Автореферат и диссертация по медицине (14.00.37) на тему:Использование электроанальгезии в общем обезболивании операций радикальной ураностафилоспластики у детей

хШсглсгво охоговл адороь*я україш

іаїІВСЬ!Са;ІііСТИІУГ УД0СКШШ1ЫИЯ ЛІКАРІВ

Hs npacax: рукопису лЗНЛУР'Ш Сергій Керопэвич

уда біб. 315-007.25i-053.2-039.59 і

іШОРИСТАНііЯ Е/ІШРОАНА/ІЬГЕЗЇЇ В ЗАГАЛЬНОЇ ОБЕЗШШАШЇ' ОІШ’АЦІІ МШАШЮЇ УШОШОШПЛАШМ У ДЇТШ

14.00.2? - Л-честеліологія і реаніматологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на лпобуття вченого ступеня канзидата уодичних наук-

Робота сиколана я Київському ¿астатуті удосконаленім ліка рів, Л#Л .V 2 м,Києва, ДСіШ $ II м.Кисші.

¿ІаукоЕіій лері шщ:< - доктор (.•еп.п^л.-с наук, процесор Трс:ц;іьськи!! 0.1.

ОфіціПні опоненти - доктор модичімх наук, процесор Ноглщиса-Усешсо Л.В. . доктор иедіїчшіх наук, профрсор -

Чеиклй Л.ІІ,

Ведуча організація - Луганський і/едичниЯ інститут

Захист відбудеться ______________________19 р. о ' '_____________

на засіданні спеціалізованої радії'

по захисту дисертацій при Киг сг.ько^ інституті удосконалення лікарів Міністерства охорони одоров’н України /£52112, л.Київ, Дорогокицьла, 9/.

З дисертацією моана ознайомитися £ бібліотеці Київського інституту удосконалення лікарів.

Автореферат розісланий_________;______________19______р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат медичних наук

« *•

Беляева О.А.

ЗАГАЛЬНА- ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕЖ!, Незрощеиня піднебіння є одним з найбільш розповсюдивши природжених захворювань і аа даними різних авторів зустрічається з частотою 1:2000 до 1:500. Самим травматичним для хворого етапом лінування даної патології е оперативна втручання. Ураностафіпоплаотика пред"являе особливі вимоги до анестезіологічної підмоги, цо обумовлені специфікою операції.

Так у ранньому післяопераційному періоді адекватна содація хворих, запобігання рвоти повинні поєднуватись зі ызидкам поновленням адекватного дихання, тонусу м"язів, ио забезпечують проходи-«ість верхніх дихальних шляхів, і свідомості, отке й достатнього рівня захисних гортанно-гпогочних рефлексів. Препарати, введені з мегои премедикації, індукції наркозу не повинні негативно впливати на адаптацію хворих до післяопераційного стану. Цим визначається доцільність проведення всіх етапів анестезіологічної підмоги з урахуванням специфічних вимог хірургічного лінування природжених захворювань незроцення піднебінням

Методи премедикації, цо використовуються в тепереиніп час при різних операціях, в тому числі І при урвностафіпоппастиці, не відповідають специфіці цієї операції, бо не рають достатнього седвгииного ефекту або дія препоратів поширюється нэ післяопераційний період, збільшуючи тривалість післянаркозної депресії й' Імовірність рвоти /Аіізенберг В.Л.,1967, 1968; Андреев Б.А. ,1969; ІЗуланова Л.С>. ,1967; Бартанян А.Т. а 1н.,І9бб; Головатенко В.Ь,, 1972; Горовоі! В.Б,,1972; Казенне в Ф.ІІ.,1974; ЛегеЗДз Т.Л.,196*, І967,1959; Малахов Л.І.,19У5; йєробєев А.И.,1963; Понврушиив Г.Е. то їй.,1963; Руиавишшвов О.Б. ,1962,19а1*; Сливв Б. 1. ,197и; Епепьбауц Я.М. то ін.»1966/. Протягои операції цокно здіГ.сниіи .

