Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Воспроизводительная функция телок и коров в экологически неблагоприятной горной зоне Карпат

Лыппсиса aicHACMisi встсрииарпог мсдицими ímciií С.З. Гжицысого

вщтворювальна фу1жц1я телиць 1 kofib в еколопчпо иесприятлишй прс.ыпй зош Карпат

Спешалыпсть: 16.00.07 - ветеринарне акушерство i б'ютехнолопя ыдтворення

Автореферат дисертацм на здобутгя науковогэ ступени кандидата ветерннарних наук

На праиах руконису

Гараздгок

Гсорпй Васильевич

Льв!в - 199«

Дпссрташею е ру копне.

Робота виконана на кафедр! акушерства 1 штучного оамешння Льп:всвКоГ академн иетеринарноУ медицнци ¡мет С.З-Гжицького та господарствах Пучильського 1 Виж:щцы<ого райошв Чсршзецыон область

Науксвий кер'шнрк: доктор ветеринарних наук, профееор, чден-кореспондент УЛАН, заслужений Д1ЯЧ наук Украши Зверева Галина . "Володимир1вна

Офиийгп опоненти: доктор ветерицзрннх наук, ирофесор, ч лен-кореспондент УААН Косенко Михайло Расильович

кандидат ветеринарних наук, доцент Парш Василь Григорович

Нрошдиа оргашзащя: 1нстцтут фшюлогп 1 6ioxi.Mii тварин УкраТнськоТ . АкадемГ/ аграрних наук

Захист дисертаци вщбудетьря "/з? " пр ^ с^» Я 1996 року

« ™л на засщашц спещал1зованаТ вчецо'/ ради Д.04.0^.02 у

Льв1вськШ академ!1 ветерицарно! медиццни ¡меш С.З. Гжицького

(290010, и. Льв1в - 10, вул. Цекарська, 50 ).

3 дисертагнею можна ознайомитись в б1блютеш Лъв1всько'(

акадоми ветеринцрноТ медицини 1мен\ С.З. Гжицького.

Автореферат ? розюланцй, "ч£> "/шед?11^^ 1996 року

Вчсний секретар сле;оалЬовапоТ вчено) ради, доцент

Головач ПЛ.

Загалъпа характеристика робота

Актуалыпсть теми. Багато вчених (М.А. Уразаев, 1982; A.B. йло1[С!>кий, 1988; М.Н. Джуланов, 1992 га inini) сгверджугать, що ауконо - техшчний прогрсс пикликав колосалып перемндепня iicprii i рсчовин у (jioc(j)cpi, спрпчишш значш змши природпих андшафт}в, порушив чиселып нриродт зв'изки i р)вновагу, що клалися нротягом м1Льйонш poKiß еволгоцвнюго розвитку Зсмл1.

У багатьох зонах зм'пш навколишнього ссредовища пов'язаш викпдами в атмосферу отруйних рсчовин, цс ьикликае змши тмосферного тиску. температури пов'пря i нер}дко п'щвшцепня а/пашйного фону.

За осташп роки числепш еггещалып спостережегшя оказали, що життя тварин - це ланцюг перюднчнпх кллыоспих i Kicimx 3Min, перюдичшетъ яких мае характер бюлопчних ритмов, ю е результатом взаемодп оргашзму з навколишшм середоьнщем. 1о бюлопчпнх ритм!В , пов'язаних з зевшшшм середовищем, сл1д эднести прояв ритм1Чного статевого процесу, який npoTiKae у амок i самщв.

Особливо пажливим е вивченпя реакцГх oprani3My на зовшшш фактор», за допомогою яких можна шливати на piütiih вщтво-»ювалыго! функцп та продуктивное™ тварин; з'ясуааьня цього штання, на наш погляд, потребуе викорисгання екологj чних ютод'ш дослщжень.

До числд еколопчних фактор1в, HKi маютъ безносереднШ щлив на розвиток тварин, вщносягься: корми i год1вля, вода i ¡апування, мпфокл1мат тваршшицьких прнмщекь, кл1мат i югодш умови, режим утримання та знкористання тварин, ренування та ряд !нших.

Враховугочи дан! л!тератури та спосгереження спешал1ст1п гетерипарши медицини про вплив еколоп'чних факторш на optani:iM •варим, у тому чисЛ1 на i'x вщтворювальну функцию i молочну ¡родуктившеть, ми пропели вивчення покаа:шк)Б вШвореиня у ~елнць i KopiB, в умовах ripcbKoi зони Карпат Чер1(1вецьксч обласп, ) саме в господарствах Путильського району.

За нлощею Черншсцька область поршняно невелика, однак гут можна видЬтити три характерно виражеш кл!матнчт лош;.' ттшчиу, прську i лкостепову ртшшу. Серед однладплти эдмппстративних райошв спеиифЕчними умозами ейрЬняеться

ПуГИЛ!.СЬ!СИМ [)aii«ll, Я КИИ ШДИОСИТЬСЯ ДО ПрСЬКоТ ирнродпо-гсографншоТ .юии ( Букошшсью Карпати ).

Pcrion шдзначаеться «¡лькома особлиностями клгматичиого характеру: низькнм атмосфсрмим тиском, тдвищеною вологктю, ркжнм кплипамкям температури навколипшього поштря, яке досягае :in;i4iio"i pi:)iit)ui добоипх ноказпше'ш.

У Путильському район! розводять овець i »¡ншауську породу велико!' рогатоТ худоби, яка нротягом багатьох ро:ив пешюю м!рою пристосуналась до маяшшх умов зоншпшього середовшца, алс в,-с ж пе можс доегатиьо ьиявнти спадкош можливост! но гвдтворепшо та продукт HiiocTi .

Для ¡нтепсифпсацн розинтку скотарстна 300Tcxni4iii спешал'юти та спе;нал'|ети встсринарноТ медецини по.чипш досконало знати фактори, iiici можуть впливати на piuciib продуктивное^ тварин.

Даш л i го ра гу р и свЦчать, що атмосфера! фактори ( якщо не постжно, то перюдпчно ) негативно пилмвагать на oprai!i3M тварин, i викликають зниження ix в'щгворювалыкм функин.

Проф«есор А.П. Стулениов ( 1950 ) надавав великою значения негативному шгливу клЫатичиих факторш i вважав нсобхщним видЫити так звану ¡ипматичпу пеплщшеть тварин.

Досл-1дже;шя В.К. KoiiiiTina, (1971); G.A. Малишсиського i Р.Ф. Венкербец, (1971); A.A. Гришка, (1976); В.Я. ШкМна, (1986); A.M. Бшобороденко, (1990); М.Н. Джуланова, (1992) та iiniinx тдтвердили думку A.1I. Студенцова про те, що ряд атмосфернмх фактор1в може негативно впливати па оргашзм самок i самшв i викликати Зниження ix шдтиорюиалыюТ функци.

