Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Анатомия печени человека в системе топографичеких координат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ^РКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

і ,997

На правах рукопису ГОРЯЇНОВА Галина Вячеславівна

АНАТОМІЯ ПЕЧІНКИ ЛЮДИНИ В СИСТЕМІ ТОПОГРАФІЧНИХ КООРДИНАТ

14.03.01 - Нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ХАРКІВ-1997

Дисертацією є рукохш

Робота виконана на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатом; (зав.каф. - акад. М.П. Бурих) Харківського державного медичного університет (ректор—акад. А.Я.Циганенко).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, дійсний член Міжна-

родної Академії Інтегративної Антропології БУРИХ МИХАЙЛО ПРОКОПОВИЧ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

ТОПОРОВ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ Харківський державний інститут удосконалення лікарів

доктор медичних наук, професор,

КОВАЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ Національний медичний університет ім.акад.О.О.Богомольця, м.Київ.

Провідна організація: Українська медична стоматологічна академія,м.Полтав;

Захист відбудеться ^'<2^.1997 року о Годині на засіданні спеціалізова ної вченої ради Д.02.38.03 Харківського державного медичного університет (310022, Харків, пр. Правди, 12)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського дер жав но г медичного університету (310022,Харків,пр.Леніна, 4).

Автореферат розіслано ^#/$11991 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради '

доктор медичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Системна анатомія набула величезний фактичним матеріал щодо опис\ егментарної будови печінки /А.В. Мсльников. 1924; С. Hjortsjo. 1951: "Couiuaiind. 1957; B.C. Шапкін. 1964. 1967. 1977, 1987: Г.С. Островсрхов. і.Ф.Забродська. 1965-1972 та ін./ стосовно анатомічних резекцій з контрольова-:им гемостазом. Впровадження у клінічну практику ультразвукової, комп'ютерні’ та ядерномагнітнорезонансної томофафії дає додаткові можливості для воєчасного виявлення захворювань органу та вирішення питань хірургічної ехніки /Б.В.Пеїровський. 1973; 0.0 Шллімов. 1975; Д.Н.Кривицькиіі,

І.А.Шуляренко, М.Г.Поляков, 1988; Г.І.Гальперін, С.Р.Караполян, 1988-1990; '.І.Веронський, 1987-1990/.

Разом з тим, трактовка > льтразвукових і комп'ютерних томофам печінки де не має толографоанатомічної основи і носить безсистемний описувальний ха-актер у зв'язку із складною картиною багатовимірних просторових заємовідносіш структурних елементів печінки, розміри і форма яких зазнає ізуальних змін залежно від площини зрізу. Це стає джерелом невпевненносгі у оведінці лікаря, ускладнює діагностичний процес та призводить до виникнення омилкових лікарських висновків /В.І.Богер, Г.І.Мордвов, 1988; Ф.І.Тодуа,

І.Д.Федоров, М.І.Кузін, 1991 та ін./. Розв’язання цієї проблеми може бути зв'я-

зане з використанням універсальної системи координат /М.П.Бурих, 1990/. Та ким чином, об'єктивно назріла необхідність у комплексному вивченні анатомі печінки на зрізах стосовно неінвазійних методів дослідження /УЗД, КТ, ЯМР томографії/, яке будується на топометрії та картографуванні.

МЕТА РОБОТИ

Вивчити анатомію печінки та її структурно-функціональних елементів у си стемі топографічних координат (на зрізах у взаємоперпендикулярних площинах' стосовно ультразвукової діагностики та ком'ютерної томографії.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ

1. Розробити комплексну методику топографії печінки із використанням топографоанатомічних зрізів.

2. Виконати спеціальні вимірювання печінки (лінійні розміри і об'єм органа) та визначити антропометричні показники живота (поперечині індекс живота та інші). Встановити зв'язки між ними.

3. Дати анатомічну оцінку існуючим математичним моделям об’єму печінки та її часток.

4. Розробити принципи картографування зрізів печінки стосовно комп'ютерної графічної реконструкції.

