Автореферат и диссертация по медицине (14.00.16) на тему:Изменения энергетического метаболизма и функции почек приостром отравлении фторидов натрия в условиях применения гипербарической оксигенации

АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РГ6 ШсТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ їм. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

2 1 ШОН 1393

На правах рукопису

ГОРІШНИИ Богдан Михайлович

ЗМІНИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕТАБОЛІЗМУ ТА ФУНКЦІЙ НИРОК ПРИ ГОСТРОМУ ОТРУЄННІ ФТОРИДОМ НАТРІЮ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПЕРБАРИЧНОЇ ОКСИГЕНАЦІЇ

14.00.16 — патологічна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ—1993

Робота виконана в Полтавському державному медичному стоматологічному інституті.

Науковий керівник: доктор медичних наук,

професор І. Л\. Тиртишніков.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук,

Провідна установа: Український державний медичний університет ім. О. О. Богомольця.

Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН України (252024, Київ, вул. Богомольця, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фізіології ім О. О. Богомольця АН України.

професор М. М. Середенко; доктор біологічних наук, професор Б. Є. Єсипенко.

/ » 2 <?/$

о

Автореферат відправлено

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради доктор медичних наук

В. К. БЕРЕЗОВСЬКИИ

ЕС? У .1 . -

Ачтуалкність птюблеми. Інтенсивним і разш з гик не?пичнг зростаючий. використанням' фторидів в народному гозпсд&рзгсі поя:— тесться необхідність глибокого вивчення розвитку фтористо і Ьпт.-'-снчалії і шщуку яллхіь.ії йрсіїілактики і терапії. .

' 'Серед багаточиселькях забруднювачів навхолишьсго серело'">-тла фтор займав одне з перших місць. /Зайцев В.А.,, Цкганкоз А.П., 1979; Батарева H.A., Соснина 0.В., 1989/. -

Разом з тш, застосування фторидів в промисловості все біт.ь-¡ге зростає. Так, якщо в 1973 році воно становило 5,2 мот.т., то в IS80 - вже перевищувало 9 млн. - т. , а до 2000 рону досягне 14-15 млн. т. /Зайцев 3.А., Новиков A.A., Родін В.І., 1982/. . •

Попадання в організм людини.підвшцент: цоз фторидів зумовлю? роз-внток фтористої інтоксикації /Окунез В.Н., Смоляр В.І., Лаврупен-ко Л.5., 1987; Редікова Т.Я.,1991/.' Інтоксикація фторидами може спостерігатись не тільїот у црацтачіїх на підприємствах де використовується фтор, але- й'у населення, яке проживає поблизу*. підприємств, забруднюючих, навколишнє середовище фтором./ScbBiat C.s., 198з /• Крій того, в організм лкщкнк фтор може поступати з

продуктами харчування рослинного і тваринного походження з екологічних по флюорозу регіонах /Ликова A.C., Митрофанова'А.І., ,

1981; Dulf Е. 1,1981; Oelshlägen W.,1983/. Згідно даній літер*.-, тури, зростає кількість- не тільки хронічних, а fr. гострот отрус;п фторидамк'/Хаврель А. Я. ,1931, Зоробйов С. 'Л. ,І9?0/.

Іір глобальність проблеми фтсра і фтсрйув я.:« лпдстгв. говорить спільне видання в 1989 році Пре грани ÖCH по нє-зкоекзим.»//

середсвгсці, ¿Цккароднсї організації праці і ВООЗ, де особливо Еаклива роль відводиться вивченню впливу фторидів на організм і розробленню мєтодіе профілактики і терапії фтористої інтоксикації.

Згідно данш літератури, при попаданні в організм фторидів відбувається ураження різних органів і тканин, зокрема, печінки, нирок, се^дя, кісткової тканини /Любченко H.H.’, Левченко Н.І.,

1989; 1ваноі.а Є. K., Фролова Г.І, Лостоюк С.Я., 1990; Сеиаиникоза Т.К., Жовтяк Є.П., 1992/. Крій того, фтор проявляє мутагенну, амбрі отропну і гонадотропну дію /Фолін A.C., Ф&деєв А.І., 1992; Мамир-баєв А.А.,Богатова €.В. ,1992/, а також має властивість концентруватися в нирках і призводить, при тривалому попаданні в організм', до їх ураження Даврель А, 1., 1984; Петрова Т.А., 1990/. Слід ' відзначити, що.на .даний час функціонально-метаболічні зміни в нирках при гострих отруєннях фторидами досліджені недостатньо.

Як відомо, ваякісгь і прогноз гострих отруєнь різноманітного походження в великій мірі залежить від степені ураження нирок.

