Автореферат и диссертация по медицине (14.00.10) на тему:Комплексное лечение больных хроническим описторхозом с использованием гипербарической оксигенации и магнитотерапии

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я -УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ЇМ. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

". ^ л

На правах рукопису

СНІЦАР Андрій- Олегович

' УДК: 616. 995. 112-08:615.836.3+ 615.841. 1.

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ОПІСТОРХОЗ З ВИКОРИСТАННЯМ ГІПЕРБАРІЧНОЇ ОКСІГЕНАЦ1Ї ІМАГНІТОТЕРАШЇ

14.01.1.2.інфекційні хвороби.

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуттянау;сового ступеня кандидата медичних наук

Кніа- 1996'

Робота виконана в Харківському інституті удосконалення лікарів і в Сумській обласній інфекційній лікарні.

Наукові керівники:

доктор медичних наук професор Р.Г. Лукшина; доктор медичних наук,

3-Й. Красовицький. •

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук старший науковий співробітник

A.Д. Вовк; -

доктор медичних наук, доцент

B.М.Козько.

Провідна установа;

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.

Захист дисертації відбудеться №'■ ^ 1996 р. о® голині

на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д-50.22.01 при Київському науково-дослідному інституті інфекційних хвороб та епідеміології ім. Л.В. Громашевського за адресою: 252015, м. Київ-15, вул. Січневого повстання, 23.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського НДІ інфекційних хвороб та епідеміології ім. Л.В. Громашевського. . ’• ' , . ; . ■ ■ ■ - ’ ■. '

Автореферат розісланий “ $ ” /п ^ 1996 п.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ' Щупику}^ І. А. Боброва

Ради, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

/ Актуальність теми. Серед інших зооантропонозів опісторхоз займає особливе місце в зв'язку з ного схильністю до хронізації, розвитком тяжких ускладнень, важливою соціально-економічною значущістю. Епіцентром опісторхоза на Україні є Сумська, Полтавська! Чернігівська області.

В Сумській області ураженість населення опісторхозом коливається від 3 до 50 відсотків, інвазія реєструється в і б з 18 районів, Ураховуючи ці факти, з 1981 року в області активізована робота по виявленню та лікуванню хворих на опісторхоз. До 1989 року лікування Проводило :ь хлоксілом, але ефекгизні'сть ного була невисока - до 45%, Препарат погано переносився хворими. З упровадженням з практику більтрициду (з 1989 р.) зросла ефективність лікування (до 90%), рідше спостерігалась побічна дія препарату. Проте, навіть повна дегельмінтизація при достатньо тривалому терміні інвазії не приносила хворим клінічного одужування, а іноді і покращення, зберігалась проблема побічних ефектів антігельмінтика. :

Однією з рекомендацій Четвертої наради координаційної ради Всесоюзної програми “Опісторхоз’' було: “прискорення пошуку методів ефективних і нешкідливих нетрадиційних методів впливу на збудника”, “Рішення проблеми клінічної реабілітації хворих”. У плані оптимізації патогенетичного підходу при лікуванні хворих на опістор* хоз нами були випробувані методи гіпербаричної оксигенації (ГБО) і магнітотерапії (МТ).

Вибір був обумовлений антигіпоксичною, імуномодулюючою і корегуючою мікроциркуляцію дією цих методів лікування.

Мета дослідження. Метою дослідження е розробка способу комплексної терапії хворих на опісторхоз з застосуванням етіотропно-го(більтрицид) і патогенетичного (ГБО і МТ) -методів лікування.

Основні завдання дослідження

1. Оцінити ефективність лікування хворих на опісторхоз більтрици-дом у сполученні з ГБО і МТ і без цих методів.

2.Дослідитн вплив ГБО і МТ на побічну дію більтрициду і частоту

резидуальних явищ при опісторхозі. ;

3. Вивчити вплив ГБО і МТ на стан мікроциркуляції при опісторхозі методами спонтанної агрегації еритроцитів (САЕ), бульбарної мікроскопії з підрахуванням кон’юнггивального індексз (КІ) і растрової електронної мікроскопії еритроцитів (РЕМ). ;

, ' з'

4..'Дослідити термографічну динаміку в процесі лікування хворих на опісторхоз. і

Наукова новизна. Вперше обгрунтовані і застосовані методи ГБО і МТ в клінічному лікуванні хворих на хронічний опісторхоз. Доказаний позитивний рплив комплексного лікування на підвищення ефективності більтрициду, зниження частоти побічних ефектів терапії і розвитку залишкових явищ опісторхоза. Впершедослі^ена архітектоніка еритроцитів при опісторхозі і вплив на неї ГБО і ,МТ (по даним РЕМ), що дас нову інформацію по механізмах порушення мікроциркуляції при цій інвазії.

