Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.04) на тему:Влияние микотоксинов на резистентность цыплят и средства ее коррекции

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

р1" 5 ОД На правах рукопису

і / :-Юі1 ШГН

РУДЕНКО Олена Петрівна

ВПЛИВ МІКОТОКСИНІВ НА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ КУРЧАТ ТА ЗАСОБИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ

16.00.04 - ветеринарна фармакологія і токсикологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків - 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі патоморфології та клінічної біохімії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Провідна організація: Сумський сільськогосподарський інститут, Мінсільгосппрод України, м. Суми.

Захист дисертації відбудеться « 1996 р. о «...» годині на

засіданні Спеціалізованої вченої Ради Д 02.32.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 310023, Харків-23, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної. медицини УААН ( 310023, м.Харків, вул. Пушкінська, 83 ).

Автореферат розісланий «Ш> року

Н.В.КЛЕНІНА

В.В.РУХЛЯДА доктор ветеринарних наук В.Д.ШУЛЯК

Вчений секретар Спеціалізованої вченоЫРади, / доктор ветеринарних наук / А/^ К.Є.Конаржевський.

Актуальність і ступінь дослідженості теми дисертації.

Підвищення продуктивності тварин тісно пов'язане із станом годівлі. При цьому велике значення має не тільки забезпечення кормами в достатній кількості, але і поліпшення їх поживної цінності та санітарної якості.

Одним із факторів, який обумовлює зниження якості кормів, є розмноження в них мікроскопічних грибів і накопичення мікотоксинів, що викликає мікотоксикози у тварин ( Мандрик П.І., 1986, Рухляда В.В., 1991, Котик А.М., 1992, Zust J., Vengust A. et al.,1989,Vesonder Ronald,Haliburton John et al.,1991.Pande Neeta,Saxena J. et al., 1991 ).

Мікотоксикози сільськогосподарських тварин в останні роки набули широкого розповсюдження як в Україні, так і в інших державах ( Курманов І.А., 1984, Тутельян В.А., Кравченко Л.В., 1985,Harvey R.B.,Phillips T.D.,Fleteher O.J., 1986,Moreno M.M., Pro M.J., Olivares A., 1988, Gareis M. Bauer J., 1989, Kielstein P.,

1989, Tubbs R.C., Dekich M.A., 1989, Singh S, 1989 ).

Плісеневі гриби, які уражують корма, викликають у птахів отруєння різного ступеня. Одночасно мікотоксини виступають як антиметаболічні фактори, що погіршують засвоєння організмом поживних речовин ( Крупін В.В., Крюков B.C., Басова С.В., 1989, Doerr J.A., 1988, Turek В., Barta I., Petr T. et al., 1991, Branton S.L., Deaton J.W., Hagler W.M., 1992 ).

Відомо, що під впливом різних токсичних речовин, які надходять до організму тварин, відбувається порушення захис-но-прйстосувальних і компенсаторних механізмів природної резистентності. Ця особливість характерна і для токсинів грибів Aspergillus fumigatus, Fusarium sporotrichiella, Fusarium

graminearum та ін. У зв'язку з цим вивчення стану природної резистентності організму під впливом мікотоксинів і пошуки шляхів її підвищення при мікотоксикозах є дуже актуальним.

Разом з тим, у вітчизняній мікотоксикології майже не вивчено стан природної стійкості та імунітету при мікотоксикозах, недостатньо розроблені удосконалені методи профілактики та лікування імунодефіцитів. Вивчення характеру дії мікотоксинів на резистентність організму та формування специфічного імунітету у птахів, розробка схеми корекції імунних систем при мікотоксикозах є необхідною умовою для успішної профілактики даних захворювань у птиці та підвищення продуктивності птахівництва ( Беспалов В.А., 1977, Коливанова Г.Е., 1986, Красніков Г.А., Котик А.М., Антонов B.C., 1994 ).

Мета роботи. Робота проводилася з метою вивчення дії мікотоксинів на природну резистентність курчат у динаміці залежно від віку, розробки засобів стимуляції загальної резистентності та корекції специфічного імунітету у курчат, які зазнали впливу мікотоксинів.

Завдання досліджень.

1. Вивчити вплив Т-2 токсину, культури гриба A.flavus, яка містить афлатоксин В1, та культури гриба F.graminearum, в якій є аурофузарин, дезоксиніваленол і зеараленон, на природну резистентність курчат.

2. Визначити характер дії ряду стимуляторів ( комплексного металоглобулінового препарату у поєднанні з тривітом, «лісового бальзаму » та БАВ-2 ) на неспецифічну резистентність курчат.

3. Вивчити дію цих стимуляторів на неспецифічну резистентність курчат при надходженні до їх організму токсинів культури гриба F.graminearum.

4. Вивчити можливість використання імуномодуляторів

з

( метилурацилу, ліпополісахариду і зеранолу ) для корекції імунітету при вакцинації курчат проти ньюкаслської хвороби на фоні надходження до організму токсинів культури гриба Р^гатіпеагиш.

