Автореферат диссертации по ветеринарии на тему Фармакотерапевтичная эффективность салицилатов при гастроэнтеритах поросят
РГ 6 од
• УКРАЇНСЬКА. АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ШСПЕШШПМШОІ І КПНГШОІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
На правах рукопису Шатохін Павло Прохорович
УЖ 619:616.3-002.44:615.2
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСІЬ СШШІЛАСВ ПРИ ГАСТРОЕНТЕРИТАХ ПОРОСЯТ
16.00.04 - Ветеринарна фармакологія
З ТОКСИКОЛОГІЄЮ
Автореферат
дисертації на здобу??.? вченого ступеня кандидата ветеринарних наук
Харків - 1993 р.
Робота виконана.в Державному аграрному університеті -Республіки Молдова. . . .
Наукові керівники: доктор ветеринарних наук, професор .
д.М.Голбан; .
кандидат медичних наук, доцент.В.І.Парій Офіціальні опоненти: доктор ветеринарних наук В.Д.Шуляк;
кандидат ветеринарних наук, доцент ' - Р.Д. Зайцева ' .
Провідна установа: Український ДеркаЕний аграрний університет
Захист відбудеться •¿О'-Лй.' _ 1993 р о годині
на засіданні спеціалізованої ради Д.020.68.01 при Інституті експериментальної І клінічної ветеринарної медицини УААН . (ХаркІв-23, вул..ПушкІнська, 83). . .
Прохання прийняти участь в обговоренні дисертації при захисті, або вислати на адресу ради ваш відзив на автореферат в 2-х екземплярах, завірений печаткою. . '
3 дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту ■
експериментальної I клінічної ветеринарної медицина УААН. •
Автореферат розісланий " ^ 1993 р.
Ечений секретар спеціалізованої ради
Б .В .Герман
Актуальність теми. Широка сітка промислових комплексів спеїДа-лізірованих господарств по виробництву свинини,. не дивлячись на створення організаційних Т технічних можливостей для комплексної механізації І автоматизації виробничих процесів, несе б собі цілий ряд проблем, а найбільш актуальною серед них е покращення збереження молодняку. Найчастіше причиною захворювань е горушення_ умов годівлі І утримання тварин (В.С.Безуяма та Ін. ,1984; Д.М.Гол-бан, 1982), що сприяє виникненню цілого ряду захворювань І,.в першу чергу, хвороб органів травлення у молодняка, які супроводжуються високим процентом відходу І наносять значних економічних збитків {Д.М.Голбан,1984; Н.Г.Коновалов,Т98Б; П.І.КузІн,Т989; 'Є?Ж. *£'ііс//яа/і 1989). Важливе значення в виникненні І розвитку гастроентеритів має порушення нервово-ендокринної регуляції, а також бактеріальні І вірусні фактори. Тому в ветеринарній практиці постійно ведеться пошук нових методів профілактики I терапії даних захворювань. Найбільш поширеним серед них е гастроентерит, даш лікування якого в наш час застосовується велика кількість протимікробних препаратів, засобів, підвищуючих загальну резистентність організму, а також симптоматичних І дієтичних. Проте, досить незначне місце при даній патології відводиться нестероідним протизапальним засобгк».
Досліди по вивченню впливу холерного токсину на секрецТ» киркового соку З/. , 1972), вплив ентеротоксину на
перистальтику кишечника у телят {<&.хМагсъс e.a?.t T9S3), послгблз:-:-чоТ дТІ фенолфталеїну ^'Qajiasscy ,1933), а такон стимуляція ізс-льованих вТдрТзкТв товстоТ кишки щура ьіет-енкефалТнсм cccfa ca., 1977) І ацетилхоліном (2/.-<§dteit>C'a,IS85) показали, да стшулвючи£ ефект вищевказаних речовин зпосереднених гростагланді-нами, які поряд з гістаміном, серотоніном, брадикініксг-г та lizzzat ■
кГкТнами відіграють важливу роль 7 розвитку гастроентеритів у тварин (С.Д.Варфоломеев та Ін.,1985; В.Д.Пасечник, 1988). Отже здатність нестероідних протизапальних засобів Інгібувати синтез простагландинів (Мевх А.Г. з спТвроб.,Т98І; Васевич В.В. з співроб., 1983; Цуратов В.К.,1987-^ІЇЖСїеаЖ, І973;с£$£г//гаге/,І986; 0>і/.уІо6<:гІ , 1986,1986;С/.&- ^апс ,1976,1978,1987) дозволяє рекомендувати їх при лікуванні діареї у тварин.
Дисертаційна робота входить в план основних наукових розробок Кишинівського Державного Аграрного університету.. Логер державної реєстрації 01860068016.
Мета І задачі .досліджень. В роботі поставлена мета: обгрунтувати застосування водорозчинної форда ацетилсаліцилової кислоти (ВА) в лікуванні І профілактиці гострих розладів травлення у поросят в умовах промислових комплексів. . . . ■
В завдання досліджень входило: . • ' '
1. Вивчити протизапальну активність даної форьш аспірину на мо-
делях набряку лапи -у щурів при субплантарному введенні флагоген-них агентів. ' • .
2. Визначити вплив саліцилатів на експериментальний ульцероге--нез І роль серотонІновоТ системи організму з даному процесі. .
3. Дослідити можливість застосування водорозчинного аспірину в комплексі з Іншими лікувальними препаратами при евдоіфинних гастроентеритах у відлучених поросят.
4. Провести дослідження в планТ застосування ВА в комплексі
міроцриамств по профілактиці гастроентеритів у поросят в період після відлучення. . ■
5. Проаналізувати ят™ аспірину в поєднанні з препаратами, що мають антиоксидантні властивості, на фізіологічний стан диктуючих свиноматок І. збереження поросят-снсунів. .
