Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Эпидемиологическое изучение ишемическойболезни сердца у горнорабочих угольных шахт Донбасса

ХАРЮВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

•ТЗ ОД

з 3 ФЕО №7

На правах рукопису

ФУФА6ВА 1нна Геннадпвна

ЕП1ДЕМЮЛОГ1ЧНЕ ВИВЧЕННЯ IIIIEMI4HOÏ ХВОРОБИ СЕРЦЯ У Г1РНИК1В ВУПЛЬНИХ ШАХТ ДОНБАСУ

14.01.11. - кардюлопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацй" на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

XapKÍB - 1997

Дисертац2бю е рукопис

Робота виконана в Донецькому науковому центр1 гшени прац°1 та проф1лактики травматизму

Кер'шники -

акаделнк HAH ¡ АМН Украши, доктор медичних наук, професор Мала Любов Трохилйвна

кандидат медичних наук

Черкесов Володимир Володимирович

Офщшш опоненти -

доктор медичних наук, професор

Ковальова Ольга Микола*1вна доктор медичних наук, професор

Бондаренко 1ван Павлович

Пров'щна органшац'1я- УкраТнський науково-досл!дний ¡нститут

кардшлогп ¡м.М.Д.Стражеска, м. Ки'ш

Захист В1дбудеться «eis« (и^Ш^ 199? р. Огодин1 на зас*1данн1 спец1ал1зованоТ вчено! ради Д 02. 38. 02 при Харк'шському державному медичному университет! за адресою: 310022, м. Харк'ш, пр. Ленша, 4

3 дисертац1бю можна ознайомитися у б1блютец*1 Харшвського державного медичного ушверситету за адресою: 310022, м.Харк1в,пр.Лешна,4

Автореферат роз'юланий

„ jy „

Вчений секретар спец'1ал13овано1 ради, кандидат медичних наук

1{<UJJ>H4 1996 Р.

ЛЛ.Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. У цей час в наш'ш крани та в еконолпчно розвинутих крашах одне з головних мкць в структур! смертност1 населения займають хвороби серцево-судиннси системи ( A.B. Чазова, 1987; Г.С. Жуковський,1989; R. Beaglehole, 1989; В.О. Бобров,1995). На-йбиьш пошнреною е нием1чна хвороба серця (IXC), яка становить 55 % В1Д ycix серцево-судинних захворювань серед oci6 працездатного BiKy (B.K. Овчаров, 1982; Р.Г. Оганов, 1990).

В останш роки досить багато уваги надавалось вивченню рол1 фактор1в зовтшнього i внутр'шшього середовища оргашзму у виникнен-ш i розвитку IXC в1дпов'1дно до загальноТ популяцн населения (Г.С. Жуковський, 1985; I.C. Глазунов, 1989; В.В. Константинов, 1989).

3 метою проф1лактики хвороб системи кровооб1гу в усьому евт проводяться етдем'юлопчт досл-1дження, завданням яких е виявлення фактор'т ризику (ФР) цих захворювань (A.M. BixepT, A.B. Чаклш, 1990; W. Hayat, 1986; M. Alderson, 1989). Вщомо, що боротьба з ФР дозволяе знизити захворюванють i смертн1сть В1Д серцево-судинноТ патологи на 5-10 % (Р.Г. Оганов, 1990).

Огляд сучасних публжашй, присвячених вивченню розиовсюдженос-Т1 IXC i ФР, дозволяе зробити висновок, що аналЬ можливого впливу професшно-виробничих фактор1в на розвиток та особливосп течп дано-го захворювання е т*1льки в деяких працях (A.M. Монаенкова, 1983; A.C. Вермель, 1985). В той же час одним з актуальних завдань сучас-Hoii медицини 6 оц1нка рол1 професшно-виробничих фактор'ш у В1ДП0В1Д-HocTi до ix впливу на розвиток та структуру основних серцево-судинних захворювань (М.Ф. 1змеров, 1985).

За пропозишею Ком'1тету експерт'ш ВООЗ рекомендовано вико-ристати терм'ш "хвороба, пов'язаиа з характером роботи" не т1льки для професшних захворювань, але i для ¡ншоТ патолога, розвитку яко! сприяе виробниче середовище та виробничий процес. Експертами ВООЗ було

рекомендовано розглянути в цьому аспекп i серцево-судинн1 захворю-вання, як1 складають значну питому вагу в структур! захворюваност! та смертност1 працюючих. Особливо актуальним вивчення цього питания е для тих професшних груп населения, як! П1длягають впливу ць\ого комплексу шк1Дливод-1Ючих фактор'т виробничого середовища. До таких груп населения належать прники глибоких вупльних шахт Донбасу.

Розвиток вуг1льно1 промисловост1 Донбасу, приводячи до зб1ль-шення глибини шахт та шдвищенню ix техшчно! оснащеносп, не вилу-чило, а в б'1льшост1 випадк'ш посилило д!ю на оргашзм прнимв комплексу несприятливих фактор1в виробничого середовища (Д.О. Ласт-ков,1988; M.I. Меняйло,1989; А.О. Навакатикян,1991; В.В. Суханов,1991), що сприяло ранньому розвитку i швидкому прогресуванню серед них серцево-судинно! патологи (В.В. Черкесов, Р.А.Копит'ша, 1988; Л.Т. Мала, 1989; Г.П. Кобець, 1995).

Актуальшсть проблеми мктиться в тому, що до цього часу недо -статньо вивчена розповсюджешсть IXC, загальнопопулящйних ФР i динам'жа раптово\' серцево1 смерт1 (РСС) серед пришив вугьльних шахт, практично немае дослщжень по вивченню впливу професшно-виробни-чих фактор'т на розвиток та прогресування дано! патологи, в'щсутш програми по проф1лактиц1 IXC у прник'т. Все це диктуе пильну необ-хщшсть дальшого удосконалеиня оргашзацшно-методичних п'щход'ш до питань профилактики IXC у них.

Мета i завдання досд1дження. Мета роботи: на ochob'i вивчення розповсюдженосп 1шем1ЧН01 хвороби серця i загальнопопуляцшних фак-TopiB п ризику, динамжи i особливостей раптовоТ серцевоУ смерт! вияви-ти вплив професшно-виробничих фактор'т у розвитку дано\" патологи у пришив. Розробити i впровадити систему профиактики imeMi4Hoi хвороби серця.

