Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Механизмы повреждения и защиты при экзогенном аллергическом альвеолите

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

г В од

І р Ді;Н 'ГЗоб На правах рукопису

РЕГЕДА Михайло Степанович

І

МЕХАНІЗМИ ПОШКОДЖЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРИ ЕКЗОГЕННОМУ АЛЕРГІЧНОМУ АЛЬВЕОЛІТІ

14.03.05 - патологічна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

ОДЕСА -1996

Робота виконана у Львівському Державному Медичному Університеті.

Науковий консультант:

- доктор медичних наук, професор, академік АН ТК України, заслужений діяч науки України Тетяна Володимирівна МІТІНА.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Катерина Федорівна ЧЕРНУШЕНКО

- доктор медичних наук, професор Юрій Іванович БАЖОРА

- доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович СЕРЕДЕНКО

Провідна установа: Київська медична академія

післядипломної освіти.

Захист дисертації відбудеться “¿Я” Xх _ 1996 р. о год.

на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.05.04.02 при Одеському державному медичному університеті /270100, Одеса, пров.Валіховський, 2/.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного медичного університету.

Автореферат розісланий -Я___________ІХ_ _____ 1996 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук

Л.С.Годлевський

Загальна характеристика роботи.

Актуальність та рівень дослідження теми дисертації.

Актуальність проблеми. Всесвітня організація охорони здоров’я Женева, 1990) приділяє велику увагу професійним захворюванням, гред яких алергічні хвороби займають одне з перших місць. Ріст за-ворювань, викликаних впливом професійних факторів, в останні роки оказаний багатьма дослідженнями (Хоменко А.Г., Мюллер Ст., ІиллингВ., 1987; Waren P., 1987;Matthys A., 1987; ПалееваН.Р., 1990; 'шите М.Э., Капитонова М.Э., Карпачевская С.М., 1991; Хоменко А.Г., ІумаЗ.В., Ерохин В.В., 1992; Yamashia Youshifumi., 1992; ДейнегаВ.Г., 993; Лисицын Ю.В., 1995).

Проблема патогенезу, діагностики та лікування екзогенного алергі-ного альвеоліту (ЕАА) набула особливої гостроти і є однією з акту-пьних у сучасній алергології, пульмонології, профпатології, патофі-іології та терапії. Збільшення контингенту осіб, які працюють у птахів- • ицтві, підвищує ймовірність виникнення захворювання, відомого під „ азвою “легені пташника” (Путов Н.В., Федосеев Г.Б., 1984; Борисенко LB., 1985; Хоменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987; Эглите М.Э., 987; Лисицын Ю.В., 1990,1995). Ця патологія набула соціального зна-ення, оскільки призводить до економічних збитків, спричиняє періо-и непрацездатності. У зв’язку з цим ЕАА входить у пакет проблем, які озробляються алергологами, імунологами, пульмонологами та проф-атологами (Хоменко А.Г., Озерова Л.В., Ерохин В.В., 1987; Лисицын

Э.В., 1990; Эгаите М.Э., Капитонова М.Э., Карпачевская С.М., 1991; layer K., Liether М., 1991; Ahrens J., 1992; Лисицын Ю.В., 1995).

У даний час ЕАА розглядається як імунно-алергічне захворювання егень з дифузним ураженням альвеол та термінальних бронхіол, икликане інгаляцією дрібнодисперсних частин органічного пороху Нутов Н.В., Федосеев Г.Б., 1984; Кокосов А.Н., Борисенко Л.В., 1987; [оменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987; Пыцкий В.И., Адриано-а Н.В., Артомасова A.B., 1991; Fuchs A., Liebetrau A., 1989; Salyagio

l., 1990; Buntzel J., Liebetrau G., 1992; Лисицын Ю.В., 1995).

Сучасні дослідники звертають особливу увагу на необхідність вияе лення та оцінки ранніх ознак несприятливих впливів професійних фак торів на організм людини, надають великого значення найбільш рай ній ознаці пошкодження та ранньому ефекту дії подразника “фермент ної дезорганізації”, використанню адекватних біохімічних методів де слідження, які дозволяють оцінити можливість реалізації несприятли вого ефекту (Монаенкова А.М., 1988; Сидоренко Г.И., 1989; Дейнег В.Г., 1993; Лисицын Ю.В., 1995).

За даними Muller-Wening D. (1990), різні форми екзогенного алергі чного альвеоліту складають 2,3% від числа захворювань бронхолеге невого апарату. Описано більш як двадцять професій, серед яки виникає ЕАА. У даний час відомо до 30 видів ЕАА, у числі яких “лєгєї пташника” займають одне з провідних місць (Кокосов А.Н., Борисенк Л.В., 1987; Соколова Т.С., Рошаль Н.И., 1990; Лисицын Ю.В., 199С Mayer K., Liether M., 1991; Лисицын Ю.В., 1995).

Хоча зараз вже відомі етіологічні фактори захворювання, але зат механізми формування “легені пташника” у повному обсязі не з’ясс вані. Дослідженнями Ю.В .Лисицына (1990) показана участь у патоге незі ЕАА клітинно-опосередкованих реакцій, не виключена і сенсибілі зація по негайному типу. В останні роки пильну увагу звернуто на ге нетичні механізми, які лежать в основі розвитку ЕАА (Хоменко А.Г Мюллер Ст.Ю Шиллинг В., 1987; Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Ар томасова A.B., 1991; Muller S., 1988; Selman A., Moisés G., 1990;Bunt2 el J., Liebetrau G., 1992; Лисицын Ю.В., 1995). ‘

Діагностика ЕАА є складною через відсутність чітких клінічни ознак захворювання та подібність клінічної картини з пневмонієк бронхітом, бронхіальною астмою, туберкульозом, саркоїдозом. Дуж показовими є дані НДІ захворювань легень та туберкульозу (НДР, 1982^ які свідчать про те, що первинні діагнози ЕАА у 54% випадків булі помилковими.

У світлі вищенаведеного, дане дослідження присвячене вивченні* неспецифічних та специфічних механізмів формування ЕАА. Неспе цифічні механізми вивчалися нами, оскільки вони можуть мати зна чення “неспецифічного сигналу”, який запускає специфічну реакціь

іа певному етапі складних та взаємопов’язаних причинно-наслідкових ізаємовідносин в алергічному процесі (Митина Т.В., 1963-1993). Взаємозалежність неспецифічних та специфічних форм реакцій є характерною для будь-якої форми алергії. Частина реакцій у алергічному іроцесі може носити захисний характер і є “фізіологічною мірою проти хвороби” (за И.П.Павловьім), частина - проявленням пошкодження га порушення функцій. У таких умовах в організмі відбувається формування нового функціонального фону “нової патологічної системи” [за Г.Н.Крьіжановским, 1983,1992). Все вищесказане свідчить про ак-гуальність проблеми і необхідність подальших досліджень.

Мета і завдання наукового дослідження.

Метою дослідження було вивчення на різних рівнях інтеграції організму неспецифічних та специфічних механізмів пошкодження і захисту (у пташників) при екзогенному алергічному альвеоліті на підставі визначення факторів неспецифічної резистентності організму та дослідження показників імунної системи.

Завдання дослідження:

1. Вивчити неспецифічні і специфічні механізми пошкодження та захисту у хворих при ЕАА на різних рівнях інтеграції організму.

2. З’ясувати участь Т- і В-систем імунітету у механізмах захисту та пошкодження при ЕАА.

3. Визначити функціональний стан поліморфно-ядерних лейкоцитів (ПЯЛ) - як один з основних ланок неспецифічного механізму захисту організму.

4. Дослідити функціональний стан печінки та наявність механізмів пошкодження у хворих при ЕАА.

5. Вивчити особливості ферментативної активності (гідролаз, трансфераз і оксиредуктаз) та стан електролітного обміну у сироватці крові хворих при хронічній формі ЕАА.

6. Охарактеризувати клінічну картину захворювання і рентгенівські зміни у легенях при ЕАА.

З

7. Визначити зміну показників стану специфічної реактивності організ му у хворих при ЕАА.

8.Виявити найбільш інформативні показники і дати їм порівняльну характеристику у хворих з гострою та хронічною формою ЕАА.

Обгрунтування теоретичної і практичної цінності дослідження та його наукової новизни.

Теоретична цінність дослідження.

1. Вивчено специфічні і неспецифічні механізми пошкодження та захисту, що значно розширюють та поглиблюють існуючі знання пре патогенез ЕАА.

2. Встановлено при ЕАА пригнічення клітинної ланки імунітету та активація В-системи імунітету, комплементарної активності і фагоцитозу.

3. Виявлено, що у розвитку ЕАА приймають участь алергічні реакції ] і III типів, специфічні механізми пошкодження нейтрофілів та лімфоцитів.

4. З’ясовано, що рівень неспецифічних факторів захисту є досить високий при ЕАА.

5. Охарактеризовано функціональний стан ПЯЛ - як один з основних

ланок неспецифічного захисту організму. '

6. Виявлено найбільш інформативні показники і здійснено їх порівняльну характеристику у хворих з гострою та хронічною формою ЕАА.

Практична цінність роботи.

1. Показано, що одержані дані розширюють уявлення про порушення різних ланок системного імунітету, факторів неспецифічного захисту при ЕАА і можуть бути включені в лекційний матеріал кафедр патологічної фізіології, внутрішніх хвороб, алергології і імунології, проф-патології медичних інститутів.

2. Виявлено особи з факторами ризику виникнення “легень пташника”, робітників птахофабрики з преморбідним станом.

4

(. Встановлено механізми пошкодження печінки, які супроводжувались юрушенням її функціонального стану.

І. Запропоновані специфічні тести (визначення - показників пошкод-кення нейтрофілів і лімфоцитів (ППН і ППЛ) у присутності алергену тір’я) та скарифікаційні і внутрішкірні проби з названим алергеном іри ЕАА дали можливість удосконалити рівень діагностики даного іахворювання.

>. З’ясовано, що у формуванні ЕАА приймають участь реагіновий і мунокомплексний типи алергічних реакцій, специфічні механізми по-икодження нейтрофілів і лімфоцитів.

5. Обгрунтовані профілактичні заходи для хворих на ЕАА, для пташників з факторами ризику та осіб з преморбідним станом.

7. Виявлено найбільш інформативні показники і здійснено їх порівняльну характеристику у хворих з гострою та хронічною формою ЕАА.

Наукова новизна.

1. Вперше вивчені неспецифічні і специфічні механізми пошкодження га захисту на різних рівнях інтеграції організму при ЕАА.

2. Вперше досліджено ферментативну активність (трансфераз, оксире-цуктаз, гідролаз) у сироватці крові хворих при хронічній формі ЕАА.

3. Доведена участь Т- і В-систем імунітету у механізмах формування ЕАА.

