Автореферат и диссертация по медицине (14.00.01) на тему:Клинико-иммунологические аспекты невынашивания

■п я:

Ч «V

Г<Л!И1С!£РСТВО ОХОРСНИ ЗДСРОВЯ УКРДТНИ [<И!йСЬКИЙ 1НСПТТУТ УДССХОНАЛЕННЯ Л1КАР1В

На правах рукописи

УДК:6т8.39-021.3:015.37

КВОЧИНА Ольга 1зашвма КЛ1Н1КО-1МУНОЛОПЧН1 АСПЕКТИ НЕВИНОШУВАНН5Т

14.00.01—акушерство та г1неколопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП наздобуггя вченого ступени кандидата медичних наук

КиТв—1992

«. »

л бикоиана на кафоДр! акушерства I пнеколопТ №2 Кишського ¡нети гуту ' -удосконалення л!карш МОУ Укра7ии.

Науковий кер;зних - доктор медичних наук, професор

С.С.ЛЕУШ

Офщ1йш опоненти - доктор медичних наук, професор А.М.РИБАЛКА

доктор медичних наук, професор

б.м.вшцковський

Прсшдна орга.чЬац1Я - Кшеський науково-дсол1дмий ¡нститут педатрл, акушерстеа I пнекологм ¡м.Героя Радянського Союзу профессора П.М.БУЙКА.

Захист в1дбудеться " __1993р. о__го/4, на зас1даш« Спец1ап!зосано1

ради Д.074.44.02 при КиТсському ¡нституп удосконалення лжар1В МОЗ Украйш (252112 м. Ки1и пул. Дорогожицька 9)

3 дисертац1сю можна ознайомитися у <ЗЮ.п1отец1 Ки1вського Ыституту удосконалення ¡ШфЬ.

Автореферат розловсюджено" "__1992р.

Вчений секре(ар СпешалЬовамо! ради, кандидат медичних наук, доцент

О.О.БтяеВА

Актуальн1сть теми.

Питаниям ет1ологП, патогенезу, терали та проф!лактики эпичного нее: чошувания рисвячена велика к!льк!сть досл!джень, прото I до тепер!шнього часу ця проблема алеко не вир)шена. Недоношування ваг(тност1 е одним 1з найб1пьш актуальних питань в учасн1м акушерств! I займае ведуче м!сце серед фактор1в, що впливають на здоров'я I епродуктивну функц)ю ж!нок (Шинкарьо&'гА.Ф, ГИменова Л. I. 1982., 1сма1лова С.Л. 980).

АктуапыНсть проблеми недоношування ваг!тност! зумовлена соц1альним наченням, впливом на р1вень народжуванност!, перинатально? та ранньоТ дитячоТ мертност!, повношнн1сгть покол!ння (Голота В.Я., Maptdn Я.Б., та 1нш1. 1986).

ДослЦркення механЬму розвитку кл)ткового й гуморалыюго ¡мунгтету, умовленого несум)сн)стю матер! I плоду дозооляють вважати останн!й лотрансплантатом, безхонфл1ктно присугн!м в opraiibwi матер1 на протяз) Яз1олог1чно1 BartTHOCTl ( Волкова Л.С.,1973, Надежна О.В. 1975, Чен P.I. та ¡Huii,1980). 1иходячи з 1мунолог1чкоТ концепцП звичного невиношування ваг(тност1, авторами були д)йсне)|| спроби 1муномодуляцП при невиношуванм ваптност! шляхом лотрансплантацП клаптика шюри, (Mitchell J.M., Bordavll M.D., 1962; Волкова I.C.,1973; Хаснулина A.B., 1978; Надеина О.В., 1973), ало в цих досл!дхеннях не ровадилася оцижа 1мунно1 системи даноТ фупи ваг!тних в динамщ) до I п!сля !кування, не виявлявся стан фетоплацентарно! системи. Кр1м того, в1дсугн) дан) про 1езультати проткання ваг+гност!, род1а I розвйтку д!тей, народжених у жшок з) зоичним 1евиношуванням, яким провадилася алотрансллантац1я.

Мета досл)дження: З'ясування р1вня )мунолог1чноТ толерантност!, що абезпвчуе прогресування ваг1ткост1,1 обгрунтуваиня ¡мунокорреетдЯ невиношування.

Виходячи з uiel мети, сформульован! сл1дуюч) задач! досл!дження: .вивчити ефективнклъ вар1ант1в використання ¡муномодулятор!в при нееиношуванн); !.досл!дити в динам!ц1 показники клГгкового )мун1тету при л(куванн! невиношування Barfniocrrl;

(.оцЫити еволюц!ю показнию'в гормонально! активност! при л!куванн! невиношування; кобгрунтувяти показания до ззстосувакия )муномодулятор!з в комплекс) проф(лактики I л!куеання невиношування ваггтност!.

