Автореферат и диссертация по медицине (14.00.17) на тему:Влияние гипербарического стресса на содержание макро- и микроэлементов в органах и тканях белых крыс

• - у

» . л

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ ХАРКШСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ 1НСТИТУТ

На правах рукопису

КУЗНеЦОВ Вячеслав Михайлович

ВПЛИВ Г1ПЕРБАРИЧНОГО СТРЕСУ НА ВМ1СТ МАКРО- I М1КРОЕЛЕМЕНТ1В В ОРГАНАХ I ТКАНИНАХ Б1ЛИХ ЩУР1В

14.00.17 — нормальна ф1зюлог1я

Автореферат дисертацП' на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ХАРК1В — 1992

Робота биконана в Харк1Вському медичному шституп МОЗ Украши.

Науковий кер1вник — доктор медичних наук, професор, ака-демж АНТК Украши Серпенко Микола Григорович.

Офщшш опоненти:

доктор медичних наук, професор Майоров Олег ЮрШович;

доктор бюлопчних наук 1ванюк бвген Григорович.

Провщна установа — Кшвський державний ушверситет.

Захист вибудеться « }Ч » Ычня 1993 р. на зааданш спещал1-зовано! вчено! ради Д 088.23.04 при Харивському медичному шститут! МОЗ Укра1ни, Харшв, 310022, проспект Ленша, 4.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Харк1вського медичного ¡нституту. .

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР СПЕЦ1АЛ130ВАН01 ВЧЕН01 РАДИ кандидат бюлопчних наук

Автореферат розшланий «

»

1992 р.

Жубржова Л. О.

Типография ВИРТА

i if':-' 1'чдч --

Ятлел 1 * ~ дяссзг^кГ;

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми. В останн! роки накопичена достатня к!льк1сть знань, котр1 св!дчать про зы!ну характеристик функ-ц|ональних систем п!д впливом природних та штучно створених г}пербаричних умов (В1нкичук H.H. 1975, Т1мофеев H.U. та front, 1980; Войткввич B.I. I9B4; Апанасенко ГД. та 19B4J Бре-слав I.C.,1984; Ыеделянозський А.М.,1987; Вартонян O.A.,1989).

На думку 61льшост1 автор!в г!пербаричний стрес в початно- . зому пер{од} викликае розвиток пристосовних реакц|й, в тому числ!, посилення метаболfчноi активност{ клiтин, спряыованих на Шдтримання эагального р!вня гомеостазу (Браун А.Д., Може-нок Т.П.,1987).

Зм1ни, як1 спостер!гаються в цьому пер1од! на кл!тинному та молекулярному р|внях, створюють основу для формування пато-лог1чних реакцМ у випадках зб1лыпення тривалост! або сили г1-пербаричноУ -дг i.

В умовах rlnepöapii" в1дм1чаються icTOTHi зы!ни в б!лково-л|п!дних взаемов1дносинах, вгдбуваеться збиьшення як анаероб-ного, так i аеробного дихання та обм!ну. Висловлена думка (Молдип . Tewfe, 1977), що в багатьох випадках п!дтримуеться не ыорфолог!чний стан визначених структур, а 'ix функц1я.

Маються пов!домлення про актив1зац1ю в!льнорадикального окисления при запальних процесах, стресових станах та 1нше

На думку цих автор!в, деф!цит антиокси-цантних фермент!в може вхдм|чатися в раз! недостатку таких елемент1в, як м|д1, цинку, магнЮ, необх{дних для синтезу i проявления активност! супероксидд1емутази, глутат1ону.

0кр1м цього, висловлена думка (Браун А.Д., Моженок Т.Н., 1987), що гШербаричний вплив приводить до значного напруження регуляц!йноУ координуючоУ функцП' ЦНС, що,в своо чергу» при зб!льшенн1 часу д1i викликае и розладнання. Ut процеси визна-чаються,в першу чергу,станом нейронних мембран t трансмембран-ноо прониклив1стс, що приводить до виходу у м!жкл1тинний прос-Tip целого ряду елемент!в, спочатку як пристосовноУ реакцП орган1зму, а при зб!льшенн{ часу 1 сили д|У - до виникноння патолог{чного процесу у в}дпов1дь на г!пербаричний стрес.

"'Виявлено, mo при дН надм!рного тиску кисню виникас п!дсилення перекисного окисления л!п!д!в (Крепе 1984, KovachiC. HOMBOld N 1981), що викликас на думку Cctd SM. hiaovik 2 (Ъгш) появу надм!рно!Е к1лькоет! в{льних радикал1в, як1 вступаоть в р!зн! реакцН i приводять до утворення потенц!йно токсичких ре-

човин ( РШт et.ai 1978, KsvaMh S.8, 1978, Kovuhlk,

HHJlflO&ld N 1981). Проте не ясно, яка роль в адаптац{йних про-цесах притаманна систем! макро- i ы!кроелемент!в.

Можливо припустити, шо макро- i м!кроелементи включаются в ц| процеси через cbo'j специф1чн! фунхцГ1,стабШзуючи биково-л!Шдн{ комплекси, зм1нюючи активн!сть фермент!в, а також Тх локальн! електрох!м!чн1 град{енти. Е1дома роль макро- i Mfкро-елемент!в у регуляцП перекисного окисления л!п1д1в.

В|домо, ш г|пербаричний стрес приводить до зм!ни збудли-вост! нервово? системи, включаючи виникнення Ппербаричних су-домних стан!в, або наркозу.

Ё свою чергу, мае ы{сце наявн!сть взасмозв'язку ы1к р{внем збудливосг-i головного ыозку i реакц}сю ор'ган1зму на стресовий вплив (Судаков К.В. 1981; Л1совський &А, Сенков В.В. IS74', Апанасенко Г.Л. 1975, Ыеделяновський A.M. 1987t<5otto/U£m ,. НаккагеШ 1972, 1979)..Можна припустити, що роз ви-

ток г{пербаричного стресу в значн*й и!pi залежить в1д р{вня збудливост! головного мозку.

В1домо, шо у тварин з кеодшковим р|внеи збудливост! головного мозку, будов! kictkobqi тканини,_вм}ст{ гормон}в, як! регулюють м!нёральнйй обм!н (СерНенко Й.Г. ,1983),а~у ос!б з над м!рно*> эбудлив!сто нервово! системи зменшуеться м!неральна на-сичен!сть головного ыозку (Крушинеький з сп!вавторами, SottQ.-

пШ 1972, Xtdym , уцпЩ gt.ot 1979).

Щл! та задач! роботи. Виходячи з вииесказаного, метою qic'i роботи було вивчення взаекозв^зку м!ж р!внем г|пербарич-ного стресу та bmictom окремих макро- i м!кроелемент1в у органах t тканинах у тварин з р!зним р!внеи збудливост! головного мозку.