вдекввщий анестезіологічний захист хворих застосовуючи евдо-трахеаяьний наркоз еуіроц, ^юротаноц, поєднанням цих анестетиків із 8акисоц азоту, (¿лніаніпоц і дропарідолом, загальну анестезію нетаиінои і седуксенои, НЙА /Буланова Ф.Л.,1967; Геор-Гіу U.K. та іь.,1932; Гоповатенкс Ь.Б.,1972; Горовой ¡J.ü.,i965; Казанцев Ф.ІЇ. та 1н.,1974; Карамзіна І.Ь.,1968; ЛегеЯда Ї.Л., 1968; Махчед"янц П.Я.,1968; Муковозов І.Н.,1972; Неробєєв А.І., І968; Панкруиина Г.Е,,І963; Подпеш 1..І932; Рукавишников А.Б., І967; Саьатєев І.Ь. їв і а., і J Ь; Слива і.1. ,1953; їроцеьич £.А. та ін.,1980/. Однак, поряд із достоїнствам дані методи загального обезболювання ывють такі вади пн малу скерованість, високу імовірність рвоіи, психоыоторного Ебудкення хворих під час ви- . ходу з наркозу, цо недопустимо при хірургічному дівуванні природжених незрощань піднебіння. Б зв"язку з цим, вваваеться за ’ перспективне використання електроанальгезії в коцо¡нації з лікарськими препаратами. їакий вид загального обезболювання добре скеровуеїься, пае Шніианьну токсичність та дозволяв забезпечити адекватний анестезіологічний захист хворих при проведенні травматичних -оперативних втручань. При електрофарцанестезії в ід— суїня післянаркозна депресія/Авруцький М.Я. та iti.,1937; Алеев Б,А., 1990; Апіев U.A.,1936; Аяісов А.Й.,1934; Ахундов A.A. та ін.,1981; Бейраисагатов A.C., 1987; Байтенко'Р.1, та ін.,1987; Георгіу Н.К. та 1н.,1977,19Б0; Гончарова 0.C., 1937; Гра’чьов'А.Д., 1974; Грищук С.Ф. а а ін.,І990; Дарбинян Т.М. та ін.,1978; Диз-на C.H., 1975; Дундуа Н.Г. та ін.,1988; £ук ЕЛ.,1974; Еуковсь-йИ« Ь.Д.jl971; Занят1нв Н.М.,1987; Карпенко A.C.,1987; Каднепь-сон Я.С.,1935; Киреев С.С. га 1н.,1979; Коланходкаев A.A. та ін., J986; Кузін U.l. та ін.,1966,1976; Макаров A.n., 1978; Макеев Б.О.,

■ - з -

1936; Персианіиов Л.С. та- ін., 1973,1930} Сзчков Б. 1., 1979» 1981; Сигаєв В.Б.,1971; Смирнов Ю.А.,1978; фвдотоа A.D.,¿983; Хгла-тян В.C.,1987; Цуркан A.B.,1979; Шанін С.С. та ІН.,1932; Щлозні-kod Б.М. та Ін.,1977/. .

Аналіз літератури свідчить, ідо монпивооті використання електроанальгезії як компонента анестезіологічної підмоги при хірургічному лікуванні природкзних незрощень піднебіння у дітей ке вивчені. Не розроблений ефективний метод анестезіологічної підмоги при ураностефілоппастиці з використан-шм електроанальгезії, цо включає переднаркозну медикаментозну підготовку, загальне обезболювання оперативного втручання, з урахуванням особливостей ведення раннього післяопераційного періоду.

МЕТА ЮБОїй. Розробка оптимального метода анестезіологічної підмоги прк ураностафіпопластиці з використанням епектровнапьга-зії, цо включає переднаркозну медикаментозну підготовку* загальне обезболювання операції, ведення раннього післяопераційного періоду,. - •. •

ЗАДАЧІ Шіиїй: ' :

1. Вивчити особливості центральної та периферичної гимоди-нааіки, вегетативного гомеостазе у ішо^их з природнвнини незро-щвннями піднебіння в іоновому стані.

2. Розробити метод пераднаркозної медикаментозної підготовки хворих при проведенні уршіоствіЛпоппастиии, цо відповідав ’ особливостям передопераційного стану пацієнтів і специфіці даної операції.

• 3. Розробити метод загального обезболювання уроиоста^іло-пластики з використанням електроанальгезії.

4. Вивчити доцільність використання розробг-оного методу

■ _ і* _

епектрофарманестезії иляхом порівняний з НДА, цо проводиться аналогічними препаратами за клінічними даниии, змінами функціонального сган^ вегетативної нервової системи, показань централь' ної та периферичної геиодинвміли, КОС, зовнішнього дихання.

НАУКОВА ЬОЬІІЗНА ЇОБОШ. •

1. Еперие одержані ноьі дані про онтогенитичні закономірності змін вегетативного гомеостазе у здорових дітей і хворих

з яриродаениш ііезршданяш-і піднеб.ішія ь переднаркозлощ період

2. Бперше одержані дані про дослідження центрашюї та периферичної гемо динаміки сінхронноа регістрацієа інтегральної реограыи тіла й периферичної реовазограш у хворих з природжена іш не зрощеннями піднебіння в передопераційному періоді.

3. Розроблений негод переднаркозної медикаментозної підготовки хворих з природженими незрощенняіш піднебіння, що відпоїв і дає специфіці хірургічного лікування даної патології і на підставі даних клінічних, епектро^ізиопогічних та біохімічних мето дів дослідшіня визначена його ефективність.

4. Розробленім ивгод загального обезболювання уреностафілс пластики у дітей з .мшориотанняц електроанальгезії. ,

Ь. Доведена адекватність розробленого метода едектрофарц-анестезії при ураностафілопиастиці у дітей в порівнянні з нейрс лептанапьгезіє» аналогічними препаратами. •

полошим, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ. ‘ • -

1. Стан вегетативного гомеостаза, центральної та периферии

ної гемодинаиіяи у хворих з природженими незроценнями піднебйк а передопераційноцу періоді. ' •

2. Адекватність розробленого ыетода переднаркозної медика-цевюанйї підгоговіш хворих з природженими незрощенняии підне-

- 5 - . •

біннп. .

