Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Гигиеническая проблема профилактики внутреннего облучения организма при хроническом алиментарном нахождении радионуклидов цезия и стронция

6

оа

Мпистерство охоронн здоров'я УкраТни Украшськнй держашшй медччиии ушпероггет ¡м. акад. О.О.Богомольця

на правах рукопису

КО РЗУ Н В>тал1Й Наумович

Пг1ен1чнА ПРОБЛЕМА ПРОФ1ЛАКТИКИ ВНУТР1ШНЬОГО ОПРОМ1НЕННЯ ОРГАН13МУ ПРИ ХРОНГЧНОМУ АЛ1МЕНТАРНОМУ НАДХОДЖЕННЮ РАДЮНУКЛШЮ ЦЕ3110 I СТРОНЦИО

14.02.01 - ппенз.

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття паукового ступеня доктора медичннх наук

КнТв - 1995

Дисертащею е рукогшс

Робота виконана в Науковому центр! p;miaiminoi медицин» АМН Украши.

HayKODi консультант»: доктор медичних наук, академж НАЛ Украши Гончарук G.I*.,

Доктор медичних наук, член-кореспондент РАМН . Романенко А.Ю.,

Доктор 4чзико-математич1ШХ наук, професор JlixTapi.oB I.A.

Офшшш опоненти: Доктор медичних наук A.M. Сердюк

Доктор медичних наук, професор Т.П. Слвачепко Доктор медичних наук, професор Р.П. Матюшко Провшний заклад:

Республканський ппешчний uciitji МОЗ Украши.

У* , ;, , г/у о Захист гвдбудеться " / »j 1995 ррКу о Л/ год, па

засщатп спец1аЛ1зовано1 Ради Д 01.21.02 при Украшському державному

меднчиому yiuBepciiTCTi ¡м. акад. О.О.Богомольця (252057, m.Khib-57,

проспект Перемоги, 34, ппеш'пшй корпус, аудигор1я N 2).

3 диссрташсю мохлш ознаиомнтися в ОШлютеш Украшського державного мсдичного уншсрснгсту за адресою: 252057, м. КиТв, иул.Зоолопчна, 3.

Л J^'.-fH f '

Автореферат роз1слано" & / -i ^" / ;

J 995 p.

Вменим секретар спсшалЬованоТ пчсн-н Ради

доктор медичних наук, професор Вороиенко 10.1!.

Лктуалмисть нпоблеми. Авар ¡я на Чорнсбильськш ЛЕС i поп'язлне з нею paaionKTiiwie мбрудпення великих територмМ привели до , допгострокового надхолжепня ралюнуклЫв п сшьськогосподпрськ! культури, молочт, м'яст та pn6ni продуктн, h 61лыне тж 200 рддюнуктдт - продук™ розпаду урану та плугонно в peaKTopi атомно! станцн - найбьтмпу иебезпеку являютъ ¡зотопи иоду, цез|'ю та стропшю. Pmiii забруднепня ними харчових продухов, особливо в nepmi роки П1сля anapiT, бул» значинмн, що приводило до niammemix доз BHyrpiiUHboro опромження.

Комплекс захисних заходСв (евакуацш та вшеелення людей п найб'шьш забрудненнх райошв, контроль та замша (при необхшносп) продуктов харчуваиня мгеневого вироЗшнгтва на прнвозж, arpoxiMi'wi та дезактивапШж заходи, направлен! на змеишенмя переходу ралюнуклипп ' з грунту п рослинн, технолопчна переробка продукл'в i in.) в 10-20 pa3io зменшили лозу пнутршшьото опромження, ал с не спюрювалн повно1 гаранти безпечного ртня опромшеимя. Через 9 рою'в теля anapii', не диатячись на запоб!жт' заходи, харчов! продукт», отримаж на радюактивно забрудненнх територшх, нерщко М)стять рядюнуклщи л кшшентрашях, mo перевищують ТДР (Алексахин P.M., 1992; Беляев С.Т., 1992, Ильин Л.А., 1991; Лихтареп И.А., 1990; Лось И.П., 1989; Пристер Б.С., 1991; Смоляр В.И. и др., 1988 i ¡нш.).

На KinucBiil ланц! ланшогу Mirpauii, якога е органпм людини, профилактика накопичення радюнукг.иив базуеться на лвох механпмах: на зменшенш всмоктування i на прискоренш виведення i30Tonin пш дню рпного роду xiMiHHHX речовнн - блокатор1в та декорпораттв. На жаль. Hi для пез'по, ni для cTpoimiio щс не найден! ефективш декорпорпнти. Шо до блокаторт, то в умопах одноразового надходж'ення ралюнуклМп мпропоноваж ряд речовин (наприклал, комплексом!!, алепбпр, noiicypbMin i in. для ¡зототв стронппо) (Портов В.П., 147fi, Ильин Л.А., 1977), але пони HcnpimaTiii в умопах хрошчного

надходження ia масового використання. В цих ум осах корнсним е лише стабьчыши аналог c'fpoimiio - кальшн (Анненков Б.Н., 1969; Булдаков Л.А., 1964, Книжников В.А., 1963; Корзун D.H., 1971; Wasserman, 1957) ¡ сол1 ajibriiionoï кмслоти (Дубровина З.В., 1969; Корзун В.Н., 1971; Ильин Л .А., 1976; Harrison, 1966; Kargasin, 19S5; Car, 196В). Фкати, пектшш, клггкоыша являються менш ефективними (Ильин Л.А., 1977). У BiaiiOLiiemii це31Ю-137 наибшьш дотепним е використання берлшсько)' лазур! (ciuiohímh - зал1зисто-сиперодисте зал^зо, радюгардазе, фероцин), вивченого в дослщах на тваринах та в спостереженнях на людях (Данецька E.B. i шш ., 1970; Борисов В.П. i iniii., 1987; Brenot, 1975; Giese, 19S7; Nigrovic, 1963). Але híkhm lie обгрунтовувалися оптимальш форми можлпвого використання згаданих препаратт, особливо при необхщносп довгострокового вживания. Не проводилась поршняльна ошнка ефективност! pi3mix речовпн, можлив!сть ïx комбишци. На жаль, до останиього часу Bucyriii роботи, в лких би вивчалась ефектив)псть i нешкшл)ш1сть солей кальшю; солеи anuiiioBoï кнслоти, фероцину, . пектншв, клггковшш в випиш добавки до компонента рацюну. Mix ' tum така форма використання ïx може бути перспективною хоч би для часткового рииення проблеми використання' продукгпв харчування, забруднених радюнуклшами. Якщо зважнти на тс, що в районах наибгльш штенсивиого радюактнвного забруднения населения мапо ежнвае olhkíb тварннного походження, впампив i, особливо, макро- i мжроелгметтв, то станс зрозумшш, шо розробка снсшалышх харчових продукт!!), 1Ц0 знижують ВСМОКТуваННЯ радюнуклйш! i ищвишукпь бюлопчну шшпетъ pauionic, е необхшною i шшравцлною.

В cbítobíü л!тератур1 накопнчилась достатня кшьмсть poóir про необхщшеть i можлишеть дезактигшш харчових продуктов (Донська Г.А. i ¡нш., 1969; Сологуб П.А., 1967; Hales, 1966). Ляс пидвчення з ршких харчових продутелв, особливо з молока, основного ло.юугворюючого радюиукльау - ue3¡io - до тспершшьою часу не ппрпиено.

Метою робот е рочробка, пт'г.пй'пе обгр\нтунаиич комплексу зясоСйп I сиосо!мв профьтоктики пиутрншн-ого • опромшстш при тривалому алшеитнрному иалхо.ткеши ралюиустМв

ПСЗИО ! СТрОИПРО В ОрганЬм Л10Л1ПЧ1.

Для лосшнсип'л ц!п мсти Пули поставлен! слпуюч! заклания: даш роршшшьиу шинку сфекг;;п;11ст1 рскомснлопаних засобт кччисгу при олночасному ал1мсппрному >.роп!ччочу пал\ал"ешч пс!.;;о-137 ! стронцпо-90;

розробчтн рспснтури моги1; хпрчогп.х прслуктт, то знн:*:}гать нзкопичепнн р.инонуклцт цсзпо 1 стрстшо п оргапЬ\н;

шпиачитм ефсктишмсть зяпропшюпаних продукт! в дослщах на тяпрниах I спостережешшх на людях;

I

розробит сиосй знчжсння кенцстраии радтпуклинв цезто с молтр га грибах;

обгрунгуиагп ппетчи! рекомсндани для знижепмя внугрмтп.ого омромшеммп населения, мо мешкае на забрудненш ралюиуклитами цезио ! стронцпо терпторн.

Наукова новизна роботи. Вперше дана поршняльна оцшка ефектипиосп рпних засоб1в зниження накопичеиня £ оргажзм! людини радюнуклЫв пезно 1 строишю. Розроблеш 1 апробоваш рецептур» харчопих продуктт, шо зиижують накопичення радюнуклшт цезио 1 строишю. Внерше розробленип ориппалышх метод очистки молока вщ псз1ю-137. Запропоноваш рекомендапи по харчуванню в умовах рад1ашйиого забрудиення м!сцевост».

Теоретична значпьпеть роботч. Розроблсн! мстодичж шлходи практичного використання препарапв-блокаторт всмоктуваиня цезио I строшпю. Встаноаяеио, то при необхшност! млсопого I тривалого використання блокатор1в чи декорпорантзв п забрулнегшх районах крашпм способом Ух вживания с добавка препаратт до компонент ранюну, шо >аГ>сспсчуе нишш'сн,, т'дконтролыиеть I селективность

методу б зннженш дочи виутрнцнього олромшення населения. При цьому концепграцьч препарату вшлачааъся не тшькн ефективн;стю знпженнп всмоктувания радюнуклЫв, але 1 забеспсчеилям добрих органолентичнпх, фЬнко-шпчннх 1 технолопчинх властивостей стсореного харчового продукту.

