Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Клинико-экспериментальное обоснование использования объективных методов идентификации цвета в восстановительной стоматологии

МППСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ УКРАШСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГГЧНА АКАДЕМЫ

J 1

РАДЬКО1ГОР ВАЛЕРШОВИЧ

УДК 616.314-008.4-615.47

КЛШПСО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБ'еКТИВИИХ МЕТОД1В 1ДЕНТИФ1КАЦП КОЛЬОРУ У ВВДНОВЛЮВАЛЬШЙ СТОМАТОЛОГИ

14.01.22 - "Стоматолопя"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобугтя наукового ступеня кандидата медичних наук

Полтава -1999

Дисертагцею с рукопис.

Робота виконана на кафедрт ортопедично! стоматолопх 1вано-Франмвсько державно! медичгоГ академп, м. 1вано-Фрашавськ (ректор - академйс Ней ко €.М.)

Науковий керхвник - доктор медичних наук, професор,

Павленко Олексш Володимирович,

КиГвська медична академш гыслядишюмнох освгги МОЗ

Украхни, професор кафедри ортопедично!' стоматолопх

Офхщйш опоненти - доктор медичних наук, професор

Фл1с Петро Семенович, Нащональний медичний ушверситет ¡м. академхка О.О.Богомольця, академк УАННП, завщувач кафедри ортодонты 1 пропедевтики ортопедичнох стоматологи

доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь 1ванович, Харйвська академк тслядипломнох освети МОЗ Украхни, завщувач кафедри ортопедично! стоматологи

Провщна установа - Льв1вський державний медичний университет

¡и. Д.Галицького, кафедра х1рурпчноТ1 ортопедичнох стоматолог!! факультету тслядипломнох освгги

Захист вхдбудетъся " Ж _1999 року годин1 на засщаннх

спешамзованох Вченох Ради Д 44.601.01 Украшськох медичнох стоматолопчнох академп за адресою: 314024, м. Полтава - 24, вул. Шевченка, 23.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блштещ Украхнськох медичноГ стомато-лопчно! академ1'1 за адресою: 314024, м. Полтава - 24, вул. Шевченка, 23.

Автореферат роз1сланий

ЛЗ- Ж" _1999 р.

Вчений секретар спещатзованох Вченох ради канд. мед. наук, доцент

Н.В.Головко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. У вгечизнянш стоматолога в останне десятщиччя все актившше впроваджуються в практику найвовши пломбукга матер!али, коронки з фарфору, незшмт металопластюсов1 I металокерам1чш лротези (С.В.Анисимова, Е.В.Смирнова, 1995; Т.Ф.Виноградова, С.Уголева, 1995; Л.М.Демнер, В А.Бычков, 1997; Х,А.Каламкаров, 1996; О.Букога, 1993; К.О!^,1991).

Разом з тим в багатьох вшадках пащенти, яких задовольняють функщональш якосп протез1в, не завжди задоволеш естетичним виглядом останшх, зокрема кольоровою гармошею з природшши зубаюг. Тому ехап кольорощентифкацц стае все бшып знаяним при проведенш вщновлювальних роб1т в порожниш рота (С.Д.Арутюнов, 1990; С.И.Абакаров, 1992; 1994; Л.ОЛващенко, ВХГризодуб, СШ.Голубничий, 1996; М.К.Драгобецкий, 1984).

Висоы вимоги, яш ставляться до сучасних видав зубних протез1в, в функцю-нальному 1 естетичному вщношеннях е основою для розвитку естетично! стоматологи, стимулом для вивчення потреби в естетичних видах протезов, для проведения досладжень по вдосконаленню методав лоршняння кольору 1 вщпнюв матер!ши'в (Ю.И.Афанасьев, 1988; Г.И.Донский, ЮЛ.Паламарчук, 1996; В.И.Русак, А.А.Пятков, 1984).

Естетична стоматолога - це комплексна дисцишина, яка поеднуе в соб1 медичш понятгя етики I естетшси, а гакож стр1мкий розвиток в матер^алознавств! (Е.И.Гаврилов, 1987; И.М.Исачев, 1985; Д.М.Каральник, 1987; В.Н.Копейкин,

A.А.Кишмишян, 1992; В.А.Переверзев, 1987).

Незважаючи на те, що погреба в естетичних роботах в стоматолопчшй практшд зростае з кожним роком, це питания практично не вивчалося. Не проводився анализ вщношення пащенгш до естетичного вигляду реставраций (Г.В.Базиян, Г.Д.Новгородцев, 1968; АЛ.Кршь, 1997; А.И. Рыбаков, Г.В.Базиян, 1973;

B.И.Лабунец, 1998).

Проводячи препарування гканнн зубт, кожний лжар задае coбi питания - яка повинна бути оптимальна м1ра глибини препарування в кожному окремому випадку для досягнення задовшьного естетичного ефекту? Вщповщь визначаегься цшим рядом бюф1зюлопчних, технололчних обмежень \ не останне мюце в виршенш цього питания займае проблема товщини майбутнього керам1ЧШго облицювання, и оптичт характеристики (Ю.Ф.Титов, 1987).

Сучасш розробки в загалынй психологи вщчутав 1 проблем кольорового зору показали, що кольоровщчугтя - це суго суб'ективне понятгя (В.Д.Глезер, 1985; Ч.А.Измайпов, 1985; С.В.Кавков, 1952; А.К.Николишин, 1995). Тому психоемоцш-ний фактор в робот! лшаря при визначент кольору е основною ланкою в ланцюжку дентофотометричних помилок. Отже, об'егпдазащя даного етапу при виготовленш протез1в е важливим фактором в подальшому усшшному л1куванш (Р.Конечный,

И.Боухал, 1983).

У зв'язку з вдоскоиаленням ппучних MaTepiajiiB велике значения иабувае проблема об'ективного визначення кольору (И.Я.Поюровская, А.Я.Фаенов, В.Н.Шеховдев, 1992; S.Venz, J.M.Antonucci, 1988). Протягом останшх десящич питанию кольоровизначення в стоматологй' був присвячений ряд праць i розроблеш методики по об'екташацц i автоматизаци даного етапу при виготовленш металокерашчних протез1в (A.F.Esker, J.B.Moser, 1987; M.Turk, Die Yamomoto, 1983, W.T.Wozniak, T.P.Muller, R. Silverman, 1981).