4. Вперше встановлено наявність імунних механізмів пошкодження печінки, які супроводжувались порушенням її функціонального стану.

5. Виявлено, що у механізмах формування ЕАА приймають участь алергічні реакції І і III типів.

6. Вперше визначено функціональний стан ПЯЛ у хворих при ЕАА - як один з основних ланок неспецифічних механізмів захисту.

7. Вперше показано, що у розвитку ЕАА беруть участь специфічні механізми пошкодження нейтрофілів та лімфоцитів.

8. Виявлено пташників з факторами ризику та осіб з преморбідним станом.

9. Обгрунтовано діагностичні критерії ЕАА.

10. Охарактеризовано клінічну картину та рентгенівські зміни в леге нях пташників при ЕАА.

11. Розроблено профілактичні заходи для хворих на ЕАА, для пташ ників з факторами ризику та осіб з преморбідним станом.

Рівень реалізації та впровадження наукових досліджень.

У клінічну практику впроваджено методики та ряд неспецифічнш і специфічних тестів, на основі яких визначається функціональний стаї клітинної та гуморальної ланки імунітету, неспецифічної резистентності організму хворих при ЕАА.

Обгрунтовані та запроваджені у клінічну практику профілактичні заходи для хворих на ЕАА, пташників з факторами ризику та осіб з преморбідним станом. У терапевтичні, алергологічні, пульмонологічні відділення ряду районів Львівської області впроваджені діагностичні критерії ЕАА. Запропоновано комплекс тестів, за допомогою яких визначаються механізми пошкодження та захисту. Це дозволяє своєчасно діагностувати захворювання, здійснювати профілактичні заходи та обгрунтовано призначати патогенетичну терапію для хворих на ЕАА.

Виявлено пташників з факторами ризику виникнення захворювання та осіб з преморбідним станом на підставі вивчення клініко-анам-нестичних та імунологічно-рентгенівських даних. Ці результати впроваджені у практичну охорону здоров’я, які дозволяють вжити необхідні профілактичні заходи, спрямовані на запобігання розвитку ЕАА.

Матеріали дисертації включені у навчальну програму кафедр патологічної фізіології та внутрішніх хвороб Дрогобицького медичного інституту.

Апробація та опублікування результатів роботи.

Основні положення дисертації викладені та обговорені на:

- засіданні Львівського філіалу Українського товариства патофізіологів (Львів, 1992);

конференції науково-медичного товариства патофізіологів України “Фундаментальні механізми розвитку патологічних процесів” (Дніпропетровськ, 1992); ^

обласному семінарі алергологів (Львів, 1992); районній лікарській конференції “Сучасні методи діагностики та лікування алергічних захворювань” (Перемишляни, 1992); обласному семінарі пульмонологів та фтизіатрів “Патогенез, діагностика та лікування неспецифічних захворювань легень” (Львів, 1993); спільному засіданні кафедри внутрішніх хвороб та кафедри пульмонології і фтизіатрії Львівського медінституту (Львів, 1993); засіданні науково-лікарського товариства “Патогенетичні механізми розвитку алергічних хвороб” (Дрогобич, 1993);

Вченій Раді Львівського медичного інституту (Львів, 1993);

Вченій Раді Дрогобицького медінституту (Дрогобич, 1994);

XIV з’їзді Українського фізіологічного товариства (Київ, 1994);

За матеріалами дисертації опубліковано ЗО наукових робіт.

Декларація конкретного особистого внеску в розроблення наукових результатів.

Автором дисертаційної роботи особисто розроблено програму та іетодологію досліджень, виконано всі імунологічні та біохімічні ме-одики.

Самостійно вивчав клінічну картину захворювання, анамнез, ідійснював обстеження хворих з використанням основних методів до-:лідження, ставив скарифікаційні та внутрішкірні алергічні проби. Особисто проведено облік та аналіз всього одержаного первинного матеріалу, виявлено найбільш інформативні показники для характеристики механізмів пошкодження та захисту при ЕАА.

Самостійно сформульовані основні положення та висновки роботи, обгрунтовані профілактичні заходи для хворих на ЕАА, пташників і факторами ризику, для осіб з преморбідним станом, розробив діаг-гостичні критерії ЕАА. Вивчення функціонального стану Т- і В-сис-гем імунітету та метаболічних процесів у лейкоцитах хворих при ЕАА іроводив на базі центральної лабораторії Львівського НДІ спадкової

7

патології. Особливості ферментативної активності сироватки крові т. стан електролітного обміну у хворих при ЕАА вивчав у біохімічнії лабораторії Львівського діагностичного центру. Проводив досліджен ня деяких показників білкового, пігментного, глікопротеїдного обміні) у сироватці крові хворих при ЕАА на базі центральної лабораторі Львівської обласної клінічної лікарні.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. При екзогенному алергічному альвеоліті відбуваються глибокі мета болічні зміни на клітинному, органному, системному та організмово му рівнях інтеграції.

2. У формуванні ЕАА приймають участь неспецифічні і специфічн механізми пошкодження та захисту організму - стимулюється фагоци тоз, В-система імунітету, активність комплементу; відіграють важливу роль І і III типи алергічних реакцій, специфічні реакції пошкодженш нейтрофілів та лімфоцитів.

3. Екзогенний алергічний альвеоліт супроводжується імунними механіз мами пошкодження печінки з розвитком біохімічного синдрому ЦИТОЛІЗ} гепатоцитів.

4. Екзогенний алергічний альвеоліт розглядається нами як складний імунологічний процес з гуморальними та клітинно-опосередкованим* механізмами.

5. Виявлено особи з преморбідним станом та пташників з факторам* ризику виникнення захворювання.

6. З’ясовано основні діагностичні критерії ЕАА.

Характеристика методології, матеріалу і методів дослідження.

При вивченні специфічних і неспецифічних механізмів пошкодженш та захисту при ЕАА були застосовані такі методологічні підходи:

- на клітинному рівні інтеграції організму вивчали зсуви ФАЛ, активності ферментів лейкоцитів, НСТ-тесту, ППН і ППЛ;

- на органному рівні інтеграції організму виявили зміни показникії функціонального стану печінки та рентгенівські зміни в легенях;

на системному рівні інтеграції організму визначали порушення Т- і В-систем імунітету.

Для вирішення поставленої перед нами мети наукового дослідження керувались тим, що дія захисних сил організму характеризується

основними трьома загальними фазами:

; - специфічне і неспецифічне розпізнання чужих антигенів, що опосе-»едковується через Т- і В-лімфоцити, макрофаги, активацію комплементу по альтернативному шляху;

\ - ампліфікація запальних реакцій із залученням специфічних і неспе-шфічних ефекторних клітин під дією компонентів комплементу, іімфокінів;

5 - участь макрофагів, нейтрофілів і лімфоцитів у фазі деструкції анти-■ену і в кінцевому випадку видалення антигену за допомогою фагоцитозу антигенних частин (макрофаг, нейтрофіл), а також прямих цитотоксичних механізмів (макрофаги, нейтрофіли, лімфоцити). У здоро-юї людини захист організму відбувається за послідовним порядком юзвитку усіх цих фаз. У. випадку порушення будь-якої із цих систем іахисту людини призводить до пошкодження тканин організму і спінічно проявляється захворюванням.

Матеріалом для дослідження була:

а) сироватка крові периферичної крові здорових людей (контроль);

б) сироватка крові периферичної крові пташників, які контактують з алергенами;

в) сироватка крові осіб з факторами ризику виникнення захворювання;

г) сироватка крові хворих на ЕАА.

Застосовувалися сучасні методики біохімічних, імунологічних, клінічних досліджень.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, розді-гсу з описом об’єкту та методів дослідження, 7 глав власних досліджень, загального заключення, висновків, практичних рекомендацій. Робота викладена на 286 сторінках машинопису, ілюстрована 42 малюнками і

72 таблицями. Вказівник літератури містить 380 джерел, серед яки? 103 іноземних.

Об’єкт та методи дослідження.

Дана робота містить у собі клініко-лабораторне дослідження виконане на різних рівнях інтеграції організму (клітинному, органному, системному, організмовому). Проведено комплексне клініко-анам-неетичне і лабораторно-рентгенівське обстеження 396 робітників Да-видівської та Рогатинської птахофабрик (199 чоловіків і 197 жінок), віком від 20 до 60 років, зі стажем роботи на підприємстві 1-20 років.

Розподіл пташників проводився в залежності від тривалості контакту з професійними алергенами. Виділено робітників птахофабрики зі стажем 1-5, 6-10, 11-15 і 16-20 років роботи на підприємстві, які мають щоденний контакт з антигенними факторами від 30 хвилин до шести годин і, власне, стаж роботи враховувався виключно у хворих при хронічній формі ЕАА.

Обстеження пташників складалося з трьох послідовних етапів -амбулаторно-рентгенівського, клініко-анамнестичного та лабораторного. В результаті здійснення цього обстеження виділено декілька груп пташників. Першу групу робітників птахофабрики складають - хворі на ЕАА (38 чоловік), з них 18 осіб гострої і 20 осіб хронічної форми захворювання. До другої групи пташників (15 чоловік) відносяться особи з преморбідним станом. Третю групу складають особи з факторами ризику виникнення захворювання (21 чоловік). Всі інші пташники відносяться до осіб, які контактують з професійними алергенами. І останню групу складають 30 здорових осіб (донорів) віком від 20 до 60 років, чоловічої та жіночої статі.

Клініко-анамнестичне та лабораторно-рентгенівське дослідження робітників птахофабрики здійснювали в умовах медпунктів птахофабрик, лікарських амбулаторій, поліклінік, діагностичному центрі м. Львова, обласної центральної лабораторії.

Використані методи та дані про проведені дослідження показані у таблиці 1.

Таблиця 1

Зведені дані про проведені дослідження

N Кількість

п/п Мета дослідження збсте- же- них виз- на- чень Використаний метод

1 2 3 4 5

І Тести, які характеризують стан імунної системи у пташників при ЕАА

1 Показники клітинної ланки імунітету. Визначення Т-лімфоцитів, теофілінчутливих (Т-ч-Е-РОЛ) та теофілінрезистентних (Т-Р-Е-РОЛ) субпопуляцій лімфоцитів у сироватці крові проводилось : -здоровіш особам (контроль) -робітникам птахофабрики -хворим на ЕАА 14 41 38 42 123 114 Т-лімфоцити-методом спонтанного розеткоу-творення з еритроцитами барана-И.Д.По-някина, К.А.Лебедева, Д.В.Стефани (1983); Т-ч-Е-РОЛ і Т-Р-Е-РОЛ-методом З.ЗЬоге, Н.ОобсЬ (1978).

