Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.08) на тему:Зоогигиенические обоснования проектно-технологических решений совершенствования энерго-сохраняющих технологий откорма молодняка крупного рогатого скота

ЛЬВШСЬКА АКАДЕМШ ВЕТЕРИНАРИЮ! МЕДИЦИНИ ¡м. С. 3. гжицького

од

На правах рукопису

ПОЛЬОВИЙ ЛЕОН1Д ВАСИЛЬОВИЧ

ЗООГ1П6Н1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ Р1ШЕНБ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В1ДГОД1ВЛ1 МОЛОДНЯКА ВЕЛИКО! РОГАТ01 ХУДОБИ

¡6.00.08 — зоогшена

06.00.16 — год1вля тварин [ технологш кормгв

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦН НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНИ ДОКТОРА аЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

Лье1в - 1997

Дисертац1я е рукописом.

Робота виконана у ВЫницькому державному сшьськогосподарському ¡нституп

Науковий консультант: доктор ветеринарних наук, професор М. В. ДЕМЧУК—Яьв\вська академт ветеринарно?

медицини ¡м. С. 3. Гжицького

Оф'щшш опоненти: доктор ветеринарних наук,

професор ВИСОКОС М. П. доктор стьськогосподарських наук, професор ЛЕГКЕВИЧ I. Ф. доктор стьськогосподарських наук, професор СТОЛЯРЧУК П. 3.

Провщна орган1зац1я: Бтоцерювський аграрний унтерситет

Захист^дмсертаци вщбудеться " Ю" 1997 р.

о О_годин1 на засщанн1 спещалЬовано) Ради Д 04.08.02

в Льв1всьюй академи ветеринарно! медицини ¡м. С. 3. Гжицького за адресою: 290601, МСП, м. Льв/в-10, вул. Пекарська, 50

Просимо взяти участь в засщанж Ради або вислати вщгук на автореферат у двох прим1рниках, зав!рених печаткою, за адресою:

290601, м. Львш-Ю, вул. Пекарська, 50, Льв'тська академия ветеринарно1 медицини ¡м. С. 3. Гжицького, вченому секретарю спещал'1зовано! Ради

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б'|блютец1 Льв^сько! академи ветеринарноУ медицини ¡м. С. 3. Гжицького.

Автореферат розюланий " "■ (Ф 1997 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вченоТ Ради,

доцент 0 ^ П. I. Головач

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. 1нтенсифкац1я виробництва яловичини попередж роки на УкраТж пройшла пщ знаком нарощування потужностей, максимально"! концентрацп", мехашзацн i енергоемкост1 виробництва. Це привело до bhcokoï енерго-витратност1 виробництва.

Енергоемкють виробництва яловичини мае суттеве значения для пщвищення ефективност1 трансформування енергн кормш i внесено'! ззовж eHepriï в енерпю м'яса велико"! рогато? худоби, яка вивчена ще недостатньо. Вирадення енергетичноТ проблеми при виробництв1 яловичини залежить вщ зменшення затрат енергп на виконання технолоп'чних процеав в тваринництвк

Енергоощадний пщхщ до оцтки розведення р1зних порщ велико? рогато! худоби вщммено в працях: I. Hubinski (1969), I. H. Топихи (1977), A. Maton (1985), I. В. Мамчака (1993), М. В. Зубця (1994), Ю. Д. Рубана (1994), А. О. Омельяненко, Й. 3. Орацького, П. I. Шарана (1995), H. Jasiorowski (1995).

1нтенсивне енергоощадне виробництво яловичини не можливе без оптимального мкроюимату при неповноцшнм год1вл1, велика скупченост тварин, ненадмнм робот! мехажзмю для роздач1 kopmîb, видалення гною i ce4i.

В досл1дженнях М. Ф. Кулика, M. М. Пономаренко, М. Ф. Дудко (1991) встановлено, що метод бюенергетично"! оцЫки технологи виробництва продукци тваринництва повинен використовуватись при визначенн! енергоощадносп вщгод1вл1 молодняка велико"! рогато! худоби.

Створення галуз'1 спец1ал|'зованого м'ясного скотарства в УкраУж можливе при збтыиенж погол1в'я м'ясних nopifl. На сучасному eTani при вщповщних умовах год1вл1 та утримання можливо ефективно вирощувати i вщгодовувати надремонтний молодняк молочно-м'ясних i молочних nopifl.

Пщтвердженням цього е дослцркення: М. С. Пелехатого (1974), В. Ю. Недави (1981), В. П. Бурката (1984), В. В. Радченко (1990), Д. Т. Вжничука (19891), О. Г. Тимченко (1991), М. 3. Басовського (1994)та ¡н.

Ытенсивне ведения м'ясного скотарства привело до пщвищення рол1 зооппежчних вимог в технолопчному цикл1

виробництва яловичини. Тут суттеве значения в'щводиться мкроюпмату примщень для тварин. Вплив умов утримання тварин I мкроюимату в прим1щеннях на продуктивжсть стьськогосподарських тварин у сво!х працях вивчали:

A. П. Онегов (1963), Г. К. Волков (1972), Н. Наптапп (1973),

B. ^ипд (1976), Е. В. Андреев (1979), П. 3. Столярчук (1989), В. I. Хоменко (1981), С. I. Плященко (1983), Е. I. АдмЫ (1984), М. П. Високос (1995) та ¡н.

Перил типов! проекти для буд1вництва ферм та комплекса по виробництву яловичини введен! в дю на Укра!н1 в юнц1 шестидесятих роюв. 3 кожним роком збтьшувалась !х ю'лью'сть, номенклатура та енергоемюсть. Початоктехнолопчних процес1в розраховувався на 20-денний вк телят, а !х зак!нчення — в 15— 18 мюяцш. Експлуатац|"я даних пщприемств показала, що не в повжй М1р< було: вщпрацьовано послщовнють технолопчного ланцюга вщ пщбору пар для отримання енергоощадних тварин до реалгаацн; утримання корт та телят в цехах отелу; визначено використання надремонтних теличок в склад'1 пщприемств по виробництву яловичини та розроблеы вар1анти буд1вель для тварин з мж!мапьними витратами енерп! корм1в та внесено) ззовн1; не завжди було включено в проекти використання м!сцевих дешевих, довгов1чних 1 погано теплопровщних матер1ал1в в т. ч. для шдлог; вибрано корисж вар1анти схем кормових двор'1в; дотримано зооппенмн'! вимоги до технолопчних процесс; використанообчислювальнутехн'|кудля прогнозування та оцшки проектно-технолопчних р1шень пщприемств по виробництву яловичини.

Комплексне виршення даних питань залишаеться актуальною народно-господарською проблемою для господарств по вирощуванню \ в'щгодшл! молодняка велико! рогато! худоби.

Дисертац1я е пщсумком довгол1тжх дослщжень, яю виконувались вщповщно до тематичного плану науково-дослщних робгг в1ддту велико! рогато! худоби колишнього Всесоюзного науково-дослщного ¡нституту розведення I генетики сшьськогосподарських тварин (1969—1973), розробок по новт техн1ц1 проектно-кошторисного ¡нституту Укрколгосп-проект (1973—1984), догов1рних науково-господарськихтем та держбюджетно! тематики ("Продовольство—90") кафедр: загального тваринництва, розведення сшьськогосподарських

тварин \ зооппени ВЫницького державного сшьськогоспо-дарського ¡нституту (1984—1996) з проблем ппени утримання 1 год1вл1 молодняка велико! рогато! худоби р1зних порщ \ генотиш'в та енергоощадних технолопй виробництва яловичини.

Мета I задач! дослщження. Головною метою дослщжень було: теоретичне обгрунтування наукових \ практичних аспект проектно-технолопчних енергоощадних р1шень: буд1вництво, реконструюуя та експериментальна перев1рка енергоощадних технолопй вщгодтл'| молодняка велико!' рогато! худоби та !х оцЫка з використанням ЕОМ.

Зпдно з поставленою метою були визначеж таю завдання:

— провести анал1з) розробку дотримання зооппен1чних вимог I енергоощадносл технолопчних схем пщприемств по виробництву яловичини;

— провести експериментальний пошук зоогюежчно обгрунтованих оптимальних проектно-технолопчних ршень для пщприемств по виробництву яловичини;

— провести оцтку тваринницьких буд1вель за !х енерго-ощаднютю;

— уточнити значения порщ, систем утримання молодняка та його повноцшну год1Влю в реал1заци енергоощадних технолопй;

— розробити оптимапьт вар1анти програм для оцшки 1 вибору проектно-технолопчних р1шень пщприемств по виробництву яловичини з використанням ЕОМ;

— розробити програми на ЕОМ для пошуку енергоощадних буд1вель для худоби I оцжка !х енергоощадност1;

— пщготувати теоретичш та практичн1 рекомендаци щодо масового впровадження у виробництво нових проектно-технолопчних енергоощадних ршень при буд!вництв1 та реконструкцп будщель для вирощування ! вщгод1вл1 молодняка велико! рогато! худоби.

Наукова новизна одержаних результате. Вперше в обгрунтуванн! проектно-технолопчних енергоощадних технолопй по виробництву яловичини використаний бюенергетичний баланс оргажзму тварин при вщгод1вл1, який грунтуеться на внесена ¡з зовн1 енерп! \ м ощадному використаннк В прибуткову частину бюенергетичного балансу покладено надходження поживних речовин 1 енергп, пов'язаних з повноцЫнютю годвл! \ енергетичним потенщалом тварин. Витратна частина

складаеться з вибору оптимальних проектно-технолопчних pÎLueHb, яю включають системи утримання, зооппешчну характеристику конструкцп будтель та !х обладнання. В основу розробки енергоощадних ршень покладено комплексний пщхщ по оргажзаци виробництва яловичини, який включае селекцто на м'ясну продуктивнють, одержання здорового приплоду i створення оптимальних умов вирощування молодняка в технолопчж пер'юди. Розроблеж енергоощадж проектно-технолопчж ршення можливо використовувати в якост1 ужверсального модуля в буд1вництв1 i реконструкци пщприемств pi3Hoï потужност! i форм господарювання. Опрацьоваж з використанням ЕОМ модиф^оваж технолопчж вар1анти вирощування i в'|дгод'тл1 худоби для господарств р1зних тишв i напрямюв господарювання. Проведено анал1з i дано наукове обгрунтування оптимальних проектно-технолопчних ршень по будшництву i реконструкци кор'тниюв для сухостмних KopiB, uexiB отелу, профтакторпв для телят i примщень для дорощування та вщгод1вл1 молодняка. Вперше з допомогою ЕОМ розроблеж програми оцжки енергоощадних проектно-технолопчних ршень вщгодвл1 молодняка велико! рогато! худоби з ïx економ1чним обгрунтуванням.

Практичне значення одержаних результатов. Проектж розробки широко використовувались в проектно-кошториснм документацп на буд1вництво та реконструкщю прим1щень для сухостмних KopiB, цехш отел1в, профтакторпв i карантинниюв для телят, прим1щень для вирощування, дорощування та BiflrofliBni молодняка велико! рогато! худоби, ветеринарних споруд, кормових двор1в та ¡ншихоб'еючв для ферм i комплешв по виробництву яловичини.

Проектж розробки по новм техжщ знайшли використання в типових проектах буд1вл1 для дорощування i вщгод1вл1 молодняка велико! рогато! худоби на 500 гол1в (№ 11120—Р УП 801—000/ 20 i № 11120—К УП 801—000/21), яю включен! в Укра!нський зональний будшельний каталог типових проекте УП 08—3, затвердженого Держбудом УРСР i Мшстьгоспом УРСР вщ 21.02.1979 № 11/117а i в паспорти на даж проекти (УП 08—3, том 1, 1979).

Для нерентабельних ферм по виробництву молока запропоновано покращення генетичного потенц1алу м'ясно!

продуктивное^ тварин шляхом використання поглинального схрещування при послщовному його впровадженж.

При утриманж телят в групових кликах (по 5—10 голш) визначена перевага випоювання !м молока за допомогою ПУВТ— 20 або з вщер при тимчасов'т фксацп тварин.

Показана доц'тьнють використання в профтактор1ях для телят ультрафюлетових опром1нювач1в (УФО), яю зменшують мкробну забруднежсть, пщвищують збережежсть телят \ сприяють Тх ¡нтенсивност1 приросту живо! маси. Запропоноваж науково-обгрунтоваж вар1анти комбжованого утримання вирощувального та вщгодвельного молодняка: безприв'язне — до 12 мюяц1в 'I прив'язне до 15—18 мюяийв (в залежное™ вщ породи).

3 метою забезпечення повноцжност1 рацюжв в лп>ий перюд показана доцтьжсть використання люцерно-злакових травосумшок.

Рекомендовано впровадження технолопчних енергоощадних ршень стосовно основних конструкцт будтель (пщлога з торцевоТ дерев'яноТ шашки, утеплеж тамбури, вкна, ворота, двер1, стел1, перекриггя; використання теплообмжниюв, штучно! вентиляцп); розведення спец1ал1зованих м'ясних порщ 1 Л1Н1Й; повноцжна пэдвля високоякюними кормами та ¡н., що створюе передумови для переведения виробництва яловичини у прибуткову галузь тваринництва.