Анашз i вивчення причин, яю не дозволякпъ широко впровадиги в практику один з ввдомих метода об'ективного гадбору кольору еталошв стандартно! розкол1рки до природних 3y6iB викликають науковий i практичний штерес i вщкривають iioei аспекта творчо! дошьносп перед лжарем i зубним техншом (А.Г.Молдаванов, Л.И.Лигвиненко, 1984; О.А.Петрикас, 1994; О.Л.Петрикас, Б.С.Клюев, 1997).

Незначна ылыасть публжащй по данш проблем! свщчить про дощльшсть проведения нових дослцжень. Обгругаування необхщносп розробки об'ективно1 методики пщбору кольору зробить значний внесок в розв'язання питания естетичного л1кування стоматолопчних хворих. Тому при планувашп нашо'1 роботи було визначено актуальним провести розробку ефективноУ методики кольороадентифжацп у вцщовлювальиш стоматологи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана як частина комплексно!' науково-дослвдшя роботи кафедри ортопедичноГ стоматолога 1вано-Франювсько1 медично! академп «Юпшко-експериментальне обгрунтування методов протезуваиня мостовидними i зшмними пластинковими протезами з використанням вдосконалених технолопй ix виготовленш з метою раиньо! даагностики i профшактики зубощелепних деформащй», реестращйний номер IA 01002010 Р.

Мета роботи: пщвшцення естетично! якост1 стоматолопчного лжування шляхом розробки об'ективного методу ¿дентифжацп кольору.

Для досягнення мети поставлеш наступш задачг.

1. Вивчити потребу населенна Гвано-Фрашавсько! обласп в естетичних видах протез1в.

2. Провести на основ1 анал1зу опублкованих даних ощнку кнуючих методов зктавлення кольору природних зубЬ людини з р!зними реставрацшними материалами, що використовуються в стоматологи.

3. Розробити на ochobi експериментальних дослвдкень об'екгивний cnoci6 i пристрш денгальноТ кольорощентифшацц.

4. Вивчити оптичт властивосп вщновлювальних матер1ал1в i живих зуб1в людини. На ocHQBi експериментальних даних i кшшчних спостережень математично

змоделювати залежшсть об'ему препарування зуба вад оптичних характеристик об'екту реставраци.

5. Описати, внкорисговуючи даш ф1зюлогц зору i власш спостереження, лопчну схему кольорощеитиф!каци при poSori з керауичною розцвккого "Vita" Zanfabrik (Шмеччина). Дата практичоп рекомендаш щодо ií впровадження.

6. Здшснити в клипчних умовах оцшку вдосконалеши методики пщбору кольору i провести анашз дентофотометричних помилок, ша виникають при робот] з PÍ3hhmh стоматологгшими матер1алами.

Наукова новизна робота визначаегвся наступними положениями:

- вперше визначена потреба в естетичному протезуванш мепнсанщв 1вано-Франювсыяи облает!;

- на основ! експериментальних даних i власних доелвджень розроблено об'ективний cnoci6 шдбору керам1чного зразка до зубу за кольором i пристрш для його здшенення;

- проведет експериментальш дослщження оптичних характеристик керам1чних еталошв, а також зуб1в людини, розроблена схема роботи з р1зними кольороношями;

- визначена можлишетъ викшочення суб'ективного фактору на етапах дентофото-метрй', що дозволяе знизити кшыасть коректуючих за кольором поправок гвд час проведения реставрацшних робк;

- на ochobí експериментальних дослщжень оптичних характеристик 3y6ÍB, попередньо визначена оптимальна стушнь глибини препарування зуб1в шд металокерам!чш коронки.

Практичне значения отриманих результата. Впровадження в практику методу об'ективного кольоровизначення i суб'ектшшоТ лопчшн схеми кольорощен-тифйсацн (розробленоГ на ochobí отриманих результатов оптичних властивостей 3y6íb людини i стандартних розцвггок) дозволить: уникнути помилок кольоровизначення на перших етапах косметичних реставраций в порожниш рота; спростити схему взаемодо лшар - зубний техшк; шдвищига яшеть оптичного ефекту реставрацп; знизити витрати корисного часу лжаря i зубного технка на проведения додаткових кольорокоректуючих заходш; збшыпити об'ем i шдвищити яюсть надання стоматолопчно'1 допомоги населению; знизити собЬартють маншуляцш, що виконуються за рахунок економа робочого часу i MaTepiaaiB на проведения коректуючих за кольором po6ít, що в результат! сприяе комерцшному yenixy приватного тдприемства.

Запропоноваш нами рекомендащГ по вдосконалешй технологи кольорощентиф1-кацп впроваджеш в практику у клшках: 1вано-Фрашйвсысш мюьюй стоматолопчшй шшктшщ, 1вано-ФранювськШ облаенш стоматолопчшй полшшпщ, Кшвськш мюь-К1Й стоматолопчшй по.шклтащ №8, обласшй стоматолопчнш пол1юншщ м. Луцьк,

шськш стоматолопчшй пол!кл1шщ м. Вшниця, а також вюпочеш в учбовий процес кафедри ортопедично!" стоматологи медичного шституту УАНМ (м. Кшв), кафедри ортопедично! стоматологи медично! академй (м. 1вано-Франювськ), кафедри ортопедично'1 стоматологи медичного ушверситету (м. Вшниця).