Для досягнення поставлено! мети вир'ниувалися таю завдання:

1. Вивчити розповсюджешсть 1шем1чно1 хвороби серця i загально-

популяцшних фактор1в ризику серед прнишв вуг1льних шахт.

2. Виявити динам'жу 1 особливост1 раптовоТ серцево! смерт1 серед прник)в.

3. Визначити вплив професшно-виробничих фактор'т на розвиток ¡шем1чно1 хвороби серця.

4. Розробити 1 впровадити систему проф1лактики ¡шем1чноТ хвороби серця у прник!В.

Наукова новизна роботи. У робот! вперше \з застосуванням стандартизованих метод'ш на великому об'ем1 досл'щжень встановлена висока частота ¡шем1чноТ хвороби серця, и загальнопопуляшйних факторов ризику та раптовоТ серцево! смерт1 серед прник'ш вуг1льних шахт, яка е вищою, шж у чоловж1в неорган-1зованоТ популяцй.

Виявлено залежнкть частоти 1шем'1чноТ хвороби серця серед прник'ш в\д професшно-виробничих фактор'т вупльних шахт. Виробнич'1 фактори розподмеш за значущ^стю 1 ступеней впливу на частоту иие-М1ЧН01 хвороби серця.

Одержано нов1 знания про особливост1 раптовоТ' серцевоТ смерт1 1 ТТ динам1ки серед прник'ш.

Науково обгрунтована система профТдактики 1шем1чноТ хвороби серця серед даноТ групи населения.

Практнчне значения роботи. Одержат даш про вплив факто-р1в виробничого середовища на розвиток та прогресування 1шем1чноТ хвороби серця у прник'ш стали основою для шдготовки 1 утвердження Кабшетом Мипстр1в УкраТни Постанови В1Д 23 лютого 1994 р. N 97 про внесения доповнення в п.33 "Положения про розсл-1дування та облш нещасних випадк'т, професшних захворювань 1 аварш на тдпри-емствах, в установах та оргашзац'шх".

Розроблена 1 впроваджена система проф*1лактики ¡шем'ишоТ хвороби серця 1 надання невщкладноТ кард'юлопчноТ допомоги прникам вупльних шахт.

Впровадження в практику одержаних результате. Одержан! дан! використаш у 3 методичних рекомендацшх; у «Пос1бнику про над-ання нев1дкладно1 допомоги при розвитку гостро! серцево-судинно\' патолога у шахтар'ш на робочому М1СЦ1», Донецьк, 1994 р.; у Допов1дн'ш записц1 МОЗ 1 Держвуглепрому Украши "Про в'даесення раптово-! серцево! смерт1 прниюв ведучих пщземних професш глибоких вутьних шахт до числа виробничо зумовлених" за N 36 вад 24.05.1993 р.

Система заход!в по проф1лактиц1 1шем1Чно1 хвороби серця I надан-ня невщкладно']' кард'юлопчно! допомоги в шахтних умовах у прник'т вутьних шахт застосована в 23 виробничих об'еднаннях (ВО) по видобутку вуг'иля Украши, 24 ЦМЛ 1 ЦРЛ м'1ст Донецько! области УОЗ Донецько\' 1 Лугансько1 областей, М1ських лжарнях м. Донецька *1 м. Луганська, медичнш служб1 ВГСО ДонецькоТ, Лугансько!, Дншро-петровськоУ, Льв1вськ01 областей, штаб1 ДВГСС Украши (м. Донецьк) 1 по Луганськш област'1 (м. Луганськ), ЦК 1 теркомах профсп1\ок роб1тник'ш вуг'1льно1 промисловост! Украши, служб1 охорони прац1 ВО по видобутку вуплля Украши.

Апробац1я роботи. Матер1али дисертацп були доведен! до в1до-ма 1 обговореш на Науково-практичнш конференцн з м^жнародною участю "Актуальш питания проф1лактики не'шфекцшних захворювань" (Москва, 1993); на Всеукрашсыий науково-практичнш конференцй "Актуальш питания пг'шни пращ, профпатологн та медичного забезпечення трудящих промислових шдприемств на сучасному етап*1 розвитку госпо-дарчого комплексу Донбасу" (Донецьк, 1995); на Об'еднаному това-риств1 кард'юлопв та терапевтт Донецько! област1 (Донецьк, 1995 р.)

За темою дисертацп опублжовано 6 наукових робгг.

Декларац1Я конкретного особистого внеску дисертанта у ро-зробку наукових результате. Дисертантом здшснювалось первинне еп"1дем"юлог1Чне обстеження прник'ш в умовах оздоровчих пункт'т шахт, вивчена динамша раптово! серцевоТ смерт1 за актами судово-медичного

розтину трушв в обласному бюро i икьких В1ддиеннях судово-медично! експертизи. Самостшно виконувались: стандартне опитування на выявления стенокардн напруження (СН), опитування на наявшсть ФР, двократне вилпрювання артер1ального тиску (AT), антропометричне обстеження, реестрашя ЕКГ з наступним кодуванням за Мшнесотсь-ким кодом, проведена виб'фка акт*1в судово-медичного розтину трушв. Результати досл1дження внесен! автором в комп'ютерш бази даних, проведений анал1з, математична та граф1чна обробка отриманих результате з використанням електронно-обчислювально! техшки.

Структура та обсяг днсертацп. Дисертац1Я складаеться з\ всту-пу, п'яти глав, зак'шчення, buchobkib, додатку, б1блюграф1чного вказ1в-ника, що вм-1щуе 173 джерела в1тчизняних та 77 джерел заруб1жних авторов.

Робота виконана на стор'шках машинного тексту i мае 11

таблиць та 22 малюнки.

3MICT ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Материал i методи. Об'ектом дослщження була популящя прни-к'ш вупльних шахт. Всього обстежено 5500 чоловж у В1Ц1 20-59 рок'т, як1 мали стаж роботи у пщземних умовах. Вони були под'меш на групп з обл'жом вжу (20-29, 30-39, 40-49, 50-59 рок!в), виробничого подземного стажу (до 10 poKiB, 10 роюв i вище), особливостей професш: прники основних професш (прники очисного вибою, ПрОХ1ДНИКИ, ВИбш-ники, кршильники) та прники допом'1жних професш ( шдземш електрослюсар1, машишсти шдземних установок, стволов*!, прнич1 май-стри та шин).

