Автореферат и диссертация по медицине (14.00.15) на тему:Функциональная морфология органов иммуногенеза при хронической алкогольной интоксикации

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

СІЛЬЧЕНКО Валерій Петрович

ФУНКЦІОНАЛЬНА МОРФОЛОГІЯ ОРГАНІВ ІМУНОГЕНЕЗУ ПРИ ХРОНІЧНІЙ АЛКОГОЛЬНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ

^4.00.15.— Патологічна анатомія)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеню доктора медичних наук

Харків 1992 '

/

Роботу виконано на кафедрі патологічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів *

Науковий консультант;

доктор медичних наук, професор ФЕДОТОВ А. П,

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ЯКОВЦОВА А. Ф.

доктор медичних наук, •

професор ГАСЮК А. П.

член-кореспондент АН України, лауреат Державної премії, доктор медичних наук, професор ГЮЛЛІНГ Є. В.

Ведуча організація — Український інститут геронтології

МОЗ України

Захнст дисертації відбудеться 1992 р.

в . * . . годин на засіданні спеціалізованої Ради по морфологічних дисциплінах (Д 088.23.03) при Харківському медичному інституту МОЗ України (310022, Харків-22, пр. Правди, 12). .

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського медичного інституту (310022, Харків-22, пр. Леніна, 4). '

Автореферат розіслано < < іддз рдку.

Учений секретар спеціалізованої Ради, кандидат медичних наук

І. В. СОРОКІНА

Актуальність теми. Однією з проблем, що стоять перед медициною та суспільством, є проблема боротьби з зловживанням спиртними напоями та лікування їх наслідків. Алкоголізм, який раніше вважався лише психічним захворюванням, стає об"єктом вивчення Й інших галузей медицини. В останній час відмічається інтенсифікація наукових досліджень біологічних основ алкоголізму, характеризованих комплексним підходом до рішення проблем етиолсгії ■ та патогенезу алкогольних вражень, їх ранньої діагностики, обгрунтування та вибору адекватних методів лінування хворих /Лебедев С.П., 1985; Анохіна І.П. та Коган Б.М., 1966; ГГ’ятницька

І.М., 1988; Серов В.В. та Лебедев С.П., 1988; Угрюмов А.І.,

1990 та інші/. '

Немає сумнівів, що зловживання алкоголем супроводжується розвитком множинної органної патології. Значення та ступінь структурно-функціональних порушень органів та систем при цій патології неоднакові і визначаються, перш з все, виглядом та ступенем інтоксикації. Для людини характерні: хронічна алкогольна інтоксиація без ¿боргування залежності від алкоголя /пияіггво/; алкоголізм, при якому розвивається залежність від алкоголю; а також алкогольний абстинентний синдром, що з"являється на фоні вимушеного припинення вживання спиртних напоїв /Серов В.В., та Лебедев С.П., 1986; Пауков B.C. та інші, 1991/. Алкоголізм, який характеризується формуванням психічної та фізичної залежності від алкоголя, розвивається у 4-40?? людей, що зловживають спиртними напоями /Лисицин Ю.П. та Копит М.Я., 1983; Морозов Г.В., 1988; Іванець М.М. ,ліе Henry ,1985 та інші/. .

Алкоголь е тканинним токсином, що негативно впливає на органи та системи людини і експериментальних тварин. Вже при

- г -

пияцтві /хронічній алкогольній інтоксикації/ виникає полі-системна патологія, особливістю якої є те, що пошкодження од- . ного а органів через ряд механізмів посилює патологічні зміни в інших органах. Виникнення га прогресування патологічних процесів за принципом порочного кола обумовлені постійним та наростаючим вживанням алкоголя.

Ураження алкоголем та його метаболітами мікроциркулятор-ного русла та гісто-гематичного бар"єру, могутній мембрано-токсичний ефект, визначають можливість взаємодії етанолу та його метаболітів з клітинами органів, володіючих різною чутливістю до алкоголю. При алкогольній хворобі, стадією якої є хронічна алкогольна інтоксикація /пияцтво/, розвивається мно-. жинна органна патологія з обов"язковим розвитком мікроангіо-> патії, алкогольної енцефалопатії, гепатопатії, що призводить до ураження життєво важливих органів, які мають велике значення в танатогенезі. Нз останнє місце займає і патологія імунної системи.

Дослідами Н.І.Кузнецової /1976-1987/, Н.І.Кузнецової з співавт. /1978-1987/, В.А.Євсев"єва /1987/ Bugastra et al. /1987/, Buffrt /1988/, Pelletier, Buffet /1988/ та інших показана перспективність вивчення алкоголізму з імунологічних позицій. Встановлені патологічні зміни системи імунітету на різних рівнях імуногенезу, дозволили Н.І.Кузнецовій вести мову про своєрідний імунний дефіцит, що формується при зловживанні алкоголем. Однак, дані, основані на імунологічних та біохімічних методах дослідження, про особливості проявів імунодефіциту за умов впливу хронічної алкогольної інтоксикації на організм

- З -

людини та експериментальних тварин суперечливі, а іноді діаметрально протилежні. .

У зв"язку з вищевикладеним положенням гро Придбаний імунодефіцит при хронічній алкогольній інтоксикації виникло питання його морфологічного субстрату в органах імунної системи. Поодинокі морфологічні роботи, присвячені вивченню вилоч-кової залози та селезінки людини та експериментальних тварин • /Агеєв А.К. та інш., 1986; Edmonson, I960; Factor, 1982/, не можуть дати достатнього уявлення про морфологічні зміни в цих та інших імунокомпетентних органах при хронічній алкогольній інтоксикації.

Мета дослідження. Вивчити морфофункціональні особливості органів імуногенезу людини та експериментальних тварин при хронічній алкогольній інтоксикації з обгрунтуванням матеріального субстрату вторинного імунного дефіциту для визначення функціонально-морфологічних закономірностей його розвитку.

Завдання дослідження:

•І. Вивчити стан клітинного та гуморального імунітету експериментальних тварин при хронічній алкогольній інтоксикації в термін 7- та І2-місячної алкоголізації. При цьому, в зв"язку з протиріччям в літературі про особливості імунної системи, імунологічне дослідження провести паралельно з морфологічним та морфометричним дослідженням органів імуногенезу. .

. 2. Вивчити морфофункціональні зміни вилочкової залози

експериментальних тварин з 'термінами 7- та 12-місячнрї алкоголізації з морфометрією площин кіркового та мозкового шарів.

3. Вивчити морфологію вилочковоТ залози людей з хронічною алкогольною інтоксикацією, що не мали соматичної патології, тоді як дані літератури базуються на матеріалі, одержаному від людей померлих від інтеркурентних захворювань або ускладнень алкоголізму.

4. Вивчити морфофункціональні зміни селезінки експери- . . ментальних тварин при 7- та І2-місячній хронічній алкогольній інтоксикації, у порівнянні з адекватним контролем.

5. Провести морфометричний аналіз площин імунокомпегент-них структур на зрізах селезінки людей при хронічній алкогольній інтоксикації, у порівнянні з контрольною групою.

6. Вивчити морфофункціональні зміни вісцеральних /бри-жових/ та соматичних /шийних, ліктьових, підколінних/ лімфатичних вузлів експериментальних тварин при 7- та І2-місячній алкогольній інтоксикації з морфометричним аналізом Т- та В-за-лежних зон.

7. Вивчити морфофункціональні зміни брижових, шийних, пахвових та пахових лімфовузлів людей з хронічною алкогольною інтоксикацією, у порівнянні з аналогічним контролем.