Наукова новизна результатів досліджень. Вперсе вивчено прсти-набрякову дію оригінальної форми БА. При цьому, поряд з загальноприйнятими моделями набряку лани (набряк викликаний розчинами серотоніну І формаліну), застосовані Т ТншІ флагсгєкні засоби (оцтова кислота І пероксид водню).
Встановлено, що введення ВА при шестикратній сенсибілізації щурів лцдсвкою сироваткою I адзавантом Фрейнда з наступною ІмобІ-лізаціею зменшує кількість виразок слизової оболонки шлунку, доказано, що аспірин потенціює ульцерогенну дію екзогенного серотоніну, що зумовлює його здатність "розривати" серотонін - вміщуючі клітини.
Вперше в лікуванні I профілактиці гастроентеритів у поросят дану форму аспірину вводили внутрішньом'язово І внутрішньопочере-
*
винно, при цьому.препарат застосовувався в комбінуванні з хоріо-ценом, перітолом І асглюколом. Для оцінки стану антиоксидантної системи при ендокринних гастроентеритах у поросят після ЕІдлучен-ня використовували зручні тести (кількість шалонового дизльдегі-ду (ЇЩ), гідропероксидів, перскоидної резистентності еритроцитів (ПРЕ), активність каталази в сироватці крові). Вперше з ветеринарній практиці в лабораторній діагностиці застосовано тест по кількісному визначенню^так званих білкових токсинів, або середніх молекул (СІ.!). .
Практична цінність. Результати проведених досліджень показали доцільність використання ВА з метою профілактика I лікування ендокринних гастроентеритів у поросят після відлучення в умовах промислових комплексів. £ля зменшення сторонніх симптомів, викликаних препаратом, а такоя для закріплення терапевтичної ефективності ВА потрібно застосовувати в сполучанні з асглюколсм I перітолом.
Апробовані нами тести (показник ПРЕ, кількість МїА, гідроперо-ксидів І активності каталази в сироватці крові) зручні для оцінки стану антиоксидантної системи у поросят в нормі І при патоло-тії, одночасно дозволять констатувати наявність в організмі гострого запального процесу. Визначення пула СМ як показника ступеню ендогенної Інтоксикації може служити критерієм ефективності проведеного курсу лікування.
Впровадження результатів досліджень. Результати досліджень по лікуванню та профілактиці гастроентеритів у поросят запроваджені на Григоріопільському міжгосподарському підприємстві по .виробництву свинини (Республіка Молдова). Досліди по протинабряковій дії аспірину на моделі гострого набряку лапи у щура при субшіантарно-му введенні розчину серотоніну демонструються при проведенні лабораторно-практичних зайнять на кафедрі терапії Аграрного університету! на кафедрі фармакології Молдовського медичного Інституту.
Апробація робота. Основні положення І результати досліджень ' доповідались на конференції "Молодежь и интенсификация 'агропромышленного комплекса" (Кишинів, 1988), 1-2 13-й міжвузівських науково-практичних конференціях "Новые фармакологические средства в ветеринарии" (Ленінград, 1389,1991), на засіданні кафедри терапії Аграрного університету Молдови (1930, 1991), на 46-1 науково-практичній конференції Полтавського СИ (1993). .
За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць.
Об’єм І структура роботи. Дисертація висвітлена на 135 сторінках машинописного тексту, включає 4 графіки, 22 таблиці І містить вступ, огляд літератури, матеріали, методики І результати досліджень, заключения, практичні пропозиції І список використаної літератури, який включав 202 джерела, в тому числі 110 Іноземних.
На захист виносяться слідуючі положення:
I. Нова водорозчинна форма ацетилсаліцилової кислоти володіє
виразною антиексудативною активністю, знижує набряк Л2ші, що виникає після введення їл агогенних речовин.
2. ВА І нагрію саліцилат послабляють процес виразковості слизової оболонки шлунку у щурів, визваний шестикратною сенсибілізацією лвдською сироваткою І адювантом Фрейнда, голодною дієтою І Іммобілізацією. _
■ 3. Трикратне введення ВА поросятам в період відлучення від
свиноматок сприяє зниженню їх захворюваності ендокринними гастроентеритами. _
4. Застосування ВА в фармакотерапії ендокринних гастроентеритів у відлучених поросят показує виражену антиоксидантну дію на організм, підвищує активність кагал ази в сироватці іфові, зменшув показник ПЕЕ (пероксидної резистентності еритроцитів).
5. Сумісне застосування ВА з асглюколом значно посилює анти-
діарєйкий ефект, при цьому знижується захворюваність, яка спостерігається при йнутрішньопочеревному введенні чистого,розчину аспірину. Зберігаючи свої антиоксидантні та протизапальні властивості, дана комбінація знижує показник неспецифічної ендогенної Інтоксикації, що в свою чергу сприяв скороченню тривалости хвороби. '
6. Двохразове внутрішньою'язовє введення хоріоцену лактуючим свиноматкам позитивно впливає на клінічний статус свиноматок, сприяє підвищенню збереження поросяг-слсунів. Поєднане застосування ВА І хоріоцену не сприяє підвшцєнею збереженості поросят.
