Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Послеродовый эндометрит у коров: pacnpocтpaнение, некоторые вопросы патогенеза и лечения

ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

І * -' • .»

На правах рукопису

ВЕЛЬБІВЕЦЬ Микола Васильович

післяродовий ендометрит у корів:

ПОШИРЕННЯ, ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ

16.00.07 - ветеринарне акушерство і біотехнологія відтворення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків - 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському державному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор ЛОГВИНОВ Дмитро Денисович

Офіційні опоненти - доктор ветеринарних наук, професор

КАЛИНОВСЬКИЙ Григорій Миколайович

- кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник ВЕЧТОМОВ Валерій Якович

Провідна організація - Національний аграрний університет

Захист відбудеться 1996 року о “ ”

годині на засіданні спеціалізоваїюї/йченої ради К.02.23.02. при Харківському зооветеринарному інституті за адресою: 312050, Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівна, ХЗВІ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту .

Автореферат розісланий /^-^<2^1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент

і. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гальмом у вирішенні завдань, які стоять перед тваринницькою галуззю України, є високий рівень неплідності корів, що призводить до зменшення приплоду, зниження продуктивності іа передчасного вибракування тварин.

Однією з розповсюджених форм неплідності корів є симптоматична (Шипілов B.C., 1974; Логвинов Д.Д., 1975; Зверева Г.В., Хомин С.П., 1976; Черемісінов Г.А. з співавт., 1982; Осетров О.А., 1985; Сень Т.М. з співавт., 1996).

Д.Д. Логвинов (1981), А.Я. Батраков (1994) та ін. зазначають, що у 4-95 % корів причиною неплідності є гострий післяродовий ендометрит.

Вітчизняною наукою і практикою розроблено і рекомендовано виробництву багато методів лікування корів, хворих на післяродовий ендометрит, більшість з яких грунтується на місцевій протимікробній дії. Але запальні процеси статевих органів корів часто розвиваються при порушенні обміну речовин, нервових і ендокринних розладах, які обов’язково необхідно враховувати при розробці методів лікування.

Отже, проблема ендометриту не нова, але багато питань щодо етіології та патогенезу хвороби ще недостатньо вивчені, а це ускладнює ранню діагностику, лікування і профілактику ендометриту.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - розробка ефективного методу терапії корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит.

Для реалізації даної мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити поширення гострого післяродового ендометриту у корів в умовах господарств, спеціалізованих по виробництву молока;

- вивчити клініко-біохімічний статус хворих корів та функціональний стан яєчників, щитовидної, підшлункової і надниркових залоз;

- на основі проведених клінічних та гематологічних досліджень обгрунтувати патогенез ендометриту;

- з урахуванням патогенезу розробити методи лікувашія корів, хворих на гостріш ендометрит, і провести їх порівняльну оцінку.

Тема дисертації є частиною держбюджетної теми 082/1-8; номер державної реєстрації 0193042476.

Наукова повнзна. Вперше. установлено підвищення рівця тестостерону, прогестерону, тироксину та кортизолу і зменшення естрадіолу та інсуліну в плазмі крові корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит; зміни вмісту прогестерону та естрадіолу при різному стані яєчників. Розроблено метод патогенетичної терапії ізатизоном, новокаїном і естрофаном з урахуванням рівня оваріальних гормонів у плазмі крові.

Практичне значення роботи. Розроблено і обгрунтовано метод терапії корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, ізатизоном і новокаїном. Проведена порівняльна оцінка різних методів лікування. Рекомендовано застосування простагландину-Ф-2а при виявленні жовтого тіла в яєчниках хворих корів.

Впровадження результатів досліджень. На підставі власних досліджень видані: Методичні рекомендації для ветеринарних лікарів і зооінженерів “Регуляция половой функции у короп и телок” (Біла Церква, 1992), схвалені науково-технічною радою Укріїлемоб’сднання; Методичні рекомендації по відтворенню стада великої рогатої худоби молочного напряму (Біла Церква, 1995). Результати досліджень увійшли до навчального посібника для викладачів і студентів факультетів ветеринарної медицини “Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин” (І.С. Панько, В.М. Власенко, В.1. Левченко та ін.- К.: Урожай, 1994.- С. 195-196).

Матеріали дисертації використовуються при вивченні курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження с.-г. тварин” на факультеті ветеринарної медицини, зооінженерному факультеті та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті.

Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені, обговорені та схвалені на наукових конференціях з питань акушерства, гінекології і біотехнології розмноження (Воронеж, 1988, 1994) та науково-практичних конфереіщіях (Оренбург, 1989; Біла Церква, 1990, 1995; Санкт-Петербург, 1993), а також на наукових конференціях викладацького складу Білоцерківського державного аграрного університету за період 1986-1995 p.p.