Практична значимють робот» 1" ьпровадження иезультатш. На основ! ироведених дослщжень розроблеш рецептури 43 харчошгх продуктш, що мають здагшеть знижувати всмоктувания рад'юнукл'щш цезпо 1 стронщю » оргашзм, затверджещ техшчш умовн (ТУ) на 17 харчових продук-мв, що захищеш 11 авторськими св1доцтвамн про • впнаходи. Налагсджснпп випуск хлйа альпиового на 3-х хдШозаводах, м'ясопродуктш - на 2-х . м'ясоко.мбшатах, молокопродук'пв - на Киш«.кому хпетмолзаводн N1, плодоовочевия консервЬ. - на Дждикойському ) Клшншвському плодокомбшатах. Препарат "фероцнн" застосовуяься в клинках НЦРМ I в л1кувальннх установах, що розмнцеш па забрудненш т£риторн. Пщготоилсно .1 видано п'ять шетруктнвно-мегодичннх матср'юшв.

Результата робсти експонувалпся на ВДНГ.УРСР 1 СРСР. Отримано диплом другого ступени ВДНГ УРС1' (КяТп, 1989 р.). Метод дезактивацн . молока вьч . радшпуклиив цез1Ю, захнщеннй трьома евщеитг.ами про вннаходи, апробований 1 впроваджсний бшьш як в 30 населсних пунктах ЖитомирськоУ, Пвненсько!, Гомельсько1, БрянськоУ областей.

Для досягнишя лояавлено! мсти та вирше.чня поставлсних завдань внконат слщуючи роботн: -

Па 960 лаборатории* тварниах спвчепо вплив б ¡л ил як 85 рЬних препаратов, харчовнх продуктов 1 добавок на мстаболЬм цезно 1 строшию. Виконано бшьш як 17000 доапджень по визначешио вмюту радюпуклицв ЦС31Ю 1 стронцно в оргашзм! тварин;

Ылпраш.оваш вдослшах на тварннах препарата, хэрчом продукт» 1 добавки ппробоват на людях, в основному па мешканнях шстчних репотв Р1вненськс1 облает), то отримували найбиыл пнсок1 дозн виутршшого опромшенпя.

Всього загняно бтыи як 270 чолот'к, з них при нптуршгх дослшженнях - 80 чолов1к, в хлпнках НЦРМ - 190 чолешк. Дослцткенням на ЛВЛ'л шддано бшьш як 17 ихяч чоловк, з шк 1!,5 пшяч - повторно.

Спектрометричному дослщжеишо попало 3,5 тнеяч проб молока 1 МОЛОЧННХ продуктш, блиЗЬКО 2,5 ТИСЯЧ проб ОПО'ПВ, фруКЛВ, Грнб1В, япд, м'яса, риби 1 ¡иших харчових продукт!», 786 проб сеч'] 1 калу \ ппи., Х!мгпюму дослшжешпо молока - бшыи як 260 проб (Е>)ля 1000 аналЫв).

Оспами полоу;;>щя, що рииосяцдд нд зго;нсу.

1. Науковс обгрушувашш ефектишюст! викорнстання для профиактнкл наколичешш рздЬнуюлдзв незш 1 стропилю берлшськоТ лазда (фгроцлиу), яльпнало иатр!ю 1 калмдио, пектшив, х-рчових волокон, морсько! хапустн 1 шших натур глмгих продукпв.

2. Алгоритм експернменталъпих, клничних та нптуршгх дослщжеиь по розребц! методологн створешм харчових продуюпв, що знижують рсмоктупзння 1 лякогшчення в оргашзм! радюнухлств цезно I стронцио.

3. Розроблсна технолопя отримання фьчьтругочого матер1алу \ споаб очистки молока вщ радтнуклицв цезда.

4. Ппешчш рскомешацц по зниженню дози в1гутршшього опромшенпя населения при тривалому падходжепш ¡хлю 1 стронцию.

Публжацн результат дослцркешщ. Основ!и результат!! робота впклздеш в 43 наукевнх праиях (в тому чнелг в 6 м1жнародних), з них 10 - самостнших.

Апробашя: робот». Основш положения днеерташнно! роботи обговоргавалмся на:

1. Веесоюзннх парадах (Гомель 1989 р., Владивосток 1989, 1991

p.p.).

2. МЬкнароаких конференции (Одеса 1992 р., Шдснь 1989 р., ToKio 1990 р., Рестаборг, Швецш 1991 р.).

3. Всесо:оз!!!:х конференшях (Обшнськ 1990, 1991 p.p., Могильов 1990 р., Кемерово 1991 р., Москва 1991 р.). '

4. Республ1канськнх науково-практичпих конференшях (Мшськ 1988, 1991 p.p., Одеса 19SS р., Житомир 1990 р., Гомель 1992, 1993 p.p., Кит 1987, I9S9, 1991, 1992, 1993, 1994 p.p.).

5. Науково-тех>нчних парадах (Чориобиль 1990 р., Кшв 1989, 1991, 1993 p.p.).

6. Радюбюлопчному зЪд! (Кшв 199.S р.).

Деклзрашя про особисту участь автора у пнкоиаиш роботи.

, Автором сформулвоваш мета i задач1 дослщжень, программ роб[Т, тд Гюго кержшщтвом i при особнстш учаеп проведен! експерименталып, натурш i клипчш дослщжсння," mo складають бшьш як 70% Bcix рсб|т, що впконан! в керованш дисергантом лаборатори. Ai'inboBaiii i науково обгруитован! результат!! ueix дослщжень i нагурних спостережень та даш ефекпшмост! впроваджешш результатов дослижень. Розробка новп.х харчових продуктов здшешовалася cyMiciio з технологами Кшвського i Олеського ¡нститутт харчово! промнсловос11, Ктвського юрговслыю-економ1Чного ¡нсгитуту, Всесоюзного (м.Москва) i Тихоокс-аиського (м. Владивосток) НД| рнбного господарства i океанографп, Всесоюзного (м.Кншшив) НД1 плодоовочево! Koiiccpuiioi промисловосп*.

Стоутчта роботи. Днссрташя складасться з встуиу, двох глав оглялу Л1терзтури, п'ягн глав власних дослшжснь, заключения, висновкш, списка цитусмоТ лггературн.

* Автор приносить подяку за участь в викопанш фрагмент» дослшжень к.т.н. Борсжовш Ю.Г., Коцонович Н.Г., Михаиловському ВС., Jlinzii Л.П., niaKopinoBiii А.П.. Скориковш Г.!.. Стояповш Л.О..

Дисерташя внкллдена на 294 сторонках машинописного тексту, вмпцуе 52 таблиц! ! 33 ¡люстрацн. Список впкористаних джерел лЬератури включас 430 нанмснупань, п тому чпоп 177 закордонинх.

Осповнпи зм1ст лисертаин.

Па першому еташ ми внпчили п 11ор|'вияпому аспсктт в лослшах на лабораторних тваринах (шурах) ефсктивжсть берлшськоУ лазури альгжалв натрпо та кальшю, рЬних пектмшв, харчових волокон з метою встановлення оптималмшх лоз, внесения яких у продукт», з одного боку, дало б позитнвннй ефект по зниженпю всмоктупання ралюнклщш ¡, з другого боку, не впливало б негативно на яюсть продукту. На другому еташ розробпли ! (або) вивчилн бьльше 60 рецептур харчових продукта, в тому числ1 40 з добавками блокаторт всмоктувания радюиуклЫв. Найкранп апробоваж у клинках Наукового центру радкашпно! мелишши I в натурних лосльдженнях в Р1вненськш область

В дослшженнях на тваринах ¡пднкатор|и велпчшш цез1ю-137 (300400 Бк/шура) I строжпю-85 (600-800 Бк/шура) та випчаскн речовинн вносили у корм на пропЫ 30-31 доби, перюдично (кожш 2-3 дж) внкпрюючм накогшчсння ¡зототв в тш щур1в па спектрометр! ффмп "СЖТЕС".

При визначенж оптимально! кшькостт берлжсько'1 лазур! (Мал. 1) встановлено, то споживання щурами 3,0 мг/тварину препарату дае менш 1пж 50,0%-нии ефект, то явно недостатньо. При збшьшежп дозн до 5.0 мг накогшчсння цез1ю (в поршниши з контрольною групою) змсмшунься у 3 рази, а 15.0 мг \ 35,0 мг препарату забеспечуе 7-10 кратннй ефект; до>а у 50,0 мг практично блокуе всмоктування цезпо-137. Внесения Гялыних дозировок ирлпарату у продукт небажано, так як гопич вироби наб\вають синього вьтпнку. Разом з гнм, нав1ть 7-10 крапшн "пхнет" но пезж) янляпься лостатньо високим, так як ж одна з

Вм1ст цезию-137 в тип шур!в п залежпос-п вщ дози фероцину __(% вщ контролю)_______

Доз» 4>с|н)шшу,

| : I

О 2 < 6 8 10 12 14 16 18 20

Мал. 2

Вм1ст 5г-85 п тьги щур1в В залежиостН пщ дози альппату (% пит контролю)

Дом альлтпу

11ЛТР1Ю. мгЛн>т*|

%

16

1«

впвчепих у cuiTt речами» не дае такого значимого ефекту (Л.Л. Ильин, 1977 р.). П хпрчових продуктах концентрашя препарату ие може , перебмьшувати 0,5-1,5%.

