Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Функциональное состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой, ПОЛ-АО и фето-плацентарной системы у беременных с ОПГ-гестозом

ЛШИСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРЛТНИ ХАРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Л1ЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

<«% п

; о I Л

1 О I ' > п 'Г*""

' и 1с„

На правах рукопису

ГОРЯНИЙ В1ТАЛ1Й АНАТОЛ1ЙОВИЧ

ФУНКЦЮНАЛЬНИИ СТАН РЕН1Н-АНГ10ТЕН31Н-АЛЬД0СТЕР0Н0В01, ПОЛ-АО ТА ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОТ СИСТЕЛ\ У ВАГ1ТНИХ 3 НПГ-ГЕСТОЗОМ.

14.01.01 — Акушерство 1 пнеко.юпя

Л В Т О Р Е Ф Е Р А 'Г

дпсертацп па здобуття вченого ступени кандидата медичних наук

Хпркш — 1996

Дисертатя о рукотю

Робота виконана в Запорткому державному 1нститут1 удоскона-лення Л1кар1в.

Шуковий кср1вшпс доктор медичних наук, професор

Коломейчук Людмила Васшивна

0фЩ1йн1 оноиенти: доктор медичних наук, професор

Щербина Микола Олекеандрович

доетор модичних наук, професор Грнщенко Ольга Взлентишвна

Прошдна усталова; 1нститут пещатр11, акушерства

1 .хчнеколсг! 1 АМН Украпш

Захист дксертацп в1дбудеться "_"___ 1996р. о__

годиш на зас1 доят Спеталюоваио! Вчеко! Ради Д 02.38.04. у Улр-швському дер^ЛЕНОму медичному ушверсигет! ( 310002, м. Xзpкiв, проспект Лешна, 4 ).

3 дисертащею мохна ознайомйтись у б1блютецг Харк1вського державного медийного ушверситету ( 310002. м. Харкав, проспект Ле-шна, 4 ).

Автореферат роз желаний "_"__ 1996р.

Вчений секретар Спещал1зовано1 Ради

к. м. н.

КБ. Киелмця

о

- С. -

ЗАРАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОШТИ

АктуалыИсть проблема Шзни! гестоз ваг iT»mx в!днос»ться до найбиьш небезпечшх ускладнень BariTHOCTi t продовжуе гай мат и од-не э перших м»сць п структур» материнсько1 та перинатальноi патологи i смертност» ( Е. К. Айламазян, 1991; К. Е Воронин та сшв-авт. , 1991; Г. М. Савельева, 1992; El. Грищенко та сшвавт. , 1994;

B. U. Ihle et al., 1987; Н. J. Odeudaal et al., 1987 ).

Не дивлячись на ycnixH теоретичного та практичного акушерства частота ЦШ патологи В1Д загальшН к^лькост! ваптностей досить значна ( 2 - 16 % ) i не мае, особливо тепер, тяко! тенденцп до зниження ( Е Н. Серов та сп^вавт. , 1989; С. I. Галалу та сшвавт. , 1993; Г. К. Степанк1вська. Б. М. Венцк!вський, 1994; Л. Е Тимошенко та сшвавт. , 1994;

В останн) 2-3 роки мае мюце эростания частоти валашго перебегу НПГ-гестоз»в ( El. Грищэнко та сшвавт. , 1994; К. А. Douglas,

C.V. Redman, 1992 ). Тому знаходження метод!® просИлактики, дшг-ностики i Tepani i цього ускладнення взноситься до числа актуаль-них завдань наукового та практичного акушерства.

. Висока частота материнсько! та перинатально! захворюванносм i смертности при ni3Hix гестозах обумовлена недостатнiми знаниями ет!ологн та патогенезу i,- як наел»док, неповним об'емом необх1дних ваход1в, »есвоечаснов диагностикою, недоощнкою тяжкостi ускладнення j В1дсутн1стю в!роПднцх д1агностичних KpiTepi¡в, затзшлою Госп1та41зац1ею та неправильним вибором часу i методу роэродження ( А. Г. Коломейцева та ствавт. , 1981; В. М. Sibai et al. , 1982). • ВгдсутнЮть комплексного досл1джения рен1н-ангютенз1н-альд0сте-poHOBOi системи ( PAAO ) поряд з метабол!чними та гормоналышми процесами при гестозах в залелшост1 В1Д ступеня валкости динамikm nepeöiry, клшчних проявив значно обмежуе уявлення про деяк! ас-пекти патогенезу, можливост! профилактики, дагностики та лтуьан-

ня цоьго ускладнення ваптностк

В зв'язку з цим, метой наго! роботи явилося вивчення клппчного значения функшопального стану системи рен 1 н-анг 1 отенэ 1 н-альдосте-рои шд впливом комплексно! терапп, взаемозв'язку РААС з метабо-Л1чними та гормональними порушеннями при шаньому гестоз1 р!зногя ступени тяжкости

Для виршення ц!е! мети Сули поставлен! сл^укш аапдшшя:

1) ■ Вивчити показники реши-анпотензт-альдостероново! системи, системи перекисного окисления л!пшв ( ПОЛ ), антиоксидантно! системи ( ДОС ) та фето-плацентарного комплексу у ланок з ф!зюло-пчним переб ¡гом ваптностк

2) Виясити зм1ну цих показник1В у ваптних з НШ'-гестозом.

3) Визначити вплив комплексно: терагп! на стан ренш-ангмотен-з!н-альдостероново! системи у ж^нок з шзтм гестозом р!зного сту-пеня тялкость

4) Розробити на шдстав1 проведених доотджень додатков1 ррите-рп диагностики 1 тактику ведения ваптност1 при НПГ-гестоз!.

