Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Применение антимикробных препаратов в комплексномлечении послеродовых эндометритов

В!ННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МВДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. М.1. ПИРОГОВА

РГ6 ОА На правах рукопису

2 3 !'ЮН УДК 618.14-00:576.8.97.3-02-059

Д31СЬ Натшпя Петр1виа

ЗАСТОСУВАННЯ АНТИМ1КРОБНИХ ПРЕПАРАТ1В В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 П1СЛЯПОЛОГОВИХ ЕНДОМЕТРИТ1В

14.01.01 — Акушерство ! пнеколопя

Автореферат на здобуття вченого ступе пя кандидата медичних наук

Вшниця — 1997

Дисертацж е рукописом. Роботу виконано в В1нницькому державному медичному унюерситет!- ¡м. М.1.Пирогова.

Науковий кервник -

Науковий консультант ■

доктор медичних наук, професор А.Н.Гайструк заслужений д!яч науки ! технки УкраУни, академ1к АН ВШ УкраУни, доктор медичних наук, професор Г.К.ПалШ

Оф||^йн1 опоненти:

доктор медичних наук, професор

А.Г.Колом/йцева

доктор медичних наук, професор

П.Г.Жученко

Пров1дна установа — Донецький медичний ун1верситет

¡м. М.Горького

Захист вщбудеться 24 червня 1997 року о 1200 на засданн! Спец!ал1зованоУ ВченоУ Ради (К. 05.600.01.) при Впнницькому державному медичному ун1верситет1 ¡м. М.1.Пирогова за адресою: (286018, м. ВЫниця, вул. Пирогова, 56).

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1блютец1 В1нницького державного медичного унтерситету ¡м. М.1.Пирогова

Автореферат розюланий 23 травня 1997 року.

Вчений секретар спец!ал1зованоУ Ради кандидат медичних наук

Покидько М.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

АКТУАЛЕН1СТЬ ПРОБЛЕМИ: 0дн1ею з найб1льш важливих проблем сучасного акушерства i гшекологП е п1сляпологов1 пШ-но-запальн1 захворювання. !х вивченню присвячена велика к1льк1сть праць в1тчизняних та заруб1жних досл1дник1в. 1нте-рес до проблеми Шсляпологових ппйно-запальних захворювань обумовлений провхдним м!сцем в структур! материнсько! захво-рюваност1 i смертност1. Вони привзодять також до порушення менструально!, д!тородно1, сексуально! i других функц!й ж1~ ночого оргаН13му, порушують соц!альну адаптац!ю ж1нки (А. Г. Колом1йцева та 1н.. 1995; Н.1.Манащук та iH.. 1996).

Незважаючи на значн1 усШхи в проф!лактиц1, д!агностиц! i л!куванн! Шсляпологових гншно-запальних захворювань. в останн1 роки в1дзначаеться зростання !х частота i тяжкос-т!(В. I.Краснопольський та !н., 1987; 1.Р.зак, Ф. А. Смекуна, 1991; А.Ю. Франчук та !н., 1994; Б.М.Венцковський та iH., 1995; Ю. В.Цвелев та iH., 1995; Gibbs, 1985; Barz, 1986 et al.). Це зумовлено низкою факторов, серед яких дом1нуючими с зм1ни видового складу мшрофлори, !! в1рулентност1, розвиток антиб1отикорезистентних форм, в зв'язку з широким впровад-женням та нераЩональним використання антиб1отик1в, зм1нами 1ммунолог1чно! резистентност! орган1зму (С.Д.Воропаева, 1986; Б. Л.Гуртовий. 1988; Е.Ф.Kipa, Ю.В.Цвелев, 1988; Г. К. Степанк1вська, С.Я.Сольський, 1989; Cunningham et al., 1989).

Найчаст1шим та поширеним тсляпологовим ускладненням с ендометрити. 1х доля серед Шсляпологових шфекицйних захворювань складае 66.3% (I.T.Б1ляева та iH., 1987). Шсля ф1з1-олог!чних полоПв вони виникаютъ в 4 - 11% випадк1в (М.Ф.Ki-с1левич, 1993; Ю.В.Цвелев та 1н., 1995; Daya, Clark, 1989). Шсля патолог1чних полог1в, а також Шсля операц!! кесарсь-кого розтину частота ix досягае 16,45% (К.Г.Апресова та iH., 1986; С.Д.Воропаева та 1н. , 1986; I.Р. Зак та iH., 1989; 1991; С.С.Леуш, 1995; Daskowetal., 1986; Hogue, 1986).

В1тчизняний антим1кробний препарат декасан застосову-еться для л1кування захворювань слизово! оболонки ротово! порожнини (С.М.Сломений та iH..1979), в дерматолог!! - при

п!одерм!ях, грибкових захворюваннях шк!ри (Ю. С.Касько та 1н., 1976), в отоляр!гологП - для консервативного л!кування запальних захворювань (Г.К.Пал1й. 1973; Н.А.Лев, 1.М. Раков, 1974), в офтальмолог!! - при гн1йно-запальних захворюваннях ока, спричинених в1рулентними 1 пол!резистентними до антиб!-отик1в м!кроорган1змами (Ю.Ф.Майчук, 1988).

Кл1н1чн1 досШдження показали, що м1сцеве застосування декасана не викликало зкини функцП нирок, серцево-судинно! системи 1 складу периферично! кров1, призводило до л3.кв!да-ц11 запального процесу 1 загоенню ран.

