Автореферат и диссертация по медицине (14.03.03) на тему:Динамика моторно-эвакуаторной и секреторной функций желудка и содержания в крови регуляторных полипептидов после употребления воды "Нафтуся"(экспериментальное исследование)

Мшштерство охорони здоров'я Украхни Льв1вський державний медичний ушверситет

РГЗ од

На правах рукопису

1 3 МАИ 1397 ^ 0

Т И М О Ч К О

Орест Брошславович

УДК 612.32:615.327

ДИНАШКА МОТОРНО-ЕВАКУАТОРНОГ i СЕКРЕТОРНО! ФУНКЩЙ ШЛУНКА ТА ВМ1СТУ В КР(Ш РЕГУЛЯТОРНИХ ПОЛШЕПТЩЦВ ПРИ ВЖИВАНШ ВОДИ "НАФТУСЯ"

(експериментальне досл1дження) 14.03.03. - нормальна ф1зюлопя

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Льв!в - 1997

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у Льв'шському державному медичному ун'шерситет1 МОЗ та ¡нститут1 ф1зюлогп ¡м. О.О. Богомольця HAH Укра'ши.

HayKOBi кер1вники: академж АН Вищо!' школи Укра'ши,

.заслужений д1яч науки i техшки Укра'ши, доктор медичних наук, професор ПАНАСЮК Свген Миколайович; . кандидат медичних наук, старший науковий сшвробпник ПОПОВИЧ irop Львович.

Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор

ШОСТАКОВСЬКА 1рина Васшпвна; доктор медичних наук, професор ГАНИЧ Оксана Микола'шна,

Пров'щна установа: НД1 ф/зюлогп Кш'вського ушвсрситсту ¡м. Тараса Шевченка.

Захист вщбудеться " / (Р " ^¿^С"( Л _1997 року

//

о i_год. на засщанш спец1ал1зовано'1 Вчено'1 Ради К-04.19.01 у

Льв1вському державному медичному ушверситет1 (290010, м. Льв1в, вул. Пе-карська, 69)

3 дисерташею можна ознайомитися в науковш б\блютещ Льв1вського державного медичного ушверситету (290010, м. Льв1в, вул. (Лчових стр1льц1в, 6)

Автореферат розшланий " _ 1997 року

Вчений секретар спещал1зовано1 ВченоТ Ради доктор б'юлопчних наук

ч

МОРОЗ о.м.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

А к т у а л ь н i с т ь. За традищсю, що склалася на курорт1 Труска-вець, найпильшша увага експериментатор1в i клшщиспв, KOTpi дослщжують бальнеоактившсть його головного л1кувального чинника - води "Нафтуся", була i залишаеться привернутою до ди останньо\' на сечови/цльну та гепато-бiлiapнy системи. Такий стан речей пояснюють профшем курорту (моно-графи та дисертацм: М.А. Дудченко, 1956, 1960; И.С. Смиян, 1962, 1967; Н.Ф. Голосай, 1972; Б.А. Хохлов, 1975; Г.И. Стеценко, 1975; O.i. Соболь, 1976; Б.Е. Есипенко, 1981; Курорт Трускавец, 1978, 1980, 1987; И.С. Флюнт, 1991; C.B. Карпинец, 1992; В.П. Балановський, 1993; А.И. Алексеев и др., 1994; O.I. Алексеев та in., 1995; Г.1. Стеценко., i.B. JIoïk, 1995, 1996; А.Я. Бульба, 1996). Водночас шлунку в цьому плаш присвячеш л1чеш роботи (cTaTTi: Ю.А. Петровский и соавторы, 1954; А.Н. Соколовский, JI.K. Байкалов, 1965; И.Т. Щимонко, 1966; Г.И. Стеценко и соавторы, 1984; В.В. Ключник и соавторы, 1987; В.И. Людвов и соавторы, 1991, 1994; ди-сертацп: Е.М. Шевела, 1965; И.Л. Попович, 1987; В.П. Перченко, 1993). Тим не менше, шлунок заслуговуе на значно бшьшу увагу через три обста-вини. По-перше, як орган, котрий перший вступае в контакт ¡з вжитою водою, вщ результатов якого залежить характер впливу остаиньо!' на роботу печшки, пщшлунково! залози (Т.И. Кипиани, 1974) i нирок (H.H. Пронина, 1971; А.Н. Бакурадзе, 1982-1986). По-друге, як орган, функцп котрого часто порушеш у oci6 з профшьною для курорту Трускавець патолопею. Так, при хрошчному холецисцшч i гепатит! секреторна функщя порушена у 56-73 %, моторно-евакуаторна - у 27-82 % хворих (A.M. Ногаллер, 1966: Е.И. Самсон, Н.К. Мигован, 1966; Л.К. Байкалов и соавторы, 1971); при дифузних захворюваннях нирок функцюнальш порушення шлунка виявляються у 1/3 ^ - 1/2 хворих (А.Я. Губергриц, 1977). По-трете, позаяк вода "Нафтуся" при-значаеться в бшьшосп випадюв за 1-1,5 год. до ïjkï, важливо знати про характер змш основних функцш шлунку протягом цього досить тривалого перюду, особливо в acneKTi нервдко виникаючого синдрому ацидизму, котрий зв'язують з активащею кислотоутворення i моторики (А.Н. Соколовский, Л.К. Байкалов, 1965; А.К. Альперин, М.М. Карпин, 1971; Курорт Трускавец, 1987; В.П. Перченко, 1993).

Серед перел1чених експериментальних i клш1чних po6iT, що присвячеш шлунку, бшышсть стосуеться впливу одноразового вживання води "Нафтуся" на секреторну функцш, i лише 4 - моторно-евакуаторну. Попри безсумшвну цшшсть отриманих авторами результате, слщ вщмишти Vx неоднозначшсть i супсречлив1сть, що можна пояснити фрагментаршстю дослщжень, цеадек-ватшстю застосованих методик, неврахуванням вихщного функцюнального стану шлунку, а також дози i якосп самоУ води "Нафтуся". Серйозним недолгом слщ вважати дослщження рЬних функцш шлунка окремо, без ïx взаемозв'язку, опосередкованого нервовою i гастро-ентеро-панкреатичною ендокринною системами.