В зв’язку з тим що, згідно сучаснш уявленням, найважливіші процеси, які лежать в основі функціональної діяльності нирок, є енергозавежнили /Гокенко А.І., 1986/, Енникав великий теоретичний і практичний інтерес -вияснити вплив гострого отруєння фтором на енергетичний метаболізм в нирках і їх функції. При цьсму в&тливш е вияснити степінь і послідовність порушення функції нирок в залежності від метаболічних, зокрема, енергетичних розладів в нирках. Не менш Баклшвш є розроблення принципів терапії, пі.двипуючих ефектаскість боротьби з гостроа фтористою інтоксикацізю,яка про-тікас з ураженням нирок. ' ' ■ .• . ■ ■

■ ' Згідно данш літератури, в боротьбі з інтоксикаціє» різно-

манітного генезу ефективнім методом е застосування гіпербаричної оксигекації /їїапяін В.Т., Чуактін' A.B. ,1985; Яковлев В.Я. ,1985; Поздняков А.М. ,1959/. З результаті експериментальних досліджень установлено, що застосування гіпербаричної оксигенації маз стиіу-. ллючий вплив на відновлюваяьний синтез нуклеїнових кислот і білків в тканинах після гіпокеичного впливу /Петрова Т.А., 1990;

■їїецин В.П.,1991/. ГБО активізує еритропоетичяу функцію нирсн /сіркова Е.П., Г93І; Поздняков А.Л. ,1390/. Крім'того,, зрстозузання гіпербаричної окоигзнаціх паралельно з зведення;* фторкцу натрію, в значній мірі запобігав розвитку у тварин інтоксикації /Лзновен-ко І.І., Лимаренко Я.П., 1939/; Горідаа 0.В.,1992/. В цей .ке час, недостатньо вивчена ефективність застосування ГБО в плані попередження ураження нирок і їх терапії при гострих: отруєннях фторидами.

Мета та задачі дослідження. ¿їетою роботи було вивчення в динаміці енергетичного метаболізму в нирках і їх функцій при гострому отруєнні фторидом натрію і застосуванні гіпербаричної оксигенації. • . . . - ■

' Для виконання визначеної мети були поставлені слідуючі задачі: . .

І. Вивчити динамік^ показників енергетичного метаболізму в нирках при гострому отруєнні фторидом натрію. •

. 2. Вивчити зміни концентрації, циклічних нуклеотидхв /цА.'З

і аГіЗ/ і активність переписного окислення ліпід-fu в нирках з динаміці гострого отруєння фторидом натрію. '

3. Дослідити зміни функцій нирок в змовах гострої фтористої інтоксикації. - . . . ' . .

4. Вияснити вплив ГБО на динаміку енергетичного метаболізму в нирках при гострому отрузнні фторидом.натрію.

'5. Дослідити вплив ГБО на .динаміку концентрації-циклічних нуклео-тидіз і активність перекисного окислення ліпідів .в нирках при , гострому отруєнні фторидом натрію. '

б/Дослідам вплив ГБО на функціональний стан нирок з динаміці

• 'гострої фтористої інтоксикації. ■ ' .

Наукова новизна. ' Вцераів проведено комплексне вивчення дика-міци. показників енергетичного метаболізму, концентрації циклічних куклестидів /цА‘Л$, цПй/» активності .перекисного окислення ліпідів з нирках, а. також ниркових функцій при гострому отруєнні фторидом ' натрію і застосуванні гіпербаричної оксигенації. При цьому досліджено взаємозв’язок між метаболічкши порушеннями в нирках і амінами діурезу, фільтрації в клубочках,-секреції-і реабсорбції в, каналь-цяг, а також азотовидільнс® І іонорегулеточою функціями -кирок. Встановлено, що при гострому отруєнні фторидом натрію /ДД-50/'гіпербарична оксигекація виявляє коригуючий вплив на динаміку енергетичного метаболізму, показників аденіяатциклазної системи. і пере-киснога окшлення ліпідів в нирках»-а також попереджуе порушення'

іх функцій. При цьому вивчено степінь взаємозв'язку і послідовність, змія функцій нирок та їх метаболізму прй_отруєнні фторидом натрів і застосуванні ГБО. ■ . , - . ’ .

’ Теоретичну і практичне значення роботи. З результаті проведених експериментальних досліджень значно поглиблені уявлення

б

про метаболічні•і фуякціонвльні механізми патологічних розладів ь нирках при гострому отруєнні фторидом натрію. При цьому дослідженні механізми позитивного ефекту ПБО на нирки в умовах гострого отруєння фторидом натрію. В практичному відношенні важливо те, ца вперше показана висока, ефективність застосуганкя гіпербаричної сксигенації б плані попередження важких функціонально-метаболічних розладів в нирках при гострій фтористій інтоксикації. Прп цьому.експериментально розроблені оптимальні режими застосування ГБО. Одержані нові .внавршентальні дані можуть бути використані в якості експериментальне; теоретичної основи при розробленні питань застосування гіпербаричної оксиг «нації в клінічній практиці при відповідній' патології. ■ ~ •

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на Всесоюзному симпозіумі по гіпербаричній оксигенації /1985/, на обласній науково-практичній конференції /1390/, на підсумковій . науковій,конкуренції, присвяченій 70-Г*. річниці Полтавського державного медичного стоматологічного інституту /1931/, на обласній науковій конференції, присвяченій 70-діттв П.Т.Макс»мекка/І992/.