Враховуючи те, що в структур! захворюванност! та смерт-ност! ж!нок тсляпологов1 ендометрити займають пров1дне м1с-це (I. Р. Зак. 1988; Б. М. В1нцковський, 1989; В. I. Ситник, 1991; А.В.Бойчук, 1992; В.Ю. СЦренко, 1993), актуальн1сть вивчення ет1ологп, патогенезу та л1кування ц1с! патолог!! не викли-кае сумн1в!в.

Зважаючи на вищесказанне, розробка нового медикаментозного методу лхкування п1сляпологового ендометриту 1з засто-суванням в1тчизняного антим1кробного препарату декасану - е актуальним завданням.

МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ: ГИдвищити ефективн1сть терапП п1сля-пологових ендометрит!в шляхом уточнения 1х ет1ологП. патогенезу 1 удосконалити метод комплексного л!кування з м!сце-вим застосуванням нового л1кувального антисептичного засобу декасана.

0СН0ВН1 ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ:

1. Вивчити особливост! кл1н!чного переб1гу, стан м1к-рофлори порожнини матки, морфолог1чн1 зм!ни ендометр1ю, по-казники гуморально! та кл1тинно! ланок 1мун1тету у хворих п1сляпологовими ендометритами.

2. Обгрунтувати доц!лыпсть використання антисептика декасана в комплексному лз.куванн1 п1сляпологових ендометри-т!в.

3. Показати ефективн1сть застосування антисептика декасана в комплексному л1куванн! п!сляпологових ендометрит!в в пор1внянн! з розчином хлоргексидину б1глюконату, враховуючи вплив препарат1в на нормал!зац1ю юпн1чних прояв!в захворю-

вання, м1кробний пейзаж порожнини матки, стан 1мунно! систе-ми, стан ендометр1ю.

4. Досл1дити особливост! клШчного переб1гу п!сляполо-гових ендометрит1в в залежност1 в1д терм1ну виникнення зах-ворювання.

5. Вивчити чутлив!сть мхкрофлори порожнини матки до ан-тиб1отик!в 1 декасану у хворих шсляпологовим ендометитом.

6. ДослШти морфолог1ю ендометр1я хворих п!сляполого-вим ендометритом п1сля санацП порожнини матки розчинами ан-тисептик1в декасану 1 хлоргексидину б!глюконату.

7. Визначити вплив антим!кробних препарат!в на показни-ки кл!тинного та гуморального 1мун1тету хворих тсляполого-вим ендометритом.

8. Розробити 1 впровадити в практику новий ефективний спос1б Л1кування хворих п!сляпологовим ендометритом 1з зас-тосуванням антисептика декасану.

НАУКОВА НОВИЗНА: Вперше дослужен! антим1кробН1 1 л!ку-вальн! властивост! нового антисептичного препарата декасана при п!сляпологових ендометритах.

Вивчен! кл!н1чн1 особливост! п!сляпологових ендометри-т1в в залежност! в1д терм!ну виникнення захворювання.

Вперше досл1джено чутлив1сть збудншив п1сляпологових ендометрит!в до с!мнадцяти антиб1отик!в, як! найб1льш часто застосовуються в л1куванн1 захворювання 1 установлена досто-в!рна ст1йк1сть до них м1крофлори порожнини матки.

Розроблений 1 впроваджений в практику новий ефективний метод л1кування хворих п1сляпологових ендометрит!в, який складаеться з м1сцево! санацН порожнини матки антисептиком декасаном в поеднашп з комплексною протизапальною терап1ею.

Науково обгрунтован! рекомендацП по застосуванню препарату декасану в комплексному л1куванн1 тсляпологових ен-дометрит1в.

Застосування антисептика декасана в комплексному л Чуваши хворих Шсляпологовим ендометритом значно скорочуе час стац!онарного л1кування. що дозволяе одержати значний еконо-м1чний ефект.

ПРАКТИЧНА Ц1НН1СТЬ Д0СЛ1ДЖЕННЯ:Одержан1 В робот! результата е науковим обгрунтуванням 1х практичного застосу-вання. Показана висока чутлив1сть до декасана м1кроорган1з-м!в, як1 викликають тсляпологовий ендометрит. На основ! особливостей клШчного переб!гу, 1мунолог1чних 1 морфоло-г!чних досл1джень дощльно вид3.ляти п1сляпологовий ендометрит в залежност! в1д терм1ну виникнення.

Вперше застосовано л1кувальний антисептичний препарат декасан, який не мае аналоПв 1 значно за протим!кробною ак-тивн1стю переважае в1дом1 заруб1жн1 протим1кробн1 засоби.

Розроблено 1 обгрунтовано застосування декасану для л1-кування п1сляпологових ендометрит!в, викликаних антиб!отико-резистентними штамами збудник!в, що прискорюе одужання хво-рих. скорочуе строки стац!онарного л1кування, дае суттевий економ1чний ефект.

Матер1али дисертацП вв1йшли до нормативно-техн1чно! документам 1 на л1кувальний антисептичний препарат декасан (техн1ко-економ!чне обгрунтування, 1нструкц1я по застосуван-ню, тимчасова фармакопейна стаття, промисловий регламент).