Теоретична та практична цінність дослідження та його наукова новизна. Проведено комплексне дослідження впливу мікотоксинів на біохімічні показники природної резистентності курчат у динаміці при тривалому їх згодовуванні та на поствак-цинальний імунітет при ньюкаслській хворобі. Встановлено імуносупресивну дію Т-2 токсину і токсинів культур грибів Аііауш та Е^гатіпеагит, що проявляється у зниженні вмісту загального білка, гамма-глобулінової фракції, О та М класів імуноглобулінів. Новим є встановлення факту зниження кількості альбуміну в сироватці крові, що свідчить про пригнічуючу дію токсинів на білоксинтезуючу функцію печінки. Показано особливості впливу мікотоксинів на вуглеводний та ліпідний обміни: Т-2 токсин збільшує вміст глікогену в печінці, а токсини культури гриба Г^гашіпеагиш знижують його рівень у курчат 60-денного віку; токсин культури гриба Аііауш викликає підвищення вмісту загальних ліпідів, що вказує на порушення механізму їх транспорту з печінки. Відмічено блокуючий вплив токсинів культури гриба Е^гашіпеагиш на активність мікросомальних ферментних систем, про що свідчить зниження лужної фосфатази в сироватці крові та глікогену в печінці. Встановлено негативний вплив мікотоксинів на обмін вітамінів: Т-2 токсин різко зменшував вміст вітаміну С - на 74 %, вітаміну А - на 38 %, вітаміну Е - на 50 %; токсин культури гриба Аііауш знижував рівень вітаміну А - на 78 %, вітаміну Е - на 55 %; токсини культури гриба Г.дгашіпеагиш зменшували концентрацію вітаміну А - на 78 %, вітаміну Е - на 80 %.

Вивчена дія комплексного металоглобулінового препарату, який у поєднанні з тривітом здатний відновлювати порушені мікотоксинами функції організму, стимулювати природну резистентність і особливо обмін білків та вітамінів, та запропоновано застосувати його у птахівництві.

Встановлено факт негативного впливу мікотоксинів на утворення специфічних антитіл при вакцинації проти ньюкаслської хвороби та на біохімічні показники крові. Запропоновано застосовувати метилурацил і ліпополісахарид для стимуляції імунітету та корекції імуносупресивних станів організму курчат, викликаних дією токсинів гриба Г.дгашіпеагиш.

Практична цінність роботи полягає в тому, що в ній запропоновані засоби стимуляції ( комплексний металоглобуліновий препарат, метилурацил та ліпополісахарид) організму та імуно-корекції при мікотоксикозах курчат, а також при вакцинації проти ньюкаслської хвороби.

Одержані результати досліджень використані при складанні « Методичних рекомендацій по діагностиці, профілактиці та лікуванню мікотоксикозів сільськогосподарських тварин та птиці », Харків, 1991 р.

Рівень реалізації та впровадження результатів досліджень.

Дане дослідження є фрагментом роботи планового завдання 02.04 « Вивчити особливості формування специфічного імунітету та загальної резистентності у тварин під впливом екологічно несприятливих факторів зовнішнього середовища; розробити засоби корекції та стимуляції імунних систем, дати оцінку дії лікувальних та профілактичних препаратів нового покоління » програми фундаментальних досліджень Української академії аграрних наук.

На підставі імунохімічних та гістохімічних досліджень,

виконаних у відділі патоморфології та клінічної біохімії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, розроблено НТД та проект настанови по застосуванню препарату « Ванастибол-2 », який включає метилурацил, що стимулює вакцинальний процес у птиці.

Апробація та публікація результатів наукових досліджень.

Основні положення роботи доповідались та обговорювались на засіданнях і звітних сесіях Вченої Ради ІЕКВМ у 1989 - 1994 рр.; Всесоюзному симпозіумі «Биохимия сельскохозяйственных животных и продовольственная программа »(Київ, 1989 р.); Республіканській науково-практичній конференції «Ветеринарная медицина:экономические, социальные и экологические проблемы»( Харків, 1990 р.); Республіканській конференції «Проблеми ветеринарної медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств» (Харків, 1992 р.); Республіканській конференції «Біотехнологія ветеринарних препаратів»( Харків, 1993 р.).

За матеріалами дисертації опубліковано десять наукових робіт.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, заключної частини і додатку. Бібліографічний список складається із 283 джерел, із них 146 іноземних. Робота викладена на 159 сторінках машинописного тексту, містить 37 таблиць і ілюстрована 16 рисунками.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Особистий внесок дисертанта полягає у самостійному виконанні всього обсягу експериментальних робіт, проведенні біохімічних та імунохімічних досліджень, за винятком визначення напруженя специфічного

імунітету після імунізації курчат проти ньюкаслської хвороби ( спільно із співробітниками лабораторії вивчення хвороб птиці ІЕКВМ ( зав. лабораторією член-кореспондент У А АН, доктор ветеринарних наук, професор Герман В.В.)); визначення доз мікотоксинів і згодовування птиці комбікормів, з внесеними культурами грибів-продуцентів токсинів проводилось в Інституті птахівництва УААН спільно з доктором ветеринарних наук Котиком А.М. та кандидатом біологічних наук Труфановою В.О..

Результати проведених досліджень дозволили винести на захист такі положення:

1. Результати досліджень про особливості формування природної резистентності курчат при надходженні до організму: Т-2 токсину, культури гриба Ailavus з афлатоксином В1, культури гриба F.graminearum, продуценту аурофузарину, дезоксиніваленолу та зеараленону.

2. Дані про стимулюючу та нормалізуючу дію комплексного металоглобулінового препарату у поєднанні з тривітом на резистентність курчат, яка пригнічена мікотоксинами.

3. Результати досліджень про характер впливу імуномодуляторів: метилурацилу, ліпополісахариду та зерано-лу на формування специфічного імунітету проти ньюкаслської хвороби на фоні дії токсинів гриба F.graminearum.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріали і методи досліджень

Робота виконана у 1989 - 1994 pp. у відділі патоморфології і клінічної біохімії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН. Дослідження проводили на курчатах порід полтавська глиниста та білий леггорн, які були придбані у дослідному господарстві « Борки » Інституту птахівництва

Української академії аграрних наук. Курчат, розділених за принципом аналогів, годували згідно із загальноприйнятими нормами ( Норми МСГ СРСР, 1983 ) з необхідними домішками вітамінів та мікроелементів. Всього в дослідах було 1 000 голів курчат і проведено 20 000 біохімічних досліджень. У дослідах використовували: Т-2 токсин ( у дозі 10 мг/кг корму), культуру гриба Аііауш ( із розрахунку афлатоксину В1 3,7 мг/кг корму ) та культуру гриба Е^гатіпеагит, у кількості 8% по відношенню до маси корму, де містилось: аурофузарину 80 мг/кг, дезоксиніваленолу - 3,2 мг/кг, зеараленону - 50 мг/кг корму.