Пріоритетне дослідження пофазної термографічної семіотики при опісторхозі з прогнозуванням можливих резидуальних явищ.

Практичне значення. Одержані дані мають як теоретичне, так і прикладне значення. Важливий факт необхідності раннього лікування хворих на опісторхоз, можливість підвищення ефективності терапії, зниження частости побічних ефектів більтрициду і резидуальних явищ за допомогою комплексної терапії (ГБО і МТ). Має практичне значення можливість прогнозування залишкових явищ опісторхозу за допомогою дистанційної термографії.

Основні положення, що винесені захист

1. Включення методів ГБО і МТ в традиційну схему лікування хворих на опісторхоз підвищує ефективність терапії.

2. Побічні ефекти більтрициду при комплексному лікуванні з застосуванням ГБО і МТ зустрічаються рідше.

3. ГБО і МТ дозволяють зменшити відсоток резидуальних явищ і покращити клінічну реабілітацію хворих на опісторхоз.

4. Використання ГБО і МТ забезпечує корекцію мікроциркуляції, яка страждає у хворих на опісторхоз. .

5. Ступінь порушення мікроциркуляції, а також частота резидуальних явищ у хворих на опісторхоз .знаходиться в прямій залежності від тривалості інвазії. Ефективність корегуючої дії ГБО і МТ знижується при зростанні терміну інвазії. -

Впровадження в практику і публікація результатів досліджень По темі досліджень опубліковано 6 робіт, перелік'яких знаходиться в кінці реферату. Результати досліджень впроваджені в лікувально-діагностичний процес обласної інфекційної лікарні та ряду лікувально-профілактичних закладів області.

. Апробація роботи. Основні результати роботи були повідомлені і обговорені на обласній конференції інфекціоністів (Суми, 1989 р.), на Пленумі правління Республіканського науково-медичного товариства інфекціоністів (Чернівці, 1990), наXI конференції українського товариства паразитологів (Київ, 1993). на Міжнародній конференції “Електронна мікроскопія в медицині. Сучасна ультраструктурна гепатоло-гія” (Суми, 1995), науково-практичній конференції Сумського Державного університету (Суми, 1995).

Обсяг і структура дисертації. Зміст роботи викладений на 131 сторінці машинописного тексту і складається із вступу, розділів, заключної частини, висновків, списку літератури (234 джерела, з яких іноземних - 11). Робота ілюстрована 19 малюнками, 26 таблицями та двома клінічними прикладами.

У вступній частині обгрунтована актуальність наведених досліджень, сформульовані мета та основні завдання роботи.

В першому розділі роботи наданий огляд літератури з проблем патогенезу опісторхозу в сучасному його розумінні, обгрунтоване застосування методів ГБО і МТ в комплексному лікуванні хворих на хронічний опісторхоз.

Розділ “Матеріали і методи дослідження” присвячений клінічній характеристиці хворих і методів, які використані в роботі.

В третьому і четвертому розділах проведена оцінка мікро-циркуляції при опісторхозі відповідно методами спонтанної агрегації еритроцитів (САЕ) і бульбарної мікроскопії з підрахуванням кон’ю-нктивального індексу (КІ), досліджений вплив ГБО ІМТ наці показник».

В п’ятому розділі обговорюються особливості термографічної семіотики у процесі динамічного нагляду за хворими на опісторхоз, залежність термографічних показників від терміну інвазії, вплив на них ГБО та МТ. .

В шостому розділі надані особливості архітектоніки еритроцитів при хронічному опісторхозі, досліджені методом РЕМ, оцінений вплив ГБО і МТ на форму і трансформацію еритроцитів.

Сьомий розділ присвячений клінічним результатам досліджень: порівняльній оцінці ефективності антигельминтика, частоті побічних ефектів і резидуальних явищ опісторхозу при звичайному і комплексному лікуванні хворих.

В третьому-сьомому розділах досліджена залежність вивчас-мих показників від тривалості інвазії.

В заключній частині обмірковуються результати досліджень, інтерпретується Тх практичне і наукове значення, надаються можливості використування одержанихданихвдіяльностіпрактичнихлікарів

і перспективи подальшої розробки теми. Результати досліджень узагальнені в 6 основних висновках.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єктом дослідження були 120 хворих на хронічний опістор-хоз, з яких 62 чоловіки (51.7%) і 58 жінок (43.3%). Серед обстежених переважно були особи молодого та середнього віку; хворі до 45 років склали 71.7% (86 чоловік, серед яких 9 дітей - 7.5%), 45-59 років - 25.8% (31 чоловік), більше 60 років - лише 2.5% (3 чоловіка). Серед осіб, що поступили на обстеження, ті, хто не лікувався раніше, склали 70.8% (Х5 чоловік), тобто основну групу, 32 хворих (26.7%) раніше одержали 1-2 курси лікування і 3 хворих (2.5%) лікувались 3-4 рази.