Наукова новизна робота. Вперше проведено комплексний аналіз та подано трактування змін імунокомпетентних органів експериментальних тварин при хронічній алкогольній інтокси-, кації з впровадженням імунологічних, морфометричних, гістохімічних та гістологічних методів дослідження у порівнянні з морфофункціональним аналізом змін імунокомпетентних органів людей з хронічною алкогольною інтоксикацією без виявленої соматичної патології. ’

Запропонована концепція патогенезу набутого вторинного імунного дефіциту змітаного типу, пусковим механізмом якого е патологія вилочкової залози, з порупениям тіміко-гематичного бар"сру, делімфатизацією кіркового шару, атрофією тілець ви-лочкової залози /тілець Гассаля/, зменьшенням маси вилочкової залози, з наступною жировою трансформацією. В подальшому позначається ураження Т-залежних зон селезінки та лімфатичних вузлів, порушення кооперації Т- та В-залежних зон, атрофія селезінки та лімфатичних вузлів.

Вперше описані зміни в Т- та В-залежних зонах селезінки та лімфатичних вузлів при хронічній алкогольній інтоксикації, які є кількісним критерієм оцінки їх ролі в фор.іуванні клітинного та гуморального імунітету. Встановлені характер та ступінь корелятивних взаємодій між структурними компонентами лімфовузлів по площині та клітинному складу, що забезпечують точність та достовірність оцінки їх стану при хронічній алкогольній інтоксикації у порівнянні з контролем. '

. Теоретична та практична значимість роботи. Запропонована концепція розвитку вторинного імунодефіциту при хронічній алкогольній інтоксикації та одержані результати дослідження відкривають можливості з"ясування та об'єктивізації закономірностей розвитку патологічних процесів на території органів імуногннезу. Оцінка стану функціональних елементів вилочкової залози, селезінки та лімфатичних вузлів, вир&женість в них деструктивних, дістрофічних, атрофічних та проліферативних процесів дозволяє уточнити характер, глибину та направленість розвитку поразки імунокомпетентних органів при хронічній алкогольній інтоксикації.

/осо

- б -

Виявлені в вилочковій залозі, селезінці та лімфатичних вузлах зміни свідчать про суттєву роль порушення в Т-системі імунітету, відповідального на тільки за клітинну, але й за гуморальну імунну відповідь організму.

Виявлена єдність механізмів реагування на хронічну алкоголізацію лімфатичних вузлів різних регіонів організму дозволяє характеризувати тягар поразки на підставі вивчення обмеженої кількості лімфовузлів, легко досяжних для дослідження.

Встановлені структурно-функціональні зміни лімфовузлів при різних стадіях хронічної алкогольної інтоксикації роблять морфометричні та морфологічні досліди корисними в клінічній практиці для діагностики, вибору оптимального режиму лікування та оцінки його ефективності.

Положення, що виносяться на захист:

1. Концепція розвитку вторинного /здобутого/ імунного

дефіциту у людини та експериментальних тварин при хронічній алкогольній інтоксикації. .

2. Основою імунного дефіциту при хронічній алкогольній

інтоксикації е морфофункціональні зміни вилочкової залози, селезінки та лімфатичних вузлів з порушенням тіміко-гематич-ного та гісто-гематичного бар"єрів та глибокою перебудовою імунокомпетентних структур органів імуногенезу. ■

3. Дані про морфофункціональні зміни, що спостерігаються

в Т- та В-залежних зонах лімгЬатичних вузлів різноманітних регіонарнлх груп з вказівкою на їх системну участь в реакціях клітинного та гуморального імунітету при хронічній алкогольній інтоксикації. ' .

4. Практичне значення використання морфометричних та морфологічних методів аналізу структур органів імуногенезу для уточнення характеру імунного дефіциту при хронічній алкогольній інтоксикації. ' '

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорені в доповідях на засіданнях Київського міського та обласного наукового товариства патологоанатомів /м.Київ, 1989, 1990 рр./; на Всесоюзній науковій конференції "Актуальные вопросы наркологии” /м.Київ, 1986/; на Всесоюзній науковій конференції "Реактивность и резистентность: функциональные и прикладные вопроси" /м.Київ, 1987/, на Всесоюзній науковій конференції "Медикобиологические проблеми алкоголизма" /м.Воронеж, 1987 р./; на засіданні проблемної комісії "Морфология человека" /м.Київ,

1988 р./; на пленумі правління Українського республіканського товариства патологоанатомів "Патология реанимации, интенсивной терапии и других методов лечения" /м.Запоріжжя, 1991 р./; на науково-практичній конференції: "Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных структур в норме и патологии" /м.Харків, 1992 р./; на науково-практичній конференції "Фундаментальні» и прнкладниэ аспекты нетрадиционной медицины" /м.Харків, 1992 р./. .

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та висновки приведені в 15 друкованих роботах, в виданнях, рекомендованих ВАН"ом для друкування матеріалів докторських дисертацій по відповідних розділах медицини, республіканських та інших збірниках. Прикладне значення одержаних даних відображено в заявці на винахід, на яку отримано позитивне рішення.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 274 сторінках машинописного тексту та складається з введення, огляду літератури, розділу матеріалу та методів дослідження, 4 розділів результатів власних досліджень, заключения, висновків та бібліографічного покажчика. Текст дисертації ілюстрований 25 малюнками /мікрофотографіями та діаграмою/ і 48 таблицями. В бібліографічному покажчику 622 найменування /396 вітчизняних та 226 закордонних авторів/.Додагок складає 24 сторінки машинопису.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ‘ДОСЛІДМШЯ .

Робота базується на результатах експериментальних та клінічних досліджень.

Матеріалом клінічної частини дослідження були вилочкова залоза, селезінка, брижові, шийні, пахвові та пахові лімфатичні вузли 42 осіб у віці 30-50 років, без наявної соматичної патології, що загинули насильною смертю. З цих 25 осіб /18 чоловік та 7 жінок/ стояли на обліку в Київському міському , наркологічному диспансері, як особи, зловчивавчі спиртними напоями /основна група/, та 17 осіб /10 чоловік та 7 жінок/ -контрольна група. _ ' .

Модель хронічної алкогольної інтоксикації ДАІ/ була відтворена на білих гурах різної статі. Для цього з 750 шурів 7-місячного віку породи Вістар методом вільного вибору між 20% алкоголем та водопроводною водою було відібрано 176 тварин /88 щурів та 88 щурок/, з яких сформовані дослідні/ з строками експерименту 7 та 12 місяців/ та контрольні групи /таблиця І/.

Таблиця 1

Розподіл експериментальних тварин з вираженою . алкогольною мотивацією по строках експерименту

Строки : Щури !Дурки

Дослід ; Контроль Дослід * Контроль

7 місяців 32 •12 32 12

12 місяців 32 12 32 12 '

Всього: 64 24 64 , 24

Перед забиванням по 12 тварин з усіх дослідите груп іму-низувалися внутрішньочеревневим введенням суспензії еритроцитів барана в розрахунку І*10® по 0,5 для імунологічного дослідження.

По закінченню строків експерименту тварин зважували та під ефірним наркозом декапітували. Кількість лейкоцитів та лімфоцитів в периферійній крові тварин визначали за загальновизнаними нлінічними методами. Загальну кількість Т-лімгЕюцитів визначали по диференційованому Г.Б.Афоніною /1990/ методу. Вміст В-лімфо-цитів визначали за методом Boum /1974/. Реакцію ЕАС-розетко-утворення проводили методом Краузе X. та Эгере Г. /1987/. Для оцінки функціональної активності Т-лімфоцитів використовували ре'акцію бласттрансформації /РБТЛ/ Bach Hirschhorn K., 1963/. Для визначення антитілоутворюючих клітин /АУК/ використовували метод локального гемолізу в гелі за Jern*H., Hordin A., 1963/.