Біохімічні дослідження при вивченні впливу мікотоксинів на формування природної резистентності курчат проводили в динаміці: в 17, ЗО та 60-денному віці після 10, 23 і 53 днів згодовування.

Перша група курчат отримувала токсини з 7 - до 60-денного віку, друга - з ЗО- до 60-денного віку ( дослідження проводили після ЗО днів задавання токсинів ). При виконанні роботи визначали: вміст загального білка у сироватці крові за допомогою біуретової реакції, білкових фракцій - електрофорезом на папері, кількість імуноглобулінів класів О та М - за Манчіні ( 1965 ), титри гетерофільних аглютинінів - в реакції Пауля -Буннеля ( 1968 ), активність лізоциму - турбідіметричним методом за Перрі ( 1970 ), активність лужної фосфатази за методом Боданського ( 1969 ), концентрацію аскорбінової кислоти колориметричним методом із застосуванням фенольного реагенту Фоліна ( 1982 ). Циркулюючі імунні комплекси досліджували спектрофотометричним методом, напруженість специфічного імунітету - в реакції затримки гемаглютинації. У печінці визначали вміст вітаміну А за методом Дев'ятніна

( 1954 ), вітаміну Е - методом тонкошарової хроматографії на силуфолових платівках, глікогену - за методом Кемпа ( 1956 ), загальних ліпідів - за методом Криницького ( 1981 ).

При визначенні дії стимуляторів застосовували: « лісовий бальзам » ( хвойний екстракт ), що має багато вітамінів і чинить бактерицидну дію; комплексний металоглобуліновий препарат ( КМГ ) у поєднанні з тривітом, який являє собою імуноглобулін сироватки крові з включеними до його структури металами мікроелементами ( розроблений у лабораторії біохімії ІЕКВМ ) та БАВ-2 ( масло базиліка євгенольного ) - ефірна олія рослинного походження, яка позитивно впливає на неспецифічну резистентність організму тварин.

« Лісовий бальзам » та комплексний металоглобуліновий препарат у поєднанні з тривітом застосовували аерозольно за допомогою САГ-1 при робочому тиску 3,5-4,0 атм у дозі 2 мл на 1 м3 приміщення та експозиції 30-40 хвилин. Дослідження проводили в динаміці через 1, 5 та 10 діб.

БАВ-2 також застосовували аерозольно двічі з інтервалом у одну добу у дозі 50 мг на .1 м3 приміщення при експозиції 30-40 хвилин. Біохімічні дослідження проводили через

1, 8 та 14 діб.

Комплексний металоглобуліновий препарат у поєднанні з тривітом вводили внутрішньом'язово у дозі 0,5 мл на курча тричі з інтервалом у одну добу. Мінімальна тривалість згодовування токсинів культури гриба Р^гатіпеагит становила - 20, а максимальна - ЗО днів, починаючи з 7-денного віку. Дослідження проводили тричі: перше - до застосування КМГ-препарату; друге - після введення КМГ-препарату і припинення вживання культури гриба; третє - після одночасного застосування КМГ-препарату і згодовування культури гриба Г^гашіпеагит.

У пошуках препарату імуномодулюючої дії для посилення ефекту вакцинації проти ньюкаслської хвороби випробували різні по хімічній природі імуномодулятори: метилурацил -похідне пірімідину і ліпополісахарид - стимулятор бактеріального походження, одержаний з лабораторії вивчення хвороб птиці (ІЕКВМ), а також зеранол, отриманий із Інституту птахівництва УААН. Останній являє анаболічний фактор нестероїдної природи, який використовують при відгодівлі великої рогатої худоби та овець для підвищення приростів і покращення використання корму.

Дослідження виконували у три етапи. На першому етапі вивчали вплив цих препаратів на біохімічні показники здорової птиці. У дослідах були випробувані такі схеми стимуляції:

- згодовування метилурацилу у дозі 20 мг/кг корму протягом З і 5 днів;

- згодовування зеранолу у дозах 25 і 50 мкг/кг корму протягом ЗО днів, починаючи з 15-денного віку;

- випоювання з питною водою ліпополісахариду у дозі

0,01 мг на 1 кг живої ваги курчати протягом 3 і 5 днів.

Біохімічні дослідження сироватки крові та печінки курчат за переліченими вище показниками проводили в динаміці. Перше

- після 3-разової дачі препаратів курчатам 22-денного віку, друге - після 5-разової дачі у віці 35 днів; третє - через 10 днів після 5-разової дачі препаратів курчатам у віці 45 днів.

На другому етапі вивчали особливості дії перелічених вище препаратів на показники природної резистентності курчат при імуносупресії, викликаній дією токсинів культури гриба Р^гашіпеагиш. Для цього курчатам 7-денного віку вводили до раціону культуру патогенного гриба у кількості 8% до маси корму. Біохімічний аналіз здійснювали до стимуляції на фоні дії

токсинів, після припинення дачі їх на протязі 20 днів і на фоі продовження дачі токсинів до ЗО днів.

На третьому етапі вивчали вплив згаданих вище препараті на формування специфічного імунітету у курчат проти ньюкас лської хвороби. Дослід проводили аналогічно попередньому, ал після закінчення курсу стимуляції курчат вакцинували проті ньюкаслської хвороби ентерально вакциною із штам; « Ла-Сота ». Дослідження проводили через 7 і 14 днів післ; вакцинації. Одержаний цифровий матеріал обробляли статис тично на комп'ютері типу IBM PC/AT з використанням пакету програм « Stat sf ».

