Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Влияние минеральной воды Нафтусы на гемопоэз при радиационном поражении организма

АВТОРЕФЕРАТ
Влияние минеральной воды Нафтусы на гемопоэз при радиационном поражении организма - тема автореферата по медицине
Ломейко, Светлана Николаевна Львов 1996 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.03.05
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Влияние минеральной воды Нафтусы на гемопоэз при радиационном поражении организма

ггз од

ч ^

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ ЛЬЕ31ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНШЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛОМЕЙКО Сштлана МиколаТвна

УДК 616.411-003.971-092:612.014.4821-085.327(477.8)

ВПЛИВ МШЕРАЛЬНО1 ВОДИ НАФТУС1 НА ГЕМОПОЕЗ ПРИ РАД1АЦ1ЙНОМУ УРАЖЕНН1 ОРГАН13МУ

14.03.05 - патолопчна ф1зюлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата медичнах наук

Львш -1996

Дисертащею с рукопис.

Робота виконана у Льв1вському державному медичному унгвсрситст! та лаборатори експсриментально'1 бальнеологй' шституту ф13\ологи im. О.О.Богомольця HAH Укра'ши

HayKoei KcpienuKu: академнс АН Вищо! школи Укра'ши,

Офщшш опонсити: доктор мсдичних наук, професор

ilpoeidua органЬщЫ: Кш'вський шститут удосконалення лжар1в

на засщанн1 спещал13овано1 вчено1 ради fv.u4.iy.ui. у львшському державному медичному ушверситета (290010, м. Льв1в, Пекар-ська, 52).

3 дисертащсю можна ознайомитися в науковш б1блютещ Льв1вського державного медичного ушверситету (290000, м.Львт, вул. (Лчових Стршьщв, 6)

Автореферат роз|'сланий •• имшюпщо 1996р-

Вчений секретар спец1ал13овано"1

заслужений Д1яч науки Укра'ши, доктор медичних наук, професор ПАНАСЮК Евген Миколайович доктор медичних наук 1ВАС1ВКА Степан Васильович

ШОСТАК1ВСБКА 1рина Васшнвна

доктор медичних наук КОРЗУН Вггалш Наумович

вчено! ради доктор бюлопчних наук

О.М.МОРОЗ

ЗАГАЯЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

А к т у а л ь н i с т ь. 3 розвитком атомноУ енергетики стали мож-лив1 pi3HOManiTHi аваршш ситуаци, при яких впливу надм1рних доз юшзуючого випромшювання зазнае велика кыьк1сть людей. Лише за останш 15 poxiB в 14 кра'шах св1ту на п1дприемствах атомно'1 промисловосп вщбулося 152 аварп з р1зними наслщками для населения i навколишнього середовища (Мащенко Н.П.,Мурашко В.А.,1992).

Проте, найбшьшою за масштабами радюактивного забруднення була авар!я 1986 року на Чорнобильськш АБС. Боротьба з а насладками була актуальною проблемою не тЬчьки вчора, але зали-шаеться сьогодш, буде завтра i ще десятки та coTHi poKiß.

Вщразу ш'сля катастрофи у Трускавець скеровували велик1 групп потерпишх, як( отримали певне рад1ацнше навантаження. В nepiui дш гпсля аварп найактуальтшим питаниям було призупи-нення впливу зовшшнього опромшення, а також надходження рад10нукл1д1в в оргашзм з навколишнього середовища разом з 1жею, пов1трям, водою, тому вивезення людей в рад1ацшно чисп зони, в тому чисп на курорт Трускавець, було абсолютно виправ-даним (Саратовський В.В., Цмоць В.М., 1996). На сьогодншшй день бьтьш актуальною залишаеться проблема боротьби з нега-тивними насладками променевого впливу, тобто проблема по-вноцшного в!Дновлення ушкоджених рад1ац1ею функцш оргашзму ( Бебешко В.Г., 1992, Барабой В.Н.,1992, Саранча С.М., 1995)

Широке представництво в оргатзм1 та висока прол1феративна aKTHBHicTb кровотворно'/ системи зумовлюють 'и першочергове та обов'язкове ураження при будь-якому променевому впливь (Жер-бин Е.А., Чухловин А.Б., 1986, Захаров В.Н., 1990, Курпешов O.K., 1987, Малюк В.И., Руднев М.И., 1995, Семена О.В., 1992., Хансон К.П., Комар В.Е., 1985). ГКсля аварп на ЧАЕС почала спо-стер1гатися тенденщя до зменшення кътькосп клггин периферичноТ KpoBi. Особливо ч1тко це проявилося у дггей, як1 проживають в

зонах жорсткого рад1ацшного контролю. Пор1вняння середшх величин основних показниюв периферичжи кров1 Д1тсй з Житомирсько1 та ВолинськоТ областей, як1 поступали на санаторно-курортне лжування у Трускавець в 1995 рощ,з показниками доаваршного 1985 року, виявило достов1рне зменшсння числа лейкоцитов та еритроцитов, юлькють яких у другш половши термшу Л1кування вщновлювалася до р!вня показниюв 1985 року, що сввдчило про позитивний вплив санаторно-курортноК реабш1таци (Лозщька Н.Й, 1996).

Загальновизнано, що л1кування курортними факторами взноситься до методов активно!' функцюнальноТ патогенетичнол' те-рапп, яка спрямована на вщновлення порушених функцшнальних взаемовщносин м1ж р1зними органами 1 системами, розвиток ком-пенсаторних пристосувальних реакщй та стимуляцда захисних сил оргашзму. Де передбачас наявшеть адаптогенного ефекту для мшеральних вод, через що останшм надаеться важливе значения в загальному комплексному л1куванш променево!' хвороби (1вас1вка С.В.,1994, Попович ИЛ.,1990).

