Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Состояние репродуктивной функции женщин, подвергшихся влиянию последствий Чернобыльской катастрофы

1НСТИТУТ ПЕД1АТР1К, АКУШЕРСТВА I Г1НЕК0Л0ГИ АКАДЕЛШ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАТНИ

На правах рукопису

1 1 ПОП 1323

ДМКТРИЧЕНКО Л1Д1Я МИХАИЛ1ВНА

СТАН РЕПР0ДУКТИВН01 ФУНКЦ11 Ж1Н0К, ЯШ ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ НАСЛ1ДКШ ЧОРНОБИЛЬСЬКО! КАТАСТРОФИ

14.0101 — Акушерства I г1яеколог1я

Автореферат дисертаиН «а здобуття иаукового ступенп кандидата меднчинх наук

КИ1В 19?«

Дисартац1я с рукописом,

Робота виконана * 1нс ».тут! пвд1втр1Г, акушерстаа та г1нвколог1Г АМН Ук-рв!ни. ' ,

-Науков} кер'иники:

доктор мвдични» наук, профосор Л1д1я 1ваи!>на (аашот«,

заспужеиий д|«ч иву ни УираТни, доктор медччиих наук, профвсср Ми. ром Лазаревич.Тараяовскиий

Оф{ц!йн1 опоненти:

чпен-иорвслондент АМН Укра?ми Доктор медицин» науи, проФ«со| Лвом1Д 0асмлю«ич Тимошенко,

доктор мсдичниа наук. профвсо» Володммчр СсрНйоаич Аргамомоа

Проводи» установа: Харк1асъкмй мсдичммй ун(вврся«вт *

Захист дисвртацН о1дбудетьс* • —1996 р. о

на эасгданн! спец1алЬовано? «чеио! Ради Д $0.14 01 < по .. гахису дисертац! на эдобуття наукоаого ступени доктора медични» наук зв спец!альностям «ПеД|'втр1я», «Акушерство I г1н«колог1«и прч!исти»у?| пед(а|р|7, акушеров I НнакологИ АМН УкоаЫи (251050, м. Ни1в, вул. Маму?А»сккого, 8).

3 дисортац!ею можна ознайомнтись » 6бл1отец1 (иституту п*д!агр1Т, вмг| шерпаа } пнекологИ АМН УирАТии.

/1 Г) 4- ■

Автореферат роэ!спаний « ' ____«..._1996 р.

Вчеинй секретер «пец1»л1эованс1 вчено! Рад:« кандидат медичник наум

Л. В. КВДШНИ ОМ*

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АШАЛШСТЬ ПРОБЛЕМИ. Авар1я на Чорнобильськ1й атомнШ електростанцхГ в 1986 роц| поставила перед кедицнноо багато серйозних проблем« 0дн1еп э найголовн|щих в проблема впливу II насл|дк|в на стан репродуктивного здоров'я, особливо в ная час, коли мм маемо в УкраГн! в £д'емкий прир|сг населения (даhî ЦСУ УкраТни, 1995).

PisHi проблем» нешйдиост! виса!тлен1 багатьиа авторами (Т.Я.Пяеничникова, 1989; Л.В.Тимошенко, П.Н.Веролотвелян, 1968; Î.B.Bobx, 1990; Л.И.Иваквта, 1991; Б.1кВенцховский, 1994; Г. К.Степаик1вська, 1994; О.С.Парацук, 1994). Але дан1 про вплкв |9Н1зувчо1 paniaait ка репродуктквиу фукхци нечислен»! (о.А.Ла-вмтин, 1935; КогдДя., 1986; E.Holl, 1989; О.Н.иоскалев, 1991).

П1схя aßapiT на ЧАЕС встановлений несприятливнй вплмв махих доз рад1ац1т на организм жхкох репродуктивного aixy (В.С.Артаао-нов и соавт., 1992; Г. К.Степаякоеская и соавт., 1992; Х.И.Иванэта м соавт., 1993; А.П.Петулько, 1995).

0ц1ню»чи иедичн! насл!дки ЧорнобмльськоТ хатастрофи, треба враховувати не т!льки максимально момив! рад1ац{йн1 ефахти, ало i соц{адьно-психолог1чн1 (В.А.Александровский и соавт., 1989, 1991; В.П.Антонов, 1991;. А.Е.Романенхо, 1992; В.Ю.Сухов, 1992; В.А.Барабой, 1993).

В довгостроков{й програмi В003 (1990) окрем! розд!ли приспячен i психолог i чним нас*1дхам д!г asapil на.организм людннх i своеч&ск^й ÄtarHOCTKUi та ефектквному л1куванно виявлених пору* взнь. В цьому план! заххаавться медост&тиьо вивченим стан орга-Hiawy *1нох э порувено» репредухтавно» фунхц1в».

НЕГА ДОСДЦШНЯ - удосяоналмтя метод» проф1лахтхки i п4дви-цхти ефективн!сть л1кування ж1кок з непл}дн1ств, як) проживать на рад!оахтивно эабруднених тер*тор1ях, на основ} вявчення на»

слЦыв дхТ малхх доз {онхзуючо! рад1ац11 та хрсшчного стресу. основа! ЗАВДАННЯ дсхшдоння

1. Вивчити частот! та ¡нформац1йН1 характеристики ряду со-ц1ально-економ1чних 1 медико-б1олог1чних факторов ризику виник-нення порушень репродуктивно! функц!т у ж!нок фертнльного в!ку в умовах тривало! дН малхх доз рад|ац|! I хрон!чного стресу.

2. Дати оцхнку стану слециф!чних функцШ жхкок з нешпдн1с-т», що прохиваоть в зон! рад1ац!йного контролю.

3. Вивчити р1вень стресост|йхостх. стан гхпофхзарко-явчкико-вот, стрсс-реал1эуючо! 1 стрес-дЫхтуочоТ систем у х1нок з пору-иеною репродухтивною функц1ею хэ забруднених рад1ац1еп рег1он1В.

4. Побудувати алгоритм 1 створити математичну модель прогно-зуеання кохливост! виникнення порушень репродуктивно! функцх! х1-нок в умовах тривало! дх! иалих доз рад1ацИ 1 хрошчного стресу.

5. Розробити 1 впровадити комплекс л|кувально-гсрофхлахтич~ них заходIв для *1нок э нешидихств, цо проживапть на забруднених рад1ац!ею територ1ях.