2 Показники гуморальної ланки імунітету. Визначення В-лімфоцитів, імуноглобулінів А, М, Е, в; ЦІК у сироватці крові проводилось: - здоровим особам (контроль) - робітникам птахофабрики - хворим на ЕАА 20 41 38 120 246 204 В-лімфоцити - методом Н.На1Ьег§ (1975); імуноглобуліни А, М, в - методом простої радіальної імуноди-фузії - А.Мапсіпі, б.СагЬопас (1965); імуноглобулін Е -методом В.В.Желтвай, С.Н.Чекотило, (1979); ЦІК - методом преципітації в поліети-ленгліколі - П.В.Бара-новского, В.С.Данили-шиной (1983)

3. Тест, який характеризує комплементарну активність сироватки крові при ЕАА. Визначення комплементарної активності сироватки крові проводилось: КАСК - методом Л.С.Резникова (1967)

- здоровим особам (контроль) 10 10

-робітникам птахофабрики 20 20

- хворим на ЕАА 38 38

4. Тести, які характеризують ППН та ППЛ - методом

фагоцитоз, функціональні властивості лейкоцитів. Визначення ФАЛ, НСТ-тесту, ППН і ППЛ (з алергеном пір’я), ППН з туберкуліном), активність ЛФ нейтрофілів і КФ лімфоцитів проводилось: В.А.Фрадкина (1962); НСТ-тест - методом В.Е.Логинскош, В.В.Короткого (1978); ФАЛ - методом М.В.Надраги (1967). ЛФ нейтрофілів і КФ

- здоровим особам (контроль) 10 70 лімфоцитів визначали

- робітникам птахофабрики 31 217 методом Р.П.Нарциссо-

- хворим на ЕАА 38 266 ва (1965)

II Тести, які характеризують ферментативну активність у сироватці крові при ЕАА:

1.Визначення активності АЛТ, АЛТ - методом F.Wrob-

ACT, КФК, ГТП, ЛДГ, ГБДГ, lewski, La Due (1956);

ЛФ, амілази, ЦП проводилось: ACT - методом A.Kar-

- здоровим особам (контроль) 25 225 men, F.Wroblewski, La

- робітникам птахофабрики 25 225 Due (1955); КФК - ме-

- хворим на ЕАА хронічної 20 180 тодом J.Oliver (1955);

форми ГТП - методом M.Or-

¿.Визначення активності АЛТ і lowski (1965); ЛДГ -

ACT проводилось: методом M.Wacker,

- здоровим особам (контроль) 25 50 D.Ulmer(1956); ГБДГ -

- робітникам птахофабрики 20 40 методом B.EUiot(1961);

- хворим на ЕАА гострої форми 18 36 ЛФ - методом O.Bessey, O.Lowry, M.Brock (1964); амілаза - методом L.Herrera (1958);

ЦП - методом С.А.Ре-вина, С.В.Бестужева, В.Г.Колб (1982).

III Тести, які характеризують статус електролітного обміну при ЕАА. Визначення калію, натрію, кальцію, магнію, хлору, фосфору у сироватці крові проводилось: - здоровим особам (контроль) - робітникам птахофабрики - хворим на ЕАА хронічної форми 15 10 20 90 60 120 Хлор, натрій, калій -методом L.Herrera (1958); фосфор і магній - методом W.Reiman (1961); кальцій - методом H.Connerty (1966).

IV Тести, які характеризують білковий, ліпідний, пігментний, глікопротеїдний обмін при ЕАА 1. Показники білкового обміну. Визначення загального білка, альбумінів, глобулінових фракцій у сироватці крові проводилось: - здоровим особам (контроль) - робітникам птахофабрики - хворим на ЕАА 10 31 38 60 186 228 Загальний білок -уніфікованим методом біуретової реакції -M.Kingsleu (1939); альбуміни - уніфікованим методом реакції з бромкрезоловим зеленим - Т.И.Лукиче-ва, Н.А.Сентебова (1977); білкові фракції крові - методом електрофорезу на фільтрувальному папері - В.Г.Колб, В.С.Камышников (1982).

2. Показники ліпідного, гліко-протеїдного та пігментного обміну. Визначення холестеролу, білірубіну, СРП у сироватці крові проводилось: - здоровим особам (контроль) - робітникам птахофабрики - хворим на ЕАА 15 41 38 45 130 152 СРП - методом кольце-преципітації у капілярах - М. Andersen, M.McCarty (1962); холестерол - методом H.Flegg (1973); білірубін - методом Ендрассика-Грофа (1987).

V Клінічні тести

1. Вивчення клінічної картини Клініко-анамнестич-

та даних анамнезу при ЕАА ний метод. Опитуван-

проводилось: ня, огляд, пальпація,

- пташникам 358 358 аускультація.

- хворим на ЕАА 38 38

2. Ставились скарифікаційні та Проби ставились за

внутрішкірні проби з алергено- методом Е.Н.Сидорен-

м пір’я: ко (1991)

- пташникам 25 50

- хворим на ЕАА 38 72 Флюорографія, рентге-

3. Вивчення рентгенівських нографія органів

змін у легенях проводилось: грудної клітки.

- пташникам 358 358

- хворим на ЕАА 38 38

VI Статистична обробка цифрових Методом Ст’юдента-

даних Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення.

Стан імунної системи у хворих при гострій формі ЄАА.

З метою вивчення особливостей імунного статусу у хворих з гострою формою ЕАА досліджували у крові пацієнтів - В-лімфоцити, іму-ноглобуліни М, О, Е, Т-лімфоцити, Т-ч-Е-РОЛ, Т-Р-Е-РОЛ, ЦІК.

Так, нами встановлено, що показники В-лімфоцитів у хворих з гострою формою ЕАА, а також у пташників з факторами ризику, з пре-морбідним станом і у робітників птахофабрики, які контактують з алергенами, не змінюються в порівнянні з контрольною групою.

Вивчення імуноглобулінів М.в, Е у сироватці крові хворих з гострою формою ЕАА показало зростання рівня їх відповідно на 137,5%; 93,6% і на 91,8% в порівнянні з величинами контролю. Всупереч цим показникам, рівень імуноглобулінів М, в, Е не змінювався у пташників з факторами ризику, з преморбідним станом та у робітників птахофабрик, які контактують з алергенами.

Таким чином, дослідження Ig, М і G у сироватці крові хворих на ЕАА показало зростання цих імунологічних тестів і свідчить про інтенсивність антитілоутворення, про стимуляцію гуморального імунітету, а також про важливу роль гуморальних механізмів імунітету в генезі даного легеневого захворювання.

Особливу увагу привертають дослідження, які присвячені вивченню рівня Ig Е у сироватці крові хворих з гострою формою ЕАА. Аналізуючи і співставляючи ці дані - підвищення вмісту Ig Е з позитивними скарифікаційними та внутрішкірними реакціями з алергеном пір’я, які перебігають по негайному типу, а також, враховуючи імунологічні зміни, клініко-анамнестичні дані і рентгенівські зміни у легенях, слід думати про наявність реагінового механізму пошкодження тканин при ЕАА.

Важливе значення для вивчення механізмів пошкодження та захисту при ЕАА має дослідження у хворих циркулюючих імунних комплексів, через те, що вони, в основному, в організмі виконують захисну функцію, але разом з тим за певних обставин ЦІК можуть відігравати роль пошкоджуючих факторів.

Результати наших досліджень показали, що у хворих з гострою формою ЕАА підвищується рівень ЦІК. Вони зростають на 125% у хворих при ЕАА в порівнянні з контролем. В цей же час даний показник у пташників з факторами ризику, а також у робітників птахофабрики, які контактують з алергенами, не змінювався. Ми вважаємо, що визначення окремого імунологічного тесту (ЦІК) без врахування інших лабораторних та клінічних тестів дозволить підійти до обгрунтування цих результатів односторонньо. В зв’язку з цим ми думаємо, що просте виявлення високого рівня ЦІК без наявності клінічних ознак, даних анамнезу, шкірних проб свідчить лише про стимуляцію імунної відповіді організму, яка спрямована на видалення з організму генетично чужих антигенів. Оцінювався нами даний показник комплексно і співставлявся з клініко-анамнестичними даними та позитивними скарифікаційними і внутрішкірними пробами, які проводили з алергеном пір’я. Ці реакції перебігали по III типу у хворих з гострою формою ЕАА. Виходячи із комплексного підходу до інтерпретації одержаних

результатів - високий рівень ЦІК у хворих при ЕАА свідчить про наявність імунокомплексного типу алергічного механізму пошкодження тканин.

У хворих на гостру форму ЕАА, а також у пташників з факторами ризику і у групи осіб з преморбідним станом не виявлено змін при дослідженні теофілінрезистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів. В цей же час визначення теофілінчутливих субпопуляцій Т-лімфоцитів свідчить про зниження їх на 45,1% в порівнянні з величинами контрольної групи. Ці дані дають підставу думати про пригнічення клітинної ланки імунітету у хворих з гострою формою ЕАА.

Здійснювали скарифікаційні і внутрішкірні проби з алергеном пір’я

- 18 пташникам (хворим на гостру форму ЕАА). Реакцію читали через 10-20 хвилин з моменту постановки скарифікаційних проб. Виявили у З хворих - негативну і у 15 хворих - позитивну реакцію негайного типу. Результати проведення внутрішкірних проб з алергеном пір’я (реакцію читали через 4 години) показали, що у 16 хворих на ЕАА були позитивні, у 2 хворих - сумнівні і свідчать про наявність алергічної реакції III типу.

У хворих з гострим перебігом ЕАА спостерігались скарги на кашель, нежить, підвищення температури тіла. Ці скарги у хворих виникають через декілька годин після вдихання пилу, що утворюється під час генерального прибирання приміщень, підрахунку чисельності птиці. Характерними для цієї форми ЕАА є рентгенівські зміни у легенях у вигляді підсилення сітчатості легеневого малюнку (9 чоловік) та появи дрібновогнищевих дисемінованих тіней у легенях )7 чоловік) і у 2 пташників (із 18) зміни були відсутні. При припиненні контакту з алергенами вищезгадані скарги і рентгенівські зміни зникали через декілька днів, а у випадку нового контакту спостерігалось поновлення клініко-рентгенівських ознак.

На клітинному рівні інтеграції організму вивчали специфічні показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів (ставилась реакція в присутності алергену пір’я) у хворих з гострою формою ЕАА з метою підтвердження діагнозу, а також виявлення специфічних механізмів пошкодження. Дослідження ППН і ППЛ показали, що вони зростають

на 140% і 100% у хворих при ЕАА в порівнянні з контролем. Ці дані можуть свідчити про наявність механізмів специфічної пошкоджуючої дії антигену пір’я на нейтрофіли та лімфоцити у хворих при ЕАА. З цього приводу можна висловити припущення про те, що при алергічних реакціях негайного типу - підвищується ППН, а при алергічних реакціях сповільненого типу - зростають показники пошкодження лімфоцитів.