Розповсюджешсть IXC та загальнопопуляцшних ФР вивчена за результатами первинного ешдемюлопчного обстеження прниюв вугьльних шахт Донбасу з р1зними прничо-геолопчними умовами та техноло-пчними особливостями видобутку вуплля: глибок! антрацитов! шахти з

похилим заляганням вуг1льних пласт]в (ВО Торезантрацит), глибок-1 (ВО Артемвуплля) та неглибош (ВО Орджон1К1Дзевуг1лля) кам'яно-вут1льш шахти з стр'шким заляганням вутьних пласпв, глибош кам'яно-вугиьш шахти з похилим заляганням вуг1льних пласт'ш (ВО Красноар-мшськвуплля).

Програма обстеження включала так'1 методичш прийоми: стандар-тне опитування для виявлення стенокарди напруження, двократне вим1-рювання AT на правому плеч1 ртутним сф1Шоманометром, антропомет-ричне обстеження (вим'фювання зросту та маси т1\а), реестрац'ио ЕКГ в споко1 в 12 стандартних вщведеннях з наступним кодуванням за MiH-несотським кодом (G.Rose,Н.Blackburn,1968). Загальнопопуляцшш ФР (артер1альна гхпертенз'ш (АГ), пал1ння, зайва маса т1ла, систематичне вживання алкоголю i спадкоемн'ють) серед прник'щ вивчались за стандартною методикою КНЦ РАМН (Л.В.Чазова, 1987).

Результата ешдемюлопчного дослщження були внесен] в комп'ютер-ну базу даних "ЕРЮ", розроблену за допомогою програми CLIPPER 5.01.

Висновок про наявшсть IXC робили за розширеними критер'шми (А.В.Чазова, 1987), як1 являли собою суму певно1 i можливо! IXC. Певнш IXC в1дпов1дали суворо визначеш критери: певний ¡нфаркт Mi-окарду (IM) за категор!ями Мшнесотського коду вщ 1-1 до 1-2-7, стенокард1Я напруження, яка вщпов'щае точним критер'ым дов'щника, i безболюча форма, яка характеризуеться категор'шми коду 4-1,2, 5-1,2 без г'шертрофн л'шого шлуночка (ГАШ) 3-1, 3-3. Можливш IXC В1Д-повщали: можливий IM за категор'шми коду 1-2-8,1-3, можлива 1шем1я за категор'шми коду 4-3, 5-3, аритм'1чна форма за категор'шми коду 61,2, 7-1, 8-3, 'шем^я з гшертроф'шю л'шого шлуночка за категор1ями коду 4-1, 2 i 5-1, 2 з 3-1 або 3-3.

Динамжа раптовoi серцевоУ смерт! ripHHKiB вутьних шахт Донба-су вивчена за перюд 1977 - 1993 p.p. 1нформац'ш про випадки РСС

отримана при проведении виб1рки акт1в судово-медичного розтину тру-шв в мкьких В1дд1леннях (м.м. Горл1вка, 6нак1ево, Торез, Шахтарськ, Красноармшськ, Макивка) i Донецькому обласному бюро судово-ме-дичноТ' експертизи. Для пор'шняння була вивчена частота раптово!" сер-цевоТ' смерт1 за першд з 1990 по 1993 p.p. в rpyni чолов'нав м. Донець-ка, не працюючих у вупльнш промисловостк Рееструвалась наявшсть чи В1дсутн1сть алкоголю в кров! в момент настання смерт-1, з обов'язко-вим указаниям концентрацн алкоголю. Результати дослщжень занесен! в створену з використанням пакету програм CLIPPER 5.01. базу да-них "SADD".

Професшно-виробнич1 фактори шахтного середовища (параметри мжрокл1мату робочоТ зони, важмсть прац1, шум, в1брац!Я, пил) вивчеш за матер1алами вщдшв технжи безпеки шахт, на котрих проводились дослщження, за результатами досл'щжень, проведених рашше в Донецькому науковому центр*1 ппени npaui та проф1лактики травматизму. Для того, щоб виявити вплив фактор1в виробничого середовища на розвиток i прогресування IXC, були використаш кореляцшно-регресив-ний, факторний (з побудовою факторних моделей) види анал'шу. Мате-матико-статистична обробка i граф!чний анал1з результат ¡в дослщження проведет на ЕОМ PC/AT за допомогою пакет1в прикладних комп'ютерних програм.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Розповсюджешсть ¡шемпшоУ хвороби серця у г!рник1в. Частота вперше зареестрованих випадмв IXC за розширеними критериями в ц-1лому по рег'юну Донбаса становить (17,4±0,2) %. Певна IXC виявлена в (9,3±0,1) % випадтв. 1з них перенесений документований IM встановлений у (0,6±0,03) %, стенокард'ш напруження - (8,2±0Д)%, безболюча форма у (0,5±0,03)% oci6. Можлива IXC склада (8,1±0,1) в тому числ! можливий IM - (0,6±0,03)%, можлива ¡шем'ш -

(0,7+0,04) %, аритм1чна форма - (6,7±0,1) %, 'инем'ш з г'шертроф1ею Л1вого шлуночка - (0,2±0,01)%. Таким чином, ствв'1Дношення певно! та можливо1 IXC розподиилися майже пор1вну. Звертае на себе увагу перевага СН та аритм*1чн01 форми.

В'даначено зростання розповсюдженосп IXC серед прник'т 13 зб1льшенням вжу (табл.). Пор*1вняння розповсюдженост1 IXC серед прник'т з результатами загальнопопуляцшних досладжень (Б.М. Липо-вецький та ш.,1984, I.П.Смирнова, 1984) показало, що в в'жових трупах 20-49 роюв вона переб1льшуе такову серед чолов'ж'т м.м. Кшва, Ленинграда, Москви больше шж в 2 рази. Разом з тим, в rpyni 50-59 роив и частота суттево не вщр1зняеться в'щ загальнопопуляцшних да-них. Зростання частоти IXC в'щбуваеться за рахунок Ti форм, яю oui-нюються за суворо визначеними критер1ями. Так, якщо в молодших вжових трупах певний IM не зустр1Чаеться, а значний процент складае аритм'шна форма IXC, то в старших в'жових трупах частота IM i СН зб1льшуеться в*1дпов'1дно в 5-6 раз'т.