Окрем1 результати дослщжень включен!' в нормативж матерели для використання проектними оргажзащтми при розробках проектно-кошторисних документами в тваринництв1 у вигляд117 рекомендацп: Рекомендацп по реконструкцн споруд молочнихферм пщ родов1 примщення (Наук.-техн. конференщя 'Чнтенсифкацт виробництва продуктт тваринництва через проектування", Москва, 1977); Рекомендацп використання технолопчного обладнання для мехажзацп трудомютких процесю в господарствах по вирощуванню молодняка велико! рогато! худоби (Наук.-техн. конференцт "Пщвищення ефективност1 трудомютких процес|'в в тваринництвГ, Донецьк, 1977); Рекомендацм покращення технологи вирощування телят на фермах нетел1в \ кор1в-первюток у Вжницькм облаем (Наук, конференцт "Вщтворення стада на промисловм основГ', 1вано-Франювськ, 1984); Рекомендацп побуд1вництвукормовихдвор1в

(Вжниця, 1977); РекомендацП по будшництву вигульних майданчикш (Внниця, 1984) та ¡н. з питань бугувництва теплих пщпог, примщень для карантинування телят I вирощування, дорощування та вщгод1вл1 молодняка велико! рогато? худоби. Дат розробки розглянут1 I рекомендован! теоретично-ярактичними сем'|нарами та конференц1ями для Ух використання проектними оргашзацтми.

Впровадження результате дослщжень вщображеж в навчальних пособниках для студенев зоожженерних факультете.

Результати наукових дослщжень використаш в навчальних пос1бниках: "Реконструкц1я тваринницьких примщень \ споруд" (В'тниця, 1989), "Буд1вництво, реконструкция ! експлуатащя родильних вщдшень I профтакторнв для велико! рогато! худоби" (Вжниця, 1989), "Курсове проектування по розведенню сшьськогосподарських тварин" (ВЫниця, 1993), "Ппенйнна оцжка повпряного середовища" (Вжниця, 1995) та в багатьох ¡нших методичних вказшках для виконання студентами зоожженерних факультете науково-практичних завдань \ зоожженерами на виробництв!, а також для наукових дослщжень: "Методика бюенергетично! оцжки технолопй виробництва продукцм тваринництва 1 корм1в" (Вжниця, 1997).

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостшно виконав весь обсяг експериментальних дослщжень. Окрем1 роздти роботи виконаж: в вщдтку велико! рогато! худоби ВНД1 розведення I генетики стьськогосподарських тварин; у Вшницькому ф1л1ал| проектно-кошторисного ¡нституту Укрколгосппроект; на кафедрах загального тваринництва, розведення стьськогосподарських тварин I зооппени ВДСГ1 та УНД1 кормш.

Апробац1я результате дисертацп. Основж положения дослщжень обговорен! на: м1жнародному симпоз'|ум'| Укража— Австрт: Наука \ практика (Льв1в, 1996); науково-техжчних конференцюх молодих вчених 1 астратчв (Ленжград, 1971, 1973); республканському науково-практичному семжар1 "Покращення умов утримання стьськогосподарських тварин" (ВЫниця, 1975); республ!канському науково-практичному семжар1 "Спец'|ал1зац'1я виробництва молока I яловичини" (КиТв, 1979); республкансьюй науковм конференцм "Використання досягнень науки I практики при проектуванж тваринницьких

прим1щень" (Ки!в, 1980); науково-практичжй конференцм "Завдання вчених аграрниюв вищих навчальних закладш та науково-дослщнихустанов з питань АПК" (Ки!в, 1997); наукових конференц1ях професорсько-викладацького складу ВДСГ1 (Вжниця, 1992, 1993, 1994); техжчних радах при Вшницькому облвиконком! (1973—1988); науково-техжчних радах проектного ¡нституту Укрколгосппроект (1973—1988); науково-техжчних радах МЫсшьгосппроду Укра!ни (1992—1996).

За наслщками дослщжень у р1зних виданнях опублковано 65 наукових роб1т, в т. ч.: у наукових I науково-виробничих виданнях — 28; в каталогах — 4; рекомендацш виробництву — 15; тез доповщей — 9; бюлетежв — 5 та в 4 навчальних поабниках.

Структура I об'ем дисертаци. Дисертащя викпадена на 446 сторжках машинописного тексту, ¡люстрована 38 таблицями, 49 малюнками та 58 додатками ! складаеться ¡з вступу, огляду лгтератури, материалу I методики дослщжень, результатов власних дослщжень, обговорення результалв досл1джень, висновюв, практичних пропозищй та додаткш. Список використаноТ л'тератури мютить 465 праць впгчизняних автор1в I 93 — зарубЬкних.

На захист виносяться таю положения дисертаци":

— проектно-технолоп'чж енергоощадн!' технологи по виробництву яловичини з використанням бюенергетичного балансу оргажзму тварин при вщгодтл1 молодняка велико! рогато! худоби;

— комплексний пщхщ по оргажзаци виробництва яловичини з включениям в технолопчну схему селекцю тварин на м'ясну продуктивжсть ! створення Тм оптимальних умов годшл1 та утримання;

. — енергоощадж проектно-технолопчн! ршення, яю можливо використовувати в якост1 ужверсального модуля в буд1вництв1 \ реконструкци пщприемств р1зноТ потужност! \ форм госпо-дарювання;

— модифковаж технолопчж вар1анти вирощування та вщгодвл1 молодняка велико! рогато! худоби (з використанням ЕОМ) для господарств р1знихтипт ! напрямюв продуктивное^;

— наукове обгрунтування впливу оптимальних умов год1вл! та утримання на продуктивж ! якюш показники яловичини вщ

бичюв р|'зних порщ i генотитв, вирощених i вщгодованих в енергоощадних буд\влях;

— программ оцшки енергоощадних проектно-технолопчних р)шень вирощування та вщгодтл1 молодняка велико! рогато! худоби з !х економ1чним обгрунтуванням.

2. МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

2.1. Перел1К i методика проектного пошуку основних eapiaHTie енергоощадних npoeicriB для шдприемств по виробництву яловичини.

Матер'1апом для виконання програми дослщжень по розробц'| схем пщприемств по виробництву яловичини, буд1вель: для сухостмних kop'ib, родильних, профтактор'пв для карантинування телят, для вирощування i вщгод!вл1 молодняка та р1зних зооветеринарних будтель послужили типов! проекти с'щьськогосподарських пщприемств, норми технолопчного проектування (НТП—72, ЗНТП—1—77 здоповненнями i змЫами 1981), норми технолопчного проектування ветеринарних об'екпв для тваринницьких i птах1вницьких пщприемств (ЗНТП—81) та енергоощадж зооппежчно-технолопчж розробки за участю автора.

За перюд з 1969 по 1994 роки було розроблено 35 BapiaHTiB npoexriB для пщприемств по виробництву яловичини (табл. 1).

Для розробки npoeicriB використовувався есшний пошук ефективного вар1анту енергоощадно! буд1вл1 для тварин пщприемств по виробництву яловичини. Bei елементи пщприемств або для окремих будвель закладеж в перелках конкретних napaMeTpie: po3MipiB пщприемств, умов годшл1 i утримання тварин, пщтримання мкрокл1мату, зменшення енерговитрат та ¡н. (Стасенко Р. Ф., 1974). Параметри технолопчних елементш для проектних дослщжень поршню-вались з типовими.

Норматива зооветеринарж та технолопчж умови використо-вувались для розробки npoeicriB будвель. Норми технолопчного проектування ветеринарних об'еклв тваринницьких та птах'|вницьких пщприемств (ЗНТП—81) послужили матер1алом

1. Проектно-технолопчш розробки

Етапи

Об'екти проектних досл1джень

Ктьюсть вар1антш

Технолопчж енергоощадьи проекти пщприемств 4

по виробництву яловичини

Енергоощади вар1анти будтель для сухослйних 6

корт, цех1в для отел'ш 1 проф1лактор1й та секцм для телят в молочний перюд

Енергоощадн1 буд1вл'| для цех|'в отелу та секцм 5

профтактормв для телят

Енергоощадм будшл1 для карантинування 1 5

вирощування телят з 20 до 120-денного вку Енергоощадн'| буд1вл1 для вирощування вщгод1- 8

вельного молодняка велико! рогато! худоби

Зооветеринарн1 бущвл1 спещального призначення 7

для реконструкцп або для нових розробок зооветеринарних буд1вель та сховищдля пщприемств по виробництву яловичини.

Розробки технолопчних схем прим'|щень дозволили провести економнно-математичний пошук оптимальних вар1ант1в технолопй виробництва яловичини. В технолопю виробництва яловичини включено: вщтворення тварин з високим генетичним потенщалом для скорочення загально-виробничих витрат; кормовиробництво ! годшлю тварин для рацюнального використання енергп корм1в в залежност'1 в'щ: породи, в!ку, стат1, фЫолопчного стану та продуктивное^; способи утримання тварин.

Виб1р системи вентиляци виходить з кшькост1 тепла, що надходить в прим!'щення в1д тварин. При розрахунках тепловидтення тварин виходили з живо! маси 1 продуктивное^ тварин.

Тепловий баланс прим1щення визначали за загально-прийнятою методикою (Храбустовський I. Ф., Демчук М. В., Онегов О. П., 1984).

Анал1з \ зооппетчна оц1нка примщень, де проводились дослщження на тваринах, виконувались за натуральними

оцЫками в'щповщносл побудованих примщень згщно проектно-кошторисних документами. Стан мкрокл'мату в примщеннях визначали у вщповщност!' до "Методичних рекомендацт по вивченню систем мкроюимату в промисловому тваринницта та птажвництвГ (Москва, 1977).

Розробка програм по виробництву та оцЫц! енергоощадних проектно-технолопчних р!шень пщприемств по виробництву яловичини виконаж з використанням ЕОМ.

Вивчення оптимальних вар1ант1в розмщення технолопчних труп тварин в примщеннях та розм1рв будгёель виконувались за допомогою методики математичного моделювання (Л. В. По-льовий, 1997). Операцмна технолопчна схема едина для вах пщроздтш по виробництву яловичини на товарнт ферм'| слщуюча:

>Кс >Кдр >Кр ►Кпр >Квм^ ▼

Тп >Тм ИМд И\/1в ►реал1зацю

де: Кс —- сухостмж корови; Кдр —корови в дородовм секц'м; Кр — корови в родовм (денники); Кпр — корови в пюляродовм секци; Квм —корови в перюд осмежння, роздою \ виробництва молока; Тп — телята в профшактори; Тм — телята в молочний перюд; Мд — молодняк на дорощуванж; Мв — молодняк на вщгод1вл1.

Загальна кшьюсть скотомюць визначаеться за формулою: М=Мс+Мд+Мпр+Мп+Мм+Мдв,

де: Мс — мюця для сухостмних кор'1в; Мд — ктькють денникш; Мпр — мгсця для кор1в в шсляродовм секцп; Мп — мюця в профтакторм; Мм — мюця для телят в молочний перюд; Мдв — мюця для молодняка.

Визначення поступаючоТ ззовж та витрати енергп при виробництв1 яловичини визначались згщно "Методичних рекомендацм по бюенергетичжй оцшц1 технолопй виробництва продукц» тваринництва" (1985) I "Методики бюенергетично? оцшки технолопй виробництва продукцитваринництва 1 корм1в" (Кулик М. Ф., Бабич А. О., Польовий Л. В. та ¡н., 1997).

Прогнозування енергоощадних технолопй виробництва

яловичини шляхом ощнки теплового балансу прим!щень виконаж за загально-прийнятими методами розрахунку теплового балансу прим!'щення з використанням рекуперацп пов1тря.

Бальну оцшку експлуатаци енергоощадних технолопчних режимш забезпечення мкроюимату в примщеннях для тварин проводили згщно методики Ю. Маркова (1987).

2.2. Матер|ал I методи дослщжень на тваринах в енергоощадних буд1влях.

Матер1алом для проведения науково-господарських дослав послужили буд1вя(, яю побудоваж згщно з розробленою документацию за участю автора ¡з врахуванням використання енергоощадних технологий утримання та год1вл1 тварин.

Згщно з розроблено! нами проектно-кошторисно! документам! побудовано або реконструйовано 54 пщприемства по виробництву яловичини, 422 буд1вл1 для телят \ молодняка, в т. ч. 48 ветеринарно-технолопчних буд1вель.

За перюд з 1969—1995 роки проведено 33 науково-господарських дослщи на 1571 тварин! (табл. 2).

Для виконання намнено! мети I завдань науково-господарсью дослщи проводились на телятах I молодняку велико! рогато! худоби зурахуванням в|'ку, породи, генотипу, способу утримання \ год'1Вл1 тварин, зооппежчних умов прим1щень, в т. ч.: мкрокл!мату за методом груп (Дмитроченко О. П., Пшенич-ний П. Д., 1964; ОвсянниковА. I., 1976).

Год1вля пщдослщних тварин нормувалася в залежност1 вщ В1ку тварин, !'х живо! маси, приросте живо! маси згщно з нормами год1вл1 (Томме М. Ф., 1969; Богданов Г. О. та ¡н. 1977; Ноздрт М. Т. та ¡н., 1991). Рацюни складали виходячи з норм год1вл1 та корм1в, ям виробляються в стьськогосподарських пщприемствах. Згодовування корм|'в проводили пщ контролем для кожно! пщдослщноТ групи.

Обл1к приросту живо! маси проводили шляхом зважування тварин ранком до годвль на початку I в юнщ кожного дослщу та щомюячно. В юнщ дослщу визначали живу масу пщдослщних тварин, середньодобов! прирости та витрати корм1в.

