Автореферат и диссертация по медицине (14.00.16) на тему:Функциональная характеристика гипертрофированного миокарда человека в условиях компенсации и недостаточности и при действии корректирующих факторов

1НПТИТУТ Ф1310Л0ГП 1М. акад. О. О. ЕОГОЮЛЬЦЯ СПЕЦ1АЛ130ВАНА БЧЕНА РАДА Д 01.13. 01

на правах рукопису УДК'612.172: 616.127-007. 51

ПЛЯСКА Олекеандр 1ванович

ФУНКЦИОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА' ГIПЕРТРОФОВАНОГО ШОНАРДА ДИНИ В УМОВАХ КОМПЕНСАЦП I НЕДОСТАТНОСТ I ТА ПРИ Д11 КОРЕК-

ТУШ ФАНТ0Р1В

(14.00.16 - патолопчна: ф1Э10Л0Г:я)'

АВТОРЕФЕРАТ дисертащна здобуття вченого'ступеня доктора медпчних наук.

КиУв -1993

{/•.' V' .</ /Л' 6

Ф

Дисертащя е рукопис .

Робота виконанз в Украхнеькоыу державному меличному укдверситетх 1 м. акад. 0.0. Богомольця (м. Ки'1В).

0ф1Ц1йш олоненти:

1. Доктор медичних наук,професор,член-кореспондент АМН Украхни

КОРКУШКО ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ

2. Доктор медичних, -

САГАЧ ВАДИМ ФЕДОРОВИЧ

3. Доктор мэдичних наук

НЕЩЕРЕТ ОЛЕКСАЕДР ПАВЛОВИЧ

Пров1дна орган1гащя - Украх'нський ВД1 ш. акад. М. Д. Стражеско

л

Захист дисертацП' вхдбудеться "..." ¿V -1994 року в

.." годин на эас!данн1 спешалхзованох ради Д 01.13.01 при 1нституг1 фшолоп г 1м. акад.О. О. Богомольця {и. Кихв, вуд. Богомольця,4).

3 дисертащею можна поэнайоыитйсь в бхбшотеш ¡нституту фшодоп'х и*, акад. 0.0. Еогомольця( Ких'в-24, , аул. Богомольця, 4) \ Автореферат рог!сланий ".'."....'.ч... 1993 р.

Вчений секретар спещалхэованог ради, доктор бюлопчних наук

\

3. А. Сорокхна-Шр1на

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ И

Актуальтсть проблеми. Серцева недостатнють являеться одним а найбхльа гр1эних 1 частях ускладнень, яке супроводжуе б1лышсть серцево-судикних захворювань. Однак в кардюлоП1 в@ не склалась едина думка щодо мехашэтв 11 развитку, а сучасн! методи Л1кування баяакгсь краирго. На попередн! калька десятил1ть ця проблема була на вхстр! як експериментальних так 1 клшчних доол1джень. Здавалось, що сшльними зусиллями будуть розв'язан1 основш мехашзми и розвитку, а найдет кардинальт методи Л1ку-вання. Проте проведет досл1дження (Ф. 3. Меерсон, 1968; А. М. КаЬъ, 1981 т. 1.) не дали кардинального виршення проблема 1 11 гострота залишилась. Найб1льш шовгрно невдача була ав'язана з недолг ками використанйх моделей, вгдмгнностями в функцюнуванш серця людини 1 тварин. Тим не менше в оетанне десятшпття ц!й проблем! првдилялось надзвичайно мало уваги.

ТрадиЩйними методами лжування серцево\' недостатносп за-лишаються: шдвищення скорогливо!' адатност1 мюкарда (О. V. ипуегГег^, 1980; К.СЬаНег^се, 1982) га зменшення його наванта-ження СМ. Ь Бшискег,1985). Але в осташи млька рок!в в за-руб1»Н1й Л1тератур1 з' явились даш, шр блокатори анпотензинпе-ретворюючого фермента (АПФ), кр1м добре В1домо'1 вазодилататорно! Д11. сприяють також регресу ппертрофп миокарда при серцев_1й кедостатност! 1, таким чином, покрашують його скоротливу функцш (V. 0гаи,1988; 0. В;)Огл,1992). Це вхдкрило принцшпально нову ме-тодологш Л1кування мюкард1ально1 недосгатност1. Але до тепер1-шнього часу характер 1 м&хашзми дп блокатор^в АИФ, переваги \х застосування над традищйними методами терапИ" мюкард1ально'1 недостатносп, в эначшй М1р1 залишаються ппотетичними 1 потре-бують грунтовних Д0СЛ1Джень.

Роэвиток трудно! х1рург1i, в осоОлибостi на серш, дозволяе отримувати бтптати серцевого м'яза 1 детально !х вивчати. Эавдя-ки цьому можуть бути усунеш м1жвидов1 в1дм1нност1, а також не-долхки експериментальних моделей на тваринах. 3'явилась мок-ливють близько п1Д1йти до розкриття механ1ам1в розвитку 1 ко-рекц! 1 недостатносп мюкарда.

Мета проведених досл!дхень заключалась у вияснеши функцю-нальних, електричних, енергетичних та структурних зм1Н в мюкар-Д1 лщини при розвитку в ньому гчпертрофГ* з наступною серцевого недостатн1стю внасл^док юнуючого тривалий час гемодинашчного

переванталкння та вивчення можливостей IX медикаментозно!' корек-Ц1Х.

Поставлена мета включала сл1дуюч1 завдання:

1. Дослан?« функщональн1 1 електричя1 властивост 1 1голь-ованих структур серця людини в норки I ка р1зних стад1яу/ роз витку М10кард1альн0'1 недостатност 1.

2. Вивчити реактивность мюкарда до позитивних кардюшот-ропних агент!в на рхзних сгад!ях розвитку серцево! недостатност1.

3. Досл1Дити порушення енергетичного забезпечення та структура зы!ни в мюкард1, в залежност! в1д його функцюнальних зм1н, на р1зних стад!ях розвитку його недостатност!.

4. Вивчити можливост! патогенетично обгрунтованоГ корекцгх функцюнальних, енергетичних та структурних зшн в Шокард! а допомогою загально прийнятох терапП ( серцевими гл!козидами та сечопнними препаратами) 1 б локатора АПФ - капотена.

На захист виносяться сл1дуюч! положения:

1. На початку розвитку мюкард1ально1 недостатност! чут-ливють ураженого мюкарда до позитивних шотропних агент!в зростае, шзшие - прогресивно зншуеться.

2. В основ 1 розвитку мюкард1ально'1 недостатност! у людини лежить функцюнальна обмеженють, вже в норм!, кальшевих насосав мембрани 1 саркоплазматичного ретикулума (СР) та робота натр!й-кальц1евого обмшника.

3. На ранн!х стад!ях розвитку мюкард1альнох недостатност! спостер1гаються функцюнальн!, метабол!чн! та структурн! зм1ни в м!окард! при в1дсутност1 електричних.

4. ГОдтримання скорогливох функцП мюкарда, на попереднь-ому р1вн1, на початку розвитку серцево"! недостатност!, забеэпе-чуеться шдвищеними тратами макроерпчних фосфат!В; п!зн!Ше -попршення скоротливо! функцП мюкарда супроводжуеться порушен-нями в процес! *х транспорту дошсць засвоення.

5. При наявност! попередньо! серцево'! недостатност! чут-ливють мюкарда до позитивних кардютропних агент!в продовжуе попршуватись, а струга урн 1 порушення прогресушь нав!ть при тривалому л!куванн1 д1гоксином та сечопнними препаратами.

6. Блокатор АПФ - капотен сприяе зменшенню нпертрофГх мюкарда та зворотному розвитку сполучно'! тканини, шо позитивно в1дображаеться на скоротливост1 серця, його реактивное?1 до позитивних 1ногропних агенпв та його енергетичкому забезпеченн!.

7. Електричне збуджння в 1гольованих структурах умов-но-контрольного мюкарда та э ранн1ш оэнаками серцэва'1 не-достатностх при зб1лъшеши частоти стимулящ! являеться переваяно фактором аапускаючим як регулюючим. Роль останнього в цих умЪвах виконуе СР.

Наукова новизна. .

Вперше псшбна щлюна експериментадьяа робота виконана на людському матер1ЭЛ1, щр дозволило викдючиги М1ЖВИД0В1 В1ДМ1НН0С-II, а тагах недо-гаки експериментальних моделей серцево'1 не-достатностк

Встановлено, щр при розвитку сэрцево'! недостатноси чутли-вхсть мюкарда до позитивних кард1о1нотропних агент1в спочатку зростае, потш прогресивно знидуеться. Еперше зроблено висйоеов, щр в основ 1 розвитку мюкарД1ально'1 недостатност1 лемггь функциональна обмэженють кальцювих насос 1В меыбрани 1 СР та роботи натр1й-кальц1еього обМ1Яника.

Досл1дження енергетичного балансу енявило, щр на початку розвитку серц<эво1 недостатност1 шдтримання скоротливо1 здат-ност1 мюкарда. на попередньому Р1ВН1 адийенюеться за рахунок посиленого внкористзння ыакроерпчних фосфат 1 в. Шзнше поломки в фосфс'креаторному шляху енергозабезпечення супроводжуються попршенням процесс роэслаблення серцевого м'яза.

Показано, щр загальноприйнята тератя серцевими глисозидами 1 сечопнними препаратами не повшстю. нсфмалхзуе В1Днонлення скоротливоси I енергетичного балансу ураженого мюкарда. В той зне час П сумснення а блокатором АПФ - капотенаи сприяе частко-вому регресу ппертрофаг мюкарда, зменшенню к1лькост1 сполучно'1 тканини. Все це сприяло покрашэнню енергетичного балансу та тд-вищенню реактивности мюкарда до позитивних 1нотропних агент1В.

Вперше показано, шр крона1катропна валежнють гаольованих структур серця лвдини мае В1Д'емну залежнюгь. Мэжна вважати, щр потенщал дп (ПД) при зростшш частоти с'тиыуляцг I являеться фактором п&реважно вапускаючиы скорочення г в ыенаий мгр! регулюючим.

Теоретичне значения.

Отриман! дан1 дозволять встановити основш мехашзми розвитку недостатноси мюкарда таким чином, запропонувати за-гальну патогенетичну схему посл1Довних зм1Н скоротливостх та структурних 1 метабол1чних зкин в мюкард! при 11 виникнешн.

- I

Практична щншсть роботи.

Дана оцшка р1зних методов медикаментовно 1 корекш 1 винкка-ючих порушеяь при серцев!й недостатноси. фи цьому показано, кр застосування тгльки серцевих глюкозИД1В (як засоб1Е, щэ Шдвиау-ють скоротливють серцевого м'яэа) а сечоггшшми препаратами не попереджувало наростання в мюкард1 сполучно!' тканини та прог-ресуюче зниження його реактивности до побитивних кардюшотроп- ' них агентов. Б той же час приеднання до вказано'! терапП блока-тора АПФ - капотена супроводжувалось не ильки частковим Б1Днов-ленням функционального стану миокарда, але' I зворотн!м розвитком в ньому сполучно'1 тканини та частковим поновленням його реактивное! 1 до поэигивних кард101Нотропюи агент1в. Тому отриман1 дан1 можуть бути використан! при виршенн! механгзьав розладхв серце-во! д!яльност1 та побудови плану фармаколог1чного гх -икування.

