Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Диетическое потребление магния и калия при артериальной гипертонии: факторы риска, перспективы профилактики

с_о

^МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

-£

ЄІАЇіїСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ии

^ 1=1 ім.акад. М. Д. СТРАЖЕСКА

і__

о_ -г~

На правах рукопису

САЄГ Мохамед Махмуд

ДІЄТИЧНЕ СПОЖИВАННЯ МАГНІЮ І КАЛІЮ ПРИ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТОНІЇ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФІЛАКТИКИ

14.01.11 - Кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1996

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор

Коломієць Вікторія Володимирівна

доктор медичних наук, член-коре-спондент НАН і АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, професор

Бобров Володимир Олексійович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Смирнова Ірина Павлівна доктор медичних наук, професор Алексеенко Зоя Костянтинівна Провідна установа: Дніпропетровська медична академія

Захист відбудеться " /<У% 1996 року

о годині на засіданні спеціалізованої вченої раді

Д 01.22.01 Українського науково-дослідного інститута кардіології ім. М.Д. Стражеска МОЗ України за адресою:

(252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського НДІ кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска Автореферат розіслано " ^ ^ ^ б Р-

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, доктор медичних наук,

• МАЛИНОВСЬКА І.Е

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ гтуальність теми. Надзвичайно висока розповсюдженість серед іселення артеріальної гіпертензії (АГ) та її серцево-судин-іх ускладнень,в тому числі тих,що ведуть до смерті та інва-.дності, зумовлює актуальність пошуку нових недостатньо ві-імих факторів ризику розвитку АГ з метою розробки більш >ективних методів її первинної і вторинної профілактики >ритов А.Н.,1996; Оганов Р.Г.,1990-1996; Кушаковский М.С., >82). Відома важлива роль магнію та калію в процесах скоро-:ння,розслаблення гладких м'язів судин,і в регуляції їх то-гсу і рівня артеріального тиску (AT)(Altura В., 1995) .Серце-і-судинні захворювання із збільшенням судинного опору асо-юються з дефіцитом магнію і калію. Іони магнію, вступаючи прямий антагонізм з кальцієм, знижують базальний тонус і юнтанні періодичні скорочення (Dolson G., et аі., 1995).

[іни співвідношення магній/кальцій змінюють чутливість су-:н до дії катехоламінів, ангіотензину, ацетілхоліну. Маг-й, що міститься в м'язах, щільно зв’язаний з вмістом ка-

io. Якщо вміст магнію зменшується, то калій теж утрачуєть-

Дефіцит магнію і калію в організмі виникає з трьох при-:н: внаслідок недостатнього дієтичного споживання, надмір-

іго виведення при лікуванні діуретиками та порушення регу-

:ції їх метаболізму (Durlach J., 1995; Grobbee D., et al,

95; Handwerker S., et al., 1996]. Є суперечливі відомості іо те, що недостатнє дієтичне споживання магнію і калію юціюється з більш високою частотою АГ, а збагачення раціо-

■ калієм або магнієм сприяє зниженню рівня AT (Wester P., 95; Vanleer E., et al. 1995; Brancati F. , et al., 1996,

cks F., et al., 1995). Додаткове дієтичне, приймання магнію

і калію чинить не тільки антигіпертензивний ефект, але : нефро-, кардіо- и вазопротекторний, попереджаючи ішемію ни рок, гіперсекрецію реніну, розвиток гіпертрофії міокарду знижуючи реактивність судин мозку і смертність від мозкови. інсультів (Rob P., et al., 1996; Ishimitsu T., et al., 1995 Dolson G., et al., 1995).

Мета дослідження: знизити розповсюдженість і інциден

артеріальної гіпертензії шляхом розробки методу її ефектив ної первинної профілактики в популяції, що базується на ко рекції дієтичного споживання магнію та калію.

Завдання дослідження:

1. Вивчити вплив дієтичного споживання магнію і калі: на рівень артеріального тиску в популяційному дослідженні.

2. Характеризувати взаємозв'язок між дієтичним спожи ванням магнію і калію та ризиком розвитку артеріальної гі пертензії.

3. Порівняти значення недостатнього дієтичного спожи вагіня магнію і калію із значенням інших відомих важливіши факторів ризику в розвитку артеріальної гіпертензії.

4. Визначити харчові продукти і страви, що переважн споживаються в популяції, і мають несприятливий та оптималь ний вміст магнію і калію.

5. Вияснити фізіологічно обгрунтовану потребу організм людини у дієтичному надходженні магнію і калію з метою про філактики артеріальної гіпертензії.

6. Оцінити у проспективному дослідженні можливість зни ження інциденту артеріальної гіпертонії шляхом розробки оп тимального дієтичного споживання магнію і.калію.

7. Розробити оптимальну за вмістом магнію і калію,

- З -

:кож білків, жирів, вуглеводів та енергетичною цінністю лігу для профілактики артеріальної гіпертонії.

Наукова новизна. Визначена роль недостатнього діє-ічного споживання магнію і калію у розвитку АГ. Дана харак-:ристика харчування населення, яке зумовлює недостатнє діє-[чне споживання магнію і калію, як фактора ризику АГ. Вияс-:на фізіологічно обгрунтована потреба металургів у дієтич-іму надходженні магнію і калію з метою первинної профілак-;ки АГ. Показана принципова можливість попередження розвит-

■ АГ за допомогою оптимального дієтичного споживання магнію калію, розроблено метод первинної популяційної профілакти-: артеріальної гіпертензії шляхом досягнення оптимального етичного споживання магнію і калію.