Особистий внссок здобувача. Експериментальш i кшшчш досладження, ща виносяться на захист, виконаш власне автором. HayKOBi досладження в процеЫ виконання робота проведеш в вщдш фотоактивносп 1нстшугу фЬики HAH Украши (м. Кшв). Епадемюлопчш досладження проведеш на 6a3i обласно! стоматолопчно'] полшпнши, MicbKO'i стоматолопчно! полншшки м. 1вано-Франшвська i кафедр! ортопедично'1 стоматологи 1вано-Франювсько-1 медично!" академй. Клппчт спостере-ження проведеш на кафедр! ортопедично!" стоматологи 1вано-ФрашивськоТ медично"] академй', а також на 6a3i Медико-шженерного центру «Стоматсервк» м. Киева. Автором самоспйно проведено обробку, анашз та штерпретацпо отриманих результат експериментальних, клшко-лабораторних дослщжень.

Апробавдя результата дисертацн. Пщсумки роботи на етапах виконання дисертаци" доповщалися на: обласнш науковш конференцй молодих вчених-медиюв (м. 1вано-Франывсыс, 1995 р.), науковш конференцй завщувач1в кафедрами ортопедичноУ стоматологи Украши (м. Ьвано-Франювськ, 1995 р.), на засщаннях 1вано-Франшвського обласного стоматолопчного науково-практичного товариства (м. 1вано-Фрашавськ, 1993,1995,1996 рр.), науковш конференцй "Актуальш питания теоретично! i клшчно'1 медицина на сучасному piBHi" (м. Полтава, 1996 р.), 20-iij конференцй" €вропейсько'1 Асощадй стомаголопв-ортопед1в (Ншеччина, Тюб1нген. 1996 р.), учбовому семшар1, що цроводився на баз! шмецько! дентально!' корпорацй "Heraues Kulzer" (Шмеччина, м.. Верхайм, 1997 р.), науково-практичиш конференцй "Апекс-Кюльцер" (м. 1вано-Франивськ, вересень 1998 р.), м1жкафедральном> засщанш профшьних кафедр стоматолопчного факультету 1вано-Фраш0всько"1 медично!" академй (м. 1вано-Фрашавськ, 1998 р.), на засаданш спещалЬовано! апробацшно'1 ради при Украшсыий медичнш стоматолопчшй академй (м. Полтава. кв1тснъ 1999 р.).

Публисаци. За материалами дисертаци опублжовано 9 роби, з них 4 - j виданнях, затверджених ВАК Украши, отримано позитивне решения на видачу патенту на винахщ "Cnoci6 гвдбору керам1чного зразка до зубу за кольором i пристрш для його здшснеиня".

Обсяг i структура роботи. Дисертацш викладена украшською мовою на 162 сторшках машинописного тексту i складаеться з вступу, огляду штератури, п'ятк роздшв власних досладжень, висновюв i пропозжцй для впровадження в практику Дисертащя мктить 12 таблиць, 37 малюнив, додаток. Список використаних джерел лггератури складае 169 робгг (103 - втизняних i 63 - шоземних).

ЗМ1СТ РОБОТИ

Матер1ал 1 методи дослщжешш. Для реал1зацп мети робота 1 вирипення поставлених завдань вивчена потреба населения 1вано-Фрашавщини в естетичному л^куванш. Розроблена спещальна програма, умовно роздшена на три етапи, яка передбачае: вивчення потреби в стоматолоичнш ортопедичнш допомоз! дорослого населения м. 1ваяо-Франювська; визначення характеру скарг осгб, яю обстежувалися на естетичне незадоволення станом порожнини рота, що в сукупносп з виявленою потребою в ортопедичшй допомоз! дасть уявлення про загальну потребу в естетичному протезуванш; вивчення конструюцйних особливостей зубних протез1в, що виготовляються в м. 1вано-Франивську.

Для виконання вказано? програми були проведеш стоматололчт огляди 1030 оаб дорослого населения м. Гвано-Франшвська, практично в однаковш м1р1 чоловшв 1 жшок у виц вщ 15 до 71 року. Паралельно для визначення характеру скарг тих же оаб, що обстежувалися, нами був проведений анкетний опит на предмет естетичного незадоволення наданими стоматолопчними послугами. Матер1али обстеження були згруповаш I зведеш у вияш групи вщповщно до рекомендащй ВОЗ. Конструкций . особливосп зубних ггротез!в, яю були виготовлеш жителям 1вано-Фрашовсько1 обласи, вивчапися на приклад! робота ортопедичного вщцшення Обласно'Г стоматолопчноГ тсотюпшки. Для цього було проанал1зовано 1900 амбулаторних карток оаб, що заынчили ортопедичне л!кування в 1996-1997 рр.

Для створення пристрою для об'ективного кольоровизначення нами попередньо було проведено: математичний опис кольору в колориметры; математичне обгрунтування методу визначення пор!вняльних характеристик бюлопчних об'екпв 1 теоретично визначено, що два об'екги е близькими по кольору при умов1 однаково!" залежносп коефщенпв вщбитгя останшх вщ довжшга хвши.

Використовуючи отримат дат ми створили пристрш, суть якого полягае в освшгенш об'екту свштовим випромшюванням на двох довжинах хвиль 1 фшсуванш вщбитого вщ поверхш об'екта оптичного сигналу на цих довжинах хвиль.

Принципова схема пристрою для тдбору кольору (рис.1) мстить: 1 - джерело випромшювання

3 довжиною ХВИЛ1 1 ^ 2 - оптичний св1тловод; 3 -

об'ектив введения свила в оптоволоконний джгут; 4 -

оптоволоконний адаптер; 5 - частина

оптоволоконного багатожильного кабелю для

зондуючого випром1нювання, 6 - торець оптоволокна

Рис.1. Принципова схема 3' спещальним наконечником, 7 - поверхня, що

системи для тдбору дослщжусться, 8 - частина оптоволоконного кабелю кольору зубного протезу. . _ . .

для вщбитого випрошнюваиня, 9 - фотодетектор з

системою анашзу i шдикацп результату, 10 - зондуюче випромшювання, 11 - вщбите випромшювання. ГЦдготувавши i випробувавши ггристрш, з його допомогою провели: вим1рювання спектрíb дифузного вщбитгя вщ поверхш керам1чних зубних еталошв Vita, Zanfabric (Шмеччина) i композитного матер1алу "Charisma" Kulzer (ЕКмеччина) та вим1рк>вання спек-ipÍB дифузного вщбиття вщ поверхш видалених i живих 3y6ÍB. Обробку спектральних характеристик дифузно вщбитого свпла вщ поверхш керам1чних еталошв i живих зуб1в ми проводили за допомогою комп'ютера. Огримаш результата дозволяю ть стверджувати можливють однозначно! щентифкаци bíutíhkíb об'екпв, що дослцркуються.