Публікації. Наукові результати опубліковані у 17 друкованих працях, 5 тому числі - двох рекомендаціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 22 таблицями і 5 рисунками. Робота складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку літератури, який включає 356 джерел, в тому числі - 72 зарубіжних.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто виконані експериментальні дослідження, вивчена поширеність, особливості патогенезу гострого післяродового ендометриту та розроблені методи терапії хворих корів, визначена їх ефективність.

Положення, які виносяться на захист:

а) поширеність гострого післяродового ендометриту корів у господарствах, які спеціалізуються по виробництву молока;

б) результати клініко-морфологічного, біохімічного досліджень та вивчення функції яєчників, щитовидної, підшлункової і надниркових залоз у корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит;

в) вміст прогестерону та естрадіолу і співвідношення між ними при різному стані яєчників;

г) деякі питання патогенезу при гострому післяродовому ендометриті у

корів;

д) ефективність розроблених методів терапії корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для експериментальних досліджень були клінічно здорові та хворі на гострий післяродовий ендометрит корови чорно-рябої породи, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам (КСП) “Радянська Україна” Білоцерківського, "Перемога” Кагарлицького, “40 років Жовтня” Васильківського районів Київської області та учбово-дослідному господарству Білоцерківського державного аграрного університету. Вік корів був у межах 3-10 років, а середньорічна молочна продуктивність - 3200-4500 кг.

Раціони були збалансовані за основними поживними компонентами, але спостерігався дефіцит натрію хлориду, міді, цинку, кобальту, йоду. Моціон тварин проводився нерегулярно.

Особливості перебігу післяродового періоду, етіологію і поширення гострого післяродового ендометриту вивчали на 3620 коровах. У 73 корів після родів визначали від 12 до 18 гематологічних показників.

Визначення вмісту прогестерону, естрадіолу, тестостерону, кортизолу, тироксину та інсуліну в сироватці крові проводили радіоімунологічним методом після її попереднього заморожування у полістиролових пробірках у рідкому азоті. Дослідження проводили із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОП ІБОХ ЛН БРСР, детектованих Л125 на автоматизованих Т-лічильниках РІА-300 фірми ЬКВ. Розрахунки виконували за стандартною кривою, а також на комп’ютері “Електроніка” 15 ВСМ 5.

Біохімічними дослідженнями сироватки крові визначали: вміст загального білка - рефрактометрично за методом Рейса (1975); загальну кількість імуноглобулінів - фотоелектроколориметром за реакцією з 18 %-ним розчином натрію сульфіту; загальний кальцій - трилонометричним методом з мурексидом; неорганічний фосфор - за методом Дусе; каротин - спектрофотометрично за методом О. Бессея у модифікації А.А. Анісової.

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали у камері з сіткою Горяєва, гемоглобіну - ціанметгемоглобіновим методом; вміст гемоглобіну в одному еритроциті та кольоровий показник розраховували за формулами, а лсйкограму визначали у мазках, пофарбованих за Романовським-Гімза.

Біохімічні та морфологічні показники крові визначали у науково-дослідній міжкафедраяьній лабораторії та у лабораторії кафедри акушерства і штучного осіменіння с.-г. тварин Білоцерківського державного аграрного університету.

Перебіг післяродового періоду оцінювали за змінами, які відбувалися у статевих органах після родів. При цьому враховували загальний стан тварин, характер лохій або ексудату, розмір і топографію матки, стан яєчників, період інволюції жовтого тіла вагітності.

Диференціальну діагностику локалізації запалень у статевому апараті корів проводили з урахуванням даних вагінального і ректального досліджень та

додатково - за характеристикою ексудату, одержаного з матки за допомогою катетера для ректоцервікального введення сперми, з’єднаного гумовою трубкою з шприцом.

Оцінку методів лікування корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, провели на семи групах тварин (6 - дослідних і одна - контрольна) за схемою, наведеною у таблиці 1.

Табл. 1. Схема досліду по визначенню ефективності методів терапії корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит

Груші тварин■ Препарати, спосіб їх введешмі доза

’ Внутршпгьочсретю Внутріпніьоматково Внутрішньом’язово

Дослідні: 1 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл ізатизои-50 мл

2 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл 5%-ний водний розчин АСД-Ф-2-150 мл

3 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл 10.%-ний водішй розчин іхтіолу-150 мл сстрофан - 2 мл (500 мкг)

4 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл 10%-ний водний розчин іхтіолу-150 мл сурфагон - 10 мл (50 мкг)

5 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл 10%-ний водний рол чин іхтіолу-150 мл_ ФСГ - 50 мг

6 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл 10%-ний ВОДІШЙ розчин іхтіолу-150 мл фолікулін -4000 ОД

Контрольна 10%-ний розчин новокаїну - 10 мл 10%-ний водний розчин іхтіолу-150 мл

Внутрішньочеревне і ннутрішньоматкове введення препаратів виконували з інтервалом 48 годин до одужання або закінчення терміну досліду, а гормони вводили одноразово у перший день лікування.