НАУКОВА НОВИЗНА. РОБОТИ. Ваерше дана об'ективка оцшха стану репродуктивного здоров'я жЫок, ях1 проживапть на рад!оактивно забруднених територхях, встановлена частота х характер виявлених порушень.

Показан! зм1ни функцкнальиого стану ендокринноТ систем« в динам1ц1 менструального циклу у ж!нох, як| зазнали впливу иалих доз, !он1эуючо! рад|ац!1.

Влерше вивчено стан стрес-реал1зувчо1 1 стрес-Л1м!тупчо1 систем у ж1нок репродуктивного в}ху, доведено суттвве значения неспециф!чного (стресорного) компоненту в механ|зы! лоиходжувчо1 д!т ниэько!нтенсиано1 !он1зувчо1 радхацИ.

3-врахуванням виявлених эм!н лхкувальний комплекс доповнено

серецниками, як! забезпечують антирад!ац1йнхЯ та антистресорний . ефект.

Вперше роэроблено алгоритм 1 залропоновано матеиатичну модель прогнозування виникнення порушень репродуктивно! функц!I у *1нок, як! проживавть в еколог!чно несприятливих умовах, пов'яза-них э Чорнобильсьхоо катастрофой.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Отркман1 дам розширвють сучасне уявлення про стан нейроендокринно! та хнуНко! систем у жЫок з порушено» репродуктивное функц1ев в умовах тривало! дх! низько!н-тенсивно! !он1зуючо! рад1ац{1.

Доведено, що *1нки, в яких виявленх порушення репродуктивно! функцИ, навть знаходйтись П1Д пос?|йким диспансерннм наг лядом як група п|двищеного ризику.

Внесен! корективи в комплекс л1хувально-проф1лактичних захо-д!в, як| сприяють п1двиденню ефективност! л!кування я1нок э не-пл!ди1ств через уеунення рад|вц|йного | стресорного компонентов.

Запропонована математична модель для прогнозування виннккен-ня порушень репродуктивно! функцй дав можлив!сть свовчасно проводит проф{лактячно-л1кувальн1 заходи« як{ сприявть п|двященнв на-роддуваност! в УкратнК

ДЕКЛАРАЦ1Я КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА В РОЗРОЕКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТА

.1. Вивчен! стресогенн! фахтсрн ризику виникнення непл!дкост! у ж!нок, як! проживаю«, на радиоактивно забруднених тернгор|ях *а в|дноено чисгих реггонах УкраТни.

2. Виявлен} кл!н1ко-паракл1н1чн| особливост| репродуктивно! функцН у 108 ж!нок, як! зазнали волхву рад|ац1йнях 1 стресорнкх фактор|в Чорнобнльсько! катастрофи, } 48, як! проживает» у в!д-носно чисткх раЯонах Полтавсько! обдаст!»

3. Проведений анал1э стану г1поф1зарно-яечнихово1, Ыуниох, стрес-реал1эу»чот 1 стрес-Л1м1туючо1 систем у *1Нок э порушено» репродуктивное фунтиео в залежиост1 в1д м!сця проживания.

4. Вйвчена ефективнхсгь. удосконалених л1кувально-проф1дахтич-них заход1в у 25 х!нох, як г зазнали впливу насЛ1Ц)ав авар!1 на ЧАЕС.

5. Розроблен! 1 запропонован! алгоритм та математична модель прогнозування виникнення неплхдност| у и1нох, як! прохивапть в еколог1чно несприятливих умовах. ~

ПОЛОЖЕНИЯ, ЯК! ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. Рад1ац1йн1 1 соц1ально-психолог1чн1 насл1дки Чорнобкльсь-ко! катастроф» справили негатипний вплнв на репродуктивке эцо-ров'я жхнох, що проживають в коктамЫованих районах.

2. Виявлен! зи£ки з боку г1поф1зарно-явчниковот систем* у кхнок з разними формами непл1дност! вказувть на р1знонаправяе-н!сть д!1 малих доз рад1ахЦ1 на гонадотропну функц!ю аденог1поф^ зу 1 порушення фаэност! продукцх! статевнх гормон!В.

3. Шнки з лорущеиоо репродуктивное функцией, яик прохивапть в умовах трив&лоГ д!т малих доз 1он|зуючоТ рад1ацН, знаходяться в стан! хронхчного психоеиоц!йного стрееу, на що вказуе дисфункция стрес-реал1зувчоГ I стрес-л1м|тувчоХ систем.

4. Багатофакторна математична модель, створена на основ! ряду соц1ально-економ1чних та медико-б1олог}чних. фактор1в ризкку, дозволяв прогнозувати моаливхсть виникнення неплЦност! у «инок, як! проживать в еколаг^чно несприятливих умовах.

5. 3 врахуванняи виявлених ам1н в орган1зм| ж шок з порушено» репродуктивное функшео, як! эазнали впливу факторов Чорно-бильськот катастрофи, б хомплексну терагмю необх!дно вклпчати адаптогени, антиокскданти, транквШзаТори I в!дповЦну Д1ету.

АПРОБАЦ1Я РОБОТИ, Натер!али дисертацИ допов1далися на пле-

Hyiái акушер1в-г|неколог1в УкраГни "Екологгя i репродукц1я" (Оде-са, 1992), иауков6-практичн1й конферомцхГ 1ПАГ АМН УкраГни (Китв, 1993, 1994), пленум! товариства акушер!в-г1неколог!в Украгни (Запорхжжя, 1995), кокференц4г молодкх учених (Вхнниця, 1995).

По тем! дисертацЯ опубл1козано б po6ir.

ВПРОВАДЮШЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ДОСДЩЕННЯ. Розроблен1 принцип« прогнозування, профыактики та л1кування порушень репродуктнвнот функщ! жхнок впровадженх б роботу кшочих консультацхй та tíhoko-noriuHMx в1дд1.1ень 1ванк1вського району КиГвськоХ та Козелецьхого району ЧернШвсько! областей, Полтавеького MicbKoro пологового будинку, Центру по охоронх материнства i дитинства м.Дуганська, хвфвдри ахуперства i riHeKOjJoril Запор1зького 1иституту удосксна-лення л1яар1в..