Облік інтенсивності інвазії був проведений по кількості ясць опісторхів в 1 г фекалій при підрахунку формалін-ефірним методом.

Для Сумської області в основному (96.7%) характерна незначна (1-10 ясць) і середня (до 50 яєць) ступінь інвазії. Проте, ьиряд з цим було

4 хворих, в яких вміст яєць в фекаліях досягав сотень і тисяч (найбільше

- 145.700 яєць, хворий 3.). ,

По тривалості інвазії хворі розподілились таким чином:

до 5 років - 39 чоловік;

від 5 до 15 років - 40 чоловік;

більше 15 - 41 чоловік.

У зв’язку з поставленою метою хворі були поділені на 45групи:

I (контрольна) група - терапія тільки більтрицидом;

II група - більтрицид і магнітотерапія;

ИІ група - більтрицид і ГБО;

IV група - більтрицид; магнітотерапія і ГБО (табл.І).

, ' „ . Таблиця /.

Розподіл хворих в залежності від методу лікування і тривалості інвазії

Тривалість інвазії ~ Групії хворих Всього

І II ш IV

До 5 років 10 10 9 , 10 39

Від 5 до 15 років 11 10 9 10 - 40

Бідьше 15 років 10 10 10 11 41

Всього 31 зо 28 •Зі 120

При встановленні діагноза використовували класифікацію Н.Н. Озерецківської.

Диспансерний нагляд здійснювався на протязі 12 місяців. Ефективність лікування оцінювалась по результатах овоскопічного дослідження калу і жовчі через 6 і 12 місяців (при негативних результатах повторне дослідження з провокацією хлоксилом).

Катамнестичнин нагляд здійснювався на протязі 3-8 років.

Методами дослідження були: клініко-анамнестичне, біохімічне, паразитологічне, бактеріологічне, інструментальне обстеження: ФГДС, УЗД, фракційне дослідження шлунковою соку та жовчі, дистанційна термографія, методи, які оцінюють стан мікроциркуляції-САЕ, бульбарна мікроскопія з підрахунком коп’юнктивального індексу, растрова електронна мікроскопія еритроцитів.

Хворі всіх груп отримували базисну терапію, що містить в собі призначення жовчогонних засобів, гепатопротекторів, корекції дискі-незії жовчовиводних шляхів, кислотності шлункового соку. Після базисної терапії призначався більтрицид в добовій дозі 60 мг/кг, розділений на 3 прийоми, одноденним курсом. Після лікування також дуоденальне зондування чи тюб.аж.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась методом Ст’юдента.

Магнітотерапія проводилась всім хворим другої і четвертої груп апаратом “Арамес”, який індуктус мінливе магнітне поле напругою 200 мТл, частотою 10 Гц. Курс лікування 10 днів, по 1 сеансу на ділянку правого підребір’я.

Баротерапія здійснювалась хворим третьої і четвертої груп в одномісній барокамері типу ‘‘Ока”. Курс лікування 10 днів по 1 сеансу щоденно. Надлишковий тиск 1.7 - 2 ати, ізопресія 45 хвилин.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Спонтанна агрегація еритроцитів ’(САЕ) визначалась всім хворим до лікування (при госпиталізації), після дегельмінтизації (через 7-Ю днів) і при контрольному обстеженні через 6 місяців. Початкові значення були приблизно рівні (14.7 - 15.0). Після лікування відмічалась тенденція до зниження САЕ, більше виражена в четвертій групі (10.74 ± 0.64, р менше 0.005), в першій групі -’12.77 ± 0.86. В другій і третій групах розрізнення не вірогідні, хоча при використанні ГБО спостерігається більш виражений ефект.

Аналізуючи показники, здобуті через 6 місяців після лікування, слід відмітити подальшу тенденцію до нормалізації в усіх групах, найбільш виражену в четвертій групі (8.09 ± 0.55, перше група • 19,10 ±

0.75, р< 0.01).

Виявлена чітка залежність САЕ від тривалості інвазії: початкові дані зростають від 12.6 (при тривалості хвороби до 5 років) до І 7. і, якщо хворий страждає більш ніж 15 років (р<0.01). /

Відмічається зниження корегуючої дії ГБО іМТіз збільшенням тривалості інвазії, але й при великих строках хвороби / результати кращі в групах з комплексним лікуванням: четверта група - 8.64± 0.86;

третя група - 9.8 ±1.34; друга група - 9.6 ± 0.9; перша - 12.5 ± 0.9.

• І

2. Бульбарна мікроскопія з підрахунком кон’юнктивального індексу (К1). Дослідження проводилось в ті ж строки, що і САЕ, обстежено 120 хворих. Наведені методи вірогідно знижують показники КІ порівняно з контролем (першою групою). Четверта група - 2.58 ± 0.25; третя група -2.61 ±0.27; друга -3.8±0.24; перша-5.23± 0.32 (р<0.0і). В четвертій групі нормалізувалося 90.3% показників; в третій - 89.3%.