Рекомендуемся вивчення :сроно1нотропно1 залежнсст! 1эоль-ованих структур мгокарда п:д час оперативного втручання з шллга вшвлення зростання мшмального Д1астоличного напружвння (ЫДН) для прогногування п1сляоперац1йно'1_ серцево* недостатком!.

Впровадження.

0триман1 результат введен! в програмнх курси нормально! ф!В1олог11 Украхнсъкого державного медичного университету та ш-дичного шетитуту Укра1Нськог Асошаци народно'1 медицини.

Алробащя роботи: Основн! матер1али дисертацП обговорен на XIII з"1ЭД1 укра'^нськогс ф1зюлончного товариства ш. 1.ЕПавло-ва(Харк1в,1990), на Есесошн1й науковгй конференщ1 Централью а пёриферичн1 мехатзми регуляцП ф^зюлопчних функций (Москва, 1990), на кон'ференш1 Досягнення вчених институту в облает1 ка-РД10Л0Г11 (Ки!в,1991), на 1У конгресс св1Тово'1 федерат 1 укра'гн-ських дшарськшс товариств (Харк1в,1992) на заеданиях Ечено!" Ради Укра'1Нського державного медичного утверситету "Теоретична медицина" та НД1 серцево-судшно'1 УлрургН'(Кл^'хв, 1993), зас1данн! Сектору 1нституту фиюлогм т зкад. 0.0. Богомольца "Бгсцеральн! сиетеми" (Шв',1993).

По гем1 дисертац!2 опубликовано 26 роб1т.

Об' ем 1 структура диоертац1к Дисертаидя викладена на 252 сторонках машинописного текста. Складаетьея з вступу, огляду Л1-тератури, 6-ти роздали власних дохшджень, обм1ркування результате Д0ся1Джень, висновкхв, додатка .1 покажчикз лиератури. Текст дисертацП ииострований 2? рисунками 1 графиками, основш

дат наведет в 6 таблицах. Б1бдюграф1чний покажчик мютить 279 джерел, в тому чшш 92 вичизнян!.

ЗМ1СТ РОБОТН

Матер!ад х_ методики досшджень. Експерименти проведен 1 на ¡зальованих трабекулярних м'язах правого I лгвого вушок перед-сердь, правого шлуночка та соскових м'язах Л1вого шлуночка. Знач-на доступнють бюптат^в правого вушка та той факт, то зм!ни в !х в значив м!р1 в!дображають гак1, ят вгдбуваються в Л1вих В1ДД1-лах серця (К. Б. Ке11еу,1990) зумовило те, ир бгльшють експери-мент!в виконана на цьому вхддш серця.

В залежност1 вхд особливостей стану серця хворих, вони були под!лен2 на першу (умоЕНо-контрольну) групу - пащенти, проопе-рован1 з метою аорто-коронарного Еунтування( 39 патент ¿в) та ви-далення доброякюних пухлин серця (4 пащенти) без ознак пперт-роф!! мюкарда та а вхдсутнютю до- 1 пюляоперащйно!'серцево! недостатносп; другу - хворх, прооперован! з метою корекщ! клапанного апарата серця, при наяЕносп гшертрофй' мюкарда, в результат! його. гемодинамгчяого перевантаження, але без ознак клтчно! серцево! недостатност! в стан! спокою. Пот1М цю групу, в залежност! в1д пропкання пюляоперащйного перюду, подуши на дв! шдгрупи: а) без ознак серцево! недостатност! (80 пащенти); 1 б) з наявнютю тако! (33 Еипадкгв). Ппертрофш мюкарда визначали за допомогою ехо- (Л Т. Малая, 1989; Б. I. Кшг.1972) та електрокард!ограф!! (В. К Орлов, 1983).

Трети групу склали пащенти, госщталюован! в кл1Н1ку з клапанними вадами, як! супроводжувались р!зкою нпертрофюю пра-вих В1ДД1Л1В серця ! наявнютю ознак серцево! недостатност! в стан! спокою. Вс! такх пащенти отримували попередне л!кування до Л1КВгдацП' об'ективних та суб'екгивних ознак серцево! недостатност! в стан! спокою. В залежност! вгд отриманого лхкування !х також под!лили на дв1 П1дгрупи: а) яги пройшш курс загальноп-рийнято! терап!'! дюоксином та сечопнними препаратам! (31 пацюнт), ! б) як! отримали, кр!м вказаного в же лтування блока-тор АПФ - капотен (22 пащенти).

Ощнка скоротливо! функщ! мюкарда проводилась шляхом анализу сшювих та швидкюних показжшв скорочення !зольованих структур ргэниу. вхддшв серця людини (Д1аметром 61ЛЯ 1 мм ! дов-жиною 7-10 мм), розмигэних в термостатсван1й камер! при температур! 37 С та безперервтй аеращ! газовою суы!шшю (5Х СО 2 1 95%

Оу2) 1 перфузованих кодиф!кованим розчином Кребса с.идуючого складу (в ммоль/л): N201 - 120; КС1 - 5,4; СаС1У2 - 2,5; МеСЬ2 - 1,1; глюкоза - 10,0; Тги-На - 30; рН - 7,4.

№ эам!ни юшв натр1ю у вс!х випадках використовували екв!молярну к1льк1сть юн!в ТПз-НС1. 1зометричну силу скорочень реестрували на самописщ Н-3031/4 з допомогою механотрона 6ЫХ1С. Швидкють процес1в скорочення 1 розслаблення оцшювали вим!рюючи час вкорочення, час розслаблення 1 за допомогою реестрацп пер-шо! похшох:+<ЗГ/с1Ь 1 -йГ/сИ (А. А. Ыойбенко, 1978). Появу контрак-тури з зростанням частота стимулят* реестрували при зростанн1 (в X по в1дношенню до величини фазного скорочення при частот1 стимулят1 0,5 Гц) ЫДН при дан1й частота

Частота скорочень трабекулярних м'яз1в, в1д 0,5 Гц до 3,5Гц, досягалась за допомогою заданих електростимулятором ЕСЛ-2 надпо-рогових прямокутних 1мпульс1в електричного струму тривалютю 5 мсек. При частот! стимуляцП' 0,5 Гц контролыи м'язов1 стр!чки збер!гали задов!льну скоротливу активнють на протяз1 2 годин.

Силу скорочень при частот!-стимулят1 0,5 Гц приймали за 100%. Електричяу активнють мюкарда досл1джували з допомогою модиф!кац!1 одинарного сахарозного м1стка (Д.П.Артеменко,1982). В цьому випадку з окремих трабекулярних м'яз!в вир1зали стр1чки д!аметром близько 250 мкм 1 довзшною 7-10 мм.

Таким чином, для анал1зу отриманих даних в основному коркс-тувались не абсолютними показниками скоротливост1 мюкарда, а в1-дносними. Зумовлено це було тим, ир чзольоват трабекулярн! м'я-зи вид1дялись з мюкарда з р1зною функщональною здатнютю. В той же час В1дм1ннсст1 в абсолютннх величинах показник!в скорот-ливост!, при оптимальних скороченнях, могли н!велюватись В1дм1н-ностями в д!аметр1 1 довжин! 1зольованих трабекул та р!зноман!т-ним напрямком роамщення 1х в кардюмюцитах. В такому випадку в1дносн1 зм1ни скоротливо1 активност! !зольованих м'язових препарат 1в при збшшенн! частота стимулящх та при дП' кардюак-тивних . фармаколог 1чних агент! в будуть в1дображати справзкн^й функцюнальний стан мюкарда.

Вмют аден1лових нуклеотид1в визначали методом високоволь-тного электрофореза на папер1 за допомогою спектрофотометра СФ-26 при довжин! хвиль 260 нм та 290 нм (Г. В.Воскобойников, 1966).

АктивнЮгь креатинк!нази (КФК) в тканинах проводили за допомогою стандартного набору реактив!в ВЮ-ЬА-ТЕБТ /Ъахепа, Брно,

Чех1я/ по штенсивносп проикання зворотньоУ креатинк1наано'1 реакцП': АДФ-КФ?^АТ<ЗНкреатин при 3?'с 1 часу 1нкубацГх 30 хви-лин. (ИИДмитриенко, 1971).

Досл1дження BMicTy креатина та креатинфосфата (КФ) в серце-вих бюптатах проводили методом (P.Eggleton, 1943).

Для загаль номорфолог 1 чно а та морфометрично'1 оцхнки стану мюкарда готували пстолопчн! зр!эи товвдною 8 мкм i зафарбову-вали ix гематоксилин-еозином. Для вивчення сполучно'£ тканини в мюкард1 зр1зи зафарбовуваш по вал Изону i ставили Ш1К реакции.

Результати досл1джень оброблен1 на ПБОМ ABM PC/AT 286LX-A за допомогоп пакета сгандартних програм "C0PL0T". Рисунки побу-дован1 ва допомогою пакета програм "C0PLQT" та "COREL CHART". РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛГДЖЕНЬ ТА IX ОБШРКУВАННЯ Шсля перюду "впрацьовування" ( на протяз1 20 хвилин) було встановлено, яр абсолютна сила скорочень трабекулярних м'яз!в умовно-контрольно'1 групи, при частот 1 стимуляцГх 0,5 Гц, стано-вила 2,5±0,4 мН. Деяка вар1ац1я сили скорочень ы!ж р1зними смуж-ками може бути • обумовлена р1зним розташуванням скоротливих кл1тин до напрямку м' язоео'1 смужки: паралельне - в одному, косе -в 1ншому, р1зноман1тне - в третьему, щр i воображалось на абсолютна cmi скорочень. У випадку розвитку спонтанно!' скоротливо'1 активное?! (5,1%) сила хх скорочень в 2-3 рази була меншою нав'я-заних. Ця р1зниця може бути обумовлена в1дм1нностями виникнення та пошрення абудження по м'язових препаратах, щр порушувало синхроннють скорочення скоротливих кл1тин. Спонтанна скоротлиза активнють зникала при эбштешп частота стимуляцГх до 1 Гц i б!лыпе. Поступове зростання частота стимуляцн до 3,5 Гц супрово-джувалось зменшенням сили фазних скорочень до 40,3+6,ЗХ (Р< 0,001) в1дносно контрольного р1вня. Паралельно силовим показникам зм!нювались 1 швидкюш: +df/dt,-df/dt, час досягнення п1ку вко-рочення та час розслаблення. Швидк1сн1 показники, в основному, змшювались паралельно силовим у bcix наступних серхях досл1д-жень. Додаткова 1нформащя при i'x анал1з! була в1дсутня, i тому для запоб!гання перевантаження роботи другорядною 1нформац1ею ix детальний анал!з опускаеться. Паралельнють эмши сили скорочень i швидк1сних показник1в окрем1 автори спостер1гали як на 1нтакт-ному серщ собаки (Е Т. Агапов, 1971), так i на 1м1тац1йн1 модел1 скоротливох функцГх серцевого м'яза (ЕТ. Агапов,1991). В наших досл1дах величина напруження м'язових смужж bcix груп хворих бу-

- В -

да пост гйною i вони скорочувались в оптимальному режиш. В ор-raHiswi ж серця падхенпв 2-х i 3-У труп працювади з переванта-женням. Така р^эшщя в режимах' роботи !зольованих м'яэхв в наших експериментах i роботи в цш скому органi3Mi i зумовила в!дсут-тнють значнох pismiui в абсолютних величинах силових i швндкхс-них показниках скорочення хзольованих трабекулярних м' ягхв. KpiM того, BiflMiHHOCTi в абсолютних величинах показникхв скорочення можуть Н1велюватись в пышностями в Д1аметр1 1 довжинх трабекул, Р13номан1тним напрямком розшщешя в них кардюшоштв.