Препарат декасан вперше внесено в державний реестр л1-кувальних препарат!в Укра1ни за N93.159.1. На декасан зат-верджена ВФС N 42У-17-93. Наказом МОЗ Укра!ни в!д 14.07.1993 р. за N159 дозволено медичне застосування антисептичного за-собу декасану 1 промисловий випуск його в Укра!н1. Декасан випускае медична промислов1сть Укра1ни. його застосовують в практит л1кувально-проф!лактичних 1 пологоводопом!жних закладах МОЗ Укра1ни.

Результата досладжень використовують в навчальному про-цес! на кафедрах акушерства 1 ПнекологП, м1кроб1олог!1. в1русологп 1 1мунолог11 Втаницького державного медичного ун1верситету 1м. М.I.Пирогова.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦП. ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Санац1я порожнини матки антисептиком декасаном в комплексному л1куванн1 Шсляпологових ендометрит1в мае вира-жений терапевтичний ефект, приводить до бальш ранньо! досто-в!рно! нормал1зацп основних прояв1в захворювання, показни-к1в гуморально! та кл1тинно! ланок 1мун1тету, м1кробно! за-селеност1 порожнини матки, стиханню запального процесу ендо-

метр!ю.

2. Включения в комплексну тератю санацп порожнини матки антисептика декасана вдосконалюе новий метод комплексного л1кування п1сляпологових ендометрит1в.

3. Кл!н!чн1 прояви ендометриту, морфолог!чн1 зм1ни ен-дометр!ю, ступ1нь пригн1чення кл1тинно! та гуморально! ланок 1мун1тету знаходяться в залежност1 в!д часу виникнення зах-ворювання.

4. Серед збудник1в тсляпологового ендометриту основне м!сце выводиться стаф!лококу 1 його асоц!ац1ям з грампози-тивними та грамнегативними бактер1ями. У виникненн! 1нфек-ц1йного процесу зростае роль умовно-патогенних бактер1й.

5. Вид1лен1 1з порожнини матки хворих п!сляпологовим ендометритом м1кроорган!зми, е пол1резистентними до б1льшос-т! антиб1отик!в, але в1др1зняються високою чутлив!стю до антисептику декасану.

впровадження в практику. 0триман1 результата рекомендован! 1 впроваджуються для практично! робота в акушерсько-гЬ неколог1чних стац!онарах В1нницько1, Житомирсько! та Хмель-ницько! областей, використовуютъся в лекц!ях та на практич-них заняттях для студент1в 1 курсант1в факультету вдоскона-лення л1кар!в В1нницького державного неличного ун1верситету 1м. М.I.Пирогова.

апр0бад1я роботи. Матер1али дисертаЩйно1 роботи допо-в1дались на Шдсумкових наукових конференц!ях сп1вроб1тник!в В1нницького державного медичного ун1верситету 1м. М.¡.Пирогова, конференц!ях молодих вчених (В1нниця, 1993-1996); Пленум! правл1ння наукового товариства акушер1в-г1неколог1в Укради (В!нниця, 1993); республ!канськ!й конференцп молодих вчених 'Тн1йно-запалыи процеси в сучасн!й акушерсько-г!не-колг!чн1й практиц!" (Запор!жжя, 1995); симпозиум1 з питань синтезу, екпериментального вивчення ! кл1н1чного застосуван-ня четвертинних амон!свих сполук (Черн1вц1, 1995); обласному сем1нар! акушер1в-г!неколог!в (В1нниця, 1996).

ПУБЛ1КАЦП. По тем! дисертацП опубл!ковано в!с1м нау-кових роб!т в наукових журналах та зб1рниках. одна рацпропо-зиц1я.

СТРУКТУРА ТА ОБ'ем РОБОТИ. ДисертаЩя викладена на 174 стор1нках машинописного тексту 1 включае вступ, огляд л!те-ратури, матер1али та методи досл!дження, ш1сть роздШв власних досл!джень, обговорення отриманих результат1в, вис-новк!в, практичних рекомендац!й, б!бл1ограф!чного списку л1-тератури, який м1стить 192 джерела в1тчизняних автор!в та 72 1ноземних. Робота 1люстрована 24 таблицями та 10 малюнками.

МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ

Для розв'язання поставлених завдань нами проведено вив-чення протим1кробних та протизапальних властивостей декасану у ж1нок з п!сляпологовими ендомтеритами. Пород1лл1 з п1сля-пологовими ендометритами були роздален! на дв1 групи. У пер-ш1й rpynl (40 хворих), у яких захворювання почалось на 7-10 добу п!сля полог1в, комплексне л1кування проводили з м1сце-вим застосуванням декасану.

Другу групу склали 76 пород!ль. у яких захворювання почалось на 15-20 добу п!сля полопв. Ця трупа умовно була розд!лена на дв1 п1дгрупи. Першу п1дгрупу (39 хворих) л!ку-вали з м!сцевим застосуванням декасану. Другу п!дгрупу (37 ж!нок) л1кували з м1сцевим застосуванням хлоргексидину б1г-люконату. До контрольно! групи входило 30 пород1ль, п!сляпо-логовий nepiofl прот1кав без ускладнень. В1к обстежених хворих коливався в!д 17 до 40 рок!в, але найб!льша к!льк1сть пород!ль була в вЩ1 до 25 poKiB (73,9%).-

В анамнез! кожно! друго! ж1нки були перенесен! дитяч1 !нфекц!йн1 захворювання. В основних трупах б1льш як 80% ж1-нок перехвор!ли гострими респ1раторними ! в!русними захворю-ваннями. Особливий !нтерес представляють дан1 про ж1нок, як1 перенесли п!д час ваг1тност! pi3Hl запальн! захворювання. Серед них 11,6% хворШ гострими респ!раторними захворюван-нями, 3,6% - гострим п1елонефритом, 33.5% - кольШтами.

