Автореферат и диссертация по медицине (14.00.17) на тему:Индивидуальные психофизиологические особенности человека и их значение в операторской деятельности

I •

- / / о. Я

' « АКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ 1НСТИТУТ Ф13ЮЛ0ГИ ¡м. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису МАЙД1КОВ Юрш Леошдович

УДК 612.825 + 612.821+612.7

1НДИВ1ДУАЛБН1 ПСИХ0Ф1310Л0Г1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЛЮДИНИ ТА IX ЗНАЧЕНИЯ В ОПЕРАТОРСЬКШ Д1ЯЛЬНОСТ1

14.00.17 — нормальна ф1зюлопя

Автореферат дисертацИ на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук

Кшв—1993

Робота виконана в шстнтут! фЫологи ¡м. О. О. Богомольця АН Украпш.

Науковий консультант:

Офщшш опоненти:

Ведут оргашзащя:

доктор бюлопчних наук М. В. Макаренко;

доктор бюлопчних наук,

професор В. М. Сторожук;

доктор медичних наук

професор В. А. Березовський;

доктор медичних наук В. М. Бугайов;

УкраТнський державний медичний ушверситет ¡м. академ. О. О. Богомольця.

Захист вщбудеться « 1993 р 0 год

на заЫданш спецал1зовано! ради Д 016.15.02 при шститут1 ф1зюлогп ¡м. О. О. Богомольця АН УкраТни (252024, Кшв, вул. Богомольця, 4).

3 дисертащею можна ознайомитнся у б1блютещ ¡нституту фЫологп ¡м. О. О. Богомольця АН Украпш.

Автореферат розшлано

/¿С

1993 р.

Вчений секретар сиещалЬованоТ вченоТ ради

доктор медичних наук В. К. БЕРЕЗОВСЬКИЙ

Друкарня Кшвського шституту ВПС Пщписано до друку 4.03.93. 2 друк. арк. Зам. 196.

ЗАГАЛЬНА XAPAJflEPUCWKA РОБОТУ!

Актуальнтсть пройлвки. У систем! оучасното наужогого ni гнак-?1Я одним з основных o6"sKTi3 дослтдження з лкдкка. Необх!дн!сть BHB4SHHX П !нди3!дуальних ПГ.КХСФ!Э!0Л0Г1ЧКИХ особдивостзй днпту-Зться ян самое лсг1коэ рсзв'.'тку нзупи, так i потребами сучасного csi'cni.'tt-rsTM. У пат час дкферешиаяьна norotafiaiojioris маз у своем;/ рогпоряпчвнн! пеан! дан! про »ьаливе значения 1ндиВ1дуалькоо~ tí дюдики у процост якхсаачкя. навча;пш i розвитку профессиях вовичок.

Моялкв!сть ярогноздванчл понядтгаи' гедики згеновака ка у л в i s*po п стал! сластавостг, якое?!, риск, особлноост!. До ïx члояа у азроту чоргу С";1л вгднэогя ochoshí вяпстивесri нврвових процз-с!в, , яа я * оло п л е г -кяп БД!- Тон нова Л964/, а Фтэхолог!ч1юв ocho so и !циив!,пуяяь«ост!. Наявп1 у г.: герату pi и^домост! евхдчать^ fío ocHSHHi BjacTKBocTi нервовп* npcuecta зд19опв»«> nor-tí тний 5ПЛИ1! ГШ pîô'lt атсрояи КИтгедТАЛЬНОСТ! оргаи1зму икдккк, эокро-ма, m роапиток гмшчго« фуяэтйй /Э.А.Гояубава, 1976} B.Í.Pca-дсственськас Ï9SG; М.Г..Мз!;аре::ко i cniср., I930,X9S3,I988{ B.B, fWb-tlc, 19ÖG, 1991/, характер г>згэтет:ш:нх релкц!й /СЛ.Мслдаадь-п», Н.Б.Кчльцето, IÇV7; К.Б.Ыаяаренус, 1982 ; 3„А.?ржааш i сп{чр., £547/, cnipííi^.Tb тя crifeicrb орган!эму до xw>po6ow»op~ гсгт агент!з 1н. Лротс-. ksliüí з'.вамю про роль ггаво! иеряово* д1-

я.*ьнос*1 (ВЬД) у пр?ягн кейрсф1з!олог1чии», п«гхомоторш« та ооо-бкета зл&стквостей, ян! о основой !!ТЕИВ1дуальнооет лвдгая, ц!я-ttev недостач!, Охи-^эрджегешк цъому може бути bív.ísíb академ!-Jta О.З.Ск"опоза .1289/, якиЯ пркПмав участь у pcáorl М1жнароднох i:of*l-,pehiïrï sosäptctßa бхолег!'-¡îîoï ncKxxa-rpiï /Ом/: "Щдводячи ч&еукок своим ярчженяям, пряходимо до cywKoi дукки про то, що та ÖayhKianKHi ичошш Л.П.Паплсга про тиля нервовс; оистеми /.»./ рэзкад дослхдкень нойрофтэхотег+'ших, генетичгшх та нейрох!мх^~ оспоз i нл,1* .»i ду а ль г« х оссбллвостей поввдхнкя та ncs'xtKi: да-да в!дггез!дг8 еявчеша uicï ьфоблеил i {итеяоаввесй ц ^арсбаи se рубРжеи... зго <5в!?з1дклядно посйлсгв« розробви ф!з!-Bsorit 'TETixs ВНД та яейробголохЧчккх осног oooókotoctí о акту-ял.ч'.-'МЕа ра.х'энсьхкт: . •

ЗачлпЩсть галка дсслхдхгл-я. поляга» у тому, ао коровак! на чсясж-ао hßivmsui осоогльоотэ'л висoï

•.»uEojoï S 'ix эдоч!»шк1 у гйяесаряксвж'^ иогед!»^

г ¿yopíüí cih'îoro отупйкю bca;f«>* oepíí',;'--'"t зсик й.^дкрлаатть зля* до 6iPbcrt<3Rh2 оеаав ¿«"sasiflyaebiiax siMsisa¡ocT«S

и!к людьми, розшифрування нойрофхзхологхчних механ1зм1В склод-шпс псих1чних явка. На можна не згодитися з думко» В.С.Мерл1на /1936/, що без знания реальних основ хцаивхдуалыкх психофхз1о-яогхчних В1дм1нностей йти дал1 у практику по-справжньому немок-диво.

Усе вкщескаэанэ набуваа вежливого значения в умовах недостатка вхдяовхдиост! кадрхв вимогам сучасного виробнмцтва, гц.цтвер-давнням чему е числешЦ факти ниэьког пснхофхэ1олйг1чнот на/ий-ностх лццинк, эроотання сврце5э-судкшшх I психхчшос з'-хсорювань /А.О.Н&Еакатинян та Ьч., 1937; В.!.Медведав, 1535; В.Д.Паригхн, 1989/. Це, у першу черту, стосуетьсл опоратороько* прсфесх!, до дгяльнхоть лвдини супроводнуеться пхдвищеними вдаогами до аяалх-заторних систем, необххди1сто екстреног переробк.ч игформацЛ, мож-лив1стю виниккення стресовик сктуацхй, порушемиш звичного рожицу "сон-неспаннл" 1 т.хн. /Л.К.Щафран, 1973; К.М.Гуревш, 1977; В.П.Гребняк, 1977; В.В.СиротськиЯ, 1982; В./.Пухов, 1983; М.В. Макарешсо, 1991 /. Тему анал1з дышх ефоктивностх праЦ1, стану здоровья у контекстх оЩнки показникхв, ЯК1 харшетервдуеть фуш;-1Цональний стан нервово!, серцезо-судинно!, дихальио!, рухово! систем мають ваадшва значении при розребц! Питань теорх? х практики психофхз1олог1чного профес^ного выбору та гфсфор1ента1Ц1, кауковозс орга1Цзацх1 прыЦ, оптинхзацЛ процесу иавчаккя, оЩнки функцховального стаэд та хн.

Мета зец.ач1 дослщкення. Исто» даног робота було вивчен-ня осгязку властквостсй основ:«« нервошэс процесхв /функцхоналк-ко* рухлпвост! та сили нзрвопих процесхв/ хз характером стану псяхсф1зхологхчш!х фукай й оргш^зму лвдини та ¥х ролх у профе-С1йнхй Д1ЯДЬНОСТ1.

У е!дпов1дност1 а метою роботи були визиачещ так1 основн! задачу:

1. Дослтдити особлипост! вогетативних реакц!й та еиерговит-рат на доэов&нх розуиов4 1 Фхзмчнх н-эват-акегаш, простих 1 склад-них сенсомотсрнкх реакцтй, функцхй Паи"ятх, уваги у лвдей с рхв-нии рхвкеа властивостзЯ основных нервосих процзехв.

2. Дссд1дкти спад;ссу зуиовланхеть властивостей оснсвнкх ¡крлоЕих процесхв х деяких пскхоф1:)+олог1ч;шх фуккдхй яадини.

3. Показати значения фхз^ологхчккх х пеихофхз10лог1чких фуи-кцтй у про^зохйпхй дхадькорп опер?-торге та роэробити рекоменда-цх! можлнвого 1'х використанкя у сьстенх професхйного выбору,

4. Еизчиги значения лсихофхзхологхчних функпдй лвдгак-опора-

гора в ycni¡nnoCTi rpynonoï Д1Яльност{ i розробити комплекс реко-;.гацдаЦ1Й по формузаннга мьлмх роб!тинчих колективхв,.

Новизна ртриманих результатов. Одержано нопг данх про значения основних властивоетзй нероозо! системи у аарактерО вагзта-тивних, Hcíípo,nin£LMitíijix та асихсмоторних реакцхй opranio-wy лвдк-ии. 3строка, показано, по ш-;конания склидно! сэнсомоторно! дОяль-hoctï i ФОьичного навантакення uaxoï ihtehçuiihociti fi-Ь Вт/ у oci6 {з ниоькшш характеристика.™ фугаяйокальноТ рухливост! нервових процес1Е /*РНП/ i працеэдатност! головного мозку /ПГМ/ супровод-куоться бгльш Зираженими зруиюкнями з боку показкик1в Kapuiopec-nîpaTCpisoï систоуи, большими е^ер^Естратами. При шшонаннх про-зтоТ сенсомо?срно2 Д1Яльнсс»1 i фОзичних навантажень середнмХ ia виеоко* Ытенсивностг /50 Вт í ICO Вт/ сугте^их р1цм1нностой у характер! роагт/вання доследования фугП'.цхЯ у ocj6, якi ыають рхзкий pi пень розситку основних аластиэсстеЯ ВВД, не спостэр1га-эться.

Вкзначена галат.нхоть характеристик фуннцхй паи^нтг та увага г>1д осноб:шх властивостей ВИД,

Показана генетична зумовленхсть показник!а влаотивостей ВИД, swb;jî?otc за допомогсю розрсблено! ката методик!-:., ио дао пОдсз-а-ку рзксмсцауаати ïx як хкдикатори оценки дцаськоУ ОедивОдуальноо-И.