Оцинку м'ясно! продуктивное^ проводили по жив1й маа перед забоем. При забоТ пщдослщних тварин визначали передзабшну живу масу, масу парно! туш1, масу внутршнього жиру, забмний вихщ. Х1мнний склад середшх проб м'яса 1 найдовшого мускула

2. Схема науково-гослодарських дослав в енергоощадних прим1щеннях

Порода Iгенотипи Система утримання Год! в ля Роздача кормш

контр, дослщ контр. дослщ контр. дослщ контр, дослщ

Вивчення систем утримання 1 способ1в випоювання молока телятам в профшакторний перюд (ктьюсть дослщщ — 4, кшькгсть тварин — 252)

ЧР

1/2ш; 1/2 г; 1/2а; 1/2сг

вузью

¡ндив. юитки

ШИРОК1

¡ндив. кл'пки

зпдно норми

зпдно норми

ручна ручна

ШИРОК1 трупов!

ЧР ЧР ¡ндив. шитки клпки

зпдно норми

зпдно норми

ручна тдсис.

Використання УФО в ркзн! пори року в профшкторшх для телят (кшыа'сть дослдав — 4, кшькють тварин — 376)

ЧР

ЧР

ГРУПОВ1

юитки

(без вико-рист. УФО )

ГРУПОВ1 КЛ1ТКИ

(3 вико-рист. УФО )

зпдно норми

зпдно норми

ручна ручна

Вивчення значения порщ, год!вл1 \ систем утримання молодняка велико? рогато? худоби в реал1зац|Т енергоощадних технологм (кшьюсть дослдав -25, кшыа'сть тварин — 943)

чр 1/2ш; 1/2г; 1/2а; 1/2сг

безприв. безприв.

до 3 до 12 ынс. м1с.

прив'язь прив'язь до 15 до 15 мю. мю.

зпдно норми

зпдно норми

мобильна

мобтьна

1/Тголшт.; бе,зпРи' прив'яз"

1/2чр в язне 1/2голшт.

групове

з 6 до 15 мю.

зпдно норми

зпдно норми

мобтьна

мобтьна

С 3/4голшт.;; бе,зпри- бе,зпри' зпдно зг1дно моб|ль" мобтьна 1 /4голшт в яэуе в язне норми норми на

люцерна

костре ць безостий, траво-сумшки

Продавження таблиц 2

Порода I генотипи Система утримання Годвля Роздача корм1в

контр. ДОСЛ1Д КОНТр. ДОСЛ1Д контр. ДОСЛЩ контр. ДОСЛЩ

чр; а; 3/4голшт.; 7/16голшт.; 9/16голшт.

безприв. безприв. до 12м|'с. до 12м(с. прив'язь прив'язь

зпдно зпдно норми норми

ДО 15 мгс.

до 18 мю.

учр

безприв. безприв. до 15мю. до 18мю. прив'язь до 18мю.

зпдно зпдно мойльна моб1льна норми норми

800 г. 1000 г.

прирост прирост__

учр

безприв. безприв. до 12мю. до 18мю. прив'язь до 18м'гс.

зпдно зпдно моб-шьна м0б|льна

норми норми

800 г. 1200 г.

прирют прирют

Умовн'1 позначення порт велико/рогатоТ худоби: чр — чорно-ряба; ш — шароле; г — герефорд; а — абердин-ангус; сг — санта-гертруда; с — симентальська; голшт — голштинська; учр — укра?нська чорно-ряба молочна.

спини за вмютом вологи, жиру, протешу та калормн<ЗЫ за методикою 1нституту тваринництва (Дубровиц1, 1968).

Ефективжсть використання енергоощадних прим1щень визначали в залежност1 вщ рацюнального розмщення тварин, отримання вщ пщдослщних тварин додатковоТ продукцн у пор1внянн|' з контрольною групою (Стасенко Р. Ф., 1974) та у вщповщност1 з "Методикою визначення економнноТ ефектив-ност|' використання в стьському господарств1 результат|'в науково-дослщних 1 конструктивних роб'|т, ново! техшки, винаход(в \ рацюнал1заторських пропозиций" (М.: Колос, 1980).

Цифровий матер1ал, який отримано в дослщах, оброблений методами математичноУ статистики, визначенням середньо-арифметичного та його помилки (Плохинський М. О., 1969). Статистично в!ропдною вважали р|'зницю при Р<0,05—х; Р<0,01 — хх; Р<0,001 —ххх.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ

3.1. Розробка I вдосконалення енергоощадних технолопчних схем тдприемств по виробництву яло-вичини.

Технологнний процес в типових схемах гйдприемств по виробництву яловичини починаеться з 10—20-денного вп<у телят. В бтьшост1 вар'1ант|в телята поступають в спец1ал1зоване пщприемство з профтакторпв ферм по виробництву молока без оцшки Тх походження. Було запропоновано розширити технолопчну схему на декшька етап1в: пщб1р батьюв, сухостмний перюд, утримання ттьних корю, родовий перюд, профтакторний I молочний перюд утримання телят, дорощування молодняка, його вщгод1вля \ реал1зац1я (рис. 1). У спец1ал1зованому тдприемств! по виробництву яловичини додатково видтяються таи перюди: пщготовка телят до перевезення, комплектування технолопчних груп телят та ?х карантинування. Виробнич1 примщення п'щприемств по вирощуванню нетел'ю пропонуеться використати для вирощування надремонтних теличок на м'ясо 1 одержання вщ них разових отел1в.

Експлуатац1я нерентабельних молочних ферм приводить до збитюв. Пропонуеться послщовна зам1на напрямку 7х основно! продуктивное^ з молочного — на виробництво яловичини. Вперше розроблений проект поетапного переходу молочно! ферми на виробництво яловичини.

3.2. ЗоогИешчне обгрунтування оптимальних технолопчних р1шень для шдприемств по виробництву яловичини.

Розробка енергоощаднихзоотехнЫних/'зооппешчнихзаход'т для вдосконалення технолопчних процеыв спецгосп/'в по виробництву яловичини. Комплектування технолопчних груп виконуеться згщно розроблених циклограм. У встановлений час телят та молодняк переводять з групп в групу. Енергоощаднють проявляеться в тому, що телят або молодняк, яю вщстають в рост1, розм1щують в спец1ально обладнаних стмлах на прив'яз1 1 годують за спец1ально розробленими рацюнами. В технолопчному процеа' використовуеться комплекс проектно-технолопчних енергоощадних р'ниень, як'| дозволяють зменшити

Ощнка енергоощадност1 виробництва кулуарно! яловичини за допомогою програм ЕОМ

v ,....._______ 41

Розм1щення технолопчних труп в примщеннях для тварин Визначення внесено! ззовн1 енергп Прогнозування теплового балансу Бальна оцЫка м1крокл1мату

Селекщя сухоотйний

на м'ясну ■ -)

продук- перюд

тивнють

г.

цеглян! ст]ни з тешкизоляцшною штукатуркою

Проектно-технолопчн1 енергоощадн1 ршення

природна вентиляц!я

теплообмена установка повкря

стеля дерев на з тепло!золяц1ею

тамбури з дв'|йчаотими воротами

тамбури з двычастими дверима

ПОДВ1ИН1 В1кна з утеплениям

годшля тварин енергоощадними кормами

енергоощадна роздана кормш

використання солом яно! гадстилки

утримання тварин на шдлоз! з торцево! дерев'яно! шашки

енергоощадне прив'язне.безприв'язне та комбшоване утримання

енергоощадне видалення гною

вигульно- годшельж майданчики

Рис. 1. Схема технологи виробництва енергоощадноТ кулжарноТ яловичини у товарних

стьськогосподарських гщприемствах

втрати енерги kopmîb до 40%. Пропонуеться перейти на використання вентиляцп з природним обмжом повпря. Це дозволить створити оптимальний температурно-вологий режим примщення. При температур! зовжшнього середовища до мжус 10°С можливо використати тепло, яке вид'тяють тварини для пщтримки оптимальних зооппежчних вимог умов утримання тварин. Економ|'я втрат тепла складае 18%.

ЗооппенЫнi вимоги до схем системи утримання тварин в товарному господарств/' з пщроздтом по виробництву яловичини. В молонний перюд телят утримують в групових клпжах безприв'язно по 5 roniB в примщенж розмром 9x48 м, де стжи цегляж, стеля дерев'яна утеплена, вентиляц1я штучна з природним збуджувачем тяги, rpynoei кл1тки для телят po3MipoM 4x2,55 м. На кожну голову приходиться по 2,04 м дерев'яно! пщлоги. Для випоювання молока встановлена специальна вщкидна реолтка. Бтя прим1щень розм1щеж вигульно-год1вельж майданчики. 3 4 до 12-мюячного вку молоднякутримуеться в буд|'вл1 розм1ром 9x72 м. Конструктивна характеристика буд'|вл1 анапопчна попереджй будшлк Прийнято 2 способи утримання тварин: безприв'язне i прив'язне.

Дослщження показали, що експлуатац1я будшель шириною 9 м дозволяе зберегти енерпю kopmîb 9,42% i довести до мжЫума витрати внесено? ззовж енергп на тепло, технолопчж потреби тощо.

3ooririeHi4Hi вимоги до будтництва i реконструкцп вигульно -годшельних майданчиюв б'тя виробничих прим/'щень. В господарствах з повною розоранютю земель i вщсутжстю пасовищ доцтьно будувати вигульно-годшельж майданчики мЬк виробничими примщеннями з розрахунку по 2 кв. м твердого покриття на кожну голову до 6-мюячного в1ку або по 5 кв. м без твердого покриття. Обладнання на вигульно-год'шельних майданчиках HaBiciB над спилами i годвницями дозволяе в.лггнм перюд постмно утримувати тварин за межами виробничих примщень. Це позитивно впливае на розвиток молодняка, змщненню i загартуванню оргажзму тварин.

Вигульно-год1вельж майданчики опрацьоваж при вико-ристанж npoeKTiB: кор!вника (ТП 801—46), родильно! (ТП 801— 456) i телятниюв (ТП 801—306, 801—388) та ¡н., яю дозволяють вщмовитись в!д додаткового будвництва в л'ггжх таборах сховищ

корм1'в, ветеринарних об'ектш, комушкацт та дор1г. Вико-ристання вигульно-щщвельних майданчиюв на 500 гол1в економить 1,4 га земельно! площк

Енергоощадн/' вимоги до будтництва /' реконструкцП кормових дворов. Пропонуеться дектька енергоощадних розмщень сховищ I будтель на кормових дворах. Особливе значения мае розмщення кормоприготувального цеху. Корми \ пщстилка розмщуються на кормовому двор1 в каттальних сховищах \ буд1влях, що зменшуе транспорты витрати. Збер1гання ежа в спещально розроблених вар!антах сыново! огорож! сараю на 400 т розм1ром 18x36 м (¡ндивщуальний проект).

Ппешчж умови заголвл1, збереження I використання корм1в вщпов'щають встановленим нормам. Територ1я кормового двору огороджуеться парканом висотою вщ 1,2 до 2 м. В'!зд I ви!зд з територи кормового двору через дезбар'ер.

Енергоощаднють кормових двор'ю заключаеться в тому, що рацганальне розмщення сховищ дозволяе зберегти до 20—27% земельно! площ1 в залежност1 в!д потужност1 пщприемства. Економиться пальне в зимовий перюд до 46% та пщвищуеться як'ють кормт в 1,5—2 рази.

Використання даних кормових двор1в пщвищуе своечаснють доставки корм|'в до тварин I рацюнальне !х згодовування та охорону сховищ.

3.3. Оцжка проекте прим!щень для велико! рогато! худоби за енергоощаджстю.

Коровники для сухост/йних кор/8. Ефективне виробництво яловичини неможливе без народження здорових телят. У типових проектах утримання сухослйних кор1в — безприв'язне на глибоюй пщстилцк

На фермах з прив'язним утриманням корт пропонуеться зберегти дану систему утримання кор1в в сухостмний пер|'од з виходом !х на вигул.

Б'тя буд'|вель обов'язково обладнуються вигульно-год'шельж майданчики, яга можпиво використовувати по 10—15 годин на добу. Рацюнально розмщувати сухостмних кор1в в буд1влях 12x78 м (ТП 801-46).

На дгачих стьськогосподарських пщприемствах даних буд1вель е в достатжй ктькост1, тому кошти в основному

необхщж для реконструкцп або буд1вництва вигульно-год1вельних майданчиюв i виконання енергоощадних проектно-технолопчних р!шень по мкроклмату та год!вл! сухостмних Kopie. Витрати оплачуються продукцию за 3—4 мюяцк

Коршнжи з секциями для сухоспйних Kopie, для проведения ix отел i в та утримання телят.

Для ферм на 50, 75, 100 ко pi в доцшьно будувати родильж вщдтення, де передбачати секцп для сухослйних Kopiß, передродову, тсляродову, профтакторш та секци для вирощування телят до 6-мюячного вку. Буд1вл1 мають слщуюч! розм!ри: 12x42 м, 12x54 м, 12x75 м. Для ферм на 150 i 200 ко pi в — прим!щення розм1ром 12x60 м i 12x78 м, але без секцм для вирощування телят до 6-мюячного вку. Для ферм на 400 i бшьше KopiB доцтьно використовувати окрем! буд1вл! для утримання сухост!йних Kopie. Базовими бущвлями можуть бути д!юч! коршники на 100 кор'ш (ТП—801—46).

