Автореферат и диссертация по медицине (14.00.09) на тему:Клинико-метаболические особенности адаптации доношенных новорожденных детей с пневмонией и гипоксически-ишемической инцефалопатией

АВТОРЕФЕРАТ
Клинико-метаболические особенности адаптации доношенных новорожденных детей с пневмонией и гипоксически-ишемической инцефалопатией - тема автореферата по медицине
Пилипюк, Анна Мусивна Киев 1999 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.00.09
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Клинико-метаболические особенности адаптации доношенных новорожденных детей с пневмонией и гипоксически-ишемической инцефалопатией

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ 0*

г

ПИЛИП’ЮК Анна Мусіївна

УДК 616.-053.-35: [61.831-005+616.152.21]

КЛІНІКО - МЕТАБОЛІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З ПНЕВМОНІЄЮ ІГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ

14.01.10. - педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України. •

Науковий керівник:

- доктор медичних наук, професор Волосянко Романна Петрівна, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідуюча кафедрою дитячих хвороб.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Омельченко Людмила Іванівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник відділення диференційної діагностики, профілактики та лікування захворювань внутрішніх органів у дітей.

- доктор медичних наук, професор Ткаченко Світлана Кузмінічна, Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, професор кафедри факультетської і госпітальної педіатрії.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра неонатології, м.Київ.

¿осо

Захист дисертації відбудеться “о ” 02-______1999 року о Р годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (252050, м.Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомтесь в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (252050, м.Київ, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ДУ” 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серед причин перинатальної смертності і патології в постнатальному періоді розвитку дитини в Україні чільне місце займає гіпоксія плода і асфіксія новонародженого (В.М.Сідєльніков, С.П.Кривопустов, 1994).

За сучасними уявленнями в гіпоксію плода трансформується будь-яке несприятливе протікання вагітності (Н.П.Шабалов, 1995). Обтяжений перебіг вагітності і пологів у матері, як відомо, викликає порушення всіх видів обміну речовин у плода і новонародженої дитини (О.МЛук’янова, Л.І.Омельченко, 1994, Т.К.Знаменська, 1993, В.В.Павліковська, 1996, ІУШаЬеІапі, 1997, Е.8а1іЬа, 1997), при цьому в ланцюзі постгіпоксичних пошкоджень особливо важливими є розлади енергетичного метаболізму. Дезорганізація метаболічних процесів супроводжується структурними змінами в клітинних мембранах і надмірним поступленням в кровоносне русло ферментів енергетичного обміну і гліколізу: креатинкінази і ла-ктатдегідродрогенази (Г.А.Леженко та співавтори, 1993, Ь.\Уеі, Н.2Ьу, 1996, С.М.Ьаскшапп, и.ТоІІпег, 1995).

Серед ускладнень перинатальної гіпоксії висока частка припадає на церебральну патологію (О.І.Гайдук, 1992). На тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених малюків нерідко виникає запалення легеневої тканини (Р.П.Волосянко, 1994, А.І.Клембовський 1995, О.О.БаизІасі, 1997). Розвитку пневмонії сприяють і фізіологічні особливості імунітету в неонатальному віці, котрі полягають у недостатній зрілості клітинної і гуморальної ланок імунітету і фагоцитозу (С.К.Ткаченко зі співавтор., 1994, В.П.Чернишов, І.І.Слуквін, 1994). Пневмонія в свою чергу посилює гіпоксичний стан немовляти (Г.М.Дементьєва, 1995), а ускладнюючим фактором при цьому виступає і синдром ендогенної інтоксикації, який супроводжує запальні процеси в організмі (І.Огопег, 1997). Особливі труднощі в практиці лікаря - неонатолога пов’язані з тим, що клінічні прояви перина-гальної енцефалопатії і пневмонії у новонароджених немовлят є подібними (В.В.Естрін зі співавт., 1994), а чіткі критерії, які б дозволили визначити ступінь гюстгіпоксичного пошкодження і своєчасно діагностувати приєднання пневмонічного процесу до перинатальної енцефалопатії, у новонароджених дітей не достатньо визначені. Це негативно позначається на ефективності лікування та реабі-іітації вказаного контингенту немовлят.

Серед сучасних методик фармакокорекції постгіпоксичних станів у новона-зоджених дітей заслуговує уваги застосування препаратів метаболічної дії, які, регулюючи обмінні процеси, підвищують загальні відновні реакції і виявляють неспецифічний імунокорегуючий ефект (О.В.Бордюгова, 1993, М.Т.ЕБрадпоІ, 1998).

Наведене визначило мету та завдання проведених досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Представле-

на праця є фрагментом науково-дослідної роботи “Клініко-патогенетичні особли вості пізнього неонатального періоду у доношених новонароджених дітей з пор) шеннями адаптації в перші дні життя”, виконаної на кафедрі педіатрії Іване Франківської державної медичної академії в рамках програми “Діти України (внутрішня реєстрація 01.10.03У.96Щ та частиною основного наукового напрямк академії “Розробка нових медичних технологій та стандартів якості діагностики т лікування найважливіших неінфекційних захворювань”, який розробляється ака демією в межах міжнародної інтегральної програми СЮТ)І - ВООЗ - Україна (1995 2000).

Мета дослідження. Вдосконалення методів діагностики та підвищення ефе ктивності лікування новонароджених дітей з пневмонією і гіпоксично-ішемічноіі енцефалопатією.

Задачі дослідження:

1. Оцінити клінічні особливості адаптації доношених новонароджених дітеі з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією і з пневмонією на тлі перинатальної єн цефалопатії.

2. Вивчити рівень середніх молекул в крові новонароджених з гіпоксично ішемічним ураженням мозку і з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефа лопатії.

3. Визначити стан клітинного та гуморального імунітету у немовлят з гіпо ксично-ішемічним ураженням мозку та з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічно енцефалопатії.

4. Вивчити активність плазматичних ферментів енергетичного обміну та глі колізу креатинкінази та лактатдегідрогенази у дітей з гіпоксично-ішемічним ура женням головного мозку та з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефало патії.

5. Порівняти динаміку показників гуморального та клітинного імунітету, ак тивності креатинкінази і лактатдегідрогенази сироватки крові при гіпоксично ішемічних ураженнях головного мозку та у дітей з пневмонією на тлі гіпоксично ішемічної енцефалопатії на фоні загальноприйнятого лікування і терапії з вклю ченням композиту метаболічних коректорів: ліпоєвої кислоти, вітамінів В2 і В6.