2. МАТЕРІАЛИ I ЬЕГОДИ ДОСЩЕЕЬ ’
1.1. Вивчення протизапальної активності ВА
Протизапальну активність ВА вивчали на ¡¿оделі набряку л&ли у-щурів, викликану субплантарнил введенням 2%-х розчинів ¿сркглі-ну I оцтової кислоти, 3^-го розчину пероксиду водню І С,С2>-го
розчину серотоніну. Всі вищевказані речовини вводили в об'ємі 0,1 мл. Збільшення об'єму лади вимірювали збиранням рідини, витіс-езноі при зануренні ІІ в посудину (Ф.ЇЇ.Тринус I Ін., 1975). За
ЗО хвилин до введення флагістику вимірювали початковий об'єм лапи (в м*3). Б подальшому в дослідних групах, де вводили розчин формаліну, оцтової кислоти І пероксиду водню, вимірювання проводили через 3,6,24,48,72 І 120 годин. В дослідних групах, де використову-вата'розчин серотоніну, зміну об'єму лали фіксували через 30,60, £0,150 І 210 хвилин (П.П. Шатохін, 1990). • ;
2.2. Вплив ВА І натрію саліцилату на - '
експериментальний ульцерогенез '
Робота виконана на білих лабораторних щурах (в кількості 81 голови) , обох статей масою 180-240 грамів. Контролем служили 4 Інтактні щури. Було проведено. 4 серії дослідів (П.П.Шатохін, В.С.Лу-тан, 1990). . _ .
Шсля умертвління тварин зважували їх шлунок, наднирники, відбирали шматочки внутрішніх органів (наднирників, шлунку, тимусу, коси) І після заморожування готували іфиостатні зрізи, в яких гіс-тофлуоресцентним методом в кодифікації В.С.Яутана (1985) визначали стан серотонінуїримуючих клітин. Досліди були проведені на кафедрі терапії Кишинівського Аграрного університету. .
2.3. Застосування ВА в комплексній терапії хворих на гастроентерит поросят після відлучення Досліди по лікуванню відлучених поросят, що захворіли гастроентеритом, проводились на міжгосподарському підприємстві по вщюб-ництву свинини (с. Бичок, ГригорІ галльського району, Республіки Молдова). Проведено дві серії дослідів, когна з яких складалась Із 3-х дослідних груп хворих .тварин. Всього в обох серіях підлягало лікуванню 444 голови. '
Лікування хворих гастроентеритом поросят після відлучання першої дослідної серії проводили по слідуючій схемі: 1-а група -внутрішньої^’ язово вводили ВА дозою 3 мг/кг один раз в день; 2-га група - всередину таблетку перітолу, 4 мг/голову два рази в день; 3-я група - BA І перітол застосовували одночасно в вице названих дозах. Одночасно поросятам всіх дослідних груп внутрішньої.:' язово ’ вводили один раз в 5 днів стерильну вітамінну суміш в кількості 5 ш, що складається з тетравіту I риб’ячого :аіру в рівних співвідношеннях.
Лікування хворих ендокриннії!.! гастроентеритом поросят другої дослідної серії проводилось по схемі: 1-а група - внутрішньочоре-винно вводили 0,3^-го розчину ВА, з розрахунку'по аспірину 100 ит/кг, один раз на добу; 2-а група - внутрІшяьочереЕіінно асглзкол в дозі 10 мл/кг маси тварин, один раз на добу; 3-я група - вводили внутрішньочеревним асглюкол А (суміш асглюколу І ВА) з дссах відповідно 100 мг/кг по аспірину I 10 мл/кг по асглшолу, один ■раз в день. '
Для проведення гематологічних досліджень проби крові у хворих поросят після відлучення брали з передньої пустотної вени перед введенням препаратів І на 7-й день лікування. В крові визначали концентрацію гемоглобіну, гематскритне число, кількість еритроцитів, швидкість осідання еритроцитів, в’язкість кровї (В.Г.Колб І В.С.КамишнІков, 1976), показник пероксидної резистентності еритроцитів (ПРЕ) (Х.Горанов з співроб.,1987), активність каталази (М.А.Королш з співроб. ,1988), кількість малонового діальдегіду (1ЩА) (В.5.Гаврилов з співроб.,1987), рівень речовин середньої молекулярної маси (СШ) (I. Габріелян з співроб. ,1982), еміст пе-роксидів (В.Б.Гаврилов з співроб.,1983), АЛТ I ACT по гайшану І Френкели (В.Г.Колб, В.С.КамишаГков, 1976), загальний білок, білкові фракції, вміст тетрайодтироніну I кортизолу (Л.І .Кондрахін
з співроб., 1985). . ,
■ ' 2.4. Профілактика ендокринних гастроентеритів •.
у поросят після відлучення
За два дні до переведення поросят з даху по одержаний в цех дорощування нами було зформовано дві дослідних I одна контрольна групи. Тварини перлої дослідної групи були триразово, з Інтервалом 48 годин, оброблені ВА. в дозі 3 мг/кг. Поросятам другої дослідної групи всередину задавали пері тол в дозі 4 мг/гол. чотирикратно з Інтервалом 24 години. В контрольній групі ніяких медикаментів не застосовували. Клінічне спостереження проводилось протягом 10 діб після переводу поросят на дорощування, вели облік захворюваності тварин гастроентеритом та їх збереження. • .
2.5. Вплив хоріосент І ВА на Фізіологічний стан свиноматок І збереженість поросят
В перший день після родів з „основних свиноматок, що опоросились, по принципу аналогів було укомплектовано 4 дослідних І одну кошрольну- групи. Свиноматкам перлої дослідної групи внуїріш-ньом’язово вводили хоріоцен в дозі 10 мл на голову трьохкратно (на 1-й, 3-й І 15-й день після опоросу) . Тваринам другої дослідної групи хоріоцен ввели однократно в дозі Ю мл/гол. Третій дослідній групі хоріоцен в вище приведених дозуваннях ввели на перший I третій день після опоросу. В четвертій ірупі разом з однократною обробкою хоріоценом двічі (на 1-й І 5-й день після опоро- ■ су) внутрішньом'-язово ввели ВА в дозі І мг/кг. В контрольній групі ніяких обробок не проводилось. Проби крові у свиноматок відбирали з хвостової артерії в перший день після опоросу, дальше на ІО-й, 20-й І 28-й день досліду.
