Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Гистохимические показатели гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы новорожденных телят в норме и при массовых желудочно-кишечных заболеваниях

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРНАВНШ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

,.§ ОП

На правах рукопису

Р? ї і *

МИСІВ Оксана Володю,гирі вна

. ГІСТОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГІГОТАЛАМО-ГІГОШЗАРНО- .

АДРЕНОКОРТИКАЛЬНОІ СИСТЕМИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ' ^

В НОРМІ І ПРИ МАСОВИХ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ •

16.00.02 - патологія,онкологія та морфг тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ 1093

Робота виконана на кафедрі патологічної анатомії і гістології Львівської академії ветеринарної медицини.

Науковий керівник

Науковий консультант

Офіційні опоненти :

доктор біологічних наук,

Провідна організація

Захист дисертації відбудеться

професор Лемішко CUM. J

- кандидат ветеринарних наук доцент Кириловський М.С.

■ - Заслужений працівник вищої

школи України,академік УАН національного прогресу, доктор бірлогічних наук, професор Кононський 0,1.

- доктор ветеринарних наук , доцент Хомич В.Т.

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН

•ж ■ ■

ш.

1993р.

<

о 14 годині в Українському державному аграрному університеті на засіданні спеціалізованої рада Д.І20.7І.03 за адресою :

252041 , м. Київ-41 ,вул. Потехіна,•16 , уч. корп . 12 ,ауд.4І2.

Запрошуємо взяти участь в обговоренні дисертації при її йахисті або надіслати Ваш відгук на автореферат за адресою : 252041 , м.Київ-41 ,вул.Героїв Оборони ,15 , УДАУ., сектор захисту дисертацій. '

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий 11 _І993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

професор Бортнічук В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Дослідження гіпоталамусу , гіпофізу і надниркових залоз новонароджених телят є цікавим як у плані чисто морфологічному та гістохімічному « так і у плані вивчення цих органів в комплексі , як таких , які складають єдину гі поталамо-гіпофі зарно-адренокортикальну систему.

Встановлено /Сулейманов С.М., Бузлама B.C. , Долгополов В.Н. та ін. , 1978 , Буг>ксер Г.В. , 1974 та ін./ про те , що від функціональної активності гі пофі гарно-адреналової системи залежить адаптація організму новонароджених т^лят і те , що порушення адаптивних функцій приводить до розвитку у телят первинних патологічних процесів в шлунково-кишковому тракті.

Як відомо , ці органи приймають найбільш активну участь в стресових реакціях , а стрес суттєвим чином впливав на імунну функцію IS80 /. В свою чергу стресовий і

імунний фактори є основними передумовами у виникненні діареї , що супроводжується втратою організмом великої кількості рідини , кора я надниркових залоз регулює водно- чектролітний склад під контролем гіпофізу , а гіпофіз , в свою чергу контролюється гіпоталамусом. '

Цікавим було вияснити питання про наявність закономірних порушень морфологічних і гістохімічних показників органів гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи новонароджених телят з гострими шлунково-кишковими розладами.

Тіш більше , що в літературі недостатньо висвітлені питання морфофункціонального стану гі поталамо-гі пофі зарно-адро-нокортикальної системи при шлунково-кишкових захворюваннях новонароджених телят,які викликалися дією декількох збудників. Підтвердження цього , що гострі шлунково-кишкові розлади

можуть виникати внаслідок дії багатьох /аліментарних , вірусних , мікробних , Імунологічних , стресових І ІНШИХ / фаКТОрів можна знайти в роботах іЛІОШгЛ-

1582 ; Велчева Д. , 1585 ; Сизова И. і ін. , 1984 ; Екикова А.А. і ін. , 1984 , Онуфріїв В.Т., Скибицкий В.Г. , Герстман Н.В. , 1986./.

Мета і завдання досліджень:

Т.Вивчити морфологічні і гістохімічні показники гіпоталамусу , гіпофізу і надниркових залоз новонароджених клінічно здорових телят , і на цій основі зробити висновки про функ-ціональгай стан даних органів в неонатальний період.

