Автореферат и диссертация по фармакологии (15.00.01) на тему:Разработка составов, технологии и исследование косметических средств с фенольным гидрофильным препаратом прополиса

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Б ОД УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ

’"•і 11. -11 * <->

На правах рукопису ЧЕРНЕНКО ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ

РОЗРОБКА СКЛАДІВ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ З ФЕНОЛЬНИМ ГІДРОФІЛЬНИМ ПРЕПАРАТОМ

ПРОПОЛІСУ

Спеціальність 15.00.01 — технологія ліків

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Харків — 1996

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана на кафедрі аптечної технології ліків Української фармацевтичної академії (м. Харків).

Науковий керівник:

— заслужений діяч науки і техніки України, доктор фармацевтичних наук, академік АНТК України ТИХОНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ.

Офіційні опоненти:

— доктор фармацевтичних наук ТИМОФЄЄВ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ;

— доктор фармацевтичних наук, професор БАШУРА ОЛЕКСАНДР ГЕННАДІЙОВИЧ.

Провідна організація: Запорізький мрдичний університет.

при Українській фармацевтичній академії за адресою: 310002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м. Харків, вул. Блюхера,4).

Захист дисертації відбудеться

о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д02.16 02

Автореферат розісланий „

1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фармацевтичних нау

професор

ДМИТРІЄВСЬКИЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

' АКТУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ ТА ДОСЛІДЖЕНІСТЬ ТЕМАТИКИ. Одним із основних завдань сучасної косметології є профілактика патологічних та вікових змін шкіри. У зв’язку з цим дослідження, спрямовані на розробку нових складів ефективних косметичних засобів, Що використовуються з цією метою, своєчасні та актуальні.

Все більш широке засговування як сировинних джерел у технології косметичних засобів знаходять біологічно активні речовини природного й синтетичного походження.

У наш час у косметології помітно зросло використання продуктів бджільництва. Для них характерні м’якість дії та відсутність побічних явищ. Багаторічний досвід використання прополісу підіверджує ефективність цього продукту не тільки як лікувального, але й як косметичного засобу з універсальною дісю. Прополіс нормалізує обмінні процеси, секрецію жирових залоз, перешкоджає передчасному старінню шкірн, тонізує її, поліпшує колір та еластичність.

Проте технологічні особливості прополісу-сирцю створюють певні труднощі прн здійсненні промислового виробництва косметичних препаратів. Перспективним у цьому напрямку є фенольний гідрофільний препарат прополісу (реєстр. № 94/270/1, наказ МОЗ України № 270 від 07.10.94 р.), що мас протизапальну, антимікробну дії й містить комплекс речовин, шо сприятливо впливають на шкіру.

Вітчизняною косметичною промисловістю випускається понад І 00 найменувань косметичні« препаратів. Разом з тим їх асортимент не задовольняє зростаючу потребу населення.

МЕТА Й ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ. Метою наших досліджень стала розробка науково обгрунтованих складів та технологій лосьйону й крему на основі фенольного гідрофільного препарату прополісу для застосування їх як профілактичних косметичних засобів.

Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

— вивчити літературні дані про застосування продуктів бджільництва в косметичній практиці;

— теоретично та експериментально обгрунтувати склад, технологію лосьйону та крему з фенольним гідрофільним препаратом прополісу (ФГПП);

— вивчити фізико-хімічні, реологічні властивості та провести біо-фармацевтичні дослідження розроблених препаратів;

— вивчити стабільність препаратів у процесі зберігання;

— вивчити антимікробну активність та загальнотоксичну дію даних косметичних засобів;

— розробити лабораторні регламенти виробництва на лосьйон та крем з ФГПП і випробувати їх в умовах заводу;

— розробити нормативно-технічну документацію на косметичні препарати з ФГПП.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ ТА НАУКОВА НОВИЗНА. На підставі вивчення фізико-хімічних, технологічних та реологічних властивостей знайдено науково-методичний підхід до розробки складів та технологій косметичних препаратів у формі лосьйону Гі крему.

' Вивчено фізико-хімічні властивості розроблених препаратів, стабільність у процесі зберігання, біологічну активність та нешкідливість.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ. Теоретично та експериментально обгрунтовані склади та технологія лосьйону й крему гідратуючого з ФГПП дня сухої й нормальної шкіри обличчя, призначених для профілактики запальних процесів та вікових змін шкіри.

Розроблено лабораторні регламенти виробництва косметичного крему та лосьйону з ФГПП.

