Автореферат и диссертация по медицине (14.00.28) на тему:Дооперационная антибластичная терапия глиом полушарий головного мозга

АКАДЕМ1Я МЕДИЧНИХ НАУК УКРАТНИ ШСТИТУТ HEÏiFOXIPyrnï 1м.акад. А.П.ГОМОДАНОВА

На правах рукопису

ГНИГОР'еВ евгеиОлЕКЙЯо«!«

УДК 616.831-006.484:616-069.163+615.28.615-07Î: 612.017.1+616-089.168.1-06

ДООПЕРЛЩЙНА АНТИБЛАСТИЧНА ТЕРАПШ ППОМ ПШКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

14.00.28 - кейрохфурНя

АВТОРЕФЕРАТ дисертвиИиа здобуггя ечсного ступям кандидата меднчиих наук

Kkîî -1894

Л

Роботу-. вшзнаио в 1кститгт1 нейрох!рург11 Ш.акзд. А.П.Рсш-данова Акадеы11 ыедичяих наук УкраТш: /директор ~ -доктор ыадичннх наук, вкадешк АШ Укра1ки, врофесор Ю.П.Зозуля.

I-т

Пауков 1 кер1Ейига1: - шсадем1к АН Укра1ни, професор |А.П.Рошданов|

* и -I

- доктор медачшлс наук Б.II.Семенова

0ф1ц1йн1 опоненти: - доктор мэдичшсс наук, професор Ц.е.Пол1щук

- доктор ыедочних наук, професор О.О.Лапоногов

Ве'дуча устапова - Одеський мвдичний 1нститут "

Захист дисертацЦ в1дбуд9ться "_"- 1994 р.

о "_" годин1 на аас1данн1 спец1ал1эовано1 Рада по аахисту

дасертац1й на адобутгя вчзного ступеня доктора медичних каук 1а спец1альност1 "нейрох1рург1в" Д' 088.15.01 при !нститут1 ней-рох1рург11 1м.акад. А.П.Рошданова АкадемII медичних наук Укра1ни /254052, и; Ки1в, вул. ИануШського, 32/.

3 дисертац1ев мохна ознайомитись у С1бл1отец1 1нституту ней-рох1рург11 1м.акад. А.П.Ромоданова АМН Укра1ни.

Автореферат роэ1схакиЯ "_"_ 1994 р.

Вчёний секретар спец1ал1зовано! Ради доктор медичних наук

Ю.О.Орлов

Б С Т У П

Актуальней робота. Проблема лМсувашга злояк1сниг глЮм головного мозку прадовжус аалишатиоъ актуальною I потрзбуе па-дальша! розробкн.

Б1олог1чн1 oooteiaocrl повед1нки тз росту гл1альних пух-яш так!, до, не дтоиячксь на сучзсниЯ р1вгнь онестеэ1олог1чяого та ШсляолераЩйиого ззбезпечення, застосу-езння м1крох1рург1чно! TexHlra, галиспсться достатпьо високий а!дсотск ШсляопергцШтх ускладиень /6-20 X/, яаталъиост! /3-20 X/ та частота рецидив 1а гд1ом /50-90 Т./ /Рсмоданов A.D., . 1933, 1987; Рсмоданов С.А. та сл1ваит., 1933, 1984, 1CS5; Alvi3i С. et.al., 1S85j Bauer В. et.al., 1986s Bauer В., 1S88; Yamada H.f Taon-oto К., 19S9; Vallner K.E. et.al.* «89/.

Ваяшиво Шдярэслйти, cp основну час тану гл1алшга пухлян п1вкуль головного могку складзють яозсутворення 0 1кф!льтра-•таким ростом без ч!тких мэя в огочушу irasKosy ткабйяу 1а еа-хопленаям серединних структур, Шдгарковнх гапглИв, мозо-лястого Ила, плуночково! сисгеш з частим переходом га про- . тшгежну п1вку1в.

Ксма1новаго1й иеюд д1куваявя глЮм, включаший вядадвнвя пухляки а подальиею антиблзстйчною repanlen гуковяв пом1тний прогрес в л1куваяя1 йеЯротнкоАоНчйизс хворих. Одеак цей метод л1куз?,ння глЮм аабезпечу» збШшенН* тривйлост1 киття зшоркх • а еередяьсму на 3-9 м1сяц1з у itopliBüHHl з одяйм Плыот х1руричшш я1ятванявм /Ерумння Г.Л., 15Э1* 1993; Оосяоя В. Д.,-1931, 1988; РоМэданов А.Я., 1935} Гордеёйа та cntöaBT., 1983, 198''; Днк!н 6.0., 1992; Глзаацьккй С.il.. 1992} Ромзданов С.А., 1692; Wellentere В., 19m-, Fallit M., 1990; Vecht C.J. et.al.,

i-txttmamàt 3S3

1330; Afra D. et.al., 1990/.

Разом в тем, висок1 покаэнкки я1сляоперац1йво1 летальном! , частота розвитку п1сляопэрац1йнюс ускладнень, поглиб-дення невролог1чного деф!циту майде до 1нвал1дизацП хворого диктуют! яеобх1дн1ста подалыпого удосконавеяня метод1в л1ку-еэняя гл!ои п!вкуль головного ыозку.

Сл1д врахувати такой, що впровадаеяня в кл1н1чну практику сучасних метод1в овстежеяня хворях, п1двидеявя вагально! ме-дично! кудьтурв каселення, збшшеняя оякашзг1чяо1 яастрроги хворкх значка п1двйщили в!дсоток виявлення пухлин головного ыоаку на раннкзму пер1од1 роввктку вахво реванш до формування внутр1шяьочерепяо1 ri перте на И та розвитку груб их невро-лоПчних дефект!а. В вв'язку э цим. в останнШ час пом!тпо эбШшвся в!дсоток хворих, у яких розвиток пухлинного процесу в могку довгий час проходить Ces оэнак г1пертеиэ1йкого синдрому при в1дсутност1 грубих невролог1чнях дефэкт1в та характеризуемся досихь високою як1стю життя хворих.

Це потребуе розробок ыетодичних п1дход1в до проведения консервативного аятибластичного л!куваюш ц1е! ватегорИ хворих.

Кета та аавдаяня досл!дження. Метою ц1е! роботи е подальше сокращенна результат ¡в комб1нованого л1куванкя едойкЮних гл!ом п1вкуль головного могку за рахуетк роэробки тактики та метод1в доопврац1йко! консервативно! антибяастичйо! терапП цих вовоутворень.