В інших групах пташників - що контактують з алергеном, а також у робітників з преморбідним станом і факторами ризику, показники ППН і ППЛ не відрізнялися від контрольних величин.

Результати дослідження цього розділу, який присвячений вивченню особливостей стану імунної системи у хворих, показали підвищення рівня імуноглобулінів М, в, Е, ЦІК та зниження вмісту теофілінчут-ливих субпопуляцій Т-лімфоцитів у сироватці крові хворих на гостру форму ЕАА, що свідчить про стимуляцію гуморального та пригнічення клітинного імунітету, про наявність реагінового і імунокомплексно-го механізму пошкодження тканин. Водночас визначення показників пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів в присутності алергену пір’я, які характеризують клітинний рівень інтеграції організму при екзогенному алергічному альвеоліті, свідчить про підвищення їх у хворих з гострою формою захворювання. Ці дані дозволили виявити специфічні механізми алергічної альтерації нейтрофілів і лімфоцитів і служать важливими тестами для діагностики ЕАА.

Фактори неспецифічної резистентності у хворих при гострій

формі ЕАА.

Факторам неспецифічної резистентності організму у хворих при гострій формі ЕАА присвячена ціла глава дисертації. Вони відіграють важливу роль в протиінфекційному захисті організму, а поліморфно-ядерні лейкоцити - одне з ведучих ланок цієї системи.

Спільно з макрофагами вони беруть участь в поглинанні і дезінтеграції антигенів, інфекційних антигенів, які продукують ряд противірусних і бактерицидних речовин, медіаторів запалення (Пигаревский

В.Е., 1983).

Неспецифічну реактивність організму ми оцінювали, вивчаючи НСТ-тест, ФАЛ, активність ферментів в лейкоцитах і комплементарну активність у сироватці крові хворих на ЕАА.

На клітинному рівні інтеграції організму вивчався НСТ-тест як один з показників активності метаболічних процесів у нейтрофілах при ЕАА. Встановлено, що у хворих з гострою формою ЕАА спостерігається підвищення кількості НСТ-позитивних клітин на 137,8% в порівнянні з контролем. Зате цей тест не змінювався у групах пташників з факторами ризику. Високий рівень НСТ-тесту свідчить про активізацію процесів метаболізму нейтрофільних гранулоцитів та включення неспецифічних механізмів захисту організму при ЕАА.

Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів у хворих з гострою формою ЕАА показало підвищення її на 241,6% в порівнянні з контролем. В іншій групі - пташників з факторами ризику також спостерігається зростання фагоцитарного індексу, але лише на 77,7% при порівнянні з контролем. Одержані дані можуть свідчити про включення механізмів захисту у хворих при ЕАА.

Дослідження активності лужної фосфатази у нейтрофілах хворих при гострій формі ЕАА показало підвищення її на 93,2% при порівнянні з контролем. Ці дані також дають підставу думати про стимуляцію фагоцитарної здатності нейтрофільних гранулоцитів та про включення механізмів захисту організму при ЕАА. Цей показник не змінюється у пташників з факторами ризику.

Відомо з літературних джерел, що визначення активності КФ у лімфоцитах використовують для дослідження алергічної спрямованості патологічного процесу (Нарциссов Р.П., 1968). Результати наших досліджень свідчать про те, що у хворих з гострою формою ЕАА не відбувається істотних змін активності цього ферменту. Показник КФ у лімфоцитах при ЕАА не відрізнявся від контрольних величин.

Особливу увагу привертають дослідження, які присвячені вивченню комплементарної активності сироватки крові хворих на ЕАА. Через те, що система комплементу - важливий компонент неспецифічного захисту організму. Разом з тим, комплемент у сироватці крові є одним з об’єктивних показників стану імунологічної реактивності організму (Бочаров А.Ф., 1985).

У хворих з гострою формою ЕАА встановлено, що комплементарна активність у сироватці крові зростає на 66,6% в порівнянні з контролем. Ці результати свідчать про активізацію фагоцитозу, підвищення бактерицидних властивостей сироватки крові.

Результати дослідження цього розділу роботи по вивченню НСТ-тесту, ФАЛ, КАСК, активності КФ і ЛФ у нейтрофілах показують, що в організмі хворих з гострою формою ЕАА відбувається стимуляція захисних сил організму клітинного рівня інтеграції. Ці дані є важливими для визначення стану неспецифічної резистентності організму, а також для оцінки стану механізмів захисту у хворих при даній легеневій патології.

Особливості ферментативної активності та стан електролітного обміну у хворих при хронічній формі ЕАА.

Для характеристики ферментативної активності у хворих з хронічною формою ЕАА присвячено великий розділ роботи. Вивчено дев’ять ферментів, які належать до трьох класів. Дослідження активності ферментів у сироватці крові хворих показало різні результати в залежності від стажу роботи.

Так, визначення активності КФК в сироватці крові хворих з хронічною формою, зі стажем 1-5 років показало зниження її на 21,5% при ЕАА в порівнянні з контролем. Збільшення стажу роботи (6-10 років) супроводжується падінням КФК на 32,7%. При стажі роботи 16-20 років встановлено протилежні зміни активності КФК, вона зростає на 10,6%. Не змінюється активність КФК у хворих зі стажем 11-15 років. Виявлені нами зниження активності КФК в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА свідчать, очевидно, про пригнічення енергетичного обміну і пояснюється недостачею АТФ в умовах тканинної гіпоксії, яка спричиняє порушення процесів фосфорілірування креатину в креатинфос-фат (Волков В.Т., 1985).

Дослідженнями Л.В.Ющик (1987, 1988) встановлено зниження активності КФК в крові, але при іншій бронхолегеневій патології - в по-заприступний період модельного процесу бронхіальної астми в морських свинок.

Активність гама-ГЛТ знижена в сироватці крові хворих хронічної форми зі стажем роботи 1-5 років на 25,5% при ЕАА в порівнянні з контролем. Збільшення стажу роботи (6-10 років) супроводжується падінням ГЛТ на 44,8%. При стажі роботи 16-20 років встановлено зниження активності ГЛТ на 25,4%, що свідчить, очевидно, про порушення ферментативної функції печінки, які виникли внаслідок алергічної альтерації гепатоцитів. Активність ГЛТ не змінюється у хворих зі стажем роботи 11-15 років. Описано при ряді алергічних захворювань підвищення активності ГЛТ в сироватці крові як в експерименті, так і в клініці. Так, Л.В.Ющик зв’язує високу активність ГЛТ в крові при бронхіальній астмі з алергічною альтерацією мембран гепатоцитів.

С.Е.Холин (1987) спостерігав підвищення активності ГЛТ в крові в перший день сенсибілізації та при анафілактичному шоці в морських свинок.

Наступним ферментом, що досліджувався у сироватці крові хворих при ЕАА в залежності від стажу роботи, була аланінамінотрансфе-раза. Результати дослідження показують, що активність АЛТ у сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-5, 6-10 і 16-20 років була зниженою: відповідно на 34,1%, 24,2% і 37,2% в порівнянні з контролем. Виключення становить стаж роботи 11-15 років. В цей період показники АЛТ не відрізнялися від величин здорових осіб.

Продовжувалось вивчення особливостей ферментативної активності у хворих при даній легеневій патології за допомогою дослідження показників аспартатамінотрансферази. Так, активність ACT у сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 1-5 років була низькою (на 37,4%) при порівнянні з контрольною групою. Ці показники також були зниженими (на 23,2%) у хворих зі стажем 6-10 років, і ще меншими вони були (на 17,5%) у хворих зі стажем 11-15 років. Найбільший стаж (16-20 років роботи) позначився на активності ACT. Вони знижувались на 39,8%, що свідчить, очевидно, про порушення ферментативної функції печінки.

Результати дослідження А.Аяускене, А.Вайкшните (1977) показують на пригнічення активності амінотрансфераз при бронхіальній астмі; тривала гіпоксія порушує синтез ферментів.

Причиною ферментемії є пошкодження мембран та збільшення їх проникливості для внутрішньоклітинних ферментів (Джафаров А.И., 1980; Меерсон Ф.З., 1984; Холин С.Е., 1987).

Е.Б.Бурлакова (1980), Л.В.Ющик (1988) зв’язують ферментемію з перекисним окисленням ліпідів, зміною фазового стану ліпідів мембран, пошкодженням мембран іонами кальцію, адсорбцією білків на мембрані, зміною pH. При дії антигену активується ПОЛ в тканинах, порушуються обмінні процеси, виникає дизферментоз (Скороход Н.И., 1979; Лозицкий И.В., 1985; Ющик Л.В., 1988).

Дослідження активності ЛДГ в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 11-15 років показали збільшення її на 14,1% в порівнянні з контролем. Не змінюється активність ЛДГ у хворих зі стажем 1-10 і 16-20 років. Виявлені зміни активності ферментативної системи ЛДГ погоджуються з існуючими уявленнями анаеро-бизації (Плешкова С.М., 1978; Башмаков Ю.К., Мацех О.Я., 1984). Розвиток алергії негайного типу супроводжується виникненням фермен-топатії в системі ЛДГ.

Нами встановлено зростання активності ГБДГ в сироватці крові хронічної форми ЕАА зі стажем 11-15 років на 26,2% в порівнянні з контролем. В цей час активність ГБДГ не змінюється у хворих зі стажем 1-5, 6-10 і 16-20 років. Зростання активності ГБДГ в крові хворих при ЕАА ми пояснюємо, очевидно, стимуляцією амінокислотного метаболізму, оскільки ГБДГ бере участь в метаболізмі альфа-кетомасля-ної кислоти, яка утворюється при обміні амінокислот.

Вивчення активності ЛФ в сироватці крові хворих хронічною формою ЕАА зі стажем 1 -5 років показало зниження її на 49,5% в порівнянні з контролем. При стажі роботи 6-10 років встановлено зниження ЛФ на 54,3%. У хворих зі стажем 11-15 років спостерігається зниження активності ЛФ на 46,2%. При великому стажі роботи 16-20 років у хворих відмічається зниження ЛФ на 52,4%, що свідчить, очевидно, про порушення ферментативної функції печінки. Наші дані погоджуються з результатами дослідження ряду авторів (Холин С.Е., 1987; Скороход

Н.И., Холин С.Е., Невзгода A.A., 1987; Ковьіч А.Б., 1989), які спостерігали зниження активності ЛФ в крові при алергії в експерименті та в клініці.

Визначення активності амілази в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-20 років показало зростання її на 201,2% в порівнянні з контролем, що співпадає з даними И.И.Балаболкина (1985), який відмічав в дітей при бронхіальній астмі підвищені показники амілази в крові за рахунок переважно збільшення панкреатичної ізоамілази. Дослідженнями М.Н.Бидюка (1971), Б.М.Кордоби, Ю.И.Шегедина (1980), М.Н.Бидюка (1983) встановлено в експерименті при алергії функціональні і морфологічні порушення підшлункової залози.