Вивчення хроношотропно'х залежност! (частоту стимуляцГх зб1льшували дискретно, кожний раз на 0,5 Гц з 30 секундними ¡н-тервалами спокою) потенщйованих спокоем скорочень (ПСС) показало П позитивний характер.

Наявнхсть взаемообернено'х хроношотропно'х эалежностх сиди скорочень та ГОС дозволяе пропонувати схему участх внутр1шяьокл1-тинних та мембранних структур у розвитку скорочення при аб1ль-шеннх частоти сгимуляцп.Так, шведки сть поглинання iOHiB кальщю .СР теплокровних вже в норм! обмежана (Е Сперелакис,1990), тому а зб!лыленням частоти стимуляцП' - все менше iOHiB кальц!о зможе поглинагись в СР. Внаслхдок цього i менша ix кишклсть буде вики-датись в цитоплазму при скороченнх. Надлшюк Са~2+ буде виводи-тнсь га рахунок активацхх натрхй-кальщевого обм!нника(¥. Hattori, 1989) та роботи кальцхевих HacociB мембрани.Зменшення внутр!шньо-клхтинно! концентрац!i Са"2+. при зростати частоти стимуляцГх' приведе до зменшення сили скорочень. В той же час, а зростанням частоти стимуляцх!, в фазу швидкох деполяризац!i, все бхльше Na"+ буде входити в кардипаоцюи i накопичуватись в примембран-ному шар! цитоплазма (С. Ву Lars,1991).фи вхдкдюченн! стимуляцхi, в станi спокою, для в1дкачування хонхв натрхю буде активуватись }Г+-Ыа"+-насос та хнвергуватись натрШ-кальщевий обмтник. Осташий в обмхн на Мал+ буде закачувати хани кальщю. Однак, ■ зростання •внутр1шньокл!тинно,1 концентрац! х Са"2+ спостерхгатись не буде, так як надлишок ix буде в!дкачуватись в СР. фи первому; пхсля пер ходу спокою, скороченк! кальцхевий залп СР буде макси-ыальний, вдз i буде супроводжуватись збхльшенням пэршого скорочення. Таким чином, xpoHoiHoiponHa залежнють i гольованих структур мхокарда нагадуе таку лабораторного шура (D. HEers, 19S8).

Вивчення електричних властивостей умовно-контрольного сер-цевого м'яза показало, щр вони при нав'яэаному скороченн! (час-

тота стимулящ} 0,5 Гц) суттево не В1др1зняеться В1д таких при спонтаних. Так амштуда ивидкоУ частини ПД становила 34,0±2,8мв, амштуда плато - 29^2,6 мв, тривалють - 259,8+24,7мсек. 361 ль-шення частоти стимулящ 1 виявило вшутнюгь законом^рних зм1н показник!в збудження, щр св!дчит^ . др цей компонент не ушкод-жений та про переваяно запускаючу його роль, як регулюючу. Така думка грунтуеться на тому, щр фаза плато в кардюмюцитах перед-сердь слабо виражена. Як в!домо, саме в цю фазу спостер1гаеться вх! д ющв кальщю, як! слузкать тригером кальщевого залпу СР. Таким чином, зб1лыпення частоти стимулящ1 не суттево вшб'еть-ся на зб1льшенн1 входу !он!в кальщю в цей перюд I, тому, на сил1 скорочення з зростанням частоти стимулящ1'( Е Гоффман, 1962).

Для вивчення реактивност! умовно- здорового мюкарда до по-зитивних кардю1нотропних агенпв трабекулярш м'язи перфузували розчинами катехоламшв та строфантина К зростаючод концентратI'.

Перфуз1я траОекулярних м'яз!в при частот1 стимулящ1 0,5 Гц розчинами норадренал1на пдротартрата (КГ) та новодрша (Н) вия-вила законом!рний дозазалезший позитивний гнотропний ефект при концентрат I препарат!в в перфузуючому розчин! 10"-7 - 1СГ-4 Мэль/л. Зб!льшення частоти стимулящ 1' м'язових строчок на фон! продовэкення а перфузП в1дпов!дними концентращями катехоламшв супроводжувалось так само приростом скоротливост! м'язо-вих препарат1в на вс1х частотах стимулящI. Однак, а наростанням частоти скорочёнь величина приросту мала нахил до зменшення. Ха-рактерним для впливу катехолам1Н1в було те, шр хрожпнотропна залежнють 1ЮС у випадку перфузп м'язових стр!чок розчинами НГ збер1гала позитивний характер,' у випадку перфузГг 1'х розчинами Н - м!нялась на В1д'емний. Була в!дсутня чутливють мюкарда до специф!чного агонюта /-адренорецептор 1 в мезатона.

Законом!рний дозозалежний позитивний ефект на перфузш тра-бекулярних м*яз1в розчинами строфантина К виникав при концентрат! останнього в перфузуючому розчин! 10"-6 - 10~-5 Шль/л. Це узгоджуеться з експериментальними даними на тваринах, як! св1д-чать, щр подальше шдвищення конце нтрацГ! гл1козида в перфузуючому розчин1 викликае в здоровому мюкард1 токсичн1 ефекти (ЕЕ Горбачев,1980) у вигдяд! аритшй, парадоксального зниження або альтерацп' оили скорочёнь, 1'х комбшаци. Зростання частоти стимулящ 1 на фон! продовзкення перфуз 11 м'язових препарат!в розчинами строфантина К супроводзкувалось зменшенням величини приросту

сили скорочень. Як 1 у випадку перфузП' м'Я81в розчинами Н хроко-шотропна залекнють ПСС набувала в1д'емного характеру. Однак, при концентрац! 1 ткоэида в перфузуючому розчин1 10~-б Моль/л вже при частоп стимулящ* 0,5 Гц в окремих досл1дах зростало ВДЯ, яке мало тенденщю до зростання з збишшенням частоти стимуляции При концентрат'! ткоаида - 10"-5 Моль/л зростання м1н1мального д!астоличного напруження було законом!рним. ГЦ дан1 шдтримують думку, що позитивний 1нотропний ефект серцевих гл1-козид1в пов'язаний з шдвищенням входу Сал2+ по натр1й-кальц1е-вому обм1ну внасл1док блокади гл1козидами кал!й-натр1евого насоса (аЯИзаков, 1979) 1 про обмеженють резервних можли-востей СР до поглинання юн!в кальцио вже в норм!.

Зниження реактивност! мюкарда до 1нотропних агент1в з зро-станням частоти стимуляцИ було знайдено 1 1ншими досл1дниками (Е. Ф. Четверикова, 1974). Таке попршення чутливост1 серцевого м'яаа до позитивних кардюшотропних агент 1 в а зростанням частоти стимулящ1 ыоже бути обумовлено тим, шр при значному зменшен-н1 часу досягнення п!ку вкорочення, внасл1док 1нерщйност1 самого процесу скорочення та його енергозабезпечення мюкард не встигае в1дреагувати на таку стимулящ». В той же час це може бути захисною реакщега на мохливе пад!ння макроерпв нижче р1вня, небезпечного для тдтримання життед!яльност! мюкарда на мшмальноиу р!вн1.

Вивчення впдиву катехолам1н!в на електричн1 властивост1 1зольваних м'яз1в правого вушка показало,, шр вони .викликають од-наков!, як по напрямку так 1 по величин!, эм1ни параметр1в ПД при частот! стимулящ'¿ 0,5 Гц: зростання ампд!туди швидко'! час-тини ЦЦ та його плато, вкорочення тривалост! збудження. Под1бн1 зм1ни спостер!гаються ! в мюкард! щур!в (В.Гоффман, 1962). При цьому подальше аб!лыпення частоти стимулящ1 не супроводжувалось наступними зм!нами показник!в ЦЦ. В окремих випадках, як ! в пере дсердях щур1в (В.Гоффман,1962), катехолам!ни стимулювали.появу спонтанно!' електрично! та скоротливо! активност! дещо меншо'1 по величин! в!д нав'язаних скорочень, але з в!дсутнютю ютотно! Р13ШЩ1 в електричних показниках.

Вже перца отриман! наш дан! узгоджуються з даниш (ЕСпе-релакис,1990), пр эдатнють СР до поглинання !он!в кальщю тэп-локровних обмелена. Однак, цей процес також залекить В1д робота кальщевих насос!в мембрани та роботи натр!й-кальщевого обмш-

ника Для вивчення рол! кожного з них м'язи перфузували розчина-ми кофегн-бензоата натрио (КЕН) та ппонагр1евими розчинами. Враховуючи те, щр шдвищення внутрицньоклиинно! концентрат'! кальцио в результат1 входу останнього в фазу плато Щ та виходу а СР Енаслхдок кальщевого залпу при стал!й частот! стимулящ* залишаеться незшнною, го можна припустиги, да скоротлива ак-тивнють 1зольованих структур мюкарда визначаеться в основному роботою кальщевих насос!в мембрани та СР, роботою натр1й-кальтевого обм1нника. Недостатня активнють котрогось в них обов'яз-ково буде супроводжуватись порушеннями скоротливо!' функцп' мюкарда Игучне шдвшпэння концентрат 1 юнгв в кардюмюцитах дасть можливють 1нтегрально оцшити функцюнальний стан вказа-них структур.

Перфуз1 я трабекулярних м'яз1в КБН при частот1 стиыуляш1 0,5 Гц супроводжувалась двофазною реактехктранзиторне шдвищен-ня сили скорочень зм1нювалось поступовим пригшченням до 41,3% (Р<0,001) В1Д контрольного р1вня. Кр1м того, зростало мшмальне д1астоличне напруження. Збхльшення частоти сгимуляцГх в цьому випадку не. супроводжувалось подалышм змэншенням сили скорочень. ПСС були в!дсутн! при вс1х частотах стимуляци. ЫДН з зб!льшен-ням частоти стимулятI зростало.