Досягнення поставлено'! мети зд1 йснювалось шляхом розв'язан-ня таких основних задач:

I. Вивчити вплив г1пербарично'1 дП pi3Ho'i 1нтенсивност1

(и,1-и,7 Ша на протязг 20 хвилин) на вм1ст кал1п, натр!», каль-ц{ю, магн!о, цинку, м1д{ та зал!за в органах { тканинах - кор{ великих гНвкуль^мозочку, довгастому мозку, серц!, нирках, печ!н-ц!, селеэ!нц{, м'язах, кров} у тварин з р!зним р!внем ауд|оген-ноТ зб.удливост{ головного мозку.

2. Виявити особливост1 включения системи макро- 1 м!кро-елемент1в в реакфю на г!пербаричний стрес у щур|в а р1зним р!вкем збудливост1 нервово1 системи."

3. Провести кореляц^ний анал!з взасыозв'язку м!ж вм1СТом окремих елемент}в у органах 1 тканинах в залежное?! и!д {нтен-сивност! .г1пербаричного стресу.

4. Досл{дження впливу емоц1Иного стресу на вм!ст макро- I м1кроелемент1в у р1зних органах I тканинах.

5. З'ясувати, чи е реакц{я системи ыакро- I м!кроелемент1в на стрес специф!чною для даного виду дН', чи носить неспециф1чч чий характер.

Наукова новизна { теоретичне значения поботи

1. Вперше досл!джено вплив г{пербаричного стресу на структуру пулу макро- I мгкроелемент{в оргаМзму.

2. Вперше показана р!зниця м{* реакц1ями систем регуляцП шкро- 1 м}кроелемент!в у тварин з неодткоров збудлив1стю головного мозку в умовах г{пербаричного впливу.

' 3. Доведано, що реакц}я макро- 1 м!кроелемент1в на стрес шсить специф!чний характер ! залежить в1д виду стресу та р!вня )будливост! головного мозку.

4. Виявлено, що матриця кореляц!йних зв'язк!в м!ж вм{стом жреыих елемент{в е високочутливим критер|ем оцЫни реакц}Т >рган1зму на стрес.

Практичне значения роботи

Матер1али даного досл1Д»ення можуть бути використан! для юзробки метод!в прогнозування реакцН орган1зму у ос!б, шо »находяться п!д впливом надм{рного тиску, а також для розробки штогенетично обгрунтованого методу Щдвшення стШкост! орга-Нзму до г|пербаричного стресу ! проф|лактиц1 несприятливих

насл!дк!в впливу п1двишеног6 тиску газового середовиша.

Апробация роботи

ОсновнI положения дисертац1йноК роботи викладен! на 13 з*Кз-д! ф!з!олог!в УкраХни (1991), 1 Всесоюзн!й конференцП', присвя-чен1й медико-б!олог1чним аспектам п!дводних занурень ( .Лен{н-град, 1989 р.)'» Обласн!й конференц!У молодих вчених "Актуальн! проблеми медицини та науково-техн!чний прогрес" ( .Харк1в,1988, 1989, 1990 pp.), а також опубл!кован! в семи працях.

Основн! положения, як! виносяться на захист

1. Макро- i м!кроелеыенти с нев!д*емкою частиною процес!в адаптац!Г орган}эму до впливу Ппербаричного та емоц!йного crpectB.

2. Зм!ни в пул! макро- 1 м!кроелемент!в с специф!чною реак-ц1ею орган1эму, що залежить як в!д особливостей стресформуючо-го фактору, так 1 в!д сипи його дН.

3. У тварин з р!зним р!внем ауд!огенно| збудливост! головного мозку мають м!сце сво!, притаыакн! даному типу реакцП

в систем! макро- i м!кроелемент!в на вплив неодаакових вид!в стресу в р!зних органах i тканинах.

4. Ыатриця кореляц!йних зв'язк}в м1ж bmIctom елемент!в в органах i тканинах е високочутливим критер!см оц!нки реакцН' орган!зцу на р!зн! види стресу.

Структура та обсяг роботи

Дисертац!я викладена на 150 стор!нках машинописного тексту 1 включае вступну частину, огляд л!тератури,матерiалiв I мето-д!в досл!даень, 4 роздШв, в яких викладено результати власних досл!д!в, висновк!в, а також списку цитовано! л1тера1,ури, який вм!щуе 235 найменувань.

Текст дисертац!i !люстрований 23 таблицями ! 33 малюнками.

3MICT РОБОТИ

Матер!али и методи досл!ддень

Для експеримент!в в робот! були використан! б!л! щури ма-сою 140-180 грам!в, як! по чутливост! до ауд!огенного пОдраз-ника були роапод!лен! на дв! групи: з високою (В) та низькоо(Н] судомноо готови!стю.

В|дб1р тварин по р!вно ауд1огешкн збудливост! головного ыозку проводився в!дпов{дн9 до методики, що аiдома э л 1 террту-ри (Д.В.Крувшнський та {ня!,1958; В.1. £лк{н,1971*, 0,А.Захар1я 1974 та ГнаН).

Як звуковий подразник використовувалось звучания електрич-ного Дов!нка, тривал1ета 120 секунд и { гучн!стю на р{вн! п!д-логн камера 96 дб. Реакц{п тварин оциговалася в балах.

¡5 тварин, шо були гпдцаи! д!х аутогенного подрэзника, було сформовано дв1 групп:

I група - тварини з низькою збудлив{ста (0 бал}, в, група Н);

П група - тварини з високою ауд1оганноо збуддив1стю (3-4 ба~ ли, група В).

Тварин використовували в експеркиент! не ран{ше н|х чэрез два ?нжн1 П1сля еуд{егенного тесгування.

Тварин «грицалк в звичайних умовах в!варЮ ХаргЦвського ме-дячног'о {нстктуту на стандартному рац|он{. Експэрикенти роби-яис:> в зимово-весняний (с1чень, лвтий, барезень) та л1тньо-осп-ш! К (липень, серпеиь, вгресень) пер{оди.. Для виклаченяя вшшву добошх б1оритм{в заб{р катар1алу робився в один 1 той Н8 час з Ю до II годинй ранку.

Для отркмання С1олог1чного ыатер1&лу на задан Ш "глибин!" иеми був ствсрений спец|альний пристр{й - барокамера.