2.2. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.2.1. Вплив мікотоксинів на природну резистентністі курчат

У результаті досліджень було встановлено, що всі мікотоксини які були використані, діяли негативно на показники природно' резистентності курчат. Так, згодовування культури гриба Ailavus яка містить афлатоксин В1, викликало зниження загальногс білка на 48 і 32 % через 10 та 23 дні, відповідно. А при введенн: цієї культури з 30-го по 60-й день вміст загального білка був на ЗО % нижче, ніж у контрольній групі курчат. Т-2 токсин та культура гриба F.graminearum також знижували вміст загального білка на 24 і 7 %, відповідно. Введення Т-2 токсину зменшувало вміст альбуміну у всі строки досліджень на 70-22 % і гамма-глобулінової фракції - на 20 - 32 %. І при введенні культури гриба A.flavus також виявлялась негативна дія на вміст гамма-глобуліну, його кількість зменшувалась на 22 - 31% ( табл. 1 ).

Під впливом Т-2 токсину у дозі 10 мг/кг корму через 10 днів

Строки : Групи :Токсин гриба Й.Паииз у кіль- : Т-2 токсин - 10 мг/кг ,'Токсини гриба Р .егашіпеагаш

після : курчат :кості 3,7 мг/кг корму ; корму :(8культури гриба до маси корму)

введення: :-------------------------------------------------------------------------------------------------

токсинів: :Загальний:Гамма-гло-:Альбу- :Загальний:Гамма-гло-:йльбу-: Загальний:Гамма-гло-:Альбу-

сдні) : :б і яок, :булін, : мін, ібілок, ;б ул і н, : мін, : білок, :булін, : мін,

: : г/л : г/л : г/л : г/л : г/л : г/л : г/л : г/л : г/л

Введення токсинів з 7- до 60-денного віку .

Дослідні 15,0+1,9 ; 6,8+4,0 : 3,5+0,5 : 28,0+1,4: 6,5+0,8 :і0.0+0,5: 27,0 + 1,0 : 5,3 + 0,2 : 3,0+0,5

10 Контрольні 28,6+2,2 : 6,5+0,9 ;12,0+0,9 ; 35,4±0.5: 6,7+0,б :14,3+0,5: 29.0±0,? : 3,3+0,5 :11,0±0,5

Р <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 > 0,05 <0,001 >0,05 >0,05 <0,05

Дослідні 21,0+1,3 : 4,8+0,3 ; 6,9+0,5 : 25,0+0,9: 4,1+0,1 : 9,7+0,4: 27,0+1,2 : 5,0+0,5 : 8,8+0,7

23 Контрольні 31,0+0,9 : 6,8±0,5 :і0,4±0,2 : 31,0+0,8: 5,0±0,2 :13,5+0,4: 29,0+1,6 : 5,1±0,3 :10,0+0,6

Р < 0,001 <: 0,01 < 0,001 •< 0,001 <: 0,01 < 0,001 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Дослідні 27,0+1,3 : 8,2+0,9 : 8,8+0,5 : 33,0+2,0:11 ,0+1,6 : 6,7+0,8: 30,0+1,2 : 5,6+0,5 ; 9,8+0,7

53 Контрольні 34,2+2,5 : 8.0+0,5 :1 1,2+1,4 : 38,0+2,1:16,0+1,3 :14,0+0,3: 30,0+0,5 : 6,2+0,? : 10.0+0,7

Р <: 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05 <: 0,001 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Введення токсинів з 30- до 60-денного віку Дослідні 24,0+1,3 : 5,5+0,7 : 7.5±0,5 : 29,0+0,6: 9,7+0,6 : 8,4+0,5: 28,0+1,1 : 5,9+0,5 : 9,2±0,5

30 Контрольні 34,2+2,5 : 8,0+0,5 ; 11,2+1,4 ; 38,0 + 2,1:16,0+1-, 3 :14,0±0,9: 30,0 і.0 ,5 : 6 , 2±.0,7 :10,0±.0,7

Р < 0Т05 < 0,05 < 0,05 < 0,01 > 0,05 < 0,001 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Строки

після

введення

ТОКСИНІВ

Т-2 токсин - 10 мг/кг корму

Токсини г.риба ? .вгашіпеагшя ( 82 культури гриба до маси кориу )

Класи Іиуноглобуліків, нг/мл

(дні) 6 ; Н : Є : М

10 Дослідні Контрольні р Введення 8,14 ± 0,54 10,4 ± 0,68 < 0,05 • токсинів с 7- до 601,08 ± 0,09 1,6 ± 0,11 < 0,01 . ценного віку 8,3 + 0,55 9,1 і 0,88 > 0,05 1,1 ± 0,22 1,4 ± 0,24 > 0,05

23 Дослідні Контрольні р 4,6 і 0,52 5,9 ± 1,12 >0,05 0,8 + 0,05 0,96 ±.0,14 > 0,05 8,2 ± 0,43 12,6 ± 0,33 < 0,001 1,6 ± 0,11 2,8 ± 0,11 < 0,001

53 Дослідні Контрольні р 5,9 + 0,55 6,8 + 0,93 > 0,05 1,05 ± 0,09 . 1,03 + 0,09 > 0,05 - ■ 6,3 + 0,47 9,7 + 0,79 < 0,01 . 0,8 ± 0,16 1.4 + 0,05 < 0,01

30 Дослідні Контрольні. р Введення 5,0 ±. 0,55 6,8 + 0,93 > 0,05 • токсинів з ЗО- до 60 1,05 + 0,09 1,03 + 0,09 > 0.05 -денного .віку 5,3 ± 0,47 9,7 ± 0,79 / (1 ЛК 0,7 ± 0,19 1,4 ±0,05