У 26% обстежених ж!нок основних труп в анамнез! вШна-

чено штучне переривання BariraocTi. ектогпчна BariTHicTb. хрон1чн1 сальп1нг!ти та 1н.. що напевне мало суттевий вплив на особливост! пологово! д1яльност1 та прот1кання п1сляполо-гового пер!оду. У 26% обстежених ж1нок основних груп в анамнез! мали Micue артифШальн! та самов1льн1 аборти, ектогпчна BariTHicTb. Екстраген1тальна патолопя за пер1од вапт-ност! зустрачалалась у ecix ж1нок обстежених груп.

Д1агноз ставили на основх клШчних, 51ох1м1чних, mîk-роб1олог!чних, 1мунолог1чних та г!столоПчних метод1в дос-л1джень. Разом з даними загальноклШчного обстеження, проводили лабораторн1 досл!дження кров1 i ce4i за ун1ф1кованими методиками.

Як1сну i к1лък1сну ощнку вид1лено1 м1крофлори проводили зг1дно положень Наказу МОЗ N535 в1д 22.04.1985 р.

Вид1лення i 1дентиф1кац1ю анаеробних м1кроорган1зм1в проводили зПдно методичним рекомендац!ям "Лабораторна д1аг-ностика гн1йно-запальних захворювань. обумовлених аспороген-ними м1кроорган!змами" (XapbKiB, 1995).

Чутлив1сть бактер1й до антиб1отик!в визначали зг1дно методичним вказ!вкам МОЗ (М., 1983).

Антим1кробну активн1сть декасану визначали за допомогою методу посл!довних сер!йних розведень досл1джуваних препара-т!в у р!дкому поживному середовищ1 за загальноприйнятою методикою.

Для оц1нки imyhhoï системи у bcîx обстежених ж!нок були вивчен! показники неспециф1чно1 резистентност! орган!зму: фагоцитарна активнЮть нейтроф1л1в за 0. А. 0лейн1ковою та 1н. (1975) i 3.мунолог1чно1 реактивност1 орган1зму (IP0) за методикою Г.К.Пал1я (1986).

Обробку дослгджуваного матер1алу взятого при вишкр!бан-н1 порожнини матки проводили за загальнов1домою методикою О.В.Волкова та 1н. (1982).

Статистичну обробку отриманих результат1в проводили з визначенням середн!х арифметичних величин та квадратичних в1дхилень в!д середн1х параметра. Додатково обчислювали по-хибки середн1х величин та критерП достов1рност1 р!зниць се-редн1х величин за критер1ем Стьюдента (ДФ XI вид., с.200., В.Ю.Урбах, 1975).

Bel цифров1 дан! обробляли на ПЕОМ PS-AT-486 ф1рми IBM

(США) за допомогою пакета прикладних статистичних програм (Stat graphica V2,6).

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Клгтчний nepe6iz тсляпологового ендометриту. У хворих досл!джуваних груп кл1н!чний переб!г п1сляпологового ендометриту мав ряд загальних ознак. Як правило, захворювання починалось гостро i проявлялось п!двищенням температури т1-ла, слабк1стю, нездужанням, ознобом, болями внизу живота, болями матки при пальпацП, зм1ненням характеру лох!й, спо-в!льненням 1нволюцП матки, зм!ною показник1в периферично! кров1.

У б1льшост5. хворих (80% першо! групи 1 б1льше 97% друго! групи) мало м!сце Шдвшцення температури т!ла. Як правило, при виникненн! раннього п!сляпологового ендометриту температура т!ла т1льки в 25% випадк!в була високою (понад 38°С), тод1 як при п!зн1х ендометритах це зустр1чалося в 90% хворих. Больовий синдром у хворих першо! групи був в!дсут-н!й, а в 46,2% хворих друго! основно! i 62,2% контрольно! групи в1н мав м1сце.

Важливе значения для постановки д1агнозу мали результата дзеркального 1 б!мануального досл1дження. Звертае на себе увагу той фак. що у вс1х обстежених хворих мали м1сце пато-лог!чн1 вид!лення з п!хви - у 87,5% хворих першо! групи i 70% друго!. Гн1йн1 вид!лення в!дм!чали т!льки у хворих друго! групи (кожна п'ята хвора). Б1ль т!ла матки при пальпацП спостер1гали в основному у хворих друго! групи.

Л1кування хворих п!сляпологовим ендометритом проводили комплексно з використанням антиб!отик1в, сульфан!лам1дних препарат!в, препарат1в н!трофуранового ряду, десенсибШзую-чих препарат1в, в1там!н!в, скорочуючих препарат!в, 1нфуз1й-но! терапП. У випадках залишилв децидуально! тканини проводили вишкр1бання порожнини матки. Комплексне л!кування до-повнювали м!сцевим зрошенням порожнини матки декасаном по 400-500 мл, яке починали з моменту встановлення д!агнозу i продовжували до клШчного одужання. Промивання проводили препаратом, п!д1гр1тим до 37°с.