Для досягвенвя позначано! йети ми поставили перед собою сл!дуго1 аавдаяяя^

1. на основ 1 анал1ву особливостей клИНчкого impeölry вахворюшшя 8 урахуванням 1нструменталъних м<?юд1в сСгтед?кна хворяг. в динамЩ! спостережеяь рогробитя крятерИ оц1кки чах-koctI ставу хворих а супрзтентор1аяштт: глЮызми для зиена-

чення покааань до застосування дооперац1й!го1 гнтиблзстично! терапИ.

2. Провести пор1ЕЕЯл1Ний анализ ефективност! азстосування р1зноман1тних вид!в та схем дооперац1йно1 анткбластично! терапИ у хворих э анапластичнша астроцятоызми в сале;шост1 в1д штатного I ешшэст1 стану хворих.

3. Рогробити показания да оперативного лЬгування хворих ш етапзх проведения р1знс).<ан1тни2 ввд1а дооп-эргц1йшТ аитив-яастэтно! тералН.

4. ОцИшти ефективн1а?ь доопэрац1Ено1 аатибластйчно! терапИ ва покаэниками дИкувалъного патоыорфоэу в гласная хворих

отримунали до оязргцИ р1вн1 вида х1м1спро«ен2Еого л1ку-вання.

Ваукова ноияэт. Вперше на валикоиу матер 1ал1 проведзна пор1вяяльшш акал!э ефектившст1 р1з!гатн1тних вид!в доола-рац1йкоГ аитибластично! терапИ у хворих з анзпдастичними астт роцитома«и та гл1областомаиа п1вкуль головного моаку на основ 1 динаы1ки клШ1ко-1нструментаньиих спостережень та сц1нки якосп миття хворих ва шкалсга Карновського /1948/, адаптоваио! до кейроонколопчяо! патолог!I.

Встаиовлэя1 кл1н1ко-невролог1чя) тя морфолог1чн1 критерН ефектйвноси р1зних схем дооперац1йиох анткбластичноГ терапИ у хворих а супратентор1альиимя гл1отами П-1У ступени ало-як1сност1.

Обгруитоваяа та доведена доц1льн1сть призяачення доопа-рацШю! ангкбластично! терапИ хворим, яи1 вбер1гають високу якють житгя та достатШй р1веиь соц1алыю1 реадаптацИ яри МШыальному невролог!уному деф1цит1.

Встановлен1 переваги дооперацШно! антибластичло! терапИ як методу вибору у хворих э яеоперабельииш формами супратзн-тор1апьних гл!ом, вралаючпх мед1анн1 структур« та функционалу

но внзчи1 эони мэаку,■

Практична ц!кн1еть. Проведений анал!а дозволив роаробити ockübiií принцшш та тактича! Шдхода да аастосуваши р1ано-шв1теих вид1в досперацШно! антнбластичво! тералП у хшрих г глЮыамк Швкуль головного мазку. В результат! какого досд1денш Еетановлэно, ¡до дооперацшна анти&оаатична терап!я с вфектазнкм ыатодом л1кування хворих а глЮ!-аш, роэташовани-ьаг у фун;щ1оаалько ва&хзшга sonar мозку, а такси враяаячи кед!ака1 структурк головного ыогку.

Цэй вид л!кузгнн» хворих а гл1ошш иохе Бастоеовуваткся як самостШшй спас 16 л1кування, так 1 янлятися передопе-: р-ц1йшш -етапои, кккй еуттеш а01льиуе терм1ни подалышго оперативного В1ручз.чиа.

Бстановлено, в^о даспврац1йна антибластичиа герапы покарана хгорш при якост1 1х жлття 70 Сал1в /та виде/ эа шкалою •Иарновського при ЫдсуткосП у ииж г1пертенз1йного синдрому та при иШтдьноыу невролог iчному деф1цит1,

Покасано, що perlompm х1ы1отерап1я як дооперац1йний eran ащибластлчного л1кування гл1оы кай61льш ефгктивна при шввнаст1 вирахзно! влагно! судшшоI с i тки в пухлюП та еабоз-печув с подальшоиу б1льа рацЮкадьве t мена трааматичне вида-декня гг/xjmüj;.

. Проведения perloisapjiol *1м1отерапИ кайб!льа дощдьне у хгзсрях la шшдкш хеыпом кл!н1чнаго nspeütry глюы III-IV ' ступеня елояк1сност 1.

Ерахуваннл в кл!н1чн1й практик 1 розроблених положень сприав рад 1 опальное/ плануваянв даоперацша! ангибластичш! терапИ у хворих з гл1ошыи та акачно покраа^ге результата кокСИвоваиого л1кування алояк1сних пухлин Швкуль головного, давку. .

Впровадженяя в практику. Ochqbhi положения ц1е! прад1 викладен1 на I Укра1нському з'1эд1 кейрох1рург1в /1993/. За матер1алами дисертацП опубл1ковзн1 4 роботи.

Иатер1али ро а робок впроваджен1 в практичну роботу íuühikh внутр1шньо-мозкових пухлин головного моаку 1нституту ней-poxlpyprlI 1м.акад.А.П.Рсмоданова АМН УкраТни.

Ochobhí положения дисертацП включен1 а курс лекц1й та практичних занять на кафедр! Heflpoxipyprll УкраТнського 1нсти-туху удосконалення л1кар1в.

Апробац1я £юбо?и.. ДисертацП апробовано на разжирелому аас!даин1 Вчено1 ?ади 1нституту не#рохIpyprИ 1м.акад.А.П.Ро-моданова спшно з кафедрам н*йрох1рург11 Укра!кського державного медичяого унИзерситету та КиГвоького ¡нмитуту удосконалення л1кар1в 25.01.34 р.

ДисертацН Mtcrsnb введения, 5 роздШв, висиовки, показчик л!тератури, додахок.

Загальний сбсяг роботи 176 стор1нок мзсшгошеу, роботЙ 1люс1рована 30 малинками, е таблицами. Показчик 'л1тератури м1стить 226 д*ерел, з них 118 - в1тчизняшх, IOS - Ihossmhüx.

OcHoaiU полшшшя t ijg вкносягься на эахист.

1. Розробка основних принциШв i тактичних п1дзсод!в до застосуванпя р1зшх вид1в дооперац1йно1 антаб ласт, who! терапП у зсворих а гл1о1'лш тгкуль головного мозку plsiraro ступени ЗЛОЯК1СЕОСТ1.

