Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Взаимосвязь воспроизводительной функции коров с некоторыми абиотическими и биотическими факторами среды

Львівська академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького

_ л /\ п правах рукопису

СТРАБСЬКИЙ Ярослав Степанович

ВІДТВОРНА ФУНКЦІЯ КОРІВ У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З ДЕЯКИМИ АБІОТИЧНИМИ ТА БІОТИЧНИМИ ФАКТОРАМИ СЕРЕДОВИЩА

16.00.07 - ветеринарне акушерство

і біотохнологія відтворення

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Львів * 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільській аграрно-технічній академії та Тернопільському відділі інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.

Науковий керівник — доктор біологічних наук,

‘ професор, член-кореспондент УААН академік АНВШ України,

ЯБЛОНСЬКИЙ ВАЛЕНТИН АНДРІЙОВИЧ

Офіційні опоненти —доктор ветеринарних наук, доцент

ЗАВІРЮХА Володимир Іванович — доктор біологічних наук, професор

РОЗГОНІ Іван Іванович

Провідна організація — Білоцерківський державний аграрний університет

Захист дисертації відбудеться ", (0“ Щу(/пИЛ 1997 року о. _/£ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 04.08.02 у Львівській академії ветеринарної меднцини імені С.З.Гжицького (290010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської академії ветеринарно! медицини імені С.З.Гжицького.

Автореферат розісланий “ ^ *

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доце:

'-сеА-бщ

Н^

ГОЛОВАЧ П.І.

з

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фізіологічні властивості тварин, їх адаптаційні механізми, що формувалися протягом багатьох тисячоліть, не в стані змінюватись так швидко, як змінюється техпологія тваринництва, умови папколишпього середовища. Постійно зміни факторів зовнішнього середовища обумовлюють напруження адаптаційних механізмів тварини, що призводить до пригнічення функцій, які безпосередньо зв’язані з відтворною здатністю. •

• Недостатня увага до цих механізмів часто призводить до значних втрат приплоду і продуктивності (В.К.МіїловаЬов, 1961; М.І.Прокофьев, 1974; Г.О.Богданов, та інші, 1972; А.А.Сысоев, 1978; Г.В.Зверева,

О.І.Сергійєнко.Б.М.Чухрій, 1981; В.А.Яблонський, 1986; С.П.Хомин,

О.Михайлецька, І.М.Кудла, 1390; Я.В.МШег, 1992).'

Зміні!, що відбулись в тваринництві останнім часом, поява фермерських господарств вимагають інших підходів до розуміння взаємовідносин між організмом і зовпішпім середовищем та спонукають наших науковців до розробки нових теоретичних і практичних підходів щодо підвищення репродуктивної здатності тварин.

Слід відмітити також, що численні дослідження з патології відтворення та профілактики неплідності великої рогатої худоби не торкнулися зональнігх аспектів. Проблеми вивчення взаємодії між зовнішнім середовищем і організмом, станом відтворної функції проводились, як правило, методом однофакторного дослідження в умовах аклімації (В.М.Демчук, 1975; П.Хочачка, Дж. Сомєро, 1977; В.М.Юрков, 1981; З.М.Путова, 1984; В.В. Си ¡ганський, 1094; А.Г.Нежданоз, К.Г.Дашукаева, 1995). Зокрема, в літературі

обмежені дані, щодо можливості комплексної оцінки виливу ка стан організму тварини, його відтворну функцію змін атмосферного тиску, відносної вологості, температури повітря, тривалості сонячного сяйва. Недостатньо висвітлено також взаємозв'язок змін зовнішнього середовища протягом календарного року з відтворною функцією корів різного віку, вплив змін довкілля на стан гуморальної лапки імунної системи тварини. На сьогоднішній день не встановлено, який з фізичних факторів зовнішнього середовища має вирішальний вплиз па динаміку змін біохімічних, морфологічних показників крові і імунної системи організму, дія яких факторів довкілля є вирішальною щодо Еияву статевої циклічності у корів та поемі акушерської патології. Тому профілактика ажушерсько-гшггрлогічшЕС захворювань тварин в несприятливих умовах їх перебування є одшш з головних завдань сучасного тваринництва. Складність акушерської патології, її різноманітність та недостатня ефективність її профілактики в цих умовах роблять цю проблему актуальною як з теоретичної, так, і з практичної тйчкії зору.

Мата 1 зпплапня досліджень. Метою роботі! було дослідити відтворну функцію корів у Західному регіоні Україші у взаємозв’язку зі зїанамзі умов навколишнього середовища. '

У еідповідності до поставленої >хети були визначені такі основні завдання:

1. Вішчити взаємозв'язок змін гематологізшп: показників та фізіологічного стану корів з порою року;

2. Визначити кореляційні зв'язки біохімічних та морфологічних показників кролі корів з атмосферним тиском, відносною ВОЛОГІСТЮ, температурою повітря і тривалістю сонячного сяйва.