Наукова новизна роботи. Вперше доведено, що при порушенні пізньо постнатальної адаптації у дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією та гіпо ксично-ішемічною енцефалопатією і пневмонією наявний ендотоксикоз різноп ступеня тяжкості за клінічними ознаками та змінами вмісту середніх молекул ] крові.

У немовлят з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії встано влено достовірні зміни активності сироваткових ферментів креатинкінази і лакта тдегідрогенази, показники яких можуть служити критерієм тяжкості ураження ті ефективності лікування хворих немовлят.

з

Вперше обгрунтовано можливість оптимізації активності ензимів в організмі новонароджених малюків шляхом застосування в комплексі лікування композиту препаратів метаболічної дії (ліпоєвої кислоти, вітамінів В2 і В6), доведено їх позитивний вплив на клініко-метаболічну та імунологічну адаптацію новонароджених малюків з гіпоксично-ішемічним ураженням головного мозку та з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.

Практична значимість роботи. В результаті проведених досліджень для ранньої діагностики порушень метаболічних процесів у новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією і з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії запропоновано визначення в сироватці крові рівня середніх молекул та активності плазматичних ферментів креатинкінази і лактатдегідрогенази.

Обґрунтовано та розроблено метод оптимізації постнатальної клініко-метаболічної, імунологічної адаптації новонароджених малюків з гіпоксично-ішемічним ураженням мозку та з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії шляхом включення в комплекс лікування композиту препаратів метаболічної дії (ліпоєвої кислоти, вітамінів В2 і Вб).

Впровадження результатів дослідження у практику. Результати дослідження запроваджені в практику роботи Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та Івано-Франківського обласного перинатального центру, районних лікарень Івано-Франківської області (м.Коломия, м.Богородчани, м.Долина).

Особистий внесок здобувача. При виконанні роботи особисто проведено детальний клінічний аналіз перебігу анте-, інтра- та неонатального періоду і результатів біохімічного та імунологічного обстеження у 114 новонароджених дітей. Обґрунтовано метод метаболічної корекції у немовлят з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією і з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Автором особисто проведено математичну обробку отриманих результатів, обстеження дітей, написані всі розділи дисертації і сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались на науковій конференції Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України по закінчених науково-дослідних роботах (1998), на науково-практичній конференції Івано-Франківської Асоціації педіатрів (м.Івано-Франківськ, 1997), курсах підвищення кваліфікації педіатрів та неонатологів при Івано-Франківській державній медичній академії (1998).

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації опубліковано у 4 друкованих в журналах роботах.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 152 сторінках друкованого тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів їласних спостережень, аналізу та обговорення отриманих результатів, висновків, трактичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який міс-

тить 218 джерел, з них 122 вітчизняних і 96 закордонних, які займають 21 сторін ку, роботу ілюстровано 67 таблицями і 7 рисунками, які займають 6 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи обстеження

Для вирішення поставлених завдань співставлено результати клініко біохімічного, імунологічного та інструментального обстеження 114 доношенш новонароджених дітей віком від 6 до 28 днів життя, які лікувались у відділі пато логії новонароджених дітей обласної клінічної лікарні м.Івано-Франківська. З ни? у 73 малюків діагностовано перинатальну енцефалопатію, у 41 - пневмонію на тл гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Групу порівняння склали 15 здорових доно шених новонароджених, у яких перинатальний період протікав без ускладнень.

При оцінці стану немовлят використані дані акушерського анамнезу методом аналізу медичної документації (карти розвитку новонародженого в пологово му будинку, виписки з історії стаціонарного хворого).

Всім дітям проведене комплексне клінічне обстеження. Проводилась дина мічна оцінка неврологічного і соматичного стану. Характеристика неврологічногс статусу включала оцінку пози новонародженого, м’язового тонусу, вроджених ре флексів, поведінки, слухових і рухових реакцій. Ступінь тяжкості ураження голо вного мозку визначали у відповідності з класифікацією Ю.А.Якуніна tí Е.І.Ямпольської (1979).

Всі діти оглянуті спеціалістами, спостерігались офтальмологом і невропатологом.

Проводилась електрокардіографія на апараті “Электрокардиограф ЭК IT ОЗМ” в трьох стандартних та грудних відведеннях, а також ультразвукове сканування головного мозку і серця на апараті “Aloca SSD - 630” датчиками секторногс сканування 5,0 і 7,5мГц. 43 дітям проведено рентгенологічне обстеження.

На 2-3 і на 9-10 день після поступлення до стаціонару проводилось лабораторне обстеження, спрямоване на уточнення ферментативного та імунного статус) організму дитини і визначення у сироватці крові рівня середніх молекул.

Активність креатинкінази (КК) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) визначали н; біохімічному аналізаторі “Stat Fax 1904 Plus” з допомогою тест-систем і методикі фірми “Eagle diagnostics” (СІЛА).

Концентрація сироваткових імуноглобулінів класів G, М і А визначалась методом радіальної імунодифузії (Mancini G., 1965). Показники клітинної ланки імунітету визначались одночасним виявленням Е-розеткоутворюючих (Е-РУК), навантажених комплементом Е-розеткоутворюючих клітин (ЕАС-РУК) та нулевю клітин (Mendes N.F., 1974), а також теофілінчутливих (ТФЧ-РУК) та теофілінрези стентних - Е - розеткоутворюючих лімфоцитів (ТФР-РУК) (Limatibul S., 1978).

Рівень середніх молекул (РСМ) визначений спектрофотометричним методам. Ступені тяжкості ендотоксикозу виявлялись за запропонованою В.А.Міхель-:оном і Н.М.Межировою (1991) схемою.

В комплексному лікуванні новонароджених дітей з пневмонією на тлі гіпо--хично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) і з перинатальною енцефалопатією застосо-зано композит метаболічних коректорів: ліпоєва кислота і вітаміни Вг, В6. Дане комбінування метаболічних коректорів запропоноване Браунштейном А.Є. (1987) іа підставі цілеспрямованих експериментів. Використано поєднане до м’язове зведення 0,5% розчину ліпоєвої кислоти в дозі lmg/кг/добу на протязі 15 днів з точерговим введенням через день 1% розчину рибофлавін-мононуклеотиду в лозовій дозі 8 mg/добу і піридоксальфосфату в дозі 50 mg/добу.