5. На основі отриманих даних перед'явити науково обгрунтовані математичні та геометричні моделі об'єму і форми печінки.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ

Вперше опрацьовано комплексну методику топографії печінки стосовно методів неінвазійного дослідження, яка складається з морфометрії, селективної ангіографії, волюмометрії, топографоанатомічних зрізів, планіметрії, математичного моделювання, картографування та комп'ютерної графічної реконструкції. З'ясовано силу взаємозв'язку між антропометричними показниками та лінійними розмірами і об'ємом печінки людини. Проведено порівняльну оцінку існуючих методів визначення об'єму печінки: планіметричного, математичного, волюмометричного. Складено математичні моделі печінки, її часток, секторів і

егментів методом математичного аналізу. Розроблено та застосовано принципи дртографування печініаі. Виконано комп'ютерну графічну реконструкцію по-ерхні печінки.

ТЕОРЕТИЧНА ТА ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ РОБОТИ

1.Складено номограми прижиттєвого визначення об'єму печінки людини ля використання у хірургічній гспатології.

2.Опрацьовано обчислювальний спосіб якісного неінвазійного визначення 6'єму псчітаї для скршгінг-діапгастпкн, якші базується на виділенні комплексу юрфометричних показників, що мають найбільший вплив на величину об'єму ечініси. стосовно скринінг-діагностики.

3.Подано опис зрізів органу у системі топографічних координат, який візу-лізує доступи для ультразвукового дослідження.

4.Створена графічна комп'ютерна реконструкція поверхні печінки, що ба-упься на спеціальних засобах, відкриває можливість прижиттєвого аналіз) озмірів. форми та об'єму органа з мстою планування хірургічного втручання ля досліджуваного хворого.

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. Анатомічною основою трактовки ультразвукових, комп'ютерно-омографічних га ядерномагнітнорезонансних томограм є знання анатомії зрізів ечінки у системі топографічних координат.

2.Сгрукіурііо-функціональііі елементи печінки (частки, сектори, сегменти) ізуалізуються на комп'ютерних томограмах in vitro при застосувашгі селектив-ої ангіографії.

3.Картографування печінки може здійснюватися за умов стандартизації оми'ютернотомографічних зрізів із найбільшим градієнтом об'єму та наступною і екстраполяцією на площину міжхребцевої щілини.

ПУБЛІКАЦІЇ

За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 друковани праць: у матеріалах міжнародних з'їздів-2, профільних журналах та збірниках-4 матеріалах науково-практичних конференцій - 2.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ

Основні положення дисертаційної роботи повідомлено на XVI конгресі ана томів (Польща, 1993), міжнародних конференціях з проблем досліджень ана томії людини у Марбургу (Німеччина, 1994), Полтаві (Україна, 1994), Санкт Петербурзі (Росія, 1994).

Різні фрагменти дослідження склали основу повідомлень на респу бліканській науково-практичній конференції (Івано-Франківськ, 1994) та респу бліканській учбово-методичній конференції з проблем медичної та фармацев тичної освіти на Україні (Харків, 1995). Матеріали дослідження заслухано та об говорено на спільному засіданні кафедр анатомії людини, оперативної хірургії' т, топографічної анатомії, загальної хірургії Харківського державного медичногі університету (Харків, 1996).

РІВЕНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВИХ РОЗРОБОК

Результати дослідження оформлено у вигляді друкованих праць, двох ра ціоналізаторських пропозицій і трьох методичних вказівок для лікарів та сту денгів. Клінічне використання методичних вказівок підтверджено актами пр< впровадження у відді ленні хірургічної гепатології медико-санітарної частини №! м.Харкова.

Матеріали та результати дослідження використовуються в учбовому про цесі на кафедрах оперативної хірургії та топографічної анатомії Національноп медичного університету ім. академіка 0.0. Богомольця (Київ), Вінницького дер жавного медичного університету, Тернопільського та Кримського медични; інститутів. Дніпропетровської державної медичної академії', Одеського держав ного медичного університету і кафедрі анатомії Дніпропетровської державно медичної академії.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ.

Матеріали дисертаційного дослідження викладено на 163 сторінках маши-юпису. структурно робота складається із вступу, огляду літератури, розділу, що :арактеризує матеріал та методи дослідження, розділу опису отриманих результатів, їх обговорення (9 розділів), висновків та додатку. Покажчик літератури гісттгть 151 джерело, в тому числі 100 вітппнятпіх та 51 зарубіжіпіх публікацій, ’обота ілюстрована 59 малюнками. ЗО фотографіями. 23 таблицями.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА

Пошукувачем самостійно проведено експертно-публікаційний аналіз проблеми, зібрано первинний матеріал, опрацьовано та застосовано комплексну ме-одику топографи печінки, проведено аналіз результатів дослідження, на основі ких одержано оригінальні методики картографування та скрині нт-діагностики іб'єму печінки. В процесі виконання дослідження внесено дві раціоналізаторські гропозиції (№5. №6 від 15.07.95).