3. Встановити залежність імунологічних показників крові коріз від умов навколишнього, середовища та їх кореляцію з атмосферним тиском, відносною вологістю, температурою повітря і тривалістю сонячного сяйва;

4. Вивчити відтворну функцію корів у взаємозв'язку з деякими абіотичними

факторами;

5. Виявити можливий зв'язок акушерської патології із змінами зовнішнього середовища;

6. Дослідити динаміку деяких біохімічних процесів в організмі корів у передпологовий період і встановити їх кореляційний зв’язок з затриманням посліду;

7. Вивчити дію препаратів рослинного походження па інволюцію матки

у післяпологовий період. ,

багатофакторного досліду експериментально показано зв’язок біохімічних, морфологічних та імунологічних показників крові корів з відповідними змінами атмосферного тиску, відносної вологості, температури посітря та тривалості сонячного сяйва. Вперше встановлено, який із фізичних параметрів навколишнього середовища має виркпальшпї вплив па динаміку змін у крові корів (рівень резервної лужності, вмісту загального кальцію, каротину) та імунної рівноваги в організмі. Визначено кореляційну залежність виникнення акушерської патології від змін умов довкілля. Вперше вивчена роль екологічних факторів з етіології аборту і затримання посліду корів з умозах Західного регіону. Отримано дані, які свідчать, що зміни вмісту загального кальцію, каротину, резервної лужності, які відбуваються під впливом зовнішніх чинників, призводять до порушень обміну речовин у передпологовий період і затримання посліду під час пологів. Встановлено залежність прояву статевої циклічності корів різного віку та їх здатності до запліднення від змін умов навколишнього середовища.

досліджень про вплив природних і сезонних факторів на динаміку біохімічних, імунологічних показників, природної резистентності організму корів та їх відтворну функцію мають як теоретичне, так і практичне значення.

У проведених дослідженнях, в умовах

оботи. Матеріали наукових

Воші можуть бути використані при розробці новітніх технологій, виборі тих чи інших методів тримання тварин і плануванню ветеринарно-профілактичних заходів. Отримані нами матеріали дають можливість розширити знання етіології затриманім посліду корів.

Наведені в роботі експериментальні дані дають можливість розширити наявні уявлення про внутрішні механізми довготривалої адаптації тварини до несприятливих умов та цілеспрямованого керування цим процесом.

Вміле застосування запропонованих профілактичних заходів дасть змогу запобігти порушенню відтворної функції корів в несприятливих кліматичних умовах.

Отримані експериментальні дані можуть бути використані в навчальному процесі при підготовці ветеринарних і зоотехнічних спеціалістів, при вивченні механізмів індивідуальної адаптації організму до факторів зовнішнього середовища. Наша програма “Бокз 1" може бути використана для статистичної обробіш результатів пайкових досліджень.

Апробапія роботи. Матеріали дисертації доповідалися на обласній науково-практичній конференції з проблемних питань ветеринарної медицини (Тернопіль, 1995), науково-практичній конференції “Неінфекційна патологія тварин", (Біла Церква, 1995), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників у умовах реформування АПК" (Чабани, 1996), а також Центрально-європейській Конференції з відтворення тварин (Ольштин, Польща, 1996). Результати досліджень опубліковано у 7 роботах.

Обсяг J структура^л&&/т*_Дисертацш викладена на 152 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 37 таблицями, 11 малюнками і складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, їх обговорення, висновків, пропозицій для практики, додатків.

Сп:;ссх літератури включає 2$7 джерел вітчизняних і зарубіжш.х авторів.

1. Залежність тзрмілів прояву статевої циклічності і їх повноцінності у корів після пологів від змія атмосферного тиску, відносної вологості, температури повітря та тривалості сошгчного сяйва;

2. Частота акушерської патології у корів в залежності від змін умов

навколишнього середовища; '

3. Динаміка деяких біохімічних показників крові корів у передпологовнй період та їх взаємозв'язок з затриманням посліду;

4. Ефективність застосування препаратів рослинного походження (з дією ра М-холіяорецептори міометрію) для корекції інволюції матки корів у ПІСЛЯПОЛОГОВІЙ! період.

наукових досдідягет»

В процесі одержання наукових результатів, викладених в дисертації автор, виконав весь обсяг передбачених експериментальних досліджень. Статистична обробка цифрового матеріалу,оформлення роботи, формулювання висновків та літературне оформлення дисертації виконані автором самостійно.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріали і методи досліджень Роботу виконали па кафедрі акушерства і біотехнології відтворення Подільської аграрпо-технічної академії, в Тернопільському відділі Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук, а також з •колгоспі "Україна" та в деяких господарствах Тернопільського району Тернопільської області. •

Матеріалом для паукових досліджень були корови і телиці чорно-рябої

породи. •

Всьсо в досліді і під спостереженням знаходилось 300 корів та 186 нетелей.

