Автореферат и диссертация по медицине (14.00.17) на тему:Функциональные возможности системы дыхания высококвалифицированных спортсменов разной специализации

РГ6 ОД

Ч I; 'I í í •«•l ï 5 ^ "; <-'

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАТНИ , Харк1вський державний медичний шститут

На правах рукопису

МИРОНЕНКО BiKTopin Олександр1вна

ФУНКЦЮНАЛБН1 МОЖЛИВОСТ1 СИСТЕМИ ДИХАННЯ ВИСОКОКВАЛ1Ф1КОВАНИХ СПОРТСМЕШВ PI3HOÏ СПЕЦ1АЛ13АЦИ

14.00.17 — нормальна ф^зшлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата бтлопчних наук

Харкт — 1993

Дисергащею е рукагшс.

Робота ©игонана у Кигвсыдаму державному шституп ф1зич-«о1 культури.

Наунсоний KiöpiiBiHniK — доктор бюлоггчнм'х .наук, тарюфасор М1ЩЕНК0 Виктор СергШович

Офгцшш опойенпи:

доктор медшчних ¡наук, профеаор ПАРХОМЕНКО Людмила Костянтишвна;

Кандидат бюлопчиих мауж, доцент KAM AGB Олег ¡ванович.

Орав ¡дна оргашзащя — Гнститут ф!зюлоги ¡м. академика О. О. Богомольця АН Украши, м. КмТв

Займет вибудеться « $ » y^t/J_ 199 -2 року

oJl_ год. на заадаиш спеща.'азовано! вчано! ради Д 088.23.04 три Харюасышму 1 медийному шсгашугп за адре-сою: 310022, XaipiKiiB-22, прооп. Л&нГна, 4.

3 дисерташею мож.на ознайомитдося у бШлютеид Хар.кгв-ського медичного шституту.

Автореферат роз ¡с лаки и « » /ТУ^/ЯЯ^^ ¿L 1993 року.

Вчешш секретар апец1ал1зовамоТ вчено! рада — кандидат бюлопчиих наук

ЖУБР1КОВА Людмила Олексивна.

ЗЛШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ,?ОБОТй

^ктуалыНсть теми. В цйкл!чних Biwix и1 язово! д!яльност! спец1ал!аован!<зть впливу ф1зичиого тренування на орган!зи спорт' сиена пов'язана а виконанняи навинтайень р!зио! потужиост!, ва-р1ац!1 Iх силового ! твидк!сного: компоновав, повиии поеднан-няи повторень навантакень у тренувальноиу процес!, яке призво-дить до удосконалення перевашю «ко!сь одно1 !з стор!н ф1з!чно! працездатност! лпдини.. '

Нин! добревисв!тлен|Питания, що стосуються в!дм!ниостей фуивдоналыш пристосувань з певною ulpcm в полнрних видах ф!-зичних навантагень, зокреиа у таких, як тричала робота на вит- -ривал!сть f спринтерська робота,, робота лаяачи J стоя.ч!, робота, що. виконувться перевакно ногами ado рукаии, деяк! 1ни! питания. Шляхи розвигку вузькоспец1ал1зов1ших адалтац1йних ыахь-Hl3UiB, що з?<5езгшчують дужэ високу працездцтн!сть, витрива-л!оть висококвал1ф!ковзних;спортсыен!в, досл|дяен! нодосить.

Вивчення спец!вл!зованих осооливостей функц!оналЫ1их иож-ливоотей opraiiiauy 1 специф1чност1 адамгац!! на ослов! влачен-ня кисневотранспортнй! систели дйхання в ц!лоыу валливо для розуи!ння оптиыальних шлях!в розьитку фуикц1ональних молливоо-теЗ орган1зиу при р!зних видах ф!зичного тренування, а такох для удосконалення методов контролю в спорт! ввдих доснгьень.

, Робоча г!потеза. Допускалось, цо дли характеристики студню адайтац!! орган!зму до високих тренуьилышх навант'ивнь i! д Час ф1зично! роботи вир ¡шального значении ¡шоувавть харак-fepacrititii оптимальное?! ,.структури\;()ункц!о11альн11Х пристосулань' фов!дних у зийеупечени1 дано! ^обсти ф!зio;ioriчних сисг-и. Ци входили 1з того, до р!з1ш;( ступ!нь ро^в.-.тку i .си!ьь!дно£ения

■окремих компонентов пристосувальних функц!ональних реакц!й про-Ыдних для виду д!яльност! систем вианачають в!дм!нност! функ-ц!ональних можливостеИ орган!зну спортсмен!в, характеру 1х пра-цездатност!. При робот! на витривал!сть такими системами в кар-. д!оресп1раторна система /КРС/ - система дихання в широкому ро-зум1нн1 цього терм!ну /2, 17 та !н./.

Моли а вважати, що особливост! пронесу адаптацН системи дихання, пов'язан! з1.спец!ал1зац1еп спортсмен!в, дозволячть поглибити розушн'ня шлпх1в оптим(зац1! фуш:ц!оналышх присто-сувань. .

Об' ектом даних досл!джень вйбрано велосипздист!в високо! квал!ф!кац!1, як! спец1ал1вупться в гонках на шосе /100 км/ I треку: спринт, г!т /1 км/, переел1дування /Ь т/.

Предметом досл!джень е функи!ональна п!дготовлен!сть, що в!добракае особливост! прояву основних компонент1в структурй выагальпо! д!яльност1,'

Мета роботи: вид!лити та охарактеризовать особливост! ф!-з!олог!чних механизма функц1ональних пристосувань системи дихання, по^'лзан! з форнуванням спец!ально! працездатност1 спортсмен!в р!зно1 спец!ал!зац!1 /на приклад! вэлосипедного сп. рту/, I розробити нормативн! ф!эIолог1чн! характеристики /ля удосконеленнп д!агностики функ'ц1оналбних.нояливостей оргз-1.1зму спортсмен 1в.

Заплаиня гос;|1дд(знь. I. Визначити особливост! буакцЮТаль-}'их можливостеР, системи зовн!швього лихалня ! газообм!яу велосипедист^ pf3H.pl спец!ал1зац11 /сприят, гГт, гонки перзол1ду-. *ання, яосейн! гонки/.

2. Охарактерцзувати функционален! мопн'Есг:т1 сигтрик" чскт-г.пзьяо! геиодйнеч!ки 1 гроиспорт гадIв.-крон'л ; "»елосцг.о.тотГв

, ■ : • * ' р!зло! спец1ал1зац11.