Після розтину експериментальних тварин вилочкова залоза, селезінка зваяф'вались та фіксувались в 10% нейтральному формаліні та рідині Карнуа. Брижові, шийні, ліктьові та підколінні лімфатичні вузли вилучались, фіксувались та орієнтувались за методом Cottier, Turk, Sohin /1973/, запропонованому В003.

3-S- t66S

При розтині трупів людей, які загинули насильною смертю, з алкогольним анамнезом та без нього, вилучатися та зважувалися вилочкова залоза, селезінка, брижові, шийні, пахвові та пахові лімфовузли, що фіксувались в ІО/Ь нейтральному формаліні, рідині Карнуа та заливались у парафін.

Гістологічні зрізи фарбувалися гематоксілін-еозшом, по Ван-Г'ізону, імпрегнувалися сріблом по Гоморі, проводилася реакція Браше на РИК, киК-реакція та фарбування альціановим блакитним для вияву глікозоаміногліканів, з відповідними конт-ролями. Частина нефіксованих зрізів оброблялась методом Гоморі для вияву кислої та лужної фосфатази.

Морфологічні дослідження проводилися на 20 тваринах кожної дослідної групи та 10 тваринах контрольних груп, а також на лвдськоцу матеріалі за допомогою мікроскопу "Аксіоплан" з ' системою ІЕАС-2000 для автоматичного аналізу мікроскопічних зображень фірми Ор-Ьоп ДРН/. Визначалися площі структурних компонентів та зон тікуса, селезінки та лімфатичних вузлів.

Статистичну обробку імунологічного матеріалу проводили на Н/’М ВЗ-34 за методом І.И.Ашмаріна та А.І.Воробйова /1962/ та за методом Е.В.Манцевічуте-Еркінчене /1964/. Кореляційний аналіз площин структурних компонентів здійснено на персональному комп"юТері фірми Філіпс /ФРІі/. Одержані результати зрівнювалися з контролем та статистично оброблялися за Стьюдент-Фішером.

РЕЗУЛЬТАТІ! ДіСЛІДііЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вторинна імунологічна недостатність розвивається у людини та експериментальних тварин при багатьох патологічних процесах, що виявляється-різними порушеннями імунних реакцій -

зменшенням змісту Т-клітин в периферійній крові, зниженням реактивності на нітогени, відмічаються відхилення субпопуляцій Т-лімфоцитів, зокрема знижується супресорна активність Т-клітин, збільшується абсолютне число В-лімфоцитів, порушується їх функціональна активність, тощо /Лозовий В.І. та Шергін С.М.,

1981; Бенненсон Е.В. та інші, 1982; Ееклемішав М.Д., 1986; Царевський Л.Ґ. та інші, 1986/. ■ '

і білих ¡цурів при 12-місячній хронічній алкогольній інтоксикації /ХАІ/ відмічається достовірне /Р^іО.ОЬ/ зниження лейкоцитів у І мм3 периферійної крові /2650+116,29 в І мм3 в дослідній

д

та 4475+229,25 в І мм в контрольній групі білих щурів та

о о

3737,5+189,59 в 1 мм в дослідній і 5233,33+200,22 в І мм я контрольній групі білих щурок/.

Кількість лімфоцитів в крові дослідної групи тварин достовірно /Р/_0,05/ менше, ніж в контрольній групі /1607,08+68,89 в І мм3 в досліді та 2585,17+133,38 в 1 мм3 в контролі у щурів; 2156,55+109,52 в.І мм3 в досліді та 3349+118,57 в контролі у щурок/. Водночас -звертає на себе увагу достовірне /?/, 0,05/ зниження в периферійній крові експериментальних тварин при 12-місячній ХАІ Т-лімфоцитів /514,25+23,5 в І мм3 в досліді та 1137,33+ 68,22 в І мм3 в контролі у щурів та 668,42+37,7 в І мм3 в досліді та 1406+67,48 в І мм3 в контролі у щурок/. Абсолютна кількість В-лімфоцитів у щурів /250,92+20,3 в І мм3/ практично не відрізняються від контрольної групи /254,83+22,62 в І мм3/, а кількість В-лімфоцитів у шурок дещо вище /340,83+23,63 в І мм3/, ніж в контролі /305,56+20,79 в І мм3/. В цей же час процентний вміст В-лімфоцитів в І мм периферійної крові експериментальних тварин при ХАІ достовірно вищий, ніж у контрольних групах тварин

/ІЬ,Ь+и,Ь2* а досліді та 9,Ь3+0,64> в контролі у щурів; 15,75+0,63;* в досліді та 9,25+р,59ь в контролі у щурок/.

При визначенні кількості антитілоутворюючих клітин /АУК/ в селезінці білих щурів при ХАІ відмічалася достовірна /Р/і0,иЬ/ тенденція до їх зростання; при 7-місячній ХАІ кіль-

£

кість АУК вище у щурів у 1,36 раза /209,93+6,67 на ЬІО ка-ріоцитів селезінки в досліді та І'Л),Ь7+2,63 на 1*10^ каріо-цитів в контролі/ та у щурок в 1,27 раза /1%,33+10,14 на 1-Ю клітин в досліді та І37,3в+6,І5 на 1-Ю клітин в контролі/, ніжу відповідних контрольних групах. При подовженні термінів алкоголізації до 12 місяців відмічається достовірне /РлО,ОЬ/ збільшення АУК у щурів та щурок більше, ніж в 1,7 рази /271,25+11,33 на І-ІОЬ клітини в досліді та І5Ь,ЬІ+7,7 на 1-Ю клітин в контролі у щурів та 294,25+19,ЬЗ на І• 10 клітин в досліді та 161,17^4,71 на 1*10^ клітин в контролі , у щурок/. ■ •

В умовах 12-місячної ХАІвідмічається достовірне /Рх.0,05/ пригноблення утворення імунних розеткоутворюючих клітин /РУК/. Так, у досліді їх кількість -432и+590 на І-ІОЬ клітин, селе-

С * •

з інки, в той час як у контролі -7760+ИОО на 1-Ю клітин.

Бдасттрансформуюча активність /РБІЛ/ Т-лімфоцитів в селезінці білих щурів при 7-місячній ХАІ достовірно /Р^.0,0Ь/ знижена. Так, індекс бласттрансформації Т-лімфоцитів в селезінці щурів виражений у відсотках -25,33+0,55;& /в контролі -30,5+

0,Ь9/і>/, а щурок'-25,17+р ,53£ /в контролі -31,25+0,6*/.

При 12-місячній ХАІ індекс бласттрансформації /РБГЛ/ продовжує зменьшуватися -17,33+0,62% у щурів /контроль

-29,0чр,73і*/ та I7,17+<J,b3/» у щурок /контроль - 20,33±р,Ь2!*/.