. Публікація результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 5 друкованих праць. ■

■ Впровадження результатів дисертації.............. ’

Наукові результати впроваджені в учбовий процес в курсі йор- . мальної фізіології, патологічної фізіології, біохімії» клінічної фармакології І військової токсикології.та «етк'счггч- лати^ту. Полтавського державного медичного стоматологічного інституту. Одержані результати вклгчені в методичні розробок по курсу патофізіо- ’ логіі для студентів лікувального і стоматологічного факультетів.

На захист-викосяться слідуючі положення

1. Гостре отруєкняі фторидом натрію /ДЛ-50/ у білих щурів супроводжується прогресуючим наростанням в нирках порушень енергетичного метаболізму, зміною концентрації-циклічних нуклеотидів.

і активності переяисного 'окислення ліпідів, а також розладом функцій нирок. '

2. Застосування ГБО після введення фториду натрія /ДЛ-50/ дає

виражений коригуючий, вплив на діяам іку енергетичного метаболізму в нирках курів; " . '

3. Гіпербарична оксигенація являється високоефективним методом профілактики і терапії функціональннх розладів нирок при гострій фтористій інтоксикації. .

■ Структура та об'єм роботи. Дисертація викладена на 146 сторінках машинописного тексту..Робота складається з вступу, огляду літератури /1-а глава/, опису, матеріалів.і методів досліджень /2-а глава/, експериментальної частини /3-4-5-6-а глави/, обгово- . реннл. одержаних даних /7-а глава/, висновків, списку літературних джерел,який містить 147 вітчизняних та 69 іноземних публікьцій.

В роботі показано 32 таблиці і II малшків. ,

. Матеріали та методи дослідження

Експериментальні дослідження були проведені на 640 безпорадних білих іцурах різної статі, масою 190-210 г. Тварини знаходились б вхзаріс на звичайному харчовому раціоні і світовому реомі. Ба добу до досліджень тваринам припинилась видача їжі, але яе було обмежень в водному режимі. , ’

Робота виконувалась в 5 серіях досліджень, в кожній з яких проводилось комплексне вивчення необхідних показників. В п;рзу се- . ріо досліджень входили тварини, яким вводили фторид натрій /ДЛ—С’О/ І дослідження проводились через 1,2 І 5 ГОДИН. З Другій серії тваринам вводила фторид натрію в тій же дозі і дослідження прогс-дклись на протязі оідповнювального періоду через 1,3,5.7 і 10'діб. В третій серії після введення фториду натрію тваринам через £025 хв. застосовувався сеанс гіпербаричної оксигенації /ZQZ.9 гГа-60 хв/ і дослідження проводились через і,£ і 6 год. .

Порівнагня одержаних результатів 1-І! 3-ї серій дало моглязість вияснити вплив сеансу ГБО на метаболізм в нирках,зрівняти детальність тварин в ранній період гострої фтористої інтоксикації. З четвертії серії тваринам після затравлення фторида» натрію застосовували одноразовий сеанс ГБО і дослідження проводились на протязі відйовйпвальногз періоду через 1,3,5,7 і 10 діб. Цз серія дала можливість вияснити зміни метаболізму і функцій ниро'-с тварин після одноразового сеансу-ГВ0. З п’ятій серії тваринам на протязі десяти .днів відпоБЯювальиого періоду застосовували бог-ітера-зові сеанси гіпербаричної оксигенації по спеціально розробленій схемі.Зіставлення результатів досліджень 4-ї і 5-ї серій дало можливість вияснити вплив багаторазового застосування ГБЗ. по схемі на перебіг відиовлюзального періоду. .

Моделювання гострої фтористої інтоксикації проводили шляхом введення фториду натрія тваринам у вигляді годного розчину, перорально, через спеціальний зонд, з розрахунку 18 мг фторияу натрія на 100 г маси тварини. Така зкепершентадшо підібрана доза відповідає добовій ДЛ-50. -

Біологічні неводи лослгс-ення. Тканинні, екстракти готовили

відповідно рекомендаціям НЛ.Веївиеует /1974/. - Концентрацію

АЙ визначали методом Е.Веи1:1ег /1975/. ' - . • *

- При визначенні вмісту ДП,$і'АА!3'використували метод, розроблений В, ^логек /1974/. ■

- Концентрацію .ЗДА визначали методом Ю.А.Владширова і А. І.Лрчано--

,-а /1972/. ! '' ' . .

- Концентрацію каталази визначали по методу О.Г. Архіповох /1903/.

- Зміст глюкози в'екстрактах тканини нирок визк&чалл єнзшатичнйл

методом по Г.А.Кочетсву /1971/. . • '

- Концентрацію, лактату, і .пірувату визначали методами,' розроблени-ит ^виїтагш- /1974/ і Е.Сгос, ї/.ЬйкргеМ: /19Т4/.