Необх1дно тдкреслити, ui.o М.А. Уразаев, (1974); A.M. Ахмадеев, (1986) i Г.Г. Харуса, (1995) звериули увагу на можливкть не т'шьки зниження продуктизноеи та нлодючоса , але i рс-звнтку хвороб у тварин при порушеннях у б1огеоцеиозах.

Тому, на думку вченнх, вивчення патологи, ликликаноУ порушенням умов зовшшнього середовиша, повинно привернутн увагу спец1ал1ст)в тваринництва, при цьому слщ врахувати зплив деяких еколопчних факгорш на стан вщтворення тварин. Патогенез цього впливу на оргашзм самок та фунюионалышй стан органов розмноження фактично не винчено.

л

Мета ! завдання ло<Укджень. Метою роботи було виамення впливу деяких. сколопчних фактор]в на рспродуктивну фупкипо тслинь 1 кор^в у тфеьюй зони Карпат. Для вирнпення шеТ мети були '|<оставлс1п таю запдлнпя:

1. Визначеиня впливу ноказнпюв зовшшиього середовища в р1зких зонах Путильського району: щомшячш показники температуря Л вологост! пемитря, переваги напрямку в1тр1в, Ух сила в р!зш пори року та вплив па стан орган пму тварии;

2. Вивчения функцюналышго стану оргашв розмноження у кор!в: термшу статевого дозревания телиць, перейгу статевого циклу 1 його иогшоцшмост!, а також загшднення самок, з врахуванням клЫатичних та шших фактор'ш; .

3: Визначеиня стану Ыдтворспня велико! рогато; худоби з врахувашшм пори року, а також персб1гу вапгносп, род1в 1 гпеляродового пер ¡оду за сезонами року, з урахованням кл!матичних умов району;

4. Вкявленпя причин ! форм пеплщнреп кор!в 1 телицъ, з врахуванням рол'| еколопчних фактор'ш- у г.орушенш вщтворення тварин;

Д. Вивчення ефегстншюст! стимуляцн статсвоТ функцп в нешпд-них кор!в 1 телиць з умовах ПутильсьКсго райо!1у ЧертвсщжоТ область

Наукова новизна. Вперше вивчено вплив сколспчних фактор!в на вщтворення та иенл'ьчшеть. кор'ш 1 . телиць при 7х утримаша в кссприятлнвих кшматичних умовах, особливо при зпачних колкваинях темиератури пов^тря, в|днссноТ пологост! атмосферного таску, а також • шдвищепоГ природноТ рал!ачи. Установлено нсгативний шлнв кэлива!!ь Деяких' кл!матичних фактср1В. • на б!ох!м!ч1п' ноказкики кров), стан гшоталамо -ппоф1зарноТ системи та пркродчу резистенппсп» оргашзму. "

Не проявилось у значних шдхилентшх терм'пчв статевого дозр1вання телиць, затрим:п часу прояпу статевих цшелв, г тэкож Ух позноцпшостГ у кор!в теля отеления, зниженчям зашнднеиост; та шдшнцённям .частота'. католопУ лльност!, ри/ив, ! тсляродового перюду. Висрше вивчено роль несприягливих сколоНчнкх фзктор!в у розшпку не лише юп.чатичпоТ, але й ¡наш*" форм неплЬдносп телиць ! кор!в

Практнчне значения роботи. Розробле:»! Заходи нроф!лактики 8 умовах прськоТ зони Карпат дозволяют/» зм'еншити

частоту повторных ос !.мс[[5 и ь тел инь \ 1«>р1Ч та зб1льншти них ¡л телят, що е основою шлшнцения продуктивиоеп худоби. Результата роботн ипроваджеш у господарствах Пугильською району, а також внкористовуються и учбовому процос! ири шдготовш зоошженер'т, Л11<арй> потсрииарпоТ медицины та перешдготовш слухаш'н факультету шдшмнелня ква/пфисацП' у Львшсьюн академп встерн-нарпоТ мсдиципм. ■

Ацробашя одержаних дослшжепь. Про осповш результата Лосл1ДЖснь |юв'|домлялося на 49-й та 50-11 иауково-виробничих конференциях Льв\всько1 академп встсринарноТ медишши (1992, 1995). Вссросшськ'й науковш учбово-мегодичшй коиферснцп з

акушерства, пиекологн I б'ютсхи'ши розмноженпя твари и (Воронеж, 1994), иершому УкраТпсысому симгкЫум'! з ендокри пологи альеькогосиодарсышх тварин (Льи'ш, 1994). Результата дослужен!) опубликован Г 1! Л роботах, в тому чи«й видано ¡иформацшний листок.

Структура 1 обсяг робота- Диссргашя викладена на 177 сгори псах машинописного тексту 1 включае встуи, огляд Л1тератури, власн'1 досл1джепня, заключения," висповки 1 пропозицп для практики. Робота мютить 24 таблицу 19 мал юн к! в (кл1матограмн, карти-схеми Г ¡п.).Список Л1тератури включае 290 джерел,-у тому числг 225 украшською та росжською мовами, 65 роб1Т ааруб1жних. ' '

Основш положения дисерташУ. 'як! виносятьея на захист.

Доказ рол1 иесириятливих еколопчних фактор'ш .ювн'пннього середошпца на тдтворюнальиу фупкшю ' корт I телинь у господарствах Путильського району ЧершвецькоУ облает!, а також заходш профилактики норушешш плодючост! та знижеиия продуктивное^ велико; ро! атоТ худоби в у.мовах прсышУ зони Карпат.

Конкретний особистий »весок дисертанга полягае у виконанш всього обсягу експериментальноГ частнни дисертаиД, збор'1 та обробш Л1тературиих даних, а також ( разом з каукозим кер;вником )анал1з1 та шгериреташТ отримаиих результаты.

Мдтер1али 1 методики дослшжень

Робота шконана протягом 1988-1594 рою и ¡¡а кафедр! акушерства "1 штучного оаменшня Льв1Веы;оГ академп ветерннарноУ медицина ¡мен! С.З. Гжицького, результат апробоьанс в гослс-

дарстпах Путнльського та Внжшщмшго paiionin Черн1вецькоГ области

BioxiMiMHi " дослщжен-ня icpoBi та xiMinni анал!зи KopMiB нроведеш в обласшй держаший /цагностичшй лаборатори ветеринарноТ медишши, а також • и лаборатор1ЯХ Вижннцького, KinMaircbKcro , та Путнльського райошв. Частина лабораториях albumin виконана у лабораториях Чсришецького йбласного ,TiiiniocTii4iioto центру.

БиробниЧ1 дослан проведеш на телицях i коровах П1ИЦгауськоТ породи разного niку у господарствах Путнльського району.

В основу робота була взята акутсрська i ппеколоНчна диспансгркз«ц1я телиць i Kopiu за методикою, розробленою кафедрою акушерства Льв'1зсы«я академп ветерииарно? медицини.

Телшй знаходились шд спостережепням з тестимгсячного BiKy. Винчения прояву статевих Цикл'т як у телиць, так, i Kopia проводились за методикою. B.C. ШшЯлова (1977).