Виходячи з викладеного ми поставили перед собою мету, вивчити в умовах експерименту вплив води "Нафтуся" на основш функцп шлунку i ви-

яснити мехашзм такого впл.-шу. Для досягнення вказаноГ мети слщ було вир1шити наступш завдання:

1. Просл1дкувати за динамшою функцюнального стану шлунку i регулюю-401 його гастро-ентеро-панкреатично'У ендокринно'У системи за умов введения нативно'У води "Нафтуся" пщ час р1зних фаз його перюдичноУ д1яльносп.

2. Оцшити роль окремих чииишав води в iV ефектах шляхом застосування р1зних доз нативноГ i денатурованоУ "Нафтуа" i розчишв, моделюючих ni чинники.

3. Вияснити значения шлоричного та дуоденального мехашзм!в впливу води "Нафтуся" на базальиу i стимульовану секрецно шляхом роздьтыюго ix зад^яння, а також врахування гривалосп перебування води в шлунку.

Наукова новизна. Вперше вивчено вплив води "Нафтуся" на моторно-евакуаторну функщю шлунку i оцшено роль в цьому вплив1 окремих чинник1в води. Вперше "дослщжено динамку бюелсктричних корелятУв моторно-евакуаторноУ i секреторноУ функцш шлунку. Вперше показано виз-начальне значения фази перюдичноУ Д1ялыюсп Д1 лунку, пщ час котроУ здшсшосться введения води, для характеру i вираженосп моторних, секре-торних та пептидшкреторних реакцш на неУ.

Теоретичне з'начення. Уточнено та поглиблено ¡снуюч! положения про динамжу активносп та реактивносп гастрин-шкреторного та кислото-секреторного апаратш шлунку в процеа його перюдичноУ Д1ялыюсп. Мшеральш води та водно-сольов! розчини класифковано як гпдпорогов1 под-разники шлунковоУ секрецп, виходячи ¡з значноУ залежносп i'x ди вщ фази перюдичноУ Д1ялыюсп, пщ час котроУ здшснюеться i'x надходження в шлу-нок.

Практичне значения. Розвинена ¡снуюча концепщя про яшсш змиш ф1зюлопчно'У активности нативно'У води "Нафтуся" при и денату-рацп внаслщок штенсивноУ терм1чноУ обробки чи збергання з доступом повггря. Показано, що гальм1вна д1я нативно'У "НафтусИ' на стимульовану секрецно зд1йсшоеться, всупереч класичним уявленням, також 3i сторони слизовоУ шлунку, а не т1льки дванадцятипалоУ кишки, i за умови введения и за 10 хв. до стимулятора.

О с н о в н i положения, я к i виносяться на захист.

1. Нативна вода "Нафтуся", застосована у ведший доз1 (15 мл/кг), прий-нятш в експерименталыпй бальнеологи, i введена в шлунок собаки гпд час фази I його перюдично!' д1яльносп, стимулюе вившьнення в кров гастрину, що супроводжуеться активащею моторно-евакуаторноУ та кислото-секретор-ноУ функщй. При введенш води шд час фази III моторика шлунку на короткий час гальмуеться, евакуащя проходить повшьно, гастриновий та кислото-секреторний апарати активуються лише в незначшй Mipi.

2. Аналолчну дш на кислоутворення чинять водно-сольов1 розчини, моде-лююч1 макрошнний склад "Нафтуа", чи "и ппоточшсть (0,01 М NaCl), а також ¡зотошчний (0,15 М) розчин NaCl, що свщчить про зумовлешсть кисло-тостимулюючого ефекту мехашчним чинником (розтягненням шлунку об'емом води), тобто його неспециф1чний характер.

3. Застосування нативнсп води "Нафтуся" в мал1й доз1 (3 мл/кг), прий-нятш в юпшчшй бальнеологи, викликае при введешп пщ час фази I вивщьнення в кров як гастрину, так i racTponie - шсулшу, глюкагону та со-матостатину, що супроводжуеться активацию моторики шлунку без змши ¡нтрагастралыюто рН. При введенш шд час фази III регулярш скорочення шлунку короткочасно гальмуються, високий pieeiib сироваткового гастрину знижуеться, а ¡нтрагастральний рН шдвищуеться.

4. Вода "Нафтуся", денатурована шляхом штенсивиоГ терм1чно1 обробки, при введенш шд час фази I стимулюе вившьнення лише гастрину, що супроводжуеться бьтьш ¡нтенсивною активащега моторики i значним зниженням ¡нтрагастрального рН. При введенш тако'1' води пщ час фази III зниження високого р1вня гастрину виражене меише, кислотосекторна реакц1я мае Micue, але виражена значно слабше. Шд час фази I штучний сольовий аналог "Нафтуа" активуе вившьнення гастрину в незначшй Mipi, що поеднуеться ¡з слабкою кислотною вадповадю i незначною активащею моторики. Моделып водно-сольов! розчини i дистильована вода, введен! шд час фази I, викликають незначне зниження рН, а пщ час фази III - зовс1м неак-тивн1. Це свщчнть про наявшсть специф1чноУ Д11 нативно'1 "Нафтуа" на шлунок i ¡нверсш uiei' дм внаслвдок денатурацн води.

5. Попередне введения нативно'1 "Нафтуа" вщчутно гальмуе сскрещю, стимульовану пстамшом або пентагастрином, тод1 як денатурована вода чинить протилежну дно. Гальм1вна Д1Я запускаеться 31 сторони як шлунку, так i 12-пало'1 кишки.