Встановлений зв"язок vík усп+шнхста npo$ecifl£oï дхяльностО эпораторхв í 'комомокеом покаэникхв, кк! характеризуюсь стон ряду Мэ1олог1чних i nOIKO'^itíолоГхWliMX ФуикЩЙ, ио дав эмгу шшорио-говувати 1х э Ms-ion npoíecitaara подбору. Показано, що для одер-хана бхЛЬЕ тс1чн01 1ьформаЦх1 про npO$OCifiHy Пр:-!дйтн{сть двдини ао роботи .«ж оператора, дигйльио враховувати о та;-! П ncHxo$iaio-аогхчких ФункЩЯ нэ тхльк» у станх опекою, a ¡i п}д впливом про-Êocifluoï д1лльнос?1 у порход навчашш та стажуЕагаа.

Запропснозэлх рхвняння pcrpecîï, hkí дозводяять прешозузати t'cniEiiicTb oriepaTOpcwsûï дОялыюсй на етвпах насчоння, стажузан-«я» лряПкаиия лэдиии на роботу, на основ! обл!ку зсарзздриотик IÏ riCHxoíiaioflori'-JHoro статусу.

На приклад* оперзторелкоге порсоналу сучаоких внэргсщдпри-гмятв рог.глянуто питания про крнторп ycnímHOCTi rpyno»oï д1яль-!ootí, Показало, гзо оотанзш багахо у чону яумозлекз cxokícto 1йядк1сгах характеристик руховта реакц!й, яокаэ!гшйв 5РНП i ПГУ, зяду Ь'дквз-дуолькже особлиаоотзЯ '?a«¡fB ыало$ робочо! групп.

Ррактччня заанзвня. PQOo.tr. Розробдона вама методика по ькз-аачоаав властавостай Ы1Д у, дюдиня з найма застисуьамля у оага-тьох науково-дослХднах, учбоаих закладах, ьХдог^чих оргак.1зац1ях для вир1шення питань подалшого вивчаи.чя бХояогХчаих основ 1 к-дивХдуальнлх еХдмХшюстзй мХг. ладьыа, з'яоуьанля родХ типодогХч-оах сластавостей В!Ц у ?руде>в1й,учбОБ1й т спортлааХй дЬишюстХ.

На ооновХ отримаяих да них розроблан! психо^ХэХологХчиХ Крите-рП оцХкка успХшаосЛ профоо1йноХ дХялькост] операторского пар-соиалу сучасних ннвргоцХдприеыств. ПриводеиХ рХвншшя улзжикно! раграс115 як1 дають мачашэХсгь на ооновХ оцХика психофХаХодогХ.ч-ного отатусу люда.ии прогнозувати усп1инХсть XX операторськоХ д1-яяыюсг1.

Засропонована сдстима эаходХв по формувшааэ бригад Олочккх щитХв керувшшя топлоолоктростанцХй СТЕО) э урахувашшм пс;ао~ ф1з1олог1ч!и1Х та 1ндив1.цуадьиах осослчБОстей оперативного персоналу, яка складаегьсп з двох етсшХв: формування складу ново-отворених бригад та корвкцХя складу дХючих бригад» Алгоритм рог-рахушеу роад1поБа.шй на 11сШ, Результата дослХдмиь ирадстаыю-во у с'ятж матодачндх рсзкомандацХях.

Паяа-^шщ. як! вииосяться ка пахис?.. йваогивос?! оо.юшшх иврвовюс продес1в зиаходявь аХдоорахэаня у характер! руагуьал-ая соштовеготативнах.^ дсахошторши та пошюфХаХолсг-Хчиах функ-ц!й, ааза&кча у кодамекс! осо&шзост! 1ндивХдуально1 повэдХнкл .сдана.

Влао?йьос£Х нарвалах процесХя (ОРЩ X ЯШ), якХ вХдобрагаа^ть ьдаотдвХсть нервовоХ систеьш забеапэчувата ыакоакалию дог хсааого 1ндив1ду хеих X к!льк1огь складно! ссшоомоторио1 д1-ядьаоот!, е ганатачно детермХиова:ша5„

Показ шши ьаастивосяей ВКД, стену ряду фХсХодогХчшх I психо IзIсло г Хчяих ФущсцХй корвл.Трують з од1нканл успХшност! про-фаоИноХ д1яды:оог1 опвраторХв сучасного внорговаробництЕа, ¡до дав аХдодизу ыисоркстозуватк. Хл для цХдэй псшссфХаХодогХчцого аХдбору.

УсаХашХсть грувовоХ дХадьност! оаераторХв сучасиюс еверго-с1дправмстЕ вадахить, в!д подЫносЯ вшадк1Ьеах характеристик руховах рэакц1й, показшгьХз фуЕХд1снад4но1 рухливост1 карвовах ероцасХв X прадеэдагносг! гслошого швку, раду особноггя ха-рак?враотаа у^эс^жХв когах труп.

ДщуЗац!?,. По гам! даоэртваХХ опуйаХкоиало 4? каукогшх

прець» у тому числх I монографхя, 5 методиишх посхбник:гв, 14 статэП та 27 тез догадвхдей. Матэрхали дисертацх" допозхдалися ка: I Всеооазному симоохумх "Психофхэхологхчих основи професхй-кого пхйбору", КнХв, 1973; IX з"1'здх Г1Гхсн1Ст1в УкраХни, Донецьк, 1975; Республхкакеыйй кояферендхХ "Ергонэдка на службх яироб-кщтря", КиЩ, 1970; ВсесоюЕНхй яои$еренЦ11 "Нов! прилади х мз-тоди газового р.иал^у з сучаснхй кедкцинт '1й фтэхологП", Казань, 1978; НоукоъЦ> модично-техмхчнхй кснререшЦ!, Г^ккиця, 1583; Всесоюзмй кокфвр8Нцх1 с21зхслогхчнх проблсмн зтомлсгая та в!д-маплвгаад", Чэр'.сасн, 1935; Реслубл1каксьл1й ко^ерекцхТ "Сучасн1 лрсбдеми «знзргетикь*, КиХл, 1985; ХП.ХШ э"1зда2 УкрИкоького ф}~ схслогтчиого тоасристга, Льйхв, 1935, Харкхв, 1990; Всесоюзное •«"Хад! ф1310.пст1"чого тсввриства, Кикшха, 193"?; Всзсоюэнхй кок-ференцхУ, прясвя°9н1й до 80-р1Ччя з дня народяеипя чл.-кор.АН I АПН СРС? Л-Г.Воронина, Москва, 19-33; Ш Всесоюзному симпоз!ум1 "Проблема оптики та прогнозуванкя 1>уетц1ональмого с та) су органхз^ му с лрккладьгй ФгзхологхХ", Фрунэо, 1933; Республхкансысхй ноу« ково-пректичн!Я кснференцЦ "Медкчио-соЩальнх 'га бхологхчмх аспзк-та безпеки рухун, Донецк, 1990; наукочхй нонферонЩ: г "1цдивхду-альнх г^енхофгзхологхчнх особливсстх ча ирофесхйиа дхяльйхсть", Черкас;«, 1991,

ОГГЛ'М'У-Ё-ilQ.25.iL311 £2¿ЖУ11 ¡Ц Длсэртадтйна робота 'скляда-«ться хэ вступу, огязду лх тератури, опнсу методик 1 об"екту доо-лхдконня, раосультг.тхз власнкх дослхджень, Хх обгорорчшш, зио-новкхв, списку яикористано! лхтерптури т додатку.

«Дигор-тацт.я »«кладет на 208 Стортдаах кашинопису, /их включать. 144 стсрхрок тексту, 33 таблиц! I 13 малы®! в, 32 сторхн-К! <!хбл1огры5Л, да вм1кено 285 найме)[уьпнь робхт вхтчизияних та 77 дарубхйних йвтор1в.

ЗЛСТ Р0Е07И

0б"ектом доолхджання була практично здоро:и чоло&хки в;нем 18-40 роктв, головнин чином представши! персоналу сучг.с<шх енергетачиизс пхдлри-

зкств, а тсдсок курсантк спецтзчх зовшсге центру пхдготозки персоналу кхненерго Уяратни,

Для досл}даеши* хлдий^.уальисмгиаолойчнях осойягаюстей В!Щ лсдкни вккористсзутзали мзтодюш, як! уаранторизують фуккпхональ-«у рухшгёеть г:орвових ироцесхв ДГШ/ х прэцэг—ткгсть головного козну /ИГЛ/ ~ силу иерясвта пр^цусхв, ^ гшх було зоиа.чо

ка приладах ПНН-3 та ПШ-3-01 А'.В.Макаренко, Н.В.Кольченко, Ю.Л.МаЦцхков, IS84/. У цих приладах тестуючим мятер1алом висо'~ пають cbíwobí подризники червоного, золеного та ковтого кольо-piB. У в1дпов1дност1 3 1нструкцх0ю досл1джувш1ий 110винсн Bjpno та максимально швидко реагусати на появу того чи хншого сигналу шляхом натиекання /або ненатискелия/ правое або jiíbo» рукой спе-ц1альних кнопок. Прилади сконструйоЕанх таким чином, що при пос-тхйнйй величин! пауз мхи подраоинками /0,2 ис/ триуалтеть првдв-яглення ocTfliiHix автоматично змхниаться у эалоакостх вхд правильное tí в1дп0в1д1 доелтдкуваного. Пхсля oipmí вхдповхдх експоэи-ц!я наступного сигналу скорочуеться на 0,02 с, a niсля невхрно-го, навпаки, збхльшуе'ться на таку м саму величину. Показнкком <«РеШ з час виконання завдання, зумовлений необххдн1стю порпробки 120 твст-сигнал!в / но 40 сигналхп кокного кольору/.

Нам уявяяаться, що одеряаний Tai;им чином показник э резуль-туючою величиною ycix швидкхсних мо:".ливоствй нервово! систем«. BiH эалзжить як в1д часу зд1йсненн.ч самих сенсомоторких реакцОй /ебидкостг сприйняття, анал1зу, прийнлття pimeHrW та ввдач! кого на ефэктор/, так i вхд часу вхдиоелзнкя, готовносп рефлекторного апарпту до ново! реакцх!, шо потреъуз як екстреного переключения Д1Й, так i шевдко!, часто)! smíkü збудженья гальцуваннлы i навпаки.

Показником працзздатностх головного мозку /ПГЫ/ - сили кер-вовкх процесса, е сумарна кхлькхоть перерсблйшх екгналхв за весь час еиксншшя тест-загдання, який в ycjx випадках стоноёив стандартну величину - п"ять хвилин.

За дспомотою цих т.е прилагав ревструвалися величина латент-imx nepxoflib прост oí зорово-иоторно! peannií, реакцз: i гибору одного о трьох та двох з трьох исдраэнгаств.