Таким чином,- шдвищення внугр 1 шньокл 1 тинно 1' концентрат 1 Сал2+, внасл1док спустошення СР шд впливом КБН викликало лише транзиторну позитивну хнотропну реакщю, так як надлишок ютв кальтю в цитоплазм! досить швидко в!дсмоктувався за рахунок ак-тиват 1 роботи кальщевих насос1в мембрани та роботи натр!й-каль-щевого обмшника. Однак, функцюяальнх молсливост! 1'х вже в норм1 обмежен!, про щр св!дчила поява конграктури. Наступне значке зыеншення сили скорочень св!дчигь. пр кальциз, який входить в клиини П1д час ПД, недостатньо для запуску повноцэнного скоро-чення. Кр1м того, вхдсутнють ПСС та хроно!нотропно1 эалежност1 шдтверджуе зроблене наш ратше припущення про переважно запуо-каючу, н1ж регулюючу, в цих умовах, Д1ю ПД в кардюмюцитах. Ц1 ж дат св1дчать, щр основним регулюючим фактором сили скорочень яв-ляеться робота СР. Оцшку роботи СР проводили також за допомогою 1ншого прийому - зменшення концентрат 1 1он1в натр но в перфузу»-чому розчит. Це повинно було викликати активацш роботи натр!й-кальщевого обмшника в фазу д1астоли, внасл1док чого в обмш на юни натр но в с ко рот лив 1 юитини повиш були закачуватись юни

кальщю, створюючи пост!йно п!двшцену концентращю останнього в мюплавм1. Надлишок юн1в кальшю повинен був видалятись актива-цюю роботи калыиевих наоос1в мембрани га СР. Але ранше вже було показано, пр функцюналъна здатнють насос!в мембрани вже в норы! обыежена, пр давало за рахунок навантаження СР ощнити йо-го функцюнальн! южливоси.Перфуз1я м'яз!в г1понатр1евиш розчи-нами, зростаючо'1 концентрат'!, показала пропорцюнальне зб!лыпен-ня як сили фазних скорочень так 1 ВДН. Це св1дчило, що вже в норки обмежена функцюналъна здатнють не ильки кальц!евих насос!в мембрани та акгивнюгь натр!й-кальц!евого обм1нника, але ! СР.

Енергетичний баланс еерця людини в ввичайних умовах функш-онування характеризувався переважанням вмюту АТФ над АДФ 1 тим б!льше над АШ. Це св!дчило, що процеси синтезу АТФ йдуть на ви-сокому р1вн1. В мюкард1 мютиться достатня к!лькють КФ для за-безпечення транспорту енерг!Г не Т1льки в эвичайних умовах функ-цюнування, аде ! при певному функцюнальному навантаженш на серцевий м'яз.

Ы1кроморфолог!чна картина мюкарда пащенив першо! групи характеризувалась подовжн1м розмИценням кардюмюципв, н!жним каркасом сполучно! тканини.

Таким чином, хроно!нотропна аалежн!сть сили скорочень умов-но-здорового мюкарда людини мае В1д'емну залежнють, а ПСС -позитивну, при цьому ВД волод1е переважно запускаючою дюю як регулюючою. В звичайних умовах функцюнування чутливють мюкарда людини до шзитивних кардю1нотропних агент!в (НГ, й та строфантина К) висока. В той же час вже в норм! функцюналъна здатнють кальщевих насос1в СР 1 мембрани та робота натр!й-кальц1е-вого обм!нника обмежен!. Це може являтись слабою ланкою при три-валому гемодинам!чноыу перевантаженн1 мюкарда, 1, таким чином, може сприяти в цих умовах виникненню недостатноси мюкарда.

Вивчення функцюнального стану переважно ппертрофованого м!окарда, тобто без ознак до- ! пюляоперац1йно'1 серцево! не-достатност! показало, що абсолютна сила його 1зольованих структур при частот! стимуляц!1 0,5 Гц суттево не в!др1знялась в1д тако! першо'1 групи. Хроно1нотропн! залежност! сили скорочень та ПСС як по якюним так по к!лькюним показниках, не в!др!знялись В1д таких умовно-контрольно! групи досл1дмень за винятком появи у 38,2% при частот1 стимуляц!1 3 Гц ! вище альтерацП сили скорочень. Так само було знайдено в!дсутнють суттевих в!дм!нностей

в електричних показниках збудкення М1» трупами. Спонтанш скоро-чення виникали в окремих випадках 1 по величин! були менш! нав'я-заних. В той же час показники збудження при спонтанних скорочен-нях не в!др!знялись В1Д таких нав'язаних при частот! стимуляш'!. 0.5 Гц.

Вивчення реактивност! м'яа1в до позитивних кардю!нотропних агент!в показало вростання '¿х чутливост1 як до НГ та Н, так 1 до строфантина К з тою р!зницею, шр зб1льшення в перфузуючому роз-чин ! Н з 10"-5 Моль/л до 10"-4 Ыоль/л переставало викликати подальше зб1льшення сили скорочень 1, нав1ть навпаки, спостерхга-лась IX тенденция до зменшення по вшошенню до таких при пер-фуз!а попередньою концентратев. На думку окремих автор!в, мак-симальний скоротливий ефект досягаеться в лее при зайнятп кардю-активними препаратами 7% рецептор1в ви Батально! 1'х к!лькост!. 1нш! рецептори або не зв'язан! з внутривньоклтшним вторинним посередником, або являються резервними (Д. Теппермен, 1990). На-вантаження мюкарда, як виомо, супроводкуеться внутрииньоклгтин-ними адаптацШними реакшями: зб1льшэння величини кардюмюциив та К1Лькост1 1'х внутр1шньокл!тинних структур. Але хоча органел стае ! биьше, вони менш! по розм1рах з контрольними (Л. М. Непомнящих, 1981). Тому щльшеть рецептор!в на мембран! зростае в б1ль-ш!й М!р1 шж киькгсть шлях!в внутр1шньокл!тинно!' передач!. В той же час достов1рний прирют сили скорочень по вшошенню до тако! першо!' групи досл1джень в^дмхчався лише при перфуаы м'язових препарат!в розчинами Н в концентрат 1 10"-7 Моль/л. Однак, як 1 в перш!й груп! досл!джень прирют сили скорочень а зростанням частоти стимуляц!1 на фон1 перфуз11 м'яз!в позитивними !нотропни-ми препарата}«! зменшувався. Хроношо^ропна задежнють ПСС у ВС1Х випадках не В!др1анялась в!д таких перио'! групи досл!джень. Роз-чини мезатона не викликали законом!рних скоротливих ефект!в.

Таким чином, шдвищення скорогливо! здатност! переважно п-пертрофованого мюкарда при перфуз!1 його позитивними ¡нотропни-ш агентами, найб!лыв !мов1рно являетьея компенсаторною реакшею у в1дпов! дь назрюше навантаження. Це може досягатись за раху-нок агсгиваш1 внутр1шньокл!тинних адапташйних мехашэм^в. Однак, вже на цьому еташ проявляемся !'х обмеженють: вшутнють приросту сили скорочень при зростанн! концентрат!' Н в перфузуючому розчин! а 10"-5 Моль/л до 10"-4 Шль/л. Тому лшищення чут-ливост! мюкарда до позитивних !Нотрошшх агент!в може бути ком-

пенсаторнов реакщею шокарда лише на початков i порушення його функционального стану. Збхльшення швидкюних показшшв скорочен-ня мюкарда , особливо -df/dt, повинно покращувати кровонапов-нення мюкарда в умоэах зрюшо! його жорсткост! внасл1Док роа-витку.його нпертрофИ' (R СперелакксДЭЭО). KpiM тог с експеримен-тальн! дан! осташих pokib свичать, щр позитивний 1Нотропиий ефект серцевих гл!когщив на поикоджений мюкард може бути эв'я-заний з i'x нормал1зуючим впливом на енергетнчний метабол!зм (И. Ю. Ш ль ник, 1991).

Як i в пери1й rpyni досл!д.«ень НГ та Н (в кондантращях 10~-6 МОль/л) вишшкали подЮш smíhii електричних парзметр!в ГЩ: зб имения ашл!туди швидко'! частини ПД та, амплпуди його плато i вкорочення його тривалост! з величинами подЮними в умовно-контрольнiй cepii дослхджень. Подальше зб!льшення частоги стимулящi на фон i перфузií м'язових препаратов роэчинами кате-холамшв не сурово дралось наступними змхнами електричних властпвостей. В окремих випадках воки стимулювалн спонтанну •скоротл!шу та електричну активн!сть, при цьому показники остаиньо! суттево не в!др!знялись в1д таких при нав'язанШ стимулящ i з частотою 0,5 Гц.

Вивчення функщонального стану внутр^пньоклтшнил структур i, в особливостх, CP за дспомогоп роэчшпв КБН покааало, шо на еiдмхну е!д neptroí cepii дослхдшнь при частот! стиыуляци' 0,5 Гц спостерюався прирост сили скорочень. Зростання частоти стшу-ЛЯЦ1 i В цьому випадку СупрОЕОДЖуваЛОСЬ ПОЯЕОЮ В1Д' GlíHOl XpOHOiHO-тропног залежност!, але з вгдсутнютю ШС. I3P bciñ ímobíphoctíb цьому випадку, кр1м спусгошення CP, КБН блокував фосфодюстеразу а наступним зростанням цАМФ, шр i посилювало силу скорочень. Так само вiдм!чалоеь зростання ВДН з тенденц!ею до його зб1льшення при наростанн! частоги стимулящi. Перфузiя м'язових npenapaTiB в цьому випадку гшонатрхевими разчинами викликала достовхрне зростання як сили скорочень так i ВДН по . вхдношенню до в1дпов!дних величин першо'1 групи досл!джень.

Таким чином, не дивлячись на те, то реактивнють гшертро-фованого мюкарда до позитивннх кардюхнотропних агентов гроста-,ла в!дм!чалось попршення в po6ori внутршшьоклхтинних структур, в особливост1 СР.i кадьщекого насоса сарколеми. Враховуючи той факт, щр лшидкюш показники змишвались паралельно сшгавиы южна допустити, ер це вв'язано в обмежэною емкхств CP внзсдхдок

в1дставаннн росту його структур В1Д зОиашення гшертрофованих кардюмюциив (Д. С. Саркисов,1987). Однак, не виключена можливгсть порушення його роботи внаслпдок змш в енергетичному сСьинь

Енвчення енергетичного балансу гшертрофованого мюьарда показало гыенаення АТФ з 1,539+0,123 до 0,903+0,144 м!,юль/кг сиро!' тканини (Р<0,01) га суш аденхлових нуклеотадиз - з 2,347+ 0,29 до 2,104+0,338 шоль/кг сиро!' тканини (Р<0,02).Е той же час К1ЛЪК1Сть КФл актившсть КФК залгалались незмшними. Це свгдчить, шр П1дтри1лання скоротливо!" активносп гшертрофованого мюкарда на попередньому р1ВН1 досягаеться за рахунок посшкного вико-ристання макроерпчних фосфат!в. Шввдкють же прот1кання бюх:-М1чних реакцШ недостатня для пхдгримання енергетичного балансу на нормальное/ рхвни По Л1гературниы даним де зумовлено ппер-функщею м'язових структур внасдхдок П1Двищгного навантаження .та по в 1 ль ним ростом кап1Ляр1В при розшггку ппертрофГх (Ф.З. Херсон, 1953). Останне буде обмежувати кровопостачаная м'лз1В в умо-вах !'х пперфункщ!'. В. сеов чергу таке лшнування кровопостачан-ия буде зменшувати ивидкють прот1кання мэтаболхчних процесс.

