Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Клинико-экспериментальное изучение стимулирования дентинообразования с использованием фармакопрепаратов при лечении травматического пульпита

Міністерство охоропи здоров’я України Українська медична стоматологічна академія м.Полтава

На правах рукопису

Воробйов Валерій Володимирович

УДК.616.314-002-053.4/.5-092-084:616.31 1.17-002

Клініко-експериментальне вігочеьмч стимулювання дентиноутвореїшя з використанням $ пмакопрепаратів при лікувшпгі травматичного ульпіту

І

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Полтава -1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії на кафедрі дитячої стоматології та загальної фармакології

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, завідувач кафедрою дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії

Науковий консультант: доктор медичних наук,

Дроздов Олексій Леонідович, професор кафедри фармакології Дніпропетровської державної медичної академії

Офіційні опоненти : заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Ковальов Євген Вікторович, завідувач кафедрою пропедевтики терапевтичної стоматології Української медичної стоматологічної академії;

кандидат медичних наук, професор Катурова Галина Федорівна, завідуюча кафедрою терапевтичної стоматології Харківського державного медичного Університету

Провідна установа: Національний медичний університет імені акад. О.О.Богомольця, кафедра дитячої терапевтичної стоматологіі.

Захист відбудется “ 23 “ грудня 1997 р. об “11 “ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії ( 314024, м. Полтава, вул. Шевченко, 23).

Автореферат розісланий жовтня 1997 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Д 44.601.01 кандидат медичних наук, доцеїгг

Н.В.Головко

з

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед патологічного стану органів порожнини рота у дітей значну більшість складає карієс зубів та ного ускладнення, захворювання слизової оболонки і тканин пародонгу (Є.В.Боровський, М.І.Гропшков, 1982). Але досить часто виникає травматичне ушкодження зубів, щелеп і м’яких тканин обличчя, що перевищує подібне у дорослих. Разом з тим, питання спеціалізованого лікування і профілактики травм щелепно-лицевої ділянки, а також реабілітаційні заходи, що направлені на відновлення анатомо-фізіологічної цільності зубів і зубних рядів, розкриті недостатньо.

В останні роки має місце значне збільшення дитячого травматизму (О.О.Колесов, Н.В.Гіналі, 1988), що потребує уваги до розробки нових засобів ефективного відновлення ушкодженого зубу та функції пульпи. Особливої уваги потребує гостра травма зубів у дітей, лікування якої зв’ язане з цілою низкою проблем, основну з них складає збереження життєздатності пульпи ще не закінчившого свій розвиток зуба і попередження посттравматичних реакцій.

Актуальність цієї проблеми з’вязана ще з високою частотою гострої травми зубів, яка складає до 30% тимчасових та 25% постійних зубів (В.О. Magnusson, L. Paulsen, 1981). Травма зубів за думкою деяких авторів є другою після карієсу причиною виникнення дефектів в зубних рядах дітей та підлітків (Л.В.Ільїна-Маркосян, Ю.М.Олександрова, 1954).

Слід визнати, що часто лікувально-профілактичні і реабілітаційні заходи щодо ефективності та результативності залежать від стадії розвитку кореня травмованого зуба, ступеню сформованності його верхівки, особливо у дітей 7-9 річного віку. Центральні верхні різці, як найбільш часто травмовані зуби в цьому віці, мають ще не сформовані корені, що затрудшоє вибір засоба лікування, збільшує кількість ускладнень запального характеру (E.I.Szymansrf-Jachimczak, 1972). На думку дослідників (Н.В.Гіналі, 1988) пульпа більш третини травмованих зубів (36,8%) в процесі лікування видаляється, що приводить до появи функціонально неповноцінного зуба. Відсутність чітких показань до біологічного лікування травматичного пульпіту у дітей в зубах з нетравмованим коренем дозволило розширювати вибір до екстирпаційного засоба лікування, з чим неможливо погодитись. Разом з тим, зберегаєгься значна кількість ускладнень після біологічного лікування

травматичного пульпіту з використанням різних засобів у вигляді некрозу пульпи, резидуального пульпіту, гострого чи хронічного періодонтиту. Це потребує інтенсивного пошуку по уточненню характера запалення травмованої пульпи, вибору найбільш

л4»лтл»п»»>»тпл тпчлгим'Л'пг ттт*«т пі гтттлпттііїт*ї/г тпж тттгт

С^сліішпиі О ііру^ішраї^ Длл ліДііиш^шіл и:1 ои^р^л^ішл

життєздатності її, що в дитячій стоматології є досить актуальною проблемою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота являється фрагментом НДР кафедри дитячої стоматології за темою: “ Розробка методів профілактики, лікування та реабілітації при стоматологічних захворюваннях у дітей, що мешкають в інтенсивній промисловій зоні” - № держ. реєстр. 01.89.0 008873.

