Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.06) на тему:Сокращение потерь и повышение качества мяса сельскохозяйственных животных

УКРАШСЬКА АК/ЧДЕШЯ АГРАРИЯХ НАУК 1НСТИТУТ BETEPHHAPHOÏ МЕДИЦИНЫ

На правах рукопису

, 'rïJJT-y

БЕРЕЗА ¿

1ван Григорович

скорочення втрат i п1двищення якост1 м'яса с1льськогосподарських тварин

16.00.06 — ветеринарна caHiTapifl, ветеринарно-саштарна екслертиза i ririeHa переробки продуктов тваринництва

Автореферат монографп на здобуття паукового ступеня доктора ветеринарних наук

KHÏB- 1094

Дисертацкю с монографЫ.

Робота ликонана на кафедр! ветерпкарно-саш'тарио! 1 рад'олопчно; екс пертиэи Льв18сько'| акаде.мп ветеринарно? медицшш.

Офминш опоненти:

заслужений д!яч науки \ техш'ки УкраГнн, доктор ветеринарних наук, професор КОВБА-СЕНКО Володимир Мусшович доктор ветеринарних наук, професор РОГОВ-СЬКИИ Петро Якович

доктор бюлопчннх наук ОСТАПЕЦЬ Микола Григорович

Пров!дна оргашзацш

Бшоцерывськнй сьтьськогосподарський шетитут.

Захисг вЦбудеться «

1994 року о / у годит на заадан-ш спешал1зовано1 вчсноТ ради Д. 01.38. 01 при ¡нституп ветерииариоТ меди-цинн (252151, м. Киш-151, вул. Донсцька, 30).

3 монографией) можна ознайомитнея в б1блютещ шетитуту ветерннарно! медицин».

Автореферат розклаши"! с ' у> и ^__.1991 р.

Вчений секретов СпацамзооаноХ ечешЛ ради, кандидат ветеринарних наук , САПЕР1КО В. П,

I. ЙЛГАШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОШТИ

АКТУАЛЬНТСГЬ ТЕШ. Г|аи виргшеннх проблеми збхлыиення виробницгва I покродення якостх м"яса в Укра!нх, поряд хэ змх цненням кормово! баэи / Г.О.Ьогданов та 1н.( 1£8б; П.З.Оголярчук, Л.Г.Ьойрський', 1689 /, 'ядосконаленням систем утримання / П.Я. Роговський та хн,, 1981; Б.М.Каадыба, 1983; й.С.Линник и др., 1985, 1885; Ч.а.Вкна, В.А.Оганкявичюс, 1986 /, покраценням м"ясно! продуктивности 1сную-чих I виведенням нов их м"ясних порхд смьськогосподарських тварин / П.П.Остапчук, 1ЭТ9; и.Кос, Г"32; 1.а..Маычвх, 1283; Э.Н.Доротюк, П.А,Глотова, 1988; В.Г.Василец и др., 1988; М.й.Зубец, А.Г.Ткмченко, 1990; Ь.В.Еаньковский, 1990; П.И.1Ьлъская, 1990 /, в в» див в значения мають дослхдження, як1 направлен! на зменшення негативно! д:1 на оргшпзм тварин ргзних стресових факторов, що призводять до знач-них в трат м"яса в умовах промислового виробницгва тваркннидько! ггродукщ! / МЛ4звальчико«а, К.Кэвальчик, 1978; В.М. Головач та 1н., 1984, 1989; Ю.ПпЗомичев, *1984; ¿.И.Шляхтунов, А.И.Плященко, 1986; В.Я.Шаблий, а.П.Сапъйко, 1Ш7; В.П.Сепейко, 1988; Г.И.Бельков, 1989;. 13»ВЛумаченко, 1985; И.Г.Яноеич, П.З.Лагодюк, 1951; Р.й.Кравщв, 1992; С,й.3эвк, 1992 /. Проте ряд ветеринарш-садтарних I фгзголо-го-бхоххмхчних аспектIв щс! проблеми в шагают ь дальних досапдкень, що обумовлено недостатшм вивченням вгшиву »казаних факторхв на м"ясну продуктивность х якхсть м"яса тварин. Зокрема, науковий х практичний хнтерес сгановить вивчення обмхннкх процеехн-е тканинах органхг-<у, складу I якостх м"яса тгарин залежно В1д вхку, стат1, живо! маси, породно от г, системи утримання в умовах сшцгоегив при ви-рощуваннх * вздгодхвлх з метою розробки теоретичних основ л практич-них рекомендаций, спрямованих на максимальна одаржання м"ясно! про-дукцй.

Злачною перешодо» збхльшення виробницгва продукт!в тваринницгва е незаразнг захворювання сх л ьськогосподарських тварин, пркчоцу в умовах великих сшцгосшв Укра!£ни у В1дгод1вельного молодняка велико! рогато! худоби найчастхшэ д1агнос?ують так: хвороба, як кетоз, остеодистрофхю, гхговхташнози, »«кроелементози / Й.Л,¿¡ельник та 1Н., 1981, 1982; б.А.Малхшеэський та хн.5 1982; 1^.0.Рудаков та хн., 1984, 1985; Р.Й.Кравщв та хн., 1989; А.М.Отадник, Б.С.гацвдд, 199Э /, виникненню як их с придать отресовх фактори: одномастна го-дхвля, скулченхсть, Г1шк1нез1я. В спецгоспах при хнтенсивн1й вхд-годхвлх бичйв найчаетхша виникае кетоз х вторинна остеодистрофхя / на фонх кетозу /, якi значно знижують м"ясну продуктивН1сть х як1сть м"яса. При дьому нэрхдко м"ясо, яка одержана вхд хЕорих тварин, стае непрвдатним в 1жу х може служити джералом харчових токск-

- 2 -

ксйнфекорй i токсикозов, Ось чому актуальная питаниям е вивчення складу, харчово! i санотарно! якосто м"яса -¿а, розробка ветеринар» санотарно! оцхнки продуктов забою тварин при кетозах i вторинной остеодистрофо!.

Недостатньо вивчено вшив паредзабхйних стресовк фактор1в на втрати i якость м"ясно! продукщ* с1льськогостдарських тварин. Актуальность вивчення цього питания обумовлена високою чутливхстю тварин, особливо вирощених i водгодованих в умов ах про ми слово! технологи , до дИ перед эабойних стрес-факторов при транспортуванно на забей i перетршц! на базах м"ясоксыбхнат1в / С.А.Юкнявичюс, А.А.Ачдрияускас,_ 1978; В.М.Ковбасенко, А.Б.аысоцкий, ISO); А.А.Бо-гуш, 15Ю; П.Я.Спринцис, ISQ3; П.В.&генко, Й.С.Осетров, 190Г; Ю.П.Фомичев, Д.Л.Левантин, 1981; Р.Й.Кравцив, 1961; Е.С.Афанасьева, 1982; Б.ДГЬманюк, С.В.Огояновский, 1982;ï.d.v/arisa, S.ÎT.Browa, 1983; W. Poltersdorf, K.Troegar, 1987} А.Л.Омельяненко,

Э. M. Моргун, 1&Ш; А.а.Высоцкий, IS9I /, що приводить до значки* втрат м"ясно1 продуктивное«. У эв"яэку з цим роэробка теоретичних основ i практичних рекомеедащй щодо зментення негативного впливу транспортного i передзаб1 йного стресхв на живу i забхйну масу тварин шляхом вдосконалення технолог!* передзаб1йно! подготовки та за-стосування фармаколог!чниА препаратов е актуальною науково-практич-ною проблемою тваринницгва.

МЕТА 1 ЗАДДА11Ш ДрЩДЖЕНЬ, Браховуючи вищав ккладене, метою на-шо! роботи Суло, з, одного боку, досладження обыхну речовин у схль-ськогосподарських тварин в залежностх вод статх, вхку, породи, способу утримання, дх! перед забхйних факторiв i при деяких незаразних аахворюваннях, а з другого - впливу вказаних факторов на забойний вихад, бооххмочний i морфологхчний склад, харчову цонность i сано-тарну якхегь м"яса у доелвдкуваних тварин.

У завдання роботи входило вивчення наступних пигань:

- впливу Bitty, стато, породи, систем утримання при водгодхвл1 на обмонно процеси у мнязовой тканино, бооххмхчний склад i якость ы"я-са велико! рогато! худоби;

- вшиву кетоау i вторинно! остеодистрофх! на м"ясну продуктив-HicTb, CioxiMiuHvtö i морфэлоичний склад, харчову i санотарну як1-огь м"яса, вхдгодхвельних бичкхв;

- вгаиву трансгортування i тривалоотх перадэабхйно! голодно! витринки на базо ы"ясокомбхнатхв велико! рогато! худоби, овехц> i свиней на обмоннх процеси в !х оргамзмо, живу i забхйну масу, харчову i caiiitapHy якхсть м"яса;

- впливу транспортуЕання i передзабхйно! витримки в загонах бази ы"ясокомбхнату на хнтенсивнхсть синтезу бхлкхв, лгпхдхв i гликогену, використання глюкози, жирних кислот i ашнокислот в енергатич-них процасах у печшщ, скелетних м"яэах i яшров1й тканиш вадго-дхвальних бичкхн в умовах in vitro шляхом використання в до сложениях субстратгг, mîuqhmx радхоактивним вуглэцем;

- лор!вняльного впливу ашназину i 1нсул1ну на збереження м"яс-hoï продукщ! У велико! рогато! худоби при транспортуваннх i леред-aacitoomy паратримувати на базах м"ясокомб1натхв, на o6mïh речо-вин н органхзм1, в тому чисях на синтетична i енергатичш процаси

в скелетних м"яэах дослхджуваних тварин в умовах la vitro ;

- роэробка системи заход! в по зменшенню Етрат м"яенс* продукцх!

i попередженню шгхршення ïï якостх у схльськогосподарських тварин внаслхдок негативно! д1! передзабхйних стресових факторхв;

- вивчення втаиву розробленоГ ново! технолог!! передзабШо! гад-готовки тварин на q6mïhhï лрощ jh в ïx оргашзм1, збережання живо!

i забхйно! маси, мо4 фолоМчний i бхоххмхчкий склад м"яса, його хар-чову i сан1тарн^ якхстьг

- внесения. 3MiH в нормативнх докуманти по загот1влх, трансшрту-ванн» i передзабхйнхй паретримхд тварин на базах ы"ясопереробних шдприсмотв.

НАУМОВА НОЗИЗНА. J данхй робот! вперив:

1. Встановлано пряцу заледапсть мхж активнхстю альдолази в скелетних м"язах i neuiHui молодняка велико! рогатЛ худоби рхзно! статх i шродностх э приростами його живо! маси i виходом м"язово! тканини з туш, ¡цо дало можлив1сть эапропонувати виэначення цього ферменту як тест для контролю росту i фэрцування м"ясно! продуктивно CTÏ тварин при !х вирощувахш i ввдгодхвлх на м"ясо.

2. йивчено 6ioxxMÎ4HHtt i морфэлогхчний склад, харчову i бхологГч-НУ щннх сть мияса некастрованих ввдгодхвельних бичкхв içh кетозх i осгеодйстроф1!. Нззройлено ветеаинарно-саН1тарну ощнку продукт^ забою при mix хворобах. Остановлено економ!чн1 'битки, hkï наноситься госшдарствам, вхд вицуиеного забою хворого вхдгодхвельного молодняка велико! рогато! худ-би.

3. Доведено комплексна вивчення вгаиву передзаб1 йних фактор^ / транстртування i тривалост! передзабхйио! голодно! ¿итримки в умовах бази мясокомбинату / на бхоххмхчнх показники кров1, печхн-ки, скелетних м"яз:в велико! рогато! худоби, а тако» на процаси

niслязабхйного глххогвжшзу при дозр1ваШ1 м"яса, його eri'KicTb . до гнильного розкладу-i строки по яви перших о знак псування в про-

цасх 2бер1гання.'

4. Дослужено вплин ново! комплексной технолог!! перад'зайfôroï шдготовки тварин на o6mïhhx процеси в оргалхзмх, б1ох1м:чний склад кровх, печ1нки, м"язово! тканиш, харчову i бхологхчну Ц1ннхсть та саштарну як1сть м"яса, процеси його доэрхвання при эберхганнх.

5. Доведено порхвняльне винчення вгошву хнсулхну й ашназину на o6uinni процеси, збереження живо! i забхйно! маси, бхоххьичний склад ф13ико-х1мхчнх показники м"яса велико! рогато! худоби при трансяор-туванн1 i передзабхИному перетримуванщ на базах м1'ясокомб1нат1В. Сдержано иовх дан! про дхю хнсулхну й aj.tiназину на 1нтенсившсть сиутетичних i енергетичних процесхв у лечп1Щ, м"язов1й i жировitt тканинах велико! 'рогато! худоби.

G. [Доведено вивчення синтетичных i енергетичних про цо ci в у печхн-цх, м"язовг й i жиров1й тканинах велико! рогато! худоби в заложивcri вхд трал спорту в ания i стр okzb передзабхйно! витримки на баз! мясокомбинату в умовах in vitro шляхом використання субстрат1в, мхче-них рад хоахтивнкм вуглецем.

7. Вэзроблено новий спосхб зменшення s трат заб1йно! маси велико! рогато! худоби внаслщок Д1! передзабз:йних стресових фактор1в/ патент СССР И76970Б; ¿Ьсква, 1991/, який голягае в шдпшрному вве-деннх тваринам перед транспортуванняы на заб1й 1нсул1ну в доз1

0.4 М.О.на I кг' kyIîoÎ масй*

ПРАКЦИЧНБ ЗНАЧВШ ДОШДЖЕНЬ. Представлен! в монограф!! реэу»-.тати дослхдкеньу рекомевдацх! i практичнх пропозшд! цодо профхлактики передзаб!йних cTpecifl, зниження втрат i збереження якостх м"ясно! продукцх! у схльсыюгосподарських тварии в npoqeci адачг-приймшшя, тр ан спорту в алия, перед эаб1йно! витримки 'худоби включено в:"3ремеиные в ет ерккарно-санитарные требования при прямых поставках животных из специализированных откормочных комплексов на мясокомбикатк"Дтвврж-дены ГУБ UCX. СССР I7.I2.IS79 г. ,,Ш5-ба/, зли ни i доювнення до цуга тхв 3.26 i.3,27 "Дойных правил сдачи-приема скота и расчетов за неге •по массе и качеству мяса"/Утверждены Минэагом, ьЫнсельхозом, йшших молпромом, ."Ашфиноы И ЦСУ СССР 12.04.1982 г., .V 8-14/410/, цункти

1.ti i 1.9 ''Правил ветеринарного осмотра убойных животных y ветери-нарнс-санитарной вкспертизы мяса и мясных продуктов"/. Утверждены ГЛЗ МСХ СССР 27.I»;.I-tS3 г./, цункт 2.13 "Бетеринарно-санитарных пра вил перевозки животных, птицы, рыбы, продуктов-и сырья животного пр> исхеадения автотранспорто«"/>'тверя^дены ГУ^ Госагропрома СССР 30. П&- г., !.-432-1У, г^нкТИ I, Z i" 5' "Единой инструкции о порядке проведения го су,-, ар с? semi юс закупок / сдачи и приемки / скота, птицы и

- 5 -

кроликов"/ Утверждена приказом Госагропрома СССР I3.06.IS88 г., № 385/ 1 впроведженх в м"ясопереробних шдприемствах УкраХни I кра!н СОД.

На пхдстав! результат:в багатор1чних дослхджень, по тем! моногра-ф±I розроблено методичн1 рекомевдацх! э ново! комплексно! технологи! перэдзабхйно! гадготовки схльськогосгодарських тварин / Затвер-ДЖ0Н1 Рйдою агропромоб"еднання Ьано-Франкхвсько! облает! 30.05. 1Е83 р. ! Шнм"ясомолпромом УРСР 9.02.1584 р., прот. X' I/.

Для зменшення втрат м"ясно! продуквд! велико! рогато! худоби при' транспортуванш I особливо при пьредзаб1йнхй витримцх рекомевдуеть-ся шдзшрне введения тваринам перед пэревезенням на заб:й хнеулг-ну, позитивна д1я якого на збереження м"ясно! продукцГ: тварин ггри впяивг перед эабгйних стрес-факторхв вища взд д1£ ашнаэину / патент СССР !>' 176У706, Мэсква, 1991/.

Результати представлених в данографг! дослхджень з ветеринарно-саштарно! експертиэи тут 1 орг шв худоби при кетозах I вторин-тй остеодистрофх! "'сличено в цункт 3.3.8. "Брагил ветеринарного осмотра убойных ..двотных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясных продуктов" / Утнерядены ГУВ МСХ СССР 27.I2.IS83/.

Одержат при вихонанн! дисертахд йно! теми результата дослхджень використовуються в науков1й робот!, навчальному процэс: у вузах ветеринарного проф!лю при нивчешп ветсанеклертизи з основами технолог:! та стацдартизащ! продуктов тваринницгва.

0СН03Н1 ПОЛОЖЕНИЯ, Ш ШНОШТЬШ НА ЗАХИСТ:

1. ¿Зизначення активнее?! альдолази в тканин: гочшки I скелетних м"яэах молодняка велико! рогато! худоби як тесту для контролю 1н-тенсивностх приросту яиво! маси I м"язово! тканини та формування м"ясно! продуктивность

2. Зыхни морфологхчного I б1ох1М1Чного складу та ветершарно-са-нхтарна оцхнка ы"яса при кетозх х вториннгй остеодистроф}! у вхд-годхвельних бичкхв.'