1з б'юхшмпих шжазник'ш у Kpoai телиць i kop'm визначали:

- загальний б1лок рсфрактометричнчм методом;

- фракцп б'шса неофелометричшм за методом Ол1 i Маккарду з моднф1кашТ С.А. Карп'юка (1976);

- загальний кальц'й комгглексометричним методом за Д.Я.Луцькпм (1971);

- неоргашч.чин фосфор за Пульсом в модиф1кацп В.Ф. Коро-мислова i Л. А. КудрявцепоТ (1972); • • '

- каротин екстрагуванням з петролейним еф;ром за В.Ф. . Коро-мнслопим i Л.А. Кудряпцевою. (1973);

- резервну лужн.'сть плгзми Kpoui- дифузним методом з до-помогою псдаоених колб за I. П. Кендрахшим (1977);

• - загальну суму ¡муцоглобул'пив рад!альною ¡муиодифуз'1ею за MaH4iiii (1965). В аналЫ . пйкорйстопупались специф!чш антисироватки . до ¡мупоглобулипв нелнкоГ рогатоГ худоби i стаидартний. актигел бичих ^муноглобулЬНв, виготовленин BIEM 1м. М. Рамалея;

- pieenb нормальних чнтит1л за методикою О.В. Бухарша i А.Н. Луда (1972);

- л1зшймну активн1сгь за В. Г. Дорофейчиком (1974);

Групп тварин для доелдасснь тдбирали за припайном аналопв; короли 1 тслши знаходнлись в одцаковнх умовах годшл1 та утрнманпя.

У сироватш крот визначали вмют гопадотрошшх 1 гопадальпих юрмоп'т рад'кммуполопчпим методом з вшсористанпям аитиспроваткп 1 реестрашУ радгаактпшкхуп за • допомогою р|дипного сцинтилянп'шого л'ггилышка. Дослцикепия проводили в рад'|о1муиоло1мч1пй лабораторн Каунаського заводу ендокрипних препарапв.

Для радкнмунолопчних досл'щжепь гормошв у сироватш кроа'1 використовували радюкмуполопчт набор».

- для ФСГ I ЛГ - ЩС - СБА - СОРУН ( Фратия );

- для сстрадюлу 1 прогестерону - НБОХ ( Реснублжа Биюрусь). Вшцезазпачеш сполуки були М1чеш йодом - 125, пашврозпад якого 60

Д1Й».

Для досл1джс[шя вм1сту тормоши були шд'|6рап'1 Групп кор1в 1 телиць по н'ять гол1в в кожшй. Гормоналы» дос.тдженнк проводили чотирн рази на р'и< - зимою, весною, лпом, восеии; при цьому колипанпя в термшах були не быыпе 3-5 дшв. У нерюд гормонального дослщженпя проводили заб"1Й кор'ш або телиць ¡з кожцо!" групп для вивчешт стану статевого апарату.

Ус1 ] осподарства, в яких проводились виробнич! Д0СЛ1ДИ, були бл-чгополучними з гоетрих шфекцшних хвороб велико! рогатоУ худоби. •

УЫм тваркиам з розладами функщй яечшшв застосовували граиогормон 1 прогестерон при гшо- 1 днефунюш стагевих залоз,

синтстичш аналоги простагданд:ну р2а ( естрофан , ензапрогт-ф або естуфалан ), при к1стах та иерсистенцп жевтого п'ла: Непл1дпим тваринам постшно вводили до рац!ону штамкпю-мшеральш добавки з обов'язковим вмятом йоду.

Иоказники клпичиих 1 лабораторних дослщжень обробляли методом нормалыюУ Бар!ац'шноУ статистики. При цьому значения Р> 0,1 вшюзщало статистичшй педостов1рност1, Р < 0,1 перех'1дне, Р < 0,05 - задов'1ЛЫЮ1, Р < 0,01 - доброУ, Р < 0,001 -високоУ егатистичноУ достсдарность

У вс1 пори року внзначали м*1крокл'1мат примнцеиь, в яких утримувались корови I телшн, а також шиматичт иоказники Путильського району, на основ1 яких була складена кЛ1матотрама цього району, яку пор1Бнювали з клшатограмою Чершвецько! зони та суаднього Вижницького району.

При ироводешм сп()стс-рсжс1!!> застосонапо нршщнн 1!0рп|ня1!ня стану »¡дтвореннн велико!" роглтоУ худоби шпшми кл'гматнчпи.чи ломами ЧсршнонькоТ обллсп.

Дослали . проводили н уо пори року, то дало мождии^сп. иро.чсст!, ПОрШНЯШШ (¡П'ИКП'ЮИ'ЛЛЫЮ! О стану ОрИШ'Ш рШ.'ПЮЖСНПЯ носезопно, зокрсма: нрояв статсиих цикд'ш, Ух иошюпнпмсть, запл'1дне!исп> самок, перебн' тиыюстч, род ¡и 1 нкляродоного псрюду, а таког.с частоту нси.идноси корт га тслиць

Нами проапал'повано такчж дат ЧерншецышУ обллсп з радк/допчного аналпу грунту, ради I корм ¡и на радшпук.'йдп, в тому чпсл'1 на иез'|й - 137.

Результат;! дос.шлжет>.

Деяк! показники К-гимату Пугнльського району ! 1Х вплипу на стан оргашаму телиць 1 корт.

К.имат Путильського району характсризуглъсл гакпмн особлпвосгямп:

1. Рикпм коливанням добовоУ темнератури 1 вьиюсноУ вологост! (юв'ггря, холодною 1 пологою зимою, дощовим 1 прохолоднпм л ¡том, холоднимн 1 вологими ( 70-80-90 % ) л великою ккчыогпо опади) вескою га осп/ню. Середньорнша сума опадш 500-000 мм 1 биыпе.

Трьохр!чи1 сиостережсшш показали, що коливанни темнератури поваря протягом деюлькох д1б могли скласти деюлыса градуеш як в лтнй, так 1 в зимовий нерюди року. К]мм нього встаповлено значпий перепад темнератури па протя;п доби, а ¡мзнпця М1Ж ран'ннпьою всч1риьою температурами повггря складалн В1д 5-10°С. Пайщицу волоп'сть по1нтря зарсестропано и грудш-стчш. иона складала 86 - 92 %.

■ - 2. Понижения атмосферним шоком, то ннмагае шдешценпх енергетичних затрат для стнмуляц11 кроветворения ¡з-за нпзького паршального таску кисшо'и повпрг

3. ГОдвищеною прмродныло ра.дашею у дсяких частинах району.

4. Перюдичн'им льтвищенням раиацшного фону навколшпнього ссредовища.

При вивчешн клЫатограм на особливу увагу заслуговуе р1зниця мок показниками темнератури 1 коливанням вцшосноУ пологости повггря.. Фактично лиш ноказникИ) темнератури '1 «ологоет'1 Пугнльського району I Чер'ш'вснькоГ .-¡они не збн-аютнея "1 не

20

о

15"

я.