Теоретичне і практичне Значенння роботи. Визначення ро-порушеного дієтичного споживання магнію і калію у розвит-

■ артеріальної гіпертензії та розробці методу первинної по-ляційної профілактики артеріальної гіпертензії шляхом оп-:мального дієтичного споживання магнію і-калію. Апробовані популяційному дослідженні і використані у робітників про-слових підприємств методи оцінки споживання магнію і калію використанням анкет і вивченням добової ниркової екскреції гнію і калію. Дані про споживання магнію і калію робітними металургійної промисловості Донбасу важливі для органіці! роботи по здійсненню масової первинної профілактики '. Знайдено, що, особи, які споживають меніііе 300 мг магнію менше 2000 мг калію, мають високий ризик захворіти АГ, то-

вони особливо потребують спостереження і спеціальних про-лактичних заходів. Вияснено, що навіть у осіб, маючих ві-мі фактори ризику АГ (надмірну масу тіла, надмірне спожи-

вання солі, у тих, хто палить або часто вживає алкоголь, ма< АГ в сімейному анамнезі), можливо у частині випадків попереджувати розвиток АГ шляхом достатнього дієтичного споживання калію - не менше 4 000 мг і магнію не менше 500 мг н; добу. Розроблено метод первинної профілактики АГ в організованій популяції промислових робітників шляхом оптимізаці: харчування, що передбачає корекцію дієтичного споживанні магнію і калію. Запропонована і апробована в організованії популяції оптимальна за вмістом магнію і калію, а також білків, жирів, вуглеводів та енергетичній цінності дієта дл) первинної профілактики АГ у промислових робітників.

Основні положення, що висунуті до Захисту:

1. Недостатній вміст у харчовому раціоні калію і магнії є значним фактором ризику розвитку АГ

2. Для ефективної первинної профілактики АГ оптимальниі є харчування, що вміщує не менше 2000 мг калію і 500 мг магнію на добу.

3. Досягнення оптимального споживання калію і магнію зі допомогою дієтичних заходів дозволяє ефективно знизити роз-повсюдженість і інцидент АГ в популяції.

Апробація роботи. Основні положення роботи обговорювались на ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю кафедри терапії -1 Києвської медичної академі: післядипломної освіти (Київ, 1996), на науковій конференцій "Актуальні проблеми медицини Донбасу" (Донецьк, 1996), ні науковій конференції з кардіології (Кишинев, 1996), міжнародній конференції з харчування (Відень, Австрія, 1995), н. науковій конференції польського кардіологічного товариств, (Варшава, Польща, 1995), на кардіологічному конгресі краї;

- 5 - '

іії (Балі, Індонезія, 1995), на 23 конгресі міжнародного івариства внутрішньої медицини (Маніла, Філіпіни, 1996), на міжнародній конференції з неінвазивної кардіології (Тель-*ів, Ізраіль, 1995), на конгресі країн Азії з профілактики 'динних захворювань (Сингапур, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 іукових робіт.

Впровадження. Результати дослідження впроваджені у іактику роботи поліклінік міських лікарень м. Макіївки і м. інецька, а також у педагогічний процес на кафедрах внутріш-.х хвороб Донецького і Луганського медичних університетів.

Декларація особистого внеску дисертанта в розробку на-:ових результатів дослідження. Автором особисто проведено:

- вивчення дієтичного'споживання магнію і калію в епі-.міологічному дослідженні робітників-металургів за допомо-ію анкет про добове харчування за муляжами готових продук-в і страв і міряння добової екскреції магнію і калію; '

- математична і статистична обробка матеріалів дослід-:ння на персональнім комп'ютері ІВМ;

- розробка варіанта дієти з оптимальним вмістом магнію

калію; ■

- первинна індивідуальна і колективна профілактика ар-ріальної гіпертензії в популяції шляхом корекції дієтично-

споживання магнію і калію;

- аналіз всього первинного матеріалу;

- сформульовані основні положення і висновки роботи.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сто-

нках машинопису, вміщує 17 таблиць і 33 малюнки, склада-ься із вступу, огляду літератури, 4 глав власних результа-

- б -

тів, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного вказівника з 216 джерел (191 - іноземні).

ЗМІСТ РОБОТИ МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Епідеміологічне (популяційне) проспективне профілактичне дослідження проведено в двох популяціях робітників дво; металургійних заводів - Донецького і Макіївського, рандомі-зованих за статтю, віком і професією. Обслідувано 2250 (і кожній популяції по 1125) чоловіків у віці 30-44 років, робітники основних профессій. Одна популяція - робітники Макіївського металургійного заводу - була популяцією активно: профілактики, тому що в неї проводили дієтичне втручання, спрямоване на збільшення споживання з їжею магнію і калію Друга популяція робітників Донецького металургійного завод; була популяцією порівняння - в неї не проводили спеціальни: заходів з первинної профілактики АГ.

Дослідження здійснювалось в 1991-1992 рр. Проводил) скринуюче обстеження популяції з мірянням АТ, частоти пульсу, зріста и маси тіла та опитуванням за стандартними анкетами з дотримуванням всіх правил стандартизації.