Наукоиа новизна роботи: Вперше на основ 1 комплексного досл1джен-ня приведет результата, що характеризуюсь стан та взаемозв'язок РАЛ, ИОЛ-АО 1 фето-плацентарное систем ( ФПС ) у Ж1Нок з ф13!оло-Пчним переб ¡гом ваптность

Досл1Джения цих систем у линок з шзн^м гестозом дозволили виз-начити IX стан та роль у розвитку даного ускладнення ваг^тност!. Виявлен! зм1ни активност1 рен1н-ангютенз1н-альдостероново!. ПОЛ-АО систем та порушення в фето-плацентарному комплекс!, 5Х взаемоз-в'язок 1 залежнють в1д ступеня тяжкосп, динам!ки переб!гу та кл!н1чних прояв1в були научно обгрунтован!.

Бстановлено вплив патогенетично! терапн на стан РААС в аалеж-ност1 В1Д ступеня важкост1 шзнього гестозу вагтшх.

На п!дстав1 одержаних результата досл!дження ! клШчло! карти-

ни захворювання приведет додатков! критерп оцтки ступени тях-KocTi НПГ-гестозу та внутршньоутробного стану плоду, необх1дн1 для вибору оптимально! тактики ведения i Л1кування ваптних з Шею патолог i ею.

Практична щншсть роботи: Проведен! досл1Дження доповнюють уявлення про деяк» аспекти патогенезу шзнього гестозу ваптних.

Показники ренП1-аннотенэи1-альдостероиово1 системи, перегасно-го окисЛення ЛШД1В, системи антиоксидантного захисту та фето-пда-центарного комплексу можуть служити д1агностичними i прогностични-ми KpiTepiями ступеня важкост1 НПГ-гестозу.

KpiM того, результати досл1Джешш дашь можлив1Сть зробити вис-новки про те, що комплексна тератя гестозу надае позитивниП ефект лише при збережених адаптащйно-захисних мехапзмах организму, тоб-то коли системи РАА, ПОЛ-АО, фето-плацентарна ще компенсують ви-разн! порушення. При таких формах НПГ-гестозу як нефропат!я II та III ступеня важоет1 на фон1 пориву компенсашйних мехашзмиз ус ix трьох систем'патогенетичне Л1кування малоефективне. Це диктуе необх1дн»сть своечасно ставити питания про дотермпюве розродження в штересах здоров'я як матерi, так i плоду.

Основщ положения, пр винесеш на аахист:

1. В умовах ф!зюлопчного nepeöiry ваптност! в1дбуваеться активам я системи РАА, системи ПОЛ, яка регулюеться надШгам захис-том АОС та фето-плацентарного комплексу, пр е проявлениям природ-но1 адаптацп организму линки до нових умов юнування.

2. Досл1Д»ен1 системи ticho пов'яаан! Mi« собою i будь-яке порушення в одшй i3 них веде до змпш в шших системах, К1нцевим ефактом при цьому будуть клппчн! проявления, характерш для даного ускладнення ваптность

3. При НПГ-гестоз1 ваптних в!дбуваються виразт зм!ни в трьох Досл1джених системах: РАА, ПОЛ-АО, ФПС.

При водянш та нефропатп I ступени спостер1гаеться Шдвишення активности системи рен1н-ангютенз1н-альдостерон, при 61льш тяжких формах в1дбуваеться зниження и активность

Порушення лпидного обмшу при recToai проявляться у вигляд! г i порл! п iдем1 ï | безконтрольно! iнтенсиф!кацп npoueciB перекисного окисления лШ1Д1в.

Активация Л1П1 дно! пероксидаци при ПГВ супроводжуеться приг-шченннм активност! як ферментативное так i неферментативно! ланок антиоксидантно! системи.

Паралелыю ступеню тяжкост» гестозу порушуеться ендокринна функция фото-плацентарное системи.

4. {комплексна патогенетична терашя ефективна Т1льки при водяищ та легк1й форм1 нефропатп, коли ще збережеш комленсацШц можяи-BocTi органisMy. При б^льш тяжких формах, на фош пориву адапта-щйних механ1зм»в дослшених систем, необх1дно своечасно ставити питания про дострокове рогродження в интересах MaTepi та плоду.

Апробащя ро'боти: Оеновт положения дисертаци дотшдались:

1. На заеданиях шдсумкових наукових конференций Запор1гького державного тституту удосконаления Л1кар»в ( 1092, 1993, 1994 p.p.)

2. На зас1даннях Залор^зького обласного науково-меличного това-риства акушер ¡в-пнеколог! в ( 1993, 1994 р. р. ).

3. На конференшях .молодих вчених Запорезького державного 1нсти-•туту удосконалення л!кар1В ( 1992, 1993, 1994 p.p.).

PiBeiib реал1аацп, впровадизння наукових розровок. Результат»! ироведених досл1джень використовуються в практит кл^шчних полого-вих будинклв N 3, 5, 9 м. Запор ¡юга, в акушерських стационарах Херсону, Кривого Рогу, Шкополя. 0публ1кований 1нформащйний лист: " Застосування нетрадишйних методов л1куваяня у ваптних з прегес-тозом " ( Ки1в 1995 ). Реэультати дисертащйно'! роботи впроваджен! в навчальний процес кафедри акушерства i. пнекологп Запор1зького

- б -

державного тституту удосконалення Л1кар»в.

Нублнсаии. По материалам днсергацп опубликовано 5 друкованих праць, видано 1 шформацшний лист.

Структура та обсяг дксертаци. Дисергашя викладена на 207 ето-pinicax маш;нопису, 1з них 172 сторижи тексту. Робота складаетьса а ветупу, огляду л1гератури, клицчно! характеристики обстеясених xinoK i метод1В дрсл!дження, трьох роздшв власних досл!джень, об-говорешш одер.таннх результата, висновюв i практичних рекомен-дащй та покакчика лхтератури, я кий вшщуе 187 праць вгтчизняних i acTopiB блитшього зарубьтая та 164 po6iT ¿нозеыних автора.

ОсобистиА впесок дисертаита у розробку nayicoBig результат!в. Проведения ¡нфор.мащйного лошуку та анал!3 науковоз лиератури з Hiei проблеми, планування мети i завдання досл1Дження, п!дб1р та кл!н!чне обст -.кеиня ящок, статистична обробка i анализ отриманнх результата, висновки та практична рекомендац!i виконан1 автором еамоспйно.