2.Встановити характер гістофізіологічних зв"язків між гіпоталамусом , гіпофізом і наднирковими залозами телят першого тижня жита.і і ступінь функціональної зрілості органів цієї системі в нормі.

3.Вивчити морфологічні і гістохімічні показники гіпота-лвмо-гіпофізарно-адрєнокортинальної системи новонароджених телят з шлунково-кишковими розладами.

4.Разом с іншими виконавцями розділу по вивченню гістохімічних показників внутрішніх органів новонароджених телят в нормі і при захворюванні обгрунтувати необхідність нового підходу до висвітлення патогенезу шлунково-кишкових хвороб но- , вонародкених телят.

Наукова новизна одержаних результатів зв"язана , перш за все , з комплексного морфогістохімічною характеристико» гі-поталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи новонародже-* них телят в нормі і при шлунково-кишкових розладах.

Отримано дані по кількісному вмісту ДНК в ядрах клітин гіпоНзу і гіпоталамусу і надниркових залоз та вмісту нейро- '

- 5 •секрету в нейросекреторних клітинах паравентрикулярного і супраоптичного ядер гіпоталамусу у клінічно здорових новонароджених телят і вперше у телят з гострими шлунково-кишковими розладами , що викликалися змішаними інфекціями.

Практичне і теоретичне значення результатів досліджень.

Матеріали дисертації дають характеристику морфофункціо-нального стану гіпоталамусу , гіпофізу , надниркових залог новонароджених телят в нормі і при захворюванні. Результати досліджень можуть бути використані в навчальному процесі при вивченні гі поталамо-гіпофі зарно-адренокортикальної системи на кафедрах гістології і фізіології , а також ветеринарною наукою і практикою при обгрунтуванні необхідності комплексної профілактики неонатальної патології новонароджених телят і тварин в цілому.

Видано практичні рекомендації : А.М.Лемишко , О.В.Мисив , Ю.Я.З?едык ” Как сохранить приплод здоровым " /Львов-1983 , усл.печ.л.2 , 3 , стр.42 , тиралс 2000 экз./.

. Апробація результатів досліджень.

Матеріали дисертації доповідалися на : всесоюзній науково-виробничій конференції , присвяченій ІОО-річчю Львівського зооветеринарного інституту /Львів , 1982 / ; науково-виробничих конференціях з підсумків науково-дослідної роботи інституту /Львів-1982 , 1983 pp./ ; симпозіумі "Реакция клеток на внешние воздействия " /Київ-1982 / ; науково-вкроб-ничих конференціях молодих вчених Львівського зоозе?інституту /Львів , 1983 , 1985 / ; 2-ій республіканській конференції молодих вчених і спеціалістів /Харків , IS86 / ; всесоюзній науковій конференції по проблемах діагностики, терапії і профілактики незаразних хвороб сільськогосподарських

тварин в промисловому тваринництві /Воронеж , 1986 /; засіданні кафедри патологічної анатомії і гістології ЛАВМ / Львів , 1998 '/.

Публікація. По темі дисертації опубліковано 9 робіт.

Об"єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 94 сторінках машинопису. Складається із вступу , огляду літератури , власних досліджень , обговорення одержаних результатів , висновків і практичних рекомендацій ; ілюстрована 3 таблицями і 150 рисунками. Список літератури включає 440 найменувань вітчизняних і зарубіжних джерел.

' ВЛАСНІ ДОСЛІДКЕННЯ

Дисертаційна робота виконана на кафедрі патанатомії і гістології Львівської академії ветеринарної медицини і була фрагментом комплексної теми № 7 "Вдосконалити і розробити нові методи діагностики і профілактики бактеріальних шлунково-кишкових і респіраторних хвороб молодняка великої рогатої худоби і інших тварин " , що входить в проблему 0.51.09 / державний реєстраційний Ю 8ІІ044І98 /.

Матеріал і методи досліджень.

Дослідження проведені на матеріалі одержаному від 10 клінічно здорових телят чорно-рябої породи / статус клінічно здорового теляти встановлювався на кафедрі .фізіології / та 20 телят 3-7 денного віку чорно-рябої'породи із гострими шлунково-кишковими розладами. Хворі телята належали різним господарствам ІІестерівського , Кам"янко-Бузьського і Городок-ського районів Львівської області. Патологоанатомічні , мікробі ологічні та вірусологічні дослідження проводилися відповідно на кафедрі патанатомії , мікробіології та вірусології.