Міряння АТ проводили згідно з рекомендаціями ВООЗ ртутним тонометром двічі з точністю до 2 мм рт. ст. В групу з А! відносили осіб з діастолічним АТ > 95 мм рт.ст., з пограніч-ною гіпертензією (ПГ) - осіб з діастолічним АТ 90-94 мм рт ст., з високим нормальним АТ (ВНАТ) - 85-89 мм рт.ст., : нормальним АТ - 60 -84 мм рт.ст. Аналогічний аналіз проводили і за систолічним АТ: АГ - систолічний АТ >160 мм рт.ст.

ПГ - систолічний АТ 140-159 мм рт.ст., нормальний АТ 90-139 мм рт.ст.

Стандартна анкета вміщувала паспортну частину, розділ :обистого анамнезу, розділ для оцінки різних можливих фак->рів ризику АГ. Паспортна частина вміщувала не тільки за-ільноприйняті питання, але і відомості про професії і про-:сіональний стаж обслідуваного. Розділ можливих факторів ізику вміщує відомості про режим харчування та сольовий ре-ім, про перевагу тих чи інших продуктів, про вживання алко-шьних напоїв, паління і спадковість. Розділ, що вміщує ін-ірмацію про особистий анамнез, має питання про захворюван-[, які можуть бути причиною симптоматичної АГ.

Антропометрічне дослідження проводили стандартним мето->м. Масу обслідуваного визначали на медичній вазі з точніс-) до 100 г,зріст - на медичному зрістометрі з точністю до 5 см. Розраховували індекс Кетле за формулою:

Індекс Кетле = маса тіла (кг) : зріст(м)2

Надмірною вважали масу тіла при індексі Кетле, що до-.внював і перебільшував 30,0.

З метою оцінки добового споживання магнію і калію вико-[стовували:

1) стандартну анкету про вживання продуктів харчування і 24 години за допомогою муляжів готових продуктів і страв ідля зменшення елементу суб'єктивності при кількісній оцін-. споживання продуктів з наступним розрахунком вміщення в ібовій дієті магнію і калію.

Продукти ми розділили на 6 груп. До 1-ї групи віднесли ясні, рибні продукти та яйці; до 2-ї - молоко і молочні юдукти; до 3-ї - крупи, злакові і локшинні вироби; до 4-ї овочі і фрукти; до - 5-ї - перші страви; до 6-ї - інші іукор, цукерки, горіхи і т.ін.).

2) визначення ниркової екскреції магнії, калію і натрік в добовій сечі, яку збирали на протязі 24 годин у спеціальні контейнери, принцип роботи яких, - збір 1/42 об'єма добової сечі у спеціальний резервуар. Добову ниркову зкскрецік злектролитів міряли у 20 % вибірці із популяції.

Концентрацію калію і натрію в сечі визначали методом полум'яної фотометрії на полум'яному фотометрі "Цейс-3". Концентрацію магнію в сечі визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі "Сатурн-3". Екскрецію електролитів розраховували за формулою:

ЕЗ = из х V, - де

ЕЗ - екскреція електролиту, ммоль/24 г; из - концентрація електролиту в сечі, ммоль/л; V - добовий діурез, л

Провели первинне обслідування популяції і через рік -річне. Протягом року здійснювали активну первинну профілактику АГ шляхом дієтичного втручання, спрямованого на збільшення споживання магнію і калію. Один раз на квартал з меток контролю за здійсненням профілактичного дієтичного втручання проводили контрольні обстеження 25 % вибірки з популяції, під час якого заповнювали анкету про добове харчування за муляжами готових продуктів і страв. У 5% вибірці з популяціл визначали добову екскрецію злектролитів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ В обслідуваній популяції активної профілактики м> знайшли 590 осіб (5’9,0 %) з нормальним рівнем АТ, 19С (19,0 %) з погранічною гіпертензією і 220 осіб (22,0 %) з АІ за рівнем діастолічного АТ. 170 обслідуваних (17,0 %) малі-високий нормальний рівень АТ.

З таблиці 1 видно, що дві обслідувані популяції не від-

_ д _

Таблиця 1

Рівні артеріального тиску в обслідуваних металургів в зпуляціях активної профілактики (ПАП) та порівняння (ПП) ----------------------------------------------------------------+

Показник ! ПАП _і ! ПП

Т [Кількість ! 1 І 1 1 % '.Кількість ! 1 1 І і %

+

Сількість осіб з

юрмальним ДАТ 593 59,3 631 63,1

в т.ч. з ВНАТ 172 17,2 165 16, 5

Сількість осіб з ПГ 190 19,0 173 17,3

Сількість осіб з АГ 217. 21,7 196 19, 6

Передній рівень ДАТ, 87, 25+1,05 86,54+0, 99

їм рт. ст

.зняються будь-скільки між собою за рівнем АТ і розповсюд-:ністю АГ або ПГ. В обох популяціях частота знаходження АГ ПГ мало відрізняється від даних про розповсюдженість АГ і 1 в інших популяціях, обслідуваних раніш в країнах СНД (Ах-;тели М.А., 1989; Глазунов И.С., 1987; Оганов Р.Г., 1990).

; видно з наведених у таблиці 1 даних, розповсюдження АГ у >ловіків 30-44 років, мешкаючих у Донбасі й зайнятих у важ-.й промисловості, досить велике і безумовно потребує роз->бки і здіснення ефективних масових профілактичних заходів.

Давно доведена роль у розвитку АГ деяких відомих факто-.в ризику: віку, обтяженої спадковості (наявність АГ у сі-

;йному анамнезі у близьких родичів), надмірної маси тіла, >гранічної гіпертензії, надмірного споживання солі, палін-

- 10 -

ня, вживання алкоголю, визначення смакових звичок і т.ін.