Длч Еипчднлл 1ЦйИБ1,дуальнил особяивоетей пскххчншг функций булл EHKopiiüTa'ii бланковх методики по хараятеристОДх рхьня роз-аитку пам"ягх, увагк, здаиюсп до пероробки itQopwaoií, технтч-ного та простороЕохх) уявлення /А.О.Назакатикян та iiu, 1979,1987/,

&уикц1оиальиий стан апарату кревоебтгу i зовн1шнього дихан-ня*у станх умовкого споаов та при ексококщ дозозшшх розуковкх i фхзичких навантажень. При цъему реаструва.'шоь тривалхсть е-е кар.агохнтерзалхв ЕКГ, арторп-.льний тиск. 3 мето» пхдвиа;ек!!я точное tí ьйМ1рювання, сиоро1:£ння часу эбору, обробки i анализу екс-пбримантальних даних було створено унхьорейзьну устаног-ку на б?.~ oi ЕЦ0М "Електронжа Дг-28", орхентоьачу ка ввхд чассвкс пара-

iSTpiB - у нашому випадку кард!:осигкал1в /А.П.Майоренко, М.В.Иа-:аренво, Ю.Л.Майдхнов, 1033/. Здхйснювали автокореляхЦйний ана-[тэ серцевого ритму, розрахунок комплексу показникхз, да i харак-■еризують ступень напоуиення i р!вень коменсаторних можлиэос->ой сорцаво-судинно! систоми /В.П.Загрядський, З.К.Сул1мо5 1976; ».М.Базвський, 1979,1984/.

OuiHKy стану функцхТ зовнткмього дихания i газсобм1«у здШ-тасвали за допомогою приладгз ий13х0Л0Г-2мЧ та мас-спектрограф МХ 62"-02я. Розстрували локазннки хвилннного о Саму дихання ХОД/, частоту дихальшх pyxjr за одну хг.илику /ЧД/, дихальний ем /ДО/, коицентрахЦи кпсна та вуглвкиолога газу у видихува-юму noBií-pij розраховували споживання к и с ню /0К/, зидглення .углакиолоти /38/, коеф1Ц1<знт випористаиня кионю /KBOg/, еперго-итрати /ЕВ/. Ус i oó"st.íHi валичини приводили до стандартных уыоз иотэми b'pps , дихальнх рази - в!дп0в1дг0 систем: б!'!-®.

За методом ссцхсметрП проводили дослхдження неофЩхйно! труктури малих робочих колектия!в - стУяхиь в1дпов1дкостх ста-усу формального ятдера неформальному, внявленчя конфл!ктних пар; а пар, зумозлених вза^/ким нибором Д.П.Волков, 1970/.

Для внвчення здатностг членхв реалыю хснуючих бригад до ви-сналкя сум!сноГ дхяльностх було вияориотано иэтоднку гомгоста-иадого регулюзакнк, реалхзовяйгу , на аларатх "Гомеостат* Ai. А. OBiítOB, 1933/.

Статнстичнкй, корелягЦйнкй, факторнкй та регрзсивний анал!-и результат!5 дссл&щення проводили на ЕОМ "Электроника" ЕС та Ш i3 використашям программ »ш)р» /США/.

РЕЗУЛЬТАТА ДОСЛХДШШ

У в1тчизнян1Й психофтзтологх! для пояснения i едивхдуальнмх собливостей функцхонуваиня рхэнм* фхзхзолог-хчних систем орга-1зму, вакливих сфер ncnxiKü лкухиш, викориотовуптьел уявлення, о були сформован! насамперед у павлозськхй uutoai, a noria роз-инут1 стосозно лвдшш у лабораториях Б.Н.ТОплова, З.Д.Небил1ци-а, В.С.Мерлхна, П.К.Аноххиа, П.В.Симонова, В.В.Сиротського, .В.Макаренко та íh. Нова йдв про ксицвгщхи основних влаотивос-эП нервеощ сиамки, jntj характеризую«» динамку nepe6iry У nifl эрвевих npoqooia зйудяення i гальмуваняя, та складавть у cboíx i нациях нейрсфхзгологхчцу основу рхзномаи1тн::х ф!з!олог4ч-[1Х та пс ихоф i о i о л о ri »¡них проявхв,

У той же чао ряд пнтань, шо сгосуэгьол вигначзння типолог!ч-

зшх иластивостой нервово! сиотоки, розробки методик Хх к!лькхс-ноХ оц1нки, лишаються багато у чому невирхшскнми. У йврву чвргу це стосусться властивосгей функционально! рухлил'остх ьервових процеств 1 працездатност* головного мозку. Ст-оеов.че нкх -гокваз пошук теотхв та оптимального вартанту проведения досг.хдаень, ро^-робки икал оц!но;(, -ио утрудняй моялиг.+ сть епхзставлення результатов, отркманих р1оними авторами, Не до к!щк э"ясованмц л:нга-еться й питп1С!Я самого змхету зазиачених властивостеЯ.

Нами, стосовно до широко використовакого гшарата та методик;; А.6.Х1льченко Л953/, Гх ыодифхкацхй /Н.З.Кольченко, СЛЛ'ол-довоыса, 1СХ>У,1?77; В.А.ТрошиххН ти гн,, 1978/, сапрспоновани сахй пар!г.:;т мотодикн /Щ.ВЛиакаренко, Н.В.Ксльчекко, ЮЛ.МаЙд.с-ков, 1984/, який одержав широка розповевдкэнпя у багатох лауко-бо-дослхдпиу. устансвах. У даночу винадку поиазником функцхоипль-!ю! рухлквост! нервозах процесхв вис.тупао найзиюиЯ рхв^нь шзцд-кодтI нервово! системи пхд чао зикснанкл у свидкому теьпх робота, шо передбачзи поряд хз пезитивними рэгисЩями такой 1 дифе-ренцхюва.чнл; а показникоы працеадатностх головного мозку /скли нзрвовог снстеми/ - зг гальна кЬ'ькхсгь перероблеиоТ 1нформацг1,

Змхст данях властиьостей узг-одкубтьяя д понятиям рухлявосг! 1 сиди нэрвових процес!в у 1х папловоъкоыу розумЗмих / у одного вкладку - як пеидкхсть гииикненнп, перебЛгу та прилннеиня основ--кнл нарзовкх процадв; так I лепЦсть переходу обуджуввдыюьч) продосу у гальмхвний та ьавпохи; у другому - як эдаяисть нерво-эих цзнтр+я витри.'<\'лати тривале иенцентрованв збуджокня/, а такса в1дпсв1даа погледам В.Д.Небйл^цииа Л976/, кк;:й роэгдядав рухл>!В1Сть нервово! система за методикой А.б.Угльчонгса як ; гадн-науор шаидкосг! руху нервових прсцссхв по кэйроннкм комплексам.

Спадкоэа зумовяенхеть деяких показникхв нейрааикам! >пшх, ясихомоторних фушецхй й ссобнстих особливостей лцдини

Актуальность досдхджежъ спадковоХ арироди пекхофхз£олог1ч-ш якоотвй дзоьйнм пизначавться великим тсоретичнм,- значениям проблем 1Й знания суттявостх феномену дццге-ш. Велика й прак-доша ц1»Ш1Суь таких досдхджеиъ, бо у ихру подолыаого нвуково-теошхч-кого програсу усе б!льша поеидузться Ехдоов1дг!1 в>шоги до вгдуе-яъност} даашш. Збцчлйно, вквэ ветаноалешк генетечно!' де-рях чи пс"я>:&1)1 ьг ологг функз^П дооголать

до 8»ф|пеикя проедем прсфв1дбору та профорхзатадхл, ос-

в1тч та виховання.

Одним 1э п1дход!В, ккий дозволяв наблнэитися до в и рвения питания про вплив спадковостх на формування фенотипу вищэ! нер-всво! д1аЛЬН0с"й, ПСИХОф1310ЛОГ1Ч!й1х фуш;ц1й, особиотих власти-востэй, в близнюковий метод /1.В.Равич-Щербо, 1976; М.К.Акимов« та 1981; К.Б.Булпевя, 1991/. В основ: метода дожить сп1в-ставлення ступени в^трпиньопарно! схожостг генетично ¿донтичних мокоэ!готнкх /!"3/ т д!з1Г0тних /ЦЗ/ близнюк}э. Мегоди математично! обробки данях, гас! Еикорнстовуоться. у межах Цього методу, дозволяюсь нглыисно мЦиити частку генотип^чноХ та середовищно! до-термхьацх! досидкуваних властивсстей /П.Б.Гофман та хн., 1980} К.Б.Булазва, 1991; У.»е1зз,Ч976/.

Для аиявл&ния рол! спадковостх' у формуваки1 основних властк-востой ВНД, ряду психомоторних функцхЯ й особистих особливостой нами Сули проьзденх дослхдження на близнюках - 44 практично здо™ рових юнаках у Вхцх 16-18 рскхв. У ко«ного з них визначали р1-вень <®РНП I ИГ?.!, латактнт пер10ди простих £ складнях зорово- й слухомоторних реакций, поназнзжн короткочасио! пам"ят1, концепт-рацх! й переключения уваги х т.п. . Особист1 ссоблнвостх до-слхляували за дог.ологсю 15-фактсрного опитувальника Р.Кеттолла. Роэраховували коеф!ц1знти вкутрхвньоперноГ кореляцЦ окрсмо у трупах МЗ та ДЗ блнзкюк1в, коефхгйчнт успадковування Хольц1иго-ра /II/, який характеризуй ступ1нь генетично! зумовленост! фэио-тип£чно1 р!яноман!тност1 ознаки.

Одержан! данх з характеристики внyтpiшньoпapнoí схохост! ок~ ремз у групах > ДЗ блиэнхж1в св1дчать, во у перших хз 35 доо-л1джувалих пеказникхп лише II мають достовхрно бхдьа вискоий рх-вень зв"язку /Р 0,05+0,01/. Пи тока вага Тх ссред параметр1В, шо характеризуют стан нейро- та ленхсдинш.тхчних фуюаЦй, хнди-вхдуалыи особливостх, в1дпов1дно огаловила 7255, 50% i 105». Ко. ефхцгвкти внутрхшньоларкоХ корел/шЛ' у групх МЗ близнюкхв за по-каяниками нбйродина>йки колизалнсд, у метах 0,94-0,47 /у серед-ньому'0,73/, у грунт ДЗ бти:знюК1В - 0,66-0,10 А/ оерэдньоиу 0,37/, Р < 0,01; :эа понэзнжами психодинамхки ехдлов1дно: 0,850,20 /у сзредньогиу 0,68/; 0,80-0,12 /у саредньому 0,40/, Р^0,05. Серед особпстих рис тхлъни два пэраметри - "екстраверо1я-г1нтро~ верстя" та "екоцхйна стхйкють", пих вхдобратгують динам!чний (Ш; оаобисч-ос'Л, выявили генетичну зуковлощсть.