Оаальки показами для лжування на бальнеолопчному курорто Трускавець с захворювання з боку оргашв травноУ, гепа-тобииарноУ та сечовид1льно1 систем, то вплив мшерально'1 води "Нафтуся" вивчався при захворюваннях профильно!" для курорту патологи. Незважаючи на те, що протягом останшх десяти рок1в у Трускавщ прол1ковано б'тя швмшьйона потерпишх внаслщок аварк на ЧАЕС, з б'тъш або менш вираженим ураженням крово-творно!' системи, доепджень впливу мшерально!" води на гемопоез не було проведено.

Вщсуттсть можливосп в шишчних умовах змоделювати ура-ження кровотворно!' системи, яке б супроводжувалося характерпим юстково-мозковим синдромом, та провести повний об'ем дослщжень гемопоезу з урахуванням функци юсткового мозку, а також створити контрольну групу з обмеженим використанням ку-рортних фактор1в при Л1куваши хворих, стала причиною експери-ментальних дослщжень.

Метою роботи було вивчення впливу основного лжувального чинника курорту - мшеральноТ води "Нафтуся'та и бютсхнолопчного аналога (продукта метабол1зму озокериту аутохтонною мкрофлорою Нафтуа) на гемопоез при рад1ацшному ураженш оргашзму. Для досягнення мети необхщно було розв'яза-ти наступи! завдання:

1/ створити модель рад1ацшного ураження системи кровотво-рення;

2/ вивчити вплив мшерально'1 води Нафтуа на динамжу основ-них показниюв гемопоезу з урахуванням морфолопчних змш з боку як периферично'1 кров1, так [ юсткового мозку.

3/ дослщити в якостп ¡ндикатор1в променсвого ураження та по-вноти вщновних процеав частоту хромосомних аберацш та люмш1сцентно-м1кроскошчну картину кл1тин юсткового мозку;

Наукова новизна. Вперше встановлений характер впливу мшеральноУ води "Нафтуся" та продукте трансформаци озокериту аутохтонною мжрофлорою Нафтус1 на гемопоез при рад1ацшному ураженш оргашзму.

Теоретичне значения. Доведено, що одночасний з ураженням курсовий прийом мшеральноУ води зменшуе ураження системи кровотворення та сприяе вщновленню ус1х ростюв гемопоезу шеля впливу юшзуючого випромшювання на оргашзм. Бютехнолопчний аналог Нафтуа вщтворюе ефект мшеральноУ води стосовно еритро-, лейко- та тромбоцитопоезу.

Практичне значения. На основ1 отриманих результате показана реальна можливклъ модершзацн лшувального процесу та розширення показ1в до санаторно-курортноТ реабЫтацн людей, уражених радюактивним випромшюванням.

Основ/и положения, як1 виносяться на захист:

1. Мшеральна вода "Нафтуся" здатна стимулювати кроветворения шеля ураження оргашзму шшзуючим випромшюванням.

2. При курсовому тривалому прийоли Нафтуа 'ш притаманш гемопротективш властивосп.

3. Продукта мжробноТ трансформацп озокериту аутохтонною микрофлорою Нафтуа здатш вщтворювати гемостимулююч1 властивосп мшеральноТ води стосовно еритро-, лейко- та тромбоцито-поезу.

4. Змши кьтькосп лейкоцитов та л1мфоцит1в, як високочутли-вих показниюв, як1 характеризують стан системи кровотворення при рад1ац1 иному ураженш оргашзму, можуть бути використаш в якосп критернв оцшки ефективносп проведеного санаторно-курортного Л1кування мшеральними водами типу "Нафтуся".

Апробац1я робот и. Основш положения дисертацп вик-ладеш та обговорен! на розширеному засиданн! лаборатори експери-ментально1 бальнеологи ¡нституту ф1зюлоги ¿м. О.О.Богомольца АНУ (Трускавець, вересень 1995 р.), засщанш кафедри нормально/ ф]зюлоги Льв1вського медшетитуту (Львш, березень 1996 р), засщанш кафедри реабшшщн ФУЛ Льв^вського медшетитуту (Трускавець, ачень 1996 р.), розширеному засщанш курортолопв (Трускавець, хвггень 1996 р.), науково-практичнш конференци "Медична реаоШгащя потерпших внаслщок чорнобильсько! ката-строфи" (Трускавець, травень 1996 р.).

П у б л 1 к а ц I Т. По тем! дисертаци опублшовано 6 роб1т.

Об'ем '1 структура робот и. Дисертащя викладена на 141 сторшф машинописного тексту, ьлюстрована 11 таблицями,

15 малюнками. Робота складаеться з1 вступу, аналогичного огляду Л1тсратури, опису матерюлу 1 методик дослщжень, трьох глав з викладом результате власних експеримент1в, 1х обговорення, вис-новюв та списку Л1тсратури, в котрому приведено 270 джерел.

Конкретний особистий внесок дисертанта полягас в проведенш комплексу експерименталышх дослщжень, статистичшй обробщ отриманих результате, Тх анал1з1, та форму-люванш висновктв.

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Дослщження виконане у форм! експеримснт\в на 61лих безпо-родних щурах обох статей, масою тша 180 - 220 г. Рад1ацшне ура-ження системи кров1 моделювали шляхом загального р1вном!рного фракцшного опромшення тварин на тсрапевтичнш рентген-уста-новщ РУМ-17 при Hanpy3i 180 кВт, сил1 струму 10 мА, вщдал1 до антикатоду 50 см, мщному фшьтр! товшиною 1 мм, одноразовим навантаженням 1 Гр, з штервалом у 48 годин. Сумарна доза стано-вила 4 Гр.