о

2. Пор1вняльна кл1н1ко-1нструментальна 1 морфолог1чка оц1нка бфеетивиост1 р!гних ейд1в дооперац!йно1 внтибласткчно! терапи у хворнх г гл'омами U-IV ступени глояк1сност1.

3. Обгрунтувзняя гоц1л1нсст1 проведения консервативноt антиблэсгично! терапП у дворих э гл1амауи м>?д1эдко! ло-кал1гац!! 1 4;ункц!шадмга гакливих аон гогювного дагку.

2-э«моаде)Ш1Т 235

- в -

ЗЫ I С Т РОБОТИ

Робота груитувться на'анал1з1 результат^ дооперацИйю! шш:бластичио! терапИ 119 хворих г гл1 омами пувкуль головного ьшку, цо перабувага на л1куваня1 у стац1рнар1 в Укра1нському 1кстнтут1 нейрох1рург11 1м.акад.А.П.Рошданова га пер 1 од з 1970-1993 рога.

2 ус1к сиосгереженнях вивчен! 1стор11 хвороби а анал1аом даних клШчних огляд1в, 1нсгруманталышх метод1в обстежеяня хворих: комп'втзрна! тошграфН, каротидно! ангюграфи, радЮ1готопно! сцинИграфП, електроенцефагограф! I, ехографП.

В yds хворих оц1кена тривалЮть кл1н1чно! рем1с11 а часу проведения антиЗластично! терапИ до оперативного втручання 1 останнъого авергання до 1вституту, а в деаких випадках - до летального к1нця.

Результата комплексною л1кування хворих оц1нювали дифе-ренц1йоаано а урахуванням характеру та обсягу антиблаотично! терши!,' а такоя рэ8ультат1в х1рурПчного л1кування.

Особливу увагу прид1лено вивченкю ефективност! проведено-го л1куванкя на основ 1 корфолог1чно1 од1нки операцШыого та секц1йного матер! ал у гл1ом.

Серед вявих хворих було 78 чолов1к1в 1 41 ж1нка. При акалШ матер 1алу у в 1ковому аспект 1 вид 1 лен 1 3 в1ков1 груш: юлодий в1к /?1д 17 до 35 рок1в/ - 35 хворих, середн1'й в1к /В1Д 28 ДО 55 pOKlB у XlKQK, у Ч0Л0В1К1В до 59 ро«1в/ - 75 хворих, ПОХИЛИЙ BiK /в1д 56 POKlB у *1НОК, В1д 60 до 74 рок1в у чодов|к1в/ - 9 хворих. При вид1ленн1 цих груп ми дотриыува-лися кдасиф1каЦП в!кових. пер1од1в ва данный С.А.Кданово! а сп1вавт. /1976/.

При aaailal роапод1лу глЮи аалокал1аац1ею встановлено перевагу пухлин в л!в1й п!вкул! ыозку /79 хворих - 66,4 X/ 1

перевалив уралення пвредн1х його в1дд1л1в: лобна д1лянка - у 31 хворого, лоСно-скронэва - у 22 хворих, скронева - у 22 хворих. В 65 випадках /64,6 X/ глЮми проростали а мвд1альн1 структур«. У 53 хворих поюлено.урзквяня 2-3 сум1мшх д1яяиок

. i I

/44,5 %/. У 2 випадках /1,7 ХА пумпни розпоасидяувалися па протиложну Швкулю. У Б хворих /4,2 %/ пухлшш локал1аувалися

в сэредишшх структурах мозку /мозолисто т1ло, стрЮпаИдарка

1

система/.

Особлявэ значения для нас мала кл1н1чна оц1кка ступэня элояшсност! гл1см, ягка а акачи!й utpt визяачаш тактику ан-тибластичного лЖування хворих. ■

Кя1я1ко-иевролог1чйий акал1з спостередень базувався на вивченя1 сукупност1 таких кл1н1чких оэкая як тр>1взл1сти кв1н1чного переб1гу хвороба, наявност1 озиак 1ятоксикац1Т, ди-кам1ки роавитку вогнищево! та гагальноыогково! нзвролог№о1 симптоматики, ступени вираау г1пертенз1йного синдрому, ягсост1 яиття хворого.

Для рогробга тактики аитибдастичю! терааН пеобх1дкс» умойся? Суло вианачення якост1•дигтя хворих за шкало» Карновсь-кого /1948/, якз адзятована нага для оц1ики загалыгого стану иеЛроанколог1чяж хворих з урзхуваянпм неврслог1ч1га1 симптома-tiikii, виразу г1пертеяэ1йного синдрому та його компонент 1а, ступени вираэу 1ятоксикац11 як ЩС, так 1 орган!г-.у в ц1яону. Адаптована нами шкала эдобула сл1дуючий виг ляд; S0-80 - в1дсутн! ознаки г1пертеяз1Ядаго синдрому тз 1итоксикац11, в1дсутня невролог!чиа стмптсмзтккз, наявн1 скар-

ГИ КЗ П9р10Д1!ЧК0 ВЯНИКаЯЧЛЙ ГОЛОВШЙ OUb, ВТОМУ!

70 - задовШний загалшй стан, В1дсутз1й г1пертенз1йяяй синдром та.явгаца ШокмиацИ. Узжуть бути скарги ш перЮднч-ний головюй б1дз, втому. Mlн!малыш невролоПчяа симптоматика, що не зшиуе активное*t хгсрого. На очному дя! в!дсутня

- а -

пзтолог1я аба наявна анг!опат1я с1тк!вки;

60 - загальний стан хворого середньо! важкостК Наявн1 озкаки г!пертенз1йшго синдрому у вигляд1 частого головного болю та початкового застою даск1в эорових нерв1в. Невра-лог1чний деф!цит а обмеженням можливост! самообслуговування, эбер1гаеться мо«лив1сть хворого самост1йно пересуватись. Пом1рна 1ктэкеикац1я ЦНС, яка легко зн1маеться призначенням протинабряковоI та дез 1 нтоксикацШноI терапП.

50 - загальний стан хворого вгжкий. Ст1йки прояви Ипер-тенз1йного синдрому. Пост1йний головний б1ль, нудота, блявота. На очному да! вира*ен1 заст1йн1 зм!ня. Груба вогнкцева симптоматика, глибок1 пареви к1нц!вок, як1 не дозволять хворому себе обслуговувати. Ст1йка 1нтоксикац1я ЦНС та оргая!зму в ц1ло-му;

40 - 1нвал1д, 61 льщу частину часу перебувае в л1жку. Ви-ралеяий Нпертенз1йяий синдром а виражешми явщами загэиино! ШтоксикацИ;

30 - глубокий 1нвзл1д, пригн1ч<?ння СВ1ДОМОСТ1 у вигляд!