о

А ■

О

О

-5 -

60 70 ВО ,

Д^дносиа полегать пои^тря, %

90

Ри<;1. Кд1матограмн для Чершвець|<о| рони (----——г-), ИижнИ'

цького району (— * — • — * — ) • псрсдпрськоТ зони 1 Путнльського району ( — — ~ г- —) - прсько« зон« Карпат.

паближуються одна до другоУ ni и один перюд року. Як'що цоказиик ссредньомкячшм температури повггри в зимовий перюд у Путильському paiioni иадае до - .VC i нав'пъ нпжчс, то в Чершвсцькш ломi Bona pi/iKo досягаг - 5°С (рис. 1).

У лтпй иср|'од року ссрсдпьомк'ячпа температура ноштря та подекадна температура в Путильському paiioni також на дек'иька градус'|в мпжча за температуру Черпшешжо']' зон и.

В!дпоспа волопсть пов'тря и ЧсрпiuciibKÎii .¡oui коливасться и межах 60-70 %, To;ii як н умовах прськоУ зопм Карпат вона складак 86-92%.

Значно меичт рЬишш серсдиьомкгячних ноказник'ш »¡дноснсп волотост') i температур» пошгря впяилена в ¡опматограмах Виж-шшького i Путильського paiioiiiB. Але,. ашшзуючи ;io6oni ноказнпкн температурного i волопсиого режкмш, сльт вЫзначигн, то перепад добових температур досягае до 20-21'С в Путильському paiîoni i значно нижний (12-14 °С) у Вижиицькому paiioni.

Biiuioeiia волопсть мов'|тря в окрем'| дн'1 painiboï вес пи та painiboï occni досягае до 90-92 % у Путильському paiioni i 74-80 % у передпрсьюй 3oni Карпат Вижницького району.

Таким чином, анализ клшатограм св'щчить, що клЫатичш умови Путильського району мешп сприятлиш для розвитку тваринпицтва, шж в ¡ишнх регионах Чершвсцько'Г область

В окремлх зонах прського periony Карпат мае Miciie шдвищення природного paAiauiitiioro фону но цс:йю-137, то ■ безумовно може ■ мати негативнкй иплив на стаи здоров'я тварин та на як1Сть тваринницькоУ продукцн.

Результат;! досл\джсаь евщчать, що коливання иока:ншюв температури, частота дкхаинк i пульсу и телиць, нетелш i корт певною Mipoio залежать тд BiKy i сезону року. Вопи булл б¡лыи б'ис'окими у KopÏB-nepBicToK та корт 3-го - 5-го розтелу i иаймешш в телиць парувальпого BiKy. Зимою показники температури i пульсу були в тварин Beix груп (¡ижч'1, н'1ж у л'тпи иер'юд. Але виявлен! Bi4MiHi(ocTi були незначиимн i. огатистично itenipori/шими. Витепня рказаних параметр!в дозволяв певною Mipoio судити про стаи здоров'я тваркк р;знпх шкових груп.

Ршень природный резистентност! организму у велико! рогато"» <удоби в умовах Путильського району не був постшиим i залежав Д|д BÏKy самок та пори року.

л

Ревень загальною б1лка, ¡муноглобулппв, нормальних антител 1 л'13оцимноТ актавност] крон! був найнижчий у телиць парувального В1ку, зростаз у нетелт. а найыпдим був у корш - ш.-ршсток I корш З-ю-5-го розтелу. У зимоьий ггорюд показники природной резистсн-тност1 були иижчимн. в самок ппх высоких труп 1 починали зроетати

ь кв1тн1.

Особлиност! прояву статевого циклу I зашпднешсть телиць та кор1в в умовах Путильського району.

Трьохр'1чне спостережышя за телинями в гоеподарсгеах Путильського району дозволяе тдзначйти, що несприятлив1 умови зовшшнього середовища маюгь р1зноб1чшш вплив на оргашзм молодих тварич. Де проявляется в упо!ильнешп росту 1 •затягузаяш термппв статевого дозршання.

Р:ет • телиць сгговьшюний: у вин 18 . М1сящв жнпа маса '(х була ннжча 270 кг I не вЦновщала стандартам но пород! та не сприяла ос1меншию 1х -у цьому з'щ1. ' : , •

Статева зрЫсть телнчок затрнмувалась, перил • цикли проявлялись не ранпне 9-ги м'юя1Н8, а в б^льшоеп тварнн лише у 12-14 месячному ва». Якщо у 9 «¡сячному шц! памп зареестровано статев1 цикли в 13,6 % теличок, го з »¡ком ¡'х процент П1двшцувався до 28,2"... ■■'.•'■; ; .

Змппопались Г якюш показники прояву статевого дозр1вапня, що пиявлялось у аритм1Чност| стадн збудження , а також неновно-цшност! и; особливо 4часто в телиць проявляйся ановуляторний статевий цикл.

Також виявлено значний вплив пори року на термш статевого дозр)вання. Так, у кштш-трашп, особливо : з внгоном телиць на пасовище, шдвищувалась гормональна активн'|сть статевих залоз, стадия збудження проявлялась чпко гшражсгшмк явищамн тки ' »ШУГИ. _ '.

Перебн' т1ЛЫ1ост], род») \ шсляродового лершду в кор!в у несприятливЫ еколопчнШ зон!

Протягом трьох* рокщ п1д нашим спостерсжепням персбувало 420 нетслш ¡1160 шр1в 3-5 розтглу. Для 'контролю 1 П0р!|)няння огрнмапнх /¡аник ми винчили статистпчш показники персб)гу еаг1Гност|, I пгслярйдового перюду, а також' загонднсшсть

л

1280 Kopiu , >iк< уг|)имук>т|>ся и госиодарс-пшх шших раношн Mc'pniDOHbKoí обдаст!.

Трипа,'iicTi) ri.'ibiioc'Ti v корт i iiortviiii pi.üinx еколопчннх зон калиг,алась u 'межах 275-2Ü0 дкт.

la 420 iieicjiii) y 110 arto 2(¡,2 "i, ааресгтрораиа патологш TL'ibiiocri , a i.) 1160 корш - y 250 або 2I,(>"¿.

Таким чипом, у исте.пв, тобто молодих самок, попущения и нерсб'иу пльиосп проявлялись грохи частице. А з 1280 Kopiii контрольно!' групп лише у 10,2 д'ктюзува.чн иато.югмо тЬ;ынк"п. тобто мсише на 11,4 %.

Патоло! i;o плыюсл н б1лыпост1 гнархм ииянляли в лютому-березш i ncpUxo попа закшчувалась абортом на í>-7 mícwhí

•пльногт).