Апробац1я робот и. OcHoeni положения дисертацн викладеш i обговорен! на науково-практичних конференщях: "Експериментальна та клнпчна ф1з10лопя" (Льв1в, жовтень 1995 р.), "Реабштац^я та лжування в санаторно-курортних умовах" (Трускавець, лютий 1996 р.), "Медична ре-абштащя потершлих внаслщок ЧорнобильськоГ катастрофи" (Трускавець, травень 1996 р.), розширеному засщанш дабораторп експериментально!" бальнеологи ¡нституту ф1зюлогп ¡м. О.О. Богомольця НАН (Трускавець, очень 1996 р.), засщаннях кафедри нормально')' ф1зюлош Льв1вського державного медичного ушверситету (кв1тень i грудень 1996 р.).

II у б л i к а ц i Г. По тем1 дисертацн опублжовано 7 po6iT.

Об'ем та структура робот и. Дисерташя викладена на 178 сторшках машинописного тексту, ¡люстрована 28 таблицями i 31 малюнком. Робота складаеться з вступу, огляду л1тератури, опису матер'шлу i метод1в дослщження, 3 глав з викладом результат власних дослщжень, i'x обгово-рення, висновк1в, практичних рекомендацш та списку л1тератури, в котрому приведено 297 джерел.

Дисертащя виконана зпдно теми, затверджено'1 Вченою Радою Льв1веького державного медичного ушверситету.

Декларац1я особистого внеску. Особистий внесок автора полягае в учасп у плануванш теми, патентному пошуку, освоенш методик, проведенш експеримент1в, статистичнш обробщ результата дослщження та i'x штерпретацн. Радю1мунний анал1з вмюту в кров! регуля-торних полтептид1в проведений разом з i.A. Бутусовою.

3MiCT РОБОТИ

МАТЕР1АЛ i МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Дослщження виконане у форм1 хрошчних експериметчв на 24 здорових безпородних собаках обох статей масою 12-33 кг, з них 19 залишалися штактними, а у 5 була накладена ф1стула дна шлунку за Басовим. Кожна тварина бралася в експеримент теля 18-20 - годинного голодування при вшьному доступ] до питно! води, як правило, 1-2 рази на тиждень.

Об'ектами дослщження були основш функцп шлунку - моторно-евакуа-торна i кислото-секреторна, а також регуляторш полтептиди гастро-ентеро-панкреатично'1' ендокринно!' системи (ГЕПЕС). Досзджуваш показники рееструвалися, як правило, синхронно, що досягалося завдяки застосуванню комплексних установок: ¡нфузжно-перфузшно-астращйноГ (ШАУЛ), скон-струйовано'1' i виготовленоГ шженером лабораторп П.В. Лахшим, та "Гастро-комбайн", 3i6paHOi' нами ¡з сержних прилад1в.

Основним компонентом установки Лахша е двоканальний зонд, через один канал котрого в шлунок вливаеться рщина 1пд тиском, а через другий канал - зразу ж вщсмоктуеться завдяки розрщженню пов1тря, створюваному електродвигуном. Установка захищена авторським евщоцтвом як винахщ. За-стосування 1ПАУЛ дае змогу oniнити динамку евакуацм з шлунку влито'Г рщини шляхом перюдично1 асшрацп його Bvticry, а також кислотоутворення в шлунку шляхом вим1рювання рН acnipaTy чи перфузату та його об'ему.

"Гастрокомбайн" включае таю прилади. 1. Електрогастрограф "ЕГС-4М" для реестрацп електрогастромюграми (ЕГМГ) за М.А. Собакиным (19581978) в модиф1кацп В.Г. Реброва (1974, 1977), котра адекватно вщображае моторну функщю шлунку. Анал1з хвиль ЕГМГ за методикою А.П. Менщико-ва (1979) дае можливють оцшити також евакуаторну функщю шлунка шляхом диференщацп евакуаторних i перемшуючих зубц1в. 2. Зонд Е.Ю. Лина-ра для ¡нтрагастральноГ рН-метрл, котра характеризус кислото-секреторну i нейтрал1зуючу функцп шлунка (Е.Ю. Линар, 1968; Ю.Я. Лея, 1976, 1987). 3. Прилад для реестрацп електрогастрограми (ЕГГ) - трансмуральноТ р1зниш потеншал1в шлунка, котра характеризус в основному електричну актившеть його залоз i частково - гладеньких м'яз1в (В.Ю. Чаговец, 1928; А.И. Венчи-» ков, 1954; И.А. Алешин и соавторы, 1983; R. Durbin, 1967).

Стан ГЕПЕС оцшювали за вмютом гастрину i ¡нсулшу в сироватц! та глюкагону i соматостатину в плазм1 KpoBi, проби котро! перюдично забирали через катетер, вставлений в базальну вену л1воГ передньоГ лапи. Вмют гор-мон1в визначали радш1мунним методом, використовуючи вщповщш ко-мерцшш набори ("Sorin", Франщя; 1нституту бюлопчно!' xiMii, Беларусь; "Serono Diagnostics", Шмеччина; "DRG", США). До анал1зу проби збер1галися в замороженому виглядк

Перел1чеш показники реестрували у ¡нтактних собак. На фштульних собаках дослщжували секрецио, стимульовану пстамшом чи пентагастрином, KOTpi впорскували пщшюрно вщповцшо в доз1 50 мкг/кг i 6 мкг/кг. Застосо-вана класична методика.

Основним тест-об'ектом була нативна вода "Нафтуся", одержувана безпо-середньо ¡з свердловин 21-Н та 1-НО Трускавецького родовища. Поряд з нею, застосовували ряд модельних водно-сольових розчишв i терм1чно дена-туровану "Нафтусю" зпдно з розробленим в лабораторп методолопчним

шдходом (M.С. Яременко и соавторы, 1985, 1989; C.B. ieacißKa, 1994; И.Л. Попович, 1987).

Статистична обробка цифрового матер1алу проведена з допомогою персонального комп'ютера з використанням прикладних програм Costat та Super Cale. BiporiflniCTb реактивних 3míh i вщмшностей míx трупами ошнювали за KpHTepicM t Studen i непараметричними критер1ями: 3naKÍB, парному Т Wilcocson i U Wilcocson-Mann-Witney.