Теоретична положения та практичн1 рекоиендац!! дисертац|Яко1 роботи викоркстовуоться в лекц!ях та на прахтичних заняттях на курсах стахування та ¡нформацЦ л{кар1в при ÍÍIAT АМН Укратии.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦП. Дксерта1йя висвЫена на 154 сторхнках иаиинописного тексту i складаеться з вступу, огляду л|-тератури, 8 роздШв власних досд1дяень, заключения, bhchobkíb, прахтичних рекомендаций, литературного показчика, як*Й включав 201 В1ТЧИЗНЯНИ* i 50 захордонних джерел, двох додатк!в. Робота {лострована 28 таблицяда, 7 рисунками.

' / ЗИ1СТ РОБОТИ

UATEPÍAJDt ТА НЕТ0ДЦ Д0СЛ1ДШНЯ. Дм вирдшення постовлених эавдань комплексно обстехено 156 síhok з непл1дн1сто запального генезу, в току чхслх Í08, якi зазнали впливу иалнх доз |он!зувчог рад1ац!1 в результат! asapil на ЧАЕС (основна група) i 48, як i прояивають у в^дносно чнстих районах Полтавсьхо! облает! (група пор1вняння).

б •

При oöcTeseHHi хворих ми викоркстовували розроблену унхфхко-вану схему, яка передбачае як традиции!, так i спец1альк! мето-ди обстеженкя. Була роэроблена спец1альна анкета, цо включала де-гальн! данг про сом&тичний стан та специф!чн! фунхцхТ ж!нок.

Детально вивчали анамнез хвороби, можливх ет|олог1чн1 факто-ри неплхдност!, II характер,' тривал!сть, ефективн!сть л!кування.

Для оц1нки анатомхчного стану маткових труб i катки застосо-вували метросалыйнгогро^в» пельв!ограф!в та б^контрастну гхнеко-граф1ю. Для б!лып вичерпно! диагностики стану внутр!шн!х статевих орган!в проводили лапароскоп^ ! ricTepocKonin за допомогоо в!дпо-вхдних апаратгв ф!рми " Starz " (ФРН). Анализували патог1столог!ч-Hi змхни в б1оптичному матерхал!.

Оункцхо яечникгв вивчали за допомогоо тест¡в функцхональног д!агностики. Вивчення функционального стану Нпофхэарно-яечнико-boi скстеми проводили за оцхнко!» BMicTy в кров! фол1троп!ну (ФСГ), логроп1ну (ЛГ), пролактину, естрад!олу, прогестерону, тестостерону, Вм!ст гормон!в визначали рад!охмунолог!чним методом з використанням в!дпов!дних тест-наборов.

1чунняй стаи орган¡эну оц!нввали на основ! показмЫв xii-тинного ! гуморального !мун1тету. Досл!дкення вхдсоткового вмхс-ту Т- ! В-л!мфоцит!в в перифер!йн!й кров! проводили за загально-прийнятоо методикою MJondaietei. (1972) ! MP.Silveiis (I9?2>. К!льк!сний bmict !муноглобул!н1в wiacie G , А, Л в сироватц! кров! проводили загальноприйнятим методом ( Manairi et al , 1965) з використанням антисироваток до окремих клас!в !муноглобуд1н!в. Бм!ст лхэоциму в сироватц! кров! визначали методом рад!ально{ 1мунодифузх1 э використанням сухого поровку культури Micrococcus lisoddticus (виробництво Олайнськогс заводу бахлреларат!в) за методиков, запропонованою Н.С.Мотавх!ною ! сп!вавт. (1979).

Враховувчи роль стрес-раалхэуючо! !стрес-л!м1тувчоГ систем

в характер! в!дпов!дноТ реакц!т орган!зму дюдини на стресов! апли-ви, визначали piвень показник!в цих систем у ж!нок з непл!дн!ств. 3 числа стрес-реал!зуючих фахтор!в визначали рхвень кортизолу в сироватц! кров! рад1о!мунолог1чним методом. Piпень адреналхну (А) I норадренал!ну (НА) в сеч! визначали методом МатлЫо! (1974). 3 числа стрес-Л1м{туючих фактор!» дослгджували рхвень серотон1ну в кров! методом Юденфрвнда (1965).

Вивчення особливостей стрвсост1йкост! та визначенкя фактор!* ризику виникнення порушень репродуктивно! фунхцИ проводили за • спец!ально розробленими анкетами. 3 метоп роэробки алгоритму ! побудови математично! моделх прогнозуваннл виникнення неплхднос-Ti використовували метод покрокового дискриийнантного аналхэу з обробков одержаних данях на ЕОМ EA-I060 в НД1 проблем ¡нфориацН i економ!ки Укра!ни (М.Л.Тараховський та сп!вавт,, 1968).

Вс! отриманх дан! кд!н!ко-лабораторних дослхджень оброблен! методом eapiauiflrtol статистики (А.И.Венчиков, В.А.Венчихова, 1974) з вихористанюЫ критер!гв t -Ст'юдента (Л.С.Каыинский, 1964) та ч» -iioepa (Е.В.Гублер, 1978).-Р!зницю Mi* пор!внювани-ми величинами вважати достоверное при Р < 0,05.

РЕЗУЛЬТАТ« ДОСЛЩЕННЯ. При хл!н|чн!й характеристик обсте-жеких жхнок ветановлено, ко Bei вони знаходилксь в репродуктивному Biui (середн!й BiK становив 27,3 ± 0,5 рок!в), Трявал!сть непд!дност! коливадась в основному вхд 3 до 10 рок!в.

Аналхз генеративно! функц!I похазав, цо на результат попе-редньо! ваг!тност! та репродуктквн! установки ххнок, як! прохи-вавть на забруднених рад!ац!ею терит(>р!ях, суттевий в л ли в мали касд!дкиЧорнобильсько1 катастрофа. Про цв св!дчить те, що 71,4 % xiHOK OCHOBHOI групи, у яких буди мимов!льн! викидн!, по-В'язують Ix з авархею на ЧАЕС, 52,6 % х!нок основноТ групи esi-домо перервал* BariTHicTb nieЛя aeapil, 20,4 % х!нок ос-

hobhoI групи до аварi1 вагiтнiли, а я!сля - не ваг1ГН1Ли,

Поруяення иенетруально! функц!! виявлеио у 62,0 % xíhok ос-hodhoi групи i у 33,3 % - групи порхвняння (Р < 0,05). Серед ви-явлених поруиень перса И1сце поехдае олхгокенорея у 61,2 % xíhok основное i у 33,8 % - групи пор^вняиня, причоиу 21,9 % síhok осг новнот групи причину порувень пов'язувть з авархев на ЧА£С. На болкшегь ыенструсц|й вказувади 52,8 % síhok основноТ i 31,3 5 ücíiiok групи пор|вняиня.