Статеву охоту у корів визначали шляхом спостереження, для підтвердження використовували бугая-пробника. Діагностику тільності проводили методом ректального дослідження корів, через С0 днів з часу останнього осімєніння.

Залежно від схеми досліду у піддослідних тваршт визначили біохімічлі, морфологічні та імунологічпі показники. ■ •

Кров для аналізів відбирали зранку, в дві пробірки одночасно: в пробірку із стабілізатором (гепарином) — для морфологічних досліджень і в чисту дліі біохімічних аьалізів. Тут же, на місці, робили . .азки кроні для подальших досліджень. Визначали кількість еритроцитів, лейкоціггів (АА-КудрявцеЗ, Л.А.Куд{. .вцена, 1974), еозинфілів (І.С.Піраліншілі, 1962) в камері Горягва, лєйкоі ¿заму Б" чсдили на основі підрахунку клітини в мазках, фарбссаша: за Романовськнм-Гімза). Визначення гемоглобіну проводили методом Салі Вміст загального білка в сироватці крові визначали рефрактометрично за методоії Рейса, білкові фракції — за допомого» нефелометра за Олл-Махсордо:.: ß модифікаці С.А.Карпюка (ВЛАигонов, П.П.Блхаюв, 1971). Резервну ЛуТлІГіСТІ) • визначили за методом Раєвського, вмігт холестерину, за Ільком ІЗ застосуванням реактиву Лібермана-Бухарда, рівень сіолових ккслот — за методом Геса, в основі якого лежить гідроліз бгзбілг.оьоїо фільтрату сироватки крові (В.Г.Колб, В.С.Калаївкикова, 1976). Фагоцитарну активність клітини крові визначали за вмістом в гранулоцитах лізосомально-катіоптіх білків ІКолабская Л.С. та інші, 1935).

Вміст каротину в сироватці крові визначали за Карр-Прайсом в модифікації Юдкчіа — шляхом екстракції і фотоелектроколоркметруванвя, кількість «■'органічного фосфору — в безбілковому фільтраті крові з вападат-

молібденовим реактивом (По Пулсу з модифікації р.Ф.Коромислопа та Л.Кудрявцевої), концетрацію кальцію в сироватці кропі — комнлексометрігчним методом з індикатором флуренсліюм за Річешім, Каракашєвим (І.П.Кондрахіш, Н.Кур плов, А.Г.Малахов, 1985).

Стан гуморальної ланки імунної системи оцінювали за вмістом у плазмі крові імуноглобулінів А,М,С, методом Манчіні (В.М.Холод, Г.Ф.Єрмолаєаа, 1988). Для ізизпачення циркулюючих імунних комплексів використовували метод селективної преципітації комплексів антиген-антитіло в 3,75% поліетилепгліколі, з наступним фотонефелометруванням густини преципітату. Методика визначенім розроблена (Haskowa et al, 1978) та модифікована Ю.АГриневичем і А.Н.Алферовим, 1991).

Для корекції інволюції матки у післяпологовий період використовували траву грициків звичайних (Capsella bursa pasroris). Якість трави грициків визначали відповідно ДОСТ 6076-74. З 60 грамів трави грициків на апараті Соксклета проводили водиу екстракцію діючих речовин (В.Г.Дашевськип, 1981; С.С.Липяицький, А.Ф.Пилуй, Л.В.Лапс, 1S87; Е.Т.Михайленко, В.Е.Радзінський та інші, 1992). Після отриманій екстракту проводили дворазову фільтрацію та леофілізацію препарату методом леофільного висушузапая (LZ 30.2.№22С625). Отриманий сухий екстракт в кількості 1,5 г розводили з 5 мл фізрозчину, і зводили підшкірно в області лопатки в день пологів та на 3 і 7 день після пологів.

Разом з Тернопільським обласним гідрометеоцентром виконано 5810 вимірювань фізичних параметрів навколишнього середовища. Тривалість сонячного сяйва визначали універсальним геліографом (ГУ-I), температуру повітря —ртутним термометром, відпоєну вологість — психрометром Августа, атмосферний тиск — барометром.

Досліди проведено шляхом одпофакторного і багатофакторного експерименту. Отримані дані обробляли статистично. З метою змеїпк :шя

трудомісткості досліджень н<>ми розрощено програму"Со’лз 1.0". Ця програма дає можливість з'ясувати, як характеризує одержана нами середня арифметична (М) генеральну сукупність; визначай похибку середньої арифметичної (м), критерій вірогідності (Т) для чотирьох рядів однофакторного досліду. Програма обраховує і оцінює вірогідність коефіцієнта кореляції.