Поттм ми провели математичне моделювання залежноста глибини препарування 3y6ÍB гад металокерам1чш конструкцивцщовщно до оптнчних вимог.

Клпычну апробацно методу та пристрою кольоровшначення нами проведено на 98 хворих bíkom вщ 18 до 54 роив з дефектами 3y6ÍB i зубних рядов верхньо'1 та нижнын щелеп, яким були виготовлеш незшмш комбшоваш протези та проведет мкрореставрацн з використанням склокомпозиту "Artglass".

Клйпчш i лабораторт етапи виготовлення протез1в хворим проводилися за загально прийнятою методикою, але з використанням запропонованих методов кольорощентифшадй' i наших удосконалень.

Результата досл1джень та ïx обговорення. Естетична сторона протезування стае все бшып важливим фактором у вщновлювальнш стоматологи. Отримаш нами результата показали наскшьки висока потреба в естетичному протезуванш тшьки в умовах 1вано-Фрашавщини. Загальна потреба в ортопедичшй стоматолопчшй допомоз1 становить 78,6%. Найвшца потреба в вковш rpyni 35-54 роки, де вона досягае 85,5%. Надзвичайно високий вщсоток зруйнованих зубЬ, який досягае в середньому 83,78%.

У той же час, як показало анкетне опитування, 83,7% оглянутих пащентш не задоволеш естетичним станом cboïx 3y6ÍB i зубних ряда (рис.2).

I. Скарги на естетичне незадоволення станом порожнини рота

П. Скарги на естетичне незадоволення, пов'язане з руйнуванням зуб1в

Ш. Скарги на незадовшьне пломбування

IV. Скарги на незадовшьно проведене ортопедичне лпсування

V. 3 них незадоволеш естетичним виглядом виготовлених протез!в

Рис.2. Характер скарг на естетичну незадоволешсть наданим сгоматолопчним лкуванням.

Практично цей показник однаковий у bcíx bíkobhx групах. У бшыпост! випадюв (48,3%) кшыасть скарг пов'язана з естетичним станом природних 3y6ÍB внасшдок руйнування ix карюзним процесом. Менший вщсоток (23,1%) пов'язаний з неяюсним ппомбуванням. Серед oc¡6, повшспо забезпечених ортопедичною допомогою, 12,2% були незадоволеш проведении ортопедичним лшуванням. 3 них 66,5% були незадоволеш естетичним виглядом витотовлених протез1в. При анашз1 амбулаторних карток встановлено, що 13,9% хворих, яким рanime виготовлеш незшмш протези, звернулися з приводу переробки неестетичних штамповано-паяних конструкцш на imacTMacoBi i комбшоваш протези. Вказане свщчить, що естетичш вимоги до реконструкцШних заходав значно зросли. Разом з тим, ще недостатньо використовуються сучасш технологи Í3 застосуванням естетичних конструктивних MaTepianiB. У 1,8% використовуються пластмасов1 конструкцн; 3,5% -металоюгасшасов1; 6% - металокералачш, а в 88,6% - шгамповано-паяш. Це, на наш погляд, пов'язано з попршенням умов життя населения Укра'ши, неможливктю протезування сучасними конструкциями зубних протез1в, внаслщок ix дорожнечь Звертае на себе увагу i той факт, що досить часто (48%) неправильно щдбираеться кол1р при пломбувашй i протезуванш, що, звичайно, пов'язано з безл!ччю чинншав, основним з яких е вщсутшсгь об'ективно'1 методики i пристрою для кольоровизначення.

Застосування нових реставращйних MaTepiandB пов'язане з проблемою ix колориметрн. Як показав анашз опублшованих даних, в останш роки питанию кольоровизначення в стоматологи був присвячений щший ряд праць. Методики кольорощентиф¡каци можливо роздшити на суб'ективш i об'ективш (R.R.Seghi, 1990; LLBosch, 1990).

Розвиток суб'ективних метода ще по шляху вдосконалення дентальних розцвпок: розширення або спрощення Konipnoi писали, нанесення KepaMÍ4Ho'í маси на металевий кольороносш, використання н1дщндуалышх розщнток для кожноТ гартп керампси. Bei вони не вносять 3míh в бюф1зичний процес зорово'1 кольороштеграцп.

Показаш пошуки i можливосп об'ективноУ оцшки кольору стоматолопчних MaTepianiB. Але за pi3HHx причин сьогодш немае апараттв, що сершно випускаються для визначення кольору в стоматологи (И.Я.Поюровская, А.Я.Фаенов, 1992; I.A.Sorensen, 1987).

Теоретично визначено, що два об'екти е близышми за кольором при умов! однаково'1 залежносп коефкценпв вщбиття останшх вщ довжини хвшп. Для того, щоб шдобрати KOffip вщновлювалышх .vtarepiarriB як можна ближче до кольору природного зуба, необхщно щоб залежшеть коефвденпв вщбиття k Bin довжини хвшп X останшх ствпадали у дшянщ спектру видимого евгат. 3 щею метою ми спочатку вивчили оптичш в ластив octí кожного керам1чного еталону розцв1тки "Vita" i отримали граф1чш зображення спектрометрЙ для кожного еталону. На граф1чному зображенш залежносп коефвденпв вщбиття для 4-х дентальних еталошв добре

видно, що окреш далянки залежносп коефщснга вщбиття вщ довжини хвшй можна апроксимуваги вщроками прямих niiriií, а найбшьша з них знаходиться в д1апазош

Рис.3. Графгше зображення залежное™ коефвдента вщбиття к вщ довжини хвиш /. на дшяннд 400-750 нм для 4-х дентальних еталошв.