У 82,4 % обстежених дхнок, якх зазнали впдиву иалих доз iokí3y»4o: paaieuil, протн 31,3 % síhok, якi проживаютt у вхднос-но чистих районах Нолтавсько! облаетi, буди скарги на аагальну слабкхсть, пЦвицену втоиу, головну б1ль, гПтдивхсть, сонлив1сть, порувення сну чи апетиту, цо також иожна пов'яэати э негативнин М&нпои наслхдкхв аварх! на ЧАЕС на органÍ3U лединн.

У bcíx обстекених síhok виявлений хрон1чнкй запальний провес лрндамхв матхи, причоиу лише у 14,8 % síhok sin ripoTÍK&B з еирагениии клЬичнмми симптомами, у раати - 65,2 % переезжав стертмй, безеиштоиний характер эахворзвання.

У síhok, hkí проинвавть на рад1оакткано забруднених терито-píflx внявлен1 бхльа глибок1 &н&тои1чи1 ouíhh органje «алого тазу, ко е, напевно, каслЦкоы акгивацх! у них запального процесу на фон i понижено! реактивное?! органхзму внаелгдак дхт pa^iauiíiHo-го фактору.

Kpiu цього, у 64,3 % síhok ochobhoi групи прогк 37,5 % -групи порхвшшнл вилвлено пол1к!стозну -дегенерате яечних!в, ф|бро)«ону маткн в1дпов1дио у 8,3 % i у 2,1 %,■ вндоиетрхоз - у 7,4 $ síhok основноТ групи, чого не було у eíhok групи пор1вняи-ня.

Серед виявлено! вкутр1аньоыагково1 патолог!!, у síhok, як! яроасмваоть в *онтаы1нованих perionax, переважаать г!перпластичн1

процеси: г1перплаз£я ендоиетр1о - 35,7 £ 1 иол1пи порожняки матки - 21,4 %.

При ана^з! характеру менструального циклу за тестами функ-ц{онально! д!агностики встановлено, що у б!лыиост1 обстгхеких ж1-нок (88,6 % - основнот 1 53,3 % - групи пор1вняння) мали м!сце поруиення функц!онального стану яечкигав.

У хЫок э неплхднхстп, як1 проживаять в зонг рад4ац$йкого контроле, частное маги м|сце поруиення Нперестрогенного типу, ям проявлялись ановуляторним циклом г{перестрогенного типу ! недостатком) друго! фази (у 48,6 % аинок основно1 групи проти 16,7 % - групи пор!вняння (Р < 0,05)).

Встановлено такое, цо при однотипному поруиеннх менструального циклу в1дмIчалоеь суттеве зб!льшення кольпоцитолог1чних 1н-декс^в (1К i 1Е) в перш!Й половин! циклу у х{нок основно1 групи в!дносно г!нок групи пор1вняиня.

У аинок, як! мешкаять на забруднених територ!ях вм!ст ЛГ в сироватц! кров| энаходився на монотонно внеоккх р1внях на протя-з1 всього менструального циклу 1 становив на 7-Я день циклу -10,43 - 1,63 мМЕ/мл, цо в 4,5 рази вице покаэникхв у практично здорових жхкок, на 14-й день - 10,93 1 1,22 мЫЕ/ия, при норм: 13,0 ± 1,1 мМЕ/мл I на 21-й день - 8,73 ♦ 0,81 мЫЕ/мл, що в 2,5 рази вище встановлених нормативов для практично здорових а!нок (рисунок). У ж!нок з непл1дн1стю, якх проживають в умовно чистих районах ПолтавськоТ област1, навпаки, показники ЛГ були дечо ниж-чими, н1х нормативи для здорових жЫок, (ПК ЛГ зм!щувався на 21-Й день циклу 1 становив 7,18 I 0,89 мЫЕ/мл, що нкжче, нгж овуляц!й-ний п!к у здорових я!нок.

Зовсхм 1ниа картина спостер1галаеь з ггродукцгеа ФСГ. Встановлено, що у я!нок основно! групи не було в|дпов1дного росту ФСГ по в1дноиенн1> до ЛГ. У них мав м|сце нормальни* ритм вид!-

мМЕ/мл(ЛГ, ФСГ)

18 16 14 12 Ю 8 С 4

.1 .... )- . I. I .1

X

I. . I ,, I I

нмаль/л(П РОГЕСТЕРОН) 40

8 10 12 14 .16 18 20 22 24 пмодь/л(ЕСТГЛД10Л>

30 -

20 -

10 -

0

X

Л-

2000

1500

1СОО

500

О

о

6 8 10 12 14 40 18 20 22 24

■ ... день циклу

Рисунок . Ьи1ст лотропхну, фолНрэпшу (а), естрадголу I прогестерону (б) в динш41ц1 менструального циклу в трупах абсте-жених я!нок ; ' ' ■

■' 11 ч'|' 1п и' оснобна"група ■;■. У"--' група порхвняння

ЛГ, естрадхол -ЙСГ, прогестерон

— — «. основна група

- - >- група пор 1вня11>«я

леннл ОСГ, тобто був передовуляцШий п!к гормону в кров!.

У зв'яэку з ции шшт констатувати налвн!сть дисбалансу продукции гонадотропкях ropuoHio у sinotc з кешйдн^то, як! проживать в умоиах хронхчного ниэько!нтенсивного рад1ац1Йного опрол|-_ нения» цо проявляется зб!лыаенняи секрецИ ЛГ, при в!дносно збе-рекенИ сегроцх! КГ.

Дисбаланс гонадотропния гормонов супроводяувався порупенням фуккц:1 ясчникхо, що проявлялось поруиекням цпкх!чиост! владения статепиг rcpKOHÍD, захценням п!к!в 1х концентрац}!. Няяьккй . piEeHb прогестерону св!дчить про неповноц1нн!сть функцП яовтого т1ла.

PÍDSKb nposaxtauy в кров! kíhoe обстеяенкх груп знаходнпся в кеяаг иормн (106-610 цКЕ/нл), однак у aiiiott основио! трупа по-казнихн ¡toro булн нигчиин, и!н у групп пор!вняння (Р< 0,05).

Дося1Дхенш: тестостерону в сиропатцх кропх показало, що pie-;' hí Пого у обстегениг aínos булн в цехах нор:«! (0,2-1,0 нг/мд), ало у eíhcit оснопно! гругл показники його були нижчиип, 1ня у hí-нок групи пор^вияниг: (РС 0,05).