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом даного дослідження стали 57 трупів людей, загиблих внаслідок іещасних вітадків га померлих віл захворювань, не пов'язаних із патологіао епато-біліарної системи, осіб обох статей і зрілого віку. Набір матеріалу проворно на базі прозектури обласної клінічної лікарні м. Харкова та Харківського 'бласного судово-медичного моргу7.

Для вирішення поставлених у роботі завдань було використано комплекс іетодів дослідження (табл. 1).

Статистична обробка морфомстричних даних проводилась прикладними ірограмами IMSL (USA. 1986) на ЕОМ IBM PC/AT 486 /140-SV. Несіог/. і ек-товий матеріал виконаний редактором "CHIWRITER", малюнки та графіка HARVARD GRAPHICS".

Таблиця;

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методика комплексної топографії Кількість Чоловіча Жіноча

печінки матеріалу стать стать

1. Антропометричні виміри живота 57 39 18

2. Топометрія печінки в універсальній

системі координат 57 39 18

3. Органометрія печінки 57 39 18

4. Волюмометрія печінки 57 39 18

5. Визначення об’єму печінки за допо-

могою математичної формули 57 39 18

6. Селективна ангіографія структурно-функціональних елементів печінки: -часток 20

-секторів 17 39 18

-сегментів 20

7. Виготовлення топографічних зрізів печінки:

- анатомічні зрізи 399 39 18

- ультразвукові сканограми 36 4 2

- комп'ютерні томограми

in vivo (пацієнти) 38 3 1

in vitro (препарати) 24 2 2

8. Планіметрична морфометрія: - анатомічних зрізів з ін'єкованими долями 140

- рентгенограм анатомічних зрізів з 39 18

ін’єкованими секторами та сегмен-

тами 259

9. Математичне моделювання об'єму

печінки, її часток та сегментів 57 39 18

10 Картографування комп'ютерних то-

мограм печінки 4 3 1

11. Графічна (комп’ютерна) ре-

конструкція поверхні печінки 4 3 1

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Проведено вивчення везичіши антропометричних показників та їх середніх їнамень: показник с^аіШа сояіапші коливався у межах 22,0-39,0 см, а його середнє значення становило 31.0±4,3 ем. показник сіі.чіапйа .<фіпапіт коливався \ межах 25.0-13.0 см. при середньому значенні 27,8±0,7 см, величини епігастраль-кого кута : 80-120 ірадлсів, а його середнє значення — 91 ±2.1 градус. Окружність грудної клітки коливалась у межах 71,0-98,0 см, середнє значення становило 86,7±2,0 см. Показник поперечного індексу жітвота знаходився у ме-•ках значень Я8.0- 138,0. а йою середня величина - 113,2±3,94.

Гіперстенічний брахіоморфний тип форми живота зафіксовано у 65% (37 обстежених. 31 чоловічої та 6 жіночої статі); астенічний доліхоморфний тип (юрми живота - 35% (8 чоловічої та 12 жіночої статі). Тобто, сукупність обсте-кених характеризувалася перевагою гіперстенічного брахіоморфного типу фор-.іи живота.

За результатами топометрії печінки трупів з використанням системи топо-■рафоашпомічних координат з'ясовано, що більша частина (права частка + 1/3 пвої частки) печінки (у 75% обстежених) розташована праворуч під переднього ;ерединного меридіану (М„)

Передній серединний меридіан на 43 препаратах (75%) проекційно відображається на 1-3 см ліворуч від серповидної зв'язки на середину лівої частки ючінки.

Права частка печінки мас координати М- -Мм від правого заднього до пра-іого передньою медіального меридіанів. Ліва частка печінки визначається у ко-ірдинатах Мі, -Мі від правого переднього до лівого переднього медіальних ме-іидіанів. Правий передній медіальний меридіан (М;і) проекціііно відображаєть-я на місце фіксації серповидної зв’язки до діафраг.мальної поверхні печінки. Іравий передній латеральний меридіан (Мю) відображається на 1,0 см праворуч іожа жовчного міхура, правий задній латеральний меридіан (М8) - на середину іравого заднього кута печінки.