Мета дослідження

Метою дослідження є підвищення ефективності лікування травматичних ушкоджень зубів у дітей з використанням стероїдного гормона і біологічного стимулятора, дія яких направлена на ліквідацію запального процесу в пульпі та прискоренню продукції замісного дентину одонтобластами.

Задачі дослідження

Для досягнення поставленої мети були визначені слідуючі завдання:

1. Вивчити в експерименті на тваринах дію стероїдного гормона і біологічного стимулятора в комплексі на стимулювання трофічних та пластичних процесів в тканинах пульпи зуба при травматичному пульпіті в посттравматичному періоді.

2. Вивчити в експерименті на тваринах характер стимулюючої і трофічної дії на функцію одонтобластів і процес дентиноутворення визначеного комплексу у співставленні з відомими.

3. Вивчити в клініці ефективність запропонованого комплексу засобів біологічного лікування травматичного пульпіту у спів ставленні з відомими.

4. Розробити показання до біологічного лікування

травматичного пульпіту у дітей і засіб його використання із застосуванням стероідного гормону і біологічного стимулятора в комплексі лікувально-профілактичних заходів.

5. Розробити і спробувати в клініці комплекс лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів при лікуванні

травматичних ушкОДжеігь зубів У дітей і шїрбтдііти іх в практиці дитячих лікувальних установ.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше встановлена необхідність зберегального лікування травматичного ушкодження постійних зубів у дітей 7-9 річного віку, що складає 82% від травм щелепно-лицевої ділянки.

Вперше виявлено позитивний вплив комплекса лікарських Препаратів на відміну від шхЩшоісдго використання предішолона і скловидного тіла на біологічні структури зуба (клітинні, судинні, нервові та строму пульпи) в експерименті на тваринах.

Вперше виявлена ефективність лікувального комплексу (преднізолон і СЮїбвйне тіло) ві стимулюванні одоіпобластичних і трофічних процесів пульпи при травматичних ушкодженнях зубів в експерименті на тваринах.

Вперше встановлено високу ефективність лікувального комплексу, вміщіоточого преднізолон і скловидне тіло в лікуванні гострого травматичного пульпіту постійних зубів у дітей 7-9 річного віку з повного відсутністю ускладнень у співвідкошегагі з загальновідомими засобами.

Вперше розроблені показання до засобу біологічного лікувашш травматичного пульпіту і реабілітації дітей 7-9 річного віку з ушкодженням зубів.

Практпчпе зпачеппя одержаних результатів

Встановлені показання до біологічного лікування травматичного пульпіту у дітей 7-9 річного віку з конкретними термінами початку такої терапії.

Розроблено складний комплекс для біологічного лікування та комплекси реабілітаційних заходів у дітей 7-9 річного віку при травматичному ушкодженні зубів.

Опробувано ефектийний засіб біологічного лікування і комплекси реабілітаційних заходів у дітей 7-9 річного віку при травматичному ушкодженні зубів.

---К____-____ ____

utuuutinu ьисл;ик

Дисертаційна робота <: самостійним науковим дослідженням. Автором сформульовані мета і завдання дослідження, розроблені методичні підходи^ дослідницька і індивідуальна програми спостереження, опрацьована значна кількість джерел літератури.На основі власних метричних прийомів вивчені особливості морфологічних змін в зубах з травматичним пульпітом, самостійно проаналізовані і науково інтерпретовані результати всіх досліджень по розробці засобу біологічного лікування травмованої пульпи у дітей. Робота виконана на базі кліники кафедри дитячої стоматології і фармакології Днепропетровскої державної медичної академії. Кліничні дослідження виконано на 63 особах 7-9 річного віку, оброблено матеріал для лабораторної оцінки біологічного комплексу на 86 експериментальних тваринах.

Комплекс лікарських засобів (преднізолон, скловидне тіло та окис алюмінію) володіє високим ступенем деіггиноутворення, протизапальними і трофічними властивостями па пульпі зуба.