ЗШ CT РОВОТИ

üarepiaa та штодн досд1Д2зешш. Для вирлаення поставлених зав-дань нами були проведен! юшпчш досл1дження у 94 ваптних з НПГ-гестозом, з них 33 линки стравдали водянкою, 27 хворих сослали трупу з нефропа-пвю I ступеня, 19 - Ц та 15 ваптних з нефропа-т i ею - II J ступеня важост}. В контрольну грулу вв!йшли 30 iti мок а фгзюлопчниы перебегом ваптност!.

Обстегення проводилось в TepMiHi взд 29 до 40 тили в ваптност).

Про стан рен1н-ангютенз1Н-альдостерсжоЕ01 систем» KpoBi судили по величин1 активност! ренту ( АРПК ) та концентрат 5 альдсстеро-ну в плазм» кровь

Виэначення показниюв систеьш РМ ми проводили по стандартна и

методищ з застосуванням набор1в для рад 1 о i мунолог i чного анал1зу компанН " Cis " ( Франщя ).

Стан перекисного окисления л!тд1в ошнювався на основ! вивчен-ня первинних та вторинних продукт i в ПОЛ - д!енових коньюгат ( Ш ) i малонового д1альдег1ду ( МДА ).

iieHOBi коньюгати визначали по методу Е Б. Гаврилова (1988). В якостi iнгiOiTopy вiлъно-радикального окисления л!П1Д1в при забор1 KpoBi використовували ЕДТА ( 1 мг/мл ). Результати виьирювання визначали у в i днослих одиницях величшш оптично! Щльност! при дов-жин* хвил1 232 нм. на 1 мл. плазми кров i. .

Концентрацию малонового д1альдег1ду визначали в реакцп з 2-Tio-барб!туровою кислотою по утворенню пофарбоваиого тр1мзгинового комплексу з максимумом поглинення н-1 см-1. Огримаш даШ розраховува-ли на 1 мл плазми кровi ( Я I. Андреева та сшвавт., 1985; С. Н. Суплотов та сшвавт.. 1986 ).

Результати пор^внювалися з piBHeM загальних лтшв у сироватщ кровi. Визначення осташпх проводилося з застосуванням стандартних набор!в реактив!в виробництва ф1рми "Lacherra" ( Чехословакия ).

Про стан антиокисних мехашзм1в судили по р1вню виашшв А, Е, С та активност i каталази.

BiTaMiHH A i Е визначали по методу Thompson at al. ( 1973 ) в модиф1кацп Р. Г. Черняускене ( 1982 ) для сироваткц. Вмют В1таш-HiB розраховували на 1 мл. сироватки.

BiTaMiH С визначали по методу Фармера i ЕЙБТ.

Визначення активност! каталази проводилося методом Ы. А. Королюк ■ та сшвавт. ( 1988 ).

Про стан фето-плацечтарно! системи судили по вм!с?у естрЮлу, плацентарного лактогену ( ЕЛ ) та прогестерону в плазм1 кров!. Дос-Л1дження цих показнитв проводилося за допомогою рад1о'1муноло-Пчних метод1в з застосуванням стандартних наборов виробництва 1БН

АН Йиоруоц. Вишрювання радюактивност! проводилося на гама-л!ч1льнику виробництва ф1рми КВ ( Швец!я ).

В комплекс э вищепередшеними дослиженнями нами проведено спостереження за станом внутртшьоутроОногЬ плоду за'допомогою бю-мон1тора "ВМГ-9141" ( Герман1я ) та ультразвукового сканера "АЬОКА" ( Япон»я ) в реальному маштаб! часу.

Одержан» результати оброблен1 на компьютер! 1ВМ РС 286 по эа-гальноприйнятим методам з використовуванням критерия Стьюдента та коефш^ента кореляцп.

Результати досл1ддвппя та IX обговорення. Проведений анал1з по-|сазник!в рен1н-анг1отенз!н-альдостероново1 системи кров1 у ж!нок з ф1з!одог1чним перебегом ваптност! показав, щр активнють рен1ну плазми кров! в термш 29-32 тижшв валтност1 склала 20,0*1,4 пг/мл/год, в т-.-рмни 33-36 тижшв - 26,0*1,9 пг/мл/год та в 37-40 - 33,2±2,2 пг/мл/год ( Табл. 1 ).

В обстежених термшах ваптност1 щдвищення АРПК до строку по-лопв було достов^рним. Так, активность рен1ну у ж!нок в терм!н! 33-36 ти»ив ваг^тност! В1рог»дно П1двшцена в пор^внянн* з тер-м»нчм 29-32 ТИЖШ, а в 37-40 В1ДП0В*ДН0 з р1внем в 29-32 та 33-36 ТИИИВ ваг}ТН0СТ.1 ( р < 0,05; 0,01 ).

Эг^дно нашим досл1дженням, поряд з шдвищенням активное^ ре-1ИНу плазии кров}, в1д0увабться збшшення (шнцентраш 5 альдостеро-иу 1 в терм1Н1 29-32 тижндв ваптносп вода склала 692,6+13,1 ПГ/МЛ, В 33-36 тцжн}в - 761,1^17,4 пг/мл 1 в 37-40 - 827,БИ8.1 пг/мл'( Табл. 2 ).

ЯН 1 активн1ст£ ренту, конценгращя альдостерону в плазм» кров1 в досд1джен1 строки ваптност1 достов1рно шдвищуеться до терм!ну замнчення гестаци ( р < 0,01 ).

Таким чином, одержат наш результати вказують на шдвищення ак-тивносп РААС п1д час гестаци.

Зм1ну активност! системи РАА у лшок з ф!з1олопчшш переб!гом BariTHocTi переважна к!льк1сть автор1в трактуюе як компенсащйяо-пристосовчу реакцию до зб!льшених'Функцюнальних наваитажень,- необ-Х)диу для гпдтримки ф^зюлопчного piBiin артер1ального тиску I ре-гуляш i матково-плацентарного KpoBooöiry ( I.A, Блощинська, 1988; Т. Г. Старкова, 1990; S. Mizutam et al., 1983; P.S. Whalley et al. , 1983; D.G., Glance, 1986 ).