Дал!, таким же чином, за допомогою розробленого пристрою, визначали коеф^щенти вщбиггя к для еталошв на двох довжинах хвшп. Я=514 нм i Я,=630 нм. Отримаш цифров1 даш у вигляда в]дношення коефпцету вщбигтя на них довжинах хвиль для кожного зразка були занесет в таблицю i введеш в комп'ютер. На цих же довжинах хвиль надат ми i проводили вшмйрювання коефшдету вщбиггя вщ pÍ3HHX дентальних об'отв.

Об'ективний cnoci6 кольорощенгифкацд за допомогою розробленого пристрою зараз зводиться лише до визначення коефщденту вщбиття к(Х) на двох довжинах хвиль />»1=514 нм i А-2=б30 нм вщ реального об'екту - натуральний зуб в порожниш рота. Пор1внюючи коефцдент вщбиття k(A-j)/k(^) природного зубу ми, маючи зведену таблицю коефйдеета вщбиггя керам1чно! розцвтш (в пам'ятс комп'ютера), можемо судига про вщповщгасть кольору зуба i вибраного зразка розцвтси. У реальнш робоп з пристроем, машина автоматично визначае кольороносш по розцвтц "Vita".

Займаючись питаниям естетичного лшування, ми зробили спробу визначига взаемозв'язок м1ж необхщюю глибиною препарування твердих тканин зубу i оптичними властивостями облицювальних MaTepianiB.

Вщомо i теоретично обгрунговано, що для оригшальн01 передач! котрного ефекту натуральних 3y6ÍB iciiyioTb технолопчш обмеження, яы, передуем, визначаються оптичними властивостями вщновлювальних MaTepianiB. Глибина препарування опорних зубш визначаегься двома позищями: 1 - Бюфункцюнальними

особливостями зубощелепно! система. 2 - Гехнолопчними вимогами вщновлю-вальних конструкция. Знаючи заздалегщь мндмальну, але достатню товщину майбутнього протезу, можна провести бережливе препарування зуб1в.

Експериментально визначивши залежшсть коефвденга вщбиття вщ довжини хвшп випромшювання для кожного з матер1ал1В (емаль маса, дентин маса, опакер маса) 1 пщбираючи товщину вдаовщних шар1в (при комп'ютерному моделюванш), можна досягнути максимального зб1гу спектр ¡в вщбиття для живого зуба 1 для модель

Для створення дпочо! програми безумовно необхщш бигьш глибош фундаментальш оптичн! досл!дження живих зуб!в 1 сучасних стоматолопчних матер1ал1в. Однак загальну закоштршсть ми все-таки змогли визначити: чим бшьш приглушений кол1р природного зубу, чим менш виражена прозорють I глибина емалевого шару, тим в меншому об'ем! облицювальноТ маси можливо оригшально передати даний опгичний феномен. Звшши в постулат наш висновок, ми розробили практичш рекомендаци для необх!дно!', але достатньоТ для оптично! передач! штрного ефекту товщшш облицювання при робел з керам1чною масою "1Р8-с^вю" 1уос1аг I гоотгласкомпозитним матер1алом "АЛ^азв".

Рекомендована мшшальна товщина комбшованоТ коронки складае:

1. Для евгглих "молодих" зуб!в з дифузним розподшом прозорого шару -керам1чне облицювання - 0,9-1,2 мм, "А^Ызб" - 1,0-1,4 мм;

2. Зуби середнього вшу з прозорим шаром в ршучш дшянщ коронки зубу -кер&вдчне облицювання - 1,0-1,3 мм, "АЛ§1а58" - 1,1-1,3 мм;

3. Теми "немолод!" зуби з прозорого зоною в проксимальних дшянках ! по р1жучому краю - керам!чне облицювання -1,2-1,5 мм, "АИ^!^" -1,2-1,6 мм.

Яйцо в середньому товщина комб^нованоГ коронки за техшчними вимогами ф!рми-виробника знаходиться в межах 1,2-1,5 мм, то, з урахуванням наших спостережень, й можна зменшити при певних оптичних показниках до 0,8-1,2 мм. Ця рЬниця в 0,3 мм часом е виршальною в штата можливосп робот з живими зубами у фронтальшй далянщ.

Розумиочи неможпив!сть широкого використання апаратного об'екгивного методу кольоровдентифжацй, нами розроблеш оригшальш принципи робота 31 стандартними кольороноешми.

У основу розробки дано!' методики було покладено два об'ективних бюф!зичних явшца: як змши порогу кольорочутливосп зору людини в залежносп в!д штенсивност! оевгглення об'екту ! змши спектрально!' характеристики кольору об'екту вщ умов освпгленосп.

Користуючись зм!ною експозицшних умов, таких як ¡нтенсившсть освияення, :пектр джерела випром!нювання, можливе проведения саыокореищ у визначенш кольору, а також програмування майбутшх оптичних характеристик реставрацшно! композицн.

Етапи кольоровизначення:

1. Те, що ми звичайно називаемо кольором (наприклад, червоний, синш) хочш ше називати тоном. На першому eTani, ми проводили зниження р1вня освггленост об'екту до моменту, коли 4ítk0 фшсуемо рвницю лише в 4-х секторах розцвта "Vita". В цей момент визначали приналежшсть кольору зуба до одного з цих секторЬ mmpHoi шкали (А, В, С, D).

2. Дата освгглювали об'ект таким чином, щоб визначити р1зшшю в штенсивност м!ж двома найближчими кроками розцв1тки - не мали bízemíhhoctí в глибиш кольору пришийковоГ зони. Визначали Kcuiip зуба всередиш одного сектора розцвшси.

3. Умови шдеищеноТ освгеленоста. Можлива колоритна корекщя пришийково зони зубу. Фпссували насичешсть ведучого тону.

Таким чином, bcí три характеристики кольору визначеш. Результат! кольоровизначення фшсуються в шдивцсуальнш кол!рнш карп хворого.