В. Зиіки вегетативної рівноваги у хворих з природквниші нв-зрсиеннями піднебіння протягом увідного наркозу й іьтубоції тра-хої при. ЕФА та НИА. ’

4. Порівняльна характеристика ВОЛ та НДЛ при енестезіоло-гічнсму засіоапеченні урпноствфілопласгики. .

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ.

Удосконалені електроди для подовнньої рзовазогра^ії кінцівки. ' •

Удосконалено оголіввя для ¿інсвції еленсродів при електро-

8НЄСТ03ІЇ .

Розроблений метод переднаркозної иедикзизнтозної ПІДГОТОВКИ дітей з природнениші назроцанияші піднебіння, цо відповідає специфіці хірургічного вінувгнвя таких хворих. • ,

Розроблений метод загальної анестезії при урвнсстофіпоппво-хиці з використанням електроанальгезії, що дозволяє виключити розвиток цілого ряду ускладнень раннього піевянаркозкого періоду в наслідок значного зникання дози наркотичного анапьтиіо» необхідного для адекватного обезболювання.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ.

Основні положення дисертації представлені на Другій цісьніїі конференції молодих вчених ц.Києва /1925 'р./, Міжнародно«;/ з"їзд1 анеотвзіопогів та реаніматологів /1936 р./, Республіканській ноу-ково-пректичнін конференції пікарів-сгоцагологів /1937 р./, Рес-. публікенському з"їзді анветизіопогіз та р&внінатологів /1938 р,/.

П/Б7ЛКМ11І. За иаторіппаци досліджень опубліковано ІЗ ствтей*, б раціоналізаторських пропозицій.

. - б - ' .

Ш"еа І СТРУКТУРА РОБОТИ, Дисертація викладена на 233 сторінках иашнописного гексту, ванючае 22 твбпиці, 37 малюнків.

У покажчику пітарвіури перепічені 506 джерел вітчизняної та іноземної літератури. •

■ ЗМІСТ КВД'й .

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Це дослідкеніш основано на досвіді проведення 216 анесівзііі при урвност автопластиці у дітей вікон від 2 до 14 років. У обетонених діїєіі не були виявлені декомпенсовані захворювання серцево-судинної СIIСТ8'.;І' або природжені пороки серця. У 96 хворих проводиш ЕФА, у 120 - НЛА. Середин тривалість операції при ЕФА становила 86,4 хв», при НЛА - 89,5 хв. . ‘

Есім хворим премадикація проводилась внутрішньои"язно. За' 60-80 хвипин до початку наркозе вводиіш дроперидол в дозі 0,4-0,5 ur/кг, а за 30-40 хвипин - діеззпец 0,4-0,5 мг/кг, промедол -

0,2-0,4 мг/кг, діиедроа 0,2-0,3 нг/кг, датацин або виропін 0,01 иг/кг, При ЕФА за 20-25 хвипин до увідного наркозу на область чола іа сосцезидих відростків за допомогою розробленого нами оголів"я фіксували епекіроди і апаратом "Еяектронаркон-1" проводиш вплиг ішульснші струиом частотою 2000-2500 Гц, іипупьси . . _ • прямокутної ^оріш в середньому значенні -2,5-2;8 ма, Силу струму абільшувапи поступово, орієнтуючись на поріг болю. Як їіри ЕФА, гак і при 1.ЛА, за 5 хвипин до інтубації трахеї внутрішньовенно вводили дроперидол в дозі 0,4-0,5 мг/яг, діазепац - 0,36-0,5 иг/кг, процедїт з розрахунку 0,2-0,3 иг/кг при ЕФА і 1,2-1,5 иг/кг при НЛА. При НЯА ао мірі пригнічення самостійного диханнл після введення промедопа проводиш IBS маскою наркозного апврату.

Інтубацію трохеї через ніс при обох зидаг загального обезболювання здійснювали після внутрішньовенного введання дітіліна або ні о-релаксина в дозі 2,0-3,0 мг/кг. Для підтримки наркоау при ЕФА використовували ¡(.тушении струи вияезазнрчених параметрів, а при НЛА за клінічними ознаками недостатнього обезболювання внутрішньовенно вводили промедол в дозі 0,4-0,8 нг/кг. При обох видах загального обезболювання хворшд інгалювали 'закис азота й кисень в співвідношенні 3:2. По закінченні операції всіх хворих екстубірували, коли з'являлись перці ознаки реакції на інтуСа-ційну трубку, на чекаючи відновлення свідомості.

Стан центральної та пврифіричиої гвмодииаміки у дітей віком від 2 до років, оперованих під ЕФА та у 57 дітей того к віку при НЛА, були вивчені методо,ч інтегральної реографії тіла іі подовжньої раоврзографії кінцівки. Реєстрація реогрми та електрокардіограми проводилась паралельно на різних каналах реєстраційного припаду з одночасний визначенням артеріального тиску по Короткову. Для реографічних доопідкень застосовували реогрэф-пристовйу РГ4-01,'а в якості реєстраційного; пристрою іииористовували електрокардіограф ЭК6-Т. Одночасно з роографіч-ними дослідженнями у 35 хворих '¿-1Ъ років при ЕФА і у 23 дітей того а віку при ЬЛА оув еивчєйвіі сі'ан вегитэтььного ічшєостазу цетодоц варіаційної пульсометр ії. Для визначення вихідних даних дослідження проводили зя 1-2 дні до операції /1-й етап дослід-' кення/. Далі пацієнти оосгеиувались після проиедияації й забезпечення венозного доступа /2-й етап/, після інтубації трахеї /3-й етап/, на початку операції /4-;*. етап/, після закінчення аідслой-ки і викроювання слизово-недкісгкохих кпвптів /5-Й етап/, в кінці операції й після екстубзції /6-і; га 7-і; етапи ¿оспідьешг/.