Доел Жжения стану РААС у ваптних з водянкою та нефропаНЕЮ легкого ступеня показало, що на початкових стадих захворювания в1дбу-ваеться подальше шдвищення АРПК та концентрат 1 альдостерону ( р < 0,05 )( Табл. 1, 2 ).

Значке шдвищення активност! лресорко! системи регуляци судин-ного тонусу у ваптних з иефропат!ега I ступеня важгост! являетьсп тим фактором, лкий пдвищуе тонус суди», сприяе затркмш натрио та води в органi3mi, що, в кшцевому гидсумку, приводить до ш днище н-ня артер!ального тиску ( И. е. Влюееьа та ствавт. , 1987 ).

Але, з iитого боку надьирна активашя системи РАА м!стить в соб! загрозу пориву коыленсаш i i прогнозуе подальшй розвиток бкчьш тяжких форы цього ускладнення ваптност! ( I.A. Елоэдшська, 1988 ).

Так, при дослужен! АРПК та им юту альдостерону у ваптних з нефропат!ега II ступеня ми в!дмтш! зниження цих показнивш в nopi-вняши з нефропат1ею I ступеня важкосп ( р < 0,01 )( Табл. 1, 2 ).

СЛ1Д вватати, ¡до пригшчення РАА системи з посилэниям ступеня в'ажкост! гестозу в^дбуваеться в результат! порнзу ыехашзм1в адан-тац!i, як1 до цього при водянЩ та нефропатП легкого ступеня зна-ходилися в стан! крайнього напруженнп.

Подальше пдшщення AT 3i ступеней важост! гестоау при зли-, жешм АРПК пояснювться иперчутлшистю судпн до äHHöreH3i!iy-II ( А-II ) -• продукту РАА. системи ( IQ, 6. бУпсеева та сшвавт. * 1987; М. Tariaka, 1986 ).

При тяжкий нефропатм, зпдно нашим д0сл1дженням, система рент-ашпотензш-альдостерон знаходиться в стан! выносного пригшчен-ня, що св!дчить про повне виснажешш п функщоналышх резерва.

Для визначення рол) пресорно! ланки в розвитку артер^алыкн ппертензп при нефропатН, ми вважали дощльним виявити можливу HaflEHicTb зв'язку М1Ж АРПК i piBiieM систол1чного та д1астол!Чного артер1алыюго тиску.

В результат! проведеного кореляш йного анал1зу у ж!нок з нефро-пат 1 ею I, II, III ступен!В наш одержат позитивн! коефниенти, як! зростали ai ступеней BawtocTi гестозу. Це дозволило шдтверди-ти положения про безпосереднга участь ретну в регуляцп ЛТ.

Загалыюв1домо, шр одним з основних клШчних симптом1м гестозу е набряки. Тому нами проведена спроба виявити взаемозв*язок mix р!внем BMicTy альдостерону i ступеней набрякла в pi3Hi термиш Bari THOCT1.

В результат! проведеного кореляц!йного анал!зу наш встановле-но, що м1к piBneM альдостерону в плазм! kpobi i ступенем набряк!в при водянщ та pi3iuix формах нефропагп в досл1Д»еш строки ва-riTHOCTi !снуе прямий зв'язок р!зного ступеня.

. Haai результати п!дтверджують положения B.C. Люсова та cnißaBT. ( 1386 ), Р, J, Klilrow ( 1979 ), що Miд BMicTOM альдостерону i статном ВОДНО-СОЛЬОВОГО обману iCHye TiCHHft зв'язок ! СД1ДОМ за niflBH-щенням альдостерону в!дбуваеться порушення водно-содьового обм!ну, щр в лицевому Шдсумку веде до розвитку набряк!в.

Таким чином, результати наших досд!дмэнь св!дчать про те, що у xiHOK з ni3HiM гестозом в!дбуваються значн! порушення в систем! рен!н-анг1отенз1н-альдостерон, nKi вшграють важливу роль в розвитку цього уасладнення BariTiiocTi.

На думку Т. Г. Старково! ( 1990 ), я:са вивчала РЛА систему, ступень важкост! НПГ-гестозу знаходиться в прям!Й залежност1 в!д дина-

- И -

тки порушень адаптащйних i компенсащйно-захисних MexaHisMiB.

В зв'язку з цим, всебшний интерес являло для нас вивчення по-казник1в системи РАА в динашщ патогенетично! терапп шзнього гестозу, наявшсть кореляцп Mi« зм!нами клшчного стану Bari тних i обстеженими параметрами та визначення ефективност1 проведено! Tepanii при piannx ступенях важкост1 НПГ-гестозу.

В rpyni ваптних з водянкою та нефропат^ею легкого ступеня ми застосовували патогенетичну терашю, яка складалася з традитйних i нетрадиц!йннх методов лiкусания.

Нетрадиц!йна терап1я водянки складалася звживання на протяз1 2 тижшв кисневих коктейл1в, ашф1Тоэбору N 2 ( мед, ciM'H кропу, листя мучниц!, KopiHb валер!ани, трава кропиви собачо!, листа брус-нищ. плоди шипшини ) по 80-100 мл. трич! на день, ¡ндуктотермп на навколониркову зону та 5-6 сеансiв геЛ1йнеонового лазеру з вико-ристанням ТА: ней-гуань. шень-мень, цзу-сань-л1, тай-ci, фулю.

В л i кувшин нефропатп I ступеня важхостi додатково використову-вали aniiiT036ip М 1 ( мед. трава кропиви собачо!, корть Banepia-ни, плоди глоду, листя брусниц! ) по 50-100 мл. трич1 на день, се-анси лазертерапи на ТА: да-лш, ян-л!н-цюаяь, цзянь-вай-шу, тай-ян, цзусань-Л1 з метою зниження AT та точки ЯК1 застосовувалися при водянц1 ваптних - для покращешш Д1урезу.