Запропонован! нами вар!анти примщень для утримання сухост!йних, новоттьних KopiB i новонароджених телят дають можливють впровадити зазначеж вище технолопчж схеми i зекономити на енергоноаях в середньому на буд1влю до 7,8%, по ферм! до 35%, що пщтверджено експлуатащею 12 ферм.

Зооппенмш проектно-технолопчш р'ниення реконструкцп KopiBHHKiB пщ родильнi в'1дщлення i профтакторп для телят в спецгоспах. Проведения реконструкцп д!ючих буд!вель тд родов! секцн i профтакторП для телят дозволяе рацюнально використовувати матергальж витрати.

Для ферм на 800 KopiB необх!дно в родових секщях розмютити 98 KopiB. У прим!щенн! 12x84 м (ТП 801—46) не розмщуеться профтакторм. Тому проф!лактор!й на 48 телят розм!щуеться в прибудованому прим!щенн! 12x24 м. На реконструкц'ио витрачено 53,14 тис. крб. (в цЫах до 1991 р.). Вартють родильно! на 96 KopiB (ТП 801—339 п. 3) 124,02 тис. крб. або бшьше в 2,33 рази, жж витрачено на реконструкцю. Для ферм на 1200 KopiB пропонуеться 2 цехи отелу по 84 мюця. В кожному розм!щено профтакторм в торцев'1й бу^влк Розм!р буд!вл1 п!сля реконструкцп 12x99 м.

Витрати на реконструкцп 2 родильних вщдшень для ферми на 1200 KopiB складають 72,92 тис. крб. (в цЫах до 1991 р.), а нове будвництво родильного вщдту на 160 Kopie (ТП 801—315)

в 1,84 рази бтьше. Будвництво родильного вщдту по ТП 801— 383 коштуе в 2,07 рази бтьше н!ж при реконструкцп.

Вуд/влi для карантинування телят. Пюля профшакторного перюду телята поступають у примщення для телят молочного перюду. При завезенж телят з р1зних господарств ïx утримують в карантинному режим! не менше 30 джв. У той же час в типових проектах, в залежносл вщ технологи, передбачаеться утримання телят в карантинному режим1 40—45 або 120—130 джв.

Проведен! дослщження протягом 5 poKiB на фермах по виробництву яловичини показали, що вирощувати необхщно телят в ¡ндивщуальних кликах не бтьше 30 джв, доцтьно телят розм|'щувати в секц1ях не бтьше 60—80 ronie, роздача кормив — ¡ндивщуальж годшниц!, випоювання молока або його замшниюв з ¡ндивщуальних вщер, видалення гною за допомогою транспортер1в. Самосплавж системи видалення гною — щтинна пщпога, м1крокл1матутаких виробничих примщеннях не завжди надмж. Тому в основу ¡ндивщуального проекту взял прост! та надмж ршення. За основу буд1вл1 вибраний типовий телятник (801—388) розм1ром 18x48 м, в якому видтено 2 вщокремлеж секцн по 75 тварин.

У кожжй секцм 7 групових кшток на 10 телят i 1 на 5 гол1в. Для забезпечення единого технологичного процесу 2 телятники для карантинування сполучеж м1ж собою прим1щенням для прийому телят.

Розробка пересувно! установки для випоювання телят (ПУВТ—20) дозволила виршити слщуюч1 операцн: випоювання телят, дезинфекц1ю чаш шсля кожного випоювання, рух установки м1ж груповими кттками. Продуктивжсть дано! установки 200—220 телят за годину.

Витрати npaui зменшились у 4—5 раз1в, використання корм!в покращилось на 26—35% за рахунок рацюнального випоювання молока та його замжниюв. Витрати на електроенерпю компенсуються пщвищенням продуктивное™ npaui. Енерго-ощадж проектно-технолопчж ршення в новому карантинному примщенж забезпечуеться збереженням телят на 98—100% (в залежносл вщ пори року).

Енергоощадне прим'ицення для вирощування та вщгод'/вл': молодняка велико/ porarnïхудоби. Розробка енергоощадного проекту тваринницько! буд1вл1 для молодняка велико! рогато!

худоби виконана з слщуючим проектно-технолопчним ршенням: бтя год1вниць в групових юнтках на вщдал1 0,4—0,6 м встановлена щтинна зал1зобетонна пщлога за якою знаходиться зона вщпочинку для тварин на дерев'янм торцевм шашщ. В примщенж у плат 21x78 м розмщуеться 500 гол1в трупами по 18—20 гол ¡в в кл1тци На кожну голову припадае по 3 кв. м корисноТ площ1 та по 0,34 м по фронту годтл1. Система видалення гною з канал'|в перюдична — лотково-шиберна. Проектом передбачено припливно-витяжну систему вентиляцп з механнним рухом. У холодний перюд року використовуеться теплообмЫник. Дане примщення у 2 конструктивних схемах включене в буд1вельний каталог Украши (№ 11120—Р УП 801— 000/20 i № 11121—К УП 801-000/21 ), що дозволяв його широко використовувати при проектуванш та буд1вництв1 пщприемств по виробництву яловичини.

Перевага дано! буд1вл! в тому, що вартють головомюця найменша (259 крб. в щнах до 1991 р.) у пор'тняны з ¡ншими будшлями: ТП 801—306 — 412 крб.; ТП 801-422 — 301 крб.; ТП 801—376 —262 крб.

Енергоощадш / г/г/ен/чн/ т'длоги для телят i молодняка великоï рогато/худоби. Втрати тепла через тдлогу складають до 20% загальних втрат в прим1щеннях i залежать вщ теплоф1зичних характеристик гндлог. Енергоощаднють пщлоги полягае в тому, що П1Длога повинна бути дешевою i довгов1чною та вщповщати слщуючим ф1зико-механ1чним i сажтарно-ппежчним вимогам: мщна, водонепроникна, малотеплопровщна, не жорстка, не слизька, стмка проти впливу агресивного середовища, атакож зручна для очищения i дезинфекцп.

Даним вимогам вщповщають пщлоги з дерев'яноУ торцево! шашки, кошторисна вартють 1 кв. м складае 8,2 крб. (в цтах до 1991 р.) та довговтжсть бтьше 15 рою'в.

3.4. Значения порщ, год1вл1 i систем утримання молодняка велико! рогато-! худоби в реал1зацп енерго-ощадних технологш.

АдаптацМна здатшсть молоднякарЬнихпорщ до прив'язноï i безприв'язно! систем утримання. В дослщах бичюв утримували на прив'яз1 з 3 до 15-мюячного в!ку, a ïx аналопв — безприв'язно до 12-мюячного BÎKy i на прив'яз1 з 12 до 15 мюящв. В кожному BapiaHTi було по 5 груп бичюв: чорно-ряба порода (контроль) i

генотипи: 1/2 шароле, 1/2 герефорд, 1/2 абердин-ангус I 1/2 санта-гертруда.

В З-мюячному вщ1 отримаж бтьил' прирости живо! маси вщ бичмв при безприв'язному груповому утриманж, жж в ¡ндивщуальних кл!тках. Так, жива маса бичюв, вирощених в ¡ндивщуальних клаках складала 93,5 кг, а при безприв'язному —100,5 кг. Р1зниця в1рогщна (Р<0,001). Перевага безприв'язного утримання пщдослщних бичюв збереглась в 12-мюячному в^, жива маса бичюв, вирощених на прив'яз1 з використанням вигульно-год|'вельних майданчиюв дортнювала 322,4 кг, а при безприв'язному — 335,0 кг, або бтьше жж на прив'яз1 на 3,9%. Р1зниця ш'ропдна (Р<0,01).

3 12 до 15-м1сячного вку тварини були на прив'яз! з використанням вигульно-годвельних майданчиюв 1 без них. Жива маса перших складала 432,2 кг, а других —443,5 кг, або бтьше на 2,6%. Ркзниця в1рогщна (Р<0,05). Помюж генотипи в обох дослщах мали прирости бтьил', жжучорно-рябиханалопв. Отримаж результати показали, що використання вигульно-год1вельних майданчиюв практично до м1н1муму зводять перевагу безприв'язного утримання над прив'язним.

Особливост/' енергоощадност/ технолопчних р'ииень /' використання енергИ корму бичками рЬних порщ в лпнм перюд. Проводились дослщження по виявленню впливу генетичних закатов при утриманж безприв'язно з зоною вщпочинку на дерев'яжй торцевм шашц1 молодняка з 9 до 12-мюячного в1ку в лггжй перюд.

Поргёняльне вивчення ефективност! згодовування бичкам симентальсько! породи 1 помюям з голштинами зелено! маси люцерни, стоколоса безостого 1 травосум1ил люцерни ¡з стоколосом безостим показало, що динамка живо! маси була на користь помюей 3/4 симентал I чистопорщних бичюв симентальсько! породи. Трьохмгсячна годвля травосумшками дозволила одержати бтьил прирости живо! маси в бичюв у век трупах на 18,4 кг (27,2%), жж з годвлею зеленою масою люцерни I на 25,6 кг (42,4%) — стоколосом безостим. Використання травосумшок ¡з 50% люцерни \ 50% стоколосу безостого дозволило отримувати висою прирости живо! маси (874—1030 г за добу) при утриманж тзарин безприв'язно з зоною вщпочинку на пщлоз! з дерев'яно! торцево! шашки. Рацюнальне

використання л1том зелено! маси травосумшок привело до отримання високих. \ дешевих приростов живо!' маси, особливо бичками симентальсько! породи.

Особливост1 енергоощадност/ технолог'пних р1шень / використання енергП корму бичками р\зних порщ в залежносл вщ систем утримання. Дослщи проводились на 80 бичках — аналогах слщуючих порщ \ генотитв: чистопородж симентали, чистопородж чорно-ряб!, 1/2 симентал 1/2 голштин, 1/2чорно-ряба 1/2 голштин. Умови утримання пщдослщних тварин слщуючк утримання безприв'язне з зоною вщпочинку на торцев|'й дерев'яжй шаил_и з 6 до 15-мюячного вку.

Прирости живо! маси в середньому дор!внювали вщ бичюв симентальсько! породи 1036 г за добу, помюей 1/2 симентал 1/2 голштин — 1089 г, чорно-рябо! породи — 863 г! помюей 1/2 чорно-ряба 1/2 голштин —885 г. Вщповщно в 15-мюячному В!Ц» бички мали слщуючу реал'изацШну живу масу: 456, 462, 387 ! 404 кг.

В слщуючому дослад було водбрано 100 бичюв —аналопв, з яких укомплектували 5 груп: чистопородж симентали, 1/2 голштин, 3/4 голштин, 1/4 голштин \ 1/8 голштин. Утримання тварин на прив'яз! з 6-мюячного В1ку з використанням вигульно-год1вельних майданчиюв. Год1вля на р|вн1 середньодобових приросте 800—1000 г. В даних умовах чистопородж симентальсью бички досягли до 15-мюячного вку живо! маси 428,4 кг. Збтьшення кров1 симентальсько! породи в помюей ! зменшення голштинсько! привело до того, що 7/8 симентали 1/8 голштин в 15-мюячному вщ! мапи живу масу 431,5 кг, бшьше на 3,1 кг у пор1внянж з чистопородними сименталами. Р1зниця статистично нев1рогщна. Вирощування та вщгодтля тварин симентальсько! породи та р1зних генотип!в в умовах прив'язного утримання з використанням вигульно-год1вельних майданчиюв дозволяв отримувати середньодобов! прирости вщ народження до реал1зацД 773—822 г в залежносл вщ породи ! генотитв.

Слщуючим вар1антом вивчення були дослщи, де визначався вплив комб'1нованого утримання (безприв'язного до 12-мюячного в'|ку ! прив'язного на в'щгодтлО на використання енергп корм1в рюними породами та генотипами. Було укомплектовано 6 груп бичюв — аналопв по 15 гол1в в кожжй грут: чистопорщж — симентальсько!, чорно-рябо!, абердин-ангусько! порщ та помга

з голштинською породою: 1/4 симентал 3/4 голштин; 9/16 симентал 7/16 голштин i 7/16 симентал 9/16 голштин. Bei пщдослщж телята вирощувались з 20-денного BiKy до 4 мгся^в в карантинному примМенж.

В 4-мгсячному вщ"| телята переведен! в примщення для вирощування до 12-м(сячного BiKy, де ix утримували безприв'язно з зоною вщпочинку на тдлоз! з дерев'яно! торцево! шашки. П!д час вщгод!'вл! молодняк прив'язували i утримували до 15-мюячного BiKy. Була отримана жива маса в 15-мюячному Biu,i: симентальська порода — 465,4+5,66, чорно-ряба — 384,6±6,48, абердин-ангуська — 427,4±6,34, 1/4 симентал 3/4 голштин —435,4+6,2, 9/16 симентал 7/16 голштин— 457,2+6,4, 7/16 симентал 9/16 голштин — 421,7±6,43 кг.

Прирости живо! маси пщдослщних бичюв з 16 до 18-' мюячного BiKy значно знизились в пор!внянж з 12—15-мюячним nepi0fl0M. Так, в'щ абердин-анп/ciB отримано в середньому за добу по 968 г приросту живо! маси, симентальсью аналоги прибавляли в прирост по 822 г за добу, а чорно-ряб! — 658 г. И,! даж св'щчать про те, що бичив чорно-рябо! породи не доцтьно вщгодовувати до 18-мюячного BiKy. Це пщтверджуеться слщуючими показниками живо! маси пщдослщних бичюв у 18-мюячному Biu,i: симентальська порода — 539,4+7,37, чорно-ряба порода — 443,6+9,40, абердин-ангуська порода — 514,5+8,86, 1/4 симентал 3/4 голштин — 497,8+6,49, 9/16 симентал 7/16 голштин — 527,8+6,96, 7/16 симентал 9/16 голштин -483,5+7,31 кг.