Лінійні розміри печінки визначалися на ізольованих органах (39 препаратів іечінки чоловіків та 18-жінок). Достовірної різниці між лінійними розмірами

печінки у чоловіків та жінок не виявлено (Р>0,05). Лінійні розміри печінки прі гіперстенічному брахіоморфному типі форми живота становлять: довжина 25,0±0,3 см, ширина - І7,6±0,34 см, висота - 8,46±0,35см, а для астенічноп доліхоморфного типу ці лінійні розміри відповідно становлять: 23,2±0,59 см 16,3±0,4 см, 8,5±0,8 см.

Статистично певна розбіжність з'ясована при порівняльному вивченні ши рокої (по ширині, Р<0,05) та довгастої форм печінки (по довжині, Р<0,05). Три кутна форма печінки не аналізувалася через відсутність необхідної кількості ма теріалу.

При вивченні об'єму печінки трьома способами (волюмометричним, математичним, планіметричним) певно частіше (при всіх способах Р<0,05) печініе великого об'єму зустрічалася серед чоловіків, ніж у осіб жіночої статі.

Межі коливання показника об'єму печінки при математичному способі ста новдять 800-3200 см3, а медіанне значення розподілу Ме=2000 см3, із 57 ізольованих органів 20 печінок мали об'єм більше 2000 см3. Варіація одержаних показників об'єму печінки при використанні планіметричного способу становилг 716-1457 см3, Ме=1050 см3, а орган великого об'єму - у 31 випадку. Величині

показників об'єму печінки при волюмометричному визначенні знаходилися \

З з

межах 772-1664 см , Ме-1150 см , а кількість органів великого об'єму’ - 20.

У дослідженні з'ясовано вплив антропометричних показників (окружнісп грудної клітки, величини епігастрального кута, поперечного індексу живота, (Шіаіиіа созіагшп, сІІ5іапІіа єріпагшп), лінійних розмірів печінки та статі на показник об'єму печінки залежно від способу його визначення. Для кожного із способів визначення об'єму печінки одержано чотирьохфакторні комплекси показників, маючих найбільший вплив на величину об'єму печінки.

Проведений порівняльний кількісний аналіз об'ємів, одержаних для одного органу різними способами, дозволив змоделювати достовірні математичні залежності між способами визначення об'ємів та одержати коефіцієнти "перерахунку" результатів одного способу в інший. Базуючись на стандартизації вимірювань та на наявності стійкої залежності між розходженням результатів трьох методів визначення об'єму печінки, одержано нелінійні коефіцієнти, за до-

по йогою яких і відтворено номограми загального об'єму печінки залежно від способу його вимірювання.

Концепція динамічного моделювання загального об'єм}’ печінки залежно Від об'ємів її кінцевих аруктурно-функцюнальних елементів обгрунтована анатомічно та верифікована результатами волюмометрії, селективної ангіографії та планіметричної морфометрії. Проведений інформаційно-ентрошйний аналіз до->воліш і ясувати функціональні взаємозв'язки між об'ємом частки, сектора, сегмента і загальним об'ємом печінки та відобразити ці залежності у вигляді математичних моделей взаємозв'язку (поліпоми третього ступеня).

Об єм лівої частки становить 54±5,0% загального об'єму печінки (707,1 см-5 при загальному об'ємі 1184 см’), тобто ліва доля - найбільший структурно-функці опальний елемент печінки. Разом з цим слід відзначити, що між об'ємом лівої частки та загальним об'ємом печінки існує з'ясована у проведеному дослідженні нелінійна залежність, яку відображено (разом із функцією залежності ) на малюнку ].

Об єм правої частки печінки становить 46.0±10% від загального її об'єму Імпацшне моделювання (малюнок 2) візуалізує практично лінійну залежність між загальним об’ємом печінки та об'ємом її правої частки.

Мал.1 Графік взаємозалежності загального об'єму печінки та об'єму лівої

частки.

700 900 1100 1300 1450 Мал.2.

Графік взаємозалежності загального об'єму печінки та об'єму правої частки.

В цілому, імітаційні математичні моделі та їх графічні аналоги (малюю

з .

1,2) підтверджують, що при загальних об'ємах печінки до 1150 см (медіані значення об'єму для волюмометричного способу) питома вага об'ємів часток сталою, а при більших загальних об'ємах печінки зростає питома вага об'єл правої частки. Тобто, можна вважати з'ясованим, що збільшення об'єму печію реалізується більш прогресивним наростанням правої частки.