РЕЗУЛЬТАТИ ДО СЛЩЖЕННЯ

1. Синхронна реестращя параметр1в

функцюнального стану шлунку в ход1 його перюдично'Г д1'яльносп

В базальних умовах у собак ресстрували М1жтравну пертдичну д'1яльшсть шлунку, t04h¡me iï бюелектричний корелят - м1груючий моторний мюелектричний комплекс (J. Szurszewski, 1969) тривалштю 103+3,5 хв. Вид1лялися три класичш фази МММК: I - фаза спокою, шд час котро'1 ресструвалися хвил1 ЕГМГ амшнтудою 0,025-0,15 мВ; тривалшть iï -53+2,3 хв або 51,7+0,8 % циклу. II - фаза нерегулярних скорочень, для кот-poï характерна поява окремих високоампл'1тудних хвиль (0,20-0,75 мВ) на фош низькоампл1тудних; iï тривал1сть - 24+0,8 хв або 23,8+1,0 % циклу. III - фаза регулярних сильних скорочень (роботи) або ритм1чна, шд час котро'Г ресструються регулярш хвил'1 ампл1тудою 0,5-1,6 мВ; тривалшть фази -25+0,9 хв або 24,5+0,9 % циклу.

Динам'1ка ¡нших параметр1в, прив'язаних до в'1др1зк1в циклу МММК, вщображена на таблиц! 1.

Виявилося, що поряд з амплкудою хвиль ЕГМГ ¡стотним коливанням шдлегл1 також pieeiib гастрину сироватки i значно меншим - трансмуральна р1зниця потенц1ал1в та pH фуидально'1 слизовоь Орюнтуючись на р1вень гастрину, ми вибрали для моменту введения тест-рщин третю чверть фази I i другу половину фази III, коли bíh одинаковий, щоби рандом1зувати умови дослщу за цим параметром.

Таблиця 1

Динамка параметрш функцюнального стану шлунку протягом циклу МММК

Bi;ip¡30K циклу

N Показник Фаза! Фаза II Фаза III

1 2 3 4 5 6 7 8

1. Амшптуда хвиль ЕГМГ, мВ 0,05 0,02 0,05 0,02 0,07 0,03 0,08 0,03 0,11 0,04 0,24 0,08 0,48 0,12 0,74 0,19

В1др1зок циклу

N Показник Фаза I Фаза II Фаза III

1 2 3 4 5 6 7 8

2. Трансмуральна р1зниця по-тенщалш, мВ -80 3 -82 2 -81 3 -83 4 -81 4 -84 3 -77 2 -70 3

3. Величина рН слизовоГ дна 7,2 0,3 7,1 0,3 7,4 0,2 7,0 0,3 6,4 1,1 5,5 1,0 7,6 0,4 7,3 0,4

4. Р1вень гастрину сироватки, пг/мл 35 5 25 5 48 6 100 6 111 7 78 7 67 6 48 6

П р и м i т к а: тривалшть awpÍ3KÍB - 12,5 % £ВД загально! циклу; в хожшй граф1 перший рядок - М, другий - ш.

2. Динамка функщонального стану шлунку за умови введения велико'/ дози води "Нафтуся"

На даному еташ доаидження використовувалася вода св. 21-Н, nwirpiTa в м1кробойлер1 до 25 градус1в за Цельасм, в доз i 15 мл/кг, котра застосо-вуеться в експериментах на щурах i собаках (Б.Е. Есипенко, 1981; М.С. Яременко и соавторы, 1989) i запозичена Í3 класичних po6¡t по бальнеологи i гастроентерологп. Експеримент поставлений на 7 собаках на ¡ПАУЛ. Виявлена ч1тка залежшсть характеру моторно-евакуаторноУ i кисло-то-секреторноГ реакци шлунка на "Нафтусю" вщ фази його перюдичноГ д1яльносп, шд час котро"1 здшснюсться введения води. Так, шсля введения шд час фази III початковий pieeiib гастрину (49+5 пг/мл) зако-homípho не змшюеться протягом 90 хв спостереження, коливаючись в межах 58+6 — 34±6 пг/мл. При цьому рН шлункового BMiCTy знижуеться з 7,2+0,1 лище до 6,3+1,0 на 30-й хвилиш, що свщчить про практичну вщсутн!сть кислотно! секреторно'1 в1дповщ1, а евакуац1я його проходить в'яло: половина введеноГ дози покидае шлунок через 10 хв, 2/3 - через 19 хв. Навпаки, вже через 2-3 хв_гпсля введения "Нафтуа" пщ час фази I р1вень гастрину сиро-ватки зростае_з 48+5 пг/мл до 100+.16 пг/мл, тобто на 108 % (р<0,05), з наступним швидким спадом до початкового. Це супроводжуеться швидкою евакуащею води: половина дози - через 3 хв, 2/3 - через 7 хв i зниженням рН BMidy теля 11-16-хвилинного латентного перюду з 7,1+0,1 до 1,0_+0,1 -1,6+0,1, що евщчить про значну активацш моторики i секреци кислоти. Anabi3 ЕГМГ показуе, що при цьому в б1лышй Mipi зростае ампл1туда, частота i i'x добуток, позначений як ¡нтегральна електрична активнють, саме ева-куаторних хвиль. Пожвавлення бюелектрично'Г активносп найб1льше_вира-жене протягом перших 10 хв, що сшвпадае з максимальною швидк1стю ева-куацИ". Найб1льша кореляц1я швидкосп евакуацй' виявлена в1дносно ¡нтегральноГ електричноГ активност! евакуаторних хвиль (г = 0,95; р<0,01), тод1 як вщносно ¡нших параметр1в ЕГМГ вона слабша чи вщеутня.