При остановлен!» оптимально] дози альпнату liaTpiio (Мат. 2) в рецегттур! харчовпх продукпп ми яраховували той факт, шо лльппати добре нлбухаютъ, утворюють холодцепод16ну r.facy у вод1, а при пнссенш в хярчовнй продукт у великих концентрации прилагать ¡¡ому гумопол1бн! атастпггостг. Тому p.fit лослижували на тваринах ефективтеть альпнлтт п дсп( Bin 15,0 до 360,0 иг/щура п знижегпн накотнпгення етроншю-85. Встаноатено, шо 15,0 м 30,0 мг/щура яльпнгпу натрно лас 10,0-20,0% злхпении ефект, а трьохкратний "захист" досягасться лише при вжппашн 360,0 мг препарату. При згодопупаиш твзринам 10,0 г продукту тс.кя Kmtxicrb атьггнату може бути досяпгута лише при внесент 3,5% нього сорбенту. Цп компентрпгря не може бути прнинятого з органолептачних атлстипостеп готового продукту. В зв'язку з ним npïl m;i6opi дозгт альпнату в продуктах необхтдмо сиходггпг не з оптииальтго-ефсктпвно« i'roro кглькост!, а з оргаполегтпгчннх вллстпвостей готового пиробу. Mrtirri достижения показали, ик» максимально можлива коггцентрашя алытгмту не може перевишувати в молокопродуктах i плодовоовочевих консервах -1.0-1,5%, в хл!б1 - ire бишпе 1,5-2,5%.

Вивчена ефективтеть 5 впд]в харчових волокон (ХВ) (з внсиюк, бурякового жому, шкгрки апельсина г лимона, люпертги) (Мал. 3). Спектрометричт вим»рюванкя цезж>-137 { строншю-85 в TÙii тварик показали, шо yci ХВ, вивчасм! нами, вже с перших дш'в дослщу виропдно (Р<0,05) зменшують всмоктування i накопичення ралюнуклЫв, при иьому ефект по cTpoFrrrira був дешо питий, шж по цезт. На лвалнятнн день дослшу краттсть накопичення (К) Cs-137 i Sr-85 у тпарин, як i шоленно отримували 400,0 мг/шура ХВ з buci'bok, бурякового жому, iHKipKH апельсина, шюрки лимона i люперни, була на 15.1 i 15,4. 16.3 i 17,1, 15,1 i 22,7, 10,3 i 31,9 i 23,5 i 37.9% мемшою

Зниження накопичення радюнуклншв (в %) в оргашзм! шурш в залгжлост! __ви виду харчових волокон (ХР)______

□ С5 |05г

Мал. 4

Зниження накопичення радюнуклидш (в %) в органом! шурш в залежнослз

шд виду пектину

%л

, н

¿ГЦ

!

■Г

. □ С5 I ■ ЕЯг |

(вишовшно), тж у котролынй rpyni. Наибт-ш внражепнн ефект у ХП ч люцсрии, що cki'cho пщтвсрлжуе результат Mtaz cl al., 1958 р., • отриманих ма щурах i свннлх при згодовувашн лганернн.

В зв'язку з супсречнимл дапнми л!терлгурп про ефсктивн1спь пектппт i в той же час наявшетю велико! счропчиноТ бази в Украпн для ix впробпнцтва, ми внвчилп ефектившеть phimx натуральнпх i модпфжованих пектшпв (цитрусового, мбпучного, Сурякового, з морськоТ водоросл! зостерн, високо-, ссрглиьо- i п>!зькоетернф!коплного) п зниженн! всмоктувпшгя i накопичення n opianhMi рал!онукл!п1В иезно i crpoimiro. 3 натуральнпх пектнит маЛ51чьш ефектнвним виявнвея пектин з зостерн, якнй у доз! 300,0 мг/шура зшпнв крзпнеть накопичення цезто па 31,3%, а стронц!ю на 39,3% (Мал. 4). 3 модифжованих пектнш'в кращим був нмзькометокомьосаттй (стугннъ етер^фжаии £=29%) - коефнпент накопичення пезто знизився на 32,5%, а строншк>-85 на 41,7%. Високоетерифжованнй пектин (Е=75%) Gyn мети ефективним, але засвоення строиц!ю в ц!й rpyni шур!в було меншнм, 1ПЖ у яблучного, бурякового i цитрусового ncKTHltin.

Як i харчов! волокна, пектини у оптимальних дозах (300,0-400,0 мг/шура) внявилися менш ефективними в зни^ент накопичення радюнуклщт стромцмо, шж альг!нати. В той же час в залежносп в!д виду полоростей, м!сця виростання, часу збору, методу обробки i т.п. (А. В.Подкоритова, I9S9 р.), в альпнов^ кислот! i П солях може бути pi3iniM ептвшношення L-гулуроново! i D-мануроново! кислот, а вщ цього, як вщомо, залежить сорбшйна активн!сгь препарату (Hesp, 1965). Тому ми вивчили вплив HaTpieBoi i кальшево? солей альпново! кислоти р!зного походження на процес накопичення радюнуклипв строшпю i цез1К) при Ух ал!ментарному надходженнь

Вивчено 5 зразк!в альпнату naTpifO (ANa), 4 зразки альпнату кальшю (АСа), narpiii-калыпй альпнопокпелий i альпнову кислоту.

úipiui.UiHA з Laminaria Líigilaia (^¡ле море), LJaponica, Costaría coitata, L. cistoroides i ix cyxiimi (Тихим океан).

Ус i альпнатн сутгево вплывали на обмш crponuiio i, в меньшш wipi, цезио (Мал. 5, 6). Найбшьш ефективними з альпнапв натрно виявилися препарат» з coataria costata i з оргашв кршлення ламшарй' -pÍ3o'iaÍB, як1 знизили кратшеть накоппчепнл стронцно у 3-3,5 рази. Бшьш корисними виявились кальшев1 с ал i альпново'| кнелоти. Натрш-калывева ешь, рнготовлена по нашж рекомендаци спеш'алютами TlHPO, бшьш технолопчна в виробництв! харчових продукт, по ефективност! у зв'яэуванш стронцао мало поступаеться алышату кальшю i тому ми рекомендували П для виробництва харчових продуктт.

При дослщженш спровини для одержаннл алъпнат1В - морсько! капусти (ламшарй), багатоТ макро- i мжроелементамн, алъпнатами, , пектинами, полюахаридами, ми виявили хороший радюзахисний ефект, б1пьш виражений по зниженню накопиченш1 у тварин радюнуклшт цезт. Тому поряд з альпнатамн для створення радюзахнених продукт и .ми використали i морську капусту.

В хрошчних дослшах на щурах вивчено вплив pÍ3HHX д!ет на накопичення радтнуклшв, picT i ф1зичнпй розвпток тварин, склад перифершно! kpodí, тривалкггь життя, вих1д пухлнн, динамку загибел! mypio. Остановлено, що високобьчкова д1ета (40,0% по калоршностО сприяе зниженню накопичення цсз1ю-137 на 32,0%, стронцно-90 на 62,0%. На Kineub дослшу (на 500 день з початку введения ¡зотошв) в цш rpyni загмнуло лише 15,0% íuypiB (в контрол1 - 27,5%), а серсдня трипшнеть жнття загиблих тварин складала 542±17 Д1пв (в контроле -511±31 день) (Табл. 1, 2).

Картопляна' flierra (76,0% но калоршносп) збшьшувала накопичення цезно на 10,0%, строншю-90 - на 6S,0%. Високобшковий рашон сприяв пормалпацП ycix показнишв kpobí, в ¡ой час як у тварин

KpaTnicTb накопиченпя строишю-85 у mypin п залежносл rm пилу альпнату HaTpiio

Мал. 6

KpaTiiicTb накопиченпя cTponuiio-85 у liiypie в залежносп вш виду anbrinaty кальшю

"каргошшно'Г ;неш було статистично значимо зниження гемоглобшу, лейкоцигш, тромбоцит!!).

Таблищ! I

Накопичешш цезпо-137 1 строншю-90 о оргпжзм1 шурш в залежносгп вщ рацшиу (% в ¡л контролю)

№ труп Рашон Цезш-137 Строишй-90

1 Контроль втарний ' 100 , 100

2 Бшок 18% 98.2 96.4

3 Бшок 40% 68.0 38.1

А Бшок 60% 70.4 67.2

5 Кпртогшишй ПО 168

Тоблицл 2

Гибель щур1в за 500 днш дослау (в %)

№ Рашон Число Середня трпвал|сть життя

труп злгиблих, % загиблих, дш

I ■ КОНТРОЛЬ ф|310Л. 22.5 536+14

2 . Контроль вшарний 27.5 511±31

3 Б1пок 18% 25.0 530±16

4 Бшок 40% 15.0 542±17

5 Бшок 60% 25.0 536±30

6 Картоплшши 55.0 - 37в±39

Наш! дослшжешш, як I дан! шших авторш (С.В.Данецкая, 1970 г., С.Л.Рогачева, 1961 г.) е доказом про важлишсть рашонш харчування в умоилх Тр|!В;1ЛОГО ВНуТр|Ш1ЬОГО ОПрОМЖСИНЯ. Тому при розробш рецептур харчовнх продукт ¡в радюзахисноТ дм мп включали и Ух склад не ттльки блокаторм всмоктуваипя ргл'онушидш, ,гпе i так! бюлопчно шнж

продукт» як сухе зиежирене молоко, кров 1 печижу забпптх тпарин, морську капусту та ¡п..