Особливий 'штерес викликае анал-13 розповсюдженост1 IXC серед прник'т, що мають р1зний виробничий шдземний стаж. Частота IXC за розширеними критершми в ц'иому серед прник'т 31 стажем до 10 рошв склала (9,7±0,2) %, а при стаж1 10 i б'иьше рок'ш - (23,0±0,2)% (р<0,001). Достов1рна стажева р'гзниця в розповсюдженост! IXC В1д-м'пена у bc'ix в'жових трупах. Так, частота IXC серед прншив 30-39 рок1в 31 стажем до 10 рок1в склала (11,8±1,1) %, а при стаж'1 10 i б|льше рокш - (15,8+0,3) % (р < 0,001). Серед 40-49- л'шнх пришив ршнищ в й частот! стали ще бь\ьш значними, вгдп0в1дн0 - (9,2±1,7) i (24,2+0,4) %, 50-59 - лтнх - (13,8+4,6) % i (31,4+1,6) % (Р < 0,001).

Разом з тим звертае на себе увагу така обставина: серед прник'ш разного вжу, як1 мають виробничий пщземний стаж, що не перевищуе 10 роюв, достов'фн! рЬниц! в частот! IXC в'щсутш (ввдпов'щно 20-29

Таблиця 1 - Розповсюджешсть ¡шеъпчноГ хвороби серця серед прнишв вугшьних шахт,(%)

Клнтап форми 20-29 Стаж 30-39 Стаж

IXC <10 £10 <10 ^10

Документований IM - - 0,3+0,03 0,2+0,1 0,4+0,05

сн 2,6±0,2 2,3+0,2 - 6,9+0,2 6,5+0,8 7,3±0,3

Безболюча форма 0,6+0,1 0,6+0,1 - 0,3+0,03 0,1+0,1 0,5+0,05

Всього випадк1в за

суворими критершми 3,1±0,2 2,9+0,2 - 7,6+0,2 6,8+0,8 8,2±0,3

Можливий IM 0,2+0,1 0,2+0,1 - 0,4+0,03 0,1+0,1 0,7+0,06

Можлива ¡шемш 0,5+0,1 0,5+0,1 - 0,7+0,05 0,4+0,2 0,9+0,07

Аритмина форма 4,3±0,2 4,0+0,2 - 5,3±0,2 4,4+0,7 6,0+0,2

1шем1Я з ГЛШ 0,1+0,1 0,1+0,1 - 0,1+0,01 0,1+0,1 -

Всього випадк'ш IXC

за несуворими

критершми 5,0±0,2 4,8+0,2 - 6,5+0,2 5,0+0,7 7,6+0,3

IXC за розширетши

критериями 8,2±0,3 7,7+0,3 - 14,0+0,2 11,8+1,1 15,8+0,3

Таблиця 1 - (продовження)

Кл1ШЧШ форми 40-49 Стаж 50-59 Стаж

IXC <10 2:10 <10 JtlO

Документований IM 0,5+0,05 - 0,6±0,06 1,8+0,4 - 1,9+0,5

СН 10,9+0,3 5,0+1,3 12,4+0,3 13,7+1,2 10,3+4,0 13,9+1,2

Безболюча форма 0,6+0,05 0,7±0,07 0,8+0,3 - 0,8+0,3

Всього випадюв за

суворими критершми 11,9+0,3 5,0+1,3 13,7+0,3 16,3±1,3 10,3+4,0 16,7+1,3

Можливий IM 0,4+0,04 - 0,5+0,05 1,5+0,4 - 1,6+0,4

Можлива ¡шемш 0,6+0,05 0,3+0,3 0,7+0,07 1,1±0,3 - 1,2+0,4

Аритмнна форма 8,0+0,2 4,0+1,1 9,0±0,3 10,8±1,1 1,7+1,6 11,4+1,1

1шем1я з ГЛШ 0,1+0,01 0,2+0,02 0,6+0,3 1,7+1,6 0,5+0,2

Всього випадьав IXC

за несуворими

критершми 9,1±0,2 4,3+1,2 10,4+0,3 13,9+1,2 3,5+2,4 14,7±1,3

IXC за розширеними

критершми 21,0+0,3 9,2+1,7 24,2+0,4 30,2+1,5 13,8+4,6 31,4+1,6

poKiB - (7,7+0,3) %, 30-39 poKiB - (11,8+1,1) %, 40-49 Рок!в -(9,2+1,7)%, 50-59 роив- (13,8±4,6) %). В той же час М1Ж аналопч-ними BiKOBiiMii трупами прникт з п'даемним стажем 10 рок1в i би\ьше рьзниця в частот! дано!" патологи високо досгсшрна (р<0,01:0,001). Все це св1дчить про те, що в данш rpyni населения b'ik Ьольовано в-1д стажу не може розглядатися як ФР IXC. В!н набувае важливого значения т1льки з урахуванням виробничого п'щземного стажу. Зб1\ьшення час-тоти IXC у прниюв з биьшим виробничим стажем вщбуваеться голов-ним чином за рахунок СН (р<0,001) i в менш'ш Mipi - аршъично! Ti форми (р<0,05).

В rpyni прниюв основних п'щземних професш (прники очисного вибою, прохщники, кртильники) в!дм1чено, що достов'фна рЬниця в частот! IXC серед них вщсутня, вщпов'щно (10,7±0,3), (12,1±1,6) i (12,6+1,2) %. Вданачена однакова законом!ршсть збЬчьшення частота IXC в кожн!й !з професшних груп 13 зб!льшенням в1ку та виробничого стажу. Статистично значимою стажевою межею, яка призводить до icTOTHoro зб1\ьшення числа випадмв IXC в трупах е 10 рок1в. Вдопче-на ще одна законом!ршсть, спьльна для цих груп: при стаж'1 менше 10 рок1в ствв'щношення певно! i можливоТ' IXC розпод1ляеться пор1вну (в1дпов1дно 3,8 i 4,7 %), при стаж! вище 10 poKiB в'щбуваеться накоп-ичення випадк!в певно!" IXC, що перевищуе можливу в 2 рази (9,6 i 4,8 %).