Біологічне лікування травматичного пульпіту у дітей 7«9 річного віку з вікористанням комплексу лікувальних препаратів володіє високою кінцевою результативністю і відсутністю ускладнень.

Апробація результатів дисертації

Осповпі положеппя дисертації викладеш на підсумкових наукових конференціях ДДМА (1991-1996 p.p.), на засіданнях обласногонауково-практичного товариства стоматологів та морфологів (1993-1995р. p.).

Дисертація апробованна на засіданні кафедр стоматологічного факультету ДДМА, та засіданні апробаційної ради “Стоматологія” Украі'нскоі медичної стоматологічної академії 16 грудня 1996 року.

Публікації

На основі результатів дослідження надруковано 8 наукових праць, 5 з которих в співавторстьві, один науково-методичний посібник, приоритетна довідка на винахід ( >,г2 21213 А від 09.11. 1996р). '

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 120 сторінках машинописного тексту'. Вона складається з вступу, огляду літсратуи, трьох власних досліджень, заключения, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного вказівника ( вітчизняних і іноземних джерел).

В дисертаційній роботі 7 таблиць, 45 малюнків.

Матеріали та методи дослідження

Вирішення поставлених завдань проводилось на основі виконання експериментальних та кліничних досліджень.

Експериментальне дослидження проводили на 86 білих щурах, самках 2-місячдаго віку, масою150-200 грам. Тварин тримали на раціоні віварію 14 діб.

В досліді усі тваршш були розділенії на 7 рівноцених по кількості груп (по 12-13 тварин) в залежності від засобу лікування травматичного ушкодження зубів.

Перша група тварин (13 щурів) служила контролем, воші не мали ушкоджень зубів.

Послідуючім групам експериментальних тварин наносили мехашічну травму верхнього правого різця шляхом відламування 1/2 частини коронки з оголенням пульпи. Ушкодження зубів без додержання стерильних умов проводили під дією легкого ефірного наркозу. Лівий верхній рівень служив контролем.

Тваринам 2-ї групи (12 щурів) лікування штучного травматичного пульпіту не проводилось, а травмовані зуби

ЛИШаЛИСЬ ВІДКрИГИМИ /ДО иИВСдсшіл IX о СКСїТСрїїМСІІіу.

Експериментальнії тварини 3, 4, 5, 6 та 7 груп були піддані лікуванню ушкодженого зуба різними біологічннмі засобами для співставлення результатів.

Усім тваринам були виготовлені захисні ковпачки із стоматологічних целулоідних матриць для фіксації лікувальних прокладок на тривалий час.

В 3-й груш тварини (13 щурів ) піддавались обробці поверхні оголеної пульпи розчином фурациліну 1:5000, а після висушування стерильною ватною кулькою на тканину пульпи накладали стандартну пасту кальмещша. Зуб покривалі гізолюючим целулоїдним койішчком.

Експериментальним тваринам четвертої групи (13 щурів) при вйкорестанні усіх перерахованних раньше дій викорестовували пасту оксиду алюмінію.

Тваринам 5-ой групи (12 шурів) на травмовану пульпу наносили пасту із скловидного тіла на білій глині.

Тваринам 6-ї груші (12 щурів) в якості лікувальної прокладки використовували 0,02% преднізолону пасту на білій глині

Тваринам 7-ї групи (12 щурів) використовували складну пасту, яка складається з 15 % скловидного тіла, 0,02% преднізолона з добавленням окису алюмінію.

Кожна третина тварин всіх груп спостережень була виведена з експеримекга на 3-ю, 7-му та 14 добу шляхом декапітації під ефірним наркозом з послідуючим видаленням як травмованих, так і контрольних різців верхньої щелепи. Кожний зуб зважували на аналітичних терезах. В послідуючому зуби поміщали в пробірку з 10% розчином трилопа Б на 14 діб для декальцінації, логтім їх фіксували в нейтральному формаліні на протязі 10 діб, після чого вводили в парафінові блоки,

Мікроскопічне вивчення препаратів, які фарбувались гематоксілін-еозіном, передбачало оцінку динамічних змін в стромі, клітиних елементах, судинних та нервових структурах. Особливу увагу приділяли кількісній характеристиці дентшшх містків пульпи..