Конструщ!я барокамери захищена авторським св{доцтаом £ .1489009 (приоритет з}д 27.10,86 року). Швид!:{сть п{дйоцу тирку в барокамер! дар!пнов&па 10 цетрам ка хвшшну. Тварини витрш^увалися на "глибин}" 1'0, 30, 50, 70 метр!в протягом 20 хвилин, п1сля чого 1'х декап^тували, заморожували у р!дкому азот|, энижували тиск у барокамер! до р!вня тиску навколишнього середавиша ! робили заб!р иатер1влу для досл!даень. Моделовання емоц!йного стресу робили, використовуючи експериментальну модель типу "конфликт еферентяих збудаснь", розроблену в лабора-•горП" професора £л!.Ведясва (Ф.П. Ведяев, 1975; Ф.П.Ведяев, Т.Н. Воробйова, 1983). В наших досл!дах експериментальний еыо-ц!йний вплив в}дбувався на протяз! 20 хвилин. Щсля зак|нчення експериыенту тварини заморожувалися в посуд! з р!дким азотом для подалыпих досл^джень.

Для вивчення макро- 1 м{кроелемен?!в в сироватц! кров! 1ь органах I тканинах використовувався метод полуи'яноК фотометр!I

та метод атоыно-абсорбуючоi електрофотометрП (В.Прайс, 1976).

Ёивчек! органк висушували у термостат! до встановлбння пост!йно! ваги, Результати досл|д»ень розрахован! для сироватки кров! в мШмолях на л!тр для кал!ю, натр!о, кальц!ю 1 магн!п та для цинку, м!д! 1 зал!за у м!кромолях на л!тр; для орган!» t тканин у ыШграыах на 1000 грам!в сухо! ваги. ОдержаниЙ натер! ал оброблено з використанняы загальноприйнятих метод!в ма-теыатично! статистики (А.Н.КудЫ, Г.Г.Пономарьова, 196*7; А.Н.Ли-сенов та |нш|, 1979; та Iren!).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЕНЬ ТА ÜX ОБГОВОРЕННЯ I. БПЛИВ ППЕРБАРИЧНОГО СТРИСУ НА Ш1СТ МАКРО- I М1КР0ЕЯЕМЕНТ1В

I.I. Щурн э ниэьким р!внем ауд!огенно1' збудливост! головного мозку

Нами були виявлен! пом!тн! зм!ни вм{сту окрених макро- ! м!кроелемент!в п|д впливом Ппорбаричного стресу у тварин а низьким р!внем ауд1огенно* збудливост! головного мозку. Абсо-лютн! показнкки эм!н, а також характер i'x спрямованост! були неоднаковими в р{эних частиках головного мозку. Так, у кор! великих п!вкуль п!двищувався вм!ст калin (0,5 ЫПа), натр!в (0,3 МПа), м!д! (0,1 МПа та 0,7 ЫЛа), эал!за (0,5 ЫПа та 0,7 ЫЛа). 0 довгастоцу мозку спостер!галися р!зноспрямован! зм!ни вм!сту б)льшост! з досл!дкуваних елемент!в при д!1 тиску в в 0,1 ЫЛа, 0,3 МПа та 0,5 ИПа. Так, р!вень кал!и статистично Biporf дно эменщувався при тиску 0,1 1Ша та 0,5 ЫЛа 1 зб!льшувався при тиску 0,3 МПа. Вм!ст цинку пом!гно п!двищувався (в середньо-МУ на 50%) при тиску 0,3 МПа 1 зменшувався на 30-4056 при тиску 0,5 МПа. KpiM того, при г{пербаричкоцу еплив! в довгастоцу мозку виявлено зменшення кальц!с (0,5 ЫЛа), магн!ю (0,1 МПа та 0,5 Ulla), м!д! (0,3 Ш1а та 0,5 ЫЛа), зад|за (0.1 ЫПа).

В мэзочку спостер!гались, в основному, зменшення вм!сту окремих елемент1в, за винятком катр!в, р!вень якого при тиску 0,5 ЫПа зб1льцгувався на 70-Ш5С та м!д!, ви|ст яно! при тиску 0,1 ЫПа п! двшцувався на 200-250??.

В м'язах стегна в г!пербаричних умовах п!двищувався вм!ст ка-л!в(0,1-0,7 Ша),кальЩю(0,1 ЫЛа),цинку(0,1 ЫПа,0,5 МЛа,0,7 ЫПа) та зменшувався р!вень натр!ю (0,3 ЫПа) та м!д1 (0,3 ЫПа, 0,5 ЫПа,

и,7 Mfla), концентрац1я магнЮ не зм}нювалась.

В cepqt при Шдвшценн! тиску зб}льшувався bmíct ycix вивчв-ких елемент1э: кал}ю (0,1-0,о Ш1а), натр1в (U,i ИПа), кальцю (0,1-0,5 МПа), магню (0,1 Hila) м}д} (0,I-ü,b Mlla) та зал}за (и,1-0,5 МПа).

ü легенях спостер1галось пад!ння кал|ю (0,3 láiia), натр1ю (u,i Mlla), магн!ю (u,J Miia), míaí (0,3 Ш1а), зал!за (0,1Ш1а, 0,3 МПа, 0,7 Ш1а). Bmíct калы^ю та цинку не míhhbch.

В селез1нц{ спостер!галися р!зноспрямован! зм!ни BMícsy окрзмих елемент{в. При Щдвииенн} тиску зб{льшувався р!вень Kafliio (0,5 НПа), кальц{в (0,5 МПа), зал!за (0,3 МПа, 0,5 МПа) i падав р}вень натр}» (0,1 МПа), ыагн}ю (0,7 МПа) та цин!?у (0,1 МПа).

В печ!нц} такоя, як ! в селез1нц{, зм|ни носять р|зноспря~ мований характер, при цьоыу б}льщ}сть зрушень мае непрям проти-лежний тому, який спостзр!гався в селез!нц1. В печ!нц1 п}д впливом наростання тиску Еже при 0,1 Ш1а пом!тно зб|льшувався bmíct кал}», Maraio, цинку, мШ та зал!за t спостер}галась тенденц!я до зб!льшення вм!с?у кальц}ю.

При бхльш сильному г}пербаричному вплив! в}дм}чалаеь тен-денц!я до знияення р1вно елеыент!в - в печ}нц! знайдено досто-вфрне зниження р{вня для кал|ю .(0,7 МПа), цинку (0,3-0,7 Ш1а). Концентрация зал}за при тиску 0,5 МПа знаходилась в менах величин, характерних для тиску 0,1 Ша, а при тиску 0,3-0,7 МПа постно не вДдр!знялась в}д норми.

В нирках зростала концентрация Marain (0,1 ЫПа) та м!д! (0,3 ЫПа та 0,5 Ша), у bmíctí цинку спостер}гались р!зко виражен} зм}ни: при тиску у 0,5 МПа його р}вень знижувався на 70-80%, а при тиску 0,7 bíh зб}льшувавсл (в середньому на 70%) в пор}внянн! з контролем.