Наухооа новизна досл!дження. I .Одержано нов) св!дчення ц1нност1 показиик)в кл1тиимого !мун)тету ! ендокринмо! активност! орган Ьму задля д1агностики невиношування BariTHOcrl. '.Виявлено як поевщчення 1мунопареза при невиношуванн) ваг!тност), пригн)чення Р1Стмодиф'1куючо1 активност) сироватки крое) ваг)тних проти культури клгтин м!слопрол1форативно1 лЫП лейкозу K--5G2, а таксж ембр)онально7 тканини людини. 5.0бгрунтована потреба застосування ¡муномодулятор1в у комплекс! л1кувальних та 1роф1лактичних засоб)в при невиношуванн! ваИтност!.

4.0працьовано ориг1нальний метод 1мунокорекиД при нееиношувамш трансплаитац1ею шири неслор!дненого донора ( Авторське свщоцтво №1694117 от 1серпня 1991 року).

5-Вперше в акушерсько—пнеколо^чшй практищ досл!даено вплив тим1'чного ¡муномодулятора Ылозена на показиик! ¡мун1тета й стан гормонопродуктивно! функцП xopioHa при незиношуванн! вагггност!. Опрацьоваь1 рекомендацП щодо його застосування з метою проФ!лактики й л!кування невиношування ват1гност!.( Ршення Державно! патштшЯекопертизи №4702161/14 в!д 13 V. 92 року).

Практична значения роботи: 1.00грунтована прогностична роль досл!джень при 3arpo3i нееиношування показниюв суиросорно! ланки 1му»нготу, що забезпечують 1мунолоПчну толерантн'оть матер! в|дносио антиген!в плоду.

2.Роз1лянут1 i проанал!зован1 шляхи пЩтримки 1мунолог1чно! толерантност! засобами xiMiorepani! ^алотрансплаьггацй клаптими шюри чояшка i неспорщненого донора, а також призначепня вШозена.

3.Доведено корелящйний зв'язок р!вн1а продукцП гормон1в плаценти, що забезпечують прогресуваиня ваг!гност1 (ПЛ. пролактЫ, ХГ, прогестерон, естр1ол, естрад!ол ), I стану механ!зм1в ¡муносупреси.

4.Розроблеш охоронозибн!, в1дтворюван! рекомендацП по рац!ональному застосуванню 1муномодулкж>чих засоОв в комплекс^ профШактики I л!кування звичного невиношування.

Впровадження в практику:

Досягнут! результат« досл1дження впроваджен! на ка<{юдр! акушерства I пнекологп №2 Ки!вського 1нституту удосконалення л1кар1в МОЗ Укра!ни, ТМО Дмпровського району м. Киева, в акушерсько-гЫеколоМчному в1дд1пенн! Боярсько! ЦРЛ Кисео-Св. .ошинського району.

Длробацш дисертацИ.

Основн! положения роботи виголошено I обговорено на пленум! правлмня наукового товариства акушер!в-пнеколог1в Укра!ни "Антенатальна охорона плоду та шляхи зниження перинатально! смержостГ, Тернопшь, 1988 рЕк; конференци молодих вчених-медиюв Украми "Актуальн! питания акушерства i гЫеколопГ, ВЫниця, 1939 р!к; науково-практичшй конференцП К1УЛ по матер1алам заюнчених науково-досл!дних poOhr, Ки!в, 10J1 pik; IX з'!зд! акушер!в-(1неколопв Укра!ни, Донецьк, 1991 р!к; VI бвропейському KOHipeci акушер1в-пнеколопв,Москва,1991 pi<; 1V Konrpeci СФУЛТ.Харш, 1992 гик; зас!данн! проблемно! ком1сй К1УЛ по акушерству та пнеколо!П.

Публ1хац1! по TeMi дисертацИ.

Надруковано 7 наукоеих роб!т.

Основ»! положения дисертацН, я»! виносятъся на эахист:

-- зеичне невиношування, не пов'язане з ¡стьнкоцервкалыюю недостатн1стю та Ышими видами екстрагемтальноТ патологИ, зумовлене неадекватною 1мунолог!чною реакц!ею орган Ьму на ваг!тн!сть; -- гормональна недостатн!сть хор!она взаемозв'язана з 1мунолог1чио зумовлеиими випадками звичного невиношування ваг!тност1;

-- !мунокорекц!я ( алотрансллантац!я клалтика шк!ри донора I застосузання в!лозену) приводить до ЕироПдно? нормал!зацШ 1мунолог!чного статусу Ч гормонопродуцюючон функцП хор1ону;

- застосування 1мунокорскцП при невиношуванн! оаг1тносгт1 п!дтр| муе ¡мунолопчну 'олерантн1сть, яка забезпечуе прогресування ваг!тност! в 95% спостерсжень;

- використання дан их метод!в л!кування не зумовлюе негативного впливу на стан валтноТ, плоду та новонародженого.