■ 3. Штив передзаб1йних.стрес-фактор1в на втра-ч живо* х забхйно! маси, бхохьчхчнх гоказники кровх, печхнки, скелетних м"язхн, харчову х4ннхеть та сайтарну якость и"яса, процеси його дозрхвання та схороннхсть.

4. Використання методу рад1оактивних хзотошв / в ум^вах 1а т!Ьго/

при дослхдженн1 синтетичних I енергетичних 'процесхв у тканинах велико! рогато! худоби в троцас1 пёредзабхйно! гадготовки.

5. Йплив рогроблено! I впроваджено! у виробницгво ново! комплексно! технолог!! передзабгйно! подготовки тварин на обмхнн! процеси

- 6 - • «

г оргашэмх, бхсшыхчний склад тканин х оргашв, харчову I саш-тарну якхсть м"яса, процвси дозрхвання його та сййкхсть до гниль-ного розкладу в процесх зберхгання.

6. Зглив 1нсул1ну й ам1назину на обм1ннх хтроцеси в оргашзм1, бхоххмхчний склад 1 як хеш шказники м"яса велико! рогато! худоби яри трансюртуванш х передзабхйноцу паретрицуванш на базах м"ясо-комб1натхв„

7. Нзвий его с: б збереження живо! I ■ забхйнс! маем у велико! рогато! худоби в продай !! шредзабхйно! пхдготовки,

АПР0БАД1Я РВЗУЛЬТАИВ ¿ОСЦЩЕНШ. Основнх результата дослхджень доповхдались на Республхкансыай конференцх! "Шляхи пхдвищеиня якостх -продуктхв 'тгаринництга х Хх сангтарно-ветеринарна оцхнха" / Ни!в, 1981/; 3-му I 5-цу 8сесоюзних бхохШчних з"!здах / й{га, 1974; Ки!в, 1985/; 3-х 5-му Укра!нських бхоххмхчних з"!здах / Др-нецьк, 1977; Дщпропетровськ, 1282/; йсесоюзн1й науково-виробничхй конференцх!, присвячешй ЮО-рхчч» Льв1вського зооветшетитуту /Ль-в1в, 1381/; Всесоюзному сштахум з бхоххмх! тварин / ¿йтебськ, 1682/; Заехденнх Науково-технхчно! ради Шнм"ясомолпрому СРСР /1Ьс-ква,1984/; свмгнар1 при ЙДНГ СРСР "Науково-техшчний прогрес на провесах первинно! переробки худоби / ;.Ьсква, 1987/; Мхжнароднхй конференщ!, присвячешй 70-рхччю ¡»Ьсковсько! ветакадемх! /-Москва, 1589/; Шжвузхвсыий координацх йшй рад1 э веторинарно-сан1тарно! акспертизи та технолог^ продуктхв тварииницгва Управления ввдо! I середньо! освии Двржагропроцу СРСР/Львхв, 1989/; Всесоюзнхй координащйн1 й нарвдх" Шдсумки науково-доелвдних роб1т з зооппе-ни за 1986-19Ю рр." / Льв1в, 1990/; Всесоюзшй науково-виробнич:й конференцх! "1нтвнсиф1кац1я виробницгва яловичини в ыолочноцу ско-тауетв!" / Льв1в, 1990/; Шжнародн1й науютй конференцх!, 1фисв"я-. чешй ПО-рхччю Львхвського зооветшетитуту / Львхв, 1991/, иауко-вих конференциях Льнхвського зооветеринарного хнетитуту / 1969-1992/

■ ПУЪЛ1КАЦ11. Результати дослхджень по тем1 мотграфх! оцублхкова-ш в Ш наукових працях, в тому числх: "Справочнике по ветеринарно-санитарной експертизе пищевых продуктов животноводства" / Киев, Урожай, 1989/, навчальному Гюсгбнику "Экспертиза качества и методы консервирования продуктов и животного сырья" / Алма-Ата, Кайнар Ш "СаржаИдау", 1993/, "Доввднику ветеринарного санитара" / Ки1в, Уро-кай, 1983/, в журналах "УкраХнський бхоххыхчний журнал", "Доповхдх

УГСР", "Мснин с,-г.науки", "31 сник аграрно! науки", "Тваринниц-тви Укра!ни", "Доклады ВАСХНИЛ", "Мясная индустрия СССР", "Животно-■ водстм", ^Свиноводство", "Овцеводство", "АПК: Достижения науки и

техники", "Закупки с.-х.продуктов", науково-практичному эбхрнику "Лицевая промышленность". В список оцубл1козаних робхт ш теш мо~ нографх! включено 62 о снов них праць. Науки в i положения монографй в в í йши а' розроблонх "Методические рекомендации го ноеой оптимальной комплексной технологии предубойной подготовки животных при сдаче-приемке скота в хозяйствах и центровывозе на мясокомбинаты спецавтотранспортом промышленности" / Ивано-Франковск,- 1983/, "Методические рекомендации по новой оптимальной технологии предубойной подготовки скота при цен^иовывоза его на мясокомбинаты спецавтотран спортом" / Киев, .1985/, Рекомендации научно-практической конференции "Повышение продуктивности и борьба с болезнями сельскохозяйственных животных в условиях промышленного ведения животноводства" / Львов, 1983/, "Рекомендации по интенсификации производства говядины в молочном скотоводстве"./ Львов, 199Э/.

СТРУКТУРА 1 ОЕ^вМ ГОШТИ. Мзнограф1я складазться з таких розд1-лхв: Зступ '

Ндосконалекня оргашзац11 закутвель i перевезекь сгльськогоспо-дарських тварин

. ПристосоЕувальн1 ми клин ост i орган!з^у схльськогосподарських тна-рин. Ддаптацхя х стрес

Зниження втрат м"ясно1 продукцхЗС в умовах промислого! технолог!}! вирощування i егдгодгел! схльськогосподарських-тварин' нплир передзаб1йних факторi в на фхзхологхчний стан тварин, кгль-кхсть i як1сть м"яса

Шри по попередженню ■ i зменшенню транспортних i пепедэабИшх стрес1в у тварин,•втрат м"яса i поггршення його якост1 скорочення втрат i збереження кхлькост1 м"яса в процесх перерубки тварин i консервування

Методи визначення розмхру втрат i погхршэння якйстх м"яса тварин

в пэрход шредзаб1йуо! пхдготовки

Ыбл1ограф1чний список - 263 нахменунань

Монографхя 1люстрогана 56 таблицами •

Обсяг - 14,28 ум.др.арк. або 17,09 уч.-ввд.ар".

Формат 84x108/32, стор. 271, тира-х 3200.

2. MATEPÍM I МЕТОда.ДОШДЖЕНЬ .

Для нирхшэння шставлених завдань проведено 20 сер1й досладхв на великхй poraTiñ худобх, сбинях i вхвцях в спецхал1зованих госто-дарствахх м"ясопереробних шдприеметвах Львхвсьно!, 1вано-^ран- , kíbcbkoí i Тернопхльсько!' областей в перход з 1968 го 1990 роки. •

_ 8 -

Для дослвдв було використано чисто породну / чорно-рябу х симента-дьську городи/ i помхсцу велику рогату худобу рхзного в*ку та pia-но! craii / в кхльхостх 950 гол1в/, а такое свинх велико! бхло! породи / 333/ та-и1вц1 гхрсько-карпатсько! породи / 130 гол1в/.

В сиро ват qi Kpoii досл1джуваних тварин визначали ямхст глюкоэи / Головацькйй, 1961/, фруктоэи / Kulka , IS56/, молочно! кислоти / Barltsr, sünmerвон, 1941/, загальних б1лк1в за допомогою рефрактометра РЛУ-2 i эа бхуретовою реакцхею / НЬлб, Камышников, 1Ё76/, cniввiдношвння б1Лкових фракцхй методом електрофорезу на arapi / Илков, Никонов, I95S/, bmict азоту вхльних ашнокислот /• Мотинг, Кайзер, 1963/, сечово! кислоти за катодом Мэллера-Зейферта / Колб, Камдаников, 1976'/, сечовини, креатинхну, кальщю, хлору, загадьних лгпхдхв./ фотометрично з допомогою набору реактивхв Лахема, Biö-тест/, иеастерифхкованих жирних кислот / Прохоров и др., 1Я71/, холестеролу за методом 1лка /Колб, Камышников, 1976/, калiß i на-трхю методом полум"яно1 фотоыетрх! / апарат "фяаво-40"/, загадьно-го i неоргашчного фосфору / Fiska, Subbarow , I9Ü5; Колб, Камышников, Ii/7 С/.

Б сироватцх кровх дослхджуваних тварин в деяких сер1ях дослхду визначсли також резервну лужнхсть,_ нормально антимла за реакщею аглютикац1!, б акт ер и вддн i рг ь / Смирнова, ¡Кузьмина, IS66/, лхэо циану актившсть / Дорофейчук, i960/. Крхм цього, в сироватцх кров1 велико! рогато! худо б и визначали актившсть аспартатамхнотрансфе-рази i аланхнамхштрансферази / Вайтыан, Френкель, 1957/, лактат-дег1дрогенази i креатинкхнази за допомогою набору реактивiв Лахе-ма / Bio-тест/. Квень едренокортикотропного гормону / АКГГ/, ти-реотропного гормону / ТТГ/, кортйзолу i-тестостерону в сироватцх Kpoei велико! рогато! худоби визначали рад1о1мунолог1чним методом. В кров1 тварин в деяких серхях досл1ду визначали к1льк1сть еритро-цит1в i лейкоцитхв в камер1 Горявва, В(Лсгг гемоглоб1ну эа Cani, лейкоформулу в мазках, зафарбованих за К>ыановськйм-Г1мза, концен-• трацхю кетонових Т1л / Севастьянова и др., IS7G/.

Зизначення вгодоваяостх велико! рогато! худоби, овець i свиней i категорхю туш проводили заяхдпойдними держстаедартами, виххд туш i хнших продукт i в забо» - згхдно методик üACTHli, ШД1Т i ШД1МП / ISG5/, морфолог1чний склад туш - шляхом !х обваливания тасля 24-годинного зберхг^ння в охолоджувальних камерах холодильника при теыгературх О -

^отселакспертизу туш i оргашв •тварин проводили згхдио "Правил ветеринарного огледу забхйних тварин i ветеринарно-сан^арно! екс-

- 9 -

пертизи м"яса х м"ясних продукт!в" / Мэсква, 1969, 1983/. Для г1с-тологхчних х гхстоххм1чних досладкень пхсяя забою велико! рогато! худоби з клшхкою кетозу 1 вторинно! остеодистроф1! в1дбирали кусочки м"язово! тканини, печхнки, сердя, нирок, ям фхксували в' 10!« розчинх нейтрального формалхну. Б г!стозрхзах досладжували структуру тканин I органхв гисля фарбування !х ге.матоксилхнеозином. На лх-шди зр1зи хз ааморожуючого шхротоыу фарбували Суданом III.

Оргаяолептичне досладження м"яса на рхзних стацхях його збер1ган-ня проводили зг1дно ГОСТУ 7269-79"Мясо. Мэтоды отбора образцов и органолептическиэ методы определения свежести". Для 61ох1мгчних дослхджень выбирали проби м"яэово! тканини / в основному наГадовший м"яз спинн/ х печхнки, пкх гасля нзяття заморожували ■ редкому азо-тх.1 У скелетному и"яз! ! печхнц! Еизначали в мхе? сухих речовин ва-говим методом, загального азоту - за методом К"ельдаля / ГОСТ 253II-81/, екстрактивного азоту - з реактивом Неслера» водорозчинних / саркогиазмових/ бхлк1в - за гэтодом Лоур1 / %равская и др., 1285/, сечовкни - фзтоматр"чно, за допомогою наберу Лахёма, Ы с-тест/, за- . гальних л!шд!в - методом Оокслета / ГОСТ 23342-85/ I вагон км методом шеля екстракщ! !х хз тканин хлороформ-метанолом 2:1 /?о1сЬ.

е-Ъ.а!. « 1937/, холестеролу - за 1лком / Колб, памятников, 1976/, суми иукрхв, гл1когену, глюкози / Головацький, 1961/, фруктози / ЕиХка , 1956/, пентоз / Головацький, I5С1/, молочко! кислоти /Вайсег, Зипкегзоп. , 1941/, 'в^амтв 'йр х С / Паанок та хн , 1978/, загального, кислоторозчинного, лхпо!дног"> I неорган1чного фосфору та фосфэру АТ'5 / И.гйсе, ЭиЪЪагот; , 1925; Фердман, Оэпин, 1957/, кал1ю х натрхю, кальцгю, магнхю, мрки. У м"язов1й тканиш велико! рогато! худоби вивчали також активность фэефоглюкоцутази, фосфогексохзомерази, альдолази / Береза, 1966/ I активн1сть лактят-дегвдрогенази I креатишанази за допомогою реактив:э Лахема /Бго-тест/.

Для дослхдження синтетичних I енергетичних процесхв у тканинах велико! рогато! худоби використовували проби го'йнки, м"язово! /най-довший м"яз спини/ х навколонирково! жирово! тканин, якх одержува-ли вхдраэу шеля забою тварин I помхщали в термос з льодом. 3 вка-заних тканин готували гомогенат / 200 мг тканини в 2-х мл фосфатного буферу Кребс-Ршгера, рН - 7,4/, переносили його в хнкубацхй-нх посудинки, додавали I мкюорх [1-14С] лейцину, [1-14С ] п&лым-тату або [Г-^С] глюкози х I ¡кубували протягом години в атаратх Варбурга при температур! 37°С / газова фаза - говоря, кхл. а сть . коливань - 123 на хвилину/. Утворений в процес! хнкубацхГ гомоге-

■ . _ - 10 -

нату тканин C0¿ уловлювали 205» розчином ЖаОН i досладкували його рад!оа{стиЕН1сть на сцинтиляцх йному лхчильнику СБС-2 / Прохорова, 1982/. Лхгади, синтезованх з[1-14с]пальмхтату, екстрагували а го-могенату су mi сию хлороформ-метанолу 2:1 / ?olch еЪ al. , 1937/ i визначали íx рад1оактивнхсть гасля вадгонки екмчц..<Ц1Шаг су-мхшх. Радхоактивгасть бхлкхв, синтезованих з лейцину ви-

знач&ли niaM ввдалення io гомогенату лхшдхв i глхкогену / Цхохо-рова, 1982/. I^io хнтенсивнхсть гл1когенезу судили за ступеней включения!- С J глюкози в глхкоген.

В тканинх м"язхв i печхнки велико! рогато! худоби досяаджували фракщйний склад водороэчинних бхлк1в методами електро- i 1мунофо-резу в агаровому гелх / Грабар, Буртен, 1963/, концентращю эагаль-них амхнокислот / ашнокислот б1лкхв i вхльних амхнокислот/ методом íohoo6míhho! хроматограф!! на аналгзатор1 типу AAA-88I, концентр ащю вхльних ашнокиелот i полхтоигвдхв на автоматичному анализатор! ¿C-GQOI "Bíotpohík" / Ш1/, иирнокислотний склад л1ш-дхв - методом газорадинно! хроматограф!! на хроматограф! "Хром-4" /. Огефаник, Скорохад та íh. , 1985/. 5>Í3V.ko-xímí4hí влаетивостх и"яеа визначали згхдно ГОСТУ 23392-78 "Методы химического и микроскопического анализа" i "Правил Евтеринарного осмотра и ьетеринар-но-санитарной экспертизы мяса и мясопродуктов", ¿изначення рН ек-стракту м"яса / 1:10/ проводили рН-метром ЛПУ-'OI, 1нтенсивн!сть кольору м"язоеоХ тканини за Фэвсоном i Кхрсамыером / 1983/, воло-roeMKÍCTb за прес-методом Грау-Гамма / 1997/ в модиф1кац1! Воло-вхнсько!, Кельман / 1962/, бактер!олог1чне досупдження м"яса проводили эа ГОСТом 21237-75 "Мясо. Методы бактериологического анализа". Для доопдкень вхдбирали проби м"яэово! тканини i печхнки, лхмфовузли туш вад велико! рогато! худоби, онець i свиней, . 3. OfflOdHi РЕЗУЛЬТАТУ ДООИ/ЩЕНЬ 1 IX ОЕГОВОРЕШЙ

3.1. Резерви гюкрацення »"ясно! продуктивноcri i hkoctí м"яса велико! цогчто! худоби'. тоиэначено! для забою • 3. Т-. I. йплив ctütí i bíkv на м"ясну щюдуктианхдть, б1оххм!Чний

щгеал, motín

Остановлено, ¡цо шва маса i маса тушх бичкхв при забо! у 23-24-«icrt'ihomy вхцх були вхдпоехдно на 206,9 кг i 121,7 кг б1льшиш, а виххд тушг буе на 3,1% вицкм, нхж при забо! у Г7~18-мхсяЧнсму su\i. При забо! телиць у 23-24-мхсячному вхщ !х жива маса i маса . туе i були в х дшв ¿дно на 114,6 i 50,5 кг бхльшиыи, & виххд туш1 на еидиы, и i г. при забо! у 17-18-мх сячноыу в!цх, 1з зб!льшенням

Таблица I

Е1омм1Чний склад ы"язово! тханини I як1сть мияса велико! рогато1 худоби сишнтадьськоХ породи занежно в:д ста« та вхку / и±щ п » ч /