Кліничш дослідження проведено над 63 особами 7-9 річноговіку, у яких діагностовано гостру побутову травму з ушкодженням фронтальних зубів верхньої щелепи. При цьому у 31-ї дитини лікування травматичного пульпіту проводили загальїюнринятим засобом з використанням пасти кальмецину , а у 32 осіб - біологічним методом, який розроблено в експеримені, з примінепням складного лікувального комплексу. Він складався з

0,02% преднізолону, 15% скловидного тіла з добавленням окису алюмінія. Усі діти були під диспансерним наглядом на протязі одного року з систематичним вивчанням стану зубів і навколоіубтіхтканиік

Для оцінки результатів біологічного лікування у співставленій з різними засобами використали загальноприйняті кліничш методики

та адекватні параклііпічігі тести: електрометрію стандартним присироєм ЕОД-1 та біоелекгропотенціалометріїо (БЕГГ) пристроєм БПМ-3. Окрим того, травмовані тасусідні здорові зуби були оцінені з допомогою рентгенологічною дослідження.

Математична обробка цифрового матеріалу дисертації проведена з використанням варіаційно-статистичного метода Ст’юдента на персональній ЕОМ типу “Електроіптка”.

Результати дослідження

а). Експериментальне дослідження. Проведені експериментальні дослідження над 86 білими щурами дозволили отртмати суттєві закономірності реакції тканинних і клітинних елементів пульпи зуба на травматичні ушкодження. При цьому добре помітні їх динамічні зміни під дією різних біологічних препаратів, направлених на відновленім функціональних можливостей пульпи, а використані об’єктивні методики дозволили оцітшти якість впливу комплексної лікувальної прокладки на процеси регенерації ткпнин зубів експериментальних тварин.

Так, під впливом пасти кальмецину пульпа травмованих зубів через два тижня відновлювалась на 30% , в той час, як паста із скловидного тіла дозволяла довести цей показник до41%. Є сенс стверджувати, що найбільш замітну стимулюючу дію на процеси регенераціїткаїтин травмованого зуба має біостимулятор - скловидне тіло.

Згідно з нашими досліденнями кальмецин стимулює формування вторинного дентину лише в 70% випадків, в той час, як використання скловидного тілав усіх випадках спостережень приводило до перекриття кореневого каналу різців вторинним дентином. Логічно думати, що біологічний стимулятор найбільш благоприємно діє на регенеративні процеси травмованих зубів тварин. В той же час окис цинку зовсім не стимулює дентиноутворення в пульпі.

Важливим гтоказїїтїком стабілізації запального процесу при травматичному пошкодженні пульпи є рівень натрію і калію в тканинах зубів. Згідно з прове деним дослідженням інгрідієнти складного лікувального комплексу в значній мірі одномоментно блокують накопичення в тканинах як натрію, так і калію.В той же час кальмецин в меньшій мірі володіє подібною дією. Тому , необхідно рахуватись з тим , що комплексний препарат володіє

більш вираженими якостями протизапальної дії. Одночасно з цим визначена значна дія біологічного комплексу на рівень кальцію і магнію в зубах експериментальних тварин, особливо у співставленій з кальмещшовою пастою. Так паста, що вміщувала скловидне тіло, преднізолон і оксид алюмінію в умовах експерименту достовірно підвищувала рівень кальцію на 41% при зниженні рівню магнія на 23 %, що більш суттєво, ніж при використанні кальмецину.

В результаті дослідження виявлено, що вже через добу після травмування зуба у тварин в тканинах пульпи виникають відчутні порушення в мікроциркуляції, а на 3-ю добу - некротичні зміни в коронковій ії ділянці у вигляді фрагментарних фіброзно-геморагічних масивів рихлої сполучної тканини, відторгнення пульпи від дентину, некрозу частини одонтобластів. Hal 2 добу виникають ознаки тотального некрозу як в коронковій, так і кореневій пульпі.

Використання кальмецину в якості біологічноі пасти благоприємно діє на збереження життєздатності клітичних елементів і функціювання структур мікроциркуляторного русла. Ми можемо погодитися з думкою О. О. Колесова і співавторів (1985), та T.Goldbergen at all. (1981) про інтенсивну регенерацію в пошкодженій пульпі зубів під дією кальмецина. Разом з тим нами відмічено, що в умовах використання кальмецину все ж має містце комплекс дистрофічних змін, неповноціна регенерація, виснаження функціональних резервів та порушення фізіологічних умов життєдіяльності тканин. Без перебільшення можна думати про недостатню ефективність препаратів зі з’єднаннями кальцію для лікування посттравматичного пульпіту.