Вміст церулоплазміну знижується в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-5 років на 38,4% в порівнянні з контролем. При збільшенні стажу роботи до 6-10 років встановлено зниження активності ЦП на 46,1%. При стажі роботи 11-15 років активність ЦП більш знижується - на 53,8%. У хворих з найбільшим стажем (16-20 років) спостерігається також зниження активності ЦП на 53,8%, що свідчить про пригнічення окисло-відновних процесів, зниження захисних сил організму, порушення обміну церулоплазміну.

Дослідженнями С.С.Жихарева, Т.Ф.Субботина, М. А.Петрова (1984) показано зниження оксидазної активності і концентрації ЦП в крові хворих з передастмою, атопічною формою бронхіальної астми як в фазі загострення, так і в фазі ремісії. Роботою С.К.Ткаченко (1971) встановлено зниження активності ЦП при захворюваннях органів дихання в дітей, найнижча активність була при важких формах кисневого голодування. Експериментальними дослідженнями В.В.Васютьі (1973), В.С.Иоффе (1982), О.М.Угрин (1984) показано зниження активності ЦП в тканинах внутрішніх органів при сенсибілізації, анафілактичному шоці та при контактному дерматиті.

Таким чином, вивчення активності дев’яти ферментів трьох класів в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА в залежності від стажу роботи показало зростання одних ферментів (ЛДГ, ГБДГ, амілази) і зниження активності інших (АЛТ, ACT, ЛФ, ГЛТ, КФК, ЦП), що свідчить про розвиток дизферментозу. Встановлено у 15 пташників преморбід-ний стан, який характеризується наявністю гуморального дизферментозу та відсутністю клінічної картини, рентгенівських змін у легенях,

іід’ємних результатів шкірно-скарифікаційних проб з алергеном пір’я 'а змін специфічних ППН і ППЛ.

Вперше вивчались деякі показники електролітного обміну - калію, іатрію, кальцію, хлору, фосфору та магнію у сироватці крові хворих із сронічною формою ЕАА в залежності від стажу. Оскільки відомо, що ;лектроліти безпосередньо чи через ряд проміжних стадій беруть участь ? формуванні алергічних реакцій.

Так, дослідженнями Е.М.Платкова (1989) показано, що при недодачі магнію в організмі виникає “дегрануляція” тучних клітин та вихід 'істаміну. Роботою А.Г.Чучалина (1981) показано, що іони кальцію идіграють регуляторну роль в секреції гістаміну. Дослідження А.М.-ІСапитаненко, И.И.Дочкина (1985) свідчать про те, що калій має здатність накопичуватися у місцях, де є пошкодження тканин різними пато-тогічними процесами. Аналіз літературних даних показує, що електроліти приймають активну участь в алергічних захворюваннях (Адо АД., 1978; Донцов В.И., 1981; Титов В.Н., Творогова М.Г., 1991). В зв’язку з цим нам було цікавим виявити зміни окремих електролітів в /мовах антигенного впливу у хворих при хронічній формі ЕАА в за-иежності від стажу роботи.

Вивчення вмісту калію в сироватці крові хворих зі стажем 1-5 років показало зростання його на 30,9% при ЕАА в порівнянні з контролем. Збільшення стажу роботи до 6-10 років супроводжується підвищенням вмісту калію на 21,4%. При стажі 11-15 років встановлено підвищення калію в крові на 26,1%. У хворих з великим стажем роботи (1620 років) спостерігається зростання вмісту калію на 21,4%, що свідчить про порушення калієвого обміну. Існує багато причин гіперкаліємії -це зменшення екскреції калію нирками, гіперсекреція альдостерону, метаболічний і дихальний ацидоз. Тому виникає складність пояснення гіперкаліємії. Ми думаємо, що гіперкаліємія є наслідком пошкодження клітин антиген-антитілом. Наші дані не співпадають з результатами дослідження Е.С.Брусиловского (1974), який спостерігав гіпокаліємію при анафілактичному шоці. Відомо, що концентрація калію підвищується при ацидозі та зменшується при алкалозі. Розвиток ацидозу пояснюється Л.И.Куликовой, О.Е.Колесовой, М.Ф.Бондаренком (1980) зни-

женням іонів калію в серцевому м’язі при анафілактичному шоці в морських свинок.

Вміст натрію, кальцію та магнію в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-20 років не змінюється.

Нами встановлено зниження вмісту фосфору в сироватці крові хворих зі стажем 1-5 років на 35,3% при ЕАА в порівнянні з контролем. При стажі роботи 11-15 років концентрація фосфору значно знижена -на 44,6%, що свідчить про порушений обмін фосфору. Показники фосфору в крові хворих зі стажем 6-10 і 16-20 років не змінювались. Гіпо-фосфоремія пояснюється нами, очевидно, як однією з причин порушення гормональної активності паратгормону паращитовидної залози, яка регулює обмін фосфору.

Таким чином, проведене дослідження даного розділу по вивченню неспецифічних показників загальнофізіологічної реактивності організму хворих в залежності від стажу їх роботи на підприємстві при ЕАА показує на розвиток дизферментозу, гіперкаліємії, гіпофосфоремії. Це дає підставу думати про наявність механізмів пошкодження при ЕАА.

Неспецифічні фактори захисту у хворих при хронічній формі

ЕАА.

На клітинному рівні інтеграції організму вперше визначались функціональні властивості лейкоцитів за допомогою НСТ-тесту, ППН, ФАЛ, активності ЛФ нейтрофілів, КФ лімфоцитів у хворих хронічної форми ЕАА. Дослідження НСТ-тесту у хворих зі стажем 1-5 років показали зростання його на 102% при ЕАА в порівнянні з контролем. Збільшення стажу роботи (6-10 років) супроводжувалось підвищенням НСТ-по-зитивних клітин на 117,8%. У хворих зі стажем 11-15 років утримуються високі показники НСТ-тесту (на 70,5%). У хворих з великим стажем роботи (16-20 років) на птахофабриці спостерігається підвищення НСТ-тесту на 74,7%, що свідчить про високу функціональну напругу в лейкоцитах та стимуляцію процесів метаболізму в нейтрофілах, про включення механізмів захисту.

Неспецифічний показник пошкодження нейтрофілів у хворих зі стажем 6-10 років зростає на 87,5% при ЕАА в порівнянні з контролем.

24

Іри великому стажі роботи на птахофабриці (16-20 років) встановлено іідвищення ППН на 50%. У хворих зі стажем 1-5 і 11-15 років ППН не ¡мінюється. Одержані нами дані співпадають з результатами досліджен-ія С.С.Вавринюк (1979), Н.И.Скороход (1980), Я.И.Вьіговской, Н.И.С-сороход (1981), які спостерігали високі показники пошкодження ней-грофілів при алергії негайного типу. В.А.Фрадкин (1962,1980) вважає, до нейтрофіли пошкоджуються по типу клітин-мішень при алергії.

Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів у хворих зі ста-кем роботи 1-5 років показало збільшення її на 88,8% при ЕАА в по-зівнянні з контролем. Зростання стажу роботи на птахофабриці (6-10 років) супроводжується підвищенням ФАЛ на 108,3%. Значно зростає ФАЛ (на 200%) у хворих зі стажем 11-15 років і досягає до 180,5% у хворих зі стажем 16-20 років, що свідчить про високу неспецифічну опірність організму пташників при ЕАА. Збільшення ФАЛ у хворих при ЕАА свідчить про включення механізмів захисту та стимуляцію процесів метаболізму лейкоцитів в умовах дії антигенних факторів.

Функціональний стан лейкоцитів оцінювали у хворих хронічної форми ЕАА за ферментативним статусом.

При дослідженні встановлено зниження активності ЛФ нейтрофілів на 28,1% у хворих зі стажем роботи 1-5 років при ЕАА в порівнянні з контролем. Збільшення стажу роботи (11-15 років) супроводжується більш значним зниженням активності ЛФ на 41,6%. В цей же час активність ЛФ нейтрофілів у хворих зі стажем 6-10 і 16-20 років не змінюється. Наші дані не співпадають з результатами дослідження

А.Г.Шамова, И.М.Рахматулина (1981), які встановили підвищені показники активності гідролітичних ферментів в лейкоцитах (лф) в дітей при сенсибілізації.

Визначення активності КФ лімфоцитів у хворих зі стажем роботи 1-5 років при ЕАА показало зростання її на 60,3%. При більшому стажі роботи (6-10 років) активність КФ підвищується на 58,3%. У хворих зі стажем роботи 11-15 років показники КФ зростають на 40,4%. Активність КФ підвищується на 19,3% у хворих зі стажем роботи 16-20 років.

Таким чином, підвищення активності КФ лімфоцитів та зниження активності ЛФ нейтрофілів у хворих свідчить про зміну метаболізму

лейкоцитів, руйнування лізосом, порушення проникливості клітинних мембран. Високу активність ферментів (ЛФ, КФ) в лейкоцитах відмічали

В.Н.Молоткова, Е.Ф.Чернушенко (1984) не при ЕАА, а при бронхіальній астмі. Дослідженнями О.Г.Иванько (1984) показано підвищення активності ЛФ лейкоцитів у хворих бронхіальною астмою в період ремісії.

Роботою Т.В.Митиной, В.М.Горицкого, З.М.Полищук (1985) встановлено значне зростання активності КФ лімфоцитів при сенсибілізації організму. И.В.Темник (1986), А.М.Ярош (1987) використовують тест визначення активності КФ лімфоцитів для оцінки початку виздо-ровлення при запальних процесах в легенях.

У хворих з хронічною формою ЕАА відмічались скарги на кашель, задишку. Загострення хвороби у пацієнтів спостерігалось при виході на роботу, а ремісії були у відпускний період роботи. Виявлено симптоми “понеділка”. Шляхом рентгенівського дослідження легенів у 20 хворих на ЕАА встановлено підсилення сітчатості легеневого малюнку (7 чоловік), появу дрібновогнищевих дисемінованих тіней у легенях (З чол.), рентгенкартину “сотових легень” (1 чол.), пневмосклероз (9 чол.). Результати постановки скарифікаційних і внутрішкірних проб з алергеном пір’я показали у всіх 20 хворих на ЕАА хронічної форми позитивні алергічні реакції, які перебігали по І і III типах.