Ефективність лікування оцінювали за видужанням корів, відновленням функції відтворення з урахуванням статевої циклічності, заплідненості та розмірів неплідності за 90 днів від початку лікування.

Економічний ефект методів терапії при ендометриті у корів визначали за методиками Ф.Ф. Білоусова з співавт. (1982) та МСГ СРСР (Ветеринария.-1984.- № 1.- С. 73-79), а статистичну обробку одержаних результатів проводили на мікрокалькуляторі МК-52 за 1-А. Ойвіним (1960).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Поширення і притопи гострого післяродового ендометриту у корів

Клінічним дослідженням 3620 корів протягом п’яти років у чотирьох господарствах Київської області встановили, що на гострий післяродовий ендометрит хворіс від 10,2 до 72,1 % тварин.

У зимово-весняну пору року гострий післяродовий ендометрит реєстрували у 21,4 - 37,9 % тварин, а у літньо-осінні місяці частота захворювання знижувалась і була максимальною у червні (11,1 %), у липні, вересні-листопаді не перевищувала 6,4 %, а у серпні хворих корів не виявили.

Проведена акушерська диспансеризація та статистична обробка даних по 2345 родах у корів КСІІ “40 років Жовтня” та “Перемога” дали можливість зробити висновок про прямий зв’язок частоти ендометриту з перебігом родів. Так, після патологічних родів на другій стадії (виведення плода) запалення слизової оболонки матки виявлено у 72,3 % тварин; після затримки посліду - у

80,6 %. Якщо ж роди перебігали нормально, то ендометрит розвивався у 7,2 % корів.

Запалення ендометрію здебільшого (88,5 %) діагностували на 5-15-й дні після родів, у 6,3 % корів - у перші чотири дні післяродового періоду, а у

5,2 %- після 15-го дня. Найчастіше (у 96,7 % випадків) діагностували гострий гнійно-катаральний ендометрит. У 92,4 % хворих корів температура тіла, частота пульсу та дихання були у межах норми, апетит не знижувався.

При дослідженні геніталій 141 корови, які хворіли на гострий післяродовий ендометрит, виявили, що у 79,4 % тварин матка була атонічною, а у 20,6 % - гіпотонічною. У 61,0 % хворих тварин яєчники були нормальних розмірів з жовтим тілом. Зменшення розмірів і відсутність функціональних утворень у яєчниках діагностували у 28,4 % тварин, а у 10,6 % - яєчники були нормальних розмірів і у них пальпувалися фолікули діаметром від 10 до 20 мм.

2. Перебіг післяродового періоду та локалізація запалення слизової оболонки статевих органів у корів

Особливості перебігу післяродового періоду та локалізацію запалень слизової оболонки статевих органів у корів вивчали у зимово-весняний період.

9

Нормальна інволюція матки спостерігалася у 25,8 % тварин, у яких протягом першої доби післяродового періоду в шийці матки утворювалася слизові пробка. Лохії виділялись у вигляді конусоподібного шнура жовтого або червоіуватого кольору, густої консистенції. У наступні два дні вони набували світло-рожевого кольору. Потім поступово кількість лохій збільшувалася, а колір їх ставав темно-бурим. Максимальна кількість лохій виділялась до 7-9-го дня після родів. У цей час сідничні горби і корінь хвоста були забруднені ліхіями. Надалі кількість лохій поступово зменшувалась, а їх колір змінювався до світло-коричневого. Наприкінці другого тижня після родів лохії ставали прозорими. Виділення лохій тривало 15,8 + 0,8 днів. Інволюція матки заверш)валася за

21.1 ± 0,9 днів. Період до першої стадії збудження тривав 37,3 + 2,9 д.іів, а до запліднення - 52,5 ± 4,3 днів. Неплідність на одну корову в середньому становила 22,5 ±2,2 днів.

Субінволюція матки зареєстрована у 74,2 % корів. Перші дні

післяродового періоду у цих тварин характеризувалися виділенням великої кількості рідких, кров’янистих лохій або повного їх відсутністю. В подальшому у 16,1 % корів лохії ставали червоно-бурими і виділення їх тривало 29,5 ± 1,1 днів (Р< 0,001). Інволюція завершувалася через 37,4 ± 1,2 днів (Р<0,01). Період до першої стадії збудження тривав 46,7 ± 3,1 днів, а до запліднення -

68.1 ± 5,4 днів (Р< 0,05). Неплідність на корову становила 38,1 ± 3,6 днів (Р< 0,05).

У 58,1 % корів із субінволюцією на 5-15-й дні після родів розвивалось запалення слизової оболонки геніталій. Лохії ставали брудно-бурими, водянистої консистенції з домішками сіро-бурих пластівців і набували неприємного запаху (гнійно-катаральний ексудат). Виділення ексудату тривало 35,3 ± 1,7 днів (Р< 0,001). Інволюція після одужання завершувалася через

39.2 ± 1,2 днів (Р< 0,05). Період до першої стадії збудження тривав 59,2 + 4,0 днів, а до запліднення - 89,5 ± 8,7 днів (Р< 0,001). Неплідність на корову становила 59,5 ± 7,3 днів (Р< 0,05).