Таблиня I

Вида аборт! ч у. петелш ¡ корнз, » ( за i<jiacii(|)iKauitíio А.П. Студечцова 1

1дюнатич1М Симптома- Ал1мситар- Нез'ясованоТ

незаразн! TI14HÍ iii Транматичн! етюлогп

8 12 55 10 15

Таким чипом и етюлогп аборпп нагоме М'снс займам фактор нсповноцпшоУ годнуп, що стосуеться згодоиувалня педоброякюшх кормив, недостач! в рашопах штам'ппв та м'шералышх речовпн; не пнключено-також несирнятливий лплнз па оргатзм ¡пдвищсного ршня ириродно)' рад1ацИ'.

Впвчсинн неробпу род1В проведено у 350 нетел1в та 1018 кор;в Г)рсько1 зони Карпат "1 1205 кор1В сприятливо-! зон» ЧершвецькоУ облает! (таблиця 3).

Бинли високий показник патологи родш у петелш 'I корш и неспр'иятднвт зо:п можиа пов'язати ¡3 дбиыпенням Ух тричалоеп, сиостережешш показали, що в нетел'ш пер'юд виведення плода складав 98+17,5 хвилин, то;и як у кор1в • 80± 16,6, тобто був значно вшце ноказникш, вказапих Шшими авторами (I, Ф. Закнчкшськии, 1964; Д.Д. Логвиюа, 1975 ; П.Ю. Шаюс, 1986 та ¡шш).

Таким чином, у самок трьох труп серед в'|дхнлеиь шд нормального перобну род ¡и чистине зустр^чалиея затрнмка посл1ду 1 слабю перейми.

Таблиця

Характеристика перебц-у родхп у нетелт i корт

Види патологи Групп тварин i 'ix кАльисть

кете.'ц - 350 короли - 10(8 корови шших .господарсгв -1205 (контроль)

Нормалышй пе-

pc6ir родш 283/80,9 % 848/ 83,3 % 1095/90,9 "а

Патолог'ш родги, 67/19,1 % 170/16,7 % 110/9,1 %

¡3 них:

неправильно

положения

плода 5/7,5 % 10/5,9 % 5/4,5 %

неправильно

чяенорозм1щеппя

плода 17/25,4 % 45/26,5 % 25/22,7%

сла6к1 •

перейми 20/29,8 % 50/29,4 % 36/32,7%

затри мка

1тосл1лу 25/37,3 % 65/38,2 % 44/40,1%

Таблиця с

Ilepeöir тйсляродового'перюду у нетел^в i KopiB

Ilepeóir п!сля- Групп тнарин i ïx к'ыыйсть '

родового корови Ш1Ш1Х

иерюду i види . àiCTC.'ii - 350 корови - 1018 господарсгв -

патологи 1205 (контроль)

Нормалышй 275/78,6 % 833/ 81,8 % 1086/90,1 %

Паголопя 75/21,4 % 185/18,2% 119/9,9%

Мз них:

суб!нволюц!я

матки • 30/40,0 % 75/40,5 % 40/33,6 %

ви1ШД1Ш1я матки 6/8,0 % 12/ 6,5 % 10/8,4%

И)сляродсш1 ендо-

метрити ' 39/52,0 % 90/ 48/7 % 49/41,2 %

шсляродовин парез - 8/ 4,3 % • 20/16,8 %

Патолопя отслсння ускладнюиала переби шеляродового пср'юду у мстел'ш i корт.

Акал'муючи дат таблиц) 3, можпа въчзначнтп, що у icopiji i нотол'т, як'1 утримуюгься u ripchKiii 3oni Карпат, частота iiic.inpo/iouo'i патолоп! у два i б1лыпе рази» »ища, шж у xopi» ¡шлих зон облает:.

Результат» смостсрежспь за коронами спрнятлнно! локи, отримаш нами, з&гаються з результатами досл\джснь за коровами iiimnx пор1д ( В.Я. Вечтомов 1975; Г.Л. Сологуб, 1976; B.C. Шишлов, 1977; А. Ф. Колчilia, 1985 : Т. 6. Гудимоил, 1989 та Ши».

Наш! спостсреження за вЬтгворювалыюю функшею KopiB теля отелення показали, то патолопя род1в i шеляродового перюду вздбились на Tcp.Minax вщновлення функционального стану оргашв розмпоження, а також i на заплЬ'щенпя самок; линю у 5 % кор'т цикли проявились н ncpiui Micaui шели родш.

Таким чином, можка иЦзпачиги, що. в^дтворювальиа функц!я телиць i KopîD, як) утрпмувались в прсьюй зон! Карпат була ннжчого, шж у KopiB ¡нших райошв Чершвецько! обласп.

Про це також св1Дчкть високий процент неплЬтних KopiB, (21,5 - 31,2%), що i послужило тдетавою для проведения спешалышх досл!Джень i детального вивчення стану пгдтворгавально!' фуккцн велико!' рогато!' худоби п указанш 3oiii, у тому чис-ii i визиачення причин порушен»« плсдючосп самок та розробки заход ¡в профьтактикл цсвлшюст! i тдвшцения !'х вщтворкЗвальио! фуикцн.

Роль еколопчнлх фактор1Р ripcbicoi зотш Карпат н етюлогн непл1Дност1 корш i телиць.

Анал!з стану вГдтворення велико! рогато! худоби в господарствах Путильського району показав, що протягом кожного року рееструютьея порушення r/лодючосп в 25-30 % ко pi в I телиць.

Проведения епегцалктами ветеринарпо! медицини иалежних заход1в сприяло в1диовлению вщтворювально! функц!! в бишиюсп неплщних кор'ш ! телиць, у результат! чого на к!нець року яловими залишались не б!льше 10 % самок,

м

За п'ять рокш було обстежено 8240 кор1в 1 телиць, серед яких було видЬтена 2310 пепл'щинх самок або 28 % вщ обетежеиого поголш'я .

Таблиця4

Форма неплщносп корш 1 телиць в госцодарствах Путильського району ЧершвецькоУ областч

!" ........ | ФэрМИ НОНЛЩНОСТ! К1льк1сть ь тварин . 1з КОр1В, % них телиць, %

Всього обстежено 8240 5134/ 62,3 % 3106/ 37,7 с. /

Пия о.пен о нешпдних 2310 /'28,0 /с 1381/26,9 % 929/ 29,9 <'/ / о

Формн негшдцоеп:

вроджена 48/2,2 % - 48/5,2

сгареча - 52/ 2,3 % 52/3,8 % -

симптоматична 332/14,4 % 218/15,8 % 114/ 12,3 /о

алиментарна 751/32,5 % 470/34,0 % 281/ 30,1

штучно иабута 608/ 26,2 % 340/24,6% 268/ 28,9 /и

кл1матичиа 519/22.4 % 301/21,8% 218/ 23,5 о/ /о

Сл1Д звернути увагу на пор1вняно високу частоту кл1матично1 нсшпдност'! в самок - 21,8-23,5 %. ' Таких показникц* ми не зусгр1чалн и лператур!. С.'пд в)дзначити, що автори , носилаючись па пссириятлавий валив юпматичних факторов на ввдтворювальну функцию самок , не приводить цифрових даних розпонсюдження дэно; форми порушення плодючост!, вказушчи лише на деяю клцпчнГ ознаки ( пиофупкцто яечнишв, персистентне жовтет\ло ).