Зм}ни вм!сту окремих елемент!в в органах- супроводдувались п}двищенням р1внс ряду елемент}в (кал!ю, магн1о, цинку, м!д1 та зал!эа) в "сироватц} кров}.

1.2. Щури з високим piвнем ауд}огенноУ збудливост!

4 В Kopi великих гНвкуль високозбудливих тварин п{д вплиаом п!двишеного тиску у 0,1 ЫПа не cnoc-spiranocb яких-небудь значних зм1н у bmíctí макро- i М1кроелеыент1в. При зб!лыпенн|

тисну до 0,3 МПа в!дм1чалось деяка зникення р{вню кальц!о i зростання píBHB зал!за. При тисну 0,5 МПа мало Mictie noMi-хне зиикення (у три рази) вм|сту цинку та п|двшцення sanisa; при тиску 0,7 МПа у Kopi великих п!вкуль поштно зменшувалась концентрами магн!ю, цинку, м!д! та зростання к:лькост1 зол{за.

В довгастому ыозку няэ при -гиску 0,1 МПа п1двгацувався bmíct ycíx досл1дауваних елемент{в, за винятком калi» та залi за. При таску 0,3 МПа мало м!сце Щдвишення р!вню кальц}й, кал!ю, катр1п, цинку i cnocTepiranacb тенденц{я до зростання вы!сту магн!ю та эал{за. При тиску 0,5 МПа эначних зм1и в ионцзнтрщШ макро- 1 м{кроелемент{з не було. При тиску 0,7 МПа р!зко зменшувався piBSHb кальц1ю i магн!ю та п!двищувався р1вень цинку.

В ыозочку при ус ix використаних нами тисках зменшувався bmjct кал1о та miä!, кр!ы того, при тиску 0,1 lilla е зменшвння piBHO натр}о та п!двищення кальц|ю, а при тиску 0,3 Ш!а мало м}сце пом|тне п|двищення вм!сту цинку та зал{за. При тиску 0,5 МПа в!дм{чалось зб{льшення концентрацй" цинку, а при тиску 0,7 МПа зыеншення р{вню кал!о, ыагн10 та м1д1. В м'язах: стегна спостер!галось р}зке та статистично достов|рне п!дзищення при тиску 0,1 МПа вм1с?у усix досл1дкуваних еле«ент!в, за винятком míaí, для якoí ui 3MiHii не носили характеру статисгнчноГ BiporiÄHocTi. При б!лып високих тисках {скупали зм!ни зн!сту т!льки окреких елемент{в - при тиску 0,3 МПа п!двищувався pi-В8нь uíaí та зал!за, при тиску 0,5 МПа п{двищувався р!вень кал iс i зм!нювався р!вень ыШ, а при тиску 0,7 МПа зменшувався р!вень

Miflt.

В cepui високозбудливих тварин при надм!рноцу тиску 0,1 МПа не спостер{галось пом{тних зрушень у bmíctí досл1д)еуваних еле--ueHTiB. При тиску 0,3 МПа мало м!сце п}двищення р!вню кал кальц!ю, м!д1, магн!ю, а при тиску 0,5 МПа - п1двищувався bmíct м!д{. При тиску 0,7 МПа п{двшцувалась концентрац!я кальц{о та м{д1.

В легенях високозбудливих тварин статистично BiporíAHi smí-ни в}дбувалися т1льки при тиску 0,3 МПа (п1двишеннк вм!сту каль-4io) та при тиску 0,5 МПа (Шдвишення вм!сту мШ).

В селез!нц{ при ycix досл{джуваних тискйх р{зко анижувався bmíct зал!за (майже у два рази). Kpiu того, в селез1нц{ цих тва-

рин в!да!чалось эменшення п!д впливом нады!рного бароыетрячного тнску ptBHO t 1нших элемент!в: кал!ю (0,1 ЫЛа, 0,5 Ш1а)» натрlo (0,3 Ша, 0,5 Ulla), нальЩю (0,5 Ulla, 0,7 ЫЛа), магнЮ (0,7 Ш1а) та ы1д! (0,6 МПа, 0,7 Ша). При цьоцу ч!тко простедувалась твн-денц!я: чим б}льше р1ввнь нвдм!рного тиску, тим у б!лывоЯ к1ль-кост! влемент!в споствр!гались зн!ни у б!н ïx знкження. Так,при тяску 0,5 ШТа ~ п'яти елеиент!в (кал1о, HBjrpln, mía!, кальц!ю та зал!за), при тиску 0,1 МПа эмзгепувався вм1ст двох елемент|в (кальщп та зал!за), та при тиску 0,7 МПа - п'яти элемент!в (вал!», м!д!, натр!», кальц!ю, залi за).

В пач|нц| найб!льш аначн! зм!ни спостер!гались при недурному тиску 0,7 Ш1а - змешвння вм!сту ycix досл!дкуваних елэ-k6htíb, за винятком зал1э&. Kpîu того, нами було внявлено, що при тиску 0,1 Ш1а в незначн!й м!р! Шдвшцувався р!вень цинку та ы!д|, при тиску 0,3 ióila - цинку та зал i за, а при тиску 0,5 МЛа-зал!эа.

В нирках високозбудливих тварин найб!льш законоы!рн1 зы!ни спостер!галися у Ealciî м!д!: р!вень цього елеманту Шдвшцу-вався при тисках 0,3 Hile, 0,5 ИПа, 0,7 МПа.

В цнх умовах у снровегц! кров! високозбудливих тварин при тиску 0,1 та .0,3 Ша не в!дм!чалось híhkhx эы!н вы!сту д0сл!джу-ввних блеы8нт!в, при тиску 0,5 ЫПа трохи Шдвищувався вы1ст аал!ю та зал1за, при тиску 0,7 ЫПа noMiTHo п!двищуваася р1вень иал!ю, зал!за та ы!д!.

При загальн!!! оц!нц! зы!н р!вню досл!д«уваних олемант!в в р!зних органах t тканинах п|Д впливом надн!рного тиску эвертае на себе увагу така законом!рн!сть: тварини з високоо та низькоо ауд!огенною збудлив!ст» головного ыозку не однаково (як у як!с-ному, тая 1 у к!льк!сному в!дкошенн!) реагують на зм!ни тиску газового середовища, Як правило, тенденц!ï у зм!н! BMicTy окре-мих алемент1в у г!пербаричних умовах у високозбудливих тварин носять односпрямований характер: при п{двишекн! тиску вм!ст данного еламенту у даноцу орган! у б!льшост! випадк!в змЫюеться в одному напряыку (в сторону п!двищення чи зменшення).-

У низькозбудливих тварин при р!зних тисках зм!ни у вм!ст! елемент!в часто носять протилежний характер. Та}(, наприклад, у селез!нц! високозбудливих тварин спостер!галась явна тевдьнцЛЯ до зниження bmíсту досл!джуваних елемент!в в м!ру п!двищенкя

piBHio тиску (винятком е цинк при тиску 0,3 ЫПа). В той же час у иивькозбудяивих тварин в тих яе органах спсстер!гапись р!зн! зы!ни у BMlcTi елемант!в'в залежност! як в!д досл!джувщюго елеманту, таи i в1д створюваного тиску,

Виникае врааення, що у вксокозбудливих тварин, в пор!внянн! а низькозбудливими, гомеостатичн! механ!аыи рогулввання мають б!лыпу адаптац1йну швидк!сть спрацьовування до д!ï стресових фактор!п.