сопору;

20 - валко хворий з погаяим прогнозом, коматозкий стан;

10 - вмироотий хворий.

Анал1з кд)н1чно! кзртини гахворюваяня грунтувався такс» * на данях 1нструмркталгного ебстеження хворих, що дозволило скласти уявлення про темп росту гл1ом як одному з найвзн-лив1гах фактор1в, то визнзчають тактику подальшого антиб-лзгтичного л!кування.

На основ! ка1н1ко-1истру!/бнтальни:{ сп!вставлень вдалосл у 52 хварих передСачигк наявн!стг> глЮбластом, у 67 хнорих -аязплзстичних астроцитоы.

У раз! утрудненого трактувзняя характеру пухлига; на основ! чл1н!к.о-1кструмеятяпьно1 д1агностик}г 10 :сворим прсведе-

на егереотакеична 61опс1я пухдиш. Биановлено, цо аиап-ластичн! астроцитоми та гл1областош зустр1чались в 1,8-2 рази част1ше у чоловШв, н1к у kíhok, а б1яьша iх частота припадаа на середн1й в1к хворях, серед яких 85 % скдадэоть особи в1д 4Q до 60 рок1в.

В таблиц! наведено роапод!л хворих га видами антибластич-hqí тераиИ.

| К1льк1сть хворих

Вида антибласпгага! терапП |-1-

| аба. | Т. _________i_i_

УонохНиотераШя 70 68,8

Мояох1м1отерап1я цшся1чяа Ю 3,4

Пол1х1м1отарап1я 27 • 22,7

11одШм1отерап1я променева 12 10

Всьаго: 119

Системна хН;1о?эрап1я проведена 90 хворим /а?,2 %/, рег1онарна - 25 хвории /29,4 %/, ендолвмбальна - 4 хворим /3,3 2/. В pemil монох1м1отерапП використаи! адр1абластин, метотрексат, в1нкр1сг1н, хдоф1ден, Рзлуст1н, реум1ции, прокс!фе1н, проси1д1н, л1кур1м, фгорофур.,

В режим! лол1х1мЮтерап11 використано И схем. Кайб1дыа часто в так1 схеми буди В!шнен1: в!нкр1ст1н /8 схем/, адр1аб-ласяга /6 схем/, белуст1н /а схем,', фторо^ур /5 схем/,

Ненш часто використовувзли хлоф1ден /2 схеми/, прокс!фе1н /2 cxeiai/. в 3 схемах; актиблаетичного л!куваннд викорисговували дет1цен - ноаий препарат алк1дуючо1 та антиыь-3~эамовпеняя 233

табол!тно1 д!1.

В 11 хворих в схеын пол1х1ы1отерап1I Сули включен! по 3 amr.bmcTivmt препарат, у 9 хворих - по 2 препарата, у 7 хворих - по 4 препарата.

У 12 хворих проведения xlMlo-repanll поеднзнз а промэнавои •горал!ею. У 1 хворого промекева терап1я проведена як са-етот!йЩ1й метод антиблаетичного jlкупания. У Ю хворих проме-нева TepaaiR проведана в режиы1 телегаыатерапП нэ. ашрат1 '"Рокус - М".

3 проваденьям фракц1снування по 2 Гр 5 раз1в за тиждепь до сумзрно1 вогнщевоХ доен 40-60 Гр в максимум! 1он1аацП.

ОпроШнеаш голови починали з кеЕелшшх рагозих локалышх доз /0,6-1,0 Гр на протяз1 2-3 д.5/. Це дозволило простежити за t¡¡див¡дуальною реакц1ец хЕорога. У кодкого хворого не спосгер1галось кро^еневих реакц1й збоку ЦНС.

У 2 хворих променева терал¡я була проведена швидкими нейтронам! па циклотрон1 Ц - 120 ¡нституту ядерких досл1д«ень АН Укра1нк 1в оередиьоо екерг!еи пучка 6 UEB, отриыаною при боьйардувашЛ берил1ево! м1шен1 нейтронами з екерг1е» 13,Б UE8.

При пркзкаченн1 дооперацМно! х1м1отерап11 б!львдст1 хво-рш проводили П1д51р х1ы1опрепарат1в г урахуванвям 1ндив!ду-БЛ1во1 чутляваст1 пухлини да антиблаетичного препарату.

ЧутЕ:в1сть до х1и!оирепарату визначадась ва енграшю еы!ки 61ох!м1чюк г.окаэник1в плаэии кров1 хворих. До препарата алк1луадого кзхан1вау дП 1ндив!дуальна чутпавЮтъ виа-началась чотодом 1нг1С1рувзння судьфг1дрилышх груп в плазм! «pool хворого.

При эшя8ш1 кШкост! сульфг1дрилышх груп л)д впл1шом адк1лусчаго препарату б!льш, в1* на 30 X. - пухлина ввалалася чутливоа до препарату, в!д 10 до 29 7. - малочутливо» до прапа-

- и.-

рату, та до 10 % - ст1йкою /Г.Ц.ОлейШк, 1985/.

Еа початку х1ы1отерап11 проводиася стаидзртний комплекс збстеження хворих: ьагалышй стан крав1, коагулограма, б1ох1ы1чн1 досл1джеши сироватки крав1 /вагалышй б1лск, аа-лишковий азот, траясгмПпэи. лужна фасфатаза/. В данш11ц1 проведения х1н!огбрал11, а таком на протяэ1 двох тл«н1з л1еля кожного курсу проводилось досл1даения крсв1. При рсзвитку лей-копеаП та тромбоцитоленИ хворим проводили гемостшулиачу те-рап1ю /гемостимул1н, ферум-лек, фароплете, пентоксил, метилу-рацил/. При неибх!дност1 проводили шреливаиия св1жоц1*.трат»га! кров1.

При 1юяв1 овяак п1дввдешщ внутр1!Щьачерешгаго тиску Шд час проведения х1м1отерап11 вастосовувалиоь депдратуюч1 препарат и /лаз 1 кс, д1агсарб, ман 1т та 1 нл 1 /, а такод протшабря-коз! аасоби /дексаэок, дексаметааон/, лк1 також спряяеть краток проникнзнгеа препарат1и через гематоенцефал1чкий Сар'ер.