Комплексне л1кування дало юин!чно позитивний ефект у переваж-Hoi кллькоси жшок цих груп. В nepuii 3-5 д1б тсрапП зникали наб-ряки, значно Шдвищувався диурез, покращуваЕся загальний стан.

Поряд з. позитивним клшчним ефектом проведет нами повтори* досл1дження показали нормал!зац!ю показник!в РААС.

Наш! досл!дження узгоджугаься з результатами iHmix автор1в ( Т. Г. Старкова. 1990: 3. Р. TirpaimH, 1930; S. Mizutani et al., 1983 ), як! доводять, що Шд впливом патогенетичио! терап!1 легК1 форми гестозу досить добре тддаються л!куваншо i пояснюють це

наявнёстю ще збережених компенсацёйно-захисних механёзмёв при цих формах захворювання.

Одпак стан ремёсеё при гестозах не завжди тривалий. Важливим ознаком ефективностё терапёё е стёйкесть клёнечного ефекту. В цьо-му планI след педкреслити, що комплексне лекування водянка! привело до стёйкого видужування ( симптоми пезнього гестозу подальше не вёдмёчалися ) у 26 ( 7&7. ) 13 33 женок, а у вагетних з легкою формою нефропатп у 63% женок.

При нефропатп II ступеня важкостё комплексна терапея прово-дилася згёдно методичним розробкам Мастерства охорони здоров'я Украёни з застосуванням седативних, гёпотензивних, спазмолётичних препарагев, енфузёйних середовищ, спрямованих на покращення реоло-гёчних властивостей кровё, мшро- та макроциркуляторних порушень.

Шд впливом комплексное терапёё у вагетних з цёею формою нефро-патёё полёпшення клёнечних проявёв гестозу ми'вёдмётили лише у 321 женок, що спостерегалось в зменшеннё ступеня набрячносте, знижен-Нё АТ та протеёнурёё. Однак лише у 26% женок комплексне лекування дало тривалу ремёсёю.

■У решти женок в зв'язку з вёдсутнёстю позитивного кленечного ефекту проведено дотерменове розродження.

Як е в попереднёх трупах покращення кленечного стану женок суп-роводжувадося достоверною змёною активносте РААС, що ми одержали в динамёцё доследження останньоё.

У решти жёнок цееё групп доследження ренён-ангёотензен-альдосте-роновоё системи, проведене в динамёцё, не виявило вёрогёдкое рёзницё до ё пёсля застосування комплексоё терапёё ( р > 0,05 ).

Патогенетична терапёя вагётних з тяжкою нефропатеею проводилась у веддёленнё ёнтенсивноё терапёё спёльно з реанёматологом протягом 24-48 годин пёд пильним монёторним контролем за показниками гемо-дёнамеки, погодинним Д1урезом, бёохемечними показниками крове та

функщею РЛЛ системи.

Враховуючи В1дсутшсть надежного кл!И1чного ефекту в1д проведе-ного л iкупания, а також полягагачись на результатк власиих дос-л1джгэнь, що еияеили ПрИПИЧСННЯ функционально! aiCriIBHOCTÍ РАЛ системи при щй форм1 НПГ-гестозу, подальша терашя була недощльною. Цим жшкам ми призначали дотермпюве розродження.

Таким чином, комплексна патогенетична терашя справляе позитив-ний клничиий ефект при водянш та нефропатп легкого ступени, щр корелюе о полшшенням показник1в РАА системи.

Неефектившсть застосованого Л1кування при öiльш валких формах гестозу, що прояеляелься стойким тдвищеним AT на фон! набряк1В í npoTeinypii можиа трактувати поривом мехашашв компенсацн, як! до цього знаходилися в стан i крайньо! напруги.

Стосовно Л1П1 дного oGMiiiy, ф^зюлопчний nepeöir ваптност! характеризуемся активащею npoueciB ПОЛ, kkí носять ввороти iй характер за рахунок посилення функцп АСС та збереження д^накпчно! р i вповаги в систеМ1 ПОЛ-АО. Але стримлююча сластив iсть системи антирадикального захисту дуже обмежена.

За нашими даними вже при водянш ваптних вини ras ií перенапру-ження i зрив, що проявляться в^ропдним понижениям активност1 ка-талази, штамп! iE А, Е, С. i Ееде до антиоксидантно! недостатност! ( р < 0,05 ).

3 посиленням ступеня важности НПГ-гестозу вддбуваЕТЬся подальше пригшчення АОС з одночасним шдвищеиням показщюв ПОЛ.

Еезконтрольне утворення токсично длочих на кл1тину продукт1в ПОЛ i активних форм киснго являе серйозну загрозу для кл1тлни i мо-же бути причиною П загибел1 ( В. F. Dickens et aí. , 1938; G. Fraga Cecar, Al. D. Tappel, 1988; P. F. Mannaioni, E. Masini, 1988 ).

Спостережене при НПГ-гестоз1 пожодження клИинних мембран приводить до порушення бюлопчно! активность синтезу, транспорту

гормсшв, фермент!в, в^тамшв, мед1атор1в та шших ремовин, ура-хення мехшпэшв рецепт 1 мембран I мембранно! праникливост!, енер-гетичному дефициту кл!тини та порушення транспорту ккеню 1 ути-л1зацП його тканинами.

В концевому шдсумку це приводить до дезштеграцп гуморальних та кл! тинних мэхагизм1В захисту, порушення Д1ялыюсг1 ЦНС 1 ВНС, пригн1чення процес^в ткалийного диханил, шдвищення судинно! про--никливост1, розвитку внутришьосудишшх розлащв, порушення м1кро-цнркуляц!1 та зм!ни судинно! реактивности, розлад1В серцево! д!яль-ност1 1 газообмзну, Г)Поксп органов та тканин.