57 пщдослщних тварин були розподшеш на чотири piBHouiHHi групи: першу - контрольну, другу - превентивну, де щур! отриму-вали мшеральну воду "Нафтуся" паралельно з опромшенням; тре-тю - терапевтичну, в якш напування починали шсля завершения променевого впливу; четверту, де напування проводилося продуктами трансформацп озокериту вуглеводеньокислюючими бак-тер1ями (ВОМ-метабол1ти). Воду вводили щоденно,

штрагастралыю зондом в доз1 1,5% вщ маси тшь Метаболии вуг-леводеньокислюючих MiKpoopraHi3MiB давались у дозах, екв1валентних вм1сту оргашчних речовин у Нафтусь Контрольна група вщповщно отримувала водопровщну воду.

В дослда з цитостатичним спустошенням юсткового мозку 47 тварин були розподьлеш на три групи. Перша група була контроль-

ною, тваринам яко\' вводили ¡зотошчний розчин хлористого натрпо внутршньоочеревенно по 0,5 мл через кожш 48 годин, про-тягом 20 дшв. Друга - контрольно - дослцдною, в якш тваринам по такш же cxcmí вводили тюфосфамщ в доз1 3 мг/кг ваш. В третш, дослщшй rpyni, одночасно з ш'скщями цитостатика проводили напування тварин мшеральною водою "Нафтуся" в доз! 1,5 % вщ маси тша, щоденно, як пщ час введения тюфосфамщу, так i протя-гом 18 дшв теля закшчення ш'екцш. Тварини мали вшьний доступ до в0д0пр0вщн01 води.

У bcíx трупах перед початком експерименту, вибфково пщ час опромшення, а також протягом курсу внутршньошлункових вве-день тест-рщин, функцюнальний стан гемопоезу оцшювався зпдно загальноприйнятих сучасних гематолопчних методик (Козловская Л.В., Мартынова М.А., 1975, Меньшиков В.В., 1987, Тареев Е.М., 1975). Паралельно рсеструвались морфолопчш змши в клтшах kictkoboro мозку та переферично'1 kpobí.

Для люмшюцентно/ мжроскопп використаний суправ1тальний метод забарвлення мазк1в юсткового мозку з racieM флуоресценцй' неопромшених клтш (Бреивис П.В.,1958, Мейсель М.Н., Гуткина A.B., 1961). Пщрахунок KÜibKocri i тишв хромосомних аберацш проводився за модифкованою методикою Форда (Бочков Н.П.,1971).

Статистична обробка цифрового матер1алу проведена з допомо-гою персонального комп'ютера з використанням прикладних про-грам Costat та SuperCalc. Достов1ршсть вщмшностей оцшювали по критерш t Student i непараметричних критер1ях: парному Т Wilcoxon i U Wilcoxon-Mann-Witney (Е.В.Мондевичюте-Срингене, 1964; Е.В.Гублер, A.A. Генкин, 1973).

РЕЗУЛЬТАТЕ ДОСЛ1ДЖЕШ

В результат! загального фракцшного опромшення iuypiB у су-маршй доз1 4 Гр на день завершения променевого впливу, з боку

системи крони спостср1гався характерний кйггково-мозковий синдром, який знайшов свос вщображення у функцтнальнш неспро-можност! гемопоезу внаслщок: зменшення загальноТ к1лькосп клггин юсткового мозку у 2,2 рази у контрольнш та у 2,1 рази у груш, яка отримувала Нафтусю; падшня м^отичного ¡ндексу у 3,3 та у 2,4 рази вцщовщно; зниження мстково-мозкового шдексу дозр1вання нейтрофшв у 3,2 та у 2,1 рази у вщповщних трупах; зростання шдсксу дозр1вання еритробласпв у 1,2 рази в обох трупах.

Окрш цього, спостср1галися виражеш морфолопчш змши клтш к1Сткового мозку. У м1слоУдному ряд1 часто зустр1чалися пгантськ! клггини, особливо про- 1 метам1елоцити, хроматинов! нитки яких були набубнявши, розмщеш хаотично, та багато сег-ментоядерних нейтрофшв з вираженою деградацию ядра у вигляд! окремих шкнотизованих брилок. 3 боку клтш червоного ряду спостер1галися змшеш форми ядер нормоцнпв, найчаспше ок-сифигьних, ягА були вичурно'1 форми - трьохлопастш, вгамкопод1бш. Зустр1чалися двоядерш клтши.

Яскрава флуоресценшя мазив кшткового мозку при застосу-ванш гаая пщтверджувала загибель та дегенеративш змши крово-творних клггин на день завершения опромшення тварин в сумарнш доз1 4 Гр.

Змши юлькосп клггин периферичноУ кров1, по суть вщповщали показникам юстково-мозкового кровотворення. Кыьк1сть лейкоците зменшилася у 2,3 рази у контрольнш груш та у 2,4 рази - у груш напування тварин Нафтусею, з характерними змшами сшввщношення окремих форм б1локр1вщв та морфолопчними спотвореннями. З'явилися пгантськ1 пперсетментоваш нейт-рофши, нейтроф1ли з токсичною зерниспстю цитоплазми, посиле-ним шкнозом ядра, двоядерш л1мфоцити, л1мфоцити з ядерними фрагментами, плазматичш клтши, як) були найбшьш яскраво виражеш шеля променевого ураження в сумарних дозах 31 4 Гр.