Встановлено , що в стаці онарно-неблагополучних господарствах захворювання в основному протікає , як змішана інфекція , причому виділяли переважно 2-3 види вірулентних мікроорганізмів / £■ СС&-, *?иеи£$Оггісггиї& а&сифепЫа.;

аегг4г . ' ■

• Одержаний матеріал фіксували в рідині Карнуа , 10-процентному водному розчині формаліну і холодному 80° етиловому спирті.

В проведених нами дослідженнях були використані такі методи гістохімічного аналізу : сумарне виявлення нуклеїнових кислот з допомогою фарбування зрізів галлоці ані н-хромовим галуном за методом Ейнарсона , синхронне виявлення РНК і ДНК / реакція Браше / шляхом фарбування зрізів метиловим зеленіш піроніном ; реакція Ф"єльгена на ДК ; сумарне виявлення білків з допомогою нінгідрин-Шиф реакції на альфа-амінокислоти з допомогою методу Яшума і Ічікава ; реакція на сульфгідрильні груш /метод Барнетта,-3елігмана / ; сумарне виявлення вуглеводів з допомогою реакції ШІК / метод Мак-Мануса /; реакція на лутшу фосфатазу /метод Гоморі/. ' .

' При проведенні гістохімічних реакцій використовували відповідні методи контролю. Специфічність фарбування піронінсм при реакції Браше провіряли шляхом попередньої інкубації контрольних зрізів в розчині кристалічної рибонуклеази. При реакції '""єльгєна контрольні зрізи витримували в реактиві Оиб^а , без попереднього гідролізу.

Крім якісних гістохімічних реакцій проводили і кількісні дослідження. Так , кількісний вміст ДНК визначали на серійних зрізах шляхом втсансвлення оптичної щільності ядер в клі-

типах передньої долі гіпофізу , гіпоталамусу і надниркових ' залоз новонароджених телят в нормі і при діареї цитофотометром , зібраним на основі люмінесцентного мікроскопу ЛМ-2. Використовували об"єктив МІ-90-І , 25 . Діаметр зонду 0,5. Світ-лопропускаши в ядрах визначали в умовних одиницях при довжині хвилі 570 мкм , що відповідає вершині кривої поглинання / при фарбуванні основним фуксином по Ф"єльгену /.

Оптичну щільність визначали за формулою :

Л -ів, Т , де Т = -і— -

° ІО •"

Іо - інтенсивність падаючого пучка ; ,

І - інтенсивність пучка після проходження через фотометруюче поле.

При допомозі окуляр-мікрометра МСВ-І-І5 при збільшенні 3,7 х 15 вимірювалась ширина клубочкоьої зони / Ш К 3 / по 10 вимірах в трьох гістологічних препаратах кожного здорового і хворого теляти. За основу взято методику Ршгавського Б.Я. , 1976 , виходячи із цих величин визначалась ширина пучкової і сітчатох зон разом взятих.

Кількісну оцінку вмісту нейросекреторної речовини в ноГгросекреторшіх клітинах паравентрикулярного /ПВЯ/ і супра-оптичного /СОЯ/ ядер проводили за методом Єськова М.Н./І959/ , де коефіцієнтом вмісту нейросекрету служать умовно прийняті градації п 1,2 і 3 бали , тобто , коли цитоплазма клітини не кенпо , як на 2/3 заповнена нейросекреторними гранулами /оцінюється трьома балами/ ; нейросекреторні гранули в нейроні рнпорнууоть половину і менше всієї цитоплазми /два бали/ ; в нейроплазмі розтаяовані рідко або поодинокі гранули нейросекрету /один бал/.

За стандарт приймається процентна кількість клітин з однаковими коефіцієнтами. В супраоптичному і паравентрикулярному ядрах / зокрема / підраховується по 100 клітин. Коефіцієнти вмісту нейросекрету перемножуються на стандарти і одержані результати сумуються. .