Наин дан! певною м1рою не зб1гаються з результатами спостережень шших аитор!в 1 це стосуеться не пльт (шматично)' пепл'ииюст! , але Й алиментарной 1 штучно пабуто'й Вшшток складае лише симптоматична неплщнюгь корт 1 телиць, показники частота якоГ манже збкаються з дакими ¡нших авгор1в.

Наш1 сностсрежения покажи, що в основ'1 кл'пцчного ирояву ус'1х форм ненлщностЬ за винятком штучно набуто!, лежить порушення функц!Г- яечиик1В, яке може виявлятиеь неновноцшшстю стадн збуджелня у вигляд! анестрального, ареактивного, ал1б1дного 1 анопуляторного етатевого циклу, а також анафродиз'юю або шмфомашем..

1.1

Симптоматична ненд'.днк'ть, ¡но зумонлсиа натолопсю оргншм розмпожснпя, виявлена нами в 15,8 % кор|в та 12,3 % телннь.

Табдиця 5

, Клпнчш прояви симптоматично! иепл'|дн(>гп у корш та |-с-'Щ| а»

Вили патологи

короии - 216 | Тслищ - 114

оаиалып пронеси: гостр! спдомстрптп хрон1чш сндометрити Фунюионалъш роздали яечнпюв: ппофункшя фо.'нкулярн! К1СП1 персистснтш жовт! •пла

50/23,1 % 80 /37,0 %

4« 21,3 % 18/8,3 %

22/10,3 %.

16/14,0 % 8/ 7,0 %

51 / 44,8 % 22/ 19,3 %

17/14,9 %

Лиа;пз дапих, наведепих у таблнш 5, сшдчить, то розвиток патологи. заложить невьога мфою в1д в'ису самок, а саме: у телиць нереважно рсеструвалось ураження яечпнк'ш, то.ц як у корт частЬне розвивались запалый нроцсси у матць

Таблиия 6

Характеристика статевг.х цикл)» нрп симптоматнчн1й пепл'щногп у

кор1в 'Г телшп».

Переб'[г статезого циклу

корови - 216 | Тслищ - 114

Статев1 цикли проявились, ¡з них: .

поппоиинп

пеновноцппп : анестралын ареактнвш ал|б'тдн1 ановуляторш Н1мфюман1Я

100/46,3 % 52/45,6 %

45/45 % 25/48,1 % 55/55 % .. 27/51,9 %

1 2/21,8 % 13/23,6 % 5/9,1 % 25/45,5 % 20/9,3%

5/18,5 % 6/22,3 % 2/7,4 %. 14/51,8%

Анафродиз1я

116/53,7 % 62/54,3 %

1Г>

Даш наведеш в таблиш (>, показують, що при симптома™ чнш непл'шноет! в самок рееструвалась ршшыя в реакцн статевих залоз вш повного випадшня !х функц» до непошшцшноТ стада збуджсння, але частота IX була неоднаковога, хоча показник сшшйдношеиня мЬк неповноцшними 1 повнощнними статевими циклами залежав також В1Д В1ку тварин. Слщ вщзначити, що в бшьшосп самок при симптоматичны форм1 неплщносп статев1 цикли випадають практично на весь термш порушецня плодючост!. Серед неловношшшх статевих цикл!в як у теличок , так '1 кор1в переважио рееглрувались "ановуляторн! в1д 45,5% у кор1В до 51,8 % у телиць.

Таблнця 7

Функцюнальшш стан статевого апарату при юпматичшй нспл1Дност1

кор;в 1 телниь'

Стан яечник1в 1 магки. Персб'и" статевих .цикла . Коровн - 301 Телищ - 218

Гшонлаз1я яечнньчв • — 115/ 52,С %

Гшофункц'щ- яечник'ш .66/21,9 % 50/22,9 %

ФоЛ1КуЛЯрШ к1сти 10/ 3,3 % . 12/5,5 % ' . ■

Псрсистент1п-жовт1 т)ла . 62/ 20,6 % . , 21 / 9,6 %

Ппотошя матки 72/2.4,0% 62/ 28,0 %

Лнафроди31Я 196/ 65,1 % •158/72,5 %

Статей! цикли проявились 105/ 34.'9 % 60/27,5 %

1з них : новноцппй

иеповноцшш : 105/100% 60/100%

аиестралын . 12/1.1,4 % 7/ 11,7 %

ареактивш 31/29,5 % 21/35,0%

ал1б1дш 13/12,4 % . 5/ 8,3 %

ановуляторн'| 49/46,7 % • 27/45,0 %

У "23,5 % телиць I 21,8 % корш порушення плодючосп виникало шд впЛивом несприятливих кл1матичних фактор(в. До таких еколопчно небезпсчниз£ моментов., ми в'1диесли низьку температуру навколишцього середовища, особливо з р1зким коливанням цротягом добн, зокрсма вдень вы -5°С до -15"С, а ввечеру 1 особливо ВН041' до -25°С -34°С морозу.. На стан оргашзму значно впливало гйдвище-ння

[юлогост'1 I р'|зк'| »¡три на фот коливань добовоУ температури. При пьому ел ¡л звсриутн увагу на тс, що такс колкаания температури л високою волопспо 1 снлышм 11*1 гром могло продовжузатись два тмжш ; биьше. Та;:о>1с необуЛди" згадатн про можливН'ть вилнву на оргашзм ш/ншшоноУ рщ'юнп га колнвапия атмосферного гипсу.

Варто гадзначпти також зм'шу поведано; тварнн в окрсм'1 дт зимового першду. Особливо не було ном^тно нри рыких колнваниих ■ навколлншього позггря; у п') дн'| тваршш були в'ялпми, волосяпин покрив 1<ои1ма'П11!ся, аиегнт був без змш, але потреба у иодоноУ змспшувалась. В окрем! ;нп' ркш> зпижувався иадш, але яюсть молока не змпповалась.

Реакнно кор!н 1 тсднць на еколопчно иеснриятлшя фактор» ■¡(¡.являлась у р1зкому зшльшенш частоги паголопУ статевпх залоз. Особливо рЬко не проявилось у телииь. в як.чх сностерпали царощування кы-ысоелт самок з явищами пнонлазп (пнотрофн) яечпик'т. Навить за у.чоии ¡¡плану ни цен /¡оказлнк гсистнчинх фак-.тор^в число телииь з Ц16Ю натолоПею було досить високим (52,В%).

Так! функцюнадын роздадн як. пнофункшя, фолн<удяр1И тосги | псрсисгсппп жопт) т\ля як за частотою, так I за ю'шн'чними показниками не виф'рнялись в\д иатолопчннх норушень нри ¡нших формах иеил:дностк Що стоеуетьсл норушень неребцу статевих НИКЛ18, то у хор1в. 1 телипъ з такою формою непл!Дност'|, як 1 при ¡нших , нс-реважала анафроднзш, а ¡з испозмошнних статевих цик.<пв наиб ;лын часто рееструвався анзвуляторшш.