Обсяг роботи I струхтура: Д!сертац1я викладена на 108 стор!нках машинодруку, складаеться з вступу, 1гляду л!тератури, 5 глав власних досл1джень, висновюв 1 перел1ку лГгератури, в склад! [кого 139 наймен/вань,серея якЬ< 90 в!тчизяяних та 48 1ноземиих автор!в. Робота тострована 27 таблицами й 14 малюнками.

Запет роботи. Материя та методи дослЦркетя. Проанал1зован! результати л!кування у 164 ж!нок В1'ком в!д 1а до 45 рока з вичним невиношуванням ваптност). 1з них л!кування загая! ;о прийнятими ¡едикаментозними засобами отримували 75 ваг+гних. 59 ж!нкам була проведена лотрансплантац1я клаптика шк!ри донора (за методом М1тчелла— Бардав1ла — 15, 1д випадкового донора-- 44 ), 30 вайтним проведено л!кування тимЫним 1уномодулятором в1лозеном. Контролем були 40 соматично эдорових ж!нок з >!з!олог!чним переб1гом ваНтносп.

У вс!х 164 х!нок було в1д 2 до 8 викидн1в в анамнез). Переривання попереднЫ аг!тносгтей найчаст1ше вщбувалося на 7-12 тижднях ваг!тност1. В обох трупах з ерел!ку причин невиношування виключен! !нф!кування плщного яйця, тм!коцерв1кальна недостатн!сть I соматичн! захворюеання. При проведенн! соц!ально-олопчного аналкзу встановлено, що 53,2% ж!нок осносноТ групи складають -¡ужбовщ, а 6,7% - домогослодарки. В ц!й груп! 51% ж!нок працюють в )им1ЧН1'й эомисловост!, що п!дтвержуе дан! Грищенко 1.1. (1960 р!к ), Беккера С.М. (1975 р!к ), /ляево! А.Е. ( 1982 р>к ) про велике значения в патогенез! нееикошування ;ихолог!чних навантажень в залежност! в!д '/мое прац! ! сколот. Пр!ор!тстний в!к у зптних !з "ОИЧНИМ невиношуванням 25-35 рок!в ( 37% ), також вЩповщае торатурним даним(Кожевн!ков В.М.,1978 ). Деяк! ж!нки, з числа обстежених и ;новИй груп!, мали шк!длив! зеички. Так 11% спожиоали алкоголь, 12% палили, 39% юживали м!цну каву, 37% - м1цний чай. Серед чоловМв цихж!нок палячиХ було 89%, юживаючнх алкоголь - 45%. В с! ц! фактори достеменно могли призееети чо

невиношування, що пШтверджують дан1 МалишевоТ P.A. (1977 ), С|дельн!ково1 В. М. (1986).

При проведены! кл!ничного анал1зу звертали увагу на особливосгг! менструально! функцП, осильки остання ч!тко в!дображуе ,д1яльн1сгь яечнийв, значения яких ё патогенез) невиношування п|дкреслюють численн! науков! досл|дження (Бограмян е.Ф.| 1977. Бенедйстов A.I.,1980, С депьм!кова В.М., 1986).

Встаноалено, що о основмй груп! xiuoK !снуе м!цна (P*Q,07%) кореляцйнё запежжсть мЬк частотен п!знього початку менструацП i невиношуванням. Нер!дк(3 невиношування ^/проводжуеться й 1ншимя ускпадненнями ваг!тност1, такими як ранн!Й токакоз, анем1я, 1нфекц!йн1 захворювання ( п!елонефр!т, трихомонадний кольпГт). Цй узгоджуеться зданими Пухнера А.Ф., Козлова B.I. (1975); PItoboI B.B. (1976).

Актуальным в питания ipo 1мунолог1чний генеэ невиношування ваг(тност1, Материнсь-а плазма при нормально прот!каюч!й ваг!тност1 здйснюе ¡муносупресивнУ д!ю на кл1тков1 1мунн1 реакцП (CoxIh О.О., Чернушенко е.Ф., 1984). В н!й присугн! !нг!б!тори функцГ! л!мфоцит!в, направлен! проти антиген!в оболонки л!мфоцит!в або 1мунних комплексов батьйського походження.