У низькозбудливих тварин п!сяя впливу стресового фактору гомеостатичн! системи регуляц!Ï знаходяться у пошуках нового ста-ц!онарного стану через ряд коливальних процес!в, як! иалть достатньо високу ампл!туду ! нооднаков! по спрямованост!.

Акая!з тенденц!й зм!н вм!сту окрзшх елемент!в в р!зних органах св!дчить про те, що для ц!лого ряду елемент!в характер-ииы е зворотна спряыован!сть цих зрушень; Шдвищення вн!сту досл!дяуваного елементу в одних органах ! тканинах супроводау- . еться йсго зменшенням у !нших органах. Особливо наочно ця законом ipnicïb проявляемся при тиску 0,1 МПа, Так, наприклад, на мвлшках 1-4 показано, що вм!ст зая!еа, цинку та кал!о п!дви-щусться в одних органах ! одночасно зыешзуеться в !нпшх органах при 3MiHf тиску газового свредовииа, Анал]з отриманих тен-денц!Й дозволяс висловити пркпущення, що механ!змн компенсац!У орган{зму до п!двищеного тиску вмикають спряиоване перенесения окреиих елеыеш'!в Mis р!зними органами та фГз!олог!чниыи системами 1, як сл!дство, зм!н»ять ïx функЩональний стан.иоделювчи специф!чк|, аалеян! в!д х!м!чних елемент!в б{ох!м!чн! та функ-ц!ональн! систени. Ыожлнв! напрями перенесения окремих влеыент!в, виявлених при анал!з! отриманих наш даних, подан! на мак.1-4.

Мояна припустити, що у низькозбудливих тварин в умовах г!пербаричного стресу кал!й надходить у кров з головного мозку, зокрема э довгастого мозну ! мозочку, ! поглинаеться ссрцем, печ!нко1з та м'язамн, в у високозбудяивих тварин наиопичення кал!о у м'язах в!дбувасться за рахунок збуту Кого мозочкоы, нирками та селез!нкою (мал. 2). В умовах г^пербаричного стресу у низькозбудливих тварин у серц! та печ1нц{ нас Шсце накопи-чення натр!ю, даерелом мозгуть бути довгастнй козок.легон! та се- лез i яка, а у вксокозбудливих тварин накопления Harpie в м'язах

: «оч<„' -

Мал. I. 11ерерозпод1л макро- { 1икроелемент1з в органах

{ тиашшех ниэьяозбудлквих тварин ¡три тисну 0.1 Ша

Мал. 2. Пэрерозпод1л макро- I ы1кроелемент!в б органах

1 тканинах високоэбудливих т арин при тисву 0,1 ЦПа.

7а довгастоху ыозку (мал. 2), можливо, в1дбуваеться за ражунов зиеншешш floro киысост! в легенях i козочку.

Всклив! напрями перем1шанкя 1ноих елемзнт1в - кальц!о, маг-Hio, цинку, ы1д( та залtза - про1люстрован! на мал. 1-4.

2. ВШИВ ШДВИЩЕНОГО ТИСКУ ГАЗОВОГО СЕЩОВИЩА НА ХАРАКТЕР КОРЕДЯЩЙНИХ ЗВ'ЯЗМВ У СЙСТЕШ "ВЫ1СТ ЕШ1ЕШУ - ТЙСК"

Нами були розрахован! коеф1ц{енти кореляцИ и{и bmIctou влеыент!в у щур1в а високос f низькою ауд!огенною збудлив1сн> головного ыозку при р]зноцу тисков}. При цьону ыи виходили а положения, ио п1двищення сили зв'язку и1ж окремими еленентьми в!дображае р!вень кореляц!í utx специфИними функц!яыи, рэал!-аованими при участ! цих елеиен?1в. 1накше мовитн, п!двищення к{лькост! внсокодостовiрних зв'язк!в н!к окремими елеыентаки, а такоас сили эв»язк!в вказують на эисокий ступгнь ноординацП ы1я р!зниыи системами регуляц!i» що приймавть участь в адаптацН орган ta .1 тканин до зм{наваних умов.

2,1. Щури з низьким piBHBM ауд1огешки збудливост!

У кор! головного мозку низькозбудливих тварин при п{двищэнн! тиску до 0,1 Ша, значно зб1льщуеться к|льв1сть вксокодостов!рни: сильних эв'язк1в, При тиску 0,3 ИЛа i 0,5 tilla к{льк1сть цих зв'ж к!в р!зко зменшуеться, а при тиску 0,7 Ш1а знов зростас. В дов-гастому ыозку при п1двщценн1 тиску в значит Mipi зм1нветься мат-риця кореляцЯШих зв*язк!в. При п!двищенн{ тиску до 0,1 ЫПа за-гальна к1льк!сть кореляц1Иних зв»язк!в в!др!энялася лише на одну, але при цьому набагато зи!нввалась i'x як!сть. 3'явились BHCOHoaíporiAHl зв'язки м1ж bmíctom зал{за i натр1в, залiза i кал!в, зал!за i магнию, uiд{ I цинку.

При подальшому п{двищенн1 тиску значно посилились зв'язки mík bmíctom досл1д*уваних елемент!в. При тиску в 0,5 ЫЛа високо-в{рог|дн1 иореляц!йн1 зв'язки в!ды!чались Mis yciwa досл!д»у-ваними елементаш. При тиску 0,7 Ша ослабли зв'язки uix bmíctom зал!за i MarHin, зал{за i míaí, цинку i м!д{.

У мозочку, по Mipi п{двищеиня тиску, пом!тно зростала к!ль-к{сть кореляц{йних зв»язк1в, а при тиску 0,£> Uila високодосто-

- Ï5 -

в!рна кореллц!я !снувала mía bmíctom ycix елеыэнт!в, за винят-ком кальц!о I залi за. При тисков! 0,7 МПа в!ды!чалось послабления эв*язк!в ы!ж б!льа!сто досл!джуваних елемент1в.