Вивчення комплементарної активності сироватки крові (КАСК) у хворих зі стажем 1-5 років показало зниження її на 66,3%, що свідчить про пригнічення захисних властивостей сироватки крові і організму в цілому. Падіння титру комплементу відноситься до числа найбільш постійних ознак, які вказують на алергічний характер запалення (Мош-кевич B.C., Царевская Л.А., НурпеисовТ.Н., 1984). Дослідженнями Е.Ф.Чернушенко, Л.С.Когосовой (1981), В.Н.Молотковой, Е.Ф.Чернушенко (1984) встановлено зниження титру комплементу при бронхіальній астмі в період загострення. Продовження дослідження КАСК у хворих при стажі 6-10 і 11-15 років показало зворотні зміни (підвищується КАСК на 66,8%), що свідчить про стимуляцію біологічної функції комплементу і його компенсаторних властивостей. КАСК у хворих з найбільшим стажем роботи (16-20 років) не змінюється.

Проводячи аналіз одержаних даних з результатами досліджень інших авторів при різних формах алергії, виявляється, що вивчення таких тестів як ППН, ППЛ, ФАЛ, HCT-тесту, ЛФ, КФ, КАСК дає можливість оцінити неспецифічні механізми пошкодження та захисту при ЕАА. Слід відмітити, що всі перебігаючі зміни виникають в організмі хворих неодночасно, має місце індивідуальність реагування в часі тестів, які досліджуються, змінюється метаболізм нейтрофілів та лімфоцитів, що свідчить про збереження здатності клітинного рівня до захисту організму. Гуморальні механізми захисту змінювались хвилеподібно, були нестійкими - проходило падіння активності комплементу в перші 5 років роботи на птахофабриці, стимулювались при великому стажі (6-10 років) і нормалізувались у хворих зі стажем 16-20 років.

Особливості стану імунної системи у хворих при хронічній формі

ЕАА.

В якості показників, які характеризують стан клітинної ланки імунітету, були Т-лімфоцити (Е-РОЛ), вміст субпопуляції теофілінчутливих (Т-Ч-Е-РОЛ) та теофілінрезистентних (Т-Р-Е-РОЛ) лімфоцитів у хворих при хронічній формі ЕАА в залежності від стажу роботи.

Результати дослідження показали зниження вмісту Т-лімфоцитів (Е-РОЛ) в сироватці крові на 26,0% у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-5 років. Зростання стажу роботи (6-10 років) супроводжується зниженням Е-РОЛ на 16,0%. При стажі роботи 11-15 років значно знижується кількість Т-клітин (на 23,4%). У хворих з великим стажем (1620 років) спостерігається зниження Е-РОЛ на 20,4%, що свідчить про пригнічення клітинної ланки імунітету і пояснюється постійним впливом антигенних факторів на організм хворих при ЕАА. Раніше нас М.З.Зпіите, А.И.Устиненко, И.М.Ремез (1986) встановили зменшення кількості Т-клітин в сироватці крові робітників птахофабрики, але зате не враховувався стаж роботи. Дослідженнями Г.С.Гаврилюка, А.А.Невз-годьі, В.Т.Фоминой (1985) показано розвиток імунодефіцитного стану (зниження Т-лімфоцитів) в початкові терміни алергічного контактного дерматиту.

Л.В.Борисенко (1985) встановив протилежні до наших дані - підвищення вмісту Т-лімфоцитів в крові робітників птахофабрики при ЕАА

Нами встановлено зростання вмісту Т-Ч-Е-РОЛ в сироватці кров: на 11,6% у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-5 років. Збільшення стажу роботи (16-20 років) супроводжується зниженням Т-Ч-Е-РОЛ на 15,0%. Субпопуляція теофілінчутливих лімфоцитів в крові не змінюється у хворих зі стажем роботи 6-15 років.

Вивчення теофілінрезистентних субпопуляцій лімфоцитів в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 6-10 років показали зниження їх на 21,3%. При великому стажі роботи (16-20 років) вміст Т-Р-Е-РОЛ продовжує знижуватись на 20,7%. Не змінюється кількість Т-Р-Е-РОЛ у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем 1-5 і 11-15 років. Одержані нами дані - зниження субпопуляції теофілінчутливих та теофілінрезистентних лімфоцитів в крові хворих хронічної форми ЕАА -свідчить про розвиток імунодефіцитного стану в організмі, пригнічення клітинної ланки імунітету у хворих.

Визначення вмісту циркулюючих імунних комплексів показало зростання їх на 200% у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 1 -5 років. Збільшення стажу роботи 6-10 років супроводжується підвищенням ЦІК на 650%. При зростанні стажу роботи до 11-15 років рівень ЦІК підвищується на 125%. При великому стажі роботи на птахофабриці (16-20 років) відмічається зростання ЦІК на 200%, що свідчить про наявність імунокомплексного типу алергічного механізму пошкодження тканин, про інтенсивність імунних процесів, що відбуваються в організмі хворих при ЕАА. Л.В.Борисенко (1985), М.З.Зглите, А.Н.Ус-тиненко, И.М.Ремез (1986) одержали аналогічні результати підвищення ЦІК в робітників птахофабрики зі стажем 5-9 років. В.С.Мошкевич, Л.А.Царевская, Т.Н.Нурпеисов (1984) встановили при іншій формі алергії (бронхіальній астмі) високий рівень ЦІК.

Вивчення специфічного ППН в присутності алергену пір’я у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 1-20 років показало зростання його на 300% в порівнянні з контролем.

Дослідження специфічного показника пошкодження лімфоцитів (ППЛ) в присутності алергену пір’я хворих хронічної форми ЕАА зі

стажем роботи 1 -5 років показали зростання його на 133,3% в порівнянні і контролем. Збільшення стажу роботи (6-10 років) супроводжується Зільш значним підвищенням ППЛ (на 233,3%). У хворих зі стажем 1115 років утримується ППЛ високим (на 166,6%). При найбільшому стажі зоботи (16-20 років) ППЛ підвищується тільки на 100%. Одержані нами іані співпадають з результатами дослідження Е.Райка (1968), який зважає, що подібні зміни характерні для алергії негайного типу - підвищується показник пошкодження нейтрофілів, а при алергії сповільненого типу - лімфоцитів.

Таким чином, нами вперше вивчались специфічні показники по-нкодження нейтрофілів та лімфоцитів в присутності алергену пір’я. Цослідження показують на доцільність їх вивчення у хворих ЕАА, зскільки вони зростають та відображають дію специфічного алергену яа нейтрофіли та лімфоцити, викликаючи у них пошкодження, і служать важливими тестами для діагностики ЕАА.

Гуморальний імунітет у хворих хронічної форми ЕАА вивчався за допомогою дослідження - В-лімфоцитів, імуноглобулінів у сироватці крові в залежності від стажу роботи. Встановлено зниження вмісту В-пімфоцитів (ЕАС-РОЛ) в сироватці крові на 31,3% у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 11-15 років. У хворих, які працюють довгий час на птахофабриці (16-20 років), ЕАС-РОЛ також знижується на 23,7% при ЕАА. Кількість В-лімфоцитів в крові хворих зі стажем роботи 1-5 і 6-10 років не змінюється. М.З.Зглитз, А.Н.Устиненко, И.М.Ремез (1986) одержали протилежні до наших даних підвищення В-лімфоцитів в сироватці крові пташників.

Визначення вмісту імуноглобулінів А в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 1-5 років показало зростання їх на 33,3%. При стажі роботи 6-10 років імуноглобулін А підвищується на 22,2%. Хворі, які контактують з професійними алергенами на птахофабриці (11-15 років), мають підвищений рівень імуноглобуліну А на 88,8%. При великому стажі роботи (16-20 років) рівень імуноглобуліну А зростає на 100%. Дослідженням!! А.С.Бомк, Р.Г.Голик (1985) встановлено високий рівень імуноглобулінів А, в в сироватці крові хворих, але не при ЕАА, а при ексудативно-алергічному діатезі.

Нами виявлено високий рівень імуноглобуліну в в сироватці кров хворих зі стажем 1-5 років (підвищується на 68,0% при ЕАА в порівнян ні з контролем). При збільшенні стажу роботи (6-10 років) вміст іму ноглобуліну в зростає на 74,4%. У хворих зі стажем роботи 11-15 рокії імуноглобулін в збільшується на 70,2%. При великому стажі роботі (16-20 років) імуноглобулін в зростає на 63,8%. Роботою А.Г.Хоменка М.М.Авербах, И.Н.Ильиной (1982) показано нормальні показники іму ноглобулінів в і М при ЕАА.

Дослідження вмісту імуноглобуліну М в сироватці крові хворих з стажем 6-10 років показали зростання його на 64,6%. При стажі роботі 16-20 років рівень імуноглобуліну М в сироватці крові підвищується на 76,8%. Показники імуноглобуліну М в сироватці крові хворих хроніч ної форми ЕАА зі стажем 1-5 і 11-15 років не відрізняються від кон трольних величин.

Встановлено знижений рівень імуноглобуліну Е в сироватці кров хворих зі стажем 1-5 років на 30,1% при ЕАА в порівнянні з контроле м. При збільшенні стажу роботи (6-10 років) вміст імуноглобуліну Е зростає на 127,9%. Не змінюються показники імуноглобуліну Е у хворих хронічної форми ЕАА зі стажем роботи 11-15 років. У хворих : найбільшим стажем роботи (16-20 років) спостерігається значне збільшення імуноглобуліну Е на 157,6%, що свідчить про наявністі реагінового типу алергічного механізму пошкодження тканин при ЕАА Одержані дані підвищення вмісту сироваточних імуношобулінів А, М

в, Е у хворих хронічної форми ЕАА свідчать про стимуляцію гуморального імунітету, що співпадає з результатами дослідження М.З.Зг-литз, А.И.Устиненко, И.М.Ремез (1986).

Таким чином, вивчення вмісту імуноглобулінів А, М, Є, Е тг кількості В-лімфоцитів в сироватці крові хворих хронічної форми ЕАА свідчить про зміни гуморальної ланки імунітету, які проявляються наявністю дизімуногобулінемії (підвищенням рівня імуноглобулінів А. М, Є, Е) і дизбалансом В-системи імунітету (зниженням вмісту В-лімфоцитів), які виникають в результаті дії професійних антигенних факторів на організм пташників.

Характеристика функціонального стану печінки у хворих при

ЕАА.

З метою визначення функціонального стану печінки у хворих при гострій та хронічній формі ЕАА вивчали скарги, дані анамнезу, об’єктивний стан, а також використовували додаткові методи на предмет вияснення механізмів пошкодження. Шляхом клініко-анамнестичного обстеження 38 хворих (20 - хронічної і 18 - гострої форми) ЕАА показано наявність тільки у 9 хворих (6 чоловік - хронічної форми і 3 чоловіки -гострої форми захворювання) скарг на болі в правому підребер’ї, здуття живота, збільшеної печінки, яка виступає на 2-3 см з-під правої реберної дуги по середньо-ключичній лінії. У всіх хворих ЕАА не відмічалось вірусного гепатиту, цирозу печінки. Ці хворі не вживали алкоголь і не піддавались дії токсичних речовин. Посилення згаданих скарг у хворих спостерігалось під кінець робочого дня і незначне покращення виявляли в період відпустки. Зрозумілим є також факт, що вивчення клінічної картини та даних анамнезу у хворих є недостатньо повним для того, щоб оцінити всесторонньо функціональний стан печінки при ЕАА. З цією метою використовували додаткові методи дослідження.