В серії експериментальних тварин, де було застосовано окису алюмінію в якості біологічної прокладки, виявлені деякі особливості його дії. Тут спостерігались більш помірні ознаки дистрофічних змінв коронковій пульпі. Можна припустити, що оксид алюмінію, як в’яжуча речовина забеспечує гемостаз і попереджує розвиток гнійно-некротичних змін. Тим більше, що з’єднання кальцію, це зменшує вірогідний некротичний ефект. Разом з тим, цей препарат в меншій мірі стимулює репаративні процеси в тканинах зубів тварин.

Згідно наших досліджень використання скловидного тіла в лікувальній пасті призводило до могутньої стимуляції процесу репаративної регенерації клітин фібробластичного ряду в коронковій пульпі різців експериментальних тварин, прискорювало формування вторинного дентину по типу дентинної мозолі. Відомо,

що скловидне тіло прискорює формувати кісткової мозолі в ділянках ушкодження, але одонтобласти пульпи мають суттєву схожість з остеобластами, тому очікуваний ефект від дії скловидного тіла підтверджено в експерименті - спостерігалось прискорене дснтикоутБорскня. В ряді випадків можливі явища інтенсифікації фібріноколагенеза, що провокує фіброзно-кістозне переродження пульпи, підвищення шару пемінералізованого предентину, а також замуровування клітин пультів дентин, а подібні явища піддаються корекції.

Викорестання преднізолону в складі лікувальної прокладки при штучному травматичному пульпіті значно зменьшує ступінь некрозу і запальних ознак в пульпі зубів тварин. Згідно результатів експеріментального дослідження використаний глгококортикоідний препарат викликає порушення дентиноутворення, зменшує кількість зірчатих пульпоцитів, декілька пригнічує фібробластичну реакцію і фібрілогенез. Все це разом спричиняє розвиток дистрофічішх змін.

Не викликає здивування те, що експериментальне дослідження дозволило виявити як позитивні, так і негативні сторони окремих лікарських речовин при лікуванні штучного травматичного пульпіту, тому слід було виявти їх можливості в комплексному використанні.

Лікувальна прокладка з скловидного тіла, преднізолона і оксиду алюмінія в суміші дозволяла значно зменшити явища порушень мікроциркуляції у вигляді гемостаза, зладжирування еритроцитів, паравазальшгх набряків, мікрогеморрагій і подібних змін в пульпі навіть після першої доби, що видно у співставленій з другими засобами, а через трі доби реєструється нормалізація гемоциркуляції, активізація макрофагальної системи. Відзначено зростання кількості гемокапілярів, особливо в субодонтобластичному сплетінні.Одночасно витікає ефект інтенсивної проліферації зірчатих пульпоцитів і одонтобластів. Нові судини проростали не тільки в здорових ділянках пульпи, але і в ділянках з серозно-ексудативним інфільтратом, а також на кордоні з локальним некробіотичними змінами. На нашу думку, посилення ангіогенезу є одним з механизмів екстреної регенерації пульпи, а адвеїгпщіальні клітини стінок гемокапілярів стають джерелом одонтобластів. При цьому комплекс біологічної прокладки активізує транспорт через ендотельний шар гемокапілярів пульті. В цей же час, тобто через тиждень після початку експеримента, виниклий замісний дентин в місцях дефекту коронки зуба різко знижує

дифузію інгридієїггів із прокладки в ткаиииу пульпи. Таким чином, є сенс стверджувати про суттеве посилення репаративного ангіогенеза і стимуляції транскапілярного обміну. Є також ознаки інтерстиціального транспорта великомолекулярних і клітинних

агтанат'іп Папоо 4’>тт/*отгтїттт»І роттот»’5 ттилултттггі «1 тп»о ТТГТ>Т»ГТТТТЛ 1 1 ш. лу|^-^ іі\си.иідиіх ішіішиї ііриЛиДіїїи шиіідідду х

краще забезпечує транспорт великих макромолекул до різних ділянок тканин.