Таким чином , суми і є стандарти?іваними коефіцієнтами , які.служать тільки для порівняльних цілей. ■

Статистичну обробку цифрового матеріалу проводили за загальноприйнятими методиками. Різницю між групами досліджуваних тварин визначали з допомогою коефіцієнта Стьюдента.;

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ '

І.Мікроскопічна структура гіпоталамусу . гіпоДізу і надниркових залоз новонароджених телят в нормі і при діареї.

Мікроскопування гістологічних препаратів зрізів гіпоталамусу , одержаних при фарбуванні гематоксилін-еозином , показало , що в сірій речовині виділяються скупчення нервових клітин , які утворюють ядра. При великому збільшенні мікроскопу видно , що це мультиполярні нервові клітини ,які мають порівняно великі ядра з одним або декількома ядерцями. Найбільш крупні нейрони знаходяться в супраоптичному і паравентрикулярному ядрах.

' 3 допомогою фарбування зрізів гіпоталамусу гематоксилін-

киолим фуксином за методом А.Л.Полєнова виявили секреторні гранули в тілах нейронів і відростках зафарбовані в тешо-синій колір-так званий гоморі-позитивний нейросекрет. Приймаючи до уваги інтенсивність забарвлення , розприділення гранул нейросекрету /вськов М.Н./ виділили три типи нейросекреторних клітин в паравентрикулярному ядрі /ПВЯ/ і супраоптичному ядрі / СШ / гіпоталамусу. Клітини 1-го типу темні , цитоплазма

яких більш , як на ------ заповнена нейросекреторниш гранулами,

З

Клітині! П-го тину дещо світліші , їх цитоплазма наполовину заповнена нейросекреторниш гранулами. Найбільш світлі клітини з поодішокими гранулами гоморі-позитивного нейросекрету , час- . то розташованим: по периферії віднесли до Ш-го типу клітин.

Підрахунок вмісту нейросекрету в нейросекреторних клітинах паравептрикулярного і супраоптичного ядер показаЕ , що вміст його в супраоптичному ядрі в .порівнянні іь паравентри-куляргаш ядром є вищим і у здорових і у хворих тварин. Одночасно виявлено , що кількісний вміст нейросекрету у паравентри-кулярному ядрі хворих телят дещо збільшується в порівнянні із здоровими , тоді , як в супраоптичному ядрі кількість нейросекрету залишається незмінною і у здорових і у хворих телят.

В гіпофізі найбільш розвинутою є передня доля. Між тяжами секреторних клітин знаходяться багаточисленні кровоносні капіляри синусоїдного типу. Фарбування гематоксилін-еозином допомогло виявити в аденогіпофізі наявність двох основних типів клітин із слабо закарбованою цитоплазмою - хромофобних і більших за розмірами , які вибірково фарбувалися кислиш /ацидофільні/ чи основними /базофільні/ барвниками - хромо-фільних. В більшості випадків спостерігали рівномірне розпри-ділення в паренхімі аденогіпофізу всіх трьох класів клітин , проте мало місце явище частого скупчення базофілів чи ацидо-філів в деяких ділянках паренхіми долі.

Надниркові залози характеризуються наявністю добра вираженої клубочкової зони , яка чітко відграничусться від пучкової. Пучкова і сітчата зони без різкої границі перехо- , дять одна в одну.Ендокриноцити клубочкової зони витягнуті із

ядрами овальної форми. Клітини пучкової зони відрізняються багатокутною формою із округлими ядрами.

Певна строкатість властива і для сітчатої зони , що зв"я-зано не тільки із нерівномірним розприділенням світлих і темних клітин ,але із напрямком утворених ними тяжів.

Клітини мозкової речовини крупнігі за клітини коркової , розташовані групами ,які містять сильніше і слабше зафарбовані клітини. ■

П.Гістохімічні показники гіпоталамусу . гіпофізу і надниркових залоз новонароджених телят в нормі'-і при діареї.

Вивчення з допомогою мікроскопу результатів гістохімічних реакцій , проведених для виявлення в зрізах гіпоталамусу , гіпофізу і надниркових залоз нуклеїнових кислот , білків і їх функціональних груп , ШІК-позитивних речовин , а також активності лужної фосфатази показало наявність загальних закономірностей їх. локалізації і кількісних співвідношень , зв"яза-них з гістологічною будовою органу. Паралельно були встановлені зміни гістологічної картини , зумовлені порушеннями ,якими супроводжується неонатал^на патологія. •.