Розроблено та узгоджено в МОЗ України НТД на крем і лосьйон з ФГПП (Висновок санітарно-гігієнічної експертизи НТД № 5.02.28/251 від 26.03.96 р.).

Фрагменти роботи впроваджені в навчальний та виробничий про* цесн ряду вузівка організація України.

' АПРОБАЦІЯ РОБОТИ ТА ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Основні фрагменти дисертаційної роботи викладені та обговорені на засіданні Харківського відділення Українського фармацевтичного товариства (19921994), Науково-практичній конференції “Лікарські засоби України, синтез, наукові дослідження, виробництво, реалізація” (Харків, 1992), І конгресі світової федерації Українських фармацевтичних товариств (Львів, 1994), міжкафедральній технологічній конференції (квітень, 1994), міжнародній науково-практичній Конференції “Современные аспекты создания, исследования и апробации лекарственных средств” (Харків, 1995).

ЗВ’ЯЗОК ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРОБЛЕМНИМ ПЛАНОМ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАУК. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР УкрФА (№ держреестрації 01.9.10.002383) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

ПУБЛІКАЦІЇ. За темою дисертаційної роботи опубліковано б робіт, у тому числі 3 статті.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація викладена на 119 сторінках машинопису і складається.зі вступу, огляду літератури, 3 розділів експериментальних досліджень, висновків, списку літератури, додатку.

Робота ілюстрована 23 таблицями та 12 малюнками. Бібліографія включає 145 джерел літератури, з яких — 58 іноземних.

ОБ’ЄКТИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. В процесі отримання профілактичних кремів нами була використана біологічно активна субстанція природного походження — фенольний гідрофільний препарат прополісу (ФГПП), а також допоміжні речовини, шо широко застосовуються в косметичній та фармацевтичній практиці.

Прн вивченні властивостей кремів, що розробляються, вшсористо-вували загальноприйняті методи органолептичних, технологічних, фізи-ко-хімічних, мікробіологічних і біологі'-.тх досл'тжень, які дозволяють

5 •

об’єктивно оцінювати їх якість на основі отриманих, статистично оброблені« результатів.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ПОЛЯГАЄ:

— в розробці оптимальних складів та технології лосьйону й крему з фенольним гідрофільним препаратом прополісу;

— проведенні фізико-хімічних, реологічних, біофармацевтичних та мікробіологічних досліджень;

— вивченні стабільності розроблених косметичних препаратів у процесі зберігання.

(( РОЗРОБКА СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЇ Й ФІЗИКО-ХІМІЧШ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОСЬЙОНУ З ФГПП

З мстою розробки лосьйону для шкіри з очищуючою, пом’якшуючою і протизапальною діао нами як активна добавка використовувався фенольний гідрофільний препарат прополісу. Для пом’якшення шкіри до складу лосьйону вводили гліцерин, як консервуючу речовину використовували спирт. Для вибору оптимального складу нами було

складено 5 прописів компонентів (табл. І).

• Таблиця І

Прописи лосьйонів

№ п/п Назва компонентів Номер складу, %

1 2 3 4 5

і. Гліцерин 5,0 10,0 15,0 20,0 10,0

2. Спирт . 10,0 15,0 20,0 25,0 25,0

3. ФГПП . 0,5 1,0 1.0 1,5 0,5

4. Віддушка 0,1 0,1 0,1 0,1 0.1

5. Вода до 100 до 100 до 100 до 100 до 100

Для встановлення оптимальної дози ФГПП нами були вивчені залежності значень рН і питомої електропровідності від концентрації його розчинів. Результати досліджень показали, що питома електропровідність

6

розчинів зі збільшенням концентрації ФГПП підвищується, а водні розчини мають кисле середовище, причому кислотність зростає прямо пропорційно концентрації препарату (мал. І), що сприяє проявленню небажаних ефектів при використанні в косметології. Тому при розробці складу лосьйону з ФГПП ми враховували вищевказаний фактор, а також експериментальні дані по розрахунку критичної концентрації міііе-лбутворення ФГПП у водних розчинах, яка склала 0,4-0,6%. рН

Мал. 1. Залежність рН розчинів від концентрації ФГПП:

1 — експериментальна;

2 — теоретична

С, %

0,3 0,6 0,9

,2 1,5 1,8 2,1

У табл. 2 представлені фізико-хімічні властивості одержаних скла-

діз лосьйону з ФГПП. За органолептичними властивостями і значенням

рН найбільш прийнятним є пропис № 5.