В слщуючому дослщ пщдослщж бички вирощувались до 12-мюячного BiKy безприв'язно в групових кл!тках. Пот¡м, в залежносл вщ BapiaHTiB дослщних груп способи утримання були ркзними. За перюд дослщу з 12 до 18-мюячного BiKy на 1 голову витрачено корм!в — 1161 к. од. Такий pißeHb пэдвл'| розрахований на середньодобов'| прирости живо! маси 800—1000 г. В послщуючому дослщ загальна поживнють корм!в складала 1875 к. од. на 1 голову, що забезпечило прирости живо! маси 1000—1200 г за добу.

Даж таблиц! 3 показують, що в умовах прив'язного i безприв'язного утримання абсолютж прирости живо! маси бичюв дослщно! групи були бтьииими жж у контроле Переваги в приростах живо! маси при прив'язному утриманж евщчать

3. Жива маса бичкш, вирощених \ вщгодоваиих ^_р13иих умовах годшл"| та утримання по енергооицадних технолопях ¡X +.57 кг) (и = 10)

В1к, М1С. ПОРОДА

симентальська (контроль) украшська червоно-ряба симентальська украТнська червоно-ряба

Утрим безприв'язне утримання вщ народження до 18 мю (контроль) ання: до 12 мю. безприв'язне, з 12 до 18 мю. прив'язне

Планов'| середньодобов'| прирости живоТ маси з 12 до 15 м'юяц'щ 800г , з 15 до 18 мюяцт ЮООг (контроль)

12 15 18 335,0±5,22 398,0±7,07 470,6±6,05 320,0±5,10 376,5+5,65 437,7±5,04 337,0±2,48 407,2±4,78 489,2±5,93 322,0±4,42 384,1±6,35 452,5+6,05

Планов'! середньодобов! прирости живо! маси з 12 до 15 мюяцш ЮООг , з 15 до 18 м!сяц1в 1200г (дослщ)

12 15 18 328,0+3,86 395,5±5,31 480,0±6,14 332,0±5,30 398,8+5,31 467,1+4,56*** 328,0±4,08 414,8±8,31 512,1+4,47*** 330,0+4,49 413,5+4,65 497,6±6,99***

про те, що незалежно вщ р1вня нормовано? год1вл1 бтьш рацюнально вирощувати 1 вщгодовувати тварин на прив'язК

Вплив умов утримання телят в кл'/тках р/зного типу (Ыдив'щуальн/' /' трупов¡) / р\зних способ'ш згодовування молока на ¡х р/ст в профшакторний перюд. Проведено 2 дослщи. У першому дослщГ пщдослщних бичюв утримували в ¡ндив1-дуальних кликах Еверса. У другому — в кликах завуженого типу.

Утримання телят у широких дерев'яних кликах на пщстилщ дозволяе створювати для телят оптимальж зооппежчж умови. В той же час пщтримати оптимальж умови без пщ1гр1ву повпря неможливо при використанж завужених клпх>к \ видалення сеч1 та калу в зимовий перюд. Середньодобов1 прирости бичюв у широких кликах складапи 717—784 г в залежност! вщ породи I генотипу. Чорно-ряб1 бички мали прирости живо! маси 725 г за добу, а 1хж ровесники 1/2шароле — бтьше на 49 г (Р<0,05). Утримання в завужених юптках бичюв негативно не вплинуло на прирости живо! маси. Використання вузьких ¡ндивщуапьних клп"ок дозволяе рацюнально розмютити тварин в проф'тактори. Але для пщтримки нормального мкрокшмату бтьш доцтьно використовувати ¡ндивщуальж клп"ки розм1ром 1,2x1 м.

В послщуючих дослщах вивчались pi3Hi способи згодовування молока в ¡ндивщуальних i групових кликах.

У 4 групп для проведения дослщжень ввшшло 40 бичюв чорно-рябо! породи. Середня жива маса ïx при народженж складала вщ 25,2 до 25,5 кг (р1зниця нев1рогщна). Бички 1 i 3 груп утримувались в ¡ндивщуальних кликах розм1ром 1,2x1 м; 2 i 4 груп — у групових клаках по 10 гол1в. Випоювання молозива i молока з соскових напувалок та утримання в ¡ндивщуальних юйтках дозволили отримати вщ телят прирости 795 г за добу. Аналоги 2 групи, яю утримувались в групових клетках у поршнянт з 1 уступали в приростах 30 г за добу (Р<0,05). LU даж свщчать про те, що телята в групових кликах рухапись бтыие i частина eHepriï корму витрачалась на рух тварин. Часткове попршення м1крокл1мату при утриманж в групових кликах також вплинуло на зниження приростш живоТ маси. Найбшыш прирости живо! маси отримаж при ¡ндивщуальному утриманж i пщсисному випоюванж молока (3 група) — 814 г, але р|'зниця нев|'рогщна в nopiBHAHHi з 1 групою (19 г). Телята 4 групи (групове утримання i пщсисне випоювання молока) приростали кожну добу по 776 г. У дослда встановлено, що пщсис телят до 20-денного вку i утримання телят в групових кликах або в ¡ндивщуальних дае незначну р1зницю у прирост живо! маси.

Використання опромшювач!в для оптим1зацп мкрокл/'мату в секцтхпрофшактор'ю. Проведен! доел щи показали, що середня температура поветря в клетках для телят: зимою 13,86°С, що менше норми на 23%; вщносна волога бтьше на 9,66%; концентрац'т. вуглекислоти — 0,08%; ам1аку — 8,4%, а мкробозабруднежсть у 6 раз1в бтыиа норми. Ui даж свщчать про те, що при експлуатаци даного профтактор1я порушуються 300ririeHi4Hi умови утримання телят в зимовий перюд i в ¡нил пори року також не вщповщали оптимальним умовам.

Дослщження показали, що з 188 телят за piK хворти органами дихання 32 голови (17%), органами травления 47 гол ¡в (25%), вщжшло 19 гол ¡в (10,1%).

У другому профтактор1Т використовувапи ультрафюлетов1 опром1нювач1 (УФО) для обробки телят i поветря примщення. Режим використання УФО складав 45 хв. за добу (3 рази по 15 хв.), що привело до зниження вщносно! вологи до 64,5% влетку i до 75,99% взимку. Р1зниця в1ропдна при Р<0,001 у

порюнянж з профшактор1ем без використання УФО. Концентрация вуглекислоти влп-ку зменшилась до 0,13%, восени вщповщала HopMi, а зимою i весною наблизилась до норми. Рюниця BiporiflHa при Р<0,001 у пор1внянж з профтакторюм без використання УФО. Аналопчж даж отримаж по показниках ам1аку. Використання УФО в два рази знизило мкробну забрудненють. Використання УФО позитивно вплинуло на збереження телят, яке пщвищилось на 8,8%, захворюванють телят на органи дихання зменшилась на 5,3%, а травления — 3,7%. Покращення мкрокшмату в профшакторп в результат обробки тварин i повпря УФО привело до покращення здоров'я телят i до пщвищення приросте живо'! маси. Прирости живо! маси у телят з використанням УФО були бтьшими в середньому на 63 г у портнянж з трупами телят, яких не опромжювали УФО з BiporiflHoio р1зницею вщ Р<0,001 до Р<0,1 в залежносл вщ пори року.

Витрати електроенергм складали 18 МДж, а додатков1 прирости 12,35 МДж. Але використання УФО привело до пщвищення збереження телят (без УФО пало за piK 19 гол1в, з використанням УФО — 4). Тому при витратах на 188 гол1в елекгроенергн 3760 МДж, вЦуйшло енергетичною щннютю телят, яка дор1внюе 6331 МДж, де не використовувались УФО. U,i даж свщчать про те, що використання УФО марки УГД-3 економ1чно виправдано.

Реал1зац1'я генетичного потенщалу м'ясноÏ продуктивноег/ бичками piaHHx пор'щ, вирощених i вщгодованих по енерго-ощадних технологах.

Результати контрольного забою бичюв р1зних nopifl вирощених i вщгодованих за енергоощадними технологами представлен! в таблищ 4.

3 даних таблиц 4 видно, що маса Tyiui вщ бичюв, вирощених в умовах використання вигульно-годтельних майданчиюв у 15-мюячному вщ1 була вщ 215,7 до 266,6 кг в залежносл вщ породи i генотижв. Безприв'язне утримання до 12-мюячного BiKy i вщгод1вля на прив'яз1 без використання вигульно-годвельних майданчиюв були менш ефективними жж з ïx використанням. Серед дослщних груп бичюв перевага була на сторож абердин-ангуських тварин, особливо в пор1внянж з чорно-рябими аналогами. Використання вигульно-годтельних майданчиюв

4. М'ясна продуктивжсть бичкш, вирощених i вщгодованих по енерго ощадних технолопях (X ±Sx) (дослщи з чорно-рябою породою

i пом1сями)

Порода i генотипи

Показники чорно-ряба (контроль) 1/2 шароле 1/2 герефорд 1/2 абердин-ангус 1/2 санта-гертруда

Безприв'язне утримання в групових катках по 5 голщ до З-мюячного Bixy, прив'язне утримання в групових кликах по 10 голш до 12-мюячного вжу, прив'язне утримання без використання вигульних майданчик'ш до 15-м1сячного вку (контроль)

Лередзабтна жива маса, кг Maca Tynii, кг Maca внутр. жиру, кг 3аб1йний вихщ, % 391.2±5.41 209.0±5.90 10.3±0.08 57.5 443.6±8.40 261.4±8.40 14.9+0.82 62.2 425.2+6.61 235.8+5.90 17.3+0.89 59.5 390.2±16.80 225.8+9.30 11.0+1.52 60.6 412.8±5.85 225.0±3.53 13.9±0.42 57.8

Безприв'язне утримання в ¡ндивщуальних штках до 3-м1сячного в(ку, прив'язне утримання з використанням вигульно-год1вельних майданчиюв до 15-мюячного B¡Ky (доел¡д)

Передзабшна жива маса, кг Maca Tyuii, кг Maca внутр. жиру, кг 3аб1йний вихщ, % 397.2a5.12 215.7+4.87 11.4±0.24 57.1 462.U5.10 266.6±4.13 14.1±0.52 60.7 432.4+4.71 250.8±4.62 16.2±0.88 60.3 403.6±5.64 235.7±5.01 12.3±0.57 61.4 427.1 + 5.22 244.9±4.18 12.2+0.64 57.8

пщвищують м'ясну продуктивжсть в середньому на 4,8%, що окупав витрати на Тх буд'тництво за 14—16 мюящв.

В ¡ниш серп дослав жддослщж тварини були поставлен! в едиж умови до 12-мюячного вку: утримання безприв'язне в групових кликах з винесеною зоною вщпочинку на дерев'яжй торцевм шашщ та вщгод1вл1 до 15-мюячного в1ку. А в другому дослда до 15-мюячного вку аналопчно попередньому I до 18-мюячного в1ку на прив'язк

3 даних таблиц 5 видно, що в 15-мюячному вщ1 при безприв'язному утриманж бичюв до 12 мюящв ! вщгод1вл1 на прив'яз1 отримано масу тупи 205—272 кг в залежносл в'щ породи ¡генотипу. Продовження прив'язного утримання до 18-мюяч ного в'|ку привело до пщвищення маси тупи до 224—313 кг. Забмний вихщ дещо зменшився в 18-мюячному вщ! в бичюв симен-

тальсько! ¡ чорно-рябоТ пор|'д та генотипу 7/16 голштин 9/16 симентал. Ттьки абердин-ангусью аналоги продовжували покращувати м'ясж hkoctí до 18-мюячного BiKy. U¡ даж свщчать про те, що умови утримання бичюв р1зних порщ i генотитв дозволяють реал1зувати íx генетичж потенщали по м'ясжй продуктивное^, особливо при використанж на вщгод'тл'! енергоощадно'/ прив'язноТ технологи утримання.

Вивчення потенц1альних можливостей новоТ молочно! породи (украУнськоУ червоно-рябоТ молочноТ) показало, що при планових приростах живо? маси 800 г з 12 до 15 мюяцш ¡ 10ОО г — з 15 до 18 мюящв в умовах привязного утримання маса туш|' досягла 215,4 кг, що менше вщ сименталт на 8,1% (рЬниця BiporiflHa), а при пщвищенж планових приростов вщповщно до 1000 г i 1200 г перевага симентал1в була всього 2,2% (р1зниця нев1рогщна).

Пщвищення поживност1 рацюжв привело до ¡нтенсивного збтьшення накопичення внутр|'шнього жиру в бичюв сименталь-

5. М'ясиа продуктивность бичкш, вирощених i вщгодованих по енергоощадних технолопях (X + Sx) (дослщи з симентальською, чорно-рябою та абердин-ангуською породами i помюями)

Порода ¡ генотипи

Показники чорно-ряба (контроль) симентальська абердин-ангуська 7/16 голштин. 9/16 симентал.