■ - а -

Електрокардіограми записували за допомогою підсилювача електрокардіографа 8К6-Г, с а якосїі регістраїОра використовуванії евектроенцепалограф ЕЕГП-02, Мовігорвиїї колтропь pOg і pCOg був проведений одночасно з раографічшпш дослідвеннями у 25 дітей при ЕФА та 23 - при НДА. Дня цього використовували р02 і рСО^ ііОііігор їси-£и. ЦЕД визначали у 22 пацієнтів при ЫА їв у 24 хворих при ЯЛА апаратом Вальдцана. Визначення і регістрадію вказаних появзнвяів проводили у ДІЇС-;; ЇІКОЦ від З до 14 ролів на ВОІХ ВЙЦеЗВЗВБЧЄІШХ ВЇБПОХ ДОСЯІДВ8РІМІ включаючи ПОЧЗІКОВИЙ стан, У 22 дігей при ЕФА і 24 - при ЬЯА визначали показним! КОС, а у 23 хворих при ЕФА і у 23 при НМ - ОЦК методом розведення попігдюкіка. Показники цих неюдіз досвідшіня реєструвались у дітей вікон від 3 до 14 років на 2-иу, 8-му, 5-му га 6-ыу етапах доспідкення. Парецетри вентиляції легенів визначали вопшетроіі наркозного тараіа при оаыоетшоиу диханні обстекених. Ери ЕФА. стан зовнішнього дихання був вивчений у 22 дітей віко« 5-14 років на 1-7 аіепах дослідження, а при НЛА у 2з пацієнтів того н віку на 1,2,7 егепйх. У 2S хворих при ЕФА аа 22 при НЛА буди еивчєні зміни вагатативної рівноваги цесодом варіаційної пупьсо-иеірії при введенні в наркоз. При обох видах обезболювання обс-текувапи пацієнтів вікон 3-8 років. Дослідження проводили пісня прємбдикеціїі безпосередньо.парад введенням в-наркоз, після закінчення введення в наркоз під чво проведення ІИВД наокею наркозного апарату, проіягоц інтубації трахеї те піспя закінчення ін-іуоації при проведенні ШБЯ аанисоц азоту в сполучанні з киснеи. Одеркані дані порівнювали з вихідшші, визначеними аа 1-2 дні до операції. ' ..

- 9 -

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

- Для вивчення стану центральної та периферичної геиодипзііі-ки за даними реографічних-методів доопіднення в переднаркозноиу періоді у хворих з природкениии незроцеинями піднебіння, Нбоб-хідно було порівняти одераані дані з показниками, визначеними у здорових дітей аналогічної вікової групи. Тому*стан' центральної та периферичної гвцодинаиікй у 138 практично здорових дітий віком від 2 до 14 років був вивчений ие-юдоя інтегральної реографії vina й подовнньої реовазогрзфії кінцівки. Всі обсгекені здорові діти І хворі з природкекими незрощенкями піднебіння були поділені на слідуючі вікові групи: 2-3 роки - ЕА здорових і 22 хворих э ^зрощенням піднебіння, 4-6 років - 50 здорових і 32 дитини з незрсценняц піднебіння, 7—10 років - 42 здорові дитини і 29 Дітей З незрощенияии Піднебіння, 1ІГІ4 років - 62 здоровий і 21 хворая з прмродкениы незрощанйяа г і^іебіння. В результаті проведених досліджень було визначено, що у здорових дітей і хворих .з природкениии незроценняци-піднебіння відиічапись однаково направлені зміни стану центральної ti периферичної генодинаиіки з залеквості від віку. Бони заключались у збільшенні Сі та тонусу периферичних судин, зниканні ЧСС, а також інтенсивності периферичного кровообігу. Однрк у діїеіі з природаениыи иезроэднсячи піднебіння периферичний кровоток буь дещо сни &е ний за рахунок зменшення систолічного притоку крові, хоча ?онус периферичних судин у таких дітей був деки никче, нік у здорових обстекених . аналогічної вікової групи. Причоиу, у дітей старілої вікоьої груш» вказані відміни були найбільш вираЕсними.

Для вивчення стану вегетативного гомеостаза у хворих з г.ри-

' - 10 - .