Об'єм правого парамедіанного сектора становить 24±3,2% загальної

з

об'єму печінки. Так, при загальному об’ємі печінки до 1150 см об'єм сектор лінійно залежний та становить 300-320 см3, а при більших загальних об’єме печінки відмічено прогресивне збільшення об'єму правого парамедіанного сеі тора; і вже при загальному об'ємі печінки 1600 см3 - об'єм цього секто]: збільшується майже у два рази.

Об'єм правого латерального сектора - досить стабільний, станови] 22,0±2,8% загального об'єму печінки, ці об'єми - лінійнозалежні.

Базуючись на результатах морфометричного дослідження та імітаційної моделювання, виявлено існуючу між загальним об'ємом печінки та об'ємам

часток і секторів залежність, яку для практичного використання подано у вигляді номограми (табл.2).

Таблиця 2.

НОМОГРАМА НАЛЕЖНИХ ОБ'ЄМІВ ЧАСТОК ПЕЧІНКИ (см3).

Загальний об'єм печінки Об’єм лівої ДОЛІ Об'єм правої ДОЛІ

700 435,20 272,30

750 468,45 300,62

800 500,20 328,80

850 530,45 356,82

900 559,20 384,70

950 586,45 412,42

1000 612,20 440,00

1050 636,45 467,42

1100 659,20 494,70

1150 680,45 521,82

1200 700,20 548,80

1250 718,45 575,62

1300 735,20 602,30

1350 750,45 628,82

1400 764,20 655,20

1450 776,45 681,42

1500 787,20 707,50

1550 796,45 733,42

1600 804,20 759,20

1650 810,45 784,82

1700 815,20 810,30

10.0 16.5 23

Мал.З Координатне відображення контуру зрізу та його комп’ютернотомографічний вигляд (фото зріза 83).

Враховуючи вимоги географічної картографії та результати дослідження З комп'ютерних томограм пацієнтів Харківської обласної клінічної лікарні, нам розроблено принципи координатного відображення і картографування органа.

- 1 5 -

З метою картографування печінки проведено:

1. Стандартизацію об'єкту моделювання за розподілом градієнту об'єму в оордішаті Z (висота печінки). Як підтвердив додатковий градієнтний аналіз б'єму печінки, незалежно від загального контуру органа та його об'єму існує ітко визначена перевага об'єму П-ІІІ зрізів.

2. Стереометричну екстраполяцію площини ПІ зрізу на рівень хребцевої [ілшш Т1іх - ТІїхі.

3. Скелетотопічну фіксацію початку координат до взаємоиерпендикулярних лощин: до вертикальної, яка містить геометричні центри тіл хребців; до горп-онтальної, яка проходить через щілину між Т1іх - ТІїхі (малюнок 3).

Таким чином, взаємоперпендикулярні площини утворюють багатовимірну фьохвимірну) систему приватних морфометричних координат, яку стандарти-зваяо за розподілом градієнту об'єму.

У відповідності із сформульованими принципами картографування та ко-рдинатної фіксації печінки до приватної системи топографоанатомічних коор-инат проведено комп'ютерне реконструктивне моделювання поверхні печінки за ільїп як 900 координатами, одержаними з томографічних зрізів (малюнок 4).

Ультразвукове сканування в сагітальній площині по передньому середин-ому меридіану (М0) візуалізує судинно-секреторні ніжки другого та третього :гментів (С^, С0 печінки.

Ультразвукове сканування по правому передньому медіальному меридіану VII,) візуалізує ліву портальну щілину.

Ультразвукове сканування по правому передньому латеральному меридіану VI] о) візуалізує жовчний міхур, праву портальну щілину та судинно-секреторні тементи п'ятого та шостого сегментів (С5,С6).

Ультразвукове сканування по правому задньому латеральному меридіан) «1,) візуалізує судшию-секреториі елементи правого латерального та правого ірамедіанного секторів печінки.

Мал. 4 Комп’ютерна графічна реконструкція поверхні печінки за томо-графічішми зрізами; вид знизу (Х-ширина, У-глибина, Х-висога печінки).

- 1 7 -ВИСНОВКИ.