При проведенні диференціальної діагностики локалізації запального процесу у геніталіях 45 корів, у 27 (60,0 %) тварин виявлено гострий післяродовий ендометрит. У трьох (6,7 %) корів ендометрит супроводжувався вагінітом і вестибулітом, у шести (13,3 %) - вестибулітом. Запалення слизової

оболонки піхви та її переддвер’я зареєстровано у дев’яти (20,0 %) корів, а ще у деп’яти (20,0 %) - запалення виявлено лише у переддвер’ї піхви. Окрім цього, у

33,3 % корів, хворих на ендометрит, встановлено запалення слизової оболонки шийки (цсрвіцит).

3. Показники крові корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит

Результати проведених досліджень крові корів з нормальним перебігом післяродового періоду і корів, хворих на ендометрит, наведені у таблиці 2.

Табл. 2. Показники крові корів при фізіологічному та патологічному перебігу післяродового періоду

Показники . Клінічно здорові и=25 Хворі на ендометрит н-18 Р<

Прогестерон, нмоль/л 4,3 ± 0,2 5,8 ± 0,3 0,001

Естрадіол, нмоль/л 2,4 ± 0,2 1,2 ± 0,2 0,001

Тестостерон, нг/л 424,9 ± 82,2 833,2 ± 99,7 0,01

Тироксин, нмоль/л 25,9 + 1,6 32,3 ± 3,1 0,1

Кортизол, нмоль/л 7,5 ± 1,2 13,2 ± 3,4 0,1

Інсулін, нмоль/л 39,7 ± 10,4 17,9 ± 2,6 0,05

Загальний білок, г/л 83,3 ± 1,2 79,2 ± 2,1 0,5

Кальцій загальний, мг/ІООмл 11,6 ± 0,2 10,6 ± 0,2 0,05

Фосфор неорганічний, мг/100 мл 6,4 ± 0,2 5,3 ± 0,2 0,05

Са : Р 18 : 1 2,1 : 1

Каротин, мкг/100 мл 560,2 ± 12,8 550,3 ± 27,9 0,5

Загальні імуног лобу ліпи, мг/мл 23,2 + 1,1 17,9 ± 1,4 0,05

Гемоглобін, г/л 101,8 ± 2,0 101,0 ± 2,0 0,5

Еритроцити, млн/мкл 5,8 ± 0,1 5,5 ± 0,1 0,05

Лейкоцити, тис/мкл 6,4 ± 0,4 8,9 ± 0,2 0,05

Лейкограма, % Базофіли Еозинофіли Нейтрофіли: юні паличкоядерні сегментоядерні Лімфоцити Моноцити 0,3 + 0,1 2,4 ± 0,5 0,2 ± 0,1 6,0 ± 0,1 26,5+ 1,2 64,1 + 11,0 0,5 ± 0,2 0,3 ± 0,1 10.7 ± 3,2 0,3 ± 0,1 11,9 ± 0,9 20.8 ± 1,3 55,5 ± 4,4 0,5 ± 0,2 0,001 0,5 0,01 0,01 0,5

У корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, встановлено зменшення кількості загального кальцію (на 8,6 %), неорганічного фосфору (на 17,3 %) та тенденцію до зниження загального білка. Крім того, вірогідно зменшувалась кількість імуноглобулінів у сироватці крові, що є показником пригнічення гуморальних факторів неспецифічної резистентності корів. У 32,5 % хворих на ендометрит тварин спостерігалася гіпокаротинемія, що може призводити до зниження синтезу вітаміну Л і порушення функціонування епітелію слизової оболонки статевих органів та ендокринних залоз. Кількість лейкоцитів у крові хворих корів незначно збільшувалася, а у лейкограмі спостерігалося просте (регенеративне) зрушення ядра. Необхідно відзначити, що абсолютна кількість лімфоцитів збільшувалася.

При гострому запаленні ендометрію встановили підвшцешія у плазмі крові корів кількості тестостерону на 96,1 %, прогестерону - на 36,7 %; спостерігалася тенденція до підвищення концентрації тироксину і кортизолу, в той же час кількість інсуліну та естрадіолу вірогідно зменшувалася (Р< 0,05 і 0,001).

Збільшення кількості тестостерону у корів, хворих на ендометрит, пов’язуємо з порушенням механізмів стероїдогснезу і перетворення андрогенів у естрогени.

Підвищення кількості прогестерону у крові хворих тварин є наслідком гальмування розсмоктування жовтого тіла яєчників, а зменшення синтезу естрадіолу - порушення фолікуло- і стероїдогенезу при затримці інволюційних процесів у статевому апараті після родів.

Кількість прогестерону та естрадіолу і співвідношення між ними (П:Е) у крові корів після родів залежить від перебігу післяродового періоду. Так, при нормальному перебігу післяродового періоду П:Е співвідношення становило

1,8 : 1, а у корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит - 5,0 : 1.