Радіонуклідні методи дослідження. ■ ’ -

- Концентраційциклічних нуклеотидів /цАі® і цГ.'.й/ визначали по , методу А.Зїеінег, Н.'йеішіапл, СЬ,її»Рагкег, В.Кірпіз /1972/.

Полярографічні методи дослідження . • ' .

- Досліджування окислювального фоефорилговашя в мітохондріях ни- • рок проводили иетодоа -В.СЬаясе /1955/.

Методи- дослідження Функцій нирок .

-Добовий діурез-визначали методом З.В.Бзрхіна і ¡0Л.Гванова/І972/.

- Еіііст сечовини в сечі і плазмі крозі визначали методом Р.Вгеіпзі:

і .Г.Зоиаа. - /1970/. ' . -

- Козїіціснт стан^тртного о’-таення від сечовини визначали методом 6.Е.Берліна. і К'.І, Івглопа /1972/.

- Креатінін крові еизи£ч;ія.іі по методу ¡кміна - 5у в моа,ігЬІ!саці'. Карамзіної /1570/.

~ Клубочкову фільтраціп вцінталп гк.; кліренсу ендогенного срси-тініку /Верхи Є,Б, Іванов Й.1,1972/.

- Секреторні’ функцій каягльців оцінювали по пвицкості виведення фенолоеого червоного /Берхін Є.Б., .Іванов Б. 1,1972/.

- Реабсорбцію есцк е каяальцах досліджували по методу б.Б.Бергі-

на і Ю.ІЛзанова/1972/. ..-..І..

- Концентрацію електролітів в сечі і плазмі крові визначали то

методу Б.Г.Колб і В.С.Кемипяикова /1976/. : ‘

Статистичну обробку егссперии вітального матеріалу лреводндя з використашіям критерію Студента, згідао рекомендаціями Б.С.Ур-баг /1977/. ' ". - . ‘ ’

. Результати послісжень та їх обговоренню , .

І. 3.{іни енергетичного ¡¿етеЗолізку,показників адеяіяатцкн-лазкої системи, перекісного окислення ліпідів і функцій ШфОі: білкх щурів при гострій фтористій інтоксикації. ‘

І.І. Ранній період гострої фтористої інтоксикації /чер>їз 1,2,6 гедкн після введення фториду натріг/. ' '

В періоді БІД І ЦО б’ГОДТ'Н У пізаосліднкх ТЗ'Пі" СПОС?^/ І-газея розпал проявів гострої фтористої ІЯТО^СКЧЕЦІЇ. Сліл £ІЗїІ-тіїти, цо найбільп глибокі зміни енергетичного м<7таболізиу р ня-ркчг

IT

qypis рояьнгглнсь через 2 години від моменту аатравланкя тварин.

В. цей час ьід-іічасться різке зниження концентрації АТ$ на 74,7$,

ДДі - на ЗІ,??, і збільшення концентрації АЖ- на 201,ЄЙ. ;

неорганічний фосфор в цей час зростав на 170,СЕ . Енергетичний потенціал при цьому зменшувався на 50,7". Вказане співвідношення акеніннуклестицівінеорганічного фосфору■свідчить на користь того, qo на ранніх етапах гострої фтористої інтоксикації з однієї стороні*. спостерігається підвищений розпад АТ2-, а з .другої, очевидно,

і.:аз місце ашкекня ії ресинтезу. Через б годин вжце приведені показники енергетичного метаболізму б основному залишаються на рівні, який відповідає 2 годинам "від мокенту затравлення твар®, хоча вже не спостерігається такого різкого зниження концентрації ATS. Дое-*іі денна інтенсивності окислювального босфорилюзадая в мітохонд-ріях кирок провадилось через б годин від моменту затравленна тварин. На основі досліджень ветачрвлено, що в цей час спостерігаються значні порушення функціонального стану мітохон.дрій нирок. Зокрема, було гнівлено зниження швидкості ендогенного дихання на 50,0$, що мог.е свідчити про інгібірування шляхів окислення субстратів до їх транспорту з мітохендрії. 'Крім того, знижувалась езидкість дихання б присутності ротенону. На основі цьогс можно припустити,40 пси введенні фториду натрія виснаяупться внутріпньомітохон.дріаль-:іі субстрати, які входять в дихальний ланцюг на рівні другого участку. Слід звернути увагу і на те, що погіршуються і біоенерге-ггвчні показихки мітохондрій. Особливо чутливім'в цьому віинотен-:іі є коефіцієнт фосфорилювання АДІ>/0. В даному випадку він знк-:у-гався на Z1,IZ. Це. счєекдчо, пов'язано із зміною механізму