к

! Г р у п И ТВ а р и н

ПОКАЗНИКИ. 1 корови 1 телицх 1 кастровши ! некастрован1

! ! ! бички 1 бички

Суха речовина, % 25,а +0,11 2"%ЭЭ + 0,18 24,17 + 0,18 23,41 + 0,12

Загальний азот, 3141,96 +13,20 3134,08 +29,22 3121,60 +34,09 3100,80 +38,05

Ехлковий азот, 2828,45 +13,54 2&17,ч2 +29,75 2801,34 +35,07 2764,32 +37,71

Екстрактивний азот, 313;51 + 1,27 316,66 + 0,86 320,26 + 2,97 336,48 + 2,25

Лхпхди, мг5& • 3522,51+212,26 3397,93 +37.00 2587,50 +44,17 1967,50 +203,39

Глхкоген, 1072,54 +66,94 970,51 +44,94 822,55 +35,10 613,41 +73,96 »

Мэлочна кислота, 156,12 + 4,50 198,72 ; 3,96 207,00 +13,54 287,13 +22,55

Оргатчний фосфор кислото-

розчинно! фракщ!, мг5& 70,79 + 1,37 73,15 +0,25 69,40 ± 64,45 + 0,78

Неорганхчний фосфор, 82,83 + 0,75 81,16 +0,35 84,91 + Г,42 90,41 + 1,35

Шнеральм речовини, мг% 997,83 +37,85 1005,59 +24,93 1120,62 +89,53 1054,31 +99,45

. Фосфор фосфатвдхв, уг% 22, £0 + 0 ,85 21,72+0,37 25,44 + 0,19 19,24 + 0,43

йхдношення -§гШовий азот х 10 12,45 + 0,75' 12,06 +0,05 . 9,24 + 0,14 7,12 + 0,82

Вологоешисть, > до маси м"яса 37,33 + 0,12 58,42 + 0,28 59,96 + 0,59 63,96 + 0,49

Нхжнхсть.огна I г загального азоту 196,03 +4,18 219,10 +'б,П 219,94 + 6,83 245,09 + 8,14

Кольоровхсп , Е х 10 3,64 +0,01 3,58 +0,01 3,05 + о,оз- 2,78 + 0,08

Величина рН теля 48-годинного

збв"1гання м"яса /при 0- +2°С/ 5,17 +0,01 5,2) + 0,03 5,32 + 0,03 5,38 + 0,02

Уваривания» % 30,00 + 0,88 32,50 + 0,35 35,00 + 0,54 35,00 + 0,27

- 12 -

живо! uáси тварин у вказано:.у eíuí значно тдвжцувться виххд ы"я-30BÛÏ тканини хз туш: у бичк1в на 4,1», у телиць - на 2,72« при деякому тдвиценн1 виходу жирово! тканини вхдповвдно на 1,3 i 0 Виххд м"язово! тканини з розрахунку на I кг kíctok при цьолу у бич-kíb пхдвишуеться з 3,7 до 4,9 кг, у телиць з 3,9 д( 4,5 кг. tí якхс-них шказниках м"яса телиць i бичкхв залежно вхд живо! маси сутте-вих рхзниць не виявлено.

Проведет нами досладення показали, ¡до у Еирхшенш питания збхль-шення виробницгва яловичини горад з хнтенсифхкащею вирощуБання i вадгодхвлх бичкхв заслуговуе на увагу оргашзащя вадгодхвл1 над-ремонтних телиць i вибракуваних Kopia. У м"ясх корхв i телиць си-ментал-ьсько! гарЬди вмх ст сухих речовин, Л1Шдхв, глхкогену, органичного, фосфору кислоторозчинно! фракщ! i фосфору фзсфатидхв значно нищий / Р<О,О5-0,001/, кглькхсть неорганхчного фосфору, а та-кож величина рН в процес1 зберхгання м"яса - нижчх / ,Р<0,05-0,001/ ropÏBHHHO до вказаних показникхв у м"яс1 кастрованих i некастрова-них бичкхв / табл.1/. Локазних мармуровост1 i кольоровхсть м"яса корхв i телиць значно втцх / Р<О,О5-0,001/, híjk м"яса кастрованих • 'i некастрованих бичкхг.

Б10ххмхчний склад м"яса телиць i корхв приблизно однаковий. Воле-гоемк1сть i HÍifcHicTb м"яса корхв трохи нижчх, шж м"яса молодняка. Проте бульйон, виготовлений з м"яса KopÍB i телиць, мае значно кра-1Д1 / Р-СО ,01-0,001/ орг&нолептичш показники, Hi ж бульйон, виготовлений з мняса кастрованих i особливо некастрованих бичкхв. Зарене i смажене м"ясо тёлиць i KopÍB вхдрхзняеться вхд м"яса 6k4kíb 61льш хнтенсивним запахом i соковитхстю.

Проведен! до сложения ев1дчатьпро значн1 pishhui у bmíctí деяких кирних кислот у складi л i л iД i в скелетних м"язхв худоби в залежнос-tí вхд craTÍ. Зокрема, л1шди м"язово! тканини телиць i Kopis горхв-няно з м"язовими лi гадами кастрованих i некастрованих 6k4kíb характеризуются бхлыаим вмхегом мононенасичених / оле!ново!, пальм1то-• ело!ново!, шристоолeïHOBOï/, маншо» кмькхст» насичених / стеари-ново!, маргариново!/i полшенасичених / лхнолево!, лхноленово!/ жир них кислот. Загальна сума moho- i полхненасичених чсирних кислот i вхднзшоння !хдо насичених в л: идах м"язово! тканини телиць i корхв вищх, нхж у кастрованих i некастрованих бичкхв.

3.1.2. Б1о>дмхчний склад м"яэово! тканини i як!сть м"яса молодняка. велико! рогато! худоби залежно в1д породно cri

.. 5фективним методом гйдвищення м"ясно! продуктивно cri в промисло-вецу тваринниггв!, зокрема у CKorapcTBi, g промислове схреаування.

- 13 -

Дроте вплин гетерозису на бгохгмхчний склац у скелетшх м"язах I печхнщ велико! рогато! худо б и з"ясоЕаний недостатньо. 3 метою ви-вчення цього питания ми пронели дооидження бтохгмхчного складу м"яэобоХ i печхнково! тканин та якост! м"яса велико! рогато! хуцо-би симантапьсько! ! чорно-рябо! порхд : гом!с:в, одержанкх. в результат! схрещування корхв нказаних порхд з бугаями м"ясних шрхд /абердин-ангусько!, герефордсько!, л1музинсько!/.

Б табл.2 наведено результата б1ох1М1Чного складу м"яса 18-:лсяч-них бичкхв симентальсько! породи / I група/ х гом!сних бичкхг, одержаних в результат! схрещуваннп корхв симентальсько! породи з бугаями абердин-ангусько! / 2 група/, герефордсько! / 3 група/ х лхмузинсько! / 4 група/ порвд. К!льк!сть загального ! викового азоту у м"язовхй тканин! бичкхв 2-1 груш була значно вица, нхж у тварин !нтих груп / Р<0,01/. Загальний вмхст г углевод! в / хукрхв/ у м"язовхй тканин! тварж 2-! групп був статистжно в!рогхдно б!ль-пий / Р<0,01/ горхгняно до йоге змхету у тварин !нших груп, особливо I- х 2-1, Вм!ст лхгад!в у м"язов!й тканин! бичкхз 4-1 груш був у 1,5 рази мс.хший, нхж у тварин !нших груп / Р<0,001/. Шрдц з тим, встановлено / I.Г.Береза, С.З.Гжицький, 1973/, що актинметь альдолази э м"язон!й тканин! тотсних л!музинсы:мх бичкхз значно вица, а у абердин-ангуських - иижча / Р<0,02/, н!ж у чистопородних симентальських тварин. Зисока актмшеть аль^олази у скелетних м"я-зах лхцузинських помхених бичкхв у 18-м:сячно!Ду в!щ свадчить про високу потенц!йну енерг!» !х росту в наступнх мх^яц!. Пгдтверджен-ням цього ыо«уть бути ден: / Н.З.ГЪстовцов, И.МЛеркащенко,' 1У71/, як1 яказують, що доросла худоба лгьузинсько! городи та !! пом!с! мають вмщу кину масу горхвняно з чистогородними х пом!сними горе-форд ськими та абердин-ангуськими тваринами. Бульйон, виготовлений з м"яса пом!сей герефэрдсько! х лхцузинсько! пород, одержав б!льш високу ощнку гор!вняно з бульйаном,виготовлашад э м"яса хнших груп, що пояснюоться- еисоким вмхетом у ньому вуглеводхв. йарене ! смажене м"ясо абердин-ангуських I герефордських "омхених тварин бу-ло соковит!шим г смачшшим, що зв"язано з вкцим вмхетом у ньому внутр!шньом"язрних лтдхв,

Кр!м цього, при виконанн! даного етапу роботи налшми дослххркання-ми / 1.Г.Береза, С.З.Гжицький,-1973, 1976, 1976/ встановлено пря- ' мий керелятивний зв"язок м!ж активметю альдолази у печ1нцг I м"я-зов!й тканим молодняка чорно- рябо! породи та 1! шмхсхв з бугаями м"ясних горад 1 приростами його живо! маси-й виходом м"язово" тка-нини.

Таблица 2

Ысххшчний склад ы"язово1 тканини I як1сть м"яса молодняка велико! рогато! худоби симентальсько! породи х П гомШв з бугаями м"ясних гор!д / М + а, и = 5 /

}_Г у у п и т в а р и н

1_I ■ I_И_» III • I_1У

¡контрольна / си- !тм1сна /абер- |гом1сна /гере- !помхсна /л1му-!ментапьська горо-1дин-ангуська х 1фордська х си- 1зинська х си-1ра / _1 симентальська / [ментальеька / 1ментальська /

фха речовина, 23,52 + 0,45 23,89 + 0,37 24,26 + 0,68 23,15 + 0,41

Загальний азот, % 3,04 + 0,07 - 3,33 + 0,04 3,06 + 0,05 • 3,11 + 0,03

Бхлкоеий азот, % 2,75 + 0,06 3,04 + 0,03 2,75 + 0,06 2,82 + 0,04

Екстрактивнкй азот, % 0,29 + 0,01 0,29 + 0,02 0,31 + 0,01 0,29 + 0,02

Загальш лхшди, % ■1,47 + 0,03 1,59 + 0,18 . 1,84 + 0,13 0,96 + 0,05

Холестерол, мгЙ 164,98 +14,08 159,94 +11,68 180,22 +26,45. 146,93 + 5,56

фма вуглэводхв, м?5& . 483,3 +53,75 479,9 +52,99 694,7 +17,60 557,4 + 7,19

Мэлочна кислота, ыг& 449,6 +17,Ш 478,9 +31,35 477,9 +41,56 476,0 +€0,60

Фосфор загальний, иг% 221,3 + 7,62 220,2 + 2,19 222,1 + 5,74 220,6 + 5,15

Фосфор фосфатвдхв, мг& 19,9? + 0,45 19,89 + 0,21 19,95 + 0,36 19,63 + 0,22

Фосфор нзорганхчний, 96,33 + 2,79 101,4 + 2,06 97,8 + 6,69 98,1 + 4,66

Вхдноаенкя азо* 5,32 + 0,07 5,25 + 0,62 6,65 + 0,39 3/4 + 0,10

Зологоутрицуюча адатн1еть, % до маси м"яса 53,44 + 2,10 • 50,81 + 1,62 54,40 + 3,28

54,20 + 2,41

Нхкнхсть, см^ на I г запального +13,64 • 223,22 234,66

азоту 237,55 + 9,87 +10,70 233,® + 9,47

Одержан! результат« свхдчать про те, що застосування проыислово-го схрещування коргв симентальськс! i чорно-рябо! парад з бугаями м"ясних порхд та !нтенсивного вирощування ikmíсного молодняка велико! рогато! худоби дав иоттхстъ сиорогити строки його вхдгодхв-

i збхльшити виробницгво м"яса при одночасному гадвищенн! його якостх. Дощльно визначати активнхсть алвдолази » пвЧ1нц1 i скелет-них м"язах як 6ioxÍMÍ4Horo тесту для оцхнки imencmmcfii росту м"язово! тканини молодняка велико! рогато! худоби i прогнозування його м"ясно! продуктивноctí. 3.1.3. М"ясна продуктивнхсть, б.ох1мхчний t морфояогхчний склад м"яса шлoднякá велико! рогато! худоби при р1зних системах утримання При в1дгод!влх молодняка велико! рогато! худоби застосовують двх системи утримання: безприв"язну i прив"яану. У зв"язку з щи, на-уковий í практичний хнтерес становить порхвняльне дослхдження м"яс-но! продуктивноctí, 6ióxÍMÍ4Horr i морфоломчного складу м"яса молодняка велико! роге-чэ! худоби рхзно! статх в залежностх ввд системи утримання н' в1дгод1вл1.

Й результат проведених дослхджень встановлено, що передзабхйна • жива маса телиць i 6h4kíb, якх вирощувалися на п£ив"яз1 / контрольна група/, була вища, шж у тварин, якх вирощувадися без прив"язх /дослана група/, Маса туш бичкхв контролью! групи була вицою, híx дослхдно!, тодх як. маса туш телиць контрольно* групв repisaam до доел i дно! була дещо нижчою. teca i вихвд внутргенього жиру у бичкхв i телиць контрольно! групи були значно вищ1 / Р<0,01-0,001/, Hist' у тварин дослхдно! групи. При цьо></ вих1д м"язого! тканини з туш'бичкхв, вхдгодованих на прив"яз1, був вщим / Р<0,05/, а вихад сполучно! тканини меншим / Р<10,01/, нгж з туш бичкгв, вхдгодованих без привпязх, тодх такх-piamtui вирааеш незначною мх-

рою..Виххд kíctkobo! ткандаи э туш телиць i бичкхв, вхдгодованих на прив"язному ухриманш, був вхдговхдно на 1,4 i î,i% меншим / Р<0,01 -0 ;001/, а виххд жирово! тканини - на ?,2 i бхльшим / Р<0,001/, нЫ у бичк1 в, вхдгодованих при безлриг"язНому утриман-hí.- В м"яс1 телиць i бичкхв, Р'дгодованих на приа"язх, було дещо . б1льше сухих речовин i Л1гадхв та значно меншв глхкогену / Р<0,02-0,01/, нхж у тварин, вхдгодованих без прив"язх.

3.2. Зниження втрат м"ясно! продуктивное« вхдгодхвельного молодняка велико!" рога~о! худоби вхд захворювання кетозом i вторинною остеодистрофхею . '

В умовах хнтенсифхкац!! тваринницгва значно зро стае роль ветери-

- 16 -

нарно-санхтарних заход 1 в, скерованих на шпередження у тварин хвороб незаразно! етхолог1!, як1 супроЕоджуються зкачним горушенням обману речовин. В спецгоспах по виробншрву яловичини 1 м"ясокомбх-натах 1ваноЦ&рашивсько1, Львхвсько! I Терногальеько! областей Укра!ни ми дхагностували кетоз х вторинну остеодистрофхю у велико! рогато! худоби, Бторкнна остеодиотрофхя була обумовлена кетозом. Основна причина виникнення кетозу - ненормоване енергетичне I про-те!нове кивлення тварин при тривалому 1 надм1рноцу згодояуванн1 !м конгцсорм1в х зелено! маси бобових / вика, горох/, багатих на проте-!н I бхдних на вуглеводи. Вторинна остеодкстроф1я виникала у тварин в наел: док недостатньо! к1лькост1 щнеральних речовин х Е1 талину Д в рацхонь Кяхгачно захворювання проявлялось в огуханнх суглоб1в, кульганщЛ залежуваши. Напркклад, 1977 р. в спецгост хм.Черемши-ни 1вано-$рашивеько! област1 захвор1ло остеодистрофхею 9,ЕЙ бич-кхв, з яких 6,5® були вше/шено забить Товарна якхсть ялоеичиии, одержано! вхд клхнхчно хворих тварин, якг буди нижчесередньо! вго-доватосуп або худх, була низькою. В результат нодобору м"яса гос- . подарству було нанесено значнх економхчнх збитки. Для зменшення втрат м"ясно! продуктивностх у вадгодхвольного молодняка велико! рогато! худоби в1д кетозу i вторинно! ОСТООДИСТрйф1! в госюд^рст-вах слхд проводити групову профхлактику х$их хвороб вляхом орган:аа-цх! поЕКоиДнно! годхвга з врахуванням оптимального хукрово-прота!-нового сшввадношення. В рахдок слхд вводити м1неральш добавки, головним чином фасфорно-кальцхевх.