1. Печінка на горизонтальних зрізах розташована від правого заднього >іедіального (М-) до лівого переднього медіального (М,) меридіанів, шо чайбільш інформативно визначається на рівні Т1і.х, де зрізам печінки властивий іайбільший градієтгт об'єму.

2. Найбільш поширеним (65%) конституційним типом ({юрми живота \ осіб )бох статей є гілсрстснічний брахіоморфний тіш (П1Ж>100). При широкій формі течінки' довжина - 23.2+0.4 см. ширина - 18.0 +0,5 см, висота - 9.(Ш).3 см: при іовгастій формі печінки: довжина - 25,0±0,3 см, ширина - 16,0±0,2 см . висоїа ->,0+0,2см. Показник висоти печінки не є інформативною ознакою форми печін-си, а її лінійні розміри не детерміновані статтю.

3. Найбільш достовірним способом визначення об'єму печінки є волюмометрія: загальний об'єм печінки - 1150±175 см3, лівої частки - 54,0±5%, правої іастки - 46,0+10%. правого парамедіанного сектора - 24,0+3,2%, правого латерального сектора - 22,0+2.8%. У випадках, коли загальний об'єм печінки пере-іищує середнє значення, питома вага об'єму лівої частки зменшується, а правої -ростає.

4. На об'єм органа має вплив комплекс антропометричних показників і іінійних розмірів, перше рангове місце серед яких займає висота печінки. По-лзник "висота печінки" при асоційованому збільшеній правого парамедіанного ектора свідчить про клінічне проявлення збільшення об'єму органа, що має фактичне значення в скринінг-діагностиці.

5. Права частка печінки знаходиться у координатах від правого заднього іедіального до правого переднього медіального меридіанів (М7-Ми). Ліва іастка печінки визначається у координатах: від правого переднього до лівого пе-«дньоіо медіальних меридіанів (Мц-М|).

6. Топографічні меридіани є зовнішніми орієнтирами для доступів ехо-рафічного дослідження печінки, а саме:

6.1. Передній серединний меридіан (Мо) проектується на середину лівої астки печінки; ультразвукове дослідження у сагітальній площині вздовж ме-идіану візуалізує судинно-секреторні елементи другого та третього сегментів С2 та С3);

6.2. Правий передній медіальний меридіан (Міі) проектується на місц фіксації серповидної зв'язки до діафрагмальної поверхні печінки; скануванн вздовж цього меридіану візуалізує ліву портальну щілину;

6.3. Правий передній латеральний меридіан (Мю) просктуєься на 1см пра воруч від ложа жовчного міхура; сканування візуалізує жовчний міхур, прав портальну щілину та судинно-секреторні елементи п'ятого та шостого сегменті (С5 та Се);

6.4. Правий задній латеральний меридіан (Mg) проектується на середин правого заднього куга печінки, а сканування вздовж меридіану візуалізує судин но-секреторні елементи правого латерального і правого парамедіанного секторів

7. Картографування печінки може бути виконано за умов координатно фіксації горизонтальних зрізів до взаємно перпендикулярних площин: верти кальної площини, проведену через геометричні центри тіл хребців, і горизон тальної площини, що проходить через щілину між десятим та одинадцятим груд ними хребцями.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Селективна ангіографія частин та сегментів печінки стосовно до морфо метрії // Макромікроскопічна анатомія нервової системи на етапах онтогенез; -Харків. - 1993. С.37-40.

2. Анатомия печени в системе топографоанатомических координат приме нительно к ультразвуковым и компьютернотомографическим исследованиям / Медицинская экология, гигиена производственной и окружающей Среды -Харьков-1994. С. 135-137.

3. Новый подход к изучению строения тела человека: геотопографическиі или истинно топографический подход // Морфология (Архив анатомии, гистоло гии и эмбриолопш).-Санкт-Петербург.-Гиппократ.-1993.-Т. 105,N9-10.-С.5і (соавторы: Бурых М.П., Зинченко В.Д., Михалин М. А. и др.).

4. True topographic approach the stady of some organs // XVI Congress of the polish anatomical society: Proceeding. -Poland. - 1993. -p.14. ( With: Buryhh M. Zinchenko V., Michalin M. and others).