Мн переконалися в тому, шо харчом рашонн 1 продукт, створюват з пикористаиням засоГчв зпижемня всмоктупання радюпуклшш, в першу чергу попиши виловшати канонам рацшпального харчування. С».пст биж1и тплрипного походження, Ытамнпп, солей кальцио, фосфору, калпо, М|'кроелеме!тв можс переппшупатн фптлопчну потребу, лише кЫьккть простпх вуглешхшв I жир1п може бути иижче рекомепдованих величин. 3 урахуванням них потреб нами розроблялнея ренептури харчовмх продукт!в I рашошв, ефсктнвтеть яких дослшжема в експериментах иа тваринах I в спостереженнях на людях.

Сумюпо з технологами ряду ¡нститтпв нами розроблеш репегпурн бшыие 20 продукт з альпнатамн, на 11 з яких подготовлена 1 затверджена технолопчна документаит (ТУ) - сосиски кровшп з язпком, ковбаски печшочж запечен!, консерви "Ковбаса УкраТнська з альп'натом натр1ю" (1,0% альпнату натр|ю), концентрат киселю (3,0% альпнату натрио I 5,0% пектину), х.<пб з альппатом натрпо 1 кальцио (0,5-2,0%), сиркова маса (1,5-2,0%), С1К з червоно! сморолчин (0,5-1.0%), Ык яблуневнй (0,5-1,0%), кефф украшський (0,5-0,6%), сири плаатети (0,51,0%).

Кратжсть накопичения строншю-85 у шур1в, яким згодували продуктн з атьппатлмн, на 31 лень дослшу представлена в гаПлшп 3.

Як бачнмо з таблиц), при лобовому надхолжетн альпнату натр1ю 0,15 г/шура (групп 6, 8, 9), незалежно вщ виду продукту, кратжсть накопичения строншю була на 46,0-59.0% нижча, жж в контроль В гругй шур!П, яким згодовували з продуктами 0,2 г альпнату натрж! (трупа 7), на кшець екснерименту К=4,93±0,3 I, тобто практично така ж, як I п груш' 3, отрнчувавиий "чистий" альпнат з кормом. В концентрат кисетю (гр-Ю) кр|'м алы ¡пату нагрею були внесен! яблучпин порошок (3,0%) \

пектин (5,9%), шо, природно, пшсшповало Д1Ю альгшату - кратшсть накогшчення рцдюстроншю зннзилась до 2,24, що на 77,0% менша, шж в контрольшй 1ТРУП1.

Таблиця 3

Кратшсть накопиченпя строныю-85 п1д впливом продуктов з альпнатамн

N2 Продукт Добова доза, г К

продукту адьпнату

1. Вшарний рацюн - - 9,74±0,36

2. А К'а - 0,4 2,59±0,43

3. А N3 - 0,2 4,22±0,30

4. Хшб3 АЫа 20,0 0,3 3,15±0,12

5. ХлШ з АКа 20,0 0,3 2,63±0,59

6. Снркова маса з АКа 10,0 0,15 ' 5,25±0,39

7. Консерва "Кров'янка украшська" з ЛNa 20,0 0,20 4,93+0,31

8. Слк з червоно! смородин» з А\'а 30,0 0,15 5,1010,10

9. Стк яблуневий з АЫа 30,0 •0,15 4,56±0,15

10. Концентрат киселю з ЛЫа 10,0 0,30 2,24±0,28

Дослщження показали, що .альгтати, ввсдеш у склад харчових продуктов, не гублять сво'|'х сорСнт'шнх власти воете й 1 зннжують "накопиченпя стронцио. Якщо ирахувати, що оптимальна доза альгшатш дчя людини складас 15-20 г/добу (Вшсе К., 1993, Ильин Л.А., 1977 г.)г навряд чи можливо вжииання тако? кшькосто алытнатов у склад! одного продукту. Внкористапня набору продуктов з аньпнатами може забеспечнтн оптимальне надходження його, лозволяе рпномаштити рашон харчування \ зпест до минмуму засвосвання радиоактивного СТрОНЦШ.

Врахооуючи гшсоку бюлопчну I рааюзахисну шшпсть морсько? капуст (ламптрп), ми сумкно з технологами розробили \ (або) вивчнлн . ипсть харчовнх продуктш з нею: "соломка ткантна", "джем з ламшарн", "приправа вкусова", "хл1б з морською капустою", "ковбаса укра'шська з морською капустою". Салат "Далекосхщний" з морсько! капусти 65ц розроблений ражше, попсюдно реал1зовувався через торговельну мережу СРСР, нами лише вивчалися його радюзахисш азастивостз як у експеримепп на тваринах, так 1 в спостереженнях на людях.

Максимальне зннження накопичення строншю-85 (на 71,8%) зареестровано у тварин, отримуючих з кормом 20,0 г салату "Далеко-схиного" (1,4 г сухо! морсько! капусти). Ш даш узгоджуються з нещодявно опублжованими дослшженнями вчених Москвн (Шандала Н.К., 1994 г.). Важлипо вшмтгги, шо пролуктн з морською капустою достов1рно знижуютъ накопичення у тварин \ радюпезт. Так, споживання 20,0 г салату щурем за добу забеспечуе бшьш ш'ж двукратне зннження вмкту незт-137, у тварин ¡нших груп, яким теж згодовували продуктн з ламшари, пей показник нижний, але ви! значно перевншуе такнй у шур1в, отримупавшнх з кормом альгшат калылю чи натрпо.

Внесения у склад продуклв морсько! капусти мало змшюе к1льк1сть оргажчних речовин, але помтю пократиус мшеральннн склад - збьзьшусться вмкт калпо, кальшю, магжю, за.тза, ¡, то особливо важливо, ¡оду. Тому споживання населениям забруднених районт таких продукта збаглтнть р.нп'онн харчування макро- I мшроелементлми, пектинами, леякимн виамшами.

Як шломо. основинми постачальниками пектшпв в органпм ЛК1ДИНИ являются фрукти I овоч1. Але псреробка ¡х на соки р1зко скорочую вм1ст пектшпв у готовому продукп. Шоб усумуш цен недол1к сокй> 1 ¡нших с|)|'уктовнх та овочевпх страв, ми з технологами розробили ряд илолово-овпчсвих консерпт з внесениям в !х склад рпних тшпв пектшпн \ нннчилп в пор|вняльному плат в експсримснтах на тваринах.

Остановлено, що натуральн! соки з м'икиною п зв'язку з високим икистом калмо I пекппна бшьш шж на 20,05? знижують накопичешш радшцезно. Добавка пектинт в ш продукт шдснлюс ефект, величина якого зллежпт1. як ви к1лькосп пектину, так 1 вит Гюго нкосп (виду). Так, мапбшьш ефсктивннми, ик ! очкувалось, ипминвклиси продукти з НМП - наконичення иезпо-137 було на 30,3%, а стронщю-85 - на 17,020,0% меншнм, )пж у контролышх тварпн. Отримаш результат» епщчать про те, що рацтли харчування населения, прожпваючого на забрудненш тернтори, слщ збагачувати пектинвмютовними продуктами, але очжувати ьиеоких результат вщ цього не доводиться.

Розроблен! I вивчеш в експернментах на тварпнах ам рецептур харчових иродукт'ш з берлшською лазур'ю. Згодовування тварннам таких продукта у 5-10 раз1в (в залежмост! вщ дозн препарату) зннжуе наконичення цез!ю-137. Так! продукти у 2-3 рази прнскорюють виведення радюнукл'шу. Лазур, введена у склад продукту, не губить сгюУх властивостей, не попршуе ■ якосп продукту ¡, отже, можс використовуватисл як добавка при виробницгв! продукте, що не пцщаються ¡нгенсивжй тсрм!чнш обробш, тобто температурний режим не повинен перевишувати 120-130°С, так 'як вшомо, що вона розложуеться при температур! внше 175ПС. Сумарне надходження препарату з добовим рашоном людини повинно склалати 1,0-1,5 г. Як показус наш досв'ш (дин. пнжче), ше! к'шькост! м достатньо для блокування у жлунково-травному тракл радюцез1ю, що постунас в оргашзм людей, прожнваючих на радшшшю забрудменнх терпгор!ях.

Клинши вниробувашм продукта з бсрлшською лазур'ю, проведен! як на дорослих плшентах, так ! на дт!х. ЦЛстнадиять чолов!к!в 26-46 роюв з початковим вм!стом цезво в организм! в!д 2 до 8,0 мккюр! (74.0-296,0 кБк) були госштагизоваш в кл!н!ку Центру рад!ашйно1 медннипи. пашентп на протнз! 5 лши проводили загальне клипчне обстеження. Вмкт цез1Ю-137 в тин контролюкпп на ЛВЛ'и,

забеспечувався зб|'р добовнх видьлень (ceni i калу) па протя'л' 5 дтн ло i 18 дн!В на nporsni споживання снецпрояуктш. Чере! 5 днт у 6 чолсиик внвчали нормально вивсдення цезпо (rp.l), а решта 10 чолошк отрнмупали фероцик (1,0 r/добу) або у вигляд1 водно'1 суспенлУ (5 чол., гр.2), або у пигляд! продуктов э берлшською лазур'ю (5 чол., гр.З) -мармеладу, м"ясорослшших KoiicepBiri, ciipKÎB, конбас.

