Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Обоснование принципов профилактики кариеса зубов и заболеваний пародонта у женщин в различные сроки беременности

_ ~ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ' НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ -------------

2 Ц ФЕВ • ім академіка О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису УДК (616.314-002+616.314.17-008.1)-039.71-055.26”742”

Чумакова Юлія Геннадіївна

ОБГРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ І ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ У ЖІНОК У РІЗНІ СТРОКИ ВАГІТНОСТІ

14.01.21 - Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському науково-дослідному інституті стоматології

Наукові керівники: доктор медичних наук

Косенко Костянтин Миколайович

доктор біологічних наук, професор Левицький Анатолій Павлович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Вишняк Галина Микитівна

доктор медичних наук Політун Антоніна Михайлівна

Провідна установа: Львівський державний медичний

університет

Захист дисертації відбудеться 1997 року о

11__" годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.01.21.07

Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця за адресою: 252057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний

корпус.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету: м.Київ, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий "ЛУ" 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, доктор медичних наук

Борисенко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Наявність підвищеного ступеня ризику виникнення та розвитку стоматологічних захворювань у вагітних, про що свідчать зросгання поширеності й інтенсивності карієсу зубів і захворювань пародонту, загострення перебігу патологічних процесів у пародонті та твердих тканинах зубів. виникнення гіпертрофічного гінгівіту (Л.А.Аксамит, 1978; Л.В.Гноєва, 1988; І.Я.Бутане. 1989; C.B. Тармаєва. 1989; Л.Д. Романовська, 1990: Г.С.Чучмай, Н.І.Смоляр, 1991; M.Amold et al, 1987), обумовлює високу актуальність проблеми профілактики основних стоматологічних захворювань у жінок під час вагітності та практичну значимість дослідження, спрямованого на її вирішення.

Як показує аналіз літературних даних, основні чинники, які сприяють виникненню та загостренню захворювань пародонту та росту інтенсивності карієсу зубів у вагітних, з’ясовані недостатньо, у зв’язку з чим попередження цих захворювань викликає великі труднощі. Загальновідомі схеми лікувально-профілактичних заходів для вагітних (О.В.Удовицька та ін.,1982; Є.В.Боровський та ін., 1981, 1985; Р.П. Васильєва, 1986; І.Я.Бутане, 1989) не зовсім адаптовані для даної декретованої групи населення і потребують подальшого удосконалення з урахуванням нових відомостей про механізм розвитку та особливості клінічного перебігу карієсу зубів, гінгівіту та гене-ралізованого пародонтиту у жінок у різні строки вагітності.

За наявними в літературі даними про зміни характеру слиновиділення, деяких біофізичних і біохімічних параметрів слини у вагітних (Н.В.Терехова, 1969; Б.П.Павлик. 1970; Г.С.Чучмай, Н.І.Смоляр. 1991; В.В.Коржова та ін., 1992: М.Laine et al, 1988: S. D'alessandro et al, 1989), a також на підставі сформульованої сіалотрофічної концепції в стоматології про визначальну роль слинних залоз у функціональнім статусі органів ротової порожнини (К.М.Косенко, 1994) можна гадати, що видозміни складу і властивостей ротової рідини, пов’язані з вагітністю, є однією із основних причин погіршення стоматологічного статусу в жінок у цей період. Дане припущення потребує комплексного дослідження особливостей слиновиділення, складу і властивостей ротової рідини у різні строки вагітності і їхнього впливу на показники стоматологічної захворюваності з метою наукового обгрунтування комплексу профілактичних заходів для вагітних.

Мета дослідження - обгрунтування основних принципів і методів профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту в різні строки вагітності на підставі даних з вивчення впливу зміни складу і властивостей ротової рідини на показники стоматологічної захворюваності у вагітних.

З

Для досягнення поставленої мети було визначено наступні завдання:

1. Вивчити поширеність та інтенсивність карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних і визначити залежність показників захворюваності від віку жінок, строку та характеру перебігу вагітності (фізіологічна чи ускладнена), кількості попередніх вагітностей і пологів.

2. Визначити стан гігієни порожнини рота у вагітних, рівень санітарно-гігієнічних знань і навиків з догляду за порожниною рота, рівень мотивації до профілактики та стоматологічного обслуговування в період вагітності й оцінити вплив цих чинників на показники захворюваності на карієс зубів і пародонтит.

3. Дослідити характер і особливості слиновиділення, біофізичні, біохімічні й ензимологічні показники ротової рідини в різні строки вагітності та визначити їхній вплив на клінічний стан порожнини рота.

4. Вивчити стан фосфорно-кальцієвого обміну в крові та в ротовій рідині у динаміці вагітності, оцінити ремінералізуючий потенціал слини та визначити вплив виявлених порушень мінерального обміну і мінералізуючої функції слини на показники захворюваності на карієс зубів.

5. Визначити рівень процесів вільнорадикального окислення ліпідів і стан фізіологічної антиоксидантної системи в ротовій рідині у вагітних та їхній вплив на тканини пародонту.

6. Вивчити в експериментальних умовах вплив введення препарату із слинних залоз - сіалотрофіну на стан зубів, тканин пародонту та слинних залоз у період вагітності.

7. Обгрунтувати головні принципи та методи профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних.

Наукова новизна. Проведені дослідження вперше довели вплив вагітності на стан зубів і тканин пародонту у жінок в наслідок зміни складу та властивостей ротової рідини. Встановлено, що розвиток карієсу зубів і запальних процесів у тканинах пародонту відбувається на тлі пригнічення функції слинних залоз і супроводжується зміною кількісних і якісних параметрів ротової рідини, її мінерального складу, ферментативної активності, що у сукупності приводить до порушення гомеостазу порожнини рота.

Доведено, що в основі розвитку карієсу зубів у вагітних лежить ріст активності карієсогенних властивостей зубного нальоту, зниження резистентності емалі зубів до демінералізуючого впливу й одночасне падіння ремінералізуючого потенціалу слини, які обумовлені зниженням швидкості слиновиділення, рН слини, підвищенням в’язкості та значною зміною вмісту мінеральних речовин(кальцію, магнію і фосфору) у ротовій рідині.

Вперше визначено спостережувані зміни активності протеолітичних_________

ферментів слинних заноз і лізосомальних протеаз"ротової рідини, показників вільнорадикального окислення ліпідів і антиоксидантної системи в різні строки вагітності. Встановлено, що прогресування запальних процесів у пародонті в II триместрі пов’язано з гіперсекрецією ферментів деструкції (БАЕЕ-естераза, лужна протеаза, кисла РНКаза), активацією лізосомальних протеаз (катепсини). зниженням показників місцевого секреторного імунітету (лізоиим) в ротовій рідині. Засвідчено значне зростання активності антиоксидантних ферментів (СОД, каталази, глутатіон-пероксидази. глутатіон-редуктази) у ротовій рідині, що вказує на потужіто компенсаторну дію фізіологічної антиоксидантної системи у відповідь на зміни, пов’язані з вагітністю.