Таким же чином визначалась залежність показників від тривалості інвазії: до 15 років - 6.0 - 6.3; більш як 15 років 7.0 - 7.64. Порушення мікроциркуляції на пізніх стадіях інвазії також гірше піддасться корекції, але результати кращі в групах з комплексним лікуванням. Перша група 5.82 ± 0.59; друга - 4.7 ± 0.48; третя - 2.9 ± 0.52; четверта -3.18 ±0.4 (р< 0.01). ГБО справляла переважний вплив на КІ.

3. Дистанційна термографія (ТГ).

В усіх хворих на оп|сторхоз до лікування визначалась помірна гіпертермія в ділянці правого підребір’я, відповідно шкірній проекції печінки, жовчного міхура, яка здебільшого поширювалась на область епігастрію, рідше - лівого підребір’я. Характер гіпертермії був, як правило, крупноп’ятнистий, контури -нерівні. Відносна різниця температури до лікування по групам коливалась в межах +0.82 - +0.84°С.

Повторне дослідження проводилось нами через добу після першої дози більтрициду. В усіх групах виявлене підвищення інтенсивності інфрачервоного випромінювання, причому максимальним воно було в контрольній групі (першій) -226.5% від початкового, а мінімальним в четвертій - 184.3% від початкового рівня, і = 3.04. Показники в другій і третій групах займали проміжне положення (відповідно 201.2 і 202.4%). .

Підвищення локальної температури після призначення більтрициду пояснюється нами як посилення процесів алергізації внаслідок розпаду паразитів і виходу в тканини великої кількості антигенного матеріалу, що викликає судинні реакції звільнення біологічно-активних речовин, медіаторів запалення, підвищення мікроциркуляції в зон! ураження, посилення процесів метаболізму і імунологічних реакцій.

Вс| ці явища супроводяться тепловим ефектом.

Зважаючи на це, зниження амплітуди температурних коливань при дегельмінтизації в групах з застосуванням комплексних методів лікування пояснюється як зниження активності процесів альтерації і алергізації, нівелювання “ендотоксичного удару” більтрициду.

Це узгоджується і з клінічними спостереженнями: хворі контрольної групи переносили більтрицид гірше, ніж при комплексному -лікуванні.

Представляє інтерес погодинна динаміка термографічних показників. В четвертій групі амплітуда градієнта температури менша, ніж у контрольній на 0.2 °С і коротша приблизно на І добу. Через 6 місяців термографічна картина в четвертій групі нормалізується в 59.4% випадків, скісно вказуючи на менший відсоток резндуальних явищ. Виявлена чітка прямазалежність амплітуди початкового градієнта температури від тривалості захворювання: до 5 років 0.4 - 0.45°С, від 5 до І5років- 0.76-0.84°С, більш як 15років- 1.24- 1.36°С. З подовженням строку інвазії площа вогнища гіпертермії збільшується, поширюючись на епігастральну область, ліве підребір’я і мезогастрій.

4. Електронна мікроскопія еритроцитів при опісторхозі. .

Методом РЕМ досліджена кров 36 пацієнтів, які розподілилися по групах слідуючим чином: перша - 9 хворих; друга - 8; третя - 9; четверта - 10. По тривалості інвазії хворі розподілились таким чином: до 5 років - 17 чол.; більше, як 15 років - 19. Кожному хворому дослідження проводилось двічі: до лікування і через 6 місяців при контрольному обстеженні.

Середні розміри еритроцитів склали 7-8 мкм і суттєво не залежали від тривалості інвазії і методики лікування. У пацієнтів з тривалістю інвазії до 5 років спостерігались незначні змінення форми еритроцитів. Деформовані еритроцити склали і 2.7%, серед трансформацій переважно зустрічалась ехіноцнтарна(60.6%). Призбільшенні тривалості інвазії (більш як 15 років) порушення були більш виражені. Спостерігався пойкилоцнтоз (поява ехіноцитів, сфероцитів, стомато-цнтів) і зустрічались як оборотно змінені форми еритроцитів, так і необоротно змінені. Деформовані еритроцити склали 24.67%.

Серед деформованих форм переважно спостерігалась також ехі-ноцнтарна трансформація - 75.6%. Майже половину її (44%) склали ехіноцити першого порядку (хвиляста поверхня), 32.3% - ехіноцити другого порядку (виражена зубчатість контуру) і 23.7% -ехіноцити третього порядку (клітини з шиловидними паростками).