Таким чипом, результате доолхдзекв сахдчат% то участь гена-

тичних i середовииних факторхв у формуванн1 ¡сццивОдуальинх оооб-ливостай нейродинамхки, психодинамхки та оообистих рис проявляться по-рхеному. НаИбЬтыя ч!тку заложтсть вхд генотипу /Н«0,61+ 0,86/ виявили показники нейро- i психодинамхчного р!вней, пов"я-эанх э максимально моаливим темпом складно! Д1ЯЛЬН0СТ1.

Вагишвим результатом данях дсслхджень s та, то показники фун-кцОонально! рухливостх нервових процесхв i працездатност1 головного мозку, якх виявляаться за допомогою розроблених нами методик, виквилися генетичко детернтнованими, ио дае пхдставу ркко-мендувати ix до використанн/об"ектиБних критерх!в оцхнки хцди-вхдуальностх двдтш.

ДослОдкення залзкностей Mi к властивостями ВИД та особливостямз; реагування фушсЦх! дихашш i Kponoo6iry па розумове назантажешя

Результата наших дослхджень виявили neBHi законом1рност1 взасмозв"язку Mist показниками ВИД лвдини i особливостями роагу-вання функцх! дихання i кровооб1ГУ на дозоване розумове naBeHta-жоння, Зокрема, у лодей, Hiti вслод1Ють низьккми piowasH ШрНП та ПГМ AI гр./, у nopxBHflKHi з предстсвнйками, якх характеризуются високим рхвием роз'витку таких властивостзй Д гр»/, аз у стаях вхдаосного споксю /фону/ вхдзначалося перевакалня реакцхГ активами з боку серцево-судинно! система. IIa особливхсть ьиязи-дзеь у скороченн1 тривалостх К-н тнтерсал.тв ЕКГ Д гр. - 83В+ ¿24 мс i П гр. — 740+32 .мс/, збхлъгент значень inue:;cy напру-кзшш сорцеього ритму /в1дпов1дио по групам 76+П ум, од, i 221+ +48 ум.од./, артарталъного тиаку Д19+1,9 т рт.ст. i 126+2,4 мм рт.от./, ударного об"ему Kpoei /59,8+1,7 мл т 6?,5+1,8 мл/, хли-даниого общему кровообхгу /4314+171 мл/хв i 4995+200 мл/хв/, Р< 0,05 /малЛ/.

Нойрофхзхологхчно пояснения цьогс факту, мабуть, полягте у :.:еньш1Й ctüiKoctx сльбксЯ нервово! систем«, со й сумовлюв бхльш ¡зкио.чий piEcia- функцхонування скетеми кровообхгу. Непрямим п£д-твевдже:1нлм нашо! гхротези з дащ про перепаяна використання на монотоних ведах npaui oeiö хз слабкс® нервовою системою /K.M. Гуревич, 1970; В.Д. Небилхцин, 1976,1990/, висска чутливхсть яхо? 3ano6irae розвиткозх у елабких нервових клхтинах гальмхв-когс стоЩ', спорхдненого загасаючо:.<у 'гальмуешшю i вхдпов1дадь-ного за появу помшжових реакцтй.

ис

900

есо.

700,

1Е ум .од. ЗСО *

100.

лт

)0

Б

130

А

70.

ша г г? П),

10 мя/хв

60

500С

4000

60 '

дд. ШД 1а

Мал.1 1ярактеркстака сзредн1х зааченъ тривалост1 К-В 1нтервал:1в - 1!, 1дцэксу яапругенос?! ~ Ш, максаагадьного I :41н1маяьиого зкачеш. артер!альаого тиску - ЛТ, ударного- - У0 I гвиланного оЗ'ецу кров1 у сс1б, цо характеризует ься высоким - А та еизыош - Б р1внем ФРНП I ПШ в фоновйй пзрХод.

\

Пхд час виконання розумоього навантаження зростаючоТ складное-tî MiïtrpynoBî вхдмхнност! у показниках роагування функц!! ди-Хання i кровооб!гу спочатку згладжуються, a noTÍM на найбхльш складному етапг э"яаляються знову. Так, представники П групи реагували зб1Льшеною вентилядхвю легень /ХОД, I гр. - 11,7+0,7 л/хв, П гр, - 14,0+0,8 л/хв, Р 0,05/; частотою дихання /вхд~ повадно 19£0,7 дих/хв i 22+0,3 дих/хв, Р^ 0,05/, споживанкяы кисню /510+29 мл/хв i 577+25 мл/хв, Р-с 0,05/, енерговитратани /2,3+0,15 ккал/xs'i 2,8+0,15 ккал/хв, Pc С-,05/, напрукенияы апарату кровообйу IH, 284+42 ум.од. i 506+91 ум.од., Р 0,05/. Щкаво, що анализ системно* органхзацИ функцх! дихакня i кро-вообхгу за допомогою побудови короляцхйних плеяд m рхэних ета-пах окспаримаиту показав, шо у оохб, як! мають бхльш низы;! значения ФРШ i ПГМ, БгдыгчаО'гься хстотний пр!оритэт за числом значуших кореляЦ1Йних зв"яз1<1в i ступеней ïx вираженност1 практично на ycix еталах експерименту. Так, у "фон!" та "bí,ohob-xfiHHi" у представникхв П групи кхяьктсть значуших кореляцхйних аввЯ8К1В майжв удвхчх перебхльщув кхлькхсть таких у представ-»шкхв I групи. I тхльки при виконанк! найбхльа складного зав-дання bíamíhhoctí суттвво знижуютьоя. Останне, мабуть, зумов-лонв двома причинами - в одному випадку, найбхльш характерному для представишь в П групи, появою ознах стомлення, як! проявляются десинхронхзацхею пераб!гу ф!э!олог!иних процесхв, шо визначаються методом математичного аналхзу ритму серця. У другому випадку, характерному для представникхв П групи, - пхдклс-ченням нобих управляючих контур:в у в!дпов1дь на ускладнення розумового навантаження /^.М.БавЕський, 1970,1986; Т.М.Силици-на, Р.П.Чвасурда, 1986; А.О.Навакатикян та ïh. , 1987; Б.М.Федоров та ÍH., 1987/.

Шдтвердкенням цього положения стали й результата факторного аналхэу еколериментальннх даних, як! ьиявили по nepmiñ rpyní б i по друг!й груп! - 4 фактори, ио забезпечують 78% i 69% яагаяьноТ дисперсх! вивчаемо! оэнаки /властивостей функ-ц!ональноТ рухдивост! i сили нервових процёсхв/. У паршому випадку наповн»вачами'фактор!в годовним чином виступають показ-кгаси, яах характеризуют функцхоналъний отан апарату дихання та xpoBoofii гу itifi час виконання найбхльш важного завдакня; у 4 другому - пераважно "фоку" i в!дносно простого з&вдошя.

Дсслхдження эалежностэй Mi ж властивостями В!-|Д та оооСлияоотями реагуванкя функцН дихання та кровообТгу на ф1зичне навантаження

Як ?!ломо, при д.тarHOO-rycaHHi працеэдатностх широко сикорис-товуп-уьсл pi3Hi прсОи з фхпичним навантаженчям, коли величина зд1Чснено¥ роботи nopiвнкеться з частотою серцевих скороченъ, висоеос артир1ального тиску t t.ih. /B.B.Eiлоцерковський, О.В, Козырева, 196-1; В.Д.Бузунов, Б.В.Калькиш, 1934; В.Л.Карп?/ан та 1н,, 19633; J.AaCrand, lyoOi P.Cerretell, 1962 та iH,/. Прм цьому при пеших piB.KKx умовах при.Лнито вважати, ио чим ргдич частота серцевих сксрочень, менга величина зантиляцЛ лето., сг.окиванкя кисню п!д час виконання фхзичмих навантакень i чин швицшр агдбувеетьсл поновлзння дкпактчних показнккхв, тим Ciлл>-ШС5П прецездатн1сг,-й) to л од ладина. Видимо, такий пхдххд для Hi» лоП .'цкарняно-трудсво! експертизи, спортивно* медицину. в адекватным. У той же час, розгдядаачи цр проблему з позиц1Й тоорх! функцт.онадьних систем fi.K.Анох1на Д975/, К.В.Судакова Д987/, треба в1дэнач!'.ти, щс реакцхя орга.чХзму на ф1зичне навантслання в HBHcev спсчу.фхчиин, лк i функЦ10нальна система, шо opranioy-Стьоя для П ад1 Еонекня, j основ: ко-rpoi приоутиг як генетигаю закгнплекх прс грамм, тек j npoipawu сфор»»ован1 про тягом пост— катального тнття /ВЛ."едведав, А.З.Миролкбоэ, I9S4/.

1,П.Павлов Д949/ П1дкресдавав, со наЯб!льш витривалими до навантаження а люди tunу сангв г пика. Природно, у поняття вит— ривалост! входлть не г1яьки властивостт. ВИД, ала й витривал!сгь iumvix органхs i систем. У цьоуу гв"яэку досл1дкення ролх генв-тичко детерм!нованих чластивостей нервсзо! системи, ЯК1, на думцу П.В.Симонова Д?-36/, зутловленх особлкзоотями взаемодЦ ппокак-лу, мигдалкка, гхпотала«усу, якх у свою чергу приймаоть участь в peryaaiil зегетативних фунхцхй та у характер! реагу-Е-анля оргатз«у на iiзично навал-гакекня, становись науковий хиторсс.

Отрдаанх ¡ими xiahj у сехб, во володхять високим Д ¡тр./ i дазьхим /П гр. / piBJuivn та ПЛ.!, сэ!дчать про делкх особ-

ливостх рслгугакня кардхоресп+раторно! системи на ф1зичнв на-вантаженля /мал.2/. Так, при зд1Яснвнн1 малого за хитенсивнхо-тэ кявАнтакення /ZZ Б-r/ у предетавиикхв П групя вхдмхчаяться бхлъш ахтивпЯся аларату крсвообхгу та дгажння, шо знайало про-яв у oyeiuieiaii трк'валост: В-В iHrepca.iia £ZT, sf; ."bceiwi зна-

u wo

800

600

'i г

АЫо %

70

40

ih ум/од 500.

100

ход

л/хв

30

10

ддх/хв

20

10

иу«Й

Í-v

ck

шг/хв 2000

500

25 Вт 50 Вт 100 Вт

Мал. 2

> i |г'"

25 Вт 50 Bï 100 Bt

Зм1ни показлик1в кровооб1гу I зовнЬпньго дахапня у oclö,

що характеризуются високим-та низьким---р1внви

ФРНП I ПГИ при здШснен! ф1зичних наваиталень.

чень покаэнмЦв напруги ритму серця, вентиляцИ, газообм1цу, рхвкю 1х вза9м0зв"язк1в у систем1 кореляц1Йних плеяд, що, на наш погляд, зумовлене низькопороговою збудженхсти центрального симпатичного В1дд1ду вегетативно! нервово! системи.