Різні функції з області теорії вірогідності і математичної статистики, розподілені на декілька груп, в залежності від їх призначення. Відповідно до програми показники, що вивчаються, можна сиізставнти як між дослідними групами, так і в залежності від пори року.

Для проведення обрахунків результатів двофакторннх дослідів використовували пакет прикладних програм "ЗТАТАГ'Г, запропонований Науково-дослідним і проектним інститутом. "Іптерпрограма" (Калінін, 1938).

Ця програма вкліочас в себе різні функції з теорії вірогідності і математичної статистики. Для відображення взаємозв'язку між різними факторами, ми використ овували лінійне рівняння множинної регресії, як найбільш показову функцію для апалізу отриманих даних. Вона має такий вигляд:

У= а0 + аіхі + а2х2 + азхз +.а,Л-

де: х, у — фактори, що вивчаються та співставляються;

а0..ап — вільний член. ’

Зв'язок між окремими показниками визначали з використанням коефіцієнтів рангової кореляції Спірмана, вірогідність за критерієм Стьюдента та Фішера.

Вірогідною радували різницю при рівні значимості Р<0,05.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОЕОРЕННЯ

3.1. Залежність біохімічних га морфологічних показників крозі коріз від умов навколишнього середовища.

Зміни, що відбувалися у навколіппньому середовищі, а саме коливання температури повітря, відносної вологості, атмосферного тиску, тривалості сонячного сяйва протягом календарного року ми співставили з динамікою біохімічних та морфологічних показш'чів крові тварин у різні пори року. Використовуючи пакет прикладних програм "¡ЗТАТАМ" ми розрахували кореляційно-регресіГші залежності зміни деяких показників крові корів у взаємозв'язку зі змінами фізичних факторів середовища.

Нами встановлено, що залежність таких показників як гемсглобіпу, холестерину, фосфору, лейкоцитів, базофілів, еозинофілів, нейтрофілів, моноцитів від змін умов навколишнього середовища е незначною, статистично невірогідною. (Я = 0,1-0,6; Р>0,05).

Зміни атмосферного тиску, відносної вологості, температури повітря, тривалості сонячного сяйва, протягом року складали 63% (11 = 0,79; Р<0,01) серед екологічних факторів, що обумовлювали колнзашш резервної лужності —19% (11= 0,69; Р<0,01), коливання загального кальцію та 63% (11=0,9; Р<0,01) коливанім каротину в кропі коріз.

1. Зміни умов навколишнього середовища, діючи на реценторпі поля створюють імпульси, які по цептробіжним волокнам нервів передаються в кору головпого мозгу і концетруються в гіпоталамусі. Дальше через лімбічну систему безпосередньо передаються в нервопі клітини, які мають фуикціопальні і анатомічні зв'язки через продовговатнй і спинний мозок зі всіма органами, що призводить до зміни ємкості резервної лужності, кокцетрації кальцію та каротину в плазмі крові.

2. Вирішальний вплив па зміни резервної лужності крові цьому плані має

тривалість сонячного сяйва (Я=0,4; Р<0,05), вмісту кальцію в крові — коливання відносної вологосгі (К=0,81; Р<0,001), вмісту каротину крові — коливання температури повітря (11=0,64; Р<0,001).

3.2. Залежність імунологічних показників крові корів від умов навколишнього середовиша Взаємозв'язок вмісту загального білка, альбумінів, альфа-, бета-, гамаглобулінів, імуно-глобулінів класу А, лізосомально-катіонних білкіз, сіалкових кислот зі змінами умов навколишнього середовища був незначним і статистично не вірогідним (Я=0,3-0,6; Р>0,05). Динаміка температури повітря, відносної вологості, атмосферного тиску та тривалості сонячного сяйва склали 71% серед екологічних факторів, що обумовлювали зміпи вмісту імуноглобулінів класу А/Я=0,8; Р<0,01). •

Серед факторів, що обумовлювали динаміку імуноглобулигу класу А в крові корів зміна температури повітря займала —60% (Я-0,77; Р<0,001), відносної вологості — 64% (Я = 0,8; Р<0,001) та атмосферного тиску повітря

— 54% (11=0,74; Р<0,001).

Заслуговує на увагу, що ці фактори складали 86% чинників, що позначилися на коливаннях вмісту імуноглобулінів класу М (Я=0,9; Р<0,001) В динаміці імуноглобулінів класу М у крові кліматичні зміни за порами року займали 65% (Я =-0,81; Р<0,001), коливанням температури повітря — 52% (Я=0,72; Р<0,001), відносною вологістю — 58% (Я=0,76; Р<0,001), зміною тиску повітря

— 38% (Я = 0,62; Р<0,001) та тривалістю сонячного сяйва — 16% (Я = 0.4; Р<0,05).