Для повноцінного розвитку імунної відповіді необхідно морфофункціснальна спроможність лінфоїдної системи - присутність в організмі певної кількості функціонально активних лімфоцитів, їх нормальне співвідношення та нормальне співвідношення структур в ліифоїдних органах /Гюллінг Ü.B., 1979; Петров Р.В., І9Ь2; Гіетров Р.В. та інші, I9Ö3, 19У6; Антоненко В.T., . І9ЬЗ; Саратовський 1,1.Ф., 19bb та інші/. Одержані нами імунологічні показники повністю підтверджують уяву про виникнення ■ при хронічній алкогольній інтоксикації придбаного імунного дефіциту: спостерігається лейкопенія, лімфопенія, в зв"яку з пригнобленням або виснаженням регенеративної спроможності лім-фоїдчої системи;* зниження функціональної активності лімфоцитів; функціональна незрілість клітин, порушення співвідношень суб-популяцій Т-лімфоцитів, кооперації Т- та В-лімфоцитів. Це положення підтверджується Pelletier, Buffet /І9УЙ/, Heymaus, et al. /19Ь8/, які, оцінюючи співвідношення субпопуляцій хеллерів та супресорів при ХАІ вказують на перевагу хеллерів. На зменьшення змісту Т-лімфоцитів-хелперів вказують також М.А.Аліев /І9Ь9/, Ріггспе et al. /I9fcb/, Baf;astro et al. /І9Ь7/. Зменьшення суп-

ресорної активності ї-ланки імунітету активує В-імунітет, який виявляється відноснім збільшенням кількості В-лімфоцитів в периферійній крові та посиленням їх АУК здібності /Афоніна Г.Ь.,

І9ЬЬ, 1991/. _

Проведене нами дослідження по вивченнв особливостей імунної відповіді при ХАІ експериментальних тзарин показало, що вторинний /набутий/ імунодефіцит супроводжується значними порушеннями імунної відповіді організму, характер яких визначається переважним

пошкодженням Т-ланки імунітету. В механізмі розвитку алкогольного імунного дефіциту важлива роль належить зменьшенню кількісного складу популяцій Т-лімфоцитів та порушенні) їх функціональної активності.

Иа підставі проведеного аналізу морфологічних та морфо-метричн»:* даних показано, що найбільш значній кількісній та якісній перебудові під впливом ХА1 підлягає вилочкова залоза. Вже при 7-місячній алкоголізації експериментальних тварин маса внлочкової залози зменьшена у щурів в 1,3 рази /293,6+Ь,ІЬ мг в досліді та 376,4+6,92 мг в контролі/ та щурок в 1,33 рази /244,3+4,96 мг в досліді та 324,Ь+Ь,ЬЬ мг в контролі/. Водночас відмічається зменьшення площі коркового шару на зрізах часточок внлочкової залози /таблиця 2/ у щурів в 2,2 рази, а у щурок - в 2,3 рази. Структура внлочкової залози збережена, однак спостерігається утоншення коркового шару, збіднення його тимоцитами з певним зниженням активності кислої фосфатази. В мозково^ шарі та субкортикальних відділах з'являються поодинокі клітини плазмоцитарного ряду, які дають високу активність лужної фосфатази, яскраво фарбуються метилгрюн-піроніном та помірно ІіШ-позитивні. Капсула та міжчасткові перегородки тимуса розволокнені, набряклі. Сущини та капіляри тюуса повнокровні, місцями відмічається периваскулярний набряк. В мозковім шарі внлочкової залози виявляються гомогенні ІліК-пози-тивні маленькі тільця внлочкової залози /тільця Гассаля/.

Ьри І2-місячній ХАІ маса вилочкової залози експериментальних тварин різко зменшується; в 2,1 рази у щурів /172,9Ь+

2,ЬЗ мг в досліді та 364,33+5,29 мг в контролі/ та 2,ІЬ рази у щурок /164,2+4,35 мг в досліді та ЗЬ4^Ь,45 мг в контролі/.

Сполучена тканина Ё г »а о 9* о со ё. Корковий шар . Площа зрізу Структурні компоненти ,

0 О СО Р 1 I К М- о о 5= (Н- о о 11 5 «• о о е е Б £ £ И» Стать

О *-ч «О ' о Ъ ^ СГ о о <і V >—4 І* с с 03 ^ ■»—1 »-Н с лз ЬН СГ !£1? Ъ с СГ. СГ ГО 03 <2 То ?? Т-ч к-« СГ ю Абсолютна площа в кв.мм %■ о Ы* За & К ►3 43 о иД ЇГ 43 к м« г с ©

ЗЬ,9 36,2 го го а» 03 ос 3 £ СЛ 03 ни Ь-* £ 8 Відносна площа в %

О с СГ СГ ни .<2 ’> > Ъ> о СО 03 с о с о 03 Го ГО 03 <2 « НН *—» ГО СГ 03 £* СП ГО го ы ^ '£ ►—1 ГО СЕ ГО Абсолютна площа в кв.мм

13,3 14,01 к е ■'■с СГ 2 8 Н-* ГО *-* ы с с С с Відносна площа в >

Нн »-1 О о С- О сг- сг с о СГ СГ £| с с ГО 03 с с: 03 со .¡£ о с V-* ГО ни »— То То 1 '1 »-и 1-н СГ •£* Абсолютна площа в кв.мм %> о їа ►н • *3 ГО К м* 8 Я и •

СГ сг СП <ї ’-о ё 53 ЬН Оі »-И к- 42 ^3 03 <1 - нн 8 8. Відносна площа в >

о о сг сг »2* НН с % с с СО 03 о с: с о ГО ГО ^ ъ 1 .£ ►-< »-1 ^ ГО V* о и ьн ►-* <о а Абсолютна площа в кв.мм № о К ►3 о

12,4 12,9 ГО го 1 ГО "0 ►£>. Ь~» н о о о о Відносна площа в %

о

ІЗ

м*

О

►3

я

й

«• 8

п о 1 §

» и

х

в

о

я

о

к

£

со

в

»-а

0 &

1 ГО

Площа коркового шару /таблиця 2/ зменьщується у щурів в 7,9 рази, а щурок - в Ь,7 рази. Типова структура вилочокої залози порушена. Межа коркового та мозкового шарів згладжується. Корковий шар збережений у вигляді тонкого обідка в субкапсу-лярних відділах, де кількість тимоцитів зі зниженою активністю кислої фосфатази значно зменьшено порівняно з контрольними зрізами. У деяких часточках делімфатизація не дозволяє розрізняти межі коркового та мозкового шарів, при цьому часточки зменьшені у розмірах. Тільця вилочкової залози виявляються у вигляді 1іііК-позшивних залишків або зникають, а в деяких часточках не виявляються зовсім. Капіляри та судини повнокровні. В крупних судинах мозкового шару - розширення просвітів та утворення пристінних тромбів, в субкапсулярних відділах повнокровия та дрібні геморагії. Виражена плазматиза-ція паренхіми вилсчкової залози, а також поява великої кількості великих макрофагів та тканьових базофілів з характерно ШШ-позитивною зернистістю в сполучно-тканинних септах та паренхімі залози. Серед полей плазматизації в корковому шарі відмічається формування поодиноких лімфоїдних фолікулів.

Вилочкова залоза у людей з ХАІ без виявленої соматичної патології зазнає значно більших атрофічних змін, ніж ¡»точкова залоза людей контрольної групи. Так, маса паренхіми вилочкової залози в середаьому 0,65+0,11 г, тобто достовірно /Р 0 зменьтена в 1,9 рази, ніж маса паренхіми тимуса контрольної групи /1,27+0,02 г/. Часточки вилочкової залози рідко атрофічні. В частині часточок межа коркового та мозкового шарів не контурується. Тільця вилочкової залози практично но виявляються, хоі<а в контрольній групі в збережених часточках

тімтчні тільця наявні. Паренхіма часточок інфільтрована поодинокими плазматичними клітинами та тканьовими базофілами з характерною ІІІЖ-позитивною зернистістю. Відмічаються вазомоторні та циркуляторні розладнання.