В залежності від методу терапії діти поділені на 4 однорідні за основним ді-ігнозом, тяжкістю стану і масою тіла групи. До першої (19 малюків) і другої 27 дітей) групи ввійшли діти з пневмонією на фоні ГІЕ. Третю (27 новонародже-шх) і четверту (14 немовлят) склали діти з ГІЕ без пневмонії.

Немовлятам 1-ої і ІІІ-ої груп до комплексу лікування включені препарати детаболічної дії. Діти ІІ-ої і IV-ої груп проходили курс стандартного лікування. Ефективність терапії оцінювалась за динамікою клінічних, біохімічних та імуно-югічних показників.

Статистична обробка проведена методом варіаційної статистики з викорис-■анням критерію Стьюдента.

Основні результати досліджень та їх обговорення

Проведені дослідження виявили, що більшість дітей народились у матерів іптимального для репродукції віку - 22-24 роки. Більше половини немовлят 54,4%) народились від першої вагітності і пологів, майже третина (30,7%) - від іругих пологів, від третіх пологів і більше народились 14,8% дітей.

Серед факторів перинатального ризику гіпоксії у плодів і новонароджених іітей у 63,2% випадків виявлена анемія вагітності, у 42,9% - гестози, у 21,1% - ек-трагенітальна патологія у матері. У більшості випадків (67,9%) відмічене поєд-іання анте- та інтранатальних факторів ризику гіпоксії. Під час пологів у 42,1% ипадків спостерігалась асфіксія плода, у 37,4% слабість пологової діяльності із астосуванням родостимуляції, у 20,2% - стрімкі пологи, у 21,0% - тривалий більше 6 год.) безводний період. У 54,8% спостережень виявлені 3 і більше фак-орів ризику. Порівняння факторів перинатального ризику у малюків з пневмонію на тлі ГІЕ і з ГІЕ виявило, що у немовлят з пневмонією частіше спостерігались сфіксія в пологах (51,2% проти 36,9% у дітей з ГІЕ), аспіраційний синдром і син-ром дихальних розладів (34,1% проти 9,6%), проведення інтенсивної терапії в одзалі із застосуванням ШВЛ (21,9% проти 19,4%).

На природному годуванні знаходились 84,2% малюків, 7,9% - на змішаному,

7,1% - на штучному. В стаціонар 24 дитини поступили зі станом середньої тяжко сті, 62 - з тяжким, 28 - із вкрай тяжким станом.

Характерною ознакою постнатальної адаптації новонародженої дитини слу жить динаміка маси тіла. При аналізі отриманих результатів виявилось, що в сере дньому маса тіла у новонароджених становила 3403,6±30,9г, що відповідає серед ньостатистичним показникам і є оптимальною для подальшого розвитку.

Тяжкість стану при поступленні суттєво впливала на відсоток втрати масі тіла, який у немовлят зі станом середньої тяжкості складав 7,6±0,3%, відповідно з дітей з тяжким і вкрай тяжким станом - 10,2+0,7% та 12,7±1,6%. При поступленн не відмічено розходжень у ступенях втрати маси тіла у немовлят з пневмонією нг тлі ГІЕ і у новонароджених з ГІЕ (відповідно 10,7±1,3% і 9,4±0,8%). Але відновлення маси тіла у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ наступало на дві доби пізніше, ній у дітей з ГІЕ, що може свідчити про більш глибокі зрушення метаболічних процесів, зокрема пластичних, та дефіцит макроергів.

У більш як половини новонароджених (55,3%) в пологовому будинку зафіксовано синдром пригнічення ЦНС. При поступленні до стаціонару другого етап) виходжування частка цього синдрому зменшилась до 41,6%, що розцінено нами зе сприятливу обставину. В пізньому неонатальному періоді дещо збільшилась частка синдрому нейро-рефлекторної збудливості (32,9% проти 28,1%), зате зменшилась доля гіпертензійно-гідроцефального синдрому (3,5% проти 7,0%).

При порівнянні структури неврологічних синдромів у дітей з пневмонією ж тлі ГІЕ і у дітей з ГІЕ виявлено, що у немовлят з пневмонією на тлі ГІЕ частіше зустрічається синдром пригнічення ЦНС (53,7% проти 34,2%). Не виключено, ще при пневмонії на тлі ГІЕ більшими є ступінь гіпоксії, розлади внутріклітинногс метаболізму і більш виражений ендотоксикоз, і це приводить до посилення неврологічної симптоматики.

В цілому значної різниці в змінах м’язового тонусу та умовних рефлексів у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ і у малюків з ГІЕ не відмічено.

У 12,5% немовлят з проявами пневмонії спостерігалось підвищення температури тіла, у 70,7% - зниження апетиту. У 41,5% випадків зафіксована зупинка е набиранні маси тіла. У 64,8% виявлені порушення сну, у 65,9% - здуття живота, > 56,1% - блювота і зригування.. Значна частина новонароджених з пневмонією поступила з ознаками порушення мікроциркуляції. В 60,9% малюків була наявна блідість шкірних покривів із сіруватим відтінком, 78,2% - мали посилений судинний рисунок, у 95,1% немовлят виявлено периоральний та акроціаноз. Більшість з наведених симптомів в періоді новонародженості може виникати і при пневмонії, і при ГІЕ.

Западання податливих місць грудної клітки виявлене у 87,8% дітей, симптом бочкоподібної грудної клітки мав місце у 17,1% дітей з пневмонією на тлі ГІЕ.

У 19,5% немовлят з пневмонією на тлі ГІЕ при перкусії спостерігалось вко-

рочення перкутованого звуку, у 39,0% - тимпаніт з вкороченим відтінком, у 41,5% дітей - коробковий звук. Аускультативно у 68,3% малюків виявлено ослаблене, у третини - 31,7% - жорстке дихання, у 46% прослуховувалась крепітація, у 65,9% немовлят - вологі локальні дрібноміхурцеві хрипи.

Наведене свідчить, що у новонароджених дітей при пневмонії на тлі ГІЕ фі-зикальні дані є бідними і недостатньо інформативними. На перший план виступає неврологічна симптоматика і розлади мікроциркуляції. Це вимагає визначення більш чітких критеріїв діагностики.

Серед ускладнень пневмонії звертає увагу, що у майже половини дітей (51,2%) зафіксовано дихальну недостатність ІІ-ого ступеня, більш як у третини (34,2%) - кардіо-респіраторний синдром та інфекційний токсикоз І ступеня - у 36,6%. Не ускладнена форма пневмонії відмічена у 21,9% випадків.