Цікавими є дані, щодо цих факторів на динаміку циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), які регулюють процеси клітинної проліферації і систему комплементу, їх динаміка на 46% ув'язувалася із погодними умовами пори року (Я = 0,7; Р<0,01) Що ж до впливу прямого сонячного проміння на

характер імунної відповіді організму то вона складала 29% (И = 0,54; Р< 0,001), а коливання атмосферного тиску повітря — 12% (І* = -0,35; Р<0,01). Все це с нормальним фізіолочним процесом, зв'язаним з імуногенезом, імунорегуляцією і можливо підтриманням фізіологічного гомеостазу організму (АЛ.Воробьев, 1979; Ю.В.Первиков, Л.Б.Єльберт, 1984).

Таким чином, отриманні нами матеріали дали можливість розширити розумілій стану гуморальної ланки імунітету корів у взаємозв'язку зі змінами довкілля, які безпосередньо чи посередньо впливають на ці процеси.

3.3. Відтворна функція корів у взаємозв'язку з довкіллям

Зміни біохімічних, морфологічних та імунологічних показників крові під впливом факторів довкілля призводять до порушень гомеостазу організму, а в кінцевому результаті — відтворної функції корів. Так статева циклічність корів протягом року проявлялась по різному, але повторювалась по роках. Протягом 1991-1993 років статева охота взимку проявлялася у 67% корів, навесні у 12-40% влітку у 26-37% та восени 7-15% корів.

Незалежно від терміну пологів найбільша кількість корів (16-40%) рроявили статеву охоту в травні-серпні, а найменша — інші місяці року.

’ Вищий процент плодотворних осіменінь корів, був у січні — 67%, лютому та грудні — 60,5%.

Осіменіння ж у квітні, травні, липні, серпні та вересні характеризувалось нижчим процентом запліднень (43%-51%).

Нами встановлена залежність прояву статевої циклічності у корів різного віку від умов навколишнього середовища (табл. 1). Ця залежність не була сталою по роках і коливалась в межах від від 31% до 46%. Не всі фізичні фактори зовнішнього середовища однаково впливають на організм корів та його відтворну фунцію. Вирішальним фактором, який впливає на організм тварини і його статеву функцію, є коливання температури повітря (32%) та

Таблиця 1

Залежність прояву статевої циклічності корів від умов навколишнього середовища

Вік корів к-сть корів Залежність % Коефіцієнт кореляції, Я Достовірність різниці Р критерій Фішера

3 90 38 0,6 РС0.01

4 98 39 0,6 РС0.01

5 109 12 0,4 Р>0,05

6 99 28 0,5 ' Р>0,05

7 121 31 0,6 Р<0,01

8 25 20 0,5 Р>0,05

9 5 26 0,5 Р>0,05

10 22 14 0,4 Р>0,05

11 6 11 0,3 Р>0,05

12 26 0,09 0,3 . Р>0,05

13 37 26 0,5 Р>0,05

14 7 15 ■ 0,4 Р>0,05

15 8 12 0,3 р>0,05

16 4 16 0,4 Р>0,05

г о стаду 657 45 0,7 Р<0,01 '

позитивно реагуючі в РІД на лейкоз 333 41 0,6 Р<0,01

тривалість сонячного сяйва (31%),(¡1 = 0,55; Р<0,001). •

Залежність прояву статевої циклічності корів від умов навколишнього середовища записується у вигляді лінійного рівняння множинної регресії: У = 25,42-0,ЗЗх,-0,ОЗх, + 0,58х3+ 0,17х4 + 0,06х3;

Де: V — кількість корів, що проявили статеву циклічність протягом року; х, — час спостережень;

— фізичні фактори зовнішнього середовища.

Коливання факторів зовнішнього середовища позначилось і на запліднюючій здатності корів. Так в 1591 році ця залежність становила (11—0,6; Р<0,01), в 1992 році 29% (Я = 0,5; Р<0,05), а в 1993 році 44% (Я = 0,6; Р<0,01).

3.4. Взаємозв’язок акушерської патології корів Із змінами умов зовнішнього середовища.

Умови навколишнього середозшца, а особливо їх зміни, що виходять за межі фізіологічного комфорту орги'ізму, є суттєвою передумовою виникнення акушерської патології у корів. Так частота абортів складала 18% основна маса яких (1,5% випадків) припадала на зимово-весняний період і тільки 0,3% на літо.

З таблиці 2 видио, що питома вага кліматичних факторів у виникненні акушерської патології у вагітних самок, зокрема, аборти складала 36%.