Пор1вняльна характеритсика анлтмжробног ЗН декасану та хлоргексидину б1глюконату. Шсля встановлення клШчного Л1агнозу п!сляпологового ендометриту у вс!х хворих. а також здорових пород1ль, проведено вивчення видового 1 кхлы-исного складу м1крофлори порожнини матки за загальноприйнятими методиками. Основними представниками м!крофлори здорових порода були еп!дермальний 1 патогенний стаф1лококи, р1дше -ешер1хП (мал. 1.).

28,2 _.

27

Основна

Контрольна

■ S.aureus И Ecoli И S. aureus +

& S aureus Р S aureus +

Гр позитивна наличка П S. aureus + Eeoli

Гр. позитивна пэличкя

□ S aureus + £со|, 1.3 Гр. позитивна паличкэ Q Г vulgaris

Я Энтерокок CJ ЛифтероТд

3 вогнища 1нфекц11 хворих, окр!м uicI м1крофлори. вид1-ляли ентерокок, грампозитивн1 бактерП, дифтеро!ди. У вис1-вах хворих в 5,7 раз!в частше виявляли acouiauil м1кроорга-

н1зм1в. Переважали асоц1ац1! стаф1.покока 1 ешер!х1й, стаф!-локока 1 грампозитивних бактер1й (95,8%). Результата вивчен-ня властивостей м1крофлори обстежених хворих п1сляпологовим ендометритом св1дчать про п1двищення рол! умовно-патогенних бактер!й у виникненн! 1нфекц1йного процесу. Серед них важли-ву роль в1д1грають стаф1локок, ешер1х11, ентерокок, протей.

Проведене нами визначення чутливост1 вид1лених м1кроор-ган!зм1в до 17 антиб1отик1в. як1 найчаст!ше застосовуються в в кл!н1чн1й практик для л1куваня п1сляпологових ендометри-т!в, показали 1х високу резистентн1сть (мал.2.).

Мал. 2. Чутлпвкть до аптнбютнмв, вилаленпх штам1в м1крооргашзм1в.

В першу чергу це стосуеться стаф1локок1в i eiuepixiü. S.aureus i S. epldermidis мали чутлив1сть р1зного ступеню т1льки до р1фамп1цину. фуз1д1ну, гентам!цину i стрептомицину. 1з всього набору антиб!отик1в Е.coli мали незначну чут-лив1сть т1льки до гентам1цину i пол1м!ксину. Ще б1льш висо-кою резистентн1стю до антиб!отик1в характеризувались стаф1-лококи в acoulaqii з ешер!х1ями, ентерококами.

Одержан! дан1 св1дчать про недоц1льн1сть застосування зазначених антиб1отик1в, якх були основними при л1куванн1 стаф!лококових !нфекц1й в акушерсько-г1неколог1чн1й практиШ i ще раз п!дтверджуе необх1дн1сть пошуку високоефективних антисептичних препарат!в.

Проведено визначення чутливост! до декасану !зольованих культур S. aureus i S.epidermidis. Результата досл1джень показали, що б1лы1псть штам1в стаф1локока в присутност! декасану гинуло при низьких концентраЩях (м1н1мальна бактер1ос-татична концентрац1я - в1д 0.015 мкг/мл до 3.9 мкг/мл; míhí-мальна бактер1цидна концентрац1я - в1д 0,03 мкг/мл до 15,62 мкг/мл) (табл. 1.). Значний 1нтерес становлять дан1 bíahocho антим1кробно! активности декасану на стаф1лококи, вид1лен1 у ж1нок pi3HHX груп.

Найвищою чутлив1стю в!дзначались стаф1лококи, як1 в1ш-ляли у здорових пород1ль. Бактер1остатична i бактерщидна д1я на стаф1лококи у хворих тсляпологовим ендометритом була високою, але в контрольна rpyni вона була в 2. 4 раза вища. Це св!дчить про !нф!кування пород1ль резистентними вар1анта-ми стаф1локока, як1 с ет!олог1чним чинником !нфекц1йного процесу. Це необхШо враховувати при вибор! концентрат I декасану.

Таким чином, одержан! результата м1кроб1олог1чних дос-л!джень св1дчать про виражену антистафШкокову актизн1сть декасану. Нав1ть пор1вняно низьк1 його концентрацп проявля-ють бактер1остатичну 1 бактерЩидну д1ю. Дуже важливо, що така ефективна д1я препарату проявлялась в!дносно антиб1оти-корезистентних штам1в.