На підставі проведених досліджень виявлено нові аспекти механізму розвитку карієсу зубів і запальних захворювань пародонту у вагітних. Обгрунтовано принципово новий підхід до проблеми профілактики стоматологічних захворювань у жінок під час вагітності з позиції корекції функціональної активності слинних залоз і гомеостазу порожнини рота.

Запропоновано новий напрямок у комплексі лікувально-

профілактичних заходів для вагітних - сіалотерапія (сіалопрофілактика). В експериментальних умовах обгрунтовано застосування сіалопрепаратів (зокрема, сіалотрофіну) з метою стоматологічної профілактики.

Практична значимість роботи. Одержані дані про рівень і структуру стоматологічної захворюваності у вагітних, про величину приросту карієсу зубів за період вагітності в даному регіоні, а також дані про потребу вагітних жінок в спеціалізованій стоматологічній лікувально-

профілактичній допомозі можуть слугувати підставою для планування надання медичної допомоги даній декретованій групі населення місцевими органами охорони здоров'я.

Визначено строки найбільшого ризику виникнення захворювань пародонту та зростання інтенсивності карієсу зубів у вагітних. Виявлена залежність показників стоматологічної захворюваності від віку жінок, строку та характеру перебігу вагітності, кількості вагітностей і пологів.

Розроблено, теоретично обгрунтовано та запропоновано для впровадження в практику оптимальний комплекс профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту в різні триместри вагітності, головними напрямками якого є: гігієна ротової порожнини, заходи з нормалізації функціональної активності слинних залоз і підтримання гомеостазу порожнини рога, корекція мінерального обміну та місцева ремінералізуюча терапія.

На підставі результатів дослідження видозмін деяких біохімічних показників у сироватці крові та в ротовій рідині протягом періоду вагітності у жінок проведено уточнення термінів призначення препаратів цілеспрямованої профілактичної дії (II триместр: місцево-1 % розчин лізоциму, протизапальні фітопрепарати, всередину - препарати, що вміщують магній і фосфати; III триместр: всередину - препарати кальцію: весь період - лужні полоскання, намацит, природні біогенні стимулятори, полівітаміни, місцева ремінералізуюча терапія).

Теоретичне обгрунтування впливу складу та властивостей ротової рідини на розвиток карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних і доведена в експериментальних умовах карієспрофілактична і нормалізуюча функцію слинних залоз дія препарату сіалотрофіну є засновком для клінічної апробації й оцінки ефективності сіалопрепаратів і їхніх аналогів у комплексі профілактичних заходів в попередженні основних стоматологічних захворювань у жінок у період вагітності.

Основні положення дисертації, які виносяться на захист:

1. Рівень і структура стоматологічної захворюваності, строки найбільшого ризику виникнення та розвитку захворювань пародонту і зростання інтенсивності карієсу зубів у вагітних жінок.

2. Вплив зміни кількісних і якісних параметрів ротової рідини, порушення її мінерального складу, ферментативної активності на стан зубів і тканин пародонту у жінок у різні строки вагітності,

3. Значне погіршення гігієнічного стану порожини рота внаслідок зміни складу і властивостей ротової рідини у вагітних є підставою для підвищення рівня мотивації до профілактики та стоматологічного обслуговування і проведення раціональної гігієни порожнини рота.

4. Клінічне, лабораторне й експериментальне обгрунтування принципів і методів профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних, спрямованих на нормалізацію функції слинних залоз і підтримку гомеостазу порожнини рота.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладено на науковій конференції молодих вчених і спеціалістів ВНВО "Стоматологія" .(Москва, 1990), II з'їзді стоматологів Туркменистана (Ашхабад, 1991), науковій конференції "Наукова естафета ювіляра" (Полтава, 1992), підсумкових наукових конференціях молодих вчених Одеського НДІ стоматології (1988, 1989), засіданнях Одеського обласного наукового стоматологічного товариства (1990, 1993). Дисертація апробована на засіданнях Вченої ради Одеського НДІ стоматології 22 травня 1996 року та Апробаційної ради

"Стоматологія" при Національному медичному університеті ім.

О.О.Богомольця 16 жовтня 1996 року------ ------------

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 5 друкованих праць у журналах і збірниках.

Особистий внесок автора. Автором особисто проаналізована наукова література з вивченням проблеми, проведено інформаційний пошук, сформульована мета і завдання дослідження. Самостійно проведено клініко-лабораторне обстеження жінок, формування груп обслідуваних, первинна обробка даних клінічних, соціологічних, лабораторних і експериментальних досліджень, статистична обробка одержаних результатів. Біофізичні, біохімічні та експериментальні дослідження проведені разом із співробітниками відповідних лабораторій Одеського НДІ стоматології." Написання усіх розділів дисертаційної роботи виконано автором самостійно.

Впровадження в практику. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних, інші отримані результати досліджень запроваджені у практику в жіночих консультаціях м.Одеси, в клініках Одеського НДІ стоматології, Одеського медичного університету, Одеській обласній стоматологічнії! поліклініці.

Результати наукових досліджень використовуються в учбовому процесі Одеського медичного університету, на курсах інформації та стажування Одеського НДІ стоматології.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури (2 розділи), 4 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, додатка. Роботу ілюстровано 33 таблицями і 14 малюнками. Список літератури включає 373 джерел, з них 225 вітчизняних і 148 іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження.

Для вирішення окреслених задач проведено клінічні, соціологічні, лабораторні (біофізичні та біохімічні) й експериментальні дослідження. Обстежено 154 вагітних і 57 невагітних жінок контрольної групи у віці 18-35 років. Експериментальні дослідження проводили на 42 білих щурах. Матеріалами дослідження слугували ротова рідина та сироватка крові жінок,

' Автор висловлює щиру подяку співробітникам перечисяевіїх установ.

зуби, кістка альвеолярного відростка, великі слинні залози, пульпа зубів і сироватка крові щурів.

Стоматологічне обстеження жінок йроводилось за єдиною методикою, рекомендованою ВООЗ (Є.В.Боровський та ін., 1985). Дані реєстрували у “Комбінованій карті для стоматологічного дослідження та визначення потреби в лікуванні”, модифікованої нами з урахуванням додаткових граф акушерського анамнезу. Обстеженню підлягали практично здорові жінки зі строком вагітності більше 17 тижнів. Поділ періоду вагітності на триместри проводили згідно загальноприйнятої схеми, враховуючи особливості перебігу вагітності та розвитку плоду у визначені строки: І триместр - 1 - 16 тиж., II триместр -17 - 29 тиж., III триместр - ЗО - 40 тиж.