Наші дані узгоджуються з данини Н.Н.Мартиненко (197Н.І.Полянцева (1950), О.Н. Преображенского (1993).

Таблиця 2

Залежність виніпшеїшя аборту і затримання посліду в корів від змін умов

навколишнього середовища (п = 300)

Види акушерської патології кількість випадків Залежність % Коефіцієнт кореляції,Я Достовірність різниці критерій Фішера

Аборт Затримання посліду 17 89 36 54 0,6 0,7 Р<0,05 Р<0,01

Залежність затримання посліду у корів від змін абіотичпих факторів становить 54% (Я=0,7; Р<0,01). Отже, відхилення від оптимальних для організму коріз погодніх умов, призводить до порушення гомеостазу та деяких негативних ефектів. Як наслідок відбуваються зміни на системному, органному та клітинному рівні, що може спричинити затримання посліду.

3.5. Кореляція змін біохімічних показників крові корів з випадками затримання посліду.

Протягом 1992-1994 років ми проводили дослідження крові корів з патологією отелення. Реєстрували та вивчали зміни вмісту у них загального кальцію, каротину та рівень резервної лужності. Співставляючи кількість випадкіп затримання посліду у корів з вказаними змінами картини крові в різні пори року, ми отримали такі математичні залежності (таблиця 3).

З даних таблиці 3 видно, що затримання посліду у клінічно здорових корів на 38% обумовлювалось динамікою загального кальцію, каротину та резервною лужністю в передпологовий період (Я = 0,6; Р<0,05),

. Таблиця З

Залежність затримання посліду у корів від динаміки загального кальцію,

каротину, рівня резервної лужності

Групи корів Залежність % Коефіцієнт кореляції,Я Достовірність різниці Р критерій Фііпера

Клінічно здорові корови 38 0,6 Р<0,05

Корови, що позитивно 29 0,5 Р>0,05

реагували в РІД на лейкоз

По стаду 41 0,6 Р<0,01

тоді як у корів, що позитивно реагували в РІД на лейкоз ця обумовленість складала 29% (Я=0,5; Р>0,05). В загальному по стаду частота затримання посліду в корів на 41% (Я = 0,06, Р<0,01) обумовлювалася змінам:: вмісту загального кальцію, каротину та резервпої лужності. Цю залежність можна записати у вигляді лінійного рівняння множинної регресії: у4 = 3,77-0,07х,-0,23x^3,16X3+0,005х4,

де у4 — кількість випадків затримання посліду в корів по стаду, х, — час, протягом якого вели спостереження,.

— динаміка загального кальцію у крові корів, х, — динаміка каротину у крові корів,

— резервна лужність крові корів.

При аналізі коефіцієнтів регресії встановлено, що підняття вмісту загального кальцію па Іммоль/л , каротину на Імкмоль/л у крові корів протягом календарного року супроводжується зменшенням кількості випадків затримання посліду, відповідно на 0,23% та 3,61%. Збільшеній резервної лужності крові па 1 об% СОг обумовлювало па 0,005% затримати посліду у корів. Отже, гігішіумоз навколишнього середовища, на фоні незбалансовапої і неповноцінної годівлі, призводять до розладів обміну речовин, динаміки загального кальцію, каротину і рівня резервпої лужності. У передпологовий період в иісметрії самки но створюються необхідні запаси іонізованого кальцію, біоенергетаяніж матеріалів, порушується синтез естрогенів та інших б’ОЛОГГГОІГХ ежтпвпих речовин, що врешті призводить до гіпотонії матки і сатримгїіЕг посліду. Нзггі дослідження ща раз підтверджують важливість сталого сСкІтгу рєчоппії з організмі корів у поредпологовпй період та ікпгжоро’шу роль іеаЬсззгсго галг.ці;о, який "запускає" секрецію медіаторів г:срсовїгг: з'ікіггтсгїь в пзхакігмі іггдутсдІІ маткових скорочень (П.Хочачка, Д/К.Сомсро, 1977; Н.С.Зеймаль, СА-Шелковпіков, 1939).

Отже, при дії па організм тгаршгп сильною безумовного подразника, якого ітсможлтіео уникнути, стгорюсться ситуація "вігмушспого терпіння" та "непереможній: трздоощів". А оскільки адаптаційні механізмі при цьому не спрацьозуїзть, стресогд чинники по усуваються — випихають поруїпеши гомеостазу. Довготривало збудження адренергічної і гіпофізпрно-адреналіпозої системи, ідо е фактично стресом, в кінцевому результаті спр:гтт:ігдс зміни статевої функції, або ж акушерську патологію у вигляді аборту чи ззтрпмаапя посліду.