Запальні процеси в ендометрії ведуть до підсилення функції щитовидної і надниркових залоз та зниження - підшлункової залози.

Встановлено також, що кількість оваріальних стероїдних гормонів у крові корів, хворих на ендометрит, залежить від стану яєчників (таблиця 3).

Табл. 3. Вміст гормонів у крові корів, хворих па ендометрит, при різному стані яєчників (п=12)

Стаи ясчшіків Вміст, имоль/л . П : Е

І Ірогестерону . Естрадіолу

Нормальних розмірів з жовтим тілом 5,99 ± 0,56 0,582 +0,148 10,3 : 1

Нормальних розмірів з везикулярними фолікулами 5,31 ± 0,51 1,847 ± 0,402 2,9 : 1

Зменшених розмірів без функціональних утворень 4,04 + 1,08 1,788 ± 0,384 2,2 : 1

Співвідношення прогестерону до естрадіолу у плазмі крові корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, при нормальних розмірах яєчників з жовтим тілом, внаслідок значного зниження вмісту естрадіолу було найбільш високим (10,3 : О, що у 4,7 рази більше, ніж нри зменшених розмірах яєчникіп без функціональних утворень (гіпофункція) та у 3,5 рази - у порівнянні з тваринами, у яких яєчники мали нормальні розміри з везикулярними фолікулами (Р< 0,001).

Отже, найбільший розлад стероїдогенезу у корів, хворих на ендометрит, спостерігався при наявності в яєчниках жовтого тіла.

-4. Порівняльна оцінка методів терапії при гострому післяродовому ендометриті у корів

З урахуванням особливостей патогенезу і клінічного прояву гострого післяродового ендометриту у корів ми апробували методи лікування з використанням ізатизону, новокаїну, АСД-Ф-2, іхтіолу, естрофану, сурфагону, ФСГ і фолікуліну за схемою, наведеною у таблиці 1.

При лікуванні 17 корів контрольної групи, де внутрішньочеревно застосовували 10%-ний розчин новокаїну у дозі 10 мл та внутрішньоматково 10%-ний розчин іхтіолу у дозі 150 мл, за 14 днів видужало 82,3 % тварин. Середня тривалість лікування становила 10,7 ± 0,7 днів, а кратність терапевтичних процедур - 5,2. Перша стадія збудження статевого циклу проявилася у корів через 51,2 ± 4,9 днів. Запліднилося за 90 днів досліду

82,3 % тварин. Неплідність на корову в середньому становила 48,3 ± 11,1 днів. Економічний ефект - 5,9 крб.

Ефективність лікування 31 корови першої дослідної групи, де внутрішньочеревно вводили 10%-иий розчин новокаїну в дозі 10 мл і внутрішньоматково ізатизон у дозі 50 мл, була найвищою. За час досліду одужало 90,3 % тварин. Середня кількість терапевтичних процедур становила 3,5, а середня тривалість лікування - 6,7 ± 0,3 днів. Запліднилось 93,5 % корів, а тривалість неплідності була 26,5 ± 5,2 днів. Економічний ефект на карбованець витрат становив 23 крб.

Після завершення лікування ізатизоном у поєднанні з новокаїном у крові корів реєстрували збільшення кількості загального білка, імуноглобулінів, гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів (у межах фізіологічних лімітів) і зниження кальцієво-фосфорного співвідношення. Вірогідно зменшувалась кількість еозинофілів (на 4,0 %, Р< 0,01) та спостерігалося регенеративне зрушення нейтрофільного ядра.

Базуючись на даних літератури і власних досліджень, лікувальний і біологічний ефект сумісної дії новокаїну та ізатизону ми пояснюємо підвищенням захисно-адаптивних реакцій організму, поліпшенням крово- і лімфообігу у тканинах матки, нормалізацією метаболічних процесів, що супроводжувалося зниженням болючості, підвищенням скоротливої функції міометрію та прискоренням виділення ексудату.

Високий терапевтичний ефект одержано при лікувашіі 15 корів третьої дослідної групи, де застосовували внутрішньочеревне введення 10%-ного розчину новокаїну у дозі 10 мл, внутрішньоматкове - 10%-ного розчину іхтіолу у дозі 150 мл та внутрішньом’язовє - 2 мл (500 мкг) естрофану. За 14 днів видужало і запліднилося за 90 днів досліду 93,3 % тварин. Середня тривалість лікування становила 7,6 + 0,3 днів, а кратність терапевтичних процедур - 3,3. Тривалість періоду до запліднення корів цієї групи була 71,1 ± 8,2 днів, а неплідність на корову - 41,1 ± 10,6 днів. Економічний ефект на карбованець витрат становив 11,4 крб. Ефективність цього методу лікування ми пов’язуємо з патогенетичною дією новокаїну і вираженою лютеолітичною дією простагландину-Ф-2а (естрофану), що приводило до зменшення прогестероно-естрадіолового співвідношення і супроводжувалося активацією аутоокситоцину та моторики матки.