Зменшення кшькосп мегакарющтв у к1стковому мозку супро-воджувалося падшням кров'яних пластинок у периферичнш кров! у 2 рази 1 було 1мов1рно одинаковим у контрольны та дослщшй трупах.

Без- исереднш вплив опромшення на еритропоез в контрольной груш проявився зменшенням числа еритроцит1в на 8,2% та гемог-лобшу на 11,7 %. Якщо на день завершения опромшення кшьюсть еритроштв контрольно!" групп становила 6,84+_0,18 Т/л у пор1внянш з вихщними даними 7,45+_0,17 Т/л ,то, натом1сть, ана-лолчне опромшення тварин превентивно!' групп суттево не впли-нуло на кшькклъ червонокр1вщв I число еритрощтв залишилося майже без змш - 7,49 +_ 0,20 Т/л, проти 7,53 +_ 0,24 Т/л, а концентрация гемоглобшу зменшилася лише на 6%. Це доскшрно вшщ показники (р < 0,05) у пор!внянш з контролем. Подалыш змши показник1в периферичноУ кров! тварин контрольноУ групп констатували стшкклъ шсляпроменевоУ анеми, про що свщчило як зменшення кишкосп еритрощтв, так { зниження концентрацн ге-моглобшу з максимумом прояву ураження на 9-й день. У превен-тивнш груш кшьюсть еритрощтв залишалася ¡мов1рно вищою, шж у контроле протягом усього експерименту.

Накшьмсш показники тромбоците талейкощтв напування тварин Нафтусею пщ час опромшення не вплинуло, хоча змши лсйкоцитарноУ формули у груш тварин, яи отримували мшеральну воду, булн менш виражеш. У контроле спостер1галася виражена еозинопсшя - 1,92+_0,39 % (р < 0,01), а у груш напування мшеральною водою, вщсоток еозинофшв залишився ¿мов1рно вищим - 5,12-:-_0,72. Кллыасть л1мфощтв також залишалася бшьшою у дослщнш груш на день завершения опромшення, хоча 1 не вщр1знялась достоЕнрно вщ контролю.

Отримаш експериментальш результата свщчать про захисш властивосп Нафтуп стосовно еритропоезу; що стосуеться лейко- та тромбоцитопоезу, то вщносна короткочасшсть та значш одноразов!

дози опромшення НС дозволили у повнш м1р1 проявитися фшзюлопчним мехашзмам адаптацн, як1 ¡ндукуються прийомом мпнеральноТ води, 1 повшетю виявити и гемопротективш власти-восп при фракцшному опромшенш тварин у сумаршй доз! 4 Гр.

У виновному пострад1ац1Йному перюд1 тптко виявилися гемо-стгимулюю'п властивосп мшерально'х води "Нафтуся". Протягом усього експерименту спостер1галася тенденщя до повноцшного вщновлення уах клшш як периферично" кров!, так 11х юстково-мозкових прекурсор1в при навантаженш тварин мшеральною водою та продуктами трансформацп озокериту аутохтонною мгкрофлорою Нафтуа.

ГНсля 24-денного навантаження тварин дослщжуваними тест-родинами функциональна активгпсть ккткового мозку вщновилася, про що евщчило, в першу чергу, збшьшення млькосп мюслокарющтв до 1178,0+_84,0 Г/л у груш напування Нафтусею, та до 898,0+_58,0 Г/л у груш напування ВОМ-метаболттми, проти 804,0+_75,0 Г/л у контроль Мгготичний ¡ндскс зрк до 10,96 +_ 1^38 % у контрольш'й груш; до 15,2 +_ 1,10* % (р < 0,05) у груш, де ткарини отримували мшеральну воду та до 13,5+_1,04 %, у груш, де тварини отримували В О М -м ста бол ¡ти. Збыьшення кшькосп мо-лащих диференцшючих клггин м1елощного ряду призвело до зро-стання юстковомозкового ¡ндексу дозр1вання нейтрофшв до 0,765+_0,175 у контроль та до 0,987+_0,125 * до 0,814 +_0,124 у трупах напування Нафтусею та ВОМ-метаболггами вщповщно. У прадцес1 вщновлення зростав як вщеоток, так 1 абсолютна кьтыисть мошодих клггин М1СлоУдного ряду, причому у груш, яка отримувала мшеральну воду, Тх величини були ¡мов1рно вищк бласти 36,75 +_ 3,65* Г/л проти 17,04 +_ 2,33 Г/л, пром!елоцити 31,09+_4,35* Г/л проти 17,37+_2,65 Г/л, м1слоцити 79,16+_6,95* Г/л проти 56,75 +_2,60 Г/л у контрол1 вщповщно.

Це знайшло свое вщображення у показниках периферичноТ кров1, де вм!ст лейкоцитов вщновився на 56,4 % у контрольнш

груш, на 77,3% у груш напування мшеральною водою та на 67,3% у груш напування ВОМ-метаболггами, 1 на кшець експерименту становив: у контрольнш груш - 8,16+_0,71 Г/л ; у груш напування Нафтусею11,0 +_ 1,04* Г/л; у груш, якш давали ВОМ-ме-таболтл - 9,55+_1,44 Г/л (мал.1).