Таким чином, порушення в систем! ПОЛ-АО тюно лов'язач! 1 обу-мовлююггь зрушення в РАА систем!, тому що ¡шем!я нирок веде до зни-яення клубочковоа ф!льтрацп, зктивацп юкста-гломерулярного апара-ту та сгимулят! сиетеми решн-аягютенэ^н-альдостерон з пригтчен-ням секрецп простагландик1в групп Е ( Т. М. Мацугаяова, 1981; I. А. Елощинська, 1988; Т. Г. Старкова, 1991; I. Уа1еп2иеуа еЬ а1. , 1983 ), що приводить до чутливого гниження Д1урезу 1 накопиченню води в !нтерстиц!алыгому простор!.

Морфофушсщоналын 1 метабол1чн! зруиення в життево-валливих органах 1 системах ( мозок, печшка, ннрки, фзто-плацентарна система та ¡нш. ) приводить до накопичення в середовишах организму недо-окислених продует ¿в оОМ1ну 1 1нших оююлюючих агент!в, що ще в большому с-тупен1 активуюе ПОЛ 1 замикае " порочне коло " розлад^в.

В систем! антиоксидантного захисту важлива роль наделить горюнам фето- плацентарного комплексу (ЯП. Саксонов, 1973; М, П. Проши-на, А. I. Матюшин, 1982; М. Макало е1 а1., 1987; К. Зидюка еЬ а1., 1987 ). Автори ввалають, що естрогени япляються мцними антиокси-дантами з мехшнамом Д1! подменим альфа-токоферолу.

Проведений наш кореляшйний анал!з 1 отримзн1 досить висок; коеф!Ц1СНТИ кореляцП М1Ж ртвнем вмклту естрголу г штлмшу К

- 15 -

шдтвердили це положения ( Табл. 3 ),

KpiM цього, наш! резудьтати вказують на прогресивне шдвищэння плацентарного лактогену, естрюлу 1 прогестерону в Mipy зростання терм!ну гесташ!-, ир узгоджуеться з даними JL R Коломейчук ( 1984, 1987 ), K.P. Баграшн (1988), Т.Д. Травянко, Я.П. Сольского (1989), Суаду Бугэала ( 1993 ), П.П. Григоренко, Ж. Д. Сидорово! ( 1994 ).

Таким чином, шдвшцення плацентарних гормон!в можна трактувати i як компенсацгйну реакц!ю, спрямовану на п!дтримку в фезюло-пчних межах процесёв пероксидац! i.

При шзньому гестоз! ваПтних ми одержали результати, як! вияви-ли значш порушення в систем! мати-плацента-щид, що характеризува-лись понижении вмютом плацентарних гормон!в. Знайдена кореляшя м1ж ступенем тяжосте гестозу i р!внем плацентарних гормотв.

За нашими даними bmict плацентарного лактогену у вагётних а наб-ряками, нефропатёею I, II та III ступеня важкост1 в середньому зменшувався на БХ, 11%, 18% i 24% В1ДПОВ1ДНО при поршшнн! з контролем.

Концентраци остреолу при тих же формах гестозу була знижена в 1,3, 1,6, 2,1 1 2,9 раз!в, а прогестерону в 1,2, 1,6, 2,1 та 3,1 pa3iB в порёвнянн! з показниками контрольно! групи.

Дизфункцш фето-плацентарного комплексу визначаеться не тёльки виразтстю патолог!чного процесу в ньому, обумовленого гестозом, а й станом компенсацёйно-пристосовчих механ!зм!В ( R К. Зубович, 1978; A.A. СоломааМна, 1985; Е. К. Айламазян, 1S86; ДБ. EpariHa, 1986; Л. С. Александров, 1992 ).

Надмёрна активацёя ЮЛ i деф!цит антиоксидант!в, порушення в систем1 мати-плацента-шид, тривала киснева недостатн!сть та rinoK-с!я плоду поруауе процеси адаптаци до пологiв i переходу до по-заутриО'них умов жяття, неспринтднво впливае на новонародженого ( Г. к Савел1еЕ.н. 1987; Ы. Ф. Дещрк!на та ствавт. , 1988; 6.6. Ду-

бшна та сшвавт., 1990; Р. I. Шалта та сшвавт.. 1990; ER Кабанова та сшвавт., 1994 ).

Кр1м того, прогестерон по сво!й ф1зюлог1чн1й дп е антаго-hictom альдостерону - одного з показншнв системи РАА, а понижений piBeitb плацентарних гормон1в ( естроген1в i прогестерону ) при НПГ-гестоз1 сприяе пперчутливост! судинного русла до невеликих концентратй пресорних агент1в до яких в!дкоситься А-II ( 0. Petting, 1983; U. Rösing, 1984; С. Ktontoneri et al. , 1986; S. Di Stefano et al. , 1987 ).

Iii положения з'явились передумовою для проведения кореляидйного анал!зу Miж альдостероном i прогестероном, а також визначення кое-фШ1еита ix спiввiдношення.

При водянц! та нефропатн I ступеня тяжгсост1 ш визначили 1сну-вання зворотнього корелящйного зе'язку середнього ступени ( г --0,67; г - -0,69 В1ДП0В1ДН0 ), а при б!льш тяжких формах ( нефропатп II та III ступеня ) - зворотнШ корелятивний зв'язок вксоко-го ступеня TicHOTH ( г - -0,80 та г - -0,88 ).

I як що р1вень альдостерону р1знонаправлено змитовався при роз-витку гестозу ( гидвищувався при водянщ та нефропатп I ступеня та знижувався при середой i важк:й форм! нефропатп ), то коеф!-UieiiT в1дношення альдостерон/прогестерон зростав параяелыю ступеня тяжкост1 цього ускладнення ваг!тност1 ( Табл.4 ).

Таким чином, виявлен1 нами негативн! коефниенти кореляцп м!ж pi внем вмюту альдостерону та прогестерону сверджують !снування взаемозв*язку Mix РААС та ФПС, а коеф1Щент альдостерон/прогестерон може служити додатковим д1агностичним itpirepieM ступеня важкост1 гестозу.

Огже. проведет наш дослцвдення шдтверджукть начинать тесного взаемозв'язку BCix трьох Д0сл1Джеиих систем: РАА, ПОЛ-АО та фото- плаце нтарноь

Таблиця 1.