В м'язах стегна контрольних тварин високий i статистично достов!рний зв'язок ыав м!сцо лиае Mix bmíctom магн!о t зал1за. Ори Шдвищенн! тисяу до 0,1 МПа в!дм!чалось р!зкв зб!лылення к!лькост1 BitcoKOflocTOBiрних зв'язк!в: вони спостер!гались tila усtua елементами, за винятком залiза. При тисках 0,3 Ш1а, 0,5 Ш1а 0,7 МИа руйнувались двяк! зв'зки, во э'явилксь при тиску 0,1 ИПа; при цьому к!льк!сть високов!рог1дних зв'язкгв була нйжчоо, uta при1 тисков! 0,1 МПа, однак суттево персвершувала цей показниа у контрольних тварин.

У серц! низькозбудливих тварин при тисков! 0,1 МПа, 0,3 НПа у наяях експвриментах-• не вкявлено пои!тних зм!н у к!лькост! високов!рог!дних зв»язя!в у пор!внянн! з контрольники тваринам! (три зв'язки у контрол! 1 чотири - у досл!д! при ткску 0,1 МПа i 0,7 МПа).

В той ке час зы!нюваяась арх!тектон!ка цих зв»язк!в (у контрол! високов!рог!дн! зв'язки пади uicqe лише uta bmíctom кал!» ! зал!эа, натр!о ! магн!в, цинну ! зал!за; при тисков! 0,1 ЦЛа лише м!ж bmIctom ксл!о ! цинку, натрId ! кальц!о, нагн!о ! цинку, м!д! !" зал!за). При тисков! 0,3 Hila в!дм!чен! сильн! зз'язки m!s яалi ем i цинком, натр!ем ! м!ддо. При тисков! 0,5 МПа к!льк!сть зв'язк!в зростала, при тисков! 0,7 МПа - р1зко знижувалась. При цьому к!льк!сть за*язк!в при тисков! 0,7 МПа -три • дор!вковала ïx к!лькост! у контрольних тварин, однак. вя-соков|рог!дн! зв'язки встановлпвались м!ж !кшиыи, в пор!внянн! з контролем, х!и!чники елементами.

При посилснн! тиску у низькозбудливих тварин також в!дм!-чалось деяке пЧдвищення числа вясоков!рог!дних зв'язк!в у леге-нях. У селеэ!нц! при тисков! 0,1 МПа високов!рог!дн! кореля-ц!йн! зв'язки астановлввались wis ус!ма досл!дк.уван;ши елементами. ïx к!льк!сть законои!рно знижувалась при п!двищенн! тиску газового середовища.

У печ{нц! низькозбудливих тварин у контрол!, та:: ! при тисков! 0,1 Ш1а ! 0,5 МИа спостзр!гались зисоков1рог!дн! зв'язки м!д б!льз!стю досл{д*уваних элементов, а при тисков! 0,3 ИПа i 0,7.МПа KÚbKfcTb цих зв*язк!в була суттево б!льш низька..

У кирках низькозбудяивих тварин по uipt Шдвивення тиску дещо зб!льиуваларь. к!лья!с?ь вксоков1рог!дних зв'язк1в м!к вариантами, особливо при тисков! 0,7 Ш1а.

У сироватц! кров! низьнозбудлигзих тварин к!льк!сть зв'яз-к!в не зШнювалась, одна» в арх!тектон!ц! матриц! корелящй-них зв'яэк!в в1дбуванись суттев! зрушення: п!двишення тиску призводило до розладу одних зв'язк!в ! форцування imwx.

2.2. Щури з високии р!вном ауд!огенноУ збудливост!

У кор! великих п!вкуль високозбудливих тварин в!дн!чався високий р!вень нореляц!i ы!ж вы!стол елвыент!в у контрольних тварин, а також у експериментальних тварин при тисков! 0,1 Ш1а.

У контрольних тварин у довгастоцу мозну високов1рог|дн! зв'язки в!ди!чались u!s yciua досл1дкуваними елеыентами. При по» дальшому п!двищенн{ тиску руйнувався ряд кореляц!йних зв'язк!е. При цьоцу привертае увару та, да при тисков! 0,3 Ulla, 0,5 Ш1а, 0,7 Ш1а втрачаеться эв'язок Mis натр!ем ! ыагн!сы,

У ыозочку по ы!р! Шдвшаення тиску р!зко зростае к!льк!еть кореляц!йних зв'язк1В, а при тисков! 0,5 Ulla висоиов!рог!дн! зв'язки в!ды!чаються ы!к ус!ыа досл!дауваниыи елеыентами. Ори тисковi 0,7 ЫПа в!дм!чено pi3Ke зниаекня К1Лькост1 кораляц!й-них зв'язк!в. Особливо пом!тна р!зниця, якшо пор!вняти матриц» • зв'язк!в, характерних для тиску 0,7 Ша с таков, що характерна для тиску 0,5 Mila.

В ы'язах стегна високозбудливих тварин у контрол1 високо-в!рог!дний корапяц!йний зв'язок ыав ы!сце т!лыш ы!х вм!стоы ыагн!ю i зал1за. При п^Бишенн! тиску к!лькГсть високоЕ1рог!д-ннх зв'язк!в зростала (особливо при тисков! 0,1 Ша).

В серц! високозбудливих тварин ({нтактних щур!в) високий р!вень кореляцШшх зз'лзк!в в!дм!чався лише м1а bmIctom кал!» .! ыагн!о. При Шдвищенн! тиску к!льк!сть кореляц!йних зв'язк!в прогрэсивно зростала, досягаючи ыаксииуку при тисков! 0,7 ЫПа.

У печ!нц! при п!двищенш тиску до 0,5 ЫПа пропорцШно зб!ль-щувалась к!льк!сть високов!рог}дних зв'язк!в, а при тискор! 0,7 ЫПа ix к!льк!сть пом!тно зменшувалась.

У нирквх високозбудливих тварин при зб1льшенн! тиску, як 1 у ы'язах стегна, високов!рог!дний кореляц!йний эв'язок в1ды!чав-

ся т!льки ы!н в«!стом магн!» та зал{за. При Шдвищенн! тиску до 0,1 ЫПа I 0,7 МПа р{зяо зб!льшувалась к!льк!сть кореляцШмх эв*язк!в, а при тисков1 0,3 Ш1а i 0,5 Ulla вона була вишоп, Hia у !нтактних тварин, однак нижчов, н!ж при тисков! 0,1 МПа i • , 0,7 Ш1а. Таким чинок, у тварин з високиы t низькии р1ннеа ауд!эгенно1 збудливост! головного ыозку в!дм!часться неоднаяова, а у деяких випадках протилежна по напрямку, роакц!я системи гонео-стазу макро- i м!кроелвмент!в у в!дпов!дь на г!пербаричний страс. Особливо р!зк! зм!ни у реакцП' простежуються на приклад! селв-зхнки: у низъкозбудливих' тварин при п!двишенн! тиску до 0,1 МПа встановлиеться високий нореляц!йний зэ'язоп м!а вШстом yctJt досл!дяуваних елзмент!в. По м!р! подальшого зростання тисгсу к!ль-к1сть виеоков!рог!дних кореляц!йних зв?язк!в падае. •

У високозбудливих тварин к!льк!сть високов!рог!дних кораля-ц1йних зз'язк!в эб!лыпуеться по м!р! наростаннл тиску.