До початку npm'ior.iy спецпродуктш иезш у bcî.v HaniciiTio пнподився перепажно з сечею (сппшдношеини ¡"ого в кал! i сеч! було як 6,3:1,0 чн 0,35:1,0). 3 сечею i калом за добу внлЬтялося блнзько 0,5% цезмо, накопичепого в толь Припом фероцину чп продуктов з берля1ською лазур'ю рпко тдсилював ииведсннл рашбнуюнду з калом -сшввщношення кал:сеча внросло з 0,3 до 4,2 (rp.2) i з 0,35 до 5,10, а загальне сиведешш з сечею i калом зросло у 4,2 (rp.2) i у 5,3 рази <гр.З). -Це поясПюетьси тим, шо препарат зв'язуе рад-юнукл1л, шо вилмметься у npocniT LIJKT у мщнофжсовану форму (у вигляд! сол1 С.<?4(Fe(CN)frI, яка не розложуеться соками кишечника i впводнтьси з катом. Д1я берлшсько!- лазур1 у виШин добавки п харчовГ продукт»! гшяиилася дешо внщога, тж лжарсько-! формп - "фероцину" - в продуктах бшьша дисперапсть препарату, загальпа поверхнл контакту BMÏcry ШКТ, а значить i ралюцезио, з фсроцшюм, якщо остпннШ иядходить у npocoiT кишечника з продуктами (Мал. 7, 8).

ЗбЬчмпснпя виведсшш цезио з калом прнскоршю "очищения" орга!мзму ш'д радюнуюиду - псрюд иатввнвсдення знизився з 128,0±7,0 /,о 43,0±4,0 Д1пв, п топ час як у контрольнш rpyni зплшлнпся нсзмшшш.

Пашентн досить спокппю i без претсмзМ спожнвали продукта з ."сбавкою берлшсько-! лазурь Разом :i цнм, приппм фсрошшу у внглшй СЛДИО! суспензи ВДХТОСЯ ЗДН-1сШГШ ТОЛЬКИ !НСЛ!1 трппало? раз'исшовалмго? ;«ботн.

IloaiCiii результат)! отримпш памп при спостережсниях на днях -■п'длпках 10-12 pociB, госппалЬовпних в днтячу клмпку ВНЦРМ.

Дм фероцину (гр. 2) 1 рашону з фероцином (гр. 3) на виведення цезио-137 ___з калом у людей (гр. 1 - контроль) _

ш •'Л'1

- ОД о початху дослЦжсшю б П|Д ЧЗС ДОСЛ1ДЖСННЯ

* §й

Ш 1—

1 Групи

Мал. 8

ДЫ фероцину (гр. 2) 1 рашону з фероцином (гр. 3) на загальну скскрешю __________цез1ю-[37 у людей (гр. I - контроль)

щ

щ

1Щ

ш

ш

акя!

ОД. |«)'|*тку л ■ 111.1 чае л>>с пысш*>

Групп

Початковий гл.пст цезно-137 в тш! создай 0,5-2,6 мккюр| (18,5-96,2 кБк). Ш|стнадц>1ть чолов!к до основного рацшну отримували продукт« з фсроцнном (1,0 г препарату на добу), група 2, основна, а 15 чоловж, гр.1, контрольна - Т1Ж продукт» без лазурь До лрипому спецпродуктт з калом виводилося 0,33-0,38% пи вмкггу в тип цезпо, при прийом! Тх -4,61%, загальпе виведення ¡зотопа (з сечею I калом) зросло з 2,05% до 5,92%, тобто майже у 3 рази. У дней не змишвся вмкт кал|'к> 1 натр|'ю у плазм1 крогл, а також виведення кал!ю-40 з сечею I калом, що говорить про те, що вживання продуктов з берлшською лазур'ю не вилнвас на обмш калпо в оргажзм! дггей.

При натурннх випробуваннях продуктщ з берлшською лазур'ю у Р!вненськ!й облает! дгги отримували звичайне домашне харчування, знаЧну частину якого складхчо молоко, забруднене цеэ!см. Початковий р!вень радюнуклшу в тЫ школярж складав 0,8-6,0 мккюр1 (30,0-220,0 кБк). В шкьчьнш столоч1 ¡1 дпт) контрольно! групп (20 чол.) отримували мармелад, плавлений сир, консерви "Паштет псчточннн" 1 "Кров'янка староктпська" без СерЛжсько! лазур!, учи! основио! групп (60 чол.) - т! ж продукти з лазур'ю (при загальному лобовому надходженнГ 1,0 г препарату). У Д1тей основио! групп вже з перших джв знижувався вм!ст цезпо I на 21 день мало м1сце бшьш жж двухкратне зменшення радтнуюпда в оргашзмь

Як 1 при оппчних, так 1 п перюд натурних випробувань д!тн иаходилися пщ меднчним наглядом. Не виявлено шякпх вщхплень в стаж здоров'я, поведшкп, склад! перифершно! хров1, стан: оргажв травления в зв'язку з харчуванпям.

Таким чипом, проведен! клппчн! ! натурн! шшробування створених харчових продукта з бсрлжськ'ою лазур'ю показали !х високу ефектившсть як у виведепн! рад!оцез!ю (клинчж внпробування), так ! у знпжежн накопичсння (иагурн! внпробування). Тому ми вважаемо

. дснильним включати !'х в роц:шш харчування населения, шо мешкае на забруднетй радюнуюндамнтериторп.

ДослшЖення, проведем! нами на лабораторних тваринах, показали перспективжсть внкористашш продукт!в з ламжаркю як з метою зннженни накопнченни радюнуклш.и, так ! для збагачення рашожв харчування окреммми амжокилотами, макро- I м1кроелементамн, особлипо йодом, зализом, кобальтом та ¡нш.. Нами внвчеж декорпоратпшн властивоеп продукпв з морською капустною, а також вгцшв останжх на ряд клнпчннх показнишв у лггем, шо мешкають на заОфулпсжй територп. Лобове надходження морсько! капустн у склад! харчових продуклв (у персрахуваши на суху рсчовину) - 12,0-12,2 г. Таке харчування спринс зГнльшеннш випедення цез!ю-137 як з сечею, так I з калом, загальнс иипедемнл радюнукльзу за лобу зросло з 1,6% до 2,57% вш накопиченого в тик Ш дат добре узгоджуються з результатами досл!джснь на ЛОЛ'и: в основжй груш даей ВМ1СТ цезпо-137 за 15 дн!в снизився на 7,4 кПк (31,0%), у контролыпй - на 5,3 кБк (20,0%). Це можна пояснити пк великим имютом у капуст! клггковиии, пектншв, альпновоТ кнелотн ! и солей, еприяючнх выведению радюнкул!ла з калом, так I багатнм макро- I мжрослсментнпм, вггамжмпм складом вивчасмих продуклв, змжюючих метабемшм иез!ю ! прискорюючих виведення його з оргажзму з сечею.

В той же час так! рашони проявили позитнвний терапевтичннх ефект бшьш н!ж у 80,056 д!теи: больовий синдром шез у 72,0%, диспептнчш явмша - у 68,0%, нормал!зашя порожнинного травления - у 64,0%, пол!пшешш стану слизово! оболонкп шлунку у д!тей з патологию гастродуоденальноУ зоин - у 78,0%, позитивна дннамжа з боку червоно!' кров! з нормл^зашею гсмоглоб!ну ! сритроштв у д!тей, шо мал и дсф!цитну анем'ио легкого ступеня. Спектрометрнчж, лабораторж ! клннчш дослшженпя дозволили рекомендувати продукти з морською капустою у харчування населения забрулиених рлионш.

В зв'нзку з тим, то молоко е основним постачалышком цезпо населению i вшсутнш у cbítobíü практнц> na;üiíiiii¡i метод дезактиваин ¡íoro,' нами суммою з вченими |нституту бюфпзпкп (Москва), ¡пстИтуту текстнлы101 промисловосп (Москва), ¡нституту загально! ¡ неоргатчно! xímíi (Khí'b), НПО "Х1мволокно" (Рязань) та ¡шимми сптвиконапцимн розроблеиа технологи отримання хемосорбншного волокнп ЦМ-КФ, на икому üaKpianelio фер1фероц1ажд - селектнвнии сорбент цезио. Токсиколопчш, медико-бюлопчж ¡ технологии дослцшеиня, ¡!K¡ проведет у ВНД|Г1ТОКСЧ, iiicTnyri ririemi харчунанмч i KTÍXfTi (yci ICiií'b), не оиявилп негативного вплипу витижок з фтьтру i профгльтрованого молока ни оргпнпм експерпмептплышх тпярик, а також не знайдено 3M¡n органолептичпнх, ф1зико-х|'м(чннх i технолопчних оластипостсй молока, шо пройшло фшътранно. Розроблсна i затверджена технолопчна документами на хемосорбшйпе волокно ЦМ-КФ, неткаие полотно, фшыруючий елемеит, фьтьтроутрпмуиа'!-, шструкшя i пам'ятка з дезактивацм молока. Шдпрацьованш! режий фтьтрацн (дезактиваин) молока у приВатннх господарстпах.

ВстяПоилено, що на лмсть дезактиваци молока вшншае, й основному, ¡toro кИслотжсть, швидюсть Проходження через ф(льтр i (емлература молока. КЬыа'сть молока (у межах 1-100 л на один ф!льтр) ¡ жнршсть практично Не з.мнпос ефектившсть очистки. Метод очистки молока шд рад!оцезпо anpo6ipoBaii бин.ш шж в 1,5 тис. господарстп Брянсько!, Гомельсько!', Жптомирськог, РавнснськоТ областей (Табл.'4). В ссредньому при оптималышх параметр;« фшьтрлцн (Плоша ф'шьтру -144 см2 , tmmaKÍcTi, фшьтрацп - lii/хв., дезактиппшя сгижонадоеного молока) ефектимисть очистки дор1внюе 90,015,0%. Нами остановлено, Шо ним способом можно дезактнвуваги волу, соки, виноматер1хпи, молочну сиропатку ¡ illuji pulKi продукт.