а-п \ОИ!ро,ЧЬ

11т1 1о) -.л г i -у| !а

ч ч ГЕРА.'.г-^Т'. 1МЫД гг-^нл Л Л ГР>ПА НМ'ММНИЧ Р)ОМ-МГ"ГЛиУИ"(АМИ

Мал. 1. Вплив Нафтуа та ВОМ-метаболтв на вмкгг лейкоцитов у опромшених щурт

За початковою шсляпроменевою лейкопешсю оидував пщйом числа лейкоцитов, заресстрований на 6-й день шсля завершения променевого ураження. Вш найменш виражений у контрольшй груш 1 йога величина достоверно бшьша у вах трьох дослщшх трупах, серед яких максимальний результат спостср1гався у груш напування метаболками ВОМ. На 11-й день заресстровано

СПРОМН »пня

^ 2.Гр зГр 4Гг

-/ О Л С' 6 11 18 2.Л ДШ ЕКСПИРИШ! П У

повторне зменшення кшькосп лейкоцитов, найбшьш глибоке у контрольна rpyni i достов1рно менше у трупах напування тест-рщинами. Збшьшення кшькосто лейкоцитов швидше i повноцшшше вщбувалося у rpyni тварин, як1 приймали мшеральну воду Нафтусю, за нею слщувала група, де напування проводилося ВО М - метабол ¡та м и, що свщчило про позитивний вплив тест-рщин на вщновлення функцюнальноТ здатносто кровотворноТ сисгеми на 24-й день шсля опромшення.

Крива зображення кшьюсних змш сегментоядерних нейт-рофиив повторювала граф!чний малюнок змш киькосто лейкоцитов. На 24-й день у Bcix чотирьох трупах абсолютш величини нейтрофиив сягнули норми. Вщсоток нейтрофшв периферичноТ кров1 теля опромшення в середньому у два рази перевищував вихщш даш i залишався таким до кшця ек-сперименту у Bcix трупах: у контрол1 55,3+_3,78 % проти 26,0 +_ 1,0 % вихщних даних, превентивнш rpyni - 44,6 +_ 4,69% проти 22,3+_0,29 % , терапевтичнш - 51,14+_2,14% проти 29,7+_2,0%, rpyni напування тварин ВОМ -метаболггами - 59,14 +_ 6,47% та 29,7+_2,0 % вщповщно.

Очевидно, що вщносний нейтрофЬтьоз був зумовлений, в першу чергу, тсляпроменевою л1мфопешею. У проведе-ному експерименто висока радювразлив1сть Л1мфоцитов вщобразилася у чотирьохкратному зменшешп Тх кшькосто та неповному вщновлент на 24-й день лкування. Якщо вщсоток л1мфоцитов (иропдно не вщр1знявся у дослщнш та контрольнш трупах, то виходячи з абсолютного вм1сту цих кштин, можна зазначити, що у трупах, де тварини отримували Нафтусю та ВОМ-метаболгги, вщновлення периферичноТ кров! вщбувалося з теиденщсю до властивого щурам л!мфощного типу лейкоцитарноТ форму-ли, причому це вщбувалося з достатньою долею iMOBipnoori (табл.1).

Таблиця1.

Змши абсолютних величин л1мфощтв пщ впливом мшерально! води "Нафтуся" та ВОМ-метаболтв у опромшених тварин

Дрслщш групи: Показпики у Г/л 1 2 3 4

Вихщж ДЗШ 9.760+_0.065 9.568+_0.67 9.701+_0.49 9.701+0.49

Опромшення 4 Гр 2.53+ 0.48 2.91+ 0.48 2.89+ 0.31 2.79+ 0.99

Дш гпсля

опромшення 9 3.05+ 0.69 6.43+ 0.49* 5.52+ 0.49* 7.30+ 1.16*

16 2.14+ 0.44 3.57+ 0.57* 5.16+ 1.56 4.59+ 1.15*

24 2.72+ 0.60 4.39+ 0.48* 4.59+ 0.52* 2.91+ 0.60 !

Примака: тут 1 надал1 * - р < 0,05.

При анал1з! змш з боку кл!тин еозинофшьного ряду привертае увагу той факт, що у периферичнш кров1 тварин, як1 отримували Нафтусю 1 ВОМ-метаболгги, вщсоток еозинофиив був вищим про-тягом усього 24-денного вщновного перюду. I хоча пщ кшець екс-перименту вш перестав ¡мов^рно вщр1знятися вщ показшшв контролю, зате абсолютш величини дих ¡оптин залишалися до-стов!рно вищими: 0,20 +_ 0,008 Г/л у груш напування Нафтусею, та 0,15 +_ 0.005 Г/л при напуванш ВОМ-метаболггами, проти 0,081 +_ 0,003 Г/л у контрольнш груш. Даш перифери пщтверджувалися показниками парщйноТ еозинофшограми: кктково-мозковий ¡ндекс дозр^вання еозинофшв 1мов1рно змен-шився теля опромшення 1 становив у контрольнш груш 0,79+_0,24 (р < 0,05), превентивно 0,63 +_ 0,31 (р < 0,05), проти вихщного -1,13+_ 0,23. ГПсля проведения 24-денного курсу лисування його значения у трупах тварин, як1 отримували Нафтусю, майже сяг-

нули BixiflHHx даних: 1,07+_0,19 та 1,09+_0,21. У контрол1 цей по-казник залишився у 2 рази меншим.

Вщм1нностей в ди намш1 шсляпроменевсн регснерацп базофшв i монощгпв м1ж дослщними трупами не виявлено.