функціонування каталітичної субодиииці АТЗ - синтетазного комплексу. Разом з-тім, відаічаеться і зниження дихального контролю./Дл/ на 23,8^. Всі виде приведя: дані свідчать про те, ао в мітохондрі-ях нирок, пошкоджених фтор'см, окислювальне фссфорішгзанкя ле супроводжується синтезом відповідної кількості АТ5, іна:ми слоззми, значно погіршуються біоенергетичні процеси_. В рзннбсму періоді гострої фтористої’інтоксикації спостерігались досить виражені зміни вуглеводного обміну. Через І годину концентрація глюкози збільшувалась на 5,8^, через 2 години на 39,0е!’. і через 6 годин на 46,8%. Кокцентряція лактату з цей час знижувалась на 16,^, '

'32,4^ і на 36,8^ зідповіцно. В літературі описані дані, які підтверджують розвиток гіперглікемії’при фтористій інтоксикації .

1 Szyaanaica Н. ,1978; Зислин Д.М.,1982/. Разом з тим, протягом 1-2-6 годин раннього періоду фтористої інтоксикації відаічаеться . чітка збільшення концентрації пірувата. Очевидно, цей фант можна пояснити тип, до в умовах глибокої патології йде часткове утворення пірувату із амінокислот, тобто має місце розпад б’іл;.ків на енергетичні потреби. .

На даний час установлено, цо підвищена надходження фтору з організм визиваа пригнічення неспецифічної резистентності організму, спр’»чз зниженню ацадтивних реакцій /Аяиценко Р. І. .Козуб Т.М. ,1908/. Як відомо,. пусковім механізмом метаболічної адаптації виступао адекілатциклгйна система./Дорофеев Г.і.,Кожемякин A.A., Івашін Б.Т., 1978/. Проведені нами дослідження показали, що поряд з зростання:* ваикості фтористої інтоксикації в нирках ‘ тварин йцо різке збільшеним концентрації цАі! більш, яг в 2 рази.

ІЗ

Концентрація цП© в цей час має тенденція до знижзння. На сумку М.ИоаепіЬ:, М.ЗгЬепэку /19В0/ , Г.І.Дорофееза фтор

володів специфічною особливістю різгсо активувати аденілатци:-.лозну систему і утворення цАМ§. Це зумовлено взаємодією іона фтору з білком, який вводить в склад регуляторної субодиниці ензиму. Лкцо говорити про підвищення концентрації цМЕ з біологічної точки зору, так слід віда ітити.цо до певного рівня збільшення концентрації д.АіФ відіграє позитивну роль, так як являється ітусковш механізмом метаболічної адаптації. Але з іншої сторони, цА® послаблює пролі-феративні процеси, а це особливо не сатано.

х Дослідження процесів ПШГ в ранньому періоді гострої фтористої інтоксикації'показали їх значну активацію. Так, концентрація малонового діальдегіда після інкубації збільшувалась через І год на " ' 45,95 через 2 год. на 62,6$ і через б год- на 70,,0%. Концентрація каталази в цей час мала тенденцію до знгаенчя. Відповідно даним З.В.Йирнова, В.Н.Окунева /1983/ іони фтору інцуцирують утворення перекисей ліпідів і, очевидно, важсість фтористої інтоксикації в значній мірі залежить від степені наростання процесів ЮЛ. Цікаві .дані пр:і дослідженні ГОЛ одержані Л.Д.^ітрізвим і спізавторами /1990/. На основі проведених.ними досліджень виявлено, що накопичен-кя ЦДА проходить в основному в не фосфорилкючих. мітохондріях, тоді ян в фосфоршазючих мітохондріях продукти переккснсго окислення лі-підіз практично відсутні. Таким чинш,можна припустити, що ліпідні рідшали використовуються для процесів окислювального фосфорилю-зання. При фтористій інтоксикації в результаті пошкоджуючої дії існу фтору на мітохон.црії, росте кількість т фсо|ори;;ю®чих мітохонд-?ІЯ.. ' ' ■

Цш в якійсь мірі можливо пояснити значне підвищення концентрації 4ДА'як в ранні, так і в подальші строки гострої фтористії*. інто:-с-сикації. ■ ...

. Таки.і чином,виде приведені результати досліджень сзідчать про те,що в уже ранні строки гострої фтористої інтоксикації з нирках білих ¡цурів наростають розлади енергетичного, вуглеводного обмінів, зміни аценілатциклазної системи, показників перзкисного окислення ліпідів.

І.2.Відновлавалький період гострсГ фтористої інтоксикації / перлі десять діб після введення фториду натрію/.

З даній серії досліджень проводилось спостереження за таа-рин?ми протягом перлих десяти діб і дослідження показніясів через 1,3,5,7 і 10 діб. Слід відзначити, що загальний,стан тварин, як: залишились в етвих, залишався іде достатньо важки«, хоча й важкість інтоксикації в порівнянні з раннім періодом ' була дещо меншою.

Про це свідчать і одержані нами дані. Зокрема,було виявлено зниження концентрації АТ5 через І добу на 45,0‘?' через 3 доби на 30,0^?