Рентгенологічне обстеження виявило ознаки однобічної вогнищевої бронхопневмонії у 32 (78,0%), двобічної вогнищевої бронхопневмонії - у 6 (14,6%), ін-терстиціальної пневмонії - у 3 (7,3%) немовлят.

Проведена ехолокація серця у 4-х дітей з пневмонією на тлі ГІЕ засвідчила відкриття овального отвору. В однієї дитини до 10-го дня перебування в стаціонарі відбулось закриття овального вікна. Відкрите овальне вікно можна розцінювати як персистенцію фетальної комунікації у відповідь на гіпоксію. У всіх 4-х немовлят в анамнезі відмічена асфіксія в пологах, у 2-х - респіраторний дистрес-синдром.

Електрокардіографічне обстеження виявило ознаки гіпоксії міокарду у 7 малюків, з них троє - з пневмонією на тлі ГІЕ.

При проведенні офтальмоскопії на 2-3 день перебування в стаціонарі у 42 новонароджених (36,8%) виявлено ангіопатію, у трьох (2,6% дітей) спостерігались крововиливи в сітківку.

При аналізі показників гемограми у новонароджених з ГІЕ порівняно з дітьми з пневмонією на тлі ГІЕ виявлений більший відсоток лімфоцитів (53,6% проти 42,8%). В лейкограмі дітей з пневмонією на тлі ГІЕ відмічена майже однакова кількість нейтрофілів і лімфоцитів, у дітей з ГІЕ мав місце лімфоцитоз.

Рівень загального білку в крові дітей з пневмонією на тлі ГІЕ і у новонароджених з ГІЕ був в межах норми, але у всіх дітей відмічена тенденція до зниження глобулінової фракції.

У 19 дітей (14 немовлят з ГІЕ і 5 - з пневмонією на тлі ГІЕ) зафіксована не-тряма гіпербілірубінемія середнього ступеня.

Ступінь ендотоксикозу визначали по рівню середніх молекул в сироватці фові. Встановлено, що у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ рівень середніх молекул у срові був в 2,3 рази вищим, ніж у немовлят з ГІЕ.

У 34,2% немовлят з ГІЕ ендотоксикоз був відсутнім, у 65,8% малюків зафік-;овано ендотоксикоз І ступеня.

Ендотоксикоз різних ступенів тяжкості спостерігався у всіх дітей з пневмо-

нією на тлі ГІЕ. Причому у 75,6% випадків це був ендотоксикоз ІІ-Ш ступенів, що свідчить про приєднання у них ендотоксикозу інфекційного генезу (рисунок 1).

Ступені ендотоксикозу (ЕТ)у спостереженнях у дітей

Наявність синдрому ендогенної інтоксикації І ступеня у малюків з ГІЕ повинна викликати особливу увагу, оскільки такі діти, внаслідок ослаблення систем саморегуляції, загрозливі по можливості приєднання до основного патологічного процесу гнійно-запальних ускладнень.

За результатами нашого дослідження про приєднання до ГІЕ запалення легень свідчить поява ендотоксикозу ІІ-ІІІ ступенів.

У всіх обстежених дітей виявлено зниження вмісту імуноглобуліну О в сироватці крові. Порівняння показників концентрації імуноглобулінів у дітей з ГІЕ і з пневмонією на тлі ГІЕ не виявило статистично значимих відмінностей. Причиною зниження вмісту І§ в очевидно є гіпоксія, викликана нею руйнація тканин і посилена асиміляція І£ С.

Аналіз показників клітинного імунітету у всіх обстежених немовлят виявив зниження частки популяції Е-РУК і ЕАС-РУК і зростання відсотку нулевих клітин. Відмічено дисбаланс між теофілінчутливими і теофілінрезистентними Т-лімфоцитами зі зниженням показника співвідношення ТФР-РУК / ТФЧ-РУК у малюків з пневмонією на тлі ГІЕ - до 1,63%, у дітей з ГІЕ до -1,44%. Частка Е-РУК у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ становила 36,5±2,4% проти 43,5+2,5% у немовлят з ГІЕ (р<0,05), ЕАС-РУК відповідно 15,6±1,9% проти 18,26+2,1% (р>0,05) і нулевих клітин - 38,1±1,1% у дітей з пневмонією проти 31,4±2,5% у малюків з ГІЕ (р<0,05). З наведених даних випливає, що у немовлят з пневмонією на тлі ГІЕ є нижчою доля Е-РУК - лімфоцитів і вищою - частка нулевих клітин.

Проведена нами ензимодіагностика виявила підвищення активності сироваткових креатинкінази і лактатдегідрогенази і в групі дітей з ГІЕ, і у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ. Активність КК у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ підвищилась до 89,6+3,2пкаІ/л (при активності 20,9±2,ЗпкаІ/л у здорових немовлят), у малюків з ГІЕ - до 57,7±3,8пкаІ/л.

Активність ЛДГ у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ підвищилась до 163,6+1,9пкаІ/л проти 47,3±3,9пкаІ/л у здорових немовлят, а у малят з ГІЕ активність плазматичної ЛДГ була меншою і дорівнювала 115,7+4,2пкаІ/л.

Відомо, що зміни метаболізму в організмі є однонаправленими у всіх тканинах, а гіперферментемія є надійним критерієм стану енергетичного обміну і ушкодження клітинної мембрани.

Дані наших досліджень засвідчили підвищення активності КК у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ в 4,3 рази, у новонароджених з ГІЕ - в 2,8 рази, активності ЛДГ

- відповідно в 3,5 рази, і в 2,4 рази відносно показників здорових немовлят.

Таким чином, рівень ферментемії у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ був достовірно вищим, ніж у дітей з ГІЕ.

За нашими даними, і у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ, і в немовлят з ГІЕ активність ензимів зростала із зростанням тяжкості стану дитини (р<0,05). У малюків з пневмонією на тлі ГІЕ активність КК і ЛДГ при середньому ступені тяжкості

дитини становила 78,4±1,1пкаІ/л і 148,6±3,0пкаіУл, при тяжкому відповідно 85,1±1,ЗпкаіУл і 154,3±2,8пкаІ/л, при вкрай тяжкому - 96,5±3,7пкаІ/л і 167,5±2,7пкаІ/л.