3 метою виявлення специф^чност! ефект1в нативно'1 "Нафтус1" ми пор1внювали i'x з такими розчину, моделюючого ifi макро1онний склад (штуч-

ного сольового аналога "Нафтуа" - ШСАН), 0,01 М розчину ЫаС1, моделю-ючого ппоточшсть води як один з дточих чинник1в, а також ¡зотсипчного 0,15 М розчину №С1, позбавленого осмотичного та х1м1чного фактор1в под-разнення, моделюючого мехашчну (розтягуючу) дт води (И.Л. Попович, 1987: М.С. Яременко и соавторы, 1989).

Таблица 2

Пор1виялы1а характеристика кислотосекреторних, ефектЬ тест-рщин при введенш 1х пщ час фази \ перюдично! д1ялыюсп

шлунку собаки

Час хв. "Нафтуся" (10) ШСАН (4) 0,01 М ЯаС1 (12) 0,15 М №С1 (5)

рн <}н мМ рн <3н мМ рн О" мМ рн 0« мМ

0 6,5 + 0,2 0 6,9 + 0,2 0 6,8 + 0,1 0 6,5 + 0,1 0

30 2,0 + 0,20 2,70 + 0,60 1,88 + 0,19 2,1 + 0,61 1,95 + 0,11 2,73 + 0,32 2,24 + 0,22 2,41 + 0,37

45 2,7 + 0,1 0,91 + 0,26 2,90 + 0,3 1,11 + 0,32 2,6 + 0,1 1,18 + 0,20 3,0 + 0,2 0,57 + 0,22

60 3,3 + 0,4 0,76 + 0,31 4,0 + 1,4 0,42 + 0,41 3,2 + 0,2 0,85 + 0,22 3,8 + 0,5 0,48 + 0,21

90 5,9 + 0,2 0 6,6 + 0,1 0 5,0 + .0,7 0,31 + 0,15 5,3 + 0,7 0,27 + 0,26

П р и м 1 т к а: показники, шропдпо вщмтш в1д еталонно! групи, позначен!*.

Як видно з табл. 2, при введенш пщ час фази I ва модельш тест-рщини чинять кислотостимулююч1 ефекти, практично аналопчш з д1ею нативноУ • "Нафтуа". 3 другого боку, при введенш тест-рщин пщ час фази III ва вони виявилися однаково неефективними в плат стимуляци кислоутворення. От-же, виявлена кислотостимулююча д1я нативноУ "Нафтуа" зумовлена ме-хашчним чинником (розтягненням шлунку об'емом води), тобто е неспе-циф1чною.

В наступних сер1ях механ1чний фактор в ди "Нафтуа" був усунений шляхом замши швидкого вливання и в шлунок на зрошення нею слизовоГ дна без переходу води в дванадцятипалу кишку. Виявилося, що в процеа 10-хвилинного зрошення 250-ма мшлп-рами як нативноУ "Нафтуа", так 1 0,01 М ) 0,15 М ЫаС1, а також "Нафтусею", попередньо прогрЬою при 80 градусах протягом 1 год 1 охолодженою до 25 градуав, рН перфузату практично не змшюеться, залишаючись на р1вш 6,6+0,1 - 7,1+0,1.

Бщьше того, показано, що зрошення фундальноГ слизовоУ нативною "Нафтусею" не тщьки не активуе и залоз, а й зменшуе Ух кислотну вщповщь

па наступив введения ц'юТ ж води. Разом з тим, терм1чно денатурована "Нафтуся" не здатна загальмовувати секреторну ввдповщь на подразник (табл. 3).

При цьому виявлено наступне. Шсля перфузп ¡зотошчним розчином ЫаС1 р1вень гастрину складав 44+5 пг/мл, тод1 як шсля аналопчноГ процедури з нативною "Нафтусею" - 28±6 пг/мл (11 = 34, р<0,05). В ¡нппй серп через 30 хв шсля штрагастрального введения нативноТ води, котрому передувало зрошения дна нею ж, вивьпьнения гастрину не наступало (52_+6 пг/мл), тод1 як за умови попереднього зрошення 0,15 М ЫаС1 воно мало м1сце (63+5 пг/мл, р<0,05). В третш сергУ показано, що перфуз1я дна денатурова-ною "Нафтусею" не знижуе базального р1вня гастрину (42+9 пг/мл) \ не протидш шдйому його у вщповщь на посладуюче п ¡нтрагастральне введения на 15+6 пг/мл (р<0,05 за критер1ем знаков).

Отримаш даш свщчать, попри шше, про здатшсть нативноГ "Нафтус1" чинити кислотошпб1торну д1ю, причому з1 сторони слизово'Г шлунку, котра маскуеться кислотостимулюючою Д1сю механичного

Таблиця 3

Вплив попереднього зрошення слизово!' дна шлунку на кислотосекторний ефект наступного навантаження водою

Навантаження Початок Через 30 хв Через 60 хв Через 90 хв

N Зрошеня п рН <3" рН <3« рН <2н рН <3»

1. 0,15М\'аС1 Нафтуся-25 10 7,1 0,1 0 2,00 0,20 2,7 0,60 3,30 0,4 0,76 0,36 5,9 0,2 0

2. Нафтуся-25 Нафтуся-25 9 7,1 0,1 0 2,80 0,21 1,26 0,47 2,94 0,27 1,00 0,36 4,1 0,3 0,04 0,01

3. Нафтуся-80 Нафтуся-80 8 7,1 0,1 0 2,01 0,12 4,32 0,99 2,19 0,05 2,25 0,27 - -

р 1-2 <0,05 нв нв нв <0,01 <0,0!

р1-3 нв нв <0,05 <0,01

р2-3 <0,05 <0,05 <0,01 <0,01

фактора. Щоби ч1тюше виявити гальм1вну д1ю, слщ було усунути ос-таннш, зменшивши об'см (дозу) води.