Кр!м того, у тварян з р!зним р!внем збудливост! головного иоэку в!дм!чаеться нэ *г!льки р!зниця динаи!ки к!лькост! кореля-ц!йних яв*язк{в, алв i в б!льшост! випадк!в, зи!нветься арх!~ тектон!ка цих эв'язк!в.

0ц!нвпчк отриман! разультати з течки зору фор«ування процес!в адаптацП до п!дпшпеного барометрнчного тиску ! роз-витку ироц9с!в дсзадалvau;{i, можливо висловит;: припукзння, со тваринн з нпзьккм ! внеокии рГвгшм ауд!огенно* збудливост! головного ыозку иеють р{зн! адалгац!йн| мояливост! до дП rinep-бернчногэ стресу.

3, ВПДИВ ЕМ0Ц1ЙН0ГО СТРЕСУ НА Р03П0Д1Л ИАКРО- I MIHFOEUHJiEHTlB

У Р13НИХ ОРГАНАХ

ЗЛ. %ри з низьким р!внеи ауд{огенноУ збудливост! головного

ыозку

П!д впливон короткочасного (20 хв.) вцоц!йиого стресу у цирках низькозбудяивих тварин р!дн{палоеь сгатистично в!рог!дне зни-жзння концентрацН' кал!ю ( на 88£ ), магк!я (на 63$), натр!в, м!д! (на 84$) ! л!дсищення р!bhd BMicry цинку (на 147%). У пе-ч!нц! цих тварин в!рог!дко змекззувалася кокцантрец!я кал!ю (на 81%), натр!в (на 79%), м!д! (на 76£), цинку (на 62.%). OrtpiM

цього, в cepqi в!ды!чаяось зниження р!вню кальц!ю (на 70%) | П1двищення р!вню кал lo (на ПОД.

У 1шшх досл!дквних органах i тканинах та сирсватц! кров! BilicT ыакро- 1 м!краелемент!в не зы!нввався, або suimt не носили статастично достов|рного характеру.

3.2. Тварнни з високии р!внем збудливост! головного ыозку

У тварнн з високии р!внги збудливос?! головного иозку п}д впливом стресу в!ды|чалось пом1тнэ зниження окреыих елеыент!в у ыозочку i селез|нц!. У ыозочку аменщувався р1вень кал!» (на 66J6), натрх» (на 6736), ы!д! {на 62$). У свлез!нц! зниаувався вы1ст калte (на натр!» (на 6S3S), кальщ» (на 655»), м!д! (на 53$) 1 цинку (на 71%), Окр1м цього, у ци'х тсарин зыенщувався BiítcT цишу у нирнах (на 125%) i зал i за у лвгенях (на 142$). Щд кривом стресу астановлено аначне зроотання вы!сту Ы!д1 (на 11%) у енроватц! яров!, ЗаяоноШрносзЧ, виявлен! у щур!в, якi зазнали д|¥ стресу, п|дсуыован! на мал. 3-4. У свою чергу, характер реакц! 1" орган!зцу на г!пербаричн.у д!о, во характери-зуеться поы$рниы еыоц1йним i г!пербаричн;ш компонентами (над-Шрний тиск 0,1 Hila на протяз! 20 хвилин) воображений на ы&л. 3-4. Дор!вщшня законом!рностей, в!дображених на над.1-2 та мал. 3-4, приводить до однозначного вксновку, шо як!сн! та к!льк!сн1 особлквост! реагування система регуляцП ыакро- ! ы!к-роелеы8нт!в залезать в;д характеру дVi 1 ыаоть свою спецаф!ку при р!зних-видах отресу - емоцШюму ! г!пербаричноцу. Kptu цього, ке викликае сумн!ву той факт, шо характер реакцН проявляемся по-р!эноыу у тварин з неоднаковим р!внем ауд!огенно'1 збудливост! головного ыозку.

3.3. Характер корелящйних зв'язк!в м1* елементами

Анал!з ыатриць кореляцгйни^ зв'язк|в св!дчить про те, що п!д впливом емоц!йного стресу у б!льшост! вивчених орган!в спостер!галося зб!лыдення к!лькост! кореляц!йних эв»язк!в 1 зм!на струкгури матриц!. Ц1 зм!ни в б1льш!й Mipi виражен! у низькозбудливих тварин. Так, наприклед, в серц! високозбудли-вих тварин nf-д впливом стресу к!льк1сть кореляц!йних зв'язк!в не зм!ноеться, а у низькозбудливих тварин зростае на Bictu

Мал. 3. Вплив еыоц1Иного стресу на пбрерозпод1л иакро- I м1кроелеывнт{в в органах ! тканинах низькозбудливих тварин

Мал.4. Вплив еыоц!йного стресу на пврерозпод{д макро- 1 м!кроелеыент{в в органах I тканинах високозбудлнвих тварин

bs'h3kib, у легенях високозбуддиБЙх тварин к!льк!сть зв»язе!в зростае на одну, а у низькозбудливих тварин - на дв!. В тоЯ ке час, у печ!нц! висскозбуддивих тварин к!льк!сть эв'язн!в зростае на 7,а у низькозбудливих - на три.

У окремих вирчених наш органах ! тканинах високо- i низькозбудливих тварин п{д вшшвом стресу спостер!гесться взаемопро-тилеян! зы!нн: у селез!нц! низькозбудливих тварин к!льк!стъ зв»язк1в зростае на три, а у високозбудяивих тварин эмевдуеться на чоткри. У ыозочку д!дпов!дно зменшуетъся на три 1 зростае на одну, у довгастоцу мозку - зростас на с!м ! зменшуеться на одну, у сироватсц кров! низькозбудливих тварин гмешуегься, в у вгл-сокозбудливих тварин зростас на один кореляц!йний ав'язок. По— р!вняння виявлених законсм!рностей приводить' нас нз г!лькн да переконання, що тварини э р!зник р!внем збудливост! нервово! система по-р!зному рестуэть на стрессву д!ю, але й дозволяе стверддувати, шо р!зн! види стресу - емоц!йний ! ПпарбаричниЙ -приводить до включения р!зних «exaaiaMlE едаптац!i.

Таким чином, наведен! ыатер!али св!дчать про те, цо емоц1й-ний стрес спричиняе значн! ам!ни у вм!ст! окреыих елемент!в у р!зних органах ! тканинах, до зм!ни структур» 1 характеру коре-ляц!йних зв'язк!в м!х окремима елементами.