Для екяття блдвоти, яка часто супроводиуе х1м!отерап1ю, аастоссзували церукал, реглан, ам1пазин. При появ1 ознак 1ятоксикац1! проводили дев1ятоксикац1йну терзп1и /гэмодеэ, аль6ум1я, антиг1стаы1нн1 пречарзти/. Оц1жи ефектиЕкост1 ан-тнбластично! терапП проводилась за гралац1ев Л.В.Годансва /1992/, яла вразсовуе аагалъний стан, як!сть ¡гдття хворого а урахуванням шкали Еаршаського, а тако.и невролог1чш!й дефицит, динам1ку частота та сшш еи1припадк1в.

При цьо'лу використовувалась умавна Штегруюча градац1я:

1. /+/ краще - покрацекия взгального стану та якост! жит-тя /зб1льзення 1адексу Карновського/, анихення вираженост1 невоолог1чного деф1циту, якгде такнй май м1сце, нор1дыэннв ел1припадк1в, гм1на 1х важкост1;

2. /+/-/ - без суттевих эм1н;

3. /-/ - погашения аагаиьного стану та якост! життя хво-

рах, вб1льшеш:я абс коява невролог1чного даф!циту, збШпещм частота та сиди еа!припадк!в.

Ира трактуваяя1 данам1ки результат!в иштруиентальтис досл!дг«бкь оц!навались змзшення вм!щзкня сяреданшго М-ехо, зЗиьаення ГИоелектричао! активгает! ыозку при ЕЕГ, виенаення судивао! с1тки пухлини при ХАГ, рег1страц1я регрэсу або прог-ресу гд1ом ва даклш АКТ /Крушня Г.А. ,,1387/.

йарсщекш нэвродагЛчко! сжматоматкга та Ппертеиз1йнаго С5:ндрему у ав'яэку з нофзкгкЕн1стго консервативно! антцб-ласткчко! терапП Суш; показаниям до сператавшго втручання, яке яроведенг у 32 хворих /27,1 X/. В доапграцШюму перЮД1 шиерло .18 хворих, п1сдя оперативник втручань - 5 хворих.

■ У вс1х в^падках проведено г1столог1чпе доы!к«!1щя , пухлш, яке дозволило дат« оц!ику ефгктивкост! антибластичного л1кугания хворлх ва кратерами л1кувалького патсмор$оэу, як! встаговлен1 ранше в гл1омах р1вш1 г1стоструктурк та етупекл злояк1с!шст1 В.и.Сеыеаовоа /1983, 1992, 1=93/. Ф1ксац1я та г!сто.юг1чна обробка 1к№р1алу проводилась за традиц1йиями ке-тодка! /Меркулов Г.А., 1951/.

Ззгаяьна Пстоструктура пухлян з дек1льшх д1лянок або на Есьоиг/ проткэ 1 досл1й*ана на оглядовгас препаратах при фарбу-ванн! зр!а!в гематокешп-еоьикоы та гшатовсил1н-п!кро$укси-йом, Для оц1кки стаку судия та строш гдЮм проводилась 1иг;регн-«ц!п срЮяоы за методом Гокари.

Огрш.ая! результат та Гх обговорения.

0тр!шая1 нгми раеультати дозволили розробити основа 1 прянциы 1 тактичн! Шдходи до «загтосування даопераЩйяо! аа-•шбдастично! терапП хворш з гл1о«ами п1вкуль головного ыозку.

На основ 1 ааал1еу нашзх кл1н1чних спостередень веташвле-т, ср йэоперац!йна антиЭластична терап!я показана хворш а неоперабельными формами гл!ом в иочатков1Л фаз! захворювання,

коли nie сбережен 1 компенсаторно- прнстосовл1 можливост1 орган! эму в ц!лому та ДНО, зокрема. В цих умоках виявляеться достатн1й сзпас часу для прояву кокужятивкого ефекту багато-курсового л!кування хворих з глюмжч на протпз! траназого часу.

На нашему матер!зл! у 44,5 % хворих глЮми уражзлн 2-3 д1 линии мозку, а в 54,5 X - вростали в игд1аин1 структуря.

Таким чином, у вс1х нагих хворих конвшЮть радикального Ейдаления глюм була р!эко обмехеков чергз те, цо Сула поедна-на в неыикувтам поглиблег.шм иевролопчкого дефииту та дальшо 1нвал1д18гц1еп ракше в!дносно абереженкх хворих. Приэнзчення доонераЩйко! антлблзстичнэ! терапИ цим хворкм в р13ш5х saplактах дозволяло вабегпечати сИГ.ку кп1н1члу рем1с1в в середньому на протяз! 2-3 ро;с1в, а в одфэкнх витдках - до 5-7 рок1в.

Тагсод пами встансвлено, ¡до при найб1льа влояк1снях формах гл!оц - гл1облястоыах доопэрац!йна ангибдастл-пп терагНи вуш-вила покрздення гагального стану та якосП яиттл у БЙ.8 Z хворих. Илькг. у 17 X хворих, як! д!стали аягкбластичяу :ерап1н, аагальний стая не эм!ю1впя. НоНршення цього показяика спостер!галося у 30,2 X хворих.

Ваядазо в1дм1глти, до в момент вриавачетга доспэрйц!й;ю! анткбластично! терапП 50 X хворих з гл1областо!.ю;.И1 знахеди-лось в задовШному стан! з як!ст» аигтя 70 бал1а та ют,е. у половини хворих эагалъкий стая в цей пер1од ощнювззся як вам-кий, або середяьо! вадкост!.

В яор1вяянн1 з гд1областомами у хворих а анашзстичккми астроцитомани, щр одержали дооперац!йну антибластичну терапш, ефект покращаяня одержано у 70 % хворих, стан хворих без вы1н за$1ксовано в 12,3 7. випадк1в, ври цьому я rpynl э ефектсм пог!ршення стану виявлплося 16,3 % хворях.

- 14 -

Шр1вн.глыа oqifpsa гагалъного стану хворих а анапластич-нкми астроцитошми в урзхуванням нааравог1чного статусу перед прзгаачешшы дооперац1(1на1 анткбдастачда! те pan ¡ I гюкагада, да 83 % хворих Ц1е1 групи ешходилось у садов1льному стаи1 а як1стю життя оишьие 70 бал1в 1 тШки 16,7 % - в стан! сере дньо1 ваикосп та валкому /60-60 бал!в/. Цв поясазов К1льк1сю б1лышй протипухлкшшй ефект аятибластично! терапП у хворнх а акапяастичшши астрсцатомаш в пор1внянн1 з глЮб-лзстомааи.