Проведеними дослхдженнями встановлено, що у бичк1в, хворих на кетоз I кетоз з атсринною остеодистроф1ею, р1зко знижуеться концент-ращя глюкози х зроетао концентрацхя кетонових т1л в кров! /Р<0,001/. Рхвень загального кальцхю х фосфору, каротину х лужний резерв кров! у тварин-, хворих на кетоз та особливо на кетоз г вторинну остеодистрофхю ,були значно нижчх / Р<0,01-0,001/, а р1вень неорганхч-ного фосфору, ашаку х сечовини - вищий / Р<0,05-0,001/, шк в ■ кров1 здорових тварин. Сеча хворих тварин дае гозитивну якхену реак-цхю на кетоновх тхла I на б1лок. ' ■

йива маса, маса I виххд туш I Енутр1шнього жиру, забхйна маса х заб1йний вихад бичк1в, хворих кетозом та особливо кетозом I вторин-нсю остеодистрофхсм, були значно нижчх / Р<. 0,01-0,001/, нхж у клх-нхчно здорових тварин. При обох хворобах у тварин пог1ршуеться мор-фол огхчний склад м"яеа, рхзко знижуеться частка м"язово! х жирово! тканин 1 збхльиуеться частка сголучно! х нхетково! тканини /РС0.01-0,001/. Ы"ясо некастровалих бичкхв, уранених кетозом, особливо ка-

- 17 -

тозом х вториннсю остеодистроф!ею, мало нижчу харчо ву х бхолойч-ну щнн1сть внаслхдок значно меншого / Р<0,05-0 ,001 / в ¡лету в НЬОМУ сухих рвчовин, ГЛ1КОГСНУ, ыолочно! КИСЛОТИ, ЛХШДХЕ, В1та-мхн1в групи 13 х в1ташну С, а також мшеральних речовин порхзня-но до м"яса здорових тварин / табл.3 /. Ргнень екстрактигного азоту, сечовини, в!льних аминокислот I жирних кислот у м"язовхй тканинх бичк1в, уражених кетозом та особливо кетозом I вторинноа остеодистрофхею, навпаки, буя видий / Р<0,05-0,001 /, шк у здо-роэих тварин. 14 даш евгдчать, що поряд з вуглеводами пк джерело енерг11 у м"кзовхй тканюп хворих тваркн значною мхрою вгасористо-вуються б1лки I лШди.

Гл1когенол13 у м"ясх хворих тварин при його доэр1ван;.х був менш !нтенсивним. 3 процес1 збер1гання яловичини при низьких плюсових температурах /0- + 2°С / величина рН в м"яс1 хворих тварин була вищою / Р<0,02-0,001. / пор1вняно до тало! у м"яег здорових тварин, що сприяло його псуванню. ¡'гране I смакене м"ясо тварин, хворих на кетоо та особливо на кетоз х нторишу осте<5дистроф1ю, мало Г1ршх / Р<0,01-С,001 / органолептичнх показнини.

В тушах I органах кл1Н1Чно хЕорих бичк1в на кетоз I особливо на кетоз I Еторинну остеодистроф1ю виявлено виражен1 в рхзнхй мхр1 морфолог1чш зм1ни, зикрема гхдроф1льнхсть м"язовоХ I сполучно! тканин, рхзке зниження кхлькост! жирово! тка;ини у ы1жм"язов1й сполучшй тканиш та жирових депо I нагромадження в останнхх дра-глисто* маси жонтег'о кольору. При патоморфолог!ч ому, ггетслогхч-ному I ..1стох1м1Чному доелвдхеннях у печшцх хворих тварин Еста-новлено жирову I зернисту дистроф1ю. Виражем дистроф1чнх змхни виявлено також в м"яз1 серця, нирках х скелетних м"язах хвор.:;х тва-' рин.

0бс1мешння умовно-патогенною мхкрофгшрою / кишковою паличкою, стрепгококами, стафхлококами та 1Н./ туш х органхв у хворих тварин було бхльшим, нхж у эдорових. 3 шшому дослхдх при бактерх'ологхч-ному досл1джёнИ1 м"язово! тканши х лхмфатичних гузл1в туи бичив, уражених кетозом х вторинною остаодистроф1ею, науи виявлено також I сальмонели / 1.Г.Береза, 168Л /. У зв"язку з цим ми розробили санхтарну оцхнку .туш х внутрхшнхх оргашр тварин; хворих на кетоз I вторинну о стердистрофхю к залежно вхд хар акт еру'вираже < .их в них патоморфологхчних зм1н, яка включена а пункт 3.3:8 " Правил ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно|санитарной экспертизы мяса и пясннх продуктов" / Мэсква, 1968 /.

Зшни б!ох1м1чного складу I харчово! цхнност1 м"яса бичкхв при захворюввнш кетозом та вторкнною остео-дистрофхею / М+ т, п =» 4 /

Таблиц» 3

ПОКАЗНИКИ

.Г Р.,У

п и

б и чк I в

I

1

II

!

III

! клхнхчно здо-. 1 р<ш 1 _

1 хворх кето-I зом

I___

1хворх кетозом х 1вторинною осте-|оди строй! ею

фха речовина, % 24,46 +0,03

Загальний азот, ш% . 3028,23 +22,62

Бхлковий азот, ¡а% 2719,32 ^22,45

Екстрактивний азот,мх$ 309,51 +0,73

Сечовина, мх$ 30,15+0,23

ЛШ'ди, мг$ . 1383,30 +78,84

Глхкогвн, ш% 742,53 +21,99

Мэлочна кислота, 283,75 + 7,71

Ш.неральнх речовини,мх$ 930,66 + 4,19

Кал1й, мг£ 336,27 + 2,17

Натр1й, тх% 107,43 + 4,62

Кальцхй, мг$ ^ 38",40 + 1,04

фосфэр, 191,86+0,73

Йхтамхн С, мкг/г 230,0 + 8,50

8хтам1н Ар мкг/г . 1,Ю +0,03

В1там1н ¿2» мкг/г 3,94 +0,20

Через 2 доби зберхгання м"яса при 0- + 2°С

величина рН . 5,84+0,04

Реакщя на пероксвдазу +

йормольна реакцхя

Реакцхя з схрчано-

кислоо мхддю . -

Через В дхб збер1ган-ня м"яса при 0- + 2 С

Величина рН 6,04 +0,04

Реакцхя на парокеедаэу +

¿ормолъна реакцхя

Вэакихя з с1рчано-.' кислою м1ддю -

23,08 +0 3023,99 + 8 2700,00 + 6 324,00 + 2 35,62 + О 1092,00 +25 589,49 +30 256,72 + 3 903,70 + I 324,69 + 3 102,30 + 2 34,80 +0 161,07 + О 177,60 + 9 1,67 + О 2,96+0

,11 22,40 + 0,14 ,79 2978,20 +20,14 ,75 2632,15 +17,09

,52 346,05 + 4,51

,4? 43,55 + 0,75

,41 853,56 +18,12

,68 385,24 +30,88

,86 192,55 +'8,31

,86 864,31 + 2,90

,21 290,39 +11,87

,61 9£,2Э + 1,78

,84 . 28,54 + 0,82

,69 174,80 + 2,02

,50 139,0 + 1,90

,02 1,53 + 0,04

,07 2,36 + 0,19

6,18+0,02. 6,38+0,04

■ +/-+

6,36 +0,02 6,60 + 0,05 +/- ' . ' -

+/-

+

+

+

- 19 -

3.3. Вачив передзабхйиих факторхв на обм1ти гиоьаси, м"ясну продукгиднх сть, х&учову щннхсть I санхтарну якхсгь м"яса у схльськогосподарських тварин

Метою даного етагу роботи було дослвдконня ф1згологхчного стану х рдду бхоххмхчних покаэникхв в кровх 1 скелетних м"язах у велико! рогато! худоби, овець I свиней в процес1' парад з аб I йно! пхдготовки. йстановлено, що температура тхла, частота пульсу х дихання у молодняка велико! рогато! худоби у вхщ 18-ти М1сящв теля наванта-ження в автотранспорт, перевезення на м"ясокомбхнат / вхд стань 70 км/ х вивантеження були в меже : ф1зхологхчно! норми. Але вже через 2-4 години передзаб1йно! витримки бичкхв без прив"язх в загонах м"ясокомбтату у них виявляються ознаки страсу 1 втоми, що обумовлено хнтенсивною рухливхстю х статевою активнхстю. У телиць, яких утримували в аналогхчних умовах, ознаки втоми були вираженх значно меншою мхров.

Шсля доставки вхдгодхвельних бичк1в на базу м"ясокомбхнату на вхдстань вхдповхдно 25 х 146 км бактерицццшсть, активмсть л1зоци-му 1 титри прирогнхх антитхл у кровх молодняка велико! рогато! худоби проявляли течценхд® до зниження. Шсля 5-ти гоцинно! безпри-в"язно! витримки тварин на баз1 мясокомбинату вывлено р1зке зни-ження вс1х досл1джуваних гуморальних покаэникхв природньо! рези-стентност1 / Р<0 ,05-0,001/, як! утрицувалигъ на такому р1вн1 про-тягом 48 годин. Достижения морфологхчного складу кровх показали, що в кров1 молодняка збхлыцуеться кхлькхсть лейкоцит1в х лхмфоци-тхв прь одночасному зменшеннх сегментоддерних нейтрофШв.'

Шсля тр ан спорту в ання в сироват щ кровх вхдгодхвельних бичкхв зб1льшуеться / Р< 0,05-0,001/ концентрах^ я глюкози, фруктози, мо-лочно! кислоти, сэчовини, холестеролу / табл.4/. Шсля 5- I 24-го-динно! витримки худоби на базх м"ясокомб1нату тред з вказаними метаболитами в сироватцх кров1 зростае також концентрацгя загаль-них бхлкхв, вхльних аминокислот, сечово! кислоти, креатингну, органичного фосфору кисяоторозчинно! фракщ! / Р< 0,0 5-0,001/. аонцеи-трацгя б1льшост1 цих сголук в сироватщ кровх пхсля 48-годинно! передзабхйно! витримки тварин знижуеться до еиххдних величин / перед теревезенням/. Короткочасне транспортування тварин хстотно не впливаз на р1вень загальних л1П1дхв I нее стерифх ко в аних / вхльних/ жирних кислот / НЕдК/ в сироватщ кровх тварин. Сднак, пхсля 24-годинноГ х особливо. 48-г'одинно! витримки тварин на баз1 ы"ясоком-бхнату, концентрацхя НЕЖК, а таколс холестеролу в сироватцх к*ов! худоби зростае / 0,05-0,001/. НЬнцентрацгя калхю, натр!ю, каль-

:„'■'. Таблица 4

Змхна гоказникхв вуглеводного, бокового, лIгодного х мхнерального обыхну в сироватцх кровх молодняка велико! рогато! худоби гад вппивом трансгор-тування I передзабхйно! витринки на базх м"ясокомб1нату / м + и, а = 5 '/

1 С т р

доел

ПОКАЗНИКИ

дження т.варин

, спорту в анням - /контроль/

!Шсля достав-! 3 процесх ивредзабхйно! витримки на баз1 |комб!натЯС°~ | м"ясокомбхнат^ години

"Г

"ЧВГ

Глюкоза, ммоль/л 1,07+ 0,02

фруктоза, ммэль/л 0,18+0,02

Мэлочна кислота, ммоль/л 0,27+ 0,02

Органхчний фосфор нислото- •

розчинно! фрахщ1, тюль/я 2,83+0,08

Неорганхчний фосфор,ммоль/л 1,81+ о/)6

Загальш лхгади, г/л 5,64+ 0,53

Холе-стерол, ммоль/л 5,53+0,73

В1льнх жирш кислоти, мг/л $3,20+ 5,15

Загальнх б1лки, г/* 77,70 + 4,15

Зхльнх аМ1НОкислоти,мг/л 96,61+11,72

Сечовина, ммоль/л 5,82+0,88

Сечова кислота, ммоль/л 107,06+11,80

Креатин1н, ммоль/л 111,3% 7,00

Калхй, ммоль/л 7,38+0,07

Натр!й, ммоль/л 153,66+0,87

Каяыдй, ммоль/л 3,13+0,05-

2,67+ 0,12 2,99+ 0,04 0,28+0,004 0,31+0,007 0,48+ 0,004 0,86+ 0,007

2,93+0,04 1,70+0,01. 5,72+0,52 8,06+0,41 92,21+10,21 87,48+ 3,92 113,30+ 8,71 . 8,71+0,50 118,96+18,65 129,06+ 8,61 7,27+ 0,15 148,67+0,75 !\81+0,07

3,13+0,05 1,52+0,05 7,86+0,52 8,36+0,19 81,82+ 5,33 92,03+ 2,82 136,71+13,56 10,56+,О,97 193,34+ 7,10 140,55+11,06 6,43+ 0,05 143,16+ 1,15 2,82+0,02

2,50+0,08 0,26+ 0,004 0,56+ 0 ,03

' 3,06+ 0.,04 1,07+0,03 8,03+0,19 9,14+ 0,17 110,30+ 5,34 101,62+ 3,73 Ю5.04+ 4,05 15,41+ 1,10 118,96+11,83 152,0% 8,52 6,57+ 0,07 144,83+ 0 ,73 2,86+0,05.

1,19+ 0,05 0,1% 0,002 0,30+0,03

2,7% 0,08 1,87+0,08 11,62+ 0,52 7,21+0,52 128,20+ 6,88 72,70+ 4,48 78,32+ 5,83 8,71+ 0,87 118,96+18,65 116,69+ 7,88 6,63+0,23 147,83+ 0,49 3,09+0,09

8

- 21 -

цш I неорганичного фосфэру в сироватхц кров! теля 5-48-годинно! передзабг^но! витримки значно энижуеться / Р<0,05-0,01/.

Виявлене нами пхдвицення кон центр ащ! пром1жних I кхнцевих продукт г в обмхну бхлк1в, вуглевод!в х лхгйдхв в сироватцх кров1 молодняка велико! рогато! худоби в пер1од транспортування 1 особливо передзабх йно! витриыки на баз1 м"ясокомбхнату свхдчить про хнтен-сивне використання глюкози, амхнокислот I жирних кислот в енерге-тичних процесах в його органхзмг.

ПроЕеденх нами досл1дження показали, що втрати живо! маси велико! рогато! худоби 1 свиней при транспортуванн! знаходяться в пря-ы!й залежноеп вхд його тривалостх, вестам, а такой взд засобхв доставки тварин на м"ясокомбхнат. Найб1лыие энияуеться жива маса тварин пхд час навантаження в транспортнх засоби I !х вивантаження. Встановлено, що втрати живо! маси некастрованих бичяхв х телиць при транспортуваннх автотранспортом на м"ясокомб1нат на в хд стань 25 км становили вхдговхдно 1,3 * '1,35, на ввдстань 70 км - 1,9 х 2,3&, на вщстань 60 км - 2,&-3,6.

Величина втрат живо! I заб!йно! маси велико! рогато! худоби I V свиней в перIод передзабх йно! витримки в основному залежить вхд тривалостх !х витриаування на баз1 м"ясокомбхнату. Ирхм цього, нами встановлено, що на величину в трат м"ясно! продукщ! в процем. гаредзабхйно! витримки велико! рогато! худоел в загонах бази м"ясо-комбхнату мають суттевий вплив В1к, стать, система утримання тва-. рин на в1дгодхвл1 в госгюдарствх та споС1 б_утри?..оння !х на.баз1 м"ясокомб1нату. Так, втрати живо! маси некастрованих бичкхв I телиць при шредзабхйному голодно»^ бвзприв"язно!<у вигрицуваянх на баз1 м"ясокомб1нату протягом 24-х годин становили вхдповхдно 5,6 х 6Передзабхйнавитримка протягом 24 годинпривела до значного , змвншення / Р<0,05-0,001/ у бичкхв х телиць виходу туш в1дповхдно на 2,6 х 1,7%, виходу внутрхшнього жиру - на 0,5 х 0,3$, забхйного виходу 3,1 I 2,0£, виходу печхнки - на 0,2.1 0,08Й. . В процес1 ¿4-годинно! передзабх йно!.голодно! бг,зприв"чзно1 витримки в умовахбази м"ясокомбхнату у важковагових / 600 кг/ некастрованих бйчкхв, яких в1дгодов"вали в спецгост пли прив"язн1й си' стемх утримання, вхдбуваеться бхльш значно зникення виходу. туш I . забхИного виходу / в!дгов1дно на 1,5 11,2&/ поргвняно * бичками, ,як1 знаходилйсяна ¿езфив"язн1й сйстемх. Цри Г1ри8пя-

. эноцу сгособх утримання важкогггових некастрованих бичкхв в умовах. ; ■ бази м"ясокомб1нату в процэсх 24- 1 36-годинно! передзабх йно". вит- . римкижива маеаСуда вхдпо'в!дно на 1,9I 2,2$ бмьдою 1 забхйний

вйхад був на 0,0 1 вищим, шх при безприв"язноцу. . Передзабх кна голодна безприв"язна витримка молодняка велико! рогато! худоби, особливо некастрованих бичкхв, на базх м"ясокомбхна-ту протягом 24 годин /табл.5/ приводить до рхзкого знижёння рхвня гл1когвну I глюкози, фруктози у м"язово! тканинх. Зокрема, коь-к1сть глхкогену в м"язовхЙ тканинх телиць I бичкхв, забитих шсля 24-годинно! витримки на баз! м"лсокомб1нату / дослана група/, бу-ла е!дшв!дно в 2,1 / Р<-0,01/ ! 9,3 ради / Р<0,001/ мента, Н1ж у тварин, забитих б ад разу шсля доставки на мясокомбинат / контрольна група/. Шлыасть лхшдхв у скелетних м"язах телиць обох ^ груп при цьо^у була приблизно однакова, тод! як у м"язов!й тканинх бичк!в дослздно! групи вона була в 2 рази мента / Рс0,001/, Н1ж у тварин контрольно! групи. Концантрацхя загального, бхлкового ! екстрактивного азоту, азоту сечовини ! фосфору АТЗ, а також вм1ст с&ркоппазмових б1лк!в н м"язов!й тканит телиць ! особливо бичив досладно! груш була значно вица / Р<с0,05-0,001/ пор!вняно до та-ко! у тварин контрольно! групи. Шдношення незам!нимих ам!нокислот до зам!нимих у бмках м"яса телиць ! особливо бичмв, забитих шс-ля 24-годинного передзаб!Иного витримування, було меншим, нхж у м"яс! тварин, яких забивали вадразу шсля доставки на м"ясокомб1нат.