Зважаючи на доведеність'того факту, що йхіноцитарна трансформація зв’язана з аутоемунними процесами, можливо стверджувати,

иг ці процеси є домінуючими в механізмі ураження еритроцитів при опісторхозі. і

В першій і другій групах показники після лікування до'норми не приходять, МТ практично не впливає на морфологію еритроцитів. ВIII і IV групах показники нормалізуються (табл. 2). /

, Таблиця 2..

Форми еритроцитів (РЕМ) в залежності від методики лікування, (%)

Групи хворих

І II III IV

Форми еритроцитів До лікування Контроль через 6 МІСЯЦІВ 3 * '£5 о сч 1 3і Ца Ь Я До Лікування Контроль через 6 і МІСЯЦІВ І . 1 До лікування Контроль через 6 МІСЯЦІВ Норма

Дискоцити 81,6 89 81,4 89,1 80,2 93,5 77,9 93,1 93

Ехіноцитн І 6,5 3,1 6,2 2.9 6 2,1 7,1 2,3 4

Ехіноцити II 5 2 4,6 2,1 5 !,* 6,2 1,6 4

Ехіноцити III 2,5 1,6 2 1,7 3,3 0,5 3 0,6 4

Стоматоцити 3 2 4,2 2,2 4 1,8 4 1,7 2,5

Сфероцити 1 0,6 1.2 1,8. 1 0,4 1 0,5 СЗ

Дегенеративні форми 0,4 0,7 0,4 0,2 0,5 0,2 0,8 0,2 0,2

Подовження строків інвазії вірогідно (1=8.2) погіршує морфологію еритроцитів. Структура мембрани краще відновлюється при незначному терміні захворювання (1=4.3), показники нормалізуються б 64.7%. При строках інвазії більше 15 років цей відсоток знижується до 21.1%. ■

5. Клінічні спостереження. г

» Клінічний перебіг інвазії визначався тривалістю, т. я.‘ інтенсивність її була порівняно однаковому всіх хворих. .

При терміні інвазії до 5 років в 70% випадків хворі не скаржились, тобто хвороба перебігала субклінічно, Навіть при відсутності

скарг в процесі клінічного обстеження виявлялися симптоми, характерні для опісторхоза. Збільшення печінки спостерігалось в 60% суб-клінічних форм. Позитивні симптоми Кгра, Ортнера виявлялися в 32%. Проводячи цим хворим ендоскопічне обстеження, ми ні у жодного не знайшли нормальної картини слизової шлунку. У 62% випадків реєструвався гіпоацидний гастрит, в 27% кислотність була нормальною, в 11% - підвищеного (табл.З).

■ Таблиця 3.

Частота ураження різних органів та систем в залежності _______________від терміну опісторхозної інвазії _________________

Нозологічні форми Тривалість іішазії Середня частота уражен- ня

до 5 років від 5 до 15 років більше 15 років

абс| % абсі %• абс! % абс І %

Ураження ЖКТ

Гепатит 9 23.1 15 37.5 30 73.2 54 45

Холецистит • 15 38.5 ЗІ 77.5 41 100 87 72.5

Дискінезія жовчовивідних протоків гіпокінетична 14 35.9 21 52.5 26 63.4 61 50.8

гіперкінетична і 1 2.6 4 10 7 17.1 12 10

Г астрит гіпоацидньїй 24 61.6 21 52.5 26 63.4 71 59.2

нормациднии 10 25.6 13 32.5 8 19.5 31 25.8

гіперацидний 5 12.8 6 15 7 17.1 18 15

Виразкова хвороба 12-типалої кишки 2 5.1 9 22.5 7 17.1 18 15

Виразкова хвороба шлунку - - 2 5 4 9.8 6 5

Энтерит 3 7.7 22 55 31 75.6 56 46.7

Дисбактеріоз кишок 13 33.3 25 62.5 34 82.9 72 60

Панкреатит - - 11 27.5! 17 41.5 28 23.3

Ураження ССС .

Міокардіодістрофія 1 2.6 ! 8 | 20 І 11 26.8 20 16.7

Вегето-судинна дистонія 3 7.7 13 32.5 і 29 70.7 45 37.5

Ураження нервової системи •

Лстено-вегетативний синдром 3 7.7 14 35 23 56.1 40 33.3

Подіневріти 1 2.6 3 7.5 5 12.2 9 7.5

Ураження шкіри та сполучної таангш" ■ •

Поліартрит І 2 5.1 4 1 10 | 9 [21.9) 15 і '12.5

Аллергічннй дерматит | 3 і 7.7 7 117.51 8 [19.5| 18 | 15

Ураження органів дихання________ і

Бронхіт з астматичним 1 | 2.6 1 3 7 5 5 17 ? 9 1 7.5

компонентом ■» 1 .