. Таблиця 2

Фізико-хімічні властивості різних складів лосьйону з ФГПП

Назва Склади лосьйонів

показників 1 2 3 4 5

Зовнішній вигляд Прозора рідина світло-жовтого кольору Теж Теж Прозора рідина жовтого кольору Прозора рідина світло-жовтого кольору

РН 4,95±0,05 4,85±0,05 4,90±0,05 4,75±0,05 5,5±0,05

В’язкість відн. 37,0±0,1 37,2±0,2 37,5±0,1 38,5±0,3 37,4±0,2

Кількісний вміст фенольних сполук, % 0,30±0,01 0,75±0,05 0,74*0,02 1,05±0,02 0,35±0,02

З метою вивчення впливу допоміжній речовин на якісний склад фенольних сполук ФГПП у рідкому дисперсному середовищі нами було проведене хроматографічне дослідження лосьйону (склад № 5). Отримані результати показали, що якісний склад ФГПП при наявності даної композиції допоміжних речовин не змінюється. Підтвердженням ЦЬОГО с результати досліджень антимікробної активності (табл. 3). .

Таблиця З

Антимікробна активність лосьйону з ФГПП

Досліджувані зразки Діаметр зони затримки росту мікроорганізмів, мм

Si, aureus St.py- rogenes Б. coli Kl. pneumoniae Ps. aeruginosa Вас. subtilis Cand. albicans

Лосьйон із ФГПП 20 19 21 15 14 18 0

0,5 % водний розчин ФГПП 19 20 20 15 14 18 0

Таким чином, за допомогою, фізико-хімічних та мікробіологічних дослідженнь нами обрано оптимальний склад лосьйону з ФГПП для жирної запаленої шкіри обличчя (табл. 1, склад № 5).'

Технологічна схема виробництва лосьйону з ФГПП представлена на мал. 2.

Для вивчення впливу умов зберігання на якість лосьйону його витримували при різних температурних режимах (+20±2°С та +5±2°С), і через кожні 6 місяців зразки лосьйонів підлягали всебічному фізико-хімічному дослідженню з метою встановлення строків придатності.

Результати визначення pH, в’язкості, питомої електропровідності, поверхневого натягу, а також визначення вмісту фенольних сполук та огранолептичні показники представлені в табл. 4! У процесі зберігання вони залишалися стабільними для всіх досліджуваних зразків лосьйону, на протязі двох років при зберіганні у звичайних умовах.

8

ДР.І. Проведення допоміжних робіт

ДР.І.І. Підготовка персоналу

ДР.І.2. Санітарна підготовка приміщення та обладнання

ТП.2.І. Відважування компонентів

ТП.2.2. Зміщування і розчинення компонентів

ТП.2.3. Фільтрація лосьйону

ТП.3.1. Підготовка -

склотари

ТПЗ.З.

Оформлення

ТП.2. Отримання лосьйону Втрати

Кт,Кх механічні

ТП.3.2. Розлив ** ТП.З. Фасуваннята оформ-

лосьйону Кх.Км лення

Втрати І

На склад

Мал. 2. Технологічна схема отримання лосьону з ФГПП.

Результати дослідження стабільності лосьйону з ФГПП в процесі зберігання

Найменування Строки зберігання в місяцях

показників +5-(+10)°С +20-{+22)°С

поч. 6 12 18 24 ЗО поч. 6 12 18 24 ЗО

Зовнішній вигляд . . Прозора рідина світло-жовтого кольору • Прозора рідина світло-жовтого -кольору

РН ' 5,50± 5,45± 5,45± 5,50+ 5,50± 5,45± 5,50± 5,50± 5,40± 5,45+ 5,40+ 5,45+

0,05 0,05 0,05 • 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05

В’язкість 37,5± 37,4± 37,2± 37,3± 37,5± 37,6± 37,5± 37,б± 37,4± 37,2± 37,5+ 37,4±

0,1 0,1 0,2 0,1 0,2 0,1 0,3 0,2 . 0,1 0,2 ■ 0,3 0,3

Поверхневий натяг, сг, 21,91± 21,90± 21,92± 21,87± 21,91+ 21,89+ 21,91± 21,93± 21,89+ 21,90+ 21,88+ 21,92±