родкениші ішзрощеннпми піднесЗіння в передопераційному періоді було прозедеке порівняння показників негоду варіаційної пульсо-иегрії, одержані у цих хворих в фоновому стані, з даними, визначеними в практично здорових дітей аналогічного віку. Для цього, методом варіаційної пульсометрії у 142 практично здорових Дітей був вивчений стан вегетативного гоиєаегеза. Бік дітей становив від 2 до 14 років. Всі обстежені були поділені на групи в залежності від віку. Ьікои 2-3 роки було обстежено 2о здорових і 19 хворих дітей, у віковій групі від 4 до б ролів було обстенєно 32 здорових Дітей І 37 Діївії з при родкемши незроценняші ПІДЙ6-біїшя, у ВІЦІ 7-10 ролів - 34 здорові ДИТИНИ і 28 хворі, вікову

групу 11-14 років складали 34 здорові дитини і 22 з природненими

нвароцеввяші піднебіння. Б результаті дослідження практично здорових дітей було виявлено, цо зі збільшенням віку дитини відбу-

вається зсув рівноваги в сторону підсилення впливу парасимпатий-ного відділу вегзгвїивної нервової системи і послаблення симпа-тийного, а такої;; зниження активності гуморального квналу й ступеня централізації управління ритмом серця. При порівнянні з даними контрольної групи,-у хворих-з природкемши назрощенняші піднебіння відмічався дещо вищій рівень активності симпатийного відділу вегетативної нервової системи і напруги адаптаційно-компенсаторних ідеханізиїв. Причоцу-, зі збільшенню віку дітей з при-родкешиш нвзроценшш: піднебіння гані відміни ставали‘більш ви-раЕеішми. Це вказувало на підсилення негативних впливів на стан вегетативного гоцеостаза у хворих, що вивчались, зі збільшенням їх віку. Іакиц чиноц, одержані нами дані дослідження Центральної та периферичної гемодиваиіни, а також вегетативного гомеостазе овідчили про наростання негативних амін діяльності серцево-судин-

- 11 -

ної сисіеци, u»o знизують її компенсаторні цоетавосгі, та напруженні вдзптацШіо-йоцпенсагоршис механізмів хворих з природженими на зрощеннями піднебіння зі збільшення« віку таких дітей.

Пісня преиадиямШ зміни вегетативного гоцеостаза попити в зниженні активності синпзгийного відділу вегетативної нервової системи із ступені напрукення адаптаційно-компенсаторних механізмів. Це вказувало на достатній седаиший ефеиг преиедикації. .

Дісдя введення в наркоз при ЙФА простежувалась тенденція щодо зростання тонусу симпатийного відділу вегетативної нервової системи і збільшення активності гуморального канапу регуляції, а танок ступеню централізації сарупразління сердечний ритмои. При НЛА, поряд з незначний зростанням активності симпатийного відділу вегетативної нервової системи відмічалась тенденція до зникання вппиву гуморального канапу регуляції й ступеня централізації управління ритііоц сарця. * ’

..Протята ініусЗації трахеї зміни даних методу варіаційної пульсометр|ї у хворих обох груп вказували на збільшення активності симпатийного відділя вегетативної нервової системи, гуморального канапа регуияції сердечним ритмом, а танок ступеня напруження адаптаційно-компенсаторних механізнів. Причому, при НЛА ці зміни носили більш виранений характер, про що свідчило статистично достовірне в порівнянні з початковим станом збільшення 1Н з 89,6+ 8 до l26f3¿ 7. Після закінчення Інтубації трахеї у хворих обіде груп простеаувадс^ь тенденція до регресу вищевказаних змін вегетативної рівноваги до рівня, що спостерігався після введення в наркоз. На етапах дослідження при ЕФА зміни даних варіаційної пульсометри вввзували на тенденцій до поступового збільшення активності снапаяійного відділу вегетативної церво-

вої систени і нзпруїення адаптаційно-компенсаторних механізмів хворих на протязі рідного наркозу. При індукції препаратам НДА максимум активності симпатийного відділу вегетативної нерво--вої системи і напруження адаптаційно-кошіенсвюрних механізмів обстежених спостерігалось протягом інтубеції трахеї. •

р-

‘ При дослідженні змін вегетативного гоцеостаза хворих на етапах онеетеаіоиогічкої підмоги Й операції було виявлено,- що в рвзупмзті премеди.чації в усіх обстежених відмічалось вникання впливу гуморальних дій на рнім серця та активності сзііпатвйиого відділу вегетативної ьервоаої системи, спадання ступеня напруае-ьосхі адаптаційно-компенсаторних механізмів. Гіри ЕФА і при НЛА взедєння в наркоз вькпиваяо підвищення тонусу симпатийного відділу вегетативної нервової системи, активності гуморального какаду регуляції рйтаом сєрця і зростання напруженості адаптаційно-компенсаторних механізмів хворих відносно стену, що був після преиедикації. Причому, при ЕФА ці зміни були більм вираканиии, віх при НЛА. Не почвтку операції при обох видах загального обезболювання простежувалась тенденція до зміщення вегетативної рів-воьаги в сторону знмааквя активності сиипатийного відділу вегетативної нервової систем та паралельного збільшення впливу її па-расиипвтиішого відділу. Знизилась ступінь нвпрукввня вдвптаційно-воішенсвіорнмх механізмів. При ЕСА рівень тивносгі симпатийного відділу вегетативної нервової системи перевершував початковий, а активність її парвсиїтатмішого відділу практично не відрізнялась від фонового рівня. При МА відмічалась тенденція до зникення активності симпатичного відділу вегетативної нервово! систвии дітей дещо нижче вихідного різня і зростання активності парасимла-гийного віддіьу вегетативної нервової систеии. Після зпківченвя