АКТИВШСТЬ РЕН1НУ ПЛАЗМИ KPOBI У ИНОК 3 НПГ-ГЕСТОЗОМ ( M ± m ).

Групи обетежених

Р Е H I H ( лг/мл/год )

TepMiH BariTHocTi ( тижн. ) 29 - 32 : 33 - 36 : 37 - 40

Контрольна трупа Водянка ваптних Нефропапя I ст. Нефропат i я И ст. Нефропапя III ст.

.30 20,0 ±1,4 р <" 0,05 33 26,7 ± 2,3 р < 0,01 27 36,6 ± 2,2 р < 0,05 19 25,2 i 2,2 р > 0,05 15 18,0 í 2,1

26.0 + 2,1 33,2 ± 2,2 g р < 0,05 р < 0,05

32,9 + 2,1 40,0 ± 2,0

р < 0,01 р < 0,01

40.1 £ 2,2 47,2 ± 2,4 р < 0,05 р < 0,05

32,0 + 1,8 39,4 ± 1,8

р > 0,05 р > 0,05

25.2 t 2,1 33,9 ± 1,7

Таблиця 2. Р1ВЕНБ БШСТУ АЛЬДОСТЕРОНУ У ИНОК 3 НПГ-ТЕСТОВОМ ( M t m ).

Групи обетежених

АЛЬДООТЕРОН ( пг/МЛ )

Теркин EariTHocTi ( тижн. ) 29 - 32 : 33 - 36 ; 37 - 40

контрольна трупа 30 692,6+13,1' 761,1+17,4 827,Б±18,1

р < 0,01 р < 0,01 р < 0,01

Водянка заг-iTHHX 33 755,0+18,7 822,0115,5 899,5t20,0

• р < 0,001 р <. 0,001 р < 0,001

Нефропат I ст. 27 832,1119,8 881,2±17,4 977,9±17,3

р < 0,01 р < 0,001 р < 0,001

МоФроп. И er. 19 742,9+14,5 805,2tl2,7 892,1±15,0

р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05

ivri'pO1!. Ш СТ. 15 694,2+12,3 745,7+19,9 823,7+19,9

п

Прилкака: р - по вцношенню до контролю.

Таблица 3.

ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК Р1ВНЯ ем 1СТУ естрюлу та В1ТА1ЙНУ Е ПРИ НПГ-ГЕСТ031 (Mim).

Групп ЕСТРЮЛ BITAMIH E

сбсте.пених ( нмсль/л ) ( мкмоль/л ) r

Контрольна трупа 83,9 + 4,0 25,95 ± 0,83 0,73

Водянка ваптт 62,1 + 2,6 23,00 i 0,53 0.72

Кефропат1Я I. ст. 52,3 + 2,9 21,07 ± 0,59 0,78

Нефропат1я II ст. 40,1 t 3,3 19,23 ± 0,60 0,84

Нефропаш III ст. 30,7 + 3,2 17,09 ± 0,64 0,83

Таблиця 4.

ВЗЛБМОЗВ'ЯЭОК Р1ВНЯ Ш1СТУ АЛЬДОСТЕРОНУ -ТА ПРОГЕСТЕРОНУ ПРИ НПГ-ГЕСТ031 ( М ± ш ).

Групи обстежних АЛЬЛОСТ EFCH ( пг/мл ) ПРОГЕСТЕРОН ( нмоль/л ) г Ксеф\Щент А / П

Контрольна rp. 757,1+16,2 35 4+1 S 0,59 2,14 ( 1 )

Водянка 826,5+13,1 28 7+1.7 - 0,64 1.35

Нефропат1я I ст. 897,1+18,2 23,0+1 6 - 0,69 1. 82

Кефроп. 11 ст. 813.4+14.1 . 15.9+1 3 - 0,80 2.39

Нефроп. III от. 754,4+16,0 11 5+1 1 0,88 3.07

- 19 -

висвовки

1. Розвиток неускладненох ваптност» супроводжувться п!двииен-ням активностi ренiн-ангiотена ш-адьдостероновоi системи i процесс перекисного окисления л!ШД1В, посиленням антиоксидантно! актиг-HocTi та эростанням фето-плацентарних гормон!в, щр можна пояснити як адалтацш организма жёнки до вових умов юнуванця.

2. Для НПГ-гестозу характерним е виразш эм!ни в трьох дослёджв-' них системах - РАА. ПОЛ-АО i <6flC:

а) Шдвищення активност! ренiну плазми кров» та концентрацИ альдостерону при водянц! i нефропатп I ступени та знижения при се-реднёй i тяяк1й формах нефродати,

е) Порушення . л!п!дного обм!ну ври реотоз! проявляемся rjnep-д1П1дем!ек>, Оезконтрольним иакопичанняи мембранотоксичнщ продукт! в - ЦДА i ДК, эниженням активност! каталази та концецтрац!i BiiaMiHiB А, Е, С, щр корелюе з ступеней тяжкое?i ПГВ.

в) Комплексне доелджекня гормонально! функщ j Плаце^ти у xJhok а НПГ-гестаэом подтвердило ёснування пдацентарно! недоетатност!, щр проявилося вриженням вшету естрюлу, плацентарного лактогену, прогестерону в ы!ру посилення кл!н!чних прояв!в цього ускладченнч

BarjTHOCTi.

3. Mi» системи РАА, ПОЛ-АО та «ДО рри {ШР-recTpaj встановлено

. " * ■

т!сний вваемозв'язок, щр проявился прямою корелятйвною залежнЮтю м!ж равней вм!сту естрюлу i piTaMiHy рта вроротшм корелятивним вв'язкоы м!ж альдостероном i прогестероном.

4. Комплексна патогенетична терапия ефе^тивна лише при водянц! та нефропатп легкого ступеня, коли ВЭ абережети адаптации!! мож-дивост! организму. При белью тяжкихформах на фон! пориву компен-сащйно-нристооовчих мехатам!» дссдеджених систем, цеобхшга свое-часно ' ставити питания про дотерменове розродження в ¡нтересах як матер! так i плоду.