3. Динамша функционального стану шлунка за умови введения малоТ дози води "Нафтуся"

Експерименти ставили на 16 собаках на установщ "Гастрокомбайн", ви-користовуючи воду "Нафтуся" св. 1-НО, шд1гр1ту до 38 градуав, в доз1

3 мл/кг, прийнятж в клпичшй бальнеологи (И.С. Смиян, 1973, 1985). Введения здшснювали гид час третьоУ чверт1 фази I та першоУ половини фази III МММК.

При введенш нативно'У "Нафтуа" в шлунок на фош вщносного спокою його моторики вже через млька хвилин остання активусться, воображениям чого е зростання ампл1туди хвиль електрогастромюграми. Максимум акти-ваЦ11 спостер1гасться М1ж 10-15-ю хвилинами, гнсля чого ампл1туда хвиль спадае до початкового р1вня. Пот1м наступае друга фаза активацп моторики, менш виражена, але тривалша. Штучний сольовий аналог "Нафтуа" теж гндвищус бюелектричну актившеть м'яз1в шлунку, але в мешшй м1р1 1 лише протягом короткого часу. 3 другого боку, денатурована "Нафтуся", позбавле-на деяких оргашчних речовин, пщвищуе ампл1туду хвиль електрогастромюграми в бшышй м1р1, нiж нативна вода. При цьому також не наступае р1зкого шсляшкового спаду активносп моторики.

Введения нативно'У "Нафтус1" на фош регулярних скорочень шлунку об-ривае Ух на перюд 15-20 хв., июля чого ампл1туда хвиль електрогастромюграми поступово вщвищуеться.

Динамку трансмуральноУ р1зниц1 потеншал1в реестрували за умов введения тест-рщин шд час фази I.

При синхроншй реестрацн ЕГГ виявлено, що зразу теля введения нативно'У води "Нафтуся" р1зниця потенц1ал1в знижуеться в середньому на 15 мВ, надал1 це зниження продовжуеться, досягаючи мЫмальних значень (на 24-30 мВ) на 25-35-й хв, шеля чого р1зниця потенц1ал1в поступово шдвищусться, залишаючись все ж зниженою до кшця годинного спостере-жения.

ШСАН практично вщтворюс змши електрогастрограми, зумовлеш натив-ною водою, дещо поступаючись останшй протягом перших 20 хв реакци 1 переважаючи - протягом наступних 40 хв. В той же час терм1чно денатурована вода "Нафтуся" чинить значно вираженшу д1ю на трансмуральну ршницю потеищалгв, особливо протягом перших 15 хв гнсля введения, при цьому в окремих випадках наступае нав1ть УУ реверая.

Звертае на себе увагу зб1льшення амплЬуди спонтанних (ритм1чних) ко-ливань р1знищ потенщал1в, котр1, як вщомо, вщображують актившеть моторики шлунку (И.А. Алешин и соавторы, 1983) на фош ГУ надповшьних змш, вщображуючих секреторну актившеть. Дослщженню останньоУ присвячений наступний розд1л.

При введенш нативно'У "Нафтус1" шд час фази I величина ¡нтрагастрального рН практично не вщхилясться в1д початково'У (7,5+0,1), коливаючись в межах 7,2-7,8 протягом 60 хв спостереження. Шсля введения 0,15 М ЫаС1 рН знижуеться з 7,5 + 0,2 лише до 6,6+0,3 на 45-й хвилиш. ШСАН викликае за даних умов ¡стотшше зниження рН, досягаючи шку -3,6 ± 0,4 - на 30-й хвилиш. Аналопчно д1е 1 0,01 М ЫаС1 (рН 3,4 + 0,5). В той же час денатурована "Нафтуся" вщчутно активуе кислоутворення, про що евщчить зниження рН з 7,1 + 0,1 до 1,31 +_0,17 на 30-й хвилиш.

Якщо ж ввести нативну "Нафтусю" шд час фази III, то можна за-рееструвати незначне, але в1ропдне залужнення фундальноУ слизово!', тобто шдвищення рН з 7,5 + 0,1 до 8,2 - 8,3 протягом 30 хв. Пот1м рН поступово знижуеться до 8,1 - 7,7, так що тривалють перюду залужнення складае 5560 хв. Це свщчить про активашю секрецп бжарбонапв 1 /або гальмування мпнмального базального кислоутворення (И. Л. Попович, 1987). Денатурова-на "Нафтуся" за даних умов збер1гае свою кислотостимулюючу дш, хоч \ значно редуковану: зниження рН досягае лише 5,3 + 0,5 на 25-й хвилиш, в той час як модсльш тест-розчини и щлком втрачають (рН коливаеться на р1вн1 6,8 -7,0). Природно, що 1зоточшчний розчин ЫаС1 теж неактивний.

Сказане цклком стосуеться 1 ¡нших простих тест-розчишв, що мштять ту чи шшу комбшац1ю макро'юн'ш "Нафтус1" у вщповщшй концентрацп: 5-1 ОмМ б1карбонат1в 1 хлорид1в \ 1 мкМ сульфат1в кальц1ю, магн1ю 1 натр1ю, а також дистильовано!' води, а саме: при введенш гид час фази III вони ютотно не впливають на пристшковий рН, тод1, як введения шд час фази I викликае кислотну вщповщь.

Дослщження динамки р1вня гормошв ГЕПЕС в кров1 показало, що на-тивна "Нафтуся", введена шд час фази I, стимулюе вив1льнення як гастри-ну, так 1 гастрошв. Так, вже через 2-4 хв. шсля введения концентрац1я гаст-рину шдвищуеться з 42+5 пг/мл до 85+11 пг/мл, на 4-8-й хвилинах спадае до початкового р1вня -44+6 пг/мл, гпсля чого шдшмаеться друга хвиля га-стринеми висотою 102 + 13 пг/мл, котра збер1гаеться до кшця годинного спостереження. Одночасно шдвищуеться вмют в кров! шсулшу - шдикатора . гастрошв (Б.Г. Кузнецов и соавторы, 1984, 1986; Л.С. Василевская, 1986) -на 47-62 %, а також конкретних гастрошв: глюкагону - з 431 _+ 20 пг/мл до 522 + 19 пг/мл або на 21 % на 10-й хвилиш (пне реакдн), соматоста-тину - з 26-26,5 пг/мл до 35-42,5 пг/мл на 2-4-й хвилиш. Соматостатин-га-стриновий ¡ндекс зростае при цьому з 0,23-0,47 до 0,33-0,71, що свщчить про переваження гастроново'1 реакцп над гастриновою 1 пояснюе вщсутшсть активаци кислотоутворення чи його гальмування при незначшй активацн моторики.