Відомо з літературних джерел (Подьімова С.Д., 1993), що всі метаболічні процеси у печінці здійснюються тільки завдяки вмісту у гепа-гоцитах ферментів і власне синтез їх - є однією з важливих функцій печінки. Найбільш широко для діагностики хвороб печінки взагалі використовують визначення амінотрансфераз (АЛТ і ACT у сироватці крові).

Дослідженнями показано, що активність ACT і АЛТ у хворих при ЕАА підвищується відповідно на 93,3% і 109,9% в порівнянні з контрольною групою. Ми вважаємо, що висока активність амінотрансфераз у сироватці крові хворих на ЕАА є чутливим індикатором пошкодження клітин печінки, яке, очевидно, виникає в результаті дії комплексу антиген-антитіло.

Для визначення змін у наступній функції печінки вивчали рівень білірубіну у хворих при ЕАА. Очевидно, доцільно нагадати, що печінка виконує три важливі функції в обміну білірубіну: захоплення його із

крові печінковою клітиною, зв’язування білірубіну з шюкуроновок кислотою і виділення зв’язаного білірубіну з печінкових клітин у жовчн капіляри (Подьімова С.Д., 1993).

Нами виявлено, що показники загального білірубіну у сироватц крові хворих при ЕАА підвищуються на 65,8% в порівнянні з цифрам* контрольних величин, що свідчить про розвиток гіпербілірубінемії.

Наступним тестом, який би характеризував іншу функцію печінка у хворих, - був холестерол. Відомо, що синтез його в основному відбувається у печінці та кишечнику. Тому його визначення у сироватці кров було необхідним.

Результати дослідження показали, що рівень холестеролу у кров: хворих на ЕАА підвищується на 50%, що свідчить про гіперхолестери-немію. Крім цих функцій, печінка активно приймає участь і є єдиним місцем, де відбувається синтез альбумінів, фібриногену, протромбіну Також основна маса альфа-глобулінів і значна частина бета-глобулінії утворюються саме у ній.

На предмет визначення порушень білкоутворюючої функції печінки у хворих при ЕАА вивчали альбуміни та глобулінові фракції у сироватці крові. Так, показники альбумінів при даній легеневій патології знижувались на 21,3% в порівнянні з контролем. В цей же час рівені альфа-1 і альфа-2 глобулінів у сироватці крові хворих підвищувався відповідно на 41,4% і 17,8% при порівнянні із здоровими особами Також зростає вміст інших тестів, які досліджувались, зокрема, бета-: гама-глобуліни у сироватці крові на 24,1% і 48,0%, що свідчить пре розвиток дизпротеїнемії.

Таким чином, вивчення скарг у хворих, даних анамнезу, об’єктивного стану та показників холестеролу, альбумінів, глобулінів, білірубіну і активності амінотрансфераз у сироватці крові хворих з гострою тг хронічною формами ЕАА показало наявність характерних озна* збільшення печінки, відповідних скарг, що характеризують патологік її, гіпербілірубінемію, дизпротеїнемію, гіперхолестеринемію, високо: активності ACT і AJIT. Ці дані можуть свідчити про наявність біохімічного синдрому цитолізу гепатоцитів, якщо дане питання розглядай вужче, і виявлення порушення функціонального стану печінки, пошкод-

кення її з точки зору більш ширшого огляду, аналізу та інтерпретації одержаних даних у хворих при ЕАА.

Отже, дана наукова робота являє собою клініко-анамнестичне та іабораторно-рентгенівське дослідження, виконане на різних рівнях інтеграції організму (клітинному, органному, системному, організмовому) показала участь неспецифічних загальнофізіологічних та специфічних [імунних) клітинних та гуморальних механізмів у розвитку “легень пташника”, які дають уявлення про елементи пошкодження та захисту, що беруть участь у формуванні ЕАА. Фактичний матеріал дозволив нам зробити узагальнення, висновки, вивчити деякі аспекти патогенезу, удосконалити діагностику, обгрунтувати профілактичні заходи для робітників птахофабрики з преморбідним станом, для осіб з факторами ризику, хворих на ЕАА, які спрямовані на запобігання розвитку захворювання або на поліпшення стану хворого.

ВИСНОВКИ

1. Екзогенний алергічний альвеоліт викликає глибокі зміни на клітинному, органному, системному та організмовому рівнях інтеграції, які проявляються зростаючою активністю ферментів лейкоцитів, рентгенівськими ознаками ураження легенів, порушенням функціонального стану печінки, розладами Т- і В-систем імунітету, зсувами специфічної і неспецифічної реактивності організму.

2. У формуванні ЕАА приймають участь неспецифічні і специфічні механізми пошкодження та захисту організму: стимулюється фагоцитоз, В-система імунітету, активність комплементу, розвиваються І і III гипи алергічних реакцій, специфічні реакції пошкодження нейтрофілів га лімфоцитів.

3. При ЕАА виявлені ознаки біохімічного синдрому цитолізу гепа-гоцитів, які є наслідком імунологічних механізмів пошкодження печінки, що проявляється високою активністю амінотрансфераз у сироватці крові, гіпербілірубінемією, гіперхолестеринемією, дизпротеїнемією.

4. Екзогенний алергічний альвеоліт характеризується підвищеннял рівня сироваткових імуношобулінів класів А, М, Е, G та зниженняд концентрації Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів, що свідчить пре стимуляцію гуморального та пригнічення клітинного імунітету і роз глядається нами як складний імунологічний процес з гуморальними т< клітинно-опосередкованими механізмами.

5. Визначено функціональний стан поліморфно-ядерних лейкоциті] у хворих при ЕАА - як один з основних ланок неспецифічних механізмі] захисту.

6. Встановлено у робітників птахофабрики гуморальний дизфермен тоз (підвищується активність одних ферментів - ГБДГ, амілази та зни жується активність інших - AJIT, ACT, КФК, ЛФ, ГЛТ, ЦП), який виникаї раніше, ніж появляються зміни показників імунної системи, специфіч них ППН, ППЛ, клінічної картини, рентгенівських ознак ураженш легенів і розцінюється нами, як прояв передхвороби ЕАА.

7. Виявлено у групи пташників з факторами ризику - підвищенш показників ФАЛ, гама-глобулінів, рівня В-лімфоцитів при відсутност змін специфічних показників пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів тестів імунної системи та негативні реакції скарифікаційних шкірню проб з пір’яним алергеном.

8. З’ясовано, що основними діагностичними критеріями ЕАА є клінічні ознаки, анамнестичні дані, імунологічні показники, шкірн алергічні проби, специфічні ППН і ППЛ та рентгенівські зміни у легенях, які не можна пояснити іншими захворюваннями.

9. У клінічну практику впроваджено методики та ряд неспецифічних і специфічних тестів , на основі яких визначається функціональний стан клітинної та гуморальної ланки імунітету, неспецифічної резистентності організму хворих при ЕАА.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для пташників птахофабрики складаються з діагностичних критерій виявлення ЕАА і осіб з преморбідним станом виникнення “легень пташників” та профілактичних заходів.

1. Робітникам птахофабрики з факторами ризику (для раннього ви-влення ЕАА, який часто перебігає під маскою гострого та хронічного іронхіту, гострого респіраторного вірусного захворювання) необхідно іроводити два рази у рік поглиблене імунологічне обстеження, обо-і’язково визначати специфічні ППН і ППЛ, ставити скарифікаційні □кірні проби з алергеном пір’я, здійснювати рентгенівське досліджен-ія легенів, виявляти анамнестичні та клінічні дані.

2. Для виявлення преморбідного стану “легень пташників” пропо-іуємо визначати активність таких ферментів - ГБДГ, АЛТ, ACT, КФК, ІФ, ГЛТ, ЦП - у сироватці крові робітників птахофабрики при відсут-гості у них позитивних реакцій скарифікаційних шкірних проб з алер-еном пір’я, специфічних ППН і ППЛ, зсуву імунологічних тестів, клінічної картини захворювання та рентгенівських змін у легенях.

3. Для діагностики “легень пташника” пропонуємо такі критерії: лінічні ознаки (кашель, задишка, затруднене дихання, чхання, нежить, іідвищення температури тіла; при аускультації - вислуховуються сухі а вологі хрипи); дані професійного анамнезу; позитивні результати цкірних скарифікаційних проб з пір’яним алергеном; високі специфічні ІПН і ППЛ; підвищений рівень ЦІК і сироваточних імуноглобулінів

Е, М, G; знижених показників Т-лімфоцитів, Т-Р-Е-РОЛ та Т-Ч-Е-ЮЛ; характерні рентгенологічні зміни у легенях - підвищення сітча-■ості легеневого малюнку, поява дрібновогнищевих дисемінованих їней, “сотові легені”, пневмосклероз, які не можна пояснити іншими ахворюваннями.

4. Пропонуємо профілактичні заходи для пташників з факторами іизику виникнення ЕАА та осіб з преморбідним станом:

- уникати контакту з речовинами, які провокують алергічні реакції і зумовлюють загострення алергії;

- широко використовувати в умовах птахофабрики таких фізіотерапевтичних засобів профілактики та лікування, як ультрафіолетове опромінення, інгаляції травами або бронхолітиками, проведення загального масажу грудної клітки, санації вогнищ інфекцій верхніх дихальних шляхів.

4.1. Рекомендуємо профілактичні заходи для хворих на ЕАА:

- переводити хворих з ЕАА на іншу роботу без впливу алергенів промислового пилу та інших речовин;

- обов’язково використовувати індивідуальні засоби захисту органії дихання (респіратор, маска);

- проводити щорічне поглиблене медичне обстеження пташників:

- здійснювати пильний нагляд за роботою агрегатів по очищеннк та зволожуванню повітря на робочих місцях у закритих приміщеннях, своєчасний їх ремонт;

- своєчасно лікувати пташників з гострими або загостренням хронічних запальних процесів у бронхолегеневому апараті і допускати їх до роботи лише після повного та стійкого згасання ознак запалення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Регеда М.С. Активність ферментів в сироватці крові пташників при екзогенному алергічному альвеоліті // Лікарська справа. - 1994. -№ 1. - С. 66-69.

2. Регеда М.С. Дослідження клітинного рівня інтеграції організму робітників птахофабрики при екзогенному алергічному альвеоліті //Лікарська справа. - 1994. - № 5-6. - С. 49-52.

3. Регеда М.С. Особливості імунної відповіді організму робітників птахофабрики, хворих на екзогенний алергічний альвеоліт//Лікарська справа. - 1994. - № 7-8. - С. 90-93.