В крові визначали концентрацію гемоглобіну, гематокритну величину, кількість еритроцитів, ШОЕ, ПРЕ, кількість Щ, активність АСТ І АІТ, вміст білку, цукру, загальної кількості кальцію, не-
органічного фосфору, кетонових тіл (В.Г. Колб, B.C. КамшпнІков, 1376).
. 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІІЩЕНЬ
В представлених нами результатах по експериментальному дослідженню протинабрякової дії водорозчинної форми ацетилсаліцилової кислоти показано, що дана форма препарату має протизапальні властивості, а найбільш чітко цей ефект спостерігається при набряку лапи у щура, викликаному субплантарним введенням 0,02£-го розчину серотоніну. Попередив введення "ВА в дозах’ 10 І 100 мг/кг пригнічувало розвиток набряку лапи у щура, викликаного серотоніном, з 1917,0 + 6,0 в контролі до 1519,0 + 106,3 І 1495,0 + 88,8 мм3 в дослідних групах відповідно (Р< 0,05), а доза 300 мг/кг практично попереджувала набряклість в перші ЗО хвилин (період максимального розвитку набряку). Це дозволяє говорити.про Інгібуючу дію аспірину на механізм розвитку гострого набряку, викликаного екзогенним серотоніном, котрий в свою чергу потеїшіюе вигад ендогенного серотоніну, сприяє звільненні) гідролітичних ферментів І гепарину. ■
Внаслідок цього підсилюються процеси окислення, які супроводжуються накопиченням кислих продуктів, у результаті чого підвищується осмотичний тиск, збільшуючи проникність мембран.
Проведення дослідів по вивченню противабрякової дії ЛА на моделях набряку лапи у щура при введенні розчинів форкавпу, сцтс-воі кислоти І пєроксиду водню дозволили виявити закономірність, суть якої заклинається в слідуючому: ВА не попереду2 розЕП'гку набряку лапи викликаного вище перерахованими флагсгснп^л: речовинами в фазі наростання набряків (2-6 годин). Де2 ефект під-твєрдкуеться даними літератури I заключається в тему, іго механізм розвитку набряку в пер^І Ю...20 хвилин поз'.^аниі з дегра-
ьуляцЕею нових клітин І вивільненням медіаторів гістаміну І серотоніну (Г.Я.Шварц та Ін.,1982; (?.ЛІеАі/г£е^ , 1986), а згідно даних ¡¿.М.Бобоходжаева (1986) - саліцилати не знімають гістами-новий набряк. • . • ' .
Антиексудативну дію ВА в фазі зворотного розвитку набряків (24-72 години) можна поясняти найбільш поширеною в даний час теорією дії несгероідних протизапальних засобів, сутність якої полягає в гальмуванні біосинтезу простагландинів, які, починаючи з,
3-І години,.обумовлюють розвиток набряку (Г.Я.Шварц І Ін., 1932;
В.К.Куратов I Ін., 1987; 2>,япе , 1986).
З метою вивчення впливу саліцилатів на організм в експериментальних ситуаціях нами було проведено комплексний вплив на щурів (голодування, сенсибілізація I Іммобілізаційні стреси, аспірин 1 натрію саліцилат). В результаті одержано такий же багатогран- • ний відгук організму: порушення нервової I ендоіфинної функцій, розлад травної системи І ульцерогенез - як результуюча сукупність патогенного впливу.
Шестикратна сенсибілізація шурів шляхом підшкірного введення людської сирозатки І адюванта Фрейнда з Іммобілізацією виклика- . ли крововиливи I виразковість слизової оболонки у вигляді крапок чи поздовжніх стрічок ШфИНОЮ 0,5...1,5 мм I довжиною до I0..J5K.5. Середня кількість виразок складає 16 штук на одну голову, що підтверджує передбачення, що алергізація організму І психоемоцЕо-кальні впливи можуть стати причиною розвитку виразкового процесу в скушу тварин. Одночасне шестикратне застосування ВА I натрію саліцилату зменшувало кількість виразковості слизової оболонки
• '
відповідно до 6 I 7 штук на голову, що дозволяє говорити про послаблення’ реакції сенсибілізованого чунерідким білком організму на стресові впливи. Зважування'каднирників показало, що е тєн-
- п
денція до їх збільшення в групі, да поряд з сенсибілізацією І Іммобілізацією застосовувався ВА. Дані про втрату в масі при за. ' • стосувакні саліцилатів (відповідно на 29 І 35,7 г) співпадають з уже відомими в літературі (vf1983). .
Іїстофлуоресцентне дослідження кріостатних зрізів за методом
З.СЛутана (1985) підтверджує широко відомі дані про значимість серотоніну в нервовій діяльності, в регуляції функцій ендокринних залоз (зокрема комплексу гіпоталзмус-гіпофіз-кора наднирнл-ків), а також в рєагуляції діяльності органів травлення, в тому числі, шлунку. В слизовій оболонці шлунку наш встановлено одно-спрямовані зміни в серотоніноцитах при ульперогснезі, викликаному сенсибілізацією та Іммобілізацією, а також внутріпиіуїковим введенням ВА в дозі 1500 мг/кг. При цьому збільшувалась кількість серотоніноцитів І вміст в них серотоніну, відмічалась дегрануля-ція серотоніновміщуючих клітин. Інфільтрація слизової шлунку се-рото ні новими гранулами І вільним серотоніном. Згідно сучасних уявлень (С.Д.Гройсман, 1989), вільний серотонін впклика.е спазм ■ судин стінки шлунку І порушує трофіку, різко знижує it бар'ерну роль, внаслідок чого вона легко самоперетравлюеться.