Через 24 дш шсля завершения променевого ураження у конт-рольшй rpyni кшькють тромбоцитов ввдновилася на 1/2, а у дослщжуваних трупах на 2/3 у пор1внянш з вихщними даними i становила: 145,0+_13,48 Г/л у контроль 195,1+_11,6 Г/л у дослщнш rpyni тварин, яю приймали Нафтусю шсля опромшення та 201,21+_8,85* Г/л у rpyni де напування проводилося мета-болтами ВОМ. Вищ1 показники у дослщних трупах спостер1галися протягом усього курсу лжування. В1дновлення кров'яних пластинок забезпечувалося ефективним тромбоцитопоезом: ш'дсоток ме-гакарющтв у rpyni напування Нафтусею становив 1,48+_0,34 та 1,52+_0,24 у rpyni напування ВОМ-метаболгами, проти 0,88+_0,21 у контрольнш rpyni. Вщповщно, у трупах, як1 отримува-ли тест-рщини, юлынсть тромбощтв вщновилася до нижньоУ меж1 видово1 норми, хоча потр1бно зазначити, що повного вщновлення не вщбулося. Це пщтверджус серйозшсть ураження кровотворноТ системи у проведеному експерименть

За 24 дш застосування мшеральноУ води Нафтуа вщбулося вщновлення еритропоетично'1 функци KicTKoeoro мозку, про що свщчив абсолготний bmi'ct молодих еритропоетичних клтш: еритробласти, пронормоцити у конгрол1 становили 7,07+_1,29 Г/л i 15,44+_1,85 Г/л; у rpyni напування Нафтусею - 14,61 +_ 1,65Г/л ( р < 0,05 ) та 27,8+_ 3,18 Г/л (р<0,05); у rpyni напування ВОМ - метаболами - 13,29 +_ 0,98Г/л (р < 0,05) та 19,04 +_ 2,78 Г/л (р < 0,05) вщповщно. Ви1Щ юльюсш показники молоцих npeKypcopie еритропоезу у трупах, де тварини отримували тест-рщини, привели до ретикулоцитозу у периферичнш кров1, який залишався незмшним до кшця курсу л!кування. BiH забезпе-чив стабьчьшсть показштав червонокр1вщв, позаяк на 24-й день кшьюсть еритроципв та концентрашя гемотлобшу у дослщних трупах сятнули вихщного р1вня (табл.2).

Пщтверджснням повноцшного вщновлення гемопоезу була люмш1сцентно-м1кроскошчна картина юсткового мозку, яка спо-стер1галася через 24 дш теля опромшення. Вщсутшсть вогнищ мжронекроз1в свщчила про ел1мшацш продуктов розпаду пошкод-жених клгош \ нормал1защю кровотворно'! функци Юсткового мозку у вах дослщних трупах.

Таблиця 2.

Вплив минерально'! вод1 Нафтус1 на вщновлення гемоглобшу, ерит-роцит!в та рстикулощтв у опром1нених щур1в

Форма дослщу I групп Гемоглобин г/л Еритроцити Т/л Ретикулоци-ти г/л

1 156.8 + 5,5 7,45+ 0,17 8,2+ 1,2

2 154,7+ 3,7 7,53+ 0,24 7,8+ 1,0

Вихщн1 даш 3 165,3+ 3.1 7,23+ 0,31 9,3+ 1,2

4 158,4+_1,7 7,39+_0,26 8,7+1,1

Опром1- 1 138,4+ 2,6 6,84+ 0,18 5,6+ 0,5

2 139,2+ 3,4 7,49+ 0,20* 10,4+ 2,2*

нення 3 156,2+ 3,0 6,76+ 0,20 5,7+ 1,0

4 Гр 4 137,6+_4,5 6,88+0,25 5,3+_0,9

1 140,4+ 5,4 5,91+ 0,24 10,0+ 2,3

2 155,1+ 1,6 6,71+ 0,15* 16,9+ 2,6*

9 3 145,4+ 4,1 6,71+ 0,39 10,0+ 0,9

4 156,7+ 3,9 6,54+ 0,33 14.1+-1.8

Дш п1сля

опром1нення 24 1 2 3 4 142,0+ 4,0 152,3+ 3,2 162,0+ 3,3 168,3+ 10,4 6,50+ 0,39 7,02+ 0,23 7,68+ 0,15* 7,99+ 0,44* 6,4+ 0,9 15,3+ 2,8* 14,4+~2,5* 13,2+ 3,6

Фракцшне опромшення щур1в у сумарнш доз1 4 Гр призвело до збшьшення частоти хромосомних аберацш, яка була ¡мов1рно одинаковою у вах трупах. Основним видом аберацш були дицентрики та делецн, серед яких переважали одиночш фрагмента. Майже у 2 рази збшьшилася ктьысть анеупло'щних клтш, зросло число клтш з множинними пошкодженнями - 14,8 +_ 1,39 та 16,6 +_ 1,50 у контрольнш та дослщнш трупах вщповщно.

На 24-й день виновного перюду к1льк1'сть аберацш залишалася пщвищеною, в основному за рахунок пошкоджень хроматидного типу. У груш тварин, як1 отримували Нафтусю чи продукти життсд1яльносп вуглеводеньокислюючих м!крооргатзм1в, частота делещй становила 2,4 +_0,51* та 1,8+_0,37* вщповщно, тод! як у контроле 4,2+_0,58; кшьккть клтш лише з гепами була -0,4+_0,24* та 0,8+_0,37 у трупах напування Нафтусею та ВОМ-метаболп-ами проти 1,2+_0,37 у контроль Достов1рно менин \ су-марш величини уах виявлених клтш з аберащями: у контрольнш груш 4,0+_0,55, терапевтичнш груш - 1,6+_0,24* та 1,4+_0,24* у груш, яка отримувала продукти трансформацй озокериту аутох-тонною мжрофлорою Нафтусь

Таким чином, немас даних, як1 б свщчили про зменшення ура-ження хромосомного апарату кровотворних кл1тин при превентивному застосуванш Нафтуа, зате и прийом у виновному перюд! приводить до зменшення частоти хромосомних аберащй у юнтинах к1сткового мозку на 24-й день шсляпроменевоУ гемопатп.