ПРАКТИЧН1 РЕКШЕНДЛЦП.

1. Враховуючи позитивний впдив нетрадищйних метод!в при л1ку-ваннГ водянки та нефропат1I легкого ступеня важкост1 ми рекомендуемо в процес1 динашчного спостережвння в умовах ж1ночо! консульта-цн у ваитних 3 прегестозом та жшок груп ризику по розвитку Нпертензнвних 1 набрячних форм гестозу використовувати ашф1тоте-рапш ( ап!ф1тозб1р II I, N 2 ) та сеанси гел1 й-неонового лазеру на втцевказаш ТА. Зазначену терашга треба проводити в термтах 20-24, 28-32 I 35-37 тили 1 в ваптноси.

2. 'Досл1Джешш стану трьох .систем е дощлъним додатковим крите-р1ем визначення ступеня важкоет! шзнъого гестозу для своечасного прнйняття рШення шодо прогнозу подалыиого пролонгування вапт-ност1 на шдстав! визначення показнитв реш н-анг ¡отецз 1 н-альдос-тероново!, ПОЛ-АО та фето-плацентарно! систем, а також коефищенту, альдостерон/прогестерон.

а Комплексна терапия НПГ-гестозу ефективна лише при збережених адаптащйних мехашзмах орган¡гму ваптно1 жшки, тобто при ео-дянш та нефропатП I ступеня. При .^реднШ 1 тя'жкШ формах нефро-патп на фот пориву компенсатйних мехатзм^в вивчаемих нами систем патогенетична терашя малоефективна, то диктуе необх1дШсть В1ф1сешш питания про дотерм1нове розродлення в интересах здоров'я матер! та плоду.

4. Визначення активност! ренту плаз ми кров» I концентрат 1 альдостерону С показники РААС ) шке служити в якосп додаткового критер1я ефективност1 проведенного лтувашт при р1зномаштних формах гестозу. •

СШССЙ Р0Б1Т 0ПУВД1К0ВАШХ НА ТЩ1У ДИСЕРТАЦП

1. Зункщоиадышй стан рен1н-анг1отенз1н-альдостероново1, плацектарнся, перекисного окисления л»шд»в та анти-оксидантно! систем у ваптних а НПГ-гестозом // Шд1атр1я, акушерство 1 пне-колог I я. - 1995 - N 1 - С. 46-46.

2. Тактика при гестозах в залежное? 1 В1Д стану адалтацПних ме-хангзмгв // Шляхи зниження ыатеринсько! та перинатально! смерт-ност 1 при тзшх гестозах ваптних: Тези пленуму правлишя аку-шэр1в-гтеколопв УкраИш. - Полтава, 1994. - С. Б6. ( сшвавтори Л. Е Коломеичук, I. Ю. Гангмй, Е Т. 1вахненко, Г. I. Реэшченко ). .

3. Функциональное состояние ренкн-ангиотензин-альдостероновой и ПОЛ-АО систем у беременных с ОПТ-тестовом // Современные научные проблемы акушерства и гинекологии. - Запорожье, 1995. - С. £3-25.

4. Влияние комплексной терапии на состояние ренин-ангиотензин-аиьдостероновой системы у беременных с ОПГ-гестозом // Современные научные проблемы акушерства и гинекологии. - Запорожье, 1995. - с,' 26-28. ( соавтор Л. Е Коломейчук ).

5. Система ренин-альдостерон и некоторые показатели адаптационно-защитных механизмов у беременных с ЕРН-гестозоы // Сборник научных работ по проблемам акушерства, гинекологии и педиатрии. -Запорожье, 1994. - С. 46-47 ( соавторы Л. Е Коломеичук, Ф. Е Шикае-ва ).

- 22 -А Н О Т А П I Я

Горяпой В. А. функциональное состояние ренин-ангиотенэин-альдос-тероновой, ГОЛ-АО и фето-плацентарной систем у беременных с ОПГ--гестозом.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. Харьковский медицинский университет, Харьков, 1998.

В работе приведены данные обследования 94 женшин с различной степенью тяяести ОПГ-гестоза. Проведено изучение клинического значения функционального состояния системы ренин-ангиотензин-альдосте-рон под влиянием комплексной терапии, взаимосвязи РААС с метаболическими и гормональными нарушениями при данном осложнения беременности. Предложены дополнительные диагностические критерии степени тяжести и тактгаса ведения беременных с поздним тестовом.

Gory array V. Л. The functional state of renin-angiotensin-aldos-terone, lipid peroxidatoin - antl oxidants arid pheto-placer.tal sictems in pregnant women with £PH-gestosis.

The thesis for the scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.01 obstetrics arid gynecology, the Kharkov Medical University. Kharkov, 1995.

There are examinations consisting of 94 wen-en with various severity stages of pressure EPH-gestosis in this work. The study of clinical significance of renin-angiotensln-aldosterone system functional state under complex therapy influence, RAAS correlation with metabolic and horirone disorders in late gestosis of various severity stages. Proposed and diagnostic simptomes of severity stages and administered treatment pregnant women in late gestosis.

Ключов1 слова: BariTHieTb, ШГ-гесгоз, стан, регин-ашчотен-aiн-альдостероноЕа система, перекисне окисления лшдгв, антиокси-данти, фето-плацентарний комплекс.

ПЕРКЛ1К ПРИЙШТИХ СКОРОЧЕНЬ

1. А-И - анлотенз1н-11

2. АО - антиоксиданти

3. АОС - антиоксидантна система

4. АРПК - актившсть решну плазми кров! Б. АТ - артер1альний тиск

6. ДК д!енов1 коньюгати

7. ЦЦА - малоновий д1альдепд

8. Ш'В - щзн1й гестоз вал тише

9. ПЛ плацентарний лактоген

10. ПОД - перекисне окиодення ДШШВ

11. РААС - решн-анпотензш-альдостеронова система

12. ТА - точки акупунктури

Отпечатано в типографии ПО "Гамма" Тира* 100 экз