Исоднозначшшя пнявидися дан:, отрииан! при Еквченнх гх.юф!-эорно-ясчннково! систейи у jkíkok з непл!дк1стп i рхзнки характе-• рои ыенструального циклу. Так, при двофазиоцу кенструальноку цикл! uan uicne пкцкй р{вень ЛГ та естрад|олу t нижчий пролактину в сироватцх кровх у яЫок, як! проживаоть на рад|оактквно зебруднв-них ,територ1ях, н!я в уыовио чистих районах Полтавсько! облает! (Р< 0,05).

У ахнок з непл!дн!стю i ановуляторнны циклом р|поеетрогенно-го типу, нвзалехно в!д и!сця проживания, на 14-Я день спостеро-яення показникн ЛГ i ФСГ були значно знхжен! пор!внлно з нормативами, ала у kíhok ochobhoí групя вони були суттвво вшцими . (Р< 0,05), hís у ж!нок групи пор!вняння. Р!вень естрад|оду у

я^нок э ановуляторним циклом.гхпоестрогенного типу на 14-й 1. 21-й дн* був значно зниженим в£дносно норми (Р< 0,05). Хоч на 14-й день спостерп'&лось деяке падвищення р1вня естрадхолу пор1в-няно з 7-м днем, але його вм1ст був недостатнЫ для дозрхвання фолхкулхв I утворення повноцЫного жовтого тхла. У обстежених ж1-нок ми споотер!гали вхдповхдно монотонно низьк! показники прогестерону у днх обстедення.

У ххнок основнот групи з ановуляторним циклом г¿перестрогенного типу р!вакь ЛГ в сироватцх кроох у вех днх обстсження знач-но перевицував вм1ст у здорових кхнок (Р< 0,05) I концентрац!я ЛГ носила ионотонний характер. У кхнок групи пор1вняння рхпень ЛГ такогс був эначно виций вхд нории, аде пхк його эмхстився з 14-го на 21-й день. Зм1ни ФСГ в кров| у к!нок двох груп проявились деяким зниженняы р1ян{в ФСГ на 7-й I 14-й дн! х пхдвиценняы на 21-й день. Це св|дчить не т!льки про кхльк1сн1 змхни продук-

1 гонадотропних гормонов гхпоф{зом у ххнок, якх зазнали трива-лого впливу малих доз рад}ацхТ, але I про дисбаланс у с^евЦно-ыонн1 ЛГ/ФСГ. Що стосуеться статевих гормонхв у жхнок з непл!д-н4ств х ановуляторним циклом г шерестро генного типу, то у основой групх спостер1галось р1эке збхльшення рхвкя естрад{олу 1 зни-ження р!вня прогестерону 8 кров! пор1Еняно з нормою (Р< 0,05). У ххнок групи пор1вняння такох мало М1сце пхдвищення рхвня естра-д1олу пор|вняно з нормою (Р < 0,05), але на 7-й х 21-й днх обеге-кення рхвень естрадхолу у них був значно нижчий, а рхвень прогестерону у вех дн! циклу - вищий, н1я у «¡нок основнот групи (Р< 0,05).

Рхвень лролактину в кров! ххнок э ановуляторним циклом г!по-естрогенного типу основнот групи був'еиций, нгж у кхнок групи по-рхвняння (Р< 0,05), а у д1нок з ановуляторним циклом г1перестро-генного типу, навпаки, значно нихчим, н!я у групи пор{внякня (Р < 0,05).

Виходячи з одержаких даиих иожна эробити висновок, цо у нок, як{ проживазоть на рад1оактивно забруднених територхях пору- • вений зв'язок ы1ж статевкми стероТдниыи гормонами 1 секрец1ею лролантину.

Враховуючи те, цо релродуктнвна функцгя органгзму неа^д'сано пов'яэана з процесами ^мунологхчно! реактивное^, лами були обсте-лен! аинхи э непл1дк1стс, як1 проживають а районах з рхзнам ра-дхацхйнии забрудненнян: 1ванК1вський район Кигвсько! облает! (се-редня доза опромпшння 0,26-0,50 иЗв) - I гидгрупа з Козелецький район Черн1Г1вськот области {середня доза опромхнення до 0,25 мЗв) - П пхдгрупа. 1мункий статус'у обстежеиих пхдгрупах зх-иоя зиявив эниження процентного змхету Т-лхмфоцитхв э1дкосно групи порхвняння (54,1 % - \ пхдгрупа, 56,2 % - Л пхдгрупа яроти 68,4 % - групи порхвняння). Особливо, це энилення зиражене у пинок 1занкхвсьхаго району, де вищий рдвень рад1оактивного забруднення 1 дози опром!нення. Рзвень В-лп<фоцит|в знаходився *айже яа одна-яовому р1вн5 у зс!х трупах'обстежених. Гуморальний зиунхтет дарая-торизуаазся эниженням хокцентрацх! ^муноглобулхнхв хдасхв б д ¿1 о сироватц! хровЬ РЗвень лхзоциму у зхнок основно! групи хе ом|-лвваася в|дносно групи пор!вняння, що може, а деякхй м|рх, зом-ленсувати недостатнхсгь специфхчних факторов протиыхкробного за-^исту.

Враховуючи те, чо на а1нок з непл1дн1ств, я*1 проживають з хонтрольованих по радхацН репонах навть вплив не т1льки »дал! дози рад1ац11, а ! психо-емоцхоналыи змЫи, пов'лзан} а самим проживаниям а екологхчно несприятливих умовах, аи зивчили стан атрес-реал1зувчо1 з стрес-лхмхтуючо! систем,

'Результата досл}джень показали,, цо у аЫок з нешпдн|сто, ля!.проживдять на радиоактивно забруднених територхях 5 знахо-дяться п!д зплизом хронхчного психо-емоцхйного стресу, ексхрец!л

14 ; . ; . . , . . з оечеп адреналину I норадреналхну була у два рази вицою, у липок з неплхд^стю, як! проживають в екологхчно чйстих районах (Р < 0,05). Суттево! р1знкц1 вкхсту кортизолу в кров! у к!нок обстежеш:х труп не виявлено (Р > 0,05).