Відмічен також суттєві зміни в клітинних елементах пульпи зубів в експеріменті . Під впливом досліджуємого лікувального комплексу препаратів вже до кінця першого тижня значно збільшилась кількість шарів одонтобластів і товщина субфібробластичного та периферійного шару пульпи. Препарати комплексу сприяли завершенню диференціації фібробластів.

Дослідженнями виявлені також позитивні зміни в периферійних нервових волокнах пульпи у вигляді формування мієлінових “складок”, збереження шарів мієлінових оболонок, ознаки росту нових аксонів. Все це свідченням стимуляції біосинтетичшіх процесів в нейронах.

Відмічено також стимуляцію процесів утворення предентина, дентина та емалі в різцях експериментальних тварин, які лікувались складним комплексом препаратів.

Таким чином, в лікувальній травматичних ушкоджень пульпи експериментальних тварин лише комплексна прокладка, яка вмішує скловидне тіло, преднізолон та окись алюмінію, викликала прискорення та найбільш біологічно зрілі зміни в тканинах зубів у співставленій з іншими, особливо такими, що в лікарській практиці.

б). Клінічне дослідження. Нами проаналізовані результати досліджень у 63 дітей 7-9 річного віку з травмою коронки фроіггальних зубів і ушкодженнями пульті. Для проведення біологічного лікування відібрані ті випадки, коли лінія перелому була не вище 2/3 висоти коронки, а з моменту травми не пройшло більше однієї доби. Всі зуби були підаш біологічному лікуванню з метою збереження життєздатності пульпи, що залишилась: з використанням складної біологічної прокладки (скловидне тіло, преднізолон, оксид алюмінію) - 32 зуба; з використанням еталонної пасти кальмецину в контрольній групі - 31 зуб. Хворі обстежувались на 7-му, 14-ту та 30-ту добу щляхом електротермометрії зубів,

електроодонтометрії, біоелектропотенціалометрії зубів та ренгенографії альвеолярного паростка.

Відповідно до результатів клінічного обстеження в групі зубів (31), які були піддані дії біологічного лікування захисною лікувальною прокладкою із пасти квльмєцину, спостерігалось достовірне і поступове зниження температури зубів по відношенню до початкової, а в кінці дослідження абсолютні цифрові значеїшя температури стали навіть ниже аналогічних показників в інтактних зубах.

Показники електроодонтометрії в зубах цієї ж групи суттєво зішжувались на протязі усього періоду спостережень, перевищуючи в 4-5 разів аналогічні на здоровій стороні, але не маючи тенденції до нормалізації. Є сенс стверджувати, що нанесена травма викликає значне порушення в тканинах зуба і, особливо, в нервових структурах, а відновлення іх функції при використанні кальмеціну вшшкає у більш подовжений период часу, причому в деяких випадках зовсім не відновлюється.

Рахуючись з проведеними дослідженнями логічно припустити, що травматичне ушкодження може змінити і хімічний склад його тканин, про що свідчать суттєві порушення показників БЕП в співставленій з аналогічними на здорових зубах, а використання кальмецину не може в короткі терміни відновити достатню ступень мінералізації емалі ендогеним шляхом, що підтвердили показники БЕП.

Наші дослідження свідчать, що лікувальна паста з кальмецина не впливає на ріст корення та дентиноутворення в зубах з травматичним пульпітом, що засвідчено рентгенологічним дослідженням в кінці терміну спостерігань.

Ми маємо право висловити думку, що використання пасти з кальмецину при біологічному лікуваїші травматичного пульпіту і дітей має достатньо високу результативність в ближні строки. Разом з тим , за цей період такі показники, ж термометрія, електроодонтометрія, біопотенціалометрія зубів не нормалізуються. Засіб лікування не впливає негативно на формування кореня травмованого зуба, що підтверджено результатами рентгенологічного дослідження на 30-го добу після ушкодження. У відалені терміни спостережень на протязі одного року не відмічені ніякі ускладнення в лікуваїші травмованих зубів з практичною нормалізацією паракліничних показників.

Необхідно рахуватісь і з тими даними, які були отримані в результаті досліджень по використанню складного лікувального комплексу (скловидне тіло, преднізолон, окись алюмінію) при травматичному пульпіті. Згідно проведеного дослідження показники термометрії травмованих зубш б цш групі дітей практично нормалізувались вже через два тижні. Суттєві динамічні зміни відбулись і в показниках ЕОД. В кінці місця спостережень абсолютні значення цього показника ще перевищували аналогічні на здорових зубах десь в два рази. Рядом з тим їх значення в кінцевому замірі були набагато нижчими, ніж у осіб першох групи.