Для ощнки ефекгавносп залропоноваши лопчно! схеми кольорощентифисащ змоделювали наступну клшчну ситуащю: задача - провести етап кольоровизначенш при протезуванш металокерамгчною коронкою зуба 22. Вк пащента становив 21 роюв, колгрна гама фронтально!" групи 3y6ÍB не ускладнена специф1чними ефектами поверхня 3y6ÍB n0MÍpH0 шорстка, piBHOMipHo дифузний розподш прозорого шару. У експерименп не шила мова про виявлення певних позитивних або негативню властивостей вщновлювалыгих матер1шпв. Мета, яку ми пересшдували, - зрозумпт певну закономдршсть м1ж реалышми можливостями материалу i психоемоцшнт* бар'ером, який не дозволяе лЬсарев1 досягнути в бшьшосп випадшв вщмпшю результата реставрацй" 3y6ÍB.

Кол1рну композиций кожний л1кар складав з використанням розцвггки «Vita» користуютась звичною для нього методикою. IIotím, теля ознайомлення i: запропонованою йому нашою лопчною схемою кольорощентифжацп, визначав mnij вдруге. Bei робота по виготовленню двох металокерам!чних коронок кожному лЬсарев1, за вказаним даними, виконував один техгак, дотримуючись стандартно одномаштнос-ri в робоп.

Поряд з там, нами було проведено об'ективне кольоровизначення для зуба 12 з; допомогою розробленого дентофотометричного пристрою. Про Mipy вщповадност кольоронойя А 3.5 за кольором до природного зуба судили по максимальни близькоеп кута нахилу nim'í perpecii останшх.

Загальну оцшку poöiT проводили за чотирибальною системою: «вщмшно» «добре», «задовшьно», «незадовшьно». У бшьшосп випадив позитивний результат протезування зуба 22 míhí «задовшьно» i «добре» (до 80%) було досягнуто незалежне вщ певно! В13уально1 методики кольорощентифжаци. Цей факт говорить про висок; Mipy утфшованосп i технолоичносп керам1чно1 маси «IPS-Classic» IVOCLAR Однак, при використанш нашо! лопчно! методики кольорощентифкацй', хоч вона тш

само суб'ективна, як i багато шших, ми огримали значив зростання вщмпших результатов протезування' до 44%. На наш погляд (i за даними лкератури), це пов'язано з тим, що бар'ером в робот служать не обмежеш можливосп зору людини, а психоемощйний ефект самозахисту, страховки вщ можливо'1 помхшки, тобто лкар намагаеться визначиги вже не точно необхщний колорит, а можлив1 Konipui грашгщ. При опитуванш nkapia, що брали участь в експериментс, бшышсть указали, що Konip А 3.5, який дав вдаинний результат, вони вщкинули по lift причиш, що bíh в червоно-коричневому ceicropi розцвтси "Vita" займав крайне колоритне положения. Тому, вони погодилися з тим, що наш принцип робота з кольороноаями зшмае гальмування на первинному еташ KonipHoï настройки, а в подалыпому, дозволяе нормуватя власш зоров1 вщчутгя i дае можливють проведения об'ективно] самокорекцп, вносячи упевнешсть в роботу. Результата ощнки кольорощенгифкацп при робой з р1зними вщновлювальними матер1алами узгоджуютъся з висловленими положениями. Тшьки психоемощйний бар'ер дае таку розбЬкшсть в частой помилок i шлькош вдаишшх результата при po6otí з композицшними матер1алами «Charisma» Kulzer, незважаючи на bhcokí колоригш потенцй'останнього.

Адаптащя лопчно!' схеми кольоровизначення в клшчних умовах пройшла успшно, про що свадчить той факт, що кшыпстъ po6ir з вщмшними i хорошими композищями кольору зросла до 84% в пор'тнянш з 52% результа-пв, отриманих за методиками, якими традицшно користуються практикуюч! лжарьстоматологи.

висновки

1. Загальна потреба в естетичному протезуванш у мешканщв 1вано-Франювщини становить 78,61%. Найвшда потреба у середнш вковш rpyni (35-54 роки) досягае 85%. Проведене анкетування показало, що 83,69% oci6 не задоволено естетичним станом cboïx 3y6iB i зубних ряд1в. 3 них 48,34% скаржаться на естетичну нестачу зуб1в, 23,11% - незадоволеш результатами пломбування. Серед oci6, повшстю забезпечених ортопедичною допомогою 12,24% незадоволеш проведении шкуванням, з них 66,5% незадоволеш естетичним виглядом виготовлених npoTe3ÍB. 13,9% звернулись з приводу переробки неестетичних штамповано-паяних конструкций на пластмасов1 та комбшоваш протези.

2. Для об'екпшзацц ггроцесу дентальноУ кольорощентифкацц нами розроблеш :noci6 i пристрш, суть яких складаеться в осви-лент об'екта свггловим випром1нюванням на двох довжинах хвиль (514 им i 630 нм) i фксуванш вщображеного вщ поверхш об'екта опгичного сигналу. Вщношення штенсивност1 на дих довжинах хвиль е вщносною MipoK) поршняння кольору мiж двома об'ектами.

3. На ochobí експерименталышх даних i юпшчних спостережень математично ¡модельована залежшсть об'ему препарування зуба вщ ошичних характеристик эб'екта реставраци. Рекомендована мпимальна товщина комбшованоГ коронки :кладае:

1. Для свшшх "молодих" 3y6ÍB з дифузним розподшом прозорого шару керашчне облицювання - 0,9-1,2 мм, "Artglass" - 1,0-1,4 мм;

2. Зуби середнього вису з прозорим шаром в р1жучш облает! коронки зуба керам1чне облицювання - 1,0-1,3 мм, "Artglass" - 1,1-1,3 мм;

3. Темш "немолодо" зуби з прозорою зоною в проксимальных областях i п рЬкучому краю - керамике облищовання - 1,2- 1,5мм, "Artglass" -1,2-1,6 мм.

4. Використовуючи дат фшологй" зору i власт спостереження, запропонован лопчна схема кольорощентифшаци при робоп з керам1чною розцвпкою "Vita Zanfabrik (Шмеччина), що включае три стали:

1 - при знижетй оевпленост об'екта визначаегься тон, наближений до одного ceKTopiB забарвлення (A,B,C,D);

2 - при середнш освпленосп визначаегься штенсившсть кольору в середа кожно1 групи;

3 - при щдвищенш штенсивноот оевплення визначаеться насичешсть ведучог тону в пршнийковш 30HÍ.