При застосуванні у другій дослідній групі 33 коропам внутрішньо-маткового введения 5%-ного розчину АСД-Ф-2 у дозі 150 мл у поєднанні з внутрішньочерепним введенням 10 мл 10%-ного розчину новокаїну видужало

51.5 % тварин прн 4,7 терапевтичних процедур і тривалості лікування - 9,3 ±

0,3 днів. Запліднилося 84,9 % тварин з інтервалом до запліднення 70,0 ± 7,0 днів. Тривалість неплідності у середньому становила 45,5 ± 5,7 днів, а економічний ефект на карбованець витрат був 8,3 крб.

У четвертій дослідній групі, де для лікуваїпія 15 хворих корів внутрішньочеревно вводили 10%-ний розчин новокаїну в дозі 10 мл, внутрішньоматконо - 10%-ний розчин іхтіолу - 150 мл і внутріишьом’язово -сурфагон - 50 мкт, видужало 86,6 % тварин. Тривалість лікування в середньому становила 9,3 ± 0,4 днів при середній кількості терапевтичних процедур 4,0. Запліднилося 80 % корів при середньому інтервалі до запліднення 71,5 ± 6,7 дня. Трігвалість неплідності на одну корову становила 41,5 ± 8,6 днів, а економічний ефект на карбованець витрат - 9,6 крб.

У п’ятій дослідній групі, де для лікування корів застосовували внутрішньочеревне введення 10%-ного розчину новокаїну у дозі 10 мл, внутрішньоматкове - 10%-ного розчину іхтіолу - 150 мл і внутрішньом’язове -ФСГ у дозі 50 мг, із 15 тварин видужало 14 (93,3 %), Середня кількість

терапевтігчних процедур становила 4,5, а тривалість лікування - 9,0 ± 0,4 днів. Запліднилося 80,0 % корів при інтервалі до запліднення - 72,0 ± 8,6 днів. Неплідність на одну корову становила 42,6 ± 7,8 днів, а економічний ефект -

8,9 крб.

При лікуванні 15 корів, хворих на ендометрит, у шостій дослідній групі, де застосовували внутрішньочеревне введення 10%-ного розчину новокаїну у дозі 10 мл, внутрішньоматкове - 10%-ного розчину іхтіолу - 150 мл і внутріцшьом’язове - фолікуліну у дозі 4000 ОД, одержали низьку ефективність. Видужало за 14 днів 86,6 % тварин. Тривалість лікування становила 9,5 ± 0,5 днів при середній кількості терапевтичних процедур 4,9. Однак, за 90-денний термін досліду запліднилося лише 53,0 % тварин при інтервалі до запліднення

61.6 ± 7,3 днів. Неплідність на одну корову становила 45,6 ± 8,4 днів, а економічний ефект на карбованець витрат - 2,9 крб.

Зниження заплідненості корів після застосування 4000 ОД фолікуліну при лікуванні корів з післяродовим ендометритом ми пояснюємо негативним зворотним впливом на регуляторні механізми відтворної функції.

Ефективність методів лікування підтвердила доцільність комплексного впливу на організм корів, хворих на ендометрит, який забезпечує антимікробну дію, підвищує резистентність тканин матки, знижує рівень прогестероно-естрадіолового співвідношення. Зазначений вплив найбільш виразно проявлявся при застосуванні ізатизону у поєднанні з новокаїном, що супроводжувалося високим терапевтичним ефектом, а зміни у статевих органах та організмі корів забезпечували повноцінну статеву циклічність і заплідненість у 93,5 % тварин.

ВИСНОВКИ

1. Поширеність гострого післяродового ендометриту у корів становить від 10,2 до 72,1 % і залежить від пори року, перебігу родів та інволюції; виникненню хвороби сприяє дефіцит у раціоні макро- і мікроелементів та гіподинамія- У 32,7 % корів з ендометритом реєстрували також запалення інших відділів геніталій.

Після патологічних родів на другій стадії запалення слизової оболонки магки виявлено у 72,3 % тварин; після затримки посліду - у 80,6 %; після нормальних родів - у 7,2 %. Субінволюція матки у 58,1 % корів ускладнювалася гострим ендометритом.

2. Гострим ендометрит у корів частіше діагностували на 5-15-й дні після родів; спостерігалося зменшешія моторики матки, виділення з її порожнини гнійного ексудату, збільшення у крові кількості лейкоцитів і лімфоцитів та регенеративне зрушення ядра. У 92,4 % хворих корів температура тіла, частота пульсу та дихання були у межах фізіологічних показників.

3. Запалення ендометрію призводило до порушення обміну речовин і пригнічення неспецифічної резистентності. У крові хворих корів установлено зменшення загального кальцію до 10,6 ± 0,2 мг/ 100 мл (проти 11,6 ± 0,2 у клінічно здорових; Р< 0,05), неорганічного фосфору до 5,3 ± 0,2 мг/100 мл (проти 6,4 ± 0,2; Р< 0,05), загальної кількості і муног лобу лінів до 17,9 ± ІД мг/мл (проти 23,2 ± 1,1; (Р< 0,05).