У немовлят з ГІЕ зі станом середньої тяжкості КК і ЛДГ були відповідно 49,7+3 .ОпкаІ/п і 98,3±2,1пка1/л, з тяжким станом - 53,9±1,8 пкаї/л, з вкрай тяжким -58,5±2,2пкаІ/л і 119,4±3,7пкаІ/л.

Таким чином, за результатами наших досліджень, величина активності креа-тинкінази і лактатдегідрогенази може служити чутливим тестом тяжкості постгі-поксичних змін в організмі.

Виявлені зміни активності КК і ЛДГ, рівня середніх молекул в сироватці крові, гуморальної і клітинної ланок імунітету у новонароджених немовлят з пневмонією на тлі ГІЕ і з ГІЕ, на нашу думку, є проявом загальних неспецифічних адаптивних реакцій у відповідь на гіпоксичне подразнення.

Відмічені у немовлят з пневмонією на тлі ГІЕ ознаки імунодепресії (зниження вмісту сироваткового І§0, зменшення частки Е-РУК і ЕАС-РУК лімфоцитів, дисбаланс між ТФЧ-РУК і ТФР-РУК лімфоцитами) наводять на думку про вторинний характер пневмонії. Таких змін за даними Узунової А.Н. зі співавторами (1996) при первинних пневмоніях не відмічено. Вторинність пневмонії на тлі постгіпоксичного ураження вимагає окремої лікувальної тактики. Ліквідація причин, а саме - наслідків гіпоксії, які спровокували розвиток вторинної пневмонії, може сприяти більш швидшому одужанню.

У відповідь на гіпоксію в організмі активізуються компенсаторні механізми адаптації клітини. Одним з таких механізмів є оптимізація трансаміназного циклу окислення субстратів, тому застосування лімітуючих метаболітів трансаміназного циклу, якими є ліпоєва кислота, вітаміни В2 і В6, може підвищувати ефект проти-гіпоксичної терапії.

Об’єктивну оцінку інтенсивності обмінних процесів у новонароджених немовлят демонструє середньодобовий приріст маси тіла. У дітей з пневмонією на тлі ПЕ, котрі отримували до стандартної терапії ліпоєву кислоту, вітаміни В2 і В6, він досяг рівня 18,7±2,0г, тоді, як у дітей із традиційним лікуванням - 13,5±1,2г 0X0,05).

У малюків з перинатальною енцефалопатією на тлі протекторної терапії середньодобовий приріст маси тіла також був більший, ніж у новонароджених, які отримували базисне лікування, відповідно - 24,7±0,8г проти 16,3+1,2г.

У новонароджених, які отримували композит метаболічних коректорів, швидше нормалізувались у порівнянні з дітьми зі стандартною терапією сон і апетит (на 2 доби раніше), зникали диспептичні явища (на 4 доби швидше), розлади мікроциркуляції (на 3 доби раніше), патологічні аускультативні феномени (на 2 доби раніше).

На фоні метаболічної корекції у малюків з пневмонією на тлі ПЕ швидше

«ступало клінічне покращення (на 7,3 доби проти 4,8 доби у немовлят з базисною терапією) і стабілізація соматичного статусу (відповідно 11,2 доби проти 6,4 дози).

У дітей 1-ої групи з пневмонією на тлі перинатальної енцефалопатії під )пливом протекторної терапії на 6 днів швидше відновлювався рефлекс Робінсона, іа 3 дні - рефлекс Моро і рефлекси опори та автоматичної ходи, ніж у дітей із тра-іиційним методом лікування.

Але у немовлят з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією нами не відмічено юстовірної різниці у відновленні безумовних рефлексів в залежності від методів іікування. Це дозволяє припустити, що ефективність метаболічних коректорів у ¡ідновленні вроджених рефлексів у новонароджених з пневмонією на тлі ГІЕ по-іягає в швидкому усуненні ендотоксикозу, який у цих дітей поглиблював невро-ІОГІЧНІ зміни.

На 9-10 день перебування в стаціонарі у всіх обстежених немовлят рівень :ередніх молекул в крові знизився до границь норми: у новонароджених з ГІЕ - до 1,232+0,Іум.од., у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ - до 0,258±0,1ум.од. Статистично начимої різниці РСМ в крові у немовлят в залежності від методу лікування між рупами нами не відмічено.

У 94,5% дітей з ГІЕ і у 90,2% немовлят з пневмонією на тлі ГІЕ на 10 день іеребування в стаціонарі при проведені повторних загальних аналізів крові вияв-іено підвищення відсотку лімфоцитів і зниження моноцитів.

Нейросонографічне обстеження через 10 днів лікування засвідчило зменшення частки дітей з посиленою пульсацією (73,8% проти 98,3%). У 34,2% немов-ят виявлені кисти судинних сплетінь, а при поступленні до стаціонару кисти вивились тільки у 21,1% дітей, що можна розцінити як видиму ознаку організації рововиливів у судинні сплетіння. В однієї дитини з гіпертензійно-ідроцефальним синдромом нормалізувались розміри шлуночків, у решти двох габілізувалась вентрікуломегалія. Бідність позитивних змін за картиною нейро-онографії й аналізу безумовної діяльності у малюків з ГІЕ на тлі лікування пояс-юється на нашу думку тим, що ЦНС є стабільною в цитокінетичному відношенні истемою зі сповільненими процесами регенерації.

В загальному, за нашими спостереженнями, клінічно фіксоване покращення стабілізація неврологічного статусу у немовлят з ГІЕ наступає на тлі протектор-ої терапії на 2,5 доби швидше. У малюків з пневмонією на фоні ГІЕ покращення еврологічного статусу в І групі відмічено швидше на 2 доби, стабілізацію - на 3,5 оби швидше, ніж у П групі зі стандартною терапією.

Застосування комплексу протекторної терапії дозволило скоротити термін еребування в стаціонарі у дітей з ГІЕ на дві доби, у немовлят з пневмонією на тлі IE - на 5 діб.

Нами не відмічено істотних змін рівня сироваткових імуноглобулінів всіх

класів під впливом метаболічних коректорів у малюків з пневмонією на тлі ГІЕ.

У той час у дітей з ГІЕ спостерігалось зростання концентрації ІцС сироватк крові в III групі дітей, тобто у тих, що отримували метаболічно зкореговану тер: пію - 9,12±0,2г/л на 10 день лікування проти 6,0±0,4г/л при поступленні.

Відсутність зміни вмісту у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ в динаміці л кування можна пояснити їх інтенсивним споживанням для інактивації антигеннії подразників.