5. Адатацк логмно! схеми кольоровизначення в кшшчних умовах прошпл yeninrao, про що евщчить той факт, що кшыасть po6ÍT з вщмшними i хорошим] композищями кольору зросла до 84% в пор1внянш з 52% результата, отриманих з; методиками, якими традицшно користуються практикукга лшарьстоматологн.

ПРАКТИЧШ РЕКОМЕНДАЦИИ

1. Здшснюючи будь-яи вида реставраций, необхщно придшити належну увал етапу кольоровизначення. Точна кольорощентифцеащя дозволить в результат скоротити додатковий час i матер1али на проведения коректуючих po6ÍT.

2. Використання «лопчно! схеми кольоровизначення» в пракгачнш д!яльносг дозволить шдвшцити юльшеть реставращй з природним перенесениям кольоргв дс 84% випадюв.

3. Застосування розробленого пристрою об'ективноУ кольорощентифкацн i реальних клшчних умовах дасть можливкяъ вести оптичний контроль зе майбутньою реставрацшною конструицею на етапах виготовлення, що дозволяс скоротити час виконання po6ix, знизити соб^варпсть останньо!, полшпшти яьаств природного перенесения кольор^в.

4. Рекомендована мшмальнатовщина комбшовано'1 коронки складае:

1. Для евп-лих "молодих" 3y6ÍB з дифузним розподшом прозорого шару ■ керам1чне облицювання - 0,9-1,2 мм, "Artglass" -1,0-1,4 мм;

2. Для 3y6ÍB середнього впеу з прозорим шаром в р1жучш обласп коронки зуба -керам1чне облицювання - 1,0-1,3 мм, "Artglass" - 1,1-1,3 мм;

3. Для темних "немолодих" зуб1в з прозорою зоною в проксимальних областях i по р1жучому краю - керам1чне облицювання -1,2-1,5 мм, "Artglass" -1,2-1,6 мм.

Яюцо в середньому товщина комбшовано! коронки на техшчн! вимоги ф!рми-

виробника знаходигься в межах 1,2-1,5 мм, то, з урахуванням наших спостережень, i'i можна зменшити при певних оптичних показниках до 0,8-1,2 мм. Ця ргзниця в 0,3 мм часом е вирцнальною при питанш можливост1 робота з живими зубами у фронтальн/й дтьнищ.

5. Для зручносп реестрацц i передач! оптичноГ ¡нформацп необхщна розробка шдивщуально!' юшрно! карги по кожному реставрадшному матер1алу.

6. Важливим етапом у мкропротезуванш е виб/р кольору адгезюнного MaTepiany. Рекомендуемо для кожно!" фжсуючо!" системи виготувати оригшалып шдкладки, в поеднанш з якими можливо провести остаточну юшрну адаптацио м1кропротезу в порожниш рота.

СПИСОК ОПУБЖКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Потребность в эстетических реставрационных мероприятиях полости рта у населения г. Ивано-Франковска // Bicmnc проблем бюлогп i медицини.- №8,- 1999.-С. 100-105.

2. Лопчна схема кольорощентифжацй у стоматолога // Проблеми екологй' та медицини.- №3-4.- 1999.- С. 79-81.

3.Система локально!" пор1вняльно1 колориметрй для стоматологи // Галицький лкарський вкник.- 6,- №4.-1999.- С. 73-75

4. Потребность взрослого населения Ивано-Франковской области в наиболее распространеншх видах ортопедических аппаратов // Bicmnc проблем бюлогй i медицини,- №9,- 1999.- С. 101-104.

5. Cnoci6 шдбору керам1чного зразка до зуба по кольору та пристрш для його здшснення-//Позитивне ршення на видачу патента № 5054319/14 вщ 28.03.95 р. 'Сшвавтор Пекарш О.С./.

6. Метод шдбору керашчного вз!рця до зуба за кольором i прилад для його эдшснення //Актуальш питания теоретично!' та клинчно! медицини на сучасному 31внк- MaTepiaira доповццей науково!" конференцп 20 травня 1996 року, Полтава, L996.- С.326-327. (Сшвавтор Радько B.I.).

7. Оптичш властивосп живого зуба - один i3 фактор!в, що визначають ступить трепарування твердих тканин зубу шд металокерам1чш робота //Актуальш питания георетично'1 та кшшчно! медицини на сучасному piem.- Marepiami доповщей гауково!" конференцп 20 травня 1996 року, Полтава, 1996.- С.325-326.

8. Advanced technology and device for real-time scale color and transparency natching in dentistry //Materials of paper on the Conference PHOTONICS WEST (Lasers, Optoelectronics, Biomedical Optics, Electronic Imaging.-USA California, San Jose, 1995.- P.235. (Сшвавтор Пехарж A.C.).

9. Objective coloridentification as an important stage in the process of dental resto-ation //20th Annual Conference European Piosthodontic Association (EPA).- Germany, Tubingen, 1996.- P.100. (Сшвавтори Некрашевич Ю., Павленко О., Радько В.).

АНОТАЦЫ

Радько I.B. Юишко-експериментальне обгрунтування використання об'ектившг методов щентифнсацн кольору у вщновлювальнш стоматологи.- Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук з спещальшстю 14.01.22 - стоматолопя,- Украшська медична стоматолопчна академк м. Полтава, 1999.

Дисертащя присвячена питаниям щентифйсаци кольору у вщновлювальш стоматологи. Вивчена потреба населения м. 1вано-Франювська в естетичном протезуванш. Проведет експериментальш дослцркення i розроблений об'ективнш cnoci6 i створений пристрш детально! кольорощетифжацп. Вивчет оптичн властивост1 вщновлювальних матер1ал1в i природних зубш людини. На основ експериментальних даних i юпшчних спостережень математично змодельован; залежтсть об'ему препарування зуба вщ опшчних характеристик об'екг реставрацп. Рекомендована миимальна товщина комбшовано!' коронки Запропонована, використовуючи дат фвюлогп зору i власш спостереження, лопчн; схема кольорощентифжацй" при робоп з керам1чною розцвтсою "Vita" Zanfabril (Ншеччина). Адаптацы лопчноТ схеми кольоровизначення в юпшчних умова> показала значну перевагу перед традшцйними методами визначення кольору.