10'3 Н/м • • 0,10 0,11 0,09 0,12 0,08 0,09 0,10 0,15 0,09 0,12 0,08 0,13

Питома слектпровіднісгь, П,12± 11,09+ 11,10+ 11,13± 11,11+ 11,09+ 11,12+ ¡1,10+ 11,09± 11,11+ 11,13± 11,12+

ае, Ом1 • м1 • 105 0,03 0,01 0,04 0,02 0,03 0,02 0,01 0,03 0,04 0,01 0,02 0,03

Кількісний вміст 0,35± 0,32± 0,30± 0,34± 0,35± 0,34± 0,35+ 0,35± 0,32± 0,30± 0,32± 0,34+

фенольних сполук, % 0,02 0,01 0,04 0,03 0,01 0,02 0,02 0,04 0,04 0,05 0,04 0,01

РОЗРОБКА СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЇ Й ФІЗИКО-ХІМІЧНІ

0 ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕМУ З ФГПП.

З метою виявлення найбільш раціонального складу основ при розробці крему з ФГПП нами були використані основні положення теорії регулювання й визначення структурно-механічних властивостей м’яких лікарських форм.

Як складові частини основ були обрані рослинні олії у поєднанні з гліцерином, водою очищеною й добавками, які сприяли одержанню основ. Підбір концентрацій допоміжних речовин здійснено на основі літературних дати і результатів проведених експериментальних досліджень. ' •

Склад основ для кремів наведено у табл. 5. Основи готували за загальноприйнятою методикою приготування дисперсних систем типу емульсій.

З метою перевірки основ на розшарування 20-25 г основи центрифугували при 3000 об/хв протягом 20 хвилин. При візуальному спостереженні виявилось, що основи 1-5, 11 виявляли. деяку тенден-

цію до розшарування. Композиції ж із добавлянням воску емульсійного

і МГД виявились стабільними і зберігали гомогенність.

Для об’єктивної оцінки якості визначали такі величини: структурно-механічні,’ реологічні (пластичну в’язкість, дотичну напругу зсуву, тиксотропію), вивільнення діючі« речовин, pH, фізичну і хімічну стабільність.

Результати досліджень pH водних витяжок основ (табл. 6) показали, що відносна стабільність досліджуваних основ (за винятком 1-Ю) не залежить від температурного фактора, бо при їх зберіганні (+20±2°С) величина pH практично не змінюється. Високі кислотні й перекисні числа, що відображають інтенсивність окислювальних процесів, виключали можливість використання основ для приготування кремів.

Склад основ для кремів

№ п/п , ' Компоненти основ, %

Гідро гені-зат-сон. олії ' Ла- нолін без- вод- ний Олія пер- сико- ва Вода очи- щена Емуль гатор Т-2 Сор- бітан олеат Віск жов- тий Віск емуль- сійний Твін- 80 Олія вазе- ліно- ва мгд Кис- лота стеа- рино- ва Глі- це- рин Натрію тетра- борат ос- 20

1. 70 10 4 15 1

2. 50 40 5 5

3. ЗО '40 20 10

4. 80 19 1

5. 85 11 4

6. 2 . ЗО 56 1 4 4 3

7. . 2 10 66 1 16 5

8. 2 15 65 1 10 1 5 1

9. 4 6 78 1 .2 2 5 1,5

10. 3 6 74 0,6 6 6 6

11. 5 4 70 0,6 3 1 15 1

12. 5 4 71 0,6 2 2 5 9 1,5

13. 6 45 ЗО 6 5 3 2 3

14. 5 35 42 5 5 2,5 3

15. 3 42 37 7 1 2 ■ 0,5 3 1 3

16. 4 ЗО 47 11 1,5 1,5 0,5 4 10 1,5

17. 3 34 38 13,4 1 1 0,6 3 3 3

Величина рН водної витяжки основ залежно від строків, зберігання при (+20±2°С)

№ pH водної витяжки

п/п Строки зберігання, МІСЯЦІВ

початкова 3 6 9 12

1. 6,35 5,75 5,25 5,20 4,25

2. 6,60 6,20 5,85 5,15 4,20

3. 6,80 7,05 7,15 7,10 4,95

4. 6,45 6,45 6,40 6,65 4,60

5. 6,50 6,40 6,50 6,65 4,55

6. 4,75 4,80 4,20 3,95 3,90

7. 4,80 4,84 4,90 4,05 4,05

8. 4,85 4,55 4,40 3,90 3,85

9. 4,90 4,50 4,05 3,90 3,80

10. 4,80 4,75 4,70 4,55 . 4,00

II. 3,95 3,95 4,00 4,05 . 4,05

12. 4,90 4,95 4,90 4,90 4,90

13. 4,10 4,15 4,20 4,30 4,30 .