і на 23,1'% через 5 діб.

. ' ’ «• >•

Концентрація неорганічного фосфору в ці періоди збільшувалась відповідно на 147,4^,100,6^ і на 80,¿й. Падіння рівня енергетичного потенціалу через І добу становило 51,ІЙ і 16,5% через 5 діб. Концентрація циклічних нуклзотидів протягом відновлпйального періоді’

ц Н..Г5

залишається на значно високому рівні. Відносзння „л.^ через З доби збільшувалась з 2,21 -ази, а через 5 діб - з 2,33 рази за рахунок збільшення концентрації цА‘.!5 і зменшення концентрації цГ’^ї.

Проведені нами подальші дослідження показали чіткі зміни вуглеводного обміну протягом відяоБлювального періоду. Через 3 доби -концентрація глюкози була збільшеною на 48,1^ і на 33,8 через 5 діб. Коефіцієнт щі|§§т залишався зменшеним через 5 діб в 1,48 раз. При дослідженні показників перекесного окислення ліпідів слід відзначити подальше збільшення концентрації ЩА і через 5 діб його збільшення досягає 51,$.. . ■ . •

Аналізуючи відновлювальний період на протязі десяти діб після введення тваринам фториду, натрію, слід відзначити, що після 5 діб спостерігалась незначна динаміка в сторону нормалізації по- ■ казникіз енергетичного метаболізму, ГОЛ, ацен ілагциклаз но ї системи, вуглеводного обміну. Але і через 10 діб після введення фториду натрію дані показники не досягали величин контрольної групи.

' 1.3. Зміни функцій нирок щурів в відновлювальншу

періоді гострої фтористої інтоксикації. •

При дослідженні функціонального стану нирок нами одержані . дані, які свідчать про значне пригнічення різноманітних функцій нирок в ві.цновлвзальнсму періоді гострої фтористої інтоксикації.

На .думку . V. Suketa, Е. Sato . /1900/, нирки явля-

ються головним органом, який виводить фтор із організму. Вище приведені нами дані про глибокі порушення енергетичного метаболізму в нирковій тканині дають можливість припустити і про значні порушення ниркових функцій, оскільки, при’ушкодженні нирок завжди одночасно і взаємозв’язано порушуються енергетичний обцін і функції нирок /ГсженкоА.ї., 1986/., .

Проведені нами дослідження показали, що введення фтсрицу натрію в дозі, ДЯ-50 вкзиваз. значне підвищення добового діурезу, ідо, можливо, носить адаптивний характер. В літературі приводяться дані про Еажляву роль підвищення рівня с?шзиаілення в організмі при дії .екстремальних факторів /Лебедев A.A. ,1979; Eur’:c nt r.l., 1200/. Слід відзначити, що підвищений рівень діурезу зберігався практично на протязі всіх десяти діб досліджуваного віднев-яйваяь'ного періоду. Так, на сьдау і десяту добу збільшення добового діурезу ще становило на 25,5% і £1,3% відповідно. В цей же час, відмічались різні порушення азотовидільяої функції нирои, які про-ЯЕЛЯЛйСьепідвиценні вмісту сечовини в плазмі крові, креатиніну, а також в значному зниженні коефіцієнту стандартного очигтення від сечовини і особливо в перші 'три .доби відновлввального періоду.

Для вияснення механізмів ушоджєння окремих Структур нефрона під дісю фториду натрія, являлось необхідна вивчити процеси фільтрації в клубочках, секреції і реабсорбції в канальцях. Такого виду дослідження дають можливість-уточнити характер і послідовність порушень специфічних функцій різних структур нефрону, а також na.ro-гензз поліурії, яка виникає при інтоксикації солями фтору. Результати проведені« нами досліджень свідчать про те, що характер порушень процесів фільтрації в клубочках, секреції і реабсорбції в кангільцях нкрок в значні? мірі залежать від часу, який проЯноь . після затравлеиая тзариа. Так, через 2-5 години після взглетя іто-ри.цу натрію, фільтрація б клубочках зменшувалась на а

через 72 години досліджуваний показник «aiiac« цсглг&ь нс.і:;:. Л подальші стронй, аж до десяти діб внозу віа^ічалссь зн:г-енчя тгро-цесів клубочкової фільтрації. Зиеказння величини даного пгіСілнк’-гь

являється одним ? найбільш частим і важлиїда свідченням поршень .функцій клубочків яри токсичних і інших ураженнях нирок.