М1кроморфологнчне вивчення гшертрофованого мюкарда. показало зростання параметра кардюмюцитш 1 !'х ядер: довжини В1Д-пов!дно з 71,9*1,6 до 79,8+2,8 мкм (Р<0,05) 1 3 6,8+0,6 до 10,41 0,4 мкм (Р<0,001), шир1ши - з 14,ЗЮ,7 до 15,9+1,4 мкм (Р>0,5) 1 а 3,6+0,5 до 9,9+0,4 мкм (Р<0,001). Однак вже на даному етапх роэвитку серцево! недостагносп В1ДМ1чаеться також 1 наростання спс-лучно! тканини в мюкардх, в основному навколо гемомгкроцир-куляторного русла.

Як вкааують дослгдження, гшерфункцш мюкарда реагпэуеться на Енутр1Шньоклйтинному р!ВН1 1 обумовлена збхлыяенням числа м1тохондр1й, мюф!ламент1В, СР (Д.С. Сари;соа,1Э87). В той же час поява альтеращ!" сили скорочень при частот; стимуляци 3 Гц 1 бхльше та зростання ВДН при перфузП' трабекулярних м'язхв- гшо-натрювими розчинами по в ^ношению до такого першо!' групп дослгд-жень ыоже . свхдчити, шр дат компенсаторна явищз недостатн1 для нормального функцюнування гшертрофованого мюкарда. Це може бути обумовлено тим, шр хоча ппертрофш мюкарда 1 супроводжуеться зб!льш5нням накоси органел, але вони менш по розмхрах з контрольними. Е1ДП0В1ДН0 1 функцюнальне наЕантаження, яке вони ко жуть виконати менше (Л. М. Непомнящих, 1931). В той же час спосте-рхгаеться пхдвшцення реактивноет1 переважно гшертрофованого м!-

- 15 - . •

окзрда до позитивних юнотроних препаратов. Ses це, та Е1дм1чене нами зростання к1лькосп сполучно'! ткзншш вже на стадi ï гхперт-рофи мюкарда, а не як результат далеко вайшввв!' серцево'1 не-достатност1, також може викллкатк пхдЕИщеннл енергопотреб мюкар-да, та порушння його еластично-пружних властивостей. Це шдтверд-яуеться зниженням гллькоот! АТФ та с у ми макроерпчних фосфат ¿в в наших експериментах. Фэрмування сполучно'1 тканини навколо rewoMi-кроциркуляторного русла утруднюе процеси транспорту г погашениям в наступному процес ib енергосинтезу. Попршення еластично-пружних властивостей ппергрофованого мюкарда у тЕарян i людини в1дм!Чали i попередн! Л0СЛ1 ДАеннл( В. Я. Изаков, 1979). Посилення, таким чином, юрсткосп мае позитивний ефэкт в тому, шр тдви-щуеться onipHicTb мюкарда зрюшому нзвантаженню. Однак, эначна ппертрофхя може викликати вгдносне порушення постачання мюфхб-рил киснем внасл^док зростання шляху дифузи та мае значний не-гативний вплив на функцюнальнг можливост! мюкарда, i тому в функциональному в^дношеннг гшертрофований мюкард характеризуемся эначною неповнощннюгю з самих початкових етапхв процесу.

0станн1ми даними показано, шр якир функщя кардюмюциив щ? не порушена при зниленн! кллькост! АТФ, то це значно може вплинути на процеси електромеханочного спарення мш окремими кардiомiоцтами.Так, встановлено, шр пров!днють Miж парами кар-дюмющтпв зростапа дозозалежним чином при зб1лъшеши концент-рацГх АТФ (H. Sigiura,3S90). Останне може пояснити виникнення в частин1 доедшв альтерацИ сили скорочень.

Таким чином, в переважно гшертрофованому мюкардх активу-ються компенсаторт процеси, шр проявляеться'збгльшенням кардю-мюцит1в, ïx ядер та шдвищэнням реактивносп до позитивних шо-тропних агентiв. Однак цього недостатньо, i його окоротлива здат-HiCTb на попередньому piBHi пхдтримуеться за рахунок посиленого використання макроерпчних фосфатов. Кргм того, компенсаторш механш.ш не попереджують понршення роботи внутр^шньоклтшних структур i, в особливостх, СР та рогростання сполучно'1 тканини.

Вивчення функционального стану ппертрофованого мюкарда э ni сляоперац!йною серцевою недостзгнютю показало, щз абсолютна сила скорочень при частот! стимуляци 0,5 Гц, та хронохнотропна залежнють, як по якюних так i по кхлькюних показниках, сутте-во не вiflpменялись в1д таких в попереднах дослижекнях. Однак, хроно!нотропна залежнють ПСС эмиювала свою залежнють на В1Д'-

емну. Кр1м того,, при частот! сгимуляцЦ 2 Гц ! б!льше в!дм!чався рют мшыадьного д1астоличного напруження г тенденц!ею до його зростання а абиьшенням частоги стимуляцГь При цьому адьтеращя сиди скорочень виникада в.100% досл!джень. Частота виникнення спонтанно* скорогливо'* активност1 суттево не в!др1знялась в!д попередн1х сёрхй досд^жень.

Зростання МДН з збишшенням чаетоти стимуляцп' та в!д'емна хроношотропна аалежнють ПСС св!дчили, шр вже найменше наванта-ження на уражений мюкард у вигляд! високо* чаетоти скорочень супроводжуеться поручениями в робот! СР. Це п!дтверджуеться ! зменшенням, з зростанням чаетоти стимуляцп, -с^/сИ (на 9,5 + 2,7%. Р<0,02), по в!дношенню до першо* групи. Однак це не виклю-чае 1мов!рн1сть порушень в енергегичному баланс! мюкарда та !х комб!нац!ю. В такому вкпадау яав!ть в 30- ти секундн! лерюди спокою не може закачатись додаткова киакють Сал2+ в СР, який входить в кардюмюцити в фазу плато ПЦ ! по натр 1 й-кальш евому обм!ннику. Насл1дком цього ! буде зменшзння ПСС з зб!льшенням частота стимуляцп'.

В той же час виявлен! порушення скоротливост! не були зв'язан! з ам!нами в електричних властивостях мюкарда так як було виявлено в!дсутшсть достов1рних зм1н в тривалосп ЦЦ, ам-шитуди його швидк01 частини та &чпл1туди плато в пор^вняшп з такими умовно-здорового 1 г!пертрофованого мюкарда. Так само не було виявлено зм1н в електричних властивостях мюкарда при зрос-танн! чаетоти стимуляцп. Все це свичило, шр причини порушення скоротливо! здатност! мюкарда не обумовлен1 в порушенн1 його електричних властивостей на раин1к етад1ях роэвитку його не-достатност!.

Дан!, отриман! при частот! стшуляцП' 0,5 Гц. св1дчать про зниження чутливост! м'язових препарат!в до позитивних кардю-шотропних агенпв. При цьому до НГ та Н зменшувалась як чут-лив1сть так ! спостер!галась тенденц!я до зменшення приросту си-ли скорочень до такого в шов! дно першо* групи та шдгрупи 2а при в!дпов!дних концентратах катехоламшв. Зб!льшення чаетоти стимуляцп' на фон1 перфузГ! м'язових смужок розчинами катехо-лам!Н!в, як ! в умовно-контрольн1й груп! досл!джень, супроводжу-валось зменшенням величини сили приросту. Строфантин К вже в мшмальних Д1ючих концентратах викликав аначн! контрактури, парадоксальна зниження сили скорочень. Останне може бути викли-

- 18 -

кане значним зменшенням емкост! або акгивност! робота СР.

Тим не менте катехолам1ни, як 1 в 1кшх експериментальних дослхджэннях, в мшмальних ефективних концентрашях зменщували, а 1нколи 1 повнютю усували зростання ЫДН, рют якого спостер*-гався з зб1льшенням частоти стимулящ! б!льше 2 Гц. Мезатон 1 в цьому випадку не викликав законом1рних зм1Н скоротливо! актив-носг1 вже ураженого мюкарда.

Однак, як 1 в попередн1х досл1дженнях, катехоламши викли-кали однаков1, як по напрямку так 1 по величин!, змжи електрич-них властивостей пошкодженого мюкарда: ,зб1льшення амшптуди швидко! частини ПД та амплиуди його плато, зменшення тривалоет! збудження. Надал1 а збиьшенням частоти стимулящ! змш елект-ричних показник1в ОД на фон1 перфузП м'язових стр1чок розчинами катехоламшв не вхдм1чалось. Як 1 в попередтх досл!дженнях, катехолам1ни в р1дкик випадках стимулювали появу спонтанно! ско-ротливо! активност1, дещо меню! по величин1 як при нав'язан1й стимуляцГх. Остання по характеристиках не В1др1знялась В1д такох при нав'язан1й частот1 стимулящ! 0,5 Гц.

Таким чином, подальше прогресування мюкард!алько! не-достатноси на рашпх стадхях !! виникнення не сбумовлено зм1на-ми електричних властивостей 1зольованих структур мюкарда.

Перфуз1я трабекулярних стр!чок розчинами КВН при частот1 стимулящ! 0,5 Гц супроводжувалась транзиторним шдвшценням скоротливо! активност1 м'яа1в з наступним зменшенням до 64,52+7,0 (Р< 0,001) В1дносно контрольного р1вня. Подальше збхльшення частоти стимуляцг! до 3,5 Гц, надал!, хоча 1 супроводжувалось зменшенням сили скорочень до 45,1% в!дносно контрольного р1вня, але величина зменшення була значно меншою - всього близько 20% проти 67Х у попередн1х трупах без впливу КБЕ Це св!дчило, щр нахил В1д'емно! хрокохнатропно! залежност! вначно зменшвся. Як 1 в попередщх трупах, розчини НБН викликали появу контрактури. При цьому з зб1льшенням частоти стимулящ! також спостер!галась тен-денщя до зростання МДН.

Таким чином, анову переважае реакщя КЩ направлена на спуетошення СР В1д юнхв кальшю. Компенсаторна ж реакщя з бло-куванням фосфодхестерази аначно послаблюсться.

Перфуз1я м'яз!в ппонатрювими розчинами в данхй п1дгруп1 не викликала приросту сили скорочень в порхвнянш з шдгрупою 2а. Однак, епостерхгалось достов!рне зростання ЦЩЩе моле св1д-

чити про те, щр емкост1 СР, або ивидкють поглинання Са"2+ змен-шуюгься. Але факт того, во зыеншувалось -df/dt а зростанням частота стимуляцп' св1дчить про попршення роботи СР. KpiM того, деяк! досл^дники вважають. щр причина можэ бути пов'язана з гальмуванням кальщйтранслортнод функцП' СР внасшдок супутнього спов!льнення передач! кальщо В1д накопичувального компартамента ретикулума до вшодуючот Все це супроводжуеться зб!льшенням часу циклу "захоплення-викид" (Y. Kihara, 1991).