йервдзабхйна витримка велико! рогато! худоби без прив"яз!- в умо-вах бази м"ясокомб!нату хстотно впливае на товарний виглад, кул1-нарн! .1 технолог!чн! властивост! яловичини. М"ясо телиць х бичкхв, забитих вадразу шсля доставки на м"ясокомб!нат, мае св!тло-черво-не забарвлення. М"ясо частини телиць / 11%/ ! всхх бюяав / Ю0&/, яких забивають гйсля 24-годинно! голодно! безпривпязно! витримки на баз1 м"ясокомб!нату, мае темно-червоний колхр / веда /. йлак ! аромат вареного I смаженого м"яса бичк1Е, забитих вхдразу . гасля доставки, с кращими пор!вняно до м"яса бичмв, як! забит! п!сля передзабхйно! витримки. Цроте, вологоеммсть I шжн!сть м"я-са бичмв, яких на*1равляють на заб!й шсля 24-годинного пзредза-•б!йного витримування, вищ1 / табл.5/. При 24- ! 36-годинному пзред-забг йному безприв"яэному витримуванш бичк1в у Л1шдах м"язово! тканини вхдбувасться рхзке зб!льшення кхлькост! гюлшенасичених кирних кислот, особливо лхнолево!. Пояснения цих зм!н сл!д щукати у зслльпенш в складх л:гад!в скелетних м"яз!в бичк!в частки фосфэ-лхпзда, як! характеризуются високиа вмхстом полхненасичених жир-них кислот, внаслхдок зыеншвння в !х склад! частки триацилгл!церо-Л1Н, якх >л стять головним чином мононенасиченх ! наскчен: жирн1 кислотн / ¿.Г.Янович, П.З,Лагод*»к, 1991/. Кр1м цього, в процес!

Таблиц* 5"

бхоххайчний склад I якх стъ и"яса .молодняка велико! рогато! худоби залежно вхд тривалостх передзаб!йно! витримки на базх м"ясокомб1нату / Ы + т, а = 4 /

1 т £ Л к ц 1_|_б и Ч К и_

ПОКАЗНИКИ !_Передзабпзда витримка на баз! м"ясокомбшату, годкни

_!_0__! 24_I 0_!_24

Глхкоген, мг$ 1161,4+ 93,5 550,5+ 106,7 456,6+ 69,2 49,0 + 7,8

Глюкоза, мг£ 91,9+ 12,6 95,1+ 17,8 93,8+ 8,3 15,3 + 0,4

Фруктоза, мг£ 31,1+ 3,4 14,2+ 1,0 12,0+ 1,2 2,3 + 0,2

ЬЬлочна кислота, 261,4+ 5,0 321,3+ 15,4 •482,9+ 10,1 156,6 + 11,7

Оргащчний фзсфоп кислото- 64,0+

розчинно! фракщ!, ир% 67,% 1,7 3,8 64,3+ 2,6 46,4 + 1,6

Неоргашчний фэсфэр, мг% 85,2+ 0,7 87,3+ 5,3 87,6+ 1,2 115,4 + 3,5

Фосфор АТ5, 11,3+ 0,6 18,9+ •1,1 14,1+ 1,1 23,8 + 1,8

Загальний азот, ш% 3065,7+ 15,4 3127,1+ 19,5 2962,0+ 25,3 3170,9 + 24,6

Б1лковий азот, мг& 2745,0+ 14,5 2777,6+ 13,1 2672,9+ 23,3 2830,8 + 24,7

Екстрактигний азот, мт& ЗШ ,7+ 4,5 349,5+ 6,7. 309,1+ 5,5 370,1 + х.г

Сечовина, иг% 31,2+ 0,7 37,3+ 1,3 26,6+ 1,2 49,0 + 1,3

Л1ШДИ, 2592,2+191,2 2256,0 + 330,9 1744,1+188,2 670,38+ 215,1

Саркоплазмойий бхлок, % 6,5+ 0,1 8,7+ 0,3 ' 6,6+ 0,1 10,9 + 0,3

Кзльороехсть / Е х 10 / 4,1+ 0,3 3,4+ .0,1 3,3+ 0,2 3,3 + 0,2

Ээлогосшасть, % до маси м"яса 59,0+ 1,3 59,% .1,4 58,6+ 1,7 66,4 + 0,4

Нхжнхсть,см^/г загального азоту 219,4+ Ц,3 253,4+ 10,2 229,1+ 9,3 264,3 + 8,0

24-36-годинно! передзабхйно! витримки при беэприв"язноцу утриман-Н1 на баз! м"ясокомб1нату в поЧ1нщ I м"язов1й тканин1 якхсно зм1-ноеться 1»^уноххм1Чний склад саркоплазмових бхлкхв, що виряжаеться р1 эким зменианням / Р< 0,05-0,001/ кхлькост1 антигенхв, якх зна-ходяться в основному в зонах «£- х 3- глобулхшв. ф може вка-зувати про розпэд б1лк1в при дхХ передзабхйних факторхв.

Проведен! нами досл1дкення показали, що к!лыасть глхкогену в м"ясх некастрованих бичкхв, ввдгодованих в госпсдарств1 без при-в"ягп / дослхдна група/, як вадраэу шсля доставки, так | особливо шсля 24-годинно! передзаб1йно! безприв"яэно! витримки на баз1 м"ясокомб1нату, була значно вида/ Р<0,01-0,001/, н!ж в м"яс1 бичкхн, яких утрицували на прив"язх / контрольна група/. Вмхст екстрактивного азоту 1 сечовини в м"яс1 тварин контрольно! групи. шсля 24-годинно! витримки був б1льший / Р <0,05-0,01/ горхвняно ДО IX ВМХСТУ В ы"ясх тварин ДОСЛХДНО! груш, ЩО СВ1ДЧИТЬ про бхлып 1нтенсивне розщеплення бхлкхв х використана^ амхнокислот в енерге-тичних процесах у скелетних м"язах бичк1в, якх вхдгодовувапися на привняз1. ГЬредзаб1йна голодна витримка важковагйвих некастрованих бичкхв при црив"язноцу способ! утримання в умовах бази мпясокомб1-нату протягом 24 - 36 годин порхвняно з витримкою я загонах бази м"ясокомбхнату при безгтривмязноцу способ! утримання с прияв зберб-женню в ы"язов1й тканин! сухих речовин, вуглвв'од1в / особливо глхкогену/, покращенню товарного вигладу, харчово!-цхнностх Л санх-■рарно! якостх яловичини. .

В процесах доэрхвання ы"яса важливу роль в!д1грае гл1когенол!з. Кисла реакщя середовища в м"ясх внаслхдок нагромадження продуктхв глхколхзу створюе несприятливх умови для розвитку мхкроо^гашзмхв, що мае важливе значения для зберхгання туш х мясопродукт! в.

Як видно 13 табл.6, вюадний рхвень ппкогену / через I годину пхсля забою тварин/, у ыиязов1й тканин! телиць х бичив, забитих вадразу шсля доставки на м"ясокомб1нат 7 контрольна група/, був значно вищий / Р<0,001/, нхж у тварин, забитих шсля 24-годитого передзабхйного бвзприв"язного голодного витрицування на базх м"ясокомб!нату / дослхдна група/. Щютягом24 годин зберхгання м"ясних туш при низыайтенпаратург / 0 - + 2°С/ основна ыаса пекогону розщетаюеться, а в ^аступнийперход цвй процвс р1зко сто-в!льнюеться. ГЬзцеплення глхкогену в дозр!ваючому мпяс! супровод-Я1УвТЬСЯ зб1ЛЬШеННЯМ К1ЛЬК0СТ1 глокози х шлочно! .кисйоти. К1ЛЬ-

кхсть глюкози та молочно! кислоти л м"я« телиць I бичкхв контрольно! групи шсля 24 годин дозргвання була вхдшвхдно в 1,6; 1,2 }

Табдиця- 6

Вплив тр ив ало ст i паредзабхйно! витримки велико! рогато! худоби на пзказники глхкогенолхзу м"яса в процесх його збер!гання / Ы ♦ m, а = 6/

ШКАЗНИЙИ

! Тривад1сть J збэр!гання

Т Е Л И Ц i

I

Б И Ч К И

!_

t Пзр8дзаб1йне витримування тварин на баз! ы"ясокомб!нату .години

! 0 ! 24 ! 1 0 ! 24

Глхкоген I 1161,4 + 93,5 550,5 + 106,7. 456,6 + 69,2 48,9 + 7,8

24 361,7 + 23,4 162,1 + 37,2 222.3 + 28,2 8,8 + 0,4

48 316,7 + 18,6 125,6 37,5 196,1 + 25,3 4,5 + 0,4

96 288,9 + 28,3 106,2 + 32,6 167,6 + 21,2 1,6 + 0,3

192 242,4 + 17,3 90,0 + 27,2 130,8 + 16,5 Спхди

Глскоэа I ' 91.9 + 12,6 95,1 + 17,8 93,8 + 8,3 15,3 + 0,4

24 311,9 + 17,8 193,2 + 47,4 198,5 + 21,5 15,2 + 0,3

48 345,9 + 17,1 233,6 + 53,4 222,4 + 24,9 13,8 + 0,2

S6 367,8 + 14,3 209,4 + 54,1 238,8 + 25,4 10,1 + 0,7

192 378,1 + 15,5 191,7 58,0, ' 219,3 + 26,5 2,6 + 0,5

Иэлочна кислота I 281,4 + 4,9 312,3 + 15,4 482,9 + 10,1 156,6 + 11,7

24 ' 799,7 + 24,0 6ё0,2 40,7 601,1 + 24,6 169,3 + 10,9

48 874,0 + 26,9 685,8 + 43,4 709,0 + 24,1 136,5 + 11,0

96 908,6 + 28,4 678,7 + 49,5 703,4 + 24",9 "99,5 + 10,3

192 934,5 + 28,7 653,2 + 58,0 •687,2 + 26,0 27,4 + 2,9

Величина pH 24 5,4 + 0,05 5,7 + 0,09 5,4 + 0,02 6,7 + 0,02

48 5,3 + 0,02 5,6 + о", 10 , 5,4 * 0,02 6,7 + 0,03

96 5,3 0,02 5,6 + 0,10 5,4 + 0,02 6,8 + 0,04

192 5,3 + 0,03 5,7 + 0,11 5,5 ■+ 0,02 7,1 + 0,01

- 26 -

13,0; 4,0 рази бхдьша, кхк у м"яо! тварин дослхцно! групп.

1снуе пряма залепшсть М1к виххдним р1внем глхкогену, кгнцевою концентращею далочно! кислоти х гексоэ в продвсх дозрхвання м"я-са та ¡даго стгйкхстю до гнильного розкладу. Бхлыа кисле середови-ще, яке утворюеться в процес1 глхкогенсшзу при дозрхвант м"яса тварин, забитих В1дразу гасяя доставки на м"ясокомбхнат, поперед-жуе розвиток гнильно! мхкрофяори, що дозволяе продовжити строки збер1гання охолодженого м"яса туш / телиць на 6-12 I некастрова-них бичк1в на 12-14 дн1в/.

Пр.1 бактархолог1Чноцу дослхдкеннг хз проб м"язоео! тканини х лхмфовузлхв туш велико)! рогато! худоби, свиней I овець, якх заби-Т1 водазу пхсля перевезення на м"ясокомбхнат, мхкрофлора, як хтравило, не ввдхлялась або ж вццхлялась в незначнхй к1лькост1 /до, 2-32/. Обсхменхння мхкрофлорою м"язово! тканини I лхмфовуэлхв туш тварин, якх утримувалися на передзабхйнхй голодай витримхд про-тягом 15, 24 I 36 годин на базх мясокомбинату, значно збхлыцува-лось / в 5-7 раз/.

3.4. Вплиа деяких транкв!Л1заторхв I бголог!чно активних речоеин на обм!ннх процеси х збереження м"ясно! гтро-дукпх! у тварин при транспортуваян! I передзаб!йному гитримуванн!

3 результат! проведених дослхджень встаноЕлено, що Енутр1шньо-м"язове Еведення ЕажкоЕаговим бичкам ашназину в доз1 1,5-1,7 мг/кг кие о! маси значно по слаблюе вплив стрес-фактор1Е на розвиток еццо-кринних I метаболхчних'зрушень при !х транспортувашп I передза-бхйному перетриьуЕаннх на баз1 мпясокомбхнату. Так, теля коротко-часного перевезення / 15 км/ х 8-годинного витрм{ування пор1вняно з вихвдним р1внем / тред перевезенням/ рхвень адренокортикотроп- , ного гормону в сироватщ кровх бичтв, яким вводили ашназин, зрхс вхдгов1дно на 49 г 605, а у сиро'ватц1 кров1 бичк1в контрольно! групи на 70 I 97^. 1Ьд1бну тенденцию ввдмхчено такик у змхнах р1в-ня в кров1 тварин кортизолу. Актившсть аспартат- 1 алашнамхно-трансферази, креатинфосфок1нази та лактатдегздрогенази в сироватхр кров1 тварин, яким вводили ам1наэин, тсяя перевезення-горхвняно з виххдним рйнем шдвщилася гхдповхдко на 12, 12, 20 I Юл, а у тварин контрольно! групи - на 19 , 37 , 56. х 43Й / 1.Г.£ереза, 1991, 1993/.

1нсулхн при г.1ДЕК1рному введена в дозх 0,4 М.0/кг живо! маси бичкаы при трансгюртуванн1 на заб1й проявляв аналогхчний вплив на ряд гоказшшв обм1ну речовин в !х кровх, як х ам!назин. Результа-

т|г.даох дослхдхя показали, що п1слл перевазення / на вххщаль 15 I 80 км/ 1 особливо шсля передэаб1 Иного перетримуваннл в сироватщ кpoнi тварин досл1дних труп важковагових бичкхв, яким перед тран-спортуванням вводили амптзин або 1нсул1н, вмхст загальних бхлк1в, а!лышх амЫокислот, сечовини х неестерифхкованих жирних кислот був нижчим, н1ж в контролх / Р<0,05-0,001/. 1Д дан1 свэдчать про те, що розщагаення бхлк1в х лiпiдiв у тканинах бичк1в досл1дних труп вадбувавться не так ¡нтвнстно, як у контрольних тварии / 1.Г.Береза, 1993/.

В останнхх наших роботах / С.й.гкэвк, I.Г.Береза, Б.Г.Янович, 1992; I.Г.Береза, 1993/ показан! р1знищ у дх! :снсул1ну I амхнази-ну на синтетичнх та енергетичнх процаси в печхнщ, м"язов1й х жиро-В1й тканинах г на збереження м"нсноХ продукхрХ у великоХ рогатоХ худоби. Так, синтез б1лк1В в печ1НЦ1 бичк1в пхеля введения хнсул1-НУ х доставления на м"ясокомб1нат проходить б1льш 1нтенсивно, шж в печхндх бичкхв контрольно! групи I особливо у тварин,' яким вводили амхназин / Р<0,05; Р<0,001/. ГЙсля 24-годиншХ голодно! перетримки тварин на баз1 м"ясокомб1нату 1нтенсиЕШ сть синтезу лх-п1д1в у печхнщ, м"язов1й i жиров1й тканинах бичк!в, яким вводили 1нсул1н, була вгеца порхвняно до 1нтенсивностх !х синтезу у контрольних тварин 1 бичкхв, яким вводили аминазин / Р<0,05-0,001/. Пхд впливои хнсул1ну у дослхджуваних тканинах бичкхв в вноргвтичыих процесах метле використовуються амхнокислоти.

Кращий позитивний ефект цодо збереження живо! I забойно! маси в1дгод1вельних бичкхв одержано нами вхд застосування амхназину / в доз! 1,5 ыг/кг живо! маси/ у процес1 транспортування I протягом перших 8-15 годин передзаб1йно! витримки тварин на баз1 м"ясокомб1-нату. Шсля 24- I 48-годинно! витримки тварин ефектиит сть д:1 цьо-го препарату щодо збереження кхлькоот1 ы"яса значно знижувалась.

Проведет нами досшдження / I..Г.Береза, 1992, 19£3/ показали, що при застосуваннх ам1назину / в доз1 1,7 мг/кг живо! маси/ або 1нсу-Л1ну /0,4 М.О./кг живо! маси/ втрати живо! маси важковагових бич-к!в П1д час трансюртування на вадстань Ш км були в1дгов1дно мен-шими на 1,8 1 1,2^, а вихвд туш - на 1,4 I 1,2& б1льшим, нхж у бичкхв контрольно! групи. Шсля 24-годинно! передзабхйно! витримки на баз: м"яеокомбхнату тварин, яким вводили амхназин або хнеулхн, втрати 1 х живо! маси були вадпоахдно на 1,2 i 2.,(Л меншими, а виххд туш - на 1,8 х 3,7,$ бхлыаим порхвняно з контролем. ¿инчавея також пор1вняльний вплив амхназину та хксулхну на бшххмг^ний склад х •' якхсть м"яса велико! рогатоХ худоби /1.Г.Береза, №3/. При х^ьоц," !