У ж!нок, що страждають зеичним невиношуванням ваг!тност1 1мунного генезу, недосить виражена активн1сть цих фактор!в в сироватц! кров!, або знижена 1х к!льк!сть. В зб'язку з цим недостатньо блокуються Т-роахцП кл(тинного ¡мун!тету I в!дбуваеться пошкодження плодово-плацвнтарного комплексу. Тому о.<р1м клшичних лабораторних метода, нами проведено досл!дження 1мунолопчного стану в основн1й та контрольной трупах шляхом визчення показнийв, що "арактеризують вплив сироваточних фактор1в переф1р]йно1 вонозно! кров1ж1нпк на прол1ферац1ю мело'щно! л!нП К-562 i ембр!онапьно1 тканини. При цьому р!вень 1нг!б1цП до л!кування в основой труп! складав 34,1% (294 t 18,0 !мп.) проги л:пП К-582146,"?% (330±18,9 1мп.) проти ембр!ональноТ тканини. В контрольны груп! цей показник складав 88,5 % ( 98±2,3 !мп.) I 97,1% (48,6± 0,64 !мп.) в1дпов!дно, що засв!дчуе зниження при звичайному невиношуванн! ваг!тност1 сироваточних фяктор!в у периф)'р!чн1й кров!, забаэпечуючих !мунолог1чну толерантн!сть (Р <0,001).

За даними Говалло В. А. (1987), плацента грае стартову або етапну роль в становлении специфичного супресорного !мунгтету. До протекторних механ!зм1с, що сприяють блокуванмю 1мунних феномена в!дторгнення пл!дного яйця, в|дносяться ХГ, ПЛ, естрзд1ол (Волкова Л. С. , 1980).

Таблиця 1. Показники супресорнрЧ активност! сироватки кров! проти культури кл!тин "1п у|ио" залежно в1д засоб!в л1кування звичного невиношування ваг!тносг(.

Порезники Норме Трупе Рютчодмфисуючл дм проти К-562 Р|СТМОДНЗ«куючЛДМ проти вмСоюнальнО! тклмини

Засобн лкуммнч хворкх |нд»1и:|нп6цТа% 88.5 |ндвкс супросн" с мл, 9912,3 1НДвКС 1МПб<ЦН » 'Л ОМ |нд9кс супресй в |мп. 48.610,64

Трд4иЦ<йн| желоби п-75 до ткувйння Р п!сля лкувэния Р1 1 34.1 <0,001 42,8 >0.01 294118,0 . <0,001 202,8110,58 >0,01 46,2 <0,001 50,2 >0,01 330118.0 <0,001 310111,2 >0,01

Трансплеитаця! за МПЧВЛЛОМ- Бардавлом п-15 Р1 II 72.0 <0,001 15018,0 <0,001 70,0 <0,001 Ю<р±0,8 <0 001

Трймсплантацм III 65,0 1081Г,« 01,8 801*3,5

имри донора п-44

Р1 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

Вшозвм п-30 Р1 IV <0,001 784-2,3 <0,001 02,2 <0,001 8311,5 <0,001

• Осюльки ¡мунолог1чна толеракгн1сть в органам! заПттк ставиться у за'язок э угворенням б'шкових сгеро!дних ! плацентарних тормоша (Фогел П. 1„ 1980), також проведено вивчення р!вня б!лкових стерощних та плацентарних гормон!в у жшок при невиношуванн! з викорисганням легков1дтворюванних метода.

При досл!дженн! о'шкових стсроТдиих та плацентарних гормон1в рад101мунолопчним методом вотановлено, що у жнок основное групи до лнсування р1вень ГШ, ХГ, пролакпну (ПРЛ), прогестерону, естрюлу (ЕЗ), еотрадюлу I тестостерону достовЬно нижче, нЬк у вагтйх контрольно! фупи ( Р<0,001) I складае: ПЛ - 0,8 ± 0,000 нмоль/л; ХГ - 860±38,4 МЕ/мл, ПРЛ 146о±189,1 нмоль/л, прогестерон - 94 ±4,4 нмоль/л, ЕЗ - 5+0,24 нг/мл, естрадгал - 680±10,0 нг/мл,+ тестостерон- 1 ±0,008 нг/мл.

В контрольна груш ршень цЬс гормон!в був достов^но вищв (Р<0,001): ПЛ-3+0,46 нмоль/л, ХГ-1000+95,2 МО/мл ,ПРЛ 3020±125,0 нмоль/л, прогестерон-122±4,8 нмоль/л, ^3-40±0,9 нг/мл, естрадюл-980±1,3 нг/мл).

Згщно з отриманими даними выявлена прямо пропорцЮна залежн!сть продукцП бткових стерощних ! плацентарних гормошо в'щ ртня ¡мунолопчно! толерантност) в орган13М1 ааптних. Для ХГ коефц!ент рангово! кореляцП дор!внюе 0,05, для ПРЛ-0,5, для ЕЗ-0,4.