Пвень в кров! стрес-лхмхгувчаго фактору - серотоп:ну у 1:1-нок основно! групп також був ииср;м : становив 3,94 ± 0,33 ккколь/л В1ДКОСНО рхбня ЙОГО у ИНОК ГрулИ ПОр!вНЛННЯ, де 01Н становив ?.,В7± 0,02 мкиоль/л (р< 0,05). , ; >

Стресостх&исть у ханок з кепл!дн!ета в обстежеиих нами грудах Оула кеодкоэначиов. СореднхЯ покаапик !вдекса с'тресосп&сос-т! у кхкок основно* групп станошв 0,45 1 0,03,. а групи пор!инлн-ия - 0,57±0,04 (Р< 0,05); 68,3 % вЬок основно! групп;"на. в!д-мхну В1Д кхнок груки пор!вкякня, кадя ккзьку стресосггЫкхсгь.

Встановлено, цо 'у хшкж з нсплхднхств, яп* пр охи поить в Кз-зелецькому район! з вхднсено алзькоо радхоакишиств, орусшвд в рхснлх А, НА серотонхиу булл виг&ии, н1ж у кхно;г з нелладцста, якг ыеакають в хвашсхвськоиу район! з б!льа високиы радхоакгни-нш наеантааенняа.

Бахст катехала*йн!в, кортизолу х серотонЛну в задзгшостх-В1Д характеру менструального циклу теж був неоднозначний, В ос-. новн1Й груп! жхнок з двофазним менструальким циклом р!вень А ! НА в сеч! був суттево нюсчим, нЫ у зднок з ановуляторним циклом. (Р< 0,05). Прдхбн! дан! були отриманх ! у ганок групи порхвккн-ня. Поряд з циы було зараесгроЕано бхльш нкзькнй р!вень серотон!-ну у е!нок а двофазкиы, ни ановуляторним циклом. У ¡инок основ-йот групи з двсфазним ! ановуляторним циклом р!вень Ах НА був .' значно виций, нхж у ж!нок групи порхвняння з такими же характером менструального циклу, Водночас у яинок з ановуляторним циклом основко! групи вмхсу кортизолу В КРОВ1 був никчим, ннс у ж!-нок групи (мрхвняння, а ееротонхну, навпаки, - внцим (Р< 0,05).

Анал1э стану стрес-реалхзуючо! 1 •стрес-л1а1туюпо1 систем у жпюх э непл!дУистю в задеатостх в!д характеру ыенструально" функцН 1 проживаючих.в районах з р1зною дозоп опром1нення вйя-эиа ряд особлнвостеЯ. У яЪюк 1ванкхвськогоЛ Козелецъкого райо-«1в з двофазПии «енструальним циклом рДвень екскрецхТ катехола»Ц-нхв був рйвноэначний (Р >0,05), а у ж]нох Полтавсько* областх -значио ииячим' (Р < 0,05). ВисокиЙ рхвеиь серотонхну вадмхчено у Юззеяецького району з поршшшх з ынкаик 1санк1вського району I групи пор!вняння. Вмхст кортязолу в кров1 у обстежеких групах ж!нок найяе из зхдрхзнявся,

Энячна капрукекня симпата-адреналово! 1 серотон1нерг1чно! систем пипвяено у жхнок з непл|дн1сто, аковуляторнки циклом 1 грсгиБвочмх а Козеяецьксиу районг. Так, у них рхвень А був у 2,2 рази гкирда, н1ж у к{нок 1ванк1вського району { у 3,6 рази, нхя у ж1нок Полтавськоу область Р|вень НА був нищий вхдповхдно у 2,3 1 3,1 раза, а свротон1ну - у 1,3 { 1,4 рази. Деяке зб1льаення рхвия корг/.золу и кроп! вЦыИено у ж1иок Полтавоькот облает!.

/н»л1зуачи гя^ескйзано» «Окна зробкти висновок, сцо у к!кск ¡з иепл1дихстя 1 ановуляторниы циклом, тобто з порушвнням репро-дуктивно! ендокринног систейи, якх проживавть В району де дози опрснхнення незиачн!, мае м!сце бхльаю напруження стрес-реалхзу-счоТ (катехолаихна) 1 стрес-л1м1тувчо! (серотон{н) систем, характеризуем стан хронхчного стресу, який негативно вплипае на стаи органхриу взагал! 1 наспециф!чн1 функцх! эокрёца;

Враховуючи змхни, виявлен1 при. обстеяеннх ж1кок з неал1дн1с-?о, якх проиивавть на забруднених рад!ац^г> територ!ях, наии ви-користашй комплекс лхкувалько-профхлактичних эаходхв, в якоиу . врахозанх результат« обстеження 1 виявлен1 порушення. Свди входила иошзлевена протнзапаеьна тералхя, застосування натурального харчового продукту - адаптогенв "ПоЛхсола", транкв{л!затора фвн$-

бута х антиоксидантхв - вгтем}на 6 та .асхорутЫа. Крхм цього, до Тжх рекомендували вклачати природн| сорбенти (яблука, чорну смородину, коркву, цябулв, часнйк, буряк, петрушку).

Пхсля лроведеного лхкування обстежено 25 «1Нок. КлШчний переСхг захворювання свмчить про позитивний вплкв лхкування. Це проявилось локращенням эагяльного стану организму у 72,7 % жЛнок, нормалхзацхею менструального циклу у 64 %, зникненням болючкх менструаций у 56,9 % ж1нок.

Пхсля яроведеного лхкування спостер!гались позитивнх зм1ни в хмуннхй систем! орган}зму. В1д«1чено наближення процентного вм|сту Т-лхмфоцитхв в сироватц! кровх у «¡иок з контрольованих по радхац!! регхонхв до показникхв у ж!нок Полтавсько! облает! (Р <, 0,05).-

Щсля проведеного комплексу лгкування встановлено знихення вихсту А, КА 1 кортизолу. Що стосуеться серотонхну (стрес-л1м£-туачого фактору), то портилась тенденция до його зб^ыпення. Таким чинок, можна вважати, цо комплекс лхкувально-проф|лактичних заход!а ефективно впливае на адаптац1ю органхзму ххнок до умов проаивання, знхмае прояви дистресу, цо в Ц1Лому позитивно вплк-вас на репродуктивну функцхх> к1нок,кк1 проживав» на рад!оактив-но забруднених територхях.