Експеримент з цитостатичним спустошенням Легкового мозку чп-ко виявив гемопрогсктити властивосп Нафтусь Змши показ-ниюв периферичноУ кров1 тварин, яким вводили пофосфамщ. були типовими для введения цього препарату - розвинулася Ч1тка лейко- 1 л1мфопешя, а також тромбоцитопе!Йя, при незначному зменшенш чисельносп еритрощтв.

Результатом впливу тоофосфамщу на к1стково-мозкове кроветворения стало в1ропдне зменшення к1лькосто м5елокарюцитов до 1054,5 + _83,9 Г/л та до 1116,3 +_64,1 Г/л в трупах, де вводився тоофосфамщ, проти контролю - 1293,8 +_ 10,9 Г/л, де тваринам вводили ф1зюлопчний розчин. В основному вщбулося ураження прол1феруючих клшш. Так,кшьккпъ пром1слоцитов зменшилася у 1,5 та 1,3 рази, а м1слоцит1в у 1,3 та 1,2 рази у контрольно-дослщшй та дослщнш трупах вщповщно. Водночас число ба-зофЫв у к1Стковому мозку збшьшилося у 1,8 та у 1,4 рази у трупах введения цитостатика I залишалося таким до кшця експери-менту. Звертае на себе увагу факт меншого ураження л1мфоцитов к1сткового мозку тоофосфамщом на фош напування тварин Нафтусею. Якщо у контрольно-дослщнш труп! \'х вмкгг становив 1,32+_0,44* Г/л проти 2,88+_0,41 Г/л у контроле то у дослщнш груш вш залишався на р!вш 2,14+_0,38Г/л. Це шдтверджуеться 1 даними спленограми, де к1льк1сть прол1мфоцитов 1 л1мфоцитов у груш напування Нафтусею не вщр1знялася ¡мов1рно вщ контролю.

У периферичшй кров1 тоофосфамщ викликав значне зниження числа лейкоцитов. ГПсля 10 ш'скцш IX ки1ьк1сть зменшилася у 4,4 рази в дослщнш груш 1, лише у 2,7 рази у груш тварин, яи пара-лельно отримували Нафтусю. Вщповщно щ величини станови-ли 3,66+_0,36 Г/л та 4,75+_0,40 Г/л проти 9,39+_0,84 Г/л у контроль Протягом 18-денного "вщновного" перюду число биюкр1вщв вщновилося до нижньо1 мсж1 видово1 норми, насампе-ред за рахунок популяцн сегментоядерних нейтрофшв, юлыпсть яких сягнула вихщних величин. У груш тварин, як1 отримували мшсральну воду Нафтусю, кшьюсть лейкоцитов сягнула нижньоТ гранищ норми вже на 5-й день, а у дослщнш груш - на 8-й. До кшця Л1кування вона вщновилася пщ впливом Нафтус1 на 91 %, а спонтанно вщновлення вщбулося лише на 58 %, хоча вихщних да-них, по закшченню 18 дшв, цей показник не сягнув у жоднш груш.

Цитостатична лейкопешя забезпечсна, в основному, за рахунок зменшення кшькосто л1мфоцитов: у контрольны труп! у 5,4 рази, та у 2,9 рази - у дослщнш груш. Спонтанне вщновлення лимфоцитов вщбулося на 46%, а у груш напування мшеральною водою на 93,9%. Таким чином, при прийом1 мшеральноТ" води збер1гався властивий щурам л1мфоцитарний тип лейкоцитарноТ формули.

На 5-й день виновного перюду спостер1галася еритропешя у контрольно-дослщшй груш через зменшення чисельносто ертро-цитов на 0,8 Т/л I на 15 г/л вм1сту гемоглобшу. Результатом пригшчення еритропоезу було зменшення еритробластов та про-нормоцитов ккткового мозку у 2,8 рази у контрольно-дослщнш груш. У груш тварин, яких напували Нафтусею, величини моло-дих кл1тин червоного ряду хоча I були знижеш, але не вщр1знялися доспдарно вщ контролю. Збереження молодих прекурсор1в еритропоезу сприяло в кшцевому результато вщсутносто розвитку цито-статичноТ анемй при напуванш тварин мшеральною водою.

Отримаш результати кыьккних та ямсних змш кровотворноТ системи при цитостатичному ураженш оргашзму вщтворювали спотворення гемопоезу, як1 спостер1галися при опромшенш.

Таким чином, якщо в дослщд з опромшенням ми не отримали ч1тких даних стосовно гемопротективних властивостей Нафтуа, як таких, що захищають ус! клтши кров1 вщ пошкоджуючого впливу опромшення, то на основ! експерименталышх даних з цитостатич-ним ураженням кровотворноУ системи можна стверджувати, що курсовий прийом мшеральноТ води зменшуе радюм!метичне ура-ження клтш кровь

ВИСНОВКИ:

1. Загальне чотирьохкратне опромшення щур1в у сумарнш доз! 4 Гр приводить до розвитку характерного к1стково-мозкового синдрому, з вираженою лейко-, тромбо- та еритропешсю. Десятиразове введения т1офосфамщу, через день, в доз! 3 мг/кг, вщтворюе картину променевого ураження кровотворноУ системи з такими ж харак-терними змшами периферично'У кров!.