Таблиця 8

Ефекпшшсгь стнмуляшУ при фуиюнональних разладах яечник'/в у телииь 1 корьэ

Корови Телиги Всього

Патолопн Г73Т'.'В1 запл:д- ^алиши- К1ЛЬ статев! ЗШШД- *алиши- зап.ид- ^алшии-

ясчшцав исть цикли 1111Л ось чогь К1СТЪ цикли нилось 10СЬ ннлось юсь

В1ДШ>- гол ¡а !>езпл1Д- Й1ДНО- гол1в '»езп/ид- голш 5езилщ-

ВНЛИСЬ •тми РИ.ШСЬ /"« лцми /% лимч

ОЛ1В -"/'о гол!о//о :'СХЧ1в/% ГОЛ1В/ /с

Пнофункшя 150 130/86,6 112/74,7 38/25,3 120 110/91,7 98/81,7 22/18,3 210/77,8 СО/22,2 ФоЛ1КуЛЯр1П

юли ЗП 15/50,0 10/33,3 20/66.7 20 10/30,0 ()/30,0 14/70,0 16/32,0 34/68,0

11е;)сисгем гш ,

жопт! т!ла ' 125 103/84.0 98/78.4 27/21.6 35 .25/71.4 20/57,1 15 - 42.9 118/7.4.8 42/26.2

Примака: Телички з ппапла:нею яечнншв стимуляц|У не тдлягали

Ашинзуючи результата н'ягнр^чннх сностсрежснь за коровами та телнцями в гоеподаретвах Путильського району Чсршвецько! обласп, слад. шдзначитн, що в р1рськ1й зош Карпат порушення плодючост! у кор<в ! гелиць найб1льш часто пов'язане з д1ею на орган ¡зм неслрияглцвих сколопчннх факторш, як'1 вкявляються в р1зких коливашшх температуря 1 вологост1 новпря, сильиимн вгграми, шдвищеною природного . радЗашсга 1 значними коливан-нямн атмосферного тиску. Особливо яскраво гн фактори павколишнього ссредовища виявляються на фош порушенпя умов год1вл1 1 утримання тиарин та м'пфослемситаив. Тому иеобхино систематично застосовувати мщеральну шдго/цвлю тиарин, звертаючн особливу увагу на влпет йоду.

3 наведених в таблиш 8 даних можна копстатувати, то 1йсля заегосування гпавегормону в поеднанш ¡3 прогестероном при ппо-функцп яечннкш г.татева. цнкл!чшсть подновилась у 86,6% корт, 1 91,7% -гелиць, заплинешеть яких сгановила в1дгюв1дн0 7^7 \ 81,7% теля дворазового опмешння.

Отрнмаш д ¿чи дають шдставу рекомендуватн застосуваппя гормонально'/ стимуляци статевоТ функцп в неплщних -коряв 1 телпнь, що ииклпкана розладами циклг-шоУ фупкца яечникш.

Вислошш

1. Пупыьеькнй район розташованнй-у специф1чтй юнматичшй та еколопчнш -зо1п: Буковинських Карпат, яка займае швденно -затндну частину ЧершвецькоТ облает) ] характеризуемся р1зким колппанням температуря 1 вгцносноТ вологост; пов1тря протягом доби. Зима здсб'|лыпого холодна I волога, лгго прохолодне 1 дощове, а весна к ос.шь характеризуються холодною I дощовою погодою. Добот коливання гемлературн пов'пря в окрем1 тюри року перевкщують 21°С. В'ишоспа волопсть гюв^ря пайщица в грудш-пчш I може досягаги- 86-93 % . В окремих зонах району рееструеться шдшщення природного рад;ац1Йного фону.

2. Виявлено неенриятливий вмлиа клшатичних фактор'т пр.сько!" :юпи 'Карпат па фЫолопчиий стан тс-лиць I кор1в. Ршеш, н р ирод ж»V р с.н кто 11 г 11 ос т I оргашзму у'велико'! рогато-! худобн в умовах Путильського районуше бувностнншм 1 иевЯокГмфою залежав в'1д гмку тиарин та пори року. Це виявляеться у зпнженш природно! рсзистентнобт"! оргашзму - гндвшценш лужного резерву, порушешп сн1вв1дношення мЬк калыпем 1 фосфором в кров! па фон!

днспротеГмемп, що свьпчитъ про розвиток в opran:3Mi тзаршг латеитпоцротнетгочого патологичного пронесу.

3. Встановлено исоблмвост! функшопального стану cpraniB вьтпюреиня в Kopiu i телнць ripcbKoi зони Карпат, як\ выявились у затримш термипв статсвого дозр1вапня телнць на 3-4 Miomi.

Так, у телнчок Э-мкячного BiKy cTaTSBi цикли проявлялися лише в 13,6% тварип, 10-11-.м1сяч1го.му Bini - 28,2%, а майже в половин« телнць статепа зршсгь наступала в 12-14-М1Сячному niui.

У KopiB шдновлення статеви:; цикл>в теля отелення затягувалося на 2-3 Micani, nepe6ir ix був непов.чоцшним. У rreppicioK чаглтше ппних розлад1в реесгрувалась анафродиз1Я.

4. Встановлено колнвапня функцюналыю! актив пост! ппоталамо-г'пюф'13арноТ системи та яечниюв у самок прошгом року. Найнижчий piBCHb ФСГ, ЛГ, сстрод:олу 17-бста та прогестерону в кров! д0сл1дних тварип встановлено в груд и i, - ci4ni, з наступним тдвиикниям в черви» - лип»!.

5. Зарееетроваш порушсння iiepeöiry тьтьиоеп р петел in i Kopiö, як1 частпие зак'шчувались абортами ( на 6-7 мкяцях ваптпостО. Патолопя ро/цз i шеляродопого периоду виявлена з 19,1 i 21,4% нетелш та в 16,1 i 18,2% KopiB, виявлялася слабкими переймами, затримкою иосл1ду, субшволкчиею матки i июляродовим сндометритом 'i була майже в дв?. рази вищого, шж у Kopia, яш утркмувались у pi3Uinmiit soiri облает» (9,1 9,9 %).

6. Щор1чно у госнодарствах Пу тильського району нсцл»дшсть KopiB i телиць стачовить 25-30 %. .' Алшентарна нсп.здтс'ть встановлена с 30,1 % у телиць i 34 % KopiB, штучно набута - 28,9 % I 24,6 %, кл;матична - 23,5 % i 21,8 % ¡'симптоматична- у 12,3 % телиць i 15,в % Kopirj. ' .

7. Алиментарна i кл'шатична нешцщпсть у самок иеликоТ рогато! худоби проявилась функщональнимч розладами яечниюв у виг ляд' Т1ПофункИ11 Ух, розиитку фол! куля риих ;<icr i затримкою жоитих Т1Л циклу або пдьчост!. .