За нашими даними у малюків з пневмонією і в першій, і в другій групі су тєво збільшились частки Е-РУК, ЕАС-РУК і ТФР-РУК, зменшилась доля ТФ1 РУК і нулевих клітин.

Під впливом протекторної терапії при порівнянні показників клітинної лаі ки імунітету між 1-ою і ІІ-ою групою відмічені достовірні відмінності між пока: никами популяцій Е-РУК, ЕАС-РУК, нулевих клітин і співвідношення ТФР-РУК ТФЧ-РУК. Відсоток Е-РУК у дітей 1-ої групи піднявся до 51,4±2,4% прот 46,7±2,9% у немовлят ІІ-ої групи, аналогічно частка ЕАС-РУК у дітей 1-ої груп склала 25,9+1,8% проти 20,9±1,5%, відносна величина нулевих клітин знизилась першій групі до 16,2±2,2%, у другій - до 25,2±2,6%. Співвідношення ТФР-РУК ТФЧ-РУК в першій групі склало - 4,4±0,2, в ІІ-й - 2,9±0,1 (рисунок 2).

Показники клітинного імунітету у новонароджених дітей з перинатальними енцефалопатіями в процесі комплексного лікування

(відносні величини).

Терапія з включенням метаболічних коректорів

іапісл. л Г'У • » и~и [и Д О

Відомо, що до популяцій Е-РУК і ЕАС-РУК при використанні тесту розет-оутворення потрапляють, як правило метаболічно активні лімфоцити на відміну ід нулевих клітин. Субпопуляція ТФР-РУК лімфоцитів є найбільш чутливою до удь-яких сгресорних впливів, в основному за їх рахунок відбувається зміна спів-ідношення між ТФР-РУК і ТФЧ-РУК, показник якого також володіє високою чу-пивістю до всіх змін в організмі. Його зростання розцінено нами, як сприятливий ямптом адаптабельності імунної системи, так як і зростання відносних величин -РУК і ЕАС-РУК.

Найбільше, за результатами наших спостережень, зросла цифра співвідно-іення ТФР-РУК / ТФЧ-РУК у новонароджених з пневмонією на тлі ГІЕ з тяжким середньотяжким станом, відповідно 4,3±0,2 і 4,7±0,2 проти 2,4±0,1 у дітей з зайнє тяжким станом.

У малюків з ГІЕ також відмічене зростання процентного вмісту популяцій Е-УК, ТФР-РУК, ТФЧ-РУК, цифри співвідношення ТФР-РУК / ТФЧ-РУК і змен-ення нулевих клітин і в III, і в IV групах.

У дітей з метаболічною корекцією в терапії у порівнянні з дітьми з тради-ійним лікуванням спостерігалось більш істотне зростання популяцій Е-РУК, ФР-РУК і ЕАС-РУК (рисунок 3).

показники клітинного імунітету у новонароджених дітей з пневмоніями ча тлі перинатальних енцефалопатій в процесі комплексного лікування

(відносні величини).

Терапія з включенням метаболічних коректорів

¡■Після лікування ; і

ППл Я,. :

Е А С -Р

ГФЧ-Р

ГФР-Р

Співвідношення ТФР-РУК / ТФЧ-РУК в групі дітей з ГІЕ із метаболічної корекцією досягало в процесі лікування цифри 6,7 проти 5,4 у дітей з базисної терапією. Особливо суттєві згадані зміни виявлені у дітей з ГІЕ зі станом сере,л ньої тяжкості, під впливом метаболічних коректорів, у них же зафіксоване найви ще співвідношення ТФР-РУК / ТФЧ-РУК - 7,4.

Порівняння впливу протекторної терапії у дітей з ГІЕ і у немовлят з пневмс нією на тлі ГІЕ на показники клітинної ланки імунітету виявило, що в останні направленість змін була ідентичною, але виражена в меншій мірі (рисунок 2 і 3).

Під впливом проведеного лікування у всіх групах дітей відмічена нормаліза ція показників КК і ЛДГ, але в групі немовлят з метаболічною корекцією ці зміні наступають швидше. В першій групі в процесі лікування активність КК знизилас до 15,2±І,6пкаІ/л проти 19,4±2,1пкаІ/л, активність ЛДГ відповідно д 46,9±2,7пкаІ/л проти 67,8±1,4пкаІ/л (р<0,05) у малюків ІІ-ої групи.

Ідентичні показники зафіксовані і у новонароджених з ГІЕ. В ІІІ-й групі пр застосування препаратів метаболічної дії активність КК становила 11,4±1,2пкаІ/ проти 21,4±2,1пкаІ/л в IV-й групі з базисною терапією. Активність ЛДГ в III-групі досягла цифри 32,4±2,3пка1/л проти 58,2±2,5пкаіУл (р<0,05).

Слід відмітити, що активність ЛДГ в II і IV групі немовлят з базисною тера пією не досягла рівня здорових дітей, на відміну від дітей, які отримували препа рати протекторної дії.

Порівняння показників активності ензимів у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ у дітей з ГІЕ виявило, що в останніх зниження активності КК і ЛДГ відбуваєтьс на тлі протекторної терапії інтенсивніше.

За оцінкою динаміки показників ферментативного статусу у обстежених не мовлят можна зробити висновок, що у дітей з післягіпоксичними ускладненням комплексна метаболічна корекція сприяє подоланню енергетичної внутріклітинно кризи та нормалізації структурно-функціонального стану клітинних мембран.

Застосування композиту метаболічних коректорів у складі ліпоєвої кислоти вітамінів В2 і Вб активізує синтетичні процеси, що зменшує катаболічну направле ність обміну речовин при патології.

Виявлені зміни активності КК і ЛДГ дозволяють використовувати їх, з ура хуванням значимості цих ферментів в енергозабезпеченні організму, як критері ступеня постгіпоксичного ураження організму дитини і ефективності терапії із за стосуванням препаратів метаболічної дії.

Запропонована терапія у дітей з пневмонією на тлі ГІЕ виявляє неспецифіч ний імунокорегуючий ефект на клітинну та гуморальну ланки імунітету, нормалі зуючи функціонування ефективних ланок імунітету.