При терміні інвазії від 5 до 15 років субклінічних формінвазн не спостерігалось. ; ~ "

Хворі скаржилися на відрижку, гіркоту в роті, нудоту, важкість

в епігастрії, біль у правому підребер’ї, бурчання в животі, нестійкі випорожнення. Спостерігалась облеглість язика, збільшення і помірна болючість печінки, позитивні жовчно-міхурові, знаки.

При поєднанні з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки (реєструвалася в 27.5%) спостерігалася жога, біль більш чітко зв’язувалася з вживанням їжі, іноді носив "нічний" характер. Визначалася болючість в епігастрії та дуодено-гастральній ділянці.

При ультразвуковому обстеженні виявлялось збільшення розмірів печінки (переважно правої і хвостатої долей), ущільнення стінок внурішньопечінкових судин і протоків (як признак холангіту), іноді з кістозними поширеннями по їх ходу.

При поєднанні з алкогольним ураженням паренхима печінки була підвищеноїехогенності, іноді набувала характерну мілкозернисту структуру. Ущільнення стінок жовчного міхура спостерігалося у половині випадків, в його порожнині виявлявся шар згущеної жовчі з пластівцями детріту. Паренхима підшлункової залози була різного ступеня ущільненості.

При тривалості інвазії більше 15 років клінічна картина характеризувалася стійкими порушеннями системи травлення. Хронічний холецистит виявлявся в 100% випадків, гепатит - 73.2%, виразкова хвороба - 26.9%, панкреатит - 41.5% тощо (табл.З).

Ефективність лікування була обчислена у 113 з 120 хворих (94.2%) по результатам трикратного і двократного дослідження жовчі після провокації хлоксилом (табл.4).

Таблиця 4.

Зфективність бтьтрициду (%) в залежності від методу

лікування і тривалості інвазії

Тривалість інвазії Групи хворих Сумарна зфективність в залежності від тривалості інвазії

II І] І IV

абс % абс % абс % абс % абс. %

до 5 років 9 90 10 100 9 100 10 100 38 97.4

5-15 років 11 100 9 90 9 100 10 100 39 97.5

більше 15 років 8 80 9 90 9 90 Ш 90.9 36 87.8

Сумарна ефективність в їалсжяості від методів лікування 28 90.3 28 93.3 27 96.4 ЗО 96.7 113 94.2

Комплексне лікування підвищує ефективність дегельмінтизації до 96,7% - на 6,4% більше, ніж в першій групі (контролі). Дія ГБО і МТ

виявляється переважно на ранніх стадіях захворювання - на 10,9%.

Із збільшенням тривалості Інвазії ефективність лікування знижується на 9,6%.

Побічна дія більтрициду з’являлась звичайно під вечір, як

правило, швидко проходячи (на протязі 2-4 годин), але в деяких випадках хворі скаржились і ранком слідуючого дня. В першій групі побічні явища реєструвались в 54,8% випадків, в другій- 53,3%, в третій- 46,4%, з четвертій - 32,3%. Таким чином, комплексне лікування з застосуванням ГБО і МТ знижувало частоту побічних ефектів на 22,5%. Переношенші більтрициду погіршувалось із збільшенням тривалості інлазії: до п’яти років - 41% побічних реакцій, від п’яти до п’ятнадцяти

- <17.3%. шлцг п’«-гчацішуі - 51,2% (табл.5). -

Паразитологічка ефестивність лікугаїшя не завжди співпадала з клінічним одужанням. По нашйм даним, вдалося домогтися

' ' Таблиця 5.

Частота побічних явищ більтрициду в залежності від ■ методу лікування ■

Симптоми Групи хворих '

Т і. ' II 1 III IV

абс. % абс. % абс. % абс. %

Гіркота в роті 10 58.8 8 50 9 69.2 7 70

Нудота 7 | 41.2 А Ч 25 4 30.8 5 50

Метеоризм 5 | 29.4 *4 25 4 30.8 3 зо

Послаблення стулу 2 11.8 2 12.5 1 7.7 2 20

Біль в правому підребір’ї 1 5.9 2 12.5 *2 13 1 10

Запаморочення 11 64.7 6 37.5 8 61.5 7 70

Головний біль 2 11.8 2 12.5 2 ІЗ 2 20

Хиткість ходи 9 53.9 7 43.7 6 46.2 6 60

Парестезії 2 11.8 2 І 2.5 1 7ї7 1 10

Слабкість 4 23.5 2 18.8 4 30.8 3 зо

Сонливість 3 17.6 2 12.5 2 13 2 20

Інші 1 5,9 0 | 0 і 7.7 0 0

Кількість хворих 3 побічними кзищамн 17 54.8 16 1 53.3 . _ і ІЗ 46.4 10 32.3

повного клінічного одужання у 57 хворих (47,5%). У інших хаорих досягнуто клінічне покращення; погіршення та неефективності не ,зафіксояано. З клінічно одужавших 57чоловік 56,1% (32 особи) були

в ранніх строках інвазії, 35,1% (20 чоловік) - від 5 до 15 років і всього 8,8% (5 хворих) - більше як 15 років (табл.6).