зідопойки та накроювання' слизово-надкІсїкоізих клаптів, а такой з кінці операції у хворих обох груп дані нагоду варіаційної пуль-сометрії не зазнали суттєвих змін. В усіх сбстенеких вихід з наркозу і екстуб&ції трвхаї супроводжувались значніші змінами стану вегетативної рівноваги в сторону підвивання тонусу сишівтййного відділу вегетативної нервової системи, зростання активності гуморального каналу регуляції серцевин ритиои і' ступени нелруад-ня адаптаціішо-коцпенсаторних шханізиів. Б порівнянні з вихід- ■. ніш станом і г.о віднсмкию до попереднього етапу дослідкеніїя такі зиіни були більш виранені у хворих,, оперованих під НЛА.

При обок видах загального обезболювання зміни стану центральної та пзри^еричної іаиодинаціки, тонуса судин у обетонених-полягали в декотрій децентралізації кровообігу та збільшенні периферичного кровотоку в поєднанні зі скикенвяи енергетичних витрат міокарда по підтримці стабільного хвилинного об"ему кровообігу. Це було обумовлено зішенняа тонусу артеріальної частини судинного русла і зменшенням ЧСС, а такой зростанням Л, в результаті чого СІ не зазнав суттєвих зиія. Периферичний кровоток, знріо зв рахувон збільшеная систолічного притоку крові. Після введення а наркоз і Інгубації трахеї спостерігалось певне сникен-ня Л> збільшення ЧСС, зростання тонусу периферичних артеріальних оудин. Причому, при ЕФА зміни Л та ОПС в порівнянні з попереднім етапом дослідження були менш ви ражені» ніа при НЛА. Зміна СД у хворих обох груп були ідентичними. При ЕФА ДД не перебільшу--вало вихідне, в при Ш було дещо нижче початкового рівня. Аналогічно зиінилось і САД. Відповідно при ЕФА ПД зросло, а при НДА дещо знизилось. Зміни артеріального тиску при НЛА свідчили про більв аяраиану тенденцій до підвищення юнусу артерій в порівняв-

. - и -

ні 8 El>А. Не початку операції при обох валах загального обезболювання у хворих прссгекувалась тенденція до нормалізації змін центральної та периферичної гемодинааіки, що були визвані вве- • денням в наркоз. При ЕФА ПД було вище вихідного, в той час як при ШІА, незважаючи не певне збільшення, середня величина дано-го'поназвикв не перевйршувапа вихідну. Яри ЕФА Л був дещо вища, нік у фоноЕоиу стані, коливання Сі буди незначними, е ІЯіс"було нижче'вихідного, в тол чро як при ИЛА середні значення Л,СІ,

ОПС практично відповіданії початковий. При ЕФА периферичним кровоток зростав за рахунок підвищення пульсового притока крові, а при НДА систолічний приток крові дещо знизився в порівнянні а попереднім етепон досліднекнн й досяг вихідного рівня. Б результаті цього намітилась тенденція до падіння інтенсивності периферичного кровообігу, обумовлена змінами стану центральної гемоди-наміни, бс тонус периферичних судин децо знизився на початку операції. На слідуючих етапах доспідкення! піоля закінчення від-сішйки те викроювання слизово-надкісткових клаптів, в такок в кінці операції ELiiHii показнинів методу інтегральної реографії ті-ив й артеріального тиску були незначними при обох видах загального обезболювання. J хворих обох груп після екстубації відмічались вчйбіпьа виражені в порівнянні а попереднім етапам доспідкення suitiii стану центральної та периферичної геїюдинаиіки. Бони виражались у підвищенні тонуса периферичних судин, підвищенні інтенсивності периферичного кровообігу за рахунок підвищення ЧСС при денкоиу ониьенні Л ta пульсового притоку крові. Пїи ЕФА тенденція до аниаевня Л була пени виражена, ніг при НДА і відмічалось підвищення тонусу артеріальних судин в поєднанні а пропорційним підвищенням тонусу вев, знваення інтенсивності периферичього кро-

: - 25 -

sotox8 до початкового рівня. При НЛА тонус великих артерій Biipjc віще вихідного, тонус вен знизився нижча вихідного на фоні значного.зростання Інтенсивності периферичного кровогокв за рахунок збільшення ЧСС. Це СВІДЧИЛО про бІЛЬЕІ сприятливий функц іонаш-НИИ Сі'ан серцево-судинної сиотеш хворих при Ь^А.