безприв'язне утримання до 12 мюяцш i вщгодавля на прив'яз1 до 15-мюячного BÍKy (контроль)

Передзабмна жива маса, кг 384+7,22 466±4,62 427±7,74 457+5,49

Maca ту luí, кг 205±9,4 272±4,9 259+1,4 256±3,5

Маса внутр. жиру, кг 7,3+0,8 10,3±0,9 4,0±0,5 8,3+0,7

ЗабШний вихщ, % 55,3 60,6 63,9 56,8

безприв'язне утримання до 12 мюяцш ¡ в!дгод1вля на прив'яз! до 18-мюячного BÍKy (дослщ)

Передзаб1йна жива маса, кг 447+14,27 541+8,09 510±13,0 530+13,35

Маса ту luí, кг 224+9,4 285+6,8*** 313+3,6*" 275±5,6***

Маса внутр. жиру, кг 7,3+0,6 18,1±1,4*** 20,7±1,2*** 17,3±0,5***

Забмний вихщ, % 51,8 55,9 65,4 55,1

сько! I укражсько! червоно-рябоТ молочно! породи, особливо при прив'язному утриманж (вщповщно 33,6 I 38,7 кг). В умовах безприв'язного утримання внутршнього жиру в даних породах було менше на 41,4 |' 52,8%. Використання дослщними тваринами енергм кормш встановлено кращим при прив'язнм вщгод1вл1, що доцтьно використовувати при розробках енергоощадних технолопй виробництва яловичини.

Х'/м'иний склад та як\сть яловичини бичюв, вирощених / вщгодованих по енергоощадних технолопях. В умовах безприв'язного утримання бичюв до 12 мюяц|'в вщгод|'вл1 на прив'яз1 до 15-мюячного в'ку найбтьше сухо! речовини встановлено в м'яа найдовшого мускула спини у бичга'в абердин-ангусько! породи (24,1%) \ калормжсть перевищила 3000 КДж в 1 кг яловичини.

Продовження перюду вщгод|'вл1 на прив'яз1 до 18-мюячного В1ку привело до зб'тьшення сухо? речовини в м'яс'| найдовшого мускула спини. Особливо перевага була на сторож абердин-ангусько! породи над ¡ншими породами та генотипами. Калоржжсть яловичини досягла у абердин-ангуст у 18-мюячному вщ! до 3232,6 КДж.

Ц1 даж свщчать про те, що вирощування \ вщгодтля молодняка велико! рогато! худоби по енергоощадних технолопях дозволяе отримувати яюсну та калормну яловичину.

В дослщах по визначенню х1м1чного складу та якост1 яловичини середньо! проби м'яса туш бичюв р|'зних порщ збереглись законом|'рност1 по якост1 I калор'1йност1, яю були встановлеж по найдовшому мускулу спини.

3.5. Розробки програм для вибору оц'шки енергоощадних проектно-технолопчних р1шень шдприемств по виробництву яловичини та |'х економ1чна ефектившсть.

Розробка / використання програм ЕОМ для визначення оптимального варианту розм'1щення технолопчних груп в прим'щеннях та '¡хрозм'1р'т.

Для пщприемств р|'зно! потужност1 пооперацжна схема технологи буде мати сво! особливость Виробництво яловичини на невеликих пщприемствах (50, 75, 100 корт) потребуе розм1щення в оджй буд1вл'| дектькох ф1зюлопчних або технолопчних груп, для яких р!зж параметри умов створення !м комфорту в прим1щеннях. Вщповщж нормативи для ферм на

150 i 200 KopiB. А для спец1ал1зованих пщприемств на 400, 600, 800, 1000, 1200 KopiB будуть ¡hlijí нормативы показники.

Розроблена програма для ЕОМ веде пошук оптимальних po3Mip¡B технолопчних труп, групових клггок, po3M¡p¡B прим'|щень, враховуються технолопчж та протипожежж проходи, розм1ри стмл, денниюв та ¡н.

Програмою ЕОМ встановлено, що для пщприемств на 50 KopiB доцтьно проектувати буд'шл! розм!ром 12x48 м для bcíx технолопчних груп; для пщприемства на 75 KopiB — 12x60 м; для пщприемств на 100 kopíb — 12x78 м i т. д. За допомогою дано!' програми можливо зробити визначення оптимально! буд1вл1 або буд1вл1 любо! потужностк Дана програма ЕОМ не ттьки прискорюе розробку проектно-технолопчних р'ниень в 5— 20 pa3¡B в запежност|' вщ потужносл пщприемств, але ¡ пщвищуе !х об'ективжсть.

Загальна площа примщень на голову — один /з показншс/а ефективного використання тваринницьких примщень. В загапьну площу включено: площу пщлоги в стмлах або в кликах, площу технолопчних i протипожежних проход! в, площу пщсобних примщень та ¡нше. В дослщах встановлено, що для телят оптимальж параметри вщ 2,3 до 3,17 кв. м площ1 на 1 голову, для молодняка в молочний перюд—4,05 кв. м, а на дорощуванн1 та вщгод1вл1 3,16—5,40 кв. м (в залежное™ вщ технологи утримання). В данихумовах позитивно проявляються генетичж задатки рЬних порщ i генотит'в.

Визначення площi зовмшнЫ ctíh на 1 голову — як показника впливу на формування м1крокл1мату в тваринницьких примщеннях. Дуже складно п'щтримувати тепловий баланс в телятниках, де тваринами видтяеться мало тепла, тому профтакторм для телят доцтьно будувати з м1жмальною поверхнею 30bh¡ujhíx ctíh на 1 голову (1,8 кв. м). В карантинних прик/ищеннях даний показник складае 0,74 кв. м, а для телят з 20 до 120-денного вку — 0,99 кв. м та для дорослих тварин вщ 3,18 до 4,53 кв. м. 14¡ дан евщчать про те, що буд1вл1 необхщно розробляти таю, яю дозволяли б зменшувати контакт тварин з 30bh¡i±ihímh елнами.

Об'ем примщення на 1 голову — показник доцшьносп' збшьшення висоти 6уд1вл1 та додаткових примщень. Дослщи на тваринах показали, що для сухослйних KopiB об'ем

примщення повинен бути на 1 голову 27 куб. м, для телят профтакторт — 11 куб. м, в карантинному прим1щенж — 6,7 куб. м, для телят з 20 до 120-денного вку — 8,9 куб. м i для молодняка на вщгод1вл1 —13 куб. м. Тому при розробках проеюпв для велико! рогато! худоби дощпьно визначати об'ем примщень на 1 голову, що забезпечить тварин вщповщним повпряним комфортом. Енергоощаднють використання прим1щень залежить вщ рацюнального розмщення тварин, оптимального об'ему примщення та плои_и зовжшнк стт на 1 голову.

Визначення внесено)'ззовн'1 енергп при оц1нц1 енергоощадно)' технологи виробництва яловичини. Основою внесено! ззовж енергп е енерпя корм!в, електрична, теплова та ¡н. Процес росту, розвитку та продуктивное^ тварин тюно зв'язаж з вико-ристанням ними енергн корму. Частина енергп, яка поступае в органам, витрачаеться наутворення нових оргашчних речовин, частина на життед1яльнють i pyx тварин. Витрачаеться енерпя тваринами на pi3Hi ujni, ям обумовлеж багатьма факторами: генетичними, технолопчними, утриманням, год1влею, напуванням, мкроюлматом та ¡н. Внесена ззовж енерпя в 15-мюячному Biui при приростах 800 г за добу в середньому складае 102,41 МДж (прив'язнеутримання) i 101,30 МДж (безприв'язне утримання). Використання теплообмжниюв зменшуе витрати енергп на 24,19 МДж (прив'язне утримання) i 24,01 МДж (безприв'язне утримання). При приростах 1000 г за добу внесена енерпя вщповщно складае 114,18 i 110,64 МДж та зменшуються витрати за рахунок теплообмшнимв вщповщно на 24,69 i 24,17 МДж. Витрати енерп! корм1в i внесено! ззовж енерп! на продуктивнють при приростах 800 г складають 7,2 МДж при прив'язному i 6,61 МДж при безприв'язному утриманнях. При приростах 1000 г в 15-мюячному Biui на продуктивнють було витрачено 9,27 МДж (прив'язне утримання) i 7,29 МДж (безприв'язне утримання).

Бички симентальсько! породи бтьш ефективно викори-стовують енерпю корм1в, жж !х аналоги укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи. Збтьшення ¡нтенсивносл приростш живо!маси приводить до зменшення витрат eHepri! на продуктивнють, як при прив'язному, так i при безприв'язному утриманш. Ц1 дат показують, що доцтьно при пошуках енергоощадних технолопй використовувати комп'ютерш

программ, як'| враховують енерпю kopmîb, енерпю тварин, конструкцп буд!вель, системи вентиляцн, використання теплообмшниюв та ¡н., i, як результат, отримуеться найбтьш оптимальний вар1ант з найменшими витратами kopmîb i ¡нших джерел eHepriï. За рахунок використання теплообмжниюв повпря при приростах 800 г за добу можна зберегти 23—24% внесено! енергп, а при приростах 1000 г — 21—22%. Tofli при незм'шнш енерги корму додатково можна отримати середньо-добов! прирости енергетичною цшжстю 1,55—2,61 МДж в залежное^ вщ умов утримання та породи, що дортнюе 15— 26 г приросту живо! маси практично без додаткових енергетичних витрат.

Прогнозування теплового балансу енергоощадних технолопй пщприемств по виробництву яловичини. Тепловий баланс прим1щень показуе, що бтыиу частину втрат тепла покривають тепловидтення тварин. Цього тепла достатньо, щоб не пдагршати пов'ггря, яке надходить в примщення, теплокалори-ферами. Найбтыш втрати тепла встановлеж через ого-роджувальж конструкцп (ctîhh, пщлоги, стел1, вкна, ворота, дверГ). В будшл1 розм1ром 9x72 м, де цегляж стши, п1длога з дощок, стеля дерев'яна з 50 мм тепло1золяц'|ею, вкна, ворота та двер1 одинарж втрати тепла складають 3876 МДж. В розробленому npoeKTi по реконструкци дано! буд1вл! передбачено: пщпога з торцево! дерев'яно! шашки, стеля з тешозолящею 100 мм, подвмж вкна, двмчаст! ворота та двер1 — втрати тепла складають 2003 МДж. Втрати тепла в дючому примщенж зменшили прирют живо) маси в середньому на 1 голову 197 г, а пюля реконструкци — 102 г. Кожний день економиться 9,42% kopmîb пюля реконструкци буд1вл'|, або така кшькють корм1в ¡де на продукщю. Втрати на реконструкци повертаються за 3—4 мюяц'! експлуатаци буд1вл1, особливо в зимовий перюд.

В д1юч1Й будтп\ 18x78 м (ТП 801—395), де стши цегляж, тдлога з дощок, покриття з зал1зобетонних плит по зал1зобетонних рамах, покр1вля асбестоцементна —втрати тепла складають 7301 МДж. Пюля реконструкци обладнали пщлогу з дерев'яноТ торцево! шашки, стелю зробили дерев'яну — втрати тепла зменшились до 4569 МДж. В результат економ1я приросте живо! маси досягла по 49 г на кожжй голов! за добу i витрати

кормш скоротились на 4.9%. Витрати на реконструкщю окупились за 12 мюяц!в експлуатаци примщення для телят.

В дючм будшл112x72 м (ТП 801—46) втрати тепла складали 5874 МДж. Пюля реконструкци, коли передбачили замЫу пцуюги на торцеву д'ерев'яну шашку та стелю зробили дерев'яну з тепло1золяцюю 100 мм — втрати тепла зменшились до 3708 МДж, а економт прироспв за добу на 1 голову — 77 г, при економп KopMiB до 7,71%. Витрати окупились за 17,5 мюящв експлуатаци. В д1ючий родильний вщдток в буд1вл1 21x66 м (ТП 801—339), пюля реконструкци встановили зб1рне покриття з тепло|'золяц!ею 150 мм та пщлогу з торцево! дерев'яноТ шашки, що привело до зменшення втрат тепла з 7583 до 3433 МДж, а приростт живо? маси за добу на 1 голову — на 74 г i економто KopMiB до 7,43%.

3 метою прогнозування i визначення потреби в обладнанж теплообмжниюв повпря використовують розроблеж нами ЕОМ. В програму вводиться бтьше 600 вар|'ант|'в технолоп'чних схем. ЕОМ виконуе економ1чно-математичний пошук найбтьш економного вар1анту способу виробництва яловичини. Враховуються: порода, bîk, стать, жива маса, тип конструкцм прим1щення, юлькють видтення тепла тваринами в повпря та ¡н.

Ефект вщ використання теплообмжниюв повпря значний. Так, niflirpis зовжшнього повпря на 1°С в кор1внику для сухостмних KopiB тепловий баланс буде — 5,50%, а на 2°С +0,47%. В телятнику для карантинування niAirpîB зовжшнього повпря на 3°С приводить до +0,58% теплового балансу; в телятнику з 20 до 120-денного BiKy—на 1 "С до +0,43% теплового балансу; в кор1внику для в1дгод1вл1 — на 3°С до 1,86% теплового балансу. Тому з метою забезпечення гарантованого балансу тепла доцтьно в прим1щеннях для тварин монтувати теплообм'1нники, яю будуть працювати в режиму передбаченому програмою в залежност1 вщ характеристики прим1щення, технологи cnoco6iB утримання, живо! маси тварин та ¡н.

Значения бальноï оцшки м'жрокл'шату в прим'иценнях з енергоощадними технолопями з використанням ЕОМ. Розроблена програма з використанням ЕОМ оцжюе енерго-ощадж технолог», виходячи з параметр1в температури повпря в прим1щенш, вщносно! вологи, швидкосл руху повпря, м!кробозабрудненост1, концентраци ам1аку в noBÎTpi.