Пор1внялька од1нка трипалост1 кл1й1чио1 рем1с1| у хворих, ¡цо отрималк даний вид аитсбластичко! терапП, показала иаАб!льш. Ч1тк1 в1дм1шост1 у. хворих а автроцитомами П-Ш ступеня анаплааП, тону щр ц! групи були б1лъи р1виоц1«н1.

Так, у хворих а як1стю жигтя шиле 70 бал1в перед антиб-яастигаим д1куездшям в ралии1 ыонох1м1отерапП середня довжина кл1н1чно1 peMlcil екдала 6,3+0,6 м1с., тод1 як у хворих а skIctb життя виде 70 Сал1в цей покзаиик досягав 30,2+4,9 м1с. Серад цих шзрих 39 кхъ1 по цей час, знакодятьса на диспансерному обл1ку та продовдумть отримугати антибластичве л1кувашш на 1идоа1дуашшш схеыама а урахуванняа чутлмвост! гл!ом до протищ'ллшших npenapailE.

Серед хвор ах а глЮЗластонама, вдэ отркцували пол1х1ы!оте-' panio, вскаэиик тривалост! кл1н1чно1 pewslcU в аналог 1чних трупах склав 6+0,1 ы1с. 1 12,5+2,6 м1с. в1дпов1дно.

Хакии чином, отршш! наш результате перекошшао -показу-шь, ер одеш 1в ешшшлх поло;.:ень в гакгкц1 дсоперац1йно! ан-тибластачно! тераиН е доц1льн1сть И прианачення хворим э raíouaun plsaoro ступгна гдояк1сност1, як1 аваходяться в эа-дов1льному стан!.

Цэ еаЗеэпечуе пролайгуазы«! пер1оду стабиьност1 1ИЗв1ч!ю1 peulcll в аа'яаку в пригн!ченням росту иовоутворень.

Про це св1дчить також позитивна шЦн1чна дннам1ка, до п1дтверджена данями коктрольких 1нстр/ментальних досл1джень в ход1 спостередення у хворих, що атраиували монох1м1отерап1ю або пол!хШЮтерап1ю на протяз! 6-50 м1сяц1а.

КлШчнлЛ аяал!з ыатер1аду погазав, цо зже л 1 сля 1-2 курс!с х1м1стерал!I у 68 % хворих в1ди1чэко покра^ення 1х ва-гального стану э н1движениям якост1 таття за скалою Каряовсь-кого в середньсму на 10-20 бал1а. У 74 % хворих спостер1галося вмензення невролог 1чного де$1циту за рахунок эни#гшш вираже-ност1 парез1в к1нц1вок. У б1лшост1 хворих а!дм1чено зникнення головного боло та афатлчних порушен«.

Важяиво В1дзкачйти, щр у вс1х хворих, шр шла епШрипадки до початку л1кусания, аменшилась 1х частота, а у 34 X хворих вони вншш! воас!н без застосування проглсудоршшо! терапП. Проте в 34,4 % сюстережень прнэначеняя дооперац1йно! антиб-лаетично! терапИ хворим з гд1оиащ1, як! енаходяться в стан! сэредньо! важост1 аба ваяксиу, часто сприяе нарсстагаш внутр1шньочерепко1 ПпертензИ а поглибленяяы невролог 1ш:ого дефЩиту, с^ не р!дко аумовяае детальней к1нець через 1сороткий час л 1 сля початку ангиблаепгвдого л!кувзния.

В зв'язку э цкм, ии яваяаемо, що пртеначення консервативно! актибластична! терапП хворим в стан! декомпенсац! I с яе-покаганим.

Викяткоао ваадазе значения иабувае эначущ1сть анткб-ласткчно! терапН у хворих 1а элонк1сними гд1омами, цо враяа-ють глибшш! структур:! мсэку. Як в!дош, ця група хвор:1х в не операбельною 1 багатьта авторами ставиться п1д сушив доц)дльн1сть д1куванкя тако! категорН хворих /А.I. Арутвнов, 1960, 1970; Корейша Л.А. та сШвавт., 1966; Корейш Л.Д., Виноградова 1.11., 1969; Роыоданов А.П., 1983/.

У 54 £ хворих з гл!омаш, >цо уралгшть середини! структура

могку, консервативна -антибдастичнз те ран 1 я эабезпечида , трива-лий пер1од кл1н1чно1 ром1с11, в ряд1 в1!падк1в до 5-7 рок1в. Таким чином, цей вид лПсування е методом вибору у хворих, як1 ран1ие вваашмся приреченкш та не п1ддягали л1куванио.

Ашл1а результат!в дооперац1йно! антяблаетичыо! терапИ показав, ар найб1лыва ефектпвн!сть л!кування хворих з анап-ластичними астроцитг-мами та глЮбластокаш досягаеться гастосуваниям шлШмЮТйрааП в поеднакн! а променевою те-рап1е», що дозволяй досягти триаал1ст1. ст1йка! кл1н1чно! реиЮИ в цих . трупах хворих 24,6+3,6 та 11,8+0,9 м1с. п!дшз1дио.

.На панов! нашого кл1н!чюго досв1ду ми вважаеш, цо про-шне'ва терал1я може а усп1хоы застосовуватися не ильки в тра-дацИШизс схемах ком51новаяого л!кувакня нейроокколог1чних хворих /операци + Х.Т. + Л.Т./, аде такал е високо ефективнсю на стан1 консервативного вктибластичного л!кування в доопе-рацШноыу пер!од1.

Разсм а тим вюсористання цикл1чно1 монох1м1отерап11 кер!дко такок дае високий протипухдинний ефект з тривапЮтю кл!и1чно1 р^м!с!I у хворих з гд!сбдастомами - 13+0,6 Шс., у хворих в акадластичниш астроцитомамн - 30,3+13,1 м1сяця.

., Результата проведения доолерац1йно! антибласткчно1 ш-Еок1м1отерап11 35 хворш 1а зартосуванкям адрЮбластину /20/, мзтотрексагу /7/, хлоф1деку /4/, реумЩину /4/ показала, вр при рег1онарному способ! 1х введения у половини хворих, як1 гкаходились перед л1куваиням в задав иьному стаи!, одержаний , ст1йшЛ кл1н1чний ефект на протяа! 6-24 м!сяц!в при вико-ристанн 1 адр1о5ластину, ыетотрексату або хлоф1дену. У 18 хворих, як1 гнаходшшсь до початку л1куванкя в етан1 середньо! валкой! та важному /60-60 Сал1в/ з оэнаками грубого г!пер-тенз иного синдрому та явшаш 1нтоксикац11, проведения

сеанс1в рег1онарно! xiMloxepanil цими препаратами виникаш зростання 1нтоксикац11 у эв'язку з розпздом пухлини 1 звонило посилення г1пертенз1йного синдрому, якиЛ приводив до аираленях дислокац!йних зрушень. В ряд! випадк!в рег1онарна х!м1отерапЫ викликаяа гемораг!чн1 ускладнення, пов'язан! як 1э системною патолоПео судин у хвори похилого в1ку /атеросклероз, д!айе-тична анг1орат1я/, так 1 Оезпосередню з проведениям катотери-вацП судин при суперселективн1й ангЮграфП, яка усклад-юоеться деколи розвитком тромбозу маг1стрзльних судин, до нер!дко приводить до летального к1нця.