Ми знайшли значно більш часту наявність АГ у сімейному анамнезі у осіб з АГ (59 %) , ніж у осіб з нормальним А1 (24,7 %) . З 320 обслідуваних з обтяженим за АГ сімейниіі анамнезом АГ відзначена у 46,0 %. З 680 обслідуваних, що не мають АГ у сімейному анамнезі, АГ спостерігалась у 13,2 Я випадків. Середній вік осіб з нормальним AT (37,0±0,40 років) практично не відрізняється від середнього віку осіб ї АГ (37,5±0,79 років). У обслідуваних нами популяціях кількість осіб з ПГ достатньо велика як за CAT, так і за ДАТ.

В обстеженій популяції ми не відзначили істотної різниці між рівнем AT і звичкою до досолювання їжі.

850 осіб (85,0 % ПАП) мали нормальну масу тіла (індекс Кетле < ЗО). Середнє значення індексу Кетле в осіб з нормальним AT склало 24,9б±0,40. У хворих на АГ воно було більїі високим - 28,26±1,19 (р < 0,05).

Серед осіб з АГ половина палить більше 10 цигарок нг день, а половина не палить зовсім. Тих, хто палить менше 1( цигарок на день, у цій групі взагалі не було. Ті, хто мале палить знайдені лише у групі осіб з нормальним AT.

Особи з АГ частіше вживають алкоголь. Серед осіб з А1 більше тих, хто вживає алкоголь декілька разів на тиждень і навіть щоденно. Серед осіб з нормальним AT, навпаки, більше тих, хто вживає алкоголь рідше - декілька разів на місяць, але не кожен тиждень, і тих, хто вживає алкоголь рідше 1 разу на місяць.

Лише 16,5 % обслідуваних не мали факторів ризику, більше половини популяції мали 2 та більше факторів, третя частина популяції мала 3 і більше факторів ризику. Проте cepej

5слідуваних з нормальним АТ ми знайшли вдвічі більше осіб, з не мали факторів ризику і вдвічі менше тих, хто мав З, 4 більше факторів ризику АГ, ніж серед осіб з АГ.

Дієтичне споживання калію склало в популяції 916-6819 1 на добу, в середньому 2855±141 мг на добу (Табл.2) . 75 %

Таблиця 2

.етичне споживання і ниркова екскреція (5 % вибірка) калію, магнію і натрію в популяції активної профілактики (М±т)

-------------------------------------------------------------------+

лруппи

іаних

Добове ! споживання, мг | Добова екскреція, ! ммоль !

Калію !Магнію! Калію ! Натрію ! Магнію]

З нормальним

Я1 п = 421 3573І191 540±31 57,912,0 181,3±19,1 5,8±0,3

З високим >рмальним АТ

п = 172 3330±367 503І69 55,9±3,2 185,3±22,2 5,7±0,б

З АГ . ' .

гі= 217 1730±187*299±41* 43,9±3,0* 258,6±13,9*3,9±0,4*

З ПГ

п = 170 1976±185*327±39* 48,8±3,5*293,4±14,4* 4,2±0,5*

:я популяція •

п = 1000 2855±141 388±24 52,9±1,7 217,91±9,2 5,2±0.2

+

* - статистично вірогідно відрізняється від показника у осіб з нормальним АТ (р<0.01)

популяції споживають калій у добовій кількості 1500-4000 мг.

Залежність рівня АТ від величини дієтичного споживання калію достатньо щільна - коефіцієнт кореляції між цими показниками склав для діастолічного АТ -0,449, для систолічного АТ -0,379.

Найнижчим споживанням калію відрізняються хворі на АГ. У осіб з ПГ також спостерігали недостатнє споживання калію.

При мінімальному споживанні калію < 1000 мг у 100 % обслідуваних цієї групи знайдена АГ. Серед групи осіб, що споживають менше 1500 мг калію на добу регіструється мінімальна кількхсть осіб з нормальним АТ. У діапазоні добового споживання калію 1500-4000 мг частота АГ середня 9-20 %, а серег осіб, що споживають > 4000 мг калію на добу ми не знайшла

жодної з випадку АГ. При споживанні калію 1000 -1500 мг діагностуються 31,0 % ПГ, так що’більшість осіб цієї групи -

7 8,0 V мають підвищений АТ.

іГл виділили 4 рівні споживання калію, істотно змінюючи* рівні ціастоліичного АТ . 1-й рівень - споживання менше

1500 мг на добу супроводжується АГ у 100 % обслідуваних. 2-Р рірєнь - 1500-2000 мг супроводжується в середньому підвищенням АТ до рівня ПГ. 3-й рівень - 2000-4000 мг асоціюється з досягненням в середньому високого нормального АТ. 4-й рівень

- вище 4000 мг дозволяє контролювати АТ на нормальному рівні

і, очевидно, може бути визнаний оптимальним.

Збільшення дієтичного споживання калію на 200 мг асоціюється зі зниженням діастолічного АТ на 1 мм рт. ст., систолічного АТ на 1,24 мм рт. ст.

Особи з нормальним АТ отримують більшу частку калію : 4-ї групи (овочі і фрукти) продуктів. Особи з АГ з 4-ї і 5-і

зуп (перші страви, у нашій місцевості переважно овочеві -зрщ, акрошка і т.ін.) продуктів отримують менше калію, ніж :оби з нормальним АТ.