встановлено, що в м"язов1й ткалинх важковагових бичив, яким вводили амхназин або гнсулгн, порхвняно з контрольними тваринами був значно б1льиий вм1ст сухих речовин, Л1щд1в, глхкогену / Р<0,05-0,001/ I менший рхвень екстрактивного азоту, вхльних ам1нокислот I сечовини / Р< 0,05-0,001/ як ввдразу шсля доставления, так й особливо шсля 24-годинно! витримки на баз1 м"ясокомб1нату. дан1 сввдчать, цо введения шяназину I 1нсулхну молодняку велико! рогато! худоби приводить до зыеншення розщеплення бхлкхв, лхгадхв та вуглевод1в у м"язов1й тканиш I тим самим сприяе збереженню К1ЛЬК0СТ1 м"ясно! продукцх!.

Незважадачи на очеввдну ефективнхсть амхназину,використання його та 1нших транкв1л1затор1з у тваринництв1 ютребуе б1льш глибоких медико-б1олог1чних досл1джень продукт!в забою у зв"язку з записками цих речовин, вплив яких на оргашзм людей визчений недостатньо. Виходячи з цього, наш рекомеедащ! щодо використання амхназину включено в "Ветеринарно-санитарнке правила перевозки животных, птицы, рыбы, продуктов и сырья животного происхождения автотранспортом" / Шсква, 1966/, згадно з якими заб!й на м"ясо тварин, яким вводили амшазин, дозволяеться не рашше, шк через 24 годи-ни шсля введения. У.хдоцу плаш порспективи заотосування 1нсул1-ну для збереження кхлькост1 й якост1 м"ясно! продукщ! у тварин в процес1 !х транспортування I передзаб1йного витрицування на базах м"ясокомб1нат1в б1лып обгрунтован1, оскхльки вхн, як гормон, являв собою б1лок, який, а одного боку, шввдко руйцуеться в орган1зм1, а з другого, - при тепловхй обробцх м"яса 1 гад впливом протеол1тич-них фермснтх в шунково-кишкового тракту.

3.5. Дцосконалення оргажэащ! закушвель 1 паревезень с!Льськогосгюдарських тварин на забхй . В даний час на м"ясокомб1натах Укра!ни використовують двх систе-ми эдачх-приймання с1льськогосподарських тварин: за живою масою та за масок) I як1сть м"яса. За останне двадцятип"ятирхччя м"ясокомб1-нати I велик1 господарства нагромадили значний досвад роботи в умовах системи здач1-приймання тварин за масою х як! сто .м"яса, шд-тверджено 1! органхзавдйну х економхчну ефектившсть / М.И.Ковальский и др., 1971; И.А.Чегурнов и.др., 1989; В.М.Ееззуб, 1987; Е.А. Мищанин, 1989/. •■.'-"

3 метою одержання юргвняльних даних економхчно! ефективност1 двох систем здачх-гхриймання тварин на м"ясокомбхнати нами проведено виробничо-науков1 дослхди «а.аелмий рогатхй худоб1. Кращий ефект одержано при реалхзацх! «"ясокомбхнату кор!В, телиць I особ-

ливо некастрованих бичкхв вицо! вгодованост1 за масоя 1 якхстп туш, .нхж за живою масою / И.Г.Береза др., 1984, 1986/. Ьиробничий екс-перимент на Чортивському м"лсокомб!нат1 також показав переваги реалхзацх! худоби за масою х як1стю м"яса / Е.А.Мищанин, 1985/. Отке, система здач1-приймання за масою I ЯК1 стю м"яса гадви^о за-гдкавленх сть господарс,- ■■< у вирощуванн1, в1дгод1вл1 I реал1за1Ц1 тварин з високим виходом туш. Кр1м цього, гши щй системх створились умови для узгодженоХ роботи ветеринарних служб господарств I м"ясопероробних шдприемств, ефективною стала д!агностика 1 профх-лактика скритих форм хвороб.

Протягом багатьох рокхв автор працовав над вдосконаленням окре-мих ланок системи здачх-приймвння худоби за к!льк1стю х шистю м"яса, технолог1чних лроцеыв даредзаб1йно! шдготовки х тореробки тварин. Зокрема, з метою зменшення втрат м"нсно! продукщ! х полхп-шення IX якост* при переход1 м"ясопереробних гадприсмств на центро-вивхз худоби спецавтотранспортом на о снов х надих дослЦжень роз-роблено нову комплексну оптимальну технолога® передзабхйно! шдготовки тварин. Передзаб1йна подготовка тварин проводиться в основному на фермах I комплексах господарств, продовжуеться гад час доставки I закхнчуеться на базах м"ясокомб1нат1в. Основм положения II викл едено в розроблеких нами / 1.Г.Ьереза, :). 1.Хомелко, ¡Л;{.Соло-маха та т./ "Методических рекомендациях по новой оптимальной технологии предубойной подготовки скота при центрсвывозе его на мясокомбинаты спецавтотранспортом" / Одобрены и утверждены НТО .'.^инмя-со мол про ма'УССР 9.02.1984 г./. Згчдно з новою технолог ¿ею передза-61 (та голодна витримка безпосередньо на фермах I комплексах / у звичних умовах 1х утримання/ для велико! 1 дробно! рогато! худоби складае 15 годин I для свиней - 5 годин / Еклвчаочи час знаходжен-ня в дорозх/. ирнтро1ИВ13 тварин хз господарств на м"ясопереробн1 пхдприемства 1 ивидку подачу на забхй / протягом 1-2 годин гасля доставки/ зд1йснюють за погодинним гра^хком. 3 метою зменшення стрес1й рекомендусться також р1эко скоротити вадстань перегогав тварин, особливо свиней, в умовах м"ясокомбхнаТ1в безпосередньо перед забоем. Вхд впровадження ново! технолога! госюдарства х м"я-сокомб1нати Укра!ни щорхчно одержують значний економ1чний ефект внаслхдок скорсчення втрат м"ясно! продукцг! I еконоых! корм1в / на I голову велико! рогато! худоби 8-10 корм.од., свиней - 1,52 корм.од./. 1З 1984-1989 рр. в господарствах х м"яеокомбшатах. Львхвсько! та 1вано-5ранк1всько! областей пройшли г.ередзаб1 йну подготовку за ново» технологией 65-90/» сгльськсгосподярських тварин

■ / 1.Г.Еереза, IS9I/.

Система здач1-приймання худоби за живою масою як в' умовах ¿Г'ясо-переробних тдприемств, так i безгосервдньо в госюдарствах' мае ред серйозних недолив, як1 рхзко знижують I! !ёфёктйвй1сть I. Г.Береза та ih., 1983-1990/. На недолши системй "здач/-приймання велико! рогато! худоби i свиней в умовах государств Укра!ни за живою масою вкаэують й iraii автори / U.M.Беззуб, 1987; Е.А.Мища-нин, 1989/. На нашу думку, систему здач1-приймання тварин як на м"яс жомбшатах, так i безпосередньо в мхсцяХ- вйрощування i в1д-год1влг за кивою масою слхд проводити обмежено.'в основному!при закупках худоби у дргбних господарствах, !зокрема Й1дтоЙйих госго-дарствах населения, кооперативах i т.п.■ - *.г

3.6. Нова технолога передзаб!йно! тдготовки тварин та !!. ■ • впдив на обмхн речовин,м"ясну продуктивмсть i якхсть м"яса

Г^оведеш нами доелодкення показали, що в кров1 бичкхв, шдго-товлених до забою за старою технологхею / контрольна група/ пхе-ля 5-, 15-, 24- i 48-годинно! пвредзабх йно! голодно! витримки на баз: м"ясокомб1кату рхвень глюкози, фруктози, молочно! кислоти, оргажчного фосфору кислоторозчинно! фракщ!, загальних б1лк1в, сечовини, еечово! кислоти, креатинхну, загальних лгп1д1 в, холе-сгеролу, воьних жирних кислот був значно виций / Р<0,05-0,001/, а рхвень неорганичного фосфору - нижчий / Р<0,02-0,01/ юрхвня-но з !х р1внем у кров1 бичкхв, шдготовлених до забою за новою технологией / досл1дна група/, як1.протягом вказаного периоду утрицувались на ферм1. Бактерицидна актившеть лхзощау i титр антитiл в кровх тварин досл1дно! групи були також значно еищ / Р<0 ,01-0,00IA нхж у тварин контрольно! rpymftv, * 7

Жива маса некастрованих бичк1р контрольно! i досл1дно! груп при знятт1 s в1дгодхвл1 "була практично однаковою / табл.7/. Про.те nic-ля 15-годинно! голодно! витримки у звичних умовах прив"язного ут-римання бичхав на фермах / дослана група/ вихад туш, внутрхшньо-го жиру i печхнки були значно вищх / Р< 0,05-0 ,001/, шж у бичкхв, яких шеля перевезення i до заббю утрицували безприв."язно у В1д-критих загонах бази м"ясокомб1нату / контрольна група/. Ще б1льш значну рхзниир mir цими групами у Maci i виходх продуктхв виявле-но гасля передзабхйного витршування тварин протягом 24 i 48 годин. Так, теля 15-, 24- i 48-годинно! витримки бичкГв доопдно! групи заб1 йний виххд був в1дпов1дно на Г,4, 2,3 i 3,4%, бмыпий ПОрХВНЯНО 3 КОНТРОЛЬНОЮ. Зб1ЛЬШвННЯ ВИХОДУ ТУШ У 6ичк1в доелвдно!

Таблица 7'

йплив ново! технолог1Х паредзабгйно! шдготовни на м"ясну продуктивнгсть i морфэдог!Чний склад м"яса вхдгод1вельких 6ичкхе /ы + п, п = 4/

! Контрольна трупа /гадготовлена ! Досдвдна група /подготовлена ! до забою за старою технологией 1 до забою _за новою технологией/

!_Тривал!сть пзредзабхйноХ голодно! витримкиг години_

1 15 ! 24 I 15 » 24

Яива маса тваркн в

господ ар ствх, кг 425,8 + 6,4 426,0 + 7,3 425,5 ¿7,8 425,5 ¿7,5

¡аса туш, кг 206,5 + 4,8 203,0 + 2,6 211,0 + 4,6 210,5 + 4,3

Зюад туш, % 48,5 + 0,4 ' 47,6 + 0,2 49,6 ¿0,2 49,5 ¿0,2

Маса внутрхшнього жиру,кг 8,6 ¿0,4 8,2 +0,3 9,7 ¿0,2 • 9,6 ¿0,3

Зих1д внутр1шнього жиру,л 2,0 40,06 1,9 ¿0,04 2,3 ¿3,04 2,3 ¿3,04

Забхйна маса, кг 215,1 4 5,11 211,2 + 4,9 223,7 + 4,8 223,1 + 4,4

Забхйний вкххд, % 50,5 +0,5 49,6 +0,3 51,9 ¿0,2 51,7 ¿0,1

¡п"ясн1 обрхзки, кг 2,0 +0,1 . 2,1 +0,1 1,8 + 0,1 1.7 + 0,1

¡Зиххд мпясних обрхзкхв,^ 0,5+0,03 0,5+0,01 0,4 ¿0,02 0,4 ¿0,01

Маса тачхнки, кг 4,6+0,1 4,6 +0,1 5,9 ¿0,2 5,8 ¿0,2

Зюйд шч1нки, % 1,2 40,02 1,1 +0,03 . •1,4 ¿0,04 1,4 ¿3,02

81дношзння маси м"язово! тканин и до маси кхсток,кг 3,6 +0,01 3,6 +0,01 3,7 40,03 3,7 40,02

Згднопення маси м"якот1 до маси кхсток, кг 3,5 «3,03 3,%0,02 • 4,0 ¿3,04 ' 4,0 ¿3,04

Вплин ново! технолог:! перэдзабгйноХ гадготовки на бгоххмгчний склад I якхсть м"яса в!дгод1вельних бичк!в / Ы + в, а = 4/

Таблиця 8

ПОКАЗНИКИ

!Контрольна трупа тварин,шдготоЕле--1на до забою за старою технологхею

!Досл1цна трупа тваркн,п:дготовлена !до забоз_ за новоа технолог1ею_

! ТриЕалхсть пере^забгйно! витримки, години

! 15 ! 24 » 15 ! 24

23,8 + 0,1 23,0 +0,4 24,6 +0,2 24,6 + 0,1

2679,7 + 3,6 2849,0 + 19,8 2899,4 + 27,4 2925,1 + 10,5

368,0 3,8 376,9 + 3,5 323,4 + 5,0 333,8 + 2,0

45,2+ 2,6 47,2+ 1,6 25,4 + 4,0 32,2 + 2,0

1809,1 + 53,3 1094,0 +187,0 2087,5+78,6 2003,3 + 9,3

63,9 + 4,0 55,8+ 6,5 754,4 +27,5 675,8 + 13,7

42,2+ 6,8 28,9 7 2,1 80,3+ 5,5 95,4 + 8,2

6,6+ 1,0 7,9+ 0,7 19,9+ 1,7 17,4 + 1,5 •

126,5+ 5,2 116,2+ 6,2 1 154,8+ 9,4 150,8 + 9,7

151,7 + 18,2 153,3 + 12,2 348,8 + 14,8 317,2 + 1,9

19,8 +0,7 17,4+ 0,8 8,3 + 0,2 8,9 + 0,3

14,9 +0,7 14,5+ 0,2 24,5+ 1,6 21,9 + 0,7

1,7 + 0,04 1,7 +0,04 2,0 +0,06 2,1 + 0,05

2,9 +0,05 2,8 + 0,10 3,7 +0,31 3,7 + 0,30

6,7 +0,02 6,7 +0,02 • 5,4 +0,02 5,5 + 0,04

Оуха речовина, % Ьхлковий азот, Екстрактивний азот, мг$ Сечовина, Лхшди, иг% Глхкоген, Глюкоза, ыг$ Фруктоза, мгЙ ' Пентози, мг& . ¡.Ьлочна кислота, Фосфор АТч>, В1тафн С, мг$

81там1н 31ташн ¿о

мкг/г мкг/г

Величина вН через 48 год зберхгання м"яса при О - + 2°С

ы

го

груш порхвняно з контрольною проходило в основному за рахунок и.бхльшення виходу найб1льш вднно! тканини - м"язово! / Р<0,05-0,001/.

Вмхст сухих речовин, глхкогену, глюкози, фруктози, пентоз, мо-лочно! кислоти, лгпхдхв, BÏTaMÎKiB dp d2 i С в м"язов1й тканин1 бичк1в дослано! групи, тдготовлених до забою за новою технолог1-ею, був значно вищий / 0,05-0,001/, a bmïct екстрактивного азоту,-сечовини i фосфору АТЬ - нижчий / Р<0,01-0,001/, His в м"я-зах бичК1в контрольно! групи, яких готували до забою за старою твхнолог1ею /табл.8/. М"ясо тварин дослхдно! групи з високим bmîc-том гл1когону в npoqoci дозр1вання мало низько значения величину, рН i тому було бхльш стхйким до гнильного розкладу при sdepiraHHi.

ictothi зм1ни виявлено т.акож у жирнокислотному склад! лхшд1В i аминокислотному склад1 бхлкхв м"язово! тканини худоби залежно В1д технолог!! перодзабхйно! подготовки. Особливо значив зменшення виходу амхнокислот з бхлкхв м"язово! тканини бичкхв контрольно! групи вхдм1чено ni сля 15- i 24-годинного шредэабг Иного утримання бичк!в на баз1 м"ясокомб1нату, тобто в пер ход максимального роз-витку у них стресового стану;

Товарна, харчова i саштарна якхсть м"яса тварин, тдготовлених до забою за новою технологией, буяа значно вицою, Hi« за старою. Так, м"ясо бичк1а дослвдно! групи мало добрий товарни'Л вигляд, св1тло~червоний колхр, а м"ясо бичкхв контрольно! групи - було липке, темно-червоного кольору / вада dit) /. За органолеотичними показниками бульйон, виготовлений Î3 м"яса тварин дослхдно! групи, одержав значно вицу ощнку, шж виготовлений ia. м"яса тварин контрольно! групи. iijaK i аромат вареного i смаженого м"яса <5ич;а в дослано! групи були також кращ1 гюрхвняно з м"ясом бичкгв контрольно! • групи.

Еактер1олог1чн1 досл1дження показали, що обс!мен1ння умовно патогенною мхкрофлорою м"язово! тканини, лiм<5»вyэлiв туш i по'-ùhkk молодняка велико! рогато! худоби, подготовлено! до забою за новою технологаею, було вхдгатдно у 4,0; 5,5 i 2,У раза меншим, Hia у тварин, яких готували до забою sa старою технологхею / контрольна група/.

3.7. Доапдження взавмозв"язку м!ж обм!нними про ;.эса'/и i втратами якост! м"ясно! продукц!! тварин в шр!од перацзаб!йно! пхдготовки

3 метою, вивчення взаемозв"яэку Mix обмхнними про l,а сами в огга-HisMi тварин i втратами якос« м"ясно! продукщ! у тварин в про- \

yeci транспортування i передзаб1 йно! витримки на базах м"ясопере-робних тдприемств нами запропоновано схему досл1джень, в основу яко! 1юкладен1 6ioxiMi4Hi i б1оф1зичн1 методи досшдження кровг, печхнки, м"язово! i жирово! тканин, мхкробхологхчний метод досяхджен-ня продуктов забою, з одного боку, та визначення живо! i забхйно! маси, виходу туш, внутрхшнього жиру, деяких субпродукт:в, а також вмхсту пшункоЕО-кишкового тракту в процесх горедзаб1йно! подготовки, з другого. При проведеннх б1оххмхчних дослвджень використову-вал!» метод радхоактивних 1зотошв / 1.Г.Береза i iH., 1990/.

