИНЯГИ.

- 1969. - » 408I-B89.

8. Ларионов Г.!/.. .Пульняшенко П.Р.,Пульняшенко Н.Ф.Лечение флагман разлитой локализации стрептококковая этиолог,in стабилизированными катионами серебра.// "Актуальные вопросы рожисто? инфекции":

вв>иой научцо-практичес.кой конференции.

9. Пульняшенко Н.'З. ,Кулышшенк(ГТГГР77Л^фмна&-4^^^ лейкоцитов при лечении гнойно- лекротич^.кик процессов % эксперименте. // Тезисы П Всесоюзно;? конференции "Актуальные зопресы клиничес— " кой микробиологии э неинфекционной клиника",— Барнаул.1988.

10. Пульняшенко П.Р..Безхюда Н.П.,Дрок H.A. Эффективность комплексного лечения гнойных ран активксид&нташ и стабилизированными катионами серебра в эксперимент«.// Актуальные вопросы интенсификации лечебно—диагностического процесса в частях и лечебных учреждениях округа. Научно-практическая конференция врачей.— Киев.

- 1988.- С. 30.

11. Пульняшенко П.Р..Безлюда Н.П.?,Ларионов Г.Ы. Опыт лечения гнойных ран с использованием ст&билизировлнноге в дикексиде нитрата серебра.// Клиническая хирургия.— 1990.— № I.— 35-36 с.

1Г„ Б^ный В.Д.,Ммчлч В.И..Пульняшенко П.Р,^Безп»да Н.П". Опит лечения гнойных ран стабилизированными димексидом катионами серебра// Тез.докл. на кон;эр. "Местное лечение ран".-Москва.1991.

13. Пулыаденке П.Р..Белый В.Й.,Безлюдв Н.П. Перекисное Окисление

«/

липидов и его коррекция у больных с гнойной хирургической патологией.// Материалы научно-практической конференции врачей округа. Tes.докл.-Каев: 1991. ~ С. 31.

14. Белый В.Я-.Безлгда Н.П..Пульняшенко П.Р. Применение стабилизированных катионов серебра для местного лечения гнойной инфекции, вызванной антиби«тикорезист«нтными штаммами микроорганизмов.//М&—

е

терналы «аучно-лра/.гическэй конференция врачей округа: Тез.докл.— Киев,*1991, — Ci- 9 74.

15. Бгздсда H.П.,Попов В.Д..Пульняшенко П.Р. Микроволновая pese-нансная терапия з комплексном лечении больных с гнонн'М ранами. //Материалы научнв-практическв:-! конференции врачей округа. Tes. докладов,—1Сяев., IS9I. — С. 89.

PAUÎOIIMl3AT0PGbKt :ПР01ЮЗЩИ ЗА ТЕМОЮ ДЖЕРГАЦМ

1. Устройство для сопоставления краев рани # 20 от 20.02.87, выданное в/ч4172б.Н~

2. Способ наложения вторичного шва. Удостоверение БРИЗ f* 21 ат 20.02.87, выданное в/ч 4I72G —

3. Приспособление для исследования гнойных заболеваний пальцев , кисти. Удостоверение ЕРЯЗ в/ч 41726 Г' 22 от 20.12.07.

4. Оптимальная адаптация краев ранч при помощи предварительного нанесения красящего вещества вдоль предполагаемого разреза кожи. Удостоверение ЕРЯЭ в/ч 41726 №> 23 от 21.02.87.

5. Полевой малогабаритный термостат. Удостоверение ЙРШ в/ч 4I72Ô № 25 от 24.0G.68 г.

6. Устройства для ускоренной стерилизации медицинского инструментария в ползвнх условиях. Удостоверение БРИЗ в/ч 41726 X» 25 вт 24.06.88 г.

7. Расщепленный трубочный дренаж для ром и гадостей. Удостоверение ШВ в/ч 408 ОВГ Г» 1193 ет 24.06.18 г.

и. Многоканальная система-дренаж для ран и полоетг^.Удостоввре; БРИЗ 408 ОВГ № Г199 от 24.06.88 г.

9. Стилет-проводник дренаяинй для дренирования бргашой полости. Удостоверение БРИЗ в/ч 41726 $ 38 от 25.01.89 г.

10. Веерообразный подутрубочный дренаж для pt;i. Удостоверение ВРИЗ в/ч 41726 от 25.01.89 г.

- 28 -

11. Многоканальная система-дренаж для-активного дренирования псло; :ей. Удостоверение БРИЗ If' 40 от 25.01.¿9,выданное в/ч 41726.

12. Универсальны? бактерициднпй раствор для обработки ран и стерилизации хирургического инстру^/.нтария в педевых условиях.

о до е-говорётеГе^ЕР/З ~в/ч -41726 J(L4I _от_2ЬД)1. ВЭ г.

13. Бактерицидный раствор для стерилизации хирургического рументария в.палевых условиях. Удостоверение Е°ИЗ в/ч 41726 от • 25.01.89 г.

14. Закрытый способ лечения гнойных рья фракционным введением стабилизированных катионов серебра. Удостоверение БРИЗ 408 ОВГ от 26.06.92 г.

riPlOPlTSml справки НА авторсш. свХцоцгва, ОДЕРЖАН! ЗА ТЕМОК) ДИСЫРШИ

1. Способ стерилизации лабораторньк пипеток для работы с сывврвт— ками крови.' Приоритетная справка У» 4825030/14 от 8.02.90 г.

л ,

Совместно с Ларионовым T.U. и др.

2. Способ лечения гнойных ран. Приоритетная справка № 4824148/14 от 8.02.90 г. Совместно с Ларионовым Г.М. и др.

3. Способ лечения евщей остеомиелита. /оритетная справка

№ 4825110/1^ от 8.02.90 г. ""' " •

t

4. Способ лечения фурункулеза и флегмон. Приоритетная справка № 4834332/14 от 8.02.90 г. Совместно с Ларионовым P.M. ■ и др.

5. Способ'лечения локальных инфекционных поражений. Приоритет—

' ная справка № 4825029 от 8.02.90 г. Совместно с Ларионовым F.U. к др.

6. Способ стерилизации хирургического шовного материала. Приври— тетная справка » 4834333 от 8.02.90 г.

_Зи» 1Л • f£f Тираж ISO

Ротапринт гортипогр<фин 34000?, г. Донецк, пр. Б. Хмельницкого, 102