2. Мшеральна вода "Нафтуся" вол од ¡с гемостимулюючими вла-стивостями при променевому ураженш тварин у сумарнш доз1 4 Гр за рахунок:

— меншого спустошення юсткового мозку та швидшого вщновлення його функцюнальноУ активносп у пострад1ашйному перюд1;

— швидшого та повноцшшшого вщновлення кшькосп юитин периферичноУ кроги;

— вщновлення лейкоцитарноУ формули з властивим щурам Л1"мфоцитарним профшем.

3. При курсовому двадцятиденному прийом! Нафтуа, на фон! цитостатичного ураження кровотворення, дашй мшсральшй вод1 притаманш гемопротективш властивоси, що проявилося у:

— зменшенш руйшвного впливу на лейкоцита у 1,7 раз1в, л1мфоцити у 1,5 рази та тромбоцита у 1,3 рази;

— вщсутносп розвитку анемн.

4. Мшеральна вода "Нафтуся" та продукта трансформаци озокериту вуглевод^ньокислюючими мжрооргашзмами приводять до зменшення частоти хромосомних аберацш клтш юсткового мозку у вщдалений перюд шсляпроменевоУ гемопатн.

5. Продукти мжробноУ трансформаци озокериту вщтворюють ге-мостимулююч1 властивосп мшеральноУ води "Нафтуся" , що посе-редньо свщчить про генез бюлопчно активних оргашчних речовин води.

6. Змши юлькосп лейкоците та л!мфоцит!в, як високочутли-вих показник1в, як! характеризую™ стан системи кровотворення при рад1ащйному ураженш оргашзму, можуть бути використаш в якост1 критерив оцшки ефективносп проведсного санаторно-курортного лкування.

7. На основ! отриманих результате показана реальна мож-ливкть модершзацн лжувального процесу та розширення показ1в до санаторно-курортноУ реабштацн людей, уражених радюактивним випромшюванням.

Список опублшовапих наукових праць за темою диссртаци:

1. Влияние минеральной воды Нафтуся на лейкопоэз у крыс / / Проблемы патологии в эксперименте и клинике, научные труды. -гЛьвов, 1993. - т.Х1У - С. 19-24. (соавт. С.В.Ивасивка, М.М.Ков-баснюк).

2. Влияние лечебной воды "Нафтуся" на лейкопоэз крыс поме облучения // Труды Международной научной конференции. -Кишинев, 1995. - С. 59-60 (соавт. С.В.Ивасивка, М.М.Ковбаснюк)

3. Восстановление пострадиационной тромбоцитопении у крыс под влиянием лечебной воды "Нафтуся" // Труды Международной научной конференции. - Кишинев, 1995. - С. 58 (соавт. С.В.Ивасивка, М.М.Ковбаснюк).

4. Вплив реабиитацй' на курорт! Трускавець на показники гема-то^мунного статусу оргашзму, пщданого дп малих доз рад!ацп. //Галицький л!карський в^сник. - м. Льв!в. - т. 2, число 1.-С.28-31. (соавт. Панасюк С.М., Алексеев 0.1., Попович 1.Л., Саранча М.В.).

5. Вплив мшералыгоТ води "Нафтуся" на гемопоез рад!ацшно уражених щур!в // Тези доповщей науково-практичноТ конфе-ренцн. - м.Трускавець, 1996. - С. 29-30.

6. Особливосп реабинтацн потершлих вщ Чорнобильсько"! ката-строфи на курорт! Трускавець: Тнформащйно-методичний ма-

тер1ал. - Трускавець, 1996. - с. 10. ( cniB. ГЛ.Стеценко, БЛ.Ак-сентшчук, С.ВЛваавка).

Ломейко С.Н. Влияние минеральной воды "Нафтуся" на гемопо-эз при радиационном воздействии на организм.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.OS - патологическая физиология. Львовский медицинский институт, Львов, 1996.

Минеральной воде "Нафтуся" свойственны гемопротективные и гемостимулирующие свойства. Курсовой прием минеральной воды на фоне цитостатического поражения организма уменьшает разрушающее влияние на лейкоциты, лимфоциты, тромбоциты и предупреждает развитие анемии. После лучевого повреждения организма, Нафтуся содействует восстановлению функциональной активности костного мозга, что в свою очередь приводит к скорому и полноценному восстановлению всех клеток периферической крови. В отдаленном периоде потлучевой гемопатии уменьшается частота хромосомных аббераций клеток костного мозга. Биотехнологический аналог минеральной воды (продукты микробной трансформации озокерита аутохтонной микрофлорой Нафтуси) воспроизводит ее гемостимулирующие свойства. На основе полученных результатов показана реальная возможность модернизации лечебного процесса и расширения показаний к санаторно-курортной реабилитации людей, пораженных ионизирующим излучением, на курортах, с минеральными водами типа Нафтуся.

КлюMORI слова: гемопоез, радшщя, Нафтуся, ураження, вщновлення.

Summary.

S. Lomeiko. Influence mineral water "Naftussya" on haemopoesis of the organism depressed by radiation.

The Dissertation for search of the degree of candidate of medi- cal science on speciality 14.03.05. - Patologycal Physiology. Lviv State Medical Institute. Lviv, 1996.

The mineral water "Naftusia" has haemoprotective and haemosti-mulating properties. The usage of mineral water by cytostaticaly de-maged organism slows down the destructive influence on leucocytes, erythrocites, thrombocites and prevents from anemia. After radio-active affection of human organism, "Naftusia" helps to restore the functional activity of marrow and it causes soon and full-bodied restoration of peripheral-blood cells. Biotechnological analog of "Naftusia" re-creates its haemostimulating properties (the product of microbe transformation of ozociritum caused by authohtonic micro flora of "Naftusia"). The real possibility to widen and pre-resort rehabilitation of people, depressed by radiation, at spas is shown on the strength of received results.