14. 4,25 4,32 4,40 4,35 4,35

15. 4,15 4,20 4,15 4,20 4,20

16. 4,30 4,35 4,48 4,45 . 4,40

17. 4,45 4,40 4,50 4,55 4,55

Результати вивчених реологічних властивостей основ №№ 12. 13, 14, 15, 16, 17 і вплив ФГПП на структурно-механічні параметри основ наведені в табл. 7. Для кремів характерне більше зниження пластичної міцності після перемішування, ніж для основ. Зі збільшенням вмісту рослинних олій і жовтого воску і зменшенням кількості МГД спо-стєрігасться ріст пластичної міцності основ і кремів.

Гранична напруга зсуву основ і кремів

№ основи Гранична напруга зсуву, Па

Основи Креми із вмістом 0,5% ФГПП Креми із вмістом 1% ФГПП

до руйнування після руйнування до руйнування після руйнування до руйнування після руйнування

12 І85,3±2,0 98,2±1,4 253,7±0,7 70,6±0,9 120,2±1,6 60,4±0,б

13 - 380,2±1,5 294,4±0,5 640,6±2,2 204,2±0,5 593,5±1,8 . 197,5±1,6

14 '371,5±0,6 290,8±1,1 635,8±1,4 ' 202,9±0,6 589,7*2,1 194,6±0,9

15 365,0±1,2 28б,7±0,7 • 629,4±0,8 200,5±1,5 525,3±0,9 '192,8x1,8

16 170,0±0,9 99,5±1,5 289,8±0,8 75,6±1,2 135,9±1,4 75,2±0,5

17 375,1±0,5 292,4±0,8 638,2±0,6 214,2±0,9 • 591,7±1,4 І96,3±1,1

Примітка; п = 5.

Введення до складу основ емульсійних ВОСКІВ ПрИЗВОШГГЬ до зменшення пластичної міцності, а збільшення кількості води й гліцерину — до розріджування основ, що і позначається на зниженні їх дотичної нагіругн.

Введення ФГПГІ до основи призводить до підвищення пластичної міцності незруннованих структур. Проте після руйнування структури дотична напруга зсуву кремів зменшусгься в більшій мірі, ніж у основ.

Креми на основах № ІЗ, 14, 15, 17 та самі основи до і після руйнування їх структури мають високу пластичну міцність, що викликає певні незручності при їх використанні.

Найбільш прийнятними для практичного застосування с креми па основах 12 і 16. Вони мають початкову дотичну напругу зсуву,

яка не перевищус 250 Па, що свідчить про їх м’яку і ніжну консистенцію, яка дозволяє легко, рівним шаром наносити їх на шкіру.

Вимірювання напруги зсуву н ефективної в’язкості кремів, що містять 1% ФГПП показали, що дотична на прута зсуву кремів підвищується при збільшенні швидкості деформації, а ефективна в’язкість різко знігжусгься при збільшенні напруги зсуву, що свідчить про наявність структури в кремах. Реограми течії (мал. 3) показують, що для руйнування структури кремів необхідно прикласти значну напругу.

Вг-Сі'1

150

120

' 90

60

2 Б

Мал. 4. Реограми кремів з ФГПП

1 — на основі № 12;

2 — на основі № 16

АБ — реологічний оптимум

А 2

8 10 Тг • 102 Па

Для кривих характерне рівномірне збільшення швидкості деформації прн збільшенні напруги зсуву, а далі реограма переходить у пряму, що свідчить про повне руйнування структури. По мірі зростання пластичної міцності кремів криві плину переміщуються вправо, тобто в область більш високих значень напруги зсуву. В період знижуючої напруги в’язкість досліджуваних систем поступово відновлюється. Це свідчить про наявність пластично-в’язких і тиксотропних властивостей у кремах.

Утворення на реограмах плину “петель Гістерезиса” також свідчить про тиксотропність систем, що вивчаються (мал. 4).

З метою визначення критичної концентрації структуроутворення п основах.№№ 12 і 16 ми застосували метод динамічного насичення дисперсної системи природним препаратом у межах 0,1-1,5% вмісту з урахуванням результатів фармакологічного дослідження.