' Таблиця б.

Резидуальні явища опісторхозу після дегельмінтизації

Тривалість ■ інвазії Групи хворих Всього по тривалості інвазії

І II III IV

абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %

До 5 років 3 ЗО 3 ЗО 1 11.1 0 0 7 17.9

5-15 років 7 63.6 6 60 4 44.4 3 ЗО 20 50

Більше 15 років 10 100 10 100 8 80 8 72.7 -36 87.8

Всього по групах 20 64.5 19 63.3 13 46.4 11 35.5 63 52.5

Таким чином, виявляється чітка залежність клінічного одужання від тривалості інвазії. Спектр клінічних проявів резидуальних симптомів надзвичайно різноманітний і залежав від превалювання клініки ураження того чи іншого органу у кожного конкретного хворого -панкреатит, гастрит, гепатит і т.і. Найбільш частими і в якійсь мірі загальними симптомами, спостерігавшимися на протязі тривалого часу після дегельмінтизації були гіркота в роті, відрижка, тяжкість в правому підребер’ї, бурчання та вздуття живота, нестійки випорожнення, тобто клініка гіпокінетичної дискінезії жовчовивідних шляхів, гепатиту, гастрогенного ентероколіту.

Відмічається підвищення якості клінічної реабілітації при застосуванні методик, що вивчались. При тривалості інвазії до 5 років застосування МТ не знижує відсоток резидуальних явищ, які, як і в першій групі, спостерігаються в 30% випадків. Сполучне застосування ГБОі МТ дозволяє домогтися клінічного одужання в 100% випадків. Застосування ті,льки ҐБО дає дещо менший відсоток реабілітації -88,9%, . . _

При збільшенні строку інвазії застосування ГБО і МТ менш ефективно, хоча при сполучному їх використанні вдасться знизитн відсоток залишкових явищ на 27,3.«3 заліком того, що в контрольній групі при тривалості захворюванні! більше 15 £оків, навіть при ретельній медикаментозній корекції, випадків клінічного одужання не спостерігалося. Застосування ГБО і МТ дає вагомий внесок в рішення проблеми реабілітації хворлх на опі'сторхоз.

висновки

1. Застосовані методи лікування - гіпербарічна оксігенація та магніто-теранія (ГБО та МТ) підвищують ефективність реабілітації хворих на опісторхоз. Частота залишкових явищ знижується в 1.8 раза. Разом з тим поліпшується н'етільки клінічна, а й паразитологічнаефективність: дегельмінтизація успішна в 96.7% випадків, що становить різницю з контрольною групою 6.4%. При комплексному лікуванні антигельмін-тик легше переноситься, побічні явища зустрічаються в 1.7 раза рідше. ,

2. Подовження термінів інвазії значно погіршує результати лікування. Ефективність дегельмінтизації знижується на 10%. Побічні явища реєструються в 1.3 рази частіше. Особливо різко знижується якість клінічної реабілітації - залишкові явища при подовженні термінів інвазії понад 15 років зберігаються в 5 разів частіше.

3. Застосування ГБО та МТ при тривалих строках хвороби дає можливість підвищити ефективність терапії. Результативність дегельмінтизації зростає в 1.25 раза, частота побічної дії більтрициду знижується а

2.3 раза. Резидуальні явища реєструються в 1.25 раза рідше. Але при порівнянні результатів комплексного лікування при термінах інвазії до

5 та понад 15 років дані набагато кращі на ранніх стадіях хвоооби: клінічне одужання - в 100%, при тривалих строках хвороби - 27,3%, дегельмінтизація ефективна в 100% випадках, при тривалій інвазії -90.9%. Таким чином, лікузання, почате в ранніх строках з застосуванням ГБО та МТ дає можливість отримати якісніші результати клінічної реабілітації хворих.

4. Прихронічному опісторхозі спостерігається значне порушення мікро-.

циркуляції, пог’язане як з клітинним, так і з судинним компонентами. Порушення мікроциркуляціїзростають зі збільшенням терміну інвазії. САЕ підвищується на 31%VKI- на 21.4%, кількість неповноцінних еритроцитів - на 48%. ' . ’

5. Комплексна терапія з застосуванням ГБО та МТ зменшує ступінь

мікроциркуляторних порушень. САЕ знижується на 21.6%, КІ - в 2 рази. Кількість трансформованих та дегенеративних форм еритроцитів з мен. шується на 41%. Мінливе магнітне поле діє, головним чином, на судинний компонент порушеної мікроциркуляції, а ГБО - на еритроцити, тому доцільне'сумісне призначення цих. методів. Судин ні порушення більштнертаі та рефраід-ерні до'терапій, ^ 4

6. Ефективність корехції мікроциркуляторних порушень при зростанні терміну інвазії використаними методами - ГБО та МТ - зменшується. Ступінь корегуючої дії магнітного поля на СДЕ знижується на 10.3%, ГБО - на 20.8%. Корекція КІ погіршується на 51.6%. Тому застосування комплексної терапії доцільно в ранніх строках.