Строс-реад£зуюча х стрес-д1м!туюча система у. жЫок з двофаз-ним I ановуляторним циклом заэнаотлк наоднозначних зм!н. Так, у г!нок э непд|дн1стю 1 двофазним менструальным циклом спостер!га-лось лиа знижеиия рхзня А, а рхвнх НА, кортизолу х серотонхну практично не зиЫювались п1сля л1кування. Проте у ж|нок з анову-ляторнин циклом рхвень А знизився майже у 2 рази, НА - б}лыа як у 3 рази, а вм!ст серотон|ну достов!рно зб!льшився. Отже, група к1нок з порушенняии в ендокриннхй системх б!лыа чутлива до проведеного комплексу л1куванш;.

Враховуючи те, цо в ним1ан|х еколог1чио несприятливих умо-вмх проф|лактмка е одним >з горанг1в здоров"я, в тому числг I ре-, продуктивного, доц1льно прогноэувати винйкнения захворювання на п!дстав1 частотних I 1нформац1йних фахторгв ризиху.

1з числа анал{зованих факторхв десять дали 1стотну 1нфорка-ц1ю для розпод$лу жшох на групи. Сл1д зауважити, що кр!м соц1-ально-економ1чних (тривал!сть проживания в ехологхчно несприят-ливхй зонх, профн!к}дливоет1, осв^та) серед медико-б!олог|чних -ваялива уисце займають фактори, пов *язан1 з запальниии процесами а}ночих статевих ортйв (локалхзахмя 1 методи лххування запального процесу ген1тал|й). Суттеве значения мапть також фактори, лк! в циоиу можна розцжити як стрееогети (характер Л1б1до, яалвн!сть стагевого задоволення, болюч1сть менструащй, характер аорутень статевого акту). Визначення дискримЫянТних функц1й ^ та { дозволило розробити алгоритм I запропонувати математич-ну аодель прогнозу |мов1рност} винихнення непл1дност1 у я1Нох, як! лроживавть з умовах тривалот д!т малих доз рад1ац11.

Для доведения мо^ливосИ використакня роэробленого способу ш драхтиц!, теоретично оч{хуван1 результат» зхстазили з реально спостережуваними. 2б1жн1сть отриманих результатов сялала 58,9 %. Отже, вихористання розробленого нами методу прогнозування виник-мення непл1дкост| надае можливхсть своечасно проводити проф|лах-тичнх I л!кувальн4 заходи серед жхнок, якх проживають з еколог1ч-но несприятливих умовах, пов'язаних з авврхсю на ЧАЕС.

ЕИСНОВКИ - ' '

1. 2Ыкк, ¡ца проживають на терктор^ях, забруднених малими дозами 20н|зуяч01 радхацН, в|дносяться до групи п!двиценого ризиху з виникнення розлад¡а репродухтивко! систеыи. Про це св|д-■эдть збхлысення порушень кенструально! функцЛ в 1,7, синдрома гюлШстозних яечник!в - э 1,6, ф1брсм1'оии матхй I евдоиетрмзу-э два та^и ш> э1дноаенно до групп порхвняння.

2. ?1орушення функцпнадьного стану г1по-61зарно-язчникоао1

системи проявляються зб$льшенням базальних та десинхронхзацхею цйкл!чних р1БН1в гонадотропних \ статевих гормонов, вгдсутагстю ф1з!олог1чних пхК1В у 88,6 56 жхнок, що проживають 6 зон1 рад!а-ц!йного контролю.

3. У жхнок з контрольованйх по рад1аЦ1Г рег1он1в мае мхсце лригнхчення клхтинно! 1 гуморальноГ ланок гмунгтету, на що вка-зують зникенх показники Т-лхмфоцит{в та ^муноглобулхнхв класхв

С та X

4. ЗЦнки, як1 проживають в уловах тривалот дП малих доз 1онхзуючого випром1Н»вання, знаходяться в станх психоемоц!йного стресу, що посилве негативней вплив на репродуктивну систему. У них знижений р}вень стресостхйкостх орган¡эму, мають мгсце прояви дисфункцхХ стрес-реал1зуючо1 х стрес-лшхтуючо! систем у ви-глядх пхдвищеного рхвня екскрецх! з сечею ацреналхну I норадрена-лшу та вм!сту в кровх серотон1ну.

5. Застосування обгрунтованого комплексного методу лхкуван-ня, який додатково включав адалтогени, антиоксиданти, гранкахлг-затори ть вхдповхдну д1ету у жхнок з неплхднхстю, якх проживають на. радхоактивно-забруднених територхях, спр/яе покращенню загадь-ного стану,-хмунно!, стрес-реалхзуючот та стрес-лШтуючох систем, пхдвищуе ефективнхсть лхкування, цо приводить до суттевого покращення абс нормалхзацх! репродуктивно! функцН ж1нок.

6. Розроблена система прогнозувакня порушень репродуктивноI . функцх! у жхнок, якх проживаютьв екологхчно несприятливих умо-сах, пов'яэаних з авар:ею на ЧАЕС, на основх ретроспективного аналхзу соцхально-економ!чних х медико-бхологхчних фактор!в ризи-ку з використакняы багатофакторного аналхзу та алгоритму дозво-ляс э точн1Стю 58,9 % передбачити винихнення неплхдност!.

ПРАКГИЧН1 РЕХОМЕНДАЦИ

1. ЗЦнки, як! проживають в екологхчно несприятливих умовах внаслхдок Чорнобильсько!.катастроф«, - це група ризику по виник-ненню порушень.репродуктивно! функцхг.

2. Обстеження ж1нок,як1 страддвють рхзними формами непл1д-т Н0СГ1, мають проводитись в спецхалхзованих стацхонарах, де кр1м визнаних иетод1в сл1Д включати спецхальнх, а сама, визначения вм!сту катехоламхн!в, кортизолу, оеротонхну.

3. Для прогнозування виникнення непл!дност1 можна застосува-ти такий алгоритм:.

$ * -16,40 + 0,20Х1 + 0,60Х2 + 2,54X3 4 1б-бзх4 + 1«7бХ5+ +.0,16Хб - 1,56)07+ 1,92Хд+ 1,85Хд - 0,67Х10

£ = -15,62 - 0,38Х1 + 1,99X2 + 2,18X3 -(- 18,29X4 + 1,16X5+ + 1,19Х6 - 0,73X7+ 0,69Х3 + 1,01Хд - 0,13Х10, .