Проведеними дослідженнями встановлено, що критична концентрація структуроутворення ФІТІП складає для основ № 12 — 0,9-1,0%, №16 — 1,1-1,2%, що було враховано нами в подальших дослідженнях.

З метою дослідження швидкості її повноти вивільнення ФІТІП -> основ №№ 12 і 16 нами були приготовані креми із вмістом ФГПП 1%. Ступінь дифузії ФГ'ІІП з кремів визначали за діаметром забарвленої

зони, яка утворюється при взаємодії фенольних сполук з розчином хлориду заліза окисного, що був введений в агаровий гель.

З даних таблиці 8 видно, що найбільш повно вивільнення ФГТІП відбувається з основи № 12. Враховуючи цей факт, а також економічність основи Мо 12 у співвідношенні жирових речовин, вона була обрана нами для подальших досліджень. '

Таблиця 8

Дифузія ФГПП з кремів

Диаметр забарвленої зони, мм Креми із вмістом 1 % ФГПП

на основі № 12 на основі № 16

через І годину 13,5+0,5 10,010,1

2 години І4,5±0,4 11,5±0.5

3 години 15,6+0,5 12,5±0,3

4 години 17,810,1 13,1±0.1

5 годин 18,9±0,2 14,210,5

6 годин 19,510,5 14,510,5

24 години . 20,5±0,5 14,810,2

Оцінюючи результати мікробної забрудненості косметичних кремів, зокрема концентрації ФГПГ1, строків зберігання, було встановлено, що використання ФГПІ1 в концентраціях 0,5 та 1% без консерванту не забезпечус припустиму мікробну забрудненість, що й виявилось після зберігання зразків протягом 12 місяців. Оптимальним с склад крему ч вмістом 1% ФГПП та 0,1% консерванта ніпагіну на основі № 12.

Для придания приемного запаху і кольору до складу крему введено віддушку в кількості 0,2 г і барвник руберозум у кількості 1,6 г.

На основі проведених експериментальних досліджень розроблено технологічний процес виробництва кремів з ФГПП, який передбачае певний порядок і температурний режим введення інгредіснтів.

Технологічна схема одержання і постадійнин контроль кремів з ФГПП наведені на мал. 5.

ГП.2.1.

Приготування олійної фази

ТІ1.2.2

Приготування водної фази

ГИ.2.3. Емульгування >*■

ТП.2.4. "Визрівання”

ДР.1. Проведення допоміжних робіт

ДР.І.І. Підготовка персоналу

Г

ДР.1.2. Санітарна підготовка приміщення та обладнання

'

ТП.2. Кт.Кх Одержання кремів

УМО.З. Кх, Км Фасування, пакування, маркірування кремів

Готова П;

Втрати

механічні

Втрата

Рис. 8. Технологічна схема виробництва кремів з ФГТІП

На підставі відпрацьованої технології розроблено лаборагорнь.і регламент виробництва крему косметичного з ФГПГІ і апробований в умояах заводу.

З метою стандартизації крему із ФГПП нами було проведено його всебічне фізико-хімічне дослідження: колоїдна стійкість, термо-

стабільність, вміст вільного та зв’язаного лугу, кислотне число, вміст вологи й летких речовин, дотична напруга зсуву, масові долі гліцерину й суми фенольних сполук.

Результати фїзико-хімічних досліджень кремів представлені в табл. 9.

Таблиця 9

Фізико-хімічні властивості крему з ФГПП .

№ п/п Фізико-хімічні показники Значення показників

І Водневий показник, рН 4,8010,03

2 Тип емульсії О/В

3 Колоїдна стійкість стійкий

4 Т ермостабільність стійкий

5 Вмісг вільного і зв’язаного лугу, % 0,7610,10

6 Кислотне число 19,4610,12

7 Вміст вологи й летких речовин, % 68,2110,20

8 Дотична напруга зсуву. Па 60,510,8

9 Масова доля гліцерину, % 8,8610,25

10 Масова доля суми фенольних сполук, % 0,8510,05

Одержані результати були враховані при складанні технічних вимог до крему з ФГПП.

, Стабільність крему з ФГПП вивчали в процесі зберігання у заданому температурному режимі (20±2°С) в банках з полістиролу і поліетилену.

. Результати досліджень (табл. 10) свідчать про те, що органолептичні та фізнко-хімічні характеристики крему в банках з полістиролу практично не змінились і відповідають вимогам проекту ТУ.