Механ1зми, що попереджують подолання 1мунного (б!ологичного) бар'сру мЬк материнським организмом 1 плодом I перешкоджують виникненню комплексу г1стонесум1сдаст1, в значнШ М1р] зв'язан! э влливом на рЬноман1Тн1 вдц1ли ¡мунокомпетентно! системи матер| /СавельеваГ.М. та ¡нил, 1991/ Переважна роль у цьому напежить речовинам, що синтезуються плацентою, ! пригнг ють активность лмфопоеза, блокують рецептори юитин- ефектор'в, сприяють розвитку та диферен^юванню системи ¡мунного нагляду плоду талнш. В перел1ку засоб'щ, пщтримуючих назван! механсми, пеене м1сцв займао алотрансплантащя клаптию'в шюри ваптним жшкам (Мпчалл-Бардает, .1962). Остання з усп!хом застосована в

комплекс! лжування звичного невиношування Л(обимовою A.I /1978/, Одельниковою В.М. i Ченом Р.П./1980/, Тимошенко Л.В.1 Маркитанюк С.В./1986/, але без сучасного контролю !мунологГ юго статусу ваг1тних, нов! можливост! якого в(дкрились сьогодн!, а також без aiiafliay зрушень, що слостер!гаються в до i п!слятрансплант^1йному пер!од1.

В спостереженкях окр!м традицйних метод!в л^кування невиношування /Серов В.Н. I соавт.1989/, застосовано алотрансплантац!ю клаптика шири по М1тнеллу-Бардав!лу I в!д неспор1дненого донора /авт.са1д.№838/. ГИспя застосування вищеназванних методов лПсування, у дослщжених »Ihok основноТ групп проводився кшгтроль 1мунологично1 активност! I р1еня б1лкових стеро!дних 1 плацентарних гормон1в. У nepeOIry яЬсування рйними методами у ж1нок р1вень ЫПйцП зростав. Зокрема у 75 ж!кок основно! групи pfeem» 1нг1С1цП дор1внюваа 42,6% проти К-562 I 50,2% проти ембрионально! тканини. що в аосолютних числах становить в!дпов1дно 202,8±10,56 1мп i 310+11,2 !мп.

При досл!джен1« ростмодиф||суючо1 активност! сироватки кров! у xíhok основно! групп, яких л!кувапи за методом М1тчелла-Бардав!ла доведено, що р!вень cynpeci! проти К-562 I ембр!ональноТ тканини досяг в!дпов1дно 72% (50+3,0 ;мп) I 70% (190+9,81мп) що значно вшце нЬк у jkíhok, що л!кувались традиц!йними методами, але ще не досягае р1вня, характерного для контрольно! фупи. Тим часом у 44 ваг!тних п!д впливом трансплантацП клаптика шк!ри неспор1дненого донора, р'вень супресорно! здатност! сироваточних фактор!в склав проти К-562 85% (108+7.8 !мп), а проти ембр!онно! тканини - 91,8% (60+3,5 !мп). Це означав, що !мунолог!чний гомеостаз у ц!х вагГтних значн. лолШшився пор!вняно з таким у ж1нок, як! л!кувались за традиц!йними методами та за методом М1г-,алла-Бардав1ла, досягаючи р!вня здорових вагТтних (Р<0,001).

При дос;л:джонн! зм!сту гормон!в сироватки кров! у 75 ж!нок,- що отримувапи традиц1йн1 методи л!кування, р!вень деяких з них п!двищився у пор!внянн! з таким до л!куванкя. Ивень ПЛ Щдвищився до 1,7+0,27 нмоль/л (Р>0,05)ПРЛ - до 1912±117,4 нмоль/л (Р>0,1) прогестерон практично залишився незм!нним 98±3,4 нмоль/л (Р>0,5) ЕЗ досягнув ртня 17,3±0,93 нг/мл (Р>0,01), естрад!ол- 980+84,2 нг/мл (Р<0,01). При цьому рщень ХГ знизиэся до 740±24,5 МО/мл (Р>0,01), тестостерон упав до р!вня 0.3±0,02 иг/мл (Р<0,05).

Таким чипом, при мед!камешозному Л1куваш1 не в!дбуваеться нормалшцГ! еидокршно! функцП хор!она I плаценти, хоча i спостер!гаеться пцдеищення р:сня деяк1х гормон:в. Одночааю з)иження двох ¡з них еказуе на подальше пог1ршення ендокринно! функцП, неповний ефект Л1кування та збережеича загрози аборту.

В дикам'щ! достижения SMicnry гормонт сироватки kpobí П1сля 1мунокорекцП алотрансялантац1сю клаптика шкгаи неспорщненого донора 44 жижам доводить, що 3MÍCT K'pMOiilü, KpÍM тестостерону, в1рог!дно п!двищусться (Р<0,001) ! становить: ПЛ-2,5i0,25 нмоль/л, ХГ-990+4,4 МО/мл, ПРЛ-3007+~88,1 нмоль/л, прогестерон 108+4,0

имоль/л, ЕЗ 37,6+0,32 нг/мл, естрад1ол - 993±20.0 нг/мл, тестостерон- 1,0+0,03 нг/мл.