3 представлених в таблиц! 9 даних ввдно, що пхсля короткочасного трансгортування / 15 км/ молодняка велико! рогато! худоби включения м1тки [i-^G ]лейцину в б1лки печ1нки i пальмхтату а fliniflH жирово! тканини тварин эначно нижчэ / Р<0,05-0,01/, нщ у контролх / при забо! в гоегаэдарств1/.

Таблица 9

Рад1оактивн1сгь гл1Когецу, б1ЛК1в i лхпхд1в, синтезованих в тканинах бичкхв в умов ах in vitro., залежно вхд трансгортування i передзаб1йного витримування на базх м"ясог комб1нату / тисЛмп./ЮО мг сиро! тканини / Ы + ю, а=«3/

1 ' 1 " ■ " ■ 1 ...........""■" ' 1 1 " " .......' ' ■ и. » | ■ I •

JlnfMiinKVBHHT 'Перед пере- Шсля пере-1При передэабхйшй витрим-!везениям в !везення на !ц1 на базх ы"ясокомб!наткан кии I /в господар-1м"ясоком- 1ту, години

i ctbi / !6iHar f 24 j ^q '

Г л i к о г в н

Н"язова тканина 0,62+ 0,03 0,62+ 0,02 0,53+ 0,03 0,43+ 0,06

Печхнка 0,7% 0,03 0,6% 0,03 0,60+ 0,03 0,48+0,02

Б i л к и

1Гязова тканина . 4,26+ 0,14 4,10+0,06 3,56+0,07 3,07+0,03

Печхнка 2,17+ 0,09 1,70+0,01 1,33+0,09 1,13+0,07

Л i п i д и

М"язова тканина 488,0 + 5,6 475,8+ 7,9 348,3+ 17,3 295,2+ 2,9

Печхнка 418,2 +16,2 405,2+ 2,7 332,% 1.9,9 305,0+ 8,8

Жиров а тканина 445,8 + 4,0 321,0+14,7 2Э0,%- 2,8 208,% 4,2

У включенш мхтки [ 1-1Чс) глюкози в глхкоген i [l-l4C] пальмхта-ту в лхгадй м"язово! тканини i печхнки, а також [i-^c] лейцину в б1лки м"лзово! тканини тварин теля трансгортування е лише тевден-цхя до знюкення пор1аняно з цими показниками у вих1дний пер ход. Piзке зменшення включения [i-^CJ глюкози в гл1коген, [I-* С J лей-

цину в бхлки i [l-l4e] пальмхтату в лгпгди м"язово! тканини..! ш-uihkh виявлвно шсля 24- i особливо 48-годинно! передзабхйно! безприв"язно! голодно! витримки в загонах бази м"ясоком6хнату . / Р<0,05-0,001/.

3 представлених в таблищ Ю даних ввдко, що в гзроцес1 коротко-часного трансгортування i 48-годинного даредзабхйного витримуван-ня тварин на базх м"ясокомб1нату вхдбугалося часткоЕв зниження використання в енергетичних провесах глюкози пэчхнки i

м"язово! тканини. При цьому в енергетичних процесах у скелетних м"язах посилюеться використання [ лейцину. В процес1 наступ-

ного 48-годинного поредзабх iincro безприв"яэного утримання О'ичкгв вхдбуваеться дальше посилення окисления ауглецевого ланцога лейцину в м"язов1й i жиров1й тканинах, а також [l-^c] пальмхта-ту в м"язах i частково в. печхнц1. " ■

На ochobi проведених дослхджонь ми дхйали висновку, 40 метод ра-д1оактивних хэотошв / в умов ах in vi-tro / добре в1дсбражае пере-6ir синтетичних i енергетичних npcuecii в м"нзов1й, тоЧ1Нковхй i жировi й тканинах тварин в процесг трансгюртування i передзаб1 йного витримування тварин на балах м"ясопереробних шдприемсТЕ.

Таблиця Ю

Рад1оактивн1сть СОп, утвореного при окислети [i-^cj глюкози, лейцину i ll- CJ пальмхтату в тканинах бичк1в залежно В1д транспортування i передзаб1 йного витрицування на базх.м"я-сокомбшату / тисЛмп/ЮО мг сиро! тканини /М + ш»п=3/

Дослхджуванх тканини

!Шред пере- Шсля паревеШри передзаб:йнхй витрим-!везениям /в !зення на ы"я!ц1 на 6аз1 м"ясокомб1на-1госшдарств11 сокомбшат !ту, годину_

I (

Г

24

Г

48

Окисления [l-J-4C] глюкози .

1,53 +0,09 1,00 40,04 1,33 +0,14 1,27 +0,15

1,00 + 0,06 0,73 ^3,03 0 ,67 +0 ,03 0,93 +0,06

0,33 + 0,03 0,53 +0,09 0,37 +0,03 0,К>+0,04

Окисления [1-^С ] лей1фшу

1,20 + 0,06 1,50 ¿0,06 1,53 +0,11 2,00+0,06

76,8 + 1,6 49,2 +1,1 61,3 5),7 80,5 +2,?

0,57 +0,03 0,57+0,03 1,33j3 ,16 1,70+0,11

Окисления ] пальмхтату

0,53 + 0,03 0,ео+р,06 1,00+0,06 1,17+0,09

0,63+0,03 0,63+0,03 0,63^0,05 0,77+0Ло

0,28 + 0,02 0,28+0,02 ОДЬи.ОЗ 0,33+0,QL

М"язова тканина Пачшка

¡Кирова тканина

М"язова тканина Печхнка

Кировд тканина

М"язова тканина Пачшка

Йирова тканина

4. аисноаки

1. При забо! 0ичк1б i телиць чорно-рябо! тороди у 23-24-мхсячно-му 2114 порхвняно з 17-18-мх сячним вхком виявлено зб1лыпення вихо-ду туш I внутр1Шього жиру, покращення морфоломчного складу м"я-са за рахунок бхлыпо! частки в тушх м"язово! I жирово! тканш та меншо! частки сполучно! 1 кхстково! тканин.

2. М"ясо телидь I корхв симентальсько! породи порхвняно до м"яса кьстрованих I некастрованих бичкхв характеризуемся б1льшою К1ль-к1сто сухих речовин, лхпхд1в, гл1когену, оргашчного фосфору кис-лоторозчиниэ! фракцП та фосфору фосфатвдхв, вищим вмхстом ненаси-чених жирних кислот в склед1 Л1гадхв. Мар^ровхсть м"яса телиць I корхв краще виражена, шж у кастрованих I особливо некастрованих

6ИЧК1В. . ...

3. Застосування промислового схренування коргв симентальсько! х чорно-рябо! пархд з бугаями абердин-ангусько!, герефордсько!, гЛ-музинсько! порхд та ¿нтенсинного вироцування молодняка дозволяе обхльшити м"ясну продукт ив нхсть, покращити бхоххмхчний склад, ф1-зико-х1мхчн1 шказники I харчогу якхсть м"яса. При цьоцу виявляать-ся прямий корелятивний зв"язок мхи актиЕН1стю альдолази у скелет-них м"язах г печхнхд чистогородних 1 пом1сних тварин з хтриростами 1х живо! маси х виходом м"язово! тканини.

4. При в1дгод1ел1 важковагового молодняка велико! рогато!. худоби в умовах прив"яэного утримання порхвняно з безприв"язним утриман-ням зб1льиуеться жиЕа х заб1йна маса, такращукться морфологхчний склад м"яса, зростае м"ясний коеф1ц1ент, пхдЕИцуеться в м"язов1й тканиш кхлькхсть л1гад1в.

5. Високий рхвень гфоте!ну в ращош в1дгод1нельних бичк1в на дорощуванш I в1дгодхвл1 при недостатньоцу забезпеченнх !х потре- ■ <5и у вуглеводах ггризводить до появи кетозу, який часто усклад-нюеться остеодистроф1е» х су про в оджу е т ь ся зниженням хитенсинностх його росту та забхйного виходу, погхриенням морфологхчного х б1о-ххмхчного складу, харчово!, б1олог1чно! та санхтарно! якост1 м"яса.

6. При пхслязабхйн1й ветсанекспертизх туш х органхв бичкхв, хво-рих кетозом, а також кетозом I вторинвдю. остесдистроф1ею, виявлено гхдроф1льнхсть м"язово! х сполучно! тканин, р1зке зниження жирово! тканини у м1жм"язов1й сполучихй тканинх та кирових дего. х нагромад-ження в осташпх жовтувато! драглисто! маси. При патоморфолог1чно-му, Г1стоххмхчно[уу х г1стологхчному досл$дженн1 печхИки хворих тварин Естановлено жирову 1 зепнисху дистроф1ю. Дистроф1чн1 зьини виявлено такок в м"яз! серця, нирках I скелетних м"язах.

- 3? -

?. Дхя стрес-фактор1в на органам велико! рогато! худоби / особливо вежковагових некастрованих бичк1в/ в перход транспортування 1 'передзабхйно! витримни на базах м"ясокомб1натхв викликае тдвижения в кров1 втсту едренокортикотропного гормону 1 кортиэолу, посилення в оргатзм! енергетичних прочем в при хнтенсивноцу використанш в них глюкози, ам1нокислот та жирних кислот, зниження резистентности органхзму, що приз водить до значних втрат живо! I заб1 йно! маеи, р!экого зменшення вм1сту глхкогену в м"язовхй тканин1 I печ1нц1, обмеження хнслязаб1 Иного глхкогенолхзу при дозргватй м"яса, пог!р-шення його харчово! х саштарно! якост1 та зниження от1йкост1 до псування.

8. Величина втрат живо! 1 заб1йно! маси худоби в процес1 передза-б1йно! пхдготовки заложить В1д тривалостх транспортування I перед-забхйно! витримки на базх м"ясокомбхнату, а також системи утримаинл на вхдгодхвл1 в господарствх, фи 24-годиший пвредзабШйй безпри-в"язнхй витримцх в загонах бази м"ясокомб1нату заб1йний вих1д зни-жуеться у бичкхв I телиць, як1 в1дгодовувались при приа"язному ут-риманш, вхдгктдно на 3,1 х 2,0'$. За цой пер1од у бичк1В, як1 в1д-годовувались при беэпр1в"язному утриманн1, зниження заб^ного вихо-ду було меншим на 1,2Й, нхгс у бичкхв, яких вхдгодовували при привозному утриыанн1.

9. У м"язов1й тканин молодняка велико! рогато! худоби при тран-спортуванш I особливо при поредзабхйному безприв"язноыу голодному витрицуваннх на базх мпясокомб1нату эначно зменщуеться кхлыасть замшимих I незамп<имих амЫокислот, що обумовлено посилоним вико-ристанням б1лкхв в енергетичних процесах. У л1п{дах м"язово! ткани-ни. при цьому зменщуеться вм1ст насичених I зб1лыцуеться вмхст нана-сичених жирних кислот, що с наслхдком зменшення частки триадалглх-церол1в; яш використовуються в енергетичних процесах, 1 абьтькэн-ня частки фосфол1пхд1в у !х склацх.

10. Розроблено нову комплексну технолоНю передзабхйно! тдготов-ки тварин, яка включае голодну витримку велико! х дрхбно! рогато! худоби 15 годин, свиней - 5 годин и господарствх / враховуючи час пэревезенни/ х забз:й через 1-2 години теля доставки на м"ясокоыб1-нат спедавтотранспортом за погодинним графиком. Впровадження ново!' ■ технолог!! забезпечуе економ1ю кормхв, значне зменшення втрат живо! й заб!йно1 маси, сприяз збереженню запайв ппкогену х вхтамх-Н1В у м"язов1й тканинх та пвч1нод, покращуо харчову цшнгсть, зме--щуе бактерхальне обс1менхння м"яса та гадвкцуе його ст1йкхсть до гнильного розкладу при зберхганнх. .4

11. Передзабхйна голодна витримка важковагових некастрованих бичкхв на прив"яэ1в умовах бази м"ясокомб1нату протягом 24-Зб-го-дин порхвняно з витримкою в загонах бази м"ясокомб1нату без привоз! сприяе зниженню втрат живо! х забхйно! маси, збереженню в м"язов1й ткашш сухих речовин, вуглевод1в / особливо гл1когену/, шкрещению товарного е яг л яду, харчоко! х с&щтарно! якостх м"яса, зйиженню кхнцево! величинк рН м"яса I тдвиценню його схорошостх.

12. Введения важковаговим некастрованим бичкам перед парезезен-» л ашназину / в дозх 1,5-1,7 «г на I кг живо! маси/ зменщуе вплив трансгартних I передзаб1йних страс-факторхв на оргакхзм. зни-жув роз1Д8плення б1лк1в й лхпхдхв в тканинах, сприяе зберекекню гл1когену в м"язовхй тканю-п та печхнхд, скорочуе втрати жкво! 1 забхйно! маси, покраду с торарний виглад I харчову як!сть ялов.ичи-ни, б1льш хнтансмно знкжуе величину рН м"яса при зберхганн!, що П1двищуе. його стхйкхсть до псування.

13. Дхя 1нсуглну ¡додо збереження живо! х забхГяо! маси у важковагових некастрованих бичкхв б1льи ефективна порхвняно э амхнаэи-ном пхд час трив&ло! шредзабхйно! голодно! витримки !х в загонах бази мясокомбинату. Шсяя 24-гсдинко! перед забхйно! безприв"язно! витринки втрати живо! маси бичкхв, яким вводили перед перевезенням 1нсул1н / в доз1 0,4 М.0/кг живо! маси/, на мания, а еиххд туш на 1,9Й б1дыпий порхвняно з аыхназином / в доз1 1,7 мг/кг живо! маси/.

14. Бизначення рад1оактивност1 бхлк1в, Л1гад1в, глхкогену 1 СО^ при хнкубацх! гомогенатхв пачхнки, м"язово! х жирово! тканини • молодняка велико! рогато! худоби з лейцином, пальмхтатом I глюкозою, мхчених рад1оахтивним вуглецем, дозголяе судити про стушкь

в плие у перед заб1йних стресових факторхв на хнтенсивнхсть синтетич-них й енергеткчних процесхв у вказаних органах х тканинах та на втрати живо! х забхйно! маси тварин.

5. ЛР0П03КЦ11 ШГОЬНИЦШУ

I. Для зменшення втрат киво! х забхКно! маси, зб1льшення забхй-ного виходу / в середнъому на 1,1%/ та збереження харчово! I са-штарно! якост1 м"яса рекомевдуеться хфоведення парадзабхйно! голодно! витримки «льськогосгодарських тварин безпосаредкьо на фермах господарств: для велико! 1 др1бно! рогато! худоби протягом 15 годин I свиней 5 годин / врахсСвуючи час трансгортугсшня/ х за-б1й протягом 1-2 годин гасяя доставки на м"ясокомб1нати спецавтотранспортом за погодинним графхком. На пхд стаях проведених до-

ийджень нами розробленх:

. - "Методические рекомендации ш новой оптимальной комплексной технологии предубойной подготовки животных при сдача-приемке скота в хозяйствах и центровывозе на мясокомбинаты сшцавтотрансгюр-том промышленности". Одобрены Не оно-франко в сними областными правлениями ÜTO с.х. и пищевой промышленности 27.05Л983 г. и утверждены Советом агропром.объединения 30.05,1983 г., Ивано-Франковск, 1983, - 26с.

- "Уетодические рекомендации по новой оптимальной технологии предубойной подготовки скота при центровывозе его на мясокомбинаты спецавтотранспортом". Одобрены и утверждены Научно-техническим советом Йинмясомолпрома УССР 9.02.1984 г., Киев, 1985. - 23 с.

2. Матер!али дисертащ йно! роботи щодо зниження втрат i збере-ження якост! м"яса у «льськогостодарських .тварин при 1х здачг-прийманш, транспортувах-лй i передзабН'шй витрилиД включен! у йсесоюзн! норматианг документ«:

- "временные ветеринарно-санитарные требования при прямых поставках животных из специализированных откоршчных комплексов на мясокомбинаты". Утверждены ГУа 5.ÍC2C СССР 17.12.1979 г., № Ц5-6а, iVbcKEa, 1У79 .

- Змхни i допоЕнення в гункти 3.26 i 3.27 "Единых правил сдачи-приема скота и расчетов за него по масса и качеству мяса". Утверждены Минэагом, Минсвльхооом, .¡Атыясомолпромом, Шнфином и ЦСУ СССР 12.04.1982 г., > 8-I4/4I0, ¡'.Ьсква, 1982.

- Пункти 1.8 i 1.9 "Правил ветеринарного осмотра убийных животных и Еетеринарно-санитарной експертиэы мяса и мятых продуктов". Утверждены ГУй МСХ СССР 27.12.1983, «Ьсква,. 1285, 1968.

- Цункты I, 2 i 5 "Единой инструкции о порядке проведения государственных закупок / сдачи и приемки/ скота, птицы и кроликов". Утверждена Госагропромом СССР 13.06.1988, К' 385, ¿Ьсква, 1988.