Денатурована "Нафтуся" стимулюе вившьнсння лише гастрину в таюй же м1р1, як 1 нативна, не впливаючи при цьему на р1вень глюкагону (92-101 % в1д базального) ) знижуючи соматостатиново-гастриновий ¡ндекс.

Виявлеш гормональш реакцп дозволяють пояснити результати останньоГ серп дослав на ф'1суальних собаках, в котрих методом подвшного тесту вив-чали вплив нативноГ "Нафтуа" на стимульовану секрецпо шлунка. Показано, що ¡нтрагастральне введения п за 10 хв. до ш'екцп пстамшу зменшуе годинне напруження секрецП' на 40 + 8 %, дебгг кислоти - на 46+8 %, деб1т пепсину - на 70 + 5 %. При цьому не виявлено кореляцп м!ж швидюстю евакуацп води 1 глибиною н гальм1вноГ ди, що непрямо евщчить про п запуск, попри шше, 1 31 сторони слизовоТ шлунка. 1нтрадуоденальне вливання теж зменшувало параметри пстамшовоГ секрецп приблизно в тШ же м1рк В той же час "Нафтуся" триденного збер1гання з доступом повггря збшьшувала секрещю на 4 %, кислотоутворення - на 12 %, 1 це за умов максимального пстамшового тесту.

Параметри пентагастриновсм секреци гид впливом нативно'1 "Нафтуа" зменшувалися так: годинне напруження - на 23 + 8 %, деб\т кислоти -на 47 _+ 7 %, деб1т песину - на 26 _+ 4 %.

висновки

1. В процеа перюдично! д\ялыюсп шлунку цикл!чним змшам шдлягають не лише показники бюелектрично! активносп його м'яз1в, а й трансмуральна р1зниця по-тенц!ал1в, пристшковий рН, р!вень сироваткового гастрину.

2. Визначальний вплив на характер функцюналыю! вщповщ шлунку на введения води мае фаза його перюдичноТ д1яльност1, пщ час котроТ воно здшснюеться.

3. Нативна вода "Нафтуся", застосована у великш доз1 (15 мл/кг), прийняпй в експериментальшй бальнеологи, 1 введена в шлунок собаки гад час фази I його перюдично! д1яльност1, стимулюе вившьнення в кров гастрину, що супроводжуеться активащею моторно-евакуаторноТ та кислотно-секреторно! функцш. При введенш води пщ час фази III моторика шлунку на короткий час гальмуеться, евакуащя проходить повиьно, гастриновий та кислото- секреторний апарати активуюгься лише в не-значшй м1рг

4. Аналопчну дно на кислотоутворення чинять водно-сольош розчини, моделююч1 макроюнний склад "НафтусГ, чи П гшотон1чшсть (0,01 М №С1), а також ¡зотошчний (0,15 М) розчин МаС1, що свщчить про зумовлешсть кислотостимулюючого ефекту мехатчним чинником (розтягненням шлунку об'емои води), тобто його неспе-циф1чний характер.

5. Застосування нативно! води "Нафтуся" в мал1й доз1 (3 мл/кг), прийняпй в клппчшй бальнеолопТ, викликае при введенш пщ час фази I вившьнення в кров як гастрину, так 1 гастрошв - ¡нсулшу, глюкагону та соматостатину, що супроводжуеться активац¡ею моторики шлунку без змши ¡нтрагастрального рН. При введенш пщ час фази III регулярш скорочення шлунку короткочасно гальмуються, високий р1вень сироваткового гастрину знижуеться, а ¡нтрагастральний рН пщвищуеться.

6. Вода "Нафтуся", денатурована шляхом штенсивно! терм1чноТ обробки, при введенш шд час фази I стимулюе вившьнення лише гастрину, що супроводжуеться бшьш штенсивною активащею моторики 1 значним зниженням ¡нтрагастрального рН. При введенш такоТ води пщ час фази III зниження високого р1вня гастрину виражене менше, кислотосекторна реакщя мае мюце, але виражена значно слабше. Пщ час фази I штучний сольовий аналог "НафтусГ активуе вившьнення гастрину в незначнш М1р1, що поеднуеться ¡3 слабкою кислотною шдповщдю 1 незначною активацию моторики. Модельш водно-солыш розчини 1 дистильована вода, введет шд час фази I, викликають незначне зниження рН, а пщ час фази III зовам неактивш. Це свщчить про наявшсть специф1чноТ дн нативноТ "НафтусГ на шлунок 1 ¡нверсто ще! да внаслщок денатурацн води.

7. Попередне введения нативно! "НафтусГ' вщчутно гальмуе секрещю, стимульо-вану пстамшом або пентагастрином, тод1 як денатурована вода чинить протилежну Д1Ю. Гальм1вна Д1я запускаеться 31 сторони як шлунка, так 1 12-пало! кишки.

Практичш рекомендацп

1. При дослщженш ф1зюлопчно! ди води "Нафтуся" слщ обов'язково враховувати фазу перюдично! Д1ялыюст1, пщ час котро! здшснюеться П введения, а також величину дози.

2. Води типу "Нафтуся" як таю, що мштять в своему склад1 лабьтьш компоненти, слщ дослщжувати в найближчий час теля забору.