Дяя вклочкової залози людини та експериментальних тварин при ХАІ характерні: мікроциркуляторні розладнання з повнокров"ям, плазмо- та геморагіями, мікротромбозами; зменьшення маси та площин структурних компонентів тимуса; виражені атрофічні зміни . тимуса із зменьшенням абсолютної та відносної площі коркового шару; стирання меж між корковим та мозковим тарами; перевага мозкового шару над корковим; зменьшення кількості та щільності тимоцитів з високою активністю цитоплазматичної кислої фосфатази в корковому та мозковому шарах; поява та зростання як кількості клітин плазиоцитарного ряду, так і різних ступеней їх зрілості; зниження проліферативної активності тимоцитів; поширена та різко виражена атрофія тілець вилочкової залози; плаз-

матизація тимуса з формуванням фолікулів; поява в сполучено-

•в»

тканинних септах та паренхімі тканьових базофілів.

Отже, кількісні та якісні морфофункціональні зміни вилочкової залози з проривом тіміко-гематичного бар"єру і наступним порушенням кооперації Т- та В-ланок імунітету та появою в паренхімі тимуса В-лімфоцитів, аж до формування лімфоїдчих фс'.ікулів; зникнення тілець вилочкової залози, пояснюють походження та розвиток набутого /вторинного/ клітинного та гушрального пінного дефіциту при- хронічній алкогольній інтоксикації.

При абсолютному зниженні маси алкоголізованих тварин маса селезінки білих :урів зростав за рахунок гіперплазії червоної пульпи. Біла пульпа з тенденцією до атрофії. Т-залежна зона

селезінки білих щурів при 7-місячній ХА1 зменьшена на площі орізів у 1,3 рази у щурів та 1,2 рази у щурок /таблиця З/.

. Таблиця З

Площі імунокомпетентних структур на зрізах білої пульпи селезінки білих щурів при ХАІ /в Т>/

Структурні ; Стать : 7 місяців ; 12 місяців

компоненти 1 Дрслід ; Контроль| Досвід ; Контроль

Т-залежна зона самці самки 20,12+0,Ь2 21,9С+Ц,94 26,14+1,12 2и,Ь'4+І,І4 ІВ,12+0,77 17,65+0,7Ь 2Ь,72+1,22 26,07+1(27

В-залежна зона самці самки 64,23+2,76 б2,ЗЬ+2,ба ЬВ,62+2,Ь4 ЬЬ,3^2,Ы 62,67+2,Ь2 62,93+2,71 57,14*2,74 Ь7,ІІ±2,ЗЬ

Строма і судини самці самки ІЬ,6Ь+р,67 16,69^0,72 ІЬ,24+0,71 ІЬ ,и7+р ,Ь4 19,21+0,ЬЗ 19,42+0,94 17,14+0,75 І6,В2+0,72

Гіри 12-місячній ХАІ відмічається деяке збільшення маси селезінки, переважно за рахунок гіперплазії червоної пульпи та розростання сполученої тканини. Біла пульпа селезінки а вираженими явищами атрофії. Так, у щурів біла пульпа селезінки змень-шена в 1,73 рази, а у щурок - в 1,67 рази порівняно а контрольною групою. ' • .

Водночас з атрофією білої пульпи відмічається зменьшення площі Т-залежної зони селезінки у щурів в 1,4 рази, а у щурок

- в 1,Ь рази.

Тканина селезінки повнокровна. Червона пульпа гіперплазо-вана, синусоїди переповнені кров"ю, селезінковими макрофагами, тканинними базофілами. Відмічається плазматизація червоної та білої пульпи. Фолікули селезінки переважно без світлих центрів. В мантійній зоні фолікулів селезінки велика кількість

піронінофільних бластних клітин.

Біла пульпа селезінки людини з ХАІ достовірно /РхО,ОЬ/ зменьшена в 1,7 рази порівняно з контрольною групою /таблиця 4/. В той ке час площа Т-залежної зони білої пульпи на зрізах селезінки у осіб з ХАІ зменьшена в 1,6 рази /таблиця Ь/, тобто Т-залежна зона зменьшена в 2,7 рази порівняно з аналогічним контролем.

Таблиця 4

. Площі структурних компонентів на зрізах селезінки лвдей з хронічною алкогольною інтоксікацією /в л>/

Структурні компоненти Хронічна алкогольна інтоксикація Контрольна група

Капсула і перекладка ' 12,52+0,78 7.В4+0,3В

Червона пульпа 77,13+4,39 74,57+4,10

Біла пульпа 10,35+0,57 17,59+0,Ы

Таблиця Ь

Площі імунокомпетентних структур на зрізах білої пульпи селезінки у людей з хронічною алкогольною інтоксикацією /в 7°/

Структурні кошоненги Хронічна алкогольна інтоксикація Контрольна група

Т-залежна зона 1Ь,32+0 ,71 24,Ь2+0,0Ь

В-залежна зона 66,23+2,ЬЬ 63,06+2,77

Строми і судини . ІЬ,4Ь+0,Ь9 12,42+0 ,5В

Іаким чином, танина селезінки експериментальних тварин та людини при хронічній алкогольній інтоксикації зазнає ряд перебудов, найбільш важливою з яких є наростаюча атрофія білої пульпи селезінки, особливо Т-залежної зони з одночасною плазматизацією селезінки та гіперплазією червоної пульпи.

При дослідженні лімфатичних вузлів експериментальних тварин та людини були використані вказівки М.В.Саг.іна /І9ВІ, 1907/, Д.Г.Іссакяна та А.В.Азнауряна /І9ЬІ/, А.М.Іііуриної /1977, І97Ь/, Є.П.Шарайкіної та А.М.Шуриної /І97В/, Гі.М.Трк-сучева /19ЬЗ/, цечгу X., і’ахгег-Вгооті /І9В2/ та інших про видові, регіонарні. та статеві варіанти побудови лімфатичних вузлів. Враховуючи, ідо І2-місячна ХАІ білкх щурів для них є довгим строком /середній вік життя - 3 роки/, нами зважувалась вікова динаміка змін, відповідно даних Б.К.Кочмазашвілі /І5ВЗ, І9ЬЬ/, М.Р.Саліна та інших /І97В/. Дослідні групи тварин порівнювались з адекватним віковим та статевим контролем.

При гістологічному вивченні лімфатичних вузлів білих щурів з 7-місячною ХАІ відмічалося помірне кровоналовнення судин та капілярів, наявність великої кількості в синусах та м'якушевих тяжах тканинних базофілів, великих макрофагів, плазма- . тичішх клітин. Кількість лімфоїдних фолікулів зменьшена за рахунок фолікулів з світлими центрами. ііри І2-місячній ХАІ відмічається довнокров"я, набряк колокапсулярної жирової клітковини, розростання сполучної та жирової тканини, утовщення трабекул та капсули вузлів. В- синусах та кірковій речовині навкруги фолікулів відмічаються дрібні геморагії. Превалюють лІм|оїдні. фолікули без центрів розмноження. Мозкова речовина

повнокровна, інфільтрована плазматичними клітинами, тканинними базофілами, великими макрофагами.

Лімфатичні вузли людини при ХАІ змєньшені в розмірах, з розростанням жирової та сполучної танини, утовщенням трабекул та капсули, повнокров"я судин та наявністю дрібних геморагій. Кількість лімфоїдчих фолікулів зменьшена. Простежується спустошення ряду ділянок міжфолікулярних зон кори та прикірко-вої речовини. Разом з тим зростає кількість плазматичних клітин, змєньшення кількості клітин в збережених світлих центрах фолікулів. Відмічається помірна макрофагальна реакція.

При логометричному дослідженні вісцеральних /брижових/ лімфовузлів білих щурів при 7-місячній ХАІ звертає на себе увагу зменьшення маси лімфовузлів, атрофія прикіркової тицус-залежної зони з відносним збільшенням площ В-залежних структур.