При зд1йсненн1 навантажень рередньо! та значно? 1нтенсив-лост1 - 50 Вт х 100 Вт / на фонх адекватних змхн характеристик кардхороспхраторноГ системи/ мхмгруповий анал1з показник{в, що розглядалися вищб, еуттвзих розб1жнсстей не вилвив, що св!д-чить про приблизно р1вне напруження функцхонування орган1зму у представкикхв з високини I низькими значениями ФРШ та ПЛ.5. Шдтвэрдженням цьому в розрахунков1 дан1 покаэникхв рх17(уа МПК, якх вхдпоэ1дно до груп I ± П склали: 1017+99 кгм/хв 1 3039+144 мл/хв та ЮП+62 кгу/хв 1 2960+108 мл/хв.

Отриманий нами результат здаяться лог1Чним, тому що 1з зб!ль-шенням обурюючо! дх! навантаяекъ система дигання та кровооб!-гу переходить на новий, бхльш високий рхвень функц1онуаання эавдяки включению додаткових нервоаих та гуморальних регуляторах механ1змхв. Звичайно, що на цьому фон! доля впливу плаоти-востей нервово! системи на характер реагування вегетативных фун-кЦхй значно знижуеться 1 при реально !снупчих методах вань та !х похибках нэ ревструеться. У той же час анал!з даних у перход пхсля назантаяення /вхднсвлювальний/ дозволив вияви-ти бхльш швидке В1дноалення показникхв кровообхгу та дихання у ос!б з високими 1, навпаки, торпхдну реакц1ю у осхб э низь-кими значениями ЭРНП та ПГМ /на л, 3,4/. Наложить так о ¡к в ^значите, що у осхб, як1 волод1ють високим р!вном ®РШ та ПГМ Д гр. / практично вке на третхй хвилин! вхдновлювального пвр!оду 01дм1чаоться наблияення значень аналхэуомих показник1в до фо-нових /наприклад, "фон" I "3 хвилина в1дновлювання"; М - 0,832+ +0,027 с i 0,801+0,021 о; 1Н - 100^18 ум од. 1 124+21 ум.од.} ~ ХОД - 9,4+0,4 л/хв 1 10,8+1,5 л/хв 1 т.д./, що для предотавни-к1в друго! групи зово!м не характерна Д1 - 0,769+0,028 о I 0,700+0,018 с; ХОД « 11,1+0,7 л/хз х 17,6+1,8 л/хв, ПК - 431+ +28 мл/хв 1 676+54 мл/хл;~Р 4 0,05/. ""

Таким пином, отриманх дан! св!дчать, шр для ос!б хэ низь-кими значениями показник!в ФШП та ПГМ виконання малого за теноивнгстю фхзичного навантаяення /25 Вт/ супроводщуотьоя (Ялъшоэ активац{вш Функций дихання та нровооб!гУ. При виконан-н! ф1эичких навантаяень середньо! та виооко! 1нтенсивност1

M

MC

800

A

0

ra FD ñ

3 хв

AMO

%

50

Ь хв

ÍK

УН. 9R.

200

'ОС

и

^^ П) ñP f=L

5

А

О

J3LO

3 1арахтаристмса cepeaalx значен* травалост1 S-8 1втервал1э - У, гшиЯтует иоде - АМо, I:u-G!ccy ¡атгружапост! - IH у ос1<5, ао харахтеризу5яься високлы - А та назыщм - Б р1внем ФРКП I ÎITM на 3 та 5 хвлгтяах вХдновлеивя.

с к

мл/л Б

¡Дал. 4 Характеристика фунгсцЛ зсва^пього дкханяя (ХОД, ЧЮ I сиохгвакяя шесеп (CK) . у ocld, що характеризуйься високги - к ч& едзышм - Б р!внем 4РНП I ïïTiî на 3 та 5 хналяяаг

в1дновдеиня„

/50 Вт i Ю0 Вт/ у представник!в обох груп В1дч1чавться приб-лиэно однаковий р{вень напруження KapfliopecnipaTopHoI системи. У той же час б1льш швидке вгдновлення дослхджуваних Функц1й спостер!гавться у осхб э високим, а торпхдна реакцхя - у ос!б в ииэьким piBHew ФРШ та HTM.

Значения хццив1дуальних психоф1з!олог1чних оообдивоотей лццини для операторсысо! Д1Яльност1

В останн1 роки спостерхгавться становления крупних науково-практичних проблем, пов"язаних is необххднхстю урахування ф{-з1олог!чних та психофхэхологхчних оообливостей i можливостей ладини. До тахих проблем беэсумнхвно належить i проблема про-фео1йногЧ) психоф131оло^чного в1дбору фаххвцхв, яка вхдображав couianbHi потреби сучасного сусп1аьства /рахЦонально розташу-вання кадрхв, досягнення високо! продуктивное^ npaui при збе-peseHHi здоров"я трудяших та in./.

Основной метою професхйного психоф1з1ологхчного выбору в вабезпечення максимального спхввхдношення хцдив1дуальних характеристик, особливостей i можливостей лвднни з тими спсци-фхчними потребами, hki вимагають вхд не! тх чи imai вцди про-фес1Йно! Д1Яльност1. НообХ1дною передумовою для забезпечення над1йност1 прогнозу профес1ЙноГ првдатноСтх в CTittoiCTb психо-ф131ологхчних характеристик дюдини по В1дношонню до pisHOMa-нхтних впливхв зовн1шнього середовиаа. За останнх 20 poKiß В1тчизнпна та зарубхкна наука накопичкла конкретно дан1 про генетичцу зумовлещсть деяких параиетрхв ВНД, психхяних функ-

рухових здхбностей та iH. Л.В.Равич-Щербо, 1978; В.М. Русалов, IS79; К.М.ГУревич, 1981; К.Б.Булаэва, 1991; li.G.Bul-авг, 1970| Дк.Лоллер, 1982/.

У той ке час треба вхдзначити, що при вирхшеннх эавдань айнки та прогнозування усгашностх професхйно! дхяльност! ке-обх1дно враховувати не тхльки сгсйкх, але й iraii, не ыенш ваа-див1, психофхэ1ологхчн1 ОООбЛИВОСТ1 лвдини.

Усе више сказано в першу чергу маз вхдношення до преде^ав-wuciB операторських профес1Й, оск1льки, э одного боку, ix Щлъ-к1сть достатньо велика i за даними статистики бхльш нхж 50 ти-сяч, а з другого, - праця 4iej категорН робхтникхв нерхдко судроводвдвться високим рхвнем нервово-емоцхИного напру»ення, в1дповхдальнхств i nepe6irae в умовах де^хцкту часу, впливу

несприятливих фактор!в зовн№1ього середовища та íh.

Об"зктом наших досл}джень стали оператори сучасних тепло-вих електростатЦЯ ЛЕС/ - начальники smíh станцН, CTapnii ма-hhhíctk i машинхсти енергоблокхв, обххдники блочного обладнан-ня, HKí, на пашу думку, i за даниии лхтератури /К.М.Пуревич, 1970; Ю.П.Пальцев, О.М.Мальцева, 1974; А.О.Навакатикян та íh., 1975; Й.1.Кунд1вв, А.О.Навакатикян, В.А.Буэунов, 1962; В.А.Бу-зунов, 1983; А.О.Навакатикян, В.В.Крижан1вська, В.В.Кальшин, 1987/, э типоеи'-и предетавниками велико1 групи операторхв-тех-нологхв сучасного виробництва.

На початковочу eTani нами була розроблена спецхальна анкета, яка дозволила встановити потребу у високому píbhí розвит-ку деяких як остей орган1эму лкщини| яка претездув на посаду оператора ТВС AL В. Макаренко та íh. , 1987/. Результати анкету-вання бхльш нхж 200 po6íthmkíb було покладено до основи ство-рення дхапюетичного комплексу, який ьключив вхдоих методичн1 засоби i дозволив охарактеризувати становище професхйно значу-ших фхз1олог1чних i психоМ si ологхчних фуккцхй. До показникхв. що аналхзувалися, були BijaneceHi: характеристики серцевого ритму, артерхальний тиск, ударний об"вм серця, хвилинний об"ем кро-Boo6iry, периферичний onip судин, частота дихання, фуню^ональ-на рухлив1сть нервових процесхв i працездатнтсть головного коз-ку, короткочасна па?/"ять, здатнхеть до концентрацхГ i переключения уваги, здатнхеть до переробки зоровоГ 1нформацх1, рухо-bí реакцх! ьа св1тловий подразник, здатнхсть до операторського рахунку, техн1Чкого мислення, а також особистих особливостей. УсП1ШН1Сть професхйноТ дхяльностх робхтникхв визначалася методе незалежних експертних caníHOK, як i виставлялися старшим íh-иенсрто-техн1Чним персонале« у К1Лькост1 не ченше трьох лкдой.

Для з"ясування infop?'a4i йкого значения та спроможност1 ви-кориетання вишеназваних показникхв з метою профвхдбору нами було вккористано два пхдходи: трададхйнв спхвст&влення показ-никхв'окремих функций та ефективностх виробничо! Д1Яльностх методом парно! корвлийТ, а також прогнозування yenixy професхйноТ дхяльностх »етодо" багатокхлькхено! perpecil. Коефхци-енти кореляц11,стркуан1 перчим способом, коливалися по вхдно-шення до деяких показникхв на piBHi 0,25-0,40, ио дае П1дста-ву рахуаати 1х /псказникк/ достатпьо 1нформатявн;ж1 для Ц1ЛЭЙ професхйно1'о вхдбору на eTani прийняття до навчаннл i при роэ-в"яэанн! питань рацтональногэ розтааування'кадрхв. КореляцхИ-

ний анелгэ виявив досгатньо рисоку залеинхсть / г -0,3-0,4/ по-KûSHviKiB ycnimHOCTi прыЦ cnspoTopiB TEC э piBHe» розситку функционально! рухливостх нервових процеоiв, працеэдатностг головного мозку, KopoTKMucHoï па«'"йт1, технхчноге иислення, просто-рового уявления, enpovowocrri до оперативного рпгунку* со дая п1дстбпу роэглядати останн{ як naTepian для тзстувагал при роэ-в"язаин! питания пригону {¡-щивада на навчання. Kpin vora, будо онайдено звилзск уепЫмост! пр&Щ з! ступени; прояву властивос-Ti сили нервових npou.octn i ряду особистах якостей в залздаос-ïi В1д поссдових функций член!г. оперггорськото персоналу, Показано, шо дяя оператор! в з б]'льа рисогим р!сием е i дг. о г. in, э ль н о с -ri, як: пазнамть вр.лкву гтросовнх сигуац!й /начальники o«ia стЫ'ДтЙ, старлт ^ошинйсти та «ащинхсти ьнепгоблок1в/, uattCiльи знающим в показные праЦездв.тност{ головного ь-ооку / i.- «0,42/, а такок pineiti/ роэвитку тиких Лкостей як с>'1лив}ст&, смоц!йна CTifiitiCTb, игчзька тривожн1оть / г -0,27.-0,38/, SKi, видимо, noOiMHO вгдобракають силу Hepuopoï оиете"и. Анал1з характерно— тик властивоотей ВЯД. фуякШй па^итг та увага в эалозшост! вхд рхвня aaapiflHoert у pcdOTi остб nier npoieciRiioï групи свхдчить, шо для "aBapifiiisiKin" характерна 61льш иидьк! ptcai стану функЦ1Й, ккх роьглядаютьсл èiopiaaniio о "найкрт".««*.