8. Симптоматична цешндхпсть у Kopin i телнць була поч'язана з розвитком гострих i хротчних ендг.метриг.в та функцюналышх розлад1в яеч]пп<1в, яю вииикати як нзсл1док патолоачиих po/iiii та ускладгепь пшляродового перюду. У icopii? переважали. rocTpi I xpoiii4iii " запалмп пронеси ь тканинах матки, а в телиць -фуикцюпалып розлади яечни'йв.

9. Неенрпятлши к.'нмагнчш фактори прськоУ зон» Карпат ¡зумовдюють не ллькн клЫатичну псчиндшсть, ало й являютъся осповпим (фактором, якии а/риле розвитку таких форм як ал1мсит;1рма, симптоматична 1 старена.

10. Бюх!м!ч11ий анал!з крои! 1 назначения иокаЗншав природпоУ рсзистсптпост! организму до.нюлягать визиачити ступ'ть внливу песприятливих сколопчпих фактор1в на оргатзм кор!в I телиць, виявити 'натолог1ч»1' пронеси, то И|ют1кають прмхоьано, 1 'своечасно провести корекцио обману рсчовин як з метою нрофмактикн нарушения иуюлючсст'1, гак ! в^диовленпя ■ ЫдтворювальнсТ функцн самок.

ПРОПОЗИЦИ ДЛЯ ПРАКТИКИ.

1. Для своечасИого виявленая порушепь в1дтворювальноТ здатност'1 худоби нсобхЬяно систематично проводите , акугиерську.! гшеколопчну диспансеризацпо кер'ш 1 телнць та розроблятя заходи по гйдвишеншо ириродноУ резистеиткост! организму. 3 цнло метою пропонуеться запровздити анашз бшх'^пчних ноказник1в кров! та' ¡мунолопчний контроль функцюналышго стану орган!зму, який с одним ¡з методов оцшки ступеия впливу несириятливих фактор ¡и на оргашзм тварим . Цс дозволить своечасио вйявити прихошин патолопчт пронеси в оргшпзм! ! провести шдповщну корекцш обм!ну. речовии. '

2. Враховуючи м!нлиц1сть сколопчпих умов та б;дшсть грунтов 1 кярМ1в на йод, запровадити обов'язкову вггамшно-М!керальну шдгод'юлю кор]. I телиць у 'зимово стшловий перюд з включениям йоду.

3. Неплцшим твари(гам при гшофункИ1У яечникш застосовувати травргориоя (СЖК) у поеднанн» з прогестероном, а при юстах та затримашп жовтого т!ла - ' синтетйчн! простаглам-дипи в комплекс) !з методами иеспеццфг-шоУ тсрап1У.

4. 3 метою компенсацн недол!к!р спйлоаого утримання рекомендуеться зб1льшити термш випасання кор'ш 1 телиць, особливо в тепл1 1 сонячн! дн1. Лггньо - табфйе; утрймання тварин проводит з обов'язковим використаннгям тваринницьких Прим1щень Лолегшеного типу чи п!днав1С1в. На период ускладьення погодах умов передбачати гпдго/цвлю тварин. В зимовий церУод контролювати пара-метри м!крокл\мату в тваринницьких примиценпях ! коректуватн його.

Список опублшонаних робгг з теми днсертаци:

1. Гараздюк Г.В. Вплив еколопчних фактор1в на рспродуктивну функции Kopia i телиць // Тез. допов. 49-Т наук.-вироб. конф. Льв1всы<01 академн ветеринарно! медицикк, JIbBiB, 1992. - С.13.

2. Гараздюк Г.В. Вщтворгопальна функция Kopin i телиць у премии зонi Карпат ЧершвецькоТ областт i и зв'язок з гормоцальшп^ фоном оргашзму // 1-й Украшсышй симпоз1ум з ендокринологн тварин. - Львш, 1994. - С.39-40.

3. Зверева Г.В., Гараздюк Г.В Профилактика нарушения воспроизводительной функции коров и телок в условиях горных районов Черновицкой области // Иифоррт. листок Черновицкого центра НТиЭИ, 1994; № 02-94, - 4с.

4. Гараздюк Г.В. Особенности течения беременности, родов и послеродового периода у коров в неблагополучной экологической зоне. // Материалы Всерос. научи, и учсбн.-метод, конф. по акушерству, гинекологии , и биотехнике размножения животных. -Воронеж, 1994. - С.41-42.

5. Гараздюк Г.В. Вплив деяких еколопчних факторш нд рспродуктивну функшю Kopie i телиць // Матер'алн 50-Т наук,-вироб. конф. Л ынвськоТ академп ветсринарноТ медицини, Льв'ш, 1995. С.14-15.

Summary

Garazdiiik G.V

Reproductive function of heifers and cows in the ecologically unfavourable the Carpathians. mountain region.

Dissertation (manuscript) for the degree of Candidate of Veterinary Science. The speciality 16.00.07 - veterinary' obstetrics and biotechnology of reproduction.

L.v'iv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.

Gzytskiv Lviv, 1996

5 scientific research works embracing. results of. comparative studies of how some ecological factors influence upon the Carpathian mountain area are being defended.

By clinical, physiological, biochemical, hormonalic and morphological investigations the distortions in the reproductive function of. heifers and cows at farms of Putilskyi district of Chernovtsy region wore established. It rcvealdd itself in delayed terms of achieving the puberty in heifers, inferior sexual * cycle»,

infertility, and pathology of cows pregnancy, birth and postbirt! period.

Also prophylactic measures to prevent infertility and increas reproductivity of cattle under conditions of the Carpathian mountain area are suggested.

Аннотация

Гарайдюк I'.B.

Воспроизводительная функция телок и коров в экологическ! неблагоприятно» горной зоне Карпат

Диссертация (рукопись/ на соискание степени кандидат; ветеринарных паук по специальности 16.00.07 - ветеринарно! акушсрсгво и биотехнология воспроизводства

Львовская академия ветеринарной медицины имени С.З Гжицкого. Львов, 1996 год .

Защищается 5 работ, которые содержат результата сравнительного изучении влияния некоторых экологических факпоро! на функциональное состояние органов размножения телок и Kopoi в хозяйствах горной зоны Карпат.

Клиническими, физиологическими, биохимическими, гормональ ными и морфологическими исследованиями установлено иарушенш воспроизводительной фуикцин у телок и коров к хозяйства? Путильокого района Черновицкой области, что ироявклоа задержкой сроков Полового созревания телок, неполноценным» половыми циклами, бесплодием, а также патологией стельности родов и послеродового периода у коров.

Также предложены меры но профилактике бесплодия г повышения нродуктизности крупного рогатого скота в условия* горной зоны Карпат.

Клгочов' слова: скслопя, климат,. илодючкть, т\лыйсть, роди, п/сляродошп; пер'юд, непл'щнкть, диспансеризашя, телнц!, норови.