При подальшій алкоголізації експериментальних тварин /12 місяців/ відмічається достовірне /РхО.ОЬ/ змєньшення площ зрізів брижових лімфовузлів на 37,73% у щурів, та на 26,2№ у щурок, переважно за рахунок атрофії імунокомпетентних структур /таблиця 6/ з їх частковою склеротизацією та жировою трансформацією. Виявлена атрофія Т-залежної прикіркової зони, абсолютна площа якої зменьвена. в 2,4Ь рази у пщіів та 2,47 - у иурок. В той же час при абсолютному зменьшенні площ В-залежних структур відмічається їх відносне збільшення.

Гілощі структурних компонентів (Зрижових. лімфовузлів чоловіків з ХАІ зменьшені на 24,38/», а жінок - на 26,4£. Атрофія брижових лімфовузлів людини при ХАІ чиниться.напевно,за рахунок перебудови та зменьшення площі імунокомпетентних структур /таблиця 7/. Площа прикіркової, Т-залежної зони брижових ліи}о-

вузлів чоловіків зменьшена в 2,23 рази, тоді як у жінок - в 2,4 рази порівняно з адекватними контрольними групами. В той ■ же час спостерігається відносне збільшення В-залежних структур при абсолютних зменьшеннях їх площин.

Атрофічні зміни брижових лімфовузлів у ¡цурів та щурок при ХАІ ідентичні. Атрофічні зміни брижових лімфовузлів жінок виражені більше, ніж у чоловіків.

Імийні лімфатичні вузли експериментальних тварин при 7-місячній ХАІ з проявами наростаючої атрофії, яка при І2-мі-сячній алкоголізації веде до зменьшення площ структурних компонентів на зрізах лімфовузлів на 2Ь% дорівняло до контрольної групи. Спостерігається перебудова імунокомпетентних структур, їх атрофія та заміщення сполучною та жировою тканиною. Площі прикіркової, Т-залежної зони, на зрізах шийних лімфовузлів щурів та щурок /таблиця 6/ зменьшена в 1,92 та 1,93 рази з одночасним відносним збільшенням площі структур В-залежної зони, хоч абсолютна площа В-зони зменьшується.

Ііпощі структурних компонентів шийних лімфовузлів чоловіків на 29,ЗЬ^, а жінок на 2Ь,4І> меньші, ніж на контрольних зрізах. Спостерігається атрофія площі імунокомпетентних структур шийних лімфовузлів людини /таблиця V/, з частковим замі- . ценняи їх сполучною та жировою тканинами. Прикіркова, Т-залеж-на зона, на зрізах шийних лімфовузлів людини при ХАІ зменьшена у чоловіків в 2,27 рази, а у жінок - в 2,47 рази, в той час, як відносна площа В-аалежних структур збільшена /при зменьшен-ні абсолютних площ/. • -

Таким чином, ХАІ приведе до значного зменьшення площ Т-залєжної зони на зрізах шийних лімфовузлів експериментальних

Таблиця 6

Площі імунокомпетентних структур на зрізах лп<зо-вузлів білих щурів при І2~міеячній алкоголізації

1 Р* і X Стать Дослід ' Контроль

Локалі-1 зація >*з н & о з; иі « ш >» я От*-* О РІС о Абсолютна площа в кв.мм Відносна плоца в ?> Абсолютна площа в кв.им Відносна плойка в %

Т-зона самці 0,79+0,04 22,01 1,96*0,13 34,63

я самки 0,75+0 ,04 &і,78 І ,во+0 ,09 35,31

*м р-> са іа В-зона самці 2,а»+и,і4 77,99 3,г/1)+р ,2 65,37

С&МКИ 2,86+0,14 79,22 3,39+0,41 64,69

Ш р? Всього самці 3,59+0,17 100 Ь ,66±0 ,29 100

самки 3,61+0,17 <г о 5,24+0,48 100

Т-зона самці 0 ,89+р ,05 22,31 1,71+0,09 30,43

самки 0 ,ЬМ ,04 21,43 1,57+0,09 30,13

>» п (О В-зона самці 3,11+0,19 77,69 3,91+0,34 69,57

самки 2,97+0,13 78,57 3,64+0,52 69, ІЛ

а ^ Всього самці 3,99+р ,21 100 5,62+0,41 100

самки 3,7Ь+0 ,13 100 5,21+0,52 100

Т-зона самці 1,45+0 ,08 23,05 2,67+р ,17 29,6

з . самки 1,25+р ,'0Ь 21,33 2,47+0,1 29,83

*=г •►н п и >» о и ►Д о В-зона самці самки 4,В4+р,22 4,61+0 ,26 76,95 78,67 . 6,35+0,47 5,81+0,3 70,4 70,14

*1г •м -м *=? «=? Всього самці самки 6,29+0,26 5,87+0,28 100 100 9,01+0,54 . 8,2Ш) ,36 ■ 100 100

Т-зона самці 0,43+0,02 21,08 0,93+0,05 29,81 •

самки 0,40+р ,03 21,05 0,79+р ,05 27,62

X ч 5 с*3 В-зона самці 1,62+0,09 78,92 2,19+0,26 70,19

Ц т о о самки 1,50+0,11 78,95 2,07+0,22 72,38

§:¥ •*н .М Всього самці 2,04+0,1 100 3,12+0 ,26 100

і самки 1,90+0,13 юс 2,86+0 ,25 100

'і'аблиця 7

Іілощі імунокомпетентних структур на зрізах лімфовузлів людини при хронічній алкогольній інтоксикації

Локалі- І зація 1 1 Алкогцльна інтоксикація Контроль

Статі Абсолютна площа в кв.мм Відносна плдща. в г> Абсолютна площа в кв .од Відносна пл^ца в

Т-зона Ч 2,81+р ,12 22,43 Ь,98+0,32 34,04

5 К 2,47+0,14 .21,84 Ь, 94+0,28 34,48

Д >і О « В-зона ч 9,72+0,69 77,Ь7 11,59+1,25 6Ь,96

^ -§* р* ^ ж 8,84+0 ,25 78,16 11,24+0,73 6Ь,42

РЗ -м *4 Всього ч 12,53+0 ,79 100 І7,57±І,49 100

к 11,31+0,39 юо 17,18+0,86 100

'і'-зона ч 4,26+0,23 23,06 9,66+0 ,44 34,43

К 3 ж 4,07+0 ,24 21,32 10 ,06+0,47 36,66

•м д? В-зона ч 14,21+1,2 76,94 18,40+1,12 65,57

¿й з: 2 ж 14,96+0,69 78,68 17,39+1,09 63,65

Всього ч 1В,47+1,39 100 ’ 28,06+1,46 100

ж 19,09+0 ,Ь8 100 27,46+1,64 100

ї-зона ч 3,32+0,14 22,02 7,76+р ,46 36,36

к 3,26+р ,2 22,21 В,ІЄ+0 ,ь 38,45

.м >* да га В-зона ч И,76+0,77 77,98 13,58+1,14 63,64

й’й* сй *м С Ч ж 11,42+0,61 77,79 13,07+0,2 61,65

Всього ч 1Ь ,08+0 ,88 100 21,34+1,29 ’ 100

ж 14,68+р ,65 100 21,22+1,0 100

Т-зона ч 6,26+0,37 22,46 20,67+1,19 32,25

К ж 9,67+0,63 2І,8Ь 22,49+1,02 35,60

О ї>» В-зона ч 28,о2+£,08 77,64 43,21+2,72 67,75

со о 81? ж 34,62+1,63 78,17 40,68+2,67 64,40

сО *м С ч Всього ч 36,78+2,40 100 63,78+3,69. 100

! ж 44,29+2,23 100 63,17+3,63 100

тварин та людини без статевих різниць у тдарин та більш виразних у жінок.