відмічалось пониження вмісту імуноглобуліну класу О на 22 %, а класу М - на 32 %. Тенденція до зменшення концентрації імуноглобуліну класу О у сироватці крові зберігалась до 60-денного віку. У другій групі курчат ( згодовування токсинів з ЗО до 60-денного віку ) концентрація імуноглобуліну класу О зменшувалась на 25 %. Після введення токсинів культури гриба Г^гашіпеагиш зниження рівня класів імуноглобулінів починалось вже через 10 днів: й - на 9 %, М - на 21 %. А через 23 і 53 дні - це зниження досягало 35 і 43 % відповідно, у другій групі через ЗО днів - на 36 і 50 %, у порівнянні з контрольною групою курчат ( табл.2 ). Результати досліджень також показали, що мікотоксини викликали пригнічення активності лізоциму. Аф-латоксин В1 культури гриба А.Шуиэ після 10-денного згодовування обумовлював зниження його активності з 1,3 ±0,04 до 1,18 ± 0,04 мкг/мл ( Р < 0,05 ). Активність лужної фосфатази під впливом цього мікотоксину підвищувалась на 20 і 35% у курчат віком ЗО та 60 днів при згодовуванні з 7-ми днів. Також різко -на 85% активність цього ферменту підвищувалась на 60-й день з 4,8 ± 0,22 до 8,9 ± 0,7 од. Боданського ( Р < 0,01), при додаванні до корму токсину з 30-денного віку. Проте культура гриба

Е.дгашіпеагиш у кількості 8% до маси корму при тривалому її згодовуванні курчатам на протязі двох місяців, викликала зниження активності лужної фосфатази на 20%.

Вивчення впливу мікотоксинів на вміст вітаміну С в сироватці крові та вітамінів А і Е у печінці курчат показало, що найбільш негативно впливали на них Т-2 токсин та токсини культури гриба Г^гатіпеагит. Особливо помітно змінювався вміст вітаміну С при дії Т-2 токсину, починаючи з 17 і до 60-денного віку. Концентрація його знижувалась на 36, 50 і 74%.

Рівень вітаміну Е у печінці під впливом токсинів культури

гриба Е^гатіпеагит знижувався на 70-80% у всі строки досліджень. При згодовуванні токсинів з 30-го по 60-й день досліду рівень вітаміну Е знижувався на 71%. Під дією токсину культури гриба АіІауиБ вміст вітаміну Е зменшувався більш ніж у 2 рази на 60-й день досліду.

Концентрація вітаміну А при згодовуванні мікотоксинів зменшувалась. Особливо дуже впливали токсини культури гриба Г.§гатіпеагит, при додаванні їх до корму концентрація вітаміну А знижувалась на 43 - 78% ( Р < 0,001 ).

Одержані результати досліджень вказують на необхідність корекції білкового обміну та вмісту вітамінів в організмі курчат при надходженні з кормом мікотоксинів.

Біохімічний аналіз впливу мікотоксинів на вміст глікогену показав, що при згодовуванні Т-2 токсину з 7 до 60 днів у печінці курчат збільшується кількість глікогену на 217%, а при надходженні його з 30-до 60-денного віку - на 92%.

Токсини культури гриба Е^гатіпеагит приводили до зниження рівня глікогену в печінці на 70% при надходженні їх до організму на протязі 53 днів, а в другій групі - на 50% при згодовуванні мікотоксинів на протязі ЗО днів. Додавання до корму культури гриба Аііауш не впливало на вміст глікогену, але викликало збільшення кількості ліпідів в 1,5 рази. Ці результати збігаються з гістохімічними дослідженнями Краснікова Г.А. і співавт., які у паралельних спостереженнях установили жирове переродження печінки при афлатоксикозі і підвищений вміст глікогену при Т-2 токсикозі.

Таким чином, встановлено, що мікотоксини негативно впливають на природну резистентність курчат та біохімічні показники організму. Токсична дія починала проявлятись уже через 10 днів після згодовування токсинів, але найбільшою вона була

через 23 та 53 дні після початку задавання, тобто на 30-й та 60-й дні життя курчат.

Найбільш виражено мікотоксини діяли на обмін білків та вітамінів. У зв'язку з цим було поставлене завдання визначити біостимулятор, який дозволив би нормалізувати та стимулювати перш за все обмін білків та вітамінів при надходженні до організму птиці мікотоксинів.

2.2.2. Вплив біостимуляторів на резистентність курчат

Досліди з вибору біостимуляторів, які відповідають зазначеним вимогам, були проведені спочатку на здоровій птиці, а потім найбільш ефективний із них був перевірений на фоні дії токсинів культури гриба Е^гашіпеагит, тобто на фоні пригніченої резистентності. Стосовно до завдання були досліджені такі препарати: « лісовий бальзам », комплексний металоглобуліновий препарат у поєднанні з тривітом ( КМГ ) та олія базиліку євгенольного ( БАВ-2 ).

Усі випробувані препарати та деякі їх сполучення діяли позитивно на резистентність птахів. « Лісовий бальзам » проявив стимулюючу дію на білковий склад сироватки крові курчат: підвищив вміст загального білка на 9 - 17%, альбуміну - на 18% та імуноглобулінів класу М - на 47 - 37%. Він стимулював також підвищення рівня вітамінів: С - на 48, 88 та 17%; А - на 48 та 87% ; Е - на 65, 78 та 29% через 1, 5 та 10 діб після обробки.

БАВ-2 також справляв позитивну дію на біохімічний склад сироватки крові, збільшуючи вміст білка на 19 - 59%, гамма-глобуліну - на 26 - 75%, і активність лізоциму - на 45 - 21%.