Таблиця 4

Впровадження та эфективжсть методу дезактиваип молока у власних юсподарствах.

Область К1ПЬК|СТЬ господарств Вмют цезпо в молош, Бк/л Эфективжсть-

■ До очистки Т1|СЛЯ очистки % Кр.тппсть;

Житомнрська со Ю . 813±196 69.51:16.7 91.5 11.7

Ршненська 176 286Я±742 304±71 89.4 9.4

Гомельська 451 876±317 85.8±3!.1 90.2 10.2

Брянська 147 2917±190 254±16.5 91.3 11.5 '

Всього ' 1556 90.6 10.7 '

Розроблений спос!б дезактивацп е простим, доступиим 1 ефективним методом при умов! очистки сшжонлдоеного молока 1 дотриманж елеменгарно! технологи впкористання. Метод добре сприймаетъся населениям I може бути внкорнстанин в ¡нлшидуальних господарствах о районах, ¡нтененвно забруднених радюнуклшами цемю.

Нами внвчеж рИн! способи кулшарноТ обробки св1жих I сухих гриб1в, майбшьш ефективж з них представлен! в роботг Св1ж1 грибн очищали вщ зем/п I емггтя, пщдавалн старанному митгю, дал> вщварювали на протяз1 15, 30 I 60 хвнлин, кожний раз мжяючи вшпар. В кшцевому пшеумку радюактивжеть гриб1в зннзилась Сьтьше як у 25 разш. Сух1 гриби теля митгя замочували на 8-10 годин у велики! кшькосп пшеолено! води. П1сля вщжиманни - кип'ятили як 1 евт гриби. Р|вень цез1ю в готовому продукт, знизився бшьше як у 200 рази).

Проведен! скспернментальж, клпичш I натурш дослшження показують, шо викорнстання спешалышх продуктов в харчувашп часелення, а також дезактнващя найбшьш вагомих "постачальникт" 1сшо в организм - молока I грнбш - може сутгево знизити дозу I нутриинього опромшення населения, що вживае забруднет I шонуклщамн цез!Ю 1 строншю рацюнн.

висновки

1. При хрсчичмому надходженш в оргашзм людини цезпа miióüibiu ефективною е берлшська лазур (фероцнн), яка на 95-100% змсншус всмоктуппоил радюиуклщу та в 2-3 рази прнскорюе вмвслсния Мак», Лектнн», харчов! волокна с мснш корнет. Для jxxaioiiyoiuiB строашю в H11S умопах дорсчнпм t вжнвашт нщкншснда fp 1,5-2 рази проти норм») доз кал).«>кч ашишт tiurpiin 's;i хадмн» (8-10 г/добу), що змепшуе иахопнчетт paaioci [н»шц;> «а 30 i 70fe »1дповыно. 'íiiiüii, пектин», харчо»! волокна можугь забссиечнти знижепия засг,осн>Ы строншю не Стмне як на 20-40%.

2. Потеишшо блокатори всмоктування рмтиуклинв - бсрлтсьх» лазур, альгшат натрию i кальшю, морська капуста, пектин», харчат волокна, що включен! в оптималытх концетрашях в розробл'-ni нами рецептур» новнх харчовлх продуктов, не знижують cboív протирадюнуклщних властивостей, не поп'ршують органолептичних i <{)Í3mko-xím¡4Hhx показннк1В i не вшшвають на технологгю виготовлепня страв.

3. Берлшська лазур у склад1 м'ясних, молочиих, комдитерських • вироб1в в конце1гграшях 0,5-2,0% забсспсчус блокаду всмоктування цезно на 20-25% бшьше, »¡ж у пигляд1 фармакопейного препарату фероцину. При цьому добове надходження и може бути у 2-3 рази нижчс рекомендовано! дози фероцину (0,5-1,0 г прот» 3,0 г фармакопеино! crarri).

4. Со Л i алытново! кислоти у склад! xni6a, молочиих продуктов, м'ясо-рослинних KoncepaÍB, концентратов киселю, внесенпх в концентрашях 0,5-2,0%, в доз1 6,0-8,0 г, знижують накопичення ргииостронцто на 60-80%. При цьому найбЬьш технолопчно виготовлепня з альпнатами хл1бо-булочних Biipo6¡b, молочиих продуктов (кеф1ру, м'яких i твердих сирт), фруктових cokíb, джем1в, повидла.

5. Включения до рацюну харчування продуктов а морською капустою (лам1нар!ею) энижус накоппчення ралюнуклмив цез1ю (на 1720%) I стронцно (на 25-29%), забеспечуе оптнмальне пздхоження макро-Ь м1кроелеме>гпв, пеюгии1а 1 харчових волокон, спрапляе спрнятлнвий терапевтичннх ефект у ос1б з гастродуоденалыюю патологию, норм.хтзуе гематолопчний статус.

6. Пектннн 1 харчов1 волокна, що винграють важливу роль в печшочно-кншечшй циркуляцп 1 метабол¡зм1 ксенобютик1п, у тому чисти радюнуклиив, ломнпн бути присупн в рашож харчування людннн в оптималышх кшькостях (2,0-3,0 г 1 30,0-35,0 г пшповшно). Збьтьшення ше! дозн з метою зниження засвосння радтнуклинв небажано, поскшьки вони можуть порушувати обмш корнсних органЬму'макро- 1 м'|кроелсмент1в, впамнпв, спрнятн утворюваши в кишечнмку мутагепннх метаболтв.

7. Розроблеш хемосорбинн» волокна, неткане полотно 1 ф'|льтрук)чнй слемент з них вололиоть ппраженою селективною сорбшсю нсзно з р1яшших сереДовищ (води, соки), молока), явились основою для виготовлення 1 затвердження науково-техжчноТ документаци, випуску лабораторных I нромисловпх партш цього фЬчьтруючого матерьхту. Токсиколопчж ! мелнко-бюлопчш дослшження не выявили негативного вплпву витяжок з фьчьтра I профьльтрованого молока на оргашзм експернменталышх тварын. Не виявлено змш органолептнчних, ф!Знко-х1м1чнпх ! тсхнолопчних влаетнпостей молока, що пройшло фьпьтрацно. Вшпраш.опанпн режим лезактнпацн (фчльтрапм) молока у прнвашпх госнодарствах дозволип скластн \ затпердитн шсгрукшю 1 яам'ятку з дсзактипаци молока у прпвагннх госнодарствах.

в. Метод очистки молока вш радюисзно вишрацьлпаниы в лабораторных умопах I апробопанин Гц'льш як у 1500 прнваших господарствах ПринськоТ, ГомельськоТ, Житомира,коТ I Ршнснсько! областей. При оптималышх параметрах фьтьтранн сфектишисть очистки

склздае 90,0±5,0%. Ртороблений споаб дсзактивацп молока е простим, достутшм I ефекгнвжш, добре приймаеться населениям I може бути внкористаний в ¡нднвшуалыпгх госполарствах в районах, штенсивно забруднених рздюнуютщамн цез!Ю.

9. Розроблсна нами технолог»! кулшарно! обробкп евмшх гриб!», шо полягае в сгаражн оч^етш ви залнишв грунту, л!сово! пшеплки, з насгупннм милям i поетаиним вшварюванням 31 змжога вшвару, забеспечуе бЬчьш як 25-кратпе знчження кониогграшг иезио в готововш страви Мнття у проточит вод!, вшмочування в 2%-му розчмш кухонно! сол1 1 вишарюиання сухих грпбш дозполяе бтьш як у 200 разт знязитя ршень ЦС31Ю в них.

10. 3 метою мпимнаш! лози внутршшього опролинення гговшшг прнйматнея сл!луюч1 заходи:

проведения агротичних прином1в (оранка, внесения необхщних добрив (в оптималмшх кшькостях), мслюрантш, п1аб1р культур та иг.);

застосуванпя зооветерннарпих заходш для отримання "чпеткх" продуктт тварпнництва (пиабф рашожв годувания, застосуванпя блокатор1в, у т.ч. берлжсько! лазурь стжловс утрпмання тварнн та ¡п.);

контроль за як1стю готово! пролукии, бракераж, кулжарна обробка • чи технолопчна переробка з метою зниженпя радюнуклщ1в в готовой !ж!;

дезактиващя харчових продук^в (сировини) перед вживаниям (молока, м'яса, грибш), коли шип заходи не забеспечуюгь чисто! продукци;

дотримання принцитв рлшонального харчувапня, звертаючи особливу увагу на споживання достатньо! кьпькосп в рашож б1лк1в, харчових волокон 1 пектижв, впампмв С, Е, А 1 каротину, солей кальщю, магнно, фосфору, калш, мжрослеметтв;

застосуванпя спешальних продукт!в, шо М1стять блокатори всмоктування радюнуклшв. Цен захш повинен вжчати поперелж. «¡коли не замжювати !х I бути комплексним.

СПИСОК ОПУБЛЖОВАШ1Х НАУКОППХ ПРАЦЬ, ЩО ШДОПРАЖАЮТЬ ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЩ1.

1. Пищевые продукты в лечебном питании. Киев. - "Здоров'я". -1985. - 146 с. - У сшвавт. з Котовым А.И.

2. Основы дозиметрии и профилактики облучения населения в связи с аварией на Чернобыльской АЭС. Киев. - 1992. - 30 с.

З.Черноомль: радиация и питание. - Киев. - 1994. - 64 с. - У сшвавт. з Лосем f.П., Честиовим О.В.

4. Роль пишевмх веществ в накоплении цезия - 137 и стронция -90 в организме / Врач. дело. - 19S0. - N 2. - С. 99 - 101.