Таблиця

Антимшробна активтсть декасану по вадношенню до пол1резистентних штам1в стафилококку

Досл1дн1 концент-pauiï декасану S. aureus п=39 S. epidermidis п=42

МБсК МБцК МБсК МБцК

к1льк1сть штам1в

абс. % абс. % абс. % абс. %

0,015 3 7,7 0 0 2 4,8 0 0

0,03 2 5,1 1 2,6 1 2,4 0 0

0,06 5 12,8 0 0 4 9,5 0 0

0,12 4 10,3 1 2,6 5 11,9 0 0

0,24 7 17,9 3 7,7 7 16,7 2 4,8

0,48 7 17,9 3 7.7 6 14,2 3 7,1

0,97 5 12,8 8 20,5 10 23,8 10 23,8

1,95 4 10,3 8 20,5 2 4,8 8 19,0

3,9 1 2,6 Ю 25,6 3 7,1 7 16,7

7,81 0 0 2 5Д 0 0 4 9,5

15,62 1 2,6 2 5,1 0 0 1 2,4

31,25 0 0 0 0 2 4,8 5 11.9

62,5 0 0 1 2,6 . 0 0 1 2,4

125,0 0 0 0 0 0 0 1 2,4

Вплив атпшЫробних препарате на 1мунну систему хворих тсляпологовим ендометритом. Одним !з завдань нашо! роботи було вивчення впливу комплексного л!кування п1сляпологового ендометриту з м1сцевим застосуванням декасану на стан 1мун-но! системи хворих п1сляпологовим ендометритом. Визначався стан гуморально! 1 кл1тинно! ланок 1мунолог1чно1 реактивност! .

Як показали наш! досл1дження, пригн1чення !ммунолог1ч-но! реактивност! орган!зму. фагоцитарно! активност1 та 1н-тенсивност! фагоцитозу спостер1галось як у здорових поро-д!ль, так 1 у хворих п!сляпологовим ендометритом. Це узгод-жусться з даними, що сама ваг1тн!сть ! пологи супроводжують-ся транзиторним !мунодеф!цитом (В.С.Гор1н та 1н..1990; ЕэсЬоиЬасЬ.1980), що сприяе п!двищенню чутливост! пород1ль до 1нфекцП. Проведена комплексна терап1я позитивно впливала на в!дновленя гуморально! 1 кл!тинно! ланок 1мун1тету.

Значний !нтерес в наш1 робот! с пор1вняльне визначення ефективност! санацП порожнини матки декасаном ! розчином хлоргексидину б1глюконату в процес1 в1дновлення !мун1тету. В трупах хворих, яким таку санац1ю порожнини матки проводили декасаном, в1дзначали достов1рне (р> 0.95) п1двищення 1муно-лог!чно! реактивност! орган1зму, фагоцитарно! активност! та 1нтенсивност1 фагоцитозу. Водночас, у хворих. яким проводили комплексну терап1ю, включаючи санаЩю порожнини матки розчином хлоргексидину б1глюконату, достов!рно! зм1ни цих показ-ник1в не в!дм!чали.

Патоморфоз тсляпологових ендометритгв. Кл1н1чний д!аг-ноз п1сляпологового ендометриту у вс!х випадках п!дтверджу-вали г!столог!чно. В стуктурних елементах ендометр1ю визна-чалась нейтроф!льна 1нф1льтрац1я при наявност1 юптин тро-фобласта, ворсин хор1она, децидуально! тканини. При виник-ненн! захворювання на 7-10 добу теля полоПв така 1нф1ль-траЩя, як правило, виявлялась в поверхневих шарах ендомет-р1ю. Виникнення ендометриту на 15-20 добу п!сля пологгв ха-рактеризувалось б!льш дифузною нейтроф1льною !нф1льтрац!ею.

Показано, що суттеву роль у вхдновленн! ендометр!ю

вШгравала м1сцева санац1я порожнини матки декасаном. Одно-разове зрошування матки на р1зних етапах розвитку ендометри-ту передшкоджало розповсюдженню запального процесу. ГИсля трьох-чотирьох санац1й порожнини матки ознаки гострого запа-лення були в!дсутн!.

Санац1я порожнини матки декасаном виявилась значно ефективн1шою в пор1внянн1 з санащею розчином хлоргексидину б1глюконату. Декасан мае б!льш виражену протизапальну д1ю на тканини ендометр!ю. Процеси регенерац!! ендометр1ю спостерЬ гали в динамШ. Шсля застосування декасану вони проходили 1.нтенсивн1ше 1 швидше. НеобхШо в1дзначити, що декасан мае позитивну л1кувальну д1ю у хворих ендометритами у вс1х ви-падках захворювання. Морфолог1чно не виявлено поб!чно! д!! декасану на тканину ендометр!ю.

Ефектпивтсть декасану в комплексному лгкуваннг тсляпо-логових епдометрит1в. Критер1ями ефективност1 л1кування хворих п1сляпологовим ендометритом були: по-перше - день норма-л!зац11 температури т1ла, по-друге - день зникнення патоло-г1чних вид1лень 1з статевих шлях1в, по-трете - день нормалЬ зацП показник1в периферично! кров!. 0держан1 результата св1дчать про те, що при доповнешп комплексного л1кування масцевим застосуванням декасану нормал1зац!я основних кл1-н!чних прояв!в захворювання наступала достов!рно ран1ше, н!ж в контрольн1й труп! (р<0,05). Це стосувалось нормал1зацП температури т1ла хворих, вид1лень 1з статевих шлях!в, показ-ник1в периферично! кров!.

Показником ефективност! л1кування е тривал!сть перебу-вання хворих в стац!онар!. Встановлена статистично-достов!р-на в!дм1нн!сть за цим показником м1ж р!зними трупами хворих (р<0,05). Для хворих першо! групи характерним найкоротше пе-ребування в стаЩонар! (5,8+0.42 л!жко-дн!). Хвор! друго! основно! групи в середньому перебували в стац!онар1 8,74+0,38 л!жко-дн1, друго! контрольно! труп! 11,87+0,51 л!жко-дн! ( мал. 3).