Впровадження результатов дослЬтження в практику

Одержан! результати впроваджеш шляхом публжаци в науковш npeci. Висновки i ре-комендацп, що випливають з робота, використаш в лаборатори при плануванш та прове-денш дослщжень змш ф1зюлопчно! активносп л1кувальних вод типу "Нафтуся" труска-вецького родовища, зумовлених антропогенними чинниками, а також вод нововщкритих родовищ та свердловин (Помфки, Липки, Гута). Окрем1 матер1али включеш в курс лекшй по бальнеологи для курсант1в кафедри рсабишаци ФУЛШ ЛДМУ.

Материли дисертацп вщображеш в наступних роботах:

1. Тимочко О.Б., Попович I.JI., Бутусова i.A. Перченко В.П. Дослщження зв'язмв «¡ж деякими функщями шлунка теля прийому води "Нафтуся"// Експериментальна та клппчна ф1зюлопя. - 36. наук, праць до 100-р1ччя каф.ф1зюлогИ (10-14 жовтня 1995). -JlbBie, 1995. - С.318-319.

2. Попович 1.Л., Тимочко О.Б. Модиф1кащя методики анализу електрогастромюграми i застосування п для оцшки моторно-евакуаторно! функцп шлунку при навантаженш водою // Реабштащя та л1кування в санаторно-курортних умовах. - Доп. наук. - практ. конф., приев. 55-р1ччю Трускавецького вшськового санаторпо. - Трускавець, 1996. - С. 61-63.

3. Тимочко О.Б., Панасюк G.M. До питания про роль стимуляцп моторики шлунку в генез! больового синдрому теля прийому води "Нафтуся"//Медична рсаб1т!тац1я по-терпших внаоидок Чорнобильсько! катастрофи. - Тези допов.наук.-практ. конф. - Трускавець, 1996. - С.64.

4. Панасюк С.М., Тимочко О.Б., Попович i.Jl., Перченко В.П. Вплив л1кувально! води "Нафтуся" на бтелектричну актившеть шлунку у собак // BiciinK проблем медично! реабштацп i ф1зютерапп. - 1996.- N2-3, вип. 2. - С.82-84.

5. Тимочко О.Б., Попович 1.Л., Бутусова i.A., Лахш П.В., Губкш В.А. Вплив лжувально! води "Нафтуся" на пстамшову та пентагастринову секрецш у собак // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Том XVII. Львив, 1996.- С. 311317.

6. Попович ГЛ., Тимочко О.Б. Вплив водно-сольових розчишв низько! кон-центрацн на позатравну секрецно кислоти у собак // Там же. - С. 318-321.

7. Флюнт I.C., Тимочко О.Б., Лахш П.В., Попович ¡JI., Бутусова i.A. Роль фази периодично! д1яльност1 шлунку в його реакци на лжувальну воду "Нафтуся" // Ме-дична реабш., курорт., ф1зютер. - 1997. - N1. - С. 31-37.

РЕЗЮМЕ

Тымочко О.Б. Динамика моторно-эвакуаторной и секреторной функций желудка и содержания в крови регуляторных полипептидов после употребления воды "Нафтуся" (экспериментальное исследование).

Диссертация (рукопись) на соискание научной степени кандидата медицинских наук но специальности 14.03.03. - нормальная физиология. Львопский государственный медицинский университет, Львов, 1997.

В хроническом эксперименте на здоровых собаках, используя методы электрога- ■ стромиографии, электрогастрографии, интрагастралыюй рН-метрии, перфузинно-ас-пирационный, фистульный и радиоиммунного анализа, исследовано влияние одноразового употребления воды "Нафтуся" на моторно—эвакуаторную и секреторную функции желудка и их взаимосвязь, опосредованную регуляторными иолипептидами, при внепшцеварительной периодической деятельности и стимуляции гистамином и пентагастрином. Установлено, что нативная "Нафтуся", введенная в дозе 3 мл/кг во время фазы покоя, стимулирует высвобождение в кровь гастрина и гастронов (инсулина, соматостатина, глюкагона), что сопровождается умеренной активацией моторики и снижением трансмуральной разницы потенциалов (РП) без инициации кисло-тообразования. "Нафтуся", подвергнутая интенсивной термической обработке, обладает лишь гастрининкреторным эффектом, что сопровождается более выраженной активацией моторики и снижением РП, а также инициацией кислотообразования. Предварительное введение нативной "Нафтуси" в желудок или двенадцатиперстную кишку существенно угнетает секрецию, стимулируемую гистамином или пентагастрином.

Ключов1 слова: вода "Нафтуся", моторио-евакуаторна i секреторна функци шлунку, регуляторш полшептиди.

Tymotchko O.B. The dynamic of gastric motility, emptying and secretion and blood level of regulatory polypeptides by using of water "Naftussja" (experimental research).

Candidate of medical scientific degree work (manuscript), speciality 14.03.03. - normal physiology. L'viv State Medical University, the city of L'viv, 1997.

In the chronic experiment on healthy dogs using the methods of electrogastromiography, electrogastrography, intragastrale pH-metry, perfusionale, aspirationale fistulare and radioimmunoassay, it is investigated the influence of intake the water "Naftussja" on motor-evacuator and a secretory function of stomach and their communication at extradigestive periodic activity and stimulation by histamine and pentagastrine. It is researched that natural "Naftussja" ising in the dose of 3 ml/kg durind complete rest stimulates releasing of gastrin and gastrones (insulin, somatostatine, glucagone) in the blood. It's accompanied by moderate activation of motility and reduction of transmural difference of potentials. "Naftussia" has only gastrinincretory effect which is accompanied be more marked acly gastrinincretory effect which is accompanied by more marked activation of motility and reduction of the difference of potentials. Preliminary usind of natural "Naftussja" in the stomach or in the duodenum inhibites the secretion stimulated by histamine and pentagastrine.

Здано до набору 6.03.96. ГПдписано до друку 21.03.1997 року.

Комп'ютерний iiaöip. Формат 60x84'/16. Пашр друкарський.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 0,93.

* Тираж 100. Зам. №517.

Дрогобицька MicbKa друкарня, Льв1всько1 обл.

293720 м. Дрогобич, вул. ¡. Мазепи, 7.