4. Регеда М.С. Механізми алергічного пошкодження бронхоальвео-

лярного апарату у працівників птахофабрик // Фізіологічний журнал. -1994. - Т. 40, № 3-4. - С. 76-81. .

5. Регеда М.С. Характеристика деяких показників білкового та ліпідного обміну у пташників при екзогенному алергічному альвеоліті // Фізіологічний журнал. - 1994. - Т. 40, № 5-6. - С. 118-120.

6. Регеда М.С. Экзогенный аллергический альвеолит (очерк современного состояния проблемы) // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1993. - Т. 14. - С. 104-129.

7. Дослідження різних рівнів інтеграції організму при екзогенному алергічному альвеоліті в залежності від тривалості дії антигенних фак-

36

горів // Проблеми патології в експерименті і клініці. - Дрогобич. - 1994. -Т.15.-С. 58-61.

8. Митина Т.В., Лозицкий И.В., Башмаков Ю.К., Холин С.Е., Угрин

О.М., Лаповец Л.Е., Винарчук В.В., Регеда М.С. Антиоксиданты как корректоры метаболических процессов при аллергии // Основные проблемы аллергологии. Труды НИИ эпидемиологии, микробиологии и инфекционных болезней. - Алма-Ата. - 1987. - Т. 33. - С. 70-74.

9. Регеда М.С. Активность амилазы в сыворотке крови работников птицефабрики // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львова 1991. - Т. XIII. - С. 41.

10. Регеда М.С. Показатели белкового обмена сыворотки крови работников птицефабрики // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. -1991. - Т. XIII. - С. 39-40.

11. Регеда М.С. Активность аспартатаминотрансферазы и аланина-минотрансферазы в сыворотке крови работников птицефабрики // Проблемы патологии в эксперименте й клинике. - Львов. - 1991. - Т. XIII. -

С. 42.

12. Регеда М.С. Содержание в сыворотке крови иммуноглобулинов и циркулирующих иммунных комплексов у работников птицефабрики Н Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1991. - Т. XIII. - С. 7-8.

13. Регеда М.С. Содержание С-реактивного протеина и серомукои-дов в сыворотке крови птицеводов // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. -1991. - Т. XIII. - С. 38-39.

14. Регеда М.С. Активность ферментов лейкоцитов и НСТ-теста у работников птицефабрики // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. -1991. Т. XIII. - С. 9-10.

15. Регеда М.С. Комплементарная активность сыворотки крови у работников птицефабрики // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. -1991. - Т. XIII. - С. 33-34.

16. Регеда М.С. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у работников птицефабрики // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1991. - Т. XIII. - С. 31-32.

17. Регеда М.С. Церулоплазмін (ЦП) сироватки крові в патогенезі екзогенного алергічного альвеоліту // Фундаментальні механізми роз-

витку патологічних процесів: Тез. доп. конф. наук.-мед. товариства па-тофізіологів України. - Дніпропетровськ. - 1992. - С. 103-104.

18. Регеда М.С., Скороход Н.И. Содержание иммуноглобулина Е в сыворотке крови при экзогенном аллергическом альвеолите // Актуальные вопросы военной медицины. - Львов. - 1993. - В. 6. - С. 82-83.

19. Регеда М.С. Активность фосфомоноестераз, дегидрогеназ, трансфераз сыворотки крови работников птицефабрики при экзогенном аллергическом альвеолите // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1993. - Т. 14. - С. 155-156.

20. Регеда М.С. Клінічні ознаки екзогенного алергічного альвеоліту у робітників птахофабрики // Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів. -1993.-Т. 1.-Ч. 1.-С. 112-113.

21. Регеда М.С. Показатели клеточного уровня интеграции при экзогенном аллергическом альвеолите // Актуальные вопросы военной медицины. - Львов. - 1993. - В. 6. - С. 83-84.

22. Регеда М.С. Доцільність визначення активності амілази в сироватці крові пташників при екзогенному алергічному альвеоліті // Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів. - 1993. - Т. 1. - Ч. 1. - С. 113-114.

23. Регеда М.С. Показатели неспецифической реактивности организма клеточного уровня интеграции у птицеводов при экзогенном аллергическом альвеолите // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1993. - Т. 14. - С. 152-154.

24. Регеда М.С. Електроліти у сироватці крові пташників при екзогенному алергічному альвеоліті // Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. -Львів.- 1993,-Т. 1.-Ч. 1 .-С. 110-112.

25. Регеда М.С. Содержание альбуминов в сыворотке крови птицеводов при экзогенном аллергическом альвеолите // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. - 1993. - Т. 14. - С. 227.

26. Регеда М.С. Залежність показників холестеролу в сироватці крові пташників від стажу роботи на птахофабриці при екзогенному алергічному альвеоліті // Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів. - 1993. - Т. 1. -

Ч. 1.-С. 114.

27. Регеда М.С. Характеристика клеточного и гуморального звена іммунитета у работников птицефабрики при экзогенном аллергичес-:ом альвеолите // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. -Іьвов. - 1993. - Т. 14. - С. 150-152.

28. Регеда М.С. Критерии диагностики экзогенного аллергического

львеолита // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов. 1993.-Т. 14.-С. 148-149. ”

29. Регеда М.С., Скороход Н.І. Комплексна профілактика екзогенного лергічного альвеоліту // Інформаційний лист. - Київ, 1994. - № 73.

30. Регеда М.С. Дослідження активності ферментів у сироватці крові дорових людей // Тези доп. XIV з’їзду Українського фізіолог, тов. ім. .П.Павлова. - Київ, 1994. - С. 203.

АННОТАЦИЯ

Регеда М.С. “Механизмы повреждения и защиты при экзоген-юм аллергическом альвеолите”.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских іаук по специальности 14.03.05 - патологическая физиология; Одес-:кий государственный медицинский университет - Одесса, 1996.

Защищается рукопись, в которой впервые показано, что в птицево-юв со стажем работы 1-20 лет развивается дизферментоз, проявляю-цийся возрастанием активности одних ферментов - (лактатдегидроге-іазьі, гидроксибутиратдегидрогеназы, амилазы) и снижением активнос-и других - аланинаминотрансферазы, аспартатамино-трансферазы, целочной фосфатазы, глютамилтранспептидазы, креатинфосфокина-ы и церулоплазмина в сыворотке крови и рассматривается нами как юстояние предболезни. Экзогенный аллергический альвеолит сопро-юждается нарушениями белкового, пигментного, липидного, электро-штного обменов, выражающихся снижением содержания альбуминов, [юсфора и увеличением уровня калия, билирубина, содержания глобу-гинов, холестерола, что свидетельствует о наличии механизмов повреж-(єния и защиты; о нарушении функционального состояния печени при іанной легочной патологии.

В работе, впервые, на клеточном уровне интеграции организма усыновлено возрастание фагоцитарной активности лейкоцитов, показа-

теля повреждаемости нейтрофилов (ППН) и показателя повреждаемоеп лимфоцитов (ППЛ), что свидетельствует о наличии механизмов защи ты и повреждения при ЭАА.

Определено состояние предболезни ЭАА на основании нарушена метаболических процессов, проявляющихся гуморальным дизфермен том при отсутствии клинической картины заболевания и характерны: рентгенологических изменений в легких, иммунологически: изменений, отрицательных кожных аллергических проб.

Исследование показателей иммунной реактивности организма пти цеводов показало снижение содержания Т-лимфоцитов, Т-хелперов, Т супрессоров и возрастание уровня иммуноглобулинов А, М, G, Е, цир купирующих иммунных комплексов в сыворотке крови, что свидетель ствует об угнетении клеточного иммунитета и активации гуморальнс го звена иммунитета, наличие I и III типов аллергических реакций i указывает на участие иммунной системы в механизмах защиты и по вреждения при ЭАА. Выявлены лица с факторами риска возникнове ния ЭАА.

Диагностика ЭАА усовершенствована нами путем детального опи сания клинической картины, рентгенологических изменений в легких определения специфических ППН и ППЛ и постановки скарификаци онных кожных проб с перьевым аллергеном, обязательного учет изменений иммунологических показателей.

Разработаны профилактические мероприятия для птицеводов.

Ключов! слова: екзогенний алерпчний альвеолгг, “легеш пташ ника”.

Reheda M.S. “Mechanisms of injury and Protection in the Case о Exogenous Allergic Alveolitis”.

Doctorate Dissertation on Medicine, Speciality 14.03.05 Pathologica Physiology; Odessa State Medical University, Odessa, 1996.

In this research it is shown for the first time the fact that in case farmer with the experience of 1-20 years there develops dysfermentosis, which i manifested in intensification of some ferments-lactatdehydrogenasa, hydrox ybutiratdehydrogenasa, amylasa, and weakening of other ferments’ activi ty-alaninamynotransferasa, aspartatamynotransferasa, alcaline phosphatasa

lutamiltranspeptidasa, creatinphosphokinasa and ceruloplasmin in blood erum of the poultry and w’eve beenseen how subpathology.

Exogenous allergic alveolitis is accompanied by the impairment of pro-jins, pigment, lipids’ and electrolitic metabolism manifested in decrement f the number of albumins, phosphorus and the increasing of the potassium svel, the number of globulins, bilirubin and cholesterol what testified to the xistence of mechanisms of injuri and protection to the infringe of the fiinc-ional state of the liver in the case of the given lung pathology. In the given /ork for the first time on the cellular level of organism’s integration is de-srmined the increasing of the phagocytic actiyity of leucocytes, the index if injury of neutrophiles (I.J.N.) and the index of injury of lymphocytes

I.J.L.) which testifies to the existence of mechanisms of injury and protec-ion in the case of EAA. Also determined is the state of pre-disease of EAA in the basis of the impairment of metabolic processes manifested by the ¡umorali dysfermentosis with the absence of clinical picture of disease and haracteristic {-rayed changes in the lungs, immunologic changes, negative llergic cutireactions. The inverstigation of the indices of specific (immune) eaction of the poultry farmers’ organism s showed the diminution of the lumber of T-lymphocytes, T-helpers, T-suppressors and the increasing of he level of immunoglobulins A, M, G, E circulating immune complexes in ilood serum which testifies to the reducing of cellular immunity and activ-zation of humoral immunity, thepresence of the I and III types. Of allergic eactions and points out to the fact that the immune system takes part in the nechanisms of injury and protection in the case of EAA. There are some lersons with the factors of risk of EAA appearance. The diagnosis of EAA s improved by a detailed description of the clinical picture, X-rayed chang-:s in the lungs, determination of specific I.J.N. and I.J.L. and scarificatic eactions with feather allergen, taking into consideration the - results of mmunologic studies. Profilactic actions for the poultry farmers are also vorked out.

Key Words: “Exogenous Allergic Alveolitis”, “The Lungs of the Poul-ry Farmers”.