Площі зрізів ліктьових лімфатичних вузлів акспериментальних тварин з явною тенденцією ¿о зменшеній при 7-місячній ХЛІ. При І2-місячній алкоголізації площі структурних одиниць на зрізах ліктьових лімфатичних вузлів експериментальних тварин зиеньшэ-ні у щурів на 26,55%, а у иурок - на 24,4Ш>. Поряд к загальним аменьшеннлм площ структурних компонентів ліктьових лімфовузлів щурів, вдмічається різке зменьшення імунокомпетентних структур з їх перебудовою, а також частковим заміщенням сполучною та жировою тканиною. Площа Т-залекного шару у щурів зменшена в 1,64 рази, а у щурок - в 1,96 рази /таблиця 6/, одночасно відносна площа В-залежних структур декілька зростає при абсолютному її зменшенні. ■

Пахвові лімфатичні вузли людини при ХАІ з ознаками загальної атрофії як за рахунок зменьшення площ структурних одиниць, так і за рахунок зростання сполучної та жирової тканини на місці атрофічних іцунокомпетентних структур. Так, площі структурних компонентів на зрізах пахвових лімфовузлів чоловіків зменьшені на 20,99'Л, а жінок - на 26,в3> порівняно з контролем. Площі Т-за-лежних структур на зрізах пахвових лімфовузлів чоловіків зменьшені в 2,34 рази, а жінок - в 2,Ь рази. Відмічається відносне збільшення площ В-залежних структур з їх абсолютним зменьшенням /таблиця ?/.

Підколінні лімфовузли щурів при 7-місячній ХАІ з ознаками атрофії. При 12-місячній алкоголізації атрофічні процеси в підколінних лімфовузлах наростають, що веде до зменьшения площ структур на зрізах підколінних лімфовузлів щурів на ЗІ,6Ш>, а

щурок - на 2в,49>. Площа ї-залежної зони /прикіркової/ на зрізах підколінних лімфовузлів щурів зивньшена в 2,06 рази, а щурок - в 1,97 рази, як за рахунок зменьшення загальної площі, так і за рахунок заміщення сполучною та жировою тканинами /таблиця 0/. В той же час площі В-залежних структур з відносним збільшенням та абсолютним зменшенням.

Іілощі структурних компонентів пахових лімфовузлів людини при ХА1 з ознаками атрофії за рахунок перебудови та зменьшення імунокомпетентних структур. Так, площі зрізів пахових лімфовузлів чоловіків з ХАІ зменьшені на 34,6?,*, а жінок - на 2Ь,74#. Площі Т-залезкних структур на зрізах пахових лімфовузлів чоловіків зменьшені в 2,Ь рази, а жінок - в 2,33 рази /таблиця 7/.

В той ке час площі В-залежних структур з відносним збільшенням при абсолютному зниженні їх площин.

Відмічена більш виражена атрофія структур підколінних лімфовузлів у щурів та пахових лімфовузлів у чоловік при ХАІ.

Аналізуючи дані морфометричного,вивчення структур вісцеральних та соматичних лімфовузлів експериментальних тварин та людини, можна стверджувати, що при ХАІ вони підлягають глибоким атрофічним змінам та перебудові структурних компонентів, особливо імунокомпетентних структур. Поряд з ознаками загальної атрофії для всіх груп досліджених лімфовузлів характерна атрофія та зменьшення площин прккіркового, тииозалежного шару. В той же час відмічається ряд непринципових видових та статевих відмінностей: у експериментальних тварин більше страждають вісцеральні лімфатичні вузли, ніж 'соматичні; атрофічні процеси більш виражені у щурок в брижових, шийних та ліктьових лімфовузлах, тоді як у щурів - в підколінних; у людини атрофічні

процеси виражені сильніше у жінок в брижових, шийних та пахвових, а у чоловіків - в пахових лімфовузлах.

Морфологічне та морфометричне дослідження площ структурних компонентів лімфовузлів людини та експериментальних тварин при ХАІ свідчить, що патологічні процеси в них мають системний характер та свідчать про глибоку перебудову імунокомпетонтнпх структур, особливо в Т-залежних зонах з їх атрофією та одночасною відносною стимуляцією В-залежних структур. .

Одержані нами морфологічні та морфометричні дані про кількісні та якісні зміни структур центральних та периферійних органів імуногенезу при ХАІ, в поєднанні з імунологічними показчиками дозволяють запропонувати концепцію розвитку набутого алкогольного ііфгнного дефіциту, тобто його патогенез: алкоголь та його метаболіти безпосередньо діючи на структурні компоненти вилочксаої залози підвищують проникність тіміко-гематичного бар"єру, приводять до порушення проліферативної активності вилочкової залози з подальшою делімфатизаціею та спустошенням кіркового шару, атрофією та зникненням тілець вилочкової залози /тілець Гассаля/.

Це призводить до зниження загальної кількості Т-лімфоцитів, порушення співвідношень хелперів та супресорів» зі зменшенням останніх; порушення кооперації Т- та В-ліифоцитів з наступним підвищенням профілеративної активності В-лімфоцитів та зниженням функціональної активності Т-лімфоцитів; зменшення площин Т-залежних зон селезінки та лімфатичних вузлів як за рахунок дефіциту Т-лімфоцитів, так і прямої дії алкоголю, з послідуючого перебудовою та атрофією іьунокомпетентних органів. При цьому не виключається можливість прямої дії алкоголю та його метаболів на периферійні органи.імуногенезу.

Побудована нами концепція відкриває можливості ціленап-равленої корекції вторинного імунного дефіциту ііфномодулято-рами, які викликають стимулюючий вплив на кількісний склад Ті В-ліифоцитів, їх функціональну активність та прискорюють процеси диференціювання клітин.

ВИСНОВКИ .

1. В результаті комплексного використання імунологічних, морфоматричних та гістохімічних методів дослідження виявлені ¡загальні та часткові закономірності структурно-функціональних змін органів імуногенезу людини та експериментальних тва-рип при хронічній алкогольній інтоксикації.

2. Кількісні та якісні аміни у периферійній крови та се-

лезінці експериментальних тварин при хронічній алкогольній інтоксикації можуть бути віднесеними до комбінованого вторинного /набутого/ імунного дефіциту з перевагою змін Т-ділянки іцуні-тету. .

3. В основі імунного дефіциту при хронічній алкогольній

■ інтоксикації у людини та експериментальних тварин лежить пошкодження вилочкової залози, яке характеризується порушенням тіїїіко-гематичного бар”єру, атрофією часточок із спорожєнням кіркового ■ шару, зникненням тілець вилочкової залози, вторинною плазмати-зацією та формуванням фолікулів на території часточок.

4. Алкоголь та його метаболіти, безпосередньо діючи на структурні компоненти вилочкової залози, призводять до пригнічення проліферативної активності■клітин тимуса із зниженням кількості Т-лімфоцитів, порушенням кооперації Т- і В-клітин, зменшенням площі Т-залашої зони селезінки та лімфатичних вузлів як за

рахунок дефіциту Т-лімфоцитів, так і безпосередньої дії алкоголю з подальшою атрофією периферійних органів імуногенезу.

Ь. Деліифатизація з одночасним зникненням тілець вилочкової залози /тілець Гассаля/ може свідчити про зниження репаративних процесів у вилочковій залозі при тривалій токсичній дії етилового алкоголю.

6. Поряд із порушенням проникності тіміко-геиатичного бар"єру при хронічній алкогольній інтоксикаціх в органах іцуно-генезу відмічається порушення гемодинаміки в системі мікроцир-кулнції в комбінації із підвищенням проникності г і сто г еілат ичного бар "єру.

7. Хронічна алкогольна інтоксикація призводить до р'тоаженої

атрофії та морфофункціональної перебудови соматичних та вісцеральних лімфатичних вузлів. Відмічається зменьшення площі при-кіркового Т-залежного шару з одночаснім відносиш збільшенням В-залежної зони. .