ОЦК на етвпзх дослідження залишався стабільний в уоіх хво-‘ рих. Після зідслойки слизово-надкісткових клаптів збільшення ОЦП і паралельне зииаення ОЦЕ були обумовлені аоповненвяи втраченої • крові плазмозвмінюючиии розчинами. •

КОС та парцивпьний тиск газів крові у хворих обох груп після преиедикації буди в ме&ах вікових норм. Після інтубації трахеї зміни середніх значень показників КОС, pOg, рСС>2 були незначними в усіх обстекених. Не етапах лпероції зросло pÛ£ сгатиотич-по достовірно вище початкового, При НЛА на етапах операції простежувалась тенденція до знижання pCOg. Середнє значення цгого показника пісня закінчення відсясйки та викроювання слизово-над-' кісткових .клапт ів були стагиотичво достовірно, а в кінці операції недостовірно ниача, ніж після преиедикації. При ЕФА нв всіх етапах операції середнє значення pC0¿ було пише незначно вище вихідного. Після екстубації збільшення рСО^ і падіння pûj відмічалось в усіх хворих, але були більш ви pasen і при НЛА. Зміни по-кезнинів КОС в усіх хворих свідчили про тенденцію до розвитку кошіеисованого нетаболичного бцидоза після закінчення відслойки та винроюванвя слизово-надкі«;ікоіих клаптів. До кінця операції

• при ЕФА рН і ВЕ дещо зросли до рівня, що був після преиедикації. При НЛА середнє значення цих. поназників практично не змінилось, що свідчило про більш швидку компенсацію негативних вмів КОС при ЕФА. ■ • '

- - 16 -

. •' © .

Після премздаквції визначалось незначне аниаония ЧД і еід-

повідне зростання ДО, в результаті чого МОД не змінився. На етапах операції при ЕФА ЧД і ДО лишались стабільними і відповідали' початковий. При НЙА до закінчення, операції проводилась ШВЕ, пв-

* рацегрп якої відповіданії вихідний даним. Після ввстубеції при

*

ЕФА МОД статистично достовірно перевищував вихідний рівень, а ЧД і ДО були дещо ваде вихідного. При Н8А.ЧД і ДО знизилось недостовірно, в ИОД був значно нижча вихідного.

При вивченві ЦВД у обстежених як при ЕФА, так і при НЕА після премедикеції середні значення даного показника були в це-ках вікових норм. Стабільність ЦВД у хьорих обох груп не етапах доспідаенвя сбідчіш про відповідність СОД обйеііу судинного русла та задовільний функціональний стан правих відділів серця. При Еї>А після акстубвції вбільиення ЦВД по відношенню до рівня, що був після преиедикації, було менш вираженим, ніж при НЛА, що свідчило про більшу стабільність внутрішньогрудного тиску.

Результати клінічного дослідження стану хворих вв етапах анестезіологічної підмоги і операції свідчили пре виражений седативний ефвлт преиедикації. Седативний ефект преивдикації в ' балах аа шкалою Добкіна-Гологорського був визначений у 75 дітей 8-14 років. Сильний седативний ефект, в середньому 1,8 баяв - у 53 хворих /72,7$ від кількості обстежених/. У 18 дітей був визначений добрий седативний ефект - *»,В бала /24,8¡5/ І слабкий е$енг ореиадикації - 9 баяіа - у 2-х хворих /2%5%/. іїа етапах операції в усіх обстекеиих глибина наркозу відповідала 1-2 рівню хірургічної стадії. .

Всіх хвор»:х ексгубували прк адекватноцу оаііосгь*шоиу дихан-ьі та ь<;р-их езьвках реакції ио івтубацішу труоку. Гіри л&А

- 17 -

хворях ексгубуввпи через 3,4 + 0,9 хв. після закінчення операції, а при 1Ш - чзрез 12,5 + Ь,7 хв. При ЕФА свідомість відновлювалась практично одразу к після екотубації, а при НЛА - в сарздньо-му через.22,3 + 4,4 хв. При НЛА після екстубації відмічались ускладнення, обумовлені депресіею дихання П неповним поновленням гортанно-гаоточних рефлексів. У 34 хворих /28,2$ ВІД кільком і обстежених - короткочасні періоди пригніченого ДИХВЙНЯ, у 19 дітей /15,855/ - приступи кашлю, нетривалі ларингоспазми, рвота, • рвотні рухи. При проведенні ЕФА таких ускладнень не відмічалось.

Після екстубації при обох видах загального обезоолювання у обстежених відновлювався тонуо «"язів, достатній для забезпечення проходицості дихальних шляхів. .

В й С Н О Б К й

1. Зі збільшення віку, ян у здорових, так і у хворих з природженими не зрощеннями піднебіння лиязпені однонаправпені аиіни ввгетвпіїгіої .рівноваги в сторону підсилення впливу парасішпагий-ного відділу вегетативної нервової системи з парапвпьшш оопаб-ленняи сиипаїийного, зниаенняц активності гуморального каналу, ступеня централізації управління ригисы серця й напруження вдап-таційно-коипеноаторних цеханізиїв.

2. Рівень активності сшпатияного віддіпу вегетативної нервової системи 1 ступінь вапруке пня адоптаційно-коипенсаторвих иеханіза'іі регуляції ритиа с^рця у дітей а природженими незрощен-няыи піднебіння були вище в порівнянні зі здоровим обстекевиші аналогічної вікової група. Зі збільшенням віку ці відаіни стають більш виражений», досягвши ішсииуца у віковій групі обстежених

11—14 років,

3. У ввопзрованих дітей а природненими назроценвями піднебіння 8і збільшенням віку наростаяи негативні зиіни діяльності ■ сврцево-оудинної систоли, що виражаються в зниженні У1, Р1, АЧП

І збільшенні ЧСС, в порівнянні а І здоровими обстекениші. Нвйбіпь-ше 'вирааевГ ці зміни у віковій групі 11-14 років.