1з цього випляваб, що даний вид х1м!отерзп11 не показаний хворим псхилого в1ку з вираженов системною патолог1еп судин.

Haul спогтережння також показали, що вкаэаний метод л1кування найб1льш ефективний у хворих э гл1омами, яя1 характеризуются мзсивнею судиняои clTKOD. В зв'язку з г,да, ко при реПонарному способ! введения х1м1опрепарат1в антиблзстичний ефект досягаетьса досить швидко, проведения рег1онарш! х!м1отерапН показано при пор1вняно агеидкому темп1 росту пух-лини при в1дсутност1 ознак декомпенсац1I.

Метод регюнарно! хШЮтерапП е також засобом п1дзицеотя радикальност! подальвого оперативного втручанкя.. Як показав наи матер!ал, в дооп?рац1Аному пер1од1 призначеняя такого методу л1куванкя показано при пои1рно вираженому г1пертенэ1йному синлром1, аде п1сля обов'лакового проведения протинабряково! та деэ1нтенсикац1йно1 rspanll.

Висока ефективнЮть per 1онарноI х1и1отерап!1 п1дтверд-*Уеться данями морфолог 1чних досл1д.*екь, щс екявили виражений кекрсгигугачий ефект в тканинах л!кованих гл1ом III-IV ступеня-элояк1сност1 п1сля эастосуванкя здр'облзстияу та метстрексату. В той • же час - аиал1г динам 1кз5 кл!н 1 ка-1 кетрументадьного доол'.дження га хворкия св!дчить про те, цо наДкрашлй л!кувааь-

ний ефэкт рег!онзрно! х!м1отерап!1 адрЮбластииом спостер1гаеться у хворих, якш антибласгнчна терап!я розпоча-та на фон1 в1дносао задов1львого стану э як1сга життя ?о баз!в та б!лыае за Карновськиы.

Що стосуеться хлоф1деву, то його протипухлиняа актива!сть проявляется меншоя токсичною д!ею на тканину гл1оми та органам/ в ц1лому, що доззоляе застосовувати препарат нав!ть яри каявносг1 пом1рно виражегого г!пертенг1йкого синдрому.

Д1я реум1цину на гл1оми за нашими сшзстереженннми при йога ендоваскулярному способ! введения виявилась найменш ефек-ткэнсю ! обмежувалась т!льки цигостатичноя д1сп на г.ухлшу.

Характеризуйчи застосування ыетотрексату у хворих э суп-ра.тетор1алытт гл1оиэш сл1д вказати щ йаго тсоку ефек-тивн1сть.

На нашому ¡,нтер1ал! встановлено, що гл1областоми чутдиа 1 до метотрексату 1 при ендоваскуляриому способ 1 введения, через ■те, що наа1ть в невеликих дозах в!н прсншае через гештсенце-$ал1чний бар'ер та викдикае виражекий цитодеструктквнкй ефект, вер1ф1ко1-зп!1й морфолог!чно.

В аиапласткчнях астроцитоиах 111 ступеня здокк!сдаст! при ендолжмбальнаму способ! введенкя ыетотрексату також вияв-ляеться як цнтостатичний, так 1 цнтотоксичний ефект.

Б той же час вксоко дпференц1йован1 астроцитоми II ступе-кя злояк1сност!, га нашаа? дзниш, не чутлив! до ¿¡алого препарату.

Вашшо п1дкреслити, що протяпоказанням до ендолкибально-го Еикорястання метотрексату у хворих з гл1омаш головного дазку е розтаиування пухлнн на в!ддаленн! в!д шлуночково! системи, валкий стан хворих а каявнЮткз г1пертенз!йного синдрому, а також похилкй в!к хворих та системна судинаа патолог!я.

В1дноснй монох!м!отерапИ 1з застосуванкям б!лустяну та

1нших пох1дних н1трозосечокии встановдено, що цей препарат 1.(зв досить високу протипухлшшу активн1еть як при глЮСластомах, так 1 при анаялаетнчних астроцитомзх. При цьому в1дм1ченр його иигьку токсичн1сть.

Враховуючи, що препарати к1трогосечовшш шить л1потропн1 вяастивосИ 1 добре пронпкавть через гематоеяцефал1чний бар'ер, 1х призшчення хвориы доцШне також при високодифе-рекц1йованих глЮиэх, оск!льки у зв'язку з 1х . пов1льнов прол1ферад1ею е достатя!й запас часу для повноти прояву антиб-ластичного сфекту.

Анал!з навого матер1алу показав також, що консервативна антиблпстична теран!я ноже з усп1хом вастосовуватися у хворих а гд1омами як етап перед иаступною операц1ею.

Ц1й груп1 спостередеиь ж прид1лили особливу увагу, оск1льки вони дали амогу провести кл!н1ко-морфолог!чний контроль ефеюгивност 1 конеерватавно! аитибластичио! терапП проведено! у нейроонколоПчиих хворих у дооперацШноыу пер!од1.

Позитивний вялил проведеного л1кувзння проявляеться насамперед в покрзщенн! загального стану хворих перед опе-рац1ею.

Разом а тим передопарзц!йна антибластична терап!я еприяе створенкя сприятливих умов для б1льш радикального видздення гд1ои в ход1 опзрац!I. Це проявляеться а1дмэжааан!стю пухлини в1д перифокально1 зсни 1 ефектом энихено* кровотечностГ пухлини в ход1 I! видэления. В велик1й м!р! це пов'язано напевно з дестручтавнимя зм1наии, що викккаать п1сля проведеного давания як у сам!й пухлин1, так 1 в лерифокалыИй зон!.

Так, у 32 хворих роаглкнуто! групи ш макроскоп!чш в пухлинах виявлялися чксельн! порожнини розплавлення та вогавда некрозу на знзчкому протяэ!.