І.Нуклеїнові кислоти; В гіпоталамусі інтенсивність гістохімічних реакцій' , використаних для виявлення нуклеїнових кислот , у всіх випадках була більш високою в зрізах сірої речовини , в порівнянні із білою. В гіпофізі порівняно вищим вмістом нуклеїнових кислот відрізняється аденогіпофіз , ніж нейрогіпофіз. В корковій речовині надниркових залоз клінічно здорових новонароджених телят при всіх реакціях для виявлення нуклеїнових кислот найбільш інтенсивно фарбується клубочкоьа -зона.

При захворюванні телят загальні закономірності локалізації і порівняльного вмісту нуклеїнових кислот в зрізах досліджуваних органів зберігались при всіх гістохімічних реакціях. Деякі порушення в їх інтенсивності були зв"язані з патологіч- ■ ними змінами. Так , у хворих телят в гіпоталамусі і надниркових залозах вміст нуклеїнових кислот знижується , а в гіпофізі навпаки , незначно підвиц/ється , що підтверджується визначенням оптичної щільності пофарбованих по Ф"єльгену ядер клітин даних органів.

Досить цікавим стало виявлення в кровоносних судинах зрізів гіпоталамусу і гіпофізу специфічних утворень , шароподіб-них скупчень речовини , що дає позитивну реакцію на нуклеїнові кислоти. Інтенгчвні пошуки ,включаючі виготовлення додаткових зрізів за методом Ейнарсона не підтвердили даного явища для зрізів надниркових залоз.

2.Білки і їх функціональні групи. Вивчення результатів реакцій для сумарного виявлення білків і*£Н-груп в зрізах гіпоталамусу клінічно здорових новонароджених телят показало , що знову ж таки , сіра речовина в цілому фарбується сильніше в порівнянні із білою. Більш інтенсивна реакція завжди має місце в клітинах аденогіпофізу нхжгв нейрогіпофізі. Позитивну реакцію на А-амінокислоти дають ядра і цитоплазма всіх клітин коркової і мозкової речовини.Інтенсивність фарбування дозволяє виділити в норковій речовині клубочкову і пучкову зони.

При реакції Барнетта і Зєлішана для виявлення сульфгідрильних груп зрізи надниркових залоз новонароджених телят фарбуються значно слабше , нік при реакції на <Я.-амінокислоти.

Захворювання новонароджених телят не супроводжується суттєвими порушеннями в гістохімічній картині ^-амінокислот

• - ІЗ -

і ^Н-груп досліджуваних органі в. Виникаючі зміни зв"язані головним чином , із зниженням інтенсивності реакції в ділянках деструктивних процесів.Найбільш характерними змінами при захворюванні можна вважати появу шароподібних скупчень речовини , що дає позитивну реакцію і на ^-амінокислоти і на Н-групи в кровоносних судинах гіпоталамусу , передній долі гіпофізу і частіше в судинах коркової речовини надниркових залоз в порівнянні з мозковою. ' .

3.ПІІК-позитивні речовини. Для гіпотала!«усу , гіпофізу і надниркових залоз новонароджених телят ,як в нормі так і при захворюванні реакція ШІК виражена слабо. Для полегшення'ідентифікації клітин гіпоталамусу , передньої , проміжної і тубе-ральної частин аденогіпофізу , надниркових залоз , клітинні ядра були дофарбовані гематоксилін-еозином. Позитивну , хоч слабо виражену , реакцію дають стінки кровоносних судин.

У хворих телят зміни , перш за все , зв"язані із судин-геши розладами , а саме наявністю в кровоносних судинах досліджуваних органів шароподібних скупчень , :о.фарбоваішх в яскраво червоний колір. Такі ШІК-позитивні речовини супроводяують-ся появою контактуючих з ними лейкоциті в.Як і при інших гістохімічних реакціях такі утворення■можуть зливатися в суцільну масу різноманітної форми.