Таким чином, доведено значно виражений терапевтичнии ефект санацП порожнини матки декасаном пор!вняно з хлоргек-сидином б1глюконатом. Шкувалъний ефект проявлявся в позитивна динамШ клШчного переб!гу пЮляпологового ендомте-риту б!льш ранн!й ДОСТОВ1РН1Й нормаМзацП основних проявив захворювання. Використання в комплексна терапП п^поло-гового ендометриту санац11 порожнини матки декасаном скоро-чувало в середньому на ЗЛЗ±0.13 л!жко-дн1 тривалють стационарного л!кування. В зв'язку з дам. використання антисептика декасана в кл1н!чн1й практиШ лас суттсвии економачнии

вФвкт

Все сказане вище с Шдставою для висновку про високу

ефективн1сть комплексного л1кування хворих з включениям декасану для м1сцево! санац11 порожнини матки, доц1льн1сть ви-користання цього препарату при тсляпологових ендометритах р1зно! епологп, що виникають в р1зн1 строки п!сля полог1в.

висновки та практичн1 пр0п03ицп

висновки

1. Встановлен1 розб!жност1 в клШчному переб1гу, необ-х1дн1й комплексна терапП Шсляпологових ендометрит1в в за-лежност1 в!д термшу 1х виникнення.

2. Анал1з вивчення клШчного переб!гу п!сляпологових ендометрит!в достов1рно встановив б1льш легкий переб!г зах-ворювання, яке виникло у пород!ль на 7-Ю добу п1сля полог1в 1 достов1рно б1льш важчий переб1г захворювання, яке виникло на 15-20 добу п!сля полог!в.

3. Рання д!агностика, своечасне комплексне л!кування п1сляпологових ендометрит1в з включениям антисептика декаса-на значно покращуе результата л1кування 1 позитивно впливас на подалыиу репродуктивну функшю ж!нки, скорочуе на три л1жко-дн1 тривал!сть стац1онарного л1кування.

4. Шсляпологов! ендометрити спричиняються стаф1локока-ми (75,2%), ешер1х1ями (46,7%), ентерококами (15,5%). Збуд-ники ендометрит1в часто вщЦляються 1з вм!сту порожнини матки в асоц1ац1ях. Вид1лен1 м!кроорган1зми мають ст!йк!сть до антиб1отик1в.

5. Антисептик декасан мае виражен1 антим1кробн! власти-вост1. МБсК декасану по в!дношенню до стафШкока складае 0,015 мкг/мл -3,9 мкг/мл, МБцК -0,03 мкг/мл - 31,25мкг/мл.

6. 0рган1зм хворих тсляпологовими ендометритами харак-теризусться достов!рним пригн1ченням гуморально! 1 кл!тинно! ланок 1мун1тету. Комплексне л1кування п!сляпологових ендо-метрит!в з використанням санацП порожнини матки декасаном сприяе достов!рному п1двищенню 1мунолог1чно1 реактивност1 орган1зму, фагоцитарно! активност1 та 1нтенсивност1 фагоцитозу.

7. Морфолог1чн1 досл1дження ендометр!ю хворих Тсляпологовими ендометритами встановили достов1рн1 ознаки запаль-

ного процесу: набряк, некроз 1 нейтроф1льну 5.нф1.пътра1дю, але на 7-Ю добу Шсля полоПв !нф!льтрац1я виявляеться пе-реважно локально в поверхневих шарах ендометр1ю. а на 15-20 добу п1сля полопв вона носить дифузний характер.

8. КлШчний перебег 1 процес одужання хворих гпсляпо-логовими ендометритами. залежить в1д часу виникнення захво-рювання 1 в1д м1сцевого застосування антисептик!в. Досл1д-ження показали, що санаьця порожнини матки декасаном мае достов1рно виражений протизапальний ефект в пор!внянн1 !з санаЩею хлоргексидином б!глюконатом.

практичн1 рекомендацп

1. Результата досл1джень вв1йшли в нормативно-техшчну документацш на декасан. МОЗ Укра1ни прийняло ршення про' застосування декасану в медичн1й практшп 1 дозволило про-мисловий випуск препарату. Декасан внесено в Державний реестр л1кувальних препаратхв Украхни за N 93.159.2. Фармакопей-ний ком1тет МОЗ Укра1ни затвердив ВФС 42У-17-93 на препарат декасан.

2. В результат! проведених досл1джень розроблено методику комплексного лшування тсляпологових ендометрит1в з застосуванням декасану для промивання порожнини матки та л1кв!дац!1 в н1й гн1йно-запального процесу.

3. В зв'язку 1з зростанням рол: м1кробних асоц1ац!й у виникненн! п!сляпрологових ендометрит1в пропонуеться бакте-р1олог1чне досл!дження вм1сту порожнини матки. До одержання результат!в бактер1олог1чних досл1джень 1 чутливост1 м!кроф-лори до антим!кробних препарат1в доц1льно використовувати комб1нац11 антиб1отик!в з широким спектром дП.

4. Вивчення 1муного статусу породхль, хворих шеляполо-говим ендометритом дозволяе проводити ранню д1агностику зах-ворювання 1 може служити критер1ем клШчного одужання. Тому поряд з загальноприйнятими методами 1мунолог1чних досл1джень рекомендусться проводити визначення 1мунолог1чно1 реактив-ност! орган1зму, фагоцитарно! активност! ! !нтенсивност1 фагоцитозу.