Тому не викликало подиву, що у осіб , яким була викорестана комплексна лікувальна прокладка на культю пульпи, в кінці терміну спостережеш, показники БЕП були блізькими до таких на здорових зубах.

Більш відчутно, ніж в першій груі спостережень, у осіб другої групи виникли динамічні зміни рентгенологічних ознак. Так, вже через 7 діб відзначалась поява дентинних місточків в пульпі, як пряме свідоцтво інтенсивного дентиноутворення. Окрім того, виявлялися ознаки деякого подовжешія кореня зубів, які ще формувались і були травмовані, в порівнянні із здоровими протилежної сторони. Склалось враження, що існує таке явище, як підвищення пластичних здібностей тканий під дією складного біологічного комплексу.

Віддалені спостереження стану зубів осіб другої групи підтвердило повний клінічний ефект від лікування травматичного пульпіту в усіх випадках, що підтверджено даними паракліничних тестів. Можна стверджувати, що лікування травматичного пульпіту з викорестаїшям біологічної прокладки із складного комплексу (скловидне тіло, преднізолон і оксид алюмінію) має більш високі, ніж визнані еталонні засоби, якості по збереженню життєдіяльності пульпи, блокуванню запального процесу, стимулюванню репаративних процесів по дентиноутворенню в більш стислості терміни (біля 2-х тижнів).

Висновки

1. Травматичні ушкодження постійних у дітей у віці 7-9 років складають 82% від усіх ушкоджень щелепно-лицевої ділянки, при цьому ушиб (травматичний періодонтит) виникає в 16% випадків, переломи коронки і шийки - 56%, а кореня - 10% випадків від

кількості осіб, які звернулись в лікувально-профілактичні установи,

2. Необхідність в зберігальному засобі лікування травматичних ушкоджень постійних зубів у дітей 7-9 річного віку складає більш

СПО/

3. Комплексне сполучення в лікуавльній прокладці скловидного тіла і преднізолону з добавленням оксиду алюмінію викликає підвищення пластичних і регенеруючих властивостей структурних елементів (клітинних, судиних, нервових і строми) пульпи ушкоджених зубів при експериментальному травматичному пульпіті.

4. Використання комплексу скловидного тіла і преднізолону з добавленням оксиду алюмінію при лікуванні травматичного пульпіту на експериментальних тваринах викликає суттєву стимуляцію одонтобластичних процесів пульпи з утворенням замісного дентина в гирлі кореневого каналу зубів.

5. Лікувальна комплексна прокладка, яка вміщує скловидне тіло, преднізолон і оксид алюмінію, при лікуванні гострого травматичного пульпіту постійних зубів у дітей 7-9 річного віку володіє можливістю відновити функцію ушкодженого зуба з повноцінним закінченням формування його кореня і повного відсутністю ускладнень.

6. Показнням до застосування запропанованого засобу біологічного лікування травматичного пульпіту фронтальних зубів у дітей 7-9 річного віку є перелом коронки не більше, як на 2/3 її висоти та затримання до початку лікування до 24 годин.

7. Терміни диспансерізації і реабілітації дітей 7-9 річного віку з травматичним ушкодженням зубів складають не меньш, ніж один рік з моменту травмування аж до повного формування кореня зуба.

Практична рекомендації.

Травматичне ушкодження зубів у дітей являється найбільш поширеним серед травм щелепно-лицевої ділянки і складає не менш, ніж 80% у дітей 7-9 річного віку, що потребує в 51% випадків біологічного методу лікування.

Показіпіком до ефективного лікування травматичного пульпіту у 7-9 річних дітей є наявність перелому чи відлому

коронки на рівні 1/3 або 2/3 її висоти при зверненні хворих не більш, як 24 години з моменту травми.

Найбільш високим ефектом володіє лікувальний комплекс, який складається з скловидного тіла, преднізолону та оксиду алюмінію при біологічному засобу лікування.

Сиисок опублікованих наукових праць.

1. Воробьев В.В. Метод лечения травматического пульпита у детей // Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, -1997г.,21.-с.58-62.

2. Воробьев В.В. Влияние стекловидного тела на поврежденные резцы крыс при экспериментальном травматическом пульпите // Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, -1997г.,21.-С.63-71.