3, 3 метою змэншення зтрат заб!йно! маси, збереження запас!в глхкогену в м"язов!й тканша й токращення якост: м"яса у молодняка велико! рогато! худоби при трансгортуваннх на забхй i гврадза-бхйпй пвретримц! на м"ясокомб1натах прошнуеться перед перевезен-ням на eatíift внутр!шньом"язово внодити тваринам амшаэин в дозх . 1,5-1., 7 мг на I кг живо! маси. Препарат слад вводити тваринам лита при тривал!й / не менпе д^би/ перетримщ худе б и перед забоем на м"ясоперврс'.:них пхдприемствах. iáaxepíattH включено в пункт 2.13 "Бэтеринарно---читарных правил перевозки яиготньос, типы, ры5ы, продуктов и с ,;ья животного происхождения автотранспортом". Умер-

кдены ГУЗ Госагропрома СССР 30-12.1986 г., Москва, 1Ш6.

4. Для зменшення втрат забхйно! маси у молодняка велико! рогато! худоби внаслгдок негативно! дх! передзабгйних стрес-фактор1в реко-меедуеться гадишрио вводити тваринам ¡перед транспортуванням на забхй 1нсул1н в доз: 0 ,4 М.О. на I «г живо! маси.

5. Взэроблена нами вегеринарно-сшйтарна оцхнка туи х оргашв при кетз! гв^шла в "Правила ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясных продуктов", Утвчрвдены ГУБ МСХ СССР 27.12.1983 г., Москва, 1985, 1988.

сгаоок ошовшх роыг, опушковашх ш тем!

1. Береза 1.Г., Гжицький С.З. Вуглеводнх сполуки у м"ясх сименталь-сько! худоби 1 II помхсей з бугаями'м"ясних шр1д //сйсник с.-г. науки.- 1972.- РП.-С. 88-90, '

2. Береза I.Г.,Гжицький С.З. Активнхсть ферментхв вуглеводного об-м1ну х вм1ст ппкогену в м"язах чистопородно! та гхбрвдно! велико! рогато! худоби //Укр.б10Х1м.курн.-1973. -Т.45. -1,"5. -С. 598-ЕОI.

3. Береза 1.Г., Гжицький С.З. БЬххмхчнх х технолог1ЧШ властивос-Т1 м"яса симентальськс! худоби II! помхсей з бугаями м"ясних пс]лд //Вхсник с.-г.науки.- 1974.- А*5. - С. 67-91.

4. Береза И.Г., Петрик О.Г., Гордиенко М.Ф, Биохимический состав и качество мяса скота симментальской шроды и его помесей а быками мясных город //Йхсн.индустрия СССР.- 1У74.-),'8.-С. 31-32.

5. Береза 1.Г., Гжицький С.З. Активнхсть ферментхв вуглеводного обмахну I вм1ст вуглевод1в в м"язах молодняка велико! рогато! худоби залежно вхд стат1 //Доповхд1 АН УРСР:Серхя Б.-1974.-И1--

с. 1033-1036.

6. Береза 1.Г., Гжицький С.З. Вм1ст фосфорних сполук I Л1гад1в у м"язах молодняка велико! рогато! худоби залежно вад стат! //До- . повхдх АН УРСР; Сер1я Б.- 1975.-,К9.-С. 829-831.

7. Береза 1.Г., Гжицький С.З. Актившсгь ферментхв глхколхзу I вмхст вуглеводхв в печхнщ молодняка велико! рогато! худоби залежно вхд стат1 //Догов 1дх АН УРСР:Серхя Б.-1975.-№10.С.923-926.

8. Береза 1.Г., Шдлипний З.Г.. Б1оххм1Чний I морфолоНчний'склад м"яса чорно-рябо! худоби х П гом1сей з .бугаями м"ясних горад /Мант с.-г.науки.-1У76.-'»2.-С. 46-50.

9. Береза I.Г. .Гжицький С.З. Активнхсть ферментхв вуглеводного об-М1ну I нмхст вуглеводних та азотних сполук в м"язах молодняка велико! рогато! худоби залежно вхд породи I статх //Укр.б10Х1м. нурн.-1976.-Т.48.- АЧ.-С. 3-10.

10.Береза Í.T. .Гжицький С.З. Омхсг вуглеводхв i активность фермен-• tíb гл1кол!эу в печ1нщ молодняка чистопородно! 1 гхбрнцно! велико! рогато! худоби pÍ3H0l cTaTi /Дам же,- С. .163-168, ,

11.Береза 1.Г., Томадр С.П. Щэб запобхгти втратам продукцх! /Два-ринницгво Укра!ни,- Г=Г77.- ÍÍ7.-C. 22-23.

12.Береза Í.F. Не тхльки за к1льшстю ,Пэредзаб1йне втримування тварин та якхсть яловичини /Дваришшцтво Укра1ни.-1У77.-С.12-13.

13. Береза И.Г., Гжицкий С.З.Активность ферментов гликолиза и содер-

: жание углеводных, азотных и липцдных соединений в мышцах чисто- ■

породного и гибридного молодняка крупного рогатого скота //Укр. биох1м.журн.-19?8.-Т.50Н.-С. 42-45.

14.Береза И.Г., Гжицкий С.З. Содержание азотных и липидных соединений в печени молодняка чистопородного и гибридного крупного рогатого скота разного пола //Укр.биохим.журн.-.'.'З.-С. 3II-3I6.

15.Еереза И.Г. влияние предубойного содержания молодняка крупного рогатого скота на количество и качество мяса //Мясн.индустрия СССР,- га.-С. 38-42.

16.Береза И.Г. Илияние условий и сроков предубойного содержания молодняка крупного рогатого скота разного шла на химический состав и пищевые качества мяса //Таи же.-/"5.-С. 39-41.

17.Береза И.Г. ¿лияние предубойного содержания скота на гликогено-лиз и сроки хранения охлал-донного мяса /Дам же.-П2.-С. 37-43.

18.Ьереза И.Г. Совершенствовать режим прадубойной подготовки скота //Мясн.индустрия СССР.-19Ш.-;;2.-С. 42-45.

19.Ьереза К.Г,, ioioc Ю. С. Содержание водорастворимых белков в тканях молодняка скота в зависимости от предубойной выдержки //Пищ.про-мьш.'.Науч.-проиив.сб. ,-КивЕ ,1^81.-^2.-0., 34-36.

20.Береза И.Г.йпияние предубойной подготовки овец на количество и качество баранин« /Дам же.-И.-С. 36-38.

21.Береза И.Г.- Изменение жирнокислотного состава лигоадов мшачной ткани крупного рогатого скота //Лен.индустрия CCCP.-I9BI.-Jf5.-С. 42-43."

22.Береза И.Г. ШирнокислотныЯ состав липвдов мыиечнц,-. л печеночной ткани бычков //Мясн.индустрия СССР.-1981.-W.-С. 41-43.

23.Береза 1.Г. ГЬредзабхйна гадготовка худоби /ДваринницгЕО Укрп!-, ни.«-1981.-И.-С. 16-17.

24.Береза 1.Г. Якхсть м"яса худобн, хворо! на'кетоэ /Двариннихд?ео Укра!ни. -1981. -.V£¡. -С. £0-51.

25.Береза И.Г. Уменьшить потери мяса //йгеотноводство.-1982.

С. 58-СО. ' ■ ■

26.Береза К.Г. Предубойяое содержите ов&ц //Овцеводство.-1982.-Г6.-С. 14-16.

27.Береза И.Г. 0 совершенствовании предубойной подготовки скота.// 1Ъи4.промкшленность:Науч.-произв.сб, .Киев .I982.-F4.-C, 33-35.

28.Береза И.Г. .Грынив В.Н, Совершенствовать сдачу-приемку скота по. количеству и качеству мяса //Мясн.индустрия СССР.-1983.-И.-40-44.

29.Береза 1.Г. Вплиа передэаб1йного утримання велико! рогато! худо-би на гл!когенол1з та якхсть дозрхваючого м"яса //1У Укра!н»

- бoxim.з"!эд :Тез.доп.-Ки*в, 1982.-Ч.I.-С. 174-175.

30.Береза И.Г. Совершенствовать центровывоз и предубойцую подготовку скота //Мясн. индустрия СССР. -1983. -,'."4. -С. 37-40.

31. Береза 1.Г. Проведения державних закупок тварин //Довгдник ветеринарного саштара. -Ки! в :Урожай, 1983.-С. 75-76.

32.Береза 1.Г. Оргашзащя забою тварин на заб1йних пунктах, i для внутр1шньогосподарських вдлей //Там же.-С. 80-82.

33.Береза 1.Г. Нова комплексна технология передзаб1йно! шдготовки тварин при центровивоз1 на м"ясопереро<5м щдприемства спецавтотранспортом промисловост! // Там же.-С. 76-80.

34. Береза М.Г. Режим предубойного содержания свиней //Свиноводство. -1983. -К2.-С. 23-24.

Зб.Береза 1.Г. .Q/хоребський О.С. Остеодистрофхя худоби i як1сть м"яса /Дваринництво Укра!ни. -1983. -}i 5. -С, 38-39.

36.Береза И.Г. ,Маслянко Р.П. Изменение показателей резистентности и морфологического состава крови в зависимости от предубоиной подготовки крупного рогатого скота //¡ПБУкрНККЖСХЖ.-1984.-вып.С/1/ - С. 6-10.

37. Повышение эффективности сдачи-приемки скота по количеству и качеству мяса/И-.Г.Вереза.З.Н.Грынив^.С.О/хоребский.й.К.цап // Мясн.индустрия CCCP.-IS84.-If9.-C. 16-18.

38.Еераза 1.Г..Гаргат М.М. Передзабхйна тдготовка свиней //Тварии-ництво УкраХни.-1986.-JPI.-С. 30.

39. Передзаб! йна тдготовка: новий режим /I.Г.Береза, В.М.Грин1в, О.С.Оухоребський, В.й.фл //Там ке.-1?5.-С. Г7-18.

40.Береза И.Г. Биохимические показатели и качество мяса животных при различных режимах .предубойной вьдержки//У Все союз, био хим. сьезд: Тез.сообщ.-Москва,1987.-4.3.-С. 244-245.

41.Береза 1.Г, Ефект нового режиму передзаб!йно! шдготовки тварин //Гваринниц^во Укра!ни.-1987.-#8.-С. 31-32.

42.£epeaai К.Г. Предубойная подготовка скота //Закупки с.-х.продуктов. -1987.-F7.-С. 44-49.

43.Береза 1.Г. Для пол1Пшення харчових якостей м"яса //Тяаринництво

. Укра! ни. -1988. -Щ.-С. 32.

44.Вереза И.Г. Режим предубойной подготовки скота и качество мяса //Закупки с.-х.продуктов.-1907.-,'42.-С. 26-29.

45.Еереза И.Г. Резервы отрасли //Животновод.-1989.-!,6,-С. 13-14.

46.Береза И.Г. Гигиена содержания и подготовки животных к убов // Справочник го ветеринарно-санитаркой экспертизе тдевых продуктов животновод ства. -Киев :УрожаЙ, 1989.-С. 124-129.

47.Береза И.Г, Новая технология предубойной подготовки скота и ее влияние на количество и качество мяса//АПК: Достижения науки и техники.-1990.-М.-С, 31-32.

48.Береза 1.Г.,Вовк С.й..Янович З.Г. Вгшив технологх! утримання вхд-годгвельноХ худоби на синтетичн1 1 енергетичнх проиэси в м"язо-в1й тканиш г гтрати м"яснох продуктивностх у шргод передзабгй-но! витримки //Наук.-тех.бюл.Укр.НД1«ИБ с.-г.тварин.г1990,-

Зип.12/1/.-С. 19-22.

49.Янович В.Г. ,Вовк С.И. .Береза 1.Г. Передзабхйна шдготовка 1 син-тетичнх та енергетичнх процесн в м"язов1й I жиров1й тканинах велико! рогато! худоби //Зхсник аграрно! науки.-1991.-№12.-С.30-31.

00.Береза И.Г. Зависимость пищевой ценности печени от технологии предубойной подготовку скота//АШ.'Достижения науки и техники. -1991.-М.-С. 26.

б1.3овк С.Й. .Береза И.Г. .Янович В.Г. Сгоеоб предубойного содержания крупного рогатого скота//Патент СССР )?176У?06.-Й5сква,1991.

52.Янович З.Г..Береза И.Г.,Зовк С.И. Синтетические И; внергетическне процессы в мышечной ткани и печени крутого рогатого скота в 'зависимости от продолжительности передержки перед убоем //Доклады 8АСШЛ.-1991.-Ш.-С. 53-55.

53.Зоек С.Й.,Янович З.Г. .Береза 1.Г. Залив хнсул1ну й амшазину на збереження живо! маси в1дгсдхвелышх бичкхв при транспортуванш х передзаб1йий перетриыщ //¿И сник аграрно! науки Л 992.-ТО, С. 32-33.

54.Береза 1.Г. Зшшв шсул1ну та ашназину на б1оххм1чний склад х якхсть м"яса худоби//31сник аграрно! науки, 1992,№11,С. 26-28.

55.Еереза 1.Г. Зплив ашназицу на бгоххм1ши показники кроя1 та збереження кмькот м"яса худоби при транспорту в аннх х передзаб1й-ноцу перетршцуванш на м"ясокомб1нат1//31едик аграрно! науки.-1993,-И.-С. 59-64. '

56.Береза 1.Г. .Маслянко Р.П. Вялив амхназину на показники природнс! резистентное«, морфологхчний склад х бхл«» нров1 худоби при транспортуванш та передзаб1йшй перетримх$ //31сник аграр-

но! науки.-1993.-!(7.-С. 62-66.

57.Береза 1.Г. Амхназин г збереження харчово! цхнност1 яловичини при транспорту!]анн1 та передзаб1йшй перетримщ тварин//Вхсник аграрноГ науки,-1993.-Г 9.-С. 53-58.

58.Береза 1.Г. Амхназин I ямсть м"ясно! продукщ! //Тваринництво УкраХни. -1993. -Д"5-6. -С. 23.

59.Береза 1.Г. Зплив хнсулхну й ам!назину на б1ох1м!чний I морфоло-гхчний склад та показники природно! резистентностх кровх худоби при транспортуванш х передзабхйнхй даретримщ//Ш сник аграрноГ науки.-1У93.-Ш.~С. 33-41.

60. Транспортировка убойных животных и меры по сохранению их живой массы и улучшали» качества получаемого мяса//11.Г.Ьероза, А.П. Ермолаев, Ш.0.Омаров,Г.Е.Ткачук //Экспертиза качества и методы консервирования продуктов и животного сырья.-Алма-Ата: Кайнар М. П. Саржайлау, 1993.-С. 58-66.

61. Подготовка и ветеринарное обслуживание животных в предубойный период /И.Г.Береза, А. П.Ермолаев, л!.0.Омаров, Г.Ё.Ткачук //Там

. же.-С. 73-79.

62.Береза 1.Г. Зплив хнсул1ну х ам1назину на бхохп\«чн1 показники кров1 та збереження кхльксст1 м"яса худоби //"¡Зчен1-аграрники-с1льськогосподарс!.ко(<у виробницгву". Шжнхдомч.збхрник наук.ро-б1т.-Чернхвц1.-1993.-С. 267-270.

РЕЗЮМЕ

3 монографии представлены результаты собственных исследований, а также освещены достижения отечественной и зарубежной науки и практики го проблеме увеличения производства, сокращения потерь и улучшения качества-мяса как в сфере сельскохозяйственного производства; так и н мясоперерабатывающей промышленности. Большое внимание уделено вопросам рациональных технологий производства, заготовки, переработки и хранения мясной продукции. Особое внимание уделено вопросам снижения потерь в условиях ггромкшленной технологии выращивания и откорма сельскохозяйственных животных, совершенствования организации закупок и перевозок скота. Вчастности, покат •>. , вы увеличения мясной^ продуктивности и повышения качеств мяса крупного рогатого скота, предназначенного для убоя. Исслед ¿ано влияние йизраста, шла, породности, систем содержания при с-корма, а

тсркх болезней незаразной этиологии/в чает( ¡с летооа и вторичной остеодистрофии/ на убойные гоказатели, биоучмичвский к морфологический состав, пищевую ценность и санитарное качество мн-

са крупного рогатого скота. Разработана ветеринарно-санитар-ная оценка мяса при кетозе и вторичной остеодистрофии животных.

Установлено, что действие стресс-факторов на организм крупного рогатого скота (особенно тяжеловесных некастрированных бычков) в период транспортировки и предубойной голодной беспривязной выдержки на базах мясокомбинатов вызывает существенное усиление в организме энергетических процессов при интенсивном использовании в них глюкозы, аминокислот, жирных кислот и снижение резистентности организма, что приводит к значительным потерям живой и убойной массы, ухудшению качества мяса. В диссертационной работе впервые сопоставлено влияние инсулина, аминазина и разработанной на основании многолетних исследований автора новой комплексной оптимальной технологии предубойной подготовки сельскохозяйственных животных на обменные процессы в организме, живую и убойную массу, биохимический состав мышечной ткани, товарный вид, пищевую ценность и санитарное качество мяса. Показано, что действие инсулина для сохранения живой и убойной массы у тяжеловесных некастрированных бычков более эффективно по сравнению с аминазином в условиях продолжительной предубойной голодной выдержки в загонах базы мясокомбината. Предложенная нами система мероприятий призвана предупредить негативное влияние транспортных и предубойных стресс-факторов на организм животных, сохранить количество и качество мясной продукции.

ГПдписано до друку 11.05.94. Формат 60Х84/16. Друк. офсет. Пашр д/май. вид. Умов. друк. арк. 2,56. Умов, фарбо-виб. 2,8. Обл.-вид. арк. 2,2. Тираж 100 прим. Зам. 2544.

Обласна книжкова друкарня, 290000, Льв1в, вул. Стефаника. 11.