- 1 9 -

5. Геотопографический подход к изучению тела человека. Ультразвуковая ■юрфомстрия почек и печени //Індивідуальна анатомічна мінливість органів, :истем. тканин людини і її значення для практики: Матеріали міжнародної нау-:ової конференції присвяченої 80-річ‘по з дня народження професора Т.В. Золо-арьової. - Полтава - 1994. - С.37 - 38 (співавтори: Бурих М.П., Зінченко В.Д.. Ліхалін М.О. та інші).

6. Определение объема печени и объема се структурно-функциональных лементов применительно к анатомическим резекциям с контролируемым гемогазом //Reeiник проблем биологии н медицины. - 1997. - №5. - С.94-98.

7. A geotopograpliic approach to the study of certain organs //89 Versaimnlung ler Anatomischen Gesellschaft.-Marburg. Gustav Fisclier Verlag Yena Stuttgart-■Jew-York.-1994.-P. 293.( With :Bnryhh М., Chernov A.)

8. Новий геотопографічно інтегрований підхід до вивчення будови тіла лю-

;ини відповідно до ультразвукового, комп'ютернотомографічного та ядерно-іагнітнорезонансного екануваїтя // Актуальні проблеми підготовки медичних та юрмацептичних кадрів в Україні: Тези донов. -Харків -1995 -С.59

співавт.:М.П.Бурих, В.Д.Зінченко. М.О.Мі.чалін).

АННОТАЦИЯ

Горяйнова Г.В. Анатомии печени человека в снсіеме топографиче-ких координат. Рукопись.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицин-кнх наук по специальности 14,03.01 - Анатомия человека. Харьковский госу-арственный медицинский университет. Харьков, 1997.

Защищается диссертационная работа, содержащая результаты исследования натомии печеіга в системе топографоанатомических координат. Материалом сследования послужили 57 трупов лиц обоего пола, зрелого возраста, погибших ли умерших от причин, не связанных с патологией гепатобиллиарной системы. Методика исследования включала антропометрию, топометрию печени в уни-ерсалыюй системе координат, селективную ангиографию печени, планиметри-ескую морфометрию ее долей и сегментов, волюмометрию печени, ультразву-овую и компьютерную томографию, картографирование, математическое моде-

лирование, компьютерную графическую реконструкцгао поверхности печени, результате проведенного иследования разработана комплексная методика тот графии печени, установлена сила влияния ряда антропометрических показателе на объём печени и их диагностическая ценность. Изучено также влияние пол< вых и конституциональных особенностей. Проведена сравнительная оценка о ществующих способов определения объёма печени (математического, плаш метрического и волюмометрического). Впервые разработаны принципы карте графирования печени; созданы математические модели объёма целого органа его структурно-функциональных элементов; выполнена графическая компьютер пая реконструкция поверхности печени. Предложены к внедрению в хирурп ческую практику номограммы объёмов долей и секторов печени примешггельн к органосохраняющим операциям.

SUMMARY

Gorainova G.V. Anatomy of the liver in the system topographi coordinates. Manuscript. The thesis for competition of the degree of Candidate с Medical Sciences on the speciality 14.03.01 Normal Anatomy. Kharkov Stal Medical University, Kharkov, 1996.

The results of studying the liver anatomy in the system of topologic; coordinates are presented in this research work.

The experimental material for this investigation were 57 livers of adult peopl either killed in accidents or those the death of whom was not resulted from live diseases. The methods of the investigation included: geotopographical technigu (marking meridians on liver surfaces), antropometry of the cadaver (measuring chc: circumference, epigastral angle, distancio costarum, distancio spinarum), selectiv angiography, planimetric morphometiy of liver lobes and segments, liver volumetri analysis, ultrasonic and computer tomography, live cartography, mathematics modeling of liver volume, lobes and segments.coinputer reconstructing of live surface. In the rezult of this study it has been:

- pioneered the method of liver topometry;

- established the effect of a number of antropomctric indices (chest ircumference, epigastral angle, distancio costanuu, distancio spinaruin), on liver ohmic and their diagnostic significance:

-investigated the effect of sexuai and constitutional peculiarities on liver

ohmie;

-performed a comparative assessment of the existing methods of determining ver volume (mathematical, planimctric. volumetric);

-pioneered the principles of liver cartography;

-constructed mathematical models of volmn of liver and its lobes;

-pioneered computer graphical reconstructing of liver surface.

The investigations performed have made it possible to offer the nomograms of ver lobe and segment volumes for introduction into surgical practice in the cases of :gan preserving operations.

Ключові слова: анатомія печінки. топографічна анатомія.