4. Запропонована наші праднаркознв медикаментозна підготов-

ка поряд s виражений седативним ефектом, вививала позитивні зміни центральної та периферичної гемодинаміки /зникання ЧСС, МРЛ£, зростання Л,Р1,АЧП/. вникання активвосїі симпагийного відділу вегетативної нервової системи 1 вплив гуморальних дій на рити серця, в сполученні з 8лениенняи напрукевня адаптаційно-компенсаторних механізиів хворого. ...

5. Кпінічні дані, а танок результати дослідження стану центральної та периферичної гемодинаиіки, вегетативного гоиеоствза, КОС свідчили про адекватний захист хворих від операційної травин при проведенні ЕОА та НЛА.

6. Викорисгаяня електроанальгезії дозволило досягти більшої ствбіяьносгі сгану центральної та периферичної геиодинаміки, вегетативного гоиеосгвзу на етапах анестезіологічної підмоги і операції, в 8 рази йнизііїи витрати промедоле в порівнянні 8 НЯА.

7. Завдяки використанню електроанальгезії в ранньому після-опервцШоиу періоді стопо иснливии уникнути вирвмених порушень аоввіишього дихання, газообміну, зберігти більш сївбіпьніш, к іж при ІіВА стан центральної та пери^брийної геиодинаміки, вегега-гивього гоиеостазв.

СПИСОК РОБІТ, ОМШКОВАШа ГО ЇЕШ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Загальне обезболювання у хворих з природнаниші незроцен-няші верхньої губи і піднебіння // 111 Всесоюзний з"їад бнєстєзіо-яогів j реаніматологів. Рига, 16-19 листопада 1988 р.: Тез.Докл.-Рига, 1933. - С. 15^-155 /ппівввтор Бернадський Ö.I., Чеховсь-кий l-.h., Харьков Д.Ь., Чуыаченко А.Б./.

2. Еияорисішшя дроперідопа з ранньому післяопераційному .

періоді при хірургічному лікуванні природжених ¡шврощень підна—

бінвя у дітей // 1У Республіканська конференція молодих зчених-

иедиків: Тез.доял, - Алушта, 23-24 ¡¡¡овтня 1986 р. - С.165-166

• • . .

/співавтор Токсрський В.Ф./.

3. Епектрофарианеоіезія при радикальній ураностафіпопласти-ці // її Міжнародний сінпоаіум анестезіологів і реаніматологів соціалістичних країн: Тез.докл. - Київ, Ворошиловград, 1986. -

С.5-6 /співавтор Іроцевич Б.А./.

Особливості вчення післяопераційного періоду у дітей з припродкеніши назрсщакняші піднебіння // Матеріали ЛІ республіканської науково-практичної конференції лікарів стоматологів. -Махачкала, 193?. - с.19-20 /співавтор Чуааченно А.Б./. • •

. 5. Використання проиедояа в анестезіологічному забезпеченні

ураносі8філоппастики // Стшагологія. Республіканський иінвідои-чий збірник. Київ, 19S7. - й 22. - С.85-87 /співавтор Чуивчвн-ко A.b./. .

l,

• 6. Времедикація як компонент анестезіологічного забезпечення

радийальної ураносга^яоппастики у дітей // Стоматологія. “ 1987.-К» 6. - С.65-67 /співавтор Троцввич В.А./.

7. Виіни вегагатийііого гомеостаза у дітей при проведана!

20 - • ураносівфілопластики під епектрофарцанестеаією // J республіканський а"їзд внестевіологів ¡ге реаніматологів. 18-15 вересня 1938 p.: Tea.доки. - Бороти ловград,- 1988. - С.172, •

8. Особливості премадикації при урвноствфілоппастиці // Там Ж8. - С.173 /співавтор Чуиачаняо А.Б./.

' 9. Онтогенетичні особливості вегетативного гоиеосгваа у дітей аа даними варіаційної пульсометрії // Фізиологічний ку^нап. -1989. - S5. - Hä 1. - С.62-65 /співавтори Чумачеико A.b., Троце-вич Б.А., Дввипейко Є.Д./.

10. Невідкладні стеки під час і після ураносгвфілоппвотики // Актуальні питання стоматології. - Алма-Ата, 1989. - С.166-167 /співавтор Хврьков Л.В./.

11. Порівняльне оцінка їравмагичностІ різних методів урвно-стафілоппвстики // Стоматологія, 1990. - й 1. - С.73-80 /співавтори Іврьков Л.Ь., Чумеченко А.Ь./.

12. Варіаційна пульсометрія як метод оцінки адекватності олектроіврйвнестезії при уроностафіпоплестиці // Анестезіологія

і реаніматологія, 1990. - K« 1. - C.24-Ü6 /співавтор Троцевич Б.А./-.18. 8ШНИ В6ГЄТ 8ТИВК0Г0 гомеостозу при введенні B.H8PK08 у ' оперованих г приводу природженого незрощення піднебіння // Стоиа-тологія, 1991. - № 8. - С.59-62 /співавтори Трещинський A.I., Троцевич Б.А./. .