Призначення препаратів протекторної дії приводило до більш врівноважено го перебігу пізньої посгнатальної адаптації. У дітей з перинатальною енцефалопа тією та ГІЕ і пневмонією швидше наступало покращення і стабілізація соматично

•о та неврологічного статусу, скоротились терміни перебування в стаціонарі. По-Зічних ефектів від застосування метаболічних протекторів нами не відмічено. Це дозволяє рекомендувати впровадження комплексу препаратів метаболічної дії (лі-іоєвої кислоти, вітамінів В2 і В6) в лікування новонароджених дітей з ГІЕ і пневмонією на тлі ГІЕ.

ВИСНОВКИ

1. У новонароджених доношених дітей з пневмонією на тлі гіпоксично-шемічної енцефалопатії і з гіпоксично-ішемічним пошкодженням мозку має місце юрушення клінічного перебігу пізньої постнатальної адаптації у вигляді трофіч-тх розладів, змін рухових і поведінкових реакцій, вроджених рефлексів, л’язового тонусу.

2. Встановлено пригнічення гуморальної та клітинної ланки імунітету у ви-■ляді зменшення частки популяції Е-РУК, ТФР-РУК і ЕАС-РУК - лімфоцитів, іниження концентрації сироваткових імуноглобулінів класу О. Порушення про-гиінфекційного захисту організму у новонароджених дітей з гіпоксично - ішеміч-юга енцефалопатією є сприятливою основою для розвитку вторинної пневмонії.

3. У дітей з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії спосте->ігається більш виражений стан ендотоксикозу, ніж у малюків з перинатальною :нцефалопатією, що проявляється вищою концентрацією середніх молекул в си-юватці крові. Визначення вмісту середніх молекул може бути критерієм розвитку апалення легень на фоні гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.

4. У новонароджених немовлят, хворих на пневмонію на тлі перинатальної :нцефалопатії і на гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, виявлена підвищена акти-іність плазматичних ферментів креатиикінази та лактатдегідрогенази. Зміни акти-іності ензимів залежать від тяжкості процесу і можуть служити маркером ступеня юстг і токсичного ушкодження.

5. Комплексна терапія з включенням препаратів протекторної дії (ліпоєвої :ислоти, вітамінів В2 і Вб) сприяє кращій метаболічній адаптації, знижуючи актив-[ість сироваткових креатинкінази та лактатдегідрогенази, виявляючи неспецифіч-іий імунокорегуючий ефект на клітинну та гуморальну ланку імунітету, позитив-[О впливає на стабілізацію соматичного та неврологічного статусу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для своєчасної діагностики та визначення ступеня постгіпоксичного раження дитячого організму у новонароджених дітей з перинатальною енцефа-опатією і з пневмонією на тлі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії рекомендуєть-я визначення вмісту середніх молекул, активності креатинкінази і лактатдегідро-енази сироватки крові.

2. В комплекс лікування немовлятам з пневмонією на тлі гіпоксично-лемічної енцефалопатії і з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією пропонується

включати композит препаратів протекторної дії (у складі ліпоєвої кислоти і віта мінів В2 і В6). Рекомендується поєднане до м’язове введення 0,5% розчину ліпоє вої кислоти в дозі 1 mg/кг/добу на протязі 15 днів з почерговим введенням черс: день 1% розчину рибофлавінмононуклеотиду з добовою дозою 8 mg/добу і піри доксальфосфату в дозі 50 mg/добу.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації.

1. Ферменти енергетичного обміну і рівень середніх молекул у новонаро джених дітей при перинатальних ураженнях головного мозку та респіраторногс апарату гіпоксичного генезу // Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т. 4, 14. С. 48-50.

2. Особливості адаптаційного синдрому у новонароджених немовлят післ) перинатального гіпоксичного стресу// Галицький лікарський вісник. - 1998. - Т. 5 №3. - С. 64-65.

3. Патогенетичні аспекти розвитку пневмонії новонародженої дитини на тл гіпоксично-ішемічного ушкодження центральної нервової системи // Галицькій лікарський вісник. - 1998. - Т. 5, №3. - С. 65-66.

4. Метод метаболічної корекції у лікуванні доношених новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. -№14. - С.108-112.

АНОТАЦІЯ

Пилип’юк А.М. Клініко - метаболічні особливості адаптації доношених новонароджених дітей з пневмонією і гіпоксично-ішемічною енцефалопатією - Ру копис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спе ціальністю 14.01.10. - педіатрія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінеколоп АМН України, Київ, 1999.

Дослідження проводились у 114 доношених новонароджених дітей, у 73 : яких діагностовано гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, у 41 - пневмонію на тл' перинатальної енцефалопатії. Групу порівняння склали 15 здорових доношени: новонароджених малюків. Всім дітям проведено комплексне клінічне, лаборатор не (біохімічне), імунологічне та інструментальне обстеження, визначено факторі перинатального ризику по розвитку гіпоксії плода і асфіксії новонародженого, 'і всіх дітей виявлені клінічні розлади пізньої постнатальної адаптації: порушенню приросту маси тіла, зміни рухових реакцій, вроджених рефлексів, м’язевого тону су.

Встановлено підвищення вмісту середніх молекул в сироватці крові, актив ності плазматичних креатинкінази і лактатдегідрогенази, пригнічення гуморально' і клітинної ланки імунітету.

Рівень середніх молекул є більш високим у дітей з пневмонією на тлі пери-іатальної енцефалопатії, ніж у немовлят з гіпоксично-ішемічною енцефалопатїєю, до дозволяє використовувати цей показник в якості критерію приєднання запа-іення легень до гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.

Зміни з боку імунної системи полягають у зменшенні частки Е-РУК, ТФР-?УК і ЕАС-РУК лімфоцитів, зниженні концентрації сироваткових імуноглобулінів спасу G. Доведено, що порушення протиінфекційного захисту у новонароджених з теринатальною енцефалопатією є сприятливою основою для розвитку вторинної іневмонії.

У всіх обстежених малюків виявлена підвищена активність плазматичних ферментів креатинкінази та лактатдегідрогенази. Зміни активності ензимів зале-кать від тяжкості процесу і є чутливими маркерами ступеня постгіпоксичного ушкодження.

В комплекс лікування немовлятам з перинатальними післягіпоксичними /сладненнями введено композит препаратів протекторної дії: ліпоєву кислоту з ¡ітамінами В2 і Вб. Метаболічні коректори сприяють більш врівноваженому перебігові пізньої адаптації, зниженню активності плазматичних креатинкінази і лактатдегідрогенази, справляють неспецифічний імунокорегуючий ефект.