Приймаючи до уваш, що зас!б алотрансплантацП повязаниГ. з травмою, нерШко потребуе повторения при неловкому ефект! у декотрих ваНтних, було вир!шено застосувати 1мунокорекц1ю тим1чним ¡муномодулятором вЫозеном. За своТми якостями (стимуляц1я, лроол1ферацП та д1ференц1ацй Т- л!мфоцит1в, притушення продукцП реапмв, розвиток Пперчугливост! упов!льноного типу) вшозен зумовлюе таку ж дИо, як I алотрасплантат.

Застосування в1лозену у 30 ж!нок основно! групи дозволило спостер1гати що р!вемь 1нг8(5|ц,П У них зб!льшився до 87,5% проти К-562 I до 92,2% проти ембр1онно! тканини. В абсолютних величинах контролююча спроможн!сть сироваток ж!нок над прол1ферац!ею сироваточних культур дор1внюеала с!дпов1дно 78i2,31мп, та 63±1,51мп, (Р<0,001) що сп1впадае з показниками в контрольна труп! (Р>0,05).

Таким чином, наведем дан! переконують, що 1мунокорехц1я кпаптиком шк1ри цонора або в!лозеном сприяе пол1пшенню 1мунолог1чного гомеостазу в орган!зм1 зайтних, що страждають в!д зеичного невиношування.

За тих же умов застосування в1лозену спостереже»!! так показник! р1иня деслщжених гормон1в: ГШ- 2,9±0.34нмоль/л, ХГ- 998±34,МО/мл, ПРЛ-Ю10±72,0нмоль/л, прогестерон- 112±3,Знмоль/л, бз- ЗЭ^О.вОНг/мл, естрад1ол-)99±30,1 нг/мл (Р<0,001), тестостерон 1,4±0.15нг/мл (Р>0,5), тобто л!кування >1лозеном найбШьш 1стотно зм!нюе на краще зм!ст Ъс!х вивчених гормон1в, окр1м естостерону.

Таблиця 2. Динамка коливань зл1сту статееих стероТдних гормон!в в залежност! в!д засобу л!кування звичного невиношування ваг!тност1. _

Показникх Норм« Група хаорих ГЦ) ПРЛ ХГ прогестерон Ь, Естрлгиол Тестостерон

!лаб лкуваммя 340,48 нмоль/л 30204125.0 имэль/л 1000405,2 МЕ/мл 122+4.8 нмо*ль/л 4010,0 нг/мл 000410,3 нг/мл 1,540,0« иг/мл

Трздиц1йи| зассби п-75 до л1куевмкя Р Г|Сля лжуатня Р1 1 0,640,08 <0.01 1,7*0,57 <0,05 1468.^89,1 <0,001 1012^.11,4 <0.05 860_+38,4 <0,05 740*24.5 <0,01 6444,4 <0,01 <0,01 540,24 <0,001 17.34p.t3 <0.01 680410,0 <0,01 660184,2 >0.3 1,040,08 >0,5 0,340,02 <£о1

Трансплантат кшм донора п-59 нспя лкумння Р1 «

2,540.25 >0.5 3007488,1 >0^5 00044,4 >0.5 юеу.о >0,5 37,6^0,32 >0,5 еоз±2о.о >0,5 1,0+0,03 >0,5

Лризнэчанмя млозяну п-ЭО юл» ткувант Р1 III 2.910,34 >0,5 3010£72,0 >0,в ее8±зм >0,5 11243.Э >0,5 эоло.ео >0,5 »«»¿30,0 >0,5 1,44-0,15 >0,5

•Р - Еиропднють ргэниц! э нормою; Р1 - та сама з попередшми дзними.

Досл!дження, виконаж у ваг!тних жшок 1з звичним невиношупанням.досволили иявити ще до л1кування односпрямован! зм1ни 1мунолог1чних показник!в, арактеризуючих держит фактор^ сироватки, що забезпечують ¡мунолог1чну

толерантн1сть до антигене, а також найСНльш важгчвих гормон1в (ХГ.ПЛ.ПРЛ.ез), пщтримуючих ф!з,олопчн1 параметри плоду протягом всього пер!оду гестацй. Зм1на в1дпов1дних локазнийв до норми в динамщ! л!кування медикаментами та 1мунокорректорами найбШьш е1рог1дна при викорисгганн! шорного трансплантату I е1лозену. Причому насл!дкам примЫення останього вЦщають перевагу як по досятутих офектах л!кування, так I щодо техн1ки прим!нення методу, що робить зас1б охороноздатним.

Таким чином,як св1дччть досл!дження,застосуеання л!кування звичного новиношування засобами 1мунокорекцИ призводить до нормалоацй ендокр!ниоТ функцП хор!она I плаценти. .