Під нашим спостереженням перебувало 154 вагітних, із них: 106 жінок у II триместрі та 48 жінок у III триместрі. Серед обстежених жінок: 137 - з фізіологічним перебігом вагітності, 17-з ускладненою вагітністю (ранні та пізні токсикози, загроза переривання і т.д.); 84 -першовагітні. 20 - з повторною вагітністю, але не народжували, 44 - народили одну дитину, 6 -багатонароджуючих. Контрольну групу складали практично здорові жінки, які не мали раніше вагітностей і пологів.

Клінічні методи дослідження. Захворюваність на карієс зубів оцінювали за показниками поширеності (в %), інтенсивності (КПВз і КПВп) та приросту інтенсивності за період вагітності. Для кожної вікової групи жінок (18-20, 21-25 і 26-35 років) розраховували в абсолютних і відносних (в %) значеннях складові індексу КПВ: карієс (К), пломба (П), видалені зуби (В). Визначення осередкової демінералізації емалі зубів проводилось за методикою Л.А.Аксамит (1976). Розраховувалась поширеність (в%) та інтенсивність осередкової демінералізації емалі. Для оцінки стійкості зубів до карієсу використовували КОШРЕ-тест (клінічна оцінка швидкості ремінералізації емалі зубів) (Г.Д. Овруцький, В.К.Леонтьєв та ін., 1988).

Стан тканин пародонту у жінок оцінювали на основі анамнезу, огляду, функціональних і рентгенологічних даних. Поширеність та інтенсивність захворювань пародонту, а також потребу в лікувально-профілактичних заходах з приводу захворювань пародонту визначали за допомогою індексу CPITN (J. Ainamo, D. Barmes et al, 1982). Ступінь запалення ясен встановлювали за допомогою індексу РМА (Parma, 1960). Оцінку гігієнічного стану ротової порожнини у вагітних проводили за допомогою спрощеного індексу гігієни порожнини рота OHI-S - індексу Гріна-Вермілліона (1964). Для визначення патології пародонту використовували класифікацію захворювань пародонту М.Ф.Данилевського (1994).

Соціологічні методи дослідження. З метою вивчення впливу деяких соціально-побутових чинників на стан ротової порожнини, а також оцінки

гігієнічних знань і навиків з догляду за порожниною рота, мотивації до профілактики і стоматологічного обслуговування в період вагітності проведено анкетування вагітних за розробленою нами анкетою.

Лабораторні методи дослідження. У лабораторних умовах у жінок ранком натщесерце проводили забір ротової рідини та крові з вени. Слину збирали у мірні пробірки у кількості 5 мл. Швидкість слиновиділення виражали об’ємом виділеної слини за одиницю часу (мл/хв).

Біофізичні методи. В’язкість ротової рідини визначали за допомогою віскозиметра Освальда ВК-4. Визначення pH і буферної ємкості слини проводили на універсальнім іонометрі ЕВ-74.

Біохімічні методи. Дослідження проводились у надосадовій фракції слини, сироватці крові жінок, у надосадовій рідині центрифугатів гомогенатів тканин пульпи зубів і слинних залоз щурів.

Вміст водорозчинного білка у досліджуваних зразках визначали за методом Lowry et al (1951). Активність протеолітичних ферментів визначали: а-амілази-йодокрохмальним мікрометодом (А.П.Левицький із співавт., 1973); лі-зоциму - за методом О.О.Жигіної та А.П.Левицького(1974); калікрешоподібних протеаз (БАЕЕ-естераза) та трипсиноподібних протеаз (лужна протеаза pH 7,6 - субстрат казеін) за методом Р.Д.Барабаша і

А.П.Левицького (1974); катепсинів А і Д (pH 5,5 і 3.5) за методом Anson (1932); РНКаз (pH 6,0 і 7.8) - за методом В.М.Коновець і А.П. Левицького (1973); ДНКаз (pH 5,7 і 7,4) - мікрометодом О.І.Самойлюк із співавт. (1976); фосфатаз (pH 4,8 і 10,5) - за методом А.П.Левицького з співавт. (1973).

Рівень процесів вільнорадикального окислення ліпідів оцінювали за вмістом малонового діальдегіду в досліджуваних зразках ротової рідини (І.Д.Стапьна, Т.Г.Гарішвілі. 1977). Про стан фізіологічної антиоксидантної системи захисту в ротовій рідині судили за активністю антиоксидантних ферментів - СОД, каталази, глутатіон-пероксидази і глутатіон-редуктази. Активність СОД визначали за допомогою реакції автоокислення адре-наліна (О.С.Брусов із співавт., !976); каталази - за методом Н.Аеві (H.U.Bergmeyer, 1970); глутатіон-пероксидази - за методом В.О.Пахомової з співавт., (1982); глутатіон-редуктази - за методом Ф.Є.Путіліної (1982).

Дослідження вмісту кальцію та магнію у біологічних середовищах проводили на атомно-абсорбційнім спектрофотометрі “Сатурн-3", оснащеному електротермічним атомізатором “Графіт-2”. Концентрацію фосфору виміряли на СФ-26 (В.Т.Колб, В.С.Камишников, 1982).

Експериментальні дослідження. З метою визначення особливостей стану органів і тканин ротової порожнини (зубів, пародонту, слинних залоз) у вагітних проведено експеримент на білих щурах. Тварин (42 самки

двомісячного віку) поділили на 5 груп і утримували на звичайному раціоні віварію. Першого дня в клітки (крім контрольної групи) статевозрілим самкам на 10 днів підсажено самців для запліднення. З 3-го дня експерименту тваринам 4 і 5 груп щоденно додавали до корму препарат із підщелепних слинних залоз великої рогатої худоби - сіалотрофін (Б.Д.Осадчий, 1987) із розрахунку 25 мг на 1 кг маси щурів. На 9-й день експерименту у самок 3 і 4 груп була проведена екстирпація підщелепних і під’язичних слинних залоз. Тривалість експерименту - ЗО днів.

Тварин забивали під рауш-наркозом методом тотального кровопускання. Під час забою здійснювали: забір крові для дослідження її електролітного складу; визначення наявності вагітності та її строку за великістю зародків (І або II половина); виділення великих слинних залоз (привушних, підщелепних і під’язичних) і зубо-щелепних блоків.