Слючові слова: новонароджені, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія,

:реатинкіназа, лактатдегідрогеназа, метаболічна корекція

АННОТАЦИЯ

Пилипюк А.М. Клинико-метаболические особенности адаптации доношенных новорожденных детей с пневмонией и гипоксически-ишемической нцефалопатией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по пециальности 14.01.10. - педиатрия. - Институт педиатрии, акушерства и гинеко-огии АМН Украины, Киев, 1999.

Исследования проводились в 114 доношенных новорожденных детей, в 73 ;з которых диагностирована гипоксически-ишемическая энцефалопатия, в 41 ебенка - пневмония на фоне перинатальной энцефалопатии. Группу сравнения оставили 15 здоровых доношенных малышей. Всем детям произведено омплексное клиническое, лабораторное (биохимическое) обследование, опреде-ены факторы перинатального риска развития гипоксии плода и асфиксии оворожденного. При поступлении в стационар и на 9-10 день лечения роводилось изучение иммунного, ферментативного статуса и определение уровня редних молекул в сыворотке крови.

Сравнение факторов перинатального риска у малышей с пневмонией на іоне периатальной энцефалопатии и с гипоксически-ишемической энцефалопатии

выявило, что у детей с пневмонией чаще обнаруживается в анамнезе асфиксия родах, аспирационный и распираторный дистресс-сивдром.

Во всех детей выявлены клинические признаки расстройства поздне адаптации: нарушение прибавки веса, изменение двигательных реакцш

мышечного тонуса, врожденных рефлексов.

Установлено повышение концентрации средних молекул в сыворотке кров] активности плазматичных креатинкиназы и лактатдегидрогеназы, угнетение гум( рального и клеточного звена иммунитета.

Уровень средних молекул более высок у малышей с пневмонией на фоне п< ринатальной энцефалопатии, чем у младенцев с гипоксически-ишемическо энцефалопатией, что позволяет использовать этот показатель в качестве критер] присоединения воспаления легких к гипоксически-ишемической энцефалопатии.

В обследованных малышей выявлена повышенная активность плазматичны ферментов креатинкиназы и лактатдегидрогеназы. Изменения активности энзиме зависят от тяжести процесса и являются чувствительными маркерами степен постгипоксического поражения организма.

Изменения со стороны иммунной системы состоят в уменьшении дол Е-РОК, ТФР-РОК и ЕАС-РОК лимфоцитов, снижении содержания сывороточны иммуноглобулинов класса в. Доведено, что нарушение противоинфекционно защиты в новорожденных с перинатальной энцефалопатией способствуй развитию вторичной пневмонии. Вторичность пневмонии на фон постгипоксического поражения головного мозга определяет особенное терапевтической тактики, которая предполагает коррегирование последстви гипоксии.

Выявленные изменения активности плазматичных ферментов, уровн средних молекул, гуморального и клеточного звена иммунитета в обследованны детей являются проявлением неспецифических адаптивных реакций в ответ I гипоксическое раздражение.

В комплекс лечения младенцам с перинатальными постгипоксическим осложнениями введен композит препаратов протекторного действия: липоев. кислота с витаминами В2 и В6. Метаболические корректоры способствуют бол< уравновешенному течению поздней адаптации, снижению активности плазм точных креатинкиназы и лактатдегидрогеназы, оказывают неспецифически иммунокоррегирующий эффект.

Ключевые слова: новорожденные, гипоксически-ишемическая энцефалопатия, пневмония, креатинкиназа, лактатдегидрогеназа, метаболическая коррекция.

ANNOTATION

Pilypyuk A.M. Peculiarities of clinical-metabolic adaptation of new - boms who underwent a pneumonia and a hypoxia - ischemic encephalopathy. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree of candidate of medical sciences by speciality 14.01.10 — pediatrics. - The Institute of Pediatrics, Obstetrics and aynecology of Academy of Medical Science of Ukraine, Kyie, 1999.

The examinations of 114 newborns were made, where 73 patients with hypoxia-ischemic encephalopathy and 41 with a pneumonia on a background of perinatal ;ncepha!opathy. A group of comparison was consisted of 15-s healthy newborns. Complex clinic-metabolic, biochemical and immunologic observation of newborns was nade and facts of perinatal risk was found.

Clinic derangement of late adaptation: breach of process of misbalance of body nass, achange of motor reactions, congenital reflexes muscular tension. It was set up an iraisement of middlemolecules’s substance an activity of plasmatic creatine kinase, actate dehydrogenase, depression of humoral and cellular links of immunity.

The level of middle molecules for children is highest with pneumonia on a >ackground of perinatal encephalopathy then of new-boms with hypoxia-ischemic incephalopathy what helps to use the indicator of serving a criterion of joining meumonia to hypoxia-ischemic encephalopathy.

Changes from the side of immune system mean the less of part E-RUK, TFR-IUK and EAC-RUK lymphocytes, lowering of concentration of immune serum globulin >f class G.

It was proved that an infringement on anti - infectious defendense of new-boms vith perinatal encephalopathy is a common base for developing of second pneumonia.

A highest activity of plasmatic ferment of creatine kinase and lactate lehydrogenase was founded in new-boms.

The changes of enzymes activity depend upon critically process. The following omplex of treatment for new-boms with perinatal after hypoxemia complication is ised: a complex of protective preparations: lipoic acid with vitamins B2 and B6. ifetabolic correctors dwells to more favorable process of late adaptation, less activity of lasmatic creatine kinase and lactate dehydrogenase, dwells to nonspecific planned mmunization effect.

iey words: newborn, hypoxic-ichemic encephalopathy, pneumonia, creatine inase,lactatdehydrogenase, metabolic correctors

Перелік умовних позначень

IE - гіпоксично-ішемічна енцефалопатія

АС-РУК - розеткоутворюючі клітини з еритроцитами барана, авантажені комплементом

Е-РУК - розеткоутворюючі клітини з еритроцитами барана

КК - креатинкіназа

ЛДГ - лактатдегідрогеназа

РСМ - рівень середніх молекул

ТФР-РУК - теофілінрезистентні розеткоутворюючі лімфоцити ТФЧ-РУК - теофілінчутливГ розеткоутворюючі лімфоцити ЦНС - центральна нервова система ШВЛ - штучна вентиляція легень

Підписано до друку 24.11.99 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Наклад 100. Зам. 489.

м. Київ-5, вул. Червоноармійська, 57/3, к.201. Видавництво “Науковий світ” 227-41-23, 294-71-27