Винятком серед прник'ш основних професш е вибшники. Серед них частота IXC вище i складае (16,3±1,3) % (р<0,05). До того ж на вщмшу В1д шших груп, у вибшник1в стажев1 р'1зниц'1 в частот'1 IXC стають значущими при п'даемному стаж! 5 роюв.

Розповсюджешсть IXC мае шльшсну р1зницю в залежност! в!д прничо-геолопчних та прничо-техшчних особливостей шахт i пов'яза-них з цим особливостей умов прац!.

Так, на шахтах, як1 розробляють похил! та дуже tohk'i пласти

антрацитового вуплля на велиюй глибит, розповсюджешсть IXC за розширеними крнтер1ями досягае (20,7±1,2)%, \з них певна IXC скла-дае (12,1±1,0)%, можлива-(8,6+0,8) %. Частота IXC у прниюв 3039 роюв з виробничим стажем 10 роюв i бьльше складае (22,3±2,9) %, 40-49 рок1в - (30,1±3,0) %. 50-59 роюв - (39,3+4,2) %.

Под1бна картина вдоначена на вупльних шахтах, де розроблю-ються стр'шки пласти кам'яного вуг1лля на великш глибиш. Частота IXC серед прниюв цих шахт складае (19,9+1,0)%, \з них певна IXC -(12,8+0,8) %, можлива - (7,1±0,6)%; у вщ1 30-39 роюв при стаж1 бьльше 10 рок'ш частота IXC - .(17,2+1,8) %, 40-49 роюв - (25,7±2,4) %, 50-59 Роюв - (36,7+2,9) %.

Нижчою е частота IXC на глибоких шахтах ВО Красноармшсь-квуг'иля - (15,2+1,1) % (р<0,01). Певна IXC i можлива розподьлили-ся nopiBHy - (7,6±0,8) %. Б1льш низьт показники розповсюдженост'1 IXC серед прник'ш цих шахт виявлеш у Bcix в1ко-стажевих трупах. У прниюв 31 стажем до 10 рок'ш незалежно в1д в1ку частота IXC збер'1га-лась приблизно на одному piBHi. У прник1в 31 стажем б1льше 10 роюв вона достов1рно вище у кожному в'жовому десятил1тт1, в1дпов"1Дно:

(12,8+2,2) % У в1ц'1 30-39 рок'ш, (19,9+2,4) % - в 40-49 роюв i (28,0+3,3) % - в 50-59 роюв (р<0,05). Бьльш низью цифри частоти IXC на шахтах ВО Красноарм'шськвутля можуть бути почасти зв'язаш з 'fx прничо-геолопчними особливостями - на них розроблюються ву-пльш пласти середньо1 потужност-!.

Розповсюджен-1сть IXC на шахтах ВО Орджон1К1Дзевуг1лля, як*1 належать до числа неглибоких шахт з стр'шким заляганням вугьльних пластш 1 нормальним мжрокл1матом, становить в ц1лому (13,9+0,3)%, 13 них певна 1ХС-(4,7+0,2) %, можлива - (9,2+0,2) %. У в'щ1 20-29 рок'ш частота IXC не мала суттевих р'шниць в-1д аналопчно\' b'ikoboi групи ¡нших шахт (8,1+1,6)%. В шших bikobhx трупах вона була нижчою: у 30-39-Л1ТН1Х вона склала (9,0±1,3) %, 40-49-л1тн1х-

(18,9±2,0)%, 50-59-лтнх - (22,7±2,5) %. Однак у прниюв з тдзем-ним стажем вище 10 рок'т в'щзначались, як i на шших шахтах, досто-В1рно 61льш bhcoki показники IXC у пор'шнянш з малостажованими прниками (р <0,05:0,01).

Кьхьмсна р1зниця в розповсюдженш IXC у прнийв р1зних вупль-них шахт Донбасу свщчить про можливий вплив на цей показник су-купност-1 р-1зних фактор'ш виробничого середовища, як то: глибини та пов'язаного з нею температурного фактора, товщини i характеру заля-гання вуг1льних пласт'ш, р'шня механшаци очисних i прохщних po6iT, особливостей машин i механ*1зм1в, що використовувались i визначали pi3Hi piBHi важкост! фЬично! npaui i напруженост'1 po6iT i формування додатково1 шк'1дливост1, яка прямо чи опосередковано впливала на ро-звиток IXC.

Загальнопопуляцшш фактори ризику у ripHiiKiB. Вивчення загальнопопуляц'шних ФР показало, що в ц1\ому ix частота у прник'т глибоких вуг1льних шахт висока. Не мають ФР всього т1льки (6,5±0,4) % oci6, мають один - (22,6±0,6) %, два - (47,8±0,7) %, три та б1льше - (23,1±0,6) %. 3 найб1льшою частотою зустр1чались там ФР: систематичне вживання алкоголю - (81,1±0,7) %, палшня - (65,7±0,7) % i обтяжувана спадкоемшсть - (33,5+0,6) %. Частота АГ склада в середньому (15,7+0,5) %, зайво\" маси т1ла - (13,2±0,5) %.

Вивчення ФР серед прнимв з IXC св'щчить, що серед них, та-кож як i в ц1лому серед прнишв, найбьльш часто зустр'иаеться вживання алкоголю та палшня. Однак розповсюджешсть цих фактор'ш у хво-рих IXC нижче: в'щпов'щно, (75,4+1,6) % и (56,2+1,5) % (р<0,001), що пов'язано з в'щмовою ix в*1д цих звичок в процес'1 хвороби. В той же час вданачаеться б'ьльш висока наявшсть АГ- (19,1+1,4) % i зайво! маси Т1ла - (16,3+1,3) %.

При вивченш характеру спадкоемност! встановлено, що серед бать-KiB прник'ш, як*1 страждали IXC, найб*1льш част1ше, Н1ж в ц1лому в ц'ш

популяци, зустр'налась АГ- 27,2%, IM - 10,1 % i раптова смерть - 8,5 %. Причому, спадкоемшсть в 2/3 випадк'ш по АГ йде по материнськш лшп, а по IM та раптово! смерт1 - по лшй батька.