5. У вс!х випадках пгсляпологового ендометриту для п1д-вищення ефективност! комплексного л1кування пропонуеться

проводити санац1ю порожнини матки декасаном. К1льк1сть про-мивань залежить в!д важкост! nepe6iry захворювання i стану ендометр!ю.

опубл1кованi роботи по temi дисертадп

1. Профилактика кровотеч! у хворих п1сляпологовим ендо-метритом. Шляхи зниження материнсько! смертност! в1д матко-вих кровотеч. Пленум правл1ння наукового товариства акуше-р1в-г1неколоПв Укра1ни Тези допов!дей, В1нниця.- 1993.- С. 50-51.(Сп1вавт. С.Г.Кочко. М. А.Михальчук).

2. До питания д!агностики та л1кування п1сляпологових ендометрит1в. В1нницький державний медичний ун1верситет 1м.М.I.Пирогова Матер1али з науково! робота сп!вроб1тник1в ун1верситету. В1нниця.- 1994.- С. 110.

3. КлШчна оц!нка ефективност1 л!кування п!сляполого-вих ендометрит1в антим1кробними препаратами. Гн1йно-запалю-вальн! процеси в сучаснШ акушерсько-г1неколог1чн1й практи-ц1. Тези пленуму правл1ння акушер1в-г1неколог1в Укра1ни. За-пор!жжя.- 1995.- С. 20. (Сп1вавт. А.Н.Гайструк).

4. Застосування декасану в комплексному л1куванн1 nic-ляпологових ендометрит1в. Синтез, експериментальне вивчення та клШчне застосування четвертинних амон1евих сполук. Ма-тер!али симпоз1уму, Черн1вц1,- 1995,- С. 23. (Сп1вавт. G. Ф.Макац).

5. Ефективн1сть антим!кробних препарат!в при п1сляполо-гових ендометритах. Актуальн! питания акушерства та гинекологи. Тези допов!дей конференцп молодих вчених, В1нниця.-1995,- С. 207. (Сп1вавт. В.О.Одинець, 1.Т.Шаповал, Т.В.Ки-наль).

6. Морфологические изменения эндометрия при послеродовых эндометритах и степень его восстановления при местном применении декасана.//В1сник морфологП.- 1997.- Т.3, N1.-С. 24-27.

7. Сравнительная оценка антимикробного действия декаса-на и раствора хлоргексидина биглюконата при лечении больных послеодовым эндометритом. //В1сник проблем медично! реабШ-тацИ та ф!з1отерап11. - 1997,- N2-3, В. 2,- С. 107-111.

8. Влияние антимикробных препаратов на иммунную систему

больных послеродовым эндометритом. //В1сник проблем медично! реабШтацП та ф1з1отерапп. - 1997,- N2-3, В. 2,- С. 112-122.

- 20 -annotation

An application of antimicrobe preparations for complex treatment of postnatal endometritis by Dzys N.P.

Thesis for a Candidate of Medicine degree in field of obstetrics and gynaecology (profession line N 14.01.01).

Vinnitsa State Medical University. Vinnitsa, 1997. Nine sceintific works that include theoretical grounds and practical evidence of possibility to use antiseptic Decasun with the aim of creation of the method of complex treatment of postnatal endometritis are defending.

Antiseptic Decasun is established to have a good effect on Staphylococcus, Escherichia, Enterococcus and other assotiation of microorganisms that was excreted from the uterus cavity contens. It has pronounced antimicrob quality. The most part of microorganisms possessing polyresistance to antibiotics has been lost, because of Decasun presence even in low concentration.

An Application of Decasun for complex treatment of postnatal endometritis leads to rising of immune reactions of the organism and to the fagocytalis activity of fagocytosis intensity.

An employment of the antiseptic Decasun shortens in-patient time by 3,13 days. That in why the employment of this preparation gives a good economic effect in clinical practice.

аннотация

Дзись Н. П. Применение антимикробных препаратов в комплексном лечении послеродовых эндометритов. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01.-акушерство и гинекология. Винницкий государственный медицынский университет им. Н. И. Пирогова. Винница. 1997. Защищается восемь научных работ, которые содержат теоретическое обоснование и практические доказательства возможности применения антисептика декасана с целью создания метода комплексного лечения послеродовых эндометритов.

Установлено, что антисептик декасан эффективно действует на выделенные из содержимого полости матки стафилококки, эшерихии. энтерококки, асоциации микроорганизмов. Имеет выраженные антимикробные свойства. Обладая полирезистентностью к антибиотикам, большинство микроорганизмов погибает в присутствии декасана в низких концентрациях.

Применение декасана в комплексном лечении послеродовых эндометритов приводит к достоверному повышению, иммунологической реактивности организма, фагоцитарной активностии, интенсивности фагоцитоза.

Использование антисептика декасана сокращает в среднем на 3,13+0,13 койко-дня длительность стационарного лечения. В связи с этим, использование этого препарата в клинической практике дает существенный экономический эффект.

ключ0в1 слова

Шсляпологовий ендометрит. антисептика. ет!олог1я, патогенез. л1кування, декасан. хлоргексидина б1глюконат.