Найбільший стимулюючий ефект був одержаний від застосування КМГ-препарату у поєднанні з тривітом. Вміст загального білка сироватки крові здорових курчат достовірно

збільшувався через 10 днів після введення препарату з 36,0 ± 1,05 до 40,0 ± 1,5 г/л ( Р < 0,05 ). Одночасно із зростанням концентрації загального білка під впливом КМГ-препарату з тривітом через 5 днів було встановлено збільшення вмісту гамма-глобулінової фракції на 88%, рівня класів імуноглобулінів: й на 25% і М на 47% через одну добу після дачі препарату, та посилення активності лізоциму на 59% через 10 днів.

Крім спрямованої дії на білковий обмін, КМГ-препарат у поєднанні з тривітом викликав збільшення вмісту вітамінів С на 75 і 33%, Е - на 108 і 50%, А - на 150 і 120% на протязі усіх строків досліджень .

Далі було випробувано КМГ-препарат у поєднанні з тривітом при дії токсинів культури гриба Е^гатіпеагиш.

Токсини цієї культури, як і у попередніх дослідах, супресив-но впливали на організм, викликаючи зменшення вмісту загального білка, гамма-глобулінової та альбумінової фракцій, імуноглобулінів класів О і М, вітамінів С, А, Е.

Застосування КМГ-препарату у поєднанні з тривітом стимулююче впливало на біохімічні показники та природну резистентність курчат як після припинення дачі токсинів культури гриба Е^гатіпеагит, так і при подальшому згодовуванні токсинів, викликаючи позитивний ефект щодо вмісту в сироватці крові загального білка, гамма-глобулінової фракції, класів імуноглобулінів, альбуміну, гетерофільних аглютинінів, вітамінів А і Е в печінці, та активності ферментів ( лізоциму та лужної фосфатази ).

При цьому концентрація загального білка збільшувалась на 18%. Змінювався і вміст гамма-глобулінової фракції з помітним зростанням рівня класів імуноглобулінів О та М, який підвищувався на 26-40%. КМГ-препарат у поєднанні з тривітом

також викликав збільшення вмісту альбуміну та активності лізоциму у сироватці крові дослідних курчат. Рівень гетерофільних аглютинінів максимально підвищувався в 2 рази (Р <0,01) після застосування стимулятора і припинення дачі токсинів, і в 1,6 рази після стимуляції на фоні продовження згодовування токсинів. КМГ-препарат з тривітом значно впливав на рівень вмісту вітамінів А та Е в печінці. Вміст вітаміну Е, після обробки препаратом, збільшувався в 2 рази в печінці курчат, яким згодовували мікотоксини у різні строки.

На підставі одержаних даних пропонується застосовувати КМГ-препарат у поєднанні з тривітом при дії токсинів гриба Е^гашіпеагиш на організм курчат для стимуляції та нормалізації стану природної резистентності. Рекомендується застосовувати і « Лісовий бальзам », який також позитивно впливав на загальну резистентність організму курчат.

2.2.3. Вивчення впливу препаратів імуномодулюючої дії при вакцинації курчат проти ньюкаслської хвороби на фоні згодовування токсинів гриба Р.£гатіпеагит

Вивчення впливу препаратів у цій серії дослідів на природну резистентність здорових курчат показало, що найбільший позитивний ефект був одержаний від застосування метилура-цилу та ліпополісахариду. Зеранол, разом з активацією, викликав пригнічення окремих показників природної резистентності ( зниження вмісту загального білка, альбуміну, вітамінів А і Е та активності лізоциму).

Через 10 днів після 5-разової дачі метилурацилу в сироватці крові підвищувався рівень імуноглобуліну класу М на 60%, вміст вітамінів в печінці: А - на 29% та Е - на 126%.

Після застосування ліпополісахариду зростала концентрація

150 -

100

Через 7 ЙиіЬ після бокиинації Загальї-ио білок. .•] ід с

Е і : 1 ВітомІ н Е | | Вітамін А

Рис.1 Нялио метил урацил у на показники прировнаі' резистентності та рі Ьень специфічних анпитіл у сироЬатцІ кроЬі та пвчікді при Ье)і<ц инзціі' їх на фоні 9ІГ токсині 6 гриб о ^ дгатіпеагит (.у псріЬнчжі з показкжами у птиці . що не отримувала І муномовулятор)

Через 14 ЗніЬ після вакцинації’ 15553 ІЧ М

Рівень специфічну актшгп іл

Через Н Зніб пі сля Ьакцинаціі' Ід М

Через 7 ані6 після бакцинсціГ Зогальнип білок. |!•;■:■[ |д ф

і "і Вітамін Е [' | Вітамін А

Рі Ьеьь специф Ічних

Рис.2 Вплиб ліпопалі сахарийу на, показники прироЗноі' резистенгіностТгпТ Л оі ЬвНй спвиил ЧНІІЇ пітія л V ^Г ^‘ "|и

.•Та.’ ’''И^.му^ли^ии; ми лигчи.імики прироаної рЄЗиСГП(ЇНТН

рівень специфічних анпитіл у сирсбатцГ ^робі та печінді яри одцц инаци їх на фоні біГ токсині6 гриба Р* агатіпвагиі г у пері Є>тж і з паказшками у птиці , цо не отримувала і*

ит

м у н а м оЗ у л я т о р)

со

імуноглобуліну класу М на на 48-35% і підвищувалися на 26% титри гетерофільних аглютинінів. Крім того збільшувався вміст вітамінів.

Дані по вивченню впливу імуномодуляторів на організм курчат на фоні дії токсинів культури гриба Г^гатіпеагит свідчили, що метилурацил та ліпополісахарид позитивно впливали на показники природної резистентності курчат.

Аналіз результатів досліджень з вивчення впливу препаратів на загальну резистентність та формування специфічного імунітету у птиці проти ньюкаслської хвороби при імуносупресії, викликаній дією мікотоксинів, показав, що після застосування ліпополісахариду спостерігалось підвищення гамма-глобуліново'і фракції на 35% через 14 днів після вакцинації.