При вивченш юльюсних сполучень ФР встановлено, що Т1льки (7,3±0,9) % прник'ш, як1 страждають IXC, не мали ix. 3 b'ikom юль-к1сть oci6, яю не мали ФР, зб'ьльшуеться: у 20-29 - л'ггшх воно складае (7,6±3,0) %, а в rpyni 50-59 роюв - (11,5±2,2) %. Слщ звернути увагу, що серед хворих IXC у Bcix вжових трупах сполучення трьох та бьлыие ФР зустр1чаеться частиие, шж серед oci6, що не страждають IXC. Розповсюджешсть ФР серед прниюв з IXC багато в чому зале-жить В1д характеру и течи. Серед хворих з приступами СН та перене-сеним ¡нфарктом мюкрада больше oci6 без ФР у пор^внянш з групою прниюв без IXC. Це пов'язано, перш за все, з в'щмовою в'щ таких шюдливих звичок, як палшня та систематичне вживання алкоголю. Серед хворих з атишчною та безболючою формами IXC частные зустр*1чають-ся по три i бьлыые сполучень ФР в пор1внянш з хворими тишчною

IXC.

Частота раптовоТ серцевоУ смерт! серед прншив.

Результати вивчення частоти РСС за 16 роюв показали, що вона коливаеться в межах вщ 32,8 до 92,2 на 100 тис.прниюв. Вщзначено повьльний, але пост'иший и picT. До 1983 р. частота РСС збиьшилась в 1,5 рази i з невеликими коливаннями збереглась на цьому piBHi до 1985 року включно. Починаючи з 1986 року, протягом наступних чо-тирьох роюв р'шень РСС серед г'фниюв р'шко зрю (б1льше шж в 2,5 рази у пор1внянш з 1977 роком та в 2 рази у пор'шнянш з 1985 роком), досягнувши 89,7 на 100 тис. - в 1986 poyi i коливаючись в межах вщ 92,2 до 72,1 в посл'шуючи c'lm роюв.

Розпод1л випадк'ш РСС серед прник1в р'гзних професш характе-ризуеться перевагою ix в rpyni основних професш. Так, середньор1чний показник РСС працюючих на основних шдземних профейях склав 81,7

на 100 тис., у роб'ггниюв допом'1жних шахтних професш \ чоловиив, що не працюють у шахт1 вш був достов1рно нижче - вщповщно, 54,3 1 56,2 на 100 тис.(р <0,05).

Показник випадмв РСС на 100 тис. по десятил1ттям життя виг-лядае таким чином: прники основних професш у В1Ц1 20-29 рок'ш -11,4; 30-39 рокхв - 44,1; 40-49 роюв - 113,1; 50-59 - 86,4; прники допом1жних професш у впу 20-29 рошв - 0; 30-39 роюв - 7,9; 40-49 рок'ш - 64,2; 50-59 роюв - 51,3. Серед чоловшв, яю проживають у Донецьку та не працюють у шахт*1, частота РСС у ВЩ1 20-29 роюв становить 3,2; 30-39 роюв - 34,7; 40-49 рок'ш - 86,1; 50-59 - 101,8. Наведет дат св'щчать, що частота РСС серед пришив основних професш в 1,7 рази вище у вс1х в'жових десятилптях в пор1внянн*1 з прника-ми допом1жних профес1й, а з чоловжами, що не працюють в шахт1 - в груш 20-29 роюв вище в 3,6 рази, в 30-49 роюв в 1,3 рази. Пш частоти випадк'ш РСС у прник'ш основних професш в'щзначено на де-сятил'птя рашше (40-49 роюв) в пор1внянш з чолов1ками неоргашзова-ноТ популяци.

Вивчення обставин смерт1 показало, що в 42,6 % випадюв РСС настала на робот'1 чи по дороз1 з роботи. 1з них в 12,4 % випадкш смерть зареестрована на робочому М1сць Найб1\ьш часто РСС розви-ваеться в друг1И половин1 робочоТ зм'ши та наступи! 4 години теля и зак1нчення. Встановлено, що в 63 % випадк'ш РСС сталася теля важкоТ, напрудженоТ' прац-1, пов'язано! ¡з виконанням трудомютких операций на Д1льницях глибоких горизонтов в умовах високих температур.

Вивчення морфолопчних зм'ш в мюкард1 у померлих прниюв, як1 працювали до моменту смерп не менше 10 рок'ш на основних п'даемних профес'шх, показало, що РСС у них розвиваеться як на фон1 тяжкого коронаросклерозу, так 1 при в1дсутност'1 такого. При цьому стушнь морфолог1чних зм1н визначаеться здеб1льшого вжовим фактором. Так, у ос!б до 40 рок'ш майже на половину випадюв (47,8 %) були в'щеутн!

тяжк1 атеросклеротичш поразки коронарних судин. Морфолопчна картина РСС у померлих шсля 40 рок1в вщрЬняеться б1лын значною враженютю, розповсюджешстю атеросклеротичного процесу та глиби-ною поразки коронарних артерш у вигляд*1 наявност'1 безл1Ч1 атероскле-ротичних бляшок, нер1вном'1рного потовщення ст'шок, наявност'1 утво-рювань KicTHOi твердость

Факторш мод ел i впливу осповннх виробничих фактор1в вугшьних шахт на розвиток IXC у прншав. 3 використанням факторного аналгзу встановлено вплив професшно-виробничих факторш вуг1\ьних шахт на розвиток та прогресування IXC у прнишв. Коеф*1Ц1-енти факторних навантажень, як1 використаш в модел'1 впливу виробничих фактор1в вугЬльних шахт з похилим заляганням вупльних пласт'ш на розвиток IXC у г'фник1в основних професш, дозволяють розподшпги виробнич! факторн за значениям та ступеней зниження зв'язку таким чином: температура робочоК зони, важюсть npaui, вхбрац'ш, шум, пил. У прник'ш ц'ш! професшно1 групи при стаж-1 роботи в шдземних умовах до 5 poKiB встановлена в'доутшсть достов'фних факторних коефщент'т. При стаж-1 6-9 poKiB даний показник стае достов'фним для перших трьох факторов (р<0,05), вплив шуму та пилу оцшюеться як недосто-В1рний. Така ж законом'фшсть простежуеться 13 збиьшенням стажу (10 poKiB та б1\ьше): Bci факторш навантаження мають т'юний позитив-ний достов1рний зв'язок (г >+ 0,3; р < 0,05) з IXC.