Дієтичне споживання магнію в обслідуваній популяції ме-шургів склало - 137-1115, в середньому 388±24 мг на добу ґабл 2). 70 % обслідуваних осіб споживають 200-500 мг маг-

ію на добу.

Коефіцієнт кореляції між рівнем АТ і споживанням магнію ія діастолічного АТ - 0,416, для систолічного -0,333.

Найбільш низьким споживанням магнію відрізняються хворі і АГ. У осіб з ПГ також спостерігається недостатнє спожи-шня магнію.

Більш ніж у половині випадків АГ і ПГ визначаються у :іб, що споживають найменшу.кількість магнію - до 4 00 мг на збу. При збільшенні споживання магнію від 100 до 800 мг і .льше частота АГ і ПГ зменшується від 73,4 до 12,5 %, а

.лькість осіб з нормальним АТ невпинно зростає від 26,7 до

7,5 %. У діапазоні добового споживання магнію 100-300. мг істота АГ і ПГ висока 58,3 % і більше, 300-400 мг значно іще середньої - 45,5 %, 400-600 мг - середня - 20-30 ■ %,

.льше 600 мг - нижче середньої - 12-14 %. Декілька більш .льна залежність від споживання магнію простежується в роз-звсюдженості ПГ, ніж АГ.

Ми виділили 3 рівні споживаня магнію, істотно змінюючи .вні діастолічного АТ. З 1-им рівнем - споживання менше 300

1 на добу - збігається середній рівень діастолічного АТ ви-ій за нормальний (рівень ПГ), 2-ий - 300-500 мг - високий >рмальний рівень діастолічного АТ, 3-ій - більше 500 мг -ірмальний рівень діастолічного АТ. При збільшенні споживан-

ня магнію зі 100 до 800 мг на добу і більше рівень діасто-лічного АТ знизився у середньому з 94,7 на 14,6 мм рт. ст. Водночас знизився і рівень систолічного АТ в середньому зі

141,5 на 22,5 мм рт. ст.

Таким чином, збільшення дієтичного споживання магнію нг 100 мг асоціюється із зниженням діастолічного АТ на 1,82 ш рт. ст. і систолічного АТ на 2,81 мм рт. ст. Особи з нормальним АТ отримують більше магнію з 4-ої групи (овочі і фрукти) продуктів, ніж особи з АГ.

Для вияснення питомої ваги інших факторів ризику в розвитку АГ ми проаналізували вплив надмірного споживання натрію, вживання алкоголю, обтяженої спадковості, паління, надмірної маси тіла.

У групі з 1-им рівнем дієтичного споживання калію більша кількість осіб досолює їжу за смаком або, навіть не куштуючи її. В групі осіб з 2-им і 3-ім рівнем споживання калії менша кількість обстежених досолює їжу. Тобто різниця в рівнях АТ і частоті АГ у цих групах може бути зумовлена різницею в споживанні натрію. В групі з 4-им рівнем споживанню калію відношення до солі було визначено несприятливим, а рівень АТ нижчим. У робітників, досолюючих їжу за смаком тг ніколи її не досолюючих, розповсюдженість АГ закономірне зменшувалась при збільшенні споживання магнію. У тих, хт< завжди досолює їжу, тобто у так званих "НідЬБа^ег", велике споживання магнію не зменшувало частоти АГ.

Таким чином, дієтичне споживання калію та магнію є незалежним від натрію фактором ризику АГ, проте поєднання недостатнього дієтичного споживання магнію з надмірним споживанням натрію підсилює гіпертензивний ефект.

- 15 -

Обтяжений сімейний анамнез значно збільшує частоту АГ ри споживанні калію до 200 0 мг і магнію до 200 мг і не чи-4ть такого істотного впливу на розповсюдженість АГ у осіб, з споживають достатню кількість калію і магнію. Тобто вплив зтяженої спадковості не є фатальним, а може бути попередженій за допомогою протективних факторів.

Паління істотно не змінює дії дієтичного споживання ка-Ію на рівень AT і розвиток АГ. І в тих, хто палить, і в їх, хто не палить, розповсюдженість АГ значно знижується з пиростом дієтичного споживання магнію.

Надмірна маса тіла чинить суттєвий вплив на рівень AT ш всіх рівнях дієтичного споживання калію і магнію, крім ісокого (>4000 мг и > 500 мг відповідно). У осіб, що часто кивають алкоголь (частіше ніж 1 раз на тиждень), лише висо-г споживання калію >4000 мг і магнію >500 мг дозволяє попе-гджувати розвиток АГ. Для осіб, що рідко вживають алкоголь зідше 1 разу на місяць), навіть середнього дієтичного споювання калію 2000-4000 мг і магнію 300-500 мг достатньо для упередження розвитку АГ.

Таким чином, наведені результати дозволяють зробити існовок про виразний протективний ефект достатнього дієтич-зго споживання калію і магнію. Добове споживання калію Ільше 4000 мг і магнію більше 500 мг дозволяє попереджувати ззвиток АГ навіть при наявності декількох факторів ризику.

Множинний регресійний аналіз показав, що з' вивчених ікторів ризику найбільш значними по порядку зменшення є ді-сичне споживання калію, індекс Кетле, ниркова екскреція ітрію, дієтичне споживання магнію.

У осіб з АГ і ПГ добова ниркова екскреція калію і маг-

нію статистично вірогідно нижча, а добова ниркова екскреція натрію вища, ніж у осіб з нормальним АТ.