Тим не менше, залишалксь неясными питания: порушення функ-Шопального стану мюкарда з серцевою недостатнютю, зв'язаш лише з понршенням роботи виутр^шьогштинних стругаур, або i з шаими причинами, в особливоет! синтезу та утилюацП eHepriï.

Досл1длення вмюту какроерпчних фосфат i в в шокард! з шс-ляоперац!йною недостатнютю показало, щр, не дивлячксь на змек-шення чутливост! до позитивних iнотропних агент!в, попршення процеенз розслаблення, В1дм!чаеться повернення млькост! АТФ i суми адешлових нуклеотид1в до величин, схожих з такими умовно--контрольно'1 групи. В той ïïb час в!дм1чалось достов1рне пад!ння активност1 креатинфосфокшази з 1,4ба±0,119 до 0,903±0,037 мкмольКр/1 мг ôijuca (Р<0,01). I тому, хоча сумарна к!льк!сть КФ залишалась незмшною, не виключене його локаяьпе аменшення в мюцях утил!зац!ь В зв'язку з цим i спостер!галось порушення скоротливих властивостей мюкарда з серцевою недостатнютю на фон!" в!дновлення АТФ i суми t/акроери чних фосфат!в. Все це п!д-тверджуе отриман! на тваринах дая1 пра вашшв1иу роль фссфокреа-торного шляху енергозабезпечення мюкарда (ЕЛ Капелъко, 1991). При цьому якраа вказаний илях енергозвЗввпечення в!дпов!дае за процеси розслаблення мюкарда. Як св1дча?1> Д1тературн1 дан! ( N. Af-zal,lS90) порушення- енергозабезпечення мюкарда з серцевою недостатнютю супроводкуеться припичэнням Сал2+-ЛТФ~азно"1 активном! СР (Y. Kihara,1991), Dp спостер!галось а наших досл!дженнях у вигляд! зростання ВДН з зб1лызеяням частота стимуляцИ.

Доел!дження пстолопчно! структура мюкарда шдгрупи 26 показало, ир на фон! подальшого зростання параметр!в кардюмю-цит!В, зментення !ндекс!в вшюшекня площ до об'ему, об'емних сп1вв!дношень цитоплазма та ядра, спостер!гаеться значна дезор-гашэащя мюф!брил, деформащя ядер скоротливих кл!тин, ваку-ол!зац!я цитоплазми та значне зростання млькост! сполучно'! тка-нини. Все це вначно поприуе процеси скорочення та розслаблення

мюкарда.

Таким чином, було встановлено, щр прогресування серцево! недостатносп супроводжуеться зниженням чутливост! мюкарда до позитивних 1нотропних агент1в, до зб1гаеться з отриманими експе-риментальними та клшчними данный (Ф. 3. Меерсон, 1978;G. L. Stiles, 1991). Про подальше прогресування зм1н в мюкард! з серцевою не-достатнютю св1дчить порушення процес1в розолаблення мюкарда. Останне також узгоджуеться з експериментальними даними про пер-виннють 3M1H д1астолично'1 функц1'х ураженого мюкарда (RJLKa-пелько, 1982). Однак, зроблено висновок, щр ix попршення обумов-лено поломкою в процесах синтезу та утил1зац1'1 eHeprli i на-ростанн! функдюнально1 недостатноси СР. Зм1ни хроно1нотропно! залежност! ПСС а позитивно-! на негативну шдтримують цо думку. Про це св1 дчило такок зростання ЩН в пор1внянн! э таким шдгру-пи 2а при перфузН трабекулярних м'яз!в ппонатрювими розчина-ми. KpiM того, вказан! порушення посилкяоться эм1нами в енерге-тичному метаболам! (зменшення активном! КФК) та розростанням сполучно"1 тканши в мюкард!. Останне буде поглиблювати порушення його енергозабевпечення.

Для вивчення можливостей корекцП' виявлених 3MiH патентам а наявнютю серцево! недостагност! в стан! спокою проводили курс передоперащИного л!кування. Присутнють дооперашйно"! серцево! недостатност! давало можливють апрюрно припустйти про ще б!льни порушення в функщ овальному, енергетичному та морфолог!чному стен! мюкарда. Реэультати Л1кування в такому випадку дали б можливють ошниги ix ефективнють.

В п!дгруп! За передоперашйне л1кування проводили за за-гальноприйнятою схемою: комб!нашею д!гоксину та сечогшних препарата. Сечопнт зменшували об'ем циркулюючо! кров1 !, таким чином, розвантаяували мюкард. Д1гоксин шдвищував скоротливу активнють м!окарда kpim того, bih эменшуе д!астоличн1 розм!ри серця та, по Л1тературним даним, викликае регрес маси л1вого шлуночка (E.D.Fröhlich,1991). Однак, в!домостей про його вплив на стан сполучно! тканини в ураженому мюкард1 ми не энайшли.

Як i в попередн!х досл1дженнях, хроно1нотропна залежнють сили скорочень по кишкюним i якюним показниках не в1др1анялась в1д таких 1нших груп та шдгруп. Хроно!нотропна залежнють ПСС эа-лишалась под1бною до тако! в шдгруп! 26,• тобто була в!д'емною. Однак альтеращя сиди скорочень та контрактура виникали т!льки в

псиювиш випадк!в .. (в П1дгрул1 26 вони буди закономipHHMH).

Спонтанна скоротдива активнють в дашй пхдгруп! виникала не част ine, як в пшмх трупах та шдгрупах i так само припичува-ласьзшдвищенням частоти стимуляц!!. Це дае можливють припусти-ти, шр i в цьому випадку не було значних порушень електричних властивостей ураженого мюкарда.

Перфуз1я м'язових препаратiв роэчинами катехоламшв зростаючо! концентрацП при частот1 стимуляцГ! 0,5 Гц виявила подальше зменшення ix реактивности Внаол1док законом1рне шдви-шэння сили скорочень у вшов!дь на перфузш м'яз1в НГ i Н спостер1галось лише при ix концентрат! у перфузуючих розчинах 10"-5 Моль/л. Однак. подальше зростання частоти стимуляц! i в цьому випадку характеризувалось деда меншим нахилом хрошинотроп-но'1 криво!. Тим не менте, не було суттево! рюниш в показниках приросту сили скорочень хроношотропно'* aasexHocTi. шдгрупи За по В1Дношенню до в!дпов!дних пшрупи 26. ПерФуз!я в цьому випадку м'язових стр1чок розчинами НГ характеризовалась р1зно-ман1тн!стю xpoHOiHOTponHoi залежност! ГОС: в 37,5% вони зберюа-ли ыд'емну залежнють, в !ншх видадках вона мала куполопод!б-ний, ув1гнутий, piBHOMipHHfl характер. Так само', катехолам1ни змен-иували величину контрактури, якщо така була наявною. Розчини ме-затона 1 в цьому випадку не викликали законом!рних зм!н скорот-ливо! активност! м'яз1в.

Строфантин К вже в мшмашшх концентрацих посилював i стимулював виникнення альтеращ i скорочень, викликав контрактури, парадоксальне'знижзння сили скорочень, комбшацш вкаваних явищ. Токсичн! ефэкти серцевого ткоэида шиуть бути обумовлен1 як подальшим прогресуванням недостатком! ОР, так 1 тим, щр мю-кард вже насичений д!токсином, i подальие п!двищення концентрат! кардюактивного препарату викликае токсичт зм1ии.

Таким щшом, проведене л!кування супроводжувалось лише нез-начним покращвнням функцюнальних властивостей мюкарда. Це проявлялось в тому, то альтеращя сили скорочень та контрактури ви-никали лише в половин1 дослшв. В той же час, спостер!галось прогресивне зменшення реактивност1 мюкарда до позитивних кард!-о!нотропних агент!в, гцо узгоджуеться з кл1н1чними даними про розвиток рефрактерност! до позитивних кардЮ!котропних препа-paTiB з прогресуванням серцево! недоотатност! (G. L. Stiles,1991).

Перфуз!я 1зольованих трабекулярних м'яз!в шдгрупи За роз-

чинами КБН при частот 1 стимуляцхх 0,5 Гц супроводжувалась'дво-фаэною реакшею: перша - гранэиторне шдвищення скаротливостх мюкарда, друга - поступав* вменшення да 69,9К вхдносно контрольного рхвня. ЕСальсення частоти стимуляц11 не супроводжува-лось подальшим аменшенням сили скорочень. Таким чином, повнхстю энивала вхд' емна хронохнотропна залежнють на фон! КЕН, яка ви-никала в пхдгруш 2а 1 зменшувалась в шдгруш 26. Однак, сила скорочень на всхх частотах стшдуляцх! перевищувала таку першо'1 групп дослхджень в таких же умовах эксперимент!в. Цх данх можуть св1дчити, шо повнютю эникав компенсаторний ефект пов'яэаний з блокадою фосфодхестерази, але функцхонування внутрхшньоклхтинних струтур може здхйснювагись на бхльш внеокому рхвн! за рахунок хронхчного насичення м'ягхв строфантшом К Крхм того, останнШ може эначно впливати на метабол1зм мхокарда х, таким чином, змхнюваги функцюнальний р!вень роботи внутр1иньокл1тинних структур (НЮ. Мельник,1991).

Як 1 в попередн1х серхях досл1джень, КБН викликав шдвшпен-ня ВДН, зростаючого в зб1льшенням_частоти стимулящх, ПСС по ве-.личин1 не вхдрхзнялись вхд хнших.

Перфузхя м'язових строчок нпонатрхевими розчинами показала, цр величина фааних скорочень зменшувалась по вхдношенню до таких п1дгруп 2а 1 26 1, таким чином, не вхдрхзнялась В1д таких першох групп експеримешмв. Так само спостер^галось зменшення ВДН, яке при концентрат 1 натрхю в розчинх 60 мМоль/л по вхдношенню такого в пхдгрупах 2а 1 26 ставало достов1рним. Все це свхдчило про покращення роботи внутр ипньоклиинних структур. Однак, залишалось неясшш,: яким чином покращуеться х'х робота.

Вивчення енергоаабезпечення ураженого мюкарда,. коректова-ного по гагальноприйнят1й схемх Л1кування, показало, шр спосте-рхгаеться аначне 1 достовхрне зменшення АТФ, АДФ х суми аденхло-вих нуклеотидхв по вхдношенню до першох групи дослижень. В той же час В1дм1чалась нормал1гацхя активностх креатинфосфокшази. Тим не менше, в1дсутнють змхн в гагальному пулх КФ х активиост1 КФК щ,е не свхдчать про вхдсутнють пошкоджень в фосфокреаторному шляху енергоаабезпечення мюкарда, так як можуть бути змхни в окремих пулах КФ або фракцхях КФК.

Отриман! дан1 можуть свхдчити, шр деяка нормалхзащя функцхонального стану мюкарда в!дбуваеться за рахунок активацГх процес1в утилхзацГх макроернчних фосфатхв та нормал!зацГх"

- 23 -

фэсфокреаторного шляху енергопостачання строфантином К.