. Внутрішньочеревянне введення серотоніну в дозі ЗО мг/кг викликає виразкові процеси-в сполученні з великими крововиливами в слизову оболонку, що вірогідно пов'язано зі спазмами судик стінок’ шлунку з наступним їх руйнуванням І виходом крові Із кровоносних судин. Попередив введення ВА в дозі 300 мг/кг підвицуе уль-церогакну дію екзогенного серотоніну, що можливо обумовлено властивостями аспірину ''розривати" с а ро то ні нклі цуоті клітини, що супроводжується викидом ендогенного серотоніну. Антагоніст серотоніну - перітол - зніжує процеси виразкоутворення, викликане екзогеннім серотоніном, а давання його в середину трьохкратно
(0,1; ОД; 0,4 мг/гол.) з Інтервалом 3 години знижувало смертність. щурів при внутрішньочеревному введенні 1500 мг/кг а 66,7 до 20$.
З метою лікування I профілактики гастроентеритів, після відлучення поросят ВА застосовували внутрішньом'язово (в формі 0,3#-го розчину з розрахунку І мл на I кг маси)І внутрішньочаре-викно а%-Ш розчин, 10 мл/кг). Слід відмітити, що при внутрішньо-' м'язовому введенні на відмічено реакції на біль, в той час як при внутрішньочеревинному введённ! Ін' екції супроводжувались сильними болями. Поросята метушились по клітці, потім лягали на живіт, у деяких спостерігали позиви до блювання, частішали акти випорожнення'І сечовиділення. Ця картина спостерігалась на протя-
зі 6 хвилин, після чого тварини заспокоювались. Досить ефективним в плані зменшення подразнюючої дії виявились сумісні введення асглюколу І ВА. Шсля Ін'єкції препаратів у поросят спостерігалась сонливість, хитка хода, при цьому одноразова Ін1 екція сприяла припиненню симптомів діареї, збереження тварин- по даній групі було 97,5 %. ’ - ' ■
Дослідні групи кошілектувались з хворих поросят, у яких на -2-й, 3-й день після переводу~в цех дорощування відмічали ознаки гострого розладу травної системи. У поросят, що захворіли, волосяний Еокрзт навколо анального отвору I в області промідності забруднені водянистими каловими масами з домішками неперогрявлених часток корму. Акти випорожнення частішають, супроводжуються хворобливою реакцією: поросята махають хвостами, б'ють задніми ногами по. відлозі, Інколи з вереском метушаться по клітці. Хворі лягають' Еа живіт, переважно' на металеві частини підлоги, через деякий час встають І шукають Інше місце.
Аналіз результатів гематологічного дослідження показує, що при введенні хворим з лікувальною метою ВА зменшується показник
- ІЗ -
ШОЕ з 5,7+ 0,6 до 1,1+ 0,3 мм/год. (Р<0,001) І в'язкість крові з 6,4+ 0,5 до 4,4+ 0,2 мм/год. (Р <0,05), що узгоджується з даними, які є в літературі {ЛІ, <ШиІга^е. ,1984; "7/, ЗеАе^.ІЗМ), про те, що ацетилсаліцилова кислота селективно Інгібує біосинтез тромбоксану в тромбоцитах, не впливаючи при цьому на продукцію простацикліну. Одночасно відбувається зменшення концентрації фібриногену в плазмі крові ,1955). Суттєве значення в зни-
женні ШОЕ, а також кількості еритроцитів, гемоглобіну I гематокриту має мембраястабілізуючий ефект нестероїдних протизапальних засобів як наслідок безпосереднього збільшення мІк,‘зв'язності мембран (І.М.Насиров, 1957). При цьому відбувається збільшення об'єму циркулюючої крові шляхом пригнічення гемолізу еритроцитів, що підтверджується одврканам з наших дослідженнях різким зниженням показників ІШЕз 48,3 од. у хворих до 23,5 од. після введення ВА (Р< 0,001), що,за даними Ф.Н.Тринуса з співробітниками (1975), сприяє припиненню запалювального процесу.
Кількість ЩА та гідроиероксвдів в перший день хворойи складало відповідно 5,6 кМ/мл І 2,3 ум.од. На сьомий день після лікування в групі, да.застосовували ВА, відбулось різке зниження рівня ІЩ до.2,1 нМ/шюритр. (Р<-0,001), а кількість гідроперокси-дів зменшується в 19 разів. Це підтверджується сучасними уявленнями про механізм протизапальної дП НЕЗЗ, сутність якого основана на властивості блокувати простагландин-Н-син.атазу - полієн-зиматичний комплекс, котрий приймає участь в утворенні циклічних ендопєроксидїв з арахідонової кислоти, а в число супутних продуктів даної реакції входять гідропероксцци І ГДА (В.В.Еасевзч І Ін., 1983; д.д.^иІАіє, 1989).