Дієтичне втручання передбачало пропаганду харчування, багатого магнієм і калієм, як в домашніх умовах, так і в заводських їдальнях і буфетах, де цілий рік пропонували зелений борщ, соки, компоти, страви з моркові, буряка, капусти, болгарського перця, синіх баклажанів і кабачків, свіжі і солоні арбузи, яблоки, настій шипшини. До другої страви обов'язково додавались зелений лук, петрушка.

При здійсненні профілактики додержувались наступни? принципів. Давали рекомендації позитивного характеру, наприклад, ви можете більше вживати фруктів, овочів; підкреслювали важливість вживання цих продуктів кожен день; відмічал* необхідність лише незначних змін; . і т.ін. В процесі профілактичної роботи робітників неодноразово закликали самі? докласти певних зусиль у цьому напрямку. Ми прийшли до висновку, що слід підкреслювати високу вартість профілактичнш заходів на робітничих зборах, а також наводити конкретні цифрові звіти як про витрати, так і про результати. Водночас давали не більше однієї рекомендації. При неприйнятті будь-яких продуктів на їх обов’язковому прийманні не наполягали, а пропонували більше вживати ті, що сподобаються. Дієта будувалась самім пацієнтом максимально вільно і не вимотала спеціальних технічних або матеріальних умов.

В рамках кампанії проводились невеликі оцінки заходів; анкетування з метою вияснити, чи розуміють робітники рекомендації, що їх їм дають, чи виявляють до них інтерес, а також ще раз залучити до здійснення профілактичних заходів.

Для підтримання сприятливих для здоров'я стереотипії

іведінки і щеплення корисних навичок використовували знання ю те, що людина належить до групи високого ризику.

З пацієнтами обговорювали як обов'язкову умову щоденне [оживання 1 кг фруктів і овочів, свіжих, відварених або інсервованих. Частота контактів з врачом або з фельдшером :тановлювалась індивідуально у зворотній залежності від го-'вності пацієнта до виконання рекомендацій і складала 1-3 двідування на квартал.

Крім індивідуальних бесід проводили групові бесіди, ко-'Ткі лекції (10-20 хвилин), давали пам'ятки. Добове дієтич-: споживання калію і магнію статистично вірогідно зросло,

іеншилось споживання калію і магнію з продуктами 1-ої груп: в основному за рахунок колбасних виробів та яєць, що суп-воджується зниженнням споживання холестерину, натрію, зальної енергетичної цінності їжі і значно збільшилось їх етичне споживання з продуктами 4-ої групи за рахунок іільшення вживання овочів, в першу чергу картоплі. Анало-чне за величиною збільшення споживання калію і магнію ми ксували у 25 %-вій вибірці з популяції щоквартально. Прист добової ниркової екскреції калію склав у середньому ,7 %, а магнія - 26,6 %.

Споживання калію і магнію значно збільшилась у осіб з ' (на 159,1 и на 56,5 %), ПГ ( на 251,0 и на 168,7%) і нор-льним АТ (на 40,6 % і на 35,0 %).

В популяції актив'ноі профілактики збільшення дієтичного оживання калію і магнію ми відзначили у 78 % обслідуваних руге робітників, зменшення у 8 % і тільки на 10-20 %.

В популяції порівняння середній рівень діастолічного АТ д час річного обстеження збільшився за рік на 3,80±1,02

(р<0,05), що відображує процес постаріння популяції, по мір: якого рівень АТ зростає. Середній рівень систолічного АТ також підвищився на 4,20±1,18 мм рт.ст. В популяції активно; профілактики середні рівні систолічного і діастолічного АЧ через рік знизилися (відповідно на 1,1 і 1,2 мм рт.ст.).

Статистично вірогідне зниження і систолічного і діастолічного АТ ми спостерігали у всіх групах обслідуваних, крі* осіб з АГ, у яких зниження діастолічного АТ не відбулось. Найбільш виразне зниження АТ ми відзначили у осіб з ПГ.

Ці результати підтверджують той факт, що при сформіро-ваній АГ адекватної корекції рівня АТ не вдається досягнуті тільки немедикаментозними методами, у тому числі і шляхої корекції дієтичного споживання калію і магнію. Очевидно, ще у цьому випадку необхідне медикаментозне лікування. Особи : ПГ більш чутливі до корекції дієтичного споживання калію : магнію, ніж особи з нормальним АТ, очевидно, внаслідок того, що підвищення АТ до рівня ПГ є у більшості обстежених результатом якихось метаболічних зсувів, в яких дефіцит надходження до організму калію і магнію відіграє певну роль, ; тому його корекція супроводжується зниженням АТ.

Найбільш доказуючим для підтвердження ефективності профілактичних заходів є зниження інциденту АГ, тобто кількост: її нових випадків. В популяції порівняння інцидент АГ чере: рік склав 5,2 %. У популяції активної профілактики інциден' АГ склав 3,0 % (р<0,05). Слід відзначити, що ці особи споживали мало калію і магнію як під час первинного (1121 і 23; мг відповідно), так і під час річного (1262 и 262 мг відповідно) скринінгів. У ЗО % з них відзначалась надмірна мас; тіла - індекс Кетле перевищував ЗО. Інші фактори ризику і

:х осіб не були значними.

ВИСНОВКИ

1. Робітники промислових підприємств в умовах Донбасу римують з їжею від 500 до 7000 мг калію і від 130 до 1115

магнію на добу. Добове споживання калію 1500-4000 мг і гнію 200-500 мг, що характерне для 70 % популяції, недос-тнє для попередження розвитку артеріальної гіпертензії.