Аналіз результатів вивчення стабільності крему в банках з поліетилену (табл. II) показує невідповідність найважливіших органолептичних і фізико-хімічних показників крему вимогам ТУ 2010936-04. Зокрема,

про зниження якості крему при зберіганні свідчить зміна кольору та

19

консистенції, зниження pH та ін. Результати досліджень по кількісному визначенню суми фенольних сполук у кремі в процесі зберігання в банках з полістиролу й поліетилену показують, що кількісний склад фенольних сполук у процесі зберігання крему в банках з полістиролу змінюється незначно, що не знижує якість кремів.

Таблиця 10

Стабільність крему в процесі зберігання (20±2°С) в банках з полістиролу за ТУ 10-04-16-88

Показники Строки зберігання

свіжопри- готований 3 місяці 6 місяців 9 місяців 12 місяців

Зовнішній випид Відповідає Відповідає Відповідає Відповідає Відповідає

Колір Н «1 м м «•

Запах U - <« к

Колоїдна стабільність Стабільний Стабільн. Стабільн. Стабільн. Стабільн.

Г ермостабільність <1 44 «4 ■ ___ «< м

Вміст вільного і зв'язаного лугу,% 0,70 0,70 0,68 >0,71 , 0,70

Вміст вологи і летких речовин, % 68,70 68,68 68,62 68,62 68,60

Масова доля гліцерину 8,84 8,85 8,84 8,86 8,83

pH • 4,90 4,92 . 4,88 4,86 • 4,88

Кислотне число 1936 19,40 . 19,42 19,48 19,46

Вміст суми фенольних сполук, % 0,8810,03 0,92±0,03 0,9010,03 0,8810,04 0,8610,06

При зберіганні кремів у банках з поліетилену спостерігалась тенденція до зниження вмісту суми фенольних сполук. Наприкінці строку придатності вміст суми фенольних сполук зменшувався до 0,65%, що не

20

відповідає вимогам ТУ 2010936-04. Таким чином, на основі результатів проведених досліджень крему із ФГПП у процесі його зберігання здійснено експериментальний вибір первинної упаковки та доведено стабільність протягом строку придатності косметичних кремів (І рік) у заданому температурному режимі (20±2°С).

, • Таблиця II

Стабільність крему в процесі зберігання (20±2°С) в банках

з поліетилену за ТУ 18-16-351-80

Показники Строки зберігання

свіжопри- готований 3 місяці 6 місяців 9 місяців 12 місяців

Зовнішній вигляд Відповідає Відповідає Відповідає Відповідає Не віші.

Колір ' (і «і 44 И Не відп.

Запах “ «4 44 .. • Відповідає

Колоїдна стабільність Стабільний Стабільн. Стабільн. Стабільн. Стабільн.

Термостабільність «4 * 44 «4 «і и

Вміст вільного і зв’язаного лугу,% 0,63 0,68 0,66 0,64 0,60

Вміст волога і летких речовин, % 68,38 68,38 68,40 68,36 68,35

Масова доля гліцерину 8,90 8,86 8,88 8,90 8,90

РН 4,90 4,88 4,88 4,78 3,90

Кислотне число 18,92 18,80 18,86 18,78 23,96

Вміст суми фенольних сполук, % 0,8210,04 0,8010,02 0,7610,02 0,6810,02 0,6410,02

Експериментальна оцінка біологічних властивостей крему з ФГПП показала його нешкідливість та виражену специфічну місцеву дію (гідратуючу, тонізуючу, протизапальну).

висновки

1. Вивчено й узагальнено дані літератури про використання продуктів бджільництва в косметичній практиці.

2. Теоретично обгрунтовано й експеримеїгтально розвинуто можливість використання біологічно активної субстанції прополісу — фенольного гідрофільного препарату прополісу (ФГПП) у промисловому виробництві профілактичних косметичних засобів (лосьйону й крему).

3. На підставі фізнко-хімічннх, мікробіологічних, біофармацевтич-ннх, технологічних і біологічних досліджень розроблено склад крему і лосьйону. Визначено оптимальну концентрацію ФГПП — 1% у кремі,

0.5% у лосьйоні.

4. Розроблено технологію крему й лосьйону з ФГПП, яка передбачає визначений температурний режим і порядок введення інгредієнтів, у тому числі ФГПП, в олійну й водну фази, а також оптимальні режими перемішування та динаміки охолодження.

5. Проведено фізико-хімічні й реологічні дослідження розроблених

косметичних засобів. Встановлено, що креми мають стабільні тиксо-

* > .