Для в становления залежност! виявлених в'щхилень показнМв гомео стазу та зм1сту гормон1в дослщжен! коеф!ц1снти рангов о! кореляцП (КРК). М1цним зв'язком. характеризуешься показник в ооновнШ груп! у 30 ж!нок, отримавших 1мунокорекц!ю в!лозеном. КРК склав: для ХГ- 0,05, ПРЛ- 0,05, ез-0,4. Для ПЛ. прогестерону, естрад1олу, тестостерону залежмсть не встановлена. Анапог1чн1 розрахунки виконаж в фЫолог1чк.м перв01гу ваг1тност1. Для ПРЛ КРК склав 0,4, для ЕЗ-0.65. Щодо 1нших гормон!в, то залежн!сть м1ж 1х зм!стом та ступеней 1мунолог1чною напруження в орган!зм1 ж!нок з нормально прот1каючою ваг1тн1стю не встановлена.

Огриман! дан! св1дчать про те, що коливання зм!сту ПРЛ та ЕЗ значною м!рою в1дтворюють вплив 1мунного статусу на переб1г вайтност!.

Був проведений лор!вняльшй анал1з переб1гу вш1гност! й полог1в у 164 ж!нок основно! труп и та розвитку Ъс дтей до 1,5 рок!в. Э 75 ж!нок, що л1кувались загальноприйнятими засобами, вияадень в1дбувся у 15 ос!б /20%/ у терм!н! 7-20 тижшв.у 60 ж!нок /80%/ в!дбушся пологи. В т1м перел!ку фЫопопчними пологи були у 29 ж!нок /48%/ передчасними- у 3 (5%) Д1ти, котр! народилися передчасно, померли в зв'язку з хворобою г1ал!нових мембран. Патолог1чн1 пологи в!дбулися у 31 ваг1тно7 /47%/. 3 них кесарсысий розтин в зв'зку з Ипокйсю плоду гкконано в 5 випадках /8,3%/. в 1нших спостереженнях патолоИчних полоп'в 18 ускладнились дефектом плаценти, 8 - тяжким переб!гом гестозу.

3 59 ваг+гних, котрим запроваджена 1мунокорекц1я шляхом алотрансплантацП клалтика шк!ри, викидень стався у 6 /10%/ ж!нок в терм!н! 7-19 тижн!в. Вчасними пологи у ц1й груп1 були у 53 ос)б /90%/. Ф1з)0Л0г1чний переб1г полог!в спост ережено у 41 жшки / 74,5%/. . Передчасно. сталися поло™ в 2 випадках /3,5%/ з народженням жииих д!тей. Патолог1чн1 полог) вШбулись у 12 випадках /22,5%/. 3 них кесарсысий розтин виконано 4 ж!нкам /7%/ зг1дно з попередн!м планом, розробленим в зв'язку з належнютю жЫок до високоТ групп ризику. Серед (нших усхладнень в пологах спостерожон1:-нефропат!я 1 -Г'ст- 1, дефект плацентарно! тканини- 3, ппотошчн! кровотеч1- 2.

3 30 ж'1нок, огримувавших л!кування в1лозоном, еикуцэнь стався в одн'|е1 /3,5/ в термин 7 тижшв. Вагпнють заинчилась г.ологами у 29 Ж1нок /96,5%/. Пологи

проходили фЫолойчно у 25 ваг!тних /83%/. Передчасн! пологи в!дбулись у 2 /7%/, патолог1чними пологи були у 3 випадках/10,5%/, в заязку з дефектом дол! плацани.

Таким чином, пор1вняльний анал1з сумл!нно виконаних сп ютережень в р!зних групах обстежених ж!нок, окр1м зареестрованих 1мунолог1чних та гормональних зрушень, дозволяв з щонайменшим ризиком помилки в1днести до позитивных насл!дк!в л!кування загрози невиношування з участю 1мунокорреетор1в, пп-перше, зниження вдв!ч! пор1вняно з показниками в груп! ж!нок, л!кованих загальноприйнятими эасобами, йлькост! вЩбувшихся викидн!в п!сля трансллантування клаптика шк1ри донора та майжо в 6 раз)в п!сля застосування в1лозену, по-друге, зниження в 1,5 та 4,7 рази в1дпов!дно к!лькост! патологИних полог1в.

Вивчаючи здоров'я ! розвиток д!тей до 1,5 рку життя у ж!нок основно! групп отримувавших традиц!йне л!кування, ми встановили, що 1з 28 д!тей, розглянутих у цм груп!, 9 дггсй /32%/ знаходилися на диспансерному обл!ку у пед!атра(4 д!тей- часто хвор1ючих, 2 д!тей з анем1ек>, 1 дитина- з кефалогематомою, 1- з ексудативним д1атезом, 1-з алерг!чним дерматитом).