V той же час для iîcoï групп робхтншгхв того самого в про/5» * шш.тва - ма!вин1СТ1В-обх1дн1Ш1в кот лотурСхнного облзднагая буди вначущичи ступень вира«оност1 тих са"»;х, во i в пспередиьоцу випадку, особистих якостей, але з протилеямим знало", цо, на нашу дуику, свхдчять про слабкхоть иервово! снстеми. ГЦдтверд-женням цього стали i результат« б!яьш активного розгування кар-дхоресп1рвторноу систем: останнхх на дооована розу «о ее >тьан-ганення, що„ як вс-гановлено на«и, властиве особам з иизьким piBHev №Ш та ПГМ, Таким чино«, слсбкгсть первого? «"истеми у цьо«'у випадку vc*e розглядатися як пэзитиькиЗ фактор, який сприяо успхшно"у виконашм трудових фунхЩЯ яюанки к s noc&ai машшхсти-обххдника котлотурб^чного обладиання. Дани Р. снсно-вок, на нашу ду-'ку. мао пснкцпасьо важлкве зкааення, о о к 1 ль к и показуз, по далеко не завези нч вех операторськ} професх! дс-Цхльмо вадучатк oci6 с висетута сереси1ми характеристиками властивостей ВНД.

Використакня методу »»ксп'нно? perpociï дозволило встаксв--витк р+ввнь ав"язку аале^оТ s,vîhhoi / б нвхоыу випадку - ви-робничо'/ он? к: и/ В1д i s ком-от» s них; в к-

значит» кобф1ц!(знти регресс, як1 характеризуюсь ступГнь коли-зань залечено? з"1ннс" при з"1нх кожного з фактор1в, сфор-уиати ^вняння регресП для розрахунку результативно! ознаки.

Для отрицания бглш точно! хифсрманд I про профпригоднхсть •и вихо.пили з класичного положения про вежливость урахусання ;тану фгз!ологхчних та психоф1з1олог1чних функцхП не гхльки на зтапг ирийняття особи на роботу, ала 1 Тх 8"гн у процесх стажу-¡ання, тобто пгд вплиаом про>фес!Г;ноГ дтяльност1 /В.А.Бодроз та :н., 1984,1990; М.В.Макаренко та 1н., 1987; Б.8.Кулагин та 1н. '967/. У зр"язку з чим на»«и було сформульоваи1 умови -р1шення •рьох задач; I. Вияиачити зв"язок М1ж усгишнхстю прац! операто->±е i стану ряду Тх психофгзхологхчних фунлхЦЛ, зареестрованих [& початку робочоТ зм!ки; 2. Кр1м початкового стану фунхцхй, вра-:увати р{вень Тх змхн до К1нця роботи; 3. Врпхуват» у пощуков{й ¡аленностх стан фу.чкцхй т!льки за даними, зарезстрованими напри-;хкЦ1 робочо? знхни.

КоефхЦ19нти множ'инно! регресИ за умовачи р1шення трьо* за-

в1дпоб1дно склали: 0,43; 0,70; 0,71. Значения першого з них :в!дчить, що ревстрацхя психофхз{олог1чних показник1в тЬ'шки до юботи мояв дати в основному орхснтовний прогноз, який потребуа точненил за допомогсю сцгнки ргвня розвитку техщчного мислен-л, простороаого уяалення, спроможност! до оперативного рахунку,

В1льш надхйнич з прогноз на стадН стажування, коли той, :то назчаеться сператорсьНЯ справ!, працюз в умовах реального иробництва. У цьому вкпадку сл!д Еикористовуеати р!вкяння I ! , якх були отриман1 за умов розвиязання .пруго! та третьо! задач:

*з.вх+о.гзиз-о.оозб.хз+о.гк.х^-о.ох.хд-одв.^-о.ог.хд /I/

2 => 2,56+0,1.Х2+0,347.Х4-0(С02.Х5+0,002.Х9 /2/

в: Х^ - оц!ша ус'Лииовтх профес!йноГ дхяльност! /у роз«!рах п"ятибалько1! шкали/;

Х^ - вхк обсл!дувлних эа група»и: 21-30 ро^в - I, 31-40 роив - 2, 11-50 рокх* - 3;

Х3 - лауантнкЛ пер!од просто! зсровоНюторноГ реакЦ11 /ПЗ?-ТР/;

- короткочаска пам"ять;

Хд - час ксщентрацх! 1 переключения у ваги;

Х^ - подовжйнкя латентного пор!лду ПЗМР на к!иедь робочо? пмхни:

- зниження функцх! коротаочаско! пам"ят! на к1лсць робо-

чо I 3».'imj;

Xg - зникзння функцН уваги на кхнець робочоТ зм!ни;

Хд - частота пульсу на кхнсць робочоТ зм1ни.

Теки» чином, методе кореляцхйного i регрэсхйкого аналхэу вст&новлено зь"язок Mi« успхивдстю профес!йноТ д!яльност1 ро-б!тника та станом Boro психсф1з1ологхчних фушоЦЙ. Показано, шо для. отрицания б!льш точно! ir»iop"anif про профпригоднхсть мае сенс враховувати стан психо{>1з1олог1чних ФункЦ1Й не т1льки на стапх прийому лпдини на роботу, але й тпд вплииом профэсхй-ного навантаження. Запропоновано рхвняння porpecii, шо дають моялив1сть прогнозувати успхшнхсть npaui оператора як на eTani прийняття на роботу, так i на eTani його стажування.

2iiä2§öilS-S£S5i!£ISlX_S£2Ü£iiS2£l£H_2_S[£EiiSÜ££li_2E!2Eä£2E£k£2l У наукових джерелах octohhix pokib достатньо широко представлен! данх про а&лежнхеть ефективнеетт операторсько! дх-ядыюстх не т!льки в1д рхвня розвитку тих чи хнших психофхзхо-логхчних функц1Й, але й В1Д особистих якостей людшш /В.А.Бодров, Н.5.Лук"янова, 1981; Б.В.Кулаки, 196-5; А.Л.Решетюк, В,Л. БакалзГшхкова, 1991; В.В.Кор»ачев, 1990; F.SeMpronia, 19631 '• К,Flelahmen, 19й8; P.ilaacWce, Н.Ногтаьп, 1988 /. Для вквчен-ня octohhix використовують як oKpeni тести, так i ко^плекси, Особливостх особи, якх при цьому виявляються, на думку 'i.Goosup, E.Gößaup Д971/, ff.Stevon, S.Busky, ß.Ridley Д972/, e базис-нимн характеристиками 1ндивхда i багато в чо^у визначають реак-ЩТ його поведхнки, псих1чний стан, кому»цкативн1Сть та in. 7>т дорвчно привести виелтв Б.".Теплова Д953/ про те, що властявос-т! нервовоТ састени накладаить глибокий В1д0иток на психхчиий склад лвдики i його поведхнку. Так, слабк!сть - сила нервовО! сксте«'и, як вгдомо, характеризуют динамхку нервових прсцесхв гальмусання та збудження; iüTpo- екстраверсхя, шо о властивхс-тю темпераменту, вхдебражу«* дкнамхку дхяльностх особи. СпеЦ1-альнкми дослхдхеккями /i.Grajr, igfcSi H.Kyeeuofc, 1972 /була . показана спхльн1сть прояв1в цих властивостей. Особи is слабкою иорвовою системою i хитроверти мали низыс! соноориi пороги, ре-агув«-г'И на побхчну стамудяцхю Ix п!двйыенням, однобхчно ре&гу-вадя на эбудку04i препарат«, мали сходну динамхку працездатнос-Ti в умовах MOHOTOHii.

У наио-у вкледку Еижористашш опнтувальнкка ШР1 доьполило виявати ряд особистих якостей, якх мають вакливе значения в ус-

П1ш.чоот1 профес1Пно! Д1Яльност1 операторхв енергоблок1В. Так, для ОС1Й, як1 усп1шко справляться хз службовими обов"язками, -характерними виявилкся ниэькх значения шкал В , , 81 , А , , 1а I ВИСОК! - ;£3£ , Кв , Жз , шо свхдчить про виооку емоцхЯку отхйкхсть, впевненхсть у соб1, розвинеке почуття Е1д-ПОВ!,ГаЛЬНССт! , хорош! В0.ПЬ0!?1 ЯК0СТ1, здатисть ДО 1ПВКДКОГО БИ-бору. I прийняття рхшення^ Навпаки, у осгб, як! масть великий брак у роботх, вхдзкачалися пхдвищення значения шкал На , V , 81 , А , A.tf 1а Та низькх значения шкал ЗГ , Ее , ио сэ!д-чвть про Хх схильн1сть до повхльненого типу реакхЦй, ригтднхсть деления, упертхстъ, невпевнещеть у собг, пхдвищену тривошхеть, слабкхсть вольовчх. якостей, 'Особи з педхбким поеднанням шкал на-вхть при нормальному режим! роботи -обладнання схильн1 припуска-тися помилок.

Результата регресЫпого аиалхзу евхдчать про достатньо ви-сокий ©упхнь взаемозБпязку показникхв усп1ЕШОст1 ! трудово! Д1~ яльност! оператор1В енергоблоку вм рхвню виразност! зазначечях вище особиотих характеристик, ЯК1 дхагностувалися за допомогою ЬпитуЕэлышка ЯМР1. Коефхцхянти мноаднно* кореляцгТ, як! врахо-яувть комплскский вплмз зивчених особистих особливостей, склали за основними шкалами прсфхла оеобистост! - 0,52; за шкалами, шо характеризуйте ^оидйно-больовх яг.оотх0,70.

Сформован! -на основ! розрахукххв рхвняння регрес!! дозволили фор>'эл!зувати прогноз услхшноот! профэс!йно! дхялькостх !н-ди.зхда з урахуваивям Пого особистих влаотивостей. Прикладом мо-ке бути р!вншшя регрес!заскозане па урахуванн! емохЦйно-вольових якостей лвдкии /3/.