4.Активність лужної іТюаТатази. В зрізах досліджуваних нами органів клінічно здорових новонароджених телят найбільш інтенсивна реакція при виявленні активності лужної фосфатази

у всіх випадках була характерною для стінок кровоносних судин. В зрізах гіпоталамусу інші структури дають слабо виражену позитивну реакцію , створюючи лише фон для кровоносних судин.

Внаслідок цього , відрізнити , наприклад , нервові клітини від гліоцитів тяжко , що ускладнює ідентифікацію сірої і білої речовини. ■ • •

В передній долі гіпофізу слабо виражену реакцію дають тяжі залозистих клітин , серйд яких можна виділити аденоцити , що різняться не однаковою активністю ферменту. При цьому активність лужної фосфатази проявляється не тільки в цитоплазмі , але і в ядрах залозистих клітин. Проміжна і туберальна частини аденогіпофізу при реакції на лужну фосфатазу фарбуються слабше в порівнянні з дист льною частиною , та все ж спільніше ніж зрізи нейрогіпофізу. •

В зрізах коркової речовини надниркових залоз клінічно здорових новонароджених телят найбільш інтенсивна реакція на лужну Фосфатазу характерна для клубочкової зони , активність ферменту поступово знижується в напрямку мозкової речовини.

Клітини мозкової речовини при даній реакції фарбуються слабше навіть в порівнянні з клітинами сітчатої зони.кори надниркових залоз.

При захворюванні телят в зрізах гіпоталамусу значних змін , в порівнянні з нормою не виникає незалежно від ступеня васкуляризації і стану кровоносних судин.

Вказані законом’рності зберігаються і в гіпофізі хворих телят , на фоні якої -можна відмітити лиш тенденцію до зниження активності лужної фосфатази в стінках кровоносних судин передньої долі гіпофізу.

Мозаїчність інтенсивності реакції при виявленні активності лужної фосфатази характерні для зрізів коркової речовини надниркових залоз.В клубочковій зоні активність лужної фосфатази виражена слабше.В пучковій і сітчатій зонах мозаїчність

виражена сильніше , що зв"язано , перш за все , із судинними розладами. Слабу активність лужної фосфатази можна константу-вати для мозкової речовини. '

Обговорення одержаних результатів.

Вивчення морфогістохімічних показників даної системі у новонароджених телят на фоні діареї комплексної етіології є Нейтральніш питанням проведених нами досліджень.

Для гіпоталамусу , гіпофізу і надниркових залоз новонароджених хворих телят були встановлені судинні розлади і наявність викликаних ними локальних деструктивних процесів. Поскільки гіперемія і переваскулярні крововиливи виявлялись паралельно у всіх органах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокорти-кальної системи , а також в органах інших систем , зокрема травлення і дихання , що вивчались іншими виконавцями теми /Лемішко О.М. і ін. ,1983 / , то зовсім природньо буде припустити , що виникнення цих порушень обумовлено наявністю якихось загальних факторів , діючих на організм в цілому.

Якщо для нейросекреторттих клітин гіпоталамусу , залозистих клітин гіпофізу і надниркових залоз які-небудь загальні закономірні порушення не були встановлені , то вони постійно виявлялись у вмістимому кровоносних судин , мається на увазі пароподібні скупчення речовини , що знаходились в порожнині артерій і вен всіх органів гіпоталамо-гіпофізарно-адренокорти-кальної системи , що позитивно реагували при виявленні нуклеїнових кислот , білків і їх Функціональних груп , а також ШІК-позитивних речовин , тобто вуглеводів і сполук , які містять вуглеводи.

. Ми старалися дещо проаналізувати і обгрунтувати приро-

ду цих утворень.Якщо думати , що це плазма крові то треба пам'ятати , що для неї настільки висока і чітко розграничена концентрація хімічних компоненті:’ не властива.Що стосується форменних елементів , то еритроцити і кров"яні пластинки , як відомо не мають ядер , внаслідок чого не можуть давати позитивної реакції при виявленні нуклеїнових кислот , а лейкоцити.

/ як гранулоцити так і агранулоцити / ніколи не містять ШІК-по-зитивних речовин в такій кількості , щоб забезпечити настільки інтенсивне і рівномірне забарвлення при проведенні відповідної реакції.