8. Виявлена ідентичність пошкодження лімфатичних вузлів різних локалізацій при хронічній алкогольній інтоксикації дозволяє враховувати скрутність пошкодження на основі вивчення обмеженого числа лімфовузлів, цо легкодоступні для обстеження.

9. Структурно-функціональні зміни органів імуногенезу при

різних строках алкоголізації мають Сіути віднесеними до морфологічних критеріїв стану імунологічної реактивності з використанням їх у клінічній практиці для уточнення характеру імунного дефіциту при хронічній алкогольній інтоксикації. •

10. Запропонована концепція розвитку та морфологічної діагностики вторинного імунодефіциту при хронічній алкогольній інтск-

сикації відкриває можливості корекції імунітету іцуномодулято-рами, а піддані опису структурно-функціональні зміни органів імуногенезу доаво-шють використовувати морфологічні дослідження у клінічній практиці в багатоцільових напрямках.

. ПРАКТИЧНІ РЕКОМШД/ЩІЇ .

1. Застосування морфологічного аналізу з використанням

ЕШ та вперше одержані дані про морфологічнийасвівалент порушень в іцунній системі органіацу в динаміці розвитку хронічної алкогольної інтоксикації можуть бути рекомендовані для використання в різних аспектах експериментальної та клінічної медицини. .

2. Основні положення дисертації рекомендуються для використання в лекційному курсі по патологічній анатомії та судовій медицині при викладенні розділів "Імунопатологічні процеси", "Іцунодефіцитні стани" та "Алкогольні отруєння”.

3. Комплекс досліджених морфологічних змін органів імуногенезу має враховуватися в прозекторській роботі з метою від-різнювання хронічної алкогольної інтоксикації від інших патологічних процесів.

' ВІДОМОСТІ ПРО ЕЛГОВАДЖЕЩЯ '

Основні матеріали дисертаційної роботи впроваджені в програму учбового процесу на: кафедрах патологічної анатомії, судової медицини, алергології та іцунології Київського інсяи-туту удосконалення лікарів МОЗ України; кафедри патологічної анатомії Українського інституту удосконалення лікарів МОЗ України; кафедрах патологічної анатомії Київського медичного

університету, Полтавського та Чернівецького шдичних інститутів. Теоретичні та практичні результати роботи по діагностиці імунних порушень при хронічній алкогольній інтоксикації впровад-иєні о практичну роботу Полтавського та Чернівецького паталого-анатомічного йоро, 0б"єднан0Ї прозектури м.Черкаси, гістологічних лабораторій Київськогомэдичного університету та Київського, Полтавського та Черкаського обласних боро судово-медичної експертизи. -

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ШУШШШВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Неспецифическая резистетность организма при хронической алкогольной интоксикации // Реактивность и резистетность: фундаментальные и прикладные вопросы. - Київ, 19У7 - С.264-265 /співавт.Войтенко Ю.М., Добровольський D.M., Даниленко B.I., Павлова I.I., Меньшова М.Ю., Пеньковська Н.П./.

2. Неспецифическая и имунная реактивность организма при

хронической алкогольной интоксикации как основа создания средств лечения алкоголизма // Медико-биологические проблемы алкоголизма.

- М., I9bö. - С.16-18 /співавт. - Войтенко Г.М., Добровольський • D.M., Федотов А.Ф., Липкан Г.М., Павлова I.I., Д^нилышо B.I., Пеньковська Н.П., Павлова С.А., Меньшова M.D., Бардик Ю.В., Кубраченко С.Я./. '

3. Морфологическая характеристика вилочковой железы экс' периментальньк животных при хронической алкогольной интоксикации- // Актуальные вопросы патологической анатомии. - Харьков,

1990. - C.I99-2ÜI /співавт. - Федотов А.Ф., Костромін A.C.,

“ Шарова K.M./. ' .

4. І'*иокоагулирующие и антикоагуляционные свойства тканей при хронической алкоголизации белых крыс // Гематология и трансфузиология. - 1990. - № 7. - С.6-Ю /співавт. - Липкан Г.М., Кубраченко С.Я., Войтенко Г .М./.

Ь, Роль нарушений тканевой системы гемостаза миокарда в кардиотоксическоы эффекте етилового алкоголя // Актуальные вопросы биологии и медицины. - Київ, 1991. - С.99-112 /співавт.

- Кубрачшко С.Я., Максимов Ю.П./.

6. Иммунологическая характеристика изменений селезенки-при хронической алкогольной интоксикации // Актуальные вопросы патологии реанимации и интенсивной терапии: Тез.докл. пленума правления Украинского республиканского общества патологоанатомов. -Запоріжжя, 1991. - С.ЬЗ. ■

?. Изменения вилочковой железы человека при хронической алкогольной интоксикации // Актуальные вопроны патологии реанимации и интенсивной терапии: Тези доп. пленум правління Українського республіканського'товариства патологоанатомів. -Запоріжжя, 1991. - С.Ь4-Ь5 /співавт. - Федотов А.Ф., Костро-мін А.С./.•

Ь. Структурные компоненты селезенки белых крыс при хронической алкогольной интоксикации // Тези доп. наук.-практ. . .

конф. "Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных системы в норме и патологии". - Харьков,

І991. - С.238-239. '

9. Морфологическая оценка структурных компонентов брыжеечных лимфоузлов человека при-хронической алкогольной интоксикации // Тази дои. наук.-практ.конф. "Структурно-функцио-

нальные единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии».— Харків, 1991.— С. 267 (співавт.— Федотов А. Ф., Костромін А. С.).

10. Структурные компоненты брыжеечных лимфоузлов белых крыс

при хронической алкогольной интоксикации // Тези доп. наук.-практ. конф. «Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных структур в норме и патологии».— Харків, 1991.— С. 236—237. .

11. Способ отрезвления при алкогольном опьянении / Полож. решение № 477109/14 (000436) от 02.01.1990 г. (співавт.— Войтенко Г. М., Максютіна Н. А., Добровольський Ю. Н., Георгійчук В. В.).

12. Тканевые факторы с про- и антикоагулянтной активностью ультраструктур гепатоцитов при хронической алкогольной интоксикации II Врачебное дело.— 1992.— № 1.— С. 77—79 (співавт.— Кубраченко С. Я-, Липкан Г. М.).

13. Особенности гуморального иммунного ответа у белых крыс-сам-цов при различных-сроках хронической алкогольной интоксикации // Тези доп. наук.-практ. конф. «Фундаментальные и прикладные аспекты нетрадиционной медицины».— Харків, 1992.— С. 166 (співавт.— Саратовський М. Ф., Баннікова Р. А.).

14. Структурные компоненты локтевых лимфоузлов белых крыс при

хронической алкогольной интоксикации // Тези доп. наук.-практ. конф. «Фундаментальные и прикладные аспекты нетрадиционной медицины».— Харків, 1992,—С. 167. „

15. Изменения показателей клеточного и гуморального иммунитета у белых крыс при хронической алкогольной интоксикации // Тези доп. наук.-практ. конф. «Фундаментальные и прикладные аспекты нетрадиционной медицины».— Харків, 1992. С. 168 (співавт. — Саратовський М. Ф., Баннікова Р. А.).

Підп. до друку 12.10.S2. Формат 60X84/16. Папір друк. N9 3. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 1,86. Умов. фарб.-відбиток 2,09. Облік.-вид. арк. 2,0. Тираж 150. Зам. 2-7665. Безплатно.

РОВО «Укрвузполіграф».

~ 252151, Київ, вул. Волинська, 60.