Відносно активності каталази в сироватці крові слід відмітити дворазове II зниження після введення аспірину. Узагальнюючи ре-
зулътати одержаних даних (зникання кількості ВДА, гідроперокси-дів, ПРЕ, активності каталазн) можна заключите, що ВА має антиоксидантну дів, в основі якої лешть мембраностабЬДзуючий-ефект, опосредуваний збільшенням мікров'язкості мембран, яка при запаленні знижується. Домінуючу роль в зниженні в’язкості мембран . при запаленні відіграє активація пероксадного окислення ліпідів (ПОІ) (Ю. А.Владимиров I Ін.,І972) При цьому продукти окислення, накопичуючись в мембранах, викликають їх дестабілізацію, структурну перебудову компонентів мембран І зміни фосфоліпідного I білкового складу (С.ЕДогшгавич І Ін.,1987;<&,J. 1987). -
В зв' язку з вищесказаним можна стверджувати, що при ендокринних гастроентеритах у поросят різко збільшується ПСЛ, що супроводжується накопиченням в організмі продуктів окислення, яке в свою чергу ускладнює проходження хвороби. Тому досить цікавим представляється нам тест по кількісному визначенню так званих білкових токсинів, чи речовин середньої молекулярної маси (CM). В сироватці крові хворих поросят, яким застосовували ВА, показник CM знижувався через 3 години після введення препарату на 15%, але че- ■ рез 7 днів відбулось навіть незначне їх збільшення. В той же час, застосування з терапевтичною метою асглвколу І асглюколу А супроводжується зниаенням рівня.CM з 0,31% 0,02 до 0,152+ 0,02 ум. од." (Р <0,01) в другій І з 0,345+ 0,03 до 0,205+ 0,07 ум. од; (Р<.0,05) в третій дбслідншс групах. Можливо це пов’язано з тим, що в склад асглвколу входить спирт, глюкоза І аскорбінова кислота, що сприяють розщепленню органічної фази фракції CM, в склад якої входять вищі жирні кислоти, холістерин, фосфоліпіди, триглітариди І Ін.Ш.І.ГабрІелян І Ін.,1983; Я.Е.Гофман,І93І; М.Щ.Прошслов І Ін.,1989, Г.Я.Шарапов І Ін.,І985).
БнутрІЕКЬог.!гязове І Енутрішньочаревинне введення ВА не викли-
кало змін в активності амінотрансфераз в сироватці крові піддослідних тЕарин. Б групах, де з метою лікування застосовували ас-гліакол, відбувалось значке збільшення активності ACT С в 4,5 рази) І AIT ( в 2,9 рази). Можливо це пов'язано з.детоксикуізчигг властивостями асглзкола, а також з його властивістю підвищувати активність трансаміназ, каталізуючих перенесення аміногруп від віііно-кислот до кетокислот, які мають найбільшу каталітичну активність CM.І.Коваленко, 1979). . '
З кетою профілактики гастроентеритів, які виникають після відлучення поросят, проводили трьохразову їх обробку в день ьідлу-. ЧЄННЯ СВИЯСМЭТОК І ДЕа дні після переведу їх Е цех дорощування. . Результати проведених спостережень показали, цо в групі, де застосовувала БА, захворюваність гастроентеритами була В ¡2, в групі, де вводили перІтол-6,6р ( в контролї-І8£). Властивість попіїп-у знизувати захворюваність гастроентеритом з деякі:“; нір І г-.огла полони та наявними в літературі повідомленнями про здатність scûp-ку I Інпих саліцилатів профІлактуЕати холодовії” стрес, лоїйг-їуЕа’гн ступінь впливу на стан здоров'я тварин несприятливих '"акторів {^TÇaifufe'as ,1989555#л^ф905). ¡Доправда, аспірин в дгліій дозі не впливає на збереженість поросят, s то“ час коли пєрітол не липе знинунав захворюваність, але І забезпечив внеску збереженість поросят. 7 поросят даної групи зіді/ічадп гєльііування реакції на зовнішні подразника, при цьоиу тварини не проявляли агресивності один до одного, тобто появлявся седативний е>:к? імрітсл? (:.Ї.Д.!.їапкоЕськкй, 1987). , '
Досліди з метою підвищення зберекеносгі поросят-сисуиїв преходили методо:.» обробки лактунлих свиноматок. З ціез .ve-rcj згкеристс-вувалз £А І новиЗ тканинвиЗ препарат хоріones. Препарати ваодили в різних сполученнях І кратності, було укомплектовано гз и;;:нди-
по;л аналогів 4 -и дослідних і одна контрольна група, тварини якої ніяких препаратів не стримували. Свиноматки дослідних груп, де застосовували хоріоцен, були більш активні, повністю з’їдали корм, добре був виразний материнський Інстинкт. До 7-го дня спостерігалось припинення виділень лохій І не відмічалось яких не-будь з.уік запалювального характеру в статевих органах. Збереженість лоросгт в усіх дослідних групах до 28 дня сііостереження була вища, ніж в контрольній. Найкраща збереженість поросят (93,2$) була в третій дослідній групі, де хоріоцен вводили дворазово на 1-й І 3-й день'після опоросу в дозі 10 мл на голову. Це узгоджується з даними, одержаними Д.М.Голбан, Н.С. Рейлян (1990).
Аналіз показників еритрону показує, що в перший день після опоросу відбувається зниження показника ШОЕ до ІО-го дня в усіх дослідних групах. В контролі відбувається збільшення ШОЕ до 10-го дня на 33,5$ по відношенню до початкового, на 33,3$ вище показника першої дослідної груш, в 2,3 рази - четвертої I в 2,8 рази -Е третій дослідній групі. До 21-го дня дослідження тільки в четвертій дослідній групі відбувається збільшення ШОЕ з 3,1+ 1,2 до
11,2+ 3,2 ¡¿м/год. (Р<.0,02), в решті груп ці коливання незначні.
Кількість гемоглобіну в перший день дослідження в усіх групах приблизно одикаковий, але до 10-го дня в першій дослідній групі відбувається зниження даного показника на 7 %. А в контрольній групі гемоглобін був вище не лише по відношенню до початкового показника (19 %), але I до таких 2-ої, 3-ої I 4-ої дослідних груп (відповідно на 17, 12 І 12 %). До 2І-го дня відбувається поступове збільшення кількості гемоглобіну І до 25-го дня практично не змінюється.