Вивчення впливу вказако'х комбиацхх препаратов на шкромор-фолопю показало, щр на фонх деяко'х нормал1зацп' показник1В ско-ротливих клхтин: эменшення параметров кардхомюцтчв г хх ядер, змэншэння кл1тин а аакусшгвще» щгаоплазш, нормадхзащя мюфхбрил cnocrepiraeTica прогресивне наростання спохучяо! тка-нини.

Значне наростання кхлькосп сполучно'1 тканини в мхокардг, за трьохкомпонентною ыоделлю Хиша (А. V. Hill,1938), супровод--жуеться порушенням його еластично-пружних властивостей, шр, само по собх, буде викликати порушення скоротливох эдатностх мюкарда внаслхдок абхлыпення його жорсткоси та порушення процесхв розслаблення. Kpiu того, отриыанх дан1 свхдча-гь про вхдсутнють позитивного ефекту вказаних препаратов на процеси розвитку спо-лучнох тканини в мхокард!.

Таким чином, загальноприйнята терашя серцево'1 недостат-hocti сприяЕ тхльки частковому в1дновленю функцхонального стану ураженого мюкарда, шр сбумовлено покращенням роботи СР та нормализацией фосфокреаторного шляху його енергозабезпечення. Тим не мешпе вказана терапхя не попереджуе падхння реактивностх пош-кодженого мюкарда до позитивних кардюхнотропних агентов та розростання в ньому сполучнох тканини.

Як вхдомо на сьогоднишй день единою групою препаратхв здатною вплинути на роэвиток сполучнох тканини в мюкардх являться блокатори АПФ (W. Kupper, 1991). Тому в слхдуюч1й cepi'i до-сл1джень хворим з оанаками серцево'1 кедостатностх в станх спокою крхм вказаного лхкування добавляли щэ i блокатор АПФ - капотен.

Вивчення функционального стану мюкарда в цьому випадку показало, щр як абсолютна сила скорочень, так i хроношотропна аа-лежнхсть сили скорочень та ПСС як по кхлькюним так i по як1сним показникам не вхдробнялись вхд таких умовно-контрольно'о групи дослхджень. При цьому роввиток контрактури та альтерацх'о сили скорочень такок спостерогався лише в половшй випадкхв. Спонтанна скоротлива активность по силх скорочень депр менпз нав'язанох спостерхгалась не частоте як в ¿ншкх трупах i подгрупах.

Вивчення впливу катехоламонхв на скоротливу вдаткоеть мхокарда людини з попередньою серцевою недостатнютю, коректова-ною комбшацхею дхгоксииа, сечогонних препаратхв та капотена, виявило часткове вхдновлення його чутливост1 до позитивных

кардшнотропних агент!в. Про це св1дчило, як поява у трабекулярних м'яз!в законом!рного позитивного 1нотропного ефекта на катехолам!ни при концентрат 1 в перфуэуючому розчин! 10"-6 Моль/л (в п1дгруп1 За - при концентрат 1 10"-5 Моль/л) так ! тенденшя до зб!льшення приросту скоротливост1 в1дпов1дно такого тдгрупи За. Стимулювання катехолам1нами спонтанно! скоротливо! активное?! спостер1галось не часпше як в 1нших трупах чи шдгрупах. Однак, як 1 в тдгруш За строфантин К вже в м!н1мальних концентрашях викликав в1дом! токсичн! ефекти.

В лиератур! в!дсутш в!домост! про вплив блокатор!в АПФ на скоротливу здатнють мюкарда. Тому ' в частин! досл!д1в умов-но-конгрольно! групи та шдгрупах За 1 36 м'язов! стр!чки перфу-зувалн ровчинами калотена. Проведен! досл!дження показали про в1дсутн1сть ваконом1рного впливу калотена як на умовно-здоровий так ! на уражений мюкард. Це дозволяв виключити пряму Д1ю препарату на скоротливють мюкарда

Вивчення впливу КБН на скоротливу активнють мюкарда показало, до як ! в перш1й груш досл1ддень та в Шдгруп! За в!н викликав транзиторне шдвищення скоротливост! э наступним поступо-вим 11 внижвнням до 49Х(Р<0,001) в!дносно контрольного Р1ВЯЯ. Зб!лылення частоти стимулят! характеризувалось практично нёзм1н-но» силою скорочень та в1дсутн!стю потентат! спокоем. Гак само перфув!я КБН викликала рюг ВДН э тенденщею до зростання а вб!льшенням частоти стимуляц!!. Таким чином, як по характеру так 1 по величинам, не було р!знищ м1ж показниками сили скорочення дано! сер!! досл1джень в такими першо! групи. Це ыоже св1дчити про подальшу нормал!зац!ю роботи внутр1шньокл!тинних структур.

Це п1дтверджують ! досл!ди з перфуз!ею 1зольованих трабекулярних м'яз1в г!понатр1евими розчинами. I хоча величина ВДН все ще перевишувала под!бну умовно-контрольного мюкарда, але не було р1зниц! в фазних скороченнях та спостер!галось достов!рне зменшення ВДН по в!дношешга до такого шдгрупи 26 1 тенденц!я до зменшення в пор1внянн! а шдгрупою За

Вивчення д1! комб1кац1! калотена з диоксином та сечопнни-ми на енергетичний метабол1зы ураженого мюкарда показало його норыал!зуючий вплив на показники аден1лового та фосфокреаторного шлях!в його енерговабезпечення. Однак, вплив блокатор1в АПФ на метабол1вм валитасться сшрним, так як в хворкх в важкою стушнюо хрон!чно! серцево! недостатност!, в експериментальних

досшдженнях, еналапрхл не коректував метабол!чних змш в ске-летних м'яаах (М. Broqvist,1992).

Так само В1дм1чалась подалыпа нормал1зац!я пстолопчно! стругаури мюкарда, шр проявлялось у подальшому зменшеннх параметр i в скоротливих клтш та ix ядер, зменшенн! Еакуолггацм ци-топлазми, дезорганхэацп Mioiii брил. KpiM того, спостер1галось значне зменшення кхдькост1 колагенових волокон та хх товшинн. Як св1дчать лиературн! дан1 (А.J.S.Coats,1993) iHri5iTopii АПФ ефективн! тхльки у випадку тривалого застосування. В той же час гостре покращення дхаетодично! фуякцхх цими препаратами обновлено ix гемодинам1чним розвантаженням серця (А.И.Баструков,1993).

Таким чином, отримаш дан1 св1дчать, щр блокатори АПФ здат-Hi викликати аначне покращелня функцюнального стану серцевого м'яза, яке виражаеться в частковому в1дновленн1 реактивност1 мюкарда з серцевов недостатнхстю до позитивних кардхохнотропних агенив, нормализацию енергетичного метабол ¿год' та регресом сполучнотканинного комплексу.

Bei вище наведенх данх отримэнх на iвольованих трабекулах правого вушка серця людши. Але залишалось неясним: чи являться виявленх закономipnocTi функцхонування мхокарда загальними для BCiX В1ДДШВ серця, або Mi» НИМИ ЮНУКУГЬ принципов! BiflMiHHOCTi. В зз'язку э цим були проведет додатков1 cepii досл!джень на !эольованих м'язових структурах Шших вхддшв серця пхдгрупи 2а.

Стимулящя 1Эольованих трабекулярних M'HSiB л!вого вушка а частотою 0,5 Гц викликала законом!рний скоротливий ефект, який по абсолютной сил! скорочення не в1др1знявся вхд" таких правого вушка i становив 2,4+0,33 мН (Р>0,5).- JQjoho!нотропна залежность по характеру i кллькюним величинам нагадувала таку хеольованих структур правого вушка. Потенщащя спокоем викликала зростання величини ГОС а зростанням частота стимулящ!.

При СТИМУЛЯЦХХ М'ЯЗОВИХ СМУ)ЙЗК 3 СОСКОВИХ М' ЯЭ1В Л!ВОГО шлуночку з частотою 0,5 Гц, абсолютна сила, яку вони розвивали, була в 1,5-2 рази меншою такох !зольовзних трабекулярних м' язхв правого чи Л1Вогр передсердь. Середня величина i'x скорочень, таким чином, становила 1,34+0,21 мН. Так само в 1,5-2 рази були менш! +df/dt i -df/dt, час же досягнення пхку скорочення та час розелаблення навпаки в ст!льки ж-paaiB подовжувались. KpiM того, першд впрацьовування становив в середньому 40 хвилин, ар також

перевшцувало в!дпов!дний показник як правого так i д!вого передсердь. Однак, хроно!ногропна залежнють збер!гала св!й в1д'емний характер 1, таким чином, не в1др1знялась в1д тако! обох передсердь. Вивчення залекност i величини ШС вщ частоти стимуляцП' показало, то, вона як i в правому чи л1вому передсер-дях в1дпов1дних шдгруп, мае позитивний характер. Паралельно си-ловим покаэникам зм!нювались i швидкюн!: +df/dt, -df/dt, час досягяення пшу вкорочення та час розслаблення. _

Сила 1зольованих трабекулярних м'яз1в, видиених з правого шлуночка, при частотi стимуляцП 0,5 Гц по абсолютна величин! була меншою в 1,5-2 рази в!д тако! м'яз!в правого i л!вого передсердь I, таким чином, не в!др!знялась в1д тако! Л1вого шлуночка. Середня величина скорочень становила l,62i0,19 мН. Час впрацьовування р1внявся такому ы'яэ!в л!вого шлуночка ! тривав б!ля 40 хвилин. Зб1льшення частоти стимуляцП'. супроводжувалось зменшенням сили скорочень. Таким чином, хроно1нотропна залежнють аа характером не в1др!анялась В1д хроно1нотропно1 за-лежност1 1нших груп i тдгруп правого 1 л!вого передсердь та л1вого шлуночку. Досл1ження к хроношотропно! залежност1 ШС виявило, ир а зростанням частоти стимулящ i сила ix скорочень зростае тобто нагадуе таку у в!дпов1дних шдгрупах правого i л1вого вушок та л1вого шлуночку. Як i в л1вому шлуночку швидкюн1 показники скорочення в два рази перевшцували под1бн! правого чи л1вого передсердь i з вростанням частоти стимуляцП' зм1нювались паралельно сил1 скорочення.

Таким чином, загалыи принцип« функцюнування 1зольованих структур вс1х В1ДЦ1Л1В серця одинаков! i в1др!зняються т!льки по к!льк!сним показниках. Под1бн! дан! були отриман1 1 на препаратах лабораторних шур1в: сила скорочень була найб1льшою в правому передсерд! 1 найменшою в л1вому шлуночку (Е В. Горбачев, 1974). Як рахують деяк! досидники це обумовлено кравдм роавитком СР в пере дсердях, як в шлуночках, щр пов' язано 8 тим то скорочення передсердь передув скороченню шлуночк1в. В зв'яаку в цим сила скорочень ! 'ix швидкЮть эначно перевищуюгь под!бн! таких шлуночк!В (М. Reiter, 1988).