де Х^ - тривалхсть проживания в екологхчно нёсприятливхй зонх -не проживала - Х^ = 0, проживала до одного року - = I, в!д двох до трьох рокхв - Х^ = 2, бхлыпе трьох рок1в - ^ = 3;

Х.>, - профшкхдливхсть -, вхдсутня - = 0, наявна --Х2 = I;

Х3 - освхта - при вищхй - Х3 = I, неповн1й висцй - Хд = 2, середой спец1альнхй - Х3 = 3, середн1й - Х3 = 4, неповн1й середн1Й -Х3 = 5;

Х4 - наяЕнхсть (Х4 = 0) чи вадсутнгсть (Х^ = I) родхв в анамнезх;

Х§ - локалхэацхя запального процесу генхтал1й - при В1Дсутност1 эапалення - = 0, запаленнх вульви - Х^ =1, пххви - « 2, шийки матки - = 3, матки - Х^ = 4, лридаткхв матки - Х§ = 5, при поеднаннх - Х5 = 6;

- методи лхкування запального процесу - при в!дсутностх эапалення - Хд = 0, не л1кувалась - Х^ = I, консервативне - Х^ = 2, х!рург1чне - Х6 = 3, комбЫоване - = 4;

Х>7 - характер л1бЦо - нормаяьне - Х^ = 0, энижене - Х^ = I, П1двищене - Х^ = 2, В1дсутне - Х^ = 3;

Хд - наявн1сть статевого задоволення - наявне - Хд = 0, р1дко -Хд = I, вхдсутне - Хд = 2;

Хд - болючхсть менструацхй - не болхш - Хд = 0, болючх - Хд = I, ыенструацх! вхдсутнх - Хд = 2;

Хэд - характер порушень статевого акту - порушень нема - Хэд = 0, 1ншх порушення - Х^д = I, болючхсть при статевому життх -.Хдо = 2, вагхнхэм - =3.

При > ^ - прогнозуеться моясливхсть виникнення не-гшдность при ). ^ - заперечуеться.

4. Ж1нки, якх страждають неплгдн1стю 1 проживають на забруд-нених радхацхею територхях, потребуоть "л1кувально-проф1лактичних

заход1в з включениям препарат!в антиоксидантно! дх1, пцаптоген!в, транквхлхзаторхв i природних сорбентхв.

СПИСОК POBlT, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Роль стресогенних фактор!в у виникненн1 непл1пдя у ж!нок 13 контролюючих по рад:ац11 perioHie// Педхатрхя, акушерство i НнеколоНя. - 1994. - £4. - С.53-55. (спхвавт. Л.1.1ванюта, Ы.Л.Тараховський).

2. Стрессоустойчивость женщин репродуктивного возраста, проживающих в условиях длительного воздействия ионизирующей радиации// Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на ЧАХ: Тезисы докладов 21-23 апреля 1992. - К.: 1992. -

С.88. (соавт. Л.И.Иванюта, М.Л.Тараховский, Е.Г.Даниленко, А.Г.Ро-щина).

3. Гинекологическая заболеваемость женщин репродуктивного возраста, проживающих на территории длительного воздействия ма- : лых доз ионизирующей радиации// Экология и репродукция. Пленум правления научного общества акушеров-гинекологов Ухраины: Тезисы докладов. - Одесса, 1992. - С.67. (соавт. Л.И.Иванюта, А.Г^Рощи-на, А.Е.Дубчак, И.И.Ракша, Т.И.Московченко, О.Ю.Борисюк).

4. Гинекологическая заболеваемость женщин фертильного возраста, проживающих в контролируемых по радиации регионах// Чернобыль и здоровье людей: Тезисы докладов научно-практической конференции 20-22 апреля 1993. - К.,.1995, - 4.1. - C.I32. (соавт. Л.И.Иванюта, А.Г.Рощина, О.В.Борисюк, И.И.Ракша).

5. Радиация, стресс, бесплодие// Чернобыль и здоровье населения: Тезисы докладов научно-практической конференции 24-25 апреля 1994. - К., 1994. - ЧЛ. - C.240-24I. (соавт. Л.И.Иванюта, М.Л.Тараховский, А.Г.Корнацкая).

6. Пренатальна дхагкостика стану плода у ж!нок пхсля лхку-вання неплхдностх// Exorpa$ifl в перпнатологП, гхнекологИ та neAiaTpil. II збхрник наукових праць украТнсько! асоцхац!! лхка-. piB ультразвуково! д1агностики в перхнатолоЖ та г!некологН. Кривий Pir, 1994. - С.62. (сп!вавт. Л.1.1ванюта, А.Г.Корнацька, Т.1.Иосковченко,О.Д.Дубенко, А.б.Дубчак).

Клвчов! слова: ннэько|нтенсивнв 1он!зуюче випром1иювання, репродуктивна функц!я, Нпоф1эарно-вечникова, страс-реад!зу»ча та с?рес-л1м|туюча систем», прогиозування.

АННОТАЦИЯ

Дмитриченко Л.И. Состояние репродуктивной функции женщин,

подвергшихся влиянию последствий Чернобыльской катастрофы

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - Акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев, 1996.

Работа посвящена актуальной проблеме влияния длительного низкоинтенсивного радиационного воздействия на состояние репродуктивного здоровья женщин, которые проживают в контаыинирован-ных районах. Среди повреждающих факторов впервые изучена роль стресса в характере и степени сдвигов в нейрогуморальной регуляции функций организма, его адаптивных возможностей.

С учетом выявленных в процессе исследования нарушений, лечебный комплекс дополнен средствами, обеспечивающими антирадиационный и антистрессорный эффект, что способствует улучшению или нормализации репродуктивной функции женщин. Разработаны алгоритм и математическая модель прогнозирования нарушений генеративной функции женадан.

L.M. Davtrvchenko. The Condition of Reproduction Function of Vtonen Influenced bv the Chernobyl Disaster Effects.

Use dissertation for the Candidate of Science Decree (Medicine), the speciality cods - 14.0101. - Obstetrics and Gynaecology. The Institute of Paediatrics, Obstetrics and Gynaecology of the Academy of Kedlcal Sciences of Ukraine. Kvlv. 1996. .

The dissertation Is devoted to the actual problem of the influence of continuous radiation effects on the condition of reproduction activity of women living In contaminated regions. Аиопа hansfui effects the role of stresses In the character and levels of shifts In neurohumoral regulatory function of the organism and Its adaptive abilities have been studied.

Taking Into account abnormalities, discovered in the process of research, the treating cciiiplex has been added ulth веапз which provide aitl-rsdlatlon and anti-stress effects helping to normalize or to маке better uomen"s reproduction function.

The aJgorythra and mathematlc model of uoirsen"s generative function abnormalities have been developed.