2. Між величиною дієтичного споживання калію і магнію

рівнем артеріального тиску є статистично вірогідна нега-

:вна кореляційна залежність - коефіцієнти кореляції склада-ь відповідно для калію -0,449, для магнію -0,416. Дієтичне оживання калію і магнію у хворих на артеріальну гіпертен-ю і у осіб з погранічною гіпертензією знижено на порівнян-з особами з нормальним артеріальним тиском внаслідок мен-го вживання у їжу овочів і-фруктів. Розповсюдженість арте-альної і погранічної гіпертензії зменшується по мірі

'ільшення дієтичного споживання калію і магнію.

3. Виділено 4 рівня дієтичного споживання калію і З вня дієтичного споживання магнію, в яких істотно змінкжть-

рівні діастолічного артеріального тиску. Для калію: 1-й

вень - споживання менше 1500 мг на добу супроводжується в редньому підвищенням артеріального тиску до рівня артері-ьної гіпертензії; 2-й рівень - 1500-2000 мг - до рівня

гранічної гіпертензії; 3-й рівень - 2000 -4000 мг асоці-

ться з досягненням в середньому високого нормального AT; й рівень - понад 4000 мг дозволяє контролювати AT на нор-льному рівні і, очевидно, може бути визнаний оптимальним, я магнію: 1-ому рівню - споживання менше 300 мг на добу -

дповідає погранічний рівень артеріального тиску, 2-ому -

300-500 мг - високий нормальний рівень діастолічного АТ 3-ому - понад 500 мг - нормальний рівень діастолічного АТ.

4. Дієтичне споживання калію і магнію є незалежним ві, дієтичного споживання натрію фактором ризику АГ, проте поєднання недостатнього дієтичного споживання магнію з надмірниі споживанням натрію підсилює гіпертензивний ефект.

5. Достатнє дієтичне споживання калію і магнію чиниті виразний протективний ефект на розвиток артеріальної гипер-тензії; добове споживання калію понад 4000 мг і магнію пона, 500 мг дозволяє у частині випадків попереджувати її розвитої навіть при наявності декількох факторів ризику (надмірні споживання солі, надмірна маса тіла, обтяжена спадковість паління, вживання алкоголю, погранічна гіпертензія).

6. З вивчених факторів ризику артеріальної гіпертензі:

найбільш значні по порядку зменшення є: дієтичне споживанн.

калію, індекс Кетле, ниркова екскреція натрію, дієтичне споживання магнію.

7. Водночас збільшення дієтичного споживання калію . магнію супроводжується зниженням частоти АГ в більшій мірі ніж збільшення дієтичного споживання кожного з них окремо.

8. В організованій популяції можлива ефективна первини, профілактика артеріальної гіпертензії шляхом корекції дієтичного споживання калію і магнію з фруктами і овочами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для ефективного попередження розвитку артеріально, гіпертензії необхідно раціональне харчування, яке б забезпе чувало обов’язкове щодобове споживання не менше 2000 мг ка лію і/або 300 мг магнію для дорослої людини, яка не має ві домих факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензі

адмірна маса тіла, обтяжений з артеріальної гіпертензії мейний анамнез, надмірне споживання солі, паління, вживан-алкоголю і погранічної гіпертензії).

2. При наявності відомих факторів ризику розвитку арте-альної гіпертензії з метою ефективного попередження роз-тку артеріальної гіпертензії раціон харчування повинен за-зпечувати споживання калію в добовій дозі 4000 мг і більше або магнію в добовій дозі 500 мг і більше.

3. З метою забезпечення адекватного надходження в оргазм калію і магнію необхідно щоденне споживання не менше кг овочів і фруктів у будь-якому вигляді (свіжих, відвар-х, сухих, консервованих, у тому числі 0,5-1 л соків і ком-тів). Збільшення споживання овочів і фруктів необхідно ійснювати за рахунок зменшення вживання у їжу локшинних, ібних, м'ясних, рибних продуктів, яєць і жирів, а не до-тково до звичайного раціону, так щоб загальна енергетична нність їжі залишалась у звичайному діапазоні.

4. При здійсненні профілактики лікарю і фельдшеру^

равпункту необхідно керуватися наступними принципами: ін-

рмувати кожну людину індивідуально про ступінь ризику роз-тку у нього захворювання; давати водночас не більше однієї комендації позитивного характеру; підкреслювати важливість ивання овочів і фруктів щоденно; не наполягати на вживанні одуктів, які не подобаються; частота контактів з лікарем о фельдшером здравпункту для осіб високого ризику при про-ценні профілактики повинна складати 1-3 відвідування на артал; індивідуальну профілактику слід поєднувати з групо-о і колективною.

- 22 -

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Диетическое потребление кальция, фософра и магни при артериальной гипертонии: факторы риска, перспективы про филактики // Український кардіологічний журнал. - 1994. - N

- С. 99. (Співавт. Пархоменко Т.А., Коломиец В.В.)

2. Диетическое потребление кальция, магния, фосфора :

риск развития артериальной гипертензии // Українськи: кардіологічний журнал. - 1995. - N1 - С. 80 -84. (Співавт

Коломиец В.В., Боброва Е.В., Пархоменко Т.А.)

3. Dietary mineral intake correction in populatio:

hypertension prevention // Nutritional Sciences: "Over-an

Undernutrition" Summaries of: Plenary Sessions Workshop

Free Oral Communications and Posters. May 24-28, Vienn Hofburg, Austria, 1995. - P. 120. (Співавт. Kolomiets V.