Секрет аденоцитів передньої- долі гіпофізу є ШІК-позитив-ним /Пірс Е. , 1962 / проте його скупчення має дифузний характер.Нейросекреторні клітини і інші нейрони гіпоталамусу , а . такоя клітинні елементи нейроглії , містять невелику кількість ШІК-позитивних речовин , які нездатні обумовити інтенсивну реакцію ШІК при руйнуванні цих клітинних елементів і попаданні в кров.Тому зв"язувати появу цих утворень в кровоносних судинах з утворенням с.екрету і руйнуванням клітин і тканин досліджуваних органів має мало підстав.

В кровоносних судинах надниркових залоз не виявляли пароподібних скупчень , які б давали позитивну реакцію при сумарному виявленні нуклеїнових кислот.Це можна пояснити можливим підвищенням активності ферментів , що розчиняють нуклеїнові кислоти , внаслідок інтенсивності даної реакції в зрізах надниркових залоз телят знижувалась., при відсутності порушень інших гістохімічних показників. .

На основі вищесказаного , ми не беремося стверджувати , але схильні до думки , що виникнення судинних розладів , поява

пароподібних утворень скоріше зв"язана з дією екзогенних , а не ендогенних факторів.Такими факторами можуть бути , очевидно , інфекційні агенти , перш за все різні бактерії , чим пояснюється наявність в скупченнях не тільки нуклеїнових кислот , білків і їх функціональних груп , але і ШІК-позитивних речовин , значна кількість яких міститься в оболонці бактерій.

/Пирс Э. ,1962 /.Можливим доказом бактеріальної природи цих скупчень можуть бути їх адгезивні властивості , а також поява навколо них лейкоцитів.

Попереднє припущення про екзогенне походження пароподібних утворень в кровоносних- судинах , яке ми дозволили собі зробити вимагає,очевидно , включення додаткових афективних методів мікробіологічних і вірусологічних досліджень для розсіювання сумнівів та остаточного підтвердження їх природи.

■ ВИСНОВКИ ' .

1.Мікроскопічна структура і гістохімічні показники /нуклеїнові кислоти , білки і їх Фукціопальні групи , ИІК-пози-тивні речовини , активність .лужної Фосфатази /гіпоталамусу , гіпофізу і надниркових залоз новонароджених телят з нормі свідчать про сформованість і морфофункціональну зрілість гіпотала-ло-гі пофі зарно-адренокортикальної системи.

2.У телят з гостриш шлунково-кишковими розладами виникають в органах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальиої системи порушення гемодинаміки у вигляді гіперемії , стаз і в , деструктивних змін стінок кровоносних судин , чим зумовлені переваскулярні крововиливи.

3.Судинні розлади ,пкі виникають при патології супроводжуються появою в тканинах гіпоталамусу , гіпофізу , нпднія’.ко-вих залоз ділянок деструктивних процесів , що ведуть до різ-

- 18 -

паду і руйнування певної частини клітин. ’

4.При відсутності деструктивних процесів в тканинах досліджуваних органів гістохімічні показники залишаються в ме--жах норм за'рахунок чого зберігається функціонування гіпо-таламо-гіпофізарно-адреноЬортикальної системи у хворих телят.

' 5.Найбільш характерними порушеннями ,які виникають в органах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи телят при захворюванні , є наявність в кровоносних судинах скупчень речовини , що дає позитивну реакцію при сумарному виявленні нуклеїнових кислот , білків і їх функціональних груп , а також ШІК-позитивних речовин.

б.Порівняння гістохімічних показників речовини , що появляється в кровоносних судинах при діареї , з відповідними показниками крові і тканин досліджуваних органів , а також адгезивні властивості речовини і контакт її з лейкоцитами вказує на ймовірне її екзогенне походження.

■ ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ■ .