4. Встановлені особливості розладу стероїдогенезу при гострому післяродовому ендометриті. У плазмі кроці хворих тварин на 96,1 % (Р< 0,01) підвищувалася концентрація тестостерону і на 54,9 % (Р< 0,05) знижувався вміст інсуліну, спостерігалася тенденція до підвищешія концентрації кортизолу і тироксину.

5. Концентрація статевих гормонів у крові хворих корів залежала від стану яєчників. При наявності жовтого тіла П:Е співвідношення становило (0,3:1, при зменшених розмірах гопад (гіпофункції) - 2,9:1. У корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду цей показник був 1,8:1. Підвищешія П:Е співвідношення у хворих корів відбувалося за рахунок збільшення кількості прогестерону і зменшення вмісту естрадіолу.

6. Внутрішньочеревне введення розчину новокаїну в дозі 10 мл і внутрішньоматкове - ізагизону в дозі 50 мл забезпечило найвищий результат: ефективність лікування становила 90,3 %, а заплідненість - 93,5 % за 90-денний термін досліду.

7. Ефект від застосування ізатизону і новокаїну обумовлювався

підвищенням захисио-адаптивішх функцій організму. У крові корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, після завершення лікування цим методом підвищувалась кількість загального білка на 6,8 % (Р< 0,01), імуноглобулінів -на 25,3 % (Р< 0,01); спостерігалася тенденція до підвищення рівня гемоглобіну та еритроцитів. Кількість лейкоцитів зменшувалася до рівня клінічно здорових тварин. -

8. Підвищення терапевтичної ефективності та заплідненості корів до

93,3 % при застосуванні іхтіолу, новокаїну та естрофану обумовлюється лютеолітичною дією простагландину-Ф-2а, що сприяє зниженню прогестероно-естрадіолового співвідношення.

9. Застосувати АСД-Ф-2, іхтіолу і новокаїну у поєднанні з сурфагоном або ФСГ за ефективністю лікування і заплідненістю істотно не відрізнялося від контролю.

10. Використання фолікуліну у дозі 4000 ОД разом з іхтіолом і новокаїном при лікуванні корів, хворих на гострий ендометрит, недоцільне, оскільки призводить до зниження заплідненості (в експерименті - на 28,5 %).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Ураховуючи етіологію і розвиток гострого післяродового ендометриту, для його профілактики необхідно забезпечити: повноцінну годівлю, регулярний активний моціон, кваліфіковану родопоміч та своєчасну діагностику і ефективне лікування при субінволюції у корів.

2. Для диференціальної діагностики гострого післяродового ендометриту окрім загальноприйнятих методів досліджень, необхідно проводити оцінку вмісту матки,

3. Лікування корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, проводити, поєднуючи внутршшьоматкове введення ізатзопу у дозі 50 мл і внутрішньочеревне - 10%-ігого розчину новокаїну у дозі 10 мл з інтервалом 48 годин.

4. Для підвищення ефективності терапії доцільно визначати стан яєчників у корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, і при наявності жовтого тіла до методу лікування включати простагландин-Ф-2а у терапевтичній дозі.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вельбовец Н.В. Лечение коров, больных острым послеродовым эндометритом //Меры борьбы с болезнями крупного рогатого скота: Сб. науч. тр. УСХА,- Киев.: 1984.- С. 28-29.

2. Морфофункциональное состояние яичников и матки при гиподинамии коров /Г.Г. Харута, Ю.Ф. Задвирный, Н.В. Вельбовец, А.И. Краевский //Науч. основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. (г.Воронеж, 26-28 окт. 1988 г.). - Воронеж, 1988.- С. 127-128.

3. Воспроизводительная способность коров при гиподинамии /Г.Г. Харута, Ю.Ф. Задвирный, Краевский А.И., Вельбовец Н.В. //Вклад молодых ученых и специалистов в научно-технический прогресс в с.-х.

производстве: Тез. докл. Всесоюз. VIII науч.-практ. конф. молодых ученых и специлистов (г.Оренбург, 5-6 апреля 1989 г.),- Оренбург, 1989,- С. 28-29.

4. Порівняльна оцінка методів відокремлення послідів /Г.Г. Харута, Ю.Ф. Задвірний, М.В. Вельбівець, Т.В. Подзігун //Наукове забезпечення агропром. комплексу УРСРг Тез. дон. респ. «дук.-пракг. ісонф.- Біла Церква, 1990,- С. 97-98.

5. Стимуляция половой функции у коров при гиподинамии /Г.Г. Харута, Ю.Ф. Задвирный, А.И. Краевский, Н.В. Вельбовец //Технология производства продуктов животноводства: Сб. науч. тр. УСХА.- К.: 1991.- С. 58-60.