3 особливою нагляди!с?ю це деманетрують спостереження 'йа

хворями э аотроцитомами II ступеня алояк1снаст!, як1 характеризуются, як В1Д0М0, низьгаш пол!фератившш потешНалоы, високим р1внем даферекщацП та в1дсутн1стю спонтанного некро-эоутаорення в 1нтактних пухлинах.

Шсля Пбредаперац1йно! багатокурсово! антибластично1 терапИ в цих пухляках гЮтодоПчно виэначаються санам: грубо! дезорган1эац1! структур!! у зв'язку г появою 1Ндуковаких некро-тичнлх вогнищ та реакгивних розростакь строш пухлини з роэ-витком ф!броау та склерозу у в1дпов1дь на токсичяе пожодження попередяьо! вютбдастично! терапИ.

Еважаемо необх1дюш особливо Шдкреслити, що кекротнзац1я пухлики в таких аипадках виклжана не тшки пряною пошкоджую-чоо'д!еа на пухлину антибластично! терапИ, але може виникнути 1 вторинно, опосередковано у зв'ааку э дестроф1чниш ам 1 наш ст1кок судий пухлини з виходом у склероз та ф!броз. При цьому виявляються 8ы1иениыи судини як. у сам1й пухлин!, так 1 в пери-Йюкальн1й гон!.

0тришн1 результата в!дносно ефективност1 консервативно! антибластично! терапИ астроцитом II ступени элояк1сност! мают ь пркндипово важливе значения, оок1льки в л1тератур1 затвердила« думка про первинку 1х х1м1оревиетентн1сть. Наш кл1н1чний доев1д антибластичного л1кування астроцитом И ступени злояк!сноси св!дчить про ефективнють х1мютераш! цих вовоутворекь.

Таким чином отриман! нами результате застосування доопе-рац1йио! антибластично! терапИ у хворих а гл5 омами п!вкуль головного ыозку И-IV ступени злояк!скост!, св1дчить про дэстатню високу II ефектявнють та доц!льн1сть приэначэння як у _ виг ляд 1 сашст1йного> метода' л!кування, так 1 в якост! етапу передоперац!йно1 терапИ. При цьому.кл1н!чн1 показники поэи-

тивяо! дИ «а пухлину дооперац1йно1 антибласвдчно! терапП п1дтверджуюгься оэяаками д1кувашюга патомор4шу, виааленого морфолог1чно.

В И С Н О В К Й

1. Дооперац1йна антиблютична терзгия як етзп коиб1нова-яого л1кувавия, показана хворям а гдюкэья п1йкуль головного шоку, рсзташованиш в функцЮнально ваддивих зонах та мед1аи-ких структурах ноаку при в1дсутност1 г1перт8Яз!йкога синдрому. Таке л1куЕання не показано сверим з вирааеиим г!пертенэ!йнш синдромом при в1деутиост1 е*екту протииабрякзво! терапП.

2. Для гл1с».1 III-IV ступени злояк1сност1 а добре розвпяе-пои судивнов с1ткою найб1льш ефективною е рег!скарна но-нохШотераШя адр1областином, метотрексатом, хлоф!денем, яка дозволяв эабеэпечитм найб!льш вирадеиий цитодеструктивниО ефект в тканин! гл!ом.

3. При глЮмах Ш-1У ступеня алояк1сност1, вражшчях иед1анн! структура а розтащгванням поблиау цлуночково! система, показана дооперац!йна ендолюывалана х1ь{1отерал!я мета-трексатом.

4. Дооперац1йна лол!х1м1отерап1я р поедпана1 з премг-невоя терап1еа забезпечуе найкрзщяй ефект а иаЬбШаоя тривалЮтю сга01льно1 !'лIн 1 чно1 рем!с11 при висок1й»якост1 жигтя хворих з Г Л1 ОМШ/И п1вкуль головного мозку.

5. При г л Юмах II ступеня эдаякюност! такод ефективюш в повдиания х1ы1отерап1I а променевою терап!«», чему сприла в 1 дносно пов!лький переб1г аахьорювання, що дозволяв проводит» повторн1 курен антибласдапгаго д1кування а триваяод 1нтерва-лами м1д ними.

6. ДоопераЩйна аятибластична терашя забеапечуе в по-

дальшоыу б1дм радакальне та нет трав.у.&тица£ х1р/рпчле втру-чання.

7. При в1деутност1 ка1к1чного ефекту в1д консервативно! антибластичко! терапИ з появош та нарастаниям г!перганз1йного синдрому в поглибленвяы невролог 1чш! сшштоматюш у хворих э пИоаами II-IV ступоня злояк!сяост1 показана х1рург1чнэ втру-чання.

8. Заетосувзння роероблених пркядиШв доолерац1йш1 ая-й'Нбласлто1 терапИ у хворих з гл!оыаш п1вкуль головного ковку доеволяз суттово аб1дьшти терм1 км кл1н1чно! peulcll (у хворкх з гд1обдасгомами - до 11 м!с., у хворях в анапластични-ш вгтроцитошма - до 24 и1с.}, а такс* забевпечнп; Шдвидення якост1 мтта хвэрих та р!вень !х соЩально! реадаптацП.

СШСОК 0ПУЕД1К0ВАНЖ ГОЕ1Т ПО Т»!.и ДЙСЕРТАЦП

1. Клаиико-ахспериыенталшэе изучение противоопухолевой актив-кости хлсфздзна// Саркакология: Состояние и перспективы исследований: VI съезд фармакологов УССР: тез.докл. - Харьков, 1930

- С.35В.'- совы, с Г.Ы.Яхнекко, Г.М.Олейник, Е.А.Анниным.

2. Конгераазизюв лечение больных со злокачественные глиомами головного иэега// Нейрохирургия. - Киев, 1992. - Вып.£5. -С..55-59. - Совы, с В.Ф.Тутевсюш, Е.А.Аншшым, В.И.ЦьаЛалю-tcoa, Н.Г.ЬЬикам, Х.Г.Ибрагишвш.

3. Surgical ' taktics in the treatment of isalignant brain ttffiors// Third Meet iv4 of' the "European neurological Society. 27 Juno - 1 July 1392. Lausanne/ Switzerland. - p._70l (with Roaodanov S.A., Anmn E,A., Glavsrsky A.).

4.'Принципа дооперац1йно! аптибластично! терааП алоякюшх глшм головного шгку.// Цатер. I э'1зду 'нейрох1рург1в Укра!ни

- Л»!в, 1393, с. 229.