Вщзнакою моделей факторних навантажень, що характеризують ступшь значимост1 вищеперел1чених виробничих фактор1в для неглибо-ких i глибоких шахт з стр1мким заляганням вуг1льних пласт'ш, е досто-в'фний р1вень значимое™ при стаж1 роботи у шдземних умовах 6-9 poKiB, а також биьш Т1сний кореляцшний зв'язок (г = + 0,40 - 0,56, р<0,05) при стаж1 роботи 10 poKiB i вище. Серед вибшник'ш цих шахт виробшгп фактори за ступенем значимое™ розподиились таким чином: важк'ють прац*1, температура робочо! зони, Bi6pay'm, шум, пил. Особли-

BicTio дано! професи е пров'щна роль важкоеп прац1, як фактора, що визначае можливкть розвитку IXC i вгдршняе Ti в'щ шших професш.

Результата факторного анал'иу пщтверджують дан! про в'жово-стажеву специфжу розповсюдженост1 IXC серед рЬних професшних груп ripHHKiB, а також дозволяють прийти до висновку про провщне значения температури робочоК зони, як виробничого фактору, що впли-вае на розвиток IXC у прниюв очисного вибою, прох'щник'т та Kpi-пильник'ш. Для вибшнишв пров1дне значения мае важк'ють npaui.

Проф1лактнка 1шем1чно°1 хворобн серця у пришив. Система проф1лактичних заход'ш передбачае комплекс нових оргашзашйно-мето-дичних шдход'ш, направлених на покращення виявлення ¡шем1Чно1 хво-роби серця, формування груп ризику розвитку i прогресування IXC; заходи, направлен! на зм'шу способу життя та кнуючих ФР, що пере-дбачають i професшно-виробнич'1 фактори вуг1льних шахт; вторинш проф1лактичш заходи, спрямоваш на припинення подальшого розвитку захворювання, попередження його ускладнень; заходи по наданню не-в'щкладноТ кард'юлопчноТ допомоги в шдземних умовах шахт.

Проф1лактика IXC у прникш починаеться п*1Д час проведения попередшх медичних оглядев при працевлаштуванш в шахту i продов-жуеться на еташ наступних перюдичних медогляд1в (один раз на рж). Д'шгностика IXC на цих етапах повинна здшснюватися з використан-ням таких метод1в дослщжень: опитування на виявлення стенокардп напруження, зб'ф скарг та анамнезу захворювання, виявлення основних ФР, двократне вимфювання AT, реестрац'по ЕКГ в cnoKo'i в 12 стан-дартних выведениях. Найбиьш важливий момент обстеження - реес-трашя ЕКГ. Враховуючи значну розповсюдженють IXC у вжовш rpyni шахтар'ш 30-39 рок'ш (14,0%) з перевагою ifi певно! форми, необхщно рекомендувати реестрацно ЕКГ bc'im прникам теля 30 рокш. За результатами медогляд1в з числа обстежених цеховий терапевт формуе групи ризику розвитку IXC та Ti прогресування. До групи низького

ризику в1дносять oci6, у яких вщсутня IXC i фактори ризику и розвит-ку. Для u,iei групи рекомендуеться повторне обстеження через 1 pin (у npoueci проведения перюдичних медогляд1в). До групи середнього ризику входять особи, як1 мають фактори ризику в ршномаштних сполу-ченнях, i/або при функцюнальному досл'щженш виявлеш передпатоло-пчш зм1ни в cepui. Ця група потребуе б1льш пильного контролю: необ-хщна консультац'ш кардюлога i повторш обстеження через кожш 6 м'юяц'ш. Диференцшоваш проф1\актичш заходи в залежност1 В1Д особ-ливостей фактор1в ризику i виявлених скарг, наявност! функц'юнальних змш; рацюнальне працевлаштування в умовах поверхневого технологичного комплексу. При наявност-1 В1д'емно1 динамжи необхщне комплекс-не обстеження i лжування в умовах стацюнару. Якщо результати бу-дуть позитивними, то 6 можливим повернення на попередне м'юце робота з обов'язковим контролем через мгсяць. До групи високого ризику в'щносять oci6 з IXC (незалежно в'щ и форми) як без фактор'ш ризику, так i в сполученш з одним чи шлькома факторами ризику. Для цих oci6 необхщно обов'язкове обстеження та л'жування в стац'юнар*1. Рацюнальне працевлаштування поза контактом з несприятливими факторами виробничого середовища вутьних шахт або вир'инення питания про швал'щшсть.

Вивчення обставин смерт1 прник!в пщтвердило необх'щшсть удос-коналення ¡снуючо! системи надання Ym нев°1дкладно1 кард'юлопчжн до-помоги. Пропонуеться 3-хланкова система надання нев'щкладноТ допо-моги прникам в тдземних умовах шахт, яка включае: надання взаемо-допомоги; надання невадкладноК допомоги медичною сестрою подземного оздоровчого пункту; надання допомоги л'жарями медбригад ДВГСС. При розвитку гостроТ серцево-судинно! патологи у прника п°1д час робота в шахт! першими повинш почати надавати йому допомогу робггни-ки, яю знаходяться поруч. Вони ж повинш викликати медичну сестру шдземного оздоровчого пункту. Першу медичну допомогу прнику з

гострою серцево-судинною патолопею на робочому мюц1 зобов'язана надати медична сестра шдземного оздоровчого пункту. Отримавши виклик i д'шнавшись про те, що скоТлося, вона викликае медбригаду ДВГСС i вирушае до хворого, маючи при co6i укладку з необх'щними медичними засобами для надання невщкладно! допомоги. Враховуючи високу мо-бишшсть медичних бригад ДВГСС, ix вмшня надати нев'щкладну допо-могу в екстремальних умовах вуг'ьльних шахт, рекомендовано викорис-тання ix у Bcix випадках надання невщкладно! кардюлопчно! допомоги при розвитку тостро! патологи на робочому м'юць

висновки

1. За результатами одномоментного епщем'юлопчного обстеження частота вперше зареестрованих випадшв 1шем1ЧН01 хвороби серця серед ripHHKiB в шлому по вугьльних шахтах Донбасу становить 17,4 %, що переб1\ьшуе даш загальнопопуляцшних досл'щжень у в'жових трупах чолов'ж'ш 20-49 рошв больше шж в 2 рази. Розповсюджешсть IXC значно Bapiioe в залежност"1 в1д прничо-геолопчних та прничо-техшч-них особливостей шахт.