тронні властивості й оптимальні реологічні параметри. Лосьйон з ФГПП мас рН, близьку до реакції шкіри.

6. Експериментально доведено стабільність крему й лосьйону з ФГПП протягом строку придатності косметичних засобів (1 рік) у заданому температурному режимі (20±2°С). За результатами досліджень розроблені рекомендації щодо підбору первинної упаковки.

7. Проведені біологічні дослідження кремів і лосьйону із ФГПП виявили біологічну нешкідливість, що підтверджено результатами вивчення алергізуючої й місцевоподразнюючої дій, гострої та хронічної токсичності.

8. Розроблено й апробовано в умовах заводу лабораторні регламенти виробництва'лосьйону н крему з ФГПП (акт від 6.02.96 р.).

9. Розроблена та узгоджена МОЗ України нормативно-технічна

документація на крем гідратуючий і лосьйон із ФГПП (ТУ 2010936-04, висновок санітарно-гігієнічної експертизи НТД № 5.02.28/251 від 26.03.96 р.). •

10. Фрагменти роботи впроваджено в навчальний та виробничий процеси ряду вузів та організацій країни.

Тема дисертації відображена в публікаціях: ’

1. Состояние разработок в области создания и внедрения в произ* воство препаратов на основе прополиса / А.И.Тнхонов, 'Г.ГЛрных, Т.Н.Будникова, В.П.Черненко // Новости медицины и фармации. — 1994. — №№ 5-6. — С. 63-67.

2. Застосування квіткового пилку в медичній практиці / О.М.Котеико, С.ВАндрссва, В.П.Черненко, В.О.Соболсва, Л.І.Каракуця // Вісник фармації. — 1993. — №№ 1-2. — С. 166-170.

3. Перспективы применения цветочной пыльцы в косметологии / А.И.Ти-

хонов, А.М.Котенко, С.ВАндреева, ВА.Соболева, А.В.Каренина, В.П.Черненко II Тез докл.научн.-практ.конф. “Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация”, Харьков, 1992. — С.47. .

4. Косметичний крем на основі препарату прополісу I О Л .Тихонов, ОДАвдонін, О.ЄБогуцька, ОА.Сударкіна, В.П.Черненко // Тез .до гі.

1 конгресу світової федерації Українських фарм. товариств. — Львів, 27-29 травня 1994. — С. 109-110.

5. Косметичний крем . на основі препарату прополісу / 0.1 .Тихонов, Т.ГЛрних, ОДАвдонін, О.Є.Богуцька, І.Ю.Постольник, В.П.Черненко // Сб.научн.ст.междун.научно-практасонф. “Современные аспекты создания, исследования и апробации лекарственных средств”. — Харьков. — 1995.— С. 163.

6. Проблема создания твердых лекарственных средств на основе фенольного гидрофильного препарата прополиса / А.И.Тихонов, Т.Н.Буд-никова, Т.Г-Ярных, В.НЛевковский, В.П.Черненко//Тездокл. научно-

23

практ.конф. “Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация", —Харьков.— 1992. — С. 46.

1 * ‘

Черненко В.П. “Разработка составов, технологии и исследование косметических средств с фенольным гидрофильным препаратом прополиса”.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности — 15.00.01. — технология лекарств: Украинская фармацевтическая академия, г. Харьков, 1996 г. Защищается рукопись.

Впервые теоретически и экспериментально обоснованы составы и технология лосьона и крема с фенольным гидрофильным препаратом прополиса для жирной кожи лица, предназначенных для профилактики воспалительных процессов и возрастных изменений кожи.

Изучены физико-химические свойства разработанных препаратов, стабильность в процессе хранения, биологическая активность и безвредность.

Chernenko V.P. "Ingredients research, technology and study of cosmetics with phenolic hydrophylic preparation of propolis”..

■ І .

Dissertation for the scientific degree of Master'of Pharmaceutical Sciences on speciality — 15.00.01 — Technology of Drugs; Ukrainian Academy of Pharmacy, Kharkov, 1996. The manuscript is presented.

For the first time the ingredients and technology of lotions and creams with phenolic hydrophylic preparation of propolis for fat and dry face skin administered for prevention of inflammatory processes and aged skin changes have been theoretically and experimentally ascertained.

Physico-chemical properties of the preparations obtained, their storage stability, biological activity and harmlessness have been studied.

Ключові слова: фенольний гідрофільний препарат прополісу, косметичні засоби, крем, лосьйон.