5. Эффективность некоторых рецептур хлебопродуктов и уменьшении резорбции радиоизотопов цезия и стронция в организме // Медицинские проблемы радиационной зашиты: Мат. респ. науч. конф., Киев, 1987. - С. 34 - 37. - У cninnm. з Скориковою A.I., Горобець Л.А., Рогальською Л.А.

6. Система оперативного контроля радиационных характеристик продуктов питания в г. Киеве после аварии на Чернобыльской АЭС // Ближайшие и отдаленные последствия аварии на ЧАЭС. Мат. Всссогазн. симпозиума, - Киев, 19S7. - С. 267 - 271. - У сшвавт. з Л1хтарьовнл I.A., Лосем 1.П., Бобильовою О.О. i шш.

7. Изучение возможности снижения накопления радионуклидов цезия и стронция с помощью пищевых продуктов целевого назначения // Актуальные вопросы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. -Киев, 19S9. - С. 302 - 307. - У сшвавт. з Парац A.M., Рогальською Л.А., Дсревято 1.П. i iiiui.

8. Возможности применения ферроцина (берлинской лазури) в целях профилактики накопления радиоактивного цезия в организме // Проблемы радиац. медицины: Респ. межвед. сб. - Киев, 198S. - С. 59 -68. - У сшвавт. з Дсрсвяго 1.Б., Горобець Л.А., Парац A.M. i iiiui.

9. Возможность использования мясопродуктов в профилактике накопления радионуклидов в организме // Там же, С. 68 - 75. - У ептавт. з Горобець Л.А., Парац A.M., Ф1ргером 1.Л. ¡нш.

10. Молочно-белковые продукты повышенной биологической ценности // Интенс. технологии и соверш. оборудования перераб. отраслей АПК: Тез. докл..науч. - техн. конф., Киев, 19-21 сентября

1989. - Киев, 19S9. - С.113. - У ептавт. з Кононовцч II.Г., Поповою Т.В., Нестеренко Л.1.

11. Использованио хлебопродуктов для уменьшения всасывания радионуклидов // Хлебопродукты. - 1989. - N 10. - С. 31 - 32. - У сшвавт. з Скориковою АЛ., Рогальською Л.А.

12. Рад)1ационно-гигненнчсскне аспекты питания населения в связи с авариен па ЧАЭС Ц Радиационные аспекты Чернобыльской аварии: Мат. Всес. науч: конф., Обнинск, 22 - 25 нюня 1988 г. - Москва,

1990. - Т. 3. - С. 88 - 93. - У ептавт. з 1лыним Л.А., Л1хтарьовим I.A.

13. Мероприятия по профилактике внутреннего облучения у жителей Народичского района // Мат. науч. - прдкт. конф., Житомир, 24 - 25 сентября 1989 г. - Киев, 1990. - С. 26 - 35.

14. Влияние состава рациона питания человека на накопление радионуклидов в организме // Чернобыль - 90: Докл. II Всес. науч. -техн. совет. по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, Чернобыль, 1990. - Т. 5. - С. 44 - 47.

15. Модификация обмена цезия - 137 и стронция - 90 в организме с помощью пищевых продуктов целевого назначения // Там же, С. 4S -58. - У ептавт. з Герасименко А.В., Горобець Л.А., Лосем 1.11. i ¡нш.

16. Problem of feeding populations afTected by large nuclear accidents // Proceedings of an international symposium on enviromental contamination following a major nuclear accident: Vienna, 1990. - Vol. 2. - P. 239 - 241. - У ептавт. з Romanenko A.E., Licbtarcv I.A , Repin V.S.

17. Hffccl.s of Icrric ferrocyanide (piussian blue) ом uptake а и J elimination of active caesium in humans // Там ;ке, - P. 214 - 24f>. - У cniuanr. 3 Lichtarev I.A., Los I.P., Dereyiago l.D.

IS. ProfiUicxis of ib.e international <u;KÎiation of Radiocaeium a¡ut RadioMrontiuni // Rqxnt of the japan - USSR Seminar on ¡adintion effect research, Tokyo 25 - 29 june, 1990. - Tokyo. - 1990. - ¡'. 7) -79.

19. Влияние ферроиппа na икскрецию ралиоцезии у коров и erntueii // Тез. докл. Ill Всес. копф. по ссльхозралиолопш: Обнинск, 1990. - Т. 2. - С. 19-1 - 195. В сшиявт. з Асташевою Н.П., Романопим Л.М., Костюком Д.М.

20. Экспериментальное исследование .роли мяснелх продуктов в профилактике накоплен!!!! и организме радионуклидов // Рациональное питание: Респ. мевдед. сб., Киев, "Здороп'н". - Вып. 25. - С. 96 - 915. - У сшвавг. з Мичанлрпсъким B.C., MiuüroM В.Ю., Ффгером !.J!.

21. Переход pn/titoacimi и раднострошшя, выпавших na rio'ttsbi УССР п результате »парна па ЧДЭС, в ¡'астения и молоко // Вестник АМН СССР. - 1991. - M S. - С. 54 - 56. - У сшпавт. з Лосем !.11„ Комариковим 1.10., Ковган Л.М. iirat.

22. Снижение дозм внутреннего облучения радионуклида»-!!! цезия феррошшом (берлинская лазурь) // Мед. радиология. - 1991: - Т. 36. - N 5. - С. 23 - 26.

23. Мероприятия но снижению доз облучения населения // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской АЭС: Информ. бюллетень /ВНЦРМ - Киев, 199!. •■ С. 26S - 291. В cniinuT. з Сагло G.I.

24. Decontamination of fooOstnlls contamination with ladiotiuclides of cesium // Saiiering av raiUoactiv l.ontaniineradc omnnicd, Rastsborg, 22 - 24 april, 1991. - P. 76 - SI.

25. Продукция из L-imimiria Japónica для лечебно-профи.'1'iKi li'lCCKiîX ЦСЛС1': // РЫиИОС ХОТЯЙСТСО. - 399 1. - N /. ~ C-. 65 - 66,

- У ствавт. з Вороновою 10.Г., Pexiuoio H.H., Николаевом Т.Д., Подхоритовою A.B.

26. Модификация моделей метаболизма радиоцезия в условиях применения фсрроцинсодержащих пищевых продуктов // Проблемы нормирования ионизирующих излучений в условиях воздействия модифицирующих факторов: Мат. Вссс. ко;:ф., Москва, 1991. - С. 63 -63. - Усгпсаст. з Ковган Л.М., Лтшнцьом Л.О., Стспалеиком В.М.

27. Дезактивация продуктов питания, загрязненных радионуклидами цезия1 // Лварнл на ЧарноОыльской АЭС. Радиационный мониторинг, клинические проблемы, соцнхчьно-псшолошчсскне аспекты, демографическая ситуация, малые дозы ионизирующего излучения: Пнфор.мац. бюллетень /УНЦРМ - Клев, 1992. - Вып. 2. - Т. ). - С. 27) - 285. - У ствзгп. з Сагло В.]., Гальбранхом Л.С.

2S. Возможности использования продукции марикудьтуры в профилактике внутреннего облучения // Проблемы раднац. медицины: Респ. межвед. сб., Клев, - Вып, 4. - 1992. С. 120 - 124. - У сшвавт. з Сагло Ö.I., Карачошш Í.Í., Вороновою Ю.Г. i шш.

29. Особлнвост! впливу харчоБИх, продуктов на надходжешш i " виведення радюнуклцув з оргашзму // Проблеми санаторно-курортно! реабтоацп ураженнх в результат ЧорпобильськоТ аварИ на курортах Трусхаиець i Схщниця.// Мат.- наук. - практ. копф., Трускавець, 1992. -С. 12 - 14.

30. Радиозащлтные свойства пектинов и фруктовых соков в условиях in vitro и ¡u vivo // Проблемы экологии и ресурсосбережения для сельскохозяйственных районов и агропромышленных комплексов: Тез. докл. П междупар. конф., Одесса. - 1992. - С.56. - ептавт. з Столповою Л.О., Красновою II.С., Лпща Л.П. i imu.

31. Лльгннаты в профилактике внутреннего облучения стронцием

- 90 // Мед. радиология. - 1992, N 5 - б - С. 31 - 34.

32. Способ дезактивации молока, загрязненного радионуклидами цезия // Гиг. и сан. - 1993. - N 9. - С. 34 - 36. - У cnißanT. з Романсиком АЛО., 1лыннм JÏ.A., Борнсовкм В.Г1. i ¡нш.

33. Опыт использования продуктов моря в питании населения, проживающего в районах жесткого радиационного контроля // Öonp. питания. - 1993. - N 2. - С. 36 - 38. - У спшавт. з Сагло B.I., Бесединою ■ Т.В., Вороновою Ю.Г., Подкоритовок» A.B.

34. Продукты з морсько! капусти // Харчова i переробна промнслсв1Сть. - 1993. - N-10. - С. 12. - У ствавт. з Скориковою АЛ., Корж Т.В.

35. Влияние феррошшсодержащей. поваренной соли на накопление цезия-137 у животных // Чернобыль и здоровье людей: Тез. докл. науч. - лракт. кснф., Киев, 20 - 22 апреля 1993 г., Клев, 1993. - Ч. 1. - С. 160. - У сп!взвт. з Сагло B.I., Горшковим В.П., Мирошниченко Л.М. -

36. • К вопросу профилактики внугреннего облучения радионуклидами цезиД и стронция // Проблемы радиац. медицины: Гесп. межиед. сб., 1993. - Вып. 5. -С 148 - 155.