X = 4,14-0,055.А+0,055« АС-0,016. 1а+0,014. Еа +0,005.8* +

•¡•0,005. На -0,019.2 • •• /3/

до: X - оцтгеса усиЬ:ност! професхйно! д!яльност! /у масштаб! п*ятибально1 екали/, А, А-с , 1а, Ее, вг , Ео , Е - значения га:ал в единицах "Iя. Отркманх нами дан! г«?.йили широко застосування на пхдпрнэм-ствах Мхкемерго Украгни та СНД. Були пхдготоаленх I видан! мо-тодичн1 реномендац!!.

Значения !ндивхдуальних психеф!з!олог!чних та особистих зс_сбливосте!^^2£0°2^ Ще одн!Ою вакливоп

особливхстю д!яльност! операторов сучаснях п!дприомстя е бригад-иг* форма працх. Порчено, яхщо приймати до увагк т!лъки !ндипх-

ду&лыц ocotíniiboctí то! чи íhhio! людинн, то далеко не завяди «тожна прогнозувати його поведхнку в умовах групово! дхяльноот!, яка багато в чочу визначав кхкцевий результат прац:г. Разом в тю до цього часу у повн!й Mipi з"ясована роль психоф!з10лсгхчних характеристик, особистих влвстивостой, мхжособмстого сприйняття i посадового становища чдемв колсктиву при дгагностуванн! су-niCHOCTi /А.С.Морозов, 1974; А.Н.Обозоэ, 1981; В.А.Бодров, Н.В. З^ютякова, 1990/.

Сдеркащ нами данх з урахуванняч налекност1 обстеяених до бригад номинального /бригади, шо сформованх з урахуванним фор-мальних ознак i припускають моялив1сть присутност! робт.тникхв s аэабмшм негативнкм вибором/ i гомфотерного типу /бригади, в яких припускаеться наявнхсть Т1льки взае~чшх позитивных виборхв vjs працювчими/ свхдчать, ио в останньо»«у випадку сброд учасни-kíb сукхсно! прац1 спостер1гавться по^хтио бхльша soíkhíCtb у показниках иейродинь»»1Ки i ряду особистих характеристик ДбФЯО/, особливо по шкалх "В" Днтелект/. Нащ данх узгодяуються з роботами ряда авторгв, эокре»а Н.Н.Обозов» з спхвавторами Д274, 1977/, В.А.Бодрова, Н.$.ЛукяяноеоГ /1981/, котрх розглядають, £ одного боку, иара«етри хнтелектуального розвитку як своорхдну ►-'ipy психхчно* сдалтаЦгГ i всегда у rpyni, а з другоу&а - як синхроннхоть психомоторных реокцхй, як здхбнтсть виробляти yei«a учазниками один ритм i темп робота.

Результат обстеження onejjaTopiB на установЦ1 "Гомеостат" показали, що Т1лы:и у 4Ь% ьгаадК1В В1дзнача<5ться эбхг ролзвих функцхй оботзжених в вкспгри>-е.чт1 з íx соцхометричним статусом у реально :1снуючкх бригадах БПУ. Характерной вгдзкакою таких бригад стала висока оцхнка експертами yenitiHOCTi íxjíloí' ррофе-стйнох д1яльност1, а також вхдсутщсть всэредиш бригад oci6 з взазмним иэгативним вибхрсм. Кр1м того, одержан! дат дозволив видхлити дб1 групп onepaTCpiB, як.х в одному випгдау характеризу-вться висским píBiicM íhiiaiathshocti та нестандарта íctxo иоводхнки при виршент нпйбхльа ваяких заздань - "лгдери"; в друго«--у -naoKBHiCTio при аирхаеянх як простих, так £ склэднкх задач -"ведзнх". Пор1Вняльний аналхэ вкразу нейродинакхкних та особистих характеристик у предотавнг.кт в цнх двсх груп i груп операто-рхв ЕЩУ в.цЪючу показав наявнхсть у "лхдерхв" бхльи високих рхвней фуимЦонально! рухлквостх нзрвових процас!в та .працеэдат-ностх головного мозку /вхдпов'дно у трупах " л i дери", г1)еденх,!,

'оператори Е£1УП » ЗРНП, 77+1,'18 з, SS+1,51 с, 84+0,89 с, Р< 0,001; ШЛ, 57(>13,5 подр., 521+12,2 подр., 522+0,7 п.одр., 0,01/.

Таким чином, yoniuniCTh rp.vn.oFOi дхяльностт опэратортв заложить в!д схоксстт. ix ¿мтелсхту5 цтццктскк-s характеристик г«овно-рухлкт!л роакгОЯ, показное ?'РНП та ПГМ. Неформалы»! flippst мадох труп хвр«"гопизуо-.-ься б! яга засопим рхвнэ«' роэвитку 1с.1родииа«!«кад х&рвкгяряо-и:: * такта особистих властивостий, як м?вариск!с?ь, iHw.eüi, оисц!йка стЫк/оть, счливхсть.

На пЦстйпх одормких даних каин була росроблена систола за-:caia по форму ¡заиню бригад Bil-У а урахувшмяк психоФхгНалогхчних а особмс-гих особенностей операторного персоналу. Ця систола ¡ключа» два осноениг огапи: форкування складу иперие створовз-1их бригад i ,корсю.Ця складу д:1кяж бригад. Ал горит1« розрахунку юбудовашй ка матоматичн1й яодвл! Байвса 1 ри.а-п1эований на пер-онаяьн*50М,

Слхд в1дзначити4що пснхоф!з!олог!чнмй в!дб!р оператор!в при ci" сяоТЯ важлиаост! не- о одве»?м фак-ором, здатни»« звбоштечити исоку прдцбздймйип», зкиурнкг: апартйнсст! та !м. Втü тхсно овкязадай гj забззпечанням рад!опального режиму прац! 1 в!дпо-ИНКу, СТПОре.ЧИЛм оптимадышх умоз учбозог ДХЯ.ЧЬНОСТХ, !!ОБИОЦ!Н-им обл!хсм C3Hi*fapno~ririOHiwux та еогоном!чних вимог. В И С н о в к и

1. Зластивоет! осноэиих нервоэкх прочее!а /®РНП i ГГП'/ si-!гр»ютъ й&клиэу роль у характер! реагувиия сомстовегетатквних, оихомоторнах üyin?4if! та особистих влаетивостэй, тем сами.* виз~ ипавчи ocoörnsacri {!ДОв:(дуйльно1 повад!кхи лщини.

2. В!д'чшо«,т! у почаэниках вегетативного рвагупання, вияэ-PtiHi >»is группки ос!б, шо характеризуются р!зним р!внв»» роз-ктку властивоотей основних кервових прочее!в при виконанн! до-званюс роаумоаих та фюкчних наваитажень.

2.1, При чикиненч! складно? оонегл'оуорпо? дхяяьност! i Фх-WKoro назантакеккя мало2 1итечснвност1 /25 Вт/ у ос!б з низь-

характеристиками pisi« ЗГКП та ПП4 в!дм1пают1»ея б!льш ви* »зн! зрушення э боку псказнчя^в к £рд i с р е с п ! ра т о р.ч о i оиетеми та иргоэитрат порхкшко с есоЗами» ffiü характеризуют:-оя йисо:гкva хйЧй!а5Я;--и датах йласгязоетой«

2.2. При прсегхй сспео*ютори!й д!яльнсот! -га ф!зични:с каван-«енкях сврсдиьоУ та аиеско! !и7ч:;еиЕноетг /SO Вт 1 100 В»/ •утвгих я!д"£ннсс?гй ударактзр* р;?агув«И2{я Фую-^хй зознхошого

дихання та кровооб^гу у осхб а р!они«и властивостяци основних кервових процес1В, не выявлено.

3. Виявлена певна залежн1сть вхд генотипу спроможн!сть первого! системи забезпечувати максимально можливий для даного хн~ д!ив1ду темп та ефзктивнгсть безпомилково! складно! сенсомотор-но! д!яльност4 в умовах часто! эмхни сл^дуючих один за одним р1зних позигибких та гальм1вних подразнили, яка лежить в основ! прояву властивостей Функционально! рухливост! нервовкх проце-с!в та працеэдатност1 головного мозку.

4. Методами корелкцхйногс та регресхйного аналхзу ьстакойле-но зв"язок помш показниками успхщкост^ професШю! д1яльност1 оператор!в та станом ряду психо*Мэ1олг,г1чнкх Функцхй 1 особистих властивостей особи, що даа п^стаау рокомецаувати викорие-товувати 1х для профэсхйкого вхдбору.

5. Показано, шо для отримання бхльш точного прогнозу про професхйну здатнхсть особи до роботи оператора доц1льно врахову-ватк стан !Т психоф!э1олог1чних функцхй не т*льки в умовах сгю-ксю, ало й у пер!од1 навчання та стакування.

6. Запропонованх рхвняння регресс, яих даыть змсгу прсгко-вуватк усп!шн1сть операторсько! д1Яльносгх на етапах навчання, стаз«ування, прийпяття лвдини ка роботу, на основ! зрахування характеристик II психофхзхологхчних та особистих властивостей.

7. Встановлено, ио успхтнхсть групозо! дхяльност! оператор!в блочних щит1в корування ТСС заложить вхд зйхгу швидк1Сних характеристик рухових реакцхй, показник1В функционально! рухлкьост! нервових процссхв та працездатностг головного мозку, ряду особистих характеристик. При цьому неформальнх лхдери "алих рсбо-чих колективхв, на В1Д"хну вгд формальних лхдерхв, характеризуют*, с я б1яьш високг.м рхвнет* розвитку властивостей основних нер-вов!ос процес!в I таки± особистих властивостей, як 1нтелект, е>»о-хЦональна ст!йкхсть, смхлияхсть.

8. Розроблена на»: апаратура 1 методика оцхнки властивостей ЕЭД знайпли широке згстосуваннк у багатьсх учбових закладах, НД1, Мдоччкх срганхоздхях ОВД для вир1ввння ряду тооретичкях та прикладних задач. .

1ЕРЕЛ1К ОСНОВНИХ Р0Е1Т ПО ТЕМ! ДОСЕРТЛЦН

I. Кайдиков Г.Л. О некоторых физиологических критериях профессионального отбора операторов тепловых электростанций //

Матер.,I Всес.симп. "Психофизиологические основы профессионального отбора". - Киев, 1973. - С.81-62.

2. Майдиков Ю.Л. Возрастные особенности некоторых физиологических функций у машикисто-операторов тепловых электростанций // Гиг. труда. - 1973. - »12. - С.1-4.

3. Бузунов В.Л., Майдиков Е.Л. Профессиональво-воэрастные особенности некоторых физиолотческих реакций работников 1ЭС

// Сб. Гигиена труда. - Киев:Здоров"я, 1974. - »10. - C.I28-132.

4. Навакатикян A.A., Бундов В.А., Майдиков Ю.Л. 0 физиологических критериях профессиональной пригодности операторов // Яурн.ЕЦД. - 1974. - 24. '"5. - C.II30-II35.