Комплексна оцЫка параметр1в м1крокл1мату в примщенж для сухостмних корю в зимовий перюд складае 4,15 балш, що вщповщае допустимому проектно-технолопчному режиму (ДПТР). Весною оцшка була в 3,95 бапш — гранично-допустимий експлуатацмний режим (ГДЕР). Найкращу оцтку мкрокгймат отримав в даному прим1щенж л!том (4,2 бали) — ДПТР. Ц1 даж свщчать про те, що в прим1щенж для сухослйних кор(в можливо створювати комфорт без додаткових енергетичних витрат.

В кор1внику для утримання кор1в м1кроктматощнено на р1вж ДПТР, в денниках — ГДЕР, телят в профтактортх — ДПТР, в карантинних прим'иденнях — ГДЕР, в молочний перюд — ГДЕР, на дорощуванж \ вщг0д'|вл1 молодняка ГДЕР. Таким чином, використання ЕОМ для оцжки параметра мкрокл1мату доповнили даж про оптимальж вибори сажтарно-ппежчних режим1в I енергоощадних технолопй виробництва яловичини. Даж програми по вибору та оцжках енергоощадних проектно-технолопчних р'шень пщприемств по виробництву яловичини дозволяють пщвищити ефективжсть утримання \ год1вл1 телят, молодняка та кор1в у 1,76 рази, в т. ч.: розведення енергоощадних тварин — на 35%, використання теплообмжниюв — до 14%, покращення огороджувальних конструкщй бущвель —до 18% використання енергоощадних корм1в до 40%.

висновки

1. В основу оцЫки енергоощадносл технологи виробництва яловичини необхщно покласти бюенергетичний баланс оргажзму тварини взято! в конкретних умовах утримання.

2. 3 метою пщвищення енергоощадносл пщприемств по виробництву яловичини доцшьно доповнити технолопчж схеми слщуючими проектно-технолопчними ршеннями: пщб1р пар батьюв для розведення спец1ал!зованих тварин з високою м'ясною продуктивною, оргажзацт належного утримання сухостмних кор'т, створення оптимальних умов вирощування телят в проф'гпакторний перюд.

3. Збтьшення виробництва яловичини можпиве за рахунок вщгод1вл1 молодняка вщ надремонтних телиць та послщовного

переходу нерентабельних ферм по виробництву молока на розведення спещалЬованого м'ясного скотарства. Дании шлях збтыиення виробництва яловичини дозволяе максимально використати генетичы задатки спец1ал1зованих м'ясних порщ, особливо виведених на Укражк

4. У зв'язку з тенденц1ею збшьшення невеликих ферм по виробництву яловичини пропонуеться в одшй буд1вл1 розмщувати вщповщно до фЫолопчного стану тварин секцм: для сухост!йних корю, родову, пюляродову \ профтакторм, а для вирощування телят до 6-мюячного вжу обладнувати окрем1 секцп.

5. Реконструкц1я рЬних буд|'вель пщ родову секц1ю та профтакторм для телят повинна забезпечувати створення оптимальних параметра мкроктмату, дотримання принципу "все зайнято — все втьно", ¡зольованих секщй для утримання корю до отелу \ пюля отелу, проведения отелю в денниках та не менше 2 ¡зольованих секцт профшактор1я. Забезпечення оптимальних зооппеннних умов при мммальному використанж пального \ електроенергп можливе за рахунок вибору енергоощадного проекта \ його виконання.

6. При реконструкци необидно зам'шити завужеж металев1 ¡ндивщуальж кл1тки для карантинного перюду на широм дерев'ян!"; видалення гною здмснюване гщрозмивом переробити на транспортне; велию витрати енергп на м1крокл1мат зменшуються за рахунок використання тепла, яке видтяють тварини та штучною вентиляц1ею; розм1ри технолопчних груп зменшуються до 75 голю. При новому будюництв1 використати модульний проект буд1вл1 для карантинування телят будь-яко! потужност1 пщприемств по виробництву яловичини.

7. При комплексному виршенж технолопй пщприемств по виробництву яловичини передбачити виконання ветеринарно-саштарних, зооппежчних \ профтактичних заход1в, для чого впорядкувати тваринницью будюл1 \ ветеринарно-сажтарш об'екти.

8. При реконструкци примщень для тварин на дорощуванж та вщгодюл1 молодняка велико? рогато! худоби передбачити безприв'язне групове (по 20—21 голов|') утримання з винесеною зоною для вщпочинку тварин, механюацюю вс|'х технолопчних процес1в, припливно-витяжну вентилящю з використанням

теплообмжнию'в (№ 11120—Р УП 801-000/20 i № 11121—К УП 801—000/21). Будшля розрахована на 500 голш молодняка i в pa3i потреби може бути використана як модуль по 80—84 голови.

9. 3 метою забезпечення тварин природним свалом, моцюном, розрив ланцюга збудниюв захворювань, покращенням здоров'я тварин та максимальним розвитком, пропонуеться енергоощадне проектно-технолопчне ршення вигульно-год'1вельних майданчиюв i кормових двор1в. Обладнання на вигульно-годтельних майданчиках нав'ю'ш не виключае будюництво niTHix табор1в в господарствах, де можливе ïx створення.

10. В денниках родово! секцп доцтьно утримувати телят на пщсис'| протягом 2—3 джв. CeKuiï профтакторю обладнати ¡ндивщуальними широкими юитками типу Еверса. 3 метою оптим1заци м1крокл1мату в профтакторшх рекомендуеться використовувати УФО, що в 2 рази зменшуе мкробну забрудненють, до зооппежчних норм знижуе концентращю вуглекислого газу i ам1аку та сприяе пщвищенню збереженност1 телят до 97,9% i дозволяе одержати економ1ю енерп по 18,94 МДж на кожному телять Для випоювання молока телятам в тсляпрофтакторний перюд доцтьно використовувати nepecyBHi установки типу ПУВТ-20 або ¡ндивщуальш вщра з фксащею телят.

11. Дослщи по поршняльному вивченню прив'язно! i безприв'язно! систем утримання молодняка ргёних порщ i генотишв показали: бичюв до 12 мюяцт доцтьно утримувати безприв'язно, аз 12 до 15 мюящв на прив'яз1, що дозволяе одержувати живу масу 456 кг (симентальська порода), 387 кг (чорно-ряба порода), 462 кг (1/2симентал 1/2голштин), 404 кг (1/2 чорно-ряба 1/2голштин). В умовах високого повноцжного живлення можна вщгодовувати бичюв до 16-мюячного BiKy чорно-рябо'| породи; генотипи: 1/4симентал 3/4голштин i 7/16симентал 9/16 голштин; до 17-м1сячного вку — бичюв симентальсько! i абердин-ангусько!' порщ. Ефектившсть вщгод1вл1 в умовах прив'язного утримання п'гсля 17-мюячного в1ку значно знижуеться i прирости складають 500—600 г.

12. Вирощування бичюв безприв'язно до 12-мюячного BiKy i вщгодвля на прив'яз1 дозволила вщ бичюв чорно-рябо'( породи в 15 м'юящв одержати тушу в середньому 205 кг, вщ сименталщ

— 272 кг, вщ абердин-ангусш — 259 кг, а внутршнього жиру вщповщно 7,3; 10,3; 14,0 кг; заб!йний вихщ: 55,3; 60,6; 63,9%. Яюсть яловичини пщвищуеться при ¡нтенсивжй вщгодшл1 бичмв до 18-мюячного вку. Захмнними складом найдовшого мускула спини бичюв р!зних порщ 1 генотитв не виявлено значних вщмжностей. Але за х1м1чним складом середньо! проби м'яса перевага була на сторож абердин-ангуських бичюв. Без-прив'язне утримання до 12-мюячного в1ку \ прив'язне в перюд вщгодтл1 дозволяе отримувати яловичину високоТ якост1, особливо вщ бичюв абердин-ангусько! породи \ помюних генотитв 9/16симентал 7/16голштин в 15-мюячному втцс в енергоощадних прим!щеннях.

13. Дотримання зооппежчних вимог до загально! площ1 примщень, плоои зовжшжх стЫ та об'ему прим!щення на одну голову пщвищуе оцЫку^енергоощадносп технологи виробництва яловичини. Розробка енергоощадного проекту розпочинаеться з визначення оптимального варганту розмщення технолопчних груп в прим1щеннях \ Тх розм1р1в. Програма на ЕОМ прискорюе до 20 раз1в визначення енергоощадного проектно-технолопчного ршення \ пщвищуе його об'ективнють. Визначення внесено! ззовж енерги при оцжщ енергоощадних технолопй виробництва яловичини з використанням програм ЕОМ показало, що це дозволяе враховувати енерпю корм'т 'I умови утримання. При планових приростах 800 г при прив'язному утриманж на прирют в'итрачаеться 7,2 МДж, а при безприв'язному — 6.61 МДж вщповщно з 102,41 \ 101,30 МДж. Подальше збтьшення ¡нтенсивносл прирослв живо! маси приводить до зменшення витрат енергн, яка ¡де на продуктившсть. Економнна ефективжсть використання корм)'в знижуеться. Прогнозування теплового балансу будшель з використанням ЕОМ показуе, що тепла, яке видтяють тварини, достатньо для пщтримки оптимальних параметр1в мкроюн'мату з вщхиленням теплового балансу в параметрах ±10%.

14. Економнна ефективжсть енергоощадних технолопй пщтверджуеться бальною оцикою м1крокл1мату примщення з використанням ЕОМ. Загальний економ1чний ефект виробництва яловичини пщвищуеться за рахунок: розведення енергоощадних тварин на 12—35% в залежносл вщ породи I генотитв; покращення енергоощадних огороджуючих конструкцм на 10—

18% в залежност! вщ слособш утримання; використання енергоощадних кормт на 23—40% в залежное^ вщ утримання та породи; використання вигульно-гчадвельних майданчикт на 8%; використання енергоощадних способт утримання р1зних порщ \ генотитв вщ 5 до 12%; використання теплообмЫниюв до 14%; збереження здоров'я тварин — 25% та можливе пщвищення ефективносл виробництва яловичини за рахунок оптимально! потужносл пщприемства, пори року та ¡н. — 50%. Використання енергоощадних проектно-технолопчних р!шень для тварин показало, що в будтл1 (№ 11120—Р ! № 11121—К) на 500 гол1в вартють головомюця вщповщно складае 254 ! 259 крб., авартють 1 кв. м —17,52 115,10 крб. (вц!нахдо 1991 року). Реконструкция тваринницьких примщень пщ родов! зменшуе кошторисну вартють буд'|вл1 на 208% (родова на 96 корт ТП 801—373) \ на 233% (родова на 96 корт ТП 801—339).

ПРОПОЗИЦ11 ВИРОБНИЦТВУ

1. В залежност! вщ природньо-господарських умов сухостмних кор1в можливо утримувати безприв'язно або на прив'яз! з використанням вигульно-годтельних майданчимв.

2. При буд1вництв1 \ реконструкцП профтакторив для телят мати не менше 2 ¡зольованих секц'1й, де розмщувати широю ¡ндивщуальж клики.

3. Для малих ферм можливо в примщеннях розм1щувати ¡зольоваж секцп для сухослйних корт, родов! секци, телят в профтакторний перюд та телят до 6-мюячного вку.

4. В молочний перюд роздачу молока проводити меха-жзовано установкою ПУВТ-20 при наявносл середнього погашв'я телят не менше 200.

5. В спещалтованих господарствах доцтьно проводити карантинування телят в буд!вл! на 300 голт в 4 секщях по 75

гол1в.

6. В профтактор1ях для телят доцтьно використовувати ультрафюлетов1 опромшювач!, що дозволить покращити

мкроюнмат, зменшити мкробозабрудненють та пщвищити збереженють телят.

7. При реконструкцп д!ючих примщень для вирощування I вщгодавл! молодняка велико! рогато! худоби з безприв'язним утриманням доцтьно передбачити трупов! клп"ки з зоною вщпочинку на пщлоз! з дерев'яно! торцево! шашки.

8. Бугувництво вигульно-год!вельних майданчиюв з навюами над год1вницями ! стмлами можливе при прив'язному утриманж телят ! молодняка.

9. На кормових дворах використовувати енергоощадш технолог!! збер|'гання корм!в ! розм!щувати ва необхщн! корми та пщстилку.

10. При розробках енергоощадних проект!в доцтьно використовувати розроблеш програми на ЕОМ: для визначення технолопчних труп ! розмрв прим'пдень, внесено! ззовы енергп, прогнозування теплового балансу та бапьно! оцшки мкрокл!мату в тваринницьких прим!щеннях.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ

1. Книги, монографи

1. Полевой Л. В., Ящук В. Д., Добронецкая В. А. Реконструкция животноводческих зданий—Винница: УСХА,—1989—72 с. (Учебники и учеб. пособия для высш. с.-х. учеб. заведений).

2. Полевой Л. В. Строительство, реконструкция и эксплуатация родильных отделений и профилакториев для крупного рогатого скота в условиях Винницкой области,—Винница: УСХА.—1989.—68 с. (Учебники и учеб. пособия для высш. с.-х. учеб. заведений).

3. Польовий Л. В. Розведення стьськогосподарських тварин. (Навчальний поабник з курсового проектування).—В!нниця: УСГА.— 1993.—173 с. (ГИдручники ¡ навчальн! поа'бники для вищих с.-г. учбових закпадщ).