3.6. Дослід по корекції інволюції матки у корів. '

Сила і частота скорочень матки після пологів залежить від багатьох факторів, якими в конкретних умовах кожна керувати. На сьогоднішній день запропоновано ряд методів та підходів до скорочення строку інволюції матки. Ми вивчали вплив деяких засобів на стабілізацію інволюції матки корів. З цією метою сформували чотири групи корів (п=10) за принципом аналогів {за віком, живою масою, продуктивністю). Коровам першої групи підшкірно вводили молозиво в дозі 20,0 мл, в день пологів і на 3 доль після них. Другій групі вводили підшкірно по 15 ОД пітуітрипу в день пологів і на 3 та 7 день після них. Коровам третьої групи вводили розчин грициків звичайних по 5 мл б день пологів і па 3 та 7 день після пологів. Четверта група корів була контролем. ' .

Про стан органів статевого апарату судили за іризоліспо інволюції матпп, за проявом стадії збудження першого статевого циклу. У корів дослідних та контрольної груп визначали індекс оси-шієішя (таблиця 4).

■ Тсблкца 4

Пербіг післяпологового періоду корів дослідної та контрольної груші

Показники Група коріз

1 молозиво 2 шггуітрин 3 грицики звігчоЛїгі 4 контроль

Стадія виділення посліду 5,6+0,22 5,05+0,13 4,03+0,16 6.1+0,17

год.

Припинення виділення 16,0+0,8 15,0+0,8 14,0+0,7 17,0+<Х9

лохііі, дн.

Тривалість інволюцій 19,0+1,0 18,8+0,8 17,0+1,0 20,8+0,9

матки, дн. і

Прояв стадії збудження 38,6+4,7 36,0+3,2 32,0+2,1 51,9+5,3

Першого статевого циклу

дн.

Індекс осіменішія 1.8 1,7 1.5 1.9

З таблиці 4 видно, що після застосування розчину грициків звичайних стадія виділенім посліду тривала 4,03—0,16 годин, тоді як у корів після застосування молозива, пітуітрину вона коливалась від 5,05±0,13 до 5,6±0,22 годин. У корів контрольної групи стадія виділення посліду тривала 6,1 ±0,1 ? годин. Вивчення динаміки післяпологового періоду показало, що виділення лохій та тривалість інволюції матки у корів, яким вводили розчин грициків звичайних, була короткою. Відмічено прояв стадії збудження першого стаевого циклу у корів третьої групи через 32±2,1 дні, прн індексі осіменінпя 1,5 тоді, як у корів першої групи — через 38,6±4,7 дн. індекс осіменіння 1,8, другої групи 36±3,2 дн., (1,7), а корів четвертої групи 51,9±5,3 дні, при індекс Осіменіння 1,9. .

Отже, застосування препарату грициків звичайних у післяпологовий період скорочує тривалість інволюції матки, кількість днів від отелення до появи першої охоти зменшуючи при цьому індекс осіменіння.

5.ВКСНОВКИ .

1. Імунобіологічна реактивність та неспецифічна резистентність організму

корів у значній мірі залежить від їх фізіологічного стану та пори року. Вміст загального білка крові та його фракцій змінюється на різних етапах рея родуктивного циклу. Найбільш суттєвими ці зміни були у корів 3-6 річного віку. . •

2. Еміст у крові коріь загального кальцію, каротину, імуноглобулінів класу А та рівень резервної лужності змінюється від пори року.

3. Прояви статевого циклу у корів на 13-29%, та їх запліднення на 29-44% обумовлються змінами умов навколишньої о середовища.

4. Коливання атмосферного тиску поЬітря від 728 мм. рт. сг. до 736 мм. рт. ст., температури повітря від 9,2”С до 20,5'С і відносної вологості від 63% до 91%, складають 36% факторів, що сприяють виникненню абортів та 54% факторів затримання посліду в корів.

5. У корів, що позитивно реагували в РІД на лейкоз, кількість абортів та затримання посліду була на 10% меншою, ніж у неуражених цією інфекцією тварин.

6. Зміни факторів довкілля призводять до коливань вмісту кальцію, каротину, резервної лужності крові вагітних корів, а це в свою чергу — до порушення обміну речовин у нередпалоговий період, що на 41% зумовлює затримання посліду в корів.

7. Вирішальний вплив на затримання посліду в корів має зниження вмісту в крові каротину.

8. Ін'єкції розчину грициків звичайних коровам в день пологів на 4 та 7 день після пологів призводить до підвищення імунобіологічної реактивності організму корів, прискорюють інволюцію матки, скорочують тривалість післяпологового періоду та кількість днів неплідності.

0. ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. З метою профілактики абортів і затримання посліду в корів запобігати

проведення ііх моціону в дні, коли температура та відносна вологість повітря виходять за межі фізіологічного комфорту організму. ' .