7. Термографічний контроль під час динамічного нагляду за хворими на опісторхоз відображає ступінь клінічної реабілітації, що дає змогу прогнозувати резидуальні явища інвазії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.3 метою підвищення паразитологічного, клінічного ефекту та усунення побічної дії антнгельмінтика хворим на опісторхоз доцільно назначати комплексне патогенетичне лікування з застосуванням ГБО і магнітотерапії.

2. Лікування хворих на опісторхоз ефективніше на ранніх строках інвазії,коли досягається якісніший пдразитологічний та клінічний ефект.

3. Для прогнозування залишкових явищ при диспансерному нагляді за хворими на опісторхоз доцільно застосовувати термографічне обстеження. .

4.Враховуючи тривале зберігання мікроциркуляторних порушень диспансерний нагляд за хворими на опісторхоз треба здійснювати протягом 12 місяців.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Метод растрової електронної мікроскопії еритроцитів при хронічному опісторхозі.//Інфекційні хвороби.- 1996.- №4 - С. .

2. Діагностика і лікування хронічного опісторхоза II Пленум правління Республіканського науково-медичного товариства інфекціоністів: тези доповідей - Чернівці, 1990. (з співавторами). - С.60.

3. Комплексне лікування хворих на опісторхоз з використуван-ням ГБО і МТ // XI конференція українського товариства паразитологів: тези доповідей - Київ, 1993. (з співавторами). - С. 148.

4.Розробка методик дослідження еритроцитів методами РЕМ при різноманітних інфекційних захворюваннях // Міжнародна конференція “Електронна мікроскопія в медицині. Сучасна ультраструктурна гепатологія": тези доповідей - Суми, 1995. ( з співавторами). - С. 16.

5. Особливості ураження еритроцитів при опісторхозі // Конференція “Електронна мікроскопія в медицині. Сучасна ультраструктурна гепатологія”:тези доповідей-Суми, 1995. (з співавторами).-С. 17

6. Особливості архітектоніки еритроцитів при опісторхозі // Конференція “Електронна мікроскопія в медицині. Сучасна ультраструктурна гепатологія: тези доповідей - Суми, 1995. (з співавторами). - С.І8.

И

, АННОТАЦИЯ . Сницарь Андрей Олегович

"Комплексное лечение больных хроническим . описторхозом с применением гииербарической оксигенации и магкитотерапии”

В работе на основании, клинико-лабораторных исследований у 120 больных хроническим описторхозом представлены ' результаты комплексного лечения с применением гипербарической оксигенации (ГБО) и магнитотерапии (МТ). Эффективность лечения оценивали по клиническим показателям, степени нарушений микроциркуляции: спонтанная

агрегация эритроцитов, конъюнктивальный индекс, растровая электронная микроскопия эритроцитов, дистанционная термография. .

Выявлено повышение: эффективности. бильтрицида,

улучшение переносимости препарата и снижение частоты остаточных явлений описторхознсй инвазии. Обнаружено коррегирующее действие .ГБО й МТ на нарушенную кикроцир-куляцию. Возможно использование термографического метода для прогнозирования остаточных явлений описторхоза.

Выявленные данные позволяют рекомендовать комплексное лечение с применением ГБО и МТ в курации больных описторхозом. .

SUMMARY

Snitsar Andrey Olegovich "Complex treatment of chronic opisthorchiasis in-patients with compplication of hyperbaric oxigination (HBO) and magnetic therapy (MT) "

In the work on the base of clinical-laboratory researches in 120 patients sufferred with chronic opisthorchiasis the results of complex treatment with compplication of HBO and MT are prodused.

The efficiensy of the treatment was estimated in a accordance with clinical indices of the degree of microcirculation breach. That is spontaneous apregation of erytrocytes, conjunctival index, scanning electron microscopy and remote thermography. . .

It was exposed the fact of increasing the efficiency of biltritsidum, improvement of drug endurableness and lowering the frequensy of residuals caused by opisthorchiasis invasion. It was discovered the correcting action of HBO and MT on breaching the microcirculation. Thermographycal method can be used for prognosis of opisthorchiasis residuals.

These findings allow to recomend the complex treatment with HBO and MT application in the therapy of the patients suffered with opisthorchiasis.

Ключові слова: опісторхоз, гіпербарична оксігенація, магнітотерапія, мікроциркуляція, термографія, растрова електронна мікроскопія, спонтанна агрегація еритроцитів, кон'юнктивальний індекс,. Оільтрицид.