Виділенні слинні залози зважували і заморожували. Для подальших біохімічних досліджень із зразків тканин готували гомогенати із розрахунку 20 мг на 1 мл охолодженого фізіологічного розчину у скляному гомогенізаторі при 0°С, гомогенати центрифугували при +4°С в рефрижераторній центрифузі зі швидкістю 3000 об/хв протягом 15 хвилин.

На вилучених та очищених від м’яких тканин щелепах щурів проводили підрахунок каріозних зубів, каріозних порожнин з урахуванням їхньої глибини у кожному зубі і ступеня атрофії альвеолярного відростка за методикою А.В.Ніколаєвої (1967). Пульпу зубів виділяли з верхніх і нижніх різців щурів і заморожували для біохімічних досліджень.

Обробку результатів дослідження здійснювали на персональному комп’ютері ІВМ-486. Отримані цифрові дані оброблялися за методом варіаційної статистики О.В.Монцевічюте-Ерінгене (1964) з використанням Ькритерію Стьюдента. Дані вважали вірогідними при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

Проведені дослідження показали, що при 100% поширеності карієсу зубів у вагітних і невагітних жінок показники інтенсивності карієсу в них істотно відрізняються: індекс КПВз у вагітних вірогідно вище, ніж у невагітних, і має тенденцію до зростання із збільшенням строку вагітності (контроль - 7,76±0,89; II триместр - 11,88+0,59; III триместр - 12,98+1,05). Приріст інтенсивності карієсу за період вагітності за індексом КПВз - 1,10; за індексом КПВз -1,49 (порожнин).

Також встановлено, що у вагітних значно збільшуються усі середні значення складових КПВ, виявлено більшу кількість зубів, уражених карієсом (К), пломбованих зубів (П) і видалених з приводу ускладненого карієсу (В). Про погіршення стану зубів під час вагітності свідчить той

факт, що у II триместрі вагітності в 1,4 рази збільшується питома вага каріозних зубів (21,1 %) і в 2,7 раза - видалених зубів (13,8 %) у порівнянні з невагітними (відповідно 15,5 % і 5,1 %).

Аналіз показників ураження зубів карієсом у різних вікових групах вагітних жінок показав, що найбільший приріст інтенсивності карієсу спостерігається у молодих жінок 18-20 років (1,56 зубів і 1,88 порожнин), які,як правило,мають першу вагітність,а також у жінок 26-35 років(1,65 і 3,21), які мали раніше вагітності і пологи. При цьому виявлено, що в групі жінок 1820 років приріст карієсу відбувається, в основному, за рахунок появи порожнин у фісурах і на апроксимальних поверхнях молярів і премолярів, а в групі жінок 26-35 років - за рахунок виникнення пришийкових порожнин, а також порожнин у зубах, які раніше вже лікували з приводу карієсу (ріст індексу КПВп). У II триместрі вагітності у жінок 18-20 років питома вага каріозних зубів (31,3 % при КПВ 7,22) у 2 рази, а у жінок 26-35 років (16,8 % при КПВ 13,88) - у 6 разів вища, ніж у невагітних цих же вікових груп (відповідно: 15,1 % при КПВ 5,75 і 2,6% при КПВ 12,75), що дозволяє стверджувати, що вагітність супроводжується більшою інтенсивностю приросту карієсу.

У вагітних усіх вікових груп, ц також у жінок 18-20 років контрольної групи зареєстровано наявність початкового карієсу зубів у вигляді осередкової демінералізації емалі, поширеність якої склала у невагітних 9,5 %, у вагітних - 26,7%; інтенсивність - 0,09±0.05 у невагітних і 0,98±0,27 у кінці вагітності. Найвищі показники поширеності та інтенсивності осередкової демінералізації емалі виявлено в групі жінок 26-35 років у ПІ триместрі вагітності: відповідно 38.9% і 1,39±0,18 зубів. Таким чином, у результаті порівняльного вивчення стану зубів у вагітних і невагітних жінок встановлені різкі відмінності в захворюваності осередковою демінералізацією емалі, що дозволяє розглядати період вагітності, як чинник ризику для росту інтенсивності карієсу зубів у жінок.

Отримані дані вказують на пряму залежність показників інтенсивності карієсу зубів від віку жінок, кількості перенесених вагітностей і пологів і ступеня порушень фізіологічного перебігу вагітності, Кожна наступна вагітність і , особливо, пологи викликають приріст карієсу. Так, у першо-вагітних індекс КПВ - 9,53±0,92; у повторновагітних, але не народжуючих -12,00±1,01; у одноразовонароджуючих - 12,51+1,16 і у багатонароджуючих -20,00±1,74. Патологічний перебіг вагітності також сприяє росту інтенсивності карієсу, ускладненню каріозного процесу. Так, поширеність осередкової демінералізації емалі у жінок з ускладненою вагітністю склала 37,5 %,. що в 2 рази вище, ніж у жінок з фізіологічним перебігом вагітності - 17,7 %.

Таким чином, встановлено, що вагітність сприяє росту інтенсивності карієсу зубів, виникненню початкового карієсу у вигляді осередкової демінералізації емалі, причому величина приросту інтенсивності залежить від віку жінок, характеру перебігу вагітності і кількості перенесених раніше вагітностей і пологів.

Проведене дослідження показало значний рівень поширеності захворювань пародонту у всіх групах жінок, незалежно від наявності і строку вагітності: у 82,6 % невагітних і в 95,8 % вагітних. У обстежених жінок 18-35 років найбільш поширеними захворюваннями пародонту є гінгівіти: 69,4 % у вагітних і 65,2 % у невагітних жінок, що протікають переважно у формі катарального гінгівіту (49,1-55.1 % у вагітних різних вікових груп і 65,2 % у невагітних). У здорових невагітних жінок ми не зустріли жодного випадку захворюваності на гіпертрофічний гінгівіт, тоді як у вагітних гіпертрофічний гінгівіт діагностовано у 17,4% жінок. При цьому найвищий показник захворюваності (20,7 %) відзначено в групі самих молодих жінок 1820 років. Наші дані збігаються з опублікованими в літературі даними іншіх авторів про частоту випадків захворюваності на гіпертрофічний гінгівіт у вагітних (Д.П.Фрадіс, 1938 - 9,6%; Р.П.Васильєва, 1986 - 15,8%; Л.В.Гноєва, 1988 - 8,0%; І.В.Сидоренко, 1994-24%; Біапсіп И., 1987 - 19%) і практично повну відсутність його у невагітних жінок. На підставі цього можна стверджувати, що в період вагітності проявляється тенденція до розвитку гіпертрофічного гінгівіту.

Згідно одержаних даних, значне місце в стуктурі захворювань пародонту у жінок 18-35 років займає генералізований пародонтит (ГП) - 26,4% у вагітних і 17,4 % у невагітних. Максимальний показник поширеності ГП (35,1 %) відзначено в старшій віковій групі вагітних жінок 26-35 років.