У ж!нок п!сля алотрансллантацЯ клаптика шк!ри донора просл!джено розвиток 30 д1тей. 3 них 3 дитини /10%/ знаходились на диспансерному обл!ку у пед!атра, з приводу, кефалогематоми- 2 д!тей, енцефалопатП- 1дитина. Решта- 27 д!тей /90%/ здоров!. Спостережено також 28 д!тей що народилися у л!кованих в!лозеном ж!нок. 3 них 3 дитини /10,7%/ склали диспансерну грулу часто хворючкх.

На п1дстав! вивчення переб!гу баг!гност1, полог!в та розвитку д!тей до 1,5 року в основой фуп!ж1нок встановлено, що застосування !мунокорекц!Т в комплекс! л!кування звичного невиношування сприяе пол!пшенню BartTHOcii I полойв, знижуе nepeciino в 4.5 рази в 1д соток ускладнень дли матер! та плоду I покращуе показники дитячо! захворюваност! протягом першого року життя.

Таким чином, п!дсумки проведение дослщжень показують, що 1мунокоре»здя шляхом трансплатацП донорського клаптика шк!ри i шляхом застосування в1лозену надае поситивний вплив на подальше прот1кання ваНтност! та полоПв, а також на эдоров'я та розвиток дней.

Вибновки

1. При звичному невиношуванн! валтност! активн!сть фактор!в сироватки кров! , що забезпечують 1мунолог1чну толерантн1сть , в реакцП In vitro проти м!елопрол1феративних клГгин К-562 та ембр!онноТ тканини людини знижена до 38,2% проти 96,9% в норм!. •

2. Вилвлено прямо пропорцйну залежн!сть продукцП бшкових стерощних та плацонтарних гормон!в в!д ршня 1мунолог1чно5 толерантност!. У ж1нок з за грозою викидня I зойчним невиношуванням Ictotho знижен! показники секрецн гормоню у ПОр!ВНЯ(1Н1 з контрольною групою.

" Шюряний трансплантат та в!лозен спричиняють и1рог!дно виражений вплив на 1)осг(.,одиф1ку»чу здапнсть сироватки кров1, допомогають досягненню ршня супресм, Опизького до нормального, що совпадав ¡з зникненням симптома загрози викидня та неускладненим псреб1гом ваг!гност11 полопв в 95,3%.спостережень.

4.Уас тби 1мунокорекцП зумовлюють ч!ткий, б1пьш виражений у пормзнянм з медикаментозним Л1куванням, вплив на стан мехашзм!е забезпечення 1мунолог1чного гомеосгазу I виношування ваг1тност|, п1дтримку р'|вня гормонально! акгивност!, близьку до ф!зиолог!чного.

5. Пор1вняння насл!дк1в розробленого I впровадженого засобу л!кування звичного несиношування ваг!шост1 з традиц|'йними, х1мютерапевтичними засобами сещчить про те, то алотрансплантац1я клаптика илфи неспор!дненого донора та застосування втозену е найб!льш прийнятим та ефективним, що вигщно вщрвняються вщ в!домих нам I мають бути рекомащован! в практику охорони здоров'я.

Практичн! рокомендацП

1. Лабораторж показники, що оц!нюють ростмодиф'1куючий вплив сироватки кров! пагггних проти культури кл!тин ембр!онно! чи пухлинно! тканини, характеризуют ¡мукний гомеостаз I шють бути використан! для прогнозу та д!апюстики невиношування. '

2. При невиношуванн! ваг1тност| рекомендовано проводити ¡мунокорекц1ю шляхом алотрансплантацП донорського клаптика шк!ри, чи призначенням в1лозену.

3. В амбулаторних умовах у ж!нок 1з звичним невиношуванням ваг1тност1 та у труп! високого ризику найбшьш прийнятим та естетичним е еживання ¡муномодупяторю типу вшозену.

Винаходи по тем1 дисертацП

1. Способ лечения привычного невынашивания беременности (Авторское свидетельство №1694117 от 1ЛЛНЭ1г.)

2. Способ иммунокоррекции при привычном невынашивании переменности (Решение Государствами патентной экспертизы №4702161/14 от 13 V 92г.)

Список роб!т по тем! дисортацП: 1. Иммунокоррекщ.д при привычном невынашивании беременности. Антенатальная охрана плода и пути снижения перинатальной смертности. Пленум правления научного общее! ва акушеров-гинекологов Украинской ССР (тезисы докладов. Тернополь, 25-26 мая 1989г.). Киев 1989, с. 124-127 соавт. О.Т.Тараоок, С.С.Леуш. Е.И.Горобец, И.и.Гамачек, Л.П.Васильееа, Т.Н.Каюкова.

2 Иммуномодуляторы при привычном невынашивании беременности. Актуальные вопросы акушоцлоа и гинекологии X кон<{>еренция молодых ученых медиков Украинской ССР. (Тезисы докладов. Винница, 5-7 сентября 1Э89г.).Киов, 1989, с.58-59.