2. При розробці профілактичних заходів і терапії розладів відтворної функції корів необхідно враховувати кліматичні умови зони утримання. З цією метою організувати моніторинговий контроль біохімічних та імунологічних

показипкіз крові корів а різні періоди відтворної функції.

3. Для корекції інволюції матаи, зменшеній трив<ілості післяпологового

періоду та кільг.осгі днів неплідності пропонується застосовувати препарати що діють па гіускерішозі холіпо-рецєптори матки, наприклад, розчин грициків звотайннх. . '

4. При проведенні робота по відтворенню стада 3-6-річних корів відносити до групи рпзпку як таких, япі найбільш чутливі до змін довкілля, прозодячн коггтроль за ознакапи статевого циклу.

Скт:сок опублікеванісс робіт по темі дисертації:

1. Стра^сьш:й Я.С., Крігешніг.ський Я.Й., Сень Т.М., Ковтун П.І., Сень Т., Хіприй М. Залежність статевої функції у коріз від умов навколишнього середовища // Ветеринарна меднцияа Украли. №2-1 S9S.-C.30-31.

2. Сень д'арас, Хіприй М., Калішовський Г., Крижакізсьгаїй Я., Сграпсьюш Я., Сень Т. СорбцИшпі лава;к катки п післяродово-г/ період // Ветеринарна кеднцнка України. -15СЗ. -N52.-0.30-31.

3. Сграсський Я.С. Деякі біохімічні показники кросі коріз і затримання посліду // Ветеринарна кздицкпа України. -1597. -ГЙ5. -С.20.

4. Сгравськкй Я.С.Порізпяльна оцінка деяких засобів профілактики порушень ЕІдтзорювальної фрікції у коріз // Українська конференція геолодях вчених “Сучасні проблеші ветеринарноїмедицини”. Тез дон. -Київ, -1594.-С.89-90.

5. Криясанівський Я.Й., ІСигмнк В.Т., Страсськнй Я.С., Сень Т.М. Вплив умоз утримання та годівлі на фізіологічнії етап і відтворну здатність коріз // Матеріали иаукозо-праісттгшої конференції "Неінфекційна патологія тварин". -4.2. -Біла Церіка. -1995. -С.58-60.

6. СтразськнйЯ.С.Розледи відтворної функції коріз та їх профілактика // // Матеріалл яауково-нрактичпої конференції “Неінфекційна патологія тваріш". -4.2. -Біла Церква,-1995. -С.58-100.

7. Стршзськпй Я.С.ПроявлоЯня статевої охоти у коріз в залежності г.ід умов зовнішнього середовища // Нссмдгл наукових пошукіз молодих пчгптх-страрнкив в умовах реформування АПК. — Матеріали міжнародної науково-пріктичкої конференції колоднх вчених та спеціалістів. -4.1. -Чабани.-1005г -СІ 14.

SUMMARY

Stravskyj Ya. S.

Correlation of the reproductive ability of cows with abiotic and biotic factors of environmental condition. i

Thesis (manuscript) for the degree of Candidate of Veterinary Science. The speciality 16.00.07 — veterinary obstetrics and biotechnology of reproduction..

Lviv Academy of Veterinary Medicine named atter S.Z. Gzhytskyj. Lviv, 1997.

7, Scientific works are defended. They contained the comparative study of some abiotic ai:d biotic factors of environmetal conditions upon the reproductive ability of cows.

The dependence of estrus cycles of cows from the environmental conditions was determined by means cf clinical, biochemical, immunological and physical investigations.

The correlation of the abortions and retention of placenta with environmental conditions is widly shown.

The measures for prophylactic of the retention of uterus involution during the postpartum period and the raising of the reproductive ability of the cattle were offered in the West Region of Ukraine,

Стравский Я.С.

Взаимосвязь воспроизводительной функции коров с некоторыми абиотическими и биотическими факторами среды.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 — ветеринарное акушерство и биотехнология воспроизводства.

Львовская академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого, Львов, 1997.

Защищается 7 работ, которые содержат сравнительное изучение влияния некоторых абиотических и биотических факторов внешней среды на воспроизводительную способность коров.

Клиническими, биохимическими, иммунологическими, физическими исследованиями установлено зависимость половой цикличности короп от изменений условий внешней среды. Показана взаимосвязь возникновений абортов, задержания последа коров с условиями внешней среды.

' Также предложены меры по профилактике субинволюции матки коров в послеродовый период и повышения воспроизводителей способности крупного рогатого скота в услозиях Западного региона Украины.

Ключові глояп: зовнішні умови середовища, статева циклічність, запліднююча здатність, акушерська патологія, пологи, післяпологовий період, корови.