Аналіз показників захворюваності на ГП за ступенем розвитку у вагітних свідчить про те, що найбільшу питому вагу серед хворих на ГП складають особи з початковою -1 ст. (18,8 %), менше - із І - II ст. ГП (7,6 %). Спостерігається чітка тенденція до поглиблення патологічного процесу в пародонті із збільшенням віку жінок. Серед жінок 18-20 років виявлені хворі тільки з початковою -1 ст. ГП (20,7 %). У групі вагітних 21-25 років -15,5 % жінок із початковою -1 ст. ГП і 5,2 % жінок із І - II ст. ГП. У віковій групі вагітних 26-35 років питома вага хворих на початкову - І ст. ГП зростає до 21,1 %, а І - II ст. - до 14,0 %, що перевершує значення в попередній групі відповідно в 1,4 і в 2,7 рази.

Найбільш виражені відмінності у вагітних і невагітних жінок в показниках поширеності та інтенсивності ознак патології пародонту (кровоточивість ясен, зубний камінь, зубо-ясенні кишені), визначених за допомогою індексу СРІТК відзначено у жінок 18-20 років: середня

кількість здорових секстантів у невагітних у 2,6 рази перевищує такі в жінок у III триместрі вагітності; кількість секстантів з кровоточивістю в II триместрі вагітності в 1,5 рази вище, ніж у невагітних; кількість секстантів з зубним каменем у 2 рази вище у вагітних у III триместрі, ніж у невагітних. З огляду на те, що ніхто із жінок 18-20 років не мав раніше вагітностей і пологів, одержані дані свідчать про безпосередній вплив вагітності на стан тканин ттарояонту.

Проведені дослідження показали, що під час вагітності у жінок значно погіршується гігієнічний стан порожнини рота, що особливо проявляється в II триместрі: індекс Гріна-Вермілліона (OHI-S) у невагітних - 1,65±0,26; у

II триместрі - 2,66+0,13 (р<0,001); у III триместрі - 2,30±0,16 (р<0,05).

Погіршення гігієни порожнини рота супроводжується зростанням запальних процесів у пародонті, про що свідчить достовірне підвищення індексу РМА у вагітних: у невагітних - 22,47±3.18 %; у II триместрі-36,24±2,02% (р<0,001); у III триместрі - 30,78+2,47% (р<0,05). Найвищі показники індексу РМА у всіх вікових групах обстежених жінок відзначені в II триместрі вагітності, що вказує на переваги запальних процесів у тканинах пародонту саме в цей період вагітності (4-6 місяці) і дозволяє вважати його періодом підвищеного ризику виникнення та розвитку захворювань пародонту у вагітних. Встановлено також, що характер клінічного перебігу та ступінь важкості патологічних процесів у пародонті під час вагітності визначаються кількома чинниками: особливостями перебігу вагітності, числом раніше перенесених вагітностей і пологів, а також віком жінок.

Під час соціологічного опитування вагітних встановлено, що багато з них мають незадовільні санітарно-гігієнічні знання (40,6 % опитуваних) і навики (85,9 %) з догляду за ротовою порожниною, незадовільну мотивацію до профілактики і стоматологічного обслуговування в період вагітності (22.8 %), що можна вважати додатковими чшшшсами ризику, які поряд з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота закономірно сприяють більш високому рівню інтенсивності карієсу зубів і запалення ясен. Так, у жінок із задовільними знаннями з профілактики та гігієни індекс OHI-S -2.27±0,15, індекс РМА - 33,8±2.7%, індекс КПВ - І0.6±0,9; із незадовільними знаннями - відповідно: 2.95±0,14 (р<0,001), 37,9±3,5, 12.3±1,0; із задовільними навиками з догляду за ротовою порожниною - 0,96+0,15 (р<0,001), 21,4±3,8 (р<0,0і), 8,2±1,9 . Ці дані свідчать про те, що лише задовільні навики, вироблені на підставі одержаних санітарно-гігієнічних знань, сприяють зниженню показників стоматологічної захворюваності у вагітних. Встановлена залежність підкреслює суттєве значення цілеспрямованої санітарної освіти і раціональної гігієни ротової порожнини в профілактиці основних стоматологічних захворювань у вагітних.

Проведене вивчення й аналіз стоматологічної захворюваності виявили високу потребу вагітних жінок у лікуванні карієсу зубів і його ускладнень (71,7%), у видаленні зубного каменю (72,4%), у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту (10,7 %), у протезуванні зубів (33,3 %), що свідчить про недостатню роботу лікарів-стоматологів з проведення планової санації ротової порожнини і профілактичних заходів серед вагітних жінок.

Лабораторні дослідження показали, що в період вагітності у жінок спостерігається значне зниження рН ротової рідини (контроль - 7,10±0,09;

II триместр - 6,69 ±0,06 (р<0,001); III триместр - 6,57 ±0,11 (р<0,001)), вірогідне збільшення в’язкості слини (відповідно: 1,83±0,11; 2,09±0,13; 2,54 ± 0,28 (р<0,05)), визначається тенденція до зниження швидкості слиновиділення (0,40 ±0,05; 0,36 ±0,03; 0,32 ±0,03 мл/хв) і зменшення буферної ємкості слини, найбільш виражена в II триместрі (5,03 ±0,50; 4,10 ±0,31; 4,31 ± 0,54 мкМ/од. рН). Стає очевидним, що під час вагітності відбувається зниження функціональної активності слинних залоз. Цей факт дозволяє з’ясувати погіршення гігієнічного стану порожнини рота у вагітних, так як зниження рівня секреції слини і підвищення її в’язкості призводять до порушення самоочищення ротової порожнини, а закислення ротової рідини і падіння їі буферних властивостей - найбільш сприятливий грунт для росту патогенних мікроорганізмів зубного нальоту (Є.В.Боровський,

В.КЛеонтьєв, 1991).

Дослідження мінерального обміну довело, що в жінок із збільшенням строку вагітності розвивається гіпокальціемія і гіпомагніемія. Вміст кальцію у сироватці крові у невагітних - 1,10±0,19, у II триместрі - 1,13±0,17, в

III триместрі - 0,68±0,05 (р<0,05) ммоль/л; вміст магнію - відповідно:

1,21 ±0,10; 0,68+0,11 (р<0,001); 0,85±0,10 (р<0.05) ммоль/л.

Відомо, що вміст неорганічних речовин у ротовій рідині, головним чином, залежить від діяльності слинних залоз. Тому зниження концентрації магнію (контроль - 3,69±0,43: II триместр - 2,05±0,32 (р<0,01); III триместр -2,67±0,26 (р<0,05) ммоль/л) і фосфору (7,85±0,84; 5,79+0,50 (р<0,05); 6,83±0,5І ммоль/л) в слині у вагітних, найбільш виражене в II триместрі, також свідчить про пригнічення функції слинних залоз.