2. Виявлена стаже-в'жова специф'жа розповсюдженосп 1шем1чно! хвороби серця у прник1в. Критичним «стажевим порогом», який дозволяв його вважати фактором ризику IXC у прник'ш, б пщземний стаж 10 рок'ш.

3. Висока частота загальнопопуляцшних факторов ризику, перевага сполучення трьох та биьше фактор'ш ризику серед oci6, що стражда-ють IXC та здорових прник'ш, дозволяе в'щнести дану популяшю до групи населения, яка мае високии ризик розвитку IXC i потребуе проведения первинно! i вторинно! профилактики.

4. Моделювання впливу професшно-виробничих фактор'ш вупль-них шахт на розвиток 1шем1чно! хвороби серця у прниюв основних професш дозволило розподишти ix за значущ!стю i ступеню зменшення

впливу таким чином: температура робочоТ зони, тяжкють праш, в1бра-ЦШ, шум, ПИЛ ДЛЯ ПрНИШВ ОЧИСНОГО вибою, кршильник'ш та ПрОХ1ДНИК1В. Серед виб'шник'ш виробнич*1 фактори за ступенем значущост'1 розпод-1-лилися таким чином: тяжк'гсть прац1, температура робочоК зони, В1бра-Ц1Я, шум, пил.

5. Виявлено серед прнимв основних пщземних професш вуг1\ьних шахт Донбасу збиьшення к1\ькост1 випадшв раптово! серцево? смертх в 2,5 рази за останш 16 рок1в. Середньор1чний показник серед них в 1,5 рази вище, шж у прник'ш допом'шших професш I чолов*ж1в, не зайнятих у вупльнш промисловость

6. ГНк частоти раптово! серцевоТ смерт*1 серед прник'ш встановле-ний на десятилптя рашше (40-49 рок'ш) в пор'шнянш з чолов'жами (не шахтарями) м. Донецька. Значна к1лькють и випадмв (42,6 %) заре-естрована на робочому м'юш.

7. Стан нев'1дкладн01 кард'юлопчно! допомоги прникам з гострою серцево-судинною патолопею на догосштальному еташ недостатнш за об'емом, строкам та ефективность Запропонована система надання не-в'1дкладно1 допомоги прникам в умовах вуг1\ьних шахт включае надання взаемодопомоги, дол'тарську допомогу в шдземному оздоровчому пункт!, першу лшарську допомогу медбригадою Державно! воешзовано1 приорятувально! спещал'шованоЧ служби. Це дае змогу максимально наблизити реашмацшш заходи 1 скоротити час в1д початку захворюван-ня до моменту госттал^заци постраждалого.

8. Розроблена система проф1лактики, яка включае комплекс орга-шзацшно-методичних заходов з Д1агностики ¡шем1ЧН01 хвороби серця, и первинну 1 вторинну профьлактику, поетапну систему надання невщ-кладно1 кард'юлог1чно1 допомоги. Вона впроваджена в практику роботи медичних установ, що обслуговують вупльш шдприемства.

ПЕРЕЛ1К РОБ1Т, ЩО ОПУБЛ1КОВАН1 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Совершенствование медицинской помощи шахтерам, больным ишемической болезнью сердца // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1992. - N 5. - С. 42 - 44. (Сшвавт.: Малая Л.Т., Кобець Г.П., Черкесов В.В. та ш.)

2. К оценке роли производственных факторов глубоких угольных шахт в развитии ИБС у горнорабочих // Гигиена труда и профессиональные заболевания.- 1992. -N 7.- С.7-9.(Сшвавт.: Кобець Г.П., Черкесов В.В., Копитша P.A. та ш.)

3. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний у рабочих промышленных предприятий / / Безопасность труда в промышленности. - 1993. - N 1. - С.17-18.( Сшвавт.: Кобець Г.П., Черкесов В.В., Копитша P.A. та ш.)

4. Профессиональный аспект внезапной сердечной смерти у горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело. - 1993. - N 9. - С.84-87.(Сшвавт.: Кобець Г.П..Черкесов В.В.,Копитша P.A. та ш.).

5. Оказание неотложной помощи на рабочем месте при развитии у шахтеров острой сердечно-сосудистой патологии // Безопасность труда в промышленности. - 1994. - N 4. - С. 17-19. (Сшвавт.: Komrri-на P.A., Черкесов В.В., Кобець Г.П. та ¡н.).

6. Основные факторы риска ишемической болезни сердца у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. Всеукраинская научно-практическая конференция с международным участием.-Донецк,1995. - С. 171.

Фуфаева И.Г. «Эпидемиологическое изучение ишемичес-кой болезни сердца у горнорабочих угольных шахт Донбасса».

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1997.

Защищается диссертация, в которой на основании полученных автором материалов научно обосновано влияние профессионально-производственных факторов на частоту ишемической болезни сердца и разработана система мероприятий по ее профилактике у горнорабочих угольных шахт Донбасса. Установлена высокая частота ишемической болезни сердца, ее общепопуляционных факторов риска и внезапной сердечной смерти среди горнорабочих. Внедрена система профилактики ишемической болезни сердца и поэтапной неотложной кардиологической помощи горнорабочим.

Ключов'1 слова: "иием'шна хвороба серця, раптова серцева смерть, прники вупльних шахт, профиактика

Fufaeva I. G. «Epidemiological study of the ischemic heart disease among miners in coal mines of Donbass».

The thesis for obtaining the scientific degree of the candidate of medical sciences on the speciality 14.01.11. - cardiology, Kharkov. State Medical University, Kharkov, 1997.

The thesis is presented for approval, in which the influence of professional industrial factors on the frequency of the ischemicheart disease cases among the miners is scientifically explained on the basis of the data obtained by the author,and also a system of measures regarding its prevention among miners in coal mines is worked out. A high frequency of ischemicheart disease,cases of its population risk factors and sudden heart death among the miners are proved. A system of prevention of ischemic heart disease and stage-like urgent cardiologic care for the miners in the conditions of the mine is implemented.

Подписано до друку 19 вересня. Формат 60X86.16. Пашр друк. N1 Умовн. друк. арк. 1,00. Тираж 100 прим. Замовлення 587/3 Типография Донецького державного медичного ушверситету