Результати проведених нами досліджень вказують на необхідність нового підходу до проблеми неонатальної патології новонароджених телят і тварин в цілому , в боротьбі з якою , головним напрямком повинно стати комплексна профілактика , зв"язана із захистом навколишнього середовища і охороною здоров"я людини. '

Теоретичне обгрунтування нового підходу до проблеми неонатальної патології і конкретні заходи по комплексній пробілактиці шлунково-кишкових•і респіраторних захворювань новонароджених телят викладені в брошурі: А.'І.Лемишка , Р.Б.’.іїсив , гї.Л.їедак -"гіак сохранить приплод здоровим"

' практические рекомендации / Львов , IS88 ,усл.печ.л.2 ,3 , :тр.42 ,тираж 2000 экз. .

СПИСОК ПРАЦЬ . ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

І.Лемишко А.М.,Цщяло Ю.М.,Мысив О.В. "Гистохимігческое ізучение ^Н-групп отдельных органов телят в норме и при диа-іеях". В сб. "Повышение продуктивности и борьба с болезн-ми групного рогатого скота в условиях промышленного животновод-,тва"/Тезисы всесоюзной научно-производств.конфер. , посвящений 100-летию Львовского зоовет. института 19-21 ноября 1981 юда /.Львов ,1982 , С.33. .

' 2.Лемішко О.М.,Кириловський М.С. ,Гріщко 0.й.,Янів 3.1. ,

[исів О.В. ,Цицяло Ю.М. ,3акаляк 0.6. .Кметь М.І. -"ШІК-пози-ивні речовини органів новонароджених телят в нормі і при діа-іеях". Ветеринарія /Київ / , IS83 ,!"5S ,С.8-9. •

3.Лемишко А.М. ,Кириловский Н.С. ,Грицко О.Й. ,Яниз З.И.,

[ысив О.В. ,Цыцяло Ю.М. ,3акаляк О.Е. -"Гистохимические пока-;атели внутренних органов новорожденных телят при дегидрата-;ии организма , вызванной неблагоприятными внешними воздей-ітвиями"-т1Цитологіїя и генетика" ,1983 ,т.І7 ,!ЯЗ ,С.72. '

4.Мысив О.В. Активность щелоіріой Фосфатази гипоталамуса , ипофиза и надпочечников новорожденных теля^ в норме и при диа-іеях. В сб.//Повышение продуктивности и профилактика болезней /х иивотных -важнейший Фактор увеличения продуктивности ш-ютноводства.Тез.докл.н.-производ.конФер.молодых ученых С-8 .преля Г.83 г. .Львов , It 83 ,С.25-26.

б.Мысив О.В. СульФгидрильные группы гипоталамуса ,гипофиза и надпочечников новорожденных телят в норме и при диа->еях. В сб.//Молодые учеше-продовольствениоЯ программа.Тсэ.

докладов н-практ.конференции молодых ученых 24-26 апреля 1985 года. Львов ,1985 ,С.72,

б.Мысив О.В. Содержание ДНК в ядрах клеток гипофиза,гипоталамуса и надпочечников новорожденных телят в норме и при диарее. В сб. Молодые ученые продовольственной программе .Тез. докл.н.-пракг.конфер.молодых ученых 24-26 апреля 1985 года.' . Львов , 1985 ,С.73.

7.;&гсив О.В. Мор^о^ункциональная характеристика гипота-ламо-гипофизарно-адренокортикальной системы новорожденных телят в норме и при диарее.// Сб.Проблемы диагностики,терапии и профилактики незаразных болезней с/х животных в промышленном животноводстве.Тез.докл.Всесоюзной научной конфер.28-30 октября 1986 года, г.Воронеж ,ч.1. ,С.88 , Воронеж ,1986.

8.Мьгсив О.В. Морфогистохимические изменения в гипота-ламо-гипофизарной системе и надпочечниках новорожденных телят в норме и при диарее // В сб.Вклад молодых ученых Украины в интенсификацию с/х производства.Тез.докл.2-й республиканской производственной конференции молодых ученых и специалистов , 24-26 сентября 1986 года. Харьков’, 1986 , С.121-122.

9 Лемишко А.И. ,Мысив О.В. ,3едык Ю.Я. Как сохранить приплод здоровым /практические рекомендации/. Львов ,1988 , усл.печ.л.2 , 3 , С.12. ,библ. 148 , тираж 2000 экз. ,ц.Ю к.