Найбільшу зацікавленість викликає факт підвищення вмісту кальцію в ротовій рідині у вагітних (контроль - 1,42±0,28; II триместр - 2,70±0,37 (р<0,05); III триместр - 2,22±0,25 (р<0,05) ммоль/л) на тлі зниження функціональної активності слинних залоз і загальної гіпокальціемії. Головною причиною цього є порушення зв’язування іонів кальцію білковою матрицею в процесі мінералізації емалі в наслідок падіння рН слини (В.КЛеонтьєв, 1978, 1983,1988).

Зниження рівня секреції, підвищення в’язкості, різке падіння рН слини і послаблення її буферної-Здібності, а також значні зміни мінерального

складу ротової рідини призводять до порушення мінералізуючої функції слини. У порожнині рота у вагітних утворюється ситуація, коли процеси демінералізації у твердих тканинах зубів переважають процеси реміне-ралізації, що призводить до зростання інтенсивності карієсу. Це підтверджено клінічними дослідженнями, які встановили зниження кислотостійкості емалі зубів і сповільнення строків ремінералізації ділянки кислотної біопсії у вагітних.

Клінічні дослідження показали, що найбільша інтенсивність осередкової демінералізації емалі зубів визначається в ІІІ триместрі вагітності, а в результаті дослідження фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині встановлено, що під кінець періоду вагітності істотно знижується Са/Р коефіцієнт (II триместр - 0,56±0,11; III триместр - 0,34±0,04), що пояснює активізацію каріозного процесу у жінок саме в III триместрі вагітності.

Аналіз ензимологічних показників ротової рідини свідчить про наявність специфічного біохімічного фону в порожнині рота у вагітних, особливостями котрого є: зниження місцевого секреторного імунітету (зниження рівня лізоциму у II триместрі, р<0,05), підвищення активності прозапальних ферментів деструкції - БАЕЕ-естерази (р<0,01), лужної протеази (субстрат казеїн) (р<0,05), катепсинів (р<0,05), кислої РНКази (р<0,001), активація системи антивірусного захисту - збільшення активності нуклеаз (ДНКази рН 5,7 (р<0,001), ДНКази рН 7,4 (р<0,05), РНКази рН 7,8 (р<0,05)), тенденція до росту активності а-амілази і підвищення концентрації білка у ротовій рідині. Ступінь виявлення змін ферментативної активності визначається строком вагітності і клінічним станом порожнини рота. Таким чином, підвищення активності більшості досліджуваних ферментів у ротовій рідині можна розглядати як пристосувальну реакцію слинних залоз і тканин порожнини рота на нові підвищені вимоги, викликані вагітністю й які реалізуються секреторним шляхом, як своєрідну захисну реакцію на значне зростання рівня бактеріального обсіменіння ротової порожнини у вагітних.

Найбільше зростання активності ферментів, які приймають участь в патогенезі запально-дистрофічних захворювань пародонту (Р.Д.Барабаш. 1981), а саме, калікреїноподібних (БАЕЕ-естерази) і трипсиноподібних (лужна протеаза рН 7,6) протеаз, лізосомальних ферментів (катепсини, кисла РНКаза), спостерігається у II триместрі вагітності, що підтверджує дані клінічних спостережень про превалювання запальних явищ у тканинах пародонту саме в цьому періоді. Посиленню запалення тканин ясен сприяє також різке погіршення гігієнічного стану порожнини рота у II триместрі вагітності.

Вивчення стану вільнорадикального окислення ліпідів і антиоксидантної системи в ротовій рідині визначило, що у жінок з фізіологічним перебігом вагітності спостерігається вірогідне зниження рівня МДА на тлі збільшення активності антиоксидантних ферментів - СОД (р<0,05), катала-зи, глутатіон-пероксидази (р<0,05) та глутатіон-редуктази (р<0,05). Отримані дані дозволяють розглядати зниження накопичення продуктів пе-роксидації ліпідів, як результат зміцнення захисних антиоксидантних властивостей ротової рідини у відповідь на зміни у порожнині рота, викликані вагітністю.

Узагальнюючи літературні дані про вплив порушення метаболізму статевих стероїдних гормонів на стан тканин пародонту (О.В.Удовицька, 1971, Г.М.Вишняк, 1974; ВЛ.Губаревська, 1973,1975; АЛ.Мощиль, 1990; Ю.М.Максимовський та ін„ 1991; Е. Gianni et al, 1981), ми підтримуємо думку авторів (Г.С.Чучмай, 1964, 1969, 1978; F. Stancin, 1987; A. Kierklo, 1987; R. Jonsson et al, 1988; M. Laine et al, 1988), вважаючих, що патологічні зміни в тканинах пародонту у період вагітності, головним чином, обумовлені ендокринологічними та нейрогуморальними зрушеннями в організмі жінок. Збільшена в десятки, сотні разів кількість циркулюючих статевих стероїдних гормонів (Ю.А.Груневич та ін., 1993) впливає на відповідні рецептори в тканинах слинних залоз і тканинах пародонту, викликає порушення адаптивних реакцій слинних залоз і пародонту, що, в свою чергу, обумовлює зміни складу і властивостей ротової рідини і призводить до порушення трофіки, мікроциркуляції, проникності і місцевого імунітету в тканинах ротової порожнини.

Значна роль слинних залоз і ротової рідини в розвитку карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних підтверджена також в експериментальних дослідженнях. Встановлено, що під час вагітності у щурів відбувається зростання інтенсивності карієсу зубів, збільшення глибини каріозних уражень, спостерігається зниження вмісту кальцію ( II половина, р<0,05) і магнію (І половина, р<0,05) у сироватці крові, визначається зниження функціональної активності слинних залоз, про що свідчать зменшення вага залоз, вірогідне зниження біосинтезу білка в привушних (р<0,001) і підщелепних (р<0,005) залозах і порушення ферментоутворюючої функції слинних залоз (зниження активності лужної фосфатази в підщелепних залозах (р<0,05) і зростання активності а-амілази в привушних залозах (р<0,05)). Найбільш виражені зміни функції слинних залоз у щурів визначаються у першій половині вагітності. В умовах часткової екстирпації слинних залоз відзначено тотальне ураження зубів карієсом і максимальні значення ступеню атрофії альвеолярного відростка у щурів.

За наявними літературними відомостями про позитивний вплив сіа-

лотерапії (С.В.Вовчук та ін., 1977; Р.Д.Барабаш, 1981; А.Ф.Коваленко, 1982, .