В усіх дослідних групах, включаючи контрольну, спостерігається підвищення кількості еритроцитів в крові до 10-го дня в допусти-г,пгх ра.гках (Р >-0,05). Слід відмітити, що кількість еритроцитів
в крові тварин контрольної групи була вище, ніж в усіх дослідних, а найбільш чітка ця різниця була на ІО-й день досліджень (з 4,3 +.
0,3 в перший до 6,1 + 0,4 ІО^/л на ІО-й день; (Р<0,05).
Показник гематокриту зменшувався до ІО-го дня досліджень в 1-2 І 3-й дослідних групах, а також в контролі. В 2-й І 4-й групах спостерігається тенденція до збільшення гематокритного числа. До 28-го дня досліджень в дослідних групах показник утримувався на рівні другого дослідження (10 день), а в контролі він був нижче початкового на 18 %. .
Кількість ЗДА в перший день після опоросу коливалась з меяах
З,6...З,9 нМ/ші. На ІО-й день дослідження за винятком першої дослідної групи відбувається зменшення !/<ДА.. В першій дослідній групі досягнуто рівня 3,0 гіЛ/мл, даний показник утримується до '28-го дня. Цей рівень спостерігається в усіх дослідних групах, де застосовувався хоріоцен. В четвертій групі, де вводили ВА. ДО КІНЦЯ ДОСліду ІДИ. був на рівні 1,8 яМ/мл (Р-< 0,01) по відношенню до почат- , ку досліду, що підтверджується наявними в літературі даними.про повільне, але безповоротне блокування аспірином простагландин-Н-син-тетази (В.К.Мурашов, І Ін., 1987). '
■ На ІО-й день дослідження спостерігається різке, більш нія в два
рази збільшення показника ПРЕ в усіх досліджуваних групах. Але в ■ . . дальнішому пей показник в контрольній І дослідній групах змінював—
*
ач на одинаково I до 28-го дня дослідження в групгх, де застосовували хоріоцен, відбулось його триразове збільшення. В четвертій дослідній І контрольній групах рівень ПРЕ до кінця досліду змінювався в незначних рівнях.
Дослідженням активності трансамЕназ встановлено, що акетв- . ність АСТ в перший день після опоросу була на 28 % низче, вія за , два дні до опоросу.
Проведені експериментальні дослідження на щурах показали, що досліджувана водорозчинна форма ацетилсаліцилової кислоти зберігав свої протизапальні властивості, що найбільш чітко 'було показано на моделі набряку лапи, викликаного 'субшсантарним введенням
0,02 * розчину серотоніну. Складним впливом на щурів встановлено, що БА згвншуе кількість виразок слизової оболонки, що дозволяє говорити про послаблення реакції сенсибілізованого організму на стресові впливи. Також встановлено, що серотонін.являється одним з медіаторів ульцерогенної дії аспірину на застосування антисеро-тонінових засобів можна гальмувати в певній ступені даний процес.
Клінічні досліди на хворих ендокринним гастроентеритом поросятах після відлучення дозволяє зробити заклинення, що ВА може бути застосованим при даній патології'лише в гострій ІІ формі. З метою підвищення терапевтичної ефективності I знижання подразнзш-чих властивостей найбільш доцільно застосовувати ВА з асглюколом шляхом внучрішочеревинного введення. Дані, одержані при введенні ВА поросятам після відлучення з профілактичної) метою,.дозволяють допустити можливість його застосування как засобу, понижуючого захворюваність поросят гастроентеритом після відлучення.
, * ' 4 Використані наш при’ гематологічних, дослідженнях тести дозволяють судити про наявність І стадії запалювального процесу в організмі, Інтенсивність процесів ПОІ, а також контролювати ефективність застосованого курсу лікування.
Результати, одержані при профілактичній обробці лактушчих свиноматок хоріоценом I ВА. дозволяють констатувати, що їх застосування в проведених наш комбінаціях не лише афияе поліпшенню загального фізіологічного стану свиноматок, а I підвищують збереженість поросят сисунів. Найбільш оптимальною I ефективною в наших дослідах була схема, коли свиноматкам на перший I третій день після опоросу вводили хоріоцен в дозі 10 мл на голову.
ВИСНОВКИ
1. Водорозчшна форт ацетилсаліцилової кислот впливав на
організм тварин позитивно І різнобічно (антиексудативно, проти-запалювально, антиоксидантно), має меншу подразнюючу дію, ніж його нерозчинна форт. ' ■
2. Парентеральне введення водорозчинного аспірину дав дозозе-лежниґі протинабряковий ефект, зменшує'розвиток виразкового процесу при алергІзацП I психоемоцГопальному впливі на органі ам:
а) дози 10 І 100 мг/кг пригнічують, а 300 мг/кг - попереджу-
ють розвиток набряку лапи у щурів, викликаного субплантарнш введенням 0,02$-го розчину серотоніну. Найбільш яскраво.даний .• ефект проявляється в фазі нарощення набряку (перші ЗО...60 хвилин); • ■ • ■ ■ '
б) дози 100 І 300 мг/кг знижують набряк лапи, викликаний 2%-а розчином формаліну на протязі всього періоду спостережень (120 Годин)і а 10.мг/кг проявляє свої протизапальні властивості тільки в фазі зворотного розвитку набряку (6...120.годин);
в) в дозі 300 мг/кг проявляється протиексудативна дія в -фазі розвитку (3...6 годин) при набряках, потенційованих введенням 2$-го розчину оцтової кислоти І 3/5-го пєроксиду водню;
г) доза 300 мг/кг потенціює ульцерогенну дів- екзогенного серотоніну, що зумовлено його здатністю "розривати" серотонінвиї-щуючі КЛІТИНИ. .