4. Польовий Л. В. Програмування балансу тепла в енергоощадних примщеннях для тварин//В кн.: Методика бюенергетично! оцжки технолопй виробництва продукцн тваринництва ¡ кормш (Автори М. Ф. Кулик, А. О. Бабич та ¡н.).—Втниця: УкрНД1корм1в—1997.-54 с.

2. Статп у наукових I науково-виробничих виданнях

5. Прохоренко П. Н., Полевой Л. В. Особенности роста, развития и телосложения молодняка от скрещивания черно-пестрого скота с быками мясных пород//Генетические основы селекции молочного скота/Сб. науч. тр. ВНИИРГЖ.—Вып. 18—Л—1972.-С. 155-161.

6. Прохоренко П. Н., Полевой Л. В. Эффективность промышленного скрещивания коров черно-пестрой породы с быками мясных пород в условиях интенсивного откорма//Новое в разведении и генетике сельскохозяйственных животных /Сб. науч. тр. ВНИИРГЖ. Вып 19.— Л,—1973.—С. 68—76.

7. Прохоренко П. Н., Полевой Л. В., Радионов И. П. Промышленное скрещивание в совхозе "Первомайский"//Молочное и мясное скотоводство—1972,—№ 10.—С. 19—20.

8. Полевой Л. В. Комплекс по выращиванию ремонтного молодняка //Сельское строительство,—1975— № 11.—С. 8—9.

9. Прохоренко П. Н., Полевой Л, В., Подгорная Г. К. Мясная продуктивность помесного молодняка крупного рогатого скота// Животноводство.—1975.—№ 12,—С. 27—29.

10. Полевой Л. В., Беспечный А. С., Кац Р. С. Изыскивать рациональные пути механизации комплексов по выращиванию телят// Молочное и мясное скотоводство.—1977— № 8,—С. 17—19.

11. Полевой Л. В., Беспечный А. С., Токарев Н. Ф. Совершенствование технологий выращивания телят//Животноводство.—1977.— № 9.—С. 78—79.

12. Полевой Л. В., Токарев Н. Ф. Поведение телят на комплексе// Молочное и мясное скотоводство.—1978—№ 7.—С. 31.

13. Польовий Л. В. Проект примщення для вщгод1вл1 молодняка велико? рогато? худоби//Стьське будшництво—1978—№ 9.—С. 13— 15.

14. Польовий Л. В., Кац Р. С. Реконструкщя молочних ферм// Стьське буд1вництво—1979.—№ 6,—С. 16—19.

15. Полевой Л. В. Опыт реконструкции телятников//Ветеринария.— 1979—№ 2.—С. 17.

16. Польовий Л. В., Кац Р. С. Реконструкщя телятника пщ ветеринарний пункт//Стьське буд1вництво—1980.—№ 3.—С. 16—17.

17. Польовий Л. В., Теплое Ю. Г. Кормовий двф ферми// Тваринництво УкраТни.—1980.—№ 9.—С. 36—39.

18. Полевой Л. В., Кац Р. С. Помещение для карантирования животных//Ветеринария—1981.—№ 2.—С. 32—33.

19. Полевой Л. В. Помещение для интенсивного откорма

выбракованных коров//Молочное и мясное скотоводство.—1981.— № 10.—С. 28—29.

20. Полевой Л. В., Токарев И. Ф. Выращивание коров-первотелок на нетельных фермах//Молочное и мясное скотоводство.—1982.— № 6.—С. 14—15.

21. Польовий Л. В. Тепла пщлога для телят//Стьське буд1вництво.— 1982,—№ 2.—С. 13.

22. Польовий Л. В., Польова О. М., Добронецька В. О. М'ясна продуктивнють бугайщв р'|зних пор'!д I генотип1в в умовах ¡нтенсивноТ технологи Тх вщгодшл1 до 18-мюячного в1ку//В зб.: Питания пщвищення продуктивное^' тваринництва. Наук. пращ ВДСГ1. Вип. 2,—Вжниця: ВДСГ1,—1995,—С. 54-60.

23. Польовий Л. В., Добронецька В. О. Вплив умов год/вл: та утримання бугайщв на проявления у них генетичних задатюв р'|зних порщ \ генотип'ш по ¡нтенсивносл прирослв живо! маси//В зб.: Питания пщвищення продуктивное™ тваринництва. Наук, пращ ВДСГ1. Вип. 3.— Вжниця: ВДСГ1,—1996.—€. 3—13.

24. Польовий Л. В., Добронецька В, О., ГоивнякН. В. Продуктивнють та х^чний склад яловичини р1зних порщ I генотип'ш з голштинською породою//В зб.: Питания пщвищення продуктивносл тваринництва. Наук, пращ ВДСГ1. Вип. 3— Вжниця: ВДСП.—1996.—С. 134—143.

25. Польовий Л. В., Добронецька В. О, Якють яловичини бугайщв р'|зних порщ залежно вщ сиетеми Тх утримання//В зб.: Питания пщвищення продуктивное^ тваринництва. Наук, пращ ВДСГ1. Вип. 3.— Вжниця: ВДСГ1,—1996.—С. 152—159.

26. Демчук М. В., Польовий Л. В. Прогнозування енергоощадних технологий при створены температурно-вологого режиму примицення для пщприеметв по виробництву яловичини//В зб.: Питания пщвищення продуктивное^ тваринництва. Наук, пращ ВДСП. Вип. 4.—Вжниця: ВДСГ1,—1997.—С. 7—10.

27. Польовий Л. В. Результати бально! ощнки експлуатаци енергоощадних тёхнолопчних режим1в забезпечення мкрокшмату в прим1щеннях для стьеькогосподарських тварин//В зб.: Питания пщвищення продуктивное^ тваринництва. Наук, пращ ВДСП. Вип. 4.— Вжниця: ВДСП—1997,—С. 14—16.

28. Польовий Л. В. Методика визначення внесено! ззовж енергп для ощнки енергоощадних проектно-технолопчних р1шень тварин-ницьких прим1щень//В зб.: Питания пщвищення продуктивное^ тваринництва. Наук, пращ ВДСП. Вип. 4.—Вжниця: ВДСП.—1997,— С. 16-20.

3. Каталоги

29. Строительный каталог. Проект здания доращивания и откорма молодняка КРС на 500 голов № 11120—Р УП 801—000/20//Украинский зональный перечень проектов с.-х. произв. комплексов, зданий и сооружений УП 08—З/Авторы: Диденко H. М., Полевой Л. В., Шевченко Э. А.—К.: КФ ЦИТП.—1979.—С. 377.

30. Строительный каталог. Проект здания доращивания и откорма молодняка КРС на 500 голов № 11121—КУП 801—000/21 //Украинский зональный перечень проектов с.-х. произв. комплексов, зданий и сооружений УП 08—З/Авторы: Диденко H. М., Полевой Л. В., Шевченко Э. А.—К.: КФ ЦИТП.—1979.-С. 378.

31. Каталог паспортов. Здание доращивания и откорма молодняка КРС на 500 голов (Переработка типового проекта № 801—322). Проект повторного применения № 11120—Р//Паспорта проектов с.-х. произв. зданий и сооружений для повторного применения в Украинской ССР УП 08—3. Том 1./Авторы: Диденко H. М., Полевой Л. В., Шевченко Э. А,—К.: КФ ЦИТП.—1979.—С. 97—100.

32. Каталог паспортов. Здание доращивания и откорма молодняка КРС на 500 голов (Переработка типового проекта № 801—322). Проект повторного применения № 11121— «//Паспорта проектов с.-х. произв. зданий и сооружений для повторного применения в Украинской ССР УП 08—3. Том 1./Авторы: Диденко H. М., Полевой Л. В., Шевченко Э. А.—К.: КФ ЦИТП,—1979.—С. 101—104.

4. Рекомендацп, тези доповщей, бюлетш

33. Польовий Л. В. Рекомендацп будвництва подлог для телят i молодняка велико! рогато! худоби//Покращення умов утримання с.-г. тварин/Наук.-практ. семжар,—Вжниця: Укрколгосппроект.—1975.—6 с.

34. Польовий Л. В. Рекомендации по реконструкции сооружений молочных ферм под родовые поме1цения//Интенсификация производства продуктов животноводства через проектирование/Науч,-техн. конференция.—М.: ГипроНИИсельхоз.—1977,— 10 с.

35. Полевой Л. В. Рекомендации применения технологического оборудования для механизации трудоемкости процессов в хозяйствах по выращиванию молодняка крупного рогатого скота//Повышение эффективности механизации трудоемких процессов в животноводстве/ Науч. конференция.—Донецк: Укрколхозпроект—1977.—6 с.

36. Польовий Л. В. Рекомендацп створення кормових двор'т для ферм по виробництву молока i яловичини//1нтенсиф'1кац1я виробництва продуктов тваринництва/Наук.-практ. сем'жар.—Вжниця: Укрколгосппроект,—1980.—10 с.

37. Полевой Л. В. Рекомендации по строительству, реконструкции и эксплуатации родильных отделений и профилакториев в условиях Винницкой области//Пути интенсификации производства продуктов животноводства/Науч.-практ. семинар.—Винница: Укрколхозпроект.— 1983.-52 с.

38. Полевой Л. В. Рекомендации совершенствования технологии выращивания телят на фермах нетелей и коров-первотелок в Винницкой области//В!дтворення стада на промисловм основ1/Наук. конференцж—1вано-Франювськ,—1984.-6 с.

39. ПольовийЛ. В., Польова О. М., Добронецька В. О. Визначення впливу високого р1вня кормозабезпечення на прирют живо! маси бичюв симентальськоТ 1 чорно-рябоТ порщ та помюей з голштинами//Наука — ринковт економщ'|. Перша м|'жвуз. наук. конференц1я. Тези доповщей— В1нниця: ВДСГ1.—1993—83 с.

40. Польова О. М., Польовий Л. В. Шляхи покращення технологи вирощування I вщгод1вл1 молодняка велико! рогато! худоби//Наука в перюд реформування економки/Наук. прац|. Друга наук, конференщя.— ВЫниця: ВДСГ1.—1996,—С. 57—58.

41 .ПолевойЛ. В. Поточно-цеховая система производства молока.— Винница: ВМТЦ НТИ.—1984—11 с.

42. Полевой Л. В., Кольчак В. В., Мельник П. В. Система профилактических мероприятий по борьбе с респираторными болезнями телят—Винница: ВМТЦ НТИ—1986—8 с.

43. Полевой Л. В., Кольчак В. В., СлободянюкА. И. Профилактика желудочно-кишечных заболеваний новорожденных телят.—Винница: ВМТЦ НТИ,—1986.—6 с.

44. Полевой Л. В., Кольчак В. В. Комплекс технологических ветеринарно-санитарных и зоогигиенических мероприятий по профилактике желудочно-кишечных заболеваний новорожденных телят—Винница: ВМТЦ НТИ—1986—15 с.

45. Полевой Л. В., Кольчак В. В. Диагностика, профилактика и лечение острых желудочно-кишечных болезней новорожденных телят// Методические рекомендации.—Винница: ВМТЦ НТИ.—1986.—21 с.

46. Польовий Л. В., Ящук В. Д., Сироватко I. А. Ппеычна оцшка пов1тряного середовища//Метод. вказ1вки для студ. зооЫженерних факультете,—Втниця: ВДСГ1.—1985,—80 с.

РЕЗЮМЕ

Полевой Л. В. Зоогигиенические обоснования проектно-технологических решений совершенствования энерго-сохраняющих технологий откорма молодняка крупного рогатого скота. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальностях: 16.00.08 — зоогигиена, 06.00.16 — кормление животных и технология кормов. Львовская академия ветеринарной медицины им. С. 3. Гжицкого.

Защищаются теоретические обоснования проектно-технологических энергосохраняющих технологий предприятий по производству говядины. Разработаны и внедрены в производство проектно-технологические энергосохраняющие решения, которые обеспечивают необходимые параметры микроклимата, содержания, кормления, получение высоких приростов живой массы молодняка и конкурентно-состоятельную качественную говядину.

Изучены эффективность совершенствования энергосохраняющих технологий по производству говядины с использованием программ на ЭВМ и их внедрение в производственные условия. Выполнение энергосохраняющих технологий не нуждается в сложных конструкциях помещений, дорогих материалах, не требует больших энергетических затрат и может широко использоваться в государственных и частных предприятиях по производству говядины на уровне международных стандартов.

SUMMARY

Polevoy L. V. Zoo-hygienic Grouds of Design-technologic Approaches by Energy-saving Technologies of Younger Cattle Fattening, The theses being submitted for the scientific degree of Doctor of Agricultural Sciences on specialities 16.00.08 — Zoohygiene, 06.00.16 — Livestock nutrition and feed technologies. Lviv Besitsk Veterinary Academy.

The theses includes theoretical grounds of design-technologic approaches by energy-saving technologies improvement at beef-producing farms. The design-technological approaches developed,

which provide all the necessary optimal parameters of microclimate, keeping and feeding of animals and ensure high gains in weight of young stock and obtaining high-quality competitive beef have been introduced into production process. The effectiveness of energy-saving technologies improvement in beef production and the results of their adoption in production process have been studied with the employment of computer programs.

Implementation of energy-saving technologies do not need complicated constructions, expensive materials, high energy costs and may be widely used at state-run and private beef-producing farms up to world's standards.

Ключовi слова: зооппена, технолопя, енергоощаднють, яловичина, проект, буд|'вля, мжроюимат, год^вля, продуктивнють, яю'сть.