1994; А.П.ІТевицький, 1983; В.Я.Скиба, 1996) при станах, пов’язаних із порушенням або повним виключенням функції слинних залоз, спонукало нас провести корекцію спостережуваних у вагітних щурів змін за допомогою препарату - сіалотрофіну.

Парентеральне введення сіалотрофіну тваринам виявило карієсін-гібуючу дію, що полягає в зменшенні глибини каріозних уражень у зубах, зниженні активності сс-амілази в привушних слинних залозах і підвищенні вмісту кальцію (р<0,05) і магнію (р<0,05) у сироватці крові. Реалізація про-тикаріозних ефектів сіалотрофіну здійснюється шляхом впливу його на функціональну активність слинних залоз. Отримані дані дозволяють рекомендувати даний препарат для подальшого вивчення і проведення клінічної апробації у вагітних жінок, а також показують доцільність включення сіа-лопрепаратів у комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних.

Таким чином, проведені дослідженя показали значну роль слинних залоз і ротової рідини в розвитку карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних. Висловлена нами сіалотрофічна концепція основних стоматологічних захворювань у жінок під час вагітності послугувала підставою для пропонованої схеми профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних (мал. 1).

ВИСНОВКИ

1. Період вагітності характеризується виразним зростанням стоматологічної захворюваності у жінок, що проявляється збільшенням випадків виникнення осередків демінералізації емалі (на 17,2%), приростом інтенсивності карієсу зубів (за індесом КПВ - 1,1), підвищенням рівня поширеності захворювань пародонту (на 13,2%), котрі проявляються у формі катарального (52,0 %) та гіпертрофічного (17,4 %) гінгівітів і генералізованого пародонтиту (26,4 %), значним зростанням активності запального процесу у тканинах ясен (за індексом РМА - на 13,7%). Виявлена залежність показників стоматологічної захворюваності від віку жінок, строку та характеру перебігу вагітності, кількості попередніх вагітностей і пологів.

2. Встановлені строки підвищеного ризику виникнення та розвитку захворювань пародонту і зростання інтенсивності карієсу зубів у вагітних. Найбільш виражені запальні явища у тканинах пародонту визначаються в

II триместрі вагітності, а критичне наростання карієсогенної ситуації у ротовій порожнині - в III триместрі вагітності, що показує на необхідність

Об’єкти дослідження:

Виявлені порушення:

Профілактичні заходи:

Строки

проведення:

1. Навчання гігієні порожнини рота. Контроль 1 триместр гігієни. Підбір засобів гігієни.

Зубні пасти: протизапальні; II триместр

ііасти, ютьІпоЕ,_к_альцш_і.фосфати_______III т£иместр__

2. Заходи, спрямовані на нормалізацію функції слинних залоз:

- рекомендації щодо харчування; весь період

- сіалопрепарати; ІІ-Н1 триместр

- ферментні препарати; -

- природні біогенні стимулятори (біотрит, -

___пмоідш,спі2^ліїЯ)______________________________ _________

3. Заходи, спрямовані на підтримку гомеостазу порожнини рота:

- лужні полоскання (содові; зліксири, намацит); ІІ-Ш триместр

- полоскання, аплікації 1% розчином лізоциму; II триместр -протизапальні фітопрепарати - “Ротокан”, II триместр “Рекутан”, “Мараславин”, “Хлорофпллипт”,

___‘^ЯЛЬВШГ^_ІН.__________________________________ ____________

4. Ремінералізуюча терапія:

- 2% розчин фториду натрію - аплікації; 11-111 триместр

- фторлак; -

_ _ _р_емоден-г_- апл іка ції полоси ання_(]%).__________________

5. Нормалізація мінерального обміну:

- препарати кальцію (глюконат кальцію, гліце- III триместр рофосфат кальцію);

- препарати, що вміщують магній (намацит); II триместр

___-Л^ком^дації Щодо_ха£чхрання.__________________весь період _

-^„Полівітаміни з^н^льні^іукдаткаот.______________весь період _

Z-_?il£ÍJLb-S. _ _ в_есь період _

Мал. 1 - Схема профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних.

диференційованого підходу до здійснення лікувально-профілактичних заходів з урахуванням строку вагітності. ...........

3. Встановлено, що одним з головних місцевих чинників ризику, який викликає зростання стоматологічної захворюваності у вагітних, є значне погіршення гігієнічного стану порожини рота (за індексом ОН і-Б - у 1,6 разу), обумовлене, у першу чергу, зміною складу і властивостей ротової рідини, а також низьким рівнем знань і навиків з гігієни порожнини рота, недостатньою мотивацією жінок до проведення лікувально-профілактичних заходів у період вагітності.

4. Зниження швидкості слиновиділення, падіння рН слини, підвищення в'язкості, значні зміни мінерального складу ротової рідини (вірогідне збільшення вмісту кальцію та зменшення вмісту магнію та фосфору) призводять до порушення мінералізуючої функції слини у вагітних, що обумовлює зростання інтенсивності карієсу зубів.

5. Проведені біохімічні дослідження ротової рідини показали, що найбільш виражені запальні явища у тканинах пародонту у II триместрі вагітності супроводжуються зміною активності деякіх ферментів: на тлі послаблення місцевого секреторного імунітету у порожнині рота (зниження рівню лізоциму) відбувається гіперсекреція гідролітичних прозапальних ферментів деструкції (БАЕЕ-есгераза. лужна протеаза, кисла РНКаза) з одночасною активацією лізосомальних протеаз ротової рідини (катепсини, кисла РНКаза).

6. На підставі отриманих даних визначені головні напрямки профілактики стоматологічних захворювань у вагітних: індивідуальна та професійна гігієна порожнини рота; заходи, спрямовані на нормалізацію функції слинних залоз і підтримання гомеостазу порожнини рота; корекція мінерального обміну та місцева ремінералізуюча терапія.

7. У комплексі профілактичних заходів у вагітних експериментально обгрунтовано застосування препарату сіалотрофіну, як одного з можливих методів сіалотерапії-нормалізації порушень у ротовій порожнині, пов'язаних із пригніченням функції слинних залоз.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пропонується комплекс заходів з профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у вагітних жінок, головними напрямками якого є: санітарно-гігієнічна освіта, індивідуальна та професійна гігієна порожнини рота; заходи, спрямовані на нормалізацію функції слинних залоз; на

підтримку гомеостазу порожнини рота; нормалізація мінерального обміну та місцева ремінералізуюча терапія.