6. Регуляция половой функции у коров и телок //Г.Г. Харута,

В.И. Шарандак, Н.В. Авраменко, Ю.Ф. Задвирный, Н.В. Вельбовец, И.М. Бабак //Метод, рек. для ветеринарных врачей и зооинженеров.- Белая Церковь, 1992,- 62с.

7. Вельбовец Н.В. Гормоны, гематологические и некоторые биохимические показатели крови коров, больных острым эндометритом /Новые фармакологические средства в ветеринарии: Тез. докл. к 5-й межгосуд. межвуз. науч.-практ. конф.- Санкт-Петербург, 1993,- С. 68-69.

Логвинов Д.Д., Всльбівсць М.В. Оцінка методів лікування корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит //Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук, зб.- К.: Урожай, 1993 - № 68,- С. 64-66.

9. Вельбівець М.В. Ефективність комплексної терапії при гострому післяродовому ендометриті у корів //Вчені Білоцерківського державного с.-г. інституту - виробництву: Тез. доп. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 19-20 квітня 1994 р).- Біла Церква, 1994.- С. 62-63.

10. Вельбівець М.В., Краєвський А.Й. Локалізація запалень слизової оболонки статевих органів корів в післяродовому періоді //Генетико-селекційні та технологічні проблеми відтворення с.-г. тварин: Тез. доп. наук.-практ. конф. 19-20 травня 1994 р.- К.: 1994.- С. 42.

11. Вельбівець М.В. Застосування ізатизону при лікуванні корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит //Генетико-селекційні та технологічні проблеми відтворення с.-г. тварин: Тез. доп. наук.-пракг. конф. 19-20 травня 1994 р.- К.: 1994.- С. 42.

12. Краевсиий А.И., Харута Г.Г., Вельбовец Н.В. Іечение послеродового периода у коров при нарушении технологии содержали и эксплуатации //Материал Всерос. науч. и учебпо-методич. коиф цо акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных (25-27 октября 1994 г., г.Воронеж).-Воронеж, 1994.- С. 83-84.

13. Методичні рекомендації по відтворенню стада великої рогатої худоби молочного напрямку //В.П. Буркат, Г.Г. Харута, А.Й. Краевський, Ю.Ф. Задвірний, І.М. Бабак, М.В. Вельбівець та ін.- Біла Церква, 1995,- 28с.

14. Вельбівець М.В. Функція відтворення у корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит //Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах: Мат. наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Білоцерківського держ. с.-г. ін-ту (Біла Церква, трав. 1995 р.).- Біла Церква, 1995.- С. 54-44.

15. Вельбівець М.В. Лікування корів при гострому ендометриті //Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 черв. 1995 р.).- Біла Церква, 1995.- Ч.2.- С. 11-12.

16. Вельбівець М.В. Ефективність лікування коріи, хпорих на гострий післяродовий ендометрит, залежно від стану яєчників //Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Мат. наук.-вироби, конф. (Київ, 29-30 травня 1996 р.).- К.: 1996.- С. 361.

17. Частота патологій післяродового періоду залежно від умов утримання корів /А.Й. Красвсысий, Д.В. Иодвалюк, Г.Г. Харута, М.В. Вельбівець та ін. //Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Мат. наук.-вироби, конф. (Київ, 29-30 травня 1996 р.)К.: 1996.-

С. 361.

Вельбовец Н.В. Послеродовый эндометрит у коров: распространение, некоторые вопросы патогспеза и лечения.

Диссертация на соискание научной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство и биотехнология воспроизводства, Харьковский зооветеринарный институт, Харьков, 1996.

Изучены закономерности гормональных показателей в организме коров, больных острым послеродовым эндометритом. Установлена зависимость количества прогестерона и эсградиола от состоягмл яичников. Разработана эффективная методика лечения больных животных, включающая применение препарата комплексного действия - изатизона в сочетании с новокаином.

Установлено, что используемые препараты приводят к положительным изменениям биохимических и морфологических показателей крови, способствуют быстрому выздоровлению животных и снижению размеров бесплодия.

Velbovets N.V. Puerperal endometritis of cows: expansion, some questions of pathogenesis and treatment.

Thesis for maintaining master of veterinary science on speciality 16.00.07 -veterinary obstetrics and biotechnology of reproduction, Kharkov Zooveterinary Institute, Kharkov, 1996.

Conformity of hormonal indexes in the body of cows, which are ill with sharp puerperal endometritis is studied in the thesis. Dependence of quantity of progesterone and estradiol on the state of ovaries is established. Here the effective methods of treatment of sick animals are worked out, including using the drug of complex activity - izotizon along with Novocain.

It’s established that these drugs bring to the positive changes of biochemical and morphological indexes of blood, they promote the quick recovery of animals and reducing the size of infertility.

Ключові слова: ендометрит, терапія, ізатизон, гормони, заплідненість, патогенез, відтворення.