Ochobhí результата робота знайшли практичне застосування.

Ключов1 слова: незшмш протези, стоматолопчш реставращйш матер 1али дентальна кольорощентифжащя, оптичш властивосп зуб1в, дентальш розцвкгки.

АННОТАЦИЯ

Радько И.В. Клинико-эксперименгальное обоснование использованш объективных методов идентификации цвета в восстановительной стоматологии,-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология.- Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, 1999.

Диссертация посвящена разработке объективных методов цветоидентификации в восстановительной стоматологии. Изучена потребность населения г. Ивано-Франковска в эстетическом протезировании, которая составила 78,61%. Самая высокая потребность - в 3 и 4 возрастных группах и достигает 85%. Проведенное анкетирование показало, что 83,69% лиц не удовлетворено естетическим состоянием своих зубов и зубных рядов. Из них 48,34% жалуются на эстетические недостатки зубов, вследствие их разрушения, 23,11% - не удовлетворены результатами пломбирования. Среди лиц, полностью обеспеченных ортопедической помощью 12,24% не удовлетворены проведенным лечением, из них 66,5% не удовлетворены эстетическим видом изготовленных протезов. 13,9% обратились по поводу переделки неэстетичных штамповано паянных конструкций на комбинированные протезы.

Для объективизации процесса дентальной цветоидентификации разработан способ и устройство, суть которого заключается в освещении объекта световым излучением на двух длинах волн (514 им и 630 нм) и фиксировании отраженного от поверхности объекта оптического сигнала. При совпадении величины отношения коэффициентов отражения от керамических эталонов и живых зубов можно утверждать о совпадении их цветовых оттенков.

С помощью предложенного устройства изучены оптические свойства каждого керамического эталона расцветки "Vita". Определены коэффициенты отражения на двух длинах волн (514 нм и 630 нм) для эталонов расцветки "Vita" и композитного материала "Charisma" Kulzer. Полученные цифровые данные в виде отношений коэффициентов отражения на этих длинах волн сведены в таблицу. В реальной работе с прибором, машина автоматически определяет цветоноситель расцветки "Vita" и композитного материала "Charisma". Экспериментально определив зависимость коэффициентов отражения от длины волны излучения для каждого из материалов (эмаль масса, дентин масса, опекар масса) и подбирая толщину соответствующих слоев (при компьютерном моделировании), возможно добиться максимального совпадения спектра отражения для живого зуба и для модели. На основании экспериментальных данных и клинических наблюдений математически смоделирована зависимость препаровки зуба от оптических характеристик объекта реставрации. Даны практические рекомендации.

Используя данные физиологии зрения и собственные наблюдения, предложена логическая схема цветоидентификации при работе с керамической расцветкой "Vita" Zanfabrik (Германия). Этапы цветоопределения: 1. На первом этапе проводим гнижение уровня освещенности объекта до момента, котда четко фиксируем разницу оишъ в 4-х секторах расцветки "Vita" А, В, С, D. В этот момент определяем принадлежность цвета зуба к одному из этих секторов цветовой шкалы; 2. Далее исвещаем объект таким образом, что определяем разницу в интенсивности между щумя ближайшими шагами расцветки - нет различия в глубине окраски пришеечной юны. Определяем цвет зуба внутри одного сектора расцветки (для сектора A:Ai А2 А3>5 A4); 3. Условия повышенной освещенности. Возможна колоритная коррекция ¡едущего тона. Таким образом, все три характеристики цвета определены, 'езультаты цветоопределения фиксируются в индивидуальной цветовой карте юльного. Эффективность логической схемы цветоидентификации определялась гутем сопоставления данных, полученных при аппаратном исследовании 250 зубов геловека непосредственно в полости рта с результатами определения цвета зубов по >азработанной логической схеме на той же груше пациентов. Ошибка в даетоопределении по разработанной логической схеме составила 8,1%.

Проведена клиническая апробация предложенной логической схемы рзетовдентификации. Анализ денгофотометрических ошибок, возникающих при аботе с разными восстановительными материалами показал, что адаптация

логической схемы цветоопределения в клинических условиях прошла успешно, о чед свидетельствует тот факт, что количество работ с отличными и хорошими цветовым! композициями выросло до 82% по сравнению с 52% результатов полученных п< методикам, которыми традиционно пользуются практикующие врачи-стоматологи.

Основные результаты работы нашли практическое применение.

Ключевые слова: несъемные протезы, стоматологические реставрационные материалы, дентальная цветоидентификация, оптические свойства зубов дентальные расцветки.

THE SUMMARY

Radko I.V. Clinical-experimental basing of objective colour identification methods ii restoration stomatology.- A manuscript

The thesis for the degree of a Candidate of Medical Sciences on the specialty 14.01.2* - Dentistry. The Ukrainian Medical Stomatological academy, Poltava, 1999.

This thesis devoted to the question of colour identification in restoration stomatology The need of the population of Ivano-Fiankivsk in aesthetic prosthetic was investigated There was provided experimental researches and developed objective method and createc device of dental colour identification. The optical properties of restoring materials anc natural teeth of man were investigated. On base of experimental data and clinica supervisions tooth preparing volume dependence on optical restoration object descriptions was mathematically built. Recommended minimum thickness of combined krown. Offered, making use of given sight physiology and own supervisions, logical scheme of coloui identification attached to work by ceramic coulor "Vita" Zanfabrik (Germany). Adaptation of logical scheme of colour identification in clinical conditions showed considerable superiority in front of traditional colour determination methods.

The main results of the work have found practical application.

The key words: undemountable prosthesis, stomatological restoration materials, dental colour identification, optical teeth properties, dental colours.