ВИСНОБКИ

1. Серцева недостатнють, внасл!док довготривалого гемоди-нам!чного перевантаяення мюкарда, являеться результатом д!х комплекса патогенетичних фактор!в як! включаоться посл!довно.

2. Вже в норм1 функцюкадьна здатнють каяьщевих насос1в саркоплазматичного ретикулуш 1 мэмбрани та робота натр!й-каль-Шевого обмшника обмелеет, шр мохе являтись слабою ланкою при тривалому гемодинамшному перевантаженк! 1, таким чином, буде сприяти вшшкненню недостатност! мюкарда.

3. Переважно ипертрофований мюкард характеризуеться акти-ващею його адапташйних процес1в у вигляд1 шдвищэння його ре-активност 1 до поэитивних кардю1нотропних агент 1 в.

4. Шдтримання скоротливох здатност1 нпертрофованого мюкарда на попередньому р1вш забезпечуеться за рахунок посиле-но! утшизацГ! макроернчних фосфат 1 в.

5.. Порушення скоротливох активном! мюкарда з прогресуван-ням його недостатност I в першу чергу проявляеться в понриенш процес1в його розелаблення, щр обумовлено поломкою в фосфокреа-тиновому шляху енергопостачання.

6. Розростання сполучно! тканини в мюкард! при розвитку його недостатност! починаеться ще на стадГ! розвитку компенсаторно! ппертроф!!.

7. Прогресування мюкард1ально'х недостатност! супроводжу-еться зншвэнням реактивност1 мюкарда до поэитивних кардю1нот-ропних агекив та прогресуванням в ньоыу струкгурних зм1н у виг-ляд! ппертроф!! скоротливих КЛ1ТИН з озпаками !х деструкщ! 1 розростанням сполучно! тканини, щр в свою чергу буде поглиблювати порушення його енергозабезпечення.

8. Хроно1нотрошя сили скорочень 1зольованих структур умов-но-здорового 1 ураиеного мюкарда характеризуеться в1д'емною за-лежнютю: при 8б1дьшеши частоти стимуляцГх спостер!гаеться аменшення сили скорочень.

10. Комб!нащя л 1 токсина та сечопнних препарат!в на тан!х стад1ях розвитку серцево! недостатност! т1льки частково нормали зув ала функцюнальний стан ураженого мюкарда, щр проявлялось у зменшенн! прояв1в альтеращ! скорочень та зростання мшмального д!астоличного напруязння з ростом частоти стиму-ляц!! ! перфузИ' м'яз1в г!понатр1евими розчинами.

11. Д1гоксин в комб!над1! а сечопнними не попереджував прогресивне зниження реактивное?1 урамзного мюкарда до поэитивних кардю!нотропних агенив та прогресуюче розростання в ньому сполучно! тканини.

12. Комб1нащя капотена з диоксином та сечопнними препа-

ратами, застосована для Л1кування серцево! кедостатноси, сприя-ла в1дковленню реактивност1 ураженого мюкарда до позитивних кардю!нотропних агенпв та кормалхзувала його метабол 1зм. Бее це суттево покращувало його функцюнальний стан.

13. Вказана комб1нац1я фармаколог1чних препарат!в в мюкард! з попередньою серцевою недостатнюгю сприяла не ильки вменшенню параметр1в скоротливих кл1тин, але 1 частков1й зво-ротн1й регресП в ньому сполучно! тканини, т також не може не покращити еластично-пружн1 властивоси серцевого м'язу I, значить, його скоротливу здатнють.

14. Позитивний вплив на уражений мюкард блокатора -капотена не зв'язаний а його прямою 1нотропною д1ею на серцевий м' яз.

СПИСОК Р0Б1Т. 0ПУБЛ1К0ВАЖХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАШ

1. Функциональное состояние сердца при острой ишемии и ре-перфузии в эксперименте//Кардиология.-1987.-27, N 8.-С. 91-94 (с Безусько А. Г., Братусем ЕЕ).

2. Влияние условий реперфузии на восстановление сократительной функции миокарда//Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность. Республиканский .межведомственный сборник. Вып. 21.-1989.-С. 120-124 (с Безусько А.Г.).

3. Оценка эффективности обзидана у больных нестабильной стенокардией//Тер. архив.-1989.-61, N 8.-С. 21-24 (с Гватуа ЕА., Ермаковым Е А. .Тащуком Е К. .Малиновской И. Э.).

4. Влияние ретаболила, биоседа и стекловидного тела на ре-паративные процессы в сердце крыс с экспериментальным инфарктом миокарда//{Сизиол. журн. УССР. -1990. -36, N 3.-С. 80-83 (с Шевчуком Е Г., Сергиенко О. Е , Рейко М. Е , Шэф Г. Г.).

5. Вплив гшонатрювих розчинхв на скоротливу здатнють серця людини//3б. матер1ал!в XIII з'Чаду укра'1'нського ф!зюл. то-вариства 1м. I. П. Павлова. Харк1в, 17-21 вересня. -1990. -т. 2. -С. 76.

6. Вплив адренал1ну та строфантину на ефективнють парнЛ' електростимуляцП" мЮкарду людини.//там же С. 190. (в Шевчукам Е Г. .Глаголою М. Д. , Лазоришинцем Е Е .Осмоновим Е. Е.).

7. Влияние дициклогексено-18 краун-6 на частоту и силу сокращений сердца//Центр. и перифер. механизмы регуляции физиол. функций. Матер. Всесоюзн. конф. посвященной 70-летию чл. кор. АМН СССР засл. деят. науки РСФСР проф. Г. И. Косицкого. Москва -1990. -С. 87 (с Шевчуком ЕГ. , Бидзилей ЕА.).

9. Влияние полифункцшнальных макрогетероциклов на ритмическую и сократительную активность миокарда животных//Физиол. журн. СССР.-1990.-76,N 10.-С. 1321-1324 (с Швчуком В. Г. ,Бидзилей В. А.).

10. Изменения электрической и сократительной активности миокарда человека под влиянием катехоламинов//Научная конф. посвяш, 150-летию ИМИ им. акад. А. А. Богомольца "Достижения ученых института в области кардиологии. Киев.-1991.-С.12 (с Шэвчуком В. Г.).

11. Влияние адреналина и строфантина на сократительную способность сердца человека//VI съезд фармакологов Украинской ССР,25-27 сентября 1992 г. Харьков.Тезисы докладов.-С. 347-348 (с Шевчуком В.Г.).

12. Bmict аден1лових нуклеотид1в у серщ людини за pisniix режш.ив його функцюнування//У1 У"кра"!нський 6ioxiMi4Hiift з' !'зд. Тези допов1дей. Част. II. Kii'iB. видавництво УСТА.-1992.-С. 244 (з Шэвчуком В. Г,, Лазоришинцем В. В. .Глаголою ИД.).

13. Змша електричних i скоротливих властивостей трабекуляр-них м"яз1в правого вушка серця людини тд впливом катехоламшв// IV конгрес cBiTOBoi' федеращi укра'гнських Л1карських товариств. Тези. XapKiB. 9-14 серпня. CBiroBa (Еедеращя украа'нських л1карських товариств. Всеукарагнське л1кар£ьке товариство.-1992.-С. 162.

14. Залежшсть скоротлизо! активност! i енергетичного обм1ну серця людини вгд р1зких режимхв його функцюнування // Там же.-С. 171 (з Шэвчуком В., Г.).

15. Сократительная активность и энергетический обмен сердца человека в зависимости от режимов его функционирования//Физиоло-. гия и патофизиология сердца и коронарного крообраш/эния. Тезисы докладов III симпозиума стран СНГ.Киев.-1992.-С.130-131 (с Шэвчуком Е Г., Французовой С.Б. .Аршинниковой JL Л. .Козинец Т. М. ,Гяа- ■ голой М. Д., Лазоришинцем Б. В. .Довганем А. Н.).

16. Поиск и изучение кардиоактивных средств в ряду полифункциональных макрогетероциклов//Актуальные проблемы медицины и биологии. Т. 1. Киёв. Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова АН Украины. -.-1992.-С. 194-198 (с Шэвчуком В. Г. .Бидзилей В. А. .Остренком А. Б. , Тураевым Е IL)

17. Сократительная активность миокарда и содержание адени-ловых нуклеотидов в операционных биоптатах сердца человека при различных режимах его функционирования//Там гй. -С. 199-204 с Шэвчуком Е Г., Французовой С. Б., Аршинниковой JL JL , Лазоришинцем В. В. , Куциной Т. Е).

18. Храногаотрапная зависимость трабекулнрных мышц сердца человека//Там же. С. 218-223 (с Иёвчуком В. Г., Гурковской А. Е , Го-киной Е К., Лазоршинцем В. Е , Остренко А. Б.).

19. Капотен в комбгнацгг а Д1Гоксиноц та сечопнними вхдновлюе чутливють ыюкарда лвдини до катехоламгнгЕ при сер-цев:й недостатност i // IV а'Чзд кардюлонв У краг ни. Тези до-повгдей. Днгпропетровськ, 15-17 вересня. -Ки'1В,1993. -С. 74.

20. Дигоксин в сочетании с диуретиками нормализует фссфок-реаторный путь образования энергии в миокарде человека с сердечной недостаточностыо//Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии болезней внутренних органов, 7-9 декабря Харьков,с.

(с Шзвчуком В.Г.,Горчаковой Е А. »Бабаком ЕЕ). .

21. Скоротлива активнють i енергетичний обмгн в мюкардх лвдини в норм! i на рганих стадах роэвитку серцевог недостатност 1//Ф13 юл. /.урн. -1S93. -39. -N 5-6. -С. 18-23(э Французовою С. Б., Горчаковой II0. .Еабакоы В. Б. .Аршшниково» JL Л. , Лаэориданцем В. В.),

22. Некоторые морфологические показатели состояния миокарда человека при сердечной недостаточности и ее медикаментозной коррекции/ .-'Актуальные .проблемы медицины и биологии. Т. 2. Киев. Ин-т кибернетики им. акад. Е М. Глушкова АН Украины.-1993-С. 79-90 (с Грабовым А. Е , Слсбодяником Г. И.).

23. Потенвдация покоем первого сокращения в сердце человека при различных режимах его функционирования// Там же. -С. 275-278 (с Шевчуком Е Г. .Лазорипшнцем Е Е , Паиской Л. Е ).

24. Чувствительность миокарда человека к ииотропным агентам на различных стадиях сердечной недостаточности/Там же. -С. 278-285 (с Шевчуком Е Г. .Лазоришинцем В. Е, Плиской ЕЕ).

25. The influence of catecholamines on contraction and electrical propertys of the human heart muscle// 7-th International catecholamine symposium. Amsterdam, june 22-27. -1992. -Abstr. nr. 14.

26. The dependence of the speed activity and energetical metabolism of the man heart from the different regimes of its functioning//Abstract Book. August 9-14,1992. -Charkiv-Ukraine, IY th Congress of the world Federation of Ukrainian medical association.-P. 435-436 (with Shevchuk V.).