Після введення метилурацилу збільшувався вміст загального білка на 17% через 14 днів після вакцинациії, рівень імуноглобуліну класу й - на ЗО та 44% ( з 6, 53 до 8,2 та 9,1 мг/мл ) через 7 та 14 днів після вакцинації відповідно ( рис. 1 ).

Активність лізоциму під впливом метилурацилу підвищувалась на 33% через 14 днів після вакцинації.

Вплив імуномодуляторів на вміст вітамінів А та Е в печінці був значним. Під дією метилурацилу рівень вітаміну А підвищувався на 34 та 47%, а вітаміну Е - на 71 та 21%.

Після застосування ліпополісахариду вміст вітаміну Е збільшувався на 76 % через 7 днів після вакцинації проти ньюкаслської хвороби.

Дані сероконтролю напруженості імунітету показали, що всі імуномодулятори стимулювали синтез специфічних антитіл, найбільш істотно через 7 днів після вакцинації: метилурацил на 96%, ліпополісахарид - на 73%, зеранол - на 84%. Через 14 днів

після вакцинації титри відповідно збільшувались на ЗО, ЗО та 34% ( рис. 1, 2 ).

Таким чином, Т-2 токсин, токсини культур грибів Аііауий та Р^гашіпеагиш негативно впливали на організм курчат. Особливості досліджених процесів указують на те, що найбільш загальними змінами при дії мікотоксинів є пригнічення функції імунокомпетентних органів та загальної резистентності, зниження кількості білків, різке падіння рівня вітамінів. А застосування комплексного металоглобулінового препарату в поєднанні з тривітом, метилурацилу та ліпополісахариду корегувало ці негативні явища в організмі курчат.

3. ВИСНОВКИ

1. Т-2 токсин у дозі 10 мг/кг корму, культура гриба Аііауий із розрахунку чистого афлатоксину В1 3,7 мг/кг корму, культура гриба Р. gramineaгum у кількості 8% по відношенню до маси корму, де містилось аурофузарину - 80 мг/кг, дезоксиніваленолу

- 3,2 мг/кг, зеараленону - 50 мг/кг, негативно впливали на показники природної резистентності організму курчат. Токсична дія мікотоксинів помічалася вже через 10 днів після введення

і була виражена на протязі всього періоду досліджень від початку їх надходження до організму.

2. При згодовуванні Т-2 токсину відмічалося порушення білкового обміну, яке проявлялося у зниженні рівня загального білка на 20 - 24%, класів імуноглобулінів: О - на 22 - 25%, М - на 17 - 32%, гамма-глобулінової фракції - на 20 - 32%, альбуміну -на ЗО - 52%. Зменшувалась активність лізоциму на 9 - 16%, вміст вітамінів: С - на 36 -74%, А - на ЗО -38%. Порушувався вуглеводний обмін, що проявлялося у збільшенні глікогену в печінці на 92 - 217%.

3. Додавання до корму культури гриба

А. їіауиз викликало диспротеінемію: зменшення вмісту загального білка на ЗО - 48%, порушення співвідношення білкових фракцій, що проявлялося у зменшенні концентрації гамма-глобулінів - на 22 - 30%, альбумінів - на 22 - 70%. Де свідчило про пригнічуючу дію афлатоксину В1 на білоксинтезуючу функцію печінки. Афлатоксин В1 знижував рівень вітаміну А на 43 -78%, вітаміну Е - на 52 - 55%, збільшував вміст загальних ліпідів у 1,5 рази.

4. Токсини культури гриба Р^гатіпеагиш знижували рівень загального білка на 9%, гамма-глобулінової фракції на 10%, класів імуноглобулінів: О - на 9 - 35%, М - на 21 - 50%. Вони блокували активність мікросомальних ферментних систем, про що свідчило зниження лужної фосфатази в сироватці крові на 20%; глікогену в печінці на 50 - 70%. Концентрація вітаміну А зменшувалася на 43 - 78%, вітаміну Е - на 70 - 80%.

5. Комплексний металоглобуліновий препарат у поєднанні з тривітом, на фоні застосування токсинів гриба Е^гатіпеагиш чинив виражену стимулюючу дію на імунобіологічний стан та обмін речовин. Він підвищував вміст загального білка на 18%, рівень імуноглобулінів класів О та М на 26 - 40 %; викликав збільшення концентрації вітаміну А на 52 - 61%, вітаміну Е - на 153 - 172%.

6. Метилурацил на фоні супресивної дії токсинів культури гриба Г. graminearum підвищував рівень показників природної резистентності: вміст загального білка - на 9%, гамма-глобулінової фракції - на 17%, вітаміну А - на 29 - 71%, вітаміну Е - на 8%.

7. Ліпополісахарид після застосування токсинів культури гриба Е^гатіпеагшп викликав підвищення вмісту загального білка на 6 - 9%, гамма-глобулінової фракції - на 21%,

вітаміну А - на 14%.

8. Застосування метилурацилу та ліпополісахариду при вакцинації проти ньюкаслської хвороби курчат, що отримували токсини культури гриба Е^гатіпеагит, поліпшувало показники резистентності: збільшувало вміст загального білка, О та М класів імуноглобулінів, підвищувало активність лізоциму, вміст вітамінів А та Е у печінці, а також посилювало наробку специфічних антитіл проти ньюкаслської хвороби. Титри антитіл підвищувалися і складали при введенні метилурацилу - 5,1 і 6,0 ^2, ліпополісахариду - 4,5 і 6,0 через 7 і 14 днів після вакцинації відповідно.

4. ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Для відновлення та стимуляції порушеного дією мікотоксинів стану природної резистентності організму курчат пропонується застосовувати комплексний металоглобуліновий препарат у поєднанні з тривітом внутрішньом’язово у дозі

0,5 мл на курча тричі з інтервалом в одну добу і аерозольно у дозі

2 мл на 1 м3 приміщення за допомогою САГ-1 при робочому тиску 3,5-4,0 атм. та експозиції 30-40 хвилин, а також «лісовий бальзам» аерозольно у тому ж режимі, і БАВ-2 у дозі 50 мг на 1 м3 приміщення двічі з інтервалом в одну добу, аерозольно при експозиції 30-40 хвилин.

2. З метою стимуляції специфічного імунітету після вакцинації курчат проти ньюкаслської хвороби на фоні дії мікотоксинів пропонується вводити метилурацил у дозі 20 мг/кг корму та ліпополісахарид - 0,01 мг/кг ваги курчати з питною водою.

3. Методичні рекомендації по діагностиці, профілактиці та лікуванню мікотоксикозів сільськогосподарських тварин і

птахів, затверджені методичною комісією Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії ( протокол N 13 від 13 грудня 1991 року ) -Харків, 1991.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Биохимические особенности иммунодефицитов и влияние БАВ-2 на организм цыплят-бройлеров / Н.В.Кленина, В.Ф.Бабкин,

В.САнтонов и др. // Ветеринария: Респ. межвед. темат. сб.-К.,1990.-Вып. 65.-С. 17-20.

2. Вплив мікотоксинів на стан резистентності сільськогосподарської птиці та якість інкубаційного яйця / Н.В.Кленіна, О.П.Руденко, А.М.Котик, В.О.Труфанова // Ветеринарія: Респ. міжвід. темат. зб.-К.,1992.-Вип.67.-С.69-70.

3. Вплив полісахариду на резистентність птиці / В.Герман, Г.Красніков, Ю.Байдевлятов та ін.// Тваринництво України-1994. -N 3.-С.22.

4. Вплив полісахариду на специфічний імунітет та загальну резистентність організму птиці / В.В.Герман, Ю.А.Байдевлятов, Г.А.Красніков та ін.// Ветеринарія: Респ. міжвід. темат.зб.-К, 1993.-ВИП.68.-С.61-64.

5. Гистологические и биохимические изменения при микотоксикозах птиц /Г.А.Красников, Н.В.Кленина, В.С.Антонов и др.// Ветеринария.-1992.-Ж.-с.32-34.

6. Патогенное действие пораженных плесенью кормов на организм птицы / Г.А.Красников, Н.В.Кленина, В.С.Антонов и др. // Вісник аграрної науки.-1992.-Ш.-С.19-23.

7. Антонов B.C., Михайлова С.А., Руденко О.П. Ефективність використання комплексного металоглобуліну в поєднанні з іншими біологічно активними сполуками / / Біотехнологія вет. препаратів

: Тези допов. Наук-практ. конф.-Харків,1993.-С.38-39.

8. Контроль за состоянием иммунорезистентности организма сельскохозяйственных животных и птиц и разработка средств иммуностимуцляции / B.C.Антонов, Н.В.Кленина, В.П.Лебедева и др. // Биохимия сельскохозяйственных животных и продовольственная программа: Тез.докл./Всес. симп.-Киев,1989-

С.25-26.

9. Руденко Е.П. Биохимическая реакция организма кур на воздействие микотоксинов // Вет. медицина: экон.,соц. и экологические пробл.:Тез. докл./Респ. науч.конф.-Харьков,

1990.-С.248-249.

10. Руденко О.П. Зміни білкового спектру сироватки крові і вітамінів під дією мікотоксинів // Пробл.вет.медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств: Тез. допов./ Конф. молодих вчених і спеціалістів України. - Харків, 1992.-С.53-54.

Руденко Е.П. « Влияние микотоксинов на резистентность цыплят и средства ее коррекции »

Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности

16.00.04 - ветеринарная фармакология и токсикология.

Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1996.

Проведены комплексные исследования по изучению влияния микотоксинов на резистентность цыплят в возрастном аспекте, показано отрицательное влияние их на организм. Длительное скармливание Т-2 токсина, токсинов культур грибов F.graminearum и A.flavus приводило к иммуносупрессии, что выражалось в уменьшении содержания общего белка и иммуноглобулинов классов G и М, резком снижении уровня витаминов С, А и Е.

Комплексный металлоглобулиновый препарат в сочетании с тривитом вызывал стимуляцию обмена белков и витаминов у подопытных цыплят на фоне действия токсинов гриба F.graminearum.

Иммуномодуляторы метилурацил и липополисахарид усиливали иммунную реакцию организма птиц на введение вакцины против ньюкаслской болезни на фоне иммуносупрессии, обусловленной скармливанием микотоксинов.

Rudenko L. Influence of mycotoxins upon the resistance of chickens and the means of its correction.

Manuscript of thesis for candidate's degree ( veterinary medicine) in specialized fields 16.00.04 - veterinary pharmacology and toxicology.

Institute of experimental and clinical veterinary medicine of the UAAS, Kharkov,1996. .

Complex investigations of mycotoxin influence upon the resistance of chickens in age dynamics have been carried out; their negative influence upon the organism has been demonstrated. Prolonged feeding with T-2 toxin, toxins of A.flavus and

F.graminearum fungi resulted in immunosuppression, decrease of total protein and G- and M-immunoglobulines content, abrupt decrease of C, A and E vitamins levels.

Complex metalloglobiline preparation in combination with trivite stimulated metabolism of proteins and vitamins of test chickens, being subjected to the action of F.graminearum toxins.

Immunomodulators methyluracil and lypopolysacharide increase avian immune reaction to vaccination against Newcastle disease when it is applied on the background of immunosuppression, caused by mycotoxin feeding.

Ключові слова: мікотоксини, резистентність, комплексний металоглобуліновий препарат, метилурацил, ліпополісахарид, курчата.