5. Наззлатикян А.О., Майдиков Ю.Л.; Яковлева И.Н., Ластовпенко В.Б. Основные аспекты психофизиологического отбора лвдей для профессий операторского профиля / Сб. науч. тр. "Психофизиология труда операторов пвтоматизированногопроизводства" М.: 1974.- С.102-103.

6. Майдиков Ю.Л. Психофизиологические критерии профэссвонально-го отбора операторов снергопредприятий // Сб.науч.тр. "Эргономика на транспорте". - Киев:3нание', 1975. - С. 14-15.

7. Навакатикян А.О., Бузуков В.А., Майдиков Ю.Л. Возраетше изменения внешнего дыхания в зависимости от характера'трудовой деятельности // Сб.науч.тр.'"Геронтология и гериатрия*. -КиевгНаукова ду^кй, 1975. - С.76-79.

8. Майдиков Ю.Л. Профессиональный отбор как метод повышения эффективности труда и сохранения здоровья работающих // Матер. -IX с"ездя У*:р,гигиенистов. - Донецк, 1976. - С.99-101.

9. Вуэунов В.А., Майдиков Ю.Л. К вопросу о влиянии характера трудовой деятельности на Бозрастныо изменения обшей физической работоспособности // Кури.Гиг. к санитария. - 1977*. -М. - C.IC7-II0.

10. Бузунов В.А,, НаЛд!ков Й.Л. 5iofow>rinHi i ncüxoiorivui яри-терт! профзехйного вхдбору у нрофесгях, шо стакоалять особ-лявх ¡акмогк до органхгму // Мятср. X я"1эду Фхз!ол.тостпа. -КиГЕ:Наунова думка, 1977. ~ С.41-42.

11. МпЦдикон Ü.JI., ;'..а:арекко Н.В. Значение типологических ссо-бешостсй нервной системы человека для профессионального от« бора опараторон энергосистем // сб.тр. !'Зргоко»ика ка службе производства". - КиевгЗнанко, I97S. - C.I4-I5,

12. Майдетоз Р.Л. Вопросы организации труда, операторов соврз-

минных энергопредприятий // Сб.тр. "Эргономике не слугабо производства. ~ Киез:3нание, I97G. ~ C.I6-I7.

13. Нвяакатикяк А.О., Бузунои Е.А., Майдкгов Ю.Л., Кузнецов П.Г О прогнозировании успешности работы операторов на оспсвани: личностных оеобениосте1'! // Гиг, труда. - IУ78. - MI. - С. 5-9.

14. Навапатикян A.D., Бузунов В.А., Майдиков Ю.Л. Психофизиологически© методы профессионального отбора в ведущие профос*» сии анергопредприятий. Метод.рзкомчцдации // МЭ УССР, Кие», 1979, - 24 с.

Ii-, Макаренко Н.В., Кольччнко II.В., Зороновскак В.И., МаЗдпков Ю.Л. Вагетативнио и э"бк^роэдав^алографачесийо корреляты кратковременной зрительной памяти у лядой с различней ин-д1ивидуш1ьно*-гиподори«ески«*и особвкностд«и нервной еисте-ы / Матер.Х1У Всее.фйз.юл-. об-ва им.И.П.Павлова. - Баку:Кука, 1983. - C.3II-3I2,

16. Какаовую Н.В., Кольченко H.F., Майдиков Ю.Л. Опрад&лоиив Функциональной подвижности нервной еистсмы «оловена на при» о ере ПНН-3 // KypH.bffl. - 1С©?. - 34, а,5. - С.972-37*,

17. Майдиков Ю.Л. t Макаренко H.B. t Петяеняо l'.ii. к др. Пснх<Фи« энолоричэскич методы и критерии опенки уппааности профессво нальной деятельности оперативного персонала ГРЭС. Метод, рекомендации // МйнкстарстБО энергетики и ?д^ктроФикации СССР, Кн-т физаологикииы.А.А.Богочо/лца А!-! УССР, Учэбиотре-ниророчм'8 центр Миноиэрго УССР. Кяеа; 1935. с.

18. МаЦвикоэ Кольчежш Й.В., Кионко В.М, и др. Физическая ргбоп'ос.'-г.сйобнос-ть ее связь с профессиональной деятельностью операторов 5 эакятнх управлением слояшх o6"eis«>B // Ул тер^Бсес.конК ^иаяологическио проблем уч&'яеть и восста неаленил". - Кяьв-Чвркассч, 1995. - Т.П. - С.2-5.

19. Гериск--'Ой A.B., »'айдкков VJJ., Пвтлекко В. А. к др, Прогксэи ровакие эффективное?»» профессионального обучения маззшистов енергоблоков // Матор.Всес. коп$. '"«изкплегичеекив проб" леил >50г.<леивл в восс таном«««"., •• Ккоа-Чсркаисы, 2S85. «• УЛ. - С.92-93.

£0, Майдикоз Ю.Л., Макаренко И.В.. Киемко В,?.', Роль личностных особенностей в пр^гпозиревгнки ултевноста работа операторов современных -теплоб:-'?: &ле<-.?рос?ашх!-. // Матер.Респ.кок^. "Современные проблем • экч'-у.гат!'::к:\ - Киеь.:Минекеп|<о УССР. -1935. - С,41.

1. Мпйджоа s Макаренко H.H., Кольчокно П, В, Высшая мерзкая деятельность человека в условиях адаптации к средне-гсрью // Журн.ВНД, - 1935. - Ээ. г,Л. ~ С, 12-19,

2. МайдЬкоч Ю.Л., Ксльчемко ИЛ)., гйзнко В.М. та 1н, Рол;, ос-НЛВНЯХ В,п?.С?й50СТЭЙ ИарУЮПО? CJ'CrSMsl i Х£.раЯТврОЛОГ1Ч|!Н*

осебливсятай я трудовой д1яльнсот$ опвраторв-споотор!гача Ii

М«теф.ХП ¡¡"узду Укр.$1з!аз.-т~ва Л.Паэлояа. Львга; Наукоза аумка, ItfVi. - СД>?«ЗВ.

3. Майдикоя Ю.Л., М?яарекко И,В,. Нольчеяко Н.В. и др, Связь успешности профессиональной деятельности опзраторов-наблв-дпуалей с психефияролог-иавскими и личнг>стни»«и особенностями // Фи^иол.человека. - 198-5. -> 12, Н. C.79G-Ö02.

4. Ман«реьно Ii.В., Майдиков RJ1., Коявчэнко Н.В. и др. Исслг-погаже наследственной обусловленности некоторых псказате-лай к«Пролинь?ичк8ких и психомоторшх функций, а также личностных особенностей человека // Физиол.яурх. ~ 1937. - 33, И>2. - С.3-9.

Г/, !\уцпиов Ю.И., Навакстикян А.О., Казаков D.IL, Нвйдиков Ю,Л. и др. Психотерапия и кс.ичдикзчинтоз!®>8 »етоды профилактики пограничдах состояний и лсихоео«атнчеоккх р&естройст*» у оперативного персонала ЧАХ. Метод. рахемзцдбции // ^ -"ССР, Киев, Т9Л7. - 47 о.

G. Майдиков Ю.Л. Роль личностях и нгйрединамическнх характеристик а группопой профессиональной деятельности чоловчне оператора // Сб.науч.тр.:"Гигиена труда"» - Киеь:Эдоровпя, 1387. - 23. ~ С.94«97.

7. Макаренко Н,В., Пухом В..ч„, Кольченко П.В., Майдиков Ю.Л.

к др. Основы профессионального психофизиологического отбора. - Киев:Нпуковп дукка, 1937. « 244 с.

8. Майдиков Ю.Л., Макаренко Н.В,. Ккел^о Роль ивдиваду** алым;: психофизиологических свойств в операторской деятельности человека // Мгтар, Всес.конф, "Сравнительная физиология выспей 'иергшоА деятельнее?:? человека'и животных". - М.: № СССР, 1983. - 4.2. - C.53-Ö5.'

9. Майорекко П.П,, Махаренко Н.В», йайдиков Ю.Л. Аэтомщ-изиро-эамиая система сбора и обработка физиологических данных на базе ЭЦВМ мЭлектрсиина-ДЗ-28" // Ма-гвр,3азс,симя. "Проблему оцемк« н прогнозирозеияя фугяциои«льиых состояний организма в прикладной фазиолугни". Фрунзо:йлимв 1533. - С. 123-124.

30. Майдикоь Ю.Л., Макаренко H.B., Майорвнко ¡1.11. Особенности регуляции сврдочного ритма у лед с различимы уровнем функциональной исдвшаюсти наркных процессов при сенсомоторной деятельности // Матер.Всоо.сгмп. "Проблема оценки и прогнозировать? функциональных состояний оргагагзма в прикладной физиологии".- ФрунэогИдим, 1988,- 0.320-321.

31. Майданов Ю.Л,, Макаренко К.Б., Герасимов A.B. Приицыш а крикарии цсысофйзиалогйческсго формирования бригад по обслуживанию блочтгх щатов управления современных электростанций. Метод, рекомендации // Минэнерго в алгжтрифцкацаи УССР, Иц-т физиологии им.А.А.Богомольца АН УССР, 1Ш гаги-eii« труда а профзаболеваний МЗ УССР, специализированный центр-подготовки персонала "Знорготрзншг" Мия.аиарго УССР. Киев. ISÖ9.- 43 с.

32. Майданов ОД., Макаренко Н.В. Особенности состояния кардао-респираторной системы в условиях сенсоиоторной деятельности у лиц с различим уровнем функциональной подвахности и силы нервных процессов /./ Матер. Всэс.конф. "функциональные разорви и адоптация".- Каев: Каукова думка, 1990.-С. 246-24?-.

33. Майднков Ю.Д., Макаренко Н.В., Панчэшсо В.М. а др. Знача-нло нейрэдшшмичосквх и личностных особенностей чааог.С1ш-оператора в условиях груапозой деятельности // Психологич. курл.- 1990.- II, Н,- C.47-5I,

34. Пайщиков Ю.Л., Майоренхо П.П. Компьютерная систока диагностика нэйродапа:д1Чоских, психологических и личности« особенностей человека // Матер.Рссл.коиф. "Индивидуальные психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность".~ Черкассы, I9SI.- С.42-44.

35. Майдиков Ю.Я., Макаренко Н.В., Найореико П.П., Паячешсо B.U. Особенности реагирования кардкораспирадориой систем в условиях сеисоысториой деятельности в зависимости от уровня функциональной подвижности нарвннх процессов // Фаз и си. человека,- IS9I.- 17, £S,- С.23-28.

35, Майдиков Ю.Л. Значение психофизиологических е личностных особзпдостеЗ в успзаноста профессиональной деятельности ©пэраторол с раздачаии уровнем производственной о"еваточ-ваааостй // Уатер. кой£, "Акяуальико про&хомн фазкологаа",-Кьав: ЛдбХдь, IS?82.- С. 65-66.