Це приводить до висновку, що гомеокинез окремих макро- | ы!кроелемент!в е вааливою ланкою адаптаци до розвитку еыоц!й-ного стресу.

Пор!вняння результат!в, одеряаних автором в досл!дах а емоц!йним ! Ппербаричним стресами, дозволяе зробити висновои про те, шо ц! механ!зми недзвичайно специф!чно ! тонко диферен-ц!юють стреси р!зного типу, у нашому випадку -емоцМниЙ t г!пербаричний. Щоб Шдтвердити цей факт, нами була досл!дяена зм!на складу елемент1в в органах ! тканинах тварин, на яких було змодельовано зб!льшення парц!ального тиску кисни та азоту до р!внс, шо в!дпов!дае п1двищенно загального тиску газового середовиша до р!вно 0,1 Ш1а (пов!тря + 0,2 Ulla кисн»; пов!тря +. +0,08 ЦПа азоту). Анал!з даних цього експериыенту дозволяе висловити думку, шо эм!ни в cniBBiAHonieKHi макро- ! м!кроеле-мент!в в б!льш!й м!р! пов'язан! э проявлениям неспециф!чно* г!пербаричноГреакц!|, чнм !з специф!чним токсичним впливом одного !а газ!в - азоту чи киснс.

Oicpttî цього, проведен! наш досд!даення довгастого мозгу тварин, що були п!д тоскоы 0,1 Ulla на протяз! 20 хвилнн, п!д-мердзуять припушвння про адаптерJйна п!двгаюння пронпкливосг! ,пл|тинних мембран, у той час; кя елвктроф!з!олог!чна реестрована. £Я?нвн!сть иоояу у цих уг/опая практично не »«{нявалась.1

ВЙСНОШИ

1, Вйявл8ное що у тварин 1з р]зшм р!внем аутогенно ï збуд-лиаост! головного ыозку при д!ï як г!пер0арачного,т$щ i еыоц!й-fjoro с трасу а адалтьц1йш процееи выикегзться нзоднеков! кзхо-hIsîûi едаптацН, реал1эоБан! з участа макро- 1 ы!кроелеуент!в,

2. Выявлено факт лерерозпод!лу елеыенг1Б ы!г органами 1 уыашшш! тварин як при д!ï п}двииеного тиску, так i при еыс-цШноыу стрес!.

3« При п{двшденн! тиску до 0,1 МПа у низьксЕбудднвкх тварин йде наколичення ycix доел!дауваних елеиен?!в в серц! i пе-ч!нц! (за винятком кадьщю), в м'язах зб1льиуеться euíct îsanic, кальцЮ, цинку, а кор| великих п!вкуль i козочед' - míaí» в нир? i ках - müthíd.fЧиниться ейкид у кров кал^ю, натр!в, ыагн!ю, заз|за з довгастого козну, к ал i в i цинку i3 ыозочку, : ¡arpia i цинку а селез1шш, натр!» та sasiea з леген!в.

4. При ШдвшценШ тиску до 0,1 Шз у високозбудливих тварин йде накопнчеиня ycix досл}дауваних епомент!в у ы'язах (за винятком м1д!), в довгастому мозку (за винятком зал{за i Kaaia), зростас bmíct mifti i кальц!в s ьязочку, uíaí i щшку в печ1нц{, спостер1гаеться викид у кров залiза ! калЮ з селээ!нки,натр1а

{ Kante з мозочку.

5. При дП еыоц{йного стресу у низькозбудливих тварин в1д-м!чено викид у кров кал!в, натр!в, цинку, ы!д! 1э печ1нки, ка-л!в, магн!в, míaí з нирок, кадьц{ю s серця, накопнчвння цинку в нирках i кал1в в серц!.

6. При д{ï еыоц!йного стресу у високозбудливих уварин йде викид у кров !з селез!нки ycix досл!дауваних елемент1в (за ви-нятком залIза i магн{в), зменшення вм!сту м!д!, натр!в, калi»

в мозочку, накопичення цинку в Нирках i залi за в легенях.

7. Зы1ни в пул! макро- i ы!кроелемент!в в специф!чнов реак-ц!св орган!зыу, залежнов як в!д особливостей стресформувчого фактору, так ! в1д с или д!!.

8. Показано, шо матриця иореляц!йних зв*язк1в mis bmíctom елемент!в с високочутливиц критер1см оц!нки реакцИ органiэму на р1зн! види стресу.

1ШРЕЛ1К ПРАЦЬ, ВИДАНИХ ПО ТЁМ1 ДИСЕРТАЦ11

Г. Изменение макро-: и микроэлементного состава в головном мозге животных под воздействием гипербарии // 16 конференц!я молодих вчених. Тези доп.", травень, 1988 р., стор. 87. I- Хар-н|в, 1988.

2. К вопросу определения содержания микроэлементов в головном мозгу у животных при "поваленном барометрическом давлении//. Обласна конференц!я молодих вчених. Тези доп., кв!тень, 1988 р., стор, 107. - Харк1в, 1988.

3. Влияние поваленного давления на активный искусственный иммунитет к столбняку // В сп!вавт. ГЛ.Падалка, П.ПЛостернак. Зб!рка наукових праць.М{кробЮлог1я, еп|дем!олог!я та кл1н!ка 1нфекц1йних захворовань, стор. 12-13. - Харк!в, 1988.

4. Влияние гипербарических условий на содержание макро- и микроэлементов и активности церуллоплазмина в сыворотке крови// Науково-практична конференц(я по п!дводн1й ф!з1ологИ 1 водолаз-н!й медицин!. Тези доп., кв!тень 1989 р., стор. 37. - Л. 1989.

5. Влияние повыленного барометрического давления на уровень микро- и макроэлементов некоторых внутренних ортов белых кръДз //В сп1вавт. Ы.Г.СерПенко, В.Ы.Зовський. Науково-практична конференц!я по п1дводн!й ф1з1ологН I водолазн1й медицина Тези доп., кв!тень, 1989 р., стор. 37. - Л. 1989.

6. Устройство для получения биологического материала //Дер-вавкий ком!тет СРСР у справах винаход{в { в!дкритт|в: Лвтор-ське св1доцтво * 1489009, 22 лютого, 1989р.

7. Влияние эмоционального и гипербаричеокого стресоа на распределение макро- и микроэлементов в органах и тканях кры:// 13 зЧзд ф!з|олог!в УкраКни. Тези доп., стор. 47. - Харк1в, 1991.

8. Влияние эмоционального стресса на распределение макро-л микроэлементов в органах и тканях белых крыс //Тези доп., :?ор. 55. - Харк!в, 1992.