Parchomenko Т., Bobrova E., Vanhanen N.

4. Hypertension prevention using the dietary minera intake correction in workers population // Polish Heart J. 1995. - T. XLIII, Supl.l. - P. 332. ( Співавт. Kolomiets V. Parchomenko Т., Kolesnikova Т., Vanhanen N.

5. The mineral dietary intake as a mean of hypertensio incident prevention // The 11-th Asian-Pacific Congress о Cardiology, September 17-22. Denpasar, Bali - Indonesia 1995. - P. 555. (Співавт. Parchomenko T.A., Kolomiets V.V. Bobrova E.V., Vanhanen N.V.)

' 6. Перспективы первичной профилактики артериальной ги

пертензии с помощью коррекции диетического потребления маг ния и калия // Актуальні питання педагогіки, експерименталь ної та клінічної медицини. Республіканська збірка наукови праць (Том III). 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняні

- 23 -

йні присвячується. Донецьк, 1995. - С. 82 - 84.

7. Коррекция соотношения потребления кальция, магния и

сфора - основа первичной профилактики артериальной гипер-нии // Актуальні проблеми внутрішньої патології та слядіпломної підготовки лікарів-терапевтів. Матеріали ілейної науково-практичної конференції, присвяченої

-річчю кафедри терапії-1 Київської медичної академії слядипломної освіти (Розділ III: Актуальні питання

іології, патогенезу, клініки та профілактики патології утрішніх органів). - Київ, 1996. - С. - 163 - 164.

півавт. Коломиец В.В., Пархоменко Т.А., Боброва Е.В., Ван-нен Н.В.

8. Коррекция диетического потребления магния и фосфора к основа для популяционной профилактики артериальной ги-ртонии // Актуальные проблемы медицины Донбасса. Тезисы кладов научной конференции, Донецк 1996, - С. 139 - 140.

9. Mineral dietary intake influence on the blood pres-

re in long-up population study //23rd Congress of the In-rnational society of internal medicine. Manila Philippi-s, February 01-06, 1996: Congress Programme and book of

stracts. Manila-Philippines, 1996. -.P. 135 (Співавт.

lomiets V., Parkhomenko Т., Bobrova E., Vanhanen N.)

10. Популяционная профилактика артериальной гипертензии металлургов Донбасса путем оптимизации диетического пот-бления магния и калия // Сборник трудов молодых ученых и ециалистов, посвященных 65-летию Донецкого медицинского иверситета, Донецк - 1996. - С. 209 - 212.

11. Dietary calcium, magnesium, phosphorus intake rrection in primary and secondary prevention of

hypertension //The 5th international conference on non-in vasive cardiology: Abstracts Book. Tel-Aviv, Israel, Decern

ber 17-21, 1995, Tel-Aviv, Israel, 1995. - P.141. (Сп1вавт Kolomiets V., Parkhomenko Т., Bobrova E., Vanhanen N.)

12. Primary hypertension prevention in Ukranian miner

and metallurgists population based on macroelements dietar correction // Asian-Pacific congress on vascular diseas prevention Singapore, 11-15 march, 1996: Workshop No: W 1. "Diet and Lifestyle Modification": Abstracts Book

Singapore, 1996.- No A/96/32. (CniBaBT. Kolomiets V. Parkhomenko Т., Bobrova E., Vanhanen N.)

13. Dietary mineral intake in industrial ukrainia

population and hypertension //Actualitati in diagnosticul s tratamentul bolilor cardiovasculare: Conferinta a dou

Stiintitica a cardiologilor (11-12 octombrie, 1996). Chisinau. - 1996.- P. 56-57. ,

АННОТАЦИЯ

Саег M.M. Диетическое потребление магния и калия пр артериальной гипертонии: факторы риска, перспективы профи

лактики

Диссертация (рукопись.) на соискание ученой степени кан дидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардио логия. Украинский НИИ кардиологии им. Н.Д. Стражеско, 1996.

Защищается диссертация, в которой представлены резуль таты популяционного проспективного профилактического иссле дования диетического потребления калия и магния у мужчин рабочих металлургических заводов Донбасса. Выявлено снижен ное диетическое потребление калия и магния больными артери альной гипертензией. Установлена потребность организма в ди

ическом поступлении калия и магния при наличии и сутствии других факторов риска с целью профилактики арте-альной гипертензии. Разработана и апробирована методика фективной первичной профилактики артериальной гипертензии организованной популяции, основанная на коррекции диети-ского потребления калия и магния с помощью обогащения ра-она питания овощами и фруктами.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, калій, магній,

етичне споживання, первинна профілактика

Saeg М.М. Dietary intake of magnesium and potassium in pertension: risk factors, prevention prospects

Thesis for the degree of Candidate of Medical Science speciality 14.01.11 - Cardiology. N.D. Strazhesko

rainian Research Institute of Cardiology, Kiyiv, 1996.

The dissertation which presents the results of the pulation prospective preventive study of magnesium and tassium dietary intake by men - workers of Donbass tallurgical projects is being defended.

Reduced magnesium and potassium dietary intake by tients with hypertension has been revealed. The body's ed for magnesium and potassium dietary intake in presence d absence of other risk factors has been determined with pertension prevention aims. The method of effective imary hypertension prevention in the organized population sed on the correction of magnesium and potassium dietary take by enriching the feeding ration with vegetables and uits has been worked out and tested.

Key words: hypertension, potassium, magnesium, dietary

take, primary prevention