37. Питание . как фактор возможных изменений состояния здоровья населения, Проживающего в зонах радиоактивного загрязнения // Проблемы радиационной эпидемиологии медицинских последствий аварии на ЧЛЗС: Мат. науч. конф., Киев, 1993. - С, 235 - 240. - У ствавт. з Бузуновнм D.A.

38. Дозопые нагрузки у детей Ровенскои области и их коррекция продуктами питания // Там же, С. 1SS - 194. - У сшвавг. з Кур1,no JI.B., - . Сагло D.I., Стспаиовою E.I., Якоатевою Г.М.

39. Хпрчот волокна.як сорбенти радюнуклшв та iuumx еколопчно нсбсзпсчних рсновии // РозроСнса та впровалжспня нових техг.олсгш i обладпашш у харчопу та лгреробш г ал уз i АПК: Тез. доп. мгкнзр. наук.

копф , Knill, 19 - 21 жовгня 1993. •■ Knit!, 1993. - С. 319. - У сптаг.т. з Дудкпшм М.С., Coiiinoio P.O., .Сагайлак Г.В., Сагло 0.1.

■19. Hri second inlcimg icpott concerning the initial on the purification of Cs-137 contamiiinled milk // Report 13/93, Biistol, 1993. - 16 p. - У cutis,u?r. i HtaJimry D., Serbiens S., Pyatak O.

-Ii. IrraUitiiion 'Joses as a result of the Chernobyl NPP accident ami fiom oilier sources // Accesment of the heahh and environicntal impact i'iom radiation doses due to r^sensed radionuclides: Publication of ptoclding, Japan IS - 20 janu.iry ¡991. - P: 91 •• 103. - У ешкшт. a Los I.P., Lichiaicv i.A., Kepin V.S., Pcdoscnko U.V..

42. Профилактика внугреннего облучении // Чернобыльская катастрофа: Кием, "Наукова думка". - 1995. - С. 5 И - 5<«-1.

43. Декерпоранты // Там же, С. 548 - 549. - У епшавт. з Рудневнм МЛ., Малкжом B.I.

Airropcwci свиоцтва на винаходн:

1. A.c. N 1481933 (1989). Пищевой продукт для приготовления сладких блюд. - У ствавт. з Грнгоропим Ю.Г., Ханцнннм Я.Г., Медоваром Б.Я., Кравчснком В.А.

2. A.c. N 1575343 (1990). Способ получения мясных фаршевых продуктов с аитирадионуклндными свойствами. - У сгивавт. з Мииикоц D.IO., Фгргером IJ1., Михайловськнм B.C.

3. A.c. N 1587676 (1990). Способ производства плавленого сыра. -У епшавт. з Затирка А.Ф., Степах 1.1., Кононопич Н.Г. i шш.

4. A.c. N 1592973 (1990). Способ производства молочно-белковых продуктов. - У ствавт. з Затирка А.Ф., Степах I.I., Кононовуч Н.Г. i ¡HUI.

5. A.c. N 1596516 (1990). Способ произволегва молочных продуктов. - У сшвавт. з Затирка А.Ф., Степах 1.1., Кононович Н.Г. i imu.

6. Л. с. N ' 1601807 (1990). Способ производства антирадионуклидной пасты. - У сшвавт. з Затирка А.Ф., Степах 1.1., Шалигиною A.I. i шш.

7. A.c. N 321898 (1991). Способ иммунокоррекшш. - У сшвавт. з Бебешком В.Г., Чумаком A.A., Базикою Д.В. i iiini.

8. A.c. N 165S959 (1991). Способ производства хлеба. - У сшвавт. з Скориковою A.I., Рогальською Л.А., Горобець Л.А.

9. A.c. N 1664240 (1991). Способ производства мягкого диетического сыра. - У сшвавт. з Затирка А.Ф., Шалигиною A.I., Степах 1.1., i itiui.

10. A.c. N 1679674 (1991). Способ получения сорбента для очист;-.и молока. - У сшвавт. з Борисовим В.П., 1лы'нпм Л.А., Романенком АЛО. i inui.

11. A.c. N 1669094 (1991). Способ очистки молока от радионуклидов. -' У сшвавт. з Борисовим В.П., 1лынпм Л,А., Л|хтарьовим I.A. i iinn.

12. A.c. N I67S274 (1991). Способ производства мягкою сыра. - У cnibaBT. з Затирка А.Ф., Степах 1.1., Парац A.M. i imu.

13. A.c. N 172S996 (1991). Устройство для фильтрации жидких пищевых продуктов. - У сшвавт. з Степах 1.1., Затирка А.Ф/, Конрнович П.Г. i imu.

14. A.c. N 143801 (1992). Способ профилактики радионуклидного поражения. - У сгивапт. зДудкшим М.С., Саглом B.I., Денисюком М.А.

15. A.c. N 1826190 (1992). Средство, снижающее накопление радионуклидов в организме - У сшвапт. з Лпенком В.А., Дерсвиго 1.Б., Ободович А.Н.

Мсгодичт ыатерьхзи:

1. Рскоменлацп " Принципы организации пмтлмпл ласстснпя, проживающего в зонах жесткою радиационного контроля. " Киев. -

1990. - 12 с. - У ствавт. з Цнприяном B.I., Лнистратенко T.I., Хмелевськнм 10. В. i ¡нш.

2. Методические рекомендации по эпидемиологическому изучению показателей, характеризующих здоровье населения, проживающего d условиях радиоактивного загрязнений местности. -Москва. - МЗ СССР. - 1991. - 43 с. - У ствавт. з Романсиком А.Ю., Бузуковим В.А,, Марценюком M.I.i ¡нш.

3. Профилактика и коррекция нарушений иммунного статуса при внешнем и внутреннем облучении: Метод, рекомендации / УНЦРМ. -Киев, 1993. - 18 с. - У ствавт. з Бебешком В.Г., Чумаком A.A., Базикою Д.А. i ¡нш.

4. Радиацнонно-гигиеннческая оценка • эффективности противорадионукяидных препаратов, пищевых добавок и продуктов: Метод, рекомендации. - Киев, 1994. - 12 с. - У ствавт. з Сагло P.I.

5. Мстодичш рекомендаци гю зниженню променевого навантаження населения, икс проживас на територ1ях з пшвищеними ршнями радюактивного забруднення внаелшок Чорнобильсько) катастроф«. Knie. - 1994. - 28 с. - У сшвавт. з Бардовим В.Г., Циприяном В.1., Мотузковим I.M. i ¡нш.

Abstract.

Korzun V.N.

Hygiene problem of the prophylaxys of internal exposure of a human organism during chronic intake of the radionuclides of caesium and strontium. Submitting thesis for a doctors degree on speciality 14.02.01. - hygiene, Ukrainian state medical university of the academician A Bogomolets, Kiev, 1995.

43 scientific works rind 15 copyright licenses which contain experimental, clinical and oil location investigations on working out means and methods for decreasing internal exposure as a result of alimentiry intake of the radionuclides caesium and strontium are defended. It was. determined thai feriiferrimim are the most effective blocator (and decorporant) during chronic intake of 137Cs into human organism. Pectines, food fibres are less effective. It is acceptable Under such conditions to increase intake of calcium salt, sodium or calcium alginates for strontium radionuclides. Phytines, pectines, food fibres can provide decreasing strontium assimilation no more than by 2040%. Potential blocators for r.Bsorbtion of radionuclides are Prussian blue, sodium and calcium. alginates, Iaminnria, pectines, food fibres which are included in optimum concentrations in the woikcd out rccipcs of the new foodstuffs. They do no! decrease their antiradionuclides' characteristics, do not make worse organoleptic and physico-chemical characteristics and do not influence the technology of preparing finished dishes. The elaborated method of clcnniiin "P milk from radionuclides of caesium permits to lower ten times the concentration of this isotope in a product.

Key woids: internal irradiation, caesium, strontium, prussian blue, alginate, food fibres, cleaning up milk and mushrooms.

Гигиеническая проблема профилактики внутреннего облучения организма при хроническом алиментарном поступлении радионуклидов цезия и стронция. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена, Украинский государственный медицинский университет им. акад. А.А. Богомольца, Киев, 1995 г. '

Защищается 43 научных работай 15 авторских свидетельств, которые содержат экспериментальные, клинические и натурные исследования по разработке средств и ссособов снижения внутреннего облучения при алиментарном поступлении радионуклидов цезия и стронция. Установлено, что при хроническом поступлении в организм человека цезия-137 наиболее эффективным блокатором (и. декорпорантом) являются соли железисто-синеродистой кислоты. Пектины, пищевые волокла менее эффективны. Для радионуклидов с-тронция в этих условиях приемлемы повышенные дозы (1,5-2 раза против нормы) солей кальция, ольгинат натрия или кальция. Фитины, пектины, пищевые волокна могут обеспечить снижение усвоения стронция не более чем на 20-40 %. Потенциальные Слркаторы всасывания радионуклидов -берлинская лазурь, альгинаты натрия и кальция, морская капуста, -пектины, пищевые волокна, включенные в оптимальных концентрациях в разработанные рецептуры новых пнщегмх продуктов, не снижают своих противорационуклидных. свойств, не ухудшают органолсптических, физико-химических свойств и не влияют на технологию изготовления готовых блюд. Разработанный метод очистки молока от радионуклидов цезил позволяет в 10 раз снизить концентрацию изотопа в продукте.

Ключош слова: внутршне опромшення, цезш, строншй, берлжськз лазур, альгшатн, пектинн, харчов1 волокна, дезактивашя молока, гриб1в.

Пошукувач Корзун В.Н.

¡кфопмлгг.ом^'-!, 1335" Заказ Гираж ->00