2. Для підвищення ефективності гігієни порожнини рота у профілактиці основних стоматологічних захворювань у вагітних активна санітарно-освітня робота повинна поєднуватися з сумлінним практичним навчанням правильному догляду за порожниною рота, контролем гігієни та підбором необхідного лікувально-профілактичного засобу гігієни залежно від строку вагітності та кліничного стану порожнини рота й охоплювати всіх, без винятку, вагітних.

3. Залежно від строку вагітності пропонуються наступні диференційовані комплекси лікувально-профілактичних заходів:

І триместр (1-16 тиж.)

- визначення клінічного і гігієнічного стану порожнини рота у жінок, виявлення можливих чинників ризику;

- навчання гігієні порожнини рота, контроль гігієни, підбір засобів гігієни;

- рекомендації щодо харчування;

- санація ротової порожнини.

II триместр (17-29 тиж.)

- контроль гігієни, професійна гігієна порожнини рота, рекомендуються протизапальні зубні пасти;

- рекомендації щодо харчування (продукти, що викликають стимуляцію слинних залоз - фрукти, овочі та ін.);

- препарати для стимуляції функціональної активності слинних залоз: сіа-лопрепарати, ферментні препарати, природні біогенні стимулятори (еліксири “Эффект”, ”Біодент-2”, “Фітодент”, зубна паста “Спирулина”);

- щоденні багаторазові лужні полоскання (содові, еліксири);

- полоскання, аплікації 1 % розчином лізоциму;

- протизапальні фітопрепарати у вигляді полоскання, аплікацій, інсталяцій

в зубо-ясенні кишені (настойки лікарських трав, "Ротокан", "Рекутан", "Мараславин", "Хлорофиллипт" та ін.); _

- місцева ремінералізуюча терапія - аплікації 2 % розчину фториду натрію,

З % розчину ремоденту; полоскання 0,2 % розчином фториду натрію, 1 % розчином ремоденту, обробка зубів фторлаком;

- призначення препаратів, що вміщують магній та фосфати (намацит,

гліцерофосфат кальцію та ін.); .

- полівітаміни, загальнозмінюючі процедури.

III триместр (30-40 тиж.)

- контроль гігієни, професійна гігієна порожнини рота, рекомендуються фторвміщуючі зубні пасти;

- рекомендації щодо харчування (продукти, що стимулюють функцію

слинних залоз; їжа, збагачена мікроелементами); —

- сіалопрепарати або їх аналоги;

- щоденні багаторазові лужні полоскання;

- місцева ремінералізуюча терапія;

- призначення препаратів кальцію (глюконат кальцію, гліцерофосфат кальцію);

- полівітаміни, загальнозміцнюючі процедури.

4. Характер перебігу вагітності визначає кратність проведення профілактичних заходів:

- у жінок із фізіологічним перебігом вагітності 1 раз у 3 місяці;

- у жінок з ускладненою вагітністю (ранні та пізні токсикози, невиношу-вання вагітності, супутня патологія внутрішніх органів) 1 раз у місяц.

ПЕРЕЛІК НАДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Обоснование методов профилактики основных стоматологических заболеваний у беременньїхУ/Вісник стоматології. - 1996. - №5. - С.404-409.

2. Кариес зубов и болезни пародонта у беременных и обоснование методов их профилактики//Вісник стоматології. - 1995. - №1. - C.58-61.(Співавт.Скляр В.Ю.).

3. Исследование роли слюнных желез в патогенезе стоматологических заболеваний у беременньтх//Вісішк стоматології. - 1995. - №3. - C.199-204. (Співавт.Косенко K.M., Левицький A.П.. Скиба О.І.).

4. Распространенность и интенсивность кариеса зубов и болезней пародонта у беременных, обоснование методов их профилактики //Наукова естафета ювіляра:Тези докл.наук.конф., присвяченої 70-річчю проф. П.Т.Максименка. - Полтава,1992. - С.87-88.(Співавт. Косенко K.M.).

5. Заболевания зубов и тканей пародонта у беременных //II съезд стоматологов Туркменистана. - Ашхабад, 1991. - С.12-13. (Співавт. СклярВ.Ю.).

Summary. Chumakova Y.G. Foundation of Prevention Principles Caries and Parodontium Diseases of females with Different Terms of Pregnancy.

Thesis for a candidat of medical sciences maintaining for a speciality ■ stomatology 14.01.21., National Medical University, Kiev, 1996.

At the presented for a maintaining thesis has been stated that the pregnancy period is characterized with an increasing of female stomatology diseases. Conducted clinical, laboratory (biophysical and biochemical) and experimental studies show that one of the realization mechanisms of pregnancy

influence on teeth status and parodontium tissues is changes of composition and properties of oral fluid. It has been stated that caries progression and inflammotary parodontium diseases of pregnant females take plase against a background of saliva glands function decrease and is accomponied with quantitative and qualitative parameters changes of oral fluid, its mineral composition, enzymatic activity, that all in combination leads to a violation of oral cavity homeostasis.

There has been defined the most risky terms for parodontium diseases development and caries intensity of pregnant females. There has been developed and theoretically provéd main principles and methods of caries and parodontium diseases prevention at different pregnancy terms. There has been shown an important role of rational hygiene of oral cavity at the basic stomatology diseases prevention of pregnant females. There have been suggested a complex of measures to normalize saliva glands function (sialotherapy) and to support an oral cavity homeostasis.

Аннотация. Чумакова Ю.Г. Обоснование принципов профилактики кариеса зубов и заболеваний пародонта у женщин в различные сроки беременности. (Рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук наук по специальности 14.01.21 - стоматология. Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 1996.

В представленной к защите диссертации установлено, что период беременности характеризуется ростом стоматологической заболеваемости у женщин. Проведенные клинические, лабораторные (биофизические и биохимические) и экспериментальные исследования показали, что одним из механизмов реализации влияния беременности на состояние зубов и тканей пародонта является изменение состава и свойств ротовой жидкости. Установлено, что развитие кариеса зубов и воспалительных заболеваний пародонта у беременных происходит на фоне снижения функции слюнных желез и сопровождается изменением количественных и качественных параметров ротовой жидкости, её минерального состава, ферментативной активности, в совокупности приводящим к нарушению гомеостаза полости рта. Определены сроки наибольшего риска возникновения заболеваний пародонта и роста интенсивности кариеса зубов у беременных. Разработаны и теоретически обоснованы основные принципы и методы профилактики кариеса зубов и заболеваний пародонта в различные сроки беременности. Показана значительная роль рациональной гигиены полости рта в профилактике основных стоматологических заболеваний у беременных. Предложен комплекс мероприятий, направленных на нормализацию функции слюнных желез (сиалотерапия) и поддержание гомеостаза полости рта.

Ключові слова: вагітність, карієс зубів, пародонт, ротова рідина, слинні залози, профілактика, гігієна порожнини рота.