3. Воробьев В.В. Влияние кальмецина на содержание металлов в условиях постравматического пульпита // Вестник проблем биологии и медицины.-Харьков, -1995г.,5.-е. 63-64.

4. Дроздов А.Л., Дзяк Л.А., Воробьев В.В.

Глюкокортикоидная терапия в стоматологии // Глюкокортикоиды: фармакология и клиническое

применеіше.- Днепропетровск, -1996г.- с. 32-34.

5. Воробьев В.В., Корицкий В.А. Показатели термометрии при некоторых заболеваниях полости рта у детей // Анотированная программа научно-практической конференции.- Днепропетровск,-1991г., с. 101-102.

6. Дроздов А.Л., Воробьев В.В., Ходасенко В.В., Батура М.А. Морфофункционалыше изменения в тканях зуба при лечении экспериментального пульпита // Акт. пит. морф, і клін. мед.-Дніпропетровськ,-“Дніпро”,- 1996р.-с.-78-80.

7. Дроздов А.Л., Воробьев В.В. Морфологические изменения в тканях зубов экспериментальных животных при лечении травматического пульпита // Акт. пит. морф, і клін. мед.-Дніпропетровськ,- “Дніпро”,- 1996р.-с.-80-83.

8. Воробьев В.В., Дроздов А.Л., Дычко Е.Н. Способ лечения травматического пульпита / Винахід № 21213 А від 09.11.1997р.

Анотація

Воробйов В.В. - Клініко-експериментальне вивчення стимулювання дентиноутворення з використанням фзрмзхопрбпзрсітів при лікуванні тр не м етичного пульпіту. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія.-Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, 1997.

Дисертацію присвячено питанню біологічного лікування травматичного пульпіту у дітей. В дисертації розроблено новий засіб зберігального лікування травмованої пульпи дитячих зубів. Теоретично і практично обгрунтовано, що лікувальний комплекс із преднізолону, скловидного тіла і оксиду алюмінію найбільш ефективно сприяє відновленню травмованої пульпи і деїттиноутворенню в її тканинах. Встановлено, що цей засіб більш ефективний в порівнянні з відомими і не дає ускладнень. Запроваджений в клініку розроблений біологічний засіб лікування травматичного пульпіту володіє високим ефектом.

Ключові слова : пульпа зуба, травма, біологічне лікування, скловідне тіло, преднізолон.

Апотация.

Воробьев В.В,- Клинико-экспериментальное изучение процессов дентинообразования с использованием фармакопрепаратов при лечении травматического пульпита. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология.-У краї тс кая медицинская стоматологическая академия М3 Украины, г. Полтава, 1997.

Диссертация посвящена вопросу биологического лечения травматического пульпита у детей. В дисертации разработан новый способ сохранного лечения травмированной пульпы детских зубов. Теоретически и практически обосновано, что лечебный комплекс го преднизолона, стекловидного тела и оксида алюминия наиболее эффективно способствует восстановлению травмировашж пульпы и дентинообразованию в ее тканях.

Установлено, что этот способ более эффективен в сравнении с известными и не вызывает осложнений. Внедрений в клинику разработаный биологический способ лечения травматического пульпита обладает высоким эффектом.

Ключевые слова : пульпа зуба, травма, биологическое лечение, стекловидное тело, преднизолон.

Annotation.

Vorobyov V.V. - Clinical and experimental reserch of the processes of dentins formation vvhileusing pharmacetic during the traumatic pulpit treatment.-Manuskript.

Thesis for the of scicntific degree of candidate medical sciences with speciality 14.01.22 -dentistry. Ukrainian medical stomato Academy of the Ukrainian of Poltava, 1997.

This thesis is devoted to the problem of biological treatment of traumatic pulpit in children A new metod of saving treatment of traumatic pulp in childrens’ teeth was developed in the present thesis. It was proved betli theoretically and scientifically that treatment complex includiny prednisolon, glass-like body and aluminium oxyde is the most effccient one dentis formation in its fabrics.

It was also discovered that the abovementioned method is more efficient in comparison to the known ones and doesn’t lead to any dificulties. The developed and implimented biological way of treatment of traumatic pulpit has high effect.

Clue words : tooth pulp, trauma, biological treatment, prednisolon, glass-lice body.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук.

Відповідальний за випуск доцент

Головко Н.В.