Алаліоупчи дачі, одержані при дослідженні функцій канальців нирок сліп відзначити, !ДО найбільш глибокі порушення вів^ічавться Е секреторній функції канальців. Процент затримки секреції фенолового червоного через 24 години був рівний 60,0%, а через 72 години -С7,4*. 1 в .педальному на протязі досліджуваного відноЕлгавального періоду, секреторна функція канальців не відновлювалась. 3*ііни процесів'реабсорбції води в качальцях нирок також. були достатньо вкраденими і практично протягом всього відновлювальногс періоду даилй показник був нииче норми. Зажлкво відзначити, по проведеш мами дослідження показали, д., порушені піц дією фторида натрію функції канальців відновлюються значно повільніше, анік функції клубочків, «йаакве,цей .факт пояснюється зниженням функціональної активності канальцевого епітелію внаслідок знижешя біоечергетич-ного потенціалу клітин. Слід відзначити, 40 з цей період значно порушувалась і іонорегудююча функція нирок. Зокрема, через три доби віщ.іічалось підвищення екскреції натрію на 60,3*, калію на 14,Зл і хлоридів - на 36,3% Одночасно значно підвищувалась концентрація даних показників і в плазмі крові. Порушення іонорегуловчої функції нирок спостерігались протягом шіх десяти діб ЕІДНОБЛСВалЬ ного Пйріоду, іде е великій иірі відобралуе пригнічення енергозале?? них функцій нирок. .’ . ' ' '

2, 3*іни.енергетичного метаболізму, показників адєнілат-. . циклазної системи, переписного окислення ліпідів і

функцій нирок білих щурів’ при гострій, фтористій інтоксикації б умовах ' застосування Г Б 0. '

3 зв’язку з віще приведеними даними, становило великий теоретичний і, особливо, практичний інтерес вияснити вшив гіиер-баричної океигенації на динаміку метаболізму в нирковій тканині і функції нирок. З цією кетою ГБС застосувалась через 20-25 хз після введення тваринам фториду натрію, при надлижоасму тиску чистого кисню 2029гПа протягом 63 хв. Як показали нягіі экспзри-ментальні спостереження, ефективність ГБО знижувалась по иірі віддалення від вказаного часу з ту та іншу сторону. Іштами словами, ефективність знижувалась, якщо ГБО застосовували ганіп, ачі:* через 20 хв після введення фториду натрію, ао'о значно пізніпе, . як через 25 хв. , ' ■ ■ '

Як показали результати наших досліджень, застосування сеансу ГБО в ранній період виявляло чіткий позитивний вплив на динаміку метаболізму в кирках і прогноз фтористого отруєння. Гіпербарична оксигенація попереджувала пригнічення окислювального фосфо-рилнвання, з окрала коефіцієнту ДЦ2/0 на і9ь, енергетичного потенціалу на 22,4і?. .

Застосування ГБС по перечну зало пбільпекяя концентрації цД-Й на 21,% через 2 год від моменту затравлення ТЕарин, а також ріст ,сон-центрг-ції на 16,7?, і 36,її відповідно де і після інкубації. Зміни гуглйзоцного обміну гід впливем ГБО' були незначними.

Таят чиновна підставі одержаних вами .даних, можливе стверджування, що застосування гіпербаричної оксигенації в ранній період гострої Фтористої інтоксикації значно обмежує глибокі порушення енергетичного метаболізму, показників ПОЛ, аденілатциклазної системи. В ьз’язку з вище наведши даними, виявлвло великий інтзрес вияснити лодальшу динаміку ниркового метаболізму, а також їх функцій при застосуванні ГБО. в вісровлювальному періоді гострої фтористої інтоксикації. Подальші дослідження показали, що через 1,3,5, V діб у тварин,, якш застосовували одноразовий сеанс ГБО після з не декад фториду натрія, спостерігалась більш чітка динаміка ниркового метаболізму і функцій нирок в сторону нормалізації. Важливо було вияснити, який вплив на протікання ві.цновлювального'періоду гострого отруєння фторидом натрію буде мати багаторазове застосування гіпербаричної оксигенації. протягом перших семи днів, так як відомо, що розчинений нисень в плазмі крові під впливом ГБО досить швидко витрачається в організмі. З цією метою була виділена група тварин, яким на протязі відновлюїяльного періоду застосовувалась гіпербарична оксигенація по еяспершентал&чорозрсбленій схемі. В основу с*емя .був покладений принцип зниження вагутикового тиску кисет і часу його експозиції'при послі.дуичих сеансах ГБО. Такий принцип дозволяє підтримувати виражений ефект ГБО і уникнути його токсичного впливу. Як показали результати наших досліджень »застосувати гіпербаричної оксигенації по даній схемі сприяло більш . ранній нормалізації показників енергетичного метаболізму, перекислого окислення ліпідів і адеяілатцюслазної системи. Так, застосування ГБО обмежувало, зниження концентрації АТФ на 10,3% енергегич-гї-зго потенціалу на 10,6%. і ріст концентрації цА,® на 56,1% через

5 діб від моменту затравленнл тварин.Обмеження зростання концентрації ДЦА на п’яту добу відновлпвального періоду становило 25,9%. Дослідження також показали, що застосування ГБО по сгеиі сприяло більш ранній норяалізгщії функцій нирок в порівнянні з тваринами, яким застосовувався лиеє одноразовий сеанс гіпербаричної окскген'і-цхі. £е в більшій мірі це було помітно при зіставленні з‘ динамікою функцій нирок у тварин, яким сеанси ГБО ке застосовувались.