3. Після відлучення поросят від каток (на 2...З добу) спосте-
рігаються розлади функції органів травлення, які супроводжуються нормальною, або субфібрильнов температурою, втратою апетиту, рідкими випорожненнями, ТЄНЄЗМ2МИ, а також зміною деяких біохімічних І морфологічних показників крові: '
а) збільшення ШОЕ, в’язкості крові, гематокриту, концентрації
гемоглобіну, кількості еритроцитів; '
б) підсиленням процесу ПОЛ: підвищенням кількості ВДА, гідро-пероксидів, активності каталази в сироватці, показника ПРЕ ; ’ .
в) 'збільшенням пула речовин середньої молекулярної маси в сиро-ватпі іфові.
4. Введення ІАвІдЯГчєним поросятам, хворим ендокринним гастроентеритом,', супроводжувалося зменшенням кількості ВДА. в 2,6 рази, гІдропероксадІБ - в 19 разів, активності каталази І показника;
ПРЕ - в 2 рази. ' . ■ ■
. 5. ВА потенціюе антидіарейний ефект асглюколу. Під впливом препарату на два дні скорочується тривалість хвороби І в два рази знижується показник ендогенної Інтоксикації. Асглнжол понижує подразнюючу дію ВА. . • ■
6. ВА, введений ЕнутрІ шньом ' яз ово в дозі 3 мг/кг поросятам на
• • ’
1-й, 2-й I 3-й день після їх відлучення, знижує захворюваність ендокринними гастроентеритами з 11% в контролі до 8,7$ в досліді.
7. Хоріоцен при дворазовому (на перший I третій день після опоросу) внутрішньои’-язовому введенні підсисним свиноматкам в дозі .10 мд/гол. підвищує збереженість поросят-сисунів до відлучення .від маток до 93,2$ проти 77,1 % в контролі І позитивно впливає на клінічний статус свиноматок. Введення ВА в сукупності з хоріоце-ном не сприяло ПІДВИЩ9ННЮ збереження поросят.
■ . ■ . ПРАКШЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ . .
Для профілактики єядоіфинних гастроентеритів у поросят після . відлучення рекомендується вводили вну зрішньомг'язово водорозчинний аспірин в дозі 3 мг/кг. Ін’єкції препарату доцільно проводити за один день до І на 2-у, 4-у добу після переведення тварин в цех дорощування»
3 метою посилення антидіарейного ефекту асгликолу при гастроентеритах після відлучення поросят слід застосовувати його б сукупності з ВА в дозі' 100 мг/кг один раз на добу.
Для підвищення збереженості поросят-сисунів доцільно проводити дворазову (на 1-й І 3-й день після опоросу) обробку лактуючих свиноматок хоріоценом в дозі 10 ил/гол.
В комплексному діагностуванні стану тварин, а такоз для контролю ефективності застосовуваного лікування, рекомендуемо впзиа-> чати речовини середньої молекулярної маси в сироватці крові.
Досліди по протинабряковій дії аспірину на моделі набряку лапа у щура при субплантарному .введенні розчину серотоніну використовувати в учбовому процесі на ветеринарних факультетах Інститутів.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕЖ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Шатохін П.П. Профілактика стресових гастроентеритів у поросят. // Молодь I Інтенсифікація агропромислового комплексу. Тази доповіді I Респ.наук.-практ.конф. - Кшинів. - 1988. - С. 50.
(на рос.мовІ).
2. Парій Б.І., Шатохін П.П., Сокомбі Емануель. Застосування зо. дорозчинного аспірину з лікуванні І профілактиці гастроентеритів
у поросят І телят. // Нові фрмакологічкі засоби в ветеринарії. Тез.допов. I міжвуз. наук.-практ. конф. - Д. - 1989. - С. 56.
(на рос. мові). . ‘
3. Шатохін П.П., Парій Е.І., Лутан B.C. Поедязяе застосування аспірину І перитолу в лікуванні гастроентеритів-у поросят. // Нові препарати в ветеринарії! Тези допов. Ш Всес. конф. - Воронея.-
1989. - С. 72. (на рос. мові). '
4. Шатохін П.П. Протизапалквальні властивості водорозчинного
' аспірину. // Нові препарати« ветеринарії І 36. пауз. пр. - Казанів.
1990. - С. 49-53. (яа рос. мові).
5. Шатохін П.П., Лутан В.С..Вплив саліцилатів на експеримен-
тальний ульцврогенез І роль серотонінової системи в даному процесі.// Нові препарати в ветеринарії: Зб.наук, пр. - Кишинів. -
1990. - С. 41-48. (на рос. мові). .
6. Шатохін П.П. Застосування асглщолу А дощ лікування ендокринних гастроентеритів. // Нові фармакологічні засоби в ветеринарії! Тез. дон. Ш міжвуз. наук.-практ. конф. - Л. - 1991 -
С. 20-21. (на рос. мові).
7. Шатохін П.П., І^урдшн В.Г. Ступінь ендогенної ІнтоксикаїіІ свиней в залежності від фізіологічного стану. // Нові фармакологічні засоби в ветеринарії: Тез. доп. Ш міжвуз. каух.-практ. конф. - І. - 1991. - С. 69-70. (на рос лові).
Подписано к печати 6.04.93р. Формат 60x84 1/16. Бумага белая пкепля. Печать офсетная. Объем 1 п. л. Тираж 102. Зажез №443. Бесплатно. Подразделение оперативной полиграфия управления стагястикя-Полтавской оСллстя. г. Полтава, ул. Пушкина, 103.