' 3. Визаачити р!вень розвитку превших ф1з:олиг1чних впа-,стлвостай сиотеми дихання та 1х сп!вв!дношення у-спортси0н!в р!зно! спец1ал!зацП. ,

Вид1лити най1нфориативн(ш1 показники, визначити 1х нориа-тивн! значения для д!агностики функц!ональних можлиьостей ква-л!ф!кованих спортсиен!в р 1ано1 оавц1ал1зацИ .

Основа! положении дисертац!I, що вицооятьоя на захист;

1. Нормативна характеристика р£ вин функц!оналышх ыожли-востей, спациф!чност! функц!ональних прлстосувааь оистеии эов-н1шнього дихання, центрально! циркулпцП, транспорту газ!в кров'ю при р!зн!й направленное! I ф!зичного ¿ранування спортсие-н!в.

2. Пров!дн! $1з1олог1чн! властивост1 еистеии дихання, цо

значиться в основ! вузькоспец|ал!эованих прояв!в витривалос-■ с

т! спортсмен!в р!зно1 спец!ал1зац1I /Ни приклад! велосипедного ,спорту/.

3. КритерП оц!нки специф!чност! ф!з!олог!чних пристосу-эань спортсцен!в р!зно1 спец!ал1зац!1 ! п!дстави для !х д!аг-ностики в процес! комплексного контролю.

Даунова новизна, Внзначено пров!дн! ф!з!олог!чн! фактори ! иехан!зма, як! визначають граничну продуктишисть сыстеци дихання, !| функц!ональн! моживост1 при вузькопаправленому розвитку витривалост!, Виэничено шляхи оптиызицП пров!дних крм-понент!в фуякц!оналыю| п!дготовлеаост1 спортсмен1в р!ано| спец!ал!зац!1. Розроблено ослови для удосконале<<нн фЫолог!ч-но! д!агностичи функц!опально! п!дютовлиисст1 спортсиеи!в, як! спец1ал!зувться в р!эних видах велосипедних гонок," а систем! комплексного контроле спортивного трсаування.

• Практична значим|сть.робота полягае у ьизи&ченн1 характеру оптим1зацЯ пров!дних компонент!» функц1онально! п!дготовле-ност! спортсмен(в р!зно! спец1ал1зац1!> Розроблено сснбви .для удосконолення ф!з!олог1чно!.диагностики функц1ональио! л!дго-товлеиост! спортсмен!в, як! споц!ал1зу1»ться в р!зних ;видах го- , нок, в систем1 комплексного контролю спортивного тренувания.

Результати проведеиих досл!дяень можуть1 використовуватися в процес! п1дготовки взлосипедист!в високо1, квал!ф!кацИ,.як! спец1ал1зуються в гонках на треку ! шосе I входять до складу зб1рних. команд кра!ни, ющо,

Представлений в робот! матер!ал 1 зро;>лен1 на його основ! висновки та узагальнення иояуть використогуватися для викладен-ня курсу фЫолог!! спорту у ¿ищих та середн!х навчальиих аак-яадах -.¡Изйчно!'культура, на факультетах п1дввдоння к«ап1ф1 кац(! тренерського складу, при розробц! практичник рекомендац1й 40Д0 питань удосконалення управлИшя тренувальним процесог. пелосиле-дист1в високо! квал!ф!кг.цП.

ДпробапГя роботи. Роароблвн! в результат! досл!джень кри-тср!! сц!"ки пров(даих спвц|8л1а(шаних ф!а1олог!чних властивос-тей системи дихання спортсмен1в р!зноГ спец!ал!8вц1! використо-ьуютьси у ирактиц! фЫ олог1чного теступанли велос:шедист1в :1б!рно! команди Укра1ии. ' '. . ' ■

Натер1алп рсботи продстввлоно у 17 публ1кгц!ях I в науко-ьих зв!тах Звеленото плану НДР КомГтоту з ф!зичноГ культури ! спорту при Рад! У.!н!стр1в СРСР 1981-1986 рр. з проблеми 2.1,2 "Пашков! основ;; управл!иня тренувальним г.роцееом ви:.ококвал!- . ■'>1 кс-вапих споргоыен!в" /У: дярх. реестрацИ 81С36903/. Про рс-'

.чуЛЬТПТИ:р0(>0»И ПОЙДОИЛЯЛООЬ ¡г. !1СесОП31'.|1Х Т£. |ПСП>бЯ!|£?ГСЬ-

:их гпуконо-ыетсличних кои<5>ереда1их.:; ...

Структура та обсяг роботит ДисертацЫ викладена на 206 стор!иках машинописного техсту, скл'адаетрся !а вступу, огляду л1тератури, п'лти роздЫв результата власних досл!дхен.ь\ заключения висновк!в, списку л!твратури; про1люотрована 21 тай-линями I 27 малпаками.

11ЕТ0ДИ ТА ОРГАН1ЭАЦ1Л ДОШДЖЕНЬ

Цегоди дося!джань. I. Анал!з л!тературних дяерел, щоден-шк1в спортсиея!в I треиер!в.

2. Комплексна ф!э!олог1чне обстаасення з використанням ив-соду велоергоиетрИ I таких 1нструыентальвих метод!в: хроно-ттр!!, пульсометр!!, сп!роиетрН та газомер!! /ввидкод!ючий штоматичний газоанал!затор 1ШС "Бекман0/, б!ох!м!чних методе анал!зу газового складу, кислотно-обновного стану кров! та онцеитрацИ молочко! кислоти в н!й,

3. ИетоЯи математично! статиотики.

Досл!дхуючи спвциф!чн!сть н&гайних адаптац!йних реакц!й астеми дихання за умави р!эно! опрнмовиност! повторных ф1зцч-их навантажень, ми використовували низку тренувальних прогам. Програма швидк!сно-силово! спряиованоот! полягала у ви-онанн! "сер!! коротких прискорень по 15 с з паузами в!диочинку > ? хв. Загальна к)льк!сть повторбнь - 10 - Програиа для изчвння функц1ональних пристосувань оршИзму сиортсиен!в л!д ю навантажень аяаеробно! гл!кол!тично! спрнмован ост! поля-1ла у виконанн! п'яти сер!й 60-секундних прискорень, по 4 при-юрення в коин!й сер!!. В!дпочиийк м!х пркекориншши - 2 хв, ж сер!ями -7 в. Тривал! (¿¡зичн! наванта*ення,'оирнйоьан! удосконалення аеройно! продуктивное!!, продовжувалиеь в!д - 40 хв. до I - 2 год. "

ирограма комплексно велоергоыегричних обстеяень спорт-cueniB передбачала виконання комплексу таких наванганень: I/ прискорення 15 с з ы i сця з навантакенням 6 кг на колесо ве-лоерсометра; 2/ прискорення I хв з м!сцн з навантакенням 4 кг на колесо велоергометра; 3/ навантакення, що ступ!нчасто шдви-щуеться; 4/ стандартного навантаження; 5/ навантаження на р!вн( "критично1" потужност!. За результатами досл!джекнр розрахрвува-лись 33 показники, що характеризуют функц!и система дихпння /спокивапня киснга* хвилиниий об'ем дихання, "Дихальний коеф!ц!-ент, вентиляц!йний екв!валент, кисневий борг, тощо/; кровооб!-гу /частота серцевих скорочень, артер!альний тиск, тощо/ i кров! /концептрац!я артер!ального лактату/ i дозволяться в!добра-зити так1 npoBijHi властивост! /головн! фактори/ йтруктури функц! опально! П1дготовленост1: I/ аеробну потужн! сть, 2/ анае-робну потужн!сть, 3/ функц!ональну ст!йк!сть, 4/ функц!ональну pyxoutCTb, 5/ еконои!чн!сть, б/ ступ!нь реал!зац!1 функц!ональ-ного потенц!алу. П!д чес проведения дослгдженв 1 оц!ики функц1-онального стану спортсмен1в використовувались педагог!чн f та методичн! г (дходи, розроблен! Е.С. М!щенком /1980/.

П!д час вивчення. особливостей реактивност! систоый дихання "а зрушшня дихального гоиеос.тазу, нов' язанйхз!. спортивною сп0-4!ал1зац!вп, ми застосували тест з нвнавашат.ешш педалгь вмшям, так як при цьому вплив нейрогенного компоненту венти-лнторно!"реакц11 ризначаеться майже виключно !мпульсац!ею в1д працчвчих к!нц!лок, Також вивчалась 1 оцйноваллсь зм!на vyran-впст! порог!в рспкц!й, !х .ивидкост! i от1йкост! до адеквм-Hi:x для системи дихання г!перкагш!чного i г1поксичного пограз-

Ш!К|В. ' • '

Одеркан! дпн! спрацьовзн! за допо;;ого*» звг.1ль«ои1до«йх ые-

тод!в вар1ац1йно! статистики. Розрахунки, статистична обробка даних проводились на ЕВМ еерИ ЕС,за стандартней програиаыи. Автоиатизований ыетод д1 агностики реализовано разом з 1нститу- . той кЮернетики )ы. В.М. Глушкова АН Укра1ни.

0рган1аац>а- досл1джеиь. .Досл1джения проводились в ршках науково-иетодичного зибезпечешш п1дготовки зб1рно1 коыанди СРСР з велосипедного спорту на треку 1 шосе,

Обстеяувались здоров1 високотренован! спортсиини 19-26

рок1в., спортивна д1яльн1сть нких характоризувалась вкрай висо-

1СШ р1внеы рухово! активност! 1 специф!чяиыи уиоваии адапта-

цП систеии дихання /51 чол/. Серед обстеяуваних протигои '

к!лькох рок!в була група /21 чол/ спортсменов св1тового кла-

оу. Основна частина спортсмен1в обстежувалась ьо 2 - 4 рази

за р1к протягои 2-3 рок1в. Середня тршшл!оть напруженого

трацування складала у обстежуваиих ос!б 8,2+2,4 року, о

0СН0ВН1 РЕЗУЛЬТАТИ ДОШ/ЦПНЬ

1. Специф1чн!сть иегайних идаптац1Нних реакцШ систеии дахьння за умови повторних ЫзИчних наиа..такень р1зио! снря-мованост!.

1.1. Навантадення шт!дк!сно-силоио1 спряиовьн ост!.

ТреновенМеть циркуляторно! реакцП /ЧСС, ХОК/ за умови даного виду роботи пов"язана як з( в1упенеы зруое.ищ ре^кцЦ, так I з II ишидк1сти. Чип 01льше- повторень, тии эначн1ше ви-конання вправ обуновлиеться зруиешмма, викликаниии ноиирод-ньою роботов. Найб1льшу вираа'ен1<у:ь реакц1я зсЯльшзння спаивания кисню Оо/ мае на 2 - 5-иу пиискоритшх, досяггтчи

-I ^ I • I

аначних величим - - ,8 л.хз /-.('-О'« цл.хв-1, кг /.

В цей же пер1од п! дтр;шуетьс,'1 паивида нрацездит^егь 1 спо-

стер^аетьсп зб!лылена швидк!сть розгортання реакц!й аеробно-го мвтабол!зиу.

До к1нця дано! програми прискорення зростае лактатна частина кисневого боргу I к'онцентрац!я лактату в кров! /на 5-6 ммоль . л"1/. Молочна кислота-вое менте виводиться !з кров! до початку нвступних прискорень.

У динамГц! сер!1 прискорень тривал1стю 15 с. потужн!сть навантаження, що виконуеться у кожн!й вправ! виявилась т!с-но пов"язаного !з р!внеи п!ку спояивання 02 в кожному приоко-ренн!.

До б-7-го прискорення зникувться реактивн!сть фунгсц!о-нальних систем до р!вня п!к!в реакц!!, зростае недов¡дновлен-яя споживання кисню. Повторения прискорень у цей пер!од программ вяо на мае ц!лесПрячоьано! тренуючо! д!1 на швидк!сноси лов! можливосй спортсмена ! на спецй$!чн1сть пристосувань функц!Й днхання. Оск!льки протягом вс!е! программ навантаження виводиться велика к!льк!сть СС^ /к!лька лIтр!в/.! ст!йко наростае явище алколозу 1 г!покапн!!, 'важливим е швидке в!д-новлення втрат ,С0? орган!амом. У зв'яаку з ции одним 1з голон-

с - ,

них фактор!в тривалост! Шдтримання споциф!чност1 гренувально-Г1 ефекту протягом всього пер!оду тренування спринтерсько1 спряиован ост! е висока чутлив!оТь до СО^ що т!сно корелюв !з загаль:юв регктивн!стя мозку.

Таким чином, споциф!чн!сть негайних адаптвц!йнйх роакд1й за ууоии швидк!сно-сило1;о1 спрнмован ост! прогреми тренуввль-НИ/ навоит-шепь полягае в ефект!' куиуляцИ впливу на 4'з!оло-г!чя! систеыи /центрально! цжжуляц!!, ^юсанн:!, тодо/^ пкиИ приводить до повного характеру тренованост! енотеи, лов"н-явного не так у Г ступеней зру::,виня функций, як з! азялк1стю

•функц!ональних реакц1й, зор1еатованих псг>едус!и на динашку СО^ в Орган 1зм1. |

1.2. <Изичн| навантакення анаеробно! гл!кол1уично!

спряыован ост!.

В1дносно сг1йкий стан пров1дних анаеробинх иехан1зи!в енергозабезпеченкя спостер1гався протягои пэрших дзох сер!й прискорень ^ х 50 о 1 частная прискорзнь 3-1 сер!!, тобто 61-пя 5036 тривалост! програии навантанень. У цей пер!од зареест-рован! найб1лыл! величшш конценграцП иолочно! кислоти в кров 1, висока здатн!сть буферування ацидеы!чаих зрушень 1 пои!р-но знижена величина рН крови Цз дозволило пЦтрииувати в!днос-но висок! величина споживания кисни - приблязно 85:4 в!д 1нди-в!дуальних иаксииальних значень. Важливии критер1еи эберзжен-ня от1йкого високого р!вня анаеробно! лактатно! працездатнос-т! була здатй1сть до подальшого накопичешш спсциф!чни.. зи!н, наприклад, зрушення концентрацН лактату, деф!циту оонов, абе-режеиня здатност! 'до досяшення "п1кових" величин реакцИ зов-а!шнього дихання 1 центрально! циркуляр!.

Починаючи.з друго! половини 3-1 серН прискорень спосте-51галось згасання под!бних раакц1й. Поступове зниження спожи-1ання 02 в цей пер!од поь'язане 81 зниженняи угил!зац11 02 1ъ 1ртер1ально! кров1, тобто насаыпиред з1 ст1йкш1 вЦхиленням |1д оптимальних значень перероэпод!льиих реакц!:1 кровобИ'у. се це знаходиться в осгюв1 фориуваиня дозготриязло! адапта-,1Йио! систеии, спецнф1чннх рис II релтпыост1 I в рззул&та-1 визначае висову працездатн1стьлспоргсш;н1в у робот! тано! пряиован ост1.

1.3. Ф1зичн1 навантаження. спряыован! на удосконалення аеробно! продуктивност!

' ' • . " • - . - * '

Вивчалась аеробна продуктивн!сть I т1сно пов"язана з ней ', , загальна витривал!сть, яка з точки зору енергетики роботм вяз-' начаёться потужн!стю 1 .ефективн1стп окислювальних прог.е^в аеробного утворення енергН,а також по'тукн1стю 1 стМнЛотю функц!ональних систем, цо з'абёзпечують доставку кисню, суб- ' страт!в окисления. ■ ' ■ ' '

Найаагальн1шиы адекватним показником, що визначае "аероб-ну потукн1сть", е ыакс'инальне спокивання кисню /МСп02/, а та-!-кож критичний /ы1ншальний/ р!вень потужност! роботй /й/кр/, : при якому вже досягаегься МСп02-> Однак результат у зидганн! не ыснше, н!ж величиною МСп02, обумовлюеться здатн!стю п!дтриму-.' вати висок! /70 - ЭОЗй в!д ЫСп02/ величини спожйвання кисню '/близько ВОЙ в!д максииальних 1ндив!дуальнйх,величин/,-, .','.

Б!льш ст!йкий ревень спожйвання 02 I тривал!шй. ; його «й дтриманяя мае и!сце у велосипедист¡в-шосейник1в. Одндя': ■за низкою пароиетр1в /ЧСС, СО, ДО, ЧД/ справкньо! стаб1л1зацП не спостер1гаеться прртягоы всього тренувального звняття.

Важливим крйтзр!еи праце'здатност! такок в тривал1сть

трииання функц!онально1 ефектявност!, но зникуеться. Перелои-;

пни иоыонт наступав в середньоыу ,на 70-80-й хвилш! роботи, "

знинуеться еконоы ¡чн!сть роботи.1 здатн!сть до адекватно! ре-

;акц!1 спсхинання 02 ва нетривал! п!двздення потугчност! навант

, тажемня. Под;"1бп1 процеси спостер(гаються в, систеи! легенево-} - * . '. го газооби!ну: через процеск, що в!дбулаються я систем! р'егу-

ляцП диханнн, знижуеться здатн1рть утримулати високий дихаль-

: ний об'ек. Через знцження еконохМчност! 1 о^ектщмост! леге-' йавого газообм1йу виникае нообх1дн1сть зб1львеинл лёгеквво1 -вентиляцП. В1дбуваеться токож зниження ом1сгу 0? у вы1шан1й.

'ам'(|!1ан1й венози1й кров1, що,говорить, з одного боку, про зрос-т'ання утил1зац11 0-, 13 ар'тергально! кров|,' а з другого - про 3'ростан.ня ступбня втор11нно! тканинно!'ггпоксИ - це, е важливиы, 8 можливо, 1 про^1дниы фактором тренуви.льного ефекту наиаита-: 1внь, як! анал1вупться,

П. 0собливост1 функц!й счстеми дихання у спортсшен1в р!заоГ спец1ал!эац{!

П.1. Особливост! газообмену у спор(гсыен1в р1зно! спец1а-/ -в1зацН 1ИД час 'яапружених ф(зичних навантажень" •

Спец1ал1зац1я в р1зних видах велосипедних гонок суттэво впливае. на динамку показнШв газообмену протягоы роботи. За уиови критично! пртужност1 спортсиени, як! спед!нл1зуються в иосейних гонках I гонках переел(дувакня на треку, пали найви-щ! величини спохивання 02 I виведення ; СО.,.. Максимальна спожи-вання 02 у шосейник!в-досягало .70,2+0,63 мл.хв"'.кг-'. У спринтер (в ця робота викликала пШищення спожйвання лише До 54,8+1,21 мл.хв-'.кг-1. У груп! г!товик1в данна робота су-проводяуьалась найзначн1шим итягненням в процес виконання роботи анаеробних д*ерел енергозабезпечення /ДК=1,18+0,03/. Здатн'1сть велосипедист!в працювати "в борг", що тестувалася ' п!д ,час 60-хвиливноГ робота, найкращо» була у спринтеров 1 г1-говшив, найНршоо - у шосейник1в. За умови навантажень, до • ступ!нчасто п!даищупться I становлять 50, 75, 90% в!д ИСп02, яайвйций р!вень. спохивання 02 ,спбстер1гався у шосейник1В. НаЙ-ъщ1 показнйки. виведення С02 ми споотер!гели у г!товик1в /75^ . в!д НСп02/,, П8ресл!дувач1в ! шосейник1в \/90ь в1д ИСп02/. У спринтер!в. величини виведення С02 були найб!льшиии за умови на-яантаження потухнЮтю в1д веллчини його на р!вн1 '<СП02#

Спйц1г:Л1зац1я велосипедистов високого класу суттево обумовлюе в!дм1нност1 показник!в працездатност!, динйм1ку I величину по-казн;1к!в газообы!ну.

П.2, Особливое?! реакцИ зовн!шнього дикання у спорт-смен!в pi3H0l спец!ал!зац!I п1д час напрунених ■ Язичних назантажень

Вгдмшност! у показникаХ працездатност! i величии спсяи-вання Og в процес! велоергоыетричного тестування значков м!рою пояснюе динамика зовн1анього дихання i ступень Иого ефективност) у аабезпеченн1 орган!зму Og I виведени! С02. Зв уиови навантаження, t;o ступ!нчасто пiдвкщуеться, величина ХОД вже на р1вн! 505» в!д HCjjOg була найО!лыиоя у спринтер!в - 58,4+4,12 л. Однак за ум он и навантаження в!д Í.ÍCK величина ХОД у спортсыен!в майже 8р!внкшалась.

У сприитер!в, на в!дм!ну в!двелосипедист1в !пших спец!а- . niaaulB, п!двищения Х0Д в1дбувалось в основноиу за рахунок по-чпет!Шання дихання ! иенше - за рухунок питомо.! ваги ДО. Глибо-ке I нечаг^е дихання, характерна длявелосипедист!в-шосеИник!в, створювало кращ1 умови для 1итенсивного в!дновленнн пов!тря вльчеол, у зв"язку э чнм у цих спортсмен!в в останн!* фазах нчвантаження була одержана ! б!льша частка альвоолярно! венти-лщ11 /АВ/. Видно, це i стало головное причиною б!льшо1 ефек-тлвност! зовн!иш1>ого дихання в ц!лому у велосипедист!в-шосейпи-kíb. Анал!з динамки вЦноиення АВ до легеневого капглярлого ¡;)obi)6iry вказус не збере^ння кращих умов дли уишаацП киенп ■в летни i внесения вуглекислоти. Показнми о^ектиыюст! зов-ulDjíboro дихзлпч - е«уп!нь виксристанкя 1з rotltp«, а,о венти-л эе';птек1, ьир глени наыи венткляц!йним екв!в:ъ"зьт; kí.chcehIí

■ ■ • . ' 12, . ■ 3.

ефект дихального циклу; сп1вв1дноиеннп м!нс об'емноп щвидк!стя надходЕзння 02 дг> легвнь {.альвеол I споживанням його тканинами - в достов1рними оанаками в1хд!.1Ностей спортсмен1в заледно В1Л р1зниц! 1х спец1ал1зовано! тренованост!. Найвищ1' цг^ри ЧСС, ДО, ХОД при досягенн1 порогу анееробногб обм!ну були у велоси-педист1в-пзресл1дувач!в, а у спринтер1в - найнижч!. В1днова в!д роботи в!дбувал;)сь ппи злачно знижен!й ефективност! леге-нелого гагзообм1ну. Вказака критична точка початку знихення пайран!ше настав у спринтер1в при споживанн! 02 в аежах 60-651» в!д МСд02, значно п!зн!ше - у пзреол!дувач1в /в пенах 70-80$ в!д ИСп02, а найб!льи тривалий час оптимальн! уиови для пегене-в^ого газообм!ну збзр!гаються у шооейник'1в - до р1вня споживаа-ня клсмю 80-853^ в1д МСп02.

П.З» ОсобливостГ 1!)ункц|1 центрально! гемОД>!нам{ки у спортсуен!в-велосипзлист1в р 1 эно! сг}ец1ал»эаи! I п1д час напруженого (Иэичного нававтпжения

Ооновн! паршетри функц!й центрально! гецодинаи!ки визяа-чались нами п!д час велоергоыетричного иавантахення, 40 сту-нечасто п1двицуеться. Максимальн! воличини ЧСС у спортс«ен1в р1зно! спец1ал!зац!1 в1др1ззялись- мало ! ааязний розкид, поили-во^ пов'язани!! з 1ндив1дуальнго!и особливостяг'и епортсмаШв. Од.рная! показники були результатом !нтогрувания ц!лого комплексу пр.ютосувальнюс ам!н центрально! циркуляцН, системи рзгуляиП ХОХ. Вони спрямован! на досягнення максимальних величин'лОИ I тртнсгорту 02 лров' п при опт мальних рШих напрудення игокар-да. Кв-соимплькч величина х ни ляп ого о/еь-у кро1;ооб!гу у ппорт-сн-:н1в р!зно! стец1ал1эац1!'с'ттево розр¡знйеться. ЯкдО у спорт-ХОК доокгав 29,4 л . , то у 1;хейняк1в !дя Вб8.!чнна

ще вища. - 36 л . хв~' j нав!ц> 89.л. хв"'. величина сисю-■ глчного тиску на ptBai максимального спсхиванан 02 доотов!рш jiijpiaHfleTbCH лише у спринте.р1в, у яких тиск ийачий, н!ж у cnppjwieKtB iiiuMx cneuiasiaaUtií.

,; Одврлеаг нами дан1 про зм^ну основних показник^в центра] цо| циркуляцН у велосипедист piano!. cneuiani3a4il указуют! на зажлюу роль здатиост1 п!дтримувати високу утшйзац!» 02 I артер!альяо! Kposijnpu Одизьких до максимального piBiiax йоге спохивання. Ножна вважати, то поряд 3i. здатн1сгю розвивати i п!дтримувати liаномально можяивий хвилинний об"ем кров! на I иа'ои г!ла здатн!сть максимально! утшПзацИ 02 при близысих г граничит р1виях його спохивання е одним ta головяих siulty»1 фактор^ центрально! циркуляцН i КРС в ц!лшу, а також тих, вйзкачають р1вець працездатност!.

flr*u Особливост! кисневотрансяортно! ф.ункцП кров! у . велосипедист!в р!зно! спец1ал!зац!1 п)д час напауженого ф!зичного навантзження •

Визначення киснево! емкост! кров!, насичекнн артер!альнс кров i ó2, bu!ct 02 в артер!альШй t bmuahifí венозн!й кров i б вайважлив1шим завданням д1яльност! система аовн!шаього ди.ханн 1 Kp0BOO6íry. ......

Сл!д зазиачити, що саме у спортсмен1в з великим зниження ButcTy 02 в артер!альн1й кров! в!дбуваеться протягои.'виконакн навантажеиня значне зб!лыаеннн киснево! енкост! кр ов i ¿ Це пев нов MipOD коияенсуе зниження насичення артер!ально1 кров! Oj свЦчить про. роль rinokceul! як стимулятора виходу еритроциИ !з депо кров!. У спортсменов 3t значним зникенняи насичення артер1ально! кров! 02 б1льше знижуеться рН в умовах високо!нт

но! роботи. Таким чином, одна is особливостей рзгуляцЛ.: полягаз у повн!шому використанн1 легеневого обы!ну.

И.¿пец!ал1зоввк1 ф7нкц1ональн{ зластивост! сястеци енергоэзбезпечення ы"язово! рсботи орган!зму висо-. коквал^Мкованих велосипедист)в р1зно! сп8ц1ал1зааП ,',

У систем! контроле фуякц1онапыю1 п1дготовлецост!' спорт-5; 11в-велосипелиет1в р!зноГ сп<зц!ал!зец!|як показали спец!- ; ii досл!днення /B.C. Н1ш,еш(0, I960/, ыожпа вйд!ли'тй'Так!, , голог1чн! фактори: потучнеть систем /функц!ональних i енер-'i кчних/, рухом1сть систем, ¡до в!добра!:ае авидк!сть розгсфтан-рункц1о'нальних i 1,!етабол!чних реакцЦ, еконоы!чн!сТь;/№к-1альяа i, енергетична/.! реал1зец!п функд!онального:1ю'тенц1а-эрган!зну. , ..'i . .'•" - л \

Рая1ше розрсблкний'в НДлабораторМ КД1ФК Мошке тебто-ф!зичних иавант.^А'ейь 1:"адеяватаих 'фЫоя'ог! чннх показнйк!в . над!йним та (нфсрмативним критер!ем кожнОго !з' ракто;э!а <1 ' )бра*ав загальнмл напрямадаптгц!! оснавних ¿ла^'тивостей ; сем opraHisMy,В1!сококвал!ф1коЬЕНйх, вэлОсяпедпстЬ /к'Л* I/.

Спортсмени, якг спец!ал(зуУ)Ться в ¿овандних иссейних гон-. , мали виравену пзревагу в рсзвк'тку айробно! Лотужиост!, • 'кост! й, еконон1чносИ функц1о!тльнйх'реЕ1сц1й при децо зшт-й фу.Чкц10нальк1й рухоыоптЬ ■ . • ■ 1 " ' ' ■ Спортсмена, як!' спец1а'л!&;.гготься-в гони ¡ пере вдувания ни !, за р1внем розвитку Bclx |;актор!в функционально! л1дготов-!ост!, знаходятьбя;на npeuixicny р1внt 1; 1яс восоЯкакаик I П-1кз.'.!н,.цо..обум1)влепо' спецификой' спрямозаи1стю трекуваяьно- .' Родосу. - " .•

Велосипедиста, як!. спец!ал1:.увться в rfii, мали пайвиц!;

<

ТаЬпиц* 1

ДСЯМ аОКАЭНЙКИ «УНАЩОНАЛЬКИХ ПСШАИЬОСТЕИ КИСНЕВОТРАКСПОРТНО! СИСТЕНИ ТА ЕНЕНГОЗАЕЕЗПЕЧЕИНЯ РОВОТИ У СООРТСЯЕШВ ВЕЛОСИПЕДИСТ! В Р13Н0! СПЕЦ1АА1ЗАЦ} I / Иг» /

♦1 около*! чи| Ооюкнижи Шоссс 0*р*сл1дубоння Г1т Спринт

Ьластиоост!

1. И*р., 6т/1» 3.1 * е. гз 4.8 * 0.19 4.1 * 0.22 3.'61 2 0. 17

АероЬгчо 2. Ио1Сипальнг сповиЬанн*

погуам1сть шеи* на >1 паси т! ла, пя/хЬ 70.2 * в. 63 67.3 * 1.0Э 62. е ± 0. вб 54. В ■± 1.21

3. 02 -пульс- паксимальний, пл/уд 29. 4 * 0.41 27.9 £ .0.43 25.2 ± 0.62 24. е в. 86

1. Потукн1сть 10с набантоввин»

А»9«раЬмо /ола»тотма потуан! сть/, Ьт/Че 11.8 » 0.34 11.9 ± 0.6 12.45 ±0.6 13. 43 0. 52

псиу«и1сть .2. 0отуан1сть 60с иа&антаа*ин«

/локтатма потцян1сть/(бт/к| 7.9 * 0. 10 . В.1 ± 0.17 В. 91 . + 0.20 8.21 0.22

а. "С12-6оре" 60с магеинально!

роЬоти.пл/ке 60.3 « 8. 09 . 62. 61 ± 6.77 70.25 ± 7.44 65. 09 * 6. 34

4. 1д> вес роОоти, нмоль /л э.5 ± 0. Б 11.06* 0.6В 12. 74 * 0.72 16.В 1.91

1. Час Щдтрити М кр. ,хЬ 1И.2 х 0.96 7.161 0.56 6. 25 ±0.56 5.5 0.49

Ст1й11сть 2. Ковф1ц1ент фум(ц1онально1

стХйюст! ЧСС роботи

/ ЗЬт/»е /.Г. 5.03« 0.34 5.9 ± 0. 44 5.3 ♦ е. 43 —

1-. Юив*1ст» э61льаенн* 02 при

60с ив1сипольн1й роЬот! \

Нухия»сть /пара! 30с 61 в «о»пт*оЬо1/,

*1лы1стъ роз э « г. 0) 0.08 2.301 1.16 2.85 1 0. и -

Нас Б10но&ленми до

дд/хб И1р,*Ь. 3.6 ± 0.07 4.5 0. 33 Й.2 ± 0.15 —

1. Цоту«н1сть ноЬаитоаання

поросу онаароЬиоао обп1ну.

Ьюноя! ч- ПАНО. 6т/*» 4.22 ± е. 04 3. 92± 0.0В 3. 28 ± 0. 11 -

«1 СТк 2. Ваит1|>*и1иний пМЬопит

02 стандартно! роботи * * И 0. 34 2Е. В ± в. 85 27.5 ± 0-77 -

знаеробну лактатну продуктивн1сть, рухом1оть енергзтичяих реакций 1 здатн!сть до реал1зац!! потёнц1алу сиотеии дихання. Р!вень роавитку фактор!в ст!Якост! й еконон1чност! у спортсме-н1в ц!е! Групи знияений.

Таким чином, в основ! р!зних спец!ал!зовзних функа!ональ-них властивостей орган!зму велосипедист!в зНнходяться. в1дм!н-ност! в структур! трзнув.чльних засоб!в, ступок! ! эм!ст! функ-ц!ональних зрушзнь, напр/женн! систем 1 специф!чност! ф!з1Оло-г!чних механ!зы!в 1х прояву.

|У. ОсоблИвост! реактивност! систем дихзння, яа зоушеПня дихального'гоыеосгазису. що пов'язан! з! спортивною опза!ал!заа!ею

Вивчалися особяивост! дйхальних реакц!й, обумоалвних адаптацию до напружено! д!яльн0ст1, на адекватн1 для сиемми дихання г!перкапнЬтиЙ 1 гйпокоичний подраэники, а тэко* ouiilo-вилиоь aatiiH чутляАост!, порог!в реакц!й, !х ишидкопт! 1 ст!й-кост! у спортсион!в-велооипздист!в р!зно1 епёц1йл1зацШ

Сдержан! дан! покчзугать, jio сгюциф1ка умов конкретного виду м'язово! Д1яльност1 ииразно в!дббражаетьсн Ha'pfBBl ! Особлиностях реактивност! дихання-у стьн! спокою на х1и!чн! по.-разники. .Т! гидй нйПруйекого м'язового трчнуйання У велоппор-т!, як! .хярактерйзупться пор1вняно корсткочаснИайии neploaaml ро ти, ила ран11зуоться зЧ;!лыао» iat jhckbhIсто /трупов! гонки и . uioc3j гонки на треку/, гризводять до иснш.значного эаи-жеит р!вня ч/тливост! до гЬзркашНчиого I г!1;оксичного год-, onник!в дихаг.чй, 1j!k виай, j яких спортсмен« трзнуються, iao-тосоЕуочи три- лу plBi!'U:lpny, хоч I .влсоко1нтомсявну робг.т/ ( /rciiici на' ЮС км/. . ".

■'•: ' ■'■. 1 I?" .. ■ -У. . ... '

Б остш1нъо:..у випадку спосгер!гавться íiaanouiTiiiua зниження чутливост! дихилышх реакц!й. Таким чином, ыодиф1кац1я ре-активност! системи, пов'язана Í3 видом ф!аичного тренування i уковами виконаьня наванта^ень, до. тривело повториться, ад i снюегьон шляхом р!зно! зи!ни чутливост! до г!поксичного, С02 -подразника /пперкапнП I rtnoKCil/, р1ано! вираженостГашн реактивност! зовн^шнього дихання 1 центрально! гвиодинаы1ки.

В И С Н О-В К И

1, BtflMÍHHocii спец!ал!зозаних функц!ональиих властиьос-тей системи дихання велосипедист!в plsudl спец!ал1аац!1 визна-чавтьоя специальною структурою тренувальних вплив!в, ступеней i характером звичиих функц!ональних 1 гомеостатичних зрушень напрукення коипенсаторних реакц!Й, а також специф1чн!стю иеха-н!зи!в !х регудяцИ,

' 2. В основ! иехан|зи!в фориування специф)чних для кожно! спец|ал!зац!! функц!ональних ыокливостей системи дихаяня знз-ходнться особливост! оптии!зац!! ф!з!олог!чно! реактивности систеии, ¡д.о забеапечусть найефекти'вн1ше виконання конкретного виду зиагального ф!зичного навантаження.

3. Ступ!нь зрушень вентиляторио! 1 циркуляторно1 реакц1й в уыовах швидк1сно-силового /спринтзрського/ тренування пере-бувае нижче порогу досягнення тренувального ефекту. Специф1ч-и1сть пристосувань дихальних реакц!Й за умови тренування такого характеру полягае у розвитку учовно-рефлекторно! ^'поперед-жувьльно!" передробочо! реакцИ, а також високо! шьидкост! п!с-ляробочг.х реакц1й в досягн-нн! п!ку вид!лл<ня C0¿ i динаы!чних характеристик масопореносу вугдекислоти,

4. Спец;ц!1чн!сть фу«кц!ональних иристосузань системи ди-

•хання за умови ф!зичного тренувания швидк!сного характеру /трекова гонка на 1000 и/ визначаоться на так ступеней зрушен-ня функц!й, як швидк!стл функцгонвльних реакц!й системи йихан-•ня I компенсацН метабол !чного ацидозу.

5. Специф1чн1сть негайнях пристосувальних ревкц!й системи дихання за умови анаеробно! гл!кол!тично! спрямован ост! грену-вальних програм визначаеться сг1йк!стю високих р!вн!в аеробних процес!в i функц1Й система дихання ик по "nlKOBiix" р!вяпх фумк-ц!ональних реакций, так I по |х ефективност! в1дносио гааооб-м!ну яа фонI максимального р(вня ацидеи!! ! наростаючого зни-. ження ревктивност! системи на вручения дихального гомйостазу.

6. Спортсмен!в-велосипздист1в, hkí довгиЗ час слоц1ал!зу-залися у гонках на .1000 ы /трияал!сть близько I хв/, характв-ризуе найвища рухом!сть фуикц!оналышх реакц!й пистзнй дйхан- • ня 1 газообм!ну та здатн!сть до реал!зацП по*енц!алу система дихання при зяюсенИ функц1ональн1й otüIkoctí I око!гои1Ч1юс*I* В таких уыовах форнуеться високе венознз поверкепия, «о прияв наЯвиразн!шому розвитку характеристик потужяост! центрально! паркуляцН. ... , '.' ' ■ ч

• ?. Специф1чн!сть тренувального ефекту на систему диханнй, пш'яз мюго 1з с/стемэтичним застосувашшм ф;зичних найьита-нсчь високо! !нт<знсивност! тривал!стп близькс 4 хв /гонка переел ¡дуванив/, г»начноя м!ро;з визначаеться зрезтанияк I! рол! в к»: пенсац! I шлдотичних" зрушень. При цьому ¡юрмуетьвя спец!-ал!зсг<ана зда?н!сть п!дтриму:<ата иаксииальинй р1ввиь 5ункц!Я ' дихання на фон i високого р!вм янаеросяого иетсбол!зну 1 супро-золкуччо! йоге високо! ацидеЫ!, '

Специ,¡чн!сть мэгайнк.. адаптзиШих 'рсакц!й систски • ;и.ликя за уаоьи nepoS oí . спр;-{ованоет! тренузальчих проа р-м ,

-визаачаегьсн ризвиткоц комаенсаторних usxuitsulb забизпечення

"ст!йкого стану в п,роцес! тривалого п1дтриианяя висо'кого р!внн

i -

спокивання 0-¿, наросгаиня вторинно1 тканинно! rijioKci!. В основ! !х знаходиться поведения порогу анаеробного oOutuy, ефективност! аеробного метаболизму, л1пол!зиу, економ1чност1 функц!й система дихання.

9. Тривал!оть пЦтрииання працездатеост! в уиовах знижен-ня фуакц1онально! еф<звтивноот!, мьсопераносу Og t COg, утпл!-эацП 02 t компенсацЦ г1поксичних арушеиь е пров!дяим крите-pieji uípu специф}чност! транулального впливу |нтеасивних навва-тажень аеробно! спряновааост1.

10. Велосипедист!в-шосейаик!в характеризую« найвищ! по-тукц1сть системы дихання ! прояви ст|йкост! 1 еконои!чност1 функц1оиалышх реакц!й,

11. Спзциф!кз уиов ф!зичного тренування в конкретному вид! и"язово! д!яльност! ч!тко позначаеться на р1вн1 I особливос-тях реактивност! система дихання на х1м!чн| подразники в стан! спокою I на р!вн! нейрогенних компонент!в реакц!!. UI фактори виливають ца гранича! р!вн! реакц!Й система дихання 1 !х дина-м!чн1 характеристика - швидк1сть i <зг!йк1сть,

12. Розроблена кориативи ф1з!олог!чно! характеристики рiв-ня I особливостей розвитку р!зиих стор!н функа!ональних можли-востей система дихання, що визначають спациф1чн1сть лристосу-вань аи уиови р!зно! спряиованосг! i вуаькоспец|ал!иованого розвитку BttTpuuaAOCti квал1ф!кованих спортсменов,

На ц!Й основ! виробл^ао критерН д!агностикл функц!ональ-но! п!дгогоилансстI велосипедист!в plano! спец1ол1зацП , що ви-корчстовувтьса в yul i I копии! й," автойаТизоьааi И дЫчшсп-чни cacrsiál.

По letii дисертацП опубл1ковено так! роббти: ' ,*'

1. Нииёнко B.C., Ноногаров В.Д., Врввзак В.П., Кироиенко BiA., Пввлик А.Й.Спвцналяаироввнныв фуяядиотельнме свойства ci«t<3-

: мы'энергообеспечения мышечнод pt;Ö0*i?i оргааизиа высок чквалк-, фишфрванних велосш;диотов р9зялчной специализаций. // Оа-ковы управления тренировочным процессом опортсиеноа. - Киев, КШК. U82. - С. 46-56.

2. Нищенке B.C., Галуико В.А», Ийроьзпко B.jL, ГЬвлик А,И., Булатов М.!<\ Особенности ннсголе'тней динамики адаптации систему дыхания и структуры функциональной подготовленности высококвалифицировангах спортсменов /велоспорт, гребля/.

' //Научнуз основе многолетнего плакирования тренировочного процесса я подготовки олдапкйского pt;sep38s Тезисы реслуей ликопской конференции, ■» Днепропетровск, 19ВЗ. - С.' 23-25.

3. Микенко B.C., Гиронецко 34,, В.<>.,{ Галуикб В.А., Павлик А.И., Булатова Н.Ц» Контроле Фувдшчилмоч подга-

, товленности .высококвалифицированных велооипр,5истоэ не осир-• ,ве -струхтуризг.ций ее.ведущих физиологических прсчваейиЗ.i

//Проблемы комплексного контроля в. спорте высших ¿dcTuiee-; ч . ний: Тезисы всеортаноя научн'о-практичееко.! конференции; Г., ,1903. - С. 118-119. ' •

4. Гироаенко В.А;, Павлик А.И., Булатова Ü.M. Оообецности ; '^н'Кцист'алгн'нх коипшенто? модели се ревн овальной дбнтялЬ" ..■:сги Бйсоког.залифйцяровачиых велсскпег.нсток розлччноИ one. циаляэация. //Цоделировенлв сорввноьакльяои даятв.иносги

с /четок ре:; .рвных вознеюЭ0Т8Й споэтсгенов: Тезисы ,

. юаней-конфе ваши. - И*, 1 S3. , '

5. I'Kii'iHKo B.C., Мирон :н;(0 В./., Пввлих Ä.i!.' ЭгаШ'ЫЙ kohj-"1V : >уи'адионалг-.ной подге говлэкь >ети гысск^квгш^ицировэним

спорх'сценоь циклических видов спорт, //ilaysiibie основы управления подготовкой высококвалифицированных спортсменов: Тезисы всесоюзной конференции. - Таллин, 1986.

6. Ышцанко Мироненко В.А.,, Га л у шло БД., Павлик ¿.И. фиайологич^окие механизмы развития функциональных возможностей организма при систематических высоких физических нагрузках, //Тезисы докладов ХП Украинского съезда физиологов. .- Львов f 1986. "

?. Мшценко Б.С., Карпенко O.K., Мироненко Б.А., Павлик А.И. Оценка функциональной подготовленности высококвалифицированных спортсменов при развитии выносливости.//Кислородные режимы организма, работоспособность, утомление при напряженной мышзчной деятельности! Тезисы докладов совещании /7-12 оентября 1987 г: Каунас/. - Вильнюс, 1987. -С. 64-65.

8» Мироненко В.А, Особенности структуры функциональной подготовленности велосипедистов различной специализации и их . использование для отбора спортсменов. //Отбор и м.юголет-цаэ планирование в спорте: Тезисы республиканской конфервн- -ции. - Ивано-Франковск, 1986.

9, Мищенко B.C., Марченко ОД., Мироненко В.А., Павлик А.И. Физиологическое обоснование долговременных тренировочных программ юных спортсменов циклических видов спорта. //Проблемы иачальной подготовка и отбора спортсменов и пути повышения эффективности спортивной тренировки: Тезисы республи-Цааской конференции. - Каунас, 1986.

10. иироненко В.А. Физиологические фактори узкоспециализированных проявлений выносливости квалифицированных велосипедистов. //PuaB.iv .а ьшшелиьоещ в цикличосшг.; видах спорта:

/

Тезисы всесоюзной конференций. - И.., 1987. - С. .110-112.

It. Мироненко Б.А. Особенности механизмов адаптации система дыхания квалифицированных велосипедистов различной специализации. //Физиологические механизмы адаптации к мьлвчной деятельности: Тезисы всесоюзной конференции. - Волгоград, 1988. - С. 303. - . . , .

12. Миценко B.C.,В.И. Бегунов, B.C. Писеный, В.А. Мироненко ! и др. Методические рекомендации по оценке функциональной подготовленности квал;г$ицированных спортсменов. - Ниев| 1988. __ __ .......

с ' > 1 •

13. В.С.Ийщенко,В.А.Миронеько;А.И.ПаЕЛИк,С.11*Снч,Д.Е.Сквврски>. Гомоостатичёсме механизмы и критерий вдаитпции спортсменов

циклических видов спорта./ /Теория и прпктжп ^изи^ескоД > культуры: М.ДУ90.-5,-у л

■ Аф4^

^ >