Під впливом застосування гіпербаричної оксигенації по схемі вже на п’яту добу в і пдо влвв альн сто періоду спостерігалась нормалізація процесів фільтрації в нирках. Значно мекще црггнічуваласі і секреторна функція нирок. Порушення азотовидільної і іояорегулюючої .'функцій нирок під впливом ГБО були значно менш глибокім«. Пізніша по етрскеи нормалізація процесів-секреції і реобсорбції поясність-ся, напевне, більшов залежністю даних процесів від еяергоутворення.

. Таким тином, проведені нами дослідження показали, що застосування гіпербаричної оксигеиації, особливо по спеціально розробленій схемі, являється ефективна» методом в лікуванні гострих отруєнь фторидом натрію. При цьому, ГБО в значній мірі оймеяуе зростання метаболічних і функціональних порушень в кирках, скороме від-новлювальяий період і. тт самім значно гбільяуе виживання 34^ в порівнянні з т*мя тваринами, яки* гіпербарична оксигенація ке застосовувалась.

' З И С- Н 0 8 К И .. ' ' , ;

І. ^остре перевальне отруєння біліте; іцурів фторидом натрію /ДЛ-50/ супроводжується прогресуючим наростанням порушень енергетичного метаболізму в нирках, яке’виявляється в пригніченні оккс-лвеальнсгс фссборк-тквання і зниженні енергетичного потенціалу.

£. При гострій фтористій інтоксикації спостерігаються глибокі зміни аденілатциклазної системи р нирках иурів, які проявляються в гнаному підвищенні концентрації-3,5 - цА'.’ї. . • ,

3. Гостре отруєння фторидом натрію супроводжується вираке-кж порушенням функцій нирок,’що проявляється зміною діурезу, при- ' •гчірєннчи процесів фільтрації в клубочках,секреції і реабсорбції

в канальцях, а тако»: порушеннями аготовицільної і, іонорегултечої іункцій нирок. Функції канельців відновлюються більш повільно, аніж функції клубочків. . ’ ’ . . . . .

4. ^остра фториста' інтоксикація еупроьоцжузтьсЕ .значним ’

ростом активності процесів перекиснсго окислення ліпідів,в нирках :^рів; ' \ .. і ’ . • ; :

• 5. Застосування- одноразового сеансу ГБО /2025 гПа-60 хв/

через 20-30 хв після перорального введення фториіу натрію’ /ЦД—50/ ■псперецтуе глибокі порушення енергетичного метаболізму в нирках, проЕБ.чяз коригуючи;"! вплив-на показники активності аденілатциклаз-неї системи /цА."іі5 і і.'перекисяого окислення ліпідів, а також

на функціональний стан нирок.’ . • : ’ •

6. Застосування'ГБО по експериментально розробленій схемі " спляче більш ранній нормалізації метаболізму в,нирках.і їх функцій

/і чим самш скорочує зіцковлювальний період. , •

7, ГЕС являється ефективнім методом т?раггії гсе?рсго отруєння фторидом 'натрій і профілактики зажксго ураження яирс Застосування ГБО через 20-30 хв після вв°2,цняя фториду катрія по спеціально розробленій сталі піцз'.гсує зи^.изання■ тварт*ч на

■ . СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕ.11 .

ДИСЕРТАЦІЇ

І. Тырташников И.i., Горищная О.В., ГорикныЯ Б..'!. .

Влияние ГБО на течение острого фтористого отравления //Іунца-ментальные и прикладные вопросы медицины и биологии: Тезисы области, няучно-практич. конф. - Полтава, 1990. - С.274.

■ 2. Гсриишы? Б.Л., Тыртьтииков И.:Л. Влияние ГБО на энер-гетическиї» метаболизм в почках белых крыс при фтористом ограп-лэнии//.Актуальные вопросы теоретнч. и клвдич. медицины: Тезисы аскл. конф., поев. 70-лвтип медицинского института. — Полтава, IS9I. - Т.П.-С.69.

3. Горипный Б.М., Горииная О.В., Тиртадаиков И..’Л. Схема лечебного применения ГБО при остром отравлении белых крыс

фторидом натрия /У Тезисы цокл, конф. поев. 70-летив П.Т.Макси-менка, - Полтава. 1992. - С.46.

4. Ткртипшков Î., Горізиий ЕЛ. Зміни енергетичного-метаболіачу і концентрації циклічних нуклеотиців в нирках при .

. гострій фтористій інтоксикації і застосуванні гіпербаричної оксигенаціі// фізіол. ?»урн. - 1993. - 39, ’£2-3 С.85-88.

_ 5. ГорішиЯ Б. J., Тиртианіков І .і. Злі ни функцій нирок у біліте carpía при гострому отруєнні